ВНТП-СГіП-46-4.94/ мінсільгосппрод України Птахівницькі підприємства.

Птахівницькі підприємства

ВНТП-СГіП-  46-4.94

РОЗРОБЛЕНІ Об'єднанням "УкрНДІагропроект" Мінсільгосппроду України (базова організація): ВНЕСЕНІ ТА ПІДГОТОВЛЕНІ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ Об'єднанням "УкрНДІагропроект" ЗАТВЕРДЖЕНІ Мінсільгосппродом України (Протокол НТР від 28.06.94 р. № 4 ВВЕДЕНІ В ДІЮ з 1.07.94 р.

З введенням в дію ВНТП- СГіП -46-4.94 на території України втрачають силу ОНТП 4-88 "Общесоюзные норми технологического проектирования птицеводческих предприятий".

1.  ЗАГАЛЬНІ  ПОЛОЖЕННЯ

1.1.  Цими нормами слід керуватися при проектуванні всіх типів племінних та товарних  птахівницьких підприємств, їх розмірів, структури, технології вирощування та утримання всіх видів птиці, засобів комплексної механізації і автоматизації, основних і допоміжних виробничих процесів, типів будівель і споруд, системи опалення та вентиляції, освітлення, водопостачання та каналізації, системи видалення та підготовки до використання посліду.

1.2.  Проектування основних та підсобно-виробничих будівель птахівницьких підприємств необхідно здійснювати згідно з технологічними вимогами до будівельних вирішень будівель та споруд, викладених в розділі 9 даних норм.

1.4. Птахівницькі підприємства повинні бути забезпечені якісними кормами, водою, електроенергією та під'їзними шляхами для підвозу кормів, вивезення готової продукції, відходів виробництва і для прибуття пожежних команд.

2. ВИДИ ТА ТЕХНОЛОГІЧНІ ГРУПИ ПТИЦІ

2.1. Норми поширюються на слідуючі види птиці: кури, індики, качки, гуси, цесарки, перепілки.

2.1.1. Кожний вид птиці ділиться на три основні категорії:

- доросла птиця;

- ремонтний молодняк;

- молодняк, що вирощується на м'ясо.

2.1.1.1. До дорослої відноситься птиця старше вказаного віку (в тижнях):

кури білих кросів яєчних порід - 22;

кури коричневих кросів яєчних порід - 23;

кури м'ясних порід                        - 26;

індики материнських ліній            - 33;

індики батьківських ліній             - 36;

качки легких кросів                      - 26;

качки важких кросів, качки мускусні - 28;

гуси                                                - 34;

цесарки                                           - 30;

перепілки                                        - 7.

6.  ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНІ  ВИМОГИ

6.2. Мінімальні зооветеринарні розриви між птахівницькими підприємствами та іншими виробничими комплексами і окремими об'єктами (м) приймаються у відповідності з таблицею 13.

Таблиця 13

Примітки: 1. Відстань до підприємства по переробці і зберіганню продукції (картоплі, овочів, фруктів, олійних культур, молока), не зв'язаних з проектуванням птахівницьких підприємств (господарств), а також до інших сільськогосподарських підприємств слід приймати відповідно з

санітарними і протипожежними вимогами. Відстань до складів (прирейкових та глибинних) мінеральних добрив і отрутохімікатів визначають у відповідності з нормами СНиП (Гл. "Склади сухих мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин. Норми проектування").

Відстань від птахівницьких підприємств до лісу хвойних порід, а також залежей торфу повинна бути не менше 100 м, змішаних порід 50 м, листяних порід 20 м.

2. Зооветеринарним розривом слід вважати найменшу відстань між зовнішніми стінами відповідних будівель і споруд або огорожами вигулів для худоби, птиці та звірів.

6.7.  Для підприємств, які будуються, вирощування молодняка та утримання дорослого поголів'я птиці приймають в пташниках павільйонного типу забудови (одно-двозальних), комплектування кожного приміщення елід передбачати партією птиці одного виводу (для племінних господарств - за завданням на проектування).

Багатоповерхові і зблоковані одноповерхові пташники допускається проектувати для утримання курей-не-сучок промислового стада і вирощування курчат-бройлерів тільки при відповідному обгрунтуванні у відповідності із завданням на проектування та відповідних ДБН, не перевищуючи протипожежні відсіки по розміру площі в залежності від ступеня вогнестійкості будівель.

6.8.  Розриви між будівлями і спорудами птахівницького підприємства слід приймати рівними протипожежним, по пташниках не менше 18 м, якщо не виникає необхідності збільшення їх в зв'язку з технологічними та планувальними вимогами (розташування в санітарних розривах вигулів, рельєф ділянки, збереження природних вітрозахисних смуг та ін.). При проектуванні одноповерхових і багатоповерхових пташників розрив слід приймати не менше 60 м.

6.10.  На птахофабриках, на яких склади яєць безпосередньо зблоковані з пташниками, необхідно передбачати на межі виробничої або адміністративної зони окрему експедицію для відпуску товарних яєць, м'яса та продуктів переробки зовнішнім споживачам. При блокуванні складських приміщень, вони повинні відділятися від пташників протипожежними перегородками (стінами) відповідно до діючих протипожежних вимог.

6.11.  Склади кормів та яєць слід розташовувати в ад-міністративно-господарчій зоні, склади підстилки - нзі межі виробничої зони.

6.17. Ветеринарні і санітарно-побутові об'єкті» підприємств розміщують слідуючим чином:

а) ветеринарну лабораторію - в адміністративно-гос-подарській зоні;

б) санпропускник для людей - при в'їзді в кожну зону утримання та вирощування птиці; приміщення санітарно-побутового блоку повинні бути ізольованими протипожежними стінами від приміщень основного виробничого призначення і мати окремі виходи назовні.

Приміщення санпропускника, які мають неспалимі огороджуючі конструкції вогнестійкістю не менше 0,75 год, допускається розміщувати в пташниках без влаштування протипожежної стіни.

Електроприймачі і споживачі І категорії повинні забезпечуватись електроенергією від двох незалежних джерел живлення, перерва їх електропостачання при зниженні напруги від одного із джерел живлення може бути допущена лише на час автоматичного відновлення живлення.

Електроприймачі II* категорії є такі, які не допускають перерви тривалістю більше 0,5 години. Для II категорії допустима тривалість перерви не більше 4 годин.

19.6. До електроприймачів III категорії надійності слід віднести всі інші приймачі електричної енергії виробничих об'єктів, які не перелічені в складі електроприймачів І і II категорій.

III категорія електропостачання допускає перерви тривалістю 24 години.

23. ПРОТИПОЖЕЖНІ ВИМОГИ

23.1.   При проектуванні птахівницьких підприємств необхідно передбачати слідуючі заходи по пожежній безпеці: розташування різних виробництв в одному корпусі слід проектувати у відповідності з СНиП 2.09.02-SS"Производственные здания", евакуацію людей передбачати у відповідності з СНиП 2.01.02-85 "Противопожарные нормы", технологічне обладнання, трубопроводи, зв'язані з прийманням і розташуванням речовин, які виявляються діелектриками (рідин і газів), повинні бути захищені від статичного електризування у відповідності з діючими "Правилами захисту від статичного електризування на виробництвах хімічної і нафтопереробної промисловості".

23.2.  У вибухонебезпечних приміщеннях повинна передбачатися система автоматичної сигналізації, яка попереджує про утворення в повітряному середовищі вибухонебезпечних концентрацій парів і пилу.

23.3.  При застосуванні способів і систем пожежогасіння, систем автоматичної пожежної сигналізації необхідно керуватись галузевими переліками приміщень, будівель і споруд, які підлягають обов'язковому оснащенню системами автоматичної пожежної і охоронної сигналізації.

23.4.  Категорії виробництв по пожежній небезпеці та зони класів по ПУЕ приймати згідно з таблицею 49.

Таблиця 49

Примітка. Інші приміщення слід відносити до різних категорій по аналогу в залежності від пожежної небезпеки матеріалів та речовин, які переробляються або зберігаються в даному приміщенні.

В пташниках утримання та вирощування птиці застосовуються металеві комплекти кліткового обладнання.