ВНТП-СГіП-46-1.94/ мінсільгосппрод України Скотарські підприємства.

СКОТАРСЬКІ ПІДПРИЄМСТВА

ВНТП-СГіП-46-1.94

РОЗРОБЛЕНІ Українським   державно-кооперативним

проектно-вишукувальним та  науково-дослідним  об'ед

нанням "УкрНДІагропроект" (базова організація);

Інститутом тваринництва УААН;

Інститутом механізації і електрифікації сільського господарства УААН;

УААН;

Мінекономіки України;

Українським науковим гігієнічним центром МОЗ України;

УкрНДІПВ МВС України.

ПОГОДЖЕНІ Головним державним санітарним лікарем

України (лист від 23.12.93 №5.08.12/978)

Головним управлінням пожежної охорони МВС України

(16.11.93}, Управлінням  нормативів і   стандартів

Мінбудархітектури України (лист від26.01.94 №8/11).

ВНЕСЕНІ ТА ПІДГОТОВЛЕНІ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ

Об'єднанням "УкрНДІагропроект"

ЗАТВЕРДЖЕНІ Мінсільгосппродом України.

Протокол Науково-технічної ради № 4 від 28 червня 1994р.

ВВЕДЕНІ В ДІЮ з 1 липня 1994 р.

ВВОДЯТЬСЯ ВПЕРШЕ.

Норми  призначені для застосування організаціями-

розробниками та організаціями-замовниками проектної

документації.

З введенням в дію ВНТП-СПП--46-1.94 "Відомчі норми технологічного проектування. Скотарські підприємства" втрачають силу ОНТП 1-89 "Общесоюзные нормы технологического проектирования предприятий крупного рогатого скота".

1. ЗАГАЛЬНІ  ПОЛОЖЕННЯ

1.1.  Норми визначають основні фактори та їхнє значення,  які необхідно враховувати  при  проектуванні підприємств (комплексів, ферм) і окремих об'єктів, будівель і споруд, що входять до їх складу.

1.2.  При проектуванні скотарських підприємств, будівель і споруд, крім цих норм необхідно враховувати також інші нормативні документи, в яких викладені спеціальні вимоги (архітектурно-будівельні, санітарні, протипожежні і т.п.), відсутні в цьому документі.

1.4. Вибір майданчиків під скотарські підприємства повинен проводитись згідно з вимогами ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", СанПіН № 01.3.0003-93 "Санітарні правила планіровки і забудови населених місць" і т.ін.

1.4.2. Ділянка під тваринницькі підприємства повинна розміщуватись по рельєфу нижче житлових і культурно-побутових будівель населеного пункту, водоймищ, мереж енерго- та водопостачання, вище очисних споруд і скиду стічних вод останніх. По відношенню до житлових, оздоровчих, адміністративних, промислових та інших об'єктів, за винятком складів міндобрив і агрохімікатів, ділянка повинна розміщуватись з підвітряної сторони.

1.7. Територія підприємства має бути упорядкованою шляхом планування, застосування твердих покриттів для проїздів та виробничих майданчиків, забезпечення ухилів та влаштування лотків (канав) для стікання та відведення поверхневих вод.

2. СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ СКОТАРСТВА, СИСТЕМИ ТА СПОСОБИ УТРИМАННЯ ТВАРИН

2.5. При утриманні худоби передбачають способи: прив'язний (з відпочинком у стійлі) та безприв'язний (з відпочинком в боксах, комбібоксах, на глибокій підстилці, на щілинній підлозі).

2.6.  При прив'язному утриманні худоби молочних та комбінованих порід тварин розміщують в індивідуальних стійлах, обладнаних ланцюговою прив'яззю, з використанням підстилки або без неї. Протягом дня тваринам (за винятком тих, що на відгодівлі) надається прогулянка на вигульних майданчиках тривалістю не менше двох годин.

Годування та поїння худоби провадиться в стійлах.

2.7.  При безприв'язному утриманні худоби молочних та комбінованих порід тварин утримують групами на глибокій підстилці або з влаштуванням індивідуальних боксів (комбібоксів), що забезпечують сухе лігво тваринам при мінімальній витраті підстилки або навіть без неї.

Годівлю тварин організовують в приміщеннях з годівниць, що розташовуються в секціях, де худоба утримується, або на спеціальних кормових майданчиках.

4. НОМЕНКЛАТУРА БУДІВЕЛЬ І СПОРУД.

СКЛАД ПРИМІЩЕНЬ І ТЕХНОЛОГІЧНІ

ВИМОГИ ДО НИХ

4.1. Номенклатура основних виробничих будівель і споруд і склад приміщень в них наведені в таблиці 8.

Таблиця 8

1) При доїнні корів в переносні доїльні відра мийна влаштовується в окремому приміщенні.

Примітки: 1. При відповідному техніко-економічному і технологічному обгрунтуванні по створенню підприємств на модульній основі місткості приміщень можуть відрізнятися від наведених в таблиці 8.

2. При відсутності централізованого гарячого водопостачання в телятниках та родильних відділеннях передбачаються приміщення для встановлення електронагрівальних агрегатів заводського виготовлення.

Приміщення, де будуть встановлюватися електронагрівальні агрегати, повинні відділятися від інших приміщень протипожежними перегородками та перекриттями 1-го типу.

3. Місткість ізольованих приміщень для утримання тварин визначається в залежності від розміру технологічних груп тварин та графіка переміщення, а також в залежності від ступеня вогнестійкості будівлі, але не повинна перевищувати 400 голів телят та 600 голів інших груп тварин.

4.  При необхідності в будівлях передбачають ізольовані приміщення вентиляційних· камер та електрощитових.

5. У випадках, коли в системах змащення і охолодження в приміщеннях вакуум-насосних знаходиться більше ніж 60 кг масла або інших горючих речовин, категорія приміщення по пожежній небезпеці "В".

4.3. Вимоги до планування території підприємства, розміщення та взаємозв'язку будівель і споруд.

4.3.1. При плануванні скотарських підприємств слід передбачати блокування (об'єднання) будівель і споруд основного виробничого та обслуговуючого призначень з метою підвищення компактності забудови, скорочення довжини всіх комунікацій та площі приміщень, якщо це не суперечить умовам технологічного процесу та техніці безпеки, санітарним, ветеринарним та протипожежним вимогам і є доцільним з технікр-економічних міркувань. Взаємне розміщення будівель і споруд для утримання тварин приймається у відповідності з технологічним процесом.

Родильне відділення від інших приміщень основного виробничого призначення, а також обслуговуючі приміщення від усіх приміщень для утримання тварин повинні відділятися стінами (перегородками) протипожежними 1-го типу і мати безпосередні виходи назовні.

4.3.3. Технологічні розриви між усіма будівлями і спорудами для утримання худоби слід приймати такими, які дорівнюються протипожежним розривам, якщо не виникає необхідності збільшення розривів у зв'язку з технологічними і планувальними вимогами (влаштування вигульно-кормових дворів та вигульних майданчиків в розривах, вертикальне планування ділянки терасами та інше).

4.4. Вимоги до розміщення, технологічного зв'язку та планування окремих приміщень.

4.4.1. Технологічний зв'язок окремих приміщень та їх розміщення повинні забезпечувати раціональну організацію робіт та здійснення необхідного технологічного процесу, вони також залежать від системи утримання тварин і призначення будівель.

При прив'язному утриманні худоби застосовують, в залежності від місткості будівлі, одно-, дво- або багато-рядне розміщення стійл. Кожні два ряди стійл об'єднують загальним кормовим або гнойовим проходом (проїздом). При прив'язному утриманні худоби повинні використовуватися групові прив'язі-відв'язі.

В одному безперервному ряду не допускається розміщувати більше 25 стійл.

При безприв'язному утриманні худоби будівлю розгороджують на секції для роздільного утримання різних груп тварин. Багаторядне розміщення індивідуальних боксів в секціях провадиться аналогічно розміщенню стійл при прив'язному утриманні. В одному безперервному ряду допускається не більше 50 боксів.

Внутрішні опори будівельних конструкцій не повинні виступати за поверхню кліток для телят та боксів більше ніж на 15 см, а розміщення їх усередині кліток, боксів та стійл не допускається.

З кожної секції повинна забезпечуватися зручність виходу тварин в приміщення для доїння, на вигульні майданчики або вигульно-кормові двори.

4.4.3. В основному приміщенні телятника розміщують групові клітки для телят: окремо віком від 14-20 днів, до 3-4 місяців та від 3-4 місяців до 6 місяців. Клітки розміщують в декілька рядів. Між рядами кліток влаштовують поздовжні проходи або проїзди. При цьому мінімальна ширина проходу для евакуювання телят повинна бути не менше 0,8 м.

4.5.3.  Ворота повинні легко відкриватися; і щільно закриватися. В районах з розрахунковою зимовою температурою зовнішнього повітря нижче мінус 20°С ворота слід обладнувати тамбурами, які влаштовуються з розрахунком, щоб їх ширина перевищувала ширину воріт на 1,0 м, а глибина - більше відкритого полотнища на 0,5 м. Для евакуювання тварин приймаються до уваги лише розпашні ворота.

При відповідному техніко-економічному обгрунтуванні замість тамбурів допускається влаштування повітряно-теплових або повітряних завіс (крім воріт в будівлях для безприв'язного утримання худоби з годуванням тварин на вигульно-кормових дворах).

4.5.4.  Внутрішня висота основних приміщень для великої рогатої худоби при прив'язному утриманні без підстилки повинна становити 2,4 м, а при утриманні на глибокій підстилці не менше 3,3м від рівня чистої підлоги до виступаючих конструкцій покрівлі (перекриття) і забезпечувати вільний проїзд мобільних засобів механізації технологічних процесів. До виступаючих частин підвісного технологічного обладнання висота у всіх випадках повинна дорівнювати не менше 2.0 м.

4.5.7. Мінімальна освітленість основних приміщень скотарських підприємств при денному та штучному світлі наведена в таблиці 11.

Примітки (до табл. 11): 4. В приміщеннях, де утримуються тварини, слід встановлювати водонепроникні світильники по можливості с матовими скляними абажурами та захисними ґратами.

В приміщеннях на глибокій підстилці електричні світильники повинні відповідати вимогам зони класу П-ІІа.

5. Світильники не можна розміщувати над годівницями і в зоні круп-ногабаритних транспортних засобів.

5. НОРМИ ПЛОЩІ ТА РОЗМІРИ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ БУДІВЕЛЬ, СПОРУД ТА ПРИМІЩЕНЬ

5.1. Кормові, кормогнойові та гнойові проходи в приміщеннях для утримання худоби повинні мати ширину, що відповідає габаритам технологічного обладнання, яке застосовується для роздавання кормів та видалення гною, але не менше (м):

Кормові                                         1,0

Кормогнойові в телятниках          1,0

Кормогнойові в профілакторіях:

для одного ряду кліток                 1,0

між двома рядами кліток              1,4.

Ширина робочих та евакуаційних проходів повинна бути не меншою 1,0м; поперечних проходів усередині будівлі в межах 1,0-1,3 м; в торцях - 1,2-1,5 м.

Примітки: (до табл. 12): 11. Хвіртки кліток повинні відкриватися по ходу евакуації тварин і у відкритому стані не перекривати шляхи евакуації.

5.6. Норми виходів з приміщень основного призначення наведені в таблиці 16.

6. ПРИМІРНІ НОРМАТИВИ ПОТРЕБИ ТА ЗАПАСУ КОРМІВ

Таблиця 16

Примітки : 1. Двері та проходи для евакуації тварин повинні мати ширину не менше 1 м, а для телят - 0,8 м.

2. Мінімальна висота проходів для худоби не менше 1,8 м. Ворота та двері, що ведуть в приміщення, де утримуються тварини, повинні легко відчинятися та зачинятися і не мати порогів. В усіх виробничих будівлях та ізольованих секціях передбачається не менше двох розосереджених виходів; з приміщень (секцій) місткістю до 50 голів дорослої худоби або молодняка допускається влаштування одних дверей, що ведуть до евакуаційних виходів.

Кількість виходів, мінімальна ширина та висота дверей (воріт) і проходів на шляху евакуації людей приймаються згідно з нормативами, наведеними в нормах проектування промислових підприємств.

8. ВИМОГИ ДО ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА НОРМИ СПОЖИВАННЯ ВОДИ

8.1.1. Вибір джерел водопостачання та норми якості води для промислових підприємств і господарсько-питних потреб та душових установок повинен регламентуватися відповідними стандартами.

Проектування та експлуатацію систем водопостачання, споруд і будівель слід виконувати згідно з вимогами СНиП 2.04.02-84 та "Положення про проектування і експлуатацію зон санітарної охорони (ЗСО) джерел водопостачання і водопроводів господарсько-питного призначення" № 2640-82.

8.3. Підприємство повинно бути забезпечене водою питної якості згідно з діючими стандартами "Вода питна".

Системи водопостачання тваринницьких підприємств слід відносити до II категорії надійності. Елементи систем водопостачання II категорії, пошкодження яких, можуть порушити подачу води на гасіння пожежі, повинні відноситися до І категорії надійності.

10. НОРМАТИВНІ ПАРАМЕТРИ ПОВІТРЯ

ПРИМІЩЕНЬ ТА ВИМОГИ ДО СИСТЕМ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІКРОКЛІМАТУ

10.6. В приміщеннях для утримання тварин необхідно передбачати обмін повітря для видалення надлишків тепла, вологи, шкідливих газів та інших речовин. Організація повітрообміну здійснюється за допомогою систем вентиляції з природним, штучним або комбінованим збудженням.

10.9.  Системи вентиляції з механічним збудженням Повинні бути обладнані пристроями автоматичного керування, що забезпечують підтримання заданих параметрів повітря приміщень.

10.10. При проектуванні систем опалення в тваринницьких приміщеннях слід, як правило, застосовувати повітряне опалення, поєднане з припливною вентиляцією. В родильних приміщеннях і телятниках молодшого віку допускається застосування систем опалення з місцевими нагрівальними приладами та засобів локального обігріву молодняка.

12. ТЕХНОЛОГІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ,

МЕХАНІЗАЦІЯ І АВТОМАТИЗАЦІЯ

ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ

12.5. При Проектуванні передбачають такі основні заходи по техніці безпеки:

- усі частини стаціонарних машин і агрегатів, що рухаються, в місцях доступу до них людей повинні мати огорожу (металеві суцільні або сітчасті кожухи, дерев'яні короби та інше);

- металеві частини машин, обладнання та електроустановок, які можуть бути під напругою внаслідок ізоляції, необхідно заземлити;

- стаціонарні машини та агрегати міцно встановлюють на фундаменти згідно з паспортними даними.

13. ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ТА ЕЛЕКТРИЧНІ УЛАШТУВАННЯ

13.1. Електротехнічний розділ проектів, в тому числі засоби автоматизації і слаботочні улаштування, розробляють у відповідності з вимогами діючих "Правил улашту-вання електроустановок", "Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів", "Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів" та іншизі діючих нормативно-методичних документів, що регламентують проектування та експлуатацію електротехнічних засобів з урахуванням умов оточуючого середовища.

13.2. Категорію електроприймачів та забезпечення надійності електропостачання будівель та споруд скотарських підприємств приймають з урахуванням вимог діючих нормативно-методичних документів по забезпеченню при проектуванні нормативних рівнів надійності електропостачання сільськогосподарських споживачів.