Правила забудови міста Києва (проект)

Название (рус.)	Правила застройки города Киева (проект)
Кем принят	Київський міський голова
Тип документа	Правила
Рег. номер	2078
Дата принятия	27.07.2004
Рег. номер в Минюсте	40/618
Дата регистрации в Минюсте	02.08.2004
Статус	Действующий

Скачать этот документ могут только зарегистрированные пользователи

Правила забудови міста Києва
(проект)

Концепція робочої групи:
КМДА: Фоменко І.А. - керівник групи;
Головне управління містобудування, архітектури та дизайну
міського середовища: відповідальний - Присяжнюк В.Ф..
Миргородський А.С., Лещенко Е.В.;
Київдержекспертиза: Кармінський А.М.;
Київзем: Кулаковськии Ю.П., Кадомський А.М.;
Управління координації роботи проектних та будівельних
організацій: Кунах В.А.;
ВАТ Київпроект: Кафієв К.П., к.т.н.

За участю
ГО "Центр Містобудування та архітектура": Броневицький С.П.,
к.т.н., Ксеневич М.Я., к. арх., Нечаєва Т.С., к. арх., Макагон
Т.І.:
Головне управління містобудування, архітектури та дизайну
міського середовища КМДА: Глеба В.Ю., Ярославцев О.С;
ДП "Інститут генерального плану міста Києва" ВАТ Київпроект:
Чекмарьов В.Г., Жолтовський В.О., Суворов В.Л.;
Управління державного архітектурно-будівельного контролю:
Ребицький О.О.

Винесено на розгляд Головним управлінням містобудування,
архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу
Київської міської ради (Київської міської державної
адміністрації), Київдержекспертизою.

Пропозиції та зауваження надсилати за адресою: місто Київ-1,
вул. Хрещатик, 32, Головне управління містобудування, архітектури
та дизайну міського середовища або на електронну адресу:
pravila@grad.kiev.ua

ПЕРША ЧАСТИНА

Розділ 1. Загальні положення

1.1. Завдання Правил

1.1.1. Правила забудови міста Києва (далі - Правила)
розроблено з урахуванням вимог Конституції України ( 254к/96-ВР ),
Земельного ( 2768-14 ) та Водного ( 213/95-ВР ) кодексів України,
Законів України "Про столицю України - місто-герой Київ"
( 401-14 ), "Про основи містобудування" ( 2780-12 ), "Про
архітектурну діяльність" ( 687-14 ), "Про планування та забудову
територій" ( 1699-14 ), "Про місцеве самоврядування
в Україні" ( 280/97-ВР ), "Про охорону культурної спадщини"
( 1805-14 ), "Про інвестиційну діяльність" ( 1560-12 ), "Про
відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій
за правопорушення у сфері містобудування" ( 208/94-ВР ), указів
Президента України, постанов Кабінету Міністрів України,
відповідних нормативно-правових актів Київської міської ради та
виконавчого органу Київської міської ради - Київської міської
державної адміністрації, (далі - КМДА) державних будівельних норм,
стандартів і правил.

1.1.2. Правила - це нормативно-правовий акт (Місцеві правила
забудови), яким встановлюється порядок планування, забудови та
іншого використання територій і окремих земельних ділянок, порядок
надання дозволу на проектування, будівництво об'єктів
містобудування, регулювання земельних відносин при здійсненні
забудови, виконання будівельних робіт, прийняття цих об'єктів в
експлуатацію, а також здійснення контролю за містобудівною
діяльністю.

1.1.3. Головною метою запровадження правил є удосконалення
дозвільної системи на будівництво об'єктів містобудування,
забезпечення ефективної реалізації Генерального плану розвитку
міста Києва до 2020 року ( ra0370023-02 ), раціонального
використання території, створення безпечного, ресурсозберігаючого,
екологічно здорового та естетично виразного середовища, комплексне
вирішення архітектурно-містобудівних проблем міста Києва,
стимулювання інвестиційної діяльності фізичних та юридичних осіб,
урахування приватних, громадських та державних інтересів при
здійсненні містобудівної діяльності.

1.1.4. Правила регламентують здійснення інвестиційної
діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єктів містобудування:
передінвестиційної діяльності; отримання вихідних даних для
проектування, виконання проектно-вишукувальних робіт, здійснення
державної експертизи, затвердження проектно-кошторисної
документації, вирішення земельних та інших майнових питань,
оформлення дозволу на виконання будівельних робіт, здійснення
будівництва, введення в експлуатацію завершених будівництвом
об'єктів.

1.1.5. Ці Правила є першою частиною Правил забудови міста
Києва, які відповідно до статті 22 Закону України "Про планування
та забудову територій" ( 1699-14 ) складатимуться з текстової
частини та графічної частини (планів зонування). Текстова частина
Правил включає:
- перелік зон на території міста відповідно до Генерального
плану розвитку міста Києва до 2020 року, затвердженого рішенням
Київської міської ради від 28 березня 2002 року N 370/1804
( ra0370023-02 );
- умови і обмеження щодо забудови та іншого використання
земельних ділянок в межах кожної зони згідно з державними
будівельними нормами, зокрема: гранично допустимі поверховість та
щільність забудови, мінімальні відступи від будинків і споруд до
червоних ліній, меж земельних ділянок, вимоги до впорядкування
вулиць і доріг, місць паркування автомобілів, експлуатації
інженерно-транспортної інфраструктури, озеленення та комплексного
благоустрою територій, розміщення тимчасових споруд, утримання
будинків і споруд, інші вимоги відповідно до статті 19
( 1699-14 );
- регламенти забудови земельних ділянок в межах кожної зони.
Графічна частина Правил включає плани зонування територій
міста Києва, схеми обмежень забудови та іншого використання
земельних ділянок в межах кожної зони.
На планах зонування встановлюється поділ території населеного
пункту на зони з допустимими та переважними видами використання
земельних ділянок.

1.2. Склад, зміст, порядок впровадження Правил

1.2.1. Правила складаються з окремих розділів, якими
встановлюються;
1) Порядок вирішення питань розміщення, проектування і
будівництва об'єктів містобудування: основні вимоги щодо
планування, забудови та благоустрою міста, основні завдання, сфера
застосування Правил, терміни, які вживаються у Правилах.
2) Порядок отримання дозвільної документації на проектування
і будівництво об'єктів, введення їх в експлуатацію, у якому
визначається процедурний регламент, зокрема:
- передінвестиційна діяльність та отримання дозволу на
проектування і будівництво об'єктів;
- отримання вихідних даних на проектування;
- розроблення, погодження, експертиза та затвердження
проектної документації;
- регулювання земельних відносин при забудові територій та
окремих земельних ділянок;
- отримання дозволу на виконання будівельних робіт;
- прийняття завершених будівництвом об'єктів в експлуатацію.

1.2.2. Інші складові частини Правил відповідно до п. 1.1.4
повинні визначити:
- межі і перелік зон на території міста відповідно до
Генерального плану розвитку міста Києва до 2020 року
( ra0370023-02 );
- переважні і допустимі види та вимоги щодо використання
земельних ділянок;
- регламенти забудови;
- обмеження щодо забудови та іншого використання земель в
межах зон та окремих територій;
- плани зонування територій Києва та схеми планувальних
обмежень щодо забудови.

1.2.3. До Правил включаються також особливі процедури
застосування Правил, зокрема особливості надання дозволу на
будівництво об'єктів за переважними та допустимими видами
використання земельних ділянок, з відхиленням від Правил, внесення
змін до Правил, нормативно-правові акти Київської міської ради
(далі - Київрада) щодо затвердження порядків урегулювання окремих
питань тощо.

1.2.4. Розроблення складових Правил: планів зонування
території міста Києва та його окремих територій, переліку
переважних і допустимих видів забудови та іншого використання
земельних ділянок в межах кожної зони або окремої території,
єдиних умов і обмежень забудови тощо - здійснюється поетапно по
мірі затвердження детальних планів територій міста, за дорученням
виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської
державної адміністрації), далі - КМДА.
До затвердження документів, зазначених у п.п. 1.2.1, 1.2.2,
1.2.3 питання планування та забудови міста вирішуються Головним
управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського
середовища (далі - Головкиївархітектурою) за участю інших
підрозділів КМДА в установленому порядку.

1.2.5. Зміни та доповнення до Правил розробляються і
погоджуються в порядку, визначеному законодавством, і
затверджуються рішенням сесії Київради.

1.3. Основні вимоги до забудови та благоустрою міста

1.3.1. Забудова територій міста Києва здійснюється відповідно
до Генерального плану розвитку міста Києва на період до 2020 року,
затвердженого рішенням сесії Київради від 28 березня 2002 року
N 370/1804 ( ra0370023-02 ), а також іншої затвердженої
містобудівної документації з дотриманням державних стандартів,
норм та цих Правил.

1.3.2. Реалізація Генерального плану міста Києва (далі -
Генеральний план) забезпечується шляхом розроблення, затвердження
та дотримання при здійсненні містобудівної діяльності схем
інженерного обладнання міста, галузевих схем, схем планування
територій адміністративних районів і їх частин, детальних планів
територій, а також розроблення на їх основі містобудівних програм
та програм соціально-економічного розвитку.

1.3.3. У разі розташування об'єкта в межах історичних ареалів
міста Києва, у зоні охорони пам'ятки або об'єктів культурної
спадщини у складі містобудівного обгрунтування розробляються
необхідні історико-культурні обгрунтування, які погоджуються
відповідним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної
спадщини у порядку, визначеному законодавством.

1.3.4. У межах зон охорони пам'яток та об'єктів культурної
спадщини, затверджених у складі Генерального плану розвитку міста
Києва до 2020 року рішенням Київської міської ради від 28.03.2002
N 370/1804 ( ra0370023-02 ), суб'єкти містобудівної та
інвестиційної діяльності повинні дотримуватись режиму використання
територій зон охорони пам'яток, затверджених рішенням виконкому
Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.1979 року
N 920 та розпорядженням Київської міської державної адміністрації
від 17.05.2002 N 979 ( ra0979017-02 ).

1.3.5. Не допускається будівництво житла та інших об'єктів на
ділянках, які передбачені затвердженими детальними планами
територій, проектами забудови для будівництва дитячих дошкільних
закладів, шкіл, спортивних споруд та інших об'єктів соціальної
сфери обслуговування населення, окрім розміщення за відповідним
містобудівним обгрунтуванням житлових будинків з відповідними
об'єктами соціальної сфери обслуговування.

1.3.6. Не допускається будівництво житла та інших об'єктів на
територіях зелених насаджень загального користування: парків,
садів, скверів, бульварів відповідно до п. 5.4 ДБН 360-92**, окрім
установ обслуговування, призначених для забезпечення відпочинку,
розваг, занять спортом, громадського харчування відвідувачів
зазначених об'єктів.

1.3.7. У разі, якщо розміщення (реконструкція) об'єктів
пов'язано із знесенням зелених насаджень, замовник зобов'язаний
оформити внесення або пересаджування зелених насаджень відповідно
до Положення про порядок оформлення і погодження документів на
знесення чи пересаджування зелених насаджень у місті Києві та
відшкодування коштів їх відновленої вартості, затвердженого
розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 13
липня 2000 року N 1158 ( ra1158017-00 ).
Порядок створення, реконструкції, утримання та використання
озеленених територій комплексної зеленої зони міста Києва
встановлюється Київською міською радою.

1.3.8. У разі розміщення житлових масивів, громадських
торгово-ділових центрів, промислових зон, паркових комплексів на
незабудованих територіях в районах існуючої забудови має
здійснюватись комплексна забудова таких територій або комплексна
реконструкція кварталів існуючої забудови.

1.3.9. Комплексна забудова території або комплексна
реконструкція кварталів існуючої забудови здійснюється єдиним
забудовником таких територій відповідно до затвердженого
детального плану території на основі затверджених проектів
забудови (проектів розподілу територій мікрорайонів, кварталів,
комплексів) та проектної документації на будівництво окремих
будинків і споруд.

1.3.10. На зазначених територіях забудовниками забезпечується
виконання необхідної попередньої інженерної підготовки,
спорудження зовнішньої інженерно-транспортної інфраструктури та
інженерне обладнання території.

1.3.11. Рішення про організацію комплексної забудови
території або комплексної реконструкції кварталів існуючої
забудови за поданням Головкиївархітектури приймається
розпорядженням КМДА.
Функції замовника на здійснення комплексної забудови
території або комплексної реконструкції кварталів КМДА може також
покласти на виконавчий орган районної у місті Києві ради (районну
у місті Києві державну адміністрацію), іншу юридичну особу.
Залучення коштів інвесторів на будівництво об'єктів на
територіях комплексної забудови або комплексної реконструкції
кварталів, майнові права на збудовані об'єкти, прийняття їх в
експлуатацію здійснюється відповідно до законодавства.

1.3.12. Під час проектування, реконструкції та будівництва
нових житлових будинків, громадських споруд з масовим
відвідуванням населення повинні передбачатись устрої для
безперешкодного доступу людей з обмеженими фізичними можливостями
до об'єктів житлового та громадського призначення (інвалідів)
згідно з вимогами державних будівельних норм.
За неможливістю облаштування цих устроїв в умовах існуючої
забудови, при реконструкції існуючих будівель та споруд у проектах
наводяться відповідні обгрунтування.

1.3.13. Райони 5-ти поверхової житлової забудови перших
масових серій підлягають комплексній реконструкції з
реконструкцією будинків або переобладнанням, можливим знесенням
аварійних та амортизованих будинків у порядку, визначеному
законодавством.
Для забезпечення проведення комплексної реконструкції районів
5-ти поверхової забудови перших масових серій в першу чергу
визначаються земельні ділянки для розміщення і будівництва нових
житлових будинків, які призначаються для відселення мешканців
існуючих амортизованих будинків, намічених під знесення.
Нове житло будується з відповідним обгрунтуванням змін та
доповнень в існуючій схемі інженерних мереж за кошти інвесторів,
місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством, і
проектується згідно з вимогами щодо проектування соціального житла
та з урахуванням соціальних нормативів житлової забезпеченості,
які встановлюються Київською міською радою для міста Києва.
Порядок комплексної реконструкції районів забудови перших
масових серій та здійснення будівництва в умовах існуючої за
будови встановлюється Київською міською радою.

1.3.14. Площа земельної ділянки для розміщення нового
багатоквартирного житлового будинку в кварталах існуючої забудови
визначається відповідно до вимог п. 3.8* Державних будівельних
норм ДБН 360-92** "Містобудування. Планування та забудова міських
і сільських поселень" з розрахунку не менш як 12,0 м кв. на одну
людину.

1.3.15. При проектуванні нових житлових будинків повинні
передбачатись паркінги (кількість машиномісць у паркінгу повинна
бути не менше розрахункової кількості квартир та розрахункової
місткості вбудовано-прибудованих приміщень у будинку) відповідно
до рішення сесії Київської міської ради від 25.09.2003 року.
У разі неможливості улаштування підземних чи наземних
паркінгів за природними, містобудівними або іншими умовами у
проектах наводяться відповідні обгрунтування.
У цьому випадку інвесторами вносяться кошти для будівництва
комунальних паркінгів в обсягах, що визначаються відповідним
підрозділом КМДА.

1.3.16. У випадку ущільнення існуючої забудови новими
спорудами у складі проекту передбачаються розділ щодо
інженерно-технічних заходів збереження існуючих будинків, споруд
та інженерних комунікацій згідно з ВСН-2-80, а під час будівництва
здійснюються заходи щодо безпечної експлуатації будинків і споруд
(обстеження, встановлення маяків, огляд, вишукування, попередні
укріплення фундаментів та конструкцій за спеціальною документацією
або розділом у проектній документації).

1.3.17. Під час розміщення нових багатоквартирних житлових
будинків необхідно забезпечувати озеленення земельної ділянки
площею не менш як 6 м. кв. на 1 чол., та прибудинкових майданчиків
площею, виходячи з розрахункової кількості квартир у житловому
будинку, а також здійснювати комплексний благоустрій і озеленення
відповідної житлової території групи житлових будинків (кварталу),
після завершення будівництва.
Площа вільних від забудови майданчиків та озеленення на
земельній ділянці, яка надається для будівництва нового об'єкта,
може бути зменшена за розрахунками на 50% згідно з умовами п. 3.16
державних будівельних норм "Містобудування. Планування та забудова
міських і сільських поселень" ДБН 360-92** за наявністю скверів,
парків та інших озеленених територій безпосередньо на території
кварталу (мікрорайону), або розташованих поруч з кварталом, де
розміщується новий будинок.
У разі зменшення площі існуючих внутріквартальних
(мікрорайонних) багаторічних зелених насаджень внаслідок
передбаченого розміщення та будівництва нового об'єкта, інвестор
відшкодовує кошти до міського бюджету для компенсації зелених
насаджень у обсязі, який визначає відповідний підрозділ КМДА.

1.3.18. З метою упорядкування будівництва житлових та
громадських будинків висотою понад 67 м, на проектування яких
відсутні державні нормативи, розміщення їх здійснюється відповідно
до затвердженої містобудівної документації або містобудівних
обгрунтувань.
Для об'єктів висотою понад 67 м та супутніх технічних споруд
для їх проектування, будівництва та експлуатації розробляються
індивідуальні технічні вимоги, які надаються відповідними
контролюючими організаціями та органами державного нагляду.

1.3.19. Гранична висота (поверховість) будинків та споруд
визначається Головним управлінням містобудування, архітектури та
дизайну міського середовища на підставі затвердженої містобудівної
документації, а у разі відсутності затвердженої містобудівної
документації на підставі містобудівного обгрунтування та
зазначається в АПЗ.

1.4. Сфера застосування Правил

1.4.1. Додержання Правил обов'язкове для всіх учасників
містобудівної діяльності, а також для усіх суб'єктів інвестиційної
діяльності по забудові міста - фізичних і юридичних осіб України
та іноземних держав незалежно від їх форм власності і форм
фінансування інвестицій.

1.4.2. Усі проектні, інженерно-вишукувальні роботи, технічні
обстеження та інше виконуються організаціями, які мають ліцензію
на виконання відповідного виду робіт.

1.4.3. Усі учасники інвестиційної діяльності незалежно від їх
підпорядкування і форм власності несуть відповідальність за
порушення Правил згідно з законодавством України.

1.4.4. Якщо міжнародними договорами України встановлені інші
правила, ніж ті, що містяться у Правилах, то застосовуються
правила міжнародних договорів України.

1.5. Терміни та визначення

У Правилах забудови міста Києва (далі - Правила) терміни
вживаються у такому значенні:

Архітектурно-планувальні завдання (далі АПЗ) - документ,
затверджений Начальником Головкиївархітектури міста Києва, який
містить комплекс містобудівних та архітектурних вимог і особливих
умов проектування і будівництва об'єкта архітектури, що випливають
з положень затвердженої містобудівної документації, місцевих
правил забудови населених пунктів, відповідних рішень органів
виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, включаючи
вимоги і умови щодо охорони пам'яток історії та культури,
довкілля, законних прав і інтересів громадян та юридичних осіб, а
також державних, громадських інтересів при розташуванні об'єкта
архітектури на конкретній земельній ділянці.

Архітектурно-планувальне завдання на розташування рекламних
засобів (далі АПЗ) - є комплексом містобудівних і архітектурних
вимог та особливих умов проектування спеціальної конструкції,
архітектурно-рекламного, архітектурно-інформаційного та
художнього оформлення міста (частин вулиць, міських площ, окремих
будинків та їх фасадів), який надається начальником Головного
управління містобудування, архітектури та дизайну міського
середовища КМДА.

Архітектурно-планувальна частина проектної документації -
креслення, на яких зображуються генеральний план забудови,
поверхові плани та фасади, техніко-економічні показники розгортки
по вулицях та відповідні розділи пояснювальної записки.

Архітектурне рішення - авторський задум щодо просторової,
планувальної, функціональної організації, зовнішнього вигляду і
інтер'єрів об'єкта архітектури, а також інженерного та іншого
забезпечення його реалізації, викладений в архітектурній частині
проекту на всіх стадіях проектування і зафіксований в завершеному
будівництвом об'єкті.

Архітектурно-технічний паспорт - документ, який визначає
архітектурні, конструктивні, технічні та функціональні властивості
завершеного будівництвом об'єкта та умови його надійної
експлуатації.

Благоустрій - роботи з інженерної підготовки, вертикального
планування, устрою покриття, озеленення та дизайну міського
середовища відповідно до затвердженої проектно-кошторисної
документації.

Будівництво - спорудження будинків та споруд (будов та
комплексів) цивільного та виробничого призначення для надання
послуг та створення виробничих потужностей. Будівництво - це
узагальнене поняття, яке включає в собі поняття "нове будівництво,
реконструкція, реставрація, капітальний ремонт тощо".

Будова - сукупність об'єктів основного і допоміжного
виробничого або цивільного призначення, на яку розробляється
окремий проект будівництва зі зведеним кошторисним розрахунком
вартості будівництва або розрахунком вартості будівництва або
зведенням витрат.

Види проектних і будівельних робіт - будівництво, капітальний
ремонт, реконструкція, реставрація, реабілітація і благоустрій.

Вихідні дані - архітектурно-планувальне завдання, завдання
на проектування, технічні умови щодо інженерного забезпечення
об'єкта архітектури, дані технічних обстежень.

Вихідні дані для проектування - документи, які містять
містобудівні, архітектурні, планувальні, об'ємно-просторові вимоги
(АПЗ, завдання на проектування), умови щодо інженерного
забезпечення об'єкта архітектури (ТУ), дані інженерно-геологічних
та інженерно-геодезичних вишукувань та технічних обстежень.

Генеральний план забудови ділянки - складова частина
проектної документації комплекс креслень з нанесенням на
топографо-геодезичній підоснові території проектування,
встановлених червоних ліній вулиць, усіх будинків і споруд,
інженерних мереж і комунікацій, благоустрою, озеленення, що
підлягають будівництву, визначень, експлікацій, погоджень та
інших позначок.

Генеральний план розвитку населеного пункту - містобудівна
документація, яка визначає принципові вирішення розвитку,
планування, забудови та іншого використання території населеного
пункту.

Детальний план території - містобудівна документація, яка
розробляється для деталізації планування територій окремих
районів, мікрорайонів, кварталів та районів реконструкції існуючої
забудови населених пунктів.

Дозвіл на розміщення ОЗР - документ установленої форми,
виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення
виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської
державної адміністрації), який дає право на розміщення ОЗР на
певний строк і в певному місці та містить відомості про
розповсюджувача зовнішньої реклами.

Завдання на проектування - документ, у якому містяться вимоги
замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і
технологічних рішень та властивостей об'єкта архітектури, його
основних параметрів, орієнтовної вартості, організації та
термінів його будівництва.

Забудова територій - здійснення нового будівництва,
реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування
об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення
підприємств, благоустрою, озеленення, встановлення пам'ятних
знаків та дизайну міського середовища.

Забудовник - замовник на забудову території, будови,
комплексів.

Замовник - юридична та фізична особа, яка безпосередньо або
за дорученням (контрактом) інвестора:
- здійснює оформлення документів на право землекористування
ділянкою проектування;
- отримує вихідні дані на проектування;
- проводить тендер по визначенню виконавця
проектно-кошторисної документації на будівництво;
- розміщує замовлення і укладає договори на виконання
проектно-вишукувальних робіт;
- забезпечує погодження та затвердження у встановленому
порядку, проектно-кошторисної документації;
- забезпечує проведення державної експертизи
проектно-кошторисної документації;
- отримує дозвіл на будівництво об'єкта;
- забезпечує будівництво проектно-кошторисною документацією
(РД);
- здійснює поставку та комплектацію об'єкта обладнанням,
машинами і механізмами, кабельно-провідниковою продукцією,
конструкціями, матеріалами та виробами;
- проводить тендер з визначення підрядних організацій на
будівництво об'єкта;
- укладає угоди із підрядними організаціями на виконання
будівельно-монтажних та пуско-наладочних робіт;
- здійснює технічний нагляд за будівництвом, підписує акти
прихованих робіт та інші документи, які стосуються якості, строку
виконання та вартості робіт;
- проводить розрахунки за виконані роботи із підрядними
організаціями;
- здає об'єкт (будову) в експлуатацію.
В договорі доручення на виконання функції Замовника
вищезазначені види робіт можуть бути поділені на певні етапи
(передінвестиційна діяльність, інвестиційна діяльність,
будівництво об'єкта та введення його в експлуатацію тощо).

Зовнішня реклама - реклама, що розміщується на тимчасових і
стаціонарних спеціальних конструкціях розташованих на відкритій
місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд; на
елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і
доріг.

Інвестиції - всі види майнових та інтелектуальних цінностей,
що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності
(в тому числі будівництві), в результаті якої створюється прибуток
(доход) або досягається соціальний ефект.

Інвестиційна діяльність - сукупність практичних дій юридичних
і фізичних осіб щодо реалізації інвестицій.

Інвестори - суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають
рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та
інтелектуальних цінностей в будівництво об'єктів інвестування,
забезпечують його фінансування і розпоряджаються вкладеними
інвестиціями на свій розсуд з метою одержання прибутку (доходу)
або соціального ефекту.

Інформаційне повідомлення - офіційне повідомлення від
розповсюджувача зовнішньої реклами, що містить візуальне
зображення реклами або письмовий опис рекламного сюжету, у
випадках проведення рекламної акції.

Історико-містобудівне обгрунтування - науково-проектна
документація, що забезпечує урахування вимог та умов збереження
пам'яток культурної спадщини та традиційного характеру середовища
при проектуванні будівель і споруд.

Історичний ареал населеного місця - частина населеного місця,
що зберегла старовинний вигляд, розпланування та форму забудови,
типові для певних культур або періодів розвитку.

Капітальний ремонт - комплекс робіт, пов'язаних з заміною,
ремонтом або відновленням несучих або огороджувальних конструкцій
та інженерного обладнання без зміни будівельних габаритів
об'єкта, відновленням або покращенням техніко-економічних і
експлуатаційних показників об'єкта.

Культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від
попередніх поколінь об'єктів культурної спадщини.

Лінії регулювання забудови - визначені в містобудівній
документації межі розташування будинків і споруд відносно червоних
ліній, меж окремих земельних ділянок, природних меж та інших
територій.

Міський благоустрій - комплекс заходів тимчасового і
постійного характеру, що забезпечує відповідний рівень
комфортності та безпеки життя і діяльності мешканців столиці (у
т.ч. рекреаційної).

Місце розміщення об'єкта зовнішньої реклами - площа поверхні
будинку, споруди, елемента вуличного обладнання над проїжджою
частиною вулиць і доріг або відведеної території на відкритій
місцевості у межах міста, що надаються розповсюджувачу зовнішньої
реклами в тимчасове користування власником або уповноваженим ним
органом (особою).

Нове будівництво - спорудження на вільних або звільнених від
забудови майданчиках (територіях) будинків та споруд (будов та
комплексів) цивільного та виробничого призначення для надання
послуг та створення нових виробничих потужностей.

Об'єкт (будівництва) - окремо розташовані будинки і споруди
житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого
призначення, їх комплекси, об'єкти благоустрою, на будівництво
яких розробляється проектно-кошторисна документація, яка
погоджується та затверджується у встановленому порядку.

Об'єкт зовнішньої реклами (далі - ОЗР) - рекламоносій та
спеціальна рекламна конструкція для його розміщення; рекламні
акції з використанням зовнішнього міського середовища.

Об'єкт культурної спадщини - місце, споруда (витвір),
комплекс (ансамбль), їх частини, пов'язані з ними території чи
водні об'єкти, інші природні, природно-антропогенні або створені
людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до
нашого часу цінність з антропологічного, археологічного,
естетичного, етнографічного, історичного, мистецького, наукового
чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Об'єкт промислового призначення - об'єкт будівництва, який
після введення його в експлуатацію буде функціонувати в одній з
галузей промислового виробництва з виробленням промислової
продукції.

Пам'ятка - об'єкт культурної пам'ятки (див.) національного
або місцевого значення, який занесено до Державного реєстру
нерухомих пам'яток України.

Паспорт прив'язки ОЗР - визначає технічні характеристики
ОЗР, місце його розміщення з прив'язкою до плану місцевості,
фотографічний знімок місця до і після розміщення ОЗР,
узгоджувальні частину та інші необхідні відомості.

Передінвестиційна діяльність - сукупність дій юридичних і
фізичних осіб щодо вивчення містобудівних та економічних умов,
наукових, проектних, статистичних кадастрових та інших матеріалів,
містобудівної документації, необхідна для вибору земельної ділянки
і отримання дозволу на будівництво в установленому порядку.

Право земельного сервітуту - право землевласника або
землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або
безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками) або
її (їх) частиною.

Проект будівництва, проектно-кошторисна документація -
затверджені в установленому порядку текстові та графічні
матеріали, якими визначені містобудівні, архітектурні,
об'ємно-планувальні, конструктивні, інженерно-технічні,
технологічні і економічні вирішення, а також кошториси, призначені
для будівництва.

Проектна документація - затверджена в установленому порядку
документація для будівництва об'єктів архітектури, що складається
з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних
розрахунків, які визначають містобудівні, об'ємно-планувальні,
архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення і
показники.

Проект забудови територій - документація, що поєднує
властивості містобудівної та проектної документації, яка
розробляється для будівництва комплексів будинків і споруд.

Проектні роботи, проектно-вишукувальні роботи - роботи, які
пов'язані зі створенням проектної документації.

Рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення
реклами до її споживача, в т.ч. будь-які матеріальні носії
інформації, які містять візуальне зображення реклами, зокрема
друкована продукція, аплікації, мальовані, світлові, електронні
зображення, аудіотрансляція тощо.

Реконструкція - перебудова існуючих об'єктів і споруд (будов)
цивільного і виробничого призначення пов'язана зі зміною
геометричних розмірів, ремонтом або заміною окремих конструкцій
та їх елементів з метою поліпшення умов проживання і
експлуатації, надання послуг, збільшення і покращення якості
продукції та інше, зміною функціонального призначення та
техніко-економічних показників.

Реставрація - сукупність науково обгрунтованих заходів щодо
укріплення (консервації) фізичного стану, розкриття найбільш
характерних ознак, відновлення втрачених або пошкоджених елементів
об'єктів культурної спадщини із забезпеченням збереження їх
автентичності.

Реабілітація - сукупність науково обгрунтованих заходів щодо
відновлення культурних та функціональних властивостей об'єктів
культурної спадщини, приведення їх у стан, придатний для
використання. Допускається реабілітація як всього об'єкта в
цілому, так і його частин.

Робочий орган - госпрозрахункова організація "Київреклама",
що підпорядкована Головному управлінню контролю за благоустроєм та
зовнішнім дизайном міста Києва виконавчого органу Київської
міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі -
Головне управління контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном
міста Києва).

Розповсюджувач зовнішньої реклами - особа, яка здійснює
розповсюдження зовнішньої реклами.

Спеціальні конструкції - тимчасові та стаціонарні рекламні
засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні),
плоскі та об'ємні, щити, панно, транспаранти, троли, таблички,
короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі,
тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі
тощо), які використовуються для розміщення реклами.

Тендер (торги) - форма розміщення замовлення на будівництво
або проектування, яка передбачає визначення підрядника шляхом
конкурсного відбору кращої тендерної пропозиції за критеріями, що
визначаються замовником.

Учасники інвестиційної діяльності - юридичні та фізичні
особи, які призначаються інвестором і забезпечують реалізацію
інвестиційної діяльності (замовники, підрядчики, проектувальники,
постачальники, виготовлювачі та ін.). Інвестор за своїм рішенням
може виконувати обов'язки будь-якого учасника інвестиційної
діяльності.

Червоні лінії - визначені в містобудівній документації
відносно пунктів геодезичної мережі межі існуючих та
запроектованих вулиць, доріг, майданів, які відмежовують території
мікрорайонів, кварталів та території іншого призначення.

Черга будівництва - визначений проектом організації
будівництва обсяг будівельно-монтажних робіт (частка об'єкта
(будови) виробничого або цивільного призначення), який
зазначається у складі глави 2 зведеного кошторисного розрахунку
вартості будівництва, після виконання якого можливе введення
об'єкта в експлуатацію, яке частково забезпечує випуск продукції
або надання послуг за основною номенклатурою і може
експлуатуватись до повного введення об'єкта в експлуатацію з
освоєнням проектної потужності; (окремі технологічні лінії,
прольоти, цехи основних виробничих корпусів, котельні, підстанції,
холодильники, підсобні та обслуговуючі виробництва, секції жилих
будинків, вбудовано-прибудовані та вбудовані в житлові будинки
приміщення, паркінги тощо.

Розділ 2. Надання дозволу на проектування та будівництво
(нове будівництво, реконструкцію, реставрацію,
розширення, надбудову, перебудову)

Дозволом на проектування та будівництво об'єктів
містобудування є:
- рішення Київради про надання земельної ділянки в постійне
користування або передачу її у власність, або в оренду для
будівництва;
- розпорядження КМДА.

Дозволом на проектування також може бути:
- рішення Київради про погодження місця розташування об'єкта;
- лист-дозвіл на проектування (за формою наведеною у додатку
1), що надається в окремих випадках, пов'язаних з терміновим
вирішенням нагальних містобудівних завдань, охороною історичного
середовища, необхідністю детального опрацювання можливості
здійснення реконструкції, надбудов та прибудов з одночасним
вирішенням майнових та земельних питань.
До отримання дозволів на будівництво юридичні та фізичні
особи здійснюють передінвестиційну діяльність.

2.1. Передінвестиційна діяльність

2.1.1. Юридичні та фізичні особи, які мають наміри щодо
вкладення інвестицій (будь-яких видів майнових та інтелектуальних
цінностей) в об'єкти будівництва, на етапі передінвестиційної
діяльності готують відомості про:
- функціональне призначення об'єкта інвестування та його
складових частин;
- бажані (орієнтовні) основні техніко-економічні показники
об'єкта; загальна площа і кількість квартир (для житла); продукція
і потужність (для об'єктів виробничого призначення); кількість
місць (для закладів освіти, культури, охорони здоров'я,
громадського харчування та ін.); торговельна площа; загальна площа
(для офісів, багатофункціональних комплексів та ін.); показники
об'єктів комунального та іншого призначення; чисельність
працюючих;
- бажане місце розташування на території міста Києва;
- особливі умови функціонування (за наявністю) та орієнтовна
площа ділянки (території);
- державну реєстрацію інвестора, як суб'єкта інвестиційної
діяльності.
Для підтвердження своєї фінансової спроможності та ділової
репутації інвестор має право подати довідку відповідного
фінансового органу про декларацію можливих обсягів і джерела
здійснюваних інвестицій.

2.1.2. Інвестор може виступити замовником особисто або має
право визначити і на договірних умовах призначити замовника
(забудовника), який від його імені представлятиме інвестора у
відносинах з іншими учасниками містобудівної, та інвестиційної
діяльності, іншими юридичними і фізичними особами щодо визначення
місця розташування об'єкта містобудування, надання земельної
ділянки, проектування та будівництва об'єкта, інвестування, інших
питань інвестиційної діяльності.

2.1.3. При потребі, інвестор має право виконати (замовити)
без спеціальних дозволів і погоджень передпроектні пропозиції (про
роблення) для обгрунтування архітектурно-містобудівних вирішень
щодо забудови території, бажаного місця розташування об'єкта
відповідно до інформації про правовий статус, допустимі види
забудови та іншого використання земельних ділянок, єдині умови та
обмеження використання земельної ділянки.

2.1.4. Такі передпроектні пропозиції (пророблення) не є
стадіями проектування і розглядаються Головкиївархітектурою при
підготовці висновків щодо можливості розміщення об'єктів
містобудування, при виборі земельних ділянок для розміщення
об'єктів містобудування у порядку, встановленому постановою
Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 року N 427
( 427-2004-п ), при вирішенні питань формування забудови території
міста в установленому порядку.

2.1.5. Для виконання передпроектних пропозицій (пророблень)
інвестор має право отримувати від органів виконавчої влади та
місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про
планування та забудову територій" ( 1699-14 ) офіційну інформацію
про правовий статус, допустимі види забудови та іншого
використання земельних ділянок, єдині умови та обмеження
використання земельної ділянки без отримання дозволу на
будівництво та згоди власника або користувача зазначеної земельної
ділянки.
Обсяги інформації визначає орган, який надає інформацію.
Підготовка інформації здійснюється підприємствами, установами та
організаціями на договірних засадах в порядку, встановленому
законодавством.

2.1.6. У разі необхідності визначення принципових
містобудівних рішень щодо забудови інвестиційно привабливих
територій або варіантів розміщення інвестиційно привабливих
об'єктів на землях, які не перебувають у власності або
користуванні, на підставі відповідного розпорядження КМДА, можуть
розроблятись передпроектні пропозиції за рахунок бюджетних коштів
для подальшого проведення конкурсів (тендерів) на право забудови
таких територій та залучення інвесторів для комплексної їх
забудови.

2.1.7. Висновок Головкиївархітектури щодо погодження
відведення земельної ділянки, передачі її у власність або в оренду
надається на підставі містобудівного обгрунтування, яке
розробляється у випадках, передбачених ДБН Б.1.1-4-2002 року
"Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження
містобудівного обгрунтування", а також при потребі передпроектних
проробок.
Необхідність виконання таких робіт визначається у кожному
конкретному випадку Головкиївархітектурою.

2.1.8. Містобудівне обгрунтування розробляється за
замовленням інвестора у місячний термін для принципового
визначення можливостей розміщення об'єктів будівництва в системі
забудови міста та їх граничних параметрів, визначення варіантів
розміщення об'єкта, уточнення параметрів окремого об'єкта
містобудування, розміщення об'єкта за відсутності затвердженої
містобудівної документації, при потребі внесення змін до
містобудівної документації, у випадку розміщення об'єкта
містобудування у зоні охорони пам'ятки архітектури та
містобудування.

2.1.9. Містобудівне обгрунтування розробляється
організаціями, які мають відповідну ліцензію на виконання
проектних робіт, розроблення містобудівної документації на
замовлення:
- Київської міської держадміністрації - здійснюється за
рахунок коштів міського бюджету;
- районної (у місті Києві) державної адміністрації -
здійснюється за рахунок коштів районного бюджету;
- юридичних і фізичних осіб - здійснюється за рахунок власних
коштів.

2.1.10. Містобудівне обгрунтування погоджується:
- у разі розроблення містобудівного обгрунтування
розташування об'єкта містобудування, варіантів його
територіального розміщення, уточнення його граничних параметрів -
Головкиївархітектурою, іншими необхідними органами державного
нагляду;
- у разі розроблення містобудівного обґрунтування місця
розташування об'єкта містобудування в зоні охорони пам'ятки
архітектури та містобудування національного значення - з Державною
службою охорони культурної спадщини Міністерства культури та
мистецтв України, а в зоні охорони пам'ятки архітектури та
містобудування місцевого значення - Головним управлінням культури,
мистецтв та охорони культурної спадщини КМДА;
- у разі розроблення містобудівного обгрунтування внесення
змін до містобудівної документації або необхідності внесення змін
до містобудівної документації у зв'язку з розташуванням об'єкта
містобудування відповідне містобудівне обгрунтування погоджується
Головним управлінням земельних ресурсів, Головним управлінням
містобудування, архітектури та дизайну міського середовища,
управлінням охорони навколишнього середовища міста Києва, службою
головного санітарного лікаря міста Києва, та іншими органами
державного управління та нагляду в межах їх повноважень, а в
разі необхідності - організацією-розробником містобудівної
документації.
Замовник забезпечує організацію розроблення та погодження
містобудівного обгрунтування.
Проект рішення про затвердження зміни до містобудівної
документації подається Головкиївархітектурою на затвердження
Київраді.

2.2. Порядок розгляду клопотань про визначення ділянки
(території) для розміщення, проектування та будівництва
об'єкта містобудування

2.2.1. Отримання дозволу на проектування та будівництво
особами, які не мають права власності або користування
земельними ділянками

2.2.1.1. Інвестор або за його дорученням замовник подає до
Київської міської ради клопотання щодо надання земельної ділянки
для розміщення, проектування та будівництва об'єкта містобудування
у порядку, встановленому рішенням Київської міської ради. До
клопотання долаються відомості та матеріали:
- орієнтовна площа земельної ділянки;
- довідка про державну реєстрацію інвестора;
- статут (положення) юридичної особи;
- інформація щодо бажаного інвестором призначення об'єкта та
його коротка характеристика, а також щодо бажаного або фактичного
місця розташування, відомості про вид будівництва, бажані терміни
будівництва;
- при потребі, передпроектні пропозиції (пророблення),
містобудівні обгрунтування, інші документи та матеріали, що
обґрунтовують площу, цільове призначення та місце розташування
земельної ділянки відповідно до статті 123 Земельного кодексу
України ( 2768-14 ).

2.2.1.2. У разі отримання в установленому порядку згоди на
розроблення проекту відведення земельної ділянки або доручення на
складання технічної документації по оформленню права користування
землею така згода (доручення) також є підставою для отримання
вихідних даних на проектування, виконання пошукових, геодезичних
та інших розвідувальних робіт у встановленому порядку відповідно
до розділу 4 цих Правил за угодою з власником землі або за
погодженням із землекористувачем відповідно до статті 97
Земельного кодексу України ( 2768-14 ).
Виконання у таких випадках зазначених робіт є власним ризиком
замовника (інвестори).

2.2.1.3. У разі прийняття рішення Київради про погодження
місця розташування об'єкта містобудування то таке рішення є
підставою для надання вихідних даних на проектування та виконання
проектних робіт.
Виконання у таких випадках зазначених робіт є власним ризиком
замовника (інвестора).

2.2.1.4. У разі прийняття рішення Київради про надання
земельної ділянки, передачу її у власність або оренду із земель
державної (комунальної) власності для розміщення об'єкта
містобудування, у такому рішенні одночасно надається дозвіл на
проектування та будівництво об'єкта, який є підставою для надання
дозволу управління державного архітектурно-будівельного контролю
(далі - ДАБК) КМДА на виконання будівельних робіт відповідно до
розділу 10 цих Правил.

2.2.1.5. В окремих випадках, пов'язаних з терміновим
вирішенням нагальних містобудівних завдань, необхідністю
детального опрацювання можливості здійснення реконструкції,
надбудов та прибудов з одночасним вирішенням майнових та земельних
питань КМДА може надавати лист-дозвіл на проектування (за формою,
наведеною у додатку 1)..

2.2.1.6. Початок інвестором діяльності щодо отримання
вихідних даних, розроблення містобудівного обгрунтування,
передпроектних пропозицій є ризиком замовника (інвестора) і не дає
права на використання земельної ділянки до набуття права на землю
в установленому порядку та отримання дозволу управління державного
архітектурно-будівельного контролю КМДА на виконання будівельних
робіт відповідно до розділу 10 цих Правил.

2.2.1.7. Якщо інвестор в термін до 2 років з дня набуття
права на землю не отримав дозвіл управління ДАБК КМДА на виконання
будівельних робіт, дозвіл на виконання будівельних робіт надається
на підставі розпорядження КМДА про дозвіл на будівництво об'єкта
містобудування відповідно до статті 24 Закону України "Про
планування та забудову територій" ( 1699-14 ).

2.2.2. Отримання дозволу на проектування та будівництво
особами, які мають право власності або користування
об'єктами нерухомості та земельними ділянками

2.2.2.1. Юридичні та фізичні особи, які є власниками або
користувачами об'єктів нерухомості та земельних ділянок і бажають
Здійснити будівництво за встановленим цільовим призначенням земель
(категорією), подають клопотання до виконавчого органу Київради
(Київської міської державної адміністрації) щодо надання дозволу
на проектування та будівництво, до якого додаються
правовстановлюючі документи щодо земельних та майнових відносин на
цій ділянці (акт на право власності або користування, договір
оренди тощо).

2.2.2.2. У разі бажання власника або користувача об'єкта
нерухомості або земельної ділянки здійснити будівництво із зміною
функціонального призначення об'єкта, яке тягне за собою зміну
цільового призначення (категорії земель відповідно до статті 19
Земельного кодексу України ( 2768-14 ) земельної ділянки, надання
дозволу на проектування та будівництво приймається у порядку,
визначеному в розділі 2.2.1 цих Правил, про що зазначається у
висновках Головкиївархітектури та Київзему.

2.2.2.3. Голова КМДА або його заступник відповідно до
розподілу обов'язків розглядає клопотання і направляє його з
відповідними дорученнями до Головкиївархітектури, Київзему,
Головного управління економіки та інвестицій, Головного управління
культури, мистецтв та охорони культурної спадщини, відповідної
районної у місті Києві райдержадміністрації, при потребі до
відповідних галузевих управлінь КМДА, установ та організацій в
залежності від функціонального призначення об'єкта для підготовки
проекту розпорядження КМДА про дозвіл на проектування та
будівництво.

2.2.2.4. Головне управління економіки та інвестицій розглядає
клопотання і надає у двотижневий термін Головкиївархітектурі
висновок про попередні умови, за яких будівництво об'єкта може
бути реалізоване: дольову участь у розвитку соціальної та
інженерно-транспортної інфраструктури, благоустрою та озеленення
міста, необхідність відселення мешканців для вивільнення території
(ділянки) для будівництва.

2.2.2.5. Київзем розглядає клопотання, і за даними земельного
кадастру підтверджує правочинність представлених документів по
землекористуванню, та у разі необхідності визначає наявність зміни
цільового призначення земель (категорії земель) відповідно до
статті 19 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) або визначає
необхідність зміни цільового призначення категорії землі Правил в
порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від
11 квітня 2002 року "Про затвердження Порядку зміни цільового
призначення земель, які перебувають у власності громадян або
юридичних осіб" ( 502-2002-п ) та надає відповідний висновок
Головкиївархітектурі у двотижневий термін.

2.2.2.6. Головне Управління культури, мистецтв та охорони
культурної спадщини надає у двотижневий термін
Головкиївархітектурі висновок щодо належності ділянки або об'єкта
до переліку пам'яток культурної спадщини, розташування в межах
охоронних зон, а також пропозиції щодо використання земельних
ділянок (у разі якщо об'єкт є пам'яткою або ділянка знаходиться у
межах охоронних зон).

2.2.2.7. Районна державна у місті Києві адміністрація надає у
двотижневий термін Головкиївархітектурі висновок щодо
забезпеченості та потреб в установах обслуговування населення у
районі місця розташування об'єкта нерухомості або земельної
ділянки.

2.2.2.8. Профільні управління КМДА, установи та організації
надають висновки Головкиївархітектури у двотижневий термін
відповідно до доручення.

2.2.2.9. Замовник у двотижневий термін надає
Головкиївархітектурі викопіювання з чергового кадастрового плану,
яке одержується в Головному управлінні земельних ресурсів, а також
топографо-геодезичної зйомки М 1:2000, відкритих матеріалів
генерального плану міста Києва або іншої містобудівної
документації, які виконуються на договірних засадах організаціями
комунальної форми власності, створеними у сфері містобудування або
іншими підприємствами, установами, організаціями, які мають
відповідну ліцензію.
На викопіюванні з топографо-геодезичної зйомки М 1:2000
відображується:
- ситуаційна схема розміщення ділянки (території) з
нанесеними червоними лініями, магістральними мережами, межами
історико-культурних заповідників, зон охорони пам'яток культурної
спадщини та межами можливої земельної ділянки;
- найменування інвестора і замовника (забудовника);
- адреса ділянки (території) проектування.
До викопіювання з чергового кадастрового плану Київземом
також додаються найменування землекористувачів (землевласників) у
межах території проектування і ділянках, що з нею межують з
реквізитами документів земельних відносин.
За необхідністю готується та надається викопіювання з
топографо-геодезичної зйомки М 1:500 з визначенням схеми меж
території проектування з орієнтовною площею, нанесеними
інженерними мережами та спорудами та їх охоронними зонами.

2.2.2.10. Після отримання усіх висновків, зазначених в
дорученні, та матеріалів, які подає замовник, Головкиївархітектура
опрацьовує клопотання інвестора і у двотижневий термін готує
комплексний висновок щодо можливості будівництва або мотивовану
відмову.

2.2.2.11. При потребі для підготовки висновку
Головкиївархітектура визначає необхідність розробки містобудівного
обгрунтування відповідно до вимог п.п. 2.1.7-2.1.11 і у
двотижневий термін після його отримання готує комплексний висновок
та проект розпорядження КМДА про дозвіл на проектування та
будівництво.

2.2.2.12. У разі прийняття розпорядження КМДА про дозвіл на
проектування та будівництво, таке розпорядження є підставою для
надання дозволу управління ДАБК КМДА на виконання будівельних
робіт відповідно до розділу 10 цих Правил.
У розпорядженні КМДА визначаються терміни отримання дозволу
інспекції ДАБК з урахуванням нормативного терміну на проектування,
але не більш 2-х років з дати прийняття розпорядження КМДА.

2.2.2.13. У розпорядженні КМДА можуть встановлюватись
особливі умови освоєння певної ділянки (території):
- необхідність пайової участі інвестора у розвиток
соціальної, інженерно-транспортної інфраструктури, благоустрою і
озеленення міста Києва;
- необхідність проектування на конкурсній основі;
- обмежені терміни освоєння ділянки (території) проектування;
- необхідність відшкодувань витрат за звільнення земельної
ділянки будівництва, виселення мешканців;
- дотримання дозволів відповідних служб при будівництві в
історичних ареалах, зонах охорони пам'яток культурної спадщини;
- інші умови.

2.2.2.14. У разі реконструкції у назві об'єкта (будови) слід
обов'язково відобразити його функціональне призначення до і після
реконструкції, визначати у назві окремі складові частини
реконструкції (надбудова, прибудова, перебудова, переобладнання,
розширення, техпереоснащення) не обов'язково.

Розділ 3. Порядок надання вихідних даних на проектування

3.1. Склад вихідних даних на проектування

3.1.1. Вихідні дані на проектування включають завдання на
проектування, технічні умови, архітектурно-планувальне завдання.

3.1.2. Надання вихідних даних замовнику забезпечується
підрозділами КМДА, підприємствами, установами, організаціями, які
експлуатують інженерні мережі та забезпечують підключення
об'єктів будівництва до інженерних мереж.

3.1.3. За бажанням інвестора (замовника) підготовка і
комплектування вихідних даних виконується на договірних засадах
організацією комунальної форми власності, створеними у сфері
містобудування або іншими підприємствами, установами,
організаціями, які мають відповідну ліцензію.

3.1.4. Підготовка вихідних даних здійснюється відповідно до
Порядку надання архітектурно-планувального завдання та технічних
умов щодо забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру
плати за їх видачу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 20.12.1999 року N 2328 ( 2328-99-п ).

3.2. Завдання на проектування

3.2.1. Завдання на проектування є офіційним документом
інвестора і замовника (забудовника), який містить основні
реквізити і техніко-економічні показники об'єкта будівництва з
вимогами і умовами його експлуатації, які повинні входити до
складу проектно-кошторисної документації, що розроблятиметься.

3.2.2. Завдання на проектування за формою і складом згідно з
додатком 4 розробляється замовником (забудовником) разом з
проектувальником і затверджується інвестором.

3.2.3. Завдання на проектування об'єктів будівництва з
залученням коштів міського (районних) бюджетів розробляються
замовниками (забудовниками) разом з проектувальниками,
погоджуються головними розпорядниками бюджетних коштів і
затверджуються інвесторами.

3.2.4. Завдання на проектування об'єктів будівництва з
залученням коштів державного бюджету розробляються замовниками
(забудовниками) разом з проектувальниками, погоджуються головними
розпорядниками коштів державного бюджету і затверджуються
замовниками.

3.2.5. У разі потреби до завдання на проектування додається
планово-технологічне завдання, яке визначає такі показники:
- склад, найменування приміщень;
- бажана загальна площа приміщень;
- особливі умови експлуатації.
Планово-технологічне завдання складається за довільною формою
експлуатуючою організацією (оператором) разом з проектувальником,
погоджується замовником (забудовником) і затверджується
інвестором.

3.2.6. За рішенням інвестора на будь-якому етапі проектування
до затвердження проектно-кошторисної документації можуть
розроблятись доповнення до завдання на проектування, які вносять
зміни та доповнення до раніше затвердженого завдання на
проектування.
Доповнення до завдання на проектування розробляються,
погоджуються та затверджуються у порядку, визначеному у цьому
розділі.

3.2.7. Затвердженням завдання на проектування інвестор
визначає генпроектувальника і має укласти з ним договір на
виконання проектно-вишукувальних робіт.

3.2.8. Генпроектувальники об'єктів містобудування із
залученням бюджетних коштів визначаються інвесторами на умовах
тендерів (з урахуванням вимог Закону України "Про закупівлю
товарів, робіт та послуг за державні кошти" ( 1490-14 ), що
організовуються замовниками.

3.2.9. Генпроектувальник може бути визначений за наслідками
проведення архітектурних та містобудівних конкурсів в порядку,
затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.1999
року N 2137 ( 2137-99-п ) "Про затвердження Порядку проведення
архітектурних та містобудівних конкурсів", якщо це встановлено
розпорядженням (листом-дозволом) КМДА або іншими дозвільними
документами.
У цьому випадку генпроектувальник визначається не завданням
на проектування, а за наслідками конкурсу.

3.3. Технічні умови

3.3.1. На підставі даних завдання на проектування
генпроектувальник виконує розрахунки потреб в навантаженнях на
зовнішні міські інженерні комунікації і системи для забезпечення
функціонування об'єкта будівництва.
На базі розрахункових інженерних нормативів генпроектувальник
розробляє опитувальні листи і передає їх замовникові.

3.3.2. Замовник (забудовник) разом з відповідними
проектувальниками замовляє у інженерних і спеціальних службах
міста технічні умови на інженерне і спеціальне забезпечення
об'єкта будівництва.
Технічні умови (далі - ТУ) - це комплекс умов та вимог щодо
інженерного та спеціального забезпечення об'єкта інвестування з
визначенням джерел енергоносіїв, приймальних систем
водовідведення, спеціальних умов експлуатації, місць приєднання до
відповідних зовнішніх інженерних мереж, розрахункових інженерних
навантажень, умов здійснення будівництва.
Виконання технічних умов є обов'язковим для усіх учасників
інвестиційної діяльності.

3.3.3. ТУ видаються інженерними та спеціальними службами
міста на підставі дозвільних документів на проектні роботи згідно
з п.п. 3.2.1 та 3.2.2. Правил на підключення та функціонування
таких зовнішніх інженерних та спеціальних систем:
- водопостачання: питне, господарче, технічне, промислове,
для пожежегасіння;
- водовідведення (каналізація): господарсько-побутова,
промислова;
- дощова каналізація;
- теплопостачання: централізоване, від локальних джерел;
- гаряче водопостачання;
- електричне енергопостачання;
- газопостачання;
- зовнішнє освітлення;
- телефонізація: цифрова, аналогова, стільникова, Інтернет;
- диспетчеризація;
- телебачення: кабельне, супутникове, колективного
користування, Інтернет;
- радіофікація;
- цивільна оборона;
- безпека руху;
- сміттєвидалення: переробка, спалення, сортування,
утилізація;
- захоронення, вивезення;
- під'їзди і шляхи: залізниця, шляхи загального користування,
водні шляхи;
- пожежна безпека (охорона, сигналізація тощо).
У разі проектування житлових та громадських будинків висотою
понад 67 м генпроектувальником за замовленням інвестора також
розробляються індивідуальні технічні вимоги (ІТВ), які містять
вимоги щодо будівництва супутніх технічних споруд для їх
експлуатації (майданчики для рятувальних пожежних вертольотів,
об'єкти третього резервного джерела водопостачання - дизельні
електростанції) тощо і погоджуються територіальними органами ГУ
пожежної безпеки МВС України, МЧС України у місті Києві та інших
органів державного нагляду.

3.3.4. Усі міські служби та організації надають технічні
умови в двотижневий термін за розцінками, затвердженими постановою
Кабінету Міністрів України від 20.12.1999 року N 2328
( 2328-99-п ) "Про Порядок надання архітектурно-планувального
завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта
архітектури і визначення розміру плати за їх видачу".
У разі відсутності на відповідній території централізованого
джерела енергоносіїв можуть бути запроектовані автономні системи
теплопостачання за погодженням відповідних органів державного
нагляду і міжвідомчої комісії з теплопостачання.

3.3.5. Термін дії ТУ встановлюється організацією, що надає
ТУ, виходячи з нормативних термінів проектування і будівництва,
але не менше двох років.

3.3.6. ТУ, реалізація яких пов'язана з прокладанням
інженерних мереж по землях, що перебувають у користуванні або
володінні, можуть надаватися замовникам (забудовникам) переважно
за погодженням з ними.

3.3.7. Для оперативного вирішення спірних питань при розробці
та одержанні ТУ розпорядженням голови Київською
міськдержадміністрацією утворюється постійно діюча узгоджувальна
комісія з представників інженерних служб та інших зацікавлених
осіб. Склад комісії затверджується Київською міською державною
адміністрацією.
Рішення узгоджувальної комісії після затвердження її головою
є обов'язковими для виконання для усіх учасників інвестиційної
діяльності.

3.3.8. Перелік технічних умов визначається у АПЗ.

3.4. Архітектурно-планувальне завдання

3.4.1. Архітектурно-планувальне завдання (далі - АПЗ) є
документом, який визначає комплекс містобудівних вимог та умов
проектування архітектурно-планувальних, об'ємно-просторових і
інженерних рішень об'єкта архітектури, що випливають з положень
затвердженої містобудівної документації, державних будівельних
норм, правил забудови міста Києва, а також особливі умови
проектування у зонах охорони пам'яток культурної спадщини, інших
охоронних зонах - з метою створення сприятливого та безпечного
середовища для функціонування об'єкта (комплексу), збереження
існуючого довкілля і урахування державних, громадських і приватних
інтересів при будівництві об'єктів і забудові територій.
Рекомендована відповідно до постанови Кабінету Міністрів
України від 20.12.1999 року N 2328 ( 2328-99-п ) форма АПЗ
наведена у додатку N 5.

3.4.2. До АПЗ додаються графічні матеріали, які готуються на
замовлення відповідних замовників (забудовників) відповідними
підприємствами, установами, організаціями на договірних засадах у
місячний термін за розцінками, затвердженими постановою Кабінету
Міністрів України від 20.12.1999 року N 2328 ( 2328-99-п ) "Про
порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних
умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури і
визначення розміру плати за їх видачу".
В АПЗ визначається перелік необхідних технічних умов, інших
вихідних даних, що підлягають отриманню замовником.
У разі проектування житлових та громадських будинків та інших
складних споруд висотою вище 67 м, у АПЗ зазначається також
перелік індивідуальних технічних умов.

3.4.3. В АПЗ визначається термін його дії залежно від
складності проектування, який визначається складністю об'єкта,
нормативними термінами проектування та будівництва, але не менш
двох років від дати його затвердження.
Після закінчення терміну дії АПЗ, якщо проектна документація
не затверджена в установленому порядку, замовник (забудовник)
зобов'язаний подовжити термін дії АПЗ в порядку, встановленому
Головкиївархітектурою, але не більше двох років.

3.4.4. АПЗ готується Головкиївархітектурою з урахуванням
завдання на проектування та технічних умов.

3.4.5. АПЗ затверджується начальником Головкиївархітектури
або його заступником і є обов'язковим для виконання всіма
учасниками інвестиційної діяльності по забудові міста незалежно
від підпорядкованості, форм власності і джерел фінансування
будівництва.

3.4.6. Для отримання АПЗ замовник або уповноважена ним особа
має надати до Головкиївархітектури:
- документ, що надає право на проектування (лист-дозвіл або
розпорядження КМДА про дозвіл на проектування та будівництво,
наданий відповідно до вимог розділу 2.2.2, рішення Київради щодо
відведення земельної ділянки для об'єкта будівництва, рішення
Київради щодо погодження місця розташування об'єкта будівництва);
- завдання на проектування;
- основні технічні умови;
- акт обстеження земельної ділянки, складений за формою,
наведеною у додатку N 3.

3.4.7. Під час проектування до АПЗ можуть вноситися
обгрунтовані зміни за поданням замовника (забудовника).

3.4.8. Архітектурно-планувальне завдання видається замовнику
в місячний термін після подання також технічних умов.

3.4.9. Якщо у наданому замовникові (забудовникові) АПЗ
визначені вимоги, які порушують державні норми, дія його може бути
призупинена Держбудом України до усунення цих порушень.

3.5. Інші вихідні дані

3.5.1. Залежно від призначення об'єкта та умов розташування
разом з вихідними даними, зазначеними в п.п. 3.1-3.4 цих Правил,
замовник (забудовник) передає генпроектувальнику:
- матеріали технічних обстежень будинків і споруд, що
підлягають реконструкції, а також тих, що безпосередньо примикають
до проектованих будинків і споруд і знаходяться у зоні впливу
будівельно-монтажних робіт, з технічними висновками і відповідними
рішеннями замовника (забудовника) по них, (можуть бути виконані на
замовлення інвестора у процесі розроблення проектно-кошторисної
документації);
- розпорядження райдержадміністрації про знесення зелених
насаджень;
- документи, що підтверджують згоду мешканців, власників,
орендаторів на відселення з будинків та споруд, що підлягають
знесенню (перебазуванню) або відповідні гарантії замовника;
- документи, що підтверджують згоду мешканців та власників
приміщень, майнові інтереси чиїх зачіпаються при реконструкції
будинків;
- документи, що підтверджують згоду землекористувачів
(землевласників), розміщених на території будівництва, на
вилучення земельних ділянок на визначених умовах або відповідні
гарантії замовника;
- схвалені архітектурно-містобудівною радою передпроектні
пропозиції (пророблення), якщо такі виконувались;
- затверджене та погоджене в установленому порядку
містобудівне обгрунтування, якщо таке виконувалось;
- у разі потреби: висновок відповідного органу охорони
культурної спадщини; історико-містобудівне обгрунтування;
- рекомендації Київської міської організації Українського
товариства охорони пам'яток історії та культури;
- дозвільні і погоджувальні документи на застосування газу
для проектування котельних установок;
- протокол міжвідомчої комісії з теплопостачання на об'єктах
з котельними установками;
- інші документи, від яких залежить розробка проектних
рішень.

Розділ 4. Інженерні вишукування

4.1. Розробка проектної документації на будівництво об'єктів
без проведення інженерних вишукувань не допускається.

4.2. Необхідність проведення та види інженерних вишукувань
для будівництва визначаються генпроектувальником та відображаються
у завданні на проектування або технічним завданням, а для інших
цілей - замовником, в тому числі:
- топографо-геодезичних;
- геологічних;
- гідрологічних;
- гідрометеорологічних;
- археологічних;
- радіаційних;
- інших.

4.3. Інженерні вишукування виконуються підприємствами,
організаціями та установами, що мають відповідну ліцензію.

4.4. Інженерні вишукування виконуються у межах та за умовами,
які погоджуються Головкиївархітектурою, на замовлення інвестора
(замовника) або генпроектувальника, якщо це обумовлено договором
(контрактом) між ними.
Топографо-геодезичні матеріали для виконання передпроектних
пропозицій (розробок) та проектної документації на будівництво
виконуються та надаються інвестору (замовнику) в порядку,
встановленому відповідно до Інструкції з топографо-геодезичного
знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500
ГК.НТА-2.04-02-98 ( z0393-98 ) (на платній основі).
Інженерні вишукування здійснюються відповідно до статті 97
Земельного кодексу України ( 2768-14 ) за погодженням із
землекористувачами (при потребі) або на підставі угоди з
землевласниками, з визначенням термінів і місць проведення робіт.
Виконавці робіт зобов'язані відшкодувати землекористувачам
(землевласникам) усі відповідні збитки, пов'язані з виконанням
вишукувань та приведенням земель у попередній стан.

4.5. Проведення інженерних вишукувань на землях заповідників,
парків садово-паркового мистецтва дозволяється за погодженням з
відповідними органами охорони культурної спадщини. Археологічні
дослідження здійснюються в порядку, визначеному чинним
законодавством.

4.6. Власники земельних ділянок та підприємства, що виконують
на ділянках будівельні чи опоряджувальні роботи, забезпечують
збереження пунктів Державної геодезичної мережі. Знесення
геодезичних знаків заборонено. Перенесення знаків виконують
спеціалізовані підприємства за погодженням з
Головкиївархітектурою, Управлінням земельних ресурсів, Інспекцією
державного геодезичного нагляду, Державною Службою геодезії,
картографії та кадастру, за рахунок забудовника.

4.7. Підприємства, які проводять на території міста інженерні
вишукування, після їх завершення, передають до
Головкиївархітектури оригінали виконаних вишукувань та геологічні
звіти для технічного приймання, контролю, постійного зберігання і
подальшого використання у містобудівній діяльності.

4.8. Матеріали топографо-геодезичних вишукувань М 1:2000,
1:500, 1:200, що не мають штампів відповідних служб
Головкиївархітектури: про дозвіл на виконання
проектно-вишукувальних робіт; нанесення червоних ліній, технічних
коридорів інженерних мереж, проектних меж ділянки (території) та
штампу Головного управління земельних ресурсів щодо нанесених меж
відведення земельної ділянки - не дійсні і до розгляду, погодження
та на експертизу не приймаються.

Розділ 5. Розроблення проектної документації

5.1. Загальна частина проектних робіт

5.1.1. До цього етапу в усіх документах була визначена назва
об'єкта містобудування (будівництва).
З початку проектних робіт повинна бути визначена повна назва
проектної документації і об'єкта (будови), яка формально
встановлює юридичні засади оформленні проектно-кошторисної
документації, будівництва, введення в експлуатацію і права
власності (користування).

5.1.2. Назва проектно-кошторисної документації повинна бути
формалізована і лаконічно відображати стадійність і вид
проектування і будівництва.

Назва документації визначається таблицею:

-------------------------------------------------------------------------
|Категорії|Стадії | Назва проектно-кошторисної документації |
|склад- |проектування| |
|ності |I, II, III | |
|---------+------------+------------------------------------------------|
|I, II | ЕП РД |Двостадійний ескізний проект нового будівництва |
| | |(реконструкції) об'єкта цивільного призначення |
|---------+------------+------------------------------------------------|
|I, II | ЕПЗ РД |Двостадійний ескізний проект нової забудови |
| | |(реконструкції) території кварталу або вулиці |
| | |об'єктами цивільного призначення |
|---------+------------+------------------------------------------------|
|I, II |ТЕР РД |Двостадійний техніко-економічний розрахунок |
| | |нового будівництва (реконструкції) об'єкта |
| | |(будови) виробничого призначення |
|---------+------------+------------------------------------------------|
|III |ПРД |Двостадійний проект нового будівництва |
| | |(реконструкції) об'єкта цивільного (виробничого)|
| | |призначення |
|---------+------------+------------------------------------------------|
|III |ПЗ РД |Двостадійний проект нової забудови |
| | |(реконструкції) території кварталу або вулиці |
| | |об'єктами цивільного (виробничого) призначення |
|---------+------------+------------------------------------------------|
|IV, V |ЕП П РД |Тристадійний проект нового будівництва |
| | |(реконструкції) об'єкта (будови) цивільного |
| | |призначення |
|---------+------------+------------------------------------------------|
|IV, V |ЕПЗ ПЗ РД |Тристадійний проект нової забудови |
| | |(реконструкції) території, вулиці, кварталу, |
| | |району об'єктами цивільного призначення |
|---------+------------+------------------------------------------------|
|IV, V |ТЕО П РД |Тристадійний проект нового будівництва |
| | |(реконструкції) об'єкта (будови) виробничого |
| | |призначення |
|---------+------------+------------------------------------------------|
|VI |ЕП П РД |Тристадійний проект нового будівництва житлових |
| | |та громадських будівель, особливо складних |
| | |споруд висотою вище 67 м, який виконується |
| | |відповідно до індивідуальних технічних вимог |
|---------+------------+------------------------------------------------|
|I, II |РП |Одностадійний робочий проект нового будівництва |
| | |(реконструкції) об'єкта (будови) цивільного |
| | |(виробничого) призначення |
|---------+------------+------------------------------------------------|
| |П, РП |Двостадійний проект (реконструкції) лінійних |
| | |мереж |
|---------+------------+------------------------------------------------|
| |РП |Одностадійний проект (реконструкції) лінійних |
| | |мереж |
-------------------------------------------------------------------------

5.1.3. У разі реконструкції, в тому числі незавершеного
будівництва, слід обов'язково у назві об'єкта (будови) відобразити
його функціональне призначення до і після реконструкції.
Визначати у назві окремі складові частини реконструкції
(надбудова поверхів, мансард, прибудова, перебудова,
переобладнання, розширення, технічне переоснащення та ін.) не
обов'язково.

5.1.4. Якщо розроблена проектно-кошторисна документація не
відповідає назві об'єкта (будови), остання коригується
листом-дозволом міськдержадміністрації.

5.1.5. Проектно-кошторисна документація складається з
відповідних стадій:
- ескізний проект (ЕП);
- ескізний проект забудови (ЕПЗ);
- техніко-економічний розрахунок (ТЕР);
- техніко-економічне обгрунтування (ТЕО);
- проект (П);
- проект забудови (ПЗ);
- робоча документація (РД);
- робочий проект (РП).
Усі стадії проектування, за виключенням робочого проекту, не
мають самостійного значення і не можуть реалізовуватися без
відповідних супутніх стадій.

5.1.6. Проектно-кошторисна документація може розроблятися з
виділенням черг будівництва і пускових комплексів, якщо це
передбачено завданням на проектування та обумовлено у АПЗ.
В цьому разі затверджувальна стадія проекту будівництва
розроблюється в цілому на повний розвиток, в тому числі по чергах
будівництва з можливим виділенням пускових комплексів.

5.1.7. Усі розділи проектів будівництва, що виконуються
субпідрядними проектувальниками за окремими договорами, укладеними
генпроектувальником з ними, підписуються, оформлюються в
установленому порядку і входять до складу проекту будівництва, за
який в цілому несе відповідальність генпроектувальник згідно з
законодавством.
Субпроектувальники несуть відповідальність за якість
проектних рішень перед генпроектувальником.

5.1.8. Проектна документація на будівництво житлових та
громадських будинків висотою більш 67 м розробляється проектними
організаціями, які мають відповідну ліцензію.

5.2. Загальні вимоги щодо завдань
та змісту стадій проектної документації

5.2.1. Склад, зміст, порядок оформлення стадій проектування
ТЕО, ТЕР, ЕП, П, РП, РД визначається державними будівельними
нормами ДБН А.2.2-3-2004 ( v0008509-04 ).

5.2.2. Під час розроблення ЕП та визначення його складу слід
керуватись Положенням про ескізний архітектурний проект,
затверджений Держбудом України від 23.10.1991 року N 51-839/1.

5.2.3. Ескізний проект забудови (далі - ЕПЗ) - є стадією
проектування і розробляється для принципового визначення
містобудівних, об'ємно-просторових, планувальних і технічних
рішень при проектуванні нової забудови (реконструкції) територій
сукупності окремих земельних ділянок і об'єктів на них по вулицях
або кварталів площею до 50 га.

5.2.4. ЕПЗ може розроблятися, як затверджувальна стадія з
подальшою розробкою робочої документації для забудови територій до
20 га об'єктами цивільного призначення I і II категорій
складності.
ЕПЗ може розроблятися, як попередня стадія проектування перед
затверджувальною - для забудови територій площею 20-50 га
об'єктами цивільного призначення IV і V категорій складності. В
цьому разі ЕПЗ погоджується Головкиївархітектурою для розробки
наступної стадії проектування і реалізується генпроектувальником
на замовлення забудовника.

5.2.5. ЕПЗ розробляється, якщо вихідними даними на
проектування встановлений єдиний забудовник обраної території.

5.2.6. ЕПЗ розробляються в обсязі і складі згідно з
відповідними Положенням, затвердженим постановою Держбуду України
та Спілки архітекторів України від 23.10.2001 року N 51/839/1.

5.2.7. У разі необхідності у складі ЕПЗ розробляється розділ
"Проект розподілу території" з визначенням меж прибудинкових
територій, меж земельних ділянок для будівництва об'єктів, меж
територій загального користування.

5.2.8. ПЗ є стадією проектування з ознаками містобудівної
документації і розробляється для визначення містобудівних,
об'ємно-просторових, планувальних, економічних,
інженерно-технічних і технологічних рішень при забудові територій.
ПЗ розроблюється, якщо вихідними даними для проектування
встановлений єдиний забудовник обраної території.
Склад, зміст, порядок розроблення, погодження і затвердження
ПЗ визначається державними будівельними нормами,

5.2.9. ПЗ може розроблюватись, як затверджувальна стадія у
двостадійних проектах нової, забудови (реконструкції) території
вулиць, кварталу площею 20-50 га об'єктами цивільного
(виробничого) призначення III категорії складності, для яких за
рішенням забудовника і генпроектувальника нема потреби розробляти
додаткову передпроектну стадію через принципову визначеність
основних містобудівних, технічних і економічних показників.
У цьому разі після ПЗ розробляється стадія "робоча
документація".

5.2.10. ПЗ може розроблюватись, як затверджувальна стадія у
тристадійних проектах нової забудови (реконструкції) території
вулиць, кварталу площею до 80 га об'єктами цивільною призначення
IV і V категорій складності.
В цьому разі розробці ПЗ передує ЕПЗ, а, після затвердження
ПЗ розробляється робоча документація.

5.2.11. У разі необхідності у складі ПЗ розробляється розділ
"Проект розподілу території з визначенням меж земельних ділянок
будівництва об'єктів, прибудинкових територій, територій
загального користування".

5.2.12. РД є стадією проектування і розробляється на підставі
попередньої затверджувальної стадії для безпосередньою виконання
будівельних робіт.
За рішенням інвестора РД може розроблятися і до затвердження
попередньої стадії проектування, але погодженої
Головкиївархітектурою.

5.2.13. РП є суміщеною стадією проектування, яка складається
із затверджувальної частини і робочих креслень і розробляється для
архітектурно і технічно нескладних об'єктів цивільного та
виробничого призначення I та II категорій складності, а також для
будівництва (реконструкції) інженерних мереж для існуючих будівель
або за Програмою розвитку інженерно-транспортної інфраструктури
міста Києва.
РП розробляється у складі згідно з ДБН А.2.2-3-2004
( v0008509-04 ).

Розділ 6. Погодження проектно-кошторисної документації

6.1. В залежності від складності та значущості об'єкта
містобудування Головкиївархітектура визначає необхідність розгляду
проектної документації на містобудівній раді або погодження у
робочому порядку.
Архітектурно-містобудівна рада розглядає передпроектні
розробки і архітектурно-планувальну частину проектів будівництва
(архітектурні, містобудівні, інженерні вирішення, - додаток 2) і
надає протокол щодо їх схвалення або погодження.
Діяльність і склад архітектурно-містобудівної ради
регламентуються Положенням, затвердженим розпорядженням Київської
міськдержадміністрації від 10.12.2003 року N 2295
( ra2295017-03 ).

6.2. Затверджувальні стадії проектування (ЕП, ЕПЗ, ТЕР, П,
ПЗ) і затверджувальна частина РП підлягають обов'язковому
погодженню з:
6.2.1. Інститутом "Київгенплан" АТ "Київпроект" щодо
відповідності розміщення будівництва Генеральному плану міста
Києва - на генеральному плані.
6.2.2. Управлінням Державтоінспекції ГУ МВС України в місті
Києві - на генеральному плані.
6.2.3. Київзеленбудом - на генплані та актів знесення зелених
насаджень у складі проектів будівництва.
6.2.4. Головним управлінням культури, мистецтв та охорони
культурної спадщини - у зонах охорони пам'яток місцевого значення,
на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах
міста Києва місцевого значення, а також, якщо реалізація проекту
будівництва може позначитися на об'єктах культурної спадщини
місцевого значення - окремим погоджувальним листом на запит
замовника,
6.2.5. Мінкультури України - у зонах охорони пам'яток
національного значення, на охоронюваних археологічних територіях
національного значення, в історичних ареалах міста Києва
національного значення, а також, якщо реалізація проекту
будівництва може позначитися на об'єктах культурної спадщини
національного значення - окремим погоджувальним листом на запит
замовника; при потребі, - Мінкультури України на подання
Кабінетові Міністрів України пропозицій про знесення, зміну та
переміщення (перенесення) пам'ятки.
6.2.6. Спеціалізованим управлінням протизсувних підземних
робіт (СУППР) у зсувних та зсувонебезпечних зонах, на територіях з
підрізкою укосів та схилів - окремим погоджувальним листом на
запит замовника та на генеральному плані і схемі організації
рельєфу.
6.2.7. Управлінням містобудування та архітектури
Головкиївархітектури - на генеральному плані після розгляду
архітектурно-планувальної частини проекта на
архітектурно-містобудівній раді.
6.2.8. Управлінням інженерного обладнання та підготовки
територій Головкиївархітектури - на генеральному плані та схемі
організації рельєфу в М 1:500 з напрямком трас інженерних мереж,
а також на плані інженерних мереж, розробленому на кресленні
генерального плану М 1:2000 з напрямком трас інженерних мереж,
погоджених власниками (користувачами) земельних ділянок, по яких
проходять запроектовані нові або реконструйовані інженерні
мережі.
6.2.9. Головним дендрологом Головкиївархітектури - на
дендроплані.
6.2.10. Головкиївархітектурою - окремим погоджувальним
листом.
6.2.11. Власниками та користувачами будинків та споруд, що
підлягають знесенню або перебазуванню - у формі листів-погоджень,
договорів та ін.
6.2.12. Територіальною проектною організацією - Київським
Промбудпроектом у виробничих зонах міста Києва - окремим
погоджувальним листом.
6.2.13. Міноборони, Укравіатрансом, Украерорухом, МНС, ГУ
пожежної безпеки МВС - по проектах будівництва об'єктів, дійсна
висота яких перевищує 50 м - у формі листів-погоджень.
6.2.14. Генеральною підрядною організацією, якщо це
передбачено завданням на проектування, - на будгенплані і
зведеному кошторисному розрахунку вартості будівництва.
6.2.15. Міська СЕС - листом.
6.2.16. З іншими юридичними та фізичними особами, чиї
інтереси зачіпаються при здійсненні будівництва і експлуатації
об'єкта інвестування.

6.3. Проектно-кошторисна документація, розроблена у
відповідності з чинною нормативною базою, не підлягає окремому
погодженню з органами державного нагляду.
Відповідність проектно-кошторисної документації чинній
нормативній базі посвідчується підписом головного архітектора
проекту.

6.4. Проектна документація на будівництво житлових та
громадських будинків, інших складних споруд висотою більше 67 м
підлягає обов'язковому погодженню з органами державного нагляду,
та службами відповідно до вимог цього розділу.
Свідченням погодження проектно-кошторисної документації
органами державного нагляду є позитивні висновки державної
експертизи, виконані в установленому порядку.

6.5. Робочі креслення інженерних мереж і систем у складі РД
або РП підлягають погодженню з відповідними службами, які видали
ТУ, якщо така вимога передбачена цими ТУ, а також у разі наявності
у робочій документації відхилень від технічних умов, наданих у
складі вихідних даних на проектування.

6.6. Замовник разом з проектувальником визначає послідовність
погодження проектної документації відповідно до цих Правил.

6.7. Органи державного нагляду та комунальні підприємства,
які надають висновки щодо розміщення об'єкта і ТУ на платній
основі, розглядають і погоджують окремі розділи
проектно-кошторисної документації на відповідність наданим
висновкам і ТУ безкоштовно.

Розділ 7. Комплексна державна експертиза
проектів будівництва

7.1. Усі затверджувальні стадії проектно-кошторисної
документації (ЕП, ЕПЗ, ПЗ, ТЕР, П, ПЗ) і затверджувальна частина
РП перед їх затвердженням підлягають обов'язковій комплексній
державній експертизі.
Перелік об'єктів, проекти будівництва яких не підлягають
проведенню комплексної державної експертизи, затверджується
Держбудом.

7.2. Комплексна державна експертиза проектів будівництва,
погоджених в установленому порядку для їх реалізації на території
міста Києва виконується спеціалізованою державною організацією -
службою "Київдержекспертиза" незалежно від обсягів та джерел
фінансування будівництва і форм власності інвесторів.
При інвестуванні будівництва об'єктів (будов) за межами міста
Києва за рахунок коштів Київського міського та районних бюджетів
комплексна державна експертиза проектів будівництва виконується
відповідними територіальними службами Української інвестиційної
експертизи згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів
України, а фінансування будівництва проводиться по наслідках
перевірки інвесторської кошторисної документації
Київдержекспертизою.

7.3. Комплексна державна експертиза проводиться із залученням
місцевих органів державного нагляду з питань
санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, екології,
пожежної безпеки, охорони праці та енергозбереження.

7.4. При розробленні проектів реконструкції існуючих об'єктів
необхідно у пояснювальній записці вказувати організацію-розробника
цих об'єктів, прізвища їх попередніх авторів та погоджувати з ними
проектні рішення що розробляються.

7.5. Наслідком проведення державної експертизи проектів
будівництва є висновок з відповідними зауваженнями та
рекомендаціями щодо відповідності проектів державній нормативній
базі.
Після коригування проектів будівництва і зняття зауважень
висновку державної експертизи замовнику видається
Київдержекспертизою позитивний висновок комплексної державної
експертизи з рекомендацією інвесторові затвердити певний проект
будівництва з відповідними техніко-економічними показниками.

Розділ 8. Затвердження проектів будівництва

8.1. Затвердження проекту будівництва фіксується у
розпорядчому документі інвестора у формі наказу, розпорядження,
рішення з відповідними техніко-економічними показниками,
рекомендованими позитивним висновком Київдержекспертизи.

8.2. Порядок затвердження проектів будівництва затверджений
постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 року N 483
( 483-2002-п ).

8.3. Проект будівництва за рішенням інвестора може
перезатверджуватись. В цьому разі замовник (забудовник) разом з
генпроектувальником складає доповнення до завдання на
проектування, в якому конкретно визначаються проектні рішення, що
підлягають коригуванню. Доповнення до завдання на проектування
затверджує інвестор. Зміна інженерних вирішень, зокрема
коригування трас інженерних мереж в межах будови та відведеної
земельної ділянки, інженерного обладнання у межах визначених
навантажень затверджується інвестором після погодження з
управлінням ІЗ Головкиївархітектури та при необхідності - з
комунальним підприємством, яке надало технічні умови.
Зміни наносяться на генплані забудови та у відповідних
розділах проекту. Якщо термін дії топографо-геодезичної зйомки
вичерпаний, генплан із зміною траси виконується на оновленій
топографо-геодезичній зйомці, погоджується Головкиївархітектурою з
внесенням змін у відповідні розділи затвердженої проектної
документації.
Якщо зміна проектних рішень веде до зміни об'ємно-просторових
показників будівлі і фасадів, коригуванню підлягає вся затверджена
стадія.
Коригування проекту будівництва, його погодження, державна
експертиза і перезатвердження виконуються в порядку цих Правил.
Якщо коригування проектних рішень стосується тільки змін
внутрішнього планування без змін фасадів, але це призводить до
зміни затверджених показників, коригується тільки відповідна
робоча документація, після чого проводиться її комплексна державна
експертиза, а за її позитивним висновком інвестор перезатверджує
нові техніко-економічні показники.

Розділ 9. Земельні відносини при забудові територій

Питання набуття права власності чи користування земельними
ділянками в місті Києві вирішуються відповідно до положень
Земельного кодексу України ( 2768-14 ), Закону України "Про
землеустрій" ( 858-15 ), постанов Кабінету Міністрів України від
31.03.2004 року N 427 ( 427-2004-п ) "Про затвердження Порядку
вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів" та від
26.05.2004 року N 677 ( 677-2004-п ) "Про затвердження Порядку
розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних
ділянок", а також рішень Київської міської ради та розпоряджень
Київського міського голови, зокрема:
- від 14.03.2002 року N 313/1747 ( ra0313023-02 ) "Про
затвердження Порядку набуття права на землю юридичними особами та
громадянами в місті Києві" (із змінами та доповненнями), яке
визначає порядок та умови набуття юридичними особами та
громадянами права власності та права користування земельними
ділянками для різного цільового призначення;
- від 14.03.2002 року N 304/1738 ( ra0304023-02 ) "Про
визначення тимчасового порядку продажу земельних ділянок в місті
Києві" (із змінами та доповненнями), яке визначає порядок
придбання земельних ділянок у власність;
- від 26.06.2003 року N 512/672 ( ra0512023-03 ) "Про порядок
надання земельних ділянок у користування в місті Києві", яке
визначає особливості надання у користування земельних ділянок
фізичним та юридичним особам для розміщення об'єктів
містобудування;
- від 14.08.2000 року N 508-МГ (ra0508050-00 ) "Про питання
продажу земельних ділянок в місті Києві", яке визначає особливості
передачі земельних ділянок для будівництва автозаправних станцій;
- від 14.08.2000 року N 511-МГ ( ra0511050-00 ) "Про
визначення порядку та особливостей продажу права оренди земельних
ділянок в місті Києві".
Передача у власність чи користування земельних ділянок,
розташованих у центральній частині міста Києва, яка визначена
Генеральним планом розвитку міста, здійснюється, як правило, на
конкурсній основі, шляхом проведення відповідних аукціонів
(конкурсів).
Використання земель у місті Києві здійснюється відповідно до
Генерального плану розвитку міста ( ra0370023-02 ), іншої
містобудівної документації, планів земельно-господарського устрою
з дотриманням державних стандартів і норм та цих Правил.

Розділ 10. Дозвільна документацій для виконання
будівельних робіт

10.1. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається на
заяву замовника (забудовника) управлінням державного
архітектурно-будівельного контролю місті Києва відповідно до
"Положення Держбуду України від 05.12.2000 року N 273 ( z0945-00 )
"Про надання дозволу на виконання будівельних робіт".
До заяви замовником (забудовником) надається комплект таких
документів і матеріалів:
- рішення Київради про надання земельної ділянки для
будівництва або розпорядження КМДА про дозвіл на будівництво,
надане відповідно до розділу 2 Правил;
- затверджувальна стадія проекту будівництва - том 1;
будгенплан, погоджений управлінням архітектури та дизайну міського
середовища Головкиївархітектури;
- паспорт фасадів, погоджений Головкиївархітектурою;
- позитивний висновок Київдержекспертизи;
- розпорядчий документ інвестора про затвердження проекту
будівництва;
- дозвіл Мінкультури на проведення робіт на пам'ятках
національного значення (при необхідності);
- дозвіл Головного управління культури та мистецтв і охорони
культурної спадщини на проведення робіт на пам'ятках місцевого
значення (при необхідності);
- дозвіл Кабінету Міністрів України на знесення, зміну та
переміщення (перенесення) пам'ятки (при необхідності);
- документ, що засвідчує право власності та користування на
земельну ділянку (державні акти на право власності і користування
земельною ділянкою, договір оренди, зареєстрований у встановленому
порядку);
- копія документа, що посвідчує право власності на будинок
(споруду) з письмовою згодою власника на проведення робіт (у разі
проведення реконструкції);
- довідка Головного управління економіки та розвитку міста
про сплату коштів пайової участі у розвиток соціальної та
інженерно-транспортної інфраструктур міста або копія договору про
сплату пайових внесків (у випадку, якщо згідно з умовами договору,
вони сплачуються під час будівництва);
- наказ генеральної підрядної організації про призначення
виконроба;
- наказ генерального проектувальника про призначення
авторського нагляду:
- наказ замовника про призначення технічного нагляду;
- загальний журнал робіт;
- журнал авторського нагляду (згідно ДБН А.2.2-2003
"Положення про авторський нагляд за будівництвом будинків і
споруд");
- журнал технічного нагляду;
- виписку з договору (контракту) підряду на будівництво між
замовником та генеральним підрядником.

10.2. Управління ДАБК міста Києва після комплектації
документів і матеріалів, перелічених в п. 10.1 у місячний строк
видає замовнику (забудовнику) дозвіл на виконання будівельних
робіт, штамп реєстрації якого проставляється на титульному листі
тому 1, будгенплані, загальному журналі робіт, журналах
авторського та технічного нагляду.
Дозвіл на виконання будівельних робіт видається на весь
термін будівництва згідно з календарним планом у складі
затвердженого проекту будівництва або договору (контракту).
Якщо дозвіл на виконання будівельних робіт не було завчасно
подовжено, це будівництво вважається самовільним і підлягає
призупиненню.

10.3. Після одержання дозволу управління ДАБК на виконання
робіт головне управління контролю за благоустроєм та зовнішнім
дизайном міста Києва видає ордер на розробку котлованів, траншей,
роботи з вертикального планування території та інші земляні
роботи.
Ордери на земельні роботи видаються на обмежений термін,
після якого з поважних причин можуть бути подовжені.
Земляні роботи, що виконуються без ордера, вважаються
самовільними і підлягають призупиненню.

Розділ 11. Виконання будівельних робіт.
Основні положення

11.1. Виробництво будівельних робіт виконується за договором
(контрактом), укладеним між замовником і генпідрядником відповідно
до календарного плану проекту організації будівництва,
затвердженого у складі проекту будівництва.

11.2. З метою конкретної організації будівельно-монтажних
робіт на будівельному майданчику генпідрядником розробляється і
затверджується проект виконання робіт, який погоджується з
замовником, генпроектувальником і субпідрядниками.

11.3. Розпочинати будівництво без затвердження проекту
будівництва забороняється.

11.4. Будівельно-монтажні роботи дозволяється розпочинати
після улаштування будівельного майданчика, створення побутових
умов для робочих, передачі замовником (забудовником) генпідряднику
робочих креслень на перший рік будівництва зі штампом "До
виробництва робіт".

11.5. Безпека праці на будівельному майданчику забезпечується
генпідрядником і контролюється відповідними органами державного
нагляду.

11.6. Якість виконання будівельно-монтажних робіт постійно
забезпечується генпідрядником і субпідрядниками, контролюється
замовником, генпроектувальником і, в порядку вибіркового контролю,
управлінням держархбудконтролю міста Києва.

11.7. Відповідність виконуваних будівельно-монтажних робіт
робочим кресленням і затвердженому проекту будівництва
забезпечується генпідрядником, постійно контролюється
генпроектувальником і замовником, а також, в порядку вибіркового
контролю, - управлінням ДАБК, Київдержекспертизою.

11.8. У разі консервації об'єкта (будови) замовник
(забудовник) зобов'язаний повернути управлінню ДАБК міста Києва
дозвіл на виконання будівельних робіт разом з розпорядчим
документом замовника (забудовника) на консервацію для одержання
дозволу на консервацію об'єкта з подальшим його закриттям і
забороною робіт.
Ордери на виконання земляних робіт також підлягають
анулюванню.
Дозвіл на поновлення робіт після розконсервації видасться у
порядку розділу 10 цих Правил.

11.9. У виключних випадках будівельно-монтажні роботи можуть
бути розпочаті до затвердження проекту будівництва.
У цьому разі замовник (забудовник) за погодженням з КМДА
розробляє аргументоване обгрунтування і звертається до Держбуду
України з відповідним проханням, до якого додаються розроблені
відповідні робочі креслення і матеріали інженерних вишукувань.
Крім того, замовником (забудовником) разом з генпроектувальником
надаються гарантії затвердження проекту будівництва і подання усіх
необхідних документів у визначені терміни.
Після аналізу наданих матеріалів Держбуд може надати
погодження будівництва на конкретні види робіт з певними умовами
на визначений термін.
На підставі цього погодження, за наявності відповідних
документів управління ДАБК міста Києва видає дозвіл на виконання
будівельних робіт на визначений термін.

Розділ 12. Прийняття в експлуатацію
закінчених будівництвом об'єктів

Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом
об'єктів встановлений Положенням, що затверджене розпорядженням
Представника Президента України у місті Києві від 01.03.1993 року
N 249 ( ra0249017-93 ).

12.1. Робочі комісії

12.1.1. Закінчені будівництвом об'єкти виробничого
призначення з чисельністю понад 50 працюючих або вартістю понад 5
млн. грн. до пред'явлення їх державним приймальним комісіям
попередньо приймаються робочими комісіями.
12.1.2. Закінчені будівництвом об'єкти цивільного призначення
III, IV і V категорій складності до пред'явлення їх державним
комісіям попередньо приймаються робочими комісіями.
12.1.3. Основне призначення робочих комісій - визначення
готовності закінченого будівництвом об'єкта до пред'явлення його
державній приймальній комісії.
12.1.4. Робочі комісії призначаються і очолюються
замовником. Після усунення недоліків і дефектів акт робочої
комісії затверджується замовником, який приймає об'єкт під
охорону і зберігання.

12.2. Державні приймальні комісії

12.2.1. Прийняття в експлуатацію завершених будівництвом
об'єктів здійснюється на підставі актів робочих комісій державними
приймальними комісіями, які призначаються:
- по об'єктах, що споруджені із залученням бюджетних коштів,
коштів юридичних осіб державної власності або із залученням
іноземних кредитів під гарантію Кабінету Міністрів України
вартістю:
- понад 30 млн. грн. - Кабінетом Міністрів України або за
його рішенням міністерствами, іншими центральними органами
виконавчої влади або, за погодженням з ними, Київської
міськдержадміністрацією;
- від 10 до 30 млн. грн. - міністерствами, іншими
центральними органами виконавчої влади або, за погодженням з ними,
- КМДА;
- до 10 млн. грн. - КМДА;
- по об'єктах, що споруджені за рахунок позабюджетних коштів
вартістю понад 30 млн. грн. - КМДА;
- по об'єктах, що споруджені за рахунок позабюджетних коштів
вартістю до 30 млн. грн. - районними (у місті Києві) державними
адміністраціями.

12.2.2. По об'єктах, що не увійшли до переліку об'єктів,
встановлених п.п. 12.1.1 та 12.1.2, державні приймальні комісії
призначаються відповідно до п. 12.2.1 цих Правил.

12.2.3. Державну приймальну комісію очолює представник
органу, що призначив цю комісію. Датою введення в експлуатацію є
дата підписання акту державної приймальної комісії органом, що
призначив комісію.

12.2.4. Вбудовано-прибудовані приміщення і приміщення нежилих
поверхів жилих будинків можуть прийматися в експлуатацію окремим
актом державної комісії, якщо вони виділені в окремі пускові
комплекси, а їх експлуатація відокремлена від житла.
При одночасному прийнятті в експлуатацію цих приміщень і
жилої частини будинку складається один акт.

12.2.5. Жилі будинки, у яких квартири та приміщення іншого
призначення побудовані за інвестиційними контрактами за рахунок
позабюджетних коштів, можуть прийматись в експлуатацію без
внутрішніх опоряджувальних робіт і обладнання, що не впливає на
експлуатацію будинку в цілому.
Перелік таких робіт та обладнання встановлюється Держбудом.

12.3. Архітектурно-технічний паспорт (АТП)

12.3.1. Архітектурно-технічний паспорт об'єкта (будови)
складається генпроектувальником на замовлення замовника
(забудовника) за участю генерального підрядника і затверджується
Головним Управлінням містобудування, архітектури та дизайну
міського середовища.

12.3.2. АТП розроблюється з метою забезпечення архітектурної,
конструктивної, технічної та функціональної ідентифікації об'єкта
(будови), а також надійної його експлуатації.
АТП розроблюється за формою згідно з додатком 6 до цих
Правил.
АТП розроблюється після завершення будівництва за наслідками
роботи робочої комісії і передається для роботи голові державної
приймальної комісії.

12.3.3. При виявленні розбіжностей між техніко-економічними і
архітектурними показниками завершеного будівництвом об'єкта
(об'єктів у складі будови) і затвердженим проектом будівництва,
робочими кресленнями, а також результатами обмірів бюро технічної
інвентаризації проектно-кошторисна документація підлягає
коригуванню, погодженню, державній експертизі і перезатвердженню
у порядку, встановленому цими Правилами.
Затвердження акта державної приймальної комісії без виконання
вимог цього пункту забороняється.

12.3.4. АТП підлягає обов'язковій передачі замовником
(забудовником) організації, що експлуатуватиме об'єкт (будову) та
Головному управлінню містобудування, архітектури та дизайну.

Розділ 13. Забезпечення експлуатації об'єктів

13.1. Після оформлення державного акта прийняття в
експлуатацію об'єкта (будови), який побудований з залученням
бюджетних коштів або коштів юридичних осіб державної власності,
замовник (забудовник) зобов'язаний визначити організацію
(підприємство), на яке покладаються експлуатаційні обов'язки, і
за розпорядчим документом інвестора передати їй на баланс усі
витрати по будівництву об'єкта (будови) з покладанням обов'язків
експлуатуючої організації.

13.2. Після оформлення державного акта прийняття в
експлуатацію об'єкта (будови), якого побудовано за позабюджетні
кошти за інвестиційними угодами, інвестор разом з фізичними і
юридичними особами, з якими були укладені інвестиційні договори,
зобов'язаний оформити в головному управлінні комунальної власності
міста Києва правовстановлюючі документи на право власності
побудованого об'єкта інвестування, в тому числі - на
вбудовано-прибудовані приміщення і приміщення нежилих поверхів.

13.3. Після одержання всіма учасниками договірних
інвестиційних відношень правовстановлюючих документів на право
власності інвестор зобов'язаний передати на баланс усі витрати по
будівництву побудованого об'єкта інвестування - майнового
комплексу жилого будинку товариству власників жилих квартир (якщо
власники їх об'єдналися і зареєстрували в установленому порядку
відповідне товариство), а також власникам вбудовано-прибудованих
приміщень і приміщень нежилих поверхів для забезпечення їх
експлуатації.

13.4. Після одержання всіма учасниками договірних
інвестиційних відношень правовстановлюючих документів на право
власності об'єктів нежилого призначення інвестор зобов'язаний
передати на баланс власникам об'єктів і окремих приміщень усі
витрати по їх будівництву для забезпечення їх експлуатації.

Розділ 14. Отримання дозволу на будівництво
індивідуальних садибних житлових будинків, реконструкцію
і капітальний ремонт об'єктів містобудування
та перепланування квартир

14.1. Дозвіл на реконструкцію об'єктів містобудування, горищ
з устроєм мансард, цокольних та перших поверхів і підвалів з
устроєм вхідних груп та зміною функціонального призначення,
техніко-економічних показників надається КМДА в порядку, який
визначає Київрада.
Територія на проектування вхідних груп, ґанків, східців,
перепадів висот та інших перепон не може виходити за межі червоних
ліній.
Проектна документація на реконструкцію розробляється на
підставі дозволу КМДА та АПЗ, інших вихідних даних, наданих
відповідно до вимог розділу 3 цих Правил.
Проектна документація на реконструкцію об'єктів підлягає
комплексній державній експертизі.

14.2. До компетенції районних в місті Києві державних
адміністрацій відноситься надання дозволу на:
- перепланування приміщень на території адміністративних
районів міста Києва без устрою вхідних груп;
- перепланування квартир;
- встановлення додаткового обладнання, а саме антен
стільникового зв'язку, побутових, фасадних кондиціонерів, витяжок,
якщо місце їх розташування не визначене проектом (окрім об'єктів
культурної спадщини).

14.3. У багатоквартирних житлових будинках не дозволяється;
- об'єднувати лоджії і балкони з помешканнями квартир шляхом
розбирання зовнішніх стін;
- переносити опалювальні прибори на лоджії та балкони;
- об'єднувати квартири по вертикалі з повним або частковим
розбиранням міжповерхових перекриттів;
- збільшувати площу приміщень санітарних вузлів і ванних
кімнат за рахунок жилих і допоміжних приміщень квартири;
- влаштовувати прорізи в несучих стінах без затвердженої в
установленому порядку проектної документації;
- розбирати підготовку під підлоги на звукотеплоізоляційній
основі при ремонті, що призводить до неприпустимого акустичного
дісконфорту в квартирах, розміщених нижче поверхом.

14.4. Дозвіл на капітальний ремонт будинків, фасадів без
зміни структурної побудови і існуючих елементів, покрівель,
балконів, лоджій, цокольних і перших поверхів і підвалів без
устрою вхідних груп та зміни будівельних габаритів та зміни
функції, горищ без устрою мансард, опорядження фасадів (окрім
об'єктів культурної спадщини) надається районною у місті Києві
державною адміністрацією.
Капітальний ремонт здійснюється на підставі дозволу
райдержадміністрації та проектної документації, затвердженої в
установленому порядку.
Роботи з опорядження фасадів, у т. ч. фарбування фасадів
виконуються на підставі дозволу райдержадміністрації та паспорта
опорядження фасаду, погодженого Головкиївархітектурою.

14.5. Для отримання дозволу на капітальний ремонт об'єктів,
визначених п. 14.4 або перепланування квартир, замовник
звертається з письмовою заявою до відповідної районної в місті
Києві державної адміністрації.
До заяви додаються:
- документи на право власності;
- згода власника (співвласників) приміщення на проведення
відповідних робіт;
- стислий опис намірів замовника щодо проведення будівельних
робіт.

14.6. Утримання, ремонт, реконструкція, реставрація фасадів
будинків та споруд на території міста Києва здійснюється
відповідно до Порядку, затвердженого рішенням Київради від
27.11.2003 року N 220/1094 ( ra0220023-03 ) та рішення
Конституційного суду України від 2 березня 2004 року N 4-рп/2004
( v004p710-04 ), згідно з яким допоміжні приміщення (підвали,
сараї, комори, горища, візкові) передаються безоплатно у спільну
власність громадян одночасно з приватизацією ними житлових
квартир. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не
потребує здійснення додаткових дій, зокрема об'єднання
співвласників багатоквартирного будинку.
Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на
надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних
будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень
(оренда тощо) вирішується відповідно до законів про власність, ст.
357 п. 4 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) та рішення
Конституційного суду України".

14.7. Надання дозволу на будівництво, реконструкцію,
розширення індивідуальних жилих будинків і господарських будівель
на відведених земельних ділянках здійснюється районною у місті
Києві державною адміністрацією відповідно до розпорядження
Київської міської державної адміністрації від 23.06.1999 року
N 999 ( ra0999017-99 ) "Про заходи щодо запобігання порушенням
містобудівного законодавства та вдосконалення порядку проектування
та експлуатації житлового фонду на територіях садибної забудови
міста Києва".

14.8. У разі прийняття Київською міською радою рішення про
надання земельної ділянки для будівництва індивідуального
житлового будинку, у такому рішенні одночасно надається дозвіл на
проектування та будівництво об'єкта із зазначенням відповідних
умов отримати дозвіл інспекції архітектурно-будівельного контролю
на початок будівельно-монтажних робіт в установленому порядку в
термін до 2 років з дня отримання документу, що посвідчує право на
землю.

14.9. На підставі рішення Київської міської ради про надання
земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового
будинку або на підставі розпорядження районної у місті Києві
державної адміністрації про дозвіл на будівництво на земельній
ділянці, розташованій в районах садибної забудови, дачного
будівництва, забудовник звертається до Головкиївархітектури щодо
надання вихідних даних на проектування об'єкту у складі
архітектурно-планувального завдання та топографо-геодезичної
зйомки.
За зверненням забудовника матеріали, які входять до складу
вихідних даних, готуються на договірних засадах, виконуються на
договірних засадах організацією комунальної форми власності,
створеною у сфері містобудування або іншими підприємствами,
установами, організаціями, які мають відповідну ліцензію.
Технічні умови на інженерне забезпечення індивідуального
житлового будинку замовник отримує власноруч в підприємствах,
організаціях, які надають технічні умови або може доручити
підготовку комплекту вихідних даних у повному обсязі
госпрозрахунковій організації, комунальним підприємствам,
створеним Київською міською радою при Головкиївархітектурі, для
надання платних послуг у сфері містобудування, на договірних
засадах.
АПЗ на проектування індивідуальних (садибних) житлових
будинків та дачних будинків затверджується Начальником
(заступником начальника) Головного управління містобудування,
архітектури та дизайну міського середовища КМДА.
Проектна документація на будівництво індивідуальних
(садибних) житлових та дачних будинків підлягає комплексній
державній експертизі.

14.10. Розміщення лінійних споруд вулично-шляхової мережі з
її підземними комунікаціями, повітряних ліній електропередач,
трамвайних, тролейбусних ліній з наземними технічними спорудами
типу щогл та опори ЛЕП, кіосків для вибору проб повітря, щогл
маяків для літаків, освітлювальних опор, КТП, ШРП тощо
здійснюється на підставі завдання на проектування з визначенням
архітектурно-художніх вимог.
Для об'єктів лінійних споруд, які мають об'ємно-просторове
рішення - естакади, мости, пішохідні підземні та наземні
переходи, станційні споруди пасажирського транспорту,
енергоблоки, насосні станції, наземні ТП, РП, ГРП, які будуються
за окремими замовленнями інвестиційних проектів, одержання
архітектурно-планувального завдання є обов'язковим.

14.11. Завдання на проектування лінійних споруд, розроблені
організаціями та підприємствами, підвідомчими Київській міській
державній адміністрації, Київській міській раді чи відповідним
районним державним адміністраціям, погоджуються з Головним
управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського
середовища і затверджується Київською міською державною
адміністрацією в особі відповідних заступників згідно з
розподілом обов'язків.
Завдання на проектування інвестиційних проектів лінійних
споруд затверджуються інвесторами.
Проектна документація на будівництво лінійних споруд підлягає
комплексній державній інвестиційній експертизі.
Підключення існуючих будівель, власники або користувачі яких
мають юридичні документи про законність їх будівництва,
відповідність містобудівному законодавству, право власності,
користування (відведення, оренди) земельної ділянки або
необхідність реконструкції, до інженерних мереж здійснюється
згідно з ТУ відповідних експлуатуючих організацій.
Порядок будівництва об'єктів дорожньо-транспортного
забезпечення, виконання земляних та будівельних робіт, прокладки
та перебудови інженерних мереж і споруд встановлюється Київською
міською радою.

Розділ 15. Благоустрій територій, які експлуатуються.
Тимчасове розміщення споруд та міське обладнання

15.1. Благоустрій територій, які експлуатуються
експлуатуючими організаціями, підприємствами, установами

15.1.1. Підприємства, установи, організації УЖКХ, інші
юридичні особи здійснюють заходи з благоустрою на відповідних
територіях: майданчиках, дворах, кварталах, прибудинкових
територіях окремих будівель, в межах функціонально-планувальних
утворень, на територіях адміністративних районів, міста в цілому,
а також на територіях, що виділяються за єдиною містобудівною
регламентацією (охоронні зони) або візуально просторовим
сприйняттям (комплекси, ансамблі, окремі містобудівні вузли і
об'єкти, площі та вулиці з прилеглою територією та забудовою) інші
території міста.

15.1.2. Благоустрій територій, які експлуатуються (далі -
благоустрій) здійснюється відповідно до затвердженої проектної
документації і включає наступні види робіт та заходів:
- інженерне забезпечення, підготовка та захист території;
- дотримання санітарно-гігієнічних умов;
- створення пішохідно-транспортних комунікацій;
- ремонт та утримання будинків і споруд;
- озеленення, охоронні та рекреаційні зони;
- тимчасове розміщення споруд для обслуговування населення;
- міське обладнання (технологічне, функціональне
облаштування, декоративне обладнання, запроектоване на рівні
дизайнерської розробки);
- ігрове та спортивне обладнання;
- освітлення та освітлювальне обладнання;
- реалізація цільових міських програм:
- зовнішня реклама та засоби інформаційно-комунікаційних
систем;
- періодична модернізація міського середовища засобами
дизайнерського дообладнання відповідно змін архітектурних
напрямків і прийомів, сучасних будівельних технологій;
- тимчасове упорядкування територій, які втратили первісне
функціональне призначення;
- оформлення та благоустрій будівельних майданчиків та
об'єктів незавершеного будівництва.

15.1.3. Благоустрій виконується як обов'язковий супутній
захід при будівництві, реконструкції, реставрації та капітальному
ремонті об'єктів містобудування, або як роботи за окремим
проектом, які виконуються за рахунок бюджетних коштів, коштів
юридичних та фізичних осіб, інших джерел, не заборонених
законодавством.
Роботи з благоустрою виконуються на вимогу органів
містобудування та контролю за благоустроєм, а також за бажанням
окремих суб'єктів містобудування та господарської діяльності за
рахунок власних коштів та інших джерел, не заборонених
законодавством.

15.1.4. Роботи з благоустрою виконуються за проектною
документацією, затвердженою згідно з ДБН А.2.2.-3-2004 "Склад,
порядок оформлення, погодження і затвердження проектної
документації для будівництва" ( v0008509-04 ).
У складі проектної документації або як окремі роботи, які
виконуються за дозволом районної у місті Києві державної
адміністрації, опрацьовуються паспорти на такі види робіт:
- опорядження та колористичне рішення фасадів;
- зовнішнє архітектурне освітлення об'єктів та території;
- озеленення та упорядкування окремо визначеної території.

15.1.5. Благоустрій включає такі елементи: різноманітні види
обладнання, облаштування та устаткування, засоби оформлення,
тимчасові споруди, монументально-декоративні витвори, декоративні,
технологічні, планувальні, конструктивні засоби, рослинні
компоненти, різни види устаткування та оформлення, малі
архітектурні форми, комунікаційні системи тощо, які
використовуються як складові комплексного благоустрою і мають
певні характеристики.

15.1.6. Порядок, вимоги та особливі умови проектування
благоустрою визначаються розділом "Норми та правила проектування
благоустрою", які затверджуються Київською міською державною
адміністрацією.

15.2. Порядок тимчасового розміщення споруд
для обслуговування населення в місті Києві

15.2.1. Споруди для забезпечення обслуговування (далі -
тимчасові споруди), які розміщуються тимчасово на визначений
(договором або проектом) термін з метою виконання заходів з
благоустрою, використовуються для здійснення функцій об'єктів
громадського призначення до будівництва капітальних споруд та
використання території за цільовим призначенням.

15.2.2. До тимчасових споруд у цих Правилах відносяться
споруди, що встановлюються із проведенням монтажних або
будівельно-монтажних робіт без улаштування заглиблених
фундаментів та/або підземних приміщень, а також із застосуванням
конструкцій, що легко демонтуються і можуть бути передислоковані
на інше місце.
Тимчасові споруди для здійснення господарської діяльності
споруджуються не вище одного поверху, в межах якого можливе
влаштування другого рівня у вигляді антресольного напівповерху.

15.2.3. Тимчасові споруди включають:
- інвентарні, що зводяться на період проведення довготривалих
будівельних робіт;
- декоративно-технологічні - для організації міського
простору та забезпечення експлуатаційних вимог і характеристик;
- функціональні - для здійснення окремих функцій
господарської діяльності підприємств, установ, організацій, для
забезпечення обслуговування населення.

15.2.4. За габаритами та експлуатаційними характеристиками
тимчасові споруди для здійснення господарської діяльності
розподіляються на малі архітектурні форми площею до 20 м. кв.
(далі - МАФ) (визначені постановою Кабінету Міністрів України від
30.03.1994 року N 198 ( 198-94-п ) "Про затвердження єдиних правил
ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць") та
збірно-розбірні комплекси і павільйони з площею забудови від 20 до
300 м кв. (визначені постановою Кабінету Міністрів України від
08.02.1995 року N 108 ( 108-95-п ) "Про Порядок заняття
торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування
населення" та наказу МВС України N 1194 від 19.11.2002
( z0946-02 ), зареєстрованим в Мін'юсті 04.12.2002 року за
N 946/7234 "Про введення в дію Правил пожежної безпеки на ринках
України).

15.2.5. Земельні ділянки для встановлення тимчасових споруд
надаються на умовах короткочасної оренди на строк до 3 років - для
МАФ та до 5 років для збірно-розбірних комплексів і павільйонів з
площею забудови від 20 до 300 кв. м відповідно до рішення
Київради, яке є підставою для отримання АПЗ.

15.2.6. Сумарний термін подовження строку оренди земельної
ділянки для розміщення функціональної тимчасової споруди
(збірно-розбірних комплексів і павільйонів, МАФ) не повинен
перевищувати 10 років.
Після завершення терміну, вказаного у першому абзаці цього
пункту, у разі дотримання містобудівних умов і характеристик та
відповідності цільовому призначенню території, суб'єкт
підприємницької діяльності має провести реконструкцію і побудувати
капітальну споруду або перемістити свій заклад з використанням
відповідних приміщень у новобудовах та демонтувати тимчасову
споруду.
Виключення можуть складати кіоски по продажу друкованих
видань, сувенірів, квітів, морозива та прохолоджувальних напоїв,
а також "Міськдовідка", надання послуг з дрібного ремонту (взуття,
годинники), та торговельне обладнання для сезонного продажу.
Модернізація або заміна застарілих типів відбувається на
вимогу органів містобудування або за власним бажанням суб'єкта
підприємницької діяльності у порядку нового встановлення.

15.2.7. Обсяг проектних матеріалів для проектування
тимчасових споруд для обслуговування населення, визначає Головне
управління містобудування та архітектури при складанні вихідних
даних.
Оформлення дозволу на розміщення малих архітектурних форм для
здійснення господарської діяльності відбувається у порядку, який
затверджується Київською міською радою (див. додаток 2).

15.2.8. Виконання будівельно-монтажних робіт по зведенню
збірно-розбірних коплексів і павільйонів здійснюється у загальному
порядку, встановленому цими Правилами.

Розділ 16. Встановлення рекламно-інформаційного
обладнання та елементів зовнішнього дизайну

16.1. Порядок надання дозволу на розміщення об'єктів
зовнішньої реклами (далі - ОЗР)

16.1.1. Порядок розміщення ОЗР поширюється на розташування
ОЗР на будинках (будівлях) і спорудах (у тому числі на наземних
спорудах метрополітену, на об'єктах залізничних вокзалів,
аеропорту, автовокзалів, річкових вокзалів, на спорудах
спеціального призначення, мостах і шляхопроводах, на відкритій
місцевості, на міських вулицях (дорогах), площах тощо, у зелених
зонах, на елементах вуличного обладнання та інших об'єкта (місцях
розміщення ОЗР) незалежно від форм власності та підпорядкованості.
Дія цього Порядку не поширюється на правовідносини, пов'язані з
інформацією, яка відбиває соціальні події, інтереси політичних
партій, релігійних і громадських організацій або призначена для їх
підтримки. Розміщення такої інформації здійснюється на окремих
конструкціях (стендах, дошках оголошень тощо) тільки на підставі
відповідного розпорядження виконавчого органу Київської міської
ради (Київської міської державної адміністрації).

16.1.2. Дозвіл на розміщення ОЗР надається розповсюджувачу
зовнішньої реклами робочим органом за встановленою Кабінетом
Міністрів України формою, на підставі паспорта на розміщення ОЗР
або за визначенням Головного управління містобудування,
архітектури та дизайну міського середовища на підставі
затвердженого проекту.
АПЗ на розроблення проекту надається за поданням робочого
органу і затверджується Начальником Головного управління
містобудування, архітектури та дизайну міського середовища або
його заступником згідно з розподілом повноважень.
До складу проекту або паспорта повинні входити: фотографічний
знімок місцевості, Де планується розташування ОЗР; комп'ютерний
макет розміщення ОЗР (для фасадних конструкцій - паспорт
опорядження фасаду); кольоровий ескіз та конструктивні рішення ОЗР
(для фасадних конструкцій - з прив'язкою до елементів фасаду);
топогеодезичні вишукування М 1:2000 та М 1:500 (які виконано
організацією, що має відповідну ліцензію) з прив'язкою місця
розташування наземної конструкції та визначенням обсягів
благоустрою прилеглої території.

16.1.3. Для розміщення складних фасадних і дахових установок
додатково до загальної процедури визначення можливості розміщення,
слід виконувати технічне обстеження конструкції будинку, з
висновками експертів щодо можливості розміщення цієї установки.

16.2. Погодження дозволу на встановлення ОЗР

16.2.1. На вимогу робочого органу дозвіл погоджується з
Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну
міського середовища; державною адміністрацією відповідного району;
Головним управлінням з питань внутрішньої політики в частині
відповідності мовного режиму рекламної інформації; власником місця
або уповноваженим ним органом (особою), де планується розмістити
ОЗР, Державтоінспекцією, утримувачем інженерних комунікацій;
відповідним центральним або місцевим органом виконавчої влади у
сфері охорони культурної спадщини та об'єктів природно-заповідного
фонду.

16.2.2. Головне управління контролю за благоустроєм та
зовнішнім дизайном міста Києва, перевіряє та забезпечує рішення
виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською
державною адміністрацією) про надання дозволу або про відмову у
його наданні.

16.3. Встановлення ОЗР

16.3.1. Підставою для проведення робіт по встановленню
спеціальних конструкцій, пов'язаних з порушенням благоустрою, є
ордер Головного управління контролю за благоустроєм та зовнішнім
дизайном міста Києва, який видається відповідно до виданого
дозволу.

16.3.2. Місця розміщення ОЗР (будинки, споруди, земельні
ділянки) надаються розповсюджувачам зовнішньої реклами на підставі
дозволів після укладення ними договорів на тимчасове користування
місцями (для розміщення ОЗР) із власниками цих місць.

16.4. Умови припинення дії і скасування дозволу.
Демонтаж ОЗР

16.4.1. Дозвіл надається тимчасово строком до п'яти років і
може бути скасований при зміні містобудівної ситуації.

Додаток N 1
до Правил забудови
міста Києва (проект)

ЛИСТ-ДОЗВІЛ
на виконання проектно-вишукувальних робіт
N ______ _____________
(дата)

Інвесторові _________________________________________________
або Замовникові (забудовникові) ________________________ що діє на
підставі доручення Інвестора дозволяється виконання
проектно-вишукувальних робіт на нове будівництво (реконструкцію)
______________________________________________ районі міста Києва.
(найменування об'єкта, будови, комплексу)

Особливі умови проектування _________________________________

Цей лист-дозвіл є підставою для розробки завдання на
проектування, збирання технічних умов на приєднання об'єкта
(будови) до зовнішніх міських інженерних мереж і систем,
замовлення в Головкиївархітектурі архітектурно-планувального
завдання.

Усі витрати, пов'язані з виконанням проектно-вишукувальних
робіт після вирішення земельних відносин (погодження місця
розташування, вилучення і викуп земель, надання земель у
користування або власність та ін.), є комерційним ризиком
інвестора (замовника) і компенсації з боку міста, його
організацій, підприємств і служб не підлягають.

Термін дії листа-дозволу _______ міс.

Термін дії листа-дозволу припиняється затвердженням в
установленому порядку проектної документації.

Заступник голови Київської міської
державної адміністрації ____________________

Додаток N 2
до Правил забудови
міста Києва (проект)

ГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ,
що погоджуються Головкиївархітектурою
(архітектурно-планувальна частина проекту)

1. Генеральний план (схема генерального плану).
2. Дендроплан.
3. Фасади з опорядженням.
4. Розрізи.
5. Плани поверхів.

Додаток N 3
до Правил забудови
міста Києва (проект)

АКТ-ОБСТЕЖЕННЯ
ділянки (території) проектування нового будівництва
(реконструкції) ___________________________________
(назва об'єкта (будови) та його адреса)
N ______ _______________
(дата)

Інвестор ____________________________________________________

Замовник (забудовник) _______________________________________

У відповідності з розпорядженням (листом-дозволом) N ________
КМДА від ____________ N ______________ викопіюванням з плану міста
від ______________________________________________________________
ми, що нижче підписалися,
головний землевпорядник району ___________________________________
і головний спеціаліст Головкиївархітектури _______________________
обстежили ділянку (територію) проектування за адресою ____________
__________________________________________________________________
розглянули супутні матеріали виконавчих креслень і зйомок,
встановили:

1. Наявність, функціональне призначення і характеристики
будинків і споруд, розташованих в межах ділянки (території)
проектування, їх власників та орендарів, ступінь експлуатації,
візуальну оцінку зносу ___________________________________________

2. Будинки і споруди, розташовані на ділянках, що межують з
ділянкою (територією) проектування, їх характеристика,
функціональне призначення, власники, орендарі, ступінь
експлуатації _____________________________________________________
__________________________________________________________________

3. Відомості про зелені насадження, для багаторічних порід -
кількість і діаметр стовбура _____________________________________

4. Приналежність ділянки (території) проектування до
охоронних зон з особливим режимом ________________________________

5. Наявність на ділянці (території) проектування пам'яток
(об'єктів) культурної спадщини ___________________________________

6. Наявність на ділянці (території) проектування
землекористувачів (землевласників) з відповідними
правовстановлюючими документами щодо земельних відносин __________
__________________________________________________________________

7. Наявність по ділянці (території) проектування раніше
виданих дозвільних документів на проектування юридичним або
фізичним особам __________________________________________________

8. Дані про підземні мережі та споруди, розташовані в межах
ділянки (території) проектування, їх технічні характеристики,
ступінь експлуатації _____________________________________________

9. Особливі характеристики ділянки (території) проектування
(необхідне виділити і пояснити):
- підтоплювана територія;
- просадочні грунти;
- підроблювані території;
- ненормативні розриви;
- інсоляція;
- загазованість;
- електромагнітні поля;
- інші особливості.

Від Київзему
Від Головкиївархітектури
Від інвестора (замовника)

Додаток N 4
до Правил забудови
міста Києва (проект)

"ПОГОДЖЕНО" "ЗАТВЕРДЖУЮ"
_____________________ ________________________
(підпис, дата) (підпис, дата)
_____________________ ________________________
_____________________ ________________________
_____________________ ________________________
(прізвище, посада (прізвище, посада
головного розпорядника інвестора)
бюджетних коштів)

ЗАВДАННЯ НА ПРОЕКТУВАННЯ
нового будівництва (реконструкції)
__________________________________________________
(найменування об'єкта (будови), адреса, район)

1. Інвестор _____________________________________________________
2. Замовник (забудовник) ________________________________________
3. Джерела фінансування _________________________________________
4. Генпроектувальник ____________________________________________
5. Лист-дозвіл Київської міськдержадміністрації _________________
6. Інші дозвільні документи _____________________________________
7. Категорія складності проектування ____________________________
8. Необхідність конкурсного проектування ________________________
9. Стадійність проектування _____________________________________
10. Затверджувальна стадія _______________________________________
11. Необхідність виділення черг будівництва ______________________
13. Необхідність передпроектних і варіантних розробок ____________
14. Необхідність погодження проектної документації з
генпідрядником _______________________________________________
15. Необхідність проведення інженерних вишукувань:
15.1. - геодезичних __________________________________________
15.2. - геологічних __________________________________________
15.3. - гідрологічних ________________________________________
15.4. - гідрометеорологічних _________________________________
15.5. - археологічних ________________________________________
15.6. - радіаційних __________________________________________
15.7. - інших ________________________________________________
16. Техніко-економічні показники:
16.1. Номенклатура і кількість продукції, що випускається ____
______________________________________________________________
16.2. Потреба в енергоносіях _________________________________
16.3. Потреба в транспорті ___________________________________
16.4. Утилізація відходів ____________________________________
16.5. Необхідність розробки оцінки впливів на навколишнє
середовище (ОВНС) ____________________________________________
16.6. Склад комплексу (будови) _______________________________
16.7. Кількість квартир в жилих будинках _____________________
в тому числі:
1-кімнатних _________________
2-кімнатних _________________
3-кімнатних _________________
4-кімнатних _________________
5-кімнатних і більше _________________
16.8. Необхідність розміщення в нежитлових поверхах жилих
будинків вбудованих і вбудовано-прибудованих приміщень,
функціональне значення, показники ____________________________
______________________________________________________________
16.9. Кількість місць у гуртожитках __________________________
16.10. Орієнтовна загальна площа _____________________________
16.11. Кількість місць _______________________________________
16.12. Кількість готельних номерів ___________________________
16.13. Кількість лікарняних ліжок ____________________________
16.14. Кількість місць в паркінгах ___________________________
16.15. Кількість відвідувань _________________________________
16.16. Потужність ____________________________________________
16.17. Призначення і показники комунально-побутових послуг ___
______________________________________________________________
17. Необхідність розрахунків ефективності інвестицій _____________
18. Вимоги щодо енергозбереження _________________________________
19. Необхідність урахування ______________________________________
19.1. зсувної і зсувонебезпечної зон _________________________
19.2. підтоплюваної території ________________________________
19.3. підроблюваної території ________________________________
19.4. просадочних грунтів ____________________________________
19.5. насипних грунтів _______________________________________
19.6. ненормативних розривів _________________________________
19.7. умов інсоляції _________________________________________
19.8. загазованості __________________________________________
19.9. електромагнітних полів _________________________________
19.10. інших несприятливих факторів __________________________
20. Необхідність проектування перекладки, перенесення інженерних
мереж та споруд __________________________________________________
21. Необхідність проектування зовнішнього інженерного забезпечення
згідно з відповідними ТУ: ________________________________________
21.1. водопостачання _________________________________________
21.2. водовідведення _________________________________________
21.3. дощова каналізація _____________________________________
21.4. теплопостачання ________________________________________
21.5. гаряче водопостачання __________________________________
21.6. електричне енергопостачання ____________________________
21.7. газопостачання _________________________________________
21.8. зовнішнє освітлення ____________________________________
21.9. телефонізація _________________________________________
21.10. диспетчеризація _______________________________________
21.11. телебачення __________________________________________
21.12. радіофікація __________________________________________
21.13. цивільна оборона ______________________________________
21.14. безпека руху _________________________________________
21.15. сміттєвидалення _______________________________________
21.16. під'їзні шляхи ________________________________________
22. Необхідність проектування внутрішнього інженерного і
технологічного інженерного забезпечення: ________________________
22.1. внутрішні системи і обладнання, суміщені з визначеними
зовнішніми:
22.2. ліфти __________________________________________________
22.3. кондиціювання __________________________________________
22.4. припливно-витяжна вентиляція ___________________________
22.5. димоходи від камінів ___________________________________
22.6. блискавкозахист ________________________________________
22.7. часофікація ____________________________________________
22.8. дахова котельня ________________________________________
22.9. квартирне водонагрівальне обладнання ___________________
22.10. приміщення для охорони ________________________________
23. Необхідність створення умов для проживання (праці) людей з
порушенням опорно-рухових функцій ________________________________
24. Принципові вимоги до основних конструктивних рішень,
матеріалів, несучих та огороджувальних конструкцій _______________
25. Вимоги до благоустрою території та озеленення ________________
26. Кошторисним розділом передбачити:
26.1. вивезення грунту на відстань ________________ км
26.2. вивезення сміття на відстань ________________ км
26.3. завезення з кар'єрів ___________________________________
26.4. пайову участь в розвиток міста _________________________
26.5. компенсацію за відселення, знесення, перенесення,
перебазування будинків, мереж, споруд, зелених насаджень
______________________________________________________________
27. Необхідність урахування висновків технічного обстеження
будинків та споруд, що підлягають реконструкції, а також тих, що
безпосередньо примикають до проектуємих будинків та споруд або
знаходяться в зоні впливу будівельно-монтажних робіт _____________
__________________________________________________________________
28 Необхідність проведення реставраційних робіт __________________
29. Необхідність урахування зон охорони пам'яток та об'єктів
культурної спадщини та інших охоронних зон _______________________
30. Необхідність урахування умов охорони пам'яток та об'єктів
культурної спадщини ______________________________________________
31. Вимоги до проектування, що витікають з інвестиційних намірів
інвестора: продаж будинків, споруд, приміщень без окремих
перегородок, елементів оздоблення, внутрішнього обладнання та ін.
__________________________________________________________________
32. Інноваційні вимоги: новітні досягнення науки і техніки,
передові технології, високоякісні матеріали, вироби і конструкції,
сучасне і високоякісне інженерне і технологічне обладнання _______
__________________________________________________________________
33. Необхідність проведення науково-дослідних і конструкторських
робіт ____________________________________________________________

ЗАМОВНИК (забудовник) ПРОЕКТУВАЛЬНИК (генпроектувальник)
__________________________ __________________________________
(підпис, дата) (підпис, дата)

Додаток N 5
до Правил забудови
міста Києва (проект)

"ЗАТВЕРДЖУЮ"
Начальник
Головкиївархітектури
____________________________
(підпис, дата)

АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ (АПЗ) N ____
на проектування об'єкта будівництва

Назва об'єкта проектування:
Адреса об'єкта:
Термін дії АПЗ: два роки з моменту видачі АПЗ

ОСНОВНІ ВІДОМОСТІ

1. Замовник:
Телефон:
Ідентифікаційний номер:
Адреса:
Банківські реквізити:

2. Архітектурно-планувальне завдання розроблено на підставі:
- Рішення Київради про погодження місця розташування об'єкта
проектування від ___________ N ____;
- Рішення Київської міської ради про відведення земельної
ділянки від _________ N _____;
- Листа-дозволу Київської міськдержадміністрації;
- Розпорядження Київської міськдержадміністрації від ________
N ____;
- Листа-заяви замовника (забудовника) на розроблення АПЗ від
23.02.2004 року N 2987;
- Генерального плану міста, затвердженого рішенням Київської
міської ради від 28.03.2002 року N 370/1804;
- Містобудівної документації району проектування: (ПДП
району, ДПТ, містобудівного обгрунтування розташування об'єкта,
містобудівного обгрунтування внесення змін до містобудівної
документації, історико-містобудівного обгрунтування):
- ТУ
До заяви додаються:
- Державний акт на право власності на землю;
- Договір оренди землі або договір резервування, укладений з
Головним управлінням земельних ресурсів;
- Дозвіл Кабінету Міністрів України на будівництво (для
ділянок у межах ландшафтно-рекреаційних зон)

3. Вид проектування, погоджений із замовником:
- індивідуальне.

4. Стадійність проектування ТЕО; ЕП; П; РП; РД.

ХАРАКТЕРИСТИКА МІСТОБУДІВНОЇ СИТУАЦІЇ
ТА ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ ПРОЕКТУВАННЯ

5. Площа ділянки: ___________________________________________

6. Межі ділянки: _________________________________ уточнити в
процесі розробки та погодження проекту

Історичні ареали міста: _____________________________________
__________________________________________________________________
Державні історико-культурні заповідники _____________________
__________________________________________________________________

7. Вид функціонального використання ділянки: ________________

8. Використання ділянки на час видачі АПЗ: _________________

9. Суміжна забудова: ________________________________________

10. Особливості ділянки:
- відсутні.

11. Існуючі та запроектовані інженерні мережі: існуючі
інженерні мережі зафіксовані топозйомкою М 1:500, запроектовані
інженерні мережі враховуються за матеріалами Управління
інженерного обладнання і підготовки територій.

МІСТОБУДІВНІ ВИМОГИ

12. Проектування вести відповідно до:
діючих керівних архітектурно-містобудівних документів,
зазначених у пункті 2 даного АПЗ, вимог Державних будівельних норм
України "Містобудування. Планування та забудова міських і
сільських поселень" 360-92** із змінами до них та інших
нормативних документів.

13. Генеральний план забудови об'єкта проектування:
- скласти на топографічній зйомці М 1:500, що прийнята в
Головному управлінні містобудування, архітектури та дизайну
міського середовища, з нанесенням червоних ліній, суміжних
землекористувачів та меж ділянки відповідно до правовстановлюючого
документа на землю або до договору резервування, укладеного з
Головним управлінням земельних ресурсів КМДА. Матеріали
топогеодезичної підоснови масштабу М 1:500, які надаються
замовником для виконання проектів, повинні бути відкориговані за
станом на 1 січня року початку проектування. Граничний термін
давності виготовлення топогеодезичної підоснови допускається 2
роки.

14. Розміщення об'єкта (комплексу) проектування щодо червоних
ліній вулиць, меж земельної ділянки та інженерних комунікацій.

15. Обмеження щодо поверховості (висоти):
- поверховість визначити проектом.

16. Необхідність розроблення містобудівних обгрунтувань (за
відсутності затвердженого детального плану проекту забудови або
реконструкції кварталу).

17. Вимоги до благоустрою, озеленення території, тощо:
- комплексний благоустрій подвір'я та прилеглої території;
- посадка дерев і кущів, влаштування квітників і газонів.

18. Вимоги до врахування потреб інвалідів та інших
маломобільних груп населення:
- влаштування пандусів, зручних сходів, додаткових поручнів,
інженерно-технічного обладнання, відповідного покриття підлог,
додаткового освітлення тощо;
- окремих стоянок для автомобілів інвалідів;
- передбачити основні типологічні вузли громадських приміщень
для людей з обмеженими фізичними можливостями.

19. Дорожньо-транспортні вимоги:
- підземний паркінг;
- передбачити гостьову автостоянку згідно з нормативами;
- розробити раціональну транспортно-пішохідну схему зв'язків;
- застосувати для покриття проїздів, під'їздів, майданчиків
тверде покриття;
- влаштувати зручний та безпечний заїзд на ділянку, згідно з
технічними умовами Управління ДАІ;
- відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від
04.06.2003 року N 863, п. 5 створювати у процесі формування
вулично-шляхової, пішохідної та вело-візкової мережі умови для
зручного і безпечного переміщення людей з обмеженими фізичними
можливостями.

20. Протипожежні вимоги:
- відповідно до державних будівельних норм, умов Управління
державної пожежної охорони ГУ МВС України в місті Києві щодо
проектування, будівництва та експлуатації об'єкта.

21. Інші вимоги:
- скласти акт обстеження зелених насаджень на ділянці
проектування у відповідності до розпорядження
Київміськдержадміністрації від 13.07.2000 року N 1158 "Про порядок
відшкодування втрат зеленого господарства міста від знесення
зелених насаджень та їх пересаджування у місті Києві";
- у складі проектної документації виконати комплексний
містобудівний аналіз кварталу і на матеріалах інвентаризації
розробити концепцію розвитку забудови території кварталу та
реконструкції будинків і споруд.

ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ ВИМОГИ

22. В об'ємно-планувальному рішенні врахувати:
- передпроектні розробки, пропозиції;
- результати висновку щодо забезпечення інсоляції та
освітленості оточуючих будинків;
- результати конкурсів.

23. В об'ємно-просторовому вирішенні об'єкта забезпечити:
- композиційну узгодженість з будинками і спорудами, що
оточують об'єкт, врахувати містобудівне значення місця
розташування об'єкта;
- створення виразного містобудівного акценту засобами
архітектурної пластики з врахуванням масштабу об'єкта та оточуючої
забудови;
- відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від
04.06.2003 року N 86, п. З забезпечити під час будівництва
облаштування окремих квартир, спеціально обладнаних і
пристосованих для проживання та обслуговування в них людей з
обмеженими фізичними можливостями;
- визначення висоти будинку, граничних параметрів об'єкта з
врахуванням висновків містобудівного обгрунтування;
- дотримання вимог ДБН щодо нормативної інсоляції житлових
будинків, що розташовані поруч;
- розміщення об'єктів обслуговування та соціальної сфери на
підставі завдання на проектування, за погодженням з районною
державною адміністрацією;
- приміщення для консьєржів.

24. Основні об'ємно-планувальні вирішення об'єкта
архітектури (фасади, перерізи, плани першого та типового
поверхів, схему генерального плану забудови ділянки)
рекомендується подати на консультативний розгляд до Головного
управління містобудування, архітектури та дизайну міського
середовища (Управління архітектури та дизайну міського
середовища, Управління інженерного обладнання і підготовки
територій).

25. Вимоги до використання першого поверху та вбудованих
приміщень для громадських потреб: проекти організацій, установ та
торговельно-побутових закладів, які мають бути розташовані у
вбудовано-прибудованих приміщеннях, після остаточного визначення
їх функціонального призначення підлягають обов'язковому розгляду
та погодженню з Головним управлінням містобудування, архітектури
та дизайну міського середовища.

ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ТА ІНШІ ВИСНОВКИ

26. Проектом передбачити оснащення об'єкта і прилеглої
території необхідним інженерним обладнанням згідно з технічними
умовами. Перелік технічних умов уточнюється залежно від
функціонального призначення та місця розташування об'єкта:
- ДКО "Київводоканал" - на каналізування;
- ДКО "Київводоканал" - на водопостачання;
- Підприємства "Київські теплові мережі" АК Київенерго";
- Підприємства "Київські кабельні мережі" АК Київенерго";
- ДКП "Київміськсвітло";
- КК "Київавтодор";
- Управління Державтоінспекції ГУ МВС України в місті Києві;
- Головного управління з питань надзвичайних ситуацій;
- Державного управління екології та природних ресурсів у
місті Києві;
- Управління державної пожежної охорони;
- Центру технічної експлуатації радіофікації КМД ВАТ
"Укртелеком";
- АТ "Київпроект" на телебачення;
- Міжвідомчої комісії з питань теплопостачання (при
необхідності);
- ВУГГ "Київгаз";
- КП "СУППР";
- Київської міської дирекції ВАТ "Укртелеком";
- Державної інспекції з енергозбереження;
- висновком міської СЕС.

27. Скласти проект інженерного обладнання і підготовки
території відповідно до порядку, затвердженого рішенням Київського
міськвиконкому від 04.02.1980 року N 125, на топографічній зйомці
М 1:500 (1:2000), прийнятій в Головному управлінні містобудування,
архітектури та дизайну міського середовища, з нанесенням червоних
ліній і меж земельних ділянок, на яких запроектовані інженерні
мережі та споруди. Проект погодити з установами, які видали
технічні умови, із організаціями, інтересів яких це стосується.
Проект подати на погодження в Управління інженерного обладнання і
підготовки територій. Контрольно-геодезичні зйомки побудованих
трас інженерних мереж та споруд, згідно з рішенням виконкому
міськради, здати в Управління інженерного обладнання та
підготовки територій до прийняття об'єкта в експлуатацію.

28. Проектом передбачити:
- застосування енергозберігаючих технологій;
- встановлення лічильників обліку споживання холодної та
гарячої води, тепла, електроенергії та природного газу;
- комплексну систему кондиціонування;
- місця встановлення колективної та індивідуальних телеантен;
- встановлення на фасадах будинку світильників для їх
освітлення вночі (для центральних вулиць).

29. Умови проведення топографо-геодезичних та
інженерно-геологічних розвідувань одержати в геолого-геодезичному
відділі Головного управління містобудування, архітектури та
дизайну міського середовища.

ІНШІ ВИМОГИ

30. Проект погодити відповідно до ДБН України А.2.2-3-97
"Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної
документації для будівництва" (розділ 9), НЗМ 1-95.

31. Архітектурно-планувальну частину проекту подати на
розгляд до Головного управління містобудування, архітектури та
дизайну міського середовища (Управління містобудування та
архітектури, Управління інженерного обладнання і підготовки
територій, головного дендролога) з такими ілюстративними та
демонстраційними матеріалами:
- ситуаційний план М 1:2000 в системі району, кварталу;
- схема генерального плану міста або генеральний план
кварталу, генеральний план забудови ділянки М 1:500, план
благоустрою та озеленення М 1:500 (фрагменти на схемі генерального
плану М 1:200);
- містобудівне обгрунтування розміщення об'єкта, містобудівне
обгрунтування внесення змін до містобудівної документації
(історико-містобудівне обгрунтування);
- проект організації рельєфу М 1:500 та інженерного
обладнання М 1:2000;
- плани, фасади, розрізи, перспективу, фотомонтажі, макет,
розгортки;
- фрагменти входів, огорож, малі архітектурні форми;
- пропозиції щодо опорядження (фарбування) фасадів.

32. Після розгляду на архітектурно-містобудівній раді
підлягають погодженню з Управлінням містобудування та архітектури,
Управлінням інженерного обладнання і підготовки територій,
головним дендрологом:
- схема генплану або генеральний план кварталу, генеральний
план забудови ділянки М 1:500;
- проект організації рельєфу М 1:500 та інженерного
обладнання М 1:2000;
- план благоустрою та озеленення М 1:500.

33. Для проведення комплексної державної експертизи проекту в
Управлінні містобудування та архітектури підлягає погодженню:
- будгенплан М 1:500.

34. Перелік матеріалів, що надається для розгляду на
архітектурно-містобудівній раді:
- ситуаційний план М 1:2000 в системі району, кварталу;
- схема генерального плану або генеральний план кварталу,
генеральний план забудови ділянки М 1:500, план благоустрою та
озеленення М 1:500 (фрагменти на схемі генерального плану
М 1:200);
- містобудівне обгрунтування;
- містобудівний макет;
- макет;
- плани, фасади, розрізи, перспективу, розгортки;
- фотомонтажі;
- демоматеріали підсвітлення фасадів вночі;
- фрагменти входів, огорож, малі архітектурні форми;
- пропозиції щодо опорядження (фарбування) фасадів.

Проект будівництва підлягає обов'язковій комплексній
державній експертизі у повному обсязі, крім об'єктів, затвердження
проектів будівництва яких не потребує висновку комплексної
державної експертизи. Висновок комплексної державної експертизи
надати до Головного управління містобудування, архітектури та
дизайну міського середовища.

Додаток N 6
до Правил забудови
міста Києва (проект)

"ЗАТВЕРДЖЕНО"
(начальник
Головкиївархітектури)
(дата і номер)

АРХІТЕКТУРНО-ТЕХНІЧНИЙ ПАСПОРТ ОБ'ЄКТА (БУДОВИ)
__________________________________________________
(назва об'єкта і місце його розташування)

Генеральний проектувальник _____________________________ М.п.
(підпис керівника, дата)
Генеральний підрядник _____________________________ М.п.
(підпис керівника, дата)
Замовник (забудовник) _____________________________ М.п.
(підпис керівника, дата)

Відомості про суб'єктів інвестиційної діяльності

1. Об'єкт (будова) споруджено за проектом автора (авторів)
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові головного архітектора (інженера)
проекту, звання, посада, місце постійної роботи та інших авторів,
що визначені документом про затвердження проекту)
2. Проектна документація розроблена:
2.1. Генеральна проектна організація __________________________
(назва, юридична адреса)
2.2. Субпідрядні проектні організації _________________________
(назва, юридична адреса)
3. Будівництво об'єкта (будови) здійснено:
3.1. Генеральна підрядна організація __________________________
(назва, юридична адреса)
3.2. Субпідрядні організації __________________________________
(назва, юридична адреса)
4. Замовник та інвестор _____________________________________
(назва, юридична адреса)

5. Документ про затвердження проектної документації
6. Обсяг виконання проекту, назва і юридична адреса власника
документації, архівний N зберігання
7. Термін зберігання проектної документації

Основні техніко-економічні характеристики
об'єкта (будови)

1. Загальні технічні відомості
1.1. Призначення об'єкта (об'єктів у складі будови),
потужність, місткість, пропускна спроможність, загальна кількість
працюючих тощо
Дата початку будівництва
Дата завершення будівництва (прийняття в експлуатацію)
Площа ділянки (кв.м)
Площа забудови (кв.м)
Кількість поверхів (у т.ч. вбудовано-прибудованих до житлових
будинків)
Конструктивна схема (система) будинку, споруди
Наявність інженерного обладнання

2. Основні техніко-економічні показники об'єкта (об'єктів у
складі будови), виробничого, транспортного та іншого промислового
призначення
------------------------------------------------------------------
| N | Показники | Одиниця | За проектом |
|п/п|(потужність, | виміру |---------------------------------|
| |продуктивність, | |Загальна | у тому числі |
| |протяжність | |(з урахуванням | пускового |
| |і т.ін.) | |раніше прийнятих)| комплексу |
| | | | | або черги |
|---+----------------+---------+-----------------+---------------|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
|---+----------------+---------+-----------------+---------------|
------------------------------------------------------------------

З. Основні техніко-економічнні показники об'єкта (об'єктів у
складі будови) цивільного призначення
------------------------------------------------------------------
| N | Показник |Одиниця |За |
|п/п| |виміру |проектом |
|---+---------------------------------------+---------+----------|
|1 |2 |3 |4 |
|---+---------------------------------------+---------+----------|
|1 |Будівельний об'єм |куб.м | |
| |(у т.ч. підземної частини) | | |
|---+---------------------------------------+---------+----------|
|2 |Загальна площа будинку, споруда |кв.м | |
|---+---------------------------------------+---------+----------|
|3 |Кількість квартир (для жилого будинку) |одиниць | |
|---+---------------------------------------+---------+----------|
| |у т. ч. - одноквартирних | | |
|---+---------------------------------------+---------+----------|
| | - двох | | |
|---+---------------------------------------+---------+----------|
| | - трьох | | |
|---+---------------------------------------+---------+----------|
| | - чотирьох | | |
|---+---------------------------------------+---------+----------|
| | - 5 і більше | | |
|---+---------------------------------------+---------+----------|
|4 |Нормальна площа, корисна площа (для |кв.м | |
| |громадських будинків або споруд) | | |
|---+---------------------------------------+---------+----------|
|5 |Вартість одиниці виміру (1 кв.м |грн. | |
| |загальної площі, 1 куб.м будівельного | | |
| |об'єму тощо) | | |
|---+---------------------------------------+---------+----------|
|6 |Витрати тепла на опалення 1 кв.м |Вт/кв.м | |
| |загальної площі | | |
------------------------------------------------------------------

Примітка. Окремо наводяться показники вбудованих та
прибудованих приміщень, приміщень нежилих поверхів в жилих
будинках, якщо такі є

4. Основні конструктивні характеристики:

4.1. Основи:
4.1.1. Характерні інженерно-геологічні розрізи;
4.1.2. Тип, фізико-механічні характеристики основ.

4.2. Фундаменти:
4.2.1. Тип, матеріал конструкцій, загальна довжина, площа
опори та міцнісні характеристики фундаментів.

4.3. Конструктивні елементи:
4.3.1. Зовнішні стіни (тип, матеріал, товщина, міцність,
загальна площа з урахуванням вікон, вхідних і балконних дверей,
тепловий опір);
4.3.2. Внутрішні несучі і самонесучі стіни (тип, матеріал,
товщина, інші);
4.3.3. Перекриття (тип, матеріал, товщина, інші);
4.3.4. Покриття (тип, матеріал утеплення покриття, загальна
площа, інші);
4.3.5. Сходова клітка (тип, матеріал);
4.3.6. Тип вікон, вхідних та балконних дверей, їх
теплотехнічні характеристики, загальна площа ____________________.

4.4. Опорядження:
4.4.1. Тип зовнішнього опорядження, види застосованих
матеріалів, елементи монументально-декоративного мистецтва, їх
фізико-механічні та експлуатаційні характеристики (затверджений
паспорт фасаду додається) _______________________________________.
4.4.2. Тип внутрішнього опорядження, застосовані технології і
матеріали, їх фізико-механічні та експлуатаційні характеристики
_________________________________________________________________.

4.5. Зовнішні інженерні мережі

4.5.1. Теплові мережі _______________________________________
__________________________________________________________________
(матеріал трубопроводів, загальна довжина,
джерело теплопостачання, втрати тепла на 100 м довжини)
4.5.2. Мережі газопостачання ________________________________
__________________________________________________________________
(матеріал трубопроводів, загальна довжина,
діаметр, точка підключення, робочий тиск)
4.5.3. Мережі водопостачання ________________________________
__________________________________________________________________
(матеріал трубопроводів, загальна довжина,
джерело водопостачання, термічний опір стінок, трубопроводів)
4.5.4. Каналізаційні мережі ________________________________
__________________________________________________________________
(види каналізації з визначенням її точки підключення,
розміри каналів (трубопроводів), загальна довжина)
4.5.5. Електропостачання, телефонні, телекомунікаційні мережі
__________________________________________________________________

4.6. Інженерне обладнання будинку (споруди)

4.6.1. Вентиляція і кондиціювання повітря ___________________
4.6.2. Опалення _____________________________________________
__________________________________________________________________
(тип, джерело енергопостачання, технологія, матеріал трубопроводу,
тип нагрівальних елементів, обсяг тепловитрат та інші)
4.6.3. Водопостачання (холодне та гаряче) ___________________
__________________________________________________________________
(тип, матеріал водопроводів, облік витрат)
4.6.4. Система електропостачання й освітлення _______________
__________________________________________________________________
(тип, встановлена потужність, обладнання,
загальна потужність освітлювальних приладів)
4.6.5. Телефонізація, теле-, радіофікація, диспетчеризація,
сигналізація ____________________________________________________.

4.7. Ліфти та інше підйомно-транспортне обладнання
(кількість, типи з визначенням вантажопідйомності)

4.8. Благоустрій прилеглої території
(площа, в т. ч. зелених насаджень, доріжок, дитячих
майданчиків, опис планування, застосування малих
архітектурних форм)

4.9. Допустимі корисні навантаження

4.9.1. Ферми (балки), перекриття ____________________________
4.9.2. Перекриття міжповерхові ______________________________
4.9.3. Покриття _____________________________________________

5. Гарантійні зобов'язання виконавців проектних
і будівельних робіт

5.1. Генеральний проектувальник зобов'язується за повної,
реалізації проекту при будівництві забезпечити безпечну
експлуатацію об'єкта та дотримання техніко-економічних показників
у межах будівельних норм і правил, АПЗ та умов контракту.
5.2. Генеральний підрядник зобов'язується забезпечити
гарантійні терміни експлуатації об'єкта щодо таких його частин:
5.2.1. Несучі конструкції _______________ років.
5.2.2. Огороджувальні конструкції _______________ років.
5.2.3. Зовнішнє опорядження _______________ років.
5.2.4. Внутрішнє опорядження _______________ років.
5.2.5. Зовнішні інженерні мережі _______________ років.
5.2.6. Внутрішні інженерні мережі _______________ років.
5.2.7. Сантехнічні комунікації _______________ років.
5.2.8. Електромережі _______________ років.
5.2.9. Благоустрій прилеглої території ___________ років.
5.2.10. Інженерне забезпечення _______________ років.

6. Особливі умови щодо експлуатації об'єкта (будови)

Без згоди архітектора - автора проекту та
Головкиївархітектури забороняється змінювати:
6.1. Фасади, деталі фасадів (указати) _______________________
6.2. Основні несучі конструкції або їх елементи (указати)
__________________________________________________________________
6.3. Інтер'єри (указати) ____________________________________
6.4. Благоустрій (указати) __________________________________
6.5. Твори монументально-декоративного мистецтва (указати)
__________________________________________________________________
6.6. Функціональне призначення об'єкта (об'єктів у складі
будови) і його приміщень ________________________________________.

З умовами експлуатації та утримання об'єкта (об'єктів у
складі будови) відповідно до архтехпаспорта ознайомився і
зобов'язуюсь їх виконувати.

Замовник (забудовник)
_________________________________________________________________
(посада, підпис, прізвище, ім'я, по батькові)

Додаток N 2
до рішення Київської
міської ради
від ___________ N __________

ПОРЯДОК
розміщення малих архітектурних форм
для здійснення господарської діяльності

1. Порядок розміщення малих архітектурних форм для здійснення
господарської діяльності (далі - Порядок) розроблений відповідно
до Земельного кодексу України ( 2768-14 ), Закону України "Про
планування і забудову територій" ( 1699-14 ) та Указу Президента
України від 15.07.2000 року N 906/2000 ( 906/2000) "Про заходи
щодо забезпечення підтримки та дальшого розвитку підприємницької
діяльності".
З метою спрощення системи підготовки дозвільної документації
для розміщення МАФ та інших тимчасових споруд суб'єктами
господарської діяльності (далі - Замовники) ГО "Центр
Містобудування та архітектури" готує дозвільну документацію та
вихідні дані на розміщення і проектування МАФ, зокрема відповідні
містобудівні обгрунтування, паспорти, АПЗ та при потребі проектну
документацію і надає їх замовнику у повному обсязі.

2. У Порядку наведені нижче терміни вживаються у такому
значенні:
- мала архітектурна форма для здійснення господарської
діяльності (далі - мала архітектурна форма, МАФ) тимчасова
споруда, яка встановлюється без улаштування заглиблених
фундаментів із застосуванням конструкцій, що легко демонтуються і
можуть бути передислоковані на інше місце, яка не має приміщення
для покупців товарів (послуг) і може бути розміщена на земельній
ділянці площею не більше 20 кв. м;
- паспорт прив'язки малої архітектурної форми (далі -
паспорт) включає план прив'язки малої архітектурної форми на
діючій топографо-геодезичній основі М 1:500, текстові та графічні
матеріали щодо архітектурно-планувального, колористичного
вирішення та інженерного забезпечення об'єкта.

3. Малими архітектурними формами для здійснення господарської
діяльності є:
- функціональні огорожі, контейнери (у т. ч. для прийому
вторсировини), павільйони зупинок громадського транспорту, ігрові
пристрої, автомати та обладнання, торговельні автомати,
фото-мольберти та торговельне та спеціалізоване обладнання,
спортивно-фізкультурне обладнання, дитячі ігрові комплекси,
пункти прокату (спеціального обладнання, велосипедів, лиж,
моторолерів, скейтів тощо), телефонні будки та пристрої, стенди
(крім рекламних), виносні вітринні установки, виносні столики,
торгівельні майданчики сезонного продажу (у тому числі сезонні
майданчики закладів громадського харчування), пересувні лотки,
навіси, палатки, столики, візки, кіоски, автомобілі (легкові,
мікроавтобуси-вагончики, обміну валют, експрсс-кафе, тири,
пересувні туалети, вантажні, з причепом, бочки-цистерни,
автопричепи) тощо.

4. Земельні ділянки для розміщення малих архітектурних форм
надаються за рішеннями районних у місті Києві рад в оренду на
строк не більше 3 років.
Розміщення МАФ на земельних ділянках (частинах земельних
ділянок), що перебувають у власності чи користуванні,
здійснюється на підставі відповідного розпорядження виконавчого
органу Київської міської ради (Київської міської державної
адміністрації), якщо не змінюється цільове призначення земельної
ділянки з дотриманням вимог законодавства.
Питання розміщення МАФ на земельних ділянках (частинах
земельних ділянок), що перебувають у власності чи користуванні, у
разі зміни цільового призначення цих ділянок (їх частин)
вирішуються відповідно до Земельного кодексу України ( 2768-14 ),
постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року N 502
( 502-2002-п ) "Про затвердження Порядку зміни цільового
призначення земель, які перебувають у власності громадян або
юридичних осіб" та інших нормативно-правових актів.

5. Особи, зацікавлені в одержанні земельної ділянки для
розміщення МАФ (далі - Замовники), звертаються із відповідною
заявою до районної у місті Києві ради за місцезнаходженням
земельної ділянки. В заяві вказується адреса, бажане місце та
термін розміщення (але не більше 3 років), функціональне
призначення і характеристика об'єкта (або тип припустимої для
розміщення малої архітектурної форми).
До заяви додаються нотаріально, чи іншим належним чином
засвідчені копії свідоцтва про державну реєстрацію Замовника, його
статуту (положення, установчого договору), довідки про включення
Замовника до єдиного державного реєстру підприємств та установ
України.
Фізичні особи, які не є суб'єктами підприємницької
діяльності, додають до заяви копію даних паспорта громадянина
(документу, що його замінює), та довідки про внесення до
державного реєстру фізичних осіб-платників податків
(ідентифікаційного коду).

6. Районна в м. Києві рада в особі уповноваженої профільної
комісії (далі - профільна комісія районної у місті Києві ради), до
компетенції якої належать питання землекористування, у 10-денний
термін розглядає заяву і за наявності документів, визначених в п.
4 Порядку надсилає (або надає замовнику на руки) запити щодо
можливості надання відповідної земельної ділянки до Головного
управління земельних ресурсів, Головного управління
містобудування, архітектури та дизайну міського середовища,
міської СЕС та Управління охорони навколишнього природного
середовища, які повинні надати свої висновки з даного питання у
місячний термін.

7. Стягнення плати за підготовку та видачу висновків із
земельних питань Головного управління земельних ресурсів,
Головного управління містобудування, архітектури та дизайну
міського середовища, міської СЕС та Управління охорони
навколишнього природного середовища забороняється.

8. Головне управління земельних ресурсів у 5-денний термін з
моменту отримання запиту профільної комісії районної у місті Києві
ради, надсилає до Головного управління містобудування, архітектури
та дизайну міського середовища ситуаційну схему з межами земельної
ділянки, яка намічена під розміщення МАФ.
У висновку Головного управління містобудування, архітектури
та дизайну міського середовища обов'язково має міститися схема
земельної ділянки для розміщення МАФ у М 1:500 з нанесенням
функціональних меж ділянки, а також має бути зазначено можливий
термін використання вказаної земельної ділянки для розміщення МАФ.

9. У разі відсутності затвердженої містобудівної
документації, яка передбачає розташування малих архітектурних форм
для здійснення господарської діяльності на бажаному місці об'єктів
благоустрою, визначених у п. 15.1.6 Правил, а також у разі
розміщення малих архітектурних форм для здійснення господарської
діяльності власниками (користувачами) земельних ділянок із зміною
цільового призначення земельної ділянки або її частини Замовник
зобов'язаний подати до Головного управління містобудування,
архітектури та дизайну міського середовища містобудівне
обгрунтування розміщення об'єкта.
Містобудівні обгрунтування та проектна документація
розробляються ГО "Центр містобудування та архітектури" або іншими
організаціями, які мають відповідний дозвіл на виконання проектних
робіт.

10. Після одержання позитивних висновків Головного управління
земельних ресурсів, Головного управління містобудування,
архітектури та дизайну міського середовища, міської СЕС та
Управління охорони навколишнього природного середовища, профільна
комісія районної у місті Києві ради готує та виносить на розгляд
пленарного засідання районної у місті Києві ради рішення про
надання або відмову у наданні відповідної земельної ділянки для
розміщення МАФ в межах визначених Головним управлінням
містобудування, архітектури та дизайну міського середовища.
Рішення районної у місті Києві ради про відмову у наданні
відповідної земельної ділянки може бути оскаржене в судовому
порядку.

11. На підставі рішення районної у місті Києві ради про
надання земельної ділянки в установленому порядку укладається
договір оренди земельної ділянки між районною у місті Києві радою,
в особі голови ради, та Замовником.
У договорі оренди земельної ділянки визначаються вимоги щодо
дострокового його розірвання і звільнення земельної ділянки без
будь-якої компенсації землекористувачу у випадку, якщо земельна
ділянка не використовується або використовується не за цільовим
призначенням.

12. Після закінчення терміну дії договору оренди, земельна
ділянка може бути знову надана для розміщення малої архітектурної
форми у загальному порядку.

13. Дозволи на розміщення МАФ на підставі документа, що
посвідчує право землекористування, та паспорта прив'язки до
місцевості видаються Головним управлінням містобудування,
архітектури та дизайну міського середовища на вулицях та площах
згідно з додатком до цього Порядку на решті території - районними
у місті Києві державними адміністраціями.

14. Замовник, на підставі рішення районної у місті Києві ради
про надання земельної ділянки, звертається із заявою до Головного
управління містобудування, архітектури та дизайну міського
середовища.
До заяви додаються нотаріально чи іншим належним чином
засвідчені копії свідоцтва про державну реєстрації Замовника, його
статуту (положення, установчого договору), довідки про включення
Замовника до єдиного державного реєстру підприємств та установ
України та засвідчена належним чином копія рішення районної у
місті Києві ради про надання земельної ділянки для розміщення
малої архітектурної форми.
Фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності додають до
заяви копію паспорта громадянина (документа, що його замінює) та
копію свідоцтва про державну реєстрацію та засвідчену належним
чином копію рішення районної у місті Києві ради про надання
земельної ділянки для розміщення малої архітектурної форми.

15. Головне управління містобудування, архітектури та дизайну
міського середовища, зважаючи на містобудівну ситуацію, визначає
необхідність розроблення паспорта прив'язки малої архітектурної
форми або проектної документації на розміщення малої архітектурної
форми.

16. В разі необхідності розробки проектної документації на
розміщення малої архітектурної форми Головне управління
містобудування, архітектури та дизайну міського середовища в
30-денний термін з дня звернення надає Замовнику
архітектурно-планувальне завдання на розміщення малої
архітектурної форми.

17. Замовник забезпечує розроблення паспорта прив'язки малої
архітектурної форми або проектної документації на розміщення малої
архітектурної форми підприємствами, установами, організаціями, які
мають відповідний дозвіл на виконання цих видів робіт. Порядок та
строки виконання робіт з розроблення паспорта прив'язки малої
архітектурної форми або проектної документації на розміщення малої
архітектурної форми визначаються умовами відповідних договорів.

18. У складі паспорта виготовляється план прив'язки малої
архітектурної форми та благоустрою майданчика на діючій
топографо-геодезичній основі у М 1:500, креслення планів фасадів
об'єкта з кольоровим вирішенням у М 1:200, креслення вузлів
підключення до інженерних мереж у М 1:100 (при потребі).

19. У разі розміщення групи малих архітектурних форм за
попереднім погодженням виконавчого органу районної у місті Києві
ради (районної у місті Києві державної адміністрації), ГО "Центр
містобудування та архітектури" або іншими організаціями, які мають
відповідний дозвіл на виконання проектних робіт, виконується схема
їх розміщення на топографо-геодезичній основі з прив'язкою кожного
окремого об'єкта, відображенням благоустрою та інженерного
забезпечення майданчика в М 1:500.

20. Паспорт прив'язки малої архітектурної форми підлягає
погодженню з органами (організаціями), перелік яких визначається
Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну
міського середовища відповідно до нормативних документів (актів).
Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського
середовища погоджує паспорт прив'язки останнім, про що на першому
аркуші ставиться штамп, а також про занесення даних паспорта до
містобудівного кадастру.

21. Паспорт дійсний на термін дії договору оренди, але не
більше двох років, після чого підлягає подовженню, якщо інше не
передбачене особливими умовами на титульному листі.

22. Ведення розділу "тимчасові споруди" у містобудівному
кадастрі покладається на ГО "Центр містобудування та архітектури".

23. Питання розміщення малих архітектурних форм в межах
охоронних зон інженерних мереж додатково погоджується Замовниками
з їх власниками або уповноваженими ними органами (організаціями).

24. Проектна документація на розміщення малих архітектурних
форм розробляється відповідно до державних будівельних норм і
правил, існуючих схем розміщення малих архітектурних форм,
розроблених з урахуванням безпеки руху транспорту та пішоходів,
розміщення існуючої забудови та погоджується у встановленому
законодавством порядку.

25. Розміщення МАФ, зблокованих із зупинками громадського
транспорту, оформлюється за замовленням балансоутримувача
зупинкового комплексу. Термін розміщення визначається відповідно
експлуатаційним характеристикам зупинки, але не більше трьох
років. Для прив'язки застосовуються типові чи індивідуальної
розробки проекти, погоджені Містобудівною радою.

26. Розміщення малої архітектурної форми в натурі
здійснюється Замовником після встановлення меж земельної ділянки в
натурі та отримання ним зареєстрованого в Головному управлінні
земельних ресурсів договору оренди і відповідно до паспорту
прив'язки (проектної документації на розміщення) малої
архітектурної форми, погодженого Головним управлінням
містобудування, архітектури та дизайну міського середовища та
іншими органами (організаціями) в установленому порядку на
підставі ордеру на виконання робіт, виданого Головним управлінням
контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном міста Києва.
Видача Головним управлінням контролю за благоустроєм та
зовнішнім дизайном міста Києва ордеру на виконання робіт по
встановленню малої архітектурної форми без відповідного штампу про
занесення даних паспорту прив'язки (проектної документації) до
містобудівного кадастру забороняється.

27. При зміні архітектурно-планувального вирішення малої
архітектурної форми з ініціативи Замовника, він звертається до
Головного управління містобудування, архітектури та дизайну
міського середовища з письмовою заявою та відповідними
пропозиціями. За результатами розгляду вносяться відповідні зміни
до паспорта прив'язки (проектної документації) або надається
обгрунтована відмова.

28. При зміні функціонального призначення малої архітектурної
форми з ініціативи Замовника, він звертається до відповідної ради
з письмовою заявою та пропозиціями. За результатами розгляду заяви
та пропозицій районна у місті Києві рада надає в установленому
порядку земельну ділянку або видає Замовнику обгрунтовану відмову
у письмовому вигляді.

29. Після прийняття районною в місті Києві радою рішення про
надання земельної ділянки за новим цільовим призначенням Замовник
забезпечує коригування та переоформлення паспорта прив'язки малої
архітектурної форми або проектної документації на розміщення малої
архітектурної форми.

30. Переоформлення паспорта прив'язки та подовження терміну
його дії відбувається в тому ж порядку що і оформлення.

31. Погодження зміни проектних рішень відбувається відповідно
до державних будівельних норм та правил.

32. Малі архітектурні форми, термін дії дозвільної
документації на розміщення яких вичерпаний, які розміщені з
порушенням державних будівельних норм і правил, які встановлені
самовільно (без відповідних дозволів, оформленої належним чином
проектної документації тощо) або з порушенням оформленої
проектно-дозвільної документації, підлягають демонтажу у
встановленому законодавством порядку.

ПЕРЕЛІК
ВУЛИЦЬ ТА ПЛОЩ МІСТА КИЄВА, НА ЯКИХ РОЗМІЩЕННЯ
МАЛИХ АРХІТЕКТУРНИХ ФОРМ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ НА ПІДСТАВІ
РІШЕНЬ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Шосе:
1. Бориспільське
2. Набережне
3. Наддніпрянське
4. Столичне
5. Харківське

Бульвари:
1. Дружби народів
2. Лесі Українки
3. Перова
4. Тараса Шевченка
5. Чоколівський

Площі:
1. Арсенальна
2. Бессарабська
3. Ботанічна
4. Вокзальна
5. Героїв Великої Вітчизняної війни
6. Голосіївська
7. Івана Франка
8. Європейська
9. Керченська
10. Космонавтів
11. Кривоноса Петра
12. Контрактова
13. Ленінградська
14. Либідська
15. Львівська
16. Майдан Незалежності
17. Михайлівська
18. Московська
19. Одеська
20. Перемоги
21. Печерська
22. Поштова
23. Севастопольська
24. Слави
25. Солом'янська
26. Софійська
27. Театральна
28. Толстого Льва
29. Тульська
30. Лесі Українки
31. Харківська
32. Тараса Шевченка

Вулиці, узвози, провулки:
1. Андріївський узвіз
2. Академіка Туполєва
3. Академіка Заболотного
4. Архітектора Городецького
5. Артема
6. Банківська
7. Басейна
8. Бехтерівський провулок
9. Богатирська
10 Боженка
11. Борщагівська
12. Братиславська
13. Бучми Амвросія
14. Велика Васильківська
15. Велика Житомирська
16. Виноградний провулок
17. Вишгородська
18. Володимирська
19. Володимирський узвіз
20. Воровського
21. Гарматна
22. Героїв Оборони
23. Герцена
24. Гоголівська
25. Гончара Олеся
26. Горького
27. Госпітальна
28. Грінченка Бориса
29. Грушевського Михайла
30. Деггярівська
31. Десятинна
32. Дзержинського провулок
33. Димитрова
34. Дніпровська Набережна
35. Дорогожицька
36. Драйзера Теодора
37. Електриків
38. Електротехнічна
39. Еспланадна
40. Жилянська
41. Заньковецької
42. Златоустівська
43. Золотоворітська
44. Золотоворітський проїзд
45. Інженерний провулок
46. Інститутська
47. Ірининська
48. Кіквідзе
49. Комінтерну
50. Косіора
51. Костьольна
52. Коцюбинського Михайла
53. Коцюбинського Юрія
54. Кріпосний провулок
55. Круглоуніверситстська
56. Крутий узвіз
57. Крайня
58. Кутузова
59. Липська
60. Лисенка
61. Лютеранська
62. Мала Житомирська
63. Малопідвальна
64. Маршала Тимошенка
65. Межигірська
66. Меліоративна
67. Мельникова
68. Михайлівська
69. Мирного Панаса
70. Миропільська
71. Московська
72. Музейний провулок
73. Набережно-Лугова
74. Набережно-Хрещатицька
75. Некрасівська
76. Новокостянтинівська
77. Овруцька
78. Ольгинська
79. Орлика Пилипа
80. Паркова дорога
81. Паторжинського
82. Перовської Софії
83. Петрівська алея
84. Подільський узвіз
85. Полковника Потєхіна
86. Полярна
87. Предславинська
88. Промислова
89. Прорізна
90. Пушкінська
91. Ревуцького
92. Рейтарська
93. Рильський провулок
94. Річнииька
95. Рогніденська
96. Руденко Лариси
97. Русанівська Набережна
98. Руставелі Шота
99. Садова
100. Сагайдачного Петра
101. Саксаганського
102. Серафимовича
103. Січневого повстання
104. Смирнова-Ласточкіна
105. Софійська
106. Старовокзальна
107. Стрілецька
108. Суворова
109. Теліги Олени
110. Тельмана
111. Терещенківська
112. Тимірязєвська
113. Толстого Льва
114. Трьохсвятительська
115. Тургенєвська
116. Урицького
117. Червоногвардійська
118. Федорова Івана
119. Фізкультури
120. Франка Івана
121. Фрунзе
122. Хмельницького Богдана
123. Хорива провулок
124. Хрещатик
125. Шовковична
126. Щекавицька
127. Щорса
128. Ярославів вал

Проспекти:
1. Бажана
2. Броварський
3. Ватутіна
4. Возз'єднання
5. Юрія Гагаріна
6. Героїв Сталінграда
7. Академіка Глушкова
8. 40-річчя Жовтня
9. Космонавта Комарова
10. Маяковського
11. Мінський
12. Перемоги
13. Повітрофлотський
14. Тичини Павла
15. Червонозоряний
16. Червоних козаків

Заступник Київського міського
голови - секретар Київради В.Яловий

"Хрещатик", N 107, 27.07.2004

(Графічні матеріали додатка N 2 не наводяться)