НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
Будівельні матеріали
БЕТОНИ
Методи визначення середньої густини,
вологості, водопоглинання, пористості
і водонепроникності
ДСТУ Б В.2.7-170:2008
Київ
Мінрегіонбуд України
2009
ПЕРЕДМОВА
РОЗРОБЛЕНО:
Державне підприємство "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій (НДІБК)"
РОЗРОБНИКИ: М. Миколаєць; Т. Мірошник; П. Попруга канд.техн.наук; В. Тарасюк, канд.техн.наук;
Л. Шейніч, докт.техн.наук (науковий керівник)
ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ:
наказ Мінрегіонбуду України від 25 грудня 2008 р. № 642, чинний з 2009-07-01
УВЕДЕНО ВПЕРШЕ (зі скасуванням в Україні ГОСТ 12730.0-78; ГОСТ 12730.1-78; ГОСТ 12730.2-78;
ГОСТ 12730.3-78; ГОСТ 12730.4-78, ГОСТ 12730.5-84)
ЗМІСТ
с.
|
[1] НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ [1.1] Будівельні матеріали [1.1.1] БЕТОНЫ [2] 1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ [3] 2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ [4] 3 ПІДГОТОВКА ДО ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАНЬ [4.1] 3.1 Загальні положення [4.2] 3.2 Підготовка зразків [5] 4 ВИЗНАЧЕННЯ СЕРЕДНЬОЇ ГУСТИНИ [5.1] 4.1 Засоби контролю, матеріали та реактиви [5.2] 4.2 Підготовка та порядок проведення випробування [5.3] 4.3 Обробка результатів [6] 5 ВИЗНАЧЕННЯ ВОЛОГОСТІ [6.1] 5.1 Засоби контролю, матеріали та реактиви [6.2] 5.2 Підготовка та порядок проведення випробування [6.3] 5.3 Обробка результатів [7] 6 ВИЗНАЧЕННЯ ВОДОПОГЛИНАННЯ [7.1] 6.1 Засоби контролю та матеріали [7.2] 6.2 Підготовка та порядок проведення випробування [7.3] 6.3 Обробка результатів [8] 7 ВИЗНАЧЕННЯ ПОРИСТОСТІ [9] 8 ВИЗНАЧЕННЯ ВОДОНЕПРОНИКНОСТІ [9.1] 8.1 Загальні вимоги [9.2] 8.2 Визначення водонепроникності за методом "мокрої плями" [9.2.1] 8.2.1 Засоби контролю та матеріали [9.2.2] 8.2.2 Підготовка та порядок проведення випробування [9.2.3] 8.2.3 Обробка результатів [9.3] 8.3 Визначення водонепроникності за допомогою коефіцієнта фільтрації [9.3.1] 8.3.1 Засоби контролю та матеріали [9.3.2] 8.3.2 Підготовка та порядок проведення випробування [9.3.3] 8.3.3 Обробка результатів [9.4] 8.4 Визначення водонепроникності прискореним методом [9.4.1] 8.4.1 Засоби контролю та матеріали [9.4.2] 8.4.2 Підготовка та порядок проведення випробування [9.4.3] 8.4.3 Обробка результатів [10] [11] ВИЗНАЧЕННЯ ОБ'ЄМУ ЗРАЗКІВ БЕТОНУ НЕПРАВИЛЬНОЇ ФОРМИ [12] [13] МЕТОДИ ВИПРОБУВАННЯ БЕТОНУ ВІДПОВІДНО ДО ISO 1920-5 [14] [15] ВИЗНАЧННЯ ВОДОПОГЛИНАННЯ ПРИ КИП'ЯТІННІ [16] [17] ВИЗНАЧЕННЯ ПОРИСТОСТІ БЕТОНУ ЗА КІНЕТИКОЮ ЙОГО ВОДОПОГЛИНАННЯ [18] [19] СХЕМИ КРІПЛЕННЯ Й ГЕРМЕТИЗИЦІЇ ЗРАЗКІВ БЕТОНУ В ГНІЗДАХ [20] [21] ПРИНЦИПОВА СХЕМА УСТАНОВКИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА ФІЛЬТРАЦІЇ [22] [23] ПРИСКОРЕНИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА ФІЛЬТРАЦІЇ [24] (ФІЛЬТРАТОМЕТРОМ) [25] [26] ПРИКЛАД ВСТАНОВЛЕННЯ Й ВИКОРИСТАННЯ ГРАДУЮВАЛЬНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ [27] [28] БІБЛІОГРАФІЯ |
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
Будівельні матеріали
БЕТОНИ
Методи визначення середньої густини, вологості,
водопоглинання, пористості і водонепроникності
Строительные материалы
БЕТОНЫ
Методы определения средней плотности, влажности,
водопоглощения, пористости и водонепроницаемости
Building materials
CONCRETES
Methods of determination of middle density, moisture content,
water absorptions porosity and watertightness
___________________________________________________________________________________________
Чинний від 2009-07-01
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Цей стандарт поширюється на вимоги до методів визначення середньої густини, вологості, водопоглинання, пористості і водонепроникності зразків бетонів та зразків бетонів із бетонних та залізобетонних виробів.
Стандарт установлює методи випробування до всіх видів бетонів, що застосовуються в промисловому, енергетичному, транспортному, водогосподарському, сільськогосподарському, житлово-цивільному й інших видах будівництва.
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У даному стандарті наведено посилання на такі стандарти:
ДСТУ 4153-2003 Парафіни нафтові тверді. Технічні умови
ДСТУ Б В.2.7-71-98 (ГОСТ 8269.0-97) Будівельні матеріали. Щебінь і гравій із щільних гірських порід і відходів промислового виробництва для будівельних робіт. Методи фізико-механічних випробувань
ГОСТ 166-89 (ИСО 3599-76) Штангенциркули. Технические условия (Штангенциркулі. Технічні умови)
ГОСТ 427-75 Линейки измерительные металлические. Технические условия (Лінійки вимірювальні металеві. Технічні умови)
ГОСТ 450-77 Кальций хлористый технический. Технические условия (Кальцій хлористий технічний. Технічні умови)
ГОСТ 2184-77 Кислота серная техническая. Технические условия (Кислота сірчана технічна. Технічні умови)
ГОСТ 3956-76 Силикагель технический. Технические условия (Силікагель технічний. Технічні умови)
ГОСТ 9784-75 Стекло органическое светотехническое листовое (Скло органічне світлотехнічне листове)
ГОСТ 10180-90 (СТ СЭВ 3978-83) Бетоны. Методы определения прочности по контрольным образцам (Бетони. Методи визначення міцності на контрольних зразках)
ГОСТ 12852.6-77 Бетон ячеистый. Метод определения сорбционной влажности (Бетон ніздрюватий. Метод визначення сорбційної вологості)
ГОСТ 14791-79 Мастика герметизирующая нетвердеющая строительная. Технические условия (Мастика герметизуюча нетверднуча будівельна. Технічні умови)
ГОСТ 23732-79 Вода для бетонов и растворов. Технические условия (Вода для бетонів і розчинів. Технічні умови)
ГОСТ 24104-88 Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические условия (Ваги лабораторні загального призначення і зразкові. Загальні технічні умови)
ГОСТ 25336-82 Посуда и оборудование лабораторные стеклянные. Типы, основные параметры и размеры (Посуд і обладнання лабораторні скляні. Типи, основні параметри і розміри)
ГОСТ 29329-92 Весы для статического взвешивания. Общие технические требования (Ваги для статичного зважування. Загальні технічні вимоги)
3 ПІДГОТОВКА ДО ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАНЬ
3.1 Загальні положення
3.1.1 Сфера застосування методів визначення середньої густини, вологості, водопоглинання, пористості й водонепроникності, а також норми й порядок відбору проб для виготовлення зразків і правила приймального контролю повинні вказуватися в стандартах або технічних умовах на бетонні та залізобетонні вироби, а також у робочих кресленнях монолітних конструкцій.
3.1.2 Зразки для випробування бетонів можуть мати як правильну, так і неправильну геометричну форму.
3.1.3 Середню густину, вологість, водопоглинання, пористість і водонепроникність бетону визначають випробуванням зразків, виготовлених з бетонної суміші робочого складу, або випиляних, вибурених чи виламаних з виробів і конструкцій.
Середню густину бетонів на пористих заповнювачах і ніздрюватих бетонів під час виробничого контролю визначають випробуванням зразків правильної геометричної форми, призначених для визначення міцності бетону.
Водонепроникність бетонів визначають випробуванням зразків-циліндрів, спеціально виготовлених або вибурених із конструкцій чи елементів споруд.
3.1.4 Випробування слід проводити у приміщеннях із температурою повітря (25±10) °С і відносною вологістю (60±10) %.
3.1.5 Перед випробуванням зразки, матеріали та реактиви витримують до набуття ними температури приміщення.
3.1.6 При проведенні випробувань слід застосовувати посуд, прилади та інструменти, виготовлені з матеріалів, які не реагують із в'яжучими і реактивами.
3.1.7 Засоби вимірювання, обладнання та пристрої повинні забезпечувати вимоги даного стандарту і мають бути перевірені (атестовані, повірені) в установленому порядку.
3.1.8 Похибка засобів контролю не повинна перевищувати:
1,0 г - при зважуванні матеріалів та води;
0,5 см3 - при вимірюванні об'єму води.
3.1.9 Масу зразків визначають із похибкою не більше 0,1 %.
3.1.10 Лінійні розміри зразків-кубів і циліндрів визначають із похибкою не більше 0,1 мм.
3.1.11 Об'єм зразків неправильної геометричної форми визначають з похибкою не більше 1 %.
3.1.12 Зразки висушують до постійної маси в електрошафі за температури (105±10) °С.
3.1.13 Висушування зразків до постійної маси вважається закінченим, якщо різниця між двома послідовними зважуваннями у процесі висушування не перевищує допустимої похибки відповідно до 3.1.8. Перерва між двома послідовними зважуваннями повинна бути не менше двох годин.
3.1.14 Вихідні дані та результати випробувань зразків заносять у журнал випробувань, на підставі якого показники властивостей бетону включають у паспорт або інший документ про якість бетону.
3.2 Підготовка зразків
3.2.1 Номінальні розміри зразків правильної геометричної форми, методи їх виготовлення, а також випилювання й вибурювання з виробів і конструкцій повинні відповідати вимогам ГОСТ 10180.
3.2.2 При визначенні середньої густини, вологості, водопоглинання і пористості не допускається випробування зразків, виготовлених із бетонних сумішей, з яких вилучені зерна крупного заповнювача.
3.2.3 При виготовленні зразків, призначених для визначення водонепроникності, з бетонної суміші необхідно видаляти зерна заповнювача розміром більше 40 мм.
3.2.4 Об'єм зразків неправильної геометричної форми залежно від розміру фракції заповнювача, вибурених або виламаних із виробів і конструкцій, повинен відповідати зазначеним у таблиці 1.
Таблиця 1
|
Розмір фракції, мм |
Найменший об'єм зразка, дм3 |
|
Більше 5 до 20 включно |
1 |
|
» 20 » 40 » |
3 |
|
» 40 » 80 » |
8 |
3.2.5 Зразки виготовляють і випробовують серіями. Серія повинна складатися з трьох зразків, окрім серії зразків для визначення водонепроникності.
Можливе складання серії з двох зразків для визначення середньої густини і вологості бетону, якщо ці зразки використовуються для визначення міцності бетону згідно з ГОСТ 10180.
Серія зразків для визначення водонепроникності повинна складатися з 6 зразків.
4 ВИЗНАЧЕННЯ СЕРЕДНЬОЇ ГУСТИНИ
4.1 Засоби контролю, матеріали та реактиви
Для проведення випробування застосовують:
- ваги технічні згідно з ГОСТ 24104;
- шафу сушильну, що забезпечує температуру (105±10) °С;
- штангенциркуль згідно з ГОСТ 166 (ISO 3599);
- лінійки сталеві згідно з ГОСТ 427;
- ексикатор згідно з ГОСТ 25336;
- об'ємомір або гідростатичні ваги (додаток А);
- хлористий кальцій безводний згідно з ГОСТ 450 або сірчану кислоту густиною 1,84 г/см3 згідно з ГОСТ 2184;
- парафін згідно з ДСТУ 4153.
4.2 Підготовка та порядок проведення випробування
4.2.1 Середню густину бетону визначають випробуванням зразків у стані природної вологості або в нормованому вологому стані: сухому, повітряно-сухому, нормальному, водонасиченому.
4.2.2 При визначенні середньої густини бетону в стані природної вологості зразки випробовують відразу ж після їх відбору або зберігають у паронепроникному пакованні або герметичній тарі, обсяг якої перевищує обсяг покладених у неї зразків не більше ніж у два рази.
4.2.3 Середню густину бетону при нормованому вологому стані визначають випробуванням зразків бетону, що мають нормовану або природну вологість із наступним перерахуванням отриманих результатів на нормовану вологість відповідно до 4.3.3.
4.2.4 При визначенні вологості бетону в сухому стані зразки висушують до постійної маси відповідно до вимог розділу 5.
4.2.5 При визначенні середньої густини бетону в повітряно-сухому стані зразки перед випробуванням витримують не менше 28 діб у приміщенні за температури (25±10) °С і відносній вологості повітря (60±10) %.
4.2.6 При визначенні середньої густини бетону в нормальних вологих умовах зразки зберігають 28 діб у камері нормального твердіння, ексикаторі або іншій герметичній посудині за відносної вологості повітря не менше 95 % і температури (20±5) °С.
4.2.7 При визначенні середньої густини бетону у водонасиченому стані зразки насичують водою відповідно до розділу 6.
4.2.8 Об'єм зразків правильної форми обчислюють за їх геометричними розмірами. Розміри зразків визначають лінійкою або штангенциркулем із похибкою не більше 0,1 мм згідно з розділом ГОСТ 10180.
4.2.9 Об'єм зразків неправильної форми визначають за допомогою об'ємоміра або гідростатичним зважуванням за методикою відповідно до додатка А.
4.2.10 Масу зразків визначають зважуванням із похибкою відповідно до 3.1.8.
4.3 Обробка результатів
4.3.1 Середню густину бетону зразка з вологістю в момент випробування WM визначають із похибкою до 1 кг/м3 за формулою:
, (1)
де m - маса зразка, кг;
V - об'єм зразка, м3.
4.3.2 Середню густину бетону серії зразків визначають як середнє арифметичне значення результатів випробування всіх зразків серії.
Примітка. Якщо середню густину й міцність бетону визначають на одних і тих же зразках, то при визначенні середньої густини бетону не враховують середню густину зразків, відбракованих при визначенні міцності бетону.
4.3.3 Середню густину бетону при нормованому вологому стані визначають за формулою:
, (2)
де - нормована середня густина бетону, кг/м3;
- середня густина бетону при вологості WM, кг/м3;
WH - нормована вологість бетону, %;
WM - вологість бетону в момент випробування, що визначається згідно з розділом 5, %.
4.3.4 У журналі відповідно до 3.1.14 повинні бути передбачені наступні графи:
- маркування зразків;
- дата випробування, вік бетону;
- вологий стан зразка в момент випробування;
- розміри (зразків правильної геометричної форми), об'єм та маса;
- середня густина зразка бетону, серії зразків.
Примітка. При визначенні середньої густини бетону на зразках, призначених для визначення міцності, форму журналу приймають згідно з ГОСТ 10180.
4.3.5 У додатку Б для інформації і порівняння викладено методику визначення середньої густини бетону, що наведена в ISO 1920-5.
5 ВИЗНАЧЕННЯ ВОЛОГОСТІ
5.1 Засоби контролю, матеріали та реактиви
Для проведення випробування застосовують:
- ваги лабораторні згідно з ГОСТ 24104;
- шафу сушильну, що забезпечує сушіння за температури (105±5) °С;
- ексикатор згідно з ГОСТ 25336;
- деко;
- хлористий кальцій згідно з ГОСТ 450.
5.2 Підготовка та порядок проведення випробування
5.2.1 Вологість бетону визначають випробуванням зразків або проб, отриманих подрібненням зразків після їх випробування на міцність або одержаних із готових виробів або конструкцій.
5.2.2 Найбільша крупність подрібнених шматків бетону повинна бути:
- для важких бетонів і бетонів на пористих заповнювачах - не більше максимального розміру зерен заповнювачів;
-для дрібнозернистих бетонів (включаючи ніздрюваті й силікатні) - не більше 5 мм.
5.2.3 Із подрібненого матеріалу шляхом квартування відбирають усереднену пробу масою не менше:
1000 г - для важких бетонів і бетонів на пористих заповнювачах;
100 г - для ніздрюватих, силікатних і дрібнозернистих бетонів.
При виробничому контролі вологості бетону в бетонних і залізобетонних виробах допускається проводити випробування проб бетону меншої маси відповідно до вимог нормативних документів на ці вироби.
5.2.4 Подрібнюють і зважують зразки або проби відразу ж після відбору або зберігають у паронепроникному пакованні або герметичній тарі, об'єм якої перевищує об'єм покладених у неї зразків не більше ніж у два рази.
5.2.5 Підготовлені проби або зразки зважують, після чого поміщають до сушильної шафи й висушують до постійної маси відповідно до 3.1.12, 3.1.13.
5.2.6 Перед повторним зважуванням проби (зразки) охолоджують в ексикаторі з безводним хлористим кальцієм або у сушильній шафі до кімнатної температури.
5.2.7 Зважування виконують відповідно до 3.1.9.
5.2.8 Сорбційну вологість важкого бетону, бетону на пористих заповнювачах та силікатного бетону визначають за методикою ГОСТ 12852.6.
При цьому масу проби важкого бетону й бетону на пористих заповнювачах залежно від найбільшого розміру фракції заповнювача приймають згідно з таблицею 2.
Таблиця 2
|
Розмір фракції, мм |
Маса проби, г |
|
Більше 5 до 20 включно |
100 |
|
» 20 » 40 » |
200 |
|
» 40 » 80 » |
500 |
5.3 Обробка результатів
5.3.1 Вологість бетону проби (зразка) за масою WM у відсотках визначають із похибкою до 0,1 % за формулою:
, (3)
де mв - маса проби (зразка) бетону до сушіння, г;
mc - маса проби (зразка) бетону після сушіння, г.
5.3.2 Вологість бетону проби (зразка) за об'ємом W0 у відсотках визначають із похибкою до 0,1 % за формулою:
, (4)
де WM - вологість бетону проби (зразка) за масою, %;
- середня густина сухого бетону, визначена відповідно до розділу 4, г/см3;
- середня густина води, прийнята за 1 г/см3.
5.3.3 Вологість бетону серії проб (зразків) визначають як середнє арифметичне значення результатів визначення вологості окремих проб (зразків) бетону.
5.3.4 У журналі відповідно до 3.1.14 повинні бути передбачені наступні графи:
- маркування зразків;
- місце й час відбору проб;
- вік бетону й дата випробувань;
- вологість бетону проб (зразків) і серій за масою;
- вологість бетону проб (зразків) і серій за об'ємом.
6 ВИЗНАЧЕННЯ ВОДОПОГЛИНАННЯ
6.1 Засоби контролю та матеріали
Для проведення випробування застосовують:
- ваги лабораторні згідно з ГОСТ 24104;
- ваги для гідростатичного зважування згідно з ГОСТ 29329;
- шафу сушильну, що забезпечує сушіння за температури (105±10) °С;
- посудину для насичення зразків водою;
- дротяну щітку або абразивний камінь.
6.2 Підготовка та порядок проведення випробування
6.2.1 Водопоглинання бетону визначають випробуванням зразків. Розміри і кількість зразків приймають відповідно до 3.2.
6.2.2 Поверхню зразків очищають від пилу, бруду й слідів мастила за допомогою дротової щітки або абразивного каменя.
6.2.3 Зразки випробовують у стані природної вологості або висушених до постійної маси.
6.2.4 Сушать зразки відповідно до 3.1.12, 3.1.13.
6.2.5 Зразки розміщують у посудині, наповненій водою з таким розрахунком, щоб рівень води в ній був вище верхнього рівня зразків приблизно на 50 мм.
Зразки слід класти на прокладки так, щоб їх висота була мінімальною (призми й циліндри кладуть на бік).
Температура води в посудині повинна бути (20±2) °С.
6.2.6 Зразки зважують через кожні 24 год знаходження у воді на лабораторних вагах або вагах для гідростатичного зважування з урахуванням 3.1.9.
При зважуванні на лабораторних вагах зразки, вийняті з води, попередньо обтирають віджатою вологою тканиною. Масу води, що витекла з пор зразка на чашу ваг, слід долучати до маси насиченого зразка.
6.2.7 Випробування проводять доти, поки результати двох послідовних зважувань будуть відрізнятися не більше ніж на 0,1 %.
6.2.8 Зразки, що випробовуються в стані природної вологості, після закінчення процесу водонасичення висушують до постійної маси відповідно до 3.1.12, 3.1.13.
6.2.9 Водопоглинання бетону визначають також шляхом кип'ятіння зразків у випадку, коли це передбачено нормативними документами (технічними умовами) на бетонні й залізобетонні вироби або робочими кресленнями на монолітні бетонні й залізобетонні конструкції відповідно до додатка В.
6.3 Обробка результатів
6.3.1 Водопоглинання бетону окремого зразка за масою у відсотках визначають із похибкою до 0,1 % за формулою:
, (5)
де mв - маса висушеного зразка, г;
mс - маса водонасиченого зразка, г.
6.3.2 Водопоглинання бетону окремого зразка за об'ємом у відсотках визначають із похибкою до 0,1 % за формулою:
, (6)
де - водопоглинання бетону окремого зразка за масою, %;
- середня густина сухого бетону, кг/м3;
- середня густина води, прийнята 1000 кг/м3.
6.3.3 Водопоглинання бетону серії зразків визначають як середнє арифметичне значення результатів випробувань окремих зразків у серії.
6.3.4 У журналі відповідно до 3.1.14 повинні бути передбачені наступні графи:
- маркування зразків;
- вік бетону й дата випробувань;
- водопоглинання зразків бетону;
- водопоглинання серії зразків бетону.
7 ВИЗНАЧЕННЯ ПОРИСТОСТІ
7.1 Стандарт встановлює методи визначення показників пористості за результатами визначення середньої густини, водопоглинання та сорбційної вологості бетонів відповідно до розділів 4, 6.
7.2 Для визначення об'єму відкритих некапілярних пор бетону (об'єму міжзернових порожнин) зразки насичують водою протягом 24 год відповідно до розділу 6, потім витримують 10 хв на решітці, після чого визначають їх об'єм в об'ємомірі відповідно до розділу 4 (без попереднього висушування і парафінування згідно з додатком А).
7.3 Об'єм пор бетону серії зразків Пп у відсотках визначають із похибкою до 0,1 % за формулою:
, (7)
де - питома густина подрібненого в порошок бетону, визначена за допомогою пікнометра або приладу Ле - Шательє згідно з 4.15 ДСТУ Б В.2.7-71 (ГОСТ 8269.0), кг/м3;
- середня густина сухого бетону в серії зразків, яку визначають відповідно до розділу 4, кг/м3.
7.4 Об'єм відкритих капілярних пор бетону в серії зразків ПО у відсотках визначають за формулою:
ПО = WО , (8)
де WО - об'ємне Водопоглинання бетону в серії зразків, визначене відповідно до розділу 6, %.
7.5 Об'єм відкритих некапілярних пор бетону в окремих зразках (об'єм міжзернових порожнин) Пмз у відсотках за об'ємом визначають за формулою:
, (9)
де V - об'єм зразка, визначений відповідно до розділу 4, см3:
V1 - об'єм зразка, визначений відповідно до 7.2, см3.
Об'єм відкритих некапілярних пор бетону в серії зразків визначають, як середнє арифметичне значення результатів випробувань всіх зразків у серії.
7.6 Об'єм умовно-закритих пор бетону в серії зразків ПЗ у відсотках визначають за формулою:
ПЗ = ПП - ПО - ПМЗ, (10)
де ПП - об'єм пор бетону серії зразків, %;
ПО - об'єм відкритих капілярних пор бетону в серії зразків, %;
ПМЗ - об'єм відкритих некапілярних пор бетону в окремих зразках, %.
7.7 Показник мікропористості бетону серії зразків Пмк визначають за формулою:
, (11)
де - сорбційна вологість бетону в серії зразків при відносній вологості повітря від 95 % до 100 %, що визначена згідно з ГОСТ 12852.6, % за об'ємом;
- об'єм відкритих капілярних пор бетону в серії зразків, %;
- об'єм відкритих некапілярних пор бетону в окремих зразках, %.
7.8 Показники середнього розміру пор і однорідності розмірів пор у бетоні визначають за кінетикою водопоглинання бетону згідно з додатком Г.
8 ВИЗНАЧЕННЯ ВОДОНЕПРОНИКНОСТІ
8.1 Загальні вимоги
8.1.1 Загальні вимоги - відповідно до 3.1 та 3.2.
8.1.2 Висоту контрольних зразків бетону в залежності від розмірів фракції заповнювача допускається призначати відповідно до таблиці 3.
Таблиця 3
|
Найбільший розмір зерен заповнювача, мм |
Найменша висота зразка, мм |
|
Більше 0 до 5 включно |
30 |
|
» 5 » 10 » |
50 |
|
» 10 » 20 » |
100 |
8.1.3 Схеми кріплення і герметизації зразків бетону в гніздах наведені у додатку Д.
8.1.4 Торцеві поверхні зразків перед випробуванням очищують від поверхневої плівки цементного каменя та слідів ущільнювального складу металевою щіткою або іншим інструментом.
8.2 Визначення водонепроникності за методом "мокрої плями"
8.2.1 Засоби контролю та матеріали
8.2.1.1 Для проведення випробувань застосовують:
- установку будь-якої конструкції, що має не менше шести гнізд для кріплення зразків, яка забезпечує можливість подавання води до нижньої торцевої поверхні зразків при зростаючому її тиску, а також можливість спостереження за станом верхньої торцевої поверхні зразків (додаток Д);
- циліндричні форми для виготовлення зразків бетону із внутрішнім діаметром 150 мм і висотою 150; 100; 50 і 30 мм;
- воду згідно з ГОСТ 23732.
8.2.2 Підготовка та порядок проведення випробування
8.2.2.1 Виготовлені зразки зберігають у камері нормального твердіння за температури (20 ± 5) °С і відносної вологості повітря не менше 95 %.
8.2.2.2 Перед випробуванням зразки витримують у приміщенні лабораторії протягом доби.
8.2.2.3 Діаметр відкритих торцевих поверхонь бетонних зразків повинен бути не менше 130 мм.
8.2.2.4 Зразки в обоймі встановлюють у гнізда установки для випробування і надійно закріплюють.
8.2.2.5 Тиск води підвищують ступенями по 0,2 МПа протягом від 1 хв до 5 хв і витримують на кожному ступені протягом часу, зазначеного в таблиці 4. Випробування проводять доти, поки на верхній торцевій поверхні зразка з'являться ознаки фільтрації води у вигляді крапель або мокрої плями.
Таблиця 4
|
Висота зразка, мм |
150 |
100 |
50 |
30 |
|
Час витримування на кожному ступені, год |
16 |
12 |
6 |
4 |
8.2.3 Обробка результатів
8.2.3.1 Водонепроникність кожного зразка оцінюють максимальним тиском води, за якого ще не спостерігалося її просочування крізь зразок.
8.2.3.2 Водонепроникність серії зразків оцінюють максимальним тиском води, за якого на чотирьох із шести зразків не спостерігалося просочування води.
8.2.3.3 Марку бетону за водонепроникністю приймають згідно з таблицею 5.
Таблиця 5
|
Водонепроникність серії зразків, МПа |
0,2 |
0,4 |
0,6 |
0,8 |
1,0 |
1,2 |
|
Марка бетону за водонепроникністю |
W2 |
W4 |
W6 |
W8 |
W10 |
W12 |
8.2.3.4 У журналі відповідно до 3.1.14 повинні бути передбачені наступні графи:
- маркування зразків;
- вік бетону й дата випробувань;
- значення водонепроникності окремих зразків і серії зразків.
8.3 Визначення водонепроникності за допомогою коефіцієнта фільтрації
8.3.1 Засоби контролю та матеріали
Для проведення випробувань застосовують:
- пристрій для визначення коефіцієнта фільтрації з максимальним випробувальним тиском не менше 1,3 МПа;
- циліндричні металеві форми для виготовлення зразків із внутрішнім діаметром 150 мм і висотою 150; 100; 50 і 30 мм;
- технічні ваги згідно з ГОСТ 24104;
- силікагель згідно з ГОСТ 3956.
8.3.2 Підготовка та порядок проведення випробування
8.3.2.1 Виготовлені зразки зберігають у камері нормального твердіння за температури (20 ± 5) °С і відносної вологості повітря не менше 95 %.
8.3.2.2 Перед випробуванням зразки бетону витримують у приміщенні лабораторії до моменту, поки зміна маси зразка за добу буде менше 0,1 %.
8.3.2.3 Перед початком випробування зразки повинні бути перевірені на герметичність й дефектність шляхом оцінки характеру фільтрації інертного газу, що подається при надлишковому тиску від 0,1 МПа до 0,3 МПа до нижнього торця зразка, на верхній торець якого налитий шар води.
При задовільній герметизації бічної поверхні зразка в обоймі та відсутності в ньому дефектів фільтрацію газу спостерігають у вигляді рівномірно розподілених пухирців, що проходять через шар води.
При незадовільній герметизації бічної поверхні зразків в обоймі або за наявності в зразках великих дефектів фільтрацію газу спостерігають у вигляді рясного місцевого виділення пухирців, що проходять крізь шар води в дефектних місцях.
Дефекти герметизації бічної поверхні усувають повторною герметизацією зразків. За наявності в зразку окремих великих фільтрувальних каналів зразки бетону замінюють.
Принципова схема установки для визначення коефіцієнта фільтрації наведена у додатку Е.
8.3.2.4 Зразки, вибурені з конструкції, діаметром не менше 50 мм після герметизації їх бічних поверхонь випробовують незалежно від наявності в них дефектів.
8.3.2.5 Вода згідно з ГОСТ 23732, що застосована для випробувань, повинна бути попередньо дезаерована шляхом кип'ятіння протягом не менше 1 год. Температура води в період випробувань (20±5)°С.
8.3.2.6 В пристрої одночасно випробовують шість зразків.
8.3.2.7 Підйом тиску дезаерованої води роблять ступенями по 0,2 МПа протягом від 1 хв до 5 хв з витримкою протягом 1 год на кожному ступені до тиску, за якого з'являються ознаки фільтрації у вигляді окремих крапель.
8.3.2.8 Воду (фільтрат), що пройшов через зразок, збирають у прийомну посудину.
8.3.2.9 Визначення маси фільтрату роблять через кожні 30 хв і не менше шести разів на кожному зразку.
8.3.2.10 За відсутності фільтрату у вигляді крапель протягом 96 год кількість вологи, що проходить через зразок, вимірюють шляхом поглинання її силікагелем або іншим сорбентом відповідно до 8.3.2.9.
Силікагель повинен бути попередньо висушений і поміщений у закриту посудину, яку герметично приєднують до патрубка для збору фільтрату в прийомну посудину.
8.3.2.11 Допускається оцінювати коефіцієнт фільтрації бетону прискореним методом, наведеним у додатку Ж.
8.3.3 Обробка результатів
8.3.3.1 Масу фільтрату окремого зразка (Н) приймають як середнє арифметичне значення чотирьох найбільших значень.
8.3.3.2 Коефіцієнт фільтрації , см/с, окремого зразка визначають за формулою:
, (12)
де Q - маса фільтрату, Н;
- товщина зразка, см;
S - площа зразка, см2;
- час випробування зразка, протягом якого вимірюють масу фільтрату, с;
p - надлишковий тиск в установці, МПа;
- коефіцієнт, що враховує в'язкість води за різної температури, приймають згідно з таблицею 6.
Таблиця 6
|
Температура води, °С |
15 |
20 |
25 |
|
Коефіцієнт ? |
1,13 |
1,0 |
0,89 |
|
Примітка. За температури води, що знаходиться в інтервалі між значеннями, вказаними в таблиці 6, коефіцієнт приймають шляхом інтерполяції. |
|||
8.3.3.3 При випробуванні бетонних зразків діаметром менше 150 мм, вибурених з конструкцій, коефіцієнт фільтрації, отриманий за розрахунковою формулою, множать на поправочний коефіцієнт КП , який приймають згідно з таблицею 7.
Таблиця 7
|
Діаметр зразка, мм |
150 |
130 |
120 |
100 |
80 |
50 |
|
Поправочний коефіцієнт КП |
1,0 |
1,1 |
1,4 |
1,8 |
2,8 |
5,5 |
8.3.3.4 Для визначення коефіцієнта фільтрації серії зразків коефіцієнти фільтрації окремих зразків цієї серії розташовують у порядку збільшення їх значень і використовують середнє арифметичне значення коефіцієнтів фільтрації двох середніх зразків (третього і четвертого).
8.3.3.5 У журналі відповідно до 3.1.14 повинні бути передбачені наступні графи:
- маркування зразків;
- маса фільтрату;
- коефіцієнт фільтрації кожного зразка та серії.
8.3.3.6 Отримане значення коефіцієнта фільтрації порівнюють із маркою бетону за водонепроникністю відповідно до таблиці 8.
Таблиця 8
|
Коефіцієнт фільтрації Кф, см/с |
Марка бетону за водонепроникністю ("мокра пляма") |
|
Від 7 x 10-9 до 2 х 10-8 включно |
W2 |
