Email
Пароль
?
Войти Регистрация
Поиск 


Закон України 2498-XII Про ветеринарну медицину ( 2498-XII )

Название (рус.) Закон України 2498-XII Про ветеринарну медицину
Кем принят Верховна Рада України
Тип документа Закон
Рег. номер 2498-XII
Дата принятия 01.01.1970
Дата внесения изменений 01.01.1970
Статус Действующий
Документ доступен в архиве в формате MS Word
Документ предоставляется совершенно бесплатно, без СМС или другой скрытой оплаты.
Скачивание доступно только зарегистрированным пользователям.
Зарегистрируйтесь сейчас и получите свободный доступ ко всей базе документов - ДСТУ, ГОСТ, ДБН, Снип, Санпин




Скачать документ бесплатно!


Предварительный просмотр:

                   З А К О Н   У К Р А Ї Н И

                    Про ветеринарну медицину

     ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 36, ст.531 )

{ Вводиться в дію Постановою ВР
 N 2499-XII ( 2499-12 ) від 25.06.92, ВВР, 1992, N 36, ст.532 }

{ Із змінами, внесеними згідно із Законом
 N 3180-XII ( 3180-12 ) від 05.05.93, ВВР, 1993, N 26, ст.277 }

{ В редакції Закону
 N 566/96-ВР від 05.12.96, ВВР, 1997, N 7, ст. 56 }

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
 N 783-XIV ( 783-14 ) від 30.06.99, ВВР, 1999, N 34, ст.274 -
 редакція набирає чинності  одночасно  з набранням чинності
 Законом про Державний бюджет України на 2000 рік
 N 1459-III ( 1459-14 ) від 17.02.2000, ВВР, 2000, N 13, ст.102
 N 2120-III ( 2120-14 ) від 07.12.2000, ВВР, 2001, N 2-3, ст.10
 N 2171-III ( 2171-14 ) від 21.12.2000, ВВР, 2001, N 9, ст.38
 N 2905-III ( 2905-14 ) від 20.12.2001, ВВР, 2002, N 12-13, ст.92 }

{ В редакції Закону
 N 2775-III ( 2775-14 ) від 15.11.2001, ВВР, 2002, N 8, ст.62 }

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
 N  540-IV  (  540-15 ) від 20.02.2003, ВВР, 2003, N 16, ст.126
 N  662-IV  (  662-15 ) від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 27, ст.209
 N 2320-IV  ( 2320-15 ) від 12.01.2005, ВВР, 2005, N  9, ст.180
 N 3200-IV  ( 3200-15 ) від 15.12.2005, ВВР, 2006, N 14, ст.116 }

{ В редакції Закону
 N 361-V ( 361-16 ) від 16.11.2006, ВВР, 2007, N 5-6 , ст.53 }

{ Із змінами, внесеними згідно із Законом
 N 538-VI ( 538-17 ) від 18.09.2008 }

                            Розділ I
                       ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

    Стаття 1. Визначення основних термінів

    У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

    аналіз ризику  - процес,  що включає ідентифікацію небезпеки,
оцінку ризику хвороби тварин,  управління ризиком та  повідомлення
про ризик;

    арбітражне дослідження    -   лабораторні   дослідження,   що
проводяться на вимогу особи,  яка оскаржує результати попереднього
лабораторного дослідження;

    безпечність об'єктів   ветеринарно-санітарного   контролю  та
нагляду - забезпечення того,  що  об'єкти  ветеринарно-санітарного
контролю  та  нагляду не спричинять шкоди здоров'ю людей і тварин,
якщо   вони   вирощені,   виготовлені   та/або   використані    за
призначенням.   Безпечність   забезпечується   дотриманням  вимог,
встановлених цим Законом,  іншими ветеринарно-санітарними заходами
та/або технічними регламентами;

    буферна зона  - зона,  яка встановлюється в межах та впродовж
кордону інфікованої зони із застосуванням заходів,  що ґрунтуються
на  епізоотичних  характеристиках відповідної хвороби тварин,  для
запобігання поширенню патогенного агента до країни або зони,  що є
вільною  від  такої  хвороби  тварин.  Такі  заходи не обмежуються
вакцинацією тварин;

    ветеринарна адміністрація  -  державна  служба   ветеринарної
медицини,   що  має  повноваження  на  всій  території  країни  на
координацію,  організацію  та  здійснення   ветеринарно-санітарних
заходів,   перевірку  відповідності  товарів  вимогам,  визначеним
країною призначення,  видачу міжнародних ветеринарних сертифікатів
згідно  з  рекомендаціями  та інструкціями відповідних міжнародних
організацій, а також щодо нагляду та перевірки їх виконання;

    ветеринарна аптека - заклад ветеринарної медицини  -  аптека,
аптечний  пункт,  аптечний кіоск,  що здійснюють обіг ветеринарних
препаратів і надання консультацій з питань їх застосування;

    ветеринарна довідка -  разовий  документ,  виданий  державним
інспектором   ветеринарної   медицини   або  ліцензованим  лікарем
ветеринарної медицини,  що підтверджує ветеринарно-санітарний стан
партії  тварин,  продуктів тваринного походження,  репродуктивного
матеріалу,  біологічних продуктів, кормів тваринного та рослинного
походження,    включаючи    обов'язкове   зазначення   результатів
лабораторних   досліджень   та   ветеринарно-санітарного   статусу
території  (потужності)  походження,  а  для  тварин - засвідчення
проведення вакцинації та діагностичних досліджень;

    ветеринарні документи - документи дозвільного  характеру,  до
яких  належать  міжнародний  ветеринарний сертифікат,  ветеринарне
свідоцтво,   ветеринарна   картка,    ветеринарна    довідка    та
ветеринарно-санітарний паспорт   на   тварину,  видані  державними
інспекторами   ветеринарної   медицини   або   уповноваженими   чи
ліцензованими  лікарями  ветеринарної  медицини,  що підтверджують
ветеринарно-санітарний  стан  тварини,   якість   та   безпечність
продуктів   тваринного   походження,   репродуктивного  матеріалу,
біологічних продуктів, патологічного матеріалу та кормів;

    ветеринарні імунобіологічні  засоби  -  засоби,  отримані   з
використанням  біологічних  агентів  за  допомогою  біотехнології,
терапевтична та/або діагностична дія яких спрямована  на  корекцію
(стимуляцію,  модуляцію),  а  також діагностику імунної системи та
виявлення збудників інфекційних хвороб тварин;

    ветеринарна картка  -  документ,  виданий  державним  лікарем
ветеринарної   медицини  або  уповноваженим  лікарем  ветеринарної
медицини,  до якого заносяться дані  щодо  ветеринарно-санітарного
стану господарства,  діагностики,  вакцинації,  лікування та інших
протиепізоотичних заходів стосовно певної тварини, який є додатком
до паспорта цієї тварини;

    ветеринарні лікарські  засоби - субстанції або їх комбінації,
призначені для лікування та/або  профілактики  хвороб  тварин  або
відновлення,  корекції  чи  зміни фізіологічних функцій,  обмінних
процесів у тварин;

    ветеринарна медицина - галузь науки та практичних  знань  про
фізіологію  і  хвороби  тварин,  їх  профілактику,  діагностику та
лікування,  визначення  безпечності  продуктів  тваринного,  а  на
агропродовольчих  ринках  -  і рослинного походження;  діяльність,
спрямована  на  збереження  здоров'я  і   продуктивності   тварин,
запобігання  їхнім  хворобам  та  на  захист  людей від зоонозів і
пріонних хвороб;

    ветеринарна практика   -   діяльність   з   надання   послуг,
пов'язаних  з профілактикою,  клінічною діагностикою та лікуванням
хвороб тварин і консультуванням з  питань  ветеринарної  медицини,
яка  провадиться  закладами  ветеринарної  медицини,  у тому числі
ліцензованими   лікарями   ветеринарної    медицини,    державними
установами ветеринарної медицини;

    ветеринарні препарати   -   ветеринарні   лікарські   засоби,
ветеринарні імунобіологічні  засоби,  антисептики,  дезінфектанти,
інсекто-акарициди,       дератизациди,      діагностикуми,      що
використовуються у ветеринарній медицині та тваринництві;

    ветеринарне свідоцтво - разовий документ,  виданий  державним
інспектором      ветеринарної     медицини,     що     підтверджує
ветеринарно-санітарний стан партії  тварин,  продуктів  тваринного
походження,   репродуктивного  матеріалу,  біологічних  продуктів,
кормів тваринного та рослинного походження,  включаючи обов'язкове
зазначення      результатів     лабораторних     досліджень     та
ветеринарно-санітарного статусу території (потужності) походження,
а  для тварин - засвідчення проведення вакцинації та діагностичних
досліджень;

    ветеринарно-санітарна експертиза   -   комплекс    необхідних
лабораторних    та    спеціальних    досліджень   (вірусологічних,
бактеріологічних,  хіміко-токсикологічних,   патолого-анатомічних,
гістологічних,  паразитологічних,  радіологічних), які проводяться
спеціалістами   державної   служби   ветеринарної   медицини   або
уповноваженими  лікарями  ветеринарної медицини,  щодо безпечності
продуктів тваринного,  а на агропродовольчих ринках - і рослинного
походження,   репродуктивного  матеріалу,  біологічних  продуктів,
ветеринарних препаратів,  субстанцій,  кормових добавок, преміксів
та    кормів,    включаючи   аналіз   виробничої   технології   та
технологічного обладнання            щодо            відповідності
ветеринарно-санітарним заходам;

    ветеринарно-санітарне та     епізоотичне    благополуччя    -
забезпечення захисту життя і здоров'я людей та тварин від ризиків,
пов'язаних   з   хворобами  тварин,  включаючи  зоонози,  а  також
забезпечення  оптимальних  умов  життя  тварин,   що   запобігають
хворобам  і  шкідливому впливу факторів довкілля на їх здоров'я та
продуктивність;

    ветеринарно-санітарні заходи - будь-які заходи,  у тому числі
на виконання законів,  постанов,  інших нормативно-правових актів,
зводів   правил,   вимог   та   процедур,   включаючи,    зокрема,
протиепізоотичні заходи,  визначення критеріїв кінцевого продукту,
методів   переробки   та   виробництва,    процедур    тестування,
інспектування,   сертифікації  та  ухвалення,  карантинні  заходи,
включаючи відповідні вимоги, пов'язані з транспортуванням об'єктів
державного   ветеринарно-санітарного   контролю   та  нагляду,  на
виконання  положення  щодо   відповідних   статистичних   методів,
процедур  відбору зразків та методів оцінки ризику хвороби тварин,
що застосовуються для:

    а) захисту життя і здоров'я тварин від ризиків,  що виникають
у  результаті  занесення,  укорінення  чи поширення хвороб тварин,
організмів,  які  переносять  хвороби,  а   також   хвороботворних
організмів;

    б) захисту життя і здоров'я людей або тварин від ризиків,  що
виникають від забруднюючих речовин,  токсинів  або  хвороботворних
організмів,  які  містяться  у  продуктах тваринного походження чи
кормах;

    в) захисту життя і здоров'я людей від ризиків, що виникають у
результаті хвороб,  які переносяться тваринами або продукцією,  що
виробляється з них;

    ветеринарно-санітарний стан  -  наявність   або   відсутність
хвороби,  що  підлягає  повідомленню,  та/або  рівень забруднюючих
речовин відносно максимально допустимого рівня;

    ветеринарно-санітарний статус - статус країни  або  території
(потужності)  стосовно хвороби тварин,  який визначається згідно з
критеріями, встановленими відповідними міжнародними організаціями;

    відповідні міжнародні організації  -  Міжнародне  епізоотичне
бюро  (Всесвітня організація охорони здоров'я тварин) (далі - МЕБ)
та  інші  міжнародні  організації,  які   розробляють   міжнародні
стандарти,   інструкції   і  рекомендації,  пов'язані  з  охороною
здоров'я тварин та безпечністю товарів;

    вибірковий ветеринарно-санітарний   контроль   -   періодична
перевірка  безпечності  товарів  шляхом  розширеного контролю,  що
проводиться державною службою ветеринарної медицини;

    висновок державної     ветеринарно-санітарної      експертизи
(експертний   висновок)   -   документ,   виданий   державною  або
уповноваженою лабораторією ветеринарної медицини,  який  засвідчує
безпечність   продуктів   тваринного  походження,  репродуктивного
матеріалу,   біологічних   продуктів,   ветеринарних   препаратів,
субстанцій,  кормових  добавок,  преміксів  та кормів.  Термін дії
експертного висновку - не більше одного місяця;

    вказівка - інформаційно-методичний документ,  який  видається
головними  державними  інспекторами ветеринарної медицини України,
Автономної Республіки Крим,  областей,  міст Києва та Севастополя,
міст,       районів,       регіональних      служб      державного
ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному  кордоні
України та транспорті або їх заступниками;

    готові корми - корми тваринного і рослинного походження,  які
містять кормові добавки для непродуктивних тварин,  у  тому  числі
риб та птахів;

    Державний департамент   ветеринарної   медицини  з  державною
інспекцією ветеринарної медицини  (далі  -  Департамент)  -  орган
державного   управління,   що   здійснює   функції   адміністрації
ветеринарної медицини України;

    державна служба  ветеринарної  медицини  України  -   система
державних  органів  управління ветеринарною медициною та державних
установ ветеринарної медицини;

    державний ветеринарно-санітарний  контроль  -   функції,   що
виконуються  державними  інспекторами ветеринарної медицини та/або
уповноваженими  лікарями  ветеринарної  медицини  і  полягають   у
постійному     забезпеченні    виконання    встановлених    чинним
законодавством   ветеринарно-санітарних   заходів   та   технічних
регламентів;

    державний ветеринарно-санітарний   нагляд   -   функції,   що
виконуються державними інспекторами ветеринарної  медицини  та/або
уповноваженими   лікарями  ветеринарної  медицини  і  полягають  у
періодичній перевірці дотримання  вимог  чинного  законодавства  в
галузі ветеринарної медицини;

    державний інспектор    ветеринарної    медицини    -    лікар
ветеринарної медицини, який працює в державній службі ветеринарної
медицини або уповноважений Департаментом, або у разі якщо це лікар
іноземної країни,  - її ветеринарною адміністрацією, на здійснення
інспектування    товарів,    потужностей    (об'єктів),    засобів
ветеринарної  медицини  та  супутніх  об'єктів  з  метою   захисту
здоров'я   людей  та/або  здоров'я  тварин  і  за  необхідності  -
сертифікації їх ветеринарно-санітарного стану  згідно  з  вимогами
відповідних  міжнародних  організацій  та здійснення інших функцій
державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду;

    державний лікар ветеринарної медицини  -  лікар  ветеринарної
медицини,  який  працює в державних органах чи державних установах
ветеринарної медицини;

    державні органи  ветеринарної  медицини   -   Департамент   і
територіальні     органи,     регіональна     служба    державного
ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному  кордоні
України та транспорті;

    державні установи    ветеринарної    медицини    -   установи
ветеринарної медицини,  що здійснюють профілактичні, діагностичні,
лікувальні    та   інші   протиепізоотичні   заходи,   лабораторні
дослідження  щодо   безпечності   товарів,   науково-дослідні   та
контрольні роботи, на які покладено контрольно-наглядові функції в
галузі ветеринарної медицини, або уповноважені на здійснення таких
функцій;

    дозвіл на  ввезення  -  документ дозвільного характеру,  яким
надається право на ввезення на територію України товарів,  виданий
Департаментом;

    доручення -   письмове   повноваження,   за   яким  головними
державними інспекторами ветеринарної медицини України,  Автономної
Республіки  Крим,  областей,  міст  Києва  та  Севастополя,  міст,
районів,  регіональних  служб  державного  ветеринарно-санітарного
контролю  та  нагляду  на  державному кордоні та транспорті або їх
заступниками надається право іншій особі або  установі  від  свого
імені  здійснювати  певні  юридичні дії або одержувати матеріальні
цінності;

    експлуатаційний дозвіл - документ дозвільного характеру, який
видається  відповідним головним державним інспектором ветеринарної
медицини оператору потужностей (об'єктів)  на  підставі  перевірки
дотримання  цими  потужностями  (об'єктами) ветеринарно-санітарних
заходів і технічних регламентів та дозволяє оператору  потужностей
(об'єкта)   здійснювати  господарську  діяльність  згідно  із  цим
Законом;

    експортні потужності    (об'єкти)    -     потужності,     що
використовуються     для     виробництва    об'єктів    державного
ветеринарно-санітарного контролю  та   нагляду,   які   перевірені
Департаментом  на  відповідність  вимогам,  що встановлені країною
призначення для таких потужностей,  з  метою  здійснення  експорту
вищезазначених  об'єктів  до  цієї  країни  та  мають  відповідний
експлуатаційний дозвіл;

    забруднююча  речовина - будь-яка біологічна речовина, зокрема
мікроорганізми та їх частини,  або  хімічна  речовина  (пестициди,
токсини),  залишки ветеринарних препаратів, у тому числі гормонів,
заспокійливих  і  тиреостатичних   речовин,   антибіотиків,   солі
неорганічних речовин,  радіоактивні речовини і продукти їх розпаду
або інші  речовини,  що  перевищують  максимальну  межу  залишків,
встановлену     міжнародними    стандартами,    інструкціями    та
рекомендаціями,  і можуть бути небезпечними для здоров'я тварин та
людей;  {  Абзац  сорок другий статті 1 в редакції Закону N 538-VI
( 538-17 ) від 18.09.2008 }

    загальнодержавна програма    контролю    -    програма,    що
розробляється   Департаментом  та  виконується  державною  службою
ветеринарної медицини,  або у разі якщо  це  стосується  іноземної
країни, - її ветеринарною адміністрацією, з метою контролю (у тому
числі  локалізації  та/або  ліквідації)  хвороби   тварин   та/або
забруднюючих   речовин   і   залишкових   кількостей  ветеринарних
препаратів у  продуктах  тваринного  походження  і  кормах  шляхом
здійснення   спеціальних   заходів,   що  застосовуються  на  всій
території країни або в окремій зоні (зонах) на її території;

    заінтересовані торгові партнери - держави  та  інші  суб'єкти
міжнародного права, що є учасниками багатосторонніх і двосторонніх
угод,  які регулюють застосування ветеринарно-санітарних  заходів,
учасником  яких  є Україна,  а також члени відповідних міжнародних
організацій, членом яких є Україна;

    заклад ветеринарної  медицини   -   установа,   підприємство,
організація, де працює принаймні один лікар ветеринарної медицини,
які   засновані   юридичною   або   фізичною   особою   (суб'єктом
господарювання),  що має кваліфікацію лікаря ветеринарної медицини
та здійснює ветеринарну діяльність за ліцензією,  у тому  числі  з
ветеринарної   практики,   виробництва   ветеринарних  препаратів,
роздрібної, оптової торгівлі ветеринарними препаратами, проведення
дезінфекційних, дезінсекційних та дератизаційних робіт;

    засоби ветеринарної   медицини   -   матеріали,   обладнання,
інструменти,   спеціальні   автомобілі   та   інші   механізми   і
пристосування,   призначені   для   використання   у  ветеринарній
медицині;

    засоби догляду  за  тваринами  -   засоби,   призначені   для
вирощування  тварин та догляду за ними,  що не мають лікувальної і
профілактичної дії;

    звіт про результати досліджень - документ,  виданий державною
або  уповноваженою  лабораторією  ветеринарної  медицини,  в якому
представлений звіт про результати досліджень стану здоров'я тварин
та/або  виявлення  збудників  інфекційних  і  паразитарних хвороб,
антитіл  до  них  або  результатів  патоморфологічних   та   інших
досліджень.   Рекомендації   та   висновки,  надані  у  звіті  про
результати досліджень, є обов'язковими до виконання;

    зона - чітко визначена частина території країни з  визначеним
ветеринарно-санітарним статусом;

    зона, вільна від хвороби тварин,  що підлягає повідомленню, -
зона,  в якій відсутність певної  хвороби  тварин  підтверджується
виконанням вимог щодо вільного статусу,  встановлених відповідними
міжнародними організаціями.  Всередині  зони  та  на  її  кордонах
повинні   ефективно   проводитися   відповідні   заходи   контролю
(локалізації) стосовно  товарів  та  інших  об'єктів,  які  можуть
переносити   відповідні   хвороби  тварин,  включаючи  транспортні
засоби;

    зона з   незначною   присутністю   хвороби,    що    підлягає
повідомленню, - зона всієї країни, її частини, декількох країн або
їх частин,  де за визначенням адміністрації ветеринарної  медицини
хвороба  тварин  присутня  на  низькому  рівні і в якій вживаються
ефективні   заходи   обстеження,   контролю   (локалізації)    або
ліквідації;

    зона спостереження  -  зона,  встановлена в межах та впродовж
кордону зони,  вільної від хвороби,  що підлягає повідомленню, яка
відокремлює  зону,  вільну від хвороби,  що підлягає повідомленню,
від інфікованої зони, де вживаються суворі заходи спостереження;

    зоонози - хвороби, що передаються людям від тварин;

    ідентифікація небезпеки - процес виявлення патогенних агентів
хвороб  тварин,  які  потенційно  можуть  проникнути  на територію
України при імпортуванні товарів та супутніх об'єктів;

    інфікована зона - зона,  в якій відсутність хвороби тварин не
підтверджена   згідно   з   вимогами,  встановленими  відповідними
міжнародними організаціями;

    карантинна зона - зона,  в межах якої застосовується карантин
тварин та яка включає інфіковану зону,  буферну зону, а також може
включати зону спостереження;

    карантинна станція (пост) - місце  (ділянка  місцевості),  що
перебуває  під  контролем державних органів ветеринарної медицини,
де  групи  тварин  утримуються  в  ізоляції,   без   прямого   або
опосередкованого   контакту   з   іншими   тваринами,   спеціально
облаштоване для проведення обстеження протягом визначеного періоду
часу і в разі необхідності - експертизи або лікування;

    карантин тварин    -    особливий    правовий   режим,   який
застосовується  в  інфікованій  та  буферній  зонах   і   в   разі
необхідності  -  у  зоні спостереження з метою локалізації спалаху
хвороби тварин і ліквідації  такої  хвороби  згідно  із  законами,
відповідними       ветеринарно-санітарними       заходами       та
нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону;

    карантинний ветеринарно-міліцейський   пост    -    тимчасове
спеціально   облаштоване   місце   на  кордоні  карантинної  зони,
встановлене за рішенням державної  надзвичайної  протиепізоотичної
комісії  з  метою локалізації та недопущення поширення хвороб,  що
підлягають повідомленню;

    кількісна оцінка ризику  -  оцінка  ризику,  результати  якої
можуть бути виражені в цифрах;

    корми - продукти тваринного, рослинного, мікробіологічного та
хімічного походження,  у тому числі готові корми та комбікорми, що
використовуються  для  годівлі  тварин  самостійно  або  в суміші,
містять поживні речовини  у  засвоюваній  формі  і  не  справляють
негативного впливу на здоров'я тварин;

    корми рослинного   походження   -   фуражне   зерно,  кормові
концентрати,   кормові   суміші,   макуха,   шроти,   коренеплоди,
бульбоплоди, сіно, сінаж та інші корми рослинного походження;

    корми тваринного   походження  -  борошно  м'ясне,  кісткове,
м'ясо-кісткове, рибне,  печінкове,  кров'яне,  пір'яне,  жир, жива
риба для корму,  молоко і молочні продукти, м'ясо та інші продукти
тваринного походження,  призначені для  годування  тварин,  основу
яких становить білок тваринного походження;

    кормові добавки   -   субстанції,  мікроорганізми,  інші  ніж
кормовий матеріал та премікси,  які зазвичай у чистому вигляді  не
використовуються як корми,  а цілеспрямовано додаються до корму чи
води  з  метою  поліпшення  характеристик  кормів  або   продуктів
тваринного  походження,  досягнення  сприятливого  впливу на колір
декоративних риб або птахів,  задоволення поживних потреб  тварин,
зменшення   несприятливого   впливу   відходів   тваринництва   на
навколишнє   середовище,   вдосконалення   виробництва   продуктів
тваринного походження,  підвищення продуктивності або благополуччя
тварин  шляхом  впливу  на  їх  шлункову  та  кишкову  флору   або
засвоюваність корму;

    лабораторія ветеринарної  медицини - належним чином обладнана
та  акредитована   Національною   агенцією   з   акредитації   або
відповідним  органом  з  акредитації іноземної країни лабораторія,
укомплектована спеціально підготовленим  персоналом,  компетентним
здійснювати  відповідні  технічні процедури,  та очолювана лікарем
ветеринарної медицини;

    лікувальний корм -  будь-яка  суміш  ветеринарних  лікарських
засобів,  у тому числі вітамінів, амінокислот, мікроелементів тощо
або лікувальних преміксів  та  корму,  виготовлена  під  контролем
спеціаліста  ветеринарної  медицини,  готова до обігу і призначена
для  згодовування  тваринам  без  попередньої  обробки   з   метою
профілактики та лікування;

    ліцензований лікар ветеринарної медицини - лікар ветеринарної
медицини,  який постійно працює в закладі ветеринарної медицини чи
ветеринарній  аптеці,  або  фізична  особа - підприємець,  яка має
кваліфікацію лікаря ветеринарної медицини та отримала ліцензію  на
здійснення певних видів діяльності в галузі ветеринарної медицини;

    максимальна  межа  залишків  (максимально  допустимий  рівень
залишків)  -  максимально   допустимий   вміст   діючої   речовини
ветеринарних  препаратів та їх метаболітів (продуктів перетворення
в живих системах)  і  токсикантів  у  живих  тваринах,  неїстівних
продуктах тваринного походження та кормах,  перевищення якого може
негативно вплинути на здоров'я тварин та людей,  що встановлюється
ветеринарно-санітарними   заходами  або,  якщо  такі  показники  в
заходах  не  існують,  встановлюється  на  рівнях,  рекомендованих
відповідними міжнародними організаціями; { Абзац шістдесят восьмий
статті 1 в редакції Закону N 538-VI ( 538-17 ) від 18.09.2008 }

    міжнародний ветеринарний сертифікат -  сертифікат,  форма  та
зміст  якого  відповідають  рекомендаціям  відповідних міжнародних
організацій,  що видається в країні експорту згідно з інструкціями
відповідних  міжнародних  організацій  і  засвідчує  стан здоров'я
тварин та/або дотримання вимог щодо охорони здоров'я  людини,  які
були виконані стосовно товарів, що експортуються;

    міжнародні стандарти, інструкції та рекомендації - стандарти,
інструкції та рекомендації,  розроблені і прийняті МЕБ  та  іншими
міжнародними    організаціями,   які   розробляють   рекомендації,
інструкції та стандарти,  пов'язані із захистом здоров'я  і  життя
людей та тварин від хвороб тварин;

    мінімальні показники   якості   -   органолептичні,  хімічні,
біологічні та  фізичні  показники,  яким  має  відповідати  певний
об'єкт  для  того,  щоб  вважатися  прийнятним для використання за
призначенням;

    моніторинг -   система   та   процедура    спостережень    за
ветеринарно-санітарним станом   об'єктів   ветеринарно-санітарного
контролю та нагляду;

    надзвичайні епізоотичні обставини - епізоотичний стан країни,
підтверджена  або  підозрювана  наявність  у країні походження або
транзиту хвороби,  що підлягає повідомленню,  яка може  спричинити
швидку   та  непоправну  шкоду  здоров'ю  певних  тварин  на  всій
території України  або  її  частині  у  разі  імпорту  товарів  та
супутніх  об'єктів,  які  можуть  переносити хворобу,  що підлягає
повідомленню;

    належна практика виробництва  (для  ветеринарних  препаратів,
кормових  добавок,  преміксів  та  готових кормів) - система,  яка
стосується всіх аспектів  виробничого  процесу,  для  забезпечення
узгодженого виробництва та контролю згідно із стандартами якості з
метою мінімізації ризиків,  пов'язаних  з  безпечністю,  та  інших
ризиків,   пов'язаних   з  виробництвом  ветеринарних  препаратів,
кормових добавок,  преміксів та готових кормів, які не можуть бути
усунуті   шляхом  тестування/перевірки  кінцевого  продукту.  Така
практика може базуватися на міжнародних стандартах,  принципах  та
рекомендаціях   і   є   необхідною   для  забезпечення  дотримання
відповідних ветеринарно-санітарних заходів,  технічних регламентів
та інших вимог,  встановлених цим Законом. У разі якщо відповідних
міжнародних стандартів,  інструкцій чи рекомендацій немає або вони
не  забезпечують  потрібного рівня захисту,  ветеринарно-санітарні
заходи мають ґрунтуватися на  об'єктивних  наукових  критеріях,  у
тому   числі  виходячи  з  аналізу  оцінки  ризику  за  методикою,
розробленою відповідними міжнародними організаціями;

    належний рівень захисту здоров'я тварин та пов'язаний із  цим
захист  здоров'я  людей  - рівень захисту,  що вважається державою
достатнім  при  встановленні  ветеринарно-санітарних  заходів  для
захисту  здоров'я  і  життя  людей  та  тварин  від  несприятливих
наслідків,  на  подолання  яких  спрямовані  ветеринарно-санітарні
заходи;

    недуги - стан тварин,  що не є хворобою,  але вимагає догляду
власником або лікування з боку спеціаліста ветеринарної медицини;

    неїстівні продукти   тваринного   походження    -    сировина
тваринного   походження,  яка  зазвичай  не  використовується  для
споживання  людиною,  але  використовується  для   фармацевтичних,
хірургічних, сільськогосподарських та промислових цілей;

    об'єкти державного    ветеринарно-санітарного   контролю   та
нагляду  -  товари,  потужності  (об'єкти),  засоби   ветеринарної
медицини, засоби догляду за тваринами та супутні об'єкти;

    обіг -   переміщення   (транспортування)  або  зберігання  та
будь-які інші  дії,  пов'язані  із  зміною  права   власності   чи
володіння, включаючи торгівлю, обмін або дарування;

    оператор потужностей   -   фізична  чи  юридична  особа,  яка
здійснює  передбачену  цим  Законом   діяльність,   використовуючи
потужності  (об'єкти),  які  належать  їй  на правах власності або
користування;

    особливо небезпечні хвороби,  що входять  до  списку  МЕБ,  -
заразні  хвороби  тварин,  що можуть швидко поширюватися у значних
масштабах незалежно від державних кордонів, які можуть мати значні
соціально-економічні  наслідки  або становити загрозу для здоров'я
людини чи  тварини  і  суттєво  вплинути  на  міжнародну  торгівлю
тваринами та продуктами тваринного походження;

    оцінка ризику    -   оцінка   вірогідності   біологічних   та
економічних  наслідків  проникнення,  укорінення   або   поширення
патогенного агента на території України;

    партія -  будь-яка  визначена  виробником  кількість товару з
однаковою  назвою  та  властивостями,  вироблена   за   визначений
виробником  період  часу,  за  однакових умов на одній і тій самій
потужності (об'єкті),  транспортується одним і тим же транспортним
засобом  та  за  необхідності  супроводжується  одним  і тим самим
відповідним ветеринарним документом;

    серія -   визначена   виробником    кількість    ветеринарних
препаратів, кормових добавок, преміксів, кормів з однаковою назвою
та властивостями,  що вироблені за  один  технологічний  цикл,  за
однакових умов на одній і тій самій потужності (об'єкті);

    патологічний матеріал   -  зразки,  отримані  від  живих  або
мертвих тварин,  що містять або можуть містити патологічні  зміни,
збудників  інфекційних  чи  паразитарних  хвороб та призначені для
відправки до лабораторії ветеринарної медицини;

    період виведення - період  часу  між  останнім  застосуванням
щодо  тварини  ветеринарного  препарату  та  виробництвом  з такої
тварини продуктів,  призначених для споживання людиною, необхідний
для  того,  щоб  такі  продукти  не  містили залишкових кількостей
препарату, які перевищують встановлені рівні;

    повідомлення ризику - взаємний обмін  інформацією  про  ризик
між   спеціалістами  з  оцінки  ризику,  особами,  які  здійснюють
управління    ризиком,    торговими    партнерами    та     іншими
заінтересованими особами;

    потужності (об'єкти)  -  будь-які  споруда,  комплекс споруд,
приміщення,  будівля  або  територія,  включаючи  обладнання,   що
використовується  для  розведення  племінних тварин,  вирощування,
тренування,  змагання,  утримання,  виставок  (огляду),  конкурсу,
продажу,  забою  або  вилову  тварин;  для  виробництва  та  обігу
неїстівних   продуктів   тваринного    походження,    ветеринарних
препаратів,  кормових добавок,  преміксів, кормів, репродуктивного
матеріалу тощо; для знищення туш або інших частин тварин;

    премікси - суміші  кормових  добавок  або  суміші  однієї  чи
декількох кормових добавок,  у тому числі вітамінів,  амінокислот,
мінералів тощо,  з кормами тваринного чи рослинного походження або
з    водою,    виготовлені    за    спеціальною   технологією   на
високотехнологічному обладнанні,  які використовуються як носії  і
не призначені для безпосередньої годівлі тварин;

    прийнятна  ідентифікація  - ідентифікація, що передбачає: для
великої і дрібної рогатої худоби,  коней, свиней, собак та кішок -
повсюдну ідентифікацію  та  облік  в  індивідуальному  порядку  за
допомогою  неповторюваного  ідентифікатора;  для  свійської птиці,
птахів, бджіл, комах, риб, ракоподібних, молюсків, жаб, амфібій та
рептилій  -  колективну ідентифікацію за епідеміологічною одиницею
або  групою  належності  за  допомогою  неповторюваного  групового
ідентифікатора; для інших товарів - наявність маркування; { Статтю
1  доповнено  абзацом  згідно  із  Законом N 538-VI ( 538-17 ) від
18.09.2008 }

    прикордонний державний   інспектор  ветеринарної  медицини  -
державний  інспектор  ветеринарної  медицини  регіональної  служби
державного   ветеринарно-санітарного   контролю   та   нагляду  на
державному  кордоні  та  транспорті,  який   перевіряє   імпортні,
транзитні   та   експортні  вантажі,  що  є  об'єктами  державного
ветеринарно-санітарного контролю та нагляду,  а також дозволяє  їх
ввезення  або  вивезення  залежно  від  їх ветеринарно-санітарного
стану і видає відповідні ветеринарні документи;

    прикордонні інспекційні пости -  ділянки,  що  розташовані  у
пункті   пропуску  через  державний  кордон  України  та  митницях
призначення,  включаючи пункти пропуску на  автомобільних  шляхах,
залізничних станціях,  в аеропортах,  морських та річкових портах,
де  здійснюються  державний  ветеринарно-санітарний  контроль   та
нагляд  вантажів  з  об'єктами  державного ветеринарно-санітарного
контролю та  нагляду,  що  переміщуються  через  державний  кордон
України;

    припис -  обов'язкова  до виконання письмова вимога державних
інспекторів ветеринарної медицини України,  Автономної  Республіки
Крим,   областей,   міст  Києва  та  Севастополя,  міст,  районів,
регіональних служб державного ветеринарно-санітарного контролю  та
нагляду   на   державному  кордоні  та  транспорті,  що  надається
юридичним  і  фізичним  особам  з  метою   припинення   виявленого
порушення законодавства з питань ветеринарної медицини та усунення
його наслідків;

    продукти тваринного   походження   -   продукти    тваринного
походження для споживання людиною,  продукти тваринного походження
для  фармацевтичного  та  хірургічного  використання  і   продукти
тваринного  походження для сільськогосподарського або промислового
використання, корми тваринного походження;

    продукти тваринного походження для сільськогосподарського або
промислового  використання - продукти тваринного походження,  крім
тих,  що призначені  для  споживання  людиною,  фармацевтичних  та
хірургічних цілей, та кормів тваринного походження;

    продукти тваринного   походження  для  споживання  людиною  -
м'ясо,  м'ясні  продукти,  желатин,  яйця,  яйцепродукти,  молоко,
молочні  продукти,  риба,  рибні  та  морепродукти,  мед  та  інші
продукти тваринного походження, призначені для споживання людиною;

    продукти тваринного  походження   для   фармацевтичного   або
хірургічного  використання  - органи,  тканини та органічні рідини
тварин,  що призначені для виготовлення  фармацевтичних препаратів
або хірургічних засобів;

    протиепізоотичні заходи   -   організаційно-господарська   та
спеціальна  ветеринарно-санітарна   діяльність,   у   тому   числі
профілактична  і діагностична,  спрямована на запобігання заразним
хворобам тварин, їх виявлення та ліквідацію;

    профілактичний карантин        тварин        -        система
ветеринарно-санітарних заходів,  що  застосовуються  перед  та/або
після  переміщення  тварин  з  метою  запобігання  занесенню   або
поширенню хвороб тварин;

    регіональна служба     державного     ветеринарно-санітарного
контролю та нагляду на державному кордоні  України  та  транспорті
Державного   департаменту   ветеринарної   медицини   з  державною
інспекцією ветеринарної медицини (далі  -  регіональні  служби)  -
державна  установа  ветеринарної  медицини,  що здійснює державний
ветеринарно-санітарний контроль   та   нагляд   на    відповідному
регіональному   рівні   з  метою  захисту  території  України  від
проникнення хвороб тварин з територій інших держав та забезпечення
виконання  юридичними або фізичними особами ветеринарно-санітарних
заходів  під  час  міжнародних  і  внутрішньодержавних  перевезень
об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду;

    реєстраційне посвідчення - документ,  що підтверджує державну
реєстрацію ветеринарних препаратів,  кормових добавок, преміксів і
готових кормів та їх застосування у тваринництві;

    репродуктивний матеріал  - сперма,  зиготи,  запліднена ікра,
інкубаційні  яйця,  запліднені  яйцеклітини,  ембріони  та   інший
біологічний матеріал, призначений для відтворення;

    референс-лабораторія -       уповноважена       Департаментом
лабораторія,  що залучається як третя сторона  під  час  вирішення
спірних питань за результатами лабораторних досліджень;

    ризик -  можливість  виникнення негативної події та вірогідні
масштаби її наслідків протягом певного періоду часу;

    ринок - спеціально відведене та облаштоване місце для надання
послуг з продажу товарів;

    розпорядження -   правовий   акт,  який  видається  головними
державними інспекторами ветеринарної медицини України,  Автономної
Республіки  Крим,  областей,  міст  Києва  та  Севастополя,  міст,
районів,  регіональних  служб  державного  ветеринарно-санітарного
контролю  та  нагляду  на  державному кордоні та транспорті або їх
заступниками для вирішення внутрішніх  організаційно-господарських
питань;

    розширений ветеринарно-санітарний контроль - процес перевірки
безпечності товарів за висновками їх лабораторного дослідження, що
проводиться державною службою ветеринарної медицини;

    система аналізу ризиків та контролю (регулювання) у критичних
точках (Hazard Analysis and Critical Control  Points  -  HACCP)  -
система  ідентифікації,  оцінки,  аналізу та контролю ризиків,  що
впливають на безпечність тварин,  неїстівних продуктів  тваринного
походження,   репродуктивного  матеріалу,  біологічних  продуктів,
ветеринарних препаратів,  субстанцій, кормових добавок, преміксів,
кормів тощо;

    спалах хвороби - випадок захворювання на хворобу, що підлягає
повідомленню,  на потужностях (об'єктах), включаючи всі споруди та
прилеглі приміщення,  де розміщені тварини, або на території, де з
огляду на місцеві умови неможливо гарантувати,  що сприйнятливі та
несприйнятливі до хвороби тварини не мали безпосереднього контакту
з  тваринами,  що  захворіли,  або  стосовно  яких  є  підозра  на
захворювання;

    спеціалісти ветеринарної   медицини  -  лікарі  та  фельдшери
ветеринарної медицини,  які мають відповідний диплом та здійснюють
діяльність з профілактики,  оздоровлення,  діагностики і лікування
тварин,  проведення  ветеринарно-санітарної  експертизи  або  іншу
ветеринарну діяльність;

    стандарт -  документ,  розроблений  на  основі  консенсусу та
затверджений уповноваженим органом,  що встановлює призначені  для
загального та багаторазового використання правила,  інструкції або
характеристики,  які  стосуються  діяльності  чи  її  результатів,
включаючи  продукцію,  процеси  або послуги,  дотримання яких не є
обов'язковим.  Стандарт не містить вимог щодо безпечності  товару,
встановлених  ветеринарно-санітарними  заходами,  та може включати
або бути цілком присвячений  вимогам  щодо  позначення,  упаковки,
маркування  та етикетування товару чи процесу,  а також вимогам до
термінології, яка вживається щодо процесу, товару чи послуги;

    стандартний прикордонний  ветеринарно-санітарний  контроль  -
процес    перевірки    прикордонними    державними    інспекторами
ветеринарної    медицини    безпечності    об'єктів     державного
ветеринарно-санітарного контролю  та  нагляду на підставі вивчення
супровідних  документів,  огляду  вантажу  при  їх   ввезенні   на
територію   України   (імпорті),  вивезенні  з  території  України
(експорті) та перевезенні через територію України (транзиті);

    стемпінг-аут -   комплекс   протиепізоотичних   заходів,   що
здійснюються  під  керівництвом  відповідного головного державного
інспектора  ветеринарної  медицини,  включаючи  забій  хворих   та
інфікованих  тварин  стада,  а у разі необхідності - тварин іншого
стада,  які  могли  мати  прямий  або  опосередкований  контакт  з
тваринами  інфікованого  стада,  що  могло  призвести  до передачі
патогенного агента.  Всі тварини,  стосовно яких існує підозра  на
захворювання,   незалежно   від  того,  вакциновані  вони  чи  ні,
забиваються, а їхні туші знищуються шляхом спалювання, захоронення
або  в  інший  спосіб,  що гарантує недопущення поширення інфекції
через туші або  інші  продукти  забитих  тварин.  Необхідне  також
здійснення  заходів  з  очищення та дезінфекції,  що рекомендовані
відповідними міжнародними організаціями;

    субстанція - будь-яка речовина органічного  та  неорганічного
походження   або   її   суміш,   що   може  використовуватися  для
виготовлення ветеринарних препаратів і кормових добавок, а саме:

    а) тваринного  походження,  наприклад  частини   органів   та
секреції тварин, токсини, екстракти, продукти крові;

    б) рослинного походження,  наприклад рослини, частини рослин,
рослинні секреції, екстракти;

    в) хімічного   походження,   наприклад    хімічні    елементи
природного  походження  та/або  хімічні продукти,  отримані шляхом
хімічних реакцій або синтезовані;

    г) продукти біотехнології;

    супутні об'єкти  -  об'єкти,   що   можуть   переносити   або
передавати  хвороби  тварин  іншим  тваринам або людям,  включаючи
солому,  сіно, упряж та інші предмети, що супроводжують тварин або
використовуються для самих тварин;

    тварини -  ссавці,  свійська птиця,  птахи,  бджоли,  комахи,
риби, ракоподібні, молюски, жаби, амфібії та рептилії;

    територіальні органи - органи державної виконавчої влади,  що
утворюються   Департаментом  як  головні  управління  ветеринарної
медицини в Автономній Республіці Крим,  областях,  містах Києві  і
Севастополі та управління у містах,  районах для виконання функцій
Департаменту на певній території;

    технічний регламент - закон України  або  нормативно-правовий
акт,  прийнятий  Кабінетом  Міністрів  України,  в якому визначено
характеристики товару або  пов'язані  з  ним  процеси  чи  способи
виробництва,  а  також  вимоги  до  послуг,  включаючи  відповідні
положення,  дотримання яких є  обов'язковим;  може  також  містити
вимоги   до   термінології,  позначок,  пакування,  маркування  чи
етикетування,  які застосовуються до певного  товару,  процесу  чи
способу виробництва;

    товари -    тварини,    продукти    тваринного    походження,
репродуктивний   матеріал,   біологічні   продукти,   патологічний
матеріал,  ветеринарні  препарати,  субстанції,  кормові  добавки,
премікси та корми;

    уповноважена лабораторія    -    акредитована     лабораторія
ветеринарної медицини,  уповноважена відповідним державним органом
випробовувати  (вимірювати   параметри,   аналізувати)   неїстівні
продукти  тваринного  походження,  продукти тваринного походження,
репродуктивний  матеріал,   патологічний   матеріал,   ветеринарні
препарати,  субстанції,  кормові  добавки,  премікси,  корми  тощо
відповідно  до  спеціальних   методів   і   процедур,   визначених
вітчизняними   чи   міжнародними   стандартами,   інструкціями  та
рекомендаціями;

    уповноважений (офіційний) лікар ветеринарної медицини - лікар
ветеринарної  медицини,  уповноважений  Департаментом  здійснювати
певні  функції  державного  ветеринарно-санітарного  контролю   та
нагляду;

    управління ризиком   -   процес   ідентифікації,   вибору  та
здійснення заходів, що застосовуються з метою зниження ризику;

    хвороба, що підлягає повідомленню,  - хвороба тварин, внесена
до переліку, затвердженого Департаментом, про випадки виявлення чи
існування підозри якої необхідно  негайно  повідомляти  державному
інспектору   ветеринарної   медицини   або  уповноваженому  лікарю
ветеринарної медицини;

    хвороби тварин    -     клінічні,     імунологічні     та/або
гістопатологічні прояви патогенних агентів;

    штами мікроорганізмів   -   генетично   однорідні   популяції
мікроорганізмів у межах виду з  певними  стабільними  специфічними
морфологічними ознаками та біологічними властивостями;

    якісна оцінка  ризику  -  оцінка,  результати  якої  стосовно
вірогідності настання подій або масштабів їх наслідків, пов'язаних
з предметом оцінки ризику,  визначаються такими якісними термінами
як "високий", "середній", "низький", "незначний";

    якість об'єктів ветеринарно-санітарного контролю та нагляду -
сукупність    властивостей    та    характерних    рис    об'єктів
ветеринарно-санітарного контролю   та    нагляду,    які    здатні
задовольнити потреби (вимоги) тих, хто їх використовує.

    Стаття 2. Законодавство про ветеринарну медицину

    Законодавство про    ветеринарну   медицину   складається   з
Конституції   України  ( 254к/96-ВР ),  цього  Закону   та   інших
нормативно-правових актів, виданих відповідно до них.

    Дія цього   Закону  не  поширюється  на  продукти  тваринного
походження для споживання людиною  у  процесі  їх  виробництва  та
внутрішньодержавного обігу.

    Стаття 3. Основні завдання держави в галузі ветеринарної
              медицини

    Основними завданнями держави в галузі  ветеринарної  медицини
є:

    зменшення або   усунення   ризиків   виникнення  зоонозів  та
захворювання населення;

    охорона території України від  проникнення  хвороб  тварин  з
території інших держав або карантинних зон;

    захист тварин  та  населення  від  збудників та хвороб тварин
шляхом здійснення  профілактичних,  діагностичних  та  лікувальних
заходів;

    здійснення заходів  унеможливлення  перенесення хвороб тварин
через товари, засоби догляду за тваринами і супутні об'єкти;

    встановлення ефективних   та   дієвих   засобів    виявлення,
локалізації,  контролю  і  за  можливості  - ліквідації ендемічних
хвороб тварин та ліквідації екзотичних хвороб тварин, занесених на
територію України;

    забезпечення надійних   та   ефективних   заходів  ліквідації
спалахів хвороб тварин з метою зменшення втрат тварин,  а  в  разі
зоонозів - зменшення ризику для людей;

    моніторинг кормів та води для забезпечення їх придатності для
вживання та неможливості перенесення хвороб тварин;

    забезпечення правильного,    належного,    ефективного     та
безпечного застосування ветеринарних препаратів;

    захист навколишнього  природного  середовища  від  негативних
наслідків, що пов'язані з вирощуванням та обігом тварин;

    захист благополуччя  тварин  шляхом  забезпечення   гуманного
ставлення до них протягом усього їхнього життя;

    здійснення передзабійного   клінічного   огляду   тварин   та
проведення ветеринарно-санітарної експертизи продуктів  тваринного
походження,  у тому числі тварин,  забитих на полюванні, включаючи
бактеріологічні,  радіологічні,  паразитологічні та токсикологічні
лабораторні дослідження;

    здійснення державного   ветеринарно-санітарного  контролю  та
нагляду в процесі виробництва і обігу продуктів тваринного,  а  на
агропродовольчих  ринках  - і рослинного походження,  ветеринарних
препаратів,  субстанцій,  кормових  добавок,  преміксів,   кормів,
штамів мікроорганізмів,  репродуктивного і патологічного матеріалу
та здійснення державного ветеринарно-санітарного нагляду  під  час
обігу   засобів   ветеринарної  медицини  та  засобів  догляду  за
тваринами;

    виконання загальнодержавної програми  здійснення  моніторингу
залишкових    кількостей    ветеринарних   препаратів   та   інших
забруднюючих речовин у тваринах, продуктах тваринного походження і
кормах;

 здійснення стандартного прикордонного ветеринарно-санітарного
контролю та/або розширеного  ветеринарно-санітарного  контролю  за
об'єктами державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду;

    контроль за       переміщенням       об'єктів      державного
ветеринарно-санітарного контролю та нагляду в межах України;

    сприяння впровадженню системи ідентифікації тварин;

    сприяння постійному  навчанню  та   підвищенню   кваліфікації
спеціалістів ветеринарної медицини;

    сприяння впровадженню  у  практику  та  широкому застосуванню
досягнень наукової і практичної ветеринарної медицини;

    розроблення, впровадження           та           застосування
ветеринарно-санітарних заходів.

                           Розділ II
                  ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ
                     ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

    Стаття 4. Органи державного управління в галузі ветеринарної
              медицини

    Державне управління в галузі ветеринарної медицини здійснюють
Кабінет  Міністрів  України,  центральний орган виконавчої влади з
питань  аграрної  політики,  Державний  департамент   ветеринарної
медицини   з  державною  інспекцією  ветеринарної  медицини,  його
територіальні органи.

    Стаття 5. Повноваження Кабінету Міністрів України в галузі
              ветеринарної медицини

    До повноважень    Кабінету   Міністрів   України   в   галузі
ветеринарної медицини належать:

    забезпечення здійснення   державної   політики    в    галузі
ветеринарної медицини;

    розроблення і    виконання    відповідних   загальнодержавних
програм;

    організація здійснення    ветеринарно-санітарних     заходів,
спрямованих    на    забезпечення    ветеринарно-санітарного    та
епізоотичного  благополуччя,   охорона   території   України   від
проникнення  з інших держав або карантинних зон патогенних агентів
хвороб  тварин,  забезпечення  безпечності  продуктів   тваринного
походження,  встановлення  карантину тварин,  охорона довкілля від
потенційних  негативних  наслідків,  пов'язаних   з   вирощуванням
тварин;

    забезпечення фінансування і матеріально-технічного постачання
державної служби ветеринарної медицини;

    реалізація державної  політики  щодо  ліцензування  в  галузі
ветеринарної медицини;

    укладення міжнародних договорів;

    здійснення інших повноважень відповідно до закону.

    Стаття 6. Повноваження центрального органу виконавчої влади з
              питань аграрної політики в галузі ветеринарної
              медицини

    Центральний орган   виконавчої   влади   з   питань  аграрної
політики:

    забезпечує здійснення    державної    політики    в    галузі
ветеринарної  медицини та захист території України від проникнення
хвороб тварин з інших країн або карантинних зон;

    спрямовує та   координує   діяльність    державних    органів
ветеринарної медицини щодо забезпечення ветеринарно-санітарного та
епізоотичного   благополуччя,   додержання   порядку    здійснення
державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду;

    забезпечує проведення    державної    політики    в    галузі
ветеринарної        медицини,        здійснення         державного
ветеринарно-санітарного   контролю   і   нагляду   за  безпечністю
продуктів тваринного походження;

    вирішення інших  питань  в   галузі   ветеринарної   медицини
відповідно до закону.

    Стаття 7. Державні органи ветеринарної медицини та їх
              посадові особи

    1. Державний департамент ветеринарної  медицини  з  державною
інспекцією  ветеринарної  медицини  є  урядовим органом державного
управління, який діє у складі центрального органу виконавчої влади
з  питань  аграрної політики і реалізує державну політику в галузі
ветеринарної медицини.

    2. Департамент для  виконання  покладених  на  нього  завдань
утворює  відповідні  територіальні  органи,  регіональні служби та
державні установи.

    3. Департамент,  його територіальні органи  становлять  єдину
систему державних органів ветеринарної медицини.

    4. Голова   Департаменту,   його   заступники  та  начальники
управлінь  Державного   департаменту   ветеринарної   медицини   з
державною  інспекцією  ветеринарної  медицини,  на  яких покладено
здійснення функцій державного ветеринарно-санітарного контролю  та
нагляду,  одночасно  є  за  посадою  відповідно Головним державним
інспектором ветеринарної медицини України та його заступниками.

    5. Начальники територіальних  органів  Автономної  Республіки
Крим,  областей,  міст  Києва  та  Севастополя,  міст,  районів та
регіональних  служб,  їх  заступники  одночасно   є   за   посадою
відповідно головними державними інспекторами ветеринарної медицини
та  заступниками  головних  державних   інспекторів   ветеринарної
медицини  зазначених  регіонів,  а  державні  лікарі  ветеринарної
медицини державної служби ветеринарної  медицини  та  регіональних
служб  одночасно  є  за посадою відповідно державними інспекторами
ветеринарної медицини.  На начальників регіональних  служб  та  їх
заступників поширюється  дія  Закону України "Про державну службу"
( 3723-12 ).

    6. Департамент   розробляє,    переглядає    та    затверджує
ветеринарно-санітарні   заходи,   у   тому   числі   заходи   щодо
профілактики,  лікування,  діагностики та  ліквідації  хвороб,  що
підлягають  повідомленню,  і щодо безпечності продуктів тваринного
походження.

    7. До повноважень  державних  органів  ветеринарної  медицини
належать:

    1) застосування  ветеринарно-санітарних  заходів  для охорони
території  України  від  занесення  збудників  хвороб   тварин   з
території інших країн або з карантинних зон;

    2) здійснення  державного ветеринарно-санітарного контролю та
нагляду   за   тваринами,   продуктами   тваринного    походження,
ветеринарними   препаратами,  субстанціями,  кормовими  добавками,
преміксами,  кормами рослинного та тваринного походження, готовими
кормами,   штамами   мікроорганізмів,  репродуктивним  матеріалом,
патологічним матеріалом,  засобами ветеринарної медицини, засобами
догляду  за  тваринами,  а  також  потужностями  (об'єктами),  які
використовуються для виробництва,  переробки,  зберігання та обігу
вищезазначених    об'єктів    державного   ветеринарно-санітарного
контролю та нагляду;

    3) здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю  та
нагляду  за  охороною  території України від занесення з території
інших держав або з карантинної зони збудників заразних хвороб  під
час експорту,  імпорту і транзиту об'єктів ветеринарно-санітарного
контролю та нагляду;

    4) здійснення державного ветеринарно-санітарного  нагляду  за
роботою  уповноважених  (офіційних)  лікарів ветеринарної медицини
щодо виконання ветеринарно-санітарних заходів;

    5) проведення розширеного ветеринарно-санітарного контролю на
підставі  професійної  оцінки  державного  інспектора ветеринарної
медицини     та/або     в     рамках     програми      вибіркового
ветеринарно-санітарного контролю  з  метою  перевірки  безпечності
товарів;

    6) проведення           стандартного            прикордонного
ветеринарно-санітарного контролю товарів,  а в разі необхідності -
вибіркового та/або розширеного контролю;

    7) координація        та        організація         виконання
ветеринарно-санітарних заходів;

    8) визначення   ветеринарно-санітарного  статусу  України  та
окремих зон у межах її  території,  ветеринарно-санітарного  стану
потужностей (об'єктів) в Україні;

    9) організація   спільно  з  органами  та  закладами  охорони
здоров'я,    державною     санітарно-епідеміологічною     службою,
структурними  підрозділами  центрального органу виконавчої влади з
питань надзвичайних ситуацій захисту  населення  від  зоонозів  та
своєчасного обміну інформацією про такі хвороби тварин;

    10) видача    ветеринарних   документів   та   перевірка   їх
достовірності;

    11) організація проведення передзабійного  огляду  тварин  та
ветеринарно-санітарної експертизи продуктів тваринного походження;

    12) надання   експлуатаційних   дозволів   на  функціонування
потужностей  (об'єктів),  які  використовуються  для  виробництва,
переробки,  зберігання  та  обігу продуктів тваринного походження,
ветеринарних препаратів,  субстанцій, кормових добавок, преміксів,
кормів  тваринного  походження,  готових  кормів,  репродуктивного
матеріалу, та ведення реєстру таких потужностей (об'єктів);

    13) призупинення дії експлуатаційного дозволу  або  обмеження
діяльності   потужностей   (об'єктів),  які  використовуються  для
виробництва,  переробки,  зберігання та  обігу  тварин,  продуктів
тваринного   походження,   ветеринарних   препаратів,  субстанцій,
кормових добавок, преміксів, кормів тваринного походження, готових
кормів,   репродуктивного   матеріалу,   а   також   засобів,   що
використовуються  для  їх  транспортування,   у   разі   порушення
операторами ветеринарно-санітарних заходів;

    14) проведення експертизи і узгодження проектів планування та
будівництва  тваринницьких  ферм,   потужностей   (об'єктів),   що
здійснюють  забій  тварин,  переробних підприємств,  підприємств з
виробництва ветеринарних препаратів,  ринків;  участь у діяльності
робочих  і державних комісій з питань прийняття в експлуатацію цих
потужностей (об'єктів),  відведення  земельних  ділянок  для  всіх
видів зазначеного будівництва і забору води для тварин;

    15) державний  ветеринарно-санітарний  нагляд  за проведенням
ветеринарно-санітарної експертизи на потужностях  (об'єктах),  які
використовуються для виробництва,  переробки,  зберігання та обігу
тварин,  продуктів тваринного,  а на агропродовольчих ринках  -  і
рослинного походження;

    16) організація    і   проведення   лабораторно-діагностичних
(бактеріологічних,     вірусологічних,     хіміко-токсикологічних,
патолого-анатомічних,       гістологічних,       паразитологічних,
радіологічних) та інших  досліджень  з  метою  діагностики  хвороб
тварин  та  оцінки  безпечності  продуктів  тваринного походження,
кормових добавок,  преміксів,  кормів,  репродуктивного матеріалу,
біологічних продуктів і води для тварин;

    17) здійснення  державного ветеринарно-санітарного нагляду за
збором,  утилізацією  та  знищенням  загиблих  тварин  і  відходів
тваринного походження;

    18) аналіз  причин  виникнення  хвороб,  недугів тварин та їх
загибелі, розроблення рекомендацій щодо їх профілактики;

    19) видача органам страхування  висновків  щодо  захворювання
тварин, вимушено забитих, загиблих або знищених;

    20) координація діяльності спеціалістів ветеринарної медицини
незалежно від їх підпорядкування;

    21) організація здійснення заходів з дезінфекції, дезінсекції
та дератизації на потужностях (об'єктах), які використовуються для
виробництва,  переробки,  зберігання та  обігу  тварин,  продуктів
тваринного   походження,   ветеринарних   препаратів,  субстанцій,
кормових добавок, преміксів, кормів тваринного походження, готових
кормів,   репродуктивного   матеріалу,   а   також   засобів,   що
використовуються для їх транспортування.

    8. До повноважень Департаменту належать:

    1) реєстрація  ветеринарних  препаратів,  кормових   добавок,
преміксів та готових кормів;

    2) організація    розроблення    і   затвердження   технічних
регламентів на ветеринарні препарати,  кормові добавки,  премікси,
готові  корми,  засоби  ветеринарної  медицини,  засоби догляду за
тваринами  та  інші  об'єкти  державного   ветеринарно-санітарного
контролю  та  нагляду,  включаючи належну практику виробництва для
ветеринарних препаратів,  кормових добавок,  преміксів  і  готових
кормів;

    3) ведення Державного реєстру ветеринарних препаратів;

    4) організація  здійснення державного ветеринарно-санітарного
контролю   та   нагляду    на    потужностях    (об'єктах),    які
використовуються для виробництва,  переробки,  зберігання та обігу
тварин,  продуктів тваринного походження, ветеринарних препаратів,
субстанцій,   кормових   добавок,   преміксів,  кормів  тваринного
походження, готових кормів, репродуктивного матеріалу тощо;

    5) запровадження програми вибіркового ветеринарно-санітарного
контролю  товарів  під час їх обігу та виконання загальнодержавної
програми здійснення моніторингу залишкових кількостей ветеринарних
препаратів і забруднюючих речовин у тваринах, продуктах тваринного
походження та кормах;

    6) організація проведення  оцінки  використання  ветеринарних
препаратів,  кормових  добавок,  преміксів,  готових  кормів та їх
впливу на здоров'я тварин;

    7) уповноваження  акредитованих  лабораторій  на   проведення
досліджень (випробувань) товарів;

    8) затвердження   методик   вимірювань,  методів  випробувань
товарів, їх перелік та атестація;

    9) затвердження переліку референс-лабораторій  на  проведення
арбітражних досліджень товарів;

    10) розподіл  коштів,  що  виділяються  з  Державного бюджету
України на фінансування програм у  галузі  ветеринарної  медицини,
між   державними  органами  ветеринарної  медицини  та  державними
установами ветеринарної медицини;

    11) повідомлення   Міжнародного   епізоотичного   бюро    про
встановлення,  очікуваний  період дії та дату скасування карантину
тварин за особливо небезпечними хворобами,  занесеними  до  списку
МЕБ;

    12) встановлення обмежень або заборони на імпорт,  транзит та
експорт товарів, інших об'єктів державного ветеринарно-санітарного
контролю  та  нагляду,  що  можуть  переносити особливо небезпечні
хвороби,  занесені до списку МЕБ,  або інші хвороби, що підлягають
повідомленню,  з  окремих  країн  або  карантинних зон у зв'язку з
підтвердженням спалаху таких хвороб;

    13) участь у підготовці та розробленні міжнародних  договорів
з питань ветеринарної медицини,  укладення міжвідомчих договорів з
ветеринарними  адміністраціями  інших  країн,  участь   у   роботі
відповідних міжнародних організацій;

    14) розроблення  та  затвердження  положень про територіальні
органи  та  державні  установи  ветеринарної  медицини,  включаючи
визначення   структури  і  штатної  чисельності  державної  служби
ветеринарної медицини;

    15) розроблення   та   затвердження    ветеринарно-санітарних
заходів,  нормативно-правових актів з питань ветеринарної медицини
в межах своїх повноважень;

    16) встановлення  максимально  допустимих  рівнів  залишкових
кількостей    ветеринарних   препаратів,   кормових   добавок   та
забруднюючих речовин у кормах і біологічному матеріалі;

    17) забезпечення  здійснення  державної  політики  в   галузі
ветеринарної  медицини  та  захист території України від занесення
збудників особливо небезпечних хвороб,  занесених до списку МЕБ, з
територій інших країн або карантинних зон;

    18) координація  діяльності  державних  органів  ветеринарної
медицини    щодо    забезпечення    ветеринарно-санітарного     та
епізоотичного    благополуччя,   додержання   порядку   здійснення
державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду;

    19) забезпечення  проведення  державної  політики  в   галузі
ветеринарної         медицини,        здійснення        державного
ветеринарно-санітарного контролю   та   нагляду   за   безпечністю
продуктів тваринного походження.

    9. Нормативно-правові акти Департаменту,  видані в межах його
повноважень,  є обов'язковими для виконання  державними  органами,
юридичними   особами   (резидентами   і   нерезидентами  України),
громадянами України,  іноземцями та особами без громадянства,  які
проживають/перебувають на території України.

    Стаття 8. Підрозділи ветеринарної медицини міністерств, інших
              центральних органів виконавчої влади та їх
              територіальних органів

    1. Підрозділи   ветеринарної   медицини   міністерств,  інших
центральних органів виконавчої влади та їх територіальних  органів
організовують  і  проводять  роботу  відповідно до цього Закону та
підпорядковуються Департаменту з питань,  визначених цим  Законом.
Керівники  цих підрозділів призначаються на посаду та звільняються
з посади за погодженням з Департаментом.

    2. Підрозділи  ветеринарної   медицини   міністерств,   інших
центральних  органів виконавчої влади та їх територіальних органів
діють на підставі  положень,  що  затверджуються  керівниками  цих
органів  за  погодженням  з  Департаментом та його територіальними
органами.

    Стаття 9. Підрозділи ветеринарної міліції з проведення
              карантинних ветеринарних заходів

    1. Підрозділ  ветеринарної  міліції  з проведення карантинних
ветеринарних заходів  Міністерства  внутрішніх  справ  України  та
відповідні  підрозділи  його  головних  управлінь  і  управлінь  в
Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі,
міських,  районних  управлінь  та відділів утворюються для надання
практичної допомоги  державним  органам  ветеринарної  медицини  в
організації  та  здійсненні контролю і нагляду за виконанням вимог
ветеринарно-санітарних заходів щодо профілактики,  локалізації  та
ліквідації  карантинних  хвороб  тварин  і комплектуються виключно
лікарями ветеринарної  медицини,  які  за  посадами  є  державними
інспекторами ветеринарної медицини.

    2. Підрозділ  ветеринарної  міліції  з проведення карантинних
ветеринарних заходів  Міністерства  внутрішніх  справ  України  та
відповідні  підрозділи  його  головних  управлінь  і  управлінь  в
Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі,
міських,    районних    управлінь    та   відділів   функціонально
підпорядковуються Департаменту та його територіальним органам.

    3. Підрозділи ветеринарної міліції з  проведення  карантинних
ветеринарних заходів фінансуються за рахунок бюджетних коштів,  що
виділяються  Департаменту  та  його  територіальним   органам   на
здійснення протиепізоотичних заходів.

    4. Положення про підрозділи ветеринарної міліції з проведення
карантинних  ветеринарних  заходів  (  395-2002-п ) затверджується
Кабінетом Міністрів України.

                           Розділ III
                ДЕРЖАВНИЙ ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНИЙ
                       КОНТРОЛЬ ТА НАГЛЯД

    Стаття 10. Посадові особи, які здійснюють державний
               ветеринарно-санітарний контроль

    1. Державний  ветеринарно-санітарний  контроль   здійснюється
державними інспекторами ветеринарної медицини.

    2. Головний державний інспектор ветеринарної медицини України
може  надавати  лікарям  ветеринарної  медицини,  які  працюють  у
державних установах ветеринарної медицини, та ліцензованим лікарям
ветеринарної   медицини   повноваження    державного    інспектора
ветеринарної      медицини      на      проведення      державного
ветеринарно-санітарного контролю. Втручання в роботу уповноважених
лікарів   ветеринарної   медицини   щодо   здійснення   державного
ветеринарно-санітарного контролю забороняється.

    3. Державний  ветеринарно-санітарний  контроль  на   об'єктах
окремих  центральних  органів  виконавчої  влади  за погодженням з
Департаментом   може   здійснюватися   підрозділами   ветеринарної
медицини цих органів.

    Стаття 11. Права та обов'язки посадових осіб, які здійснюють
               державний ветеринарно-санітарний контроль

    1. Державні інспектори ветеринарної медицини та  уповноважені
лікарі    ветеринарної    медицини,   які   здійснюють   державний
ветеринарно-санітарний контроль, мають право:

    1) перевіряти під  час  транспортування  об'єктів  державного
ветеринарно-санітарного    контролю    та    нагляду    додержання
ветеринарно-санітарних заходів і наявність відповідних супровідних
ветеринарних документів;

    2) перевіряти  безпечність  неїстівних  продуктів  тваринного
походження, у      тому       числі       шляхом       розширеного
ветеринарно-санітарного  контролю,  щодо  їх відповідності вимогам
законодавства та технічним регламентам;

    3) проводити  відбір  зразків  товарів  та   інших   об'єктів
державного   ветеринарно-санітарного   контролю   та  нагляду  для
проведення ветеринарно-санітарної експертизи;

    4) проводити оцінку зразків неїстівних  продуктів  тваринного
походження  та  інших  об'єктів державного ветеринарно-санітарного
контролю    та    нагляду    з    метою    перевірки    додержання
ветеринарно-санітарних заходів  і  мінімальних  показників якості,
встановлених відповідними технічними регламентами;

    5) перевіряти    ветеринарно-санітарний    стан    виробничих
приміщень та умов зберігання репродуктивного матеріалу;

    6) перевіряти  дотримання  ветеринарно-санітарних  заходів на
потужностях (об'єктах), які використовуються для утримання тварин,
виробництва  та  обігу неїстівних продуктів тваринного походження,
ветеринарних препаратів,  субстанцій, кормових добавок, преміксів,
кормів  тваринного  походження,  готових  кормів,  репродуктивного
матеріалу, засобів догляду за тваринами;

Внимание! Это не полная версия документа. Полная версия доступна для скачивания.