ПРАВИЛА технічної експлуатації систем теплопостачання комунальної енергетики України
Затверджено Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19 січня 1999 р. № 9
Введено в дію з 1 січня 1999 р.
(Внесені зміни згідно з
Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 29.12.2004 р. № 234)
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Галузь застосування і призначення Правил
1.1.1. Правила технічної експлуатації систем теплопостачання комунальної енергетики України (далі - Правила) установлюють вимоги до ремонту, реконструкції, налагодження та експлуатації систем теплопостачання комунальної енергетики, до яких входять джерела теплової енергії, теплові мережі, теплові пункти і теплоспоживачі.
1.1.2. Правила поширюються на:
- районні, квартальні, групові та індивідуальні котельні, обладнані паровими та водогрійними котлами, незалежно від параметрів роботи;
- парові та водяні теплові мережі;
- центральні та індивідуальні теплові пункти, теплорозподільні станції, водяні та парові системи центрального опалення і вентиляції, системи гарячого водопостачання житлових, громадських та промислових будівель та інші пристрої і споруди теплоспоживачів.
1.1.3. Ці Правила обов'язкові для виконання усіма підприємствами, які зайняті ремонтом, реконструкцією, налагодженням та експлуатацією котелень, теплових мереж, теплорозподільних вузлів і систем теплоспоживання комунальної форми власності.
1.2. Нормативні посилання
При розробці цих Правил використовувались чинні в Україні такі нормативні документи.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
СНиП 2.04.07-86
|
Тепловые сети
|
|
|
СНиП II-4.79
|
Естественное и искусственное освещение
|
|
|
СНиП II-35-76
|
Котельные установки
|
|
|
|
Рекомендації по проектуванню дахових, вбудованих і прибудованих котельних установок та установлення побутових теплогенераторів, працюючих на природному газі (посібник до СНиП II-35-76)
|
|
|
СНиП II-58-75
|
Электростанции тепловые
|
|
|
ДБН А.3.1.-3-94
|
Приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Основні положення
|
|
|
СНиП 2.04.08-87
|
Газоснабжение
|
|
|
СНиП 2.04.05-91
|
Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха.
|
|
|
СНиП 2.04.01-85
|
Внутренний водопровод и канализация зданий.
|
|
|
ГОСТ 5542-87
|
Газы горючие природные для промышленного и коммунально-бытового назначения. Технические требования
|
|
|
ГОСТ 2939-63
|
Газы. Условия для определения объема.
|
|
|
|
Правила подачі та використання природного газу в народному господарстві України. Затверджені наказом Держкомнафтогазу 01.11.94 № 355
|
|
|
ГОСТ 3619-89
|
Котлы паровые стационарные. Типы и основные параметры
|
|
|
ГОСТ 1137-64
|
Правила приемки топлива по качеству и отбор проб
|
|
|
ГОСТ 8731-87
|
Трубы стальные бесшовные горячедеформированные. Технические условия
|
|
|
ГОСТ 8733-87
|
Трубы стальные бесшовные холодно- и теплодеформированные. Технические условия
|
|
|
ГОСТ 10705-80
|
Трубы стальные электросварные. Технические условия
|
|
|
ГОСТ 10706-76
|
Трубы стальные электросварные прямошовные. Технические требования
|
|
|
ГОСТ 20295-85
|
Трубы стальные сварные для магистральных газонефтепроводов. Технические условия
|
|
|
ГОСТ 21563-82
|
Котлы водогрейные стационарные. Основные параметры и технические требования
|
|
|
ГОСТ 25365-82
|
Котлы паровые и водогрейные. Общие технические требования. Требования к конструкции
|
|
|
ГОСТ 27303-87
|
Котлы паровые и водогрейные. Правила приемки после монтажа
|
|
|
ОСТ 34-38-453-79 Минэнерго
|
Котлы паровые стационарные. Ремонтопригодность. Общие требования
|
|
|
ТУ 14-3-190-82
|
Трубы стальные бесшовные для котельных установок и трубопроводов
|
|
|
ТУ 3-420-75
|
Трубы стальные бесшовные горячекатаные толстолистовые для паровых котлов и трубопроводов
|
|
|
ТУ 14-3-460-75
|
Трубы стальные бесшовные для паровых котлов и трубопроводов
|
|
|
ТУ 14-3-858-79
|
Трубы бесшовные холоднодеформированные
|
|
|
ТУ 14-3-954-80
|
Трубы стальные электросварные спиральношовные диаметром 580 - 1420 мм для трубопроводов тепловых сетей
|
|
|
ДНАОП 0.00-8.02-93
|
Перечень работ с повышенной опасностью
|
|
|
ДНАОП 0.00-1.07-94
|
Правила будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (зі змінами та доповненнями)
|
|
|
ДНАОП 0.00-1.08-94
|
Правила будови та безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів (зі змінами та доповненнями)
|
|
|
ДНАОП 0.00-5.10-96
|
Типова інструкція для операторів (машиністів) парових та водогрійних котлів
|
|
|
ДНАОП 0.00-1.16-96
|
Правила атестації зварників
|
|
|
РД 2730.940 102-92 Минэнерго Украины
|
Котлы паровые и водогрейные, трубопроводы пара и горячей воды. Сварные соединения. Общие требования. Контроль качества.
|
|
|
ДНАОП 0.00-1.26-96
|
Правила будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см2) водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115 °C
|
|
|
ДНАОП 0.00-1.11-98
|
Правила будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води
|
|
|
|
Правила обстежень, оцінки технічного стану, паспортизації та проведення планово-попереджувальних ремонтів теплових мереж і споруд на них. Затверджені наказом Держбуду України 09.06.98 р. № 123
|
|
|
Р 204 України 001-96
|
Рекомендації обробки води систем підживлення теплових мереж за допомогою магнієвих фільтрів.
|
|
|
|
Правила устройства электроустановок (ПУЭ)
|
|
|
ДНАОП 0.00-1.21-98
|
Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів
|
|
|
ДНАОП 0.01-1.01-95
|
Правила пожежної безпеки в Україні
|
|
|
ДНАОП 0.00-5.08-96
|
Інструкція про порядок видачі дозволу на виготовлення, ремонт і реконструкцію об'єктів котлонагляду і здійснення нагляду за виконанням цих робіт
|
|
|
ДНАОП 0.00-4.12-94
|
Типове положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці
|
|
|
|
Тимчасові правила обліку відпуску і споживання теплової енергії. Затверджені наказом Держжитлокомунгоспу і Міненерго України 01.07.96 № 57/112
|
|
|
ДНАОП 0.00-1.20-98
|
Правила безпеки систем газопостачання України (ПБСГ)
|
|
|
НАОП 1.123-1.18-80
|
Правила технической эксплуатации систем газоснабжения Украины
|
|
|
ДБН В.1.2-1-95
|
Положення про розслідування причин аварій (обвалень) будівель, споруд, їх частин та конструктивних елементів
|
|
|
ДНАОП 0.00-1.03-98
|
Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях
|
|
|
|
Перелік чинних в Україні нормативних документів у галузі будівництва. Затверджений наказом Держбуду України 21.12.98 № 295 та введений в дію з 01.01.99 р.
|
1.3. Терміни і визначення
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Паровий котел
|
Пристрій, що має топку і огрівається продуктами спаленого в ній палива та призначений для отримання пари з тиском вище атмосферного, що використовується поза самим пристроєм.
|
|
|
Водогрійний котел
|
Пристрій, що має топку і огрівається продуктами спаленого в ній палива та призначений для нагрівання води, яка знаходиться під тиском вище атмосферного і використовується як теплоносій поза самим пристроєм.
|
|
|
Бойлер
|
Підігрівач води із мережі, пароводяний або водоводяний теплообмінник, що використовує тепло пари або котлової води для отримання гарячої води інших параметрів. Бойлер може бути вбудованим в котел або стояти окремо.
|
|
|
Котел-утилізатор
|
Паровий або водогрійний котел без топки або з топкою для допалювання газів, в якому як джерело тепла використовуються гарячі гази технологічних або металургійних виробництв або інші технічні продуктові потоки.
|
|
|
Пароводогрійний котел
|
Котел, призначений для видачі споживачу пари та гарячої води.
|
|
|
Котел-бойлер
|
Паровий котел, у барабані якого розміщено пристрій для нагрівання води, що використовується поза самим котлом, а також паровий котел, в природну циркуляцію якого включено бойлер, який стоїть окремо.
Примітка. На бойлер поширюються дані Правила незалежно від того, відключається він від котла арматурою чи ні.
|
|
|
Економайзер
|
Пристрій, що обігрівається продуктами згорання палива і призначений для підігрівання або часткового випаровування води, що надходить до парового чи водогрійного котла.
|
|
|
Стаціонарний котел
|
Котел, установлений на нерухомому фундаменті.
|
|
|
Транспортабельна котельна установка
|
Комплекс, який складається з котла, допоміжного устаткування, системи керування і захисту, приміщення (контейнера), в якому вмонтовано усе устаткування, і пристосований для транспортування з метою швидкої зміни місця використання.
|
|
|
Пересувна котельна установка
|
Транспортабельна котельна установка, яка має ходову частину.
|
|
|
Розрахунковий строк служби котла
|
Термін служби у календарних роках, після закінчення якого слід провести експертне обстеження технічного стану основних деталей котла, які працюють під тиском, з метою визначення допустимості, параметрів і умов подальшої експлуатації котла або необхідності його демонтажу; термін служби повинен вираховуватись з дня введення котла в експлуатацію.
|
|
|
Напрацювання
|
Тривалість роботи об'єкта, яка вимірюється у годинах.
|
|
|
Ресурс
|
Сумарне напрацювання об'єкта від початку його експлуатації або його відновлення після ремонту до переходу в граничний стан.
|
|
|
Строк служби
|
Календарна тривалість експлуатації об'єкта до чи після ремонту до переходу в граничний стан.
|
|
|
Залишковий ресурс
|
Сумарне напрацювання об'єкта від моменту контролю його технічного стану до переходу в граничний стан.
|
|
|
Граничний стан
|
Стан об'єкта, при якому або його подальша експлуатація або відновлення працездатного стану неможливі або недоцільні.
|
|
|
Залишковий строк служби
|
Календарна тривалість експлуатації об'єкта від моменту контролю його технічного стану до переходу в граничний стан.
|
|
|
Експертне технічне діагностування
|
Технічне діагностування котла, що виконується по закінченні розрахункового терміну його служби або після вичерпання розрахункового ресурсу безпечної роботи, а також після аварії або виявлення пошкоджень елементів, які працюють під тиском, з метою визначення можливих параметрів і умов подальшої експлуатації.
|
|
|
Розрахунковий тиск
|
Максимальний надлишковий тиск у деталі, на який робиться розрахунок на міцність при обгрунтуванні основних розмірів, що забезпечують надійну роботу протягом розрахункового ресурсу.
|
|
|
Дозволений тиск котла (елемента)
|
Максимально допустимий надлишковий тиск котла (елемента), який встановлений за результатами технічного опосвідчення або контрольного розрахунку на міцність.
|
|
|
Робочий тиск котла
|
Максимально надлишковий тиск за котлом (пароперегрівачем) при нормальних умовах експлуатації.
|
|
|
Пробний тиск
|
Надлишковий тиск, при якому повинно проводитись гідравлічне випробування котла або його елементів на міцність і щільність.
|
|
|
Нормальні умови експлуатації
|
Група експлуатаційних режимів, що передбачена регламентом роботи: стаціонарний режим, пуск, вимірювання продуктивності, зупинка, гарячий резерв.
|
|
|
Аварійна ситуація
|
Стан потенційно небезпечного об'єкта, що характеризується порушенням меж та (або) умов безпечної експлуатації, але не перейшов в аварію, при якому всі несприятливі впливи джерел небезпеки на персонал утримуються в прийнятих межах за допомогою відповідних технічних засобів, передбачених проектом.
|
|
|
Елемент котла
|
Складальна одиниця котла, що призначена для виконання однієї із основних функцій котла (наприклад, колектор, барабан, пароперегрівач, поверхня нагріву та інші).
|
|
|
Основний елемент котла
|
Складальна одиниця із деталей, навантажених внутрішнім тиском, яка виконує одну із функцій котла (наприклад, збір пароводяної суміші і її розділення перегрів пари та інші).
|
|
|
Елемент трубопроводу
|
Складальна одиниця трубопроводу пари чи гарячої води, призначена для виконання однієї з основних функцій трубопроводу (наприклад, прямолінійна ділянка, коліно, трійник, конусний перехід, фланець тощо).
|
|
|
Температура робочого середовища
|
Максимальна температура пари або гарячої води в елементі котла, що розглядається.
|
|
|
Гранична температура стінки
|
Максимальна температура деталі котла або трубопроводу з боку середовища з найбільшою температурою, що визначається за тепловим і гідравлічним розрахунками або випробуваннями без врахування тимчасового збільшення обігріву (не більше 5 % розрахункового ресурсу).
|
|
|
Розрахункова температура зовнішнього повітря взимку
|
Середня температура зовнішнього повітря за найбільш холодну п'ятиденку року.
|
|
|
Стикове зварне з'єднання
|
З'єднання, в якому елементи, що зварюються, примикають один до одного торцевими поверхнями включають в себе шов і зону термічного впливу.
|
|
|
Нормативна документація
|
Правила, галузеві та державні стандарти, технічні умови, керівні документи на проектування, виготовлення ремонт, реконструкцію, монтаж, налагодження технічне діагностування
|
|
|
Держнаглядохоронпраці України
|
Комітет по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України.
|
|
|
Орган Держнаглядохоронпраці України
|
Територіальне управління Держнаглядохоронпраці України в областях і Республіці Крим.
|
|
|
Сертифікаційний центр
|
Установа (організація), яка призначена Держстандартом України з подання Держнагладохоронпраці України займатися проведенням сертифікації котлів.
|
|
|
Спеціалізована організація котлобудування
|
Організація, яка має дозвіл органів Держнаглядохоронпраці України на право виконання робіт по оцінці технічного стану котлів (діагностика, ремонт, монтаж, налагодження випробування та ін.).
|
|
|
Головна організація з котлобудування
|
Організація, яка уповноважена Держнаглядохоронпраці України проводити науково-дослідні роботи щодо вдосконалення котлів та їх безпечної експлуатації.
|
|
|
Експертно-технічний центр (ЕТЦ)
|
Організація, яка має дозвіл органів Держнаглядохоронпраці України (або входить у його систему) на право виконання робіт по оцінці технічного стану котлів (діагностика, технічне опосвідчення, випробування та ін.).
|
|
|
Експерт
|
Фахівець експертно-технічного центру, який пройшов атестування в органах Держнаглядохоронпраці України і має відповідне посвідчення.
|
|
|
Власник котла
|
Підприємство, об'єднання, товариство, асоціація, інша організація, незалежно від форм власності, що мають котел в приватній власності, а також орендарі, які прийняли на себе функції власників котла згідно з договором.
|
|
|
Система газопостачання
|
Газопроводи і споруди на них (включаючи міжселищні). Газове обладнання житлових і громадських будинків, промислових і сільськогосподарських підприємств, підприємств комунально-побутового обслуговування населення виробничого характеру, ГНС, ГНП, ПСБ, АГЗС, резервуарних, геотермальних, групових та індивідуальних установок ЗВГ.
|
|
|
Споруди систем газопостачання
|
Газопроводи і споруди на них (ГРП, колодязі, контрольні трубки, контрольно-вимірювальні пункти інш.).
Установки ЕХЗ від корозії, АСУТП, телемеханіка.
Газифіковані житлові і громадські будинки, промислові і сільськогосподарські та інші підприємства.
ГНС, ГНП, ПСБ, АГЗС, резервуарні групові і геотермальні установки.
|
|
|
Газове господарство підприємств
|
Газопроводи і споруди на них, засоби захисту від електрохімічної корозії, ГРП, ГРУ, газообладнання газифікованих виробничих і допоміжних споруд і котелень, розташованих на території підприємства.
|
|
|
Розподільні газопроводи
|
Зовнішні газопроводи, які забезпечують подачу газу від джерела (газопроводи високого і середнього тиску) до ГРП промислових підприємств, котелень, сільськогосподарських підприємств, комунальних об'єктів і інших споживачів, а також газопроводи низького тиску населених пунктів.
|
|
|
Внутрішньоплошадкові газопроводи
|
Газопроводи, які прокладаються по території підприємств, котелень і інших виробничих об'єктів.
|
|
|
Газопровід-ввід
|
Газопровід від місця приєднання до розподільного газопроводу до вимикального пристрою на вводі. До газопроводу-вводу належать і ділянки дворових газопроводів до вимикального пристрою на ввідному газопроводі.
|
|
|
Ввідний газопровід
|
Ділянка газопроводу від вимикаючого пристрою на вводі в будинок (при встановленні вимикального пристрою зовні будинку) до внутрішнього газопроводу, включаючи газопровід, прокладений в футлярі через стіну будинку.
|
|
|
Внутрішні газопроводи
|
Ділянки газопроводів від газопроводу-вводу (при встановленні вимикального пристрою в будинку) або від ввідного газопроводу до місця підключення газовикористовувального агрегату, установки, газового приладу.
|
|
|
Скидний газопровід
|
Трубопровід, призначений для скидання в атмосферу газу при спрацюванні регулювальних або запобіжних пристроїв з тим, щоб тиск газу в контрольованій точці не перевищував заданого.
|
|
|
Сигналізація
|
Пристрій, який забезпечує подачу звукового або світового сигналу при досягненні попереджувального значення контрольованого параметра.
|
|
|
Протиаварійний захист
|
Пристрій, який забезпечує відключення газу при аварійних ситуаціях.
|
|
|
Газонебезпечні роботи
|
Роботи, які виконуються у загазованому середовищі або при яких можливий вихід газу.
|
|
|
Вогневі роботи
|
Роботи, пов'язані з застосуванням відкритого вогню.
|
|
|
Небезпечна концентрація
|
Концентрація (об'ємна частина газу), що дорівнює 20 % від нижньої межі вибуховості.
|
|
|
Технічне обслуговування
|
Система обходів (оглядів), ремонтів, які дають змогу утримувати обладнання в справному стані. При технічному обслуговуванні здійснюється контроль за технічним станом, перевірка на загазованість, виявлення виходу газу, очищення, змазування, регулювання та інші операції з утримання працездатності і справності газопроводів, ГРП, електрохімзахисту, сигналізації, обладнання ГРП, ГНС, ГНП і АЗГС, газовикористовувальних установок і газових приладів.
|
|
|
Технічне обстеження (технічний огляд)
|
Періодичний обхід (огляд) з метою нагляду за станом герметичності газопроводів і станом обладнання та споруд на них, електрохімзахисту, а також усунення дрібних несправностей, які виникли під час експлуатації.
|
1.4. Відповідальність за порушення Правил
1.4.1. Працівники, які обслуговують тепловикористуючі установки і теплові мережі, повинні чітко уявляти технологічні особливості свого підприємства (організації), знати й виконувати ці Правила та інші нормативні акти (1.2).
1.4.2. Працівники, які порушили Правила, притягуються до відповідальності згідно з чинним законодавством України.
1.4.3. Відповідальним за загальний стан теплового господарства підприємства (організації) є керівник підприємства.
У теплових і технологічних цехах наказом по підприємству (організації) повинна бути призначена потрібна кількість спеціально підготовленого персоналу, відповідального за технічний стан та безпечну експлуатацію тепловикористовуючих установок і теплових мереж.
Решта персоналу підприємства (організації) несе відповідальність за дотримання Правил згідно з посадовими інструкціями.
1.4.4. Аварії та нещасні випадки, пов'язані з експлуатацією тепловикористовуючих установок і теплових мереж, розслідуються згідно з Законом України про охорону праці, ДБН В.1.2-1-95, ДНАОП 0.00-4.03-98.
На підставі матеріалів розслідування аварій та нещасних випадків повинні бути розроблені протиаварійні заходи щодо попередження подібних аварій та нещасних випадків.
1.4.5. За порушення цих Правил та нормативних актів про охорону праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці і представників професійних спілок винні працівники притягуються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно з законодавством.
2. ПАЛИВО ДЖЕРЕЛ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ
2.1. Загальні положення
2.1.1. Для одержання теплоенергії у котельнях, як правило, використовується тверде, рідке і газоподібне паливо.
2.1.2. Постачання палива здійснюється на підставі угод з постачальниками. В угодах повинні бути обумовлені нормативи показників палива, графіки відвантаження і транспортування.
2.1.3. При недотриманні договірних умов постачання палива спори між постачальником і споживачем вирішуються у встановленому законодавством порядку.
2.2. Тверде паливо
2.2.1. У котлах спалюють вугілля різних сортів (буре, кам'яне, антрацити), торф і деревні відходи. Теплота згорання різного палива неоднакова і змінюється в межах від 4 до 40 МДж/кг (1000 - 10000 ккал/кг).
Залежно від теплоти згорання прийнято поділяти паливо на високосортне й низькосортне. Низькосортне паливо ще називають місцевим паливом, оскільки рентабельність його використання невелика (дрова, торф з радіусом доставки до 20 - 30 км, а буре вугілля - до 200 км). Для одержання порівнюваних величин під час складання паливних балансів вводять поняття умовного палива. Умовним паливом прийнято вважати паливо, теплота згорання якого дорівнює 29,33 МДж/кг (7000 ккал/кг).
Для перерахування витрати натурального палива Вн в умовне Вум треба величину Вн помножити на відношення , тобто , кг.
2.2.2. Приймати тверде паливо від постачальників за кількістю та якістю належить згідно з вимогами діючих нормативних документів:
"Збірника матеріалів для працівників паливо-постачальних організацій" (Укрголовпаливо при Держпостачі України, 1985 рік) та "Норм і вказівок по нормуванню витрат палива і теплової енергії на опалення житлових та громадських будинків, а також на житлово-господарчі і комунальні потреби по Україні" (затверджені постановою Госплану УРСР від 22 березня 1982 року № 25).
2.2.3. На кожну одноразово відвантажувану споживачеві партію палива постачальник зобов'язаний скласти й вислати споживачеві посвідчення про якість палива із зазначенням номерів вагонів, назву шахти (розрізу, ліспромгоспу, кар'єру), марки, класу палива, зольності, вмісту вологи, сірки, теплоти згорання та інших показників, обумовлених угодою.
2.2.4. Усе паливо, що надходить споживачеві, слід зважити на вагонних чи автомобільних вагах. При виявленні недовантаження, яке перевищує встановлені норми природної втрати, одержувач зобов'язаний пред'явити матеріальні претензії постачальникам і транспортним організаціям.
2.2.5. Розміри території складів твердого палива повинні бути достатніми для забезпечення роздільного зберігання палива у штабелях.
2.2.6. За штабелями вугілля слід встановити постійний нагляд з метою виявлення ознак самонагрівання та самозаймання.
2.2.7. Не допускається самонагрівання вугілля до температури 60 - 70 °C.
2.2.8. При займанні вугілля, що горить, не дозволяється засипати землею чи піском, а також заливати водою у штабелі. Полум'я, що виникло, слід збивати вуглекислотою з вогнегасників типу ОУ-80, ОУ-25 транспортного виконання.
2.2.9. На підвищення темпів самонагрівання вугілля у штабелі впливають такі причини:
- змішування вугілля різних марок в одному штабелі;
- інтенсивне проникнення повітря всередину штабеля;
- інтенсивне нагрівання штабеля променями сонця;
- наявність у вугіллі сірчаного колчедану (піритної сірки);
- скупчення дріб'язку вугілля окремо від великих шматків;
- наявність у вугіллі ганчір'я, соломи, фарби та іншого будівельного сміття.
2.2.10. На кожному складі зберігання твердого палива повинні бути розроблені відповідні робочі інструкції, погоджені з місцевими органами охорони праці, промсанітарії та пожежної безпеки. Наказом по підприємству повинен бути призначений відповідальний працівник за пожежний стан і сформована добровільна пожежна дружина.
2.2.11. Не рідше одного разу на квартал слід провадити інвентаризацію палива.
2.2.12. У галереях та естакадах стрічкових конвеєрів подачі палива до котелень, вузлах перевантаження слід у холодну пору року підтримувати температуру на менше як +5 °C. Пристрої, які усувають зависання палива в бункерах і течах (пневмозавалювачі, вібратори тощо), повинні бути справними і своєчасно функціонувати.
Кути нахилу стінок бункерів і теч для вугілля повинні бути на менш як 60° до горизонту. Бункери сирого палива у котельні слід не рідше одного разу на 10 діб повністю спорожняти для огляду та очищення.
2.2.13. Всередині приміщень та на обладнанні паливоприготування і паливоподачі не допускається скупчення пилу.
Запиленість повітря слід періодично за затвердженим графіком контролювати. Вона не повинна перевищувати допустимих санітарних норм.
2.2.14. Капітальний ремонт механізмів паливних складів, паливоподачі та паливоприготування провадиться в міру потреби за графіками ППР, затвердженими головним інженером підприємства.
2.3. Рідке паливо
2.3.1. Рідке паливо утворюється в процесі переробки природних рідких і твердих горючих копалин: нафти, вугілля та горючих сланців внаслідок їх перегонки, крекінгу, піролізу або гідрогенізації, а також в результаті синтезу з горючих газів.
2.3.2. У топках котлів комунальної енергетики тепер використовується переважно два види рідкого палива: пічне побутове згідно з ТУ 38-101-656-76 та мазут паливний марки 100 згідно з ГОСТ 10585-75*.
2.3.3. Норми якості мазуту (табл. 1).
2.3.4. Характеристика пічного палива (табл. 2).
2.3.5. Транспортування мазутів до паливосховищ, як правило, здійснюється залізничним транспортом. Системи зливання і перекачування повинні бути обладнані захистом від займання у зв'язку із статичною електрикою, що виникає, а трубопроводи зливника повинні прокладатися з тепловими супутниками.
Естакади зливника обладнуються пристроями для обігрівання рубашок чи змійовиків транспортних цистерн, і якщо мазут поставляється без розігрівальних пристроїв, то повинні бути пристрої для розігрівання мазуту відкритим сухим паром тиском не вище як 0,5 МПа (5 кгс/см2).
2.3.6. Сірчані мазути розігрівати гострою парою не допускається, температура їх розігрівання повинна бути в межах 70 - 80 °C.
2.3.7. Для нормального перекачування мазуту марки 100 його розігрівають до температури 60 - 80 °C. Мазут марки 40 розігрівають до температури 40 - 60 °C.
2.3.8. Система пічного палива не потребує підігрівання, зважаючи на незначну залежність в'язкості палива від температури.
Таблиця 1
НОРМИ ЯКОСТІ МАЗУТІВ
|
|
|
|
|
|
|
|
В'язкість за °ВУ = 80 °C
|
|
|
|
Зольність, %, не більше
|
|
|
|
Механічні домішки, %, не більше
|
|
|
|
Вміст води, %, не більше
|
|
|
|
Вміст сірки, %, не більше:
|
|
|
|
малосірчисті мазути
|
|
|
|
сірчисті мазути
|
|
|
|
високосірчисті мазути
|
|
|
|
Температура спалаху, °C, не нижче
|
|
|
|
Температура застигання, °C, не нижче:
|
|
|
|
низькопарафіновані мазути
|
|
|
|
високопарафіновані мазути
|
|
|
|
Теплота згорання, МДж/кг (ккал/кг), не нижче:
|
|
|
|
малосірчисті (сірчисті) мазути
|
|
|
|
високосірчисті мазути
|
|
|
Таблиця 2
ХАРАКТЕРИСТИКА ПІЧНОГО ПАЛИВА
|
Кінематична в'язкість, мм2/с
|
|
|
Зольність, %, не більше
|
|
|
Механічні домішки, %, не більше
|
|
|
Вміст води, %
|
|
|
Вміст сірки, %, не більше
|
|
|
Температура спалаху у закритому тиглі, °C, не менше
|
|
|
Температура застигання, °C, не вище
|
|
|
Теплота згорання, МДж/кг (ккал)
|
|
2.3.9. Рідке паливо, надходячи на зливальний пункт, повинно супроводжуватися відповідними документами. За статутом приймання перед його зливанням беруть проби для перевірки вмісту сірки, води, зольності та механічних домішок згідно з вимогами ГОСТ 10585-75*.
2.3.10. Ділянки приймання, зберігання й перекачування рідкого палива є зонами підвищеної небезпеки. За виробничими інструкціями і схемами усі роботи слід виконувати не менше як двома працівниками. Взуття, одяг та інструмент не повинні бути причиною іскроутворення. Усі електродвигуни повинні бути виконані в іскрозахищеному та вибухонебезпечному виконанні (типу ВАО).
2.3.11. Засувки і вентилі на трубопроводах рідкого палива повинні відкриватися від руки, плавно, не викликаючи гідравлічних ударів. Застосовувати для відкривання і закривання важелі та ударний інструмент забороняється.
2.3.12. Уся система зливного обладнання, насоси, трубопроводи, підігрівачі повинні бути надійно заземлені. Фланцеві з'єднання повинні бути обладнані гнучкими мідними перемичками.
Внимание! Это не полная версия документа. Полная версия доступна для скачивания.
