ДСТУ EN 45003-98 Система акредитації калібрувальних і випробувальних лабораторій. Загальні вимоги до функціонування та визнання.

ПЕРЕДМОВА

1   РОЗРОБЛЕНО І ВНЕСЕНО Технічним комітетом з стандартизації «Управління якістю і забезпечення якості»

2   ЗАТВЕРДЖЕНО І ВВЕДЕНО В ДІЮ наказом Держстандарту України від 3 квітня 1998 р. № 241

3   Цей стандарт входить до комплексу стандартів ДСТУ EN серії 45000

Розділи 47 цього стандарту є повним автентичним текстом європейського стандарту EN 45003:1995 «Система акредитації калібрувальних і випробувальних лабораторій. Загальні вимоги до функціонування та визнання»

До розділів 13 стандарту внесено редакційні зміни відповідно до вимог ДСТУ 1.5-93 щодо викладення цих розділів

4  ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

5 РОЗРОБНИКИ: Ю. Койфман, канд. фіз.-мат. наук (керівник розробки), Л. Шишкіна, Л. Гудик

ЗМІСТ

1  Галузь використання

2  Нормативні посилання

3  Визначення

4 Орган з акредитації

4.1  Загальні положення

4.2 Організація органу з акредитації

4.3  Система якості

4.4  Надання, підтвердження, продовження, призупинення і скасування акредитації

4.5 Документація

5 Аудитори з атестації лабораторії

5.1  Вимоги до аудиторів з атестації

5.2  Методики підтвердження кваліфікації аудиторів з атестації

5.3 Укладання контрактів з аудиторами з атестації

5.4 Реєстрація даних про аудиторів з атестації

5.5  Методики роботи аудиторів з атестації

6  Проведення акредитації

6.1  Заявка на акредитацію

6.2 Атестація

6.3  Проведення атестації за субпідрядом

6.4 Звіт про атестацію

6.5 Рішення щодо акредитації

6.6  Надання акредитації

6.7  Нагляд за акредитованими лабораторіями і повторна їх атестація

6.8  Перевірка професійного рівня

6.9  Сертифікати або протоколи, що видаються акредитованими лабораторіями

7  Відносини між органом з акредитації і лабораторією

ДСТУ EN 45003-98

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Система акредитації

калібрувальних і випробувальних

лабораторій

Загальні вимоги до функціонування та визнання

СИСТЕМА АККРЕДИТАЦИИ

КАЛИБРОВОЧНЫХ И ИСПЫТАТЕЛЬНЫХ

ЛАБОРАТОРИЙ

Общие требования к функционированию и признанию

CALIBRATION AND TESTING LABORATORY ACCREDITATION SYSTEM

General requirements for operation and recognition

Чинний від 1998-07-01

Заменен ДСТУ ISO 17011-2005 с 01..10.2005 Основание ИУ ІПС  2005 № 5 с. 55

1  ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ

Цей стандарт установлює загальні вимоги до системи акредитації калібрувальних та/або випробувальних лабораторій.

Вимоги цього стандарту можуть бути доповнені в конкретних сферах його застосування або в разі потреби введення особливих вимог.

Стандарт призначений для використання калібрувальними та випробувальними лабораторіями, а також органами з акредитації випробувальних лабораторій.

Стандарт призначений для добровільного використання в Україні.

2  НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі стандарти: ДСТУ 2462 - 94 Сертифікація. Основні поняття. Терміни та визначення ДСТУ EN 45001 - 98 Загальні вимоги до діяльності випробувальних лабораторій ДСТУ ISO 10011-2- 97 Настанови щодо перевірки систем якості. Частина 2: Кваліфікаційні вимоги до аудиторів з перевірки систем якості.

3  ВИЗНАЧЕННЯ

У цьому стандарті використовуються терміни та визначення, наведені в ДСТУ 2462, а також такі:

3.1  акредитація

Процедура, за допомогою якої авторитетний орган офіційно визнає правочинність особи чи органу виконувати конкретні роботи

Примітка. Сама по собі акредитація не уповноважує лабораторію на затвердження будь-якої продукції. Однак органи, що проводять атестацію або сертифікацію, можуть враховувати акредитацію лабораторії під час винесення рішення щодо прийняття чи відхилення отриманих даною лабораторією даних у зв'язку із своєю власною діяльністю.

3.2  Крім того використовуються такий термін та його визначення: 3.2.1 лабораторія

Орган, який проводить калібрування та/або випробування.

Примітка 1. У тих випадках, коли лабораторія входить до складу організації, яка, крім калібрування і випробувань, здійснює й іншу діяльність, термін «лабораторія» поширюється тільки на підрозділи, які займаються проведенням калібрування та випробувань.

Примітка 2. Тут термін «лабораторія» поширюється на органи, які проводять калібрування чи випробування:

у стаціонарних робочих приміщеннях;

з використанням тимчасової технічної бази;

з використанням пересувної технічної бази.

4 ОРГАН З АКРЕДИТАЦІЇ

4.1  Загальні положення

4.1.1  Методики роботи органу з акредитації повинні бути недискримінаційними.

Доступ до системи акредитації, в якій діє орган з акредитації, не повинен залежати від розміру лабораторії, її членства в будь-якій асоціації чи групі, а також не повинен обмежуватися ніякими фінансовими умовами.

4.1.2 Компетентність лабораторії-заявника повинна оцінюватися органом з акредитації з погляду її відповідності всім вимогам ДСТУ EN 45001.

4.1.3 Вимоги стандарту ДСТУ EN 45001 можуть бути доповнені органом з акредитації для проведення конкретних калібрувань, випробувань або типів калібрувань чи випробувань. Такі доповнення повинні формулюватися відповідними незалежними комітетами чи особами, компетентними в технічних питаннях, і публікуватися органом з акредитації.

4.1.4 Орган з акредитації повинен вимагати від акредитованих лабораторій неупередженості й об'єктивності.

4.1.5 Вимоги, які встановлює орган з акредитації, проведення ним оцінювань і прийняття рішень щодо надання акредитації конкретній лабораторії не повинні виходити за межі галузі акредитації, яка розглядається.

4.2  Організація органу з акредитації 4.2.1 Орган з акредитації повинен:

a) бути державною або приватною організацією з визначеним юридичним статусом;

b) мати права й обов'язки, що відповідають його діяльності з акредитації;

c)  мати відповідно оформлені документи, що встановлюють його відповідальність у зв'язку з функціями та/або діяльністю, яку він виконує;

d)  мати стабільне фінансове положення і ресурси, необхідні для функціонування системи акредитації;

e) мати перелік джерел свого фінансування і надавати його на вимогу;

f) утримувати достатню кількість персоналу, освіта, підготовка, технічні знання і досвід якого дозволяють виконувати покладені на нього функції з урахуванням виду, змісту і обсягу виконуваних робіт під керівництвом керівника, який несе відповідальність перед вищою організацією, органом чи комітетом і звітує перед ним;

g) мати систему якості, яка поширюється також на організаційну структуру і забезпечує ефективність функціонування системи акредитації лабораторій;

h) мати документовані політику й методики функціонування системи якості, у тому числі:

політику й методики прийняття рішень, які розмежовують його діяльність з акредитації лабораторій і всі інші види діяльності;

політику й методики розгляду скарг і апеляцій, що їх подають лабораторії стосовно питань акредитації чи користувачі послуг відносно акредитованих лабораторій і будь-яких інших питань;

і) разом із своїм вищим керівником та персоналом, не залежати від комерційного, фінансового чи іншого впливу, який може позначитися на результатах акредитації;

к) мати офіційні правила і схеми призначення та діяльності комітетів з акредитації; такі комітети не повинні залежати від будь-якого фінансового чи іншого впливу, який може позначитися на прийнятті рішень, або мати структуру, яка передбачає підбір членів колективу за принципом балансу інтересів, коли жодний з інтересів не переважає;

l) створити один чи кілька технічних комітетів, кожний з яких, у рамках своєї компетенції, відповідав би за надання органу з акредитації консультацій з технічних питань, що стосуються функціонування системи акредитації;

m) не пропонувати консультацій та інших послуг, здатних поставити під сумнів об'єктивність процесу акредитації і прийнятих рішень;

п) мати встановлений згідно з відповідними законами порядок дотримання на всіх рівнях організації (у тому числі в комітетах) конфіденційності інформації щодо одержаних від лабораторій заявок, їх атестації та акредитації.

4.2.2 В органі з акредитації повинен бути встановлений порядок контролю за правом на володіння документами щодо акредитації, їх використанням та опублікуванням або порядок контролю за посиланнями акредитованої лабораторії на свій статус, або як перше, так і друге.

4.3 Система якості

4.3.1  Орган з акредитації повинен мати систему якості, пов'язану з видом, змістом і обсягом виконуваних робіт. Ця система повинна бути документально оформлена і доступна для користування персоналом органу з акредитації. Орган з акредитації повинен призначити особу, яка б відповідала за систему якості, за супроводження документації з якості та підпорядковувалася безпосередньо вищому керівництву.

4.3.2  Система якості повинна бути документально оформлена у вигляді настанови з якості і відповідних методик забезпечення якості, причому ця настанова повинна містити безпосередньо чи у вигляді посилань як мінімум таке:

a) декларацію про політику в галузі якості;

b) організаційну структуру органу з акредитації;

c)  посадові та функціональні обов'язки, а також завдання щодо забезпечення якості, викладені таким чином, щоб кожний працівник знав коло своїх повноважень і межі відповідальності;

d) адміністративні методики, у тому числі методики управління документацією;

e) політику і методики проведення акредитації;

f) порядок організації зворотного зв'язку і виконання коригувальних дій у разі виявлення невідповідностей;

g) політику і методики розгляду апеляцій, скарг і суперечок;

h) політику і методики проведення внутрішніх перевірок;

і) політику і методики аналізу систем якості;

k) політику і методики відбору і підготовки аудиторів з атестації та контролю за їхньою діяльністю.

4.3.3  Орган з акредитації повинен проводити перевірку своєї діяльності на відповідність вимогам системи якості. Система якості також підлягає аналізу для забезпечення її постійної ефективності. Перевірка і аналіз повинні проводитися систематично й регулярно і оформлятися протоколом разом з докладним описом всіх виконаних коригувальних дій.

4.3.4  Орган з акредитації повинен вести протоколи даних як свідчення належного виконання методик акредитації; особливо це стосується бланків заяв, звітів про оцінювання і звітів, які мають відношення до надання, підтвердження, продовження, призупинення чи скасування акредитації. Ці акредитаційні документи повинні також зазначатися у протоколі.

4.3.5  Орган з акредитації повинен мати політику і методики зберігання протоколів упродовж певного часу, який визначається його контрактними та юридичними зобов'язаннями. Орган з акредитації повинен мати політику і методики, що визначають порядок доступу до цих протоколів, згідно 34.2.1 н) цього стандарту.

4.4 Надання, підтвердження, продовження, призупинення і скасування акредитації

4.4.1  Орган з акредитації повинен встановити умови надання, підтвердження та продовження акредитації, а також умови, за яких можливе часткове чи повне призупинення або скасування акредитації щодо всієї або частини галузі акредитації лабораторії.

4.4.2  Орган з акредитації повинен встановити порядок надання, підтвердження, призупинення чи скасування акредитації, розширення чи звуження галузі акредитації або можливості проведення повторної атестації, якщо проводилися зміни у діяльності будь-якої акредитованої лабораторій, наприклад, зміни в складі персоналу чи в обладнанні, а також, якщо аналіз отриманих скарг чи іншої інформації свідчить по те, що дана лабораторія більше не відповідає вимогам органу з акредитації.

4.4.3 Орган з акредитації повинен встановити порядок передачі акредитації у разі зміни юридичного статусу (наприклад, зміни власника) акредитованої лабораторії.

4.5 Документація

Орган з акредитації повинен забезпечити наявність (через публікації, електронні та інші засоби інформації), регулярне поновлення і надання на вимогу таких даних:

a)  інформацію про підстави для створення систем акредитації, в яких він функціонує, із зазначенням того, обов'язкові вони чи добровільні;

b) документ, що містить його вимоги до акредитації згідно з цим стандартом;

c)  документ, який встановлює порядок надання, підтвердження, продовження, призупинення та скасування акредитації;

d) відомості про методику атестації та акредитації;

e) загальні відомості про плату, що стягується з лабораторій-заявників і акредитованих лабораторій;

f)  виклад прав і обов'язків акредитованих лабораторій згідно з 7.1, 7.2 та 7.3 цього стандарту із зазначенням вимог, застережень чи обмежень у зв'язку з використанням логотипу органу з акредитації та способів посилання на надану акредитацію.

5 АУДИТОРИ З АТЕСТАЦІЇ ЛАБОРАТОРІЇ

5.1  Вимоги до аудиторів з атестації

Аудитор чи група аудиторів, призначених для атестації лабораторії, повинні:

a) знати відповідні законодавчі і нормативні документи, методики акредитації, і вимоги, що ставляться під час акредитації;

b) добре знати відповідний метод атестації і документи з атестації;

c)  мати достатні технічні знання в галузі конкретних видів калібрувань, випробувань чи типів калібрувань або випробувань, на акредитацію щодо проведення яких претендує заявник, а у разі потреби знання методик відбору зразків;

d) вміти ефективно спілкуватися, як письмово, так і усно;

e) не залежати від комерційного, фінансового та іншого впливу чи конфлікту інтересів, який може позначитися на їх неупередженості й об'єктивності;

f) не пропонувати лабораторіям консультацій, які можуть поставити під сумнів їх неупередженість під час проведення акредитації і прийняття рішень.

Примітка. Вказівки щодо особистих якостей аудиторів з атестації можна одержати в ДСТУ ISO 10011-2, р.7

5.2  Методики підтвердження кваліфікації аудиторів з атестації

Орган з акредитації повинен мати відповідну методику:

a) підтвердження кваліфікації аудиторів з атестації, яка включає перевірку їхньої компетентності і підготовки, а також участь в одному чи кількох практичних атестаціях, за участю кваліфікованого аудитора;

b)  контролю виконавчої дисципліни аудиторів.

5.3 Укладання контрактів з аудиторами з атестації

Орган з акредитації повинен вимагати від аудиторів з атестації підписання контракту чи іншого документа, в якому вони зобов'язуються дотримуватися встановлених органом з акредитації вимог, у тому числі тих, що стосуються конфіденційності і незалежності від комерційних та інших інтересів, а також будь-яких попередніх відносин з лабораторіями, що підлягають атестації.

5.4 Реєстрація даних про аудиторів з атестації

Орган з акредитації повинен мати і постійно поновлювати такі відомості про аудиторів з атестації:

a) прізвище та адреса;

b) організація і посада;

c) кваліфікація за освітою і фах;

d) стаж роботи;

e) підготовка в галузі забезпечення якості, атестації, а також калібрувань та випробувань;

f) досвід проведення атестації лабораторій та кваліфікація; д) дата останнього звірення даних.

5.5 Методики роботи аудиторів з атестації

Аудитори з атестації повинні мати у своєму розпорядженні перевірений на відповідність останнім змінам комплект методик, які містять вказівки щодо проведення атестації і всю необхідну інформацію про порядок акредитації.

6 ПРОВЕДЕННЯ АКРЕДИТАЦІЇ

6.1  Заявка на акредитацію

6.1.1  Орган з акредитації повинен мати та надавати лабораторіям-заявникам поновлені документи з докладним описом порядку атестації і акредитації, вимог, що ставляться під час акредитації, та документи, в яких викладено права та обов'язки акредитованих лабораторій (у тому числі щодо плати, яка стягується з лабораторій-заявників та акредитованих лабораторій).

6.1.2 На вимогу лабораторій-заявників їм повинна надаватися необхідна додаткова інформація.

6.1.3 Уповноважений представник лабораторії-заявника повинен підписати бланк офіційної заявки, в якій безпосередньо або у додаткових документах до неї повинні міститися такі відомості:

a) зазначення необхідної галузі акредитації;

b) письмове підтвердження того, що він погоджується виконати процедуру акредитації, зокрема, прийняти атестаційну групу і здійснити платежі, виставлені лабораторії-заявнику незалежно від результату атестації, а також прийняти на себе покриття витрат, пов'язаних з проведенням подальшого нагляду за акредитованою лабораторією;

c) письмове підтвердження своєї готовності дотримуватися вимог, що ставляться під час акредитації, і надавати будь-яку інформацію, необхідну для атестації лабораторії.

6.1.4 Перед проведенням атестації на місці заявник повинен надати як мінімум таку інформацію:

a)  загальні відомості про лабораторію (найменування юридичної особи, її адреса, юридичний статус, наявні людські та технічні ресурси);

b) відомості про лабораторію, які стосуються її заявки: основний вид діяльності, місце в структурі головної організації, за необхідності місцезнаходження лабораторії, що розглядається;

c) для калібрувальних лабораторій: зазначення виконуваних вимірювань, діапазону вимірювань і найвищої точності вимірювань; для випробувальних лабораторій: зазначення матеріалів чи продукції, що підлягають випробуванням, і застосовуваних методів та видів випробування;

d) примірник наявних в лабораторії настанов з якості, а, у разі потреби, й додаткової документації. Зібрані відомості використовуються під час підготовки до проведення атестації заявника, зберігаючи при цьому необхідну конфіденційність.

6.2 Атестація

6.2.1  Орган з акредитації повинен призначити одного чи кількох кваліфікованих аудиторів з атестації для перевірки всіх зібраних у заявника матеріалів і проведення від свого імені атестації в лабораторії та на інших об'єктах замовника, де здійснюється діяльність, на яку повинна поширюватися акредитація.

6.2.2 Для забезпечення повноти й правильності виконання атестації кожному аудитору повинні надаватися необхідні робочі документи.

6.2.3 Дата атестації повинна погоджуватися з лабораторією-заявником, якій заздалегідь повинні бути повідомлені прізвища кваліфікованих аудиторів, призначених для проведення атестації, з тим щоб вона, за необхідності, мала можливість надіслати заперечення щодо призначення того чи іншого аудитора.

6.2.4 Аудитори з атестації повинні призначатися офіційно. За потреби, може призначатися провідний (головний) аудитор. Наданий аудиторам мандат повинен бути чітко визначений і доведений до відома лабораторії-заявника.

6.3  Проведення атестації за субпідрядом

6.3.1  У разі прийняття органом з акредитації рішення про повне чи часткове передання функцій з проведення атестації іншому органу, він приймає на себе всю повноту відповідальності за атестацію, проведену від його імені.

6.3.2  Орган з акредитації повинен переконатися в тому, що будь-який орган, якому доручено проведення атестації, є компетентним і відповідає вимогам цього стандарту.

6.4 Звіт про атестацію

6.4.1  Орган з акредитації може прийняти свої методики звітності, що відповідають його потребам, які повинні передбачати як мінімум таке:

a) організацію підсумкової зустрічі аудиторів чи групи аудиторів з керівництвом лабораторії після завершення атестації, під час якої атестаційна група надає письмовий чи усний звіт про відповідність даної лабораторії вимогам акредитації;

b) надання органу з акредитації аудитором чи групою аудиторів докладного звіту про атестацію, який містить всю необхідну інформацію щодо спроможності лабораторії-заявника виконувати всі вимоги акредитації, включаючи й ті з них, які можуть бути поставлені за результатами перевірки професійного рівня;

c) оперативне доведення органом з акредитації до відома лабораторії-заявника результатів атестації із зазначенням будь-яких невідповідностей, що мають бути усунені для виконання всіх вимог акредитації. Надання можливості лабораторії подати свої зауваження щодо цього звіту і повідомити про вже виконані чи заплановані для виконання протягом визначеного терміну заходи з усунення всіх виявлених під час атестації відхилень від вимог акредитації.

6.4.2 Остаточний звіт, який затверджується органом з акредитації і надається лабораторії, якщо він відрізняється від попередьного, повинен містити щонайменше такі відомості:

a) дату(и) атестації;

b) прізвища осіб, відповідальних за оформлення звіту;

c) найменування й адреси атестованих об'єктів лабораторій;

d) галузь акредитації чи посилання на неї;

e) зауваження аудитора чи групи аудиторів з атестації щодо відповідності лабораторії-заявника вимогам акредитації.

6.4.3 У звіті повинно бути зазначено:

a)  технічну кваліфікацію, досвідченість і авторитетність персоналу лабораторії, особливо осіб, що відповідають за технічну вірогідність сертифікатів калібрувань, протоколів випробувань чи сертифікатів випробувань;

b) відповідність внутрішньої організації і методик, прийнятих лабораторією-заявником для забезпечення якості послуг, що нею надаються, а також технічні можливості лабораторії, тобто робочі умови і лабораторне обладнання для випробувань чи калібрувань, та дані щодо проведення технічного обслуговування та калібрування, пов'язані з обсягом виконуваних робіт;

c) відомості про будь-які перевірки професійного рівня чи інші міжлабораторні порівняльні випробування, проведені лабораторією-заявником, результати цих перевірок та їх використання даною лабораторією;

d) заходи, вжиті для усунення будь-яких невідповідностей, виявлених під час попередніх атестацій.

6.5 Рішення щодо акредитації

6.5.1 Рішення про надання чи відмову в наданні лабораторії акредитації повинно прийматися органом з акредитації на підставі зібраної під час акредитації інформації згідно з 4.2.1.

6.5.2 Органу з акредитації забороняється передача прав надання, підтвердження, продовження, припинення чи скасування акредитації іншим органам.

6.6 Надання акредитації

6.6.1 Орган з акредитації повинен надіслати кожній акредитованій лабораторії офіційні документи про акредитацію, наприклад, офіційний лист чи сертифікат за підписом уповноваженої на це посадової особи. У цих офіційних документах повинні зазначатися:

a) найменування та адреса акредитованої лабораторії;

b) галузь акредитації, у тому числі:

1)  методи калібрувань чи випробувань або типів калібрування чи випробування, на які надано акредитацію;

2)  для калібрувальних лабораторій: тип виконуваних вимірювань, діапазон вимірювань і найвища точність вимірювань;

3)  для випробувальних лабораторій: випробовувані матеріали чи вироби, застосовувані методи і виконувані випробування;

4)  для особливих видів калібрування і випробування, на які надано акредитацію: застосовувані методи, встановлені стандартами чи інструкціями, прийнятими органом з акредитації;

c) уповноважені органом з акредитації особи, відповідальні за підготовку сертифікатів калібрування, протоколів випробування чи сертифікатів випробування;

d) дата надання чинності акредитації і термін акредитації, якщо він установлений;

e) власний номер акредитованої лабораторії.

6.7  Нагляд за акредитованими лабораторіями і повторна їх атестація

6.7.1  Орган з акредитації повинен мати затверджену і документально оформлену програму регулярного нагляду за акредитованими лабораторіями і повторної їх атестації, яка б враховувала умови наданої акредитації і встановлювала періодичність, необхідну для забезпечення впевненості у тому, що акредитовані лабораторії постійно дотримуються вимог акредитації.

6.7.2  Методики нагляду і повторної атестації повинні відповідати викладеним у цьому стандарті методикам атестації лабораторій.

6.8  Перевірка професійного рівня

6.8.1  Орган з акредитації повинен заохочувати лабораторії до участі у перевірках професійного рівня чи інших міжлабораторних порівняльних випробуваннях.

6.8.2  Перевірка професійного рівня чи інші міжлабораторні порівняльні випробування можуть організовуватися як самим органом з акредитації, так і іншим, компетентним на його погляд, органом.

6.8.3 Акредитовані лабораторії повинні брати участь у перевірках професійного рівня чи інших міжлабораторних порівняннях, якщо цього вимагає орган з акредитації. Результати таких перевірок повинні відповідати вимогам органу з акредитації.

6.9 Сертифікати або протоколи, що видаються акредитованими лабораторіями

6.9.1  Орган з акредитації, як правило, повинен дозволяти акредитованій лабораторії посилатися на надану їй акредитацію у сертифікатах калібрувань, протоколах випробувань і сертифікатах випробувань, які містять тільки результати калібрувань чи випробувань, або посилатися на типи калібрувань чи випробувань, на які поширюється акредитація.

6.9.2  Орган з акредитації повинен передбачати для акредитованих лабораторій можливість у визначених випадках включати в сертифікати калібрувань, протоколи випробувань чи сертифікати випробувань такі результати калібрувань чи випробувань, які не входять до галузі акредитації, а також результати калібрувань чи випробувань, проведених за субпідрядом.

7 ВІДНОСИНИ МІЖ ОРГАНОМ З АКРЕДИТАЦІЇ І ЛАБОРАТОРІЄЮ

7.1 Орган з акредитації повинен встановити такий порядок відносин і співпраці між своїми представниками і лабораторією, який сприяв би проведенню перевірок дотримання лабораторією вимог

акредитації. При цьому потрібно передбачати надання документації, забезпечення доступу в усі приміщення, де проводяться калібрування і випробування, забезпечення доступу до протоколів і персоналу з метою перевірки, а також передбачити проведення технічного нагляду, повторної атестації і розгляд скарг.

7.2 Орган з акредитації повинен вимагати від акредитованої лабораторії, щоб вона:

a) постійно дотримувалася вимог відповідних положень цього стандарту;

b) заявляла про свою акредитацію тільки стосовно тих робіт, на які її акредитовано і які виконуються згідно з умовами акредитації;

c) сплачувала встановлені органом з акредитації внески;

d)  не використовувала надану акредитацію у спосіб, який може зашкодити репутації органу з акредитації, а також не робила таких заяв стосовно наданої акредитації, які можуть бути сприйняті органом з акредитації як неправильні або неправочинні;

e) у разі припинення або скасування акредитації не посилалася на неї в своїй рекламі і повернула до органу з акредитації всі документи щодо акредитації;

f) не використовувала надану акредитацію так, щоб її можна було сприймати як оцінювання продукції органом з акредитації;

g)  не допускала використання жодного сертифіката, протоколу випробувань або витягів з них неправильним способом;

h) дотримувалася вимог органу з акредитації у посиланнях на надану їй акредитацію в засобах інформації, а саме в рекламних проспектах, брошурах та інших документах.

7.3  Повідомлення про зміни

7.3.1  Орган з акредитації повинен встановити порядок, який передбачає, що акредитована лабораторія повинна оперативно повідомляти про будь-які зміни в її статусі чи роботі, пов'язані з:

a) юридичним, комерційним чи організаційним статусом;

b) організацією і управлінням, наприклад змінами в керівному складі;

c) політикою й методиками;

d)  приміщеннями;

е) персоналом, обладнанням, технічною базою, робочими умовами та іншими чинниками, якщо вони важливі;

f) відповідальними посадовими особами чи іншими аспектами, які можуть вплинути на можливості лабораторії, галузь її акредитації або відповідність вимогам цього стандарту чи будь-яким іншим вимогам щодо компетентності, встановленим органом з акредитації.

7.3.2 Після своєчасного повідомлення про передбачувані зміни, пов'язані з вимогами цього стандарту, вимогами відповідності та іншими, встановленими органом з акредитації, орган з акредитації повинен переконатися у тому, що лабораторія вчасно внесла необхідні корективи у свої методики. Після виправлення методик лабораторія повинна сповістити про це орган з акредитації.

7.4 Довідник з акредитованих лабораторій

Орган з акредитації повинен регулярно видавати довідник з переліком акредитованих лабораторій із зазначенням галузі їхньої акредитації.

Ключові слова: випробувальні лабораторії, акредитація, атестована організація, організації, технічні умови, забезпечення якості