ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Будинки і споруди

ГОТЕЛІ

ДБН В.2.2-20:2008

Київ

Мінрегіонбуд України

2009

РОЗРОБЛЕНО: Відкрите акціонерне товариство "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" (ВАТ "КиївЗНДІЕП")

РОЗРОБНИКИ: В. Куцевич, доктор архітектури (керівник розробки), архітектори Б. Губов,

І. Чернядьєва, В. Гершкович, канд. техн. наук; інженери І. Крапівін,

Держтуризмкурорт Мінкультури і туризму України (Л. Мещерських)

Інституту гігієни і медичної екології ім. О.М.Марзєєва АМН України (В. Акіменко, доктор медичних наук; О. Шумак, Л. Пелех, О. Коваленко)

УкрНДІ пожежної безпеки МНС України (О. Сізіков, канд. техн. наук;

Є. Степанюк, Р. Кравченко, В. Ніжник, Р. Уханський);

Держпожбезпеки МНС України (І. Кріса, канд техн. наук; О. Євсеєнко, В. Сокол, О. Гладишко)

ВНЕСЕНО Управління архітектурно-конструктивних та інженерних систем будинків

ТА ПІДГОТОВЛЕНО і споруд Міністерства регіонального розвитку та будівництва України

ЗАТВЕРДЖЕНО наказ Міністерства регіонального розвитку та будіництва України від

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1 Ці Норми поширюються на розроблення проектів нових і реконструкцію існуючих готельних будинків і комплексів, а також готелів, що входять до складу багатофункціональних будинків і будинків іншого призначення. Готелі відносяться до колективних засобів розміщення згідно з визначенням ДСТУ 4527.

Вимоги цих Норм поширюються на всі типи будинків готелів (мотелів) місткістю більше ніж 7 номерів і умовною висотою не більше 73,5 м. Проектування готелів більшої поверховості (умовної висоти) повинно проводитися відповідно до затверджених завдань на проектування з урахуванням вимог цих Норм та НАПБ Б.07.025.

1.2 Ці Норми встановлюють основні положення і загальні вимоги до організації територій готелів (мотелів) і готельних комплексів, до окремих функціонально-планувальних елементів будинків, інженерного обладнання та комплексу безпеки. Положення цих Норм враховують вимоги ДСТУ 4268, ДСТУ 4269, ДСТУ 4281, ДСТУ 4094, ДСТУ 4303.

1.3 Вимоги цих Норм є обов'язковими для юридичних і фізичних осіб - суб'єктів інвестиційної діяльності на території України незалежно від форм власності та відомчої належності.

1.4 Вимоги цих Норм не поширюються на проектування, будівництво та реконструкцію інших колективних засобів розміщення, у тому числі готелів, які розташовані на плавзасобах (акватель, ботель, круїзне судно), та індивідуальних засобів розміщення (див. терміни - колективні та індивідуальні засоби розміщення); унікальних готельно-туристичних комплексів; готелів, розташованих у некапітальних (тимчасових, мобільних, збірно-розбірних та інших аналогічних, визначених згідно з ДБН В. 1.2-2, ГОСТ 4.252, ГОСТ 27751) будинках, а також готелів, що не використовують обслуговуючого персоналу (повністю автоматизовані будинки).

1.5 При проектуванні будинків готелів поряд з положеннями цих Норм слід також виконувати вимоги ДБН В.1.1-5, ДБН В.1.1-7, ДБН В.1.1-12, ДБН В.1.2-2, ДБН В.2.2-9, ДСТУ Б В.1.1-4, ДСТУ Б В. 1.2-3 та інших чинних нормативних документів у галузі будівництва.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цих Нормах є посилання на такі нормативні документи:

ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень

ДБН А.2.2-1-2003 Проектування. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд. Основні положення проектування

ДБН В.1.1-5-2000 Захист від небезпечних геологічних процесів. Будинки та споруди на підроблюваних територіях і просідаючих ґрунтах

ДБН В. 1.1-7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва

ДБН В. 1.1-12:2007 Захист від небезпечних геологічних процесів. Будівництво у сейсмічних районах України

ДБН В.1.2-2:2006 Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Навантаження і впливи. Норми проектування

ДБН В.1.4-1.01-97 Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. Регламентовані радіаційні параметри. Допустимі рівні.

ДБН В.1.4-2.01-97 Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. Радіаційний контроль будівельних матеріалів та об'єктів будівництва

ДБН В.2.2-9-99 Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення

ДБН В.2.2-11-2002 Будинки і споруди. Підприємства побутового обслуговування. Основні положення

ДБН В.2.2-13-2003 Будинки і споруди. Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди

ДБН В.2.2-15-2005 Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення

ДБН В.2.2-16-2005 Будинки і споруди. Культурно-видовищні та дозвіллєві заклади

ДБН В.2.2-17:2006 Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення

ДБН В.2.3-4-2007 Споруди транспорту. Автомобільні дороги

ДБН В.2.3-5-2001 Споруди транспорту. Вулиці та дороги населених пунктів

ДБН В.2.3-15-2007 Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів

ДБН В.2.5-13-98* Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд

ДБН В.2.5-20-2001 Інженерне обладнання будинків і споруд. Газопостачання

ДБН В.2.5-23-2003 Інженерне обладнання будинків і споруд. Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення

ДБН В.2.5-24-2003 Інженерне обладнання будинків і споруд. Електрична кабельна система опалення

ДБН В.2.5-27-2006 Інженерне обладнання будинків і споруд. Захисні заходи електробезпеки в електроустановках будинків і споруд

ДБН В.2.5-28-2006 Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення

ДБН В.2.6-31:2006 Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція будівель

ВБН В.2.2-45-1-2004 Проектування телекомунікацій. Лінійно-кабельні споруди

ДСТУ Б В.1.1-4-98* Захист від пожежі. Будівельні конструкції. Методи випробувань на вогнестійкість. Загальні вимоги

ДСТУ Б В.1.2-3:2006 Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Прогини і переміщення. Вимоги проектування

ДСТУ Б В.2.5-34:2007 Інженерне обладнання будинків і споруд. Сміттєпроводи житлових і громадських будинків. Загальні технічні умови

ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд

ДСТУ 2272:2006 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять

ДСТУ 3675-98 Пожежна техніка. Вогнегасники переносні. Загальні технічні вимоги та методи випробувань

ДСТУ 4012.1-2005 Засоби безпечного зберігання. Вимоги, класифікація та методи випробування на тривкість щодо зламування. Частина 1. Сховища, двері сховищ, сейфи та ATM сейфи (EN 1143-1:1997, MOD)

ДСТУ 4012.2:2006 Засоби безпечного зберігання. Вимоги, класифікація та методи випробування на тривкість щодо зламування. Частина 2. Депозитні системи (EN 1143-2:2001, MOD)

ДСТУ 4094-2002 Послуги перукарень. Загальні вимоги

ДСТУ 4268:2003 Послуги туристичні. Засоби розміщення. Загальні вимоги

ДСТУ 4269:2003 Послуги туристичні. Класифікація готелів

ДСТУ 4281:2004 Заклади ресторанного господарства. Класифікація

ДСТУ 4303:2004 Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять

ДСТУ 4527:2006 Послуги туристичні. Засоби розміщення. Терміни та визначення

ДСТУ ISO 4190-1-2001 Установка ліфтова (елеваторна). Частина 1. Ліфти класів І, II, III, VI (ISO 4190-1:1999, IDT)

ДСТУ ISO 4190-2-2001 Установка ліфтова (елеваторна). Частина 2. Ліфти класів IV (ISO 4190-2:2001, IDT)

ДСТУ ISO 4190-3-2001 Установка ліфтова (елеваторна). Частина 2. Ліфти службові класу V (ISO 4190-3:1982, IDT)

ДСТУ ISO 4190-6-2001 Установка ліфтова (елеваторна). Частина 6. Ліфти пасажирські для вста-новлення в житлових будинках. Планування і вибір (ISO 4190-6:1984, IDT)

ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форми та колір

ДСТУ ISO 9386-1:2005 Приводні підіймальні платформи для осіб з обмеженими фізичними можливостями. Правила безпеки, розміри та функціонування. Частина 1. Вертикальні підіймальні платформи

ДСТУ ISO 9386-2:2005 Приводні підіймальні платформи для осіб з обмеженими фізичними можливостями. Правила безпеки, розміри та функціонування. Частина 2. Приводні сходові підйомники для пересування по нахиленій площині користувачів, що сидять та перебувають в інвалідних колясках

ДСТУ ISO 9589:2005 Ескалатори. Будівельні розміри (ISO 9589:1994, ITD)

ДСТУ pr EN 81-70:2003 Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Частина 70. Конкретне застосування пасажирських і вантажопасажирських ліфтів. Зручність доступу до ліфтів пасажирів, зокрема пасажирів із функціональними порушеннями (pr EN 81-70:1999, IDT)

ДСТУ pr EN 81-71:2004 Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Специфічне вико-ристання пасажирських та вантажопасажирських ліфтів. Частина 71. Ліфти стійкі до вандалізму (pr EN 81-71:2002, IDT)

ДСТУ pr EN 81-72:2002 Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Частина 72. Ліфти для пожежної служби (pr EN 81-72:1999, IDT)

ДСТУ pr EN 81-73:2004 Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Специфічне вико-ристання пасажирських та вантажопасажирських ліфтів. Частина 73. Режим роботи ліфтів у разі пожежі (pr EN 81-73:2001, IDT)

ДСТУ EN 81-1: 2003 Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Частина 1. Ліфти електричні (pr EN 81-1:1998, IDT)

ДСТУ pr EN 81-2: 2003 Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Частина 2. Ліфти гідравлічні (pr EN 81-2:1998, IDT)

ДСТУ EN 115:2003 Норми безпеки до конструкції та експлуатації ескалаторів і пасажирських конвеєрів (pr EN 115:1995, IDT)

НПАОП 0.00-1.02-99 Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів

НПАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів

НПАОП 40.1-1.32-01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок

НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні

НАПБ Б.01.007-2004 Правила облаштування та застосування ліфтів для транспортування пожежних підрозділів у будинках та спорудах

НАПБ Б.01.008-2004 Правила експлуатації вогнегасників

НАПБ Б.03.001-2004 Типові норми належності вогнегасників

НАПБ Б.06.004-2005 Перелік однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації

НАПБ Б.07.025-2004 Пропозиції щодо протипожежного захисту та безпечної експлуатації у випадках надзвичайних ситуацій висотних і громадських будинків, торгових та виставкових центрів, на які відсутні норми проектування. УкрНДІПБ

ПУЕ:2006 Правила улаштування електроустановок. Глави 1.5 і 1.7, глави 2.4 і 2.5, глава 6

ПУЕ:2008 Правила улаштування електроустановок. Глави 4.1 і 4.2

ГДН 341.004.003.001-2002 Інструкція з проектування електромереж 110-0,38 кВ м. Києва

НРБУ-97 Норми радіаційної безпеки України. Державні гігієнічні нормативи

ДСП 173-96 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів

ДержСанПіН 136/1940-97 Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання

ДСП 201-97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними і біологічними речовинами)

ДСанПіН 239-96 Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань

ДСанПіН 2.2.2.022-99 Державні санітарні правила та норми для перукарень різних типів

ДСанПіН 3.3.2.007-98 Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин

ДСН 3.3.6.037-99 Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку

ДСНіП 3.3.6-096-2002 Державні санітарні норми і правила при роботі з джерелами електромагнітних полів

СНиП II-12-77 Здания и сооружения. Защита от шума (Будинки і споруди. Захист від шуму)

СНиП II-35-76 Котельные установки (Котельні установки)

СНиП 2.01.01-82 Строительная климатология и геофизика (Будівельна кліматологія і геофізика)

СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий (Внутрішній водопровід і каналізація будинків)

СНиП 2.04.02-84 Водоснабжение. Наружные сети и сооружения (Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди)

СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование (Опалення, вентиляція і кон-диціонування)

СНиП 2.09.02-85* Производственные здания (Виробничі будівлі)

СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания (Адміністративні та побутові будинки)

СНиП 3.05.01-85 Внутренние санитарно-технические системы (Внутрішні санітарно-технічні системи)

СНиП 3.05.06-85 Электротехнические устройства (Електротехнічні пристрої)

СНиП 3.05.07-85 Системы автоматизации (Системи автоматизації)

ВСН 1-77 / Минсвязи СССР Инструкция по проектированию молниезащиты радиообъектов (Інструкція з проектування блискавкозахисту радіооб'єктів)

ВСН 01-89 / Росавтотранс Предприятия по обслуживанию автомобилей (Підприємства з обслуговування автомобілів)

ВСН 54-87 / Госгражданстрой Предприятия розничной торговли. Нормы проектирования (Під-приємства роздрібної торгівлі. Норми проектування)

ВСН 60-89 / Госкомархитектуры Устройство связи, сигнализации и диспетчеризации инженерного оборудования жилых и общественных зданий. Нормы проектирования (Улаштування зв'язку, сигналізації та диспетчеризації інженерного обладнання житлових і громадських будинків. Норми проектування)

ВСН 97-83 / Минэнерго СССР Инструкция по проектированию городских и поселковых электрических сетей (Інструкція з проектування міських і селищних елекричних мереж)

ВСН 205-84 / ММСС СССР Инструкция по проектированию электроустановок, систем автоматизации технологического оборудования (Інструкція з проектування електроустановок, систем автоматизації технологічного обладнання)

ВСН 600-81/Минсвязи СССР Инструкция по монтажу сооружений устройств связи, радиовещания и телевидения (Інструкція з монтажу споруд пристроїв зв'язку, радіомовлення і телебачення)

ГОСТ 4.252-84. СПКП. Строительство. Здания мобильные (инвентарные). Номеклатура показателей (СПКП. Будівництво. Будинки мобільні (інвентарні). Номенклатура показників)

ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования (ССБП. Пожежна безпека. Загальні вимоги)

ГОСТ 12.1.006-84 ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля (ССБП. Електромагнітні поля радіочастот. Допустимі рівні на робочих місцях і вимоги до проведення контролю)

ГОСТ 12.4.009-83 ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание (ССБП. Пожежна техніка для захисту об'єктів. Основні види. Розміщення і обслуговування)

ГОСТ 7396.1-89 (МЭК 83-75) Соединители штепсельные бытового и аналогичного назначения. Основные размеры (З'єднувачі штепсельні побутові та аналогічного призначення. Основні розміри)

ГОСТ 27751 (СТ СЭВ 384-87) Надежность строительных конструкций и оснований. Основные положения по расчету (Надійність будівельних кострукцій та основ. Основні положення щодо розрахунку)

ПУЭ-86 Правила устройства электроустановок (Правила будови електроустановок)

СанПиН 42-120-4948-89 Санитарные правила допустимых уровней инфразвука и низкочастотного шума на территории жилой застройки (Санітарні правила допустимих рівнів інфразвуку і низькочастотного шуму на території житлової забудови)

СанПиН 42-123-5777-91 Санитарные правила для предприятий общественного питания, включая кон-дитерские цеха и предприятия, вырабатывающие мягкое мороженое (Санітарні правила для підприємств громадського харчування, включаючи кондитерські цехи і підприємства, що виробляють м'яке морозиво)

СанПиН 6027.А-91 Санитарные правила и нормы по применению полимерных материалов в строительстве (Санітарні правила і норми щодо застосування полімерних матеріалів у будівництві)

СанПиН 1304-75 Санитарные нормы допустимых вибраций в жилых помещениях (Санітарні норми

допустимих вібрацій у житлових приміщеннях)

СанПиН 2605-82 Санитарные нормы и правила обеспечения инсоляцией жилых и общественных зданий и территории жилой застройки (Санітарні норми і правила забезпечення інсоляцією житлових та громадських будинків і території житлової забудови)

СанПиН 3077-84 Санитарные нормы допустимого шума в помещениях жилых и общественных зданий и на территории жилой застройки (Санітарні норми допустимого шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови).

СанПиН 2152-80 Санитарно-гигиенические нормы допустимых уровней ионизации воздуха производственных и общественных помещений. (Санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих і громадських приміщень)

З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Структурна одиниця приміщень громадського призначення готелю, яка включає культурновидовищні та дозвіллєві заклади різного типу: кінотеатри, зали для глядачів, клубні та ігрові комплекси та приміщення тощо

Приміщення прийому і реєстрації, гардеробу, камери схову, охорони, відділення зв'язку, адміністрації, обмінного пункту валюти тощо

Один із засобів розміщення, який визначається згідно з вимогами ДСТУ 4527, тут: будинок або комплекс приміщень для тимчасового розміщення (проживання). Має номерний фонд, службу прийому, інші служби, що забезпечують надання готельних послуг

Кілька будинків різного функціонального призначення, пов'язаних із наданням готельних послуг, що розміщені на загальній земельній ділянці

Засіб розміщення, в якому надають місце для ночівлі в приміщенні для груп осіб більше ніж одна сім'я. До колективних засобів розміщення відносяться згідно з ДСТУ 4527: готель, агротель, акватель, апартамент-готель, апарт-готель, база відпочинку, ботель, будинок відпочинку, гостьовий будинок, готельно-офісний комплекс, кемпінг, клуб-готель, конгрес-готель, конгрес-центр, бізнес-центр, круїзне судно, курортний готель, мотель, готель-люкс, готель-резиденція, палац-готель, туристична база, туристичний комплекс, туристичний потяг, гірський притулок, флотель, хостел, молодіжний готель та інші

3.7 ліфт для транспортування пожежних підрозділів (ЛТПП)

3.8 ліхтар верхнього світла (зенітний ліхтар)

Конструкція зі світлопропускаючого матеріалу, що вбудовується в конструкції покриття

Готельний комплекс, що складається з готелю і майданчика або гаража-стоянки для тимчасового зберігання легкових автомобілів. Розміщується за межами міста вздовж автошляхів, як правило, в одно- двоповерховому будинку або в частині будинку з окремим входом. Окрім умов для паркування, може надавати послуги з технічного обслуговування автомобілів

Ресторани, кафе, їдальні, бари та інші разом з їх виробничими і складськими приміщеннями

3.13 поверх підземний, поверх підвальний, поверх цокольний, поверх перший

Визначення поверхів згідно з додатком В ДБН В.2.2-9

Готелі при ділових центрах, великих транспортних вузлах, у т.ч. при вокзалах і аеропортах, підприємствах, клубах та інші змішані типи, у яких використовуються для потреб готелів площі, приміщення, споруди і обладнання підприємств і установ, що обслуговуються, з відповідним скороченням власних площ, приміщень, споруд і обладнання

Покриття, що складається з несучих конструкцій і огорожі зі світлопропускаючих елементів або з самонесучих світлопропускаючих елементів

3.18 унікальний готельно-туристичний комплекс

Готельно-туристичний комплекс, розташований в архітектурно-історичній пам'ятці, у зоні історичної забудови, у природно-охоронній зоні, а також готель, визначений згідно з ДСТУ 4527, як готель-люкс, готель-резиденція, палац-готель

4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

4.1 При проектуванні готелів слід керуватися вимогами щодо висот приміщень, протяжності та ширини коридорів і сходів, викладеними в ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-15, ДБН В.1.1-7.

4.2 Місткість готелів визначається завданням на проектування з урахуванням положень ДСТУ 4268, ДСТУ 4269.

4.3 Рівень комфорту готелів визначається за категоріями, які харктеризуються матеріально- технічною оснащеністю і рівнем послуг, що надаються, та позначається символом: * (зірка). Згідно з

вимогами ДСТУ 4269 готелі класифікують за п'ятьма категоріями від вищої до нижчої - *****, ****,

4.4 Вимоги до проектування готелів із рівнем комфорту вище категорії ***** визначаються завданнями на проектування з урахуванням вимог цих Норм.

5 РОЗМІЩЕННЯ БУДИНКІВ, ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ

5.1 Ділянка, що пропонується для розміщення готелю, повинна відповідати вимогам санітарно-епідеміологічних правил і гігієнічних нормативів щодо рівнів природних та штучних радіонуклідів, вмісту потенційно небезпечних для людини хімічних і біологічних речовин у повітрі, ґрунті, негативних фізичних факторів (шум, вібрація, інфразвук, електромагнітні поля тощо) та інших. Розміщення й об'ємно-просторове рішення будинків готелів повинні відповідати вимогам ДБН 360, ДБН В. 1.4-2.01, ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-17, ДБН В.2.3-4, ДСП 173, ДСанПіН 239, СанПиН 2605, СанПиН 3077 і цих Норм.

5.2 Площа ділянки визначається завданням на проектування або проектом з урахуванням умов розміщення, характеру міського середовища, функціонального складу і категорії готелю. Земельна ділянка для розміщення готелю повинна забезпечити можливість облаштування (розміщення ділянки відпочинку, господарських ділянок і гостьових стоянок автотранспорту) та озеленення .

5.3 При проектуванні готелів і готельних комплексів (крім мотелів) 'їх ділянки рекомендується розміщувати в пішохідній доступності від зупинок громадського транспорту (у радіусі 700 м).

5.4 Мотелі слід розміщувати переважно на крупних транзитних магістралях, що сполучають поселення.

5.5 У складі ділянки готелю (мотелю) повинні бути передбачені:

упоряджені майданчики перед входами в приміщення громадського і житлового призначення (з розрахунку не менше 0,2 м2 на одного проживаючого);

майданчики для стоянки автомобілів (див. 5.7);

майданчики для тимчасового паркування автомобілів і автобусів для висадки та посадки пасажирів згідно з вимогами ДБН 360 і ДБН В.2.3-5;

внутрішні наскрізні проїзди, під'їзди до головного та інших входів до готелю згідно з вимогами ДБН 360 та ДБН В.1.1-7.

5.6 Необхідність розміщення на ділянці спортивних і дитячих майданчиків, а також зимових садів, оранжерей, зелених партерів та інших зон відпочинку і дозвілля визначається завданням на проектування або проектом.

5.7 Гаражі та стоянки автомобілів при готелях слід проектувати з урахуванням вимог ДБН 360, ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.3-15, ВСН 01. Площа відкритих австоянок, що не охороняються, до площі ділянки готелю не включається.

При готелях категорії **** і вище повинні передбачатися автостоянки, що охороняються. Кількість місць на автостоянках (згідно з ДСТУ 4269) залежно від категорії готелю (мотелю) приймається не менше зазначених у таблиці 1 (у % від кількості номерів).

Кількість місць на автостоянках готелів для обслуговуючого персоналу розраховується згідно з вимогами ДБН 360 та завданням на проектування.

Кількість місць на автостоянках готелів, що мають у своєму складі відкриті для сторонніх відвідувачів підприємства харчування, побутового обслуговування і торгівлі, культурно-масового призначення, рекомендується збільшувати з урахуванням потужностей цих підприємств згідно з завданням на проектування.

Таблиця 1 - Кількість місць на автостоянках залежно від категорії готелю (мотелю)

5.8 Відстань між житловими корпусами (будинками) готелів та автостоянкою слід приймати згідно з вимогами ДБН 360 та ДСП 173.

5.9 Відкритий майданчик для короткочасної стоянки біля головного входу проектується з розрахунку одночасного розміщення не менше п'яти автомобілів.

5.10 Площу ділянки для стоянки одного автомобіля на автостоянках слід приймати відповіднодо вимог ДБН В.2.3-15.

5.11 На ділянках готелів повинні бути передбачені індивідуальні стоянки для інвалідів (із розрахунку 10 %, але не менше одного машино-місця), максимально наближені до входу у будинок, іспеціальні пристрої (пандуси, підйомники), що забезпечують доступність для маломобільних групнаселення громадських зон будинків і території готелю згідно з ДБН В.2.2-17.

5.12 При проектуванні багатофункціональних комплексів, що включають готелі, слід передбачати розміщення стоянок із розрахунку забезпечення потреби в машино-місцях для паркування автомобілів осіб, що працюють, проживають і відвідують комплекс згідно з вимогами ДБН 360.

5.13 У підземних, підвальних і цокольних поверхах готелів допускається розміщення стоянок длязберігання і паркування легкових автомобілів згідно з вимогами 6.7 ДБН В.2.3-15.

5.14 У готелях при вантажних терміналах та інших готелях, що обслуговують вантажні автомобільні потоки, слід передбачати автостоянки (пункти відстою) вантажного автотранспорту, кількість місць на яких встановлюється завданням на проектування, проектом або відповідним обґрунтуванням.

6 ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ РІШЕННЯ

6.1 Функціонально-планувальні вимоги до структури будинків готелів та їх окремих елементів

6.1.1 До складу готелів можуть входити такі групи приміщень і служб: приймально-вестибюльна,житлова, культурно-дозвіллева, фізкультурно-оздоровча, медична, підприємств побутового обслуговування і торгівлі, підприємств харчування, ділової діяльності, адміністрації і служб експлуатації,

приміщень обслуговування, вбудовано-прибудованих підприємств і закладів.

Наявність житлової та приймально-вестибюльної груп приміщень є обов'язковою. Склад додаткових приміщень, що підвищують комфорт готелю, не нормується і приймається згідно із завданням на проектування або за проектом.

Житлова частина будинків готелів (номерний фонд) повинна бути функціонально і планувальне відокремленою.

У випадку розташування приміщень готелів у складі багатофункціональних будинків, а також у випадках блокування приміщень готелів з іншими підприємствами та установами готелі повинні бути планувальне відокремлені, ізольовані та забезпечені самостійними входами і комунікаціями (вертикальними і горизонтальними).

6.1.2 Номери повинні розташовуватися в зоні мінімального впливу шуму, що спричиняє транспорт і інженерне обладнання готелю, згідно з вимогами 8.9 та 8.10 і бути ізольовані від шумів ізапахів із кухні. У житлових приміщеннях готелів не повинні порушуватись гігієнічні нормативи фізичних, хімічних та біологічних факторів, що створюються джерелами, розміщеними у вбудованих громадських приміщеннях.

6.1.3 Розміщення житлових приміщень у підземних, підвальних і цокольних поверхах не допускається.

6.1.4Просторова структура готелів повинна забезпечувати чіткий поділ потоків гостей, обслуговуючого персоналу і відвідувачів блоків громадського призначення, що працюють на населений пункт, де розміщується готель.

При проектуванні необхідно виключити суміщення і перетинання господарських і виробничих маршрутів з маршрутами проживаючих і відвідувачів.

6.1.5 При включенні до складу готелю груп приміщень громадського призначення, що працюють на населений пункт, де розміщується готель, для них слід передбачати ізольовані входи з вулиці.

6.1.6 У готелях повинні бути забезпечені умови доступу і проживання інвалідів, що пересуваються на кріслах-колясках (згідно з ДБН В.2.2-17 та ДСТУ 4269). При цьому необхідно передбачати резерв одно- і двомісних номерів з відповідним обладнанням, шириною проходів і дверних прорізів, а також пристрої для безперешкодного пересування інвалідів по горизонтальних і вертикальних комунікаціях.

Ґанки основних входів повинні обладнуватися пандусами з уклоном не більше 1:12. Ґанки і пандуси з висотою верхньої позначки від землі більше 0,45 м повинні мати огорожу.

Система відчинення, фіксації і зачинення дверей центрального входу повинна також забезпечувати інвалідам на кріслах-колясках безперешкодний вхід до будинку готелю.

6.1.7 Входи до будинків готелів необхідно обладнувати пристроями для захисту від атмосферних опадів.

6.1.8 Розсувні та обертові двері повинні дублюватися двостулковими дверима, які задовольняють умови евакуації згідно з вимогами ҐОСТ 12.1.004,

6.1.9 Основні входи до готелів повинні мати тамбури. Другорядні входи допускається обладнувати подвійними дверима, що відчиняються в напрямку виходу.

6.1.10 У готелях місткістю більше 300 місць категорій *** і вище необхідно, а в готелях меншого комфорту і місткості з організованим заїздом рекомендується передбачати багажні входи та вестибюлі (додаток Б). Рекомендується обладнувати їх засобами механізації, що забезпечують переміщення багажу від втомашини до ліфта або до будь-якої іншої проміжної точки.

6.1.11 Без природного освітлення не допускається проектувати апартаменти, житлові, службові та адміністративні приміщення з постійним режимом роботи. Допускається розміщення службових та адміністративних приміщень у підвальних і підземних поверхах за умови забезпечення природного освітлення за допомогою інженерних пристроїв (світловодів тощо).

6.1.12 Атріумні простори готелів повинні проектуватися згідно з вимогами ДБН В.2.2-9.

6.2 Житлові приміщення

6.2.1 До групи житлових приміщень входять житлові кімнати, приміщення поповерхового обслуговування, приміщення громадського призначення (вітальні, дитячі кімнати тощо). У готелях категорій **** і ***** до групи житлових приміщень рекомендується включати приміщення інформаційного сервісу (телефакс, телетайп, множильна техніка тощо).

6.2.2 Типи номерів готелів, 'їх співвідношення і площі, сантехнічне та електрообладнання номерів рекомендується проектувати згідно з додатком А.

6.2.3 Номери для інвалідів на кріслах-колясках, з дефектами зору та незрячих рекомендується розміщувати на першому поверсі. Кількість таких номерів визначається завданням на проектування; площі допускається збільшувати на 20 % проти зазначених у додатку А. Обладнання номерів повинно відповідати положенням ДБН В.2.2-17.

6.2.4 Номери можуть проектуватися в складі однієї житлової кімнати та санітарного вузла або доповнюватися передпокоєм, гардеробною. Допускається об'єднання двох і більше суміжних номерів, а також улаштування при номерах кабінетів для індивідуальної роботи.

6.2.5 Номери підвищеної комфортності (апартаменти, президентські, люкс, дуплекс) слід проектувати в складі двох і більше житлових кімнат, а також не менше двох санітарних вузлів. Склад інших додаткових приміщень і обладнання, включаючи кухонне, визначається завданням на проектування. Рекомендується влаштування барної стійки, що прилягає до вітальні.

У складі апартаментів допускається передбачати приміщення для помічників (житлову кімнату, службову кімнату із шафами, санвузол). Допускається проектування апартаментів (типу "дуплекс") у двох рівнях.

Склад приміщень апартаментів квартирного типу встановлюється завданням на проектування.

6.2.6 Усі номери повинні мати вбудовані шафи для верхнього одягу, білизни, багажу, розміщені в передпокої або житловій кімнаті, із мінімального розрахунку одна шафа (0,60 м х 0,55 м) на одного проживаючого.

Допускається заміна вбудованих шаф корпусними меблями.

У номерах з кількістю кімнат три і більше при спальних приміщеннях слід передбачати гардеробні площею не менше 6 м2.

6.2.7 Санітарно-технічне обладнання номерів готелів різних категорій, загальних санвузлів на житлових поверхах, а також мінімальні площі наведено у додатку А .

6.2.8 Усі номери готелю повинні мати природне освітлення з освітленістю житлових приміщень,встановленою ДБН В.2.5-28. Час інсоляції номерів не лімітується. Номери, орієнтовані на сектор горизонту 190-270°, повинні мати сонцезахисні пристрої, які у рівні 2-3 поверхів можуть бути замінені захисним озелененням.

6.2.9 Висоту житлових приміщень готелів слід приймати не менше зазначеної в ДБН В.2-2-15.

Висота допоміжних приміщень номерів повинна бути не менше 2,1 м. Ширина номерів готелів повинна бути не менше 2,4 м. Ширина передпокою номерів повинна бути не менше 1,1м.

6.2.10 У номерах і вітальнях допускається влаштування лоджій і балконів з висотою огорожі не менше 1,2 м. Глибина балконів повинна бути не менше 1,2 м, лоджій - 1,4 м.

6.2.11 Внутрішні сходи номерів повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-15. Сходи допускається передбачати дерев'яними із забіжними сходинками. Влаштування внутрішніх сходів, а також входів (виходів) до дворівневих номерів повинно забезпечувати внесення (винесення) великих меблів і заміну внутрішнього обладнання у разі ремонту.

6.2.12 Приміщення поповерхового обслуговування слід, як правило, блокувати, передбачаючи один блок на ЗО місць у готелях категорії *****; на 40 місць - ****; на 50 місць - ***; на 60 місць - **.

6.2.13 Приміщення поповерхового обслуговування в готелях категорії * і ** допускається розташовувати через поверх.

6.2.14 Мінімальний склад приміщень поповерхового обслуговування може бути представлений лише кімнатою чергового персоналу.

Рекомендовані склад (розвинутий) і площі приміщень поповерхового обслуговування наведені в таблиці 2.

Таблиця 2 - Склад приміщень поповерхового обслуговування готелів

ДБН В.2.2-20:2008. Будинки і споруди. Готелі (УКР) (ДБН В.2.2-20:2008. Дома и сооружения. Отели (УКР))

Предварительный просмотр: