 |
|
|||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Строительные нормативные акты
   
|
||||||||||||||||
ДСТУ Б В.2.7-32-95. Пісок щільний природний для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій і робіт. Технічні умови ( Б В.2.7-32-95 ) (ДСТУ Б В.2.7-32-95. Песок плотный естественный для строительных материалов, изделий, конструкций и работ. Технические условия)
Скачивание доступно только зарегистрированным пользователям. Зарегистрируйтесь сейчас и получите свободный доступ ко всей базе документов - ДСТУ, ГОСТ, ДБН, Снип, Санпин Скачать документ бесплатно! Предварительный просмотр:
ДСТУ Б В.2 7-32-95
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
=============================================================
Будівельні матеріали
ПІСОК ЩІЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ
ДЛЯ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ,
ВИРОБІВ, КОНСТРУКЦІЙ І РОБІТ
Технічні умови
Держкоммістобудування України
Київ 1996
ДСТУ Б В.2.7-32 95
ПЕРЕДМОВА
1 РОЗРОБЛЕНО
Науково-дослідним інститутом в'яжучих матеріалів
ім.В.Д. Глуховського (НДІВМ) Міносвіти України
при Київському державному технічному університеті
будівництва і архітектури (КДТУБА)
2 ВНЕСЕНО
Управлінням будівельної індустрії механізації та
промисловості будівельних матеріалів
Держкоммістобудування України
3 ЗАТВЕРДЖЕНО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ
наказом Держкоммістобудування України
від 31.10.1995 р. N 211
4 З ВВЕДЕННЯМ В ДІЮ ДСТУ Б В.2.7-32-95
на території України втрачають силу ГОСТ 8736-85
"Песок для строительных работ. Технические условия"
ОСТ 21-1-80 "Песок для производства силикатных из
делий автоклавного твердения", ТУ 218 УССР 438-92
"Песок природный для тяжелых бетонов и растворов"
ДСТУ Б В.2.7-32 95
ЗМІСТ
С
1 Галузь використання . ......... ......... ......... ....... 1
2 Нормативні посилання ......... ......... ......... ....... 2
3 Класифікація пісків . ......... ......... ......... ....... 3
4 Технічні вимоги ..... ......... ......... ......... ....... 3
5 Вимоги безпеки і охорони
навколишнього середовища ...... ......... ......... ....... 8
6 Правила прийняття ... ......... ......... ......... ....... 8
7 Методи контролю ..... ......... ......... ......... ...... 10
8 Транспортування і зберігання .. ......... ......... ...... 12
9 Гарантії виробника .. ......... ......... ......... ...... 12
10 Додаток А Припустимий вміст шкідливих домішок .... ...... 13
ДСТУ Б В.2.7-32 95
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
==========================================================
Будівельні матеріали
Пісок щільний природний для будівельних
матеріалів, виробів, конструкцій і робіт
Технічні умови
Строительные материалы
Песок плотный природный для
строительных материалов, изделий
конструкций и работ
Технические условия
Building materials
Sand dense natural for building materials,
articles, structures and construction works
Specifications
================================================================
Чинний від 1996-01 01
-- ---- ---
1. Галузь використання
1.1 Даний стандарт поширюється на щільний природний пісок
та пісок відсівів подрібнення з середньою густиною зерен більше
2,0 г см3 до 2,8 г см3, які одержують із гірських порід, що
спеціально чи попутно видобувають, і відходів гірничо-збагачу-
вальних підприємств для використання як:
- дрібний заповнювач бетонів (важких, легких дрібнозернистих,
спеціального призначення та ін , будівельних розчинів сухих
сумішей;
- заповнювач та компонент в'яжучого для виробництва
силікатних батонів щільної структури, ніздрюватих бетонів автоклав-
ного і безавтоклавного тверднення, силікатних цегли, каменів та
інших просованих виробів;
-- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---
Видання офіційне
- 2 -
ДСТУ Б В.2.7-32 95
- основа при улаштуванні автомобільних доріг і аеродромів;
- компонент сумішей для улаштування покриття автомобіль
них доріг і аеродромів;
- баластовий матеріал при благоустрої і планувальних роботах.
1.2 Обов'язкові вимоги які спрямовані на забезпечення
показників міцності довговічності, морозостійкосгі продукції, а
також її безпеки для здоров'я населення та навколишнього середови-
ща викладені у розділах, пунктах та підпунктах: 4.4; 4.5.1.3 ..
4.5 1.5; 4.5.2; 4.5.3.3; 4.5.3.4; 4.5.4; 4.6; 4.7.2; 4.8; 5; 6; 7;
9 та у додатку А і повинні виконуватись усіма підприємствами і ви-
робниками будівельних робіт незалежно від форм власності.
Інші вимоги стандарту є рекомендованими.
1.3 Стандарт придатний для цілей сертифікації.
2 Нормативні посилання
У даному стандарті використані положення таких норматив-
них документів:
ДСТУ Б А.1.1 55-95 : Пісок природний для виробництва буді-
: вельних матеріалів. Терміни та визначення
-- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---
ДСТУ Б В.2.7 23-95 : Розчини будівельні.
: Загальні технічні умови
-- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---
ДСТУ Б В.2.7 29-95 : Дрібні заповнювачі природні, із відходів
: промисловості, штучні для будівельних
: матеріалів, виробів, конструкцій та робіт.
: Класифікація
-- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---
ГОСТ 12.1.005-88 : ССБТ. Общие санитарно-гигиенические
: требования к воздуху рабочей зоны
-- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---
ГОСТ 8969-87 : Щебень из природного камня гравий и
: щебень из гравия для строительных работ
: Методы испытаний
-- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---
ГОСТ 8735-88 : Песок для строительных работ. Методы
: испытаний
-- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---
ГОСТ 19609.5 : Каолин обогащенный. Метод определения
: оксидов калия и натрия
-- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---
ГОСТ 19609.6 : Каолин обогащенний. Метод определения
: оксида серы
-- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---
ГОСТ 23845-86 : Породы горные скальные для производства
: щебня для строительних работ. Техничес
: кие требования и методы испытаний
-- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---
ГОСТ 24100-80 : Сырье для производства песка, гравия и
: щебня из гравия для строительних работ.
: Технические требования и методы
: испытаний
-- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---
- 3 -
ДСТУ Б В.2.7-32 95
ГОСТ 25877-83 : Смеси дегтебетонные и дегтебетон.
: Технические условия
-- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---
ГОСТ 26193-84 : Материалы из отсевов дробления извержен-
: ных горных пород для строительных работ
: Технические условия
-- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---
ГОСТ 26633-91 : Бетоны тяжелые и мелкозернистые.
: Технические условия
-- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---
ГОСТ 26873-86 : Материалы из отсевов дробления осадочных
: горных пород для строительных работ.
: Технические условия
-- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---
РБН 356 91 : Положення про радіаційний контроль на
: об'єктах будівництва і підприємствах
: будіндустрії і будматеріалів України
-- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---
3 Класифікація пісків
Піски для будівельних матеріалів виробів конструкцій і
робіт (далі піски) класифікують за ознаками, що наведені у ДСТУ
Б В 2.7 29.
4 Технічні вимоги
4.1 Пісок повинен відповідати вимогам цього стандарту і за-
стосовуватись відповідно до діючих нормативних документів.
Піски для бетонів, що призначені для різних видів будівництва,
повинні відповідати додатковим вимогам, які викладені в обов'язко-
вому додатку 3 ГОСТ 26633.
4.2 Пісок повинен характеризуватись такими показниками якості:
- зерновим складом;
- вмістом пиловидних і глинистих часток, в тому числі глини у
грудках;
- вмістом органічних домішок;
- міцністю (для подрібнених пісків);
- значенням сумарної питомої активності природних радіо-
нуклідів.
4.3 Підприємсво-виробник повинно мати і надавати споживачеві
на його вимогу такі характеристики, що визначені при геологічній
розвідці, відповідно до ГОСТ 23845, ГОСТ 24100:
- густину зерен піску;
- насипну густину та порожнистість;
- мінералого петрографічний склад піску, а для піску із
відсівів подрібнення - петрографічну характеристику
вихідної гірської породи;
- хімічний склад;
- показник потенційно-реакційної здатності піску, який
визначається хімічним методом (при наявності у піску
реакційно здатних мінералів і порід);
- форму та характер поверхні зерен піску;
- питому поверхню зерен піску;
- коефіцієнт фільтрації.
- 4 -
ДСТУ Б В.2.7-32 95
4.4 Густина
4.4.1 Піски, що випускаються за цим стандартом, повинні мати
густину зерен більше 2,0 г/см3 до 2,8 г/см3
4.4.2 Насипна густина пісків повинна бути не менше 1100 кг/м3.
4.5 Зерновий склад
4.5.1 Піски для бетонів.
4.5.1.1 Як дрібний заповнювач для батонів можуть використову-
ватись піски з модупем крупності (Мк) від 1,0 до 4 0.
4.5.1.2 Доцільність використання пісків з Мк 1,0 - 1,5 а та-
кож з Мк 3 25 - 4,0 визначається після проведення технологічних ви-
пробувань і техніко-економічного обгрунтування.
4.5.1.3 Наявність зерен розміром від 5,0 мм до 10,0 мм у
пісках для бетонів не повинна перевищувати у відсотках за масою:
- у рядовому піску - 10;
- у піску з відсівів подрібнення - 15;
- у збагачених пісках - 5.
4.5.1.4 Вміст зерен розміром більш 10,0 мм у пісках всіх
видів не повинен перевищувати 0,5% за масою:
4.5.1.5 Вміст у піску зерен, що проходять крізь сито N 016, не
повинен перевищувати у відсотках за масою:
- у пісках рядовому та із відсівів подрібнення 15;
- у збагачених пісках 10.
Примітка В дуже дрібному піску дозволяється прохід крізь сито
N 016 до 20% за масою.
4.5.2 Піски для разчинів використовуються відповідно до ДСТУ Б
В.2 7-23.
4.5.2.1 Для виготовлення будівельних розчинів (крім штука-
турних розчинів для опоряджувального шару) повинні поставлятись і
використовуватись середній рядовий та середній збагачений піски з
модулем крупності, що не перевищує 2,2, а також дрібний рядовий і
дрібний збагачений піски. Вміст зерен розміром більше 5,0 мм в пі-
сках для будівельних розчинів не повинен перевищувати 0,5% за масою.
4.5.2.2 Для виготовлення штукатурних розчинів для опоряджува-
льного шару повинні поставлятись і використовувались піски - дуже
дрібний і тонкий. Вміст зерен розміром більше 1,25 мм у пісках, що
застосовуються у штукатурних розчинах для опоряджувального шару, не
повинен перевищувати 0,5% за масою.
4.5.2.3 За погодженням підприємства-виробника із споживаюм до-
зволяється поставляти і використовувати для будівельних розчинів
(крім штукатурних розчинів для опоряджувального шару) середній рядо
вий пісок і середній збагачений пісок, в яких вміст зерен розміром
більше 5,0 мм не перевищує 5% за масою. Для виготовлення штукатурних
розчинів для опоряджувального шару дозволяється поставляти і вико-
ристовувати дуже дрібний рядовий пісок, в якому вміст зерен розміром
більше 1,25 мм не перевищує 5% за масою.
4.5.2.4 У пісках для розчинів вміст зерен, що проходить крізь
сито N 016 дозволяється до 20% за масою.
4.5.3 Піски для виготовлення силікатних виробів.
4.5.3.1 Зерновий склад пісків для виробництва ніздрюватих
батонів та піску-компонента в'яжучого для одержання щільного
силікатного бетону не нормується.
- 5 -
ДСТУ Б В.2.7-32 95
4.5.3.2 Зерновий склад піску-заповнювача для щільних силіка-
тних бетонів і для виробництва силікатних каменів цегли та інших
пресованих виробів повинен відповідати наведеному у таблиці 1.
Таблиця 1
-- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---
: : Повні залишки на ситах у відсотках за масою :
: Розміри : - ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- --:
: отворів : пісок заповнювач для : пісок для силікатних :
: контрольних : бетону щільної : каменів, цегли та :
: сит, мм : структури : інших пресованих :
: : : виробів :
:- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- --:
: 2,5 : 0 - 20 : 0 - 15 :
:- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- --:
: 1,25 : 5 - 45 : 0 - 20 :
:- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- --:
: 0,63 : 20 - 70 : 5 - 60 :
:- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- --:
: 0,315 : 50 - 80 : 15 - 80 :
:- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- --:
: 0,16 : 85 - 100 : 30 - 100 :
:- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- --:
: прохід крізь: 15 - 0 : 70 - 0 :
: сито 0,16 : : :
:- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- --:
: Модуль круп-: 1,6 - З,15 : 0,50 - 2,75 :
: ностi : : :
-- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---
Примітка Пісок який не задовольняє вимоги що викпадені у
таблиці 1 може бути використаний у тому випадку, якщо виготов-
лені з його застосуванням вироби задовольняють вимоги відповідних
стандартів та технічних умов.
4.5.3.3 Наявність зерен розміром від 5,0 мм до 10,0 мм у всіх
видах пісків для виробів із силікатних бетонів щільної та ніздрюва
тої структур не повинна перевищувати 5%; для дрібноштучних пре-
сованих виробів - 10% за масою. Вміст зерен більше 10 мм в пісках
всіх видів допускається до 0,5% за масою.
4.5.3.4 Вміст зерен, що проходять крізь сито N 016, не
нормується у пісках для ніздрюватих бетонів та у піску-компоненті
в'яжучого для щільних силікатних бетонів. Прохід крізь сито N 016 у
пісках-заповнювачах для щільних силікатних бетонів дозволяється до
15% за масою; у пісках для силікатних каменів та цегли - до 70% за
масою.
4.5.4 Піски для дорожнього будівництва
Дпя дорожнього будівництва застосовуються всі групи пісків за
зерновим складом.
Вміст зерен від 5,0 мм до 10,0 мм та більше 10,0 мм - від-
повідно за 4.5.1.3 і 4.5.1.4.
Прохід крізь сито N 016 дозволяється до 20% за масою.
4.6 Вміст пиловидних і глинистих часток
Максимально допустимий вміст пиловидних і глинисжх часток роз-
міром менше 0,05 мм що визначається відмулюванням або пипетковим
методом, у щільних пісках всіх видів, у відсотках за масою:
- 6 -
ДСТУ Б В.2.7-32 95
- для бетонів спеціального призначення, транспортного
будівництва, для гідротехнічних споруд із змінним рівнем во-
ди для напірних труб - 2, у тому числі глини у грудках -
0,25;
- для важких конструкційних і заповнювача щільних силікатних
бетонів, для гідротехнічних споруд надводної зони та
безнапірних труб - 3, у тому числі глини у грудках - 0,35;
- для ніздрюватих бетонів бетону гідротехнічних споруд підво-
дної і внутрішньої зон - 5, у тому числі глини у грудках -
0,5;
- для розчинів і дорожньо-будівельних робіт 7, у тому
числі глини у грудках - 0,5;
- для компонента в'яжучого щільних силікатних бетонів - 15;
- для силікатних каменів цегли та інших дрібноштучних пре-
сованих виробів - 20.
Примітка 1. Кількість глинистих часток, що визначається ме-
тодом набухання, не повинна перевищувати у пісках для дорожнього
будівництва із відсівів подрібнення вивержених гірських порід 1%
за масою, осадових гірських порід - 3% за масою.
Примітка 2. Для силікатних каменів та цегли, що виробляються
на імпортному обладнанні, допустимий вміст пиловидних і гли-
нистих частинок - 10% за масою; при відповідному техніко економіч-
ному обгрунтуванні та при позитивних результатах напівпромислових
випробувань 15% за масою.
Примітка З. Для ніздрюватих бетонів при позитивних результатах
напівпромислових випробувань допустимий вміст пиловидних і глинис-
тих часток - 7% за масою.
4.7 Хімічний склад
4.7.1 Хімічний склад пісків (вміст вільного кварцу, сірчистих
з'єднань, сумарний вміст лугів) для виробництва силікатних виробів
визначається при геологічній розвідці випробуванням не менше 10%
від загальної кількості проб.
4.7.2 Вміст вільного кварцу
Вміст вільного кварцу (незв'язаного SіО2) у пісках для
силікатних цегли та каменів і для піску-компонента в'яжучого для
щільних силікатних бетонів повинен бути не менше 50% за масою, для
ніздрюватих бетонів - не менше 70% за масою
4.7.3 Вміст лугів у перерахунку на Nа2О у пісках для
силікатних виробів не повинен перевищувати значень що наведені у
додатку А.
4.8 Вміст органічних домішок
4.8.1 Для бетонів і розчинів можуть використовуватись піски з
дуже низьким і низьким вмістом органічних домішок (забарвлення роз
чину світліше за колір еталона).
4.8.2 Для виробництва силікатних виробів можуть використовува-
тись піски з дуже низьким та середнім вмістом органічних домішок
(забарвлення розчину світліше або тотожнє кольору еталона).
4.8.3 Використання пісків які не відповідають вимогам 4 8.1
та 4.8.2 допускається лише після спеціальних випробувань і
техніко економічного обгрунтування.
- 7 -
ДСТУ Б В.2.7-32 95
4.9 Вміст шкідливих домішок
Значення допустимого вмісту порід і мінералів які
відносяться до шкідливих домішок наведені у додатку А цього стандар
ту та у додатку 3 ГОСТ 26633.
4.10 Міцність
4.10.1 Міцність вихідної гірської породи і гравію, які вико-
ристовуються для одержання подрібненого піску і піску із відсівів
подрібнення, повинна відповідати вимогам що наведені у таблиці 9
ДСТУ Б В.2.7 29.
4.10.2 Вивержені та метаморфічні гірські породи, які використовую-
ться для виробництва пісків із відсівів подрібнення повинні мати
границю міцності на стиск не менше 60 МПа (600 кгс/см2 , а осадові
гірські породи - не менше 40 МПа (400 кгс/см2).
4.10.3 За погодженням виробника зі споживачем допускається
випуск піску із відсівів подрібнення осадових гірськіх порід, що
мають границю міцності на стиск менше 40 МПа (400 кгс/см2, але не
менше 20 МПа (20О кгс/см2).
4.10.4 Скельні гірські породи та гравій, що застосовується для
одержання піску із відсівів подрібнення, не повинні вміщувати
слабкі різновиди у кількості більше 10% за масою, а гірські породи,
що мають границю міцності на стиск менше 40 МПа (400 кгс/см2), і
гравій марки Др24 - не більше 15% за масою.
При більшому вмісті слабких різновидів допускається
використовувати лише відсіви, які одержуються після другої та нас-
тупних стадій подрібнення.
До слабких відносяться породи з границею міцності на стиск у
насиченому водою стані менше 20 МПа (200 кгс/см2).
4.10.5 Піски із відсівів подрібнення для виготовлення дорожніх
дьогтебетонних сумішей та дьогтебетону за міцністю повинні відпо-
відати вимогам ГОСТ 25877, для дорожнього і аеродромного покриття -
додатку 3 ГОСТ 26633.
4.11 Якість суміші рядового піску і піску із відсівів
подрібнення повинна задовольняти вимоги даного стандарту щодо якості
пісків із відсівів подрібнення.
4.12 Пісок за величиною сумарної питомої радіоактивності
(Асум) природних радіонуклідів радію 226, торію-232 і калію-40,
-1
яка вимірюється у беккерелях на кілограм (Бк кг ),поділяється
на класи згідно з РБН 356 і застосовується в залежності від класу,
як наведено у 5.4.
4.13 Пісок всіх видів не повинен вміщувати сторонні домішки,
що засмічують його, - деревину каміння шматки металу, глину у
вигляді грудок та глиб.
4.14 Дуже важкий пісок із порід, що попутно видобуваються із
відходів гірничо-збагачувальних підприємств, що має густину зерен
більше 2,8 г/см3, повинен вироблятись за галузевими стандартами або
технічними умовами. При цьому для кожного родовища або групи родо-
вищ повинні бути передбачені обмеження максимального значення гус-
тини зерен і вмісту порід і мінералів, які відносяться до шкідливих
- 8 -
ДСТУ Б В.2.7-32 95
домішок згідно з ГОСТ 23845, ГОСТ 24100 і цим стандартом, а також
методом визначення вмісту порід і мінералів, що відносяться до
шкідливих домішок.
Обмеження середньої густини і вмісту порід і мінералів, які
відносяться до шкідливих домішок, визначають після спеціальних
досліджень в залежності від призначення піску і умов експлуатації
споруд, в яких він використовується.
5 Вимоги безпеки і охорони
навколишнього середовища
5.1 При виробництві піску необхідно додержуватись вимог
ГОСТ 12.1.005
5.2 Загальні вимоги безпеки повинні відповідати ГОСТ 12.0.001.
5.3 Гранично допустима концентрація ПДК пилу в повітрі
робочої зони відповідно до санітарно-гігієничних вимог не повинна
перевищувати 6 мг/м3.
5.4 Підприємство-виробник пісків повинно проводити їх оцін-
ку, яка щорічно поновлюється і видається спеціалізованою лабора-
торією.
Піски І класу за радіоактивністю можуть використовуватись у
всіх видах будівництва без обмежень; II класу - для промислового і
дорожнього будівництва у межах території населених пунктів і зон
перспективної забудови; III класу - для дорожнього будівництва за
межами населених пунктів.
5.5 Виробничі приміщення повинні бути обладнані вентиля-
цією, в робочі місця - місцевою витяжкою.
5.6 При розробленні пісків гідромеханізованим способом необ-
хідно забезпечити очищення води, повторне її використання, спус-
кання лише чистих стоків.
5.7 Пісок не токсичний, пожежо- і вибухобезпечний.
6 Правила прийняття
6.1 Пісок повинен бути прийнятий відділом технічного контро-
лю підприємства-виробника.
6.2 Для перевірки відповідності якості піску вимогам даного
стандарту проводять приймальний і періодичний контроль.
6.3 Приймальний контроль на підприємстві-виробнику прово-
дять щоденно шляхом випробування однієї змінної проби, жса
фіібрвна згідно з ГОСТ 8735.
При приймальному контролі визначають:
- новий склад;
- вміст пиловидних і глинистих часток;
- вміст глини у грудках.
6.4 При періодичному контролі визначають:
- один раз на квартал насипну густину (насипну густину при
вологості під час відвантаження визначають при необхід-
ності), а також наявність органічних домішок (гумусових
речовин ;
- один раз на рік - питому ефективну активність природних
радіонуклідів (сумарну питому активність природних
радіонуклідів визначають також у кожному випадку зміни
властивостей породи і під час переходу на новий горизонт
- 9 -
ДСТУ Б В.2.7-32 95
родовища, що розробляється).
6.5 Відбирання і підготовлення проб піску для контролю якості
на підприємстві-виробнику проводять згідно з вимогами ГОСТ 8735
6.6 Постачання і приймання піску проводять партіями. Пар-
тією вважають кількість матеріалу, що одночасно поставляється од-
ному споживачеві в одному залізничному составі або в одному судні.
При відвантаженні автомобільним транспортом партією вважають кіль-
кість піску, що відвантажується одному споживачеві протягом доби.
6.7 Споживач під час контрольної перевірки якості піску
повинен застосовувати порядок відбирання проб, який наведений у
6.8-6.11. При незадовільних результатах контрольної перевірки за
зерновим скпадом та вмістом пиловидних і глинистих частинок
піску не приймають.
6.8 Кількість точкових проб піску, що відбираються для конт-
рольної перевірки якості у кожній партії в залежності від об'єму
партії повинна бути не менше:
-- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ----
: Об'єм партії : Кількість точкових :
: : проб :
:- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---:
: До 350 м3 : 10 :
:- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---:
: Більше 350 до 700 м3 : 15 :
:- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---:
: Бiльше 700 м3 : 20 :
-- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ----
Із точкових проб утворюють об'єднану пробу, яка характери
зує партію що контролюється; усереднення, скорочення і підготов-
лення проби проводять згідно з ГОСТ 8735.
6.9 Для контрольної перевірки якості піску, що відвантажу
ється залізничним транспортом точкові проби відбирають при роз-
вантажуванні вагонів із потоку піску на стрічкових конвейєрах, які
використовуються для транспортування його на склад споживача.
При розвантажуванні вагону відбирають через рівні інтервали часу
п'ять точкових проб. Число вагонів визначають з урахуванням
одержання потрібної кількості точкових проб відповідю до 6.8.
Вагони вибирають за вказівкою споживача. У випадку коли
партію складає один вагон, під час його розвантаажування відбирають
п'ять точкових проб із яких одержують об'єднану пробу.
Якщо безперервний транспорт при розвантажуванні не засто-
совують, точкові проби відбирають безпосередньо із вагонів. Для
цього поверхню піску у вагоні вирівнюють і в точках відбору проб
роблять лунки завглибшки 0,2-0 4 м. Точки вибору проб повинні
розташовуватись у центрі та чотирьох кутках вагону при цьому
відстань від бортів вагону до точок відбору проб повинна бути не
менше 0,5 м. Проби із лунок відбирають совком знизу догори
вздовж стінок лунки.
6.10 Для контрольної перевірки якості піску, що поставляється
водним транспортом, точкові проби відбирають при розвантажуванні
судів. У випадку використання при розвантажуванні стрічкових
конвейєрів точкові проби відбирають через рівні інтервали часу із
потоку піску на конвейєрах. При розвантажуванні судна грейферними
- 10 -
ДСТУ Б В.2.7-32 95
кранами точкові проби відбирають совком через рівні інтервали часу
в ході розвантажування безпосередньо із знову одержаної поверхні
піску у судні, а не з лунок.
Для контрольної перевірки піску, який вивантажується із суден
і укладається на карти намиву методом гідромеханізації, точкові
проби відбирають відповідно до 2.9 ГОСТ 8735.
6.11 Для контрольної перевірки якості піску, який відвантажує-
ться автомобільним транспортом точкові проби відбирають під час
розвантажування автомобілів.
У випадку використання при розвантажуванні піску стрічкових
конвейєрів точкові проби відбирають із потоку піску на конвейєрах.
При розвантажуванні кожного автомобіля відбирають одну точкову про-
бу. Кількість автомобілів визначається з урахуванням одержання необ
хідної кількості точкових проб згідно з 6.8
Автомобілі вибирають за вказівкою споживача.
Якщо партія складається менше ніж із 10 автомобілів, то проби
відбирають із кожного автомобіля.
Якщо конвейєрний транспорт при розвантажуванні автомобілів не
застосовують, точкові проби відбирають безпосередьо із автомобілів.
Для цього поверхню піску в автомобілі вирівнюють, у центрі кузова
роблять лунку завглибшки 0,2-0 4 м. Із лунки пробу відбирають сов-
ком, який переміщують знизу догори вздовж стінки лунки.
6.12 Кількість піску, що поставляється, визначають за об'ємом
або масою. Обмір піску проводять у вагонах, суднах або автомобілях.
Пісок, що відвантажується у вагонах або автомобілях, зважують на
вагах. Масу піску, який відванажується у суднах визначають осадом
судна.
Кількість піску із одиниць маси в одиниці об'єму перераховують
за значенням насипної густини піску, що визначається при його воло-
гості під час відвантаження. У договорі на поставку зазначають роз-
рахункову вологість піску, яка приймається за погодженням сторін.
6.13 Підприємство виробник зобов'язане супроводжувати кожну
партію піску, що поставляється документом про якість піску в
якому повинні бути наведені:
- найменування підприємства виробника та його адреса;
- номер і дата видачі документа;
- номер партії і кількість піску;
- номер вагону або номер судна;
- група за густиною, походження та вид піску;
- модуль крупності;
- вміст пиловидних і глинистих часток, вміст глини у грудках;
- сумарна питома активність природних радіонуклідів;
- позначення цього стандарту
7 Методи контролю
7.1 Відбирання і підготовлення проб при поточних та контро-
льних перевірках якості піску визначення густини зерен, насипної
густини, зернового складу і модуля крупності, вмісту пиловидних і
глинистих часток відмучуванням пипетковим методом або методом
мокрого просіювання вмісту органічних домішок, мінералого-петро-
графічного складу, порожнистості, вологості, потенційної реакційної
здатності морозостійкості подрібнених пісків проводять згідно з
ГОСТ 8735.
7.2 Визначення вмісту глинистих часток методом набухання і
водовбирання пісків із відсівів подрібнення гірських порід прово-
дять згідно з ГОСТ 26193.
7.3 Відбирання і підготовлення проб а також випробування
гірських порід та гравію на міцність проводять згідно з ГОСТ 8269.
7.4 Радіаційно-гігієнічне оцінювання пісків проводиться
відповідно до РБН 356.
7.5 Визначення вмісту кварцу (вільного SіO2).
7.5.1 Реактиви і розчини
Кислота ортофосфорна густиною 1,78-1,80.
Натрій вуглекислий, 5% вий розчин.
Кислота соляна 5%-вий розчин.
Кислота сірчана концентрована.
Кислота фтористоводнева (плавикова) 40%-вий розчин.
Сода 5%-вий розчин.
7.5.2 Проведення аналізу
Наважку 0,5-1,0 г, яку попередньо висушили при 110оС, вміщують
у платинову чашку місткістю 50 мл і прокалюють у муфельній печі
протягом години при температурі 500-600оС.
Після охолодження у чашку повільно наливають 25 мл
ортофосфорної кислоти густиною 1,78- 1,80 і вміст чашки перемішують
платиновим шпателем а потім вміщують у термостат або муфельну піч
і витримують при 250-280оС протягом 30 хвилин при періодичному
перемішуванні 2-3 рази платиновим шпателем.
Після охолодження у чашку доливають 30 мл дистильованої води і
переміщують осад у скляну місткістю 500 мл. Осад ретельно змивають
зі стінок чашки дистильованою водою, доводять об'єм до 300 мл,
перемішують і залишають на 12 годин для відстоювання дрібних часток
кремнезему.
Фільтрат відділяють від осаду на воронці Бюхнера за допомогою
вакуум-насосу На воронку накладають подвійний беззольний фільтр,
один - маленький, по діаметру воронки, а другий більшого розміру,
щоб він загинався і торкався стінок воронки
Осад на воронці промивають 3-4 рази 5%-вим розчином соляної
кислоти і 3-4 рази гарячою водою, потім разом з фільтром переносять
у порцелянову чашку.
Осад у чашці обробляють 100 мл 5%-вого розчину соди і
нагрівають на киплячій бані, прикривши чашку годинниковим склом,
нагрівання ведуть впродовж 2 годин. Розчин відділяють декантацією, а
осад повторно обробляють 100 мл 5%-вого розчину соди. Після
закінчення промивання содою проводять 5-разову обробку осаду
5% вим розчином соляної кислоти і 8-9 разів дистильованою киплячою
водою.
Промитий осад з фільтром переносять у зважений платиновий ти-
гель, озолюють при низькій температурі і прокалюють при температурі
1050-1100оС до постійної маси.
Для перевірки чистоти одержаного кремнезему прокалений осад
обробляють 10 мл плавикової кислоти з додаванням 4-5 крапель
концентрованої сірчаної кислоти.
Після відгонки SiO2 плавиковою кислотою визначають кількість
домішок у осаді і віднімають їх вагу від ваги осаду.
- 12 -
ДСТУ Б В.2.7-32 95
7.5.3 Оброблення результатів
Вміст кварцу (вільного SiO2) визначають формулою:
а 100
SiO2 вільний = - ---- %
А
де а - маса після прожарювання у г;
А - маса наважки у г
7.6 Вміст лугів (Nа2О К2О) у перерахунку на Na2O визначають по
лум'яно фотометричним методом згідно з ГОСT 19609.5.
7.7 Вміст сірчистих і сірчанокислих з'єднань у перерахунку на
SОз визначають згідно з ГОСT 19609.6.
7.8 Вміст домішок, які засмічують кремнезем, визначають
візуально.
8 Транспортування і зберігання
8.1 Пісок транспортують у відкритих залізничних вагонах і
суднах, а також автомобілями згідно з правилами перевезення
вантажів відповідним видом транспорту, які затверджені у встанов-
леному порядку. Пісок зберігають на складі у виробника і
споживача в умовах, що запобігають його забрудненню.
8.2 При відвантаженні і зберіганні піску у зимовий час підпри-
ємство-виробник повинно вжити заходів для запобігання його змер-
занню (перелопачування, обробка спеціальними розчинами і т.п.).
9 Гарінтії виробника
Виробник гарантує відповідність піску, що виробляється
вимогам цього стандарту при додержанні правил транспортування
та зберігання
- 13 -
ДСТУ Б В.2.7-32 95
ДОДАТОК А
(обов'язковий)
ПРИПУСИМИЙ ВМІСТ ШКІДЛИВИХ ДОМІШОК
Припустимий вміст порід і мінералів що відносять до шкідливих
домішок у піску, який використовується як заповнювач для бетонів
і розчинів не повинен перевищувати таких значень:
- аморфні різновиди діоксиду кремнію, що розчиняються у
лугах (халцедон, опал, кремінь, вулканічне скло та ін.)
не більше 50 ммоль/л;
- сірка, сульфіди, крім піриту (марказит, піротин та ін.) і
сульфати (гіпс, ангідрит та ін.) у перерахунку на SОз
не більше 1% за масою; пірит у перерахунку на SОз - не
більше 4% за масою;
- галоїдні сполуки (галіт сильвін та ін.), що містять водо-
розчинні хлориди, у перерахунку на іон хлору не більше
0,15% за масою;
- слюда - не більше 2% за масою;
- вугілля - не більше 1% за масою.
Допустимий вміст цеоліту графіту, горючих сланців, азбесту,
нефеліну, апатиту, фосфориту, магнетиту гетиту та інших шкідливих
домішок визначають на основі спеціальних досліджень в залежності
від призначення піску і умов експлуатації споруд, в яких він
використовується.
Вміст лугів в перерахунку на NаО2 (вміст К2О за калієвим
польовим шпатом перераховується на вміст Nа2О за натрієвим польо-
вим шпатом множенням на коефіцієнт 0,66) у пісках для силікатних
виробів не повинен перевищувати у відсотках за масою:
2,7 - для ніздрюватих бетонів;
3,6 - для щільних силікатних бетонів;
7,2 - для силікатних цегли і каменів.
Вміст слюди, гідрослюди, хлоритів у пісках для силікатних ви-
робів - не більше 0 5% за масою.
УДК 691.22 Ж17
Ключові слова:
пісок щільний природний технічні вимоги, вимоги
безпеки, правила прийняття, методи контролю транспор-
тування, зберігання, бетони, будівельні розчини, силі-
катні вироби будівельні роботи
ДСТУ Б В.2.7-32-95
Государственный стандарт Украины
======================================================
Строительные материалы
Песок плотный природный для
строительных материалов изделий
конструкций и работ
Технические условия
Госкомградостроительства Украины
Киев 1996
ДСТУ Б В.2.7-32 95
ПРЕДИСЛОВИЕ
1 РАЗРАБОТАН
Научно исследоватльским институтом вяжущих материалов
им.В.Д. Глуховского (ННИИВМ) Минобразования Украины
при Киевском государственном техническом университете
строительства и архитектуры (КГТУСА)
2 ВНЕСЕН
Управлением строительной индустрии механизации и
промышленности строительных материалов
Госкомградостроительства Украины
3 УТВЕРЖДЕН И ВВЕДЕН В ДЕЙСТВИЕ
Приказом Госкомградостроительства Украины
от 31.10.1995 р. N 211
4 С ВВЕДЕНИЕМ В ДЕЙСТВИЕ ДСТУ Б В.2.7-32-95
на территории Украины утрачивают силу ГОСТ 8736-85
"Песок для строительных работ. Технические условия",
ОСТ 21 1-80 "Песок для производства силикатных из-
делий автоклавного твердения", ТУ 218 УССР 438 92
"Песок природный для тяжелых бетонов и растворов"
ДСТУ Б В.2.7-32 95
СОДЕРЖАНИЕ
С
1 Область применения . ......... ......... ......... ...... 1
2 Нормативные ссылки .. ......... ......... ......... ...... 2
3 Классификация песков ......... ......... ......... ...... 3
4 Технические условия . ......... ......... ......... ...... 3
5 Требования безопасности и охраны
окружающй среды ..... ......... ......... ......... ...... 8
6 Правила приемки ..... ......... ......... ......... ...... 8
7 Методы контроля ..... ......... ......... ......... ..... 11
8 Транспортирование и хранение .. ......... ......... ..... 12
9 Гарантии изготовителя ......... ......... ......... ..... 12
10 Приложение А
Допустимое содержание вредных примесей . ......... ...... 13
ДСТУ Б В.2.7-32 95
Государственный стандарт Украины
======================================================
Строительные материалы
Песок плотный природный для
строительных материалов изделий
конструкций и работ
Технические условия
Буівельні матеріали
Пісок щільний природний для будівельних
матеріалів, виробів, конструкцій і робіт
Технічні умови
Вuilding materials
Sand dense naturel for building materials,
articles structures аnd соnstruction works
Specification
-- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ----
Дата введения 1996-01-01
1 Область применения
1.1 Настоящий стандарт распространяется на плотный природный
песок и песок из отсевов дробления со средней плотностью зерен
свыше 2,0 г/см3 до 2 8 г/см3, получаемые из специально или попутно
добываемых горных пород и отходов горно-обогатительных предприятий
и предназначенные для применения в качестве:
- мелкого заполнителя бетонов (тяжелых, легких, мелкозер-
нистых, специального назначения и др , строительных раст-
воров, сухих смесей;
- заполнителя и компонента вяжущего для производства си-
ликатных бетонов плотной структуры, ячеистых бетонов
автоклавного и безавтоклавного твердения, силикатных
кирпича, камней и других прессованных изделий;
- оснований при устройстве автомобильных дорог и аэродромов;
- компонента смесей для устройства покрытий автомобильных
дорог и аэродромов;
- балластного материала при благоустройстве и планировочных
работах.
-- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---
Издание официальное
- 2 -
ДСТУ Б В.2.7-32 95
1.2 Обязательные требования, направленные на обеспечение
показателей прочности, долговечности, морозостойкости продукции, а
также ее безопасности для здоровья населения и окружающей среды,
изложены в разделах пунктах и подпунктах: 4.4; 4.5.1 3... 4.5.1.5;
4.5 2; 4.5.3.3; 4.5.3.4; 4.5.4; 4 6; 4.7.2; 4.8; 5; 6; 7; 9 и
приложении А и должны выполняться всеми предприятиями производите-
лями строительных работ независимо от форм собственности.
Остальные требования стандарта являются рекомендуемыми.
1.3 Стандарт пригоден для целей сертификации.
2 Нормативные ссылки
В настоящем стандарте использованы положения следующих норма-
тивиых документов:
ДСТУ Б А.1.1 55-95 : Песок природный для производства строи
: тельных материалов. Термины и определения
-- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---
ДСТУ Б В.2.7 23-95 : Растворы строительные.
: Общие технические условия
-- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---
ДСТУ Б В.2.7 29-95 : Мелкие заполнители природные, из отходов
: промышленности, искусственные для строите-
: льных материалов, изделий, конструкций
: и работ. Классификация
-- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---
ГОСТ 12.1.005-88 : ССБТ. Общие санитарно-гигиенические
: требования к воздуху рабочей зоны
-- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---
ГОСТ 8969-87 : Щебень из природного камня гравий и
: щебень из гравия для строительных работ
: Методы испытаний
-- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---
ГОСТ 8735-88 : Песок для строительных работ. Методы
: испытаний
-- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---
ГОСТ 19609.5 : Каолин обогащенный. Метод определения
: оксидов калия и натрия
-- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---
ГОСТ 19609.6 : Каолин обогащенний. Метод определения
: оксида серы
-- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---
ГОСТ 23845-86 : Породы горные скальные для производства
: щебня для строительних работ. Техничес
: кие требования и методы испытаний
-- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---
ГОСТ 24100-80 : Сырье для производства песка, гравия и
: щебня из гравия для строительних работ.
: Технические требования и методы
: испытаний
-- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---
ГОСТ 25877-83 : Смеси дегтебетонные и дегтебетон.
: Технические условия
-- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---
ГОСТ 26193-84 : Материалы из отсевов дробления извержен-
: ных горных пород для строительных работ
: Технические условия
-- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---
- 3 -
ДСТУ Б В.2.7-32 95
ГОСТ 26633-91 : Бетоны тяжелые и мелкозернистые.
: Технические условия
-- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---
ГОСТ 26873-86 : Материалы из отсевов дробления осадочных
: горных пород для строительных работ.
: Технические условия
-- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---
РБН 356 91 : Положение о радиационном контроле на
: обЬектах строительства и предприятиях
: стройиндустрии и стройматериалов Украины
-- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---
3 Классификация песков
Пески для строительных материалов, изделий, конструкций и
работ (далее - пески) классифицируют по признакам приведенным
в ДСТУ Б В.2.7-29.
4 Технические требования
4.1 Песок должен соответствовать требованиям настоящего стан-
дарта и применяться в соответствии с действующими нормативными до-
кументами.
Пески для бетонов, предназначенных для различных видов
строительства, должны отвечать дополнительным требовованиям из-
ложенным в обязательном приложении 3 ГОСТ 26633.
4.2 Песок должен характеризоваться следующими показателями ка-
чества:
- зерновым составом;
- содержанием пыпевидных и глинистых частиц, в том числе
глины в комках;
- содержанием органических примесей;
- прочностью (для дробленых песков);
- значением суммарной удельной активности естественных
радионуклидов.
4.3 Предприятие-изготовитель должно иметь и сообщать пот-
ребителю по его требованию следующие характеристики, установ-
ленные при геологической разведке, в соответствии с ГОСТ 23845,
ГОСТ 24100:
- плотность зерен песка;
- насыпную плотность и пустотность;
- минералого петрографический состав песка, а для песка из
отсевов дробления - петрографическую характеристику
исходной горной породы;
- химический состав;
- показатель потенциально-реакционной способности песка
определяемый химическим методом (при наличии в песке
реакционно способных минералов и пород);
- форму и характер поверхности зерен песка;
- удельную поверхность зерен песка;
- коэффициент фильтрации.
4.4 Плотность
4.4.1 Пески, выпускаемые по данному стандарту должны иметь
плотность зерен более 2,0 г/см3 до 2,8 г/см3.
- 4 -
ДСТУ Б В.2.7-32 95
4.4.2 Насыпная плотность песков должна быть не менее
1100 кг/м3.
4.5 Зерновой состав
4.5.1 Пески для бетонов.
4.5.1.1 В качестве мелкого заполнителя для бетонов могут ис-
пользоваться пески с модулем крупности (Мк) от 1,0 до 4.
4.5.1.2 Целесообразность использования песков с Мк 1,0 - 1,5,
с Мк 3,25 - 4,0 определяется после проведения технологических
испытаний и технико-экономического обоснования.
4.5.1.3 Наличие зерен размером от 5 0 мм до 10,0 мм в песках
бетонов не должно превышать, в процентах по массе:
- в рядовом песке - 10;
- в песке из отсевов дробления - 15;
- в обогащенных песках - 5.
4.5.1.4 Содержание зерен размером свыше 10,0 мм в песках всех
видов не должно превышать 0,5% по массе.
4.5.1.5 Содержание в песке эерен проходящих через сито N 016,
не должно превышать в процентах по массе:
- в песках рядовом и из отсевов дробления 15;
- в обогащенных песках - 10.
Примечание. В очень мелком песке допускается проход через
N 016 до 20% по массе.
4.5.2 Пески для растворов используются в соответствии с
ДСТУ Б В.2.7 23.
4.5.2.1 Для иэготовления строительных растворов (кроме шту-
катурных растворов для отделочного слоя) должны поставляться и
использоваться средний рядовой и средний обогащенный пески с
модулем крупности, не превышающем 2,2, а также мелкий рядовой
и мелкий обогащенный пески. Содержание зерен размером свыше
5,0 мм в песках для строительных растворов не должно превышать
0,5% по массе.
4.5.2.2 Для изготовления штукатурных растворов для отделочного
слоя должны поставляться и использоваться пески - очень мелкий и
тонкий. Содержание зерен размером свыше 1,25 мм в песках, применяе-
мых в штукатурных растворах для отделочного слоя, не должно превы-
шать 0,5% по массе.
4.5.2.3 По согласованию предприятия-изготовителя с потребите-
лем допускается поставлять и использовать для строительных раство-
ров (кроме штукатурных растворов для отделочного слоя) средний пе-
сок и средний обогащенный песок, в которых содержание зерен разме-
ром свыше 5 мм не превышает 5% по массе. Для изготовления штукатур-
ных растворов для отделочного слоя допускается поставлять и испо-
льзовать очень мелкий рядовой песок, в котором содержание зерен
размером свыше 1,25 мм не превышает 5% по массе.
4.5.2.4 В песках для растворов содержание зерен, проходящих
через сито N 016, допускаеnся до 20% по массе.
4.5.3 Пески для производства силикатных изделий.
4.5.3.1 Зерновой состав песков для производства ячеистых бе-
- 5 -
ДСТУ Б В.2.7-32 95
тонов и песка-компонента вяжущего для получения плотного сили-
катного бетона не нормируется.
4.5.3.2 Зерновой состав песка-заполнителя для плотных сили-
катных бетонов и для производства силикатных камней, кирпича и
других прессованных изделий должен соответствовать указанному
в таблице 1.
Таблица 1
-- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---
: : Полные остатки на ситах, в процентах по массе :
: Размеры : - ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- --:
: отверстий : песок заполнитель для : песок для силикатных :
: контрольных : бетона плотной : камней кирпича и :
: сит, мм : структуры : других прессованных :
: : : изделий :
:- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- --:
: 2,5 : 0 - 20 : 0 - 15 :
:- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- --:
: 1,25 : 5 - 45 : 0 - 20 :
:- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- --:
: 0,63 : 20 - 70 : 5 - 60 :
:- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- --:
: 0,315 : 50 - 80 : 15 - 80 :
:- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- --:
: 0,16 : 85 - 100 : 30 - 100 :
:- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- --:
: проход через: 15 - 0 : 70 - 0 :
: сито 0,16 : : :
:- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- --:
: Модуль круп-: 1,6 - З,15 : 0,50 - 2,75 :
: ности : : :
-- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---
Примечание. Песок, не удовлетворяющий требования, изло-
женные в таблице 1, может быть использован в том случае, если
изготовленные с его применением изделия удовлетворяют требо-
вания соответствующих стандартов и технических условий.
4.5.3.3 Наличие зерен размером от 5 0 мм до 10,0 мм во всех
видах песков для изделий из силикатных бетонов плотной и ячеистой
структуры не должно превышать 5% по массе; для мелкоштучных прессова-
нных изделий - 10% по массе. Содержание зерен более 10 мм в песках
всех вдов допускается до 0,5% по массе.
4.5.3.4 Содержание зерен проходящих через сито N 016, не норми
руется в песках для ячеистых бетонов и в песке-компоненте вяжущего
для плотных силикатных бетонов. Проход через сито N 016 в песках-
заполнителях для плотных силикатных бетонов допускается до 15%
по массе; в песках для силикатного кирпича и камней до 70% по
массе.
4.5.4 Пески для дорожного строительства
Для дорожного строительства применяются все группы песков
по зерновому составу.
Содержание зерен от 5,0 мм до 10,0 мм и свыше 10,0 мм - в
соответствии с 4.5.1.3 и 4.5.1.4.
Проход через сито N 016 допускается до 20% по массе.
- 6 -
ДСТУ Б В.2.7-32 95
4.6 Содержание пылевидных и глинистых частиц
Максимально допустимое количество пылевидных и глинистых
частиц размером менее 0,05 мм определяемое отмучиванием или пи-
петочным методом, в плотных песках всех видов, в процентах по
массе;
- для бетонов специального назначения, транспортного стро
ительства, для гидротехнических сооружений с переменным
уровнем воды для напорных труб - 2, в том числе глины в
комках - 0,25;
- для тяжелых конструкционных бетонов и заполнителя плотных
силикатных бетонов, для гидротехнических сооружений надвод-
ной эоны и безнапорных труб - 3, в том числе глины в комках
0 35;
- для ячеистых бетонов, бетона гидротехнических сооруже-
ний подводной и внутренней зон - 5, в том числе глины в
комках - 0,5;
- для растворов и дорожно-строительных работ - 7, в том
числе глины в комках - 0,5;
- для компонента вяжущего плотных силикатных бетонов - 15;
- для силикатных камней, кирпича и других мелкоштучных
прессованных изделий - 20.
Примечание 1. Количество глинистых частиц, определяемое
методом набухания, не должно превышать в песках для дорожного
строительства из отсевов дробления изверженных горных пород - 1%
по массе; осадочных горных пород - 3% по массе.
Примечание 2. Для силикатных камней и кирпича производимых на
импортном оборудовании, допускаемое содержлание пылевидных и глинис
тых частиц - 10% по массе; при соответствующем технико-экономичес-
ком обосновании и при положительных результатах полупромышленных
испытаний - 15% по массе.
Примечание 3. Для ячеистых бетонов при попожительных результа-
тах полупромышленных испытаний допускаемое содержание пылевидных и
глинистых частиц 7% по массе.
4.7 Химический состав
4.7.1 Химический состав песков (содержание свободного кварца,
сернистых соединений суммарное содержание щелочей) для производ-
ства силикатных изделий определяется при геологической разведке испы-
танием не менее 10% от общего количества проб.
4.7.2 Содержание свободного кварца
Содержание свободного кварца (несвязанного SiO2) в песках для
силикатных камней и кирпича и для песка-компонента вяжущего в плот
ных силикатных бетонах должно быть не менее 50% по массе, для яче-
истых бетонов - не менее 70% по массе.
4.7.3 Содержанию щелочей в пересчете на Na2O в песках для си-
ликатных изделий не должно превышать значений, приведенных в прило-
жении А.
4.8 Содержание органических примесей
4.8.1 Для бетонов и растворов могут использоваться пески с
- 7 -
ДСТУ Б В.2.7-32 95
очень низким и низким содержанием органических примесей (окраска
раствора светлее цвета эталона).
4.8.2 Для производства силикатных изделий могут использоваться
пески с очень низким низким и средним содержанием органических
примесей (окраска раствора светлее или соответствует цвету этало-
на)
4.8.3 Использование песков, не отвечающих требованиям 4.8.1
и 4 8.2, допускается только после специальных испытаний и технико-
экономического обоснования.
4.9 Содержание вредных примесей
Значения допустимого содержакия пород и минералов, отно-
симых к вредным примесям, приведены в приложении А настоящего
стандарта и в приложении 3 ГОСТ 26633.
4.10 Прочность
4.10.1 Прочность исходной горной породы и гравия, используемых
для получения песков дробленого и из отсевов дробления, должна соо-
тветствовать указанной в таблице 9 ДСТУ Б В 2.7 29.
4.10.2 Изверженные и метаморфические горные породы, используе-
мые для производства песков из отсевов дробления, должны иметь пре-
дел прочности при сжатии не менее 60 МПа (600 кгс/см2, а осадочные
горные породы - не менее 40 МПа (400 кгс/см2 .
4.10.3 По согласованию изготовителя с потребителем допускает-
ся выпуск песка из отсевов дробления осадочных горных пород имею-
щих предел прочности при сжатии ниже 40 МПа (400 кгс/см2, но не ме-
нее 20 МПа (200 кгс/см2).
4.10.4 В скальных горных породах и гравии, применяемых для
получения песка из отсевов дробления, не должны содержаться сла-
бые разности в количестве более 10% по массе, а в горных породах,
имеющих предел прочности при сжатии ниже 40 МПа (400 кгс/см2),
и гравии марки Др24 - не более 15% по массе
При более высоком содержании слабых разностей допускается ис-
пользовать только отсевы, получаемые после второй и последующих
стадий дробления.
К слабым относятся породы с пределом прочности при сжатии в
водонасыщенном состоянии менее 20 МПа (200 кгс/см2).
4.10.5 Пески из отсевов дробления для приготовления дорожных
дегтебетонных смесей и дегтебетона по прочности должны соответство-
вать требованиям ГОСТ 25877, для дорожных и аэродромных покрытий -
приложению 3 ГОСТ 26633
4.11 Качество смеси рядового песка и песка из отсевов дробле-
ния должно удовлетворять требования настоящего стандарта к качеству
песков и отсевов дробления.
4.12 Песок по величине суммарной удельной радиоактивности
(Асум) природных радионуклидов радия-226 тория 232 и калия-40, из-
- 8 -
ДСТУ Б В.2.7-32 95
-1
меряемой в беккерелях на килограмм (Бк кг ), подразделяется на клас-
сы в соответствии с РСН 356 и применяется в зависимости от класса,
как указано в 5.4.
4.13 Песок всех видов не должен содержать посторонних засоряю-
щих примесей - древесину, камни, куски металла, глину в виде ко-
мьев и глыб.
4.14 Очень тяжелый песок из попутно добываемых пород и отходов
горно-обогатительных предприятий, имеющий плотность зерен свыше 2,8
г/см3, должен выпускаться по отраслевым стандартам или техническим
условиям. При этом для каждого месторождения или группы месторожде-
ний должны быть предусмотрены ограничения по максимальному значению
ппотности зерен и по содержанию пород и минералов относимых к вре-
дным примесям по ГОСТ 23845, ГОСТ 24100 и настоящему стандаррту, а
также методы определения содержания пород и минералов, относимых к
вредным примесям.
Ограничения по средней плотности и содержанию пород и минера-
лов, относимых к вредным примесям, устанавливают на основании спе-
циальных исследованый в зависимости от назначения песка и условий
эксплуатации сооружений, в которых он используется.
5 Требования безопасности и охраны
окружающей среды
5.1 При производстве песка необходимо соблюдать требования
ГОСТ 12.1.005
5.2 Общие требования безопасности должны соответствовать ГОСТ
12.0.001.
5.3 Предельно допустимая концентрация (ПДК) пыли в воздухе ра
бочей зоны в соответствии с санитарно-гигиеническими требованиями
не должна превышать 6 мг/мЗ.
5.4 Предриятие-изготовитель песков должно производить их оцен-
ку на радиационную активность или иметь ежегодно обновляющийся сер
тификат качества, выданный специализированной лабораторией.
Пески I класса по радиоактивности могут испопьзоваться во всех
видах строительства без ограничений; II класса для промышленного
и дорожного строительства в пределах территории населенных пунктов
и зон перспективной застройки; III класса для дорожного строитель
ства вне населенных пунктов.
5.5 Производсгвенные помещения должны быть оборудованы
вентиляцией, а рабочие места - местной вытяжкой.
5.6 При разработке песков гидромеханизированным способом необ-
ходимо обеспечить очистку воды, повторное ее использование,
спуск только чистых стоков.
5.7 Песок не токсичен пожаро и взрывобезопасен.
6. Правила приемки
6.1 Песок должен быть принят отделом технического контроля
предприятия-изготовителя.
- 9 -
ДСТУ Б В.2.7-32 95
6.2 Для проверки соответствия качества песка требованиям насто-
ящего стандарта проводят приемочный и периодический контроль.
6.3 Приемочный контроль на предприятии-изготовителе проводят
ежедневно путем испытаний одной сменной пробы, отобранной по ГОСТ
8735.
При приемочном контроле определяют:
- зерновой состав;
- содержание пылевидых и глинистых частиц;
- содержание глины в комках.
6.4 При периодическом контроле определяют:
- один раз в квартал - насыпную плотность (насыпную плот-
ность при влажности во время отгрузки определяют по мере
необходимости), а также наличие органических примесей
(гумусовых веществ);
- один раз в год удельную эффективную активность естест
венных радионуклидов (суммарную удельную активность
естественных радионуклидов определяют также в каждом
случае изменения свойств породы и при переходе на новый
горизонт разрабатываемого месторождения).
6.5 Отбор и подготовку проб песка для контроля качества на
предприятии-изготовителе проводят в соответствии с требованиями ГОСТ
8735.
6.6 Поставку и приемку песка производят партиями Партией счи-
тают количество материала, одновременно поставляемого одному потре-
бителю в одном железнодорожном составе или в одном судне. При от-
грузке автомобильным транспортом партией считают количество песка,
отгружаемого одному потребителю в течение суток.
6.7 Потребитель при контрольной проверке качества песка должен
применять приведенный в 6.8 6.11 порядок отбора проб.
При неудовлетворительных результатах контрольной проверки по
зерновому составу и содержанию пылевидных и глинистых частиц партию
песка не принимают.
6.8 Число точечных проб песка, отбираемых для контрольной
проверки качества в каждой партии в зависимости от объема партии
должно быть не менее:
-- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ----
: ОбЬем партии : Количество точечных :
: : проб :
:- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---:
: До 350 м3 : 10 :
:- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---:
: Свыше 350 до 700 м3 : 15 :
:- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---:
: Свыше 700 м3 : 20 :
-- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ---- ----
Из точечных проб образуют объединенную пробу характери-
зующую контрольную партию; усреднение, сокращение и подготов-
ку пробы проводят по ГОСТ 8735.
6.9 Для контрольной проверки качества песка, отгружаемого же-
лезнодорожным транспортом, точечные пробы отбирают при разгрузке
- 10 -
ДСТУ Б В.2.7-32 95
вагонов из потока песка на ленточных конвейерах, используемых для
транспортирования его на склад потребителя.
При разгрузке вагона отбирают через равные интервалы времени
пять точечных проб. Число вагонов определяют с учетом получения
требуемого количества точечных проб в соответствии с п 6.8. Вагоны
выбирают по указанию потребителя. В случае, если партия состоит из
одного вагона, при его разгрузке отбирают пять точечных проб из ко
торых получают объединенную пробу
Если непрерывный транспорт при разгрузке не применяют, точеч-
ные пробы отбирают непосредственно из вагонов. Для этого повер-
хность песка в вагоне выравнивают и в точках отбора проб выкапывают
лунки глубиной 0,2-0 4 м. Точки отбора проб должны быть расположены
в центре и в четырех углах вагона, при этом расстояние от бортов
вагона до точек отбора проб должно быть не менее 0 5 м. Пробы из
лунок отбирают совком, перемещая его снизу вверх вдоль стенок лун-
ки.
6.10 Для контрольной проверки качества песка, поставляемого
водным транспортом, точечные пробы отбирают при разгрузке судов
В случае использования при разгрузке ленточных конвейеров то-
чечные пробы отбирают через равные интервалы времени из потока пес-
ка на конвейерах. При разгрузке судна грейферными кранами точечные
пробы отбирают совком через равные интервалы времени по мере раз-
грузки непосредственно с вновь образованной поверхности песка в су-
дне, а не из лунок.
Для контрольной проверки песка выгружаемого из судов и уклады-
ваемого на карты намыва способом гидромеханизации точечные пробы
отбирают в соответствии с 2.9 ГОСТ 8735.
6.11 Для контрольной проверки качества песка отгружаемого ав-
томобильным транспортом, точечные пробы отбирают при разгрузке ав-
томобилей.
В случае использования при разгрузке песка ленточных конвейе-
ров точечные пробы отбирают из потока песка на конвейерах.
При разгрузке каждого автомобиля отбирают одну точечную пробу.
Число автомобилей определяется с учетом получения требуемого числа
точечных проб по 6.8. Автомобили выбирают по указанию потребителя.
Если партия состоитт менее чем из десяти автомобилей, то пробы
песка отбирают из каждого автомобиля.
Если конвейерный транспорт при разгрузке автомобилей не приме-
няют, точечные пробы отбирают непосредственно из автомобилей. Для
этого поверхность песка в автомобиле выравнивают, в центре кузова
делают лунку глубиной 0,2-0,4 м. Из лунки пробу песка отбирают сов-
ком, перемещая его снизу вверк вдоль стенки лунки.
6.12 Количесгво поставляемого песка определяют по объему
или массе. Обмер песка проводят в вагонах, судах или автомобилях.
Песок отгружаемый в вагонах или автомобилях взвешивают на
весах. Массу песка, отгружаемого в судах определяют по осадке судна.
Количество песка из единиц массы в единицы объема пересчитыва-
ют по значениям насыпной плотности песка определяемой при его вла-
жности во время отгрузки. В договоре на поставку указывают приня-
тую по согласованию сторон расчетную влажность песка.
6.13 Предприятие-изготовитель обязано сопровождать каждую пар-
тию поставляемого песка документом о качестве, в котором должны
быть указаны:
- наименование предприятия-изготовителя и его адрес;
- 11 -
ДСТУ Б В.2.7-32 95
- номер и дата выдачи документа;
- номер партии и количество песка;
- номер вагона или номр судна;
- группа по плотности, происхождение и вид песка;
- модуль крупности;
- содержание пылевидных и глинистых частиц, содержание
глины в комках;
- суммарная удельная активность естественных радионуклидов;
- обозначение настоящего стандарта.
7 Методы контроля
7.1 Отбор и подготовку проб при текущих и контрольных провер-
ках качества песка, определение плотности зерен, насыпной плотнос-
ти, зернового состава и модуля крупности содержания пылевидных и
глинистых частиц отмучиванием пипеточным методом или методом мок-
рого просеивания, содержания органических примесей минерального
пектографического состава, пустотности, влажности потенциальной
реакционной способности, морозостойкости дробленых песков произво-
дят по ГОСТ 8735.
7.2 Определение содержания глинистых частиц методом набухания
и водопоглощения песков из отсевов дробления горных пород производят
по ГОСТ 26193
7.3 Отбор и подготовку проб, а также испытания горных пород и
гравия на прочность проводят по ГОСТ 8269.
7.4 Радиационно-гигиеническая оценка песков производится в соот-
ветствии с РСН 356.
7.5 Определение содержания кварца (свободного SiO2)
7.5.1 Реактивы и растворы
Кислота ортофосфорная плотностью 1 78 1,80.
Натрий углекислый, 5%-ный раствор.
Кислота соляная 5%-ный раствор.
Кислота серная концентрированная.
Кислота фтористоводородная (плавиковая), 40%-ный раствор.
Сода 5%-ный раствор.
7.5.2 Проведение анализа
Навеску 0,5-1,0 г, предварительно высушенную при 110оС поме-
щают в платиновую чашку вместимостью 50мл и прокаливают в му-
фельной печи в течение часа при температуре 500 600оС
После охлаждения в чашку медленно наливают 25 мл ортофосфор-
ной кислоты плотностью 1,78 1 80 и содержимое чашки перемешивают
платиновым шпателем а затем помещают в термостат или муфельную печь
и выдерживают при 250-280оС в течение 30 мин., периодически переме-
шивая 2 3 раза платиновым шпателем.
По охлаждении в чашку доливают 30 мл дистиллированной воды и
переводят осадок в стакан вместимостью 500 мл. Осадок тщательно
смывают со стенок чашки дистиллированной водой, доводят объем до
300 мл, перемешивыот и оставляют на 12 часов для отстаивания мелких
частиц кремнезема.
Фильтрат отделяют от осадка на воронке Бюхнера с помощью ваку-
ум насоса. На воронку укладывают двойной беззольный фильтр, один -
маленький по диаметру воронки а второй несколько больше, чтобы он
был загнут и касался стенок воронки.
Осадок на воронке промывают 3-4 раза 5%-ным раствором соляной
кислоты и 3-4 раза горячей водой, затем вместе с фильтром переносят
в фарфоровую чашку.
- 12 -
ДСТУ Б В.2.7-32 95
Осадок в чашке обрабатывают 100 мл 5% ного раствора соды и
нагревают на кипящей бане, прикрыв чашку часовым стеклом, нагрева-
ние ведут в течение 2 ч Раствор отделяют декантацией, а осадок
вторично обрабатывают 100 мл 5%-ного раствора соды. После окончания
промывания содой производят 5-кратную обработку осадка 5% ным ра-
створом соляной кислоты и 8 9 раз кипящей дистиллированной водой.
Промытый осадок с фильтром переносят во взвешенный платиновый
тигель, озоляют при низкой температуре и прокаливают при температу-
ре 1050 1100оС до постоянной массы.
Для проверки чистоты полученного кремнезема прокаленный осадок
обрабатывают 10 мл плавиковой кислоты с добавлением 4-5 капель кон
центрированной серной кислоты.
После отгонки SiO2 плавиковой кислотой определяют количество
примесей, захваченных осадком и вичитают их вес из веса осадка
7.5.3 Обработка результатов
Содержание кварца (свободного SiО2) определяют по формуле:
a . 100
SiO2 cвободный = - ---- - %
A
где а - масса после прокаливания в г;
А - масса навески в г.
7.6 Содержание щелочей (Nа2О+К2О) в пересчете на Nа2О
определяют пламенно-фотометрическим методом по ГОСТ 19609.5.
7.7 Содержание сернистых и сернокислых соединений в
пересчете на SОз определяют по ГОСТ 19609.6
7.8 Содержание засоряющих примесей определяют визуально.
8 Транспортирование и хранение
8.1 Песок транспортируют в открытых железнодорожных вагонах и
судах, а также автомобилях в соответствии с утвержденными в устано-
вленном порядке правилами перевозки грузов соответствующим видом
транспорта и хранят на складе у изготовителя и потребителя в услови
ях, предохраняющих песок от загрязнения.
8.2 При отгрузке и хранении песка в зимнее время предприятию-
изготовителю необходимо принять меры по предотвращению его смерза-
ния (перелопачивание обработку специальными растворами и т.п.)
9 Гарантии изготовителя
Изготовитель гарантирует соответствие выпускаемого песка тре-
бованиям настоящего стандарта при соблюдении условий транспортиро-
вания и хранения.
- 13 -
ДСТУ Б В.2.7-32 95
ПРИЛОЖЕНИЕ А
(обязательное)
ДОПУСТИМОЕ СОДЕРЖАНИЕ ВРЕДНЫХ ПРИМЕСЕЙ
Допустимое содержание пород и минералов, относимых к вред
ным примесям в песке используемом в качестве заполнителей дпя
бетонов и растворов не должно превышать следующих значений:
- аморфные разновидности диоксида кремния, растворимого в
щелочах (халцедон, опал кремень вулканическое стекло и
др.)
- не более 50 ммоль/л;
сера, сульфиды, кроме пирита (марказит, пирротин и др.) и
сульфаты (гипс, ангидрит и др.), в пересчете на SO2 - не
более 1% по массе; пирит в пересчете на SОз - не более 4%
по массе;
- галоидные соединения (галит, сильвин и др.) включающие
в себя водорастворимые хлориды, в пересчете на ион хлора
не более 0 15% по массе;
- слюда - не более 2% по массе;
- уголь не более 1% по массе
Допустимое содержание цеолита, графита, горючих сланцев асбе-
ста, нефелина, аппатита, фосфорита, магнетита, гетита и других вред-
ных примесей устанавливают на основе специальных исследований в за-
висимости от назначения песка и условий эксплуатации сооружений, в
которых он используется
Содержание щелочей в пересчете на Na2O (содержание К2О по кали
евому полевому шпату пересчитывают на содержание Na2O по натриевому
полевому шпату умножением на коэффициент 0,66) в песках для силика-
тных изделий не должно превышать, в процентах по массе:
2,7 - для ячеистых бетонов;
3,6 - для плотных силикатных бетонов;
7,2 - для силикатных кирпича и камней.
Содержание слюды, гидрослюды, хлоритов в песках для силикатных
изделий - не более 0 5% по массе.
УДК 691.22 Ж 17
Ключевые слова:
песок плотный природный, технические требования,
требования безопасности, правила приемки, методы
контроля, транспортирование, хранение, бетоны
строительные растворы, силикатные изделия,
строительные работы
|
|
|||||||||||||||
|
Категории документа:
|
||||||||||||||||
Читайте также:
|
||||||||||||||||
|
Copyright © 2009-2016 Bud Info. Все права защищены. Disclaimer
|
||||||||||||||||