ДЕРЖАВНІ САНІТАРНІ ПРАВИЛА ТА НОРМИ, ГІГІЄНІЧНІ НОРМАТИВИ ДСП 9.9.5.-080-2002

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА СЛУЖБА

ЗАТВЕРДЖЕНО Постанова Головного державного санітарного лікаря України 28.01.2002 N 1

ДЕРЖАВНІ САНІТАРНІ ПРАВИЛА ТА НОРМИ, ГІГІЄНІЧНІ НОРМАТИВИ

Правила влаштування і безпеки роботи в лабораторіях (відділах, відділеннях) мікробіологічного профілю

ДСП 9.9.5.-080-02

9. Епідеміологія

9.5. Стан здоров'я населення у зв'язку з впливом мікробіологічного фактора

1. Галузь застосування

1.1. Вимоги правил обов'язкові для виконання усіма організаціями/установами (лабораторіями) на території України, незалежно від відомчої належності та форм власності, що проводять роботу:

з БПА I-II груп патогенності згідно вимог ДСП N 9.9.5.035-99 "Безпека роботи з мікроорганізмами I-II груп небезпеки";

з БПА III-IV груп патогенності:

- діагностичні, експериментальні та виробничі роботи;

- ПЛР-діагностику;

- діагностичні дослідження на холеру та ботулінічний токсин, що виконуються з метою профілактики цих інфекцій;

- імунологічні (серологічні) дослідження з метою визначення в крові людини антигенів мікроорганізмів II групи патогенності (без накопичення збудника) та/або антитіл до них;

- експериментальні та виробничі роботи з вакцинними штамами збудників I-II груп патогенності.

IV групи патогенності:

- діагностичні та експериментальні дослідження;

- імунологічні (серологічні) дослідження з БПА III групи патогенності без накопичення збудника;

- дослідження з контролю якості продукції на наявність санітарно-показових мікроорганізмів.

1.2. Мета Правил - створення безпечних умов праці, забезпечення індивідуальної та загальної безпеки, запобігання винесенню інфекцій за межі лабораторій, попередження нещасних випадків та професійних захворювань.

1.3. Правила не звільняють адміністрацію установ від впровадження необхідних додаткових заходів безпеки, у випадках, не передбачених правилами, у відповідності з правилами безпеки, діючими в інших галузях народного господарства, при впровадженні нових технологій, прийомів робіт, матеріалів, обладнання та ін.

2. Нормативні посилання

N з/п	Позначення нормативного акта	Назва	Ким, коли затверджено, реєстрація в Мінюсті
1	2	3	4
1.	Закон України	Основи законодавства України про охорону здоров'я	Постанова Верховної Ради України 19.11.92
2.	Закон України	Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення	Постанова Верховної Ради України 24.02.94
3.	Закон України	Про охорону праці	Закон УРСР N 322-VIII від 10.12.71
4.	Закон України	Водний кодекс України	Постанова Верховної Ради України 06.06.95
5.	Постанова	Положення про державний санітарно- епідеміологічний нагляд в Україні	Постанова Кабінету Міністрів України 22.06.99 N 1109
6.	Постанова	Перелік і нормативи застосування засобів індивідуального захисту працівників закладів охорони здоров'я, що проводять діагностичні дослідження на ВІЛ-інфекцію, надають медичну допомогу ВІЛ-інфікованим і хворим на СНІД, а також контактують з кров'ю та іншими біологічними матеріалами від ВІЛ-інфікованих осіб	Постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.98 N 2026
7.	Постанова	Порядок та умови обов'язкового страхування медичних працівників та інших осіб на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини під час виконання ними професійних обов'язків, а також на випадок настання у зв'язку з цим інвалідності або смерті від захворювань, зумовлених розвитком ВІЛ-інфекції	Постанова Кабінету Міністрів України від 16.10.98 N 1642
8.	Постанова	Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві	Постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 N 1094
9.	Постанова	Про затвердження Положення про контроль за відповідністю імунобіологічних препаратів, що застосовуються в медичній практиці, вимогам державних та міжнародних стандартів	Постанова Кабінету Міністрів України від 15.01.96 N 73 . Зміни: постанова КМ від 21.06.2001 N 678
10.	Наказ	Про режим роботи з патогенними мікроорганізмами	МОЗ України 14.12.92N 183
11.	Наказ	Про затвердженняПоложення про порядок спеціалізованої оцінки (експертизи) та обліку дезінфекційних засобів в Україні та Положення про обліковий перелік дезінфекційних засобів в Україні	МОЗ України від 24.04.99 N 97 , зареєстровано в Мінюсті 28.04.99 N 266/3559
12.	Наказ	Про заходи по удосконаленню медико-санітарної допомоги підліткам	МОЗ СРСР 10.04.81N 387
13.	Наказ	Про удосконалення системи медичних оглядів працівників і водіїв індивідуальних транспортних засобів	МОЗ СРСР 29.09.89N 555
14.	ДСП N 9.9.5.035-99	Безпека роботи з мікроорганізмами I-II груп небезпеки	Постанова Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.99 N 35
15.	ДСП N 9.9.5-064-2000	Порядок видачі дозволів на роботу з мікроорганізмами I-IV груп патогенності та рекомбінантними молекулами ДНК	Постанова Головного державного санітарного лікаря України від 27.12.2000 N 64
16.	Положення	Положение о порядке учета, хранения, обращения, отпуска и пересилки культур бактерий, вирусов, риккетсий, грибов, простейших, микоплазм, бактерийных токсинов, ядов биологического происхождения	Заместитель Министра здравоохранения, Главный государственный санитарный врач СССР 18.05.79
17.	СанПіН	Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько- питного водопостачання	Наказ МОЗ України від 23.12.96 N 383 . Зареєстровано Мінюстом 136/1940 15.04.97
18.	СанПиН 42-128-4690-88	Санитарные правила содержания территории населенных мест	Главный госсанврач СССР 05.08.88N 4690-88
19.	СанПиН 5179-90	Санитарные правила устройства, оборудования и эксплуатации больниц, родильних домов и других лечебных стационаров	Главный госсанврач СССР 29.06.90
20.	Санітарні правила	Санитарные правила по устройству, оборудованию експериментально- биологических клиник (вивариев)	МЗ СССР 06.04.73N 1045-73
21.	ДСН 3.3.6.039-99	Державні санітарні норми виробничої та локальної вібрації	Постанова Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 39
22.	ДСН 3.3.6.037-99	Санітарні норми виробничого ультразвуку та інфразвуку	Постанова Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 37
23.	ДСН 3.3.6.042-99	Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень	Постанова Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 42
24.	СН 535-81	Инструкция по проектированию санитарно- эпидемиологиче- ских станций	Приказ Госгражданстроя от 20.07.81 N 216
25.	ДНАОП 0.00-1.07-94	Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском. Зміни:	Наказ Держнаглядохоронпраці 18.10.94 N 104, Наказ Держнаглядохоронпраці 11.07.97 N 183
26.	ДНАОП 0.03-3.28-93	Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками	Наказ МОЗ України 10.12.93 N 241
27.	ДНАОП 0.03-4.02-94	Положення про медичній огляд працівників певних категорій	Наказ МОЗ України 31.03.94 N 45 . Зареєстровано Мінюстом 21.06.94 N 136/345
28.	ДНАОП 0.00-1.21-98	Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів	Наказ Держнаглядохоронпраці 09.01.98 N 4 . Зареєстровано Мінюстом 10.02.98 N 93/2533
29.	ДНАОП 0.00-4-15-98	Типове положення про навчання з питань охорони праці	Наказ Держнаглядохоронпраці 17.02.99 N 27 . Зареєстровано Мінюстом 21.04.99 N 248/3541
30	ДНАОП 0.03-8.08-93	Перелік важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок	Наказ МОЗ України 31.03.94 N 46 , зареєстровано Мінюстом 28.07.94 N 176/385
31.	ДНАОП 0.00-1.20-98	Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів	Наказ Держнаглядохоронпраці 01.10.97 N 254
32.	ДНАОП 0.00-4.26-96	Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту	Наказ Держнаглядохоронпраці 29.10.96 N 170 . Зареєстровано Мінюстом 18.11.96 N 667/1692
33.	ГОСТ 12.1-008-76	ССБТ Биологическая безопасность. Общие требования	Постановление ГК стандартов Совета Министров СССР 10.03.76 N 578
34.	ГОСТ 12.1.004-76	ССБТ Пожарная безопасность. Общие требования	Постановление ГК стандартов Совета Министров СССР 12.02.76 N 384
35.	ГОСТ 12.3.002-75	ССБТ Процеси виробничі. Загальні вимоги безпеки. Зміни	1980, 1991 рр.
36.	ГОСТ 2874-82	Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль качества	Постановление ГК СССР по стандартам от 18.10.82 N 3989
37.	ДБН 360-92	Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень. Зміни і доповнення:	Накази від 22.01.93 N 8, від 17.12.93 N 231
38.	СНиП 2.04.05-91	Отопление, вентиляция и кондиционирова- ние. Доповнення N 1	Мінінвестбуд 17.04.92 N 44, Наказ Держкоммістобудування України від 27.06.96 N 117
39.	СНиП 2.04.01-85	Внутренний водопроводи канализация зданий Зміни і доповнення:	Постанова від 28.11.91 N 20, Наказ Держкоммістобудування України від 29.12.94 N 106
40.	СНиП П-4-79	Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования	Постановление Госкомстроя СССР 27.06.79 N 100
41.	ПУЕ	Правила устройства электроустановок	Міненерго СРСР. Видання IV, перероблене і доповнене
42.	Правила	Правила охорони праці при експлуатації електронно- обчислювальних машин	Наказ Держнаглядохоронпраці 10.02.99 N 21 . Зареєстровано Мінюстом 17.06.99 N 382/3675
43.	ПТЕ	Правила технический эксплуатации электроустановок потребителей	Головдерженергонагляд СРСР 21.12.84
44.	Інструкція	Інструкція про збір, знезараження, зберігання і здачу використаних медичних виробів одноразового застосування із пластичних мас	МОЗ України 22.10.93 N 223
45.	Методичні вказівки	Методические указания по организации хранения, учета и использования реактивов в лабораториях санэпидстанций	МОЗ СРСР 10.03.73 N 2684-73
46.	Методичні вказівки	Методические указания по контролю работы паровых и воздушных стерилизаторов	МЗ СССР 28.02.91 N 15/6-5
47.	Методичні вказівки	Методические указания по планированию потребности, учету, хранению и расходованию бактерийных и вирусных препаратов в санэпидстанциях	МОЗ СРСР 28.07.83 N 2816-83
48.	Інструкція	Інструкція з організації роботи лабораторій діагностики ВІЛ-інфекції	МОЗ України 22.04.94
49.	Керівництво	Практическое руководство по биологической безопасности в лабораторных условиях (второе издание)	ВОЗ, Женева, 1994

3. Визначення термінів

Аварія - позаштатна ситуація, при якій виникає реальна або потенційна можливість виділення патогенного агента в повітря виробничої зони, довкілля або зараження персоналу.

Бокс біологічної безпеки - конструкція, що використовується для фізичної ізоляції (утримання та видалення, під контролем, з робочої зони) мікроорганізмів з метою попередження можливості зараження персоналу і контамінації повітря робочої зони та довкілля.

Боксоване приміщення (бокс) - ізольоване приміщення з тамбуром (передбоксником).

Виробнича лабораторія - лабораторія, що виконує відомчий лабораторний контроль продукції, що випускається, на відповідність нормативній документації по санітарно-показових мікроорганізмах.

Виробничий штам - штам мікроорганізму, який використовується в якості продуцента імунобіологічного препарату.

Дезінфекція - процес знищення збудника інфекційної хвороби у довкіллі фізичними або хімічними методами.

Дослідження діагностичні - дослідження об'єктів біотичної та абіотичної природи, що проводяться з метою виявлення та ідентифікації збудника, його антигену чи антитіл до нього.

Дослідження експериментальні - всі види робіт з використанням мікроорганізмів, гельмінтів, токсинів та отрут біологічного походження.

"Заразна" зона - приміщення або група приміщень лабораторії, де виконують маніпуляції з патогенними біологічними агентами та їх зберігання. Діагностичні імунобіологічні препарати (ІБП) - препарати, призначені для використання в медичній практиці для діагностики інфекційних, паразитарних захворювань, проведення лабораторного контролю об'єктів довкілля з метою виявлення збудників інфекційних, паразитарних хвороб та санітарно-показових мікроорганізмів.

Лабораторія - організація або її структурний підрозділ, що виконує експериментальні, діагностичні або виробничі роботи з патогенними біологічними агентами.

Протиепідемічний режим - система медико-біологічних, організаційних та інженерно-технічних заходів і засобів, направлених на захист персоналу, що працює, населення та довкілля від дії патогенних біологічних агентів БІТА - "Біологічні патогенні агенти" - патогенні для людини мікроорганізми (бактерії, віруси, хламідії, рикетсії, простіші, гриби, мікоплазми), генно-інженерно-модифіковані мікроорганізми, отрути біологічного походження (токсини), гельмінти, які можуть викликати захворювання, інтоксикацію, або загибель людини або тварині, а також матеріал (враховуючи кров, інші біологічні рідини та екскрети організму), підозрілий на вміст перерахованих агентів. Токсин - будь-які сполуки, що мають походження з будь-якого організму, включаючи мікроорганізми або тварин, яким би не був метод їх виробництва, природні, модифіковані або хімічно синтезовані, що можуть спричинити хворобу, загибель або іншу шкоду людині або тваринам.

Типовий штам - представник виду мікроорганізмів, визначений як такий систематичним довідником.

"Чиста" зона - приміщення або група приміщень лабораторії, де не проводяться маніпуляції з БПА.

Штам - генетичне однорідна популяція мікроорганізмів з певними стабільними специфічними морфологічними, культуральними і біологічними властивостями.

4. Правила влаштування і безпеки роботи в лабораторіях (відділах, відділеннях) мікробіологічного профілю

4.1. Загальні положення

4.1.1. Безпека робіт в лабораторіях мікробіологічного профілю (далі - лабораторії) повинна забезпечуватись відповідно до вимог ГОСТ 12.3.00275, 12.1.008-76. ДСП N 9.9.5.035.99, цих правил та інших чинних нормативних актів.

4.1.2. При виконанні робіт в лабораторії на працюючих можуть впливати небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

- біологічні (мікроорганізми: бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, хламідії, гриби; гельмінти, найпростіші та ін., а також продукти їх життєдіяльності; макроорганізми: тварини, людина і продукти їх життєдіяльності; культури клітин і тканин, генетичні фрагменти, діагностичні препарати тощо);

- хімічні (реактиви, дезінфекційні засоби, канцерогенні, подразнюючі, сенсибілізуючі, мутагенні, алергенні та інші речовини);

- механічні: виробниче обладнання (обладнання, що працює під тиском, центрифуги, лабораторне скло, ріжучий, колючий інструментарій, гострі краї, задирки та ін.);

- фізичні (електричний струм, ультрафіолетове, електромагнітне випромінювання, недостатня освітленість, відхилення вологості і температури робочої зони від встановлених норм, підвищена (занижена) рухомість повітря, підвищений вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони, підвищений шум, гаряча вода та пара);

- людські (нервово-психічні, фізичні (перевантаження персоналу), акти вандалізму та ін.);

- пожежонебезпека.

4.1.3. Рівні концентрацій шкідливих виробничих факторів повинні відповідати чинним санітарним нормам.

4.1.4. Проекти будівництва та реконструкції лабораторій повинні бути узгоджені з установами державного санітарно-епідеміологічного нагляду, затверджені керівником установи і відповідати вимогам цих правил.

4.1.5. Лабораторія повинна бути забезпечена водопроводом, каналізацією, електрикою, засобами зв'язку, вентиляцією, опаленням, газифікована.

4.1.6. При відсутності в населеному пункті водопроводу і каналізації, будують локальні водопровід, каналізацію та очисні споруди з установками для знезараження.

4.1.7. Водопровідна вода повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874-82 і ДСанПІНу N 136/140 від 15.04.97.

4.1.8. Умови очищення і скидання стічних вод повинні відповідати вимогам Водного кодексу України та інших чинних нормативних актів.

4.1.9. Електропроводи, електрообладнання та їх експлуатація повинні відповідати вимогам Правил улаштування електроустановок (ПУЕ), Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (ПТЕ) і ДНАОП 0.00-1.21-98, а газове господарство ДНАОП 0.00-1.20-98.

4.1.10. Експлуатація обладнання, що працює під тиском, повинна відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.07-94.

4.1.11. Експлуатація електронно-обчислювального обладнання повинна відповідати вимогами Правил, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 10.02.99 N 21.

4.1.12. Протипожежні правила безпеки в лабораторіях (установі) необхідно складати з урахуванням ГОСТ 12.1.004-76 та вимог даних правил.

4.1.13. Імунобіологічні препарати повинні бути зареєстровані, дозволені для використання в Україні, мати документи, що засвідчують їх якість, і зберігатися згідно з НД про застосування.

4.1.14. Дезінфекційні засоби повинні бути гарантованої ефективності та безпечності, внесені до Облікового переліку Засобів в Україні, мати інструкцію (методичні вказівки) щодо застосування, затверджену Головним державним санітарним лікарем України або його заступником і посвідчення про можливість застосування в Україні.

4.1.15. Реактиви, що використовуються в лабораторіях, повинні бути кваліфікації ЧДА, якщо в НД немає інших вказівок, зберігатися і використовуватися згідно вимог чинної НД.

4.1.16. Роботу із БПА I-IV небезпеки дозволяють лабораторіям, які мають дозвіл на роботу.

4.1.17. Порядок видачі та анулювання дозволу на роботу з БПА (далі - дозвіл) регламентовано наказом МОЗ України від 14.12.92 N 183 та ДСП 9.9.5-064-2000.

4.1.18. Дозвіл видається на термін в залежності від виду роботи, але не більше ніж на 5 років.

4.1.19. При роботі з культурами мікроорганізмів та в усіх інших випадках, пов'язаних з їх зберіганням і рухом в межах та поза межами лабораторії, працівники повинні керуватися "Положением о порядке учета, хранения, обращения, отпуска и пересылки культур бактерий, вирусов, риккетсий, грибов, простейших, микоплазм, бактерийных токсинов, ядов биологического происхождения".

4.1.20. Відповідальність за організацію та додержання біологічної безпеки по установі несе керівник, а в підрозділах - їх завідувачі (керівники). Контроль за виконанням вимог даних правил покладається на заступника керівника установи.

4.1.21. Приміщення мікробіологічних лабораторій, в яких проводять роботу з БПА III-IV груп небезпеки, за ступенем небезпеки для персоналу діляться на дві зони: "заразну" та "чисту". Набір приміщень, їх взаєморозташування, розміщення обладнання повинні забезпечувати поточність руху матеріалу, що досліджується, і виконання вимог цих правил.

4.1.22. Перенесення обладнання, лабораторного та господарського посуду, реактивів, інструментів і т. п. в межах установи проводять за узгодженням керівників зацікавлених підрозділів.

4.1.23. Всі ремонтні роботи здійснюються в присутності робітника структурного підрозділу після закінчення роботи з об'єктами досліджень і проведення дезінфекції.

4.1.24. Забороняється проведення в одному і тому ж приміщенні діагностичних і експериментальних досліджень, а також одночасна робота з діагностичним матеріалом і живими вакцинами, або музейними культурами, якщо це не передбачено методикою.

4.1.25. Дозволяється проведення одночасної роботи з різними видами збудників в одній бактеріологічній кімнаті, якщо це викликано виробничою необхідністю, при цьому біологічна безпека забезпечується виконанням вимог, що пред'являються до роботи з найбільш небезпечним видом.

4.1.26. На ємкостях з культурами (посівами), повинні бути чітко написані назва культури (матеріалу), реєстраційний номер, дата посіву або пересіву.

4.1.27. Після закінчення роботи з БПА, об'єкти з посівами переносять у сховища (сейфи, холодильники, термостати, шафи і т. п.) і опечатують їх. Двері кімнат запираються на замок. Вимоги до зберігання об'єктів з культурами та посівами БПА I-II груп патогенності викладені у ДСП 9.9.5.03599, ст. 3.42. Проводять дезінфекцію робочих поверхонь в приміщенні, обробляють руки 70 град. етиловим спиртом. Проводять вологе прибирання і вмикають на 60 хвилин бактерицидні лампи.

4.1.28. Забороняється залишати після закінчення роботи на відкритих місцях або в неопечатаних сховищах незафіксовані мазки, об'єкти з посівами та інші об'єкти, які вміщують біологічний матеріал.

4.1.29. Дозволяється залишати на столах і в боксах безпеки посуд надписаний, але не засіяний, зробивши відповідну відмітку.

4.1.30. Всі заражені матеріали, зразки та культури повинні бути знезаражені перед видаленням з лабораторії.

4.1.31. Перед виходом з приміщення працівники перевіряють вимкнення газу, освітлення, води, непотрібних приладів тощо. Приміщення лабораторії зачиняють на замок і опечатують. Відкриття і зняття печаток, зачинення і опечатування лабораторії проводять працівники, які мають відповідні дозволи керівника установи (лабораторії).

4.1.32. Ключі від сховищ і печатки знаходяться у призначених працівників або завідуючого підрозділом (лабораторією).

4.1.33. При виявленні пошкодження печатки відповідальний повинен повідомити керівника або його заступника, в їх присутності проводять огляд приміщень, шаф (холодильників, термостатів) і складають акт.

4.1.34. В лабораторіях установ (інститутів), що працюють з БПА відповідних груп небезпеки, дозволяється утримувати колекції (музей) типових, авторських і депонованих штамів для проведення наукових досліджень і діагностичних цілей.

4.1.34.1. У підприємствах по виробництву вакцин, обслуговуванню водопроводів, харчових, а також тих, що виробляють продукцію медичного призначення (антибіотики, лікарські, косметичні засоби й інші комерційні препарати), забороняється мати набори і колекції збудників інфекційних захворювань людини, токсини, отрути тваринного походження, віднесені до I-IV груп і проводити мікробіологічні бактеріологічні, вірусологічні, мікологічні і ін. дослідження, пов'язані з вивченням первинно виділених культур, підозрілих на збудники I-IV груп.

4.1.34.2. Підрозділам підприємств (лабораторіям), що займаються контролем готової продукції з використанням визначених штамів мікроорганізмів за вимогами НД, дозволяється мати тільки ці типові штами, за умови, що лабораторні підрозділи розміщені за межами виробничої зони.

4.1.35. У кожній лабораторії наказом керівника установи призначається особа, відповідальна за облік, зберігання та знезараження культур мікроорганізмів.

4.1.36. Об'єкти з культурами збудників зберігають за окремими групами в металевих водостійких ємкостях зі щільно закритими кришками, які поміщають в холодильники або залізні шафи (сейфи). Ємкості та сховища повинні бути опечатані. Приміщення як у п. 4.1.27.

4.1.37. Написи на об'єктах з культурами і посівами повинні відповідати вимогам п. 4.1.26.

4.1.38. Вакцинні штами зберігають окремо від патогенних. Забороняється зберігати в одному холодильнику живі культури мікроорганізмів і діагностичні, лікувальні препарати або реактиви.

4.1.39. Облік БПА в лабораторії ведуть в журналах за затвердженими формами. Журнали повинні бути пронумеровані, прошнуровані, скріплені печаткою і зберігатися у фахівця, який відповідає за їх ведення.

4.1.40. Роботу з ліофілізації культур збудників інфекційних захворювань відповідних груп небезпеки проводять згідно чинної НД.

4.1.41. Робочі кімнати (бокси), де проводиться робота із БПА III-IV груп патогенності контролюються на наявність патогенних мікроорганізмів 1 раз на місяць до початку роботи методом змивів. В лабораторіях, що працюють з БПА I-II груп патогенності контроль проводять відповідно до ДСП 9.9.5.035-99, п. 3.1.57.

4.1.42. В кожній лабораторії повинні бути складені власні Правила техніки безпеки і протиепідемічного режиму, які враховують специфічні умови роботи, характерні для даної лабораторії, затверджені керівником установи і профспілковим комітетом і вивішені на помітному місці в лабораторії. З ними повинні бути ознайомлені усі працівники лабораторії.

4.1.43. Весь персонал лабораторії повинен бути навчений надавати першу допомогу працівникам при аварії або нещасному випадку.

5. Документація

5.1. Лабораторія повинна мати:

5.1.1. Документацію щодо лабораторії:

- Положення про лабораторію, затверджене керівником установи;

- Паспорт лабораторії, затверджений керівником установи;

- Дозвіл на роботу зі збудниками відповідних груп небезпеки;

- Свідоцтво(а) про акредитацію.

5.1.2. Організаційно-розпорядчу документацію - накази, інструкції та інші документи, що регламентують діяльність лабораторії.

5.1.3. Нормативну документацію, що регламентує вимоги до об'єктів досліджень та методи досліджень.

5.1.4. Документацію на систему забезпечення якості досліджень:

- Настанова з якості;

- Інструкція з внутрішнього та зовнішнього контролю якості досліджень;

- Інструкції з протиепідемічного режиму, охорони праці та техніки безпеки.

5.1.5. Документи на обладнання та засоби вимірювальної техніки:

- реєстраційні документи на обладнання (журнал, картки та ін);

- паспорт на кожну одиницю обладнання та засобів вимірювальної техніки;

- графіки та посвідчення повірок засобів вимірювальної техніки (можуть знаходитись у метролога).

5.1.6. Документацію щодо персоналу лабораторії:

- Посадові інструкції;

- документи з питань підвищення кваліфікації та атестації персоналу (свідоцтва, атестати та ін.);

- дані щодо імунізації працівників;

- Журнали реєстрації інструктажів з питань біологічної безпеки (протиепідемічного режиму), безпеки праці та пожежної безпеки.

- Журнал реєстрації аварій.

5.1.7. Первинну облікову та звітну документацію.

6. Вимоги до території

6.1. При розміщенні лабораторії в окремій будівлі, для неї повинна бути відведена ділянка з урахуванням розташування на ній необхідних виробничих і допоміжних приміщень та будівель. Вибір ділянки проводиться відповідно до вимог ДБН-3 60-92, СанПіН 42-128-4690-88; СанПіН 5179-90, СН 535-81. Розташування на території віварію, складу дезінфекційних засобів, інших допоміжних приміщень проектують з урахуванням відповідних умов безпеки.

6.2. Проїзди, пішохідні проходи і під'їзди до виробничих будівель та інших об'єктів на території повинні мати тверде покриття та стоки.

6.3. Територія повинна бути огороджена парканом, утримуватися у відповідному санітарному та протипожежному стані, в нічний час освітлюватися та охоронятися.

6.4. Забороняється в'їзд стороннього транспорту і вхід сторонніх осіб на територію.

6.5. Категорично забороняється перебування домашніх тварин на території і в приміщеннях лабораторії (за виключенням сторожових собак, які несуть службу, за умови їх правильного утримування).

7. Вимоги до приміщень

7.1. Вимоги до планування приміщень мікробіологічних лабораторій викладені в СН 535-81, СанПіН 5179-90, в нормативній документації з проектування відповідних підприємств, а також в цих правилах.

7.2. Лабораторії не можна розташовувати в цокольному поверсі, в житлових будинках і приміщеннях.

7.3. Категорично забороняється розташування в приміщенні лабораторії інших підрозділів, сторонніх установ та організацій.

7.4. Лабораторії розташовують, як правило, в окремому будинку з 2-ма входами або в ізольованій частині будинку. На вхідних дверях повинні бути позначені: назва лабораторії і міжнародний знак "Біологічна небезпека", графік роботи лабораторії. Двері повинні мати кодові замки. Всі приміщення лабораторії повинні бути непроникними для гризунів та комах.

7.4.1. Виробничі лабораторії, що працюють із БПА III-IV груп небезпеки повинні розташовуватись у окремих будівлях, не пов'язаних з виробничими приміщеннями, або ізольованому блоці з окремим входом.

7.4.2. Виробничі лабораторії, що працюють із БПА IV групи небезпеки можуть розташовуватись в ізольованому блоці виробничого корпуса.

7.4.3. Діагностичні лабораторії, що поводять дослідження із БПА III-IV груп небезпеки повинні мати 2 входи: перший для персоналу, другий для прийому матеріалу для дослідження (дозволяється прийом через передаточне вікно).

7.4.4. У лабораторіях дослідних установ, що проводять експериментальні дослідження з БПА III-IV груп небезпеки, а також у виробничих - дозволяється один вхід.

7.5. Вікна цокольного і першого поверхів, незважаючи на наявність охоронної сигналізації, закривають металевими датами, що не порушують правил пожежної безпеки.

7.6. Умови мікроклімату виробничих приміщень повинні відповідати ДСН 3.3.6.042-99 та СН 535-81.

7.7. Приміщення лабораторії повинні мати центральне опалення. Опалювальні прилади повинні бути з гладкою поверхнею, яка легко чиститься.

Температура повітря в лабораторних кімнатах повинна підтримуватись у межах 18-20 град C. В умовах жаркого клімату в робочих кімнатах та боксах встановлюються кондиціонери. Під час роботи з біологічним матеріалом їх вимикають.

7.8. Для лабораторій мікробіологічного профілю слід передбачати окремі системи припливно-витяжної вентиляції, які відповідають СНиП 2.04.05-91, ДСН 3.3.6.042-99 та СП 535-81.

В усіх лабораторіях, що будуються або реконструюються, необхідно передбачити обладнання автономної припливно-витяжної вентиляції з встановленням фільтрів тонкого очищення повітря, що викидається з "заразної" зони (або обладнання цих приміщень боксами біологічної безпеки).

7.9. Магістральні короби припливно-витяжної вентиляції, електричних, водопровідних, каналізаційних мереж розміщуються у спеціальних нішах коридорів, щоб забезпечити вільний доступ до них під час профілактичного огляду та ремонту.

7.10. Приміщення лабораторії повинні бути обладнані водопроводом з гарячою і холодною водою та каналізацією відповідно до СНиП 2.04.01-85.

7.11. Всі лабораторні кімнати обладнуються водопровідними раковинами зі змішувачами холодної та гарячої води для миття рук персоналу, які розміщують біля виходу. Бажано, щоб крани відкривалися за допомогою ліктів. Безпосередньо біля раковини встановлюють пристрої, в яких повинні постійно знаходитися засоби для дезінфекції рук і миючі.

Висушування рук проводиться електрорушниками або рушниками разового користування.

7.12. Санітарно-технічні прилади, обладнання, крани, раковини, унітази тощо повинні знаходитись у справному стані, систематично чиститись від іржі і інших нашарувань, не мати тріщин та інших дефектів. Несправні прилади підлягають терміновій заміні.

7.13. Місця біля раковин, інших санітарно-технічних приладів, а також обладнання, експлуатація якого пов'язана зі зволоженням стін, облицьовують глазурованою плиткою або іншими вологостійкими матеріалами.

7.14. Усі приміщення лабораторії повинні мати природне та штучне освітлення, яке відповідає вимогам СНиП П.4-79 та ДСН 3.3.6.042-99. Для окремих кімнат (термальна, бокс для досліджень на стерильність, фотолабораторія та інші) допускається відсутність природного освітлення. У кожній кімнаті повинен бути загальний вимикач. Світильники і арматура повинні бути закритого типу і доступні для вологої обробки.

7.14.1. Яри орієнтуванні вікон на південь необхідно передбачити захист робочих столів від попадання прямого сонячного світла шляхом використання світлозахисних плівок, жалюзі з матеріалу, стійкого до дезінфектантів.

7.15. Рівні шуму у виробничих приміщеннях повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.037-99, а рівні вібрації - ДСН 3.3.6.039-99.

7.16. Внутрішнє оздоблення приміщень повинно відповідати їх функціональному призначенню. Поверхня стін, стель, перегородок має бути гладкою, легкодоступною для вологого прибирання і дезінфекції.

7.16.1. Всі матеріали, що застосовуються для внутрішнього оздоблення приміщень, повітропроводів, вентиляційних систем, фільтрів повинні мати дозвіл МОЗ України на застосування.

7.16.2. Поверхня стін у лабораторних приміщеннях повинна бути водостійкою, легко митися; на висоту 1,5 м стіни облицьовують глазурованою плиткою або фарбують олійною фарбою світлих тонів; у автоклавних, боксах, віварії - на всю висоту - світлою глазурованою плиткою або іншими облицювальними матеріалами, дозволеними МОЗ України для цієї мети.

7.16.3. Підлога в лабораторних приміщеннях має бути гладкою, легко митися, стійка до дії деззасобів, при цьому покриття не повинно бути слизьким. Лінолеумні покриття не повинні мати дефектів (щілини, тріщини, дірки тощо). Шви листків лінолеуму, що прилягають один до одного, повинні бути ретельно пропаяні.

7.16.4. Стики опорядження стін, підлоги, стелі повинні мати закруглення (галтелі) для зручності санітарної обробки та прибирання.

7.16.5. Підвісні стелі повинні бути герметичними. При цьому конструкція підвісної стелі повинна забезпечувати можливість її прибирання, очищення, дезінфекції.

7.17. Ширина основних проходів до робочих місць або між двома рядами обладнання має бути не менше 1,5 м з урахуванням виступаючих конструкцій.

7.18. Двері всіх виробничих приміщень повинні бути гладкими, без виступів. Вікна і двері приміщень "заразної" зони повинні бути герметичними.

7.19. Вимоги до планування та складу приміщень лабораторій, внутрішнього оздоблення, оформлення і оснащення їх обладнанням варіюють від конкретних задач, обсягу досліджень, функціонального призначення, централізації лабораторної служби.

7.20. Лабораторії, в яких проводять роботу з БПА, повинні мати такий основний набір приміщень:

"Заразна" зона:

- приміщення для забору проб;

- приміщення для прийому, реєстрації матеріалу і видачі результатів досліджень;

- боксовані приміщення або приміщення, оснащені боксами біологічної безпеки;

- бокси для проведення санітарно-бактеріологічних досліджень;

- кімната для обробки і первинного посіву біологічного матеріалу (посівна);

- робочі кімнати (бокси) для бактеріологічних, серологічних, вірусологічних, паразитологічних досліджень;

- кімната для люмінесцентної мікроскопії;

- кімната для проведення зооентомологічних робіт;

- блок для роботи із зараженими тваринами;

- автоклавна для знезараження матеріалу;

- термостатна (може не бути).

"Чиста" зона:

- кімната (гардероб) для верхнього одягу;

- кімната для надягання робочого одягу;

- приміщення для підготовчих робіт (препараторська, мийна, кімната для приготування поживних середовищ з боксом для розливу середовищ);

- стерилізаційна;

- приміщення з холодильною камерою або холодильниками для зберігання поживних середовищ та діагностичних препаратів;

- кімната для приймання їжі, відпочинку і т. ін.;

- кімната для адміністративної роботи, для роботи з літературою;

- кабінет завідуючого;

- душова;

- туалет для персоналу;

- кладові.

7.21. В лабораторіях, що проводять дослідження з БПА IV групи патогенності, в "заразній" зоні розташовують:

- кімнату для посівів;

- робочі кімнати для проведення досліджень;

- кімнату для знезараження та стерилізації.

В "чистій" зоні лабораторії розташовуються необхідні приміщення, наведені у п. 6.20.

7.23. В Центральних, Республіканських, обласних СЕС, а також міських СЕС у містах із районним розподілом, що мають районні СЕС, слід передбачати кімнати для занять, які повинні бути розміщені в лабораторіях.

7.24. Приміщення лабораторій повинні розташовуватись відповідно до ходу виконання аналізів і забезпечуватись раціональним розміщенням до основних потоків технологічного процесу.

7.25. Приміщення для прийому і реєстрації проб доцільно розміщувати при вході до лабораторії; приміщення посівної і робочої кімнат на кишкові інфекції - суміжно і поблизу з приміщенням для прийому проб (з урахуванням дотримання поточності роботи із зараженим матеріалом); автоклавну, мийну, препараторську стерилізаційну і приміщення для приготування поживних середовищ - необхідно зосередити в один блок. При цьому, препараторська і мийна розміщуються між стерилізаційною та автоклавною і повинні мати сполучення між собою. Туалети для персоналу та осіб, яких обстежують, обладнають окремо.

7.26. В приміщення для прийому матеріалу на дослідження слід передбачати окремий вхід зовні.

7.27. При розміщенні в одному блоці декількох профільних лабораторій загальними для них можуть бути: кімната прийому їжі, автоклавні, мийні, кімнати для приготування поживних середовищ та інші допоміжні приміщення.

7.28. При функціонуванні в установі на одній території декількох лабораторій дозволяється організація централізованих автоклавних і стерилізаційних.

7.29. У лабораторіях, де працює не більше 2 лікарів, а також у лабораторіях, що працюють з матеріалом IV групи небезпеки дозволяється встановлювати в одному приміщенні автоклави для знезаражування та стерилізації. При цьому обов'язкове маркування автоклавів, столів і розподіл руху інфікованого і чистого матеріалу за часом.

7.30. При великому обсязі роботи замість розстановки декількох термостатів доцільно обладнати термальну кімнату в ізольованому темному приміщенні, до якого б входили термальна камера, стіни якої покриваються теплоізоляційним матеріалом; впродовж стін встановлюються стелажі, покриті матеріалом, що легко дезінфікується і передбоксник.

7.31. Бокс для санітарно-бактеріологічних досліджень повинен бути з двох відділень: бокс і передбоксник, відділені скляною перегородкою. Передбоксник призначається для одягання стерильного одягу і проведення допоміжних робіт. В передбокснику розміщують медичну шафу для зберігання стерильного матеріалу та шафу для спецодягу.

Бокси обладнують припливно-витяжною вентиляцією, в них подається стерильне повітря, що проходить через бактеріальні фільтри. Бокси та передбоксники обладнують ультрафіолетовими опромінювачами. Вимикачі їх повинні знаходитися поза боксом і передбоксником.

7.32. Приміщення вірусологічної лабораторії повинно бути ізольованим (окремий будинок або блок з окремим входом та виходом). При вході в лабораторію обладнують санітарний пропускник. Внутрішнє розташування приміщень повинно максимально забезпечувати безпеку персоналу (розподіл на зони, душ за типом санітарного пропускника і т. ін.). У вірусологічній лабораторії обладнують самостійну автоклавну, автономну систему вентиляції. Впродовж витяжної вентиляції встановлюють спеціальні фільтри, які стерилізують повітря. Вікна боксів повинні бути щільно закриті.

7.33. Приміщення мікробіологічних лабораторій, де проводять роботу із БПА, обладнуються ультрафіолетовими опромінювачами.

7.33. В лабораторних приміщеннях повинно бути чисто, заборонено присутність будь-яких об'єктів, що не мають відношення до роботи.

7.28. Приміщення віваріїв повинні відповідати вимогам Санітарних правил затв. МОЗ СРСР 06.04.73 N 1045-73 та СН 535-81.

7.34. В "заразній" зоні лабораторії забороняється:

- зберігати особистий одяг та взуття, зонти, продукти харчування, косметику;

- палити, зберігати і приймати їжу, пиття;

- зберігати будь-які речовини невідомого походження;

- коштувати на смак і вдихати невідомі речовини;

- проводити інші види робіт та вирощувати квіти у вазонах;

- працювати без спеціального або санітарного одягу і засобів індивідуального захисту;

- сушити будь-що на опалюваних приладах;

- захаращувати проходи, коридори, підходи до засобів пожежогасіння.

8. Вимоги до апаратури, меблів та обладнання

8.1. Лабораторія повинна мати обладнання та засоби вимірювальної техніки - (ЗВТ), що необхідні для проведення досліджень. На кожну одиницю обладнання, що використовується, має бути паспорт підприємства виробника: розроблена, затверджена керівником установи та вивішена на робочому місці інструкція з експлуатації, з урахування вимог біологічної безпеки.

8.2. Обладнання та ЗВТ повинні відповідати вимогам нормативних документів на методи досліджень, що проводить лабораторія і утримуватися в умовах, що забезпечують їх зберігання, захист від пошкоджень та передчасного зношування.

8.3. На обладнання, що потребує періодичного технічного обслуговування, повинні бути затверджені графіки технічного обслуговування, а для ЗВТ - графіки повірки.

8.4. Апаратуру, меблі та обладнання розміщують таким чином, щоб забезпечити найбільшу зручність у роботі, простоту використання, чищення, знезараження, контролю і найменші затрати часу на переходи.

8.5. Столи, на яких проводяться мікроскопічні дослідження при денному освітленні, повинні розміщуватись біля вікон.

8.6. Лабораторні меблі повинні бути з пластиковим покриттям або пофарбовані олійною (емалевою) фарбою світлих тонів. Лабораторні стільці повинні мати гігієнічне покриття, що добре миється. Внутрішні та зовнішні поверхні меблів повинні бути гладкими, без щілин та пазів, що утруднюють обробку знезаражуючими речовинами.

8.7. Робочі поверхні столів повинні бути із водонепроникного, кислото-лужностійкого, незгораючого матеріалу, який не псується від обробки вогнем та дезінфікуючими розчинами. Стандартна ширина робочої поверхні 76 см.

8.8. Обладнання лабораторії повинно бути таким, щоб попередити (обмежити) контакт між працюючим та інфекційним агентом, виготовлене з матеріалів непроникних для рідин, стійких до корозії, міцним, не мати гострих країв, шорсткості, незакріплених деталей.

8.9. Несправне обладнання, меблі, інвентар підлягають терміновому ремонту або заміні. Використання несправного або дефектного обладнання, меблів та інвентарю забороняється. Обладнання, меблі, інвентар, що не використовуються, повинні зберігатися у складських приміщеннях.

8.10. Газові пальники повинні утримуватися в чистоті та порядку, для чого їх періодично розбирають і чистять; мати справні крани і м'які з'єднуючі шланги, що не допускають проникнення газу до приміщення.

8.11. Центрифугу розміщують так, щоб працівник був в змозі бачити і правильно розміщувати на її дні стакани.

8.12. Термостати і термостатні кімнати дезінфікують не рідше одного разу на місяць.

Обробку їх здійснюють тільки при вимкненні із мережі.

При експлуатації термостата персоналу лабораторії забороняється:

- ставити в термостат легкозаймисті речовини;

- самостійно знімати запобіжні ковпаки з регулюючого обладнання.

8.13. При зберіганні в холодильниках заразного матеріалу необхідно вживати заходи для попередження його забруднення. Розморожування рефрижератора, що передбачене правилами експлуатації, об'єднують з його дезінфекцією.

8.14. Всі контейнери, що зберігаються в холодильнику (рефрижераторі), повинні мати чіткі етикетки із зазначенням матеріалу, що зберігається.

8.15. Контроль температурного режиму в термостатах і холодильниках проводиться щоденно з відміткою у відповідних формах.

9. Вимоги до застосування засобів захисту працюючих

9.1. Персонал лабораторій забезпечується медичними халатами, піжамами (комбінезонами), шапочками, змінним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту залежно від характеру робіт, що виконуються, згідно діючих галузевих норм.

9.2. Спеціальний одяг, взуття та інші засоби індивідуального захисту повинні відповідати характеру та умовам роботи, забезпечувати безпеку праці, підбиратися індивідуально для кожного працівника, закріплюватися за ним і зберігатися окремо від особистого одягу.

9.3. Спеціальний одяг підбирається таким чином, щоб краї подолу та рукавів повністю закривали власний одяг. Взуття повинно бути з таких матеріалів, що легко миється та обробляється. Забороняється носити взуття із тканини та з відкритим носком.

9.4. Зміна робочого одягу повинна проводитись в міру забруднення, але не рідше ніж 1 раз на тиждень.

9.5. Для роботи в боксі, крім основного спецодягу, необхідно мати стерильний комплект: халат, шапочку, маску, гумові рукавички, бахіли, які зберігаються у передбокснику. Оптимальним є використання одноразового стерильного одягу.

9.6. Персонал лабораторій, який проводить діагностичні дослідження на ВІЛ-інфекцію, а також контактує з кров'ю та іншими матеріалами від ВІЛ-інфікованих, повинен бути забезпечений засобами індивідуального захисту. Перелік цих засобів розраховується на одного працівника на добу, зокрема: хірургічний халат - 1, гумові (латексні) рукавички - з розрахунку 1 пара на 3 години роботи; маски - 6, шапочка - 1, водонепроникний фартух - 1, нарукавники - 2, окуляри - 1, захисний екран - 1.

10. Вимоги до зберігання витратних матеріалів

10.1. Зберігання хімічних реактивів здійснюють згідно методичних вказівок N 2684-73 та цих правил в спеціальних приміщеннях, що мають опалення, вентиляцію, штучне освітлення.

10.2. Температура повітря в приміщенні для зберігання реактивів повинна бути від 8 до 20 град. C, відносна вологість 60-70%.

10.3. В приміщенні для збереження хімічних речовин повинен бути ящик з сухим піском, вода і аварійні розчини для нейтралізації кислот та лугів.

10.4. Відповідальність за облік, зберігання реактивів та інших хімічних речовин в лабораторії наказом керівника установи покладається на одного з працівників.

10.5. Реактиви зберігаються на стелажах або в шафах. Доступ до них дозволяється тільки особам, які відповідають за їх облік і зберігання.

10.6. При наявності високих стелажів в складі необхідно мати драбину або спеціальну підставку.

10.7. Реактиви розміщують за групами: неорганічні за катіонами, органічні за класами (за алфавітом) - вуглеводи, галогенопохідні, спирти, кетони тощо. Кислоти та луги зберігають окремо. Над кожним класом реактивів повинен бути напис.

10.8. Ємкості великого об'єму, а також бутлі з концентрованими кислотами та лугами повинні зберігатися на нижніх полицях.

10.9. Реактиви повинні зберігатися у фабричній упаковці з етикетками, як виключення дозволяється - в банках з притертою пробкою із стандартною етикеткою.

10.10. Хімічні реактиви, що постійно використовуються, дозволяється зберігати в спеціальних шафах в приміщенні лабораторії в мінімальному асортименті і кількості. Необхідно мати список таких реактивів.

10.11. Для організації дотримання правил і термінів зберігання хімічних реактивів необхідно мати в установі фонд НД на реактиви, що використовується.

10.12. Вологочутливі реактиви зберігають в герметичній тарі; особливо гігроскопічні і вологочутливі - в додатковій упаковці, герметичному жорсткому футлярі або поліетиленовому мішечку.

10.13. Світлочутливі реактиви зберігають в темному місці, що виключає попадання на них прямих сонячних променів, в тарі з жовтого скла або світлонепроникного матеріалу. Дозволяється зберігати деякі реактиви в тарі з безбарвного скла, але обов'язково упаковувати в чорний папір.

10.14. Термочутливі реактиви зберігають у прохолодному темному приміщенні, поодаль від приладів опалення, при температурі нижче критичної, при якій реактив розкладається.

10.15. Термолабільні реактиви зберігають у холодильнику при температурі від +4 до -20 град. C, додержуючись умов зберігання, вказаних на етикетці.

10.16. Вогненебезпечні та вибухові речовини зберігають за межами основних приміщень (в спеціальних приміщеннях з вентиляцією та природним освітленням). В лабораторії їх можна мати тільки для поточних робіт.

10.17. Токсичні реактиви підлягають обов'язковому обліку і зберіганню в спеціально виділених для цього сейфах, металевих шафах (ящиках) під замком.

10.18. Облік і видачу токсичних реактивів проводить працівник, призначений наказом по установі.

10.19. Забороняється зберігати в лабораторії:

- будь-які речовини без етикеток;

- вибухо- та вогненебезпечні реактиви разом із сильно отруйними;

- спільно або в безпосередній близькості речовини, що можуть впливати одна на одну і викликати, внаслідок хімічної взаємодії, пожежу або вибух (наприклад, азотна кислота і будь-яка органічна речовина);

- запаси отруйних, сильнодіючих вибухонебезпечних речовин і розчинів на робочих столах.

10.20. Судини Дьюара з рідким азотом зберігають тільки у вертикальному положенні в закритих приміщеннях з природною вентиляцією або за межами приміщень під навісом у заводській неушкодженій тарі. Не допускається зберігання їх в атмосфері, насиченій парами кислот та лугів, а також поблизу опалювальних приладів та на прямому сонячному світлі.

10.21. Дезінфікуючі засоби зберігають в закритих сховищах, в міцній, справній тарі з маркуванням, де зазначено виробник, дата виготовлення, номер партії, маса.

10.22. Всі серії дезінфікуючих засобів, що надходять до складу, повинні бути перевірені на активність з видачею висновку на їх придатність. Серії, що не використані протягом року, підлягають переконтролю.

10.23. Запас імунобіологічних препаратів (ІБП) зберігають в окремому сухому темному складському приміщенні при температурі згідно НД на конкретні препарати.

10.24. ІБП для поточної роботи зберігають в лабораторіях в холодильниках або шафах з додержанням температури, що вказана в настанові до препарату.

10.25. Для контролю температурного режиму в кожній холодильній установці (холодильнику) повинен бути термометр.

10.26. Готові поживні середовища зберігають на відстані від приладів опалення, захищеними від дії прямих сонячних променів. Поживні середовища, що містять кров, інші органічні додатки, антибіотики зберігають в холодильнику. Термін і умови зберігання відповідно з НД.

10.27. При забороні окремих серій ІБП, їх зберігають на місці до особливого розпорядження і вирішення питання про можливість їх подальшого використання. Після закінчення терміну придатності, ІБП знищують в установленому порядку.

Внимание! Это не полная версия документа. Полная версия доступна для скачивания.