МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
Н А К А З
№ 203 від 09.07.97
м.Київ
Про затвердження Державних санітарних правил і норм суднобудівних і судноремонтних об'єктів
Відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Державні санітарні правила і норми суднобудівних і судноремонтних об'єктів, що додаються.
2. Всім міністерствам та відомствам, керівникам державних, кооперативних, колективних та приватних підприємств, організацій та установ незалежно від відомчого підпорядкування та форм власності, а також посадовим особам та громадянам України, інвестора - громадянам інших держав прийняти вказані Державні санітарні правила до керівництва та виконання.
3. Заступникам головного державного санітарного лікаря України, головним державним санітарним лікарям Автономної республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, водного, залізничного, повітряного транспорту, водних басейнів, залізниць, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Національної гвардії України, Служби безпеки України прийняти вказані Державні санітарні правила до керівництва та виконання.
Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.
Головний державний санітарний лікар |
|
Затверджено
Наказом Міністерства
охорони здоров'я
України
від 09.07.97 № 203
Державні санітарні правила і норми суднобудівних і судноремонтних об'єктів
1. Загальні положення
1.1. Санітарні правила і норми (надалі Правила) суднобудівних і судноремонтних об'єктів підготовлені відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" (1) з метою забезпечення охорони здоров'я населення.
1.2. Ці правила з загальнодержавним документом, обов'язвим для виконання суднобудівними та судноремонтними підприємствами і організаціями, підприємствами, установами й громадянами незалежно від відомчого підпорядкування і форм власності.
1.3. Ці санітарні правила поширюються на суднобудівні й судноремонтні об'єкти України, що проектуються, будуються, реконструюються і експлуатуються.
Ці санітарні правила набувають чинності з моменту їх публікації.
1.4. Ці санітарні правила укладені відповідно до законодавства України щодо охорони здоров'я і санітарно-епідемічного благополуччя населення на її території й поширюються на всі суднобудівні (СБЗ) і судноремонтні (СРЗ) заводи, ремонтно-експлуатаційні бази флоту (РЕБФ) та ремонтні майстерні флоту (РМФ) морського і річкового транспорту України.
1.5. Санітарні правила встановлюють гігієнічні вимоги та норми, для СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ, експлуатація яких може чинити несприятливий вплив на стан здров'я працюючих чи санітарні умови проживання населення у зонах їх розташування, обмеження або зниження ефективності використання рекреаційних ресурсів.
1.6. Ці санітарні правила і норми мають мету попередити і усунути існуюче забруднення акваторій СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ, повітряного середовища над їх територіями, атмосферного повітря й грунту, яке може привести до несприятливого впливу на здоров'я робітників, умови життя населення та використання ректеаційних ресурсів.
1.7. Контроль за дотриманням юридичними і фізичними особами вимог цих Правил здійснюється органами, установами і закладами державної санітарно-епідеміологічної служби (Держсанепідслужби) України.
1.8. Проектно-кошторисна документація на СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ, що знаходяться у стадії будівництва, реконструкції або технологічного переобладнання, при наявності обгрунтованих відхилень від діючих норм, правил, ДСТ та інструкцій, після набрання чинності цих Правил, повинна бути узгоджена з органами Дерсанепідслужби.
1.9. Внесення будь яких змін до погоджених із держсаннаглядом проектів СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ потребує додаткового рішення органів держсаннагляду, що погоджували проект, або вищих керівних органів Держсанепідслужби.
1.10. Приведення у відповідність із цими Правилами СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ, що введені в експлуатацію після набрання чинності даних Правил, здійснюється у плановому порядку, погодженому з Міністерством транспорту і Департаментом морського і річкового транспорту, а також з органами Держсанепідслужби.
1.11. Розташовані на СБЗ, СРЗ, РЕБФ об'єкти, аналогічні відповідним промисловим підприємствам (ремонтні майстерні, гаражі, вузли технологічного зв'язку, обчислювальні центри, електростанції, котельні, тощо), проектуються за "Санітарними нормами проектування промислових підприємств" СН № 245-71 (2), КД 31-31-15-88 "Норми технологічного проектування судноремонтних заводів" (5), ВБН А.2.2.-ХХ-96 "Тимчасових будівельних норм "Норми технологічного проектування судноремонтних і суднобудіви-судноремонтних заводів" (Знаходяться на затверджені) (4) та іншими діючими на території України Санітарними правилами та нормами якщо відносно таких об'єктів цими Правилами не обумовлені спеціальні вимоги.
1.12. Порядок приймання СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ (цехів та інш. об'єктів) до експлуатації регламентується БНІП "Приймання до експлуатації завершених будівництвом підприємств, будинків і споруд" N Ш-3-76 (5), "Інструкцією про склад, порядок розробки, погодження і затвердження проектно-кошторисної документації на будівництво підприємств, будинків і споруд" (БНІП 1.02.01-85) (5).
1.13. Вимоги до попередження забруднення об'єктів навколишнього середовища, несприятливої дії на здоров'я робітників і санітарні умови проживання населення. що входять до відомчих нормативних документів, повині відповідати вимогам цих Правил, а показники стану навколишнього середовища - гігієнічним регламентам.
1.14. Особи, винні у порушені Санітарних правил і норм, несуть відповідальність згідно із законодавством України.
Відповідальність і контроль за виконанням Правил
1.15. Відповідальність за виконання вимог цих Правил покладається на відомства, що експлуатують СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ здійснюють їх проектування, будівництво та реконструкцію.
1.16. Контроль за виконанням даних Правил покладається на басейнові, портові і лінійні санепідстанції, а за їх відсутності - на територіальні органи держсанепідслужби згідно з "Положенням про державну санітарно-епідеміологічну службу МОЗ України" (258).
1.17. Відомчий контроль за станом навколишнього середовища на СБЗ, СРЗ здійснюють санітарно-промислові лабораторії згідно із "Положенням про санітарну лабораторію промислового виробництва" (257), а там де обсяг робіт для їх створення малий - СЕС на водному транспорті та їх лабораторії.
2.Вимоги до проектування нового будівництва, розширення та реконструкції суднобудівних і судноремонтних об'єктів
2.1.Вимоги до території та генерального плану
2.1.1. Вибираючи територію для нових суднобудівних і судноремонтних об'єктів, і розробляючи генеральний план, підбираючи майдани під будівництво підприємств (цехів) і розташуванні на них виробничих будинків та споруд повинні братися до уваги вимоги БНіП 11-89-80 "Генеральні плани промислових підприємств" (7), СН № 245-71 (2), діючих ДСТ, Правил техніки безпеки та виробничої санітарії на підприємствах морського і річкового транспорту та інших відомчих нормативних документів.
2.1.2. Вибір майданів та акваторії для будівництва морських і річкових суднобудівних і судноремонтних об'єктів та пов'язаних із ними обслуговуючих і допоміжних об'єктів, житлового та культурно-побутового будівництва повинен провадитись відповідно до діючих або розроблених проектом (схемою) планування та забудови даного населеного пункту або схеми планування й генерального плану даного промислового району (254).
2.1.3. Вибір та узгодження з органами держсаннагляду майдану під будівництво провадиться за порядком, що встановлений СанПіН "Охорона поверхневих вод від забруднення" № 4630-88 (8).
2.1.4. Майдан, що відводиться під будівництво СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ а також селища при них, повинен, як правило, задовольняти санітарним вимогам із урахуванням:
- використання земельної ділянки у минулому;
- безперешкодного стоку атмосферних вод;
- розташування у незатоплюваній, підвищеній, незаболоченій місцевості;
- його прямого сонячного опромінення і природного провітрювання;
- розсіювання в атмосферному повітрі промислових викидів і умов туманоутворення.
Рівень стояння грунтових вод повинен бути нижче забудови підвалів (льохів), або ж повинні застосовуватись варіанти проектів для водонасичених грунтів.
2.1.5. Виробничі будинки й споруди СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ слід розташовувати відносно житлових забудівель з повітряного боку для вітрів переважаючого напрямку з урахуванням санітарно-захисних зон, розміри яких встановлені СН 245-71 (2).
2.1.6. Розташування будинків і споруд на території СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ повинно здійснюватися з урахуванням запальності проммайдану на передзаводську, виробничу, підсобну та складську зони. Санітарні розриви між будинками та спорудами повинні бути узгоджені з органами держсанепідслужби.
2.1.7. На майдані, що вибирається під будівництво СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ повинні бути умови забезпечення водою, відведення стічних вод, для тимчасового зберігання твердих відходів.
2.1.8. При виборі території і проектуванні СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ необхідно передбачити умови, при яких прилеглий до них населений пункт мав би вихід до моря, озера, річки або водосховища (вище за течією).
2.1.9. Проект на будівництво нових, реконструкцію чи розширення діючих СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ повинен вміщувати матеріали щодо захисту навколишнього природного середовища, які передбачають заходи забезпечення гігієнічних норм і правил, санітарної охорони атмосферного повітря, води водоймищ і грунту від забруднення стічними водами, шкідливими промисловими викидами в атмосферу і промисловими відходами. Проект повинен передбачати сучасний рівень організації технологічного процесу, що полегшує працю й забезпечує найвищу продуктивність у процесі роботи.
2.1.10. У проекті повинно бути передбачене випереджаюче будівництво будинків і приміщень культурно-побутового призначення, споруд, пов'язаних з захистом навколишнього середовища, приміщень і майданчиків для занять фізкультурою виробничою гімнастикою.
2.1.11. За етапного введення в експлуатацію суднобудівних і судноремонтних об'єктів окремими пусковими комплексами, повинні бути передбачені на кожному етапі всі заходи для нормальних санітарно-побутових і безпечних умов праці й захисту оточуючого навколишнього середовища.
2.1.12. У санітарно-захисній зоні припускається розташування тільки будинків обслуговуючого й підсобного призначення (адміністративні будинки, гаражі, склади, вузли телефоного зв'язку, трансформаторні підстанції та інш.).
2.1.13. Величина санітарного розриву між сусідними виробничими або службовими приміщеннями СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ, що освітлюються через віконні прорізи, повинна бути не менше висоти найбільшого з цих будинків. За висоту будинку відстань од планової позначки території до карнизу будинку.Будинки і спорудження на площадці СБЗ, СРЗ слід розташовувати так, щоб у місцях організованого або неорганізованого повітрязабору системами вентіляції і кондиціонування вміст шкідливих речовин у зовнішньому повітрі не перевищував 30% гранично припустимих концентрацій (ГПК) для робочої зони виробничих приміщень.
2.1.14. При компановці СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ слід ураховувати необхідність постійного обміну води й запобігання її застою в акваторії СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ та окремих їх ділянках (ковшах, гаванях і др.).
2.1.15. При реконструкції СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ та їх об'єктів, що розташовані у межах населених місць, розміри санітарно-захисної зони (СЗЗ) слід встановлювати рішенням органів Держсанепідслужби і Держбуду.
2.1.16. Вміст шкідливих речовин в атмосферному повітрі навколо СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ у межах зовнішнього кордону СЗЗ не повинен перевищувати ГДК для повітря населенних місць і 0,8 ГДК у районах зон рекреації.
2.1.17. СЗЗ від СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ до санаторіїв, будинків відпочинку, дитячих закладів, пляжів, лікувальних установ і т.і. повинна прийматися із збільшенням у 1,5-2 рази за погодженням з місцевими санепідстанціями й регіональними управліннями охорони й раціонального використання природного середовища.
2.1.18. Розміри СЗЗ від ділянок СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ, які с джерелами шуму, встановлюються відповідно до акустичних розрахунків, проведених згідно з БНіП 11-12-77 "Захист від шуму" (9), а від ділянок, які є джерелами електромагнітних полів - ДСТ 12.1.006-84 "Електромагнітні поля радіочастот. Припустимі рівні на робочих місцях і вимоги проведення контролю" (10) та "Державними санітарними нормами і правилами захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань № 239 від 01.08.96 р. (11).
2.1.19. Територія СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ повина бути влаштована, озеленена відповідно до вимог БНТН 11-89-80 (7), СН 245-71 (2), "Технічних вимог проектування зелених насаджень і санітарно-захисних зон промислових підприємств" (2). З боку житлової зони повина бути смуга дерево-кущевих насаджень шириною не менш як 50 м.
2.2. Вимоги до основних і допоміжних виробничих комплексів, будинків і споруд, перевантажувальних машин і механізмів
Загальні вимоги
2.2.1. Промислові будинки й споруди, виробничі приміщення, їх інженерне устаткування (опалення, вентиляція, енергопостачання і т.і.) повинні відповідати вимогам діючих будівельних норм і правил, затверджених Держбудом і нормативною документацією, що затверджена Міністерством охорони здоров'я України щодо санітарного утримання приміщень, території, устаткування виробничих підприємств, запобігання й усунення існуючого забруднення акваторій і повітряного середовища підприємств на їх території, атмосферного повітря й грунту у зонах їх розташування, яке може привести до несприятливого впливу на робітників СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ та мешканців суміжних житлових зон.
2.2.2. Об'єктно-планувальні й конструктивні рішення виробничих будинків (цехів, дільниць і т.і.) повинні відповідати вимогам БНіП 2.09.02-85 "Виробничі будинки промислових підприємств. Норми проектування" (13) та СН 245-71 (2), ураховувати норми технологічного проектування. Ці ж документи враховуються при виконанні вимог при зміні технологічних процесів, розширенні виробничих потужностей, вводі у дію нового обладнання, інтенсифікації процесів виробництва та інших необхідних змінах на підприємствах СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ.
2.2.3. Конструктивні рішення виробничих будинків повинні враховувати специфіку клімато-географічних зон України.
2.2.4. Виробничі, службові й допоміжні будинки й споруди, обладнані причали, доки сухі й плавучі, сліпи, елінги та інш., що розташовуються на територіях СБЗ, СРЗ, повинні задовольняти вимогам виробничого процесу, будівельних норм і правил (ВНіП), санітарним нормам (СН і СаНПіН), діючих державних стандартів (ДСТ), галузевих стандартів (ГСТ), керівних документів (КД), технічних умов (ТУ), правил техніки безпеки та виробничої санітарії.
2.2.5. Автомобільні й залізничні шляхи, тротуари, пішохідні доріжки на території СБЗ і СРЗ повинні відповідати вимогам будівельних норм і правил по їх облаштуванню й утриманню.
2.2.6. Ширина проїздів, проходів від головного шляху, ширина прорізів у цехах, розриви між будинками й спорудами повинні відповідати нормативним розмірам, габаритам транспортних засобів, розмірам транспортуємих заготівок, деталей і механізмів і забезпечувати проходи по обидва боки від цих габаритів шириною не менше 0,7 м і мати чітко позначені кордони, окреслені білими лініями або замініючими їх знаками шириною (або розміром) не менш, як 50 мм.
2.2.7. Шляхи, причали й майданчики повинні мати тверде покриття з нахилом для стоку води. Під'їзди й підходи до пожежних водоймищ, резервуарів і гідрантів повинні бути постійно вільними.
2.2.8. Ділянки шляхів підприємства, що ремонтуються, повинні бути облаштовані відповідним огородженням, знаками, що забезпечують безпеку руху людей і транспорту як у день, так і вночі.
2.2.9. Пішохідні тротуари повинні бути піднесені над дорогою не менше ніж на 12 см. У випадку неможливості виконання цієї умови пішохідні доріжки розмічують білими лініями шириною не менше 10 см, а небезпечні місця огороджують поручники.
2.2.10. Перехрестя автомобільних, залізничних шляхів повинні бути обладнані засобами попередження наїзду. Головки рельсів повинні бути в рівень з грунтом.
2.2.11. Об'єднувати в одному будинкові виробництва й ділянки з різними санітарно-гігієничними умовами не рекомендується, тому що таке розташування вимагає розробки додаткових заходів запобігання впливу шкідливих факторів на всіх працюючих у даному приміщенні (ізоляція, екрани, повітряні заслони і т.п.).
2.2.12. Відділення й дільниці цехів, виробничий процес у яких супроводжується забрудненням повітря або технологічним, виробничим шумом, повинні розташовуватися в ізольованих приміщеннях із проходами й прорізами, що щільно зачиняються.
2.2.13. Зовнішні транспортні брами виробничих цехів повинні обладнуватися механізмами відкривання, блокуванними повітряно-тепловими завісами, зблокованими із повітряно-тепловими завісами. Повітряно-теплові завіси повинні передбачуватися згідно технологічним вимогам і БНіП 2.04.05-91 "Опалення, вентиляція і кондиціонування", розділ "Повітряні завіси" (14).
2.2.14. Для стін, стель і поверхень конструкцій виробничих приміщень слід передбачити оздоблення, що запобігає сорбції шкідливих речовин і дозволяє їх легко прибирати й мити.
2.2.15. Кольорове оздоблення інтер'єрів приміщень повинне відповідати "Вказівкам до проектування кольорового оздоблення інтер'єрів виробничих будинків промислових підприємств (15).
2.2.16. Конструкція підлог повинна відповідати характеру виробничих процесів і відповідати вимогам БНіП 2.03.13-88 "Підлоги"(16). Матеріали покриття підлог повинні бути стійкими відносно хімічного впливу й запобігати сорбції шкідливих речовин.
2.2.17. Розташування виробничих приміщень у підвалах забороняється.У підвальних приміщеннях можна розташовувати транспортні комунікації сировинних матеріалів, насосні і т.д., що вимагають тільки короткочасового періодичного перебування обслуги.
2.2.18. Цехові й заводські лабораторії повинні розташовуватись в ізольованих приміщеннях.
Суднобудівельні й суднопідільмальні споруди
2.2.19. Суднобудівельні й суднопідіймальні споруди (сухі й плаваючі доки, сліпи, елінги склизи, стапельні майданчики, сінхроліфти та ін.), їх будова й експлуатація повинні відповідати вимогам "Правил технічної експлуатації суднопідйомних споруд ММФ (17), "Правил технічної експлуатації сліпів і елінгів" (18), "Вказівок по проектуванню суднопідіймальних споруд" (19), ДНАОП 0.00-1.02-92 "Правила влаштування і безпечної експлуатації ліфтів" (20).
2.2.20. Для захисту доків і працюючих там людей од вітру, снігу й льоду необхідно передбачувати спеціальні вітрозахисні пристрої у вигляді металевих або брезентових затулок, заслон та інш.,обладнання доків будовами, щоб запобігти потраплянню льоду на стапель-палубу, й укриття від опадів.
2.2.21. Для обігрівання людей, робочих місць у холодну пору року необхідно передбачити застосування установок із панелями газового інфрачервоного випромінювання,що монтуються на переносних панелях. При експлуатації газових пальників необхідно додержуватися заходів попередження пожеж, вибухів й отруєнь. Для захисту від вітру й опадів пальники повинні бути обладнані кожухами.
2.2.22. При виконанні робіт на висоті необхідно застосовувати інвентарні риштування, підмостки і т.д. Усі риштування повинні бути обладнані поруччями висотою 1 м і з бортовими дошками внизу висотою не менше 15 см.
2.2.23. Усі причали, добудовні набережні, пірси, по яких пересуваються й працюють люди, рухається безрельсовий транспорт, повинні бути обнесені по краю міцними бортовими брусами (колесові дбивачами).
2.2.24. Вирізи, люки, горловини на відкритих палубах і у приміщеннях повинні бути закритими або мати огородження. По бортам судна й збоку відкритих частин секцій повинні бути встановлені огородження висотою не менше 1,1 м.
2.2.25. Робочі місця, що розташовані вище 0,5 м від рівня землі чи суцільного перекриття, повинні бути обладнані огородженням аналогічно даним, що приведені у п.2.2.24 цих Правил.
2.2.26. Для пересування людей по набору палуб, платформ, днищевим секціям повинні встановлюватися щити з відповідним огородженням до них.
Копри для розробки металобрухту
2.2.27. На СБЗ і СРЗ, що будуються й реконструюються. копри для розробки металобрухту повинні розташовуватися не ближче 100 м від виробничих приміщень і проїжджих шляхів. На діючих СБЗ, СРЗ, до їх реконструкції. тимчасово припускається розташування копрів ближче 100 м до будинків і споруд за умови, що входи й виходи останніх обернені у бік, протилежний від копра, а віконні прорізи їх надійно огороджені міцними решітками або сітками.
2.2.28. Територія копрового подвір'я повинна бути огороджена й забезпечена написами, що забороняють доступ стороннім особам до зони копра. Копрові подвір'я повинні бути оснащені попереджувальними світловими й звуковими сигналами, що сповіщають про роботу копра. Приміщення копру повинно бути оснащено влаштуванням блокування дверей входу із пусковим механізмом копру, що забезпечує відключення механізму при відкриванні дверей.
Корпусний цех
2.2.29. Ділянки очистки й грунтовки листової й профільної сталі, ремонту й випробовувань якірних ланцюгів, очистки й фарбування якірних ланцюгів слід розташовувати на відкритому майданчику чи під навісом.
2.2.30. На ділянці плазових і розмітних робіт усе верстатне обладнання повинно бути зосереджене на окремому майданчику. Для плаза площею менше 500 м2 припустиме встановлення верстатного устаткування у приміщенні розбивочного залу.
2.2.31. Комори для зберігання фарб і розчинників повинні знаходитись поза приміщенням плазу.
2.2.32. На ділянках збирально-зварювальних і наплавлювальних робіт постійні місця вогняних робіт повинні задовольняти наступним вимогам:
- площа кожного робочого місця, крім площі, яку займає обладнання й проходи. повинна бути не менше, чим 4,5 м2;
- проходи повинні бути шириною не менше 1 м;
- вільна висота приміщення від рівня підлоги до низу виступу конструктивних елементів безпосередньо над робочими місцями повинна бути не менше 3,2 м;
- ділянки для проведення вогняних робіт, як правило, повинні розташовуватися на 1-му поверсі будинку.
2.2.33. У багатопрольотних будинках з метою попередження попадання зварювального аброзолю до приміщення, де зварювання не відбувається, прольоти вздовж лінії розділу повинні мати перегородки, що не досягають підлоги на 2,5 м.
2.2.34. Для ділянок плазмової обробки виробів повинні відводитися приміщення або ізольовані ділянки цеху із розташуванням зварювальних постів попід зовнішними стінами будинків. Висота приміщення від рівня підлоги до стелі повинна бути не менше 3,5 м. Вільна площа, що не зайнята устаткуванням, на кожного працюючого повинна бути не менше 10 м2.
2.2.35. При проектуванні ділянок для електроно-промислового зварювання слід керуватися "Санітарними правилами при зварці, наплавленні і різці металі № 1009-75 (21).
2.2.36. Зварювання, наплавлення й різання дрібних і середніх виробів на стаціонарних місцях слід провадити у кабінах із відкритим верхом. Між обшивкою кабіни й підлогою повинні бути розриви не менше 50 мм. При роботі, пов'язаної з застосуванням захисних газів, обшивка кабіни по всьому периметру не повинна досягати підлоги на відстань 300 мм по ДСТ 12.3-002-75 "Процеси виробничі.Загальні вимоги безпеки" (22).
2.2.37. Площа кабіни відповідна вимогам ДСТ 12.3.003-86 "Роботи електрозварювальні. Загальні вимоги безпеки" (23) повинна бути достатньою для розміщення зварювального устаткування, стола або індуктора та виробів, що підлягають обробці. Вільна площа кабіни на один зварювальний пост повинна бути не менше 3 м2.
2.2.38. Зварювальне обладнання повинно розташовуватися так, щоб забезпечити наступні мінімальні відстані між однопостовими зварювальними агрегатами, між зварювальними трасформаторами й для проходу робітників - не менше 0,8 м між стаціонарними багатопостовими зварювальними агрегатами для проходу - не менше 1,5 м; від стінкі до одно- й багатопостових зварювальних агрегатів - не менше 0,3 м; від кінця агрегату, де розташований колектор або кільце, до стінки - 0,5 м; між автоматичними зварювальними установками - не менше 2 м; проходи з кожного боку при автоматичному зварюванні під шаром флюсу великих виробів не менше 1,2 м.
2.2.39. При плазмовій обробці виробів джерела плазми слід розташовувати поза приміщенням, де проводяться роботи. Управління плазмовими процесами й джерелами плазми необхідно робити дистанційними від спеціальних пультів.
2.2.40. Дільниці підготовки зварювальних матеріалів слід розташовувати в окремому приміщенні, що обладнане механічною вентиляцією.
Механозбиральні цехи
2.2.41. Проектування і обладнання механозбиральних цехів повинно задовольняти вимогам ТНТП 07-92 "Механообробні і збиральні цехи" (24) і ТНТП 11-92 "Ремонтно-механічні цехи" (25). У механозбиральних цехах в окремих відгороджених приміщеннях біля зовнішньої стінки з виходом назовні необхідно розташовувати: емульсійну станцію, дослідну станцію (ДВЗ), комору мастильних і обтиральних материалів, дільницю зарядження термосистем суднової автоматики, дільницю випробовування й консервації паливної апаратури, фарбувальну дільницю, будь-які виробництва з виділенням токсичних речовин.
В окремих відгороджених приміщеннях повинно розташовувати відділення ремонту паливної апаратури, випробувальну станцію (СВМ), миєчно-дефектовочне відділення, заточне відділення, дільницю зварювання й наплаву, дільницю пайки термосистем суднової автомитики.
2.2.42. Для виконання постійних робіт пневматичним ударним інструментом повинно бути виділене спеціальне приміщення або окреме робоче місце, що огороджується переносними чи стаціонарними звукопоглинаючими екранами, висота яких залежить від обробляємого виробу, але не менше 2 м.
2.2.43. Пульт управління випробовувальної станції ДВЗ повинен знаходитися у відгородженому звукоізольованому приміщенні.
2.2.44. Загальні розміри випробовувальної станції ДВЗ повинні задовольняти умовам безпечного обслуговування й ремонту обладнання. Проходи повинні забезпечувати можливість монтажу й обслуговування випробовувального стенду й бути завширшки не менше 1,5 м, а відстані між обладнанням будинку (або виступаючою частиною) - не менше 1 м.
Електроремонтний цех
2.2.45. Проектування випробовувальних станцій електромашин повинно задовольняти вимогам ТНТП 12-92 "Електроремонтні цехи (відділення) (26) і розділу 2 КД 31.83.01-80 "Вимоги безпеки праці, які повинні враховуватися при проектуванні судноремонтних заводів ММФ (27), "Правил застосування і використання засобів захисту, використовуємих в електроустановках" (28), "Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок" (29).
2.2.46. У приміщеннях просочувально-сушильної ділянки просочувальні ванни повинні підвищуватися над рівнем підлоги або обслуговуючої поверхні не менше, ніж на 0,8 м (з відкритою покришкою). При розташуванні ванни нижче цього рівня необхідно передбачити огородження до висоти 0,8 м.
Цехи електрорадіонавігації і зв'язку
2.2.47. При проектуванні приміщень електрорадіонавігаційних робіт і радіозв'язку необхідно додержуватися вимог ДСТ 12.1.006-84 "Електромагнітні поля радіочастот. Допустимі рівні на робочих місцях і вимоги до проведення контролю" (10).
2.2.48. Для налагодження високочастотної частини РЛС, окремих ЕБЧ генераторів, УКХ радіостанцій, генераторів передавальних пристроїв іт.і. слід передбачити у проектах різні типи поглиначів потужності, еквіваленти навантажень.
2.2.49. Для перевірки індикаторних, приймальних, обчислювальних, управляючих і т.п. систем РЛС, коли не потрібно відключення генераторних і випромініючих високочастотних пристроїв (передавачів, антен), слід передбачити у проектах імітатори цілі.
Трубооброблюючі цехи
2.2.50. Приміщення трубооброблюючих цехів проектуються за вимогами ТНТП 09-92 "Цехи по ремонту трубопроводів, санітарно-технічних влаштувань і теплоенергетичного обладнання" (30).
На ділянках холодної обробки труб при гідравлічних випробуваннях робочі місця не повинні проектуватися навпроти заглушок, пробок, фланцевих з'єднань і швів.
2.2.51. Ділянки обробки пластмасових труб, лудильно-заливних робіт розміщувати в окремих приміщеннях біля зовнішніх стін будинку.
Цех металопокриття
2.2.52. Цехи металопокриття проектуються за вимогами ДСТ 12.3.008-75 "Виробництво покрить металевих і неметалевих неорганічних. Загальні вимоги безпеки" (31), ТНТП 06-92 "Цехи металопокриття" (32) повинні розташовуватися, як правило, в одноповерхових будинках. Допускається також розташування виробничих приміщень на перших поверхах багатоповерхових будинків за умови відокремлення цього приміщення від інших глухою стіною.
2.2.53. При розташуванні цеху металопокриття у багатопролітному корпусі,останній, за можливістю, слід розташовувати біля зовнішньої стіни (у крайніх прольотах) для створення умов природного провітрювання відповідно з вимогами "Правил техніки безпеки і виробничої санітарії при нанесенні металопокрить" (33).
2.2.54. Зберігання хімічних речовин слід передбачати у спеціально обладнаних приміщеннях (коморах) окремо за групами в залежності від їх властивостей до хімічного впливу одна на одну.
2.2.55. Ділянки гарячого металевого покриття й полірувальні ділянки повинні розташовуватись в ізольованих окремих приміщеннях.
2.2.56. На ділянці хімічного очищення труб і деталей ширина проходів між повздовжніми рядами ванн і стіною та між торцями ванн і стіною повинна бути не меншою 2 м. Припустиме місцеве звуження відстані між ваннами й колонами будинку та стояками естакад, що несуть шино- або матеріалопроводи, ця відстань повинна бути не менше 1,5 м за умови обов'язкового покриття колон, стояків у проході до висоти 2,5 м ізоляційними матеріалами.
Ширина проїздів у виробничих приміщеннях повинна забезпечувати вільний прохід шириною не менше 0,7 м.
2.2.57. Висота ванн від рівня підлоги робочої площадки, згідно ДСТ 12.3.008-75 (31) повина бути у межах 0,85-1 м.
2.2.58. Усі органи керування на робочих місцях слід розташовувати на висоті 1-1,6 м від рівня підлоги при обслуговуванні стоячи.
2.2.59. Ванни гарячого оцинковування розташовані на рівні підлоги (настилу робочої площадки) повинні мати по всьому периметрі огородження висотою не менше 1 м. Робоча площадка по периметру ванни повинна мати металевий настил і обшивку огородження висотою 0,15 м.
2.2.60. При проектуванні ділянок гарячого оцинковування необхідно керуватися вимогами ГСТ 5.9039-71 "Покриття захисне цинкове сталевих суднових трубопроводів" (34).
2.2.61. Ділянка ремонту гребних гвинтів повинна розташовуватися в окремому приміщенні.
2.2.62. Такелажна дільниця повинна розташовуватися в окремому приміщенні.
2.2.63. На ділянці захисного покриття валопроводів проведення робіт з епоксидними смолами, включаючи виготовлення клеїв, шпатльовок, лакофарбних і інших матеріалів на основі епоксидної смоли, а також нанесення їх на вироби повинні провадитися за вимогами "Санітарних правил при виробництві і використанні епоксидних смол та материалів на їх основі" (71) повинні провадитися в ізольованих приміщеннях. У випадках непостійного вживання епоксидних смол у невеликих кількостях (до 2 кг) припустиме проведення названих робіт у загальному приміщенні на спеціально визначених робочих місцях, що мають витягову вентиляцію, при працюючій у приміщенні загальній вентиляції.
2.2.64. У місцях, де проектується зважування, дозування і завантаження матеріалів, що входять у склад компаунду, слід передбачити місцеву витягову вентиляцію.
2.2.65. У приміщеннях, де використовуються компаунди, повинна бути підведена холодна і гаряча вода.
2.2.66. На ділянці ремонту інструменту для докових малярних робіт ремонт контрольно-вимірювальних приладів повинен провадитися у спеціалізованих майстернях.
2.2.67. Приміщення, де провадяться випробовування інструменту необхідно відокремити від суміжних приміщень перегородкою.
Деревообробні цехи
2.2.68. Проектування деревообробних цехів повинно здійснюватися за вимогами ДСТ 12.3.042-88 "Деревообробне виробництво. Загальні вимоги безпеки" (35), ТНТП 13-92 "Деревообробні цехи" (36).
Оздоблювальну дільницю при розташуванні у загальних виробничих корпусах слід розташовувати:
- в одноповерхових будинках - під зовнішньою стіною з віконними прорізами, горішним ліхтарем або покриттям, що легко скидається;
- у багатоповерхових будинках - на верхніх поверхах;
Розташування оздоблювальних дільниць у підвальних або цокольних приміщеннях не припустиме.
2.2.69. Оздоблювальні дільниці та їх комори з лакофарбувальними матеріалами повинні бути відокремлені від інших виробничих дільниць та один від одного протипожежними стінами.
2.2.70. На клеєвиготовлювальній ділянці клей повинен виготовлятися в ізольованому приміщенні, обладнаному витяговими пристроями типу витягових шаф, із подачею зовнішнього повітря до робочої зони.
2.2.71. На дільниці просочування деревини антисептиком, відходи, що отримані при асептуванні, підлягають усуненню до спеціально збудованих ізоляторів (окремо для рідинних і твердих).
2.2.72. Приміщення на ділянці просичування деревини антисептиками повинні бути забезпечені умивальниками із гарячою та холодною водою.
2.2.73. На парусино-вибійній дільниці роботи ручної та машинної вищіпки й висічки мочали, морських трав та інших набивних матеріалів, а також розбирання старих матеріалів, канап та іншої суднової меблі повинні провадитися в окремому приміщенні.
Термічні цехи
2.2.74. Термічні цехи слід проектувати відповідно за вимогами ДСТ 12.3.004-75 "Термічна обробка металів.Загальні вимоги безпеки (37) і ТНТП 17-92 "Термічні цехи, ділянки" (38).
Термічні цехи, як правило, повинні розташовуватися в одноповерхових будинках висотою не менше 8 м. Для окремих термічних дільниць, а також у випадку розташування агрегатів термічної обробки у потоці за узгодженням із органами санепідслужби припустиме зменьшення висоти приміщень.
2.2.75. Термічні дільниці у багатоповерхових будинках треба розташовувати тільки на останньому поверсі. Якщо за умовами технологічного процесу термічні ділянки розташовуються на інших поверхах багатоповерхових будинків,то необхідно передбачати теплоізоляцію перекриття, щоб зменшити надходження тепла на вищий поверх.
2.2.76. Пічний проліт, а також відділення й дільниці із значним тепло- і газовиділенням від технологічного устаткування й тепловиділенням від нагрітих предметів необхідно розташовувати найбільш подовженим боком уздовж зовнішніх стін будинку.
2.2.77. Не менш як 60% зовнішнього периметру будинку термічного цеху повинно бути вільним від побутових і допоміжних прибудов, відділених глухими стінами або перегородками від виробничих приміщень.
2.2.78. Розташування прибудов і відстані між ними повинні забезпечувати можливість влаштування прорізів для природного проходження повітря у приміщення цеху.
2.2.79. Ширина проїзду у термічному цеху повинна бути не менше 2 м при однобічному русі транспорту та 4 м - при двобічному.
2.2.80. Нагрівальні печі і гартувальні преси слід розташовувати так, щоб робітники, що їх обслуговують, не піддавалися дії променистого тепла одночасно від завантажувальних вікон двох і більше нагрівальних печей. Розташування нагрівальних печей повинне виключати необхідність переносу нагрітих виробів проходом або проїздом.
2.2.81. Гартувальні ванни заглиблені у підлогу повинні виступати над рівнем підлоги на висоту 1 м. У випадку меншої висоти вони повинні бути огороджені бар'єром висотою 0,8 м.
2.2.82. Приготування твердого карбюризатора і очистка від пилу відпрацьованого карбюризатора повинні провадитися в окремому ізольованому приміщенні.
2.2.83. Печі газової цементації повинні обладнуватися спеціальним пристроєм для відводу відпрацьованих газів та їх доспалення.
Доспалення відпрацьованих газів треба провадити під витяговим пристроєм над піччю, над виходом газів із відводної труби.
2.2.84. Установки струмів високої частоти треба розташовувати у спеціальному приміщенні.
Лабораторії
2.2.85. Хімічна, хімічно-технологічна, промислово-санітарна лабораторії ЦЗЛ повинні проектуватися відповідно за вимогами ТНТП 14-94 "Загальнозаводські лабораторії" (39), "Положення про санітарну лабораторію на промисловому підприємстві" (257) і розташовуватися в окремому приміщенні. У випадку розташування лабораторії у багатоповерховому будинку, дільниці випробовування палива і мастил слід розташовувати на останньому поверсі (під дахом).
2.2.86. Лабораторія випробовування пластмас повинна розташовуватися в окремому приміщенні.
2.2.87. Лабораторії рентгено- і гама-дефектоскопів за своїм улаштуванням повинні відповідати вимогам спеціальних правил техніки безпеки і захисту від рентгенівських променів, а також Правил охорони праці у промисловій гама-дефектоскопії, Правил облаштування й експлуатації рентгенівських кабінетів і апаратів з дефектоскопії (168,169,170).
2.2.88. Вимірювальна лабораторія повинна розташовуватися не вище 1 поверху. Приймальня й промивочна повинні розташовуватися в окремому приміщенні.
Склади
2.2.89. Складські приміщення СБЗ, СРЗ повинні відповідати вимогам БНіП 2.11.01-85 "Складські будинки і споруди загального призначення (40) і ТНТП 15-92 "Загальнозаводські склади" (41).
2.2.90. Ворота та інші пристрої, що відкриваються, повинні бути зроблені так, щоб запобігти проникненню щурів, а на складах, що опалюються, облаштовані тепловими завісами.
2.2.91. Застосування автонавантажувачів, що не оснащені нейтралізаторами вихлопних газів, у складах, які не обладнані примусовою вентиляцією, не допускається.
2.2.92. Проектування і обладнання складів матеріально-технічного постачання, виробничих складів та інших складських приміщень повинно здійснюватися у відповідності до вимог КД 31.31.15-88 (3) і ВБН А.2.2.ХХ-96 (4).
2.2.93. Розміщення складських приміщень у підвалах може бути припустиме за наявністю відповідного обгрунтування.
2.2.94. Допоміжні (у тому числі конторські) приміщення у складі, складських відсіках повинні бути відокремлені від складських приміщень пожежобезпечними конструкціями.
2.2.95. Склад лаків і фарб слід розташовувати в окремому одноповерховому будинку з віконними прорізами, горішнім ліхтарем або покриттям, що легко скидається.
2.2.96. За складами фарб доцільно блокувати відділення приготування фарби, фарбороздаточну, комору фарб і лабораторію. Ці приміщення повинні бути відокремлені від інших виробництв і один від одного протипожежними стінами і мати самостійні виходи назовні.
2.2.97. Необхідно передбачувати спеціально обладнані відкриті майданчики для розливу лакофарбних матеріалів у дрібну тару.
2.2.98. Допустиме спільне розташування складів для балонів із горючими газами, киснем та іншими продуктами розщеплення повітря в окремішному будинку. Приміщення складу повинне бути одноповерховим.
2.2.99. Склади балонів із ацетиленом дозволяється розташовувати під навісом.
2.2.100. У центральному і інструментальному складі дільниця зберігання і випробовування абразивних інструментів повинна розташовуватися в окремому приміщенні. Випробовувальні верстати повинні встановлюватися в ізольованому приміщенні. Відстань між сусідніми випробовувальними верстатами повинна бути не менше 1.5 м.
2.2.101. Відповідно з вимогами ДБН В.2.2.58.1-94 "Проектування складів нафти і нафтопродуктів з тиском насичених випарів не вище 93,3 кПа (42), БНіП 2.11.03-93 "Склади нафти і нафтопродуктів. Противопожежні норми" (43). Нафтопродукти у тарі можна зберігати у будинках, під навісами та на відкритих майданчиках. Будинки для зберігання нафтопродуктів у тарі повинні з'єднуватися з розливочними роздаточними, помповини, а також із іншими приміщеннями, що їх обслуговують.
2.2.102. Підлога у приміщеннях, де зберігаються нафтопродукти у тарі повинна мати нахил для стоку рідини до спеціальних приймальних ємкостей.
Перевантажувальні машини і механізми
2.2.103. Кабіни машиністів кранів повинні відповідати вимогам "Санітарних правил щодо влаштування, обладнання кабін машиністів кранів" № 1204-74 (44) та "Змін" до них № 1520-76 (45).
2.2.104. Кабіни перевантажувальної техніки, вантажних і спеціальних автомобілів повинні відповідати вимогам "Санітарних норм і правил по обмеженню вібрацій і шуму на робочих місцях тракторів, сільскогосподарських, меліоративних, будівельно-шляхових машин і вантажного транспорту" № 1102-73 (46), ДСТ 12.1.012-90 "Вібрація.Загальні вимоги безпеки" (47), "Санітарних норм і правил при роботі з машинами і обладнанням, створюючим локальну вібрацію, що передається на руки робітників" № 3041-84 (48) та "Санітарних норм вібрації робочих місць" № 3044-84 (49).
2.2.105. Кабіни перевантажувальної техніки повинні обладнуватися віброамортизуючими пристроями заізольованими від проникнення вихлопних газів, пилу та шуму, обладнані піддашками, які захищають від прямих сонячних променів і сліпучого світла прожекторів.
2.2.106. Кабіни поста управління перевантажувальних машин повинні бути теплоізольовані, застеклені, мати опалювальний прилад і механічну вентиляцію, що забезпечують мікроклімат у кабінах у межах нормативних вимог.
2.2.107. Температура підлоги та інших внутрішніх поверхонь кабіни у холодний період року повинна бути не більше як 3 град.С нижчою за температуру повітря у кабіні.
2.2.108. Конструкції та внутрішні габарити кабін перевантажувальної техніки повинні забезпечувати працюючим зручне положення на сидінні, вільне й зручне управління важелями й педалями; повний огляд ділянки робіт і робочих органів машини, надійний захіст від несприятливих метеорологічних умов, пилу, відпрацьованих газів та інших несприятливих факторів.
2.2.109. Сидіння у кабінах перевантажувальних машин повинне відповідати вимогам ДСТ 21809-76 "Система "людина-машина". Крісло людини-оператора.Загальні ергономічні вимоги" (50).
2.2.110. Робочі місця водіїв вантажних і спеціальних автомобілів повинні задовольняти вимогам "Санітарних правил по гігієні праці водіїв автомобілів" № 4616-88 (51) і ЗНТП 01-91 "Загальносоюзні норми технологічного проектування автомобільного транспорту" (52).
Диспечерські
2.2.111. Площі приміщень диспетчерських слід проектувати з висотою не менше 3,2 м із розрахунку не менше 14,4 м на одного працюючого у найбільш численній зміні.
2.2.112. Поруч із заскленими диспетчерськими слід передбачити у проектах СБЗ, СРЗ суміжні з ними, теж застеклені приміщення, розташовані на висоті, що забезпечує найбільший огляд фронту робіт і акваторії, а також акустично ізольовані приміщення апаратного диспетчерського зв'язку оповіщення.
| | |
| | Група виробничих |
| | процесів (по БНіП|
| | 2.09.04-87 |
| Найменування професій | |
| |------------------|
| |робота у|робота на|
| |приміщен|откр.возд|
| | ні | |
|---------------------------------------------+--------+---------|
| | | |
| Робітники: | | |
| | | |
|---------------------------------------------+--------+---------|
| | | |
| складу лісового господарства | 1 а | 2 г |
| | | |
|---------------------------------------------+--------+---------|
| | | |
| складу будівельних матерілів | 1 б | 2 г |
| | | |
|---------------------------------------------+--------+---------|
| | | |
| складу сталі | - | 2 г |
| | | |
|---------------------------------------------+--------+---------|
| | | |
| центрального інструментального скла- | 1 б | - |
| ду, центрального матеріального скла- | | |
| ду, готової продукції, складу устат- | | |
| кування, СЗЧ, демонтованого судново- | | |
| го обладнання, обміного фонду, за- | | |
| водського обладнання, складу хіміка- | | |
| тів тарі, складу балонів із техніч- | | |
| ними газами | | |
| | | |
|---------------------------------------------+--------+---------|
| | | |
| складу лакофарбних матеріалів | 3 б | - |
| | | |
|---------------------------------------------+--------+---------|
| | | |
| складу ПММ | 3 б | 3 б |
| | | |
|---------------------------------------------+--------+---------|
| | | |
| складу сміття | - | 3 б |
| | | |
------------------------------------------------------------------
Додаток 2
Санітарно-побутові приміщення для робітників, ІТР та оболуговуючого персоналу в залежності від груп виробничих процесів (БНіП 2.09.04-87)
----------------------------------------------+--------+---------|
| | | | | |
|Групи |Санітарна характеристи|Розрахункова |Тип гар-|Спеціаль-|
|виробни|ка виробничих процесів |кількість |деробних|ні побуто|
|чих про| |робітників |кількіст|ві примі-|
|цесів | |-------------| |щення й |
| | |1 душ|1 кран | |будови |
| | | | | | |
|-------+-----------------------+-----+-------+--------+---------|
| | | | | | |
|1 |Процеси, які викликають| | | | |
| |забруднення речовинами | | | | |
| |3 і 4 класів безпеки: | | | | |
| | | | | | |
|-------+-----------------------+-----+-------+--------+---------|
| | | | | | |
| 1 а |- тільки рук | 25 | 7 |загальні| |
| | | | |1 відді-| - |
| | | | |ленні | |
|-------+-----------------------+-----+-------+--------+---------|
| | | | | | |
| 1 б |- тіла і спецодягу | 15 | 10 |загальні| |
| | | | |2 відді-| - |
| | | | |ленні | |
|-------+-----------------------+-----+-------+--------+---------|
| | | | | | |
| 1 в |- тіла і спецодягу, що | | |роздільн|хімчистка|
| |вилучаються із застосу-| 5 | 20 |2 відді-|та прання|
| |ванням спеціальних засо| | |ленні |спецодягу|
| |бів | | | | |
| | | | | | |
|-------+-----------------------+-----+-------+--------+---------|
| | | | | | |
|2 |Процеси, які відбувають| | | | |
| |ся при надлишку явного | | | | |
| |тепла або неприятливих | | | | |
| |метеорологічних умов: | | | | |
| | | | | | |
|-------+-----------------------+-----+-------+--------+---------|
| | | | | | |
| 2 а |- при надлишку явного | 7 | 20 |загальні|приміщен-|
| |конвекційного тепла | | |2 відді-|ня для |
| | | | |лення |охолоджен|
| | | | | | |
|-------+-----------------------+-----+-------+--------+---------|
| | | | | | |
| 2 б |- при надлишку явного | 3 | 20 |загальні| |
| |променістого тепла | | |2 відді-| -"- |
| | | | |лення | |
|-------+-----------------------+-----+-------+--------+---------|
| | | | | | |
| 2 в |- пов'язані з впливом | | |розділь-|сушіння |
| |вологи, яка викликає | 5 | 20 |ні, 1 |спецодягу|
| |обволоження одягу | | |відділен| |
| | | | |ня | |
|-------+-----------------------+-----+-------+--------+---------|
| | | | | | |
| 2 г |- при температурі повіт| | |розділь-|приміщен-|
| |ря до 10 град. С, вклю-| 5 | 20 |ні, 1 |ня для |
| |чаючи роботи на відкри-| | |відділен|обігріву,|
| |тому повітрі | | |ня |сушіння |
| | | | | |спецодягу|
| | | | | | |
|-------+-----------------------+-----+-------+--------+---------|
| | | | | | |
| 3 |Процеси, які викликають| | | | |
| |забруднення речовинами | | | | |
| |1 та 2 класу безпеки, а| | | | |
| |також речовинами, які | | | | |
| |мають запах: | | | | |
| | | | | | |
|-------+-----------------------+-----+-------+--------+---------|
| | | | | | |
| 3 а |- тільки рук | 7 | 10 |загальні| - |
| | | | |1 відді-| |
| | | | |лення | |
| | | | | | |
|-------+-----------------------+-----+-------+--------+---------|
| | | | | | |
| 3 б |- тіла і спецодягу | 3 | 10 |розділь-|хімчистка|
| | | | |ні, 1 |штучна |
| | | | |відділен|вентиля- |
| | | | |ня |ція, |
| | | | | |місця |
| | | | | |оберіган-|
| | | | | |ня спец- |
| | | | | |одягу, |
| | | | | |дезодору-|
| | | | | |вання |
| | | | | | |
|-------+-----------------------+--------------------------------|
| | | |
|4 |Процеси, які вимагають | |
| |особливих умов додержу-| Відповідно до вимог відомчих |
| |вання чистоти або сте- | нормативних документів |
| |рільності при виготов- | |
| |лені продукції | |
| | | |
| | | |
------------------------------------------------------------------
Примітки:
1. При поєднанні різних груп виробничих процесів тип гардеробних кількість душових сіток і кранів умивальних слід передбачати по групі із найвисокими вимогами, а спеціальні побутові приміщення й будови по підсумкових вимогах.
2. У процесах групи 1а душові й шафи, в процесах 1б і 3а лави біля шаф допускається не передбачати.
3. При будь-яких процесах, пов'язаних з виділенням пилу й шкідливих речовин, в гардеробних повинні бути передбачені респіраторні (кількість за списком), а також приміщення й обладнання для обезпилення і знешкодження спецодягу (на кількість осіб у зміну).
4. У мобільних будівлях з блок-контейнерів дозволяється зменшувати розрахункове число душових сіток на 60 %.
5. При роботі з інфікованими і радіоактивними матеріалами, а також з речовинами, шкідливими для людини при проникненні через шкіру, санітарно-побутові приміщення слід проектувати згідно з відомчими нормативними документами.
6. Згідно з відомчими нормативними документами, припускається відкрите зберігання спецодягу, у тому числі на вішалці.
7. Шкідливі речовини слід приймати за ДСТ 12.1.007-76 (94), класи шкідливості речовин - за ДСТ 12.1.005-88 (77).
Додаток 3
Перелік нормативних документів інструкцій та інших офіційних постанов, необхідних у роботі щодо врахування вимог "Санітарних правил і норм суднобудівних і судноремонтних об'єктів"
1. Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення." Постанова Верховної Ради № 4005-XII від 24.02.94 р.
2. Санитарные нормы проектирования промышленных предприятий № 245-71, М.: Гострой СССР, 1972.
3. РД 31.31.15-88 Нормы технологического проектирования судоремонтных заводов.
4. ВБЯ А.2.22.-ХХ-96 Нормы технологического проектирования судоремонтных и судостроительно-ремонтных заводов.
5. СНиП № 111-3-76 "Приемка в эксплуатацию законченных строительством предприятий, зданий и сооружений", М: Гострой СССР, 1997.
6. СНиП № 1.02.01-85 "Инструкция о составе, порядке разработки, согласования и утверждения проектно-сметной документации на строительство предприятий, зданий и сооружений, М.: Госстрой СССР, 1986.
7. СниП П-89-90 "Генеральные планы промышленных предприятий", М.: Госстрой СССР, 1991.
8. СанПиН Охрана поверхностных вод от загрязнения № 4630-88.
9. СниП 11-12-77 "Защита от шума", М.: Госстрой СССР, 1978.
10. ГОСТ 12.1.006-84 "Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля".
11. "Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань" № 239 від 01.08.96 р., К., 1996.
12. "Технические условия по проектированию зеленых насаждений и санитарно-защитных зонах промышленных предприятий"
13. СниП П-09-02-85 "Производственные здания", М.: Госстрой СССР, 1986.
14. СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование", М.: Госстрой СССР, 1992.
15. "Указания по проектированию цветовой отделки интерьеров производственных зданий промышленны предприятий".
16. СниП 2.03.13-88 "Полы", М.: Госстрой СССР, 1989.
17. "Правила технической эксплуатации судоподъемных сооружений ММФ", М., 1962.
18. "Правила технической эксплуатации слипов и эллингов," Л.: Ленгипроречтранс, 1977.
19. "Указания по проектированию судоподьемных сооружений", Л.: Ленгипроречтранс, 1977.
20. ДНАОП 0.00-1.02-92 "Правила устройства и безопасной эксплуатации лифтов".
21. Санитарные правила при сварке, наплавке и резке металлов №1009-73.
22. ГОСТ 12.3.002-75 "Процессы производственные. Общие требования безопасности".
23. ГОСТ 12.3.003-86 "Работы электросварочные. Общин требования безопасности".
24. ТНТП 07-92 "Механообробні і збірні цехи", Мінмашпром України, 1992.
25. ТНТП 11-92 "Реомонтно-механічні цехи", Мінмашпром України, 1992.
26. ТНТП 12-92 "Електроремонтні цехи", Мінмашпром України, 1992.
27. РД 31.83.01-80 "Требования безопасности труда, которые должны учитываться при проектировании судоремонтных заводов ММФ"
28. "Правила применения испытания средств защиты, используемых в энергоустановках", - М.: Энергоатомиздат, 1983.
29. "Правила техники безопасности при эксплуатации электроустановок", М.: Энергоиздат, 1982.
30. ТНТП 09-92 "Цехи по ремонту трубопроводів, санітарно-технічних влаштувань і теплоенергетичног обладнання", Мінмашпром України, 1992.
31. ГОСТ 12.3.008-75 "Производство покрытий металлических и неметаллических неорганических. Общие требования безопасности".
32. ТНТП 06-92 "Цехи металопрокрить", Мінмашпром України, 1992.
33. "Правила техники безопасности и производственной санитарии при нанесении металлопокрытий".
34. ОСТ 5.9039-71 "Покрытия защитные цинковых судовых трубопроводов".
35. ГОСТ 12.3.042-88 "Деревообрабатывающее производство. Общие требования безопасности".
36. ТНТП 13-92 "Деревообробні цехи", Мінмашпром України, 1992.
37. ГОСТ 12.3.004-75 "Термическая обработка металлов. Общие требования безопасности".
38. ТНТП 17-92 "Термічні цехи, ділянки", Мінмашпром України, 1992.
39. ТНТП 14-92 "Загальнозаводські лабораторії", Мінмашпром України, 1992.
40. СНиП 2.11.01-85 "Складские здания и сооружения общего назначения".
41. ТНТП 15-92 "Загальнозаводські склади", Мінмашпром України, 1992.
42. ДБН В2.2.50.1-94 "Проектування складів нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа".
43. СНиП 2.11.03.93 "Склады нефти и нефтепродуктов. Противопожарные нормы".
44. "Санитарные правила по устройству и оборудованию кабин машинистов кранов" № 1204-74.
45. "Изменения к санитарным правилам по устройству и оборудованию кабин машинистов кранов" № 1520-76.
46. "Санитарные нормы и правила по организации вибрации и шума на рабочих местах тракторов, сельскохозяйственных, мелиоративных, строительно-дорожных машин и грузового транспорта" № 1102-73.
47. ГОСТ 12.1.012-90 "Вибрация. Общие требования безопасности".
48. "Санитарные нормы и правила при работе с машинами и оборудованием, создающим локальную вибрацию, передающуюся на руки работающих" № 3041-84.
49. "Санитарные нормы вибрации на рабочих местах" № 3044-84.
50. ГОСТ 21889-76 "Система "человек-машина". Кресло человека-оператора. Общие эргономические требования".
51. "Санитарные правила по гигиене труда водителей автомобилей" № 4616-88.
52. ОНТП 01-91 "Общесоюзные нормы технологического проектирования автомобильного транспорта", Минавтотранс СССР, 1991
53. ГОСТ 12.2.032-78 ССБТ. "Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования".
54. ГОСТ 12.2.033-78 ССБТ. "Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования".
55. ГОСТ 12.2.061-81 "Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам".
56. ГОСТ 12.2.049-80 ССБТ "Оборудование производственное. Общие эргономические требования".
57. ГОСТ 22269-76 СЧМ. "Рабочее место оператора. Взаимное расположение элементов рабочего места. Общие эргономические требования".
58. "Санитарные нормы микроклимата производственных помещений" № 4088-86.
59. ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ. "Шум. Общие требования безопасности".
60. Изменение № 1 к ГОСТу 12.1.003-83 ст. 19.12.88 г. № 4233.
61. СНиП п-4-79 "Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования", М.: Госстрой СССР, 1980.
62. Изменения к СНиП п-4-79 от 04.12.85 г. № 205, М.: Госстрой, 1980.
63. "Временные санитарные нормы и правила для работников вычислительных центров" № 4559- 88.
64. ГОСТ 12.3.017-79 "Ремонт и техническое обслуживание автомобиля".
65. ОНТП 02-86 "Общесоюзные нормы технологического проектирования авторемонтных предприятий", Минавтотранс СССР, 1986.
66. ПТЭП N МОЗ-3636 "Рекомендации по проектированию зарядных станций тяговых батарей", М., 1974.
67. ПТЭП N№ 7-1974 и 11-1976 Указания по проектированию зарядных станций тяговых и стартерных аккумуляторных батарей, м., 1974, 1976.
68. "Санитарные нормы шума на рабочих местах" № 3223-85.
69. "Изменения и дополнения в санитарные нормы допустимых уровней шума на рабочих местах" № 122-6/245-1.
70. СНиП п-08.02-89 "Общественные здания и сооружения".
71. СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания".
72. "Санитарные правила для предприятий общественного питания, включая кондитерские цехи и предприятия, которые производят мягкое мороженое" № 42-123-5777-91.
73. "Санитарные правила устройства, оборудования я эксплуатации учреждений амбулаторнополиклинического и стоматологического профиля, охраны труда и личной гигиены" № 2956А-84.
74. Приказ Министерства здравоохранения СССР № 555 от 29.09.89 г.
75. Наказ МОЗ України "Положення про медичний огляд працівників певних категорій" № 45 від 31.03.94 р.
76. Наказ МОЗ України і Держкомітету по над зору за охороною праці "Про затвердження Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі" № 263/121 від 23.09.94 р.
77. ГОСТ 12.1.005-88 "Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны".
78. РД № 103040-78 "Вентиляция и отопление судостроительных цехов. Основные положения".
79. "Указания по расчету рассеивания в атмосфере вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий".
80. "Методика расчета концентрации в атмосферном воздухе вредных веществ, которые содержатся в выбросах предприятий (ОНД-86 Госконгидромета СССР)".
81. Методические указания "Санитарно-гигиенический контроль систем вентиляции производственных помещений" № 4425-87.
82. 82.1.03-77 (СТ СЭВ 1924-79) "Правила выбора и оценки качества источников хозяйственнопитьевого водоснабжения".
83. СНиП 2.04.02-84 "Водоснабжение. Наружные сети и сооружения".
84. СНиП 2.04.01-85 "Внутренний водопровод и канализация зданий".
85. ГОСТ 2674-82 "Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством".
86. СНиП 2.04.03-85 "Канализация. Наружные сети и сооружения".
87. СанПиН "Охрана прибрежных вод морей от загрязнения в местах водопользования населения" № 4631-86
88. Санитарные правила. "Порядок накопления, транспортировки, обезвреживания и захоронения токсичных промышленных отходов" № 3183-84.
89. ПДК Предельное количество накопления токсичных промышленных отходов на территории предприятия (организации) № 3209-85.
90. ПДК "Предельное содержание токсичных соединений в промышленных отходах в накопителях, расположенных вне территории предприятия" № 4015-85.
91. ГОСТ 17.606-1979 "Переработка и захоронение радиоактивных отходов. Отходы радиоактивные и дезактивированные".
92. Санитарные правила "Обращение с радиоактивными отходами" № 3938-85.
93. "Методические указания по проведению предупредительного и текущего санитарного надзора за искусственным освещением на промышленных предприятиях" № 1322-75.
94.ГОСТ 12.1.007-76 "Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности".
95. МУ "Контроль содержания вредных веществ в воздухе рабочей зоны" № 3936-85.
96. ГОСТ 12.3.036-84 "Газоплазменная обработка металлов. Требования безопасности".
97. ГОСТ 12.3.039-85 "Плазменная обработка металлов. Требования безопасноти".
98. "Санитарные правила на устройство и эксплуатацию оборудования для плазменной обработки материалов" № 4053-85.
99. ГОСТ 12.3.005-75 "Работы окрасочные. Общие требования безопасности".
100. РД № 5.9822-80 "Очистные и окрасочные работы в судостроении. Общие требования безопасности".
101. РД № 5.9942-84 "Нанесения металлических и неметаллических неорганических покрытий. Требования безопасности".
102. РД 74.0302-70-83 "Вентиляции замкнутых судовых помещений при механизированном окрашивании. Инструкция".
103. ГКЛИ-0302-120-88 "Вентиляция замкнутых и труднодоступных помещений при электросварочных и малярных работах".
104. "Санитарные правила при окрасочных работах с применением ручных распылителей" № 991- 72.
105. "Методические указания по оздоровлению условий труда и при применении ингибиторов атмосферной коррозии металлов и ингибированной бумаги" № 1321-75.
106. Методические рекомендации по гигиене труда при работе с электрохимической бумагой на объектах транспорта б/N.
107. Правила техники безопасности и производственной санитарии при очистных, окрасочных, изолировочных и отделочных работах на предприятиях и судах ММФ, 1975.
108. РД 31.83.04-75 Правила техники безопасности и производственной санитарии на промышленных предприятиях ММФ, М., 1975.
109. Правила и нормы техники безопасности и производственной санитарии для окрасочных цехов, М., 1977.
110. ТНТП 05-92 Фарбувальні цехи, Мінмашпром України, 19992.
111. ОМРТМИ 7312-010-78 Окраска металлических поверхностей, М.: Химия, 1978.
112. Санитарные правила при работе со смазочно-охлаждающими жидкостями и технологическими смазками № 3935-85.
113. Санитарные правила проектирования, оборудования, эксплуатации и содержания производственных и лабораторных помещений, предназначенных для проведения работ со ртутью, с соединениями и приборами с ртутными заполненьями № 780-69.
114. Приложение № 4 к СН № 80-69 Инструкция по очистке спецодежды загрязненной металлической ртутью или ее соединениями № 142-76.
115. Методические указания по осуществлению государственного санитарного надзора на предприятиях, производящих асбест № 2385-81.
116.Санитарные правила при производстве и использовании эпоксидных смол и материалов на их основе № 5159-89.
17. ГОСТ 12-1-050-86 Методы измерения шума на рабочих местах.
118. ГОСТ 12-1-023-80 Шум. Методы установления значений шумовых характеристик машин.
119. ГОСТ 12-1-028-80 Шум. Методы определения шумовых характеристик источников шума.
120. Методические указания по проведению измерений и гигиенической оценке шумов на рабочих местах № 1844-78.
121. Методические указания по расчету удельного уровня шума на территории № 11 от 04.05.62 г. МЗ УССР.
122. Методические указания по установлению уровней шума на рабочих местах с учетом напряженности и тяжести труда № 2411-81.
123. Методические рекомендации по дозной оценке производственных шумов № 2908-82.
124. Гигиенические нормы инфразвука на рабочих местах № 2274-80.
125. ГОСТ 12.1.01-83 Ультразвук. Общие требования безопасности.
126. Санитарные нормы и правила при работе с оборудованием, создающим ультразвуки, передающиеся контактным путем на руки работающих № 2282-80.
127. Санитарные нормы и правила при работе на промышленных ультразвуковых установках № 1733-77.
128. ГОСТ 12.1.043-84 Вибрация. Методы измерения вибрации на рабочих местах в производственных помещениях.
129. Методические указания по проведению измерений и гигиенической оценке производственных вибрации № 39911-85.
130. Санитарные нормы и правила при работе с машинами и оборудованием, создающим локальную вибрацию, передающуюся на руки работающих № 3041-84.
131. Методические рекомендации по измерению импульсной локальной вибрации № 2946-83.
132. Методические указания по профилактике неблагоприятного действия локальной вибрации № 3926-85.
133. ГОСТ 12.1.029-80 Средства и методы защиты от шума. Классификация.
134. ГОСТ 12.4.046-78 Методы и средства вибрационной защиты. Классификация.
135. Оценка теплового состояния организма с целью обоснования оптимальных и допустимых параметров производственного микроклимата № 2661-83.
136. Санитарные правила организации технологических процессов и гигиенические требования к производственному оборудованию № 1042-73.
137. Санитарные правила для предприятия черной металлургии № 2527-82.
138. Санитарные правила для предприятия цветной металлургии № 2528-82.
139. ГОСТ 12.1.002-84 электрические поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряженности и требования к проведению контроля на рабочих местах.
140. Предельно допустимые уровни (ПДУ) воздействия электрических полей диапазона частот 0.06-30.0 мГц № 4131-86.
141. СНиП Выполнение работ в условиях воздействия электрических полей промышленной частоты № 5802-91.
142. ГОСТ 12.1.019-79 Электробезопасность. Общие требования.
143. ГОСТ 12.1.030-81 Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление.
144. ГОСТ 12.1.038-82 Электробезопасность. Предельно допустимые уровни напряжения прикосновения и токов.
145. Правила устройства электроустановок ПУЭ-76 (издание VI), М.:Энергоиздат, 1985.
146. Правила технической эксплуатации электроустановок потребителей.
147. Правила техники безопасности при эксплуатации электроустановок потребителей.
148. РТМ 31.046-73 Электроснабжение и электрооборудование морских портов и судоремонтных заводов. Указания по проектированию. Части I-III.
149. РД 5.5360-78 и ОСТ 5.9334-79 Временное электроснабжение, вентиляция и обеспечение строящихся и ремонтируемых судов.
150. ОСТ 5.0346-81 Электроснабжение строящихся и ремонтируемых судов. Требования безопасности.
151. Правила применения и испытания средств защиты, используемых в энергоустановках.
152. Предельно допустимые уровни воздействия постоянных магнитных полей при работе с магнитными устройствами и магнитными материалами.
153. Предельно допустимые уровни магнитных полей частотой 50 Гц № 3206-85.
154. Методические указания по гигиенической оценке основных параметров магнитных полей, создаваемых машинами контактной сварки переменным током частотой 50 Гц № 3207-85.
155. Ориентировочные безопасные уровни воздействия переменных магнитных полей частотой 50 Гц при производстве работ под напряжением на воздушных линиях (ВЛ) напряжением 220-1150 кВ № 5060-89.
156. ГОСТ 12.1.045-84 Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля.
157. Санитарно-гигиенические нормы напряженности электростатического поля № 1757-77.
158. Методические указания при осуществлению санитарного контроля за электризуемостью полимерных материалов на судах и методам ее снижения № 2036-79.
159. ГОСТ 12.1.040-83 Лазерная безопасность. Общие положения.
160. ГОСТ 12.1.031-81 Лазеры. Методы дозиметрического контроля лазерного излучения.
161. Санитарные нормы и правила устройства и эксплуатации лазеров № 5804-91.
162. ГОСТ 24713-81 Методы измерения параметров лазерного излучения. Классификация.
163. ГОСТ 24714-81 Лазеры. Методы измерения параметров излучения. Общие положения.
164. Типовая инструкция по охране труда при проведении работ с лазерными аппаратами № 06- 14/20-88.
165. Санитарные нормы ультрафиолетового излучения в производственных помещениях № 4557- 82.
166. Гигиенические нормы интенсивности инфракрасного излучения от нагретых поверхностей оборудования и ограждений в машинных и котельных отделениях и других производственных помещениях судов № 645-69.
167. Санитарно-гигиенические нормы ионизации воздуха производственных помещений № 2152- 80.
168. Санитарные правила устройства и эксплуатации радиоизотопных приборов и дополнения к ним № 1946-78.
169. Санитарные правила по радиоизотопной дефектоскопии № 1171-74.
170. ГОСТ 12.3.022-80 Дефектоскопия радиоизотопная. Безопасность труда.
171. Санитарные правила <Безопасность при транспортировке радиоактивных веществ № 139-73.
172. Основные санитарные правила работы с радиоактивными веществами и другими источниками ионизирующих излучений ОСП 72/87.
173. Нормы радиоактивной безопасности НРБ-76/87.
174. Санитарные правила при проведении рентгеновской дефектоскопии № 2191-80.
175. Методические указания по проведению государственного санитарного надзора за объектами с источниками электромагнитных полей ионизирующей части спектра № 2055-79.
176. Предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны № 4617- 88.
177. Измерение концентрации аэрозолей преимущественно
178. Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці № 442 від 1 вересня 1992 р.
179. Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці. Постанова № 41 від 01.09.91 р.
180. Гигиеническая классификация труда (по показателям вредности и опасности факторов производственной среды, тяжести и напряженности трудового процесса) № 4137-86.
181. Санитарные правила организации технологических процессов и гигиенические требования к производственному оборудованию № 1042-73.
182. ГОСТ 12.3.020-80 Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности.
183. ГОСТ 12.2.065-81 (СТ СЭВ 1723-79) Грузоподъемные работы. Общие требования безопасности.
184. ГОСТ 12.3.009-76 (СТ СЭВ 3518-81) Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности.
185. РД 5.0330-84 Погрузочно-разгрузочные работы при строительстве и ремонт судов. Требования безопасности.
186. РД 5.0364-83 Работы такелажные в судостроении. Требования безопасности.
187. ВСН 413-80 Инструкция по монтажу подъемно-транспортного оборудования.
188. ДНАОП 0.00-1.03-93 Правила устройства и безопасности эксплуатации грузоподъемных кранов.
189. ГОСТ 12.4.021-75 Системы вентиляционные. Общие требования безопасности.
190. ГОСТ 12.3.018-79 Системы вентиляционные. Методы аэродинамических испытаний.
191. АЗ-877 Рекомендации по расчету отсосов от оборудования, выделяющего тепло и газы. ГПИ <Сантехпроект>. - М., 1983 г.
192. Межотраслевые рекомендации по разработке рациональных режимов труда и отдыха, М.: Экономика, 1975.
193. Типовые внутрисменные режимы труда и отдыха рабочих промышленных предприятий, М., 1978.
194. Методические рекомендации по обоснованию организации типового режима труда и отдыха руководящих работников промышленных предприятий № 2184-80.
195. Методические рекомендации "Физиологические нормы напряжения организма при физическом труде" № 2189-80.
196. Методические рекомендации по устранению и предупреждению не благоприятного влияния монотонии на работоспособность человека в условиях современного производства № 2257-80.
197. Методические рекомендации "Организация режимов труда и отдыха работников, трудовая деятельность которых характеризуется локальным мышечными нагрузками" № 2532-82.
198. Межотраслевые рекомендации по научной организации труда рабочих промышленных предприятий, М.. 1977.
199. РД 31.93.53-77 Типовые проекты организации труда на рабочих местах судовых электромонтажников СРЗ ММФ, М.. ММФ, 1978.
200. РД 31.93.59-79 Организация труда, производства и управления в доковом комплексном цехе судоремонтных предприятий ММФ, М., ММФ, 1981.
201. РД 31.93.72-81 Типовой проект организации труда в трубопроводных цехах судоремонтных предприятий ММФ, части I-Ш, М., ММФ, 1982.
202. Список производств, цехов, профессии и должностей с вредными условиями труда, работа в которых дает право на дополнительный отпуск и сокращенный рабочий день № 298/п-22.
203. Инструкция о порядке применения списка производств, цехов, профессий и должностей с вредными условиями труда, работа в которых дает право на дополнительный отпуск и сокращенный рабочий день № 273/п-20.
204. Оптимальные режимы труда и отдыха для рабочих и служащих, занятых на работах с вредными условиями труда (по отраслям народного хозяйства).
205. Список производств, профессии и работ с тяжелыми и вредными условиями труда, на которых запрещается применение труда женщин № 240/п -10-3.
206. Список производств, профессии и работ с тяжелыми и вредными условиями труда, на которых запрещается применение труда лиц моложе восемнадцати лет № 283/п-9.
207. Рекомендации по трудоустройству беременных женщин на предприятиях Минморфлота № 08-14/10.
208. Правила о работе на открытом воздухе в холодное время года.
209. Приказ МЗ Украины "Об утверждении списка профессиональных заболеваний и Инструкция по его применению" № 23/36/9 от 02.02.95 г.
210. ГОСТ 12.0.004-79 Организация обучения работающих безопасности труда. Общие положения.
211. Типовое положение о порядке проведения инструктажа по технике безопасности и производственной санитарии, работающих на предприятиях и в организациях судостроительной промышленности, М., ММФ.
212. Методика проведения инструктажа по технике безопасности и производственной санитарии на предприятиях отрасли № 74038-70, М., ММФ.
213. Перечень профессии рабочих и работ N МКЛИ-0302-121.
214. Межотраслевые методические рекомендации по психофизиологическому профессиональному отбору, М., 1978.
215. Перечень производств, професии и должностей, работа в которых дает право на бесплатное получение лечебно-профилактического питания в связи с особо вредными условиями труда и правила выдачи лечебно-профилактического питания, М.
216 Санитарные правила бесплатной выдачи молока или других равноценных пищевых продуктов рабочим и служащим, занятым в производствах, цехах, участках и в других подразделениях и вредными условиями труда, N I-69.
217. Постановление 1 к СССР и Президиума ВЦСПС № 731-11-13 от 16.12.87 г.
218. Методические рекомендации по организации профилактического питания, которые контактируют с тяжелыми металлами № 3084-84.
219. Список № 1 и 2 производственных работ, профессий, должностей и показателей на подземных работах с особо вредными и особо тяжелыми условиями труда, занятость в которых дает право на пенсию по возрасту (при старости на льготных условиях), утв. СМ СССР 26.01.91 г. №10.
220. Список производств, професий, должностей с вредными условиями руда, работа в которых дает право на дополнительный отпуск и сокращенный рабочий день, М., 1977.
221. Наказ МОЗ України "Граничні норми піднімання і переміщення важких речей жінками" № 241 від 10.12.93 р.
222. Наказ МОЗ України "перелік важких робіт з шкідливими або небезпечними умовами праці, на яких забороняється використання праці неповнолітніх" № 46 від 31.03.94 р.
223. Наказ МОЗ України "Перелік важких робіт з шкідливими або небезпечними умовами праці, на яких забороняється використання праці жінок" № 256 від 29.12.93 р.
224. ОСТ 5.0496-87.
225. Нормы бесплатной выдачи специальной одежды, специальной обуви и других средств индивидуальной защиты рабочим и служащим морского транспорта (приказы № 69 от 03.04.84 г.; № 157 от 18.07.80 г.; № 164 от 22.07.81 г.; № 226 от 19.12.80 г.; № 249 от 15.12.81 г.).
226. Методические указания о порядке разработки и постановки на производство средств индивидуальной защиты, М., 1982.
227. ГОСТ 12.4.011-75 Средства индивидуальной защиты работающих. Классификация.
228. ГОСТ 12.4.034-85 (СТ СЭВ 4563-84) Средства индивидуальной защиты органов дыхания. Классификация.
229. ГОСТ 12.4.041-78 Респираторы фильтрующие. Общин технические требования.
230. ГОСТ 12.4.028-76 Респираторы ШБ-1 <Лепесток>. Технические условия.
231. ГОСТ 12.4.042-78 Противогазы промышленные фильтрующие. Общин технические требования.
232. ГОСТ 12.4.010-75 Средства индивидуальной защиты. Рукавицы специалные. Технические условия.
233. ГОСТ 12.4.003-80 Очки защитные. Типы.
234. ГОСТ 12.4.023-84 Щитки защитные лицевые. Общие технические требования и методы.
235. ГОСТ 12.4.013-85 Очки защитные. Общие технические условия.
236. ГОСТ 12.4.080-79 Светофильтры стеклянные для защиты глаз от вредных излучений на производстве. Технические условия.
237. ГОСТ12.4.051-78. Средства индивидуальной защиты органа слуха. Общие технические условия.
238. ГОСТ 12.4.002-74 Средства индивидуальной защиты рук от вибрации. Общие технические требования.
239. ГОСТ 12.4.024-76 Обувь специальная вибразащитная. Общие технические требования.
240. Средства индивидуальной защиты работающих на производстве, М., 1988.
241. Международная конвенция по предотвращению загрязнения с судов МАРПОЛ 73/78 и Протокол № 1 от 1978 г.
242. Международные Правила охраны от загрязнения прибрежных вод морей № 2988-84 (кроме гигиенического требований, изложенных в п.п. 3.7-3.12; 4.1.; 4.3.; 5.4.; 5.6.; 5.9.; Приложения №1).
243. ОСТ 5.3993-81 Охрана вод от загрязнения при постройке и ремонте судов. Технические требования.
244. РД 5.318.059-86 Общие указания по охране вод от загрязнения при постройке, переоборудовании и ремонте судов.
245. Временные указания о порядке представления, рассмотрения и согласования проектов (разделов, пунктов) водоснабжения и канализации строящихся или реконструируемых объектов (РСМ 330-82).
246. РД 31.04.23-86 Наставления по предотвращению загрязнения с судов.
247. РТМ 31.3-78 Инструкция по сбору, удалению и обезвреживанию мусора в морских портах.
248. РД 31.04.01-79 Правила ведения работ по очистке загрязненных акваторий портов.
249. ГОСТ 17.2.3.02-78 Охрана природы. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленных предприятий.
250. РД 31.06.03-83 Порядок нормирования выбросов для судоремонтных предприятий ММФ. Методические указания.
251. РД 52.04.186-89 Руководство по контролю загрязнений атмосферы.
252. ГОСТ 12.4.2.01-81 Почвы. Номенклатура показателей санитарного состояния.
253. РД 31.06.01-70 Инструкция по сбору, удалению и обезвреживанию мусора морских портов (РТМ 31.3-78).
254. ДБН 360-92 Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень.
255. Перелік нормативних документів у галузі будівництва, що діють на Україні Київі, Мінбудархітектура, 1994 р.
256. Збірник можливих офіційних матеріалів з санітарних і протиепідемічних питань. Видання офіційне. У шести томах. Том 1. - Частина I.- За станом на 20 березня 1995 р. - Київ, МОЗ України, 1995. - 264 стор.
257. Положение о санитарной лаборатории в промышленном производстве № 822-69.
258. Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу Міністерства охорони здоров'я України № 3 від 05.01.95 р.
Зміст
Стор.
1. Загальні положення
2. Вимоги до проектування, нового будівництва, розширення та
реконструкція судобудівних і судноремонтних об'єків
2.1. Вимоги до території та генерального плану
2.2.Вимоги до основних ідопоміжних виробничих комплексів,
будинків і споруд, перевантажувальних машин і механізмів
- загальні вимоги
- суднобудівельні і суднопідіймальні споруди
- копри для розробки метадобрухту
- корпусний цех
- механозбиральний цех
- електроремонтний цех
- цехи електрорадіонавігації і зв'язку
- трубооброблюючі цехи
- цех металопокриття
- доковий цех
- деревообробні цехи
- термічні цехи
- лабораторії
- склади
- перевантажуваьні машини і механізми
- диспетчерські
- гаражі, акумуляторні
2.3. Санітарно-побуттові приміщення. Приміщення медичного
призначення. Приміщення й майданчикми для виробничої гімнастики й
загальнофізичної підготовки
- загальні вимоги
- приміщення для відпочинку
- приміщення для чищення й сушіння одягу
- умивальні
- душові
- вбиральні
- пирміщення особистої гігієни жінки
- курильні, приміщення для обігріву
- вимоги до питного водопостачання
- пункти харчування
- приміщення медичного призначення
2.4. Системи вентиляції і опалення об'єктів СРЗ, СБЗ, РЕБФ і
РМФ
2.5. Системи водопостачання об'єктів СРЗ, СБЗ, РЕБФ і РМФ
2.6. Стічні системи
2.7. Система обирання і видалення сміття
2.8. Освітлення території на об'єктів СРЗ, СБЗ, РЕБФ і РМФ
3.1. Вимоги до санітарного контрллю за небезпечними і
шкідливими факторами виробничого середовища
- вимоги до попередження шкідливого впливу хімічних факторів
- вимоги до попередження шкідливого впливу фізичних факторів
- шум і вібрація
- мікроклімат меіонізуючі випромінювання
- промислові джерела іонізуючих випромінювань
- виробничій пил
4. Вимоги до організації робочих місць і виробничих процесів
- вимоги до суден, що будуються і приймаються до ремонту
5. Санітарні вимоги, що підлягають виконанню при експлуатації
суднобудівних і судоремонтних об'єктів
- територія СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ
- об'єкти СБЗ, СРЗ, РЕБФ, РМФ і допоміжні будинки
- об'єкти громадського харчування
- транспортування харчових продуктів на суда
- експлуатація підіймально-транспортних машин і допоміжних
пристосувань
- внутрішньозаводські транспортні роботи
6. Експлуатація внутрішньозаводських систем
- експлуатація систем опалення, вентиляції і кондиціонування
повітря
- експлуатація систем освітлення
7. Умови режиму праці та відпочинку, персоналу, що
допускаються до участі у виробничих процесах
- умови і режими праці і відпочинку
- вимоги до персоналу, що, допущений до участі у виробничому
процесі
- засоби індивідуального захисту (ЗІЗ)
9. Вимоги до недопущення забруднення навколишнього середовища
- вимоги до охорони водоймищ
- вимоги до запобігання забруднення атмосферного повітря
- санітарна охорона грунту Додаток 1 Розподіл робітників за
групами виробничих процесів
Додаток 2 Санітарно-побутові приміщення для робітників, ІТР та оболуговуючого персоналу в залежності від груп виробничих процесів (БНіП 2.09.04-87)
Додаток 3 Перелік нормативних документів інструкцій та інших офіційних постанов, необхідних у роботі щодо врахування вимог "Санітарних правил і норм суднобудівних і судноремонтних об'єктів" "Санітарні правила і норми суднобудівних і судноремонтних об'єктів" розроблені під керівництвом та за участю:
- доктора медичних наук, професора А.М. Войтенка - директора Українського науково-дослідного інституту медицини транспорту (УкрНДІМТ) МОЗ України;
- кандидата медичних наук, старшого наукового співробітника В.М. Євстаф'єва - завідуючого лабораторієюгігієни праці УкрНДІМТ.
Правила розроблені співробітниками:
Українського науково-дослідногоінституту медицини транспорту МОЗ України - кандидатом медичних наук О.Ю. Кетудихаткою.
Набір текстів та виготовлення оригінал-макеру виконано колективом лабораторії гігієни праці УкрКДІМТ МОЗ України у складі:
В.М. Євстаф'єва, С.В. Шеік, В.І. Савицький, О.М. Мосполов, Л.М. Родіонова.