Угода між Міністерством охорони здоров'я України та Міністерством охорони здоров'я Російської Федерації про взаємне визнання висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи Міністерства охорони здоров'я України і санітарно-епідеміологічних висновків Російської Федерації

                          Угода
  між Міністерством охорони здоров'я України та Міністерством
   охорони здоров'я Російської Федерації про взаємне визнання
   висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи
            Міністерства охорони здоров'я України і
              санітарно-епідеміологічних висновків
                      Російської Федерації

    Міністерство охорони  здоров'я України і Міністерство охорони
здоров'я Російської Федерації, далі - Сторони,

    враховуючи зацікавленість  у  забезпеченні  якості та безпеки
продукції для життя і здоров'я людини, навколишнього середовища,

    з метою  спрощення процедури перевірки продукції,  що взаємно
поставляється,

    визнаючи необхідність    проведення   погоджених   робіт   із
взаємного визнання гігієнічних висновків,

    домовилися про таке:

                            Стаття 1

    Для цієї   Угоди   наведені   нижче  терміни  мають  наступні
значення:

    - Висновок  державної санітарно-епідеміологічної експертизи -
документ встановленої форми,  що видається відповідними органами і
установами     державної     санітарно-епідеміологічної     служби
Міністерства   охорони   здоров'я    України,    який    засвідчує
відповідність       (невідповідність)       об'єкта      державної
санітарно-епідеміологічної експертизи медичним вимогам безпеки для
здоров'я  і  життя  людини,  затверджується  відповідним  головним
санітарним лікарем  та  є  обов'язковим  для  виконання  власником
об'єкта експертизи (далі - гігієнічний висновок);

    - Санітарно-епідеміологічний висновок Російської Федерації  -
підтвердження     відповідності    (невідповідності)    продукції,
встановлене   органами   Державного    санітарно-епідеміологічного
нагляду    Російської   Федерації   за   результатами   проведених
лабораторних   випробувань,   діючим   санітарним   правилам    та
гігієнічним  нормативам і служить офіційним підтвердженням безпеки
продукції для здоров'я людини при дотриманні певних умов.

                            Стаття 2

    Сторони в ході реалізації цієї Угоди керуються законодавством
України і законодавством Російської Федерації.

    У випадку відсутності національних вимог до якості та безпеки
продукції,  Сторони керуються нормами і рекомендаціями міжнародних
організацій (ВООЗ, Комісія "Кодекс Аліментаріус", директиви ЄС).

                            Стаття 3

    Дія цієї Угоди поширюється на продукцію,  що виготовляється в
державах   Сторін,   і  взаємно  поставляється  та  відповідно  до
законодавства  держав  Сторін  підлягає  обов'язковій  гігієнічній
оцінці в системі Сторін.

    Ця Угода не поширюється на продукцію,  виготовлену  в  третіх
країнах.

                            Стаття 4

    Сторони спільно  розробляють і погоджують уніфіковані вимоги,
що висуваються до випробувальних центрів  та  лабораторій,  беруть
участь  у  їх  акредитації,  погоджують  і  обмінюються переліками
лабораторій,      акредитованих      для      цілей      державної
санітарно-епідеміологічної    експертизи,   взаємно   визнають   і
використовують результати  досліджень,  проведених  акредитованими
лабораторіями (центрами).

                            Стаття 5

    Сторони керуються  єдиними  вимогами  і  підходами  до оцінки
якості та  безпеки  продукції  для  здоров'я  людини,  санітарними
нормами та правилами,  гігієнічними нормативами,  а також методами
контролю.

                            Стаття 6

    Сторони визнають гігієнічні висновки за наявності  протоколів
лабораторних  випробувань,  і  протоколи лабораторних випробувань,
видані Сторонами на продукцію та товари в установленому порядку.

    Визнання гігієнічних     висновків     здійснюється    шляхом
переоформлення   документів   країни-експортера    на    документи
країни-імпортера.

    У випадку  відсутності  на  продукцію  гігієнічного  висновку
країни-експортера,        продукція       підлягає       державній
санітарно-епідеміологічній   експертизі   відповідно   до    вимог
законодавства країни-імпортера.

                            Стаття 7

    Сторони не допускають до реалізації продукцію,  що не пройшла
гігієнічну оцінку у встановленому порядку  і  не  має  позитивного
гігієнічного висновку.

                            Стаття 8

    Сторони обмінюються   переліками   продукції,   що   підлягає
гігієнічній оцінці, списками установ, яким надане право проведення
робіт  з  гігієнічної  оцінки  продукції,  а також даними Реєстрів
продукції, зареєстрованої органами держсанепідслужби обох держав.

    Уточнення їх  буде  здійснюватися по мірі необхідності шляхом
взаємного узгодження і підписання додаткових протоколів Сторонами.

                            Стаття 9

    Сторони беруть  участь  у   спільній   розробці   нормативних
документів,  а  також  методів  контролю продукції.  Для цих цілей
формуються спільні творчі колективи,  робочі групи спеціалістів. У
випадках   самостійної   розробки  документів  кожною  із  Сторін,
міністерства  охорони   здоров'я   обмінюються   інформацією   про
затверджені   санітарно-гігієнічні   норми  та  правила,  а  також
нормативи за 30 днів до набуття ними чинності.

                           Стаття 10

    Для реалізації  Угоди,   гармонізації   санітарно-гігієнічних
нормативів  з питань гігієнічної оцінки,  рішення поточних питань,
Сторони створюють експертну робочу групу  спеціалістів.  Засідання
експертів  Робочої групи здійснювати не менше двох разів на рік по
черзі в мм. Москві та Києві.

                           Стаття 11

    Кожна із  Сторін  має  право  проводити  вибіркову  перевірку
продукції,  що імпортується, та на яку поширюється дія цієї Угоди.
Про результати перевірок Сторони письмово інформують одна одну.

                           Стаття 12

    До цієї Угоди за згодою Сторін можуть бути внесені  зміни  та
доповнення,  що  оформлюються  протоколами,  які  є її невід'ємною
частиною.

                           Стаття 13

    Ця Угода набуває чинності  з  дати  отримання  дипломатичними
каналами   останнього   письмового  повідомлення,  що  підтверджує
виконання  Сторонами  відповідних  внутрішньодержавних   процедур,
необхідних для набуття нею чинності.

    Ця Угода  укладається  терміном   на   п'ять   років.   Угода
автоматично  продовжується  на  наступні п'ятирічні періоди,  якщо
жодна із сторін не повідомить письмово іншу Сторону не менш ніж за
шість  місяців  до закінчення чергового періоду дії Угоди про свій
намір припинити її дію.

    Вчинено в м. Київ 28 січня 2003 р. у двох примірниках, кожний
українською  та  російською мовами,  при цьому обидва тексти мають
однакову силу.

За Міністерство охорони             За Міністерство охорони
здоров'я України                    здоров'я Російської Федерації