Закон України Про розмежування земель державної та комунальної власності

З А К О Н   У К Р А Ї Н И

               Про розмежування земель державної
                    та комунальної власності

     ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, N 35, ст.411 )

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
 N 3235-IV  від 20.12.2005, ВВР, 2006, N 9, N 10-11,
                               ст.96 - зміни діють у 2006 році
 N  489-V   від 19.12.2006, ВВР, 2007, N 7-8, ст.66 }

    Цей Закон  визначає  правові   засади   розмежування   земель
державної   та   комунальної   власності  і  повноваження  органів
державної  влади  та   органів   місцевого   самоврядування   щодо
регулювання   земельних   відносин  з  метою  створення  умов  для
реалізації  ними   конституційних   прав   власності   на   землю,
забезпечення       національного       суверенітету,      розвитку
матеріально-фінансової бази місцевого самоврядування.

                            Розділ I

                       ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

    Стаття 1. Поняття розмежування земель державної
              та комунальної власності

    Розмежування земель   державної   та   комунальної  власності
полягає у здійсненні організаційно-правових заходів щодо розподілу
земель  державної власності на землі територіальних громад і землі
держави,  а також щодо визначення  і  встановлення     в    натурі
(на місцевості)  меж  земельних  ділянок  державної та комунальної
власності.

    Стаття 2. Правове регулювання відносин при розмежуванні
              земель державної та комунальної власності

    Розмежування земель   державної   та   комунальної  власності
здійснюється відповідно до   Конституції  України, Земельного    кодексу    України, Закону   України "Про   власність", Закону України "Про   місцеве самоврядування в  Україні",   цього Закону та інших нормативно-правових актів, що не суперечать цьому Закону.

    Стаття 3. Сфера дії цього Закону

    Цей Закон регулює відносини, пов'язані з розмежуванням земель
державної  власності на землі комунальної власності територіальних
громад сіл, селищ, міст та землі державної власності.

    Дія цього Закону не поширюється на регулювання відносин:

    пов'язаних з передачею земельних ділянок державної  власності
в  комунальну власність та земельних ділянок комунальної власності
в державну власність відповідно до статті 117  Земельного  кодексу
України;

    щодо набуття  територіальними громадами або державою права на
землю  за  цивільно-правовими  угодами,  при  прийнятті  спадщини,
відчуженні земельних ділянок відповідно до законів України.

    Стаття 4. Принципи розмежування земель державної
              та комунальної власності

    Розмежування земель  державної   та   комунальної   власності
здійснюється за такими принципами:

    забезпечення безпеки держави;

    поєднання державних і місцевих інтересів;

    забезпечення рівності права власності на землю територіальних
громад та держави;

    безоплатності;

    обґрунтованості;

    досягнення збалансованого   співвідношення   економічних   та
екологічних   інтересів  суспільства,  забезпечення  раціонального
використання та охорони земель.

    Стаття 5. Суб'єкти права власності на землі державної
              та комунальної власності

    Суб'єктом права  власності  на  землі  державної  власності є
держава,  яка реалізує це право через відповідні органи  державної
влади.

    Суб'єктами права  власності  на землі комунальної власності є
територіальні громади,  які реалізують це право безпосередньо  або
через органи місцевого самоврядування.

    Стаття 6. Землі державної власності

    При розмежуванні земель державної та комунальної власності не
можуть передаватися до земель комунальної власності:

    землі атомної енергетики та космічної системи;

    землі оборони,   крім   земельних   ділянок   під   об'єктами
соціально-культурного, виробничого та житлового призначення;

    землі під    об'єктами    природно-заповідного    фонду    та
історико-культурними   об'єктами,   що   мають   національне    та
загальнодержавне значення;

    землі під   водними   об'єктами  загальнодержавного  значення
відповідно до законодавства України,  а також землі під береговими
смугами  водних  шляхів,  водоохоронних зон,  прибережних захисних
смуг,   зон   санітарної   охорони    об'єктів    водного    фонду
загальнодержавного значення за межами населених пунктів;

    земельні ділянки,   які   використовуються  для  забезпечення
діяльності Верховної Ради України,  Президента  України,  Кабінету
Міністрів  України,  інших  органів державної влади,  Національної
академії наук України, державних галузевих академій наук;

    земельні ділянки    зон     відчуження     та     безумовного
(обов'язкового) відселення,  що зазнали радіоактивного забруднення
внаслідок Чорнобильської катастрофи;

    землі лісового фонду за межами населених пунктів;

    землі під казенними підприємствами;

    земельні  ділянки, на яких розташовані державні, в тому числі
казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах

    Стаття 14. Документ, що посвідчує право комунальної власності
               на землю

    Право комунальної  власності на землю посвідчується державним
актом.

    Форма державного  акта  встановлюється  Кабінетом   Міністрів
України.

    Стаття 15. Фінансування робіт, пов'язаних з розмежуванням
               земель державної та комунальної власності

    Витрати, пов'язані  з  розмежуванням  земель   державної   та
комунальної власності,  здійснюються за рахунок коштів відповідних
бюджетів.

    Стаття 16. Вирішення спорів, що виникають при розмежуванні
               земель державної та комунальної власності

    Спори, що  виникають  при  розмежуванні  земель  державної та
комунальної власності, вирішуються в судовому порядку.

                           Розділ III

                      ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

    1. У  разі  якщо  межі  сіл,  селищ,  міст   не   встановлені
відповідно  до  вимог  статей  174,  175 та 176 Земельного кодексу
України,  розмежування земель державної та комунальної
власності   проводиться  органами  виконавчої  влади  та  органами
місцевого самоврядування відповідно до меж,  прийнятих для  обліку
земель у складі державного земельного кадастру.

    2. Після встановлення та зміни меж сіл, селищ, міст у проекти
розмежування земель державної та комунальної  власності  вносяться
відповідні  зміни  за  рішенням органів виконавчої влади і органів
місцевого самоврядування.

    3. У  разі  якщо  межі   території   відповідної   сільської,
селищної,  міської ради не встановлені відповідно до законодавства
України,  розмежування земель державної та  комунальної  власності
проводиться   органами  виконавчої  влади  та  органами  місцевого
самоврядування у межах їх повноважень,  встановлених цим  Законом,
відповідно до меж, прийнятих для обліку земель у складі державного
земельного кадастру.

                           Розділ IV

                      ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

    1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

    2. Кабінету Міністрів України:

    у місячний строк після набрання чинності цим Законом привести
свої  нормативно-правові  акти  у  відповідність  із цим Законом і
затвердити форму державного акта на право комунальної власності на
землю;

    у тримісячний  строк  після  набрання  чинності  цим  Законом
підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції
про  внесення  змін  до  законів  України,  що випливають із цього
Закону.

    3. Верховній Раді Автономної Республіки Крим,  Раді міністрів
Автономної   Республіки  Крим  у  місячний  строк  після  набрання
чинності цим  Законом  привести  свої  нормативно-правові  акти  у
відповідність із цим Законом.

Президент України                                         Л.КУЧМА

м. Київ, 5 лютого 2004 року
         N 1457-IV