ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
Конструкції будинків і споруд
ТЕПЛОВА ІЗОЛЯЦІЯ БУДІВЕЛЬ ДБН В.2.6-31:2006
Мінбуд України
Київ 2006
РОЗРОБЛЕНО
Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій:
Фаренюк Г.Г., канд.техн.наук (керівник розробки);
Кривошеєв П.І., канд.техн.наук; Слюсаренко Ю.С., канд.техн.наук;
Тарасюк В.Г., канд.техн.наук; Фаренюк Є.Г., Крітов В.О., канд.техн.наук.
Український зональний науково-дослідний і проектний інститут
по цивільному будівництву: Брусан А.А.; Черних Л.Ф., канд.техн.наук;
Поляков Г.П., канд.техн.наук
За участю:
Матросова Ю.О., канд.техн.наук
(Науково-дослідний інститут будівельної фізики, Росія);
Савицького М.В., д-ра техн.наук; Нікіфорової Т.Д., канд.техн.наук (Придніпровська державна академія будівництва та архітектури); Строя ?.?., д-ра техн.наук; Чернявського В.В., канд.техн.наук; Чумуріної О.Б.
(Полтавський Національний технічний університет ім. Юрія Кондратюка); Сергейчука О.В., канд.техн.наук
(Київський національний університет будівництва і архітектури);
Сая В.І., канд.техн.наук; Червякова Ю.М., канд.техн.наук;
П'ятигорської Н.І. (Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів і виробів);
Фоміна С.Л., д-ра техн.наук
(Харківський державний технічний університет будівництва і архітектури); Тимофеєва М.В., канд.техн.наук
(Донбаська національна академія будівництва та архітектури); Акіменка В.Я., д-ра мед.наук; Яригіна А.В., канд.біол.наук;
Янко Н.М., канд.мед.наук; Семашка П.В., канд.мед.наук
(Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМНУ)
ПОГОДЖЕНО:
Міністерство охорони здоров'я України
(Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи
№ 05.03.02-07/42298 від 22.09.2005 р.)
Державний департамент пожежної безпеки МНС України
(Лист № 21/3/2995 від 26.09.2005 р.)
ВНЕСЕНО
ТА ПІДГОТОВЛЕНО
ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ:
Управління архітектурно-конструктивних та інженерних систем будинків і споруд (Авдієнко О.П., Нечепорчук А.А., канд.техн.наук),
Управління технічного регулювання в будівництві (Барзилович Д.В.) Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства
ЗАТВЕРДЖЕНО:
наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 09.09. 2006 р. № 301
З набуттям чинності ДБН на території України втрачають чинність СНиП ІІ-3-79
ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
Конструкції будинків і споруд ДБН В.2.6-31:2006
ТЕПЛОВА ІЗОЛЯЦІЯ БУДІВЕЛЬ На заміну СНиП ІІ-3-79
Чинні від 2007-04-01
Ці Норми встановлюють вимоги до теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій (теплоізоляційної оболонки) будинків і споруд і порядку їх розрахунку з метою забезпечення раціонального використання енергетичних ресурсів на обігрівання, забезпечення нормативних сані-тарно-гігієничних параметрів мікроклімату приміщень, довговічності огороджувальних конструкцій під час експлуатації будинків та споруд.
Вимоги цих Норм є обов'язковими для юридичних і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності на території України незалежно від форм власності та відомчої належності.
Положення Норм мають використовуватися при проектуванні будинків і споруд, що опалюються, при новому будівництві, реконструкції й капітальному ремонті (термомодернізації), при складанні енергетичного паспорта, визначенні витрат паливно-енергетичних ресурсів для опалення будинків розрахунково-аналітичним методом, проведенні енергетичного обстеження будівель та споруд.
Норми та їх окремі положення можуть бути використані з обов'язковим на них посиланням.
Перелік нормативних документів, на які є посилання в цих Нормах, наведений у додатку А.
Терміни та визначення понять, що використовуються в цих Нормах, наведені у додатку Б.
Вимоги пунктів 1.15, 2.14, 5.5, позицій 2а, 5а і 6а таблиці 1 та розділу 7 цих Норм набувають обов'язкової чинності з 1 січня 2008 року.
1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ З ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЙНИХ І ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ПОКАЗНИКІВ БУДІВЕЛЬНИХ ВИРОБІВ
- Положення цих Норм встановлюють мінімальні вимоги до теплотехнічних показників будинків. За узгодженням із замовником (споживачем, інвестором) теплотехнічні показники будинку,
що проектується, можуть перевищувати нормативні значення. - При проектуванні теплоізоляційної оболонки будинку на основі багатошарових конструкцій
треба розташовувати з внутрішньої сторони конструкцій шари з матеріалів, що мають більш високу
теплопровідність, теплоємність та опір паропроникненню. - При проектуванні нових будинків та реконструкції існуючих шари з теплоізоляційних матеріалів слід розташовувати з зовнішньої сторони огороджувальної конструкції, використовуючи при
цьому системи фасадні теплоізоляційно-опоряджувальні (далі - СФТО). Не рекомендується застосовувати конструктивні рішення з шарами із теплоізоляційних матеріалів з внутрішньої сторони
конструкції через можливе надмірне накопичення вологи в теплоізоляційному шарі, що призводить до незадовільного тепловологісного стану конструкції й приміщення в цілому, а також до зниження
теплової надійності оболонки будинку.
1.4 При проектуванні теплоізоляційної оболонки будинку з використанням термічно неоднорідних огороджувальних конструкцій для зменшення термічної неоднорідності в площині фасаду
будинку необхідно забезпечувати щільне прилягання теплоізоляційних матеріалів до теплопровідних включень - колон, балок, перемичок, внутрішніх перегородок, вентиляційних каналів тощо,
і передбачати заходи відповідного контролю. Ненаскрізні теплопровідні включення слід розташовувати ближче до теплої сторони огорож. Наскрізні, головним чином, металеві включення (профілі, стрижні, болти) мають бути ізольовані матеріалами з теплопровідністю не більше 0,35 Вт/(м?К).
1.5 Під час проектування будинків треба передбачати захист внутрішніх поверхонь стін від
впливу вологи, зовнішніх - від атмосферних опадів з використанням опоряджувально-захисних
шарів покриття (облицювання, штукатурки, фарбування), які вибираються залежно від матеріалу
стін, їх конструктивного рішення та умов експлуатації. Огороджувальні конструкції контактують
з ґрунтом, необхідно захищати від ґрунтової вологи шляхом розміщення в стінах (зовнішніх і
внутрішніх) вище вимощення будинку, а також нижче рівня підлоги цокольного чи підвального
поверхів горизонтальної гідроізоляції, а в підземній частині стін - вертикальної гідроізоляції.
Зовнішні стінові конструкції, що контактують з ґрунтом, у будинках без підвалу необхідно утеплювати на глибину 0,5 м нижче поверхні ґрунту, у будинках з підвалом - на глибину 1,0 м нижче поверхні ґрунту.
1.6 Принципи проектування стін з повітряними прошарками
1.6.1 Замкнуті повітряні прошарки влаштовують для підвищення теплоізоляційних показників
огороджувальних конструкцій. Розмір замкнутого повітряного прошарку за висотою повинен бути не
більше висоти поверху й не більше 6 м, розмір за товщиною - не менше ніж 20 мм і не більше ніж 100 мм.
- Замкнуті повітряні прошарки рекомендується розташовувати ближче до холодного боку
огорожі. Повітряний прошарок у цегляному муруванні при товщині зовнішнього шару мурування в
одну цеглину й менше не є замкнутим. Улаштування замкнутих повітряних прошарків у огороджувальних конструкціях приміщень з вологим чи мокрим режимом експлуатації не допускається. - У разі встановлення відбивної ізоляції в конструкціях мають бути влаштовані один або два
замкнутих повітряних прошарки по товщині стіни. Ізоляція встановлюється відбивним шаром у бік
джерела теплової енергії. - Вентильовані повітряні прошарки створюють для видалення вологи з товщі конструкцій
та запобігання вологонакопиченню у товщі конструкцій, а також для підвищення теплостійкості
конструкцій. - Вентильовані повітряні прошарки мають бути завтовшки не менше ніж 40 мм і не більше
ніж 150 мм. Оптимальна товщина вентильованого повітряного прошарку у стінах складає від 60 мм
до 100 мм.
1.6.6 Вентильовані повітряні прошарки мають бути розташовані між зовнішнім захисно-
опоряджувальним шаром та теплоізоляцією. Шари конструкції, що розташовані між повітряним
прошарком та зовнішньою поверхнею конструкції огорожі, при розрахунку теплопередачі не
враховуються.
- Поверхню теплоізоляції, що повернена у бік вентильованого прошарку, потрібно захищати
повітрогідрозахисним шаром. - Зовнішній захисно-декоративний шар стіни з вентильованим прошарком повинен мати
вентиляційні отвори, площа яких визначається розрахунками за умови забезпечення руху повітря в
обсягу, необхідному для видалення вологи з товщі конструкції. - Нижні (верхні) вентиляційні отвори мають сполучатись із цоколями (карнизами), при цьому
для нижніх отворів доцільне сполучення функцій вентиляції та відведення води. - У вентильованих покриттях висота повітряного прошарку повинна бути від 40 мм до 60 мм.
Довжина прошарку повинна бути не більше 24 м. Теплова тяга забезпечується при нахилі покрівлі не
менше 6 %. На протилежних боках покрівлі мають бути влаштовані отвори для повітря з площею
робочого перерізу не менше ніж 1/500 площі поверхні покрівлі. Зв'язок між внутрішнім повітрям
приміщень та повітрям прошарку має бути виключеним. - Під час проектування доцільно передбачати на світлопрозорих конструкціях, орієнтованих на
південно-західний та західний сектори горизонту, використання регульованих внутрішніх та між-
скляних сонцезахисних пристроїв. Для будинків у IV температурній зоні згідно з картою-схемою
(додаток В) доцільно застосовувати для зовнішнього опорядження, в основному, матеріали світлого кольору; передбачати на світлопрозорих конструкціях, орієнтованих на південно-західний та західний сектори горизонту, використання стаціонарних чи регульованих зовнішніх сонцезахисних пристроїв.
У всіх температурних зонах слід передбачати розміщення опалювальних приладів, як правило, під віконними прорізами стін з установленням тепловідбивної теплоізоляції між приладами й зовнішньою стіною.
1.9 Проміжки у місцях прилягання коробок вікон і балконних дверей до конструкцій зовнішніх
стін мають бути заповнені синтетичними матеріалами, що спінюються. Усі стулки вікон і балконних
дверей повинні бути укомплектовані ущільнювальними прокладками (не менше двох), виконаними з
морозостійких матеріалів, термін ефективної експлуатації яких складає не менше 15 років. Глухі
частини балконних дверей треба утеплювати теплоізоляційними матеріалами.
- Віконні коробки в дерев'яних рамах чи рамах з ПВХ профілів незалежно від кількості шарів
скла треба розташовувати у віконному прорізі на глибину обрамовуючої "чверті" (не менше ніж
50 мм) від лицьової поверхні фасаду. Віконні блоки треба закріплювати в більш міцному (зовнішньому чи внутрішньому) шарі стіни. У разі застосування мансардних вікон треба передбачати
надійну в експлуатації гідроізоляцію прилягання покрівлі до віконного блока. Для запобігання
зниженню температури внутрішньої поверхні конструктивних елементів вікон з ПВХ профілів,
алюмінієвих профілів, а також дерев'яних брусків завтовшки менше ніж 100 мм на поверхні укосів
з боку приміщення слід передбачати встановлення теплоізолюючих елементів з використанням
утеплювачів або відбивної ізоляції. - Емісія шкідливих хімічних речовин в атмосферне повітря від теплоізоляційних матеріалів,
які використовуються в конструкціях теплоізоляційної оболонки житлових та громадських будинків, не повинна перевищувати гранично допустимих концентрацій (ГДК) і відповідати вимогам
СанПіН 6027А, ДСП 201. - Теплоізоляційні матеріали, що використовуються в конструкціях теплоізоляційної оболонки будинків, повинні відповідати вимогам ДГН 6.6.1.-6.5.001, ДБН В.1.4-0.01, ДБН В.1.4-0.02,
ДБН В.1.4-1.01, ДБН В.1.4-2.01 та супроводжуватися висновками державної санітарно-епідеміологічної експертизи МОЗ України. - Конструкції теплоізоляційної оболонки будинків повинні відповідати вимогам пожежної
безпеки згідно з ДБН В. 1.1 -7. - Розрахункові теплофізичні характеристики будівельних матеріалів при проектуванні приймаються відповідно до положень цих Норм.
1.15 Проектування теплоізоляційної оболонки будинків треба здійснювати з застосуванням
теплоізоляційних матеріалів, термін ефективної експлуатації яких складає не менше 25 років; для
змінних ущільнювачів - з терміном ефективної експлуатації не менше 15 років із забезпеченням
ремонтопридатності елементів теплоізоляційної оболонки. В конструкціях СФТО повинні застосовуватися теплоізоляційні матеріали з терміном ефективної експлуатації не менше розрахункового
терміну експлуатації системи. В проектній та експлуатаційній документації слід наводити дані про
ефективний термін експлуатації теплоізоляційних матеріалів, що застосовуються, а також
передбачати перевірку теплоізоляційних властивостей огороджувальних конструкцій після
терміну експлуатації, що дорівнює ефективному (розрахунковому) терміну служби, з подальшою
розробкою конструктивних заходів із забезпечення необхідних теплоізоляційних властивостей
оболонки будинку.
2 ПРОЕКТУВАННЯ ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЙНОЇ ОБОЛОНКИ БУДИНКІВ ЗА ТЕПЛОТЕХНІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ ЇЇ ЕЛЕМЕНТІВ
2.1 Для зовнішніх огороджувальних конструкцій опалюваних будинків та споруд і внутрішніх конструкцій, що розділяють приміщення, температура повітря в яких відрізняється на 3 °С та більше, обов'язкове виконання умов:
R?пр ? R q min , (1)
?tпр ? ?tcг , (2)
? в min > tmin , (3)
де R?пр - приведений опір теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції чи непрозорої частини огороджувальної конструкції (для термічно однорідних огороджувальних конструкцій визначається опір теплопередачі), приведений опір теплопередачі світлопрозорої огороджувальної конструкції, м2 · К/Вт;
R q min - мінімально допустиме значення опору теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції чи непрозорої частини огороджувальної конструкції, мінімальне значення опору теплопередачі світлопрозорої огороджувальної конструкції, м2 · К/Вт;
?tпр - температурний перепад між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, °С;
?tcг - допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, °С;
? в min - мінімальне значення температури внутрішньої поверхні в зонах теплопровідних включень в огороджувальній конструкції, °С;
tmin - мінімально допустиме значення температури внутрішньої поверхні при розрахункових значеннях температур внутрішнього й зовнішнього повітря, °С.
2.2 Мінімально допустиме значення R q min опору теплопередачі непрозорих огороджувальних конструкцій, світлопрозорих огороджувальних конструкцій і дверей житлових і громадських будинків встановлюється згідно з таблицею 1 залежно від температурної зони експлуатації будинку, що приймається згідно з додатком В.
Таблиця 1 - Мінімально допустиме значення опору теплопередачі огороджувальної конструкції житлових та громадських будинків R q min, м2?К/Вт
|
№ поз. |
Вид огороджувальної конструкції |
Значення R q min для температурної зони |
|||
|
І |
II |
III |
IV |
||
|
1 |
Зовнішні стіни |
2,8 |
2,5 |
2,2 |
2,0 |
|
2а* |
Покриття й перекриття неопалюваних горищ |
4,95 |
4,5 |
3,9 |
3,3 |
|
2б |
3,3 |
3,0 |
2,6 |
2,2 |
|
|
3 |
Перекриття над проїздами та холодними підвалами, що межують із холодним повітрям |
3,5 |
3,3 |
3,0 |
2,5 |
|
4 |
Перекриття над неопалюваними підвалами, що розташовані вище рівня землі |
2,8 |
2,6 |
2,2 |
2,0 |
|
5а* |
Перекриття над неопалюваними підвалами, що розташовані нижче рівня землі* |
3,75 |
3,45 |
3,0 |
2,7 |
|
5б |
2,5 |
2,3 |
2,0 |
1,8 |
|
|
6а |
Вікна, балконні двері, вітрини, вітражі, світлопрозорі фасади |
0,6 |
0,56 |
0,5 |
0,45 |
|
6б |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,45 |
|
|
7 |
Вхідні двері в багатоквартирні житлові будинки та в громадські будинки |
0,44 |
0,41 |
0,39 |
0,32 |
|
8 |
Вхідні двері в малоповерхові будинки та в квартири, що розташовані на перших поверхах багатоповерхових будинків |
0,6 |
0,56 |
0,54 |
0,45 |
|
9 |
Вхідні двері в квартири, що розташовані вище першого поверху |
0,25 |
0,25 |
0,25 |
0,25 |
|
* Для будинків садибного типу і будинків до чотирьох поверхів включно. |
|||||
2.3 У разі реконструкції будинків, що виконується з метою їх термомодернізації, допускається для непрозорих огороджувальних конструкцій приймати значення R q min згідно з таблицею 1 з коефіцієнтом 0,8.
Таблиця 2 - Мінімально допустиме значення опору теплопередачі огороджувальних конструкцій промислових будинків Rq min , м2 · К/Вт
|
Вид огороджувальної конструкції та тепловологісний режим експлуатації будинків |
Значення R q min для температурної зони, м2?К/Вт |
|||
|
І |
II |
III |
IV |
|
|
Зовнішні непрозорі стіни будинків з сухим і нормальним режимом з конструкціями з: D>1,5 D?1,5 з вологим і мокрим режимом з конструкціями з: D>1,5 D?1,5 з надлишками тепла (більше ніж 23 Вт/м3) |
1,5 2,0 1,6 2,2 0,55 |
1,3 1,8 1,4 2,0 0,45 |
1,2 1,7 1,2 1,8 0,45 |
0,7 1,2 0,9 1,5 0,35 |
|
Покриття й перекриття будинків з сухим і нормальним режимом з конструкціями з: D>1,5 D?1,5 з вологим і мокрим режимом з конструкціями з: D>1,5 D?1,5 з надлишками тепла (більше 23 Вт/м3) |
1,6 2,1 1,6 1,8 0,55 |
1,5 2,0 1,5 1,7 0,45 |
1,3 1,8 1,4 1,5 0,45 |
0,9 1,1 1,2 1,4 0,35 |
|
Перекриття над проїздами й підвалами з конструкціями з: D>1,5 D?1,5 |
1,8 2,2 |
1,7 2,0 |
1,6 1,9 |
1,4 1,7 |
|
Двері й ворота будинків: з сухим і нормальним режимом з вологим і мокрим режимом з надлишками тепла (більше 23 Вт/м3) |
0,55 0,72 0,2 |
0,55 0,65 0,2 |
0,5 0,6 0,2 |
0,42 0,54 0,2 |
|
Вікна й зенітні ліхтарі будинків: із сухим і нормальним режимом з вологим і мокрим режимом з надлишками тепла (більше 23 Вт/м3) |
0,42 0,45 0,18 |
0,39 0,42 0,18 |
0,39 0,42 0,18 |
0,32 0,35 0,18 |
2.4 Мінімально допустиме значення R q min опору теплопередачі непрозорих огороджувальних конструкцій, світлопрозорих огороджувальних конструкцій, дверей та воріт промислових (сільськогосподарських) будинків встановлюється згідно з таблицею 2 залежно від температурної зони експлуатації будинку, що приймається за додатком В, тепловологісного режиму внутрішнього середовища, що визначають за додатком Г, і теплової інерції огороджувальних конструкцій D, що розраховується за формулою
, (4)
де Ri - термічний опір i-го шару конструкції, що розраховується за формулою
, (5)
де ?i - товщина i-го шару конструкції, м;
?ip - теплопровідність матеріалу i-го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації, Вт/(м · К), що приймають згідно з 2.11;
sip - коефіцієнт теплозасвоєння матеріалу i-го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації, Вт/(м2·К), що приймають згідно з 2.11;
n - кількість шарів у конструкції за напрямком теплового потоку.
Примітка. Формула (4) наведена для багатошарової конструкції, що складається з однорідних шарів. Якщо шари складаються з різних матеріалів, то для конструкції чи її частини, що розраховується, треба враховувати середні термічні опори в межах товщини ?i (за формулою Ri.= ?i / ? сер p, де ? сер p - середнє за площею значення теплопровідності в розрахункових умовах) і середні коефіцієнти теплозасвоєння (за формулою Р.7).
2.5 Мінімально допустиме значення R q min опору теплопередачі внутрішніх міжквартирних конструкцій, що розмежовують приміщення з розрахунковими температурами повітря, які відрізняються більше ніж на 3 °С (стіни, перекриття), і приміщень з поквартирним регулюванням тепло-споживання визначають за формулою
, (6)
де tв1 , tв2 - розрахункова температура повітря в приміщеннях, °С, що приймається згідно з таблицею Г.2 або розраховується· згідно з додатком Д;
?tcг - те саме, що в формулі (2);
?в1 - коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні конструкцій, Вт/(м2·К), що приймається згідно з додатком Е.
2.6 Допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції ?tcг, °С, встановлюється залежно від призначення будинку і виду огороджувальної конструкції згідно з таблицею 3.
Таблиця 3 - Допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції ?tcг, °С
|
Призначення будинку |
Вид огороджувальної конструкції |
||
|
Стіни (зовнішні, внутрішні) |
Покриття та перекриття горищ |
Перекриття над проїздами та підвалами |
|
|
Житлові будинки, дитячі установи, школи, інтернати |
4,0 |
3,0 |
2,0 |
|
Громадські будинки, крім зазначених вище, адміністративні та побутові, за винятком приміщень з вологим або мокрим режимом експлуатації |
5,0 |
4,0 |
2,5 |
|
Виробничі будинки з сухим та нормальним режимом експлуатації |
7,0 |
5,0 |
|
|
Виробничі будинки з вологим та мокрим режимом експлуатації |
tв - tр |
0,8 (tв - tp) |
|
|
Виробничі будинки з надлишками тепла (більше 23 Вт/м3) |
12 |
12 |
|
- Мінімально допустима температура внутрішньої поверхні tmin непрозорих огороджувальних
конструкцій у зонах теплопровідних включень, у кутах і укосах віконних і дверних прорізів при
розрахунковому значенні температури зовнішнього повітря, прийнятому залежно від температурної
зони експлуатації будинку згідно з додатком Ж, повинна бути не менше ніж температура точки роси
tp за розрахунковими значеннями температури й відносної вологості внутрішнього повітря, які
приймаються залежно від призначення будинку згідно з таблицею Г. 2. - Мінімальна температура на внутрішній поверхні tmin світлопрозорих огороджувальних конструкцій житлових і громадських будинків, включаючи стулки, коробки, імпости й зони дистанційних рамок, при розрахунковому значенні температури зовнішнього повітря, прийнятому згідно з
додатком Ж, повинна бути не менше ніж 4 °С, а для непрозорих елементів - не менше ніж температура точки роси tp за розрахунковими значеннями температури й відносної вологості внутрішнього повітря, для виробничих будинків - не менше ніж 0 °С за розрахунковим значенням
температури внутрішнього повітря, прийнятими залежно від призначення будинку згідно з
таблицею Г. 2. - Виконання умов за формулами (1) - (3) для огороджувальної конструкції, що проектується
чи обстежується, перевіряється за результатами визначення теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій за ДСТУ Б В.2.6-17 (ГОСТ 26602.1), ГОСТ 26254 акредитованими лабораторіями або за результатами розрахунків теплотехнічних показників конструкцій методами
математичного моделювання теплових процесів та згідно з 2.10-2.14. - Приведений опір теплопередачі R?пp , м2 · К/Вт, непрозорої огороджувальної конструкції чи
непрозорої частини огороджувальної конструкції (для термічно однорідних огороджувальних конструкцій - опір теплопередачі, R?пp , м2 · К/Вт) при перевірці виконання умови за формулою (1)
розраховується згідно з додатком И. - Розрахункові умови експлуатації при розрахунках опору теплопередачі огороджувальних
конструкцій приймаються залежно від розрахункового вологісного режиму експлуатації приміщення та конструктивного рішення огороджувальної конструкції згідно з додатком К. Розрахункові значення теплофізичних характеристик матеріалів приймаються згідно з таблицею Л.1
додатка Л або встановлюються згідно з Л.2. - Приведений опір теплопередачі R?пp , м2 · К/Вт, світлопрозорої огороджувальної конструкції
при перевірці виконання умови за формулою (1) розраховується згідно з додатком М. - Температурний перепад ?tпp при перевірці виконання умови за формулою (2) для огороджувальних конструкцій розраховується в залежності від їх коефіцієнта скління згідно з додатком М.
- Температура внутрішньої поверхні термічно неоднорідної огороджувальної конструкції у
зонах теплопровідних включень, у кутах, укосах віконних і дверних прорізів, температура внутрішньої поверхні ? в min світлопрозорих огороджувальних конструкцій у зонах стулки, коробки, імпостів, дистанційних рамок при перевірці виконання умови за формулою (3) визначається на
підставі розрахунків двомірних або тримірних температурних полів.
3 ПРОЕКТУВАННЯ ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЙНОЇ ОБОЛОНКИ ЗА ТЕПЛОВИТРАТАМИ БУДИНКУ НА ОПАЛЕННЯ
3.1 Питомі тепловитрати на опалення будинків повинні відповідати умові
qбуд ? Emax , (6)
де qбуд - розрахункові або фактичні питомі тепловитрати, що визначаються за 3.2;
Emax - максимально допустиме значення питомих тепловитрат на опалення будинку за опалювальний період, кВт · год/м2 або кВт · год/м3 , що встановлюється згідно з таблицями 4, 5 залежно від призначення будинку, його поверховості та температурної зони експлуатації будинку, що приймається згідно з додатком В.
- Виконання умови (7) для будинку, що проектується або експлуатується, перевіряється на
підставі результатів енергетичного аудиту будинку або з використанням математичних моделей
теплового режиму будинку, а також за результатами розрахунків згідно з додатком Н. - При виконанні умови за формулою (7) допускається застосовувати окремі конструктивні
елементи теплоізоляційної оболонки із зниженими значеннями опору теплопередачі до рівня 75 %
від Rq min для непрозорих частин зовнішніх стін і до рівня 80 % від Rq min для інших огороджувальних
конструкцій відповідно до умови за формулою (1) при обов'язковому виконанні умов для цих
елементів теплоізоляційної оболонки за формулами (2) та (3).
Таблиця 4 - Нормативні максимальні тепловитрати багатоповерхових будинків Еmах, кВт · год/м2, [кВт · год/м3]
|
Призначення будинку / кількість поверхів |
Значення ?mах , кВт год/м2 , [кВт год/м3], для температурної зони |
|||
|
І |
II |
III |
IV |
|
|
Житлові будинки та готелі / |
||||
