ДСТУ EN 54-3:2003

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

СИСТЕМИ

ПОЖЕЖНОЇ СИГНАЛІЗАЦІЇ

Частина 3. Оповіщувачі пожежні звукові

 (EN 54-3:2001, IDT)

Київ

ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ

2004

ПЕРЕДМОВА

1   ВНЕСЕНО: ТК 25 «Пожежна техніка та протипожежна безпека», ТОВ «Росток-ВЦ»

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: А. Кісельов, В. Макаров, В. Приймаченко, Л. Фесенко, Н. Морозова, В. Василенко-Шереметьев

2   НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 16 грудня 2003 р. № 235 з 2004-07-01

3  Національний стандарт відповідає EN 54-3:2001 Fire detection and fire alarm systems - Part 3: Fire atarm devices - Sounders (Системи виявляння пожежі та сигналізування про пожежу Частина 3. Пристрої пожежної сигналізації. Звукові оповіщувачі) із зміною EN 54-3:2001/А1:2002 

Цей стандарт видано з дозволу CEN

Ступінь заповідності - ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (en)

4   УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

ЗМІСТ

                                                                                                                                                                        С.

[1] НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ [1.1] ПОЖЕЖНОЇ СИГНАЛІЗАЦІЇ [2] НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП [2.0.1] ВСТУП [2.0.1.1] СИСТЕМИ [2.0.1.2] ПОЖЕЖНОЇ СИГНАЛІЗАЦІЇ [2.0.1.3] СИСТЕМЫ [2.0.1.4] ПОЖАРНОЙ СИГНАЛИЗАЦИИ [2.0.1.5] FIRE ALARM SYSTEMS [3] 1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ [4] 2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ [4.0.1] ISO 10351:1992 Пластмаси. Визначання займистості зразків у разі впливання полум'ям висотою 125 мм. [5] 3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ [6] 4 ВИМОГИ [6.1] 4.1 Відповідність [6.2] 4.2 Рівень звуку [6.3] 4.3 Частота та акустичні діаграми спрямованості [6.4] 4.4 Довговічність [6.5] 4.5 Конструкція [6.6] 4.6 Маркування та дані [7] 5 ВИПРОБОВУВАННЯ [7.1] 5.1 Загальні положення [7.2] 5.2 Відтворність [7.3] 5.3 Експлуатаційні характеристики [7.4] 5.4 Довговічність [7.5] 5.5 Сухе тепло (стійкість) [7.6] 5.6 Сухе тепло (тривкість) [7.7] 5.7 Холод (стійкість) [7.8] 5.8 Вологе тепло, циклічне (стійкість) [7.9] 5.9 Вологе тепло, постійний режим (тривкість) [7.10] 5.10 Вологе тепло, циклічне (тривкість) [7.11] 5.11 Корозійне впливання діоксиду сірки (SO2) (тривкість) [7.12] 5.12 Поштовх (стійкість) [7.13] 5.13 Удар (стійкість) [7.14] 5.14 Синусоїдна вібрація (стійкість) [7.15] 5.15 Синусоїдна вібрація (тривкість) [7.16] 5.16 Електромагнітна сумісність (ЕМС), захищеність (стійкість) [7.17] 5.17 Захист оболонки [8] ДОДАТОК А [9] ВИПРОБОВУВАННЯ РІВНЯ ЗВУКУ [10] ДЛЯ ЗВУКОВИХ ПОЖЕЖНИХ ОПОВІЩУВАЧІВ [10.1] А.1 Загальні положення [10.1.1] А.2 Установлювання [10.1.2] А.3 Апаратура [10.1.3] А.4 Рівень фонових шумів [10.1.4] А.5 Вимірювання рівня звуку [11] ДОДАТОК В [12] ПОРІВНЯЛЬНЕ ВИПРОБОВУВАННЯ РІВНЯ ЗВУКУ [13] ПІД ЧАС ВИПРОБОВУВАННЯ НА ВПЛИВАННЯ ДОВКІЛЛЯ [13.0.1] В.1 Загальні положення [13.0.2] В.2 Випробовувальна камера [13.1] В.3 Установлювання [13.2] В.4 Апаратура [13.3] В.5 Рівень фонових шумів [13.4] В.6 Методика випробовування [14] ДОДАТОК ZA [15] ПОЛОЖЕННЯ ЦЬОГО СТАНДАРТУ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ [16] ОСНОВНИХ ВИМОГ АБО ІНШИХ ПОЛОЖЕНЬ ДИРЕКТИВ ЄС [17] БІБЛІОГРАФІЯ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є тотожний переклад EN 54-3:2001 Fire detection and fire alarm systems - Part 3: Fire alarm devices - Sounders (Системи виявляння пожежі та сигналізування про пожежу. Частина 3. Пристрої пожежної сигналізації. Звукові оповіщувачі) із зміною EN 54-3:2001/А1:2002.

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, - ТК 25 «Пожежна техніка та протипожежна безпека».

Цей стандарт є частиною серії стандартів EN 54, які зазначені в додатку А стандарту EN 54-1:1996.

У стандарті є посилання на EN 54-1:1996, який в Україні прийнято як національний стандарт ДСТУ EN 54-1:2003 «Системи пожежної сигналізації. Частина 1. Вступ».

Копії міжнародних та європейських стандартів, на які є посилання в тексті стандарту і які не прийнято в Україні як національні, можна отримати в Національному фонді нормативних документів.

Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству України.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

- вилучено структурний елемент європейського стандарту «Передмова»;

- до структури стандарту долучено «Бібліографічні дані» та «Ключові слова»;

- структурні елементи цього стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Національний вступ», «Зміст» та «Бібліографічні дані» оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;

- вираз «цей європейський стандарт» замінено на «цей стандарт»;

- до тексту долучено «Додаток ZA» та «Бібліографія» (із EN 54-3:2001/А1:2002) та виділено у тексті двома вертикальними рисками ліворуч від відповідного тексту;

- у 5.7.2.4 а) враховано зміну, а також замінено «5.8.2.4b) » на «5.7.2.4b)». Змінений текст виділено двома вертикальними рисками ліворуч на полі;

- до структурного елемента «Зміст» додано «Додаток ZA» та «Бібліографія»;

- у тексті стандарту подано «Національні пояснення» та «Національні примітки», які виділено рамкою;

- для зручності користування та узгодження з чинними національними стандартами назву стандарту «Системи виявляння пожежі та сигналізування про пожежу. Частина 3. Пристрої пожежнюї сигналізації. Звукові оповіщувачі» змінено на «Системи пожежної сигналізації.Частина 3. Оповіщувачі пожежні звукові»;

- замінено познаки одиниць фізичних величин: «mm» на «mm», «mm2» на «мм2»,«dB» на «дБ», «mРа» на «мПа», «mN/m2» на «мН/м2», «m2 » на «м2», «h» на «год», «V» на «В», «W» на «Вт», «kРа» на «кПа», «m» на «м», «min» на «хв», «kg» на «кг», «ms-2» на «м/с2», «mс» на «мс», «J» на «Дж», «Hz» на «Гц», «octave/min» на «окт/хв», «m3» на «м3», «s» на «с».

ВСТУП

Звуковий пожежний оповіщувач призначений для попередження людей всередині чи зовні будівлі про виникнення пожежонебезпечної ситуації для того, щоб ці люди вжили відповідних заходів.

Цей стандарт визначає такі вимоги до звуку як діапазон частот, часова модель та вихідний рівень звуку, які будуть відрізнятись залежно від типу інсталяції, типу ризику та відповідних прийнятих заходів, типів сигналів, використаних для інших сигналів непожежної тривоги (див. наприклад EN 457) та національні особливості використовування. Таким чином стандарт являє собою скоріше загальний метод для випробовування експлуатаційних характеристик звукових оповіщувачів на відповідність характеристикам визначеним виробником, а не просто пропонує загальні вимоги.

Увагу приділено ISO 8201:1987 Acoustics - Audible emergency evacuation signal (Акустика. Звукові аварійні евакуаційні сигнали), який визначає часову модель та потрібні рівні звукового тиску звукового аварійного евакуаційного сигналу.

Цей стандарт надає загальні вимоги щодо конструкції та стійкості звукових пожежних оповіщувачів, а також їх властивостей за кліматичних умов, механічних впливань та електричних завад, які можуть статися в умовах експлуатування. Звукові пожежні оповіщувачі класифіковані за категоріями для використовування всередині приміщення та для застосовування зовні.

ДСТУ EN 54-3:2003

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

СИСТЕМИ

ПОЖЕЖНОЇ СИГНАЛІЗАЦІЇ

Частина 3. Оповіщувачі пожежні звукові

СИСТЕМЫ

ПОЖАРНОЙ СИГНАЛИЗАЦИИ

Часть 3. Оповещатели пожарные звуковые

FIRE ALARM SYSTEMS

Part 3. Fire alarm devices - Sounders

____________________________________________________________________________

Чинний від 2004-07-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт визначає вимоги, методики випробовування та критерії функціювання звукових пожежних оповіщувачів у стаціонарних установках, які призначені для видавання звукового сигналу попередження про пожежу системою пожежної сигналізації людям, що знаходяться в будівлі. Цей стандарт поширюється тільки на ті пристрої, що живляться за допомогою фізичного електричного підімкнення до зовнішнього джерела, такого як система пожежної сигналізації.

Цей стандарт визначає звукові пожежні оповіщувачі за двома типами умов експлуатування: тип А для застосовування усередині приміщення і тип В для застосовування зовні.

Цей стандарт не поширюється на:

1.  гучномовці, призначені для видавання екстрених мовних повідомлень;
2.  звукові сигналізатори, наприклад, які знаходяться усередині приймально-контрольних пожежних приладів (далі - ППКП).

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Цей стандарт містить положення з інших публікацій через датовані й недатовані посилання. Ці нормативні посилання наведено у відповідних місцях тексту, а перелік публікацій наведено далі. У разі датованих посилань пізніші зміни чи перегляд будь-якої з цих публікацій стосуються цього стандарту тільки в тому випадку, якщо їх введено разом зі змінами чи переглядом. У разі недатованих посилань треба звертатися до останнього видання відповідної публікації.

EN 54-1:1996 Fire detection and fire alarm systems - Part 1: Introduction

EN 50130-4:1995 Alarm systems - Part 4: Electromagnetic compatibility - Product family standard: Immunity requirements for components of fire, intruder and social alarm systems

EN 60068-1:1994 Environmental testing - Part 1: General and guidance (IEC 60068-1:1988 + Corrigendum 1988+A1:1992)

EN 60068-2-1:1993 Environmental testing - Part 2: Tests, tests A: cold (IEC 60068-2-1:1990)

EN 60068-2-2:1993 Basic environmental testing procedures - Part 2: Tests, tests B: dry heat (I EC 60068-2-2:1974 + I EC 68-2-2 A: 1976)

HD 323.2.3 82:1987 Basic environmental testing procedures - Part 2: Tests, tests Ca: damp heat, steady state

EN 60068-2-6:1995 Environmental testing - Part 2: Tests - Tests Fc: Vibration (sinusoidal) (IEC 60068-2-6:1995 + Corrigendum 1995)

EN 60068-2-27:1993 Basic environmental testing procedures - Part 2: Tests - Test Ea and guidance: Shock (IEC 60068-2-27:1987)

EN 60068-2-30:1980 Basic environmental testing procedures - Part 2: Tests - Test Db and guidance: Damp heat, cyclic (12+12 - hour cycle)

IEC 60068-2-42:1982 Basic environmental testing procedures - Part 2: Tests - Test Kc: Sulphur dioxide test for contacts and connections

HD 323.2.56 S1:1990 Basic environmental testing procedures - Part 2: Tests, test Cb: damp heat, steady state, primarily for equipment

IEC 68-2-63:1997 Environmental testing - Part 2: Test methods - Test Eg: Impact, spring hammer

EN 60529:1991 Degrees of protection provided by enclosures (IP code) (IEC 60529:1989)

IEC 60651:1979 Sound level meters

ISO 1210:1992 Plastics - Determination of the burning behaviour of horizontal and vertical specimens in contact with a small-flame ignition source

ISO 10351:1992 Plastics - Determination of the combustibility of specimens using a 125 mm flame source.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ EN 54-1:1996 Системи виявляння пожежі та сигналізування про пожежу. Частина 1. Вступ EN 50130-4:1995 Системи аварійної сигналізації. Частина 4. Сумісність електромагнітна. Стандарт на серію виробів. Вимоги щодо завадостійкості частин систем пожежної сигналізації, сигналізації зламу та загального аварійного оповіщування EN 60068-1:1994 Випробовування на впливання довкілля. Частина 1. Загальні положення та настанов (ІЕС 60068-1:1988 + Поправка 1988+А1:1992) EN 60068-2-1:1993 Випробовування на впливання довкілля. Частина 2. Випробовування, випробовування А. Холод EN 60068-2-2:1993 Випробовування на впливання довкілля. Частина 2. Випробовування, випробовування В. Сухе тепло HD 323.2.3 82:1987 Випробовування на впливання довкілля. Частина 2. Випробовування, випробовування Са. Вологе тепло, постійний режим EN 60068-2-6:1995 Випробовування на впливання довкілля. Частина 2. Випробовування, випробовування Fc. Вібрація (синусоїдна) (ІЕС 60068-2-6:1995 + Поправка 1995) EN 60068-2-27:1993 Випробовування на впливання довкілля. Частина 2. Випробовування, випробовування Еа та настанова. Удар EN 60068-2-30:1980 Основні процедури випробовування на впливання довкілля. Частина 2. Випробовування, випробовування Db та настанова. Вологе тепло, циклічне (12+12-ти годинний цикл) ІЕС 60068-2-42:1982 Основні методи випробовування на впливання довкілля. Частина 2. Випробовування, випробовування Кс. Випробовування контактів та з'єднань на впливання діоксиду сірки HD 323.2.56 81:1990 Випробовування на впливання довкілля. Частина 2. Випробовування, випробування СЬ. Вологе тепло (постійний режим) призначене в основному для устатковання ІЕС 60068-2-63:1997 Випробовування на впливання довкілля. Частина 2. Випробовування, ви-пробовування Eg. Удар, пружинний молоток EN 60529:1991 Ступені захисту, забезпечувані оболонками (IP-код) (ІЕС 60529:1989) ІЕС 60651:1979 Шумоміри ISO 1210:1992 Пластмаси. Визначання горіння зразків, встановлюваних горизонтально і вертикально під час контактування з джерелом займання з малим полум'ям ISO 10351:1992 Пластмаси. Визначання займистості зразків у разі впливання полум'ям висотою 125 мм.

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті використовують терміни та визначення, наведені у EN 54-1, а також такі:

3.1 режим (роботи) (mode (of operation))

Один із можливих визначених вихідних звукових сигналів звукового тривожного пристрою, що може бути обраний відповідно до вказівок виробника

3.2 середньозважений рівень звуку (A-weighted sound level)

Звуковий тиск, виражений у дБ, який являє собою помножений на 20 десятковий логарифм відношення середньозваженого звукового тиску до опорного звукового тиску, який дорівнює 20 мПа (20 мН/м2). Середньозважені характеристики наведено в ІЕС 60651

3.3 звуковий пожежний оповіщувач типу A (type A device)

Звуковий пожежний оповіщувач, сконструйований для застосовування всередині приміщення

3.4 звуковий пожежний оповіщувач типу В (type В device)

Звуковий пожежний оповіщувач, сконструйований для застосовування зовні будівель

3.5 звуковий сигналізатор (supervisory sounder)

Звуковий пристрій, який зазвичай встановлюють усередині частини устатковання (наприклад, ППКП) та використовують для місцевого привертання уваги до зміни в його режимі чи до наявності ненормального режиму, про який сигналізує цей пристрій

3.6 звуковий пожежний оповіщувач (fire alarm sounder)

Звукогенерувальний пристрій, який призначений для видавання звукового сигналу попередження про пожежу системою пожежної сигналізації людям, що знаходяться в будівлі, без використовування голосового сигналу.

4 ВИМОГИ

4.1 Відповідність

Для відповідності цьому стандарту звукові пожежні оповіщувачі повинні відповідати вимогам цього розділу, що має бути підтверджено огляданням або технічним оцінюванням та повинні бути випробувані відповідно до розділу 5 та відповідати вимогам випробовувань.

4.2 Рівень звуку

Стандарт вимагає, щоб виробник декларував рівні звуку відповідно до 4.6.2. Виробник може декларувати різні рівні звуку під час роботи в різних режимах, наприклад, під час роботи в різних діапазонах напруги живлення чи з різними частотами та з різними акустичними діаграмами спрямованості. У цьому випадку рівень звуку кожного зразка треба вимірювати у кожному режимі роботи (див. 5.3).

Під час випробовування відповідно до 5.3. звуковий пожежний оповіщувач повинен створювати середньозважені рівні звуку не менше ніж 65 дБ в одному напрямку, та не більше ніж 120 дБ з будь-якому з напрямків.

4.3 Частота та акустичні діаграми спрямованості

Цей стандарт поширюється на звукові оповіщувачі, що генерують різні частоти та акустичні діаграми спрямованості і тому не визначає мінімальну і максимальну частоту чи конкретну акустичну діаграму спрямованості.

Примітка. Необхідні частоти та акустичні діаграми спрямованості можуть бути різні в різних країнах. Повинно бути зроблено посилання на місцеві нормативні документи.

Однак, виробник повинен задекларувати основну звукову частоту(-и), діапазон(и) частот та акустичну діаграму(-и) спрямованості у даних відповідно до 4.6.2.

4.4 Довговічність

Звуковий пожежний оповіщувач повинен бути розрахований, не менше ніж на 100 год роботи. Ніякі обмеження виробника на коефіцієнт використовування або максимальний час увімкнення не повинні перешкоджати циклічній роботі пристрою 1 год «увімкнено» - 1 год «вимкнено», що вимагає методика випробовування відповідно до 5.4.

Примітка. Цю вимогу не застосовують до ємності батарей, які можна використовувати в звукових пожежних оповіщувачах як засоби місцевого збереження експлуатаційної потужності. Вимоги щодо ємності і заряду таких батарей повинні відповідати потребі системи.

4.5 Конструкція

4.5.1  Забезпечення зовнішніх підімкнень

4.5.1.1 Звуковий пожежний оповіщувач повинен мати місце в своєму корпусі для вводу та підімкнення до клем зовнішніх провідників. Повинні бути передбачені вхідні отвори для провідників чи кабелів, або повинно бути вказано місце, де такі отвори треба зробити.

4.5.1.2 Клеми для підімкнення зовнішніх провідників повинні бути виконані так, щоб провідники затискувалися між металевими поверхнями без ушкодження. Кожна клема повинна забезпечувати підімкнення будь-якого з провідників із площею поперечного перерізу між 0,28 мм2 та 1,5 мм2 включно.

4.5.2 Матеріали

Звуковий пожежний оповіщувач повинен бути виготовлений з матеріалу(-ів), що здатний(-і) витримувати випробовування, зазначені в 5.2-5.17. Додатково, матеріал(и) пластмасових корпусів повинен(-ні) відповідати таким вимогам до займання:

1.  ISO 1210:1992 Class FV-2 or FH-2 - для пристроїв, що працюють від джерела напруги менше ніж 30 В (середньоквадратичне значення) чи 42,4 В (значення постійного струму) та потужністю споживання меншою ніж 15 Вт;
2.  ISO 10351:1992 Class LFV-1 -для пристроїв, що працюють від джерела напруги більше ніж 30 В (середньоквадратичне значення) чи 42,4 В (значення постійного струму) і (або) потужністю споживання більшою ніж 15 Вт.

4.5.3 IP-класи

Ступінь захисту, що забезпечується корпусом звукового пожежного оповіщувача, повинен відповідати таким вимогам:

1.  для звукового пожежного оповіщувача типу А - код ІР21С EN 60529;
2.  для звукового пожежного оповіщувача типу В - код ІРЗЗС EN 60529.

4.5.4 Доступ

Повинні бути забезпечені засоби для обмеження доступу з метою зняття частин або всього пристрою, для змінювання режимів роботи, наприклад, спеціальний інструмент, коди, сховані гвинти, пломби тощо.

4.6 Маркування та дані

4.6.1 Марковання

Кожний звуковий пожежний оповіщувач повинен мати чітке марковання, яке містить таку інформацію:

1.  номер цього стандарту (EN 54-3);
2.  тип умов використовування (наприклад, тип А чи тип В (див. розділ 3));
3.  назву чи торговельну марку виробника чи постачальника;
4.  познаку моделі виробника чи постачальника (тип чи номер);
5.  познаку клем;
6.  номінальну напругу живлення чи діапазони напруги живлення (змінного або постійного струму);
7.   потужність та струм споживання;

h) познаку(-и) чи код(и) (наприклад, серійний номер чи номер партії), за якими виробник може визначити, як мінімум, дату або партію та місце виготовлення, і номер версії програмного забезпечення, що міститься у пристрої.

Якщо у будь-якому маркованні на пристрої використовують символи чи абревіатури не загальноприйнятого використовування, тоді вони повинні бути роз'яснені в супровідній документації, що її постачають разом із пристроєм.

Марковання повинне бути невидиме, коли пристрій встановлений і готовий до використовування, але видиме під час встановлювання та доступне під час обслуговування.

Марковання не треба розміщувати на гвинтах чи інших легкознімних частинах.

4.6.2 Дані

Інформацію, зазначену у 4.6.1, разом із тією, що вказана нижче, треба постачати разом із пристроєм і треба подавати у переліку технічних характеристик або в інструкції з експлуатування, або зазначають на кожному пристрої:

1.  діапазон(и) напруги живлення;
2.  діапазон частот напруги живлення, якщо необхідно;
3.  для всіх режимів роботи, мінімальний середньозважений рівень звуку, виражений у дБ, на відстані 1 м від контрольної точки на пристрої для таких напрямків звучання:
4.  для пристрою, що його встановлюють на поверхні: з інтервалом 30° у межах сектора, обмеженого кутами від 15° до 165°, по півколу перед пристроєм та з центром у точці перетину його основної осі та перпендикулярної до неї монтажної поверхні, у двох взаємно перпендикулярних площинах, що відповідають горизонтальній та вертикальній площинам пристрою в його спроектованому положенні (див. додаток А, рисунок А.2);
5.  для пристрою, що його встановлюють на опорі: з інтервалом 30° по колу 360° з центром у точці перетину горизонтальної площини, що містить його основну вісь, та вертикальної лінії, яка проходить крізь геометричний центр звукового розсіювального вузла, у двох взаємно перпендикулярних площинах, що відповідають горизонтальній та вертикальній площинам пристрою в його спроектованому положенні (див. додаток А, рисунок А.3).

d) основну звукову частоту(-и), частотний діапазон(-и) та акустичну діаграму(-и) спрямованості;

e) IP-код згідно з EN 60529;

 f) будь-яку іншу інформацію, що необхідна для правильного інсталювання, експлуатування та обслуговування пристрою.

5 ВИПРОБОВУВАННЯ

5.1 Загальні положення

5.1.1 Атмосферні умови під час випробовування

Якщо методика випробовування не встановлює інше, то випробовування треба проводити після того, як випробний зразок стабілізувався в стандартних атмосферних умовах для випробовування згідно з EN 60068-1, що є такими:

1.  температура - від 15 °С до 35 °С;
2.  відносна вологість - від 25 % до 75 %;
3.  атмосферний тиск - від 86 кПа до 106 кПа.

Температура та вологість повинні бути в значній мірі постійні для кожного випробовування, якщо використовують ці стандартні атмосферні умови.

5.1.2 Стан оповіщувача під час випробовування

Якщо методика випробовування вимагає, щоб зразок знаходився в режимі звучання, то він повинен бути підімкнений до відповідного устатковання електроживлення, як зазначено у даних, що надані виробником. Якщо для режиму звучання пристрій також потребує використовування сигналу або сигналів керування, вони повинні бути забезпечені відповідно до технічних вимог виробника.

Якщо методика випробовування вимагає, щоб зразок знаходився в режимі спокою, то зразок не повинен бути підімкнений до джерела електроживлення, за винятком, коли він є звуковим оповіщувачем такого типу, що має електронні схеми аналізування сигналів керування та увімкнення режиму звучання, у цьому випадку зразок повинен бути підімкнений до відповідного джерела електроживлення та керувального устатковання, як зазначено у даних, що надані виробником, але ці сигнали керування повинні бути організовані так, щоб зразок не знаходився у режимі звучання.

Якщо інше не зазначено в методиці випробовування, параметри електроживлення, що застосовані для зразка, повинні знаходитися в межах діапазону(-ів), зазначеного(-их) виробником, і повинні залишатися постійним(и) під час випробовування. Величина, обрана для кожного параметра, повинна мати номінальне значення чи середнє значення із зазначеного діапазону.

Якщо виробник задекларував різні рівні звуку для різних режимів роботи (див. 4.6.2), то, якщо інше не зазначено в методиці випробовування, випробовувати треба тільки в одному обраному режимі роботи. Обирати режим роботи треба з метою використовування того режиму, за якого споживається найбільша потужність. Зазвичай, це буде найтриваліший чи гучний режим.

Примітка. Усі режими роботи та усі діапазони напруги електроживлення перевіряють відповідно до 5.3.

5.1.3 Установлювання

Якщо не зазначено інше, зразок треба встановлювати на плоскій жорстко закріпленій панелі за допомогою його штатних засобів кріплення відповідно до інструкцій виробника. Якщо в інструкціях зазначено більше ніж один спосіб установлювання, тоді для кожного випробовування треба обирати спосіб, який розглядають як найнесприятливіший.

Більш докладну інформацію щодо установлювання звукових пожежних оповіщувачів подане в додатку А або додатку В для різних випробовувань щодо вимірювання рівня звуку.

5.1.4 Допустимі відхили

Допустимі відхили параметрів випробовування на впливання довкілля повинні відповідати базовим стандартам для випробовування (наприклад, відповідна частина EN 60068).

Якщо конкретний допустимий відхил або межу відхилу не зазначено у вимозі чи в методиці випробовування, то межа відхилу повинна дорівнювати ± 5 %.

5.1.5 Забезпечення випробовувань

Під час проведення випробовувань на відповідність цьому стандарту повинно бути забезпечено:

1.  вісім зразків оповіщувачів типу А чи десять зразків оповіщувачів типу В із усіма монтажними аксесуарами, базами, коробками чи приладдям тощо;
2.  будь-яке устатковання, таке як ППКП, що може бути необхідне для правильного функціювання пристрою відповідно до технічних характеристик виробника;

дані зазначені у 4.6.2.

Надані зразки треба вважати типовими зразками серійного виробництва виробника у відношенні їх конструкції та настройки.

Примітка. Детальну інформацію про устатковання електроживлення, що його застосовують, і (або) устаткованім, використовуване для генерування керувального(-их) сигналу(-ів), повинно бути зазначено в протоколі випробовування.

5.1.6 План випробовування

Зразки треба випробовувати та перевіряти відповідно до плану, який подано в таблиці 1.

Усі зразки треба спочатку випробувати на відтворність відповідно до 5.2. Після завершення випробування на відтворність, зразок із найменшим рівнем звуку треба пронумеровати номером 1 а інші довільним чином пронумерувати від 2-го номера до 8-го номера для типу А або від 2-го номера до 10-го номера для типу В.

Якщо інше не зазначено в методиці випробовування, режим роботи, обраний під час випробовування на відтворність, треба використовувати і в інших випробовуваннях.

5.2 Відтворність

5.2.1 Мета випробовування

Показати, що вихідний рівень звуку звукового пожежного оповіщувача не змінюється істотно від зразка до зразка та визначити величини вихідного рівня звуку для порівняння з вихідним рівнем звуку, який виміряний під час і (або) після випробувань, на впливання довкілля зазначених у цьому стандарті.

5.2.2  Методика випробовування

Середньозважені рівні звуку всіх зразків треба вимірювати як зазначено у додатку В. Виміряне значення повинне бути записане в дБ для кожного зразка, та рівень звуку найбільш гучного та найменш гучного зразка повинні бути позначені Lmax і Lmin відповідно.

5.2.3 Вимоги випробовування

Звуковий оповіщувач вважають таким, що відповідає вимогам цього підрозділу, якщо різниця між Lmax і Lmin менша ніж 6 дБ.

5.3 Експлуатаційні характеристики

5.3.1 Мета випробовування

Перевірити, що рівнів звуку, задекларованих виробником, можна досягти в межах зазначеного діапазону(-ів) параметрів електроживлення (наприклад, напруги) та, що ці рівні не залежать істотно від цих параметрів, та що максимальний середньозважений рівень звуку не перевищує 120 дБ на відстані 1 м.

5.3.2 Методика випробовування

Рівень звуку зразка треба вимірювати в умовах вільного простору за методикою випробовування, яку зазначено у додатку А, за максимального та мінімального значення зазначеного діапазону(-ів) параметрів електроживлення (див. 4.6.2а) та b)).

Якщо виробник задекларував різні рівні звуку та різні робочі частоти для різних режимів роботи (див. 4.6.2d)), то рівень звуку зразка повинен бути виміряний для кожного режиму роботи.

5.3.3 Вимоги випробовування

Звуковий пожежний оповіщувач вважають таким, що відповідає вимогам цього підрозділу, якщо для кожного режиму роботи:

1.  середньозважений рівень звуку більше ніж 65 дБ, принаймні, в одному напрямку;
2.  середньозважений рівень звуку не перевищує 120 дБ в будь-якому з напрямків;
3.  рівень звуку, виміряний для кожного із зазначених кутів, буде не менше ніж той, що задекларований виробником (див. 4.6.2с));
4.  різниця між середньозваженими рівнями звуку, виміряними за максимального та мінімального параметрів електроживлення буде не більше ніж 6 дБ для кожного виміряного напрямку.

Таблиця 1 - План випробовування

Випробовування	Підрозділ	№ зразка(-ів)
				Тип А	Тип В
Відтворність	5.2	усі	усі
Експлуатаційні характеристики	5.3	1	1
Довговічність	5.4	2	2
Сухе тепло (стійкість)	5.5	3	3
Сухе тепло (тривкість)	5.6	-	9
Холод (стійкість)	5.7	3	3
Вологе тепло, циклічне (стійкість)	5.8	3	3
Вологе тепло, постійний режим (тривкість)	5.9	3	3
Вологе тепло, циклічне (тривкість)	5.10	-	10
Корозійне впливання діоксиду сірки SO2 (тривкість)	5.11	4	4
Поштовх (стійкість)	5.12	5	5
Удар (стійкість)	5.13	6	6
Вібрація (стійкість)	5.14	7	7
Вібрація (тривкість)	5.15	7	7
Електростатичний розряд (стійкість)	5.16	8	8
Випромінювані електромагнітні поля (стійкість)	5.16	8	8
Кондуктивні завади, спричинені електромагнітними полями (стійкість)	5.16	8	8
Стрибки напруги, пачки короткочасних перехідних імпульсів (стійкість)	5.16	8	8
Стрибки напруги, повільні кидки напруги великої енергії (стійкість) Захист корпуса	5.16 5.17	8 1; 2	8 1; 2
Примітка 1. Якщо після одного з випробувань, зазначених у 5.5-5.16,середньозважений рівень звуку випробного зразка відрізняється від виміряного під час випробовування на відтворність більше ніж на 6 дБ, для подальшого випробування новий зразок треба використовувати згідно з планом для цього зразка. Але спочатку треба виміряти рівень зукового тиску відповідно до 5.2. Примітка 2. Звукові пожежні оповіщувачі, зазначені в 5.16, що не застосовують активні електронні елементи для своєї роботи, не потрібно випробовувати на електромагнітну сумісність. Примітка 3. Випробовувати окремий зразок можна в будь-якій послідовності за винятком того, що спочатку всі зразки треба випробовувати на відтворність (5.2), а випробовування зразків № 1 і 2 повинно бути виконане відповідно до наведеної послідовності (наприклад, 5.17 див. останнім).

5.4 Довговічність

5.4.1 Мета випробовування

Показати, що рівень звуку істотно не змінюється після тривалої роботи звукового оповіщувача

5.4.2 Методика випробовування

Зразок треба піддавати 100 раз такому циклу випробовування на довговічність: зразок повинен працювати 1 год за максимальних параметрів електроживлення, декларованих виробником (див. 4.6.2), потім його треба залишити протягом 1 год у неробочому стані. Рівень звуку треба вимірювати як зазначено у додатку В, протягом 1 год останнього циклу випробовування.

5.4.3 Вимоги випробовування

Звуковий пожежний оповіщувач вважають таким, що відповідає вимогам цього підрозділу якщо середньозважений рівень звуку, виміряний після 100 циклів випробовування на довговічність не зменшився більше ніж на 6 дБ від рівня, виміряного для цього самого зразка у такому самому режимі роботи під час випробовування на відтворність (див. 5.2).

5.5 Сухе тепло (стійкість)

5.5.1 Мета випробовування

Продемонструвати здатність звукового пожежного оповіщувача правильно функціювати за високих температур довкілля, що можуть виникнути на короткі періоди під час експлуатування.

5.5.2 Методика випробовування

5.5.2.1 Посилання

Устатковання і методика випробовування повинні відповідати зазначеним у випробовуванні Вb для зразків, що не розсіюють тепло, або у випробовуванні Bd для зразків, що розсіюють тепло, як зазначено у стандарті EN 60068-2-2, за винятком того, що випробовувати треба у ревербераційній камері, як описано у додатку В.

5.5.2.2 Стан зразка під час впливання

Зразок треба встановити у ревербераційну випробовувальну камеру відповідно до додатка В. Під час впливання зразок повинен знаходитися в режимі спокою за винятком останньої години, коли він повинен знаходитися в режимі звучання (див. 5.1.2).

5.5.2.3 Впливання

Температуру повітря в ревербераційній випробовувальній камері треба збільшити до температури випробовування зі швидкістю не більше ніж 1 °С/хв. Треба застосовувати умови випробовування, наведені в таблиці 2.

Таблиця 2- Умови для випробовування на сухе тепло (стійкість)

Тип	Температура, °С	Тривалість, год
А В	55 ±2 70 ±2	16 16

5.5.2.4 Вимірювання під час впливання

a) За винятком завершальних 15 хв впливання ті пристрої, яким необхідно електроживлення для забезпечення режиму спокою (див. 5.1.2), під час впливання треба контролювати на помилкові спрацювання чи сигнали несправності.

b) Рівень звуку треба вимірювати, як описано у додатку В, протягом завершальних 15 хв впливання.

5.5.2.5 Завершальне вимірювання

Рівень звуку зразка треба вимірювати як описано у додатку В, після періоду відновлення, зазначеного в стандарті EN 60068-2-2.

5.5.3 Вимоги випробовування

Звуковий оповіщувач вважають таким, що відповідає вимогам цього підрозділу, якщо під час впливання не було виявлено помилкових спрацювань чи сигналів несправності (див. 5.5.2.4а)), та середнє значення середньозважених рівнів звуку, виміряних під час впливання (див. 5.5.2.4b) і після періоду відновлення (див. 5.5.2.5) не зменшились більше ніж на 6 дБ від значення,виміряного для того самого зразка під час випробовування на відтворність (див. 5.2).

Примітка. Якщо пожежний оповіщувач об'єднаний з тепловим давачем, який може спрацьовувати за (55 ± 2) °С, то спрацювання теплового давача під час впливання може бути заблоковано або проігноровано.

5.6 Сухе тепло (тривкість)

5.6.1 Мета випробовування

Продемонструвати здатність звукового пожежного оповіщувача протистояти довготривалим ефектам старіння.

5.6.2 Методика випробовування

5.6.2.1 Посилання

Устатковання і методика випробовування повинні бути такі, як описано у випробовуванні Ва чи Вb стандарту EN 60068-2-2 зі змінами А1:1993 і А2:1994.

5.6.2.2 Стан зразка під час впливання

Під час впливання зразок треба підмикати до електроживлення.

5.6.2.3 Впливання

Треба застосовувати умови впливання, наведені в таблиці 3.

Таблиця 3 - Умови для випробовування на сухе тепло (тривкість)

Тип	Температура, °С	Тривалість, діб
А В	Нема випробовування 70 ±2	Нема випробовування 21

5.6.2.4 Вимірювання під час впливання

Під час впливання ніяких вимірювань не потрібно.

5.6.2.5 Завершальне вимірювання

Рівень звуку зразка треба вимірювати як описано у додатку В, після періоду відновлення, зазначеного в EN 60068-2-2.

5.6.3 Вимоги випробовування

Звуковий оповіщувач вважають таким, що відповідає вимогам цього підрозділу, якщо середнє значення середньозваженого рівня звуку, виміряне після періоду відновлення (див. 5.6.2.5). не зменшилось більше ніж на 6 дБ від виміряного значення для того самого зразка під час випробовування на відтворність (див. 5.2).

5.7 Холод (стійкість)

5.7.1 Мета випробовування

Продемонструвати здатність звукового пожежного оповіщувача правильно функціювати за низьких температур довкілля, що можуть виникнути під час експлуатування.

5.7.2 Методика випробовування 

5.7.2.1 Посилання

Методика випробовування повинна бути такою, як описано у випробовуванні Аb для зразків, що не розсіюють тепло, чи у випробовуванні Ad для зразків, що розсіюють тепло, як зазначено у EN 60068-2-1, за винятком того, що випробовувати треба у ревербераційній камері, відповідно до додатка В.