НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

СИСТЕМИ
ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

Загальні настанови щодо принципів,

систем та засобів забезпечення

(ISO 14004:2004, IDT)

ДСТУ ISO 14004:2006

Київ

ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ

2006

ПЕРЕДМОВА

1 ВНЕСЕНО: Державне підприємство «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем» (ДП «НДІ «Система») спільно з Технічним комітетом стандартизації «Системи управління якістю, довкіллям та безпечністю харчових продуктів» (ТК 93)

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: В. Горопацький, канд. фіз.-мат. наук; І. Єршова, канд. техн. наук; Н. Семенюк; А. Сухенко (науковий керівник); В. Паракуда, канд. техн. наук; Ю. Тройнін

1.  НАДАНО ЧИННОСТІ; наказ Держспоживстандарту України від 13 березня 2006 р. за № 71 з 2006-07-01
2.  Національний стандарт відповідає ISO 14004:2004 Environmental management systems  General guidelines on principles, systems and support techniques (Системи екологічного управління. Загальні настанови щодо принципів, систем та засобів забезпечення)

Ступінь відповідності  ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (en)

4 НА ЗАМІНУ ДСТУ ISO 14004-97

ЗМІСТ

[1] НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП [2] ВСТУП ДО ISO 14004 [3] 1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ [4] 2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ [5] 3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ [6] 4 ЕЛЕМЕНТИ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ [6.1] 4.1 Загальні положення [6.1.1] 4.1.1 Модель системи екологічного управління [6.1.2] 4.1.2 Зобов'язання і лідерство найвищого керівництва [6.1.3] 4.1.3 Сфера застосування системи екологічного управління [6.1.4] 4.1.4 Початкове екологічне аналізування [6.2] 4.2 Екологічна політика [6.3] 4.3 Планування [6.3.1] 4.3.1 Екологічні аспекти [6.3.2] 4.3.2 Правові та інші вимоги [6.3.3] 4.3.3 Цілі, завдання та програма(-и) [6.4] 4.4 Запроваджування та функціювання [6.4.1] 4.4.1 Ресурси, функційні обов'язки, відповідальність і повноваження [6.4.2] 4.4.2 Компетентність, підготовленість і обізнаність [6.4.3] 4.4.3 Інформування [6.4.4] 4.4.4 Документація [6.4.5] 4.4.5 Контроль документів [6.4.6] 4.4.6 Операційний контроль [6.4.7] 4.4.7 Готовність до надзвичайних ситуацій і реагування на них [6.5] 4.5 Перевіряння [6.5.1] 4.5.1 Моніторинг і вимірювання [6.5.2] 4.5.2 Оцінювання дотримання відповідності [6.5.3] 4.5.3 Невідповідність, коригувальні та запобіжні дії [6.5.4] 4.5.4 Контроль протоколів [6.5.5] 4.5.5 Внутрішній аудит [6.6] 4.6 Аналізування з боку керівництва [6.6.1] 4.6.1 Аналізування системи екологічного управління [6.6.2] 4.6.2 Постійне поліпшування [7] ДОДАТОК А [8] ДОДАТОК НА [9] БІБЛІОГРАФІЯ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є тотожний переклад ISO 14004:2004 Environmental management systems  General guidelines on principles, systems and support techniques (Системи екологічного управління. Загальні настанови щодо принципів, систем та засобів забезпечення).

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт,  ТК 93 «Системи управління якістю, довкіллям та безпечністю харчових продуктів» (підкомітет ПК 93/2 «Системи управління довкіллям»),

Це друге видання стандарту замінює перше видання (ДСТУ ISO 14004-97).

У стандарті описано елементи системи екологічного управління, а також настанови щодо розробляння, запроваджування, підтримування та поліпшування системи екологічного управління, його можуть застосовувати всі організації, зокрема малі та середні підприємства.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

•  слова «цей міжнародний стандарт» замінено на «цей стандарт»;
•  структурні елементи стандарту: «Обкладинку», «Передмову», «Національний вступ», першу сторінку, «Терміни та визначення понять» і «Бібліографію»  оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;
•  у «Зміст» долучено назви пунктів;
•  з «Передмови» до ISO 14004 у цей «Національний вступ» узято те, що безпосередньо стосується цього стандарту;
•  у розділі «Бібліографія» наведено «Національне пояснення», виділене рамкою. Перелік національних стандартів України (ДСТУ), згармонізованих з міжнародними стандартами, посилання на які є в цьому стандарті, подано у національному додатку НА.

У стандарті вжито українські терміни поліпшування, запроваджування, розробляння (коли йдеться про незавершену дію, процес), поліпшення, запровадження, розроблення (коли йдеться про завершену дію, т. зв. подію, явище), розробка, відхил, вибір (наслідок, результат процесу) тощо.

Додатки А та НА  довідкові.

Копії стандартів з розділу «Бібліографія» можна отримати в Головному фонді нормативних документів ДП «УкрНДНЦ».

ВСТУП ДО ISO 14004

Із зростанням зацікавленості в постійному поліпшуванні якості довкілля організації всіх типів і розмірів звертають все більшу й більшу увагу на впливи своєї діяльності та продукції, а також своїх послуг на довкілля. Екологічні характеристики організації мають важливе значення для внутрішніх і зовнішніх зацікавлених сторін. Щоб досягти прийнятних екологічних характеристик, від організації вимагають застосовувати систематичний підхід і постійно поліпшувати систему екологічного управління (СЕУ).

Головна призначеність цього стандарту  надати допомогу організаціям, які мають намір запровадити або поліпшити систему екологічного управління і завдяки цьому покращити свої екологічні характеристики. Цей стандарт відповідає концепції сталого розвитку і сумісний з різними культурними, соціальними й організаційними структурами та системами управління.

Цей стандарт можуть застосовувати організації всіх типів, розмірів і рівнів розвитку, у всіх секторах економіки та незалежно від їхнього географічного розташування. У цьому стандарті враховано особливі потреби малих і середніх підприємств, він пристосований до цих потреб і сприяє таким підприємствам у застосуванні систем екологічного управління.

Цей стандарт належить до серії стандартів з екологічного управління, розроблених ISO/TC 207. З цієї серії тільки ISO 14001 містить вимоги, стосовно яких може бути проведено об'єктивний аудит у цілях сертифікації/реєстрації або самодекларації. Цей стандарт містить приклади, описи та варіанти вибору, які допомагають організаціям у запровадженні системи екологічного управління і в посиленні її ролі у загальному керуванні організації. Настанови цього стандарту узгоджено з моделлю системи екологічного управління з ISO 14001, однак вони не призначені для того, щоб інтерпретувати вимоги ISO 14001. Для зручності користування пункти розділу 4 ISO 14004 мають ту саму нумерацію, що і в ISO 14001. Проте ISO 14004 містить підпункти (наприклад, 4.3.1.1 або 4.3.3.3) з докладним описом або додатковими настановами, які можуть бути корисними для дієвого запровадження системи екологічного управління. Крім цього стандарту та ISO 14001 є низка інших міжнародних стандартів із серії стандартів щодо екологічного управління, розроблених ISO/TC 207. Довідку про них та їх опис можна знайти в публікації ISO «The ISO 14000 Family of International Standards».

У цьому стандарті описано елементи системи екологічного управління, а також настанови для організацій щодо розробляння, запроваджування, підтримування та поліпшування системи екологічного управління. Наявність такої системи може суттєво збільшити спроможність організації передбачати та визначати свої взаємодії з довкіллям та керувати ними, а також досягати своїх екологічних цілей і забезпечувати постійне дотримання відповідності застосовним правовим вимогам та іншим вимогам, які організація зобов'язується виконувати.

Приклади та підходи, наведені у цьому стандарті,  ілюстративні. Вони не є єдино можливими і необов'язково придатні для кожної організації. Під час розробляння та запроваджування або поліпшування системи екологічного управління організаціям треба вибрати підходи, які відповідають їхнім умовам. Екологічне управління є складовою частиною загальної системи управління організації. Розробляння системи екологічного управління є неперервним і інтерактивним процесом. Структуру, обов'язки, методи, методики, процеси та ресурси для запроваджування екологічної політики, досягнення екологічних цілей і виконання екологічних завдань можна узгодити із зусиллями в інших сферах (наприклад, у сфері виробництва, фінансів, якості, охорони праці та професійної безпеки).

Для полегшення читання й розуміння цього стандарту у ньому виокремлено практичну допомогу та загальні настанови, які подано в рамці.

До головних завдань керівників щодо розробляння, запроваджування, підтримування або поліпшування системи екологічного управління належать такі:

•  визнання того, що екологічне управління є одним з найвищих пріоритетів організації;
•  установлювання та підтримування інформаційних зв'язків і конструктивних стосунків із внутрішніми та зовнішніми зацікавленими сторонами;
•  визначання екологічних аспектів діяльності, продукції та послуг організації;
•  визначання правових вимог та інших вимог, які організація зобов'язується виконувати стосовно екологічних аспектів організації;
•  забезпечування прийняття керівництвом і всіма особами, які працюють в організації або діють за її дорученням, зобов'язань щодо охорони довкілля з чітким установленням обов'язків та відповідальності;
•  сприяння плануванню природоохоронних заходів на всіх стадіях життєвого циклу продукції чи послуг;
•  створювання процесу досягнення екологічних цілей і виконання екологічних завдань;
•  постійне забезпечування належними та достатніми ресурсами, зокрема підготування персоналу, щоб виконувати застосовні правові вимоги та інші вимоги, які організація зобов'язується виконувати, і щоб досягати екологічних цілей та виконувати екологічні завдання;
•  оцінювання екологічних характеристик організації стосовно її екологічної політики та екологічних цілей і завдань, а також пошук шляхів для їх поліпшення, якщо доцільно;
•  створювання процесу управління для проведення аудиту та аналізування системи екологічного управління, а також для визначання можливостей щодо поліпшення системи та підсумкових екологічних характеристик;
•  заохочування підрядників і постачальників до створення системи екологічного управління.

Організації можуть різним чином застосувати цей стандарт або інші документи ISO у сфері екологічного управління, у тому числі:

•  як настанови щодо розробляння, запроваджування, підтримування або поліпшування своєї системи екологічного управління, знаючи, що цей стандарт не призначено для цілей самодекларації або іншого оцінювання відповідності;
•  на допомогу у запроваджуванні або поліпшуванні своєї системи екологічного управління.

Вибір залежатиме від таких чинників:

•  цілі організації;
•  розвиненість систем управління організації (тобто чи має організація систему управління, яка спроможна охопити екологічні проблеми);
•  можливі вигоди та збитки, зумовлені такими чинниками, як поточна й бажана ринкова кон'юнктура, репутація організації, її зовнішні зв'язки та погляди зацікавлених сторін;
•  розмір організації.

Дієва система екологічного управління допомагає організації уникнути чи зменшити несприятливі впливи на довкілля її діяльності, продукції та послуг або керувати ними, дотримувати відповідність застосовним правовим вимогам та іншим вимогам, які організація зобов'язується виконувати, а також постійно поліпшувати екологічні характеристики.

Наявність системи екологічного управління може допомогти організації запевнити зацікавлені сторони в тому, що:

•  керівництво зобов'язалося дотримувати задекларовані положення політики, а також досягати цілей і виконувати завдання;
•  зусилля спрямовують на здійснення запобіжних заходів;
•  може бути наведено докази раціональної дбайливості та дотримання відповідності регуляторним вимогам;
•  у моделі системи передбачено процес постійного поліпшування.

Запровадження системи екологічного управління може забезпечити одержання економічної вигоди. Організація, система управління якої охоплює екологічне управління, має основу для збалансування та поєднання економічних і екологічних інтересів. Економічні вигоди може бути ідентифіковано також, щоб продемонструвати зацікавленим сторонам значення для організації належного екологічного управління. Запровадження системи також надає організації можливість завчасно узгодити екологічні цілі та завдання з конкретними фінансовими результатами діяльності і, таким чином, мати гарантію того, що ресурси скеровують туди, де їх використання дає найбільшу вигоду як у фінансовому, так і в екологічному плані. Організація, яка запровадила систему екологічного управління, може досягнути суттєвих конкурентних переваг.

Крім поліпшування екологічних характеристик, потенційні вигоди, пов'язані з дієвою системою екологічного управління, охоплюють:

•  запевнення замовників щодо зобов'язання стосовно доказового екологічного управління;
•  підтримування добрих відносин з громадськістю/громадою;
•  можливість задоволення критеріїв інвесторів та полегшення доступу до позикового капіталу;
•  укладання договорів страхування з прийнятними внесками;
•  поліпшування репутації організації та збільшення її частки на ринку;
•  поліпшування управління витратами;
•  зменшення кількості інцидентів, які призводять до юридичної відповідальності;
•  збереження матеріальних ресурсів та енергії;
•  полегшене отримання ліцензій і дозволів та задоволення їхніх вимог;
•  підвищення екологічної обізнаності серед постачальників, підрядників і всіх осіб, що працюють в організації або діють за її дорученням;
•  сприяння прийняттю рішень стосовно екологічних проблем та спільному застосовуванню цих рішень;
•  поліпшування відносин між промисловістю та урядом.

ДСТУ ISO 14004:2006

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

СИСТЕМИ

ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

Загальні настанови щодо принципів,

систем та засобів забезпечення

СИСТЕМЫ

ЭКОЛОГИЧЕСКОГО УПРАВЛЕНИЯ

Общие руководящие указания по принципам,

системам и средствам обеспечения

ENVIRONMENTAL

MANAGEMENT SYSTEMS

General guidelines on principles,

systems and support techniques

Чинний від 2006-07-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт містить настанови щодо розробляння, запроваджування, підтримування та поліпшування системи екологічного управління, а також забезпечує її узгодження з іншими системами управління.

Примітка. Хоча систему не призначено для управління охороною праці та професійною безпекою, вона може охопити їх, якщо організація прагне запровадити комплексну систему екологічного управління й управління охороною праці та професійною безпекою.

Настанови, викладені в цьому стандарті, застосовні до будь-якої організації, незалежно від її розміру, виду діяльності, місця розташування чи рівня розвитку.

Хоча настанови, подані в цьому стандарті, узгоджено з моделлю системи екологічного управління за ISO 14001, однак вони не призначені для того, щоб інтерпретувати вимоги ISO 14001.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Нормативних посилань нема. Цей розділ долучено, щоб зберегти нумерацію розділів, ідентичну нумерації попереднього видання (ISO 14004:1996).

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому документі використано такі терміни та визначення понять:

3.1 аудитор (auditor)

Особа, яка має компетентність для проведення аудиту

(ISO 9000:2000, 3.9.9)

3.2 постійне поліпшування (continual improvement)

Повторюваний процес удосконалювання системи екологічного управління (3.9) задля поліпшення загальних екологічних характеристик (3.11), узгоджених з екологічною політикою (3.13) організації (3.20).

Примітка. Немає потреби, щоб процес відбувався в усіх сферах діяльності одночасно

(ISO 14001:2004, 3.2)

3.3 коригування (correction)

Дія, яку виконують для усунення виявленої невідповідності (3.18).

Примітка. Запозичено з ISO 9000:2000, 3.6.6

3.4 коригувальна дія (corrective action)

Дія, яку виконують для усунення причини виявленої невідповідності (3.18)

(ISO 14001:2004, 3.3)

3.5 документ (document)

Інформація та її носій.

Примітка 1. Носієм може бути папір, магнітний, електронний чи оптичний комп'ютерний диск, фотографія чи еталонний зразок або їх комбінація.

Примітка 2. Запозичено з ISO 9000:2000, 3.7.2

(ISO 14001:2004, 3.4)

3.6 довкілля; навколишнє середовище (environment)

Середовище, в якому функціює організація (3.20), охоплюючи атмосферне повітря, водні об'єкти, земельні ділянки, природні ресурси, флору, фауну, людей, а також взаємозв'язки між ними.

Примітка. Середовище в цьому контексті простягається від середовища організації (3.20) до глобальної системи

(ISO 14001:2004, 3.5)

3.7 екологічний аспект (environmental aspect)

Елемент діяльності організації (3.20) або її продукції чи послуг, який може взаємодіяти з довкіллям (3.6).

Примітка. Суттєвий екологічний аспект  це екологічний аспект, який має або може мати значний вплив на довкілля (3.6) (ISO 14001:2004, 3.6)

3.8 вплив на довкілля (environmental impact)

Будь-яка зміна в довкіллі (3.6), несприятлива чи сприятлива, яку цілком або частково спричинено екологічними аспектами (3.7) організації (3.20) (ISO 14001:2004, 3.7)

3.9 система екологічного управління (СЕК) (environmental management system (EMS))

Частина системи управління організації (3.20), яку використовують, щоб розробити та запровадити її екологічну політику (3.13) та керувати її екологічними аспектами (3.7).

Примітка 1. Система управління  це сукупність взаємопов'язаних елементів, використовуваних, щоб визначити політику й цілі та досягти цих цілей.

Примітка 2. Система управління охоплює організаційну структуру, діяльність з планування, обов'язки, методи, методики (3.23), процеси та ресурси

(ISO 14001:2004, 3.8)

3.10 екологічна ціль (environmental objective)

Узгоджена з екологічною політикою (3.13) загальна мета щодо довкілля, яку організація (3.20) встановила досягти

(ISO 14001:2004, 3.9)

3.11 екологічні характеристики (environmental performance)

Вимірні результати управління організацією (3.20) своїми екологічними аспектами (3.7).

Примітка. У контексті системи екологічного управління (3.9) результати може бути виміряно стосовно екологічної політики (3.13) організації (3.20), її екологічних цілей (3.10) та екологічних завдань (3.14), а також інших вимог щодо екологічних характеристик

(ISO 14001:2004, 3.10)

3.12 показник екологічної характеристики (ПЕХ) (environmental performance indicator (ЕРІ))

Конкретний вираз, який подає інформацію про екологічну характеристику (3.11) організації (3.20)

(ISO 14031:1999, 2.10)

3.13 екологічна політика (environmental policy)

Загальні наміри та спрямованість організації (3.20) стосовно своїх екологічних характеристик (3.11), офіційно проголошені найвищим керівництвом.

Примітка. Екологічна політика є основою для дій та встановлення екологічних цілей (3.10) і екологічних завдань (3.14)

(ISO 14001:2004, 3.11)

3.14 екологічне завдання (environmental target)

Застосовна до організації (3.20) або до її частини докладна вимога щодо функціювання, що випливає з екологічних цілей (3.10) і яку потрібно встановити та виконати для досягнення цих цілей

(ISO 14001:2004, 3.12)

3.15 зацікавлена сторона (interested party)

Особа чи група осіб, якої стосуються або яку турбують екологічні характеристики (3.11) організації (3.20)

(ISO 14001:2004, 3.13)

3.16 внутрішній аудит (internal audit)

Систематичний, незалежний і задокументований процес отримання доказів аудиту та об'єктивного їх оцінювання для визначання ступеня виконання встановлених організацією (3.20) критеріїв аудиту системи екологічного управління.

Примітка. У багатьох випадках, особливо в малих організаціях, незалежність особи можуть довести тим, що вона не відповідає за діяльність, яку перевіряють

(ISO 14001:2004, 3.14)

3.17 показник дієвості управління (ПДК) (management performance indicator (MPI))

Показник екологічної характеристики (3.12), який подає інформацію про зусилля управління щодо впливу на екологічні характеристики (3.11) організації (3.20)

(ISO 14031:1999, 2.10.1)

3.18 невідповідність (nonconformity)

Невиконання вимоги

(ISO 9000:2000, 3.6.2)

3.19 показник дієвості функціювання (ПДФ) (operational performance indicator (OPI))

Показник екологічної характеристики (3.12), який подає інформацію про екологічні характеристики (3.11) діяльності організації (3.20)

(ISO 14031:1999, 2.10.2)

3.20 організація (organization)

Компанія, товариство, корпорація, фірма, підприємство, орган влади чи установа, їхні підрозділи чи об'єднання, з правами юридичної особи чи без них, державні чи приватні, які виконують самостійні функції та мають адміністрацію.

Примітка. В організаціях з понад одним функційним підрозділом окремий функційний підрозділ може бути визначено як організацію

(ISO 14001:2004, 3.16)

3.21 запобіжна дія (preventive action)

Дія, яку виконують для усунення причини потенційної невідповідності (3.18)

(ISO 14001:2004, 3.17)

3.22 запобігання забрудненню (prevention of pollution)

Використання процесів, методів, засобів, матеріалів, продукції, послуг або енергії для уникнення, зменшення чи регулювання (окремо чи в поєднанні) утворювання, викидання чи скидання будь-якого виду забруднювальних речовин чи відходів, щоб зменшити несприятливі впливи на довкілля (3.8).

Примітка. Запобігання забрудненню може стосуватися послаблення або усунення джерела забруднювання, зміни в процесі, продукції чи послугах, ефективного використання ресурсів, заміни матеріалів і виду енергії, їх повторного використовування, відновлювання, рециклізації, утилізації та обробляння

(ISO 14001:2004, 3.18)

3.23 методика (procedure)

Установлений спосіб виконування роботи або процесу.

Примітка 1. Методики може бути оформлено чи не оформлено документально.

Примітка 2. Запозичено з ISO 9000:2000, 3.4.5

(ISO 14001:2004, 3.19)

3.24 протокол; запис (record)

Документ (3.5), який містить одержані результати або наводить докази виконання робіт.

Примітка. Запозичено з ISO 9000:2000, 3.7.6.

(ISO 14001:2004, 3.20)

4 ЕЛЕМЕНТИ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

4.1 Загальні положення

4.1.1 Модель системи екологічного управління

Система екологічного управління, докладно описана в цьому стандарті, відповідає моделі управління «Плануй-Виконуй-Перевіряй-Дій» (англійською мовою «Plan-Do-Check-Act» (PDCA)). Модель системи екологічного управління та неперервний процес постійного поліпшування наведено на рисунку 1. Докладнішу інформацію про модель PDCA подано в Практичній допомозі «Модель системи екологічного управління».

Систему екологічного управління найкраще розглядати як організаційну структуру, щодо якої треба постійно провадити моніторинг і періодичне аналізування, щоб забезпечити дієве спрямування екологічного управління організації у відповідь на зміну внутрішніх і зовнішніх чинників. Треба, щоб персонал усіх рівнів організації усвідомлював свою відповідальність за поліпшування у сфері довкілля, де це можливо.

Організація має починати розробляння системи екологічного управління щодо тих напрямів діяльності, де можна отримати явну вигоду, наприклад, щодо зосередження зусиль на безпосередній економії коштів чи на дотриманні відповідності регуляторним вимогам, пов'язаним, переважно, з її суттєвими екологічними аспектами. З втіленням системи екологічного управління можна запровадити методики, програми й технології для подальшого поліпшування екологічних характеристик. Коли система екологічного управління набуває досконалості, екологічні міркування можна долучити в усі рішення щодо діяльності організації.

Рисунок 1  Модель системи екологічного управління згідно з цим стандартом

Практична допомога  Модель системи екологічного управління PDCA  це неперервний ітеративний процес, що надає можливість організації розробити, запровадити та підтримувати екологічну політику (див. 4.2), в основу якої покладено лідерство та зобов'язання найвищого керівництва щодо системи екологічного управління (див. 4.1.2). Після того, як організація оцінила свій поточний стан щодо довкілля (див. 4.1.4), наступними кроками цього неперервного процесу є: a) Плануй: установіть неперервний процес планування (див. 4.3), який дає змогу організації:  визначати екологічні аспекти та пов'язані з ними впливи на довкілля (див. 4.3.1);  визначати та відслідковувати застосовні правові вимоги, а також інші вимоги, які організація зобов'язується виконувати, і встановити внутрішні критерії дієвості, якщо це може бути застосовано (див. 4.3.2);  установити екологічні цілі та завдання й розробити програму(-и) їх досягнення/виконання (див. 4.3.3.1 і 4.3.3.2);  розробити і використовувати показники дієвості (див. 4.3.3.3). b) Виконуй: запровадьте систему екологічного управління та забезпечте її функціювання (див. 4.4):  створіть структури управління, установіть функційні обов'язки та відповідальність з достатніми повноваженнями;  забезпечте відповідні ресурси (див. 4.4.1);  підготуйте персонал, що працює в організації або діє за її дорученням, та забезпечте його обізнаність і компетентність (див. 4.4.2);  створіть процеси внутрішнього та зовнішнього інформування (див. 4.4.3);  розробіть і підтримуйте документацію (див. 4.4.4);  створіть і запровадьте процес контролю документів (див. 4.4.5);  розробіть і підтримуйте засоби операційного контролю (див. 4.4.6), і  забезпечте готовність до надзвичайних ситуацій і реагування на них (див. 4.4.7). c) Перевіряй: оцінюйте процеси системи екологічного управління (див. 4.5):  постійно провадьте моніторинг і вимірювання (див. 4.5.1);  оцінюйте ступінь дотримання відповідності (див. 4.5.2);  визначайте невідповідності та застосовуйте коригувальні й запобіжні дії (див. 4.5.3);  контролюйте протоколи (див. 4.5.4);  періодично провадьте внутрішні аудити (див. 4.5.5). d) Дій: аналізуйте систему екологічного управління та вживайте заходів щодо її поліпшування (див. 4.6):  періодично (через належні проміжки часу) провадьте аналізування з боку керівництва системи екологічного управління (див.4.6.1);  визначайте сфери діяльності для поліпшування (див. 4.6.2). Цей неперервний процес надає можливість організації постійно поліпшувати свою систему екологічного управління і загальні екологічні характеристики.

4.1.2 Зобов'язання і лідерство найвищого керівництва

Для забезпечення успіху одним із перших кроків в розробленні або поліпшенні системи екологічного управління має бути прийняття найвищим керівництвом організації зобов'язання поліпшувати екологічне управління своєю діяльністю та продукцією, а також своїми послугами. Постійне дотримання найвищим керівництвом цього зобов'язання та виконання ним провідної ролі має вирішальне значення. Дотриманню зобов'язань та підтриманню лідерства найвищого керівництва можуть допомагати визначання вигод, які може принести запровадження системи екологічного управління, та проблем, від яких вона може позбавити.

4.1.3 Сфера застосування системи екологічного управління

Найвищому керівництву треба визначити сферу застосування системи екологічного управління організації. Тобто найвищому керівництву треба визначити межі організації, в яких систему екологічного управління буде застосовано. Якщо сферу застосування системи екологічного управління визначено, тоді всю діяльність та продукцію, а також всі послуги організації в межах визначеної сфери застосування треба охопити системою екологічного управління.

4.1.4 Початкове екологічне аналізування

Організація, яка не має системи екологічного управління, повинна оцінити свій поточний стан щодо довкілля за допомогою аналізування. Під час цього аналізування треба розглянути екологічні аспекти діяльності організації, її продукції та послуг як основу для створення системи екологічного управління.

Організаціям з уже наявною системою екологічного управління, можливо, не потрібно робити такого аналізування, хоча воно могло б допомогти їм у поліпшенні системи екологічного управління.

Треба, щоб аналізування охоплювало такі чотири головні напрями:

1.  визначання екологічних аспектів, зокрема тих, які пов'язано з роботою у нормальних робочих режимах і в режимах з відхилами від норми, охоплюючи режими запускання та зупинення, а також з надзвичайними ситуаціями та аваріями;
2.  визначання застосовних правових вимог та інших вимог, які організація зобов'язується виконувати;
3.  вивчання наявних методів та методик у сфері екологічного управління, зокрема тих, які пов'язано із закупівельною та контрактною діяльністю;

d) оцінювання попередніх надзвичайних ситуацій та аварій.

Під час аналізування додатково можна розглянути:

•  оцінювання діяльності порівнянням із застосовними внутрішніми критеріями, вимогами зовнішніх стандартів, регламентів, зводів правил, а також із принципами та настановами;
•  можливості для конкурентної переваги, зокрема можливості щодо зниження вартості;
•  погляди зацікавлених сторін;
•  інші організаційні системи, які можуть сприяти чи протидіяти поліпшенню екологічних характеристик.

Результати аналізування може бути використано, щоб допомогти організації встановити сферу застосування системи екологічного управління, розробити або вдосконалити свою екологічну політику, установити свої екологічні цілі та завдання, а також визначити дієвість свого підходу до дотримання відповідності застосовним правовим вимогам та іншим вимогам, які організація зобов'язується виконувати.

Практична допомога  Початкове екологічне аналізування Способи, які можуть використовувати для вивчення наявних методів і методик екологічного управління, охоплюють:  опитування осіб, які працювали в минулому або в даний час працюють в організації або діють за її дорученням, щоб визначити масштаби минулої й теперішньої діяльності організації, сферу застосування минулої й теперішньої продукції та минулих і теперішніх послуг;  оцінювання внутрішнього та зовнішнього інформаційного зв'язку організації із зацікавленими сторонами, зокрема скарги, питання, пов'язані із застосовними правовими вимогами або іншими вимогами, які організація зобов'язується виконувати, екологічні або пов'язані з ними надзвичайні ситуації й аварії в минулому;  збирання інформації, пов'язаної із сучасними методами управління, як наприклад, стосовно:  процесів контролю закупівлі небезпечних хімікатів; зберігання хімікатів та поводження з ними (наприклад, повторне використовування; розпоряджання, зберігання несумісних хімічних речовин);  засобів контролю неорганізованих викидів;  методів розміщення відходів;  обладнання щодо готовності до надзвичайних ситуацій і реагування на них; використовування ресурсів (наприклад, використовування освітлення в офісі у неробочий час); захисту рослинності та місць поширювання біологічних видів під час будівництва; тимчасових змін у процесах (наприклад, змін на зразок сівозміни під впливом потрапляння добрив у водні об'єкти); 9) програм екологічного підготування персоналу;  процесів аналізування та схвалення методик операційного контролю;  повноти протоколів моніторингу та/або простоти відновлення хронології протоколів. Аналізування можна проводити з використанням переліку контрольних питань, блок-схем процесів, опитувань, безпосереднього інспектування, минулих і поточних вимірювань, результатів попередніх аудитів або інших аналізувань залежно від характеру діяльності, продукції і послуг організації. Результати аналізування треба задокументувати таким чином, щоб уможливити їх використовування для сприяння установленню сфери застосування та створенню або поліпшенню системи екологічного управління організації, у тому числі екологічної політики.