ДСТУ ISO/IEC 13236:2003 Інформаційні технології. Якість послуг. Основні положення

ПЕРЕДМОВА

1  ВНЕСЕНО: Технічний комітет зі стандартизації «Інформаційні технології» (ТК20) Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАН та Міністерства освіти і науки України

ПЕРЕКЛАД ТА НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: К. Синиця, канд. техн. наук (керівник розробки); А. Манако, канд. техн. наук; В. Манако, канд. фіз.-мат. наук; О. Войченко; О. Данілова

2 НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 2 жовтня 2003 р. № 166 з 2004-10-01, зі зміною дати чинності згідно з наказом № 42 від 8 лютого 2005 р.

3 Національний стандарт відповідає ISO/IEC 13236:1998 Information technologyQuality of service: Framework (Інформаційні технології. Якість послуг. Основні положення)

Ступінь відповідності ідентичний (IDТ) Переклад з англійської (en)

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

ЗМІСТ

Національний вступ

1  Сфера застосування

2 Нормативні посилання

2.1  Ідентичні рекомендації | міжнародні стандарти

2.2 Окремі рекомендації ITU-T і міжнародні стандарти,

рівнозначні в технічному змісті

2.3 Додаткові посилання

3 Терміни та визначення понять

3.1  Визначення базової еталонної моделі відкритого розподіленого обробляння

3.2 Визначення базової еталонної моделі основні положення керування BBC

3.3 Визначення послугових угод

3.4 Визначення базової еталонної моделі BBC

3.5 Терміни та визначення, встановлювані цим стандартом.

4 Скорочення

5 Основні поняття з ЯП

5.1  Вступ

5.2 Послуги, до яких застосовне поняття ЯП

5.3  Характеристики ЯП

5.4 Вимоги користувача щодо ЯП і політика у сфері ЯП

5.5 Вимоги до ЯП, параметри ЯП і контекст ЯП

5.6 Функції керування ЯП і механізми ЯП

5.7 Категорії ЯП

5.8 Ініціація керування ЯП

6 Визначання характеристик якості послуг

6.1  Вступ

6.2 Аспекти визначання характеристик якості послуг

6.3 Характеристики ЯП загальної призначеності

6.4 Фундаментальні категорії якості послуг

7 Керування якістю послуг

7.1  Вступ

7.2 Етап прогнозування

7.3 Етап установлювання

7.4 Етап функціювання

7.5 Допоміжні послуги

8 Загальні механізми якості послуг

8.1  Вступ

8.2 Механізми етапу прогнозування

8.3 Механізми етапу встановлювання

8.4 Механізми операційного етапу

9 Специфічні вимоги до якості послуг

9.1  Вимоги до ЯП, що стосуються лише характеристик ЯП

9.2 Вимоги до ЯП, що стосуються множинних характеристик

10 Верифікація якості послуг

10.1  Вступ і стадії

10.2 Поняття верифікації якості послуг

11  Відповідність, несуперечність та узгодженість

11.1  Відповідність та взаємозв'язок стандартів

11.2 Визначання

11.3 Застосовування вимог несуперечності та узгодженості

11.4 Несуперечність та узгодженість

       з ITU-T Rec. X.200 | ISO/IEC 7498-1

Додаток А Модель якості послуг для BBC

А.1 Вступ

А.2 Принципи архітектури

А.З Мотивація забезпечення ЯП

А.4 Інформаційні потоки в моделі

А.5 Рівнева модель ЯП для BBC

А.6 Системна модель ЯП у BBC

Додаток В Визначання статистичних похідних характеристик

Додаток С Взаємозв'язок між стандартами і рекомендаціями з якості послуг та іншими рекомендаціями і міжнародними стандартами

Додаток D Інформація, пов'язана з вартістю

Додаток Е Бібліографія

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є тотожний переклад ISO/IEC 13236:1998 Information technologyQuality of service: Framework (Інформаційні технології. Якість послуг. Основні положення).

Міжнародний стандарт ISO/IEC 3236:1998 розроблено спеціальним технічним комітетом ISO/IEC/JTC1.

Відповідальний за цей стандарт, ТК 20 «Інформаційні технології».

В інформаційних технологіях «відповідність» є властивість, яку, згідно із запевненням постачальника цих технологій, мають реалізувати окремі стандарти (наприклад, стандарти протоколу або інші стандарти на технічні вимоги). Цей стандарт не призначено для того, щоб йому безпосередньо відповідали деякі реалізації, він містить загальні положення щодо якості послуг, і на цей стандарт будуть посилатися інші стандарти, що потребують відповідності. Отже, «відповідності» цьому стандарту бути не може.

Додаток А є обов'язковий. Додатки В-Е, хоча й мають довідковий характер, становлять важливу частину цього стандарту.

З тексту стандарту вилучено назви стандартів у разі посилання на них. Повні назви взаємопов'язаних стандартів наведено в розділі 2 та в додатку Е.

Національні примітки містять пункт 3.4, додаток С, а національне доповнення додаток Е. їх виділено у тексті стандарту рамкою.

Подано повне позначення стандартів, на які є посилання в цьому стандарті, що на час опублікування ISO/IEC 13236:1998 були не опубліковані.

Довідкові посилання на стандарти, що містяться в додатку Е, оформлено за правилами посилання на бібліографічні джерела.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

у додатку Е «Бібліографія» подано «Національну примітку»;

у розділі 2 «Нормативні посилання» подано «Національне пояснення», виділене рамкою;

структурні елементи цього стандарту: «Обкладинку», «Передмову», «Національний вступ» та «Бібліографічні дані» оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України.

Копії документів, на які є посилання у цьому стандарті, можна отримати в Головному фонді нормативних документів ДП «УкрНДНЦ».

ДСТУ ISO/IEC 13236:2003

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Інформаційні технології

Якість послуг

Основні положення

ИНФОРМАЦИОННЬІЕ ТЕХНОЛОГИИ

КАЧЕСТВО СЕРВИСА Основньїе положения

INFORMATION TECHNOLOGY

QUALITY OF SERVICE The basic principle

Чинний від 2005-07-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт є структурований набір понять і їхніх взаємозв'язків, який описує якість послуг (далі ЯП) в інформаційних технологіях (далі IT). Зокрема, стандарт призначено для ІТ-систем і їх застосовування для забезпечення послуг відкритого розподіленого обробляння.

Цей стандарт буде сприяти проектуванню й установленню вимог до ІТ-систем, а також визначанню комунікаційних послуг і протоколів за допомогою забезпечення керівництва ЯП, застосовуванню до різних систем, послуг і ресурсів. У ньому описано, яким чином характеризують ЯП, яким чином установлюють вимоги з ЯП і яким чином керують ЯП.

У стандарті визначено термінологію й поняття з ЯП в IT. У ньому введено поняття характеристик ЯП, що є фундаментальними аспектами ЯП і якими можна керувати різноманітними способами; визначено найважливіші характеристики ЯП. Ці визначення не залежать від представлення і керування ЯП у реальній системі.

У стандарті описано, яким чином можна виражати вимоги до ЯП, ідентифіковано ряд механізмів ЯП (таких як тристоронні угоди), які можна використовувати як компоненти функцій керування ЯП для задоволення різноманітних вимог до ЯП. У ньому описано умови, за яких доцільно використовувати різноманітні комбінації механізмів.

Стандарт є основою для встановлення планованих розширень і доповнень до наявних стандартів. Поняття з ЯП визначено в стандарті як результат їх використання і застосування. Стандарт не є спробою дестабілізувати будь-які наявні стандарти, а швидше призначений для застосовування:

розробниками стандартів, що переглядаються, або нових стандартів, що стосуються IT, які визначають або використовують механізми ЯП;

користувачами IT, які формулюють вимоги до ЯП.

Стандарт не є спробою надати основу для встановлення цілей функціювання або мережного попередження з ЯП у загальнодоступних комунікаційних мережах. Аспекти якості таких комунікаційних послуг описано в інших Рекомендаціях ITU-T.

Метою стандарту є надання загальної термінології постачальникам і користувачам послуг. Ніщо в стандарті не повинно розумітися як формулювання вимог до постачальників або користувачів послуг. Очікується, що загальний підхід і термінологія з ЯП допоможе численним постачальникам послуг забезпечити різну ЯП для кінцевих ІТ-систем.

Стандарт навмисно не містить детального опису механізмів ЯП. Стандарт не призначений для того, щоб слугувати технічними умовами подальшої реалізації, бути основним для оцінювання відповідності реалізації або визначати окремі послуги і протоколи. Стандарт швидше забезпечує концептуальні та функційні основи з якості, що дає змогу незалежним групам експертів продуктивно працювати над створенням стандартів.

Стосовно взаємозв'язку відкритих систем (BBC) стандарт сумісний з базовою еталонною моделлю BBC щодо опису операцій і механізмів, які застосовують на рівнях, описаних у базовій еталонній моделі BBC. Він сумісний з основними положеннями керування BBC (ITU-T Rec. X.700 | ISO/IEC 7498-4) і з положеннями щодо керування системами (див. ITU-T Rec. X.701 | ISO/IEC 10040 [2]) в призначенні функцій суб'єктів керування. У додатку А стандарту представлено модель ЯП для BBC, у якій ідентифіковано суб'єкти, що беруть участь у керуванні ЯП, визначено потік пов'язаної з ЯП інформації між ними і описано використовування цієї інформації.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому розділі наведено список рекомендацій і стандартів, які містять передумови, що стали основою для стандарту. Під час виходу цього документа всі нижчеперелічені документи були чинні, було враховано поправки, що є до них. Усі рекомендації і стандарти будуть переглядатися, тому сторонам, що використовують стандарт, рекомендують використовувати останнє видання рекомендацій і стандартів, внесених до наведеного списку. Члени ІЕС і ISO підтримують список чинних на поточний момент міжнародних стандартів. Бюро МСЕ Стандартизації Телекомунікації підтримує список чинних на поточний момент Рекомендацій ITU-T.

2.1  Ідентичні рекомендації | міжнародні стандарти

ITU-T Recommendation X.200 (1994) | ISO/IEC 7498-1:1994 Information technology Open Systems Interconnection Basic Reference Model: The Basic Model

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ ITU-T Recommendation X.200 (1994) | ISO/IEC 7498-1:1994 Інформаційна технологія. Взаємо-зв'язок відкритих систем. Базова еталонна модель. Базова модель.

ITU-T Recommendation X.210 (1993) | ISO/IEC 10731:1994 Information technology Open Systems Interconnection Basic Reference Model: Conventions for the definition of OSI services

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ ITU-T Recommendation X.210 (1993) | ISO/IEC 10731:1994 Інформаційна технологія. Взаємозв'язок відкритих систем. Базова еталонна модель. Угоди для визначання ВВС-послуг.

ITU-T Recommendation X.746 (1995) | ISO/IEC 10164-15:1995 Information technology Open Systems Interconnection Systems management: Scheduling function

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ ITU-T Recommendation X.746 (1995) | ISO/IEC 10164-15:1995 Інформаційна технологія. Взаємо-зв'язок відкритих систем. Керування системами. Функція календарного планування.

ITU-T Recommendation X.902 (1995) | ISO/IEC 10746-2:1996 Information technology Open distributed processing Reference Model: Foundations

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ ITU-T Recommendation X.902 (1995) | ISO/IEC 10746-2:1996 Інформаційна технологія. Відкрите розподілене обробляння. Еталонна модель. Основи.

2.2 Окремі рекомендації ITU-T і міжнародні стандарти рівнозначні, в технічному змісті ССІТТ Recommendation X.700 (1992) Management framework for Open Systems Interconnection

(OSI) for CCITT applications

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ CCITT Recommendation X.700 (1992) Основи керування для взаємозв'язку відкритих систем (BBC) для ССІТТ-застосовань

ISO/IEC 7498-4:1989 Information processing systems Open Systems Interconnection Basic Reference Model Part 4: Management Framework

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ ISO/IEC 7498-4:1989 Системи обробляння інформації. Взаємозв'язок відкритих систем. Базова еталонна модель. Частина 4. Основи керування.

2.3 Додаткові посилання

ССІТТ Recommendation X.140 (1992) General Quality of Service parameters for communication via public data networks

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ ССІТТ Recommendation X.140 (1992) Загальні параметри ЯП для комунікації через мережі пересилання даних загального користування.

З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У стандарті використано такі терміни та їх визначення:

3.1  Визначення базової еталонної моделі відкритого розподіленого обробляння

Визначення зі стандарту ITU-T Rec. X.902 | ISO/IEC 10746-2:

якість послуги; ЯП (Quality of Service; QOS)

Сукупність якостей, що стосуються колективної поведінки одного або більше об'єктів

3.2 Визначення базової еталонної моделі основні положення керування BBC

Визначення зі стандарту ССІТТ Rec. X.700 | ISO/IEC 7498-4: керований об'єкт; КО (Managed Object; MO)

З погляду керування BBC  це ресурс у межах середовища BBC, яким можна керувати за допомогою використовування протоколу(-ів) керування BBC

3.3 Визначення послугових угод

Терміни зі стандарту ITU-T Rec. X.210 | ISO/IEC 10731:

(?)- засоби послуги ((N)-service-facility);

(?)- постачальник послуги ((N)-service-provider);

(?)- користувач послуги ((N)-service-user);

замовник (Requester);

одержувач даних (Acceptor).

Примітка. У стандарті «постачальник послуг» це загальний термін, що вказує на забезпечення або використовування послуг у деякому пункті системи. Його не треба плутати із забезпеченням комерційних послуг деякою комерційною організацією

3.4 Визначення базової еталонної моделі BBC

Терміни зі стандарту ITU-T Rec. X.200 | ISO/IEC 7498-1:

(?)- логічний об'єкт ((N)-entity);

(?)· рівень ((N)-layer);

(?)- протокол ((N)-protocol);

(?)· протокольний блок даних; ПБД ((N)-protocol-data-unit);

(?)- послуга ((N)-service);

(?)- пункт доступу до послуги ((N)-service-access-point);

(?)- підсистема ((N)-subsystem);

відкрита система (ореn system)',

BBC-середовище (OSI environment).

Національна примітка.

Національну термінологію базової еталонної моделі BBC установлює ДСТУ 2230 [12].

3.5 Терміни та визначення, встановлювані цим стандартом 3.5.1 Визначення понять і моделювання ЯП

3.5.1.1 категорія ЯП (QOS category)

Група вимог користувача, яка зумовлює обирання деякої множини вимог до ЯП

3.5.1.2 характеристика ЯП (QOS characteristic)

Кількісний аспект ЯП, який визначають незалежно від засобів, за допомогою яких її представляють або регулюють

3.5.1.3 керування ЯП (QOS management)

Будь-яка сукупність дій, які виконує система, або комунікаційних послуг для підтримання відстежу-вання (моніторингу), регулювання й адміністрування ЯП

3.5.1.4 механізм ЯП (QOS mechanism)

Специфічний механізм, який може використати елементи протоколу, параметри ЯП або контекст ЯП, можливо, разом з іншими механізмами ЯП для підтримання встановлювання, відстежу-вання (моніторингу), супроводу, регулювання ЯП або запиту з метою перевіряння

3.5.1.5 ЯП пересилання даних у BBC (QOS of OSI communications)

Сукупність якостей, що стосуються забезпечення деякої (N)-послуги, з погляду (N)-користувача послуг*

3.5.1.6 політика ЯП (QOS роliсу)

Сукупність правил, які визначають характеристики і функції керування ЯП

3.5.2 Інформаційно-орієнтовані визначення

3.5.2.1  контекст ЯП (QOS context)

Інформація з ЯП, яку зберігають, інтерполюють або екстраполюють одним або декількома суб'єктами і використовують у керуванні ЯП; надалі її групують у контексті вимог і контексті даних

3.5.2.2 дані з ЯП (QOS dafa)

Інформація з ЯП, відмінна від вимог до ЯП, наприклад, попередження, міра ЯП і інформація, використовувана в запитах щодо ЯП

3.5.2.3 інформація з ЯП (QOS information)

Інформація, яка стосується ЯП: інформацію з ЯП класифікують у контексті ЯП (коли утримують у суб'єкті) і параметри ЯП (у разі пересилання між суб'єктами); її класифікують на вимоги до ЯП (якщо вона виражає вимогу до ЯП) і вимоги до даних з ЯП (в іншому випадку)

3.5.2.4 міра ЯП (QOS measure)

Одне або декілька спостережуваних значень, що стосуються характеристики ЯП

3.5.2.5 параметр ЯП (QOS parameter)

Інформація з ЯП, яку передають між суб'єктами як частину механізму ЯП; параметри класифікують на параметри вимог і параметри даних; інформація, яку пересилають, може стосуватися однієї або декількох характеристик ЯП

3.5.2.6 вимога з ЯП (QOS requirement)

Інформація з ЯП, яка частково або повністю виражає вимоги до керування однією або декількома характеристиками ЯП, наприклад, максимальне значення, мета або порогове значення ЯП; під час пересилання між суб'єктами вимогу до ЯП виражають у термінах параметрів ЯП

3.5.2.7 операційна мета ЯП (QOS operating target)

Інформація з ЯП, яка представляє цільові значення деякої множини характеристик ЯП, взятих із вимог до ЯП

3.5.3 Визначення функцій керування

3.5.3.1  попередження з ЯП; сигнал тривоги з ЯП (QOS alert)

Використовування механізмів ЯП для сповіщення суб'єкта про досягнення деякої межі або про перетин деякого порогу

3.5.3.2 атрибут ЯП (QOS attribute) Характеристика керованого об'єкта, пов'язана з ЯП

3.5.3.3 регулювання ЯП (QOS control)

Використовування механізмів ЯП для модифікації умов так, щоб бажаний набір характеристик ЯП досягався в процесі функціювання деяких систем

3.5.3.4 запит з ЯП (QOS enquiry)

Використовування механізмів ЯП для визначання пов'язаних з ЯП властивостей середовища

* Це визначення ЯП є спеціалізацією визначення ЯП, яке наведено у 3.1, якщо термін застосовують у комунікаціях BBC.

3.5.3.5 установлювання ЯП (QOS establishment)

Використовування механізмів ЯП із метою створення попередніх умов для деякої діяльності систем (перш ніж ця діяльність відбувається) так, що досягається бажаний набір характеристик ЯП

3.5.3.6 супровід ЯП (QOS maintenance)

Використовування механізмів ЯП для підтримання набору характеристик ЯП на необхідних рівнях у процесі деякої діяльності систем

3.5.3.7 функція керування ЯП (QOS management function)

Функція, спеціально призначена для задоволення вимоги до ЯП користувача або застосунку, яка забезпечується одним або декількома механізмами ЯП

3.5.3.8 відстежування ЯП (QOS monitoring)

Використовування заходів щодо ЯП для оцінювання значень характеристик ЯП, реально досягнутих у процесі деякої діяльності систем.

4 СКОРОЧЕННЯ

У стандарті використовують такі скорочення:

5 ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ З ЯП

5.1  Вступ

У цьому розділі розглянуто набір основних понять ЯП. Він містить опис понять для інформаційних і функційних аспектів ЯП, що охоплюють:

поняття послуги, до якого застосовують ЯП;

характеристики ЯП, що описують основні керовані аспекти ЯП;

вимоги до ЯП, політику в області ЯП і функції керування ЯП, що їх реалізують;

основні механізми ЯП, що їх використовують для формування функцій керування ЯП;

категорії ЯП, які представляють індивідуальні набори вимог користувача до ЯП, зумовлені певними середовищами (такими як критичний за часом зв'язок (комунікація)), або політикою системних рівнів;

стадії діяльності, на яких можливе керування.

Ці поняття описано так, щоб виділити операції керування ЯП. Після описування властивих ЯП характеристик розглянуто, яким чином вимоги ЯП ведуть до вибору і використовування функцій керування і механізмів ЯП.

5.2 Послуги, до яких застосовне поняття ЯП

У стандарті у виразі «якість послуги» термін «послуга» розуміють у найзагальнішому значенні, що допускає найширше використовування стандарту. Зокрема, це поняття містить (але не обов'язково обмежується):

забезпечення функцій обробляння і зберігання інформації суб'єктами, об'єктами, застосун-ками (застосованнями, прикладними програмами), прикладними процесами тощо; наприклад, у них застосовано характеристики, що стосуються затримки часу й надійності;

Примітка. Терміни, що вказують на суб'єкти, залежать від моделей архітектури конкретних середовищ розподілених систем, в яких повинна бути представлена ЯП: термін «суб'єкт» використовують у стандарті в нейтральному значенні, тобто без вказівки використовування конкретної моделі архітектури (якого-небудь впливання на вибір моделі архітектури).

взаємодії між суб'єктами, об'єктами, застосунками тощо;

інформацію, що міститься в системі; наприклад, характеристики конфіденційності та часу життя;

комунікаційні послуги;

фізичне устатковання (можливість використовування).

Рисунок 5.1 Взаємозв'язки між поняттями з ЯП

5.3 Характеристики ЯП

Термін «характеристика ЯП» використано в стандарті у специфічному значенні. Характеристика ЯП є деякий аспект ЯП деякої системи, послуг або ресурсу, який можна ідентифікувати і виражати в кількісній формі. Він означає дійсний стан справ для елемента на відміну від будь-якого параметра вимірювання або регулювання. Характеристики ЯП визначають незалежно від засобів, якими вони представлені або справляються.

Характеристики ЯП призначені швидше для моделювання реального, ніж для поведінки спостережуваних систем, які вони характеризують.

Примітка. Наприклад, характеристика транзитної затримки між двома пунктами є фактичний проміжок часу проходження даними двох пунктів. Ця транзитна затримка, у принципі, не відома точно, хоча цей проміжок часу можна приблизно виміряти. Надалі можуть бути встановлені вимоги відносно транзитної затримки як наприклад що вона не повинна перевищувати деякого конкретного значення.

Деякі характеристики ЯП розглядають як універсальні характеристики, деякі є спеціалізаціями таких характеристик, інші є похідними характеристиками. (Докладніший опис характеристик ЯП див. в розділі 6).

5.4 Вимоги користувача щодо ЯП і політика у сфері ЯП

Діяльність із керування ЯП визначають вимоги користувача, системне середовище і середовище пересилання даних, а також політика, яка діє для цієї діяльності. Вимоги користувача визначають кількісно і виражають як набір вимог до ЯП (який є одним із видів інформації з ЯП).

Незважаючи на те, що вимоги користувачів можуть значно змінюватися між індивідуальними прикладами діяльності в деталях, характеристиками ЯП, які представляють інтерес, і використовуваними функціями керування, ЯП звичайно визначають типом системи і розподіленого застосунку, а також видом використовуваних мережних технологій. До окремої системи або мережі не передбачається реалізація всіх або деяких певних типів механізмів ЯП. Системи й мережі пересилання даних будуть розроблені або забезпечені, або сконфігуровані відповідно до однієї або декількох політик у сфері ЯП, що регламентують використовування конкретних характеристик і функцій керування ЯП.

Деякі системи й мережі повинні бути сконфігуровані так, щоб оперувати різними політиками у сфері ЯП, що потребують наявності різних наборів функцій керування ЯП.

5.5 Вимоги до ЯП, параметри ЯП і контекст ЯП

Вимога користувача породжується суб'єктом користувача, який бажає використати деяку послугу, таку, наприклад, як пересилання даних, і цю вимогу формулюють у вигляді однієї або декількох вимог до ЯП. Ці вимоги до ЯП можна виражати як параметри ЯП (якщо вони повинні передаватися між суб'єктами) або контекстом ЯП (якщо вони зберігаються в логічних об'єктах).

У загальному випадку діяльність ініціюється логічним об'єктом користувача, чиї вимоги до ЯП або динамічно передаються як параметри ЯП, або робляться доступними як контекст ЯП постачальником послуг, або використовується їх комбінація. Параметри ЯП передаються деяким або всім суб'єктам, що включені в забезпечення послуг і, можливо, також відповідному прикладному процесу.

Суб'єкти, які отримують вимоги до ЯП, аналізують їх і визначають функції керування або механізми ЯП, які необхідні для їх реалізації. Цей процес може спричинити подальшу генерацію вимог до ЯП, звичайно детальніших, і передавання їх іншим суб'єктам у вигляді параметрів ЯП. Приймальні суб'єкти аналізують отримані ними вимоги до ЯП і можуть далі генерувати вимоги до ЯП, які будуть передані іншим суб'єктам тощо. Одним із прикладів такого процесу є домовленість щодо ЯП між декількома рівнями під час встановлення ВВС-з'єднання.

Таким чином, у загальному випадку параметр ЯП є векторною або скалярною величиною, значення якого передається між логічними об'єктами, які належать одній або різним системам.

Примітка. У стандарті використовування терміну «параметр ЯП» спеціально обмежено значеннями, що передаються. У деяких документах не зроблено відмінності між характеристиками ЯП і параметрами ЯП, а використано термін «параметри ЯП» в обох випадках.

Наприклад, вимога до ЯП може полягати в тому, що транзитна затримка блоків даних між двома пунктами не повинна перевищувати встановлений максимум, або в тому, що середня транзитна затримка повинна бути близькою до встановленого цільового значення. У цьому випадку характеристикою є реальна транзитна затримка. Вимога до ЯП буде виражатися параметрами ЯП (або контекстом ЯП), які, наприклад, задають максимальні або цільові значення. При взаємодії між логічними об'єктами для передавання відповідної інформації будуть використовувати параметри ЯП.

Залежно від конкретної вимоги, що передається, параметри ЯП (або контекст ЯП, що зберігається) можуть бути різними:

бажаний рівень характеристики, тобто цільове значення деякого виду (у деякому розумінні цільове значення);

максимальний або мінімальний рівень характеристики, тобто межі;

виміряне значення, використовуване в передаванні історичної інформації;

пороговий рівень;

попередження або сигнал до здійснення коригувальної дії;

Рисунок 10.1 Твердження щодо верифікації ЯП

11 ВІДПОВІДНІСТЬ, НЕСУПЕРЕЧНІСТЬ ТА УЗГОДЖЕНІСТЬ

11.1 Відповідність та взаємозв'язок стандартів

В інформаційних технологіях «відповідність» є властивість, яку, згідно із запевненням постачальника цих технологій, мають реалізації окремих стандартів (наприклад, стандартів протоколу чи інших технічних вимог). Цей стандарт не призначено для того, щоб йому безпосередньо відповідали деякі реалізації, він містить положення з якості послуг, і на нього будуть посилатися стандарти технічних вимог, що потребують відповідності.

Отже, «відповідності» цьому стандарту бути не може.

Співвідношення між стандартами відрізняються від співвідношень між стандартом і його реалізацією (у вигляді системи, послуги, технології), для опису цих співвідношень застосовують іншу

термінологію. Таким чином, природа співвідношення між цим стандартом та стандартами, які на нього посилаються (наприклад, стандартами послуг, протоколів та іншими), не може бути виражена у вигляді традиційних формулювань відповідності.

У зв'язку з цим для опису цього співвідношення застосовують поняття несуперечності та узгодженості.1)

Визначення і твердження, наведені нижче, використовують визначання стверджувального коментаря. Оскільки співвідношення між вмістом цього стандарту та іншими основними положеннями, моделями, послугами і протоколами, які на нього посилаються, є співвідношеннями несуперечності і відповідності, як описано нижче, не існує відповідності цьому стандарту. Будь-яку верифікацію будуть проводити вивченням Рекомендацій ІТU-Т | міжнародних стандартів, які на нього посилаються.

11.2 Визначання

11.2.1  Несуперечність

Вважають, що деякий стандарт (специфікація) є несуперечним щодо іншого стандарту, на який він посилається, якщо посилання в першому документі виконано так, що не змінено змісту стандарту, на який посилається.

11.2.2 Узгодженість

Вважають, що деякий стандарт узгоджений із застосовними вимогами стандарту, на який він посилається, якщо справедливі такі твердження:

а) стандарт, на який посилаються, встановлює вимоги (використовуючи дієслово «повинен»), застосовні до того типу стандартів, до якого відноситься стандарт, що містить посилання;

b) стандарт, на який посилаються, містить розділ про «узгодженості» для уточнення того, які саме вимоги застосовні до того типу стандартів, до якого відноситься стандарт, що містить посилання;

і) стандарт, що містить посилання, містить твердження про узгодженості з тим стандартом, на який посилається,

іі) факт, що застосовні вимоги задоволені, може бути встановлений перевірянням вмісту стандарту, що містить посилання.

11.3 Застосовування вимог несуперечності та узгодженості

11.3.1  Загальні положення

У цьому підрозділі встановлено, яким чином стандарти, які посилаються на цей стандарт, можуть застосовувати поняття несуперечності та узгодженості, визначені вище. Твердження про несуперечності та узгодженості з цим стандартом повинні бути наявними в тих стандартах, які на нього посилаються, щоб уникнути неузгодженості та неоднозначності.

11.3.2 Несуперечність

Деяка архітектура, основні положення, багаторівнева модель, модель з єдиним рівнем, означення послуги або опис протоколу, в яких твердиться про Несуперечність щодо цього стандарту та інших ІТU-Т Рекомендацій | міжнародних стандартів з ЯП, що доповнює його, повинні обирати застосовні елементи з установленого списку, а саме:

«Ця {архітектура, багаторівнева модель, модель з єдиним рівнем, визначання послуги чи опису протоколу}2)

а) використовує поняття, введені в основних положеннях з ЯП з ідентичними визначеннями і термінологією, для таких термінів...;

b) розширює поняття, визначені в основних положеннях з ЯП, для таких термінів...;

с) визначає такі поняття...».

Останній елемент з наведеного вище списку повинен використовуватися в тому випадку, коли деякий термін застосовують у значенні, відмінному від того, що міститься в цьому стандарті.

11.3.3 Узгодженість

11.3.3.1 Узгодженість деякої архітектури, основних положень або моделі Деяка архітектура, основні положення або багаторівнева модель, яка є узгодженою з цим стандартом і яка уточнює вміст цього стандарту, повинна містити твердження:

1) Ці поняття виведено із затверджених інтерпретацій базової еталонної моделі ВВС (див. Rес. ІТU-Т.Х.200 | ІSО/ІЕС 7498-1).

2) Під час формулювання твердження невідповідні елементи треба вилучити.

«Ця архітектура, основні положення або багаторівнева модель є узгодженою з основними положеннями з ЯП в тому, що вона описує операції (дії) та механізми, які визначено в основних положеннях з ЯП».

11.3.3.2 Узгодженість деякого опису протоколу

Деяке визначення протоколу, яке є узгодженим із цим стандартом, повинно містити твердження:

«Це визначення протоколу узгоджене з основними положеннями з ЯП в тому, що воно описує функції, які належать окремому рівню, як це встановлено у відповідному розділі цього документа».

11.4 Несуперечність та узгодженість з ITU-T Rec. X.200 | ISO/IEC 7498-1

a) цей стандарт є несуперечним щодо ITU-T Rec. X.200 | ISO/IEC 7498-1;

b)  цей стандарт є узгодженим із підрозділами 5.10, 7.2, 7.4, 7.5 та 7.6 ITU-T Rec. X.200 | ISO/IEC 7498-1.

ДОДАТОК А (обов'язковий)

МОДЕЛЬ ЯКОСТІ ПОСЛУГ ДЛЯ ВВС

А.1 Вступ

Модель ЯП для ВВС визначає принципи архітектури, поняття і структури, на яких ґрунтується забезпечення ЯП у ВВС. Сама модель не встановлює параметри ЯП інформації з ЯП, якими обмінюються під час встановлювання ЯП.

Модель ЯП для ВВС разом зі змістом розділу 6 забезпечує основу для застосовування розділів 7, 8 і 9 до ВВС, для описування забезпечування і керування ЯП ВВС комунікацій.

А.2 Принципи архітектури

Модель ЯП для ВВС заснована на поняттях базової еталонної моделі взаємозв'язку відкритих систем і основних положень керування ВВС.

У моделі розглядають два класи об'єктів, що беруть участь у керуванні ЯП у відкритих системах:

системні об'єкти ЯП (об'єкти, що відіграють роль у рамках усієї системи);

об'єкти ЯП-рівня (об'єкти, зв'язані з функціюванням конкретної (М)-підсистеми). Системними об'єктами ЯП є ті, що координують відповідність вимогам, які поставлено до

системи. Системні об'єкти ЯП взаємодіють з об'єктами ЯП рівня для відстежування і керування функціюванням системи. Крім того, вони можуть реалізувати керовані об'єкти як засоби взаємодії об'єктів керування системою для забезпечування ЯП у системі.

Об'єкти ЯП-рівня здійснюють безпосереднє керування об'єктами протоколу, необхідними для підтримання ЯП-з'єднань. У процесі цього вони відповідають на керівні впливання з боку системних об'єктів ЯП, і можуть погоджувати з користувачем послуг рівня і їх безпосереднім підлеглим постачальником послуг поставлені до них вимоги.

На рисунку А.1 показано взаємозв'язок між системними об'єктами ЯП і об'єктами ЯП-рівня. Крім зв'язку з (М)-об'єктами ЯП, системні об'єкти ЯП зв'язані з (Ы)-користувачем-послуг і з (М-1)-поста-чальником-послуг [(М)-об'єкти ЯП не є (М)-об'єктами в сенсі базової еталонної моделі ВВС]. Подробиці цієї взаємодії не розглядають під час моделювання (М)-рівня.

У відкритих системах, що відповідають деякому набору ВВС стандартів, деякі об'єкти ЯП можуть бути порожніми (тобто можуть не виконувати ніяких функцій, зв'язаних із керуванням ЯП). Не потрібно, щоб кожен об'єкт ЯП був присутнім на кожному рівні. Отже, окремі реальні відкриті системи можуть бути сконфігуровані так, щоб володіти лише підмножиною із найзагальнішого набору об'єктів ЯП, описаного в цьому підрозділі.

Рисунок А.1 Взаємозв'язок системних об'єктів із ЯП-об'єктами ЯП рівня

А.З Мотивація забезпечення ЯП

Система, що реалізує заходи для встановлювання, регулювання й відстежування ЯП на своїх з'єднаннях, відповідає вимозі підприємства з передбачуваності тих або інших аспектів своїх комунікацій. Ця вимога представлена в системній політиці (регламенті); ця політика встановлює обмеження, у межах яких повинне відбуватися функціювання системи.

У свою чергу, з цієї системної політики випливає політика рівня, що застосовують до кожного рівня стека протоколів.

На рисунку А.2 представлено загальну модель того, як забезпечення послуг може відповідати вимогам користувачів послуг. Існують два види загальних керівних вхідних даних для забезпечування послуг:

вимоги з ЯП користувача, що встановлюють початкові умови для забезпечування послуг;

результати спостереження за функціюванням системи зв'язку, який забезпечує зворотний зв'язок, що може призвести до зміни мережею своїх параметрів функціювання.

Рисунок А.2 - Вимога до ЯП

А.4.1 Інформація, що підлягає обміну

Об'єкти ЯП обмінюються відповідними до ЯП інформаційними елементами (у вигляді ЯП-параметрів), що можуть бути таких видів:

вимоги з ЯП: сформульована вимога до однієї або кількох характеристик ЯП. Прикладом є набір параметрів ЯП, використовуваний в узгодженні ЯП на конкретному (N)-ПДП.

дані ЯП: ЯП-інформація, відмінна від вимог до ЯП. Вона включає міри, попередження, запити інформації тощо.

Термін (N)-ЯП вимогу використовують для позначання параметрів вимог до ЯП, якими обмінюються через (N)-границю послуг між об'єктами в рамках (N)-підсистеми.

А.4.2 Інформаційний потік на (N)-границі послуг

У загальному випадку (N)-користувач-послуг і (N)-постачальник-послуг обмінюються інформацією, зв'язаною з ЯП. На рисунках А.3 і А.4 наведено типові приклади потоку вимог до ЯП на (N)-границі послуг для непідтверджених і підтверджених (N)-засобів послуг відповідно (приклад узято з існуючих стандартів послуг ВВС). Однак рисунки А.3 і А.4 не покривають усі можливі випадки.

Рисунок А.З Приклад потоку вимог з ЯП у непідтвердженому (N)-засобі-послуг

Рисунок А.4 Приклад потоку вимог з ЯП у підтвердженому (N)-засобі-послуг

А.4.3 Інформаційний потік у (N)-підсистемі

На рисунках А.5 і А.6 представлено загальний вигляд потоку вимог до ЯП між (N)-підсистемами й усередині (N)-підсистем для випадків вихідної і вхідної інформації (такі інформаційні потоки описані в деталях у А.5.7 і А.5.8).

Потік називається вихідним, якщо вимоги до ЯП, виражені в деякій точці (N)-підсистеми приводять до однієї з подій:

(можливо модифіковані) вимоги з ЯП передаються до (М-І)-підсистеми через (N-1)-границі послуг;

(можливо модифіковані) вимоги по ЯП повідомляють рівноправній (N)-підсистемі з (N)-протоколом. Аналогічно, потік називають вхідним, якщо (N)-підсистема одержує ЯП вимоги або:

з (N-1)-підсистеми через (N-1)-границі послуг; або

містяться в (N)-протоколі, переданому рівноправною (N)-підсистемою.

Кожний з потоків, показаних на рисунках А.5 і А.6, має відповідний «зворотний» потік, що має місце, якщо об'єкт одержує вимоги з ЯП і дійде висновку, що він не може їх задовольнити. У цьому випадку відповідальність за дії повертається до попереднього об'єкта потоку.

Крім цього, (N)-підсистема може самостійно ініціювати вихідний чи вхідний потоки без відповідних вимог, що переміщаються відповідно через (N-1)-чи (N)-границі послуг. Подібна ситуація виникає у разі виявлення одним з об'єктів (N)-підсистеми таких змін у досягнутій ЯП, що необхідне втручання. Події такого типу можуть приводитися в дію функціями відстежування ЯП у (N-підсистемі, або виникати як результат взаємодії з рівнем або системним керуванням. У цих випадках може бути справедливий зображений на рисунку А.5 вихідний потік без верхнього обміну між (N)-користувачем-послуг і (N)-ФПР. Аналогічно, зображений на рисунку А.6 вхідний потік ЯП-вимог може використовуватися без нижнього обміну даними між (N-1)-постачальником-послуг і (N)-ФПР.

Рисунок А.5 Вихідний потік ЯП-вимог усередині (N)-підсистеми

Рисунок А.6 Вхідний потік вимог до ЯП усередині (N)-підсистеми

На рисунках А.5 і А.6 показано декомпозицію (N)-підсистеми на (N)-ФПР, (N)-ФРЯП і (N)-ПС, ролі яких детально пояснено нижче. Ця декомпозиція є детальнішим описом порівняно з тим, що використовують у визначенні послуг рівня. Весь потік між (N)- і (N-1)-підсистемами розглядають як переданий у (N-1)-примітив послуг, незалежно від того, чи моделюється він у цьому розділі як такий, що протікає між (N-1)-ПС і (N)-ФПР, чи між (N-1)-ФПР і (N)-ПС.

А.5 Рівнева модель ЯП для ВВС

А. 5.1 Вступ

Рівнева модель ЯП для ВВС відображає лише ті аспекти потоків вимог з ЯП і даних ЯП через границі послуг та всередині (N)-підсистем, що зв'язані з роботою протоколів рівня. Вона моделює взаємодію, за допомогою якої (N)-підсистеми на різних рівнях можуть запросити, погодити чи декларувати ЯП, на якому будуть функціювати вони і їхні підлеглі постачальники послуг. Більш того, вона моделює взаємодію, за якою може відбуватися обмін вимірами ЯП, попередженнями з ЯП та іншою інформацією з метою прогнозу, чи досягнутого ЯП та виміри чи регулювання. Ця взаємодія може мати місце в будь-який момент часу: вона не обмежена встановленням зв'язку чи асоціації і не повинна в обов'язковому порядку збігатися з моментами обміну даних, хоча в багатьох випадках відбувається саме так.

Інші потоки інформації (наприклад, потоки інформації, що використовують керування системами) знаходяться поза сферою стандарту.

Для виконання своїх функцій у багатьох випадках об'єктам ЯП рівня може знадобитися послатися на збережений контекст ЯП або одержати доступ до інформації, забезпечений системними об'єктами ЯП. Проте ці питання не розглядають у моделі рівня ЯП для ВВС.

Примітка. Ця модель рівня для ЯП не покриває випадків множинних рівноправних систем і багатоабонентського функціювання, а також випадків якої-небудь кореляції або синхронізації між окремими обмінами даними. Зокрема, вона не охоплює вимог з ЯП для обробляння транзакцій. Подібні загальні можливості ВВС будуть долучати до наступних редакцій стандарту у процесі узгодження.

А.5.2 Рівні і підрівні

Вважають, що відкрита система організована у виді семи (N)-підсистем, що можуть функціювати і керуватися автономно. Деякі (N)-підсистеми далі декомпозуються відповідно до аналогічних принципів незалежності й автономії (це особливо справедливо для рівнів 2, 3 і 7).

Рівнева модель ЯП для ВВС призначена для подвійного застосовування:

для (N)-підсистем, що далі не декомпозуються, тобто (N)-підсистем, що включають єдиний (N)-об'єкт-протоколу, що повністю виконує приписи протоколу для рівня ВВС (наприклад, транспортна підсистема ВВС, що охоплює суб'єкт транспортного протоколу ВВС);

для автономного поділу (N)-підсистеми, тобто ОПП або функцій усередині відкритої системи, що відповідають підкомпонентам (N)-рівня.

А.5.3 Ролі (N)-користувача-послуг

У цьому підрозділі описано ті аспекти операцій (N)-користувача-послуг, що відповідають керуванню ЯП усередині (N)-підсистеми.

Під час обміну ЯП-інформацією на (N)-ПДП (N)-користувач-послуг може виступати в одній з таких ролей:

як замовник, він посилає ЯП-інформацію (N)-постачальнику-послуг і, можливо, одержує відповідну інформацію від (N)-постачальника-послуг;

як одержувач, він одержує ЯП-інформацію, доставлену (N)-постачальником-послуг і, можливо, посилає відповідну відповідь.

Треба зазначити, що (N)-користувач-послуг виступає в ролі замовника й одержувача лише протягом (N)-засобу-послуг; отже, у випадку (N)-послуг у режимі з установленням з'єднання, окремий (N)-користувач-послуг може відігравати різну роль у різних (N)-засобах-послуг протягом одного або декількох (N)-з'єднань.

А.5.4 Роль (N-1)-постачальника-послуг

У цьому підрозділі описано ті аспекти операцій (N-1)-постачальника-послуг, що відповідають керуванню ЯП усередині (N)-підсистеми.

Під час обміну ЯП-інформацією на (N-1)-ПДС (N-1 )-постачальника-послуг виконує такі дії:

одержує ЯП-інформацію від (N-І)-користувача-послуг, діючи як замовник і, можливо, відправляє відповідну інформацію тому самому (N-1)-користувачу-послуг;

відправляє ЯП-інформацію (М-І)-користувачу-послуг, діючи як одержувач, і можливо, одержує відповідні відповіді від того самого (М-І)-користувача-послуг.

А.5.5 Роль об'єктів ЯП-рівнів

Внимание! Это не полная версия документа. Полная версия доступна для скачивания.