МІНІСТЕРСВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНА САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА СЛУЖБА
Державні санітарні правила та норми, гігієнічні нормативи
9. Епідеміологія
9.5. Стан здоров'я населення у зв'язку з впливом мікробіологічного фактора
ПРАВИЛА ВЛАШТУВАННЯ І БЕЗПЕКИ РОБОТИ В ЛАБОРАТОРІЯХ (ВІДДІЛАХ, ВІДДІЛЕННЯХ) МІКРОБІОЛОГІЧНОГО ПРОФІЛЮ
ДЕРЖАВНІ САНІТАРНІ ПРАВИЛА ДСП 9.9.5.-080-02
Передмова
1. Державні санітарні правила "Правила влаштування і безпеки роботи в лабораторіях (відділах, відділеннях) мікробіологічного профілю" розроблені:
- Міністерством охорони здоров'я України (Л Мухарська, А.Падченко).
- Центральною санепідстанцією МОЗ України (Л.Некрасова, В Свита, Т.Глушкевич, Л.Третьякова, Н Жеребко, В.Томчук, І.Капітанова, Є.Приходько)
-Інститутом епідеміології та інфекційних хвороб ім.Л.В.Громашевського АМН України (О.Сальникова, С.Рибалко, О.Поліщук)
- Кримською протичумною станцією (О Хайтович, Л.Богатирьова, Н.Підченко)
В розробці також брали участь фахівці Донецької (Л.Селіщева, Л.Єктова, Є.Смірнова), Сумської (Т.Габелюк), Черкаської (В.Маляренко) обласних санепідстанцій.
Рецензент: О.Корнюшенко (Національний медичний універсітет ім.О О.Богомольця)
2. Державні санітарні правила розроблені на підставі Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", та Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні" від 22.06.99 № 1109.
Закон України
«Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»
«Державні санітарні норми, правила, гігієнічні нормативи (санітарні норми) -обов'язкові для виконання нормативні документи, що визначають критерії безпеки та (або) нешкідливості для людини факторів навколишнього середовища і вимоги щодо забезпечення оптимальних чи допустимих умов життєдіяльності людини» (стаття 1).
«Виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізація отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів, здійснюються за умови дотримання санітарних норм і наявності дозволу державної санітарно-епідеміологічної служби, а також з дозволу інших спеціально уповноважених органів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України» (стаття 25)
«Працівники підприємств, установ, організацій, дії яких призвели до порушення санітарного законодавства, невиконання постанов, розпоряджень, приписів, висновків посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби, підлягають дисциплінарній відповідальності згідно з законодавством» (стаття 45).
3. Введені в дію вперше, на зміну "Правил устройства, техники безопасности. производственной санитарии, противоэпидемического режима и личной гигиены при работе в лабораториях (отделениях, отделах) санитарно-эпидемиологических учреждений системы Министерства здравоохранения СССР", МЗ СССР 20.10.81 і "Правил устройства, техники безопасности и производственной санитарии, при работе в клинико-диагностических лабораториях лечебно-профилактических учреждений системы Министерства здравоохранения СССР", МЗ СССР 30.09.70.
4. Правила підготовлені відповідно до Постанови Головного державного санітарного лікаря України "Про порядок розробки, побудови, викладення, оформлення, затвердження державних санітарних правил і норм, гігієнічних нормативів та методичних документів" від 27.05.98 №11 і встановлюють єдині вимоги щодо влаштування та безпеки робіт в лабораторіях мікробіологічного профілю.
5. Державний санітарно-епідеміологічний нагляд за додержанням цих санітарних правил покладається на органи і установи Державної санітарно-епідеміологічної служби України.
ЗМІСТ
Передмова
1. Галузь застосування
2. Нормативні посилання
3. Визначення термінів
4. Загальні положення
5. Документація
6. Вимоги до території
7 Вимоги до приміщень
8 Вимоги до апаратури, меблів та обладнання
9 Вимоги до застосування засобів захисту працюючих
10. Вимоги до зберігання витратних матеріалів
11. Режим роботи
12. Вимоги до професійного підбору кадрів і організації заходів з питань охорони праці
12.1. Вимоги до персоналу
12.2. Типова схема розподілу обов'язків та відповідальності за додержання техніки безпеки
та протиепідемічного режиму.
13. Вимоги безпеки при виконанні робіт в лабораторіях.
13.1. Загальні правила безпеки
13.2. Правила прийому матеріалу
13.3. Правила роботи при бактеріологічних дослідженнях
13.4. Правила роботи при серологічних дослідженнях
13.5. Правила роботи з рикетсіями та вірусами
13.6. Правила роботи з матеріалами, що містять пріони
13.7. Правила роботи при паразитологічних дослідженнях
13.8. Правила роботи при дослідженнях методом ПЛР
13.9. Дезінфекційні заходи
13.10. Правила роботи в автоклавній
13.11. Правила роботи в установах, де проводиться підготовка з мікроб і-ології, вірусології,
лабораторної імунології, паразитології.
14. Порядок дій при ліквідуванні аварій і нещасних випадків під час роботи в лабораторіях.
15. Електробезпека
16. Пожежна безпека
ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова Головного державного
санітарного лікаря України
від 28 січня 2002р. № 1
9. Епідеміологія
9.5.Стан здоров'я населення у зв'язку з впливом
мікробіологічного фактора
ПРАВИЛА ВЛАШТУВАННЯ І БЕЗПЕКИ РОБОТИ В ЛАБОРАТОРІЯХ (ВІДДІЛАХ, ВІДДІЛЕННЯХ) МІКРОБІОЛОГІЧНОГО ПРОФІЛЮ
ДЕРЖАВНІ САНІТАРНІ ПРАВИЛА ДСП 9.9.5.-080-02
1. Галузь застосування
1.1. Вимоги правил обов'язкові для виконання усіма організаціями/ установами (лабораторіями) на території України, незалежно від відомчої належності та форм власності, що проводять роботу:
• з БПА І-ІІ груп патогенності згідно вимог ДСП №9.9.5.035-99 "Безпека роботи з мікроорганізмами І-ІІ груп небезпеки'';
• з БПА III-IV груп патогенності:
- діагностичні, експериментальні та виробничі роботи;
- ПЛР діагностику;
- діагностичні дослідження на холеру та ботулінічний токсин, що виконуються з метою профілактики цих інфекцій;
- імунологічні (серологічні) дослідження з метою визначення в крові людини антигенів мікроорганізмів II групи патогенності (без накопичення збудника) та/або антитіл до них;
- екпериментальні та виробничі роботи з вакцинними штамами збудників І-ІІ груп патогенності.
• IV групи патогенності:
- діагностичні та експериментальні дослідження;
- імунологічні (серологічні) дослідження з БПА III групи патогенності без накопичення збудника;
- дослідження з контролю якості продукції на наявність санітарно-показових мікроорганізмів;
1.2. Мета Правил - створення безпечних умов праці, забезпечення індивідуальної та загальної безпеки, запобігання винесенню Інфекцій за межі лабораторій, попередження нещасних випадків та професійних захворювань.
1.3 . Правила не звільняють адміністрацію установ від впровадження необхідних додаткових заходів безпеки, у випадках, не передбачених правилами, у відповідності з правилами безпеки, діючими в інших галузях народного господарства, при впровадженні нових технологій, прийомів робіт, матеріалів, обладнання та ш.
2. Нормативні посилання
|
№ п/п |
Позначення нормативного акту |
Назва |
Ким, коли затверджено, реєстрація в Мінюсті |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1. |
Закон України |
Основи законодавства України про охорону здоров'я |
Постанова Верховної Ради України 19.1 1.92 |
|
2. |
Закон України |
Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення |
Постанова Верховної Ради України 24.02.94 |
|
3. |
Закон України |
Про охорону праці |
Закон УРСР №322-VIII від 10 1271 |
|
4. |
Закон України |
Водний кодекс України |
Постанова Верховної Ради України 06.06 95 |
|
5. |
Постанова |
Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні |
Постанова Кабінету Міністрів України 22.06.99 №1109 |
|
6. |
Постанова |
Перелік і нормативи застосування засобів індивідуального захисту працівників закладів охорони здоров'я, що проводять діагностичні дослідження на ВІЛ-інфекцІю, надають медичну допомогу ВІЛ -інфікованим і хворим на СПІД, а також контактують з кров'ю та іншими біологічними матеріалами від ВІЛ-інфікованих осіб |
Постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.98. №2026. |
|
7. |
Постанова |
Порядок та умови обов'язкового страхування медичних працівників та інших осіб на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини під час виконання ними професійних обов”язків, а також на випадок настання у зв'язку з цим інвалідності або смерті від захворювань, зумовлених розвитком ВІЛ-інфекції. |
Постанова Кабінету Міністрів України від 16.10.98. №1642. |
|
8. |
Постанова |
Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві |
Постанова Кабінету Міністрів України від 21 08 01, №1094 |
|
9. |
Постанова |
Про затвердження Положення про контроль за відповідністю імунобіолопчних препаратів, що застосовуються в медичній практиці, вимогам державних та міжнародних стандартів |
Постанова Кабінету Міністрів України від 15.01.96 №73 Зміни Постанова KM від 21.0601.№678 |
|
10. |
Наказ |
Про режим роботи з патогенними мікроорганізмами |
МОЗ України 14.1292 № 183 |
|
11. |
Наказ |
Про затвердження положення про порядок спеціалізованої оцінки (експертизи) та обліку дезінфекційних засобів в Україні та Положення про обліковий перелік дезінфекційних засобів в Україні |
МОЗ України від 24.04.99 №97, зареєстровано в Мінюсті 28.04.99, №266/3559 |
|
12. |
Наказ |
Про заходи по удосконаленню меди-ко-санітарної допомоги підліткам |
МОЗ СРСР 10.04.81 №387 |
|
13. |
Наказ |
Про удосконалення системи медичних оглядів працівників і водіїв індивідуальних транспортних засобів |
МОЗ СРСР 29.09.89. №555 . |
|
14. |
ДСП №9.9.5.035-99 |
Безпека роботи з мікроорганізмами I-II груп небезпеки. |
Постанова Головного державного санітарного лікаря України від 01. 07.99 №35 |
|
15. |
ДСП №9.9.5-064-2000 |
Порядок видачі дозволів на роботу з мікроорганізмами I-IV груп патогенності та рекомбінантними молекулами ДНК |
Постанова Головного державного санітарної о лікаря України від 27. 12.2000 №64 |
|
16. |
Положення |
Положение о порядке учета, хранения, обращения, отпуска и пересылки культур бактерий, вирусов, риккетсий, грибов, простейших, микоплазм, бактерийных токсинов, ядов биологического происхождения. |
Заместитель Министра здравоохранения, Главный государственный санитарный врач СССР 18.05.79. |
|
17. |
СанПіН |
Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання |
Наказ МОЗ України 23.12.96. №383. Зареєстровано Мінюстом 136/1940 15.04.97 |
|
18. |
СанПиН 42-128-4690-88 |
Санитарные правила содержания территории населенных мест |
Главный госсанврач СССР 05. 08.88. №4690-88. |
|
19. |
СанПиН 5179-90 |
Санитарные правила устройства, оборудования и эксплуатации больниц, родильных домов и других лечебных стационаров |
Главный госсанврач СССР 29.06.90 |
|
20. |
Санітарні правила |
Санитарные правила по устройству, оборудованию експериментально-биологических клиник (вивариев) |
МЗ СССР 06.04.73 №1045-73 |
|
21. |
ДСН 3.3.6.039-99 |
Державні санітарні норми виробничої та локальної вібрації |
Постанова Головного державного санітарного лікаря України від 01. 12. 99 №39 |
|
22. |
ДСН 3.3.6.037-99 |
Санітарні норми виробничого ультразвуку та інфразвуку |
Постанова Головного державного санітарного лікаря України від 01.12. 99 №37 |
|
23. |
ДСН 3.3.6.042-99 |
Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень |
Постанова Головного державного санітарного лікаря України від 01.12. 99 №42 |
|
24. |
СН 53 5-81 |
Инструкция по проектированию санитарно-эпидемиологических станций |
Приказ Госгражданстроя от 20.07. 81 №216 |
|
25. |
ДНАОП 0.00-1.07-94 |
Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском. Зміни: |
Накази Держнагляд-охоронпраці 18.10.94 №104, Наказ Держна-глядохоронпраці 11.07.97 №183 |
|
26. |
ДНАОП 0.03-3.28-93 |
Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками |
Наказ МОЗ України 10. 12.93 №241 |
|
27. |
ДНАОП 0.03-4.02-94 |
Положення про медичній огляд працівників певних категорій |
Наказ МОЗ України 31.03.94 №45 Зарєєстровано Мінюстом 21.06.94 №136/345 |
|
28. |
ДНАОП 0.00-1.21-98 |
Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів |
Наказ Держнаглядохо-ронпраці 09.01 98 №4; Зареєстровано Мінюстом 10.02.98 №93/2533 |
|
29. |
ДНАОП 0.00-4-15-98 |
Типове положення про навчання з питань охорони праці |
Наказ Держнагляд-охоронпраці 17.02.99 №27, Зареєстровано Мінюстом 21.04.99 №248/3541 |
|
30. |
ДНАОП 0.03-8.08-93 |
Перелік важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок |
Наказ МОЗ України 31 03.94 №46, зареєстровано Мінюстом 21.06. 94 №176/385 |
|
31. |
ДНАОП 0.00-1.20-98 |
Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів |
Наказ Держнаглядохо-ронпраці 01.10.97 №254 |
|
32. |
ДНАОП 0.00-4.26-96 |
Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту. |
Наказ Держнагляд-охоронпраці 291096 №170. Зареєстровано Мінюстом 18 1 1.96 №667/1692 |
|
33. |
ГОСТ 12.1.008-76 |
ССБТ Биологическая безопасность. Общие требования |
Постановление ГК стандартов Совета Министров СССР 1003.76 №578 |
|
34. |
ГОСТ 12.1.004-76 |
ССБТ Пожарная безопасность. Общие требования |
Постановление ГК стандартов Совета Министров СССР 12.02.76 №384 |
|
35. |
ГОСТ 12.3.002-75 |
ССБТ Процеси виробничі. Загальні вимоги безпеки. Зміни |
1980, 1991рр. |
|
36. |
ГОСТ 2874-82 |
Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль качества. |
Постановление ГК СССР по стандартам от 18.10. 82 №3989 |
|
37. |
ДБН 360-92 |
Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень. Зміни і доповнення. |
Накази від 22. 01. 93 №8, від 17.12. 93 №231 |
"чиста зона"
-гардеробна для студентів, слухачів, курсантів, лікарів (далі студентів) та співробітників кафедри - зняття верхнього одягу і одягання спеціального одягу (халати, шапочки (косинки), тапочки);
-кімната для прийому їжі для студентів і співробітників;
-кабінети для викладачів (зав.кафедрою, професорська, доцентська, тощо);
-конференц-зал;
-кімната для учбово-методичної роботи (для позааудиторноі роботи студентів), таблична, складські приміщення, туалет, душова;
-виготовлення поживних середовищ;
-стерилізаційна;
-мийна;
-препараторська;
-лаборантська;
-пральна з кімнатою для сушки спецодягу.
"Заразна зона''
-учбові кімнати для практичних занять із студентами;
-кімната для підготовки учбового матеріалу;
-автоклавна для знешкодження матеріалу;
-люмінесцентна;
-термостатна.
13.11.3. Перед початком роботи викладачі і студенти повинні переодягтися в спеціальний одяг (халат, шапочка/косинка), змінне взуття, що легко обробляється дезінфікуючим розчином).
13.11.4. Після закінчення занять спецодяг складається в індивідуальні поліетиленові пакети (халати і шапочки окремо від змінного взуття). З цих індивідуальних поліетиленових пакетів формується великий груповий мішок на групу, котрий зберігається до наступних занять.
13.11.5. Учбові кімнати повинні бути обладнані учбовими столами, поверхня яких легко обробляється, і стільцями з гігієнічним покриттям. Усі робочі місця повинні бути промарковані
13.11.6. Учбові столи повинні бути обладнані згідно п. 13.3.1. цих правил. Увесь посуд маркується написами, що не стираються.
13.11.7. На посуді з матеріалом, що досліджується, повинні бути написи: найменування матеріалу або культури (за бінарною номенклатурою), дата посіву, номер робочого місця.
13.11.8. Перенесення матеріалу з однієї ємкості в іншу (незалежно біологічний матеріал або хімічна речовина) здійснюється за допомогою груші, дозатора тощо. Піпетування ротом суворо забороняється.
13.11.9. Перенесення посівів з матеріалом, чистих культур в межах заразної зони здійснюється в кюветах з бортиками або металевих біксах, окремо від об'єктів, що не підлягають знезараженню.
13.11.10. Після закінчення учбового заняття або роботи із заразним матеріалом усі заражені об'єкті з учбового класу видаляються, робочі місця знезаражуються.
13.11 11. Формування ємкостей для знезараження проводиться безпосередньо в учбових кімнатах Знезараження матеріалу здійснюється за допомогою автокла-вування, з обов'язковим контролем відповідно до MB №15/6-5 від 28.02.91.
13.11.12. Всі учбові кімнати й інші приміщення, де проводиться робота з заразним матеріалом, повинні бути обладнані бактерицидними лампами.
13.11.13. На першому занятті усі студенти повинні пройти Інструктаж з питань біологічної безпеки і безпеки пращ в лабораторіях, а на другому - здати залік з цих питань, з особистим підписом кожного. Тільки після цього студенти можуть бути допущені до роботи із біологічним матеріалом.
13.11.14. Усі інші заходи, що стосуються охорони праці, виконання вимог протиепідемічного режиму, порядку ліквідації аварій в лабораторії, тощо, здійснюються відповідно до діючих державних санітарних правил.
14.Порядок дій при ліквідуванні аварій та нещасних випадках під час роботи в лабораторіях
14.1. Мікробіологічні лабораторії повинні мати на випадок ліквідації наслідків аварії аптечку термінової медичної допомоги (далі аптечку). В аптечці повинні бути: 70° спирт, альбуцид, перекис водню, йод, перманганат калію в наважках по 0,05 (3 шт.), наважки деззсасобів (зберігати окремо), стерильна дистильована вода, набір антибіотиків специфічної дії. очні піпетки, шприц для приготування розчинів антибіотиків, ножиці, напальчники (1-2 на кожного працівника), рукавички гумові, лейкопластир і перев'язувальні матеріали.
Термін придатності препаратів і комплектність аптечки перевіряє відповідальна особа, призначена керівником підрозділу.
14.2. В лабораторіях дослідних інститутів, що проводять дослідження БПА зі зміненими властивостями, повинен бути запас препаратів для імунопрофілактики та антибіотиків, що застосовуються при інфекціях, із збудниками яких працює лабораторія (на 3-4 особи).
14.3. При аваріях і нещасних випадках, пов'язаних з інфікуванням, отруєнням, пораненням, опіком, постраждалий (особисто або присутні працівники) зобов'язаний негайно сповістити про це завідуючого лабораторією.
14.4. При аварії під час роботи з інфекційним матеріалом (биття посуду, розприскування зі шприцу або піпетки, або при зараженні (розгині) тварин, а також в усіх випадках, що ведуть до забруднення заразним матеріалом навколишніх предметів, одягу або відкритих частин тіла працівників), персонал, який при цьому присутній, зобов'язаний негайно провести знезараження приміщення, обладнання і предметів, що могли бути інфіковані, а також провести самознезараження.
14.5. Для ліквідації наслідків аварії застосовують такі методи знезараження:
-поверхню підлоги, столу, стільця або приладу, забрудненого заразним матеріалом, заливають дезрозчином або накривають серветкою з адсорбуючого матеріалу, рясно змоченою дезрозчином, яка повністю покриває площу забруднення;
-забруднені стіни, бокові поверхні меблів, інвентар, прилади і апарати багато разів обмивають тампонами, рясно змоченими дезшфікуючими розчинами;
-всі забруднені предмети, інструменти і матеріали занурюють в бак з дезінфікуючим розчином;
-забруднений одяг знімають і замочують у дезшфікуючому розчині;
-забруднене взуття обмивають тампонами, рясно змоченими дезрозчином.
14.6. Всі заходи по знезараженню при аварії виконують у захисних костюмах інструментами (пінцети, корнцанги тощо) лікарі або лаборанти під наглядом лікаря. Молодший медичній персонал залучається до прибирання лише після закінчення знезараження.
14.7. Після закінчення робіт по знезараженню персонал знімає і здає для знезараження засоби Індивідуального захисту, спецодяг і миється під душем.
14.8. Про аварію, що відбулася, і проведені заходи завідуючий лабораторією доповідає керівнику установи Керівник установи вирішує питання про необхідність медичного нагляду.
14.9. Про всі нещасні випадки, свої і чужі помилки, що сталися при роботі з біологічним матеріалом, працівники зобов'язані інформувати керівника підрозділу.
14.10. Завідуючий лабораторією (керівник підрозділу) може тимчасово (до прийнятт- рішення керівником установи) відсторонити від роботи з БПА осіб, які допустил і порушення цих правил і працювали неуважно і недбало.
14.11. Особи, які систематично порушували ці правила можуть бути усунені від роботи з біологічним матеріалом розпорядженням керівника установи.
14.12. При аварії, пов'язаній з биттям посуду, в якому знаходились хімічні речовини, їх слід негайно нейтралізувати, після цього провести прибирання. До проведення перелічених заходів персоналу не дозволяється залишати приміщення без дозволу завідувача лабораторією, якщо подальше перебування в даному приміщенні не викличе небезпеки для здоров'я.
-При проливанні неотруйних розчинів достатньо витерти поверхню столу ганчіркою, тримаючи її в гумовій рукавичці, після чого добре прополоскати ганчірку, вимити водою стш і рукавички.
-Якщо пролита кислота, поверхню засипають піском, потім видаляють просочений пісок лопаткою і засипають содою або 2% розчином аміаку, потім їх також видаляють і промивають це місце великою кількістю води.
-При проливанні вогненебезпечних рідин негайно виключають всі газові пальники і нагрівальні прилади. Місце аварії засипають піском. Забруднений пісок збирають неметалевими совками.
-При забрудненні отруйними речовинами спецодяг та рушники варто негайно перемінити і передати для нейтралізації і прання.
-Пролита ртуть повинна бути негайно видалена за допомогою скляної пастки з гумовою грушею. Дрібні частки ртуті збирають ганчіркою, змоченою 0,1% розчином марганцевокислого калію з додаванням 5 см3 концентрованої соляної кислоти на 1 дм3 Рекомендується також застосовувати вологий папір Крапельки ртуті, добре прилипають до вологого паперу, і можуть бути перенесені разом з ним в банку з водою. При збовтуванні води в банці, закритій гумовою пробкою, ртуть відділяється від паперу і падає на дно.
Крім механічного очищення поверхонь від ртуті обов'язково застосовують демеркуризацію хімічним засобом. Для цього рекомендується користуватися 0,2% розчином марганцевокислого калію, підкисленого соляною кислотою або 20% водним розчином хлорного заліза. Після демеркуризації в приміщенні обов'язково проводиться аналіз повітря на присутність парів ртуті.
14.13. У випадку загорання проводів або електроприладів їх необхідно негайно відключити і гасити полум'я за допомогою сухого вуглекислотного вогнегасника, покривала з азбесту або сухим піском, не торкаючись до електропро водів та приладів.
14.14. При виникненні пожежі персонал лабораторії повинен, повідомивши про це адміністрацію, самостійно приймати необхідні заходи для її ліквідації, а саме: негайно зачинити усі вікна, фрамуги, кватирки, виключити електроприлади, газові пальники і вентиляцію, винести з лабораторії горючі рідини, балони із зрідженими газами, лужні метали і фосфор; застосувати засоби пожежогасіння.
Полум'я необхідно гасити такими засобами:
-лужні метали і фосфор - сухим піском;
-при загоранні рідин (речовин), що змішуються з водою, або таких, що легко займаються - вогнегасниками, струменем води, піском, вовняною ковдрою;
-при загоранні речовин, які не змішуються з водою - вуглекислотними вогнегасниками, піском, покривалами, починаючи з периферії. Категорично заборонено використовувати воду;
-палаючі дерев'яні частини - всіма вогнегасячими засобами.
У випадку будь-яких непередбачених аварійних ситуацій персонал, що працює у боксі, повинен негайно скористатися звуковою сигналізацією і засобами пожежогасіння.
14.15. При пораненнях будь-якого ступеню, отруєннях, опіках постраждалому на місці надають першу допомогу і направляють його до медичної установи. При необхідності викликають лікаря на місце.
14.16. Надання першої допомоги:
При забрудненні заразним матеріалом:
-відкриті ділянки тіла обробляють дезрозчинами або 70% етиловим спиртом;
-при попаданні інфекційного матеріалу на слизові оболонки: рот прополіскують 0,5% розчином соди, або 0,05% розчином перманганату калію, очі промивають 0,05% розчином перманганату калію або закапують 30% розчин альбуциду; в ніс закапують 30% розчин альбуциду.
При нещасних випадках пов 'язаних з пораненням, укусом зараженою твариною або іншими порушеннями шкіряних покривів, необхідно видушити з ранки кров і обробити її настойкою йоду, при роботі з рикетсіями - додатково на рану покласти на 5 хвилин компрес з 5% розчином лізолу або зробити ванночку з того ж розчину.
При незначних забиттях забезпечити постраждалому органу спокій і прикладати до нього холодний компрес.
При порізах не торкатися до рани руками або сторонніми предметами, шкіру навкруги рани змастити йодом, накласти стерильну пов'язку і забинтувати. Якщо рана велика, потерпілого направляють до лікаря.
При термічних опіках уражене місце слід змочити етиловим спиртом або 3-5% розчином марганцевокислого калію і маззю від опіків або 3-5% розчином свіжовиготовленого таніну;
При важких опіках повинна бути надана спеціальна медична допомога. Якщо загорівся одяг, слід спочатку загасити полум'я, накинувши вовняну або азбестову ковдру або Іншим способом, після чого зняти з постраждалого одяг і викликати лікаря.
При хімічних опіках необхідно видалити зі шкіри речовину, що викликала опік, відповідним розчинником, уражену частину тіла обробити спиртом.
При опіках їдкими речовинами, що розчиняються у воді (кислоти, луги) -швидко промити місце опіку великою кількістю води (для цього в лабораторії необхідно мати спеціальний гумовий шланг, який легко одягається на кран), потім (при опіках кислотою) вражену ділянку шкіри обробити 5% розчином питної соди, а при попаданні на шкіру лугів - 4% розчином оцтової або 2% розчином борної кислоти.
При попаданні в очі кислоти або лугу - промити їх струменем води, осушити рушником, після цього звернутися за медичною допомогою.
При попаданні кислот або лугів на одяг - негайно нейтралізувати уражену д-лянку водним розчином аміаку, соди або кислоти.
При значних поверхнях опіку - обмити уражені ділянки водою і негайно викликати швидку допомогу.
При ураженні електричним струмом, якщо людина залишилася в дотику з струмопровшними частинами, необхідно негайно відключити струм. При неможливості швидкого відключення, особа, яка надає допомогу, повинна ізолювати руки гумовими рукавичками, сухою ганчіркою, частиною одягу, стати на гумовий килимок або суху дошку і відокремити постраждалого від струмопровідних частин, користуючись (по можливості) однією рукою.
Після звільнення потерпілого від електричного струму йому необхідно надати першу допомогу і, незалежно від його стану, обов'язково викликати лікаря або терміново доставити потерпілого до лікувального закладу.
Якщо потерпілий знаходиться в свідомості, але до цього був в непритомному стані, його необхідно покласти в зручну позу, ні в якому разі не дозволяючи рухатися і, до прибуття лікаря, забезпечити цілковитий спокій, постійно спостерігаючи за диханням та пульсом.
Якщо потерпший знаходиться без свщомості. але зберігає стійке дихання і пульс, його необхідно покласти в зручну позу розстебнути одяг, створити приплив свіжого повітря, давати нюхати нашатирний спирт, збризнути водою і забезпечити цілковитий спокій, постійно спостерігаючи за диханням і пульсом. Якщо потерпший дихає рщко і судомно або при відсутності у потерпшого ознак життя (дихання та пульсу), йому необхідно робити штучне дихання та маса ж серця.
15.Елекгробезпека
15.1. Усі електроприлади повинні знаходитися під постійним наглядом електротехнічного персоналу.
15.2. Електрообладнання і електроприлади при напрузі більше 42V, а також те, що може виявитися під напругою, повинно бути надійно заземлено і до нього має бути вільний доступ.
15.3. На підлозі перед кожним електроприладом повинен бути гумовий килимок.
15.4. Електроплитки та інші нагрівальні прилади встановлюють на шдставках з теплоізоляційного матеріалу.
15 5. Біля кожного електроприладу, повинна бути інструкція з експлуатації з коротким описом приладу.
15.6. Перед використанням електроприладів ретельно перевіряють їх справність. Про усі виявлені дефекти ізоляції електроприводів, несправність апаратів, штепсельних вилок, розеток, заземлення, засобівзахисту, тощо, негайно повідомляють адміністрацію.
15.7. При припиненні подачі електроенергії, пошкодженні заземлення або ізоляції електропроводів, появі іскор та вогню між проводами або в електроприладах їх негайно відключають від електромережі.
15.8. Залишаючи приміщення лабораторії, необхідно переконатися, що всі електроприлади відключені від електромережі.
15.9. Заходи з попередження виникнення зарядів статичної електрики здійснюються відповідно з правилами захисту від статичної електрики.
15.10. Персонал повинен бути попереджений про небезпеку наступних явищ:
-мокрі або вологі поверхні біля електрообладнання;
-довгий незакріплений електричний шнур, неякісна (порушена) ізоляція кабелів,
перевантаження електроланцюга при застосуванні трійників;
-обладнання, яке іскрить, поряд з легкозаймистими рідинами та парами;
-несправне обладнання, що включено.
15.11. З метою попередження електротравм забороняється:
-порушувати правила користування та працювати з несправними електричними приладами;
-торкатися руками або металевими предметами до корпусів електрообладнання і оголених проводів;
-зберігати біля електроприладів одяг та легкозаймисті матеріали, захаращувати підходи до електричних приладів;
-переносити включені прилади та залишати їх без нагляду;
-гасити пожежу в електроприладах водою, хімічними пінними вогнегасниками;
-працювати;
-поблизу відкритих струмопровідних частин електроприладів;
-у вологих приміщеннях з електроприладами напругою вище 42 V.
16.Пожежна безпека
16.1. Пожежна безпека забезпечується проведенням організаційних, технічних та інших заходів відповідно до правил пожежної безпеки в Україні.
16.2. Приміщення лабораторій повинні бути забезпечені автоматичною пожежною сигналізацією, вогнегасниками, які розташовують в добре доступних місцях. Бокс забезпечують вогнегасником та азбестовою або вовняною ковдрою.
16.3. Підходи до засобів пожежогасіння повинні бути вільними.
16.4. При вводі газової мережі до лабораторії встановлюють загальний аварійний газовий кран, який закривають наприкінці дня.
16.5. Для попередження виникнення пожежі забороняється:
-палити у виробничих приміщеннях;
-залишати та зберігати папір, вату, марлю, спирт та інші легкозаймисті речовини та матеріали на шафах та поза ними, на радіаторах центрального опалення, поблизу палаючих пальників, електричних проводів і приладів;
-зберігати легкозаймисті, вибухові та вогненебезпечні речовини (бензин, скипидар, ефір, фото- і кіноплівку тощо) без дотримання правил безпеки;
-нагрівати легкозаймисті речовини на відкритому вогні, електроплитах, тощо;
-залишати без нагляду включені електроприлади, електричне освітлення, запалені газові пальники;
-прибирати випадково пролиті легкозаймисті речовини при запалених пальниках і включених електроприладах;
-запалювати вогонь, включати електроприлади, якщо в приміщенні відчувається запах газу;
-порушувати електропроводку, заставляти шафами, завішувати плакатами, картинами, газетами тощо електропроводи, електровимикачі, розетки;
-захаращувати коридори, переходи, виходи, сходи і доступи до протипожежних засобів шафами, столами та іншими предметами;
-користуватися саморобними, несправними або з відкритою спіраллю електронагрівальними приладами.