ДБН А.2.1-1-2008 Інженерні вишукування для будівництва ( А.2.1-1-2008 )

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ Вишукування, проектування і територіальна діяльність

Вишукування

ІНЖЕНЕРНІ ВИШУКУВАННЯ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА

ДБН А.2.1-1-2008

Київ

Мінрегіонбуд України 2008

РОЗРОБЛЕНІ:

 Український державний головний науково-дослідний і виробничий інститут інженерно-технічних і екологічних вишукувань (УкрНДІІНТВ) Мінрегіонбуду України.

РОЗРОБНИКИ:

За участю:

 В. Соколов (керівник розробки), Г. Стріжельчик, канд. геол.-мін. наук (відповідальний виконавець), Н. Джваршеішвілі, А. Дроздов, І. Закопайло, Г. Карагодін, О. Крамаренко, І. Панченко, канд. екон. наук, В. Смоляга, канд. геол.-мін. наук, Ю. Солодовніков, С. Черниш

Держгеонагляд України (В. Шелудько)

Інститут геологічних наук НАН України (М. Демчишин, д-р техн. наук)

Харківський національний університет ім. В. Каразіна

(І. Черваньов, д-р техн. наук)

Харківський державний технічний університет будівництва і архітектури

(І. Лучковський, д-р техн. наук)

Харківська національна академія міського господарства

(Ю. Лупан, канд. техн. наук)

Інститут УкрВОДГЕО Мінрегіонбуду України (О. Чебанов, канд. геол. наук) ОП "Укрбудрозвідування" (В. Богданов, Д. Овчинникова)

НДІБК Мінрегіонбуду України (Г. Чорний, д-р техн. наук,

В. Шокарєв, канд. техн. наук, I. Матвеев, канд. техн. наук,

Г. Соловйова, канд. техн. наук, Д. Калінчук, Ю. Мелашенко, Ю. Іщенко)

Інститут "Київгео" ВАТ "Київпроект"

(М. Божко, В. Ніколішин, канд. геол.-мін. наук, М. Лисенко)

Інститут КП "КримПІНТїЗ" (М. Ткаченко, В. Подолян, Т. Орлова) Центр науково-технічних послуг "Інжзахист" (М. Рижий)

Київський інститут інженерних вишукувань і досліджень "Енергопроект"

(Г. Нестеренко, Л. Шехтман, М. Сергієнко, С Дейнеко, Л. Дорошенко,

К. Іванченко)

ЗАТ "Інститут Харківський Промтранспроект" (П. Волошин, І. Демченко) ВАТ "ІВП "ВНДПІТРАНСГАЗ" (М. Сікачина)

ПОГОДЖЕНІ:

 МНС, Держпожежбезпеки Мінприроди Держкомзем Міністерство ЖКГ

 (лист № 32/4/5183 від 11.12.2006); (лист № 11174/11-10 від 18.12.2006); (лист № 14-21-11/9506 від 19.12.2006); (лист № 23/11-58 від 03.09.2007).

ВНЕСЕНІ

ТА ПІДГОТОВЛЕНІ

ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ:

ЗАТВЕРДЖЕНІ:

 Відділ промислової забудови та проблем ЧАЕС Міністерства регіонального розвитку та будівництва України

Наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 05.02.2008 р. № 56

З набуттям чинності ДБН А.2.1-1-2008 на території України втрачають чинність СНиП 1.02.07-87

II

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

 Вишукування, проектування і територіальна діяльність ДБН А.2.1-1-2008

Вишукування На заміну СНиП 1.02.07-87

ІНЖЕНЕРНІ ВИШУКУВАННЯ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА

Чинний від 2008-07-01

Ці норми встановлюють основні положення і вимоги до проведення інженерних вишуку-вань для будівництва на території України (нового будівництва, реконструкції існуючих будівель і споруд виробничого та невиробничого призначення, технічного переоснащення діючих підприємств), ліквідації будівель і споруд виробничого та невиробничого призначен-ня, а також для розроблення оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) усіх видів планованого будівництва, техніко-економічних обґрунтувань інвестиційних проектів, генеральних планів розвитку територій, складання земельних кадастрів, інженерного захисту те-риторій, а також перелік спеціалізованих вишукувань (або умовно вишукувальних робіт).

Додаткові вимоги до інженерних вишукувань з урахуванням регіональних і галузевих особливостей об'єктів будівництва установлюються регіональними і галузевими (відомчими) нормативними документами, погодженими в установленому порядку з уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сферах будівництва, містобудування та архітектури.

Вимоги цих норм є обов'язковими для юридичних і фізичних осіб (в тому числі й зарубіжних) - суб'єктів господарської діяльності - незалежно від форм власності, які виконують інженерні вишукування на території України чи здійснюють будівельну діяльність згідно з отриманим в установленому законодавством порядку дозволом на її проведення, а також органів виконавчої влади та управління, державного нагляду та експертизи.

Вимоги щодо особливостей інженерних вишукувань для капітального ремонту, реставрації нерухомих об'єктів культурної спадщини, консервації та розконсервації об'єктів будівництва, ліквідації наслідків аварій і катастроф, а також щодо інженерних вишукувань, здійснюваних за межами України за рахунок державних інвестицій, встановлюються окремими нормативними документами з урахуванням положень цих норм.

1   ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Інженерні вишукування для будівництва є видом науково-технічної діяльності (згідно з Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність"), що забезпечує вивчення природних і техногенних умов територій (ділянок) об'єктів будівництва, розроблення прогнозів взаємодії об'єктів будівництва з навколишнім середовищем, розроблення усіх видів проектів (у тому числі інженерної підготовки територій, захисту територій і об'єктів від небезпечних процесів).

      1.2 Інженерні вишукування для будівництва виконують відповідно до норм чинного за- конодавства, нормативних актів та нормативних документів, які регулюють діяльність у відповідних сферах та на конкретній території, з дотриманням вимог цивільного захисту у сфері техногенної безпеки, охорони праці та навколишнього середовища (див. дод. А).

1.  Вишукування для будівництва в складних інженерно-геологічних умовах (III кате-
   горія), а також вишукування для будівництва будівель і споруд підвищеного рівня відпо-
   відальності (ГОСТ 27751) повинні виконувати спеціалізовані вишукувальні та проектно-
   вишукувальні організації, які мають відповідне технічне оснащення та фаховий склад.
2.  Інженерні вишукування виконують на основі договору підряду згідно з технічним зав-
   данням та програмою виконання робіт.
3.  

С. 2 ДБН А.2.1-1:2008

1.5 Інженерні вишукування для будівництва включають такі види вишукувань:

інженерно-геодезичні;

інженерно-геологічні;

геотехнічні та інженерно-гідрогеологічні (у складі комплексних інженерно-геологічних
вишукувань або окремо);

інженерно-гідрометеорологічні;

вишукування для раціонального використання та охорони навколишнього середовища;

спеціалізовані (умовно вишукувальні).

1.6 Залежно від порядку розроблення проектної документації (згідно з ДБН А.2.2-3) обся-
ги вишукувальних робіт розподіляють так:

для передпроектиих робіт, а також для розроблення ескізного проекту (ЕП) - на основі
літературних, фондових джерел (враховуючи і державний картографо-геодезичний
фонд) і обґрунтованого обсягу польових і лабораторних робіт;

на стадіях: техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) чи техніко-економічний розраху-
нок (ТЕР), проект (П) або робочий проект (РП) - основні обсяги вишукувань (до ста
відсотків);

на стадії робочої документації (Р) - додаткові обсяги вишукувальних робіт за від-
повідного обґрунтування у технічному завданні.

1.7 У разі проектування об'єктів підвищеного рівня відповідальності та об'єктів у склад-
них інженерно-геологічних умовах постадійне виконання вишукувальних робіт встановлю-
ють відповідно до технічного завдання і програми виконання вишукувальних робіт.

1.8 У  всіх  випадках  склад  і  обсяги  вишукувальних робіт  визначає  вишукувальна
організація з урахуванням таких факторів:

вид будівництва (мета вишукувань);

регіональні, територіальні та локальні особливості території (складність умов);

ступінь вивченості території;

стадія проектування.

Відповідні конкретні відомості необхідно вказувати у технічному завданні та програмі виконання робіт (технічному приписі) вишукувальної організації з обов'язковим урахуванням наявних фондових (геодезичних, геологічних і ін.) матеріалів.

1.9 Склад і обсяг вишукувальиих робіт для будівництва будівель і споруд підвищеного
рівня відповідальності (гребель, АЕС тощо) регламентовано відповідними національними,
галузевими (відомчими) нормативними документами (розділ "Вимоги до інженерних вишу-
кувань"), а програми виконання робіт затверджують рішенням науково-технічної ради вишу-
кувальної (проектно-вишукувальної) організації.

1.  При виявленні у процесі вишукувальних робіт несприятливих факторів, вивчення
   яких не передбачене затвердженою програмою виконання робіт, до програми та договірної
   документації, за погодженням із замовником, вносять відповідні зміни та доповнення.
2.  Методи та технічні засоби для виконання окремих видів вишукувальних робіт зале-
   жать від цілей вишукувань, складності умов виконання робіт і регулюються нормативно-пра-
   вовими актами, національними та галузевими (відомчими) нормативними документами,
   положення яких не суперечать цим нормам.

Для об'єктів підвищеного рівня відповідальності, а також при виконанні інженерних вишукувань у складних інженерно-геологічних умовах можуть застосовуватись методи та технічні засоби, не передбачені нормативними документами, що, за погодженням із замовником, повинно бути обґрунтовано у програмі виконання робіт.

ДБН А.2.1-1-2008 С. З

1.  Під час виконання вишукувань на територіях з особливим режимом програму робіт
   доповнюють інформацією про умови проведення робіт і додаткові заходи, необхідні для їх
   виконання.
2.  Матеріали вишукувань, оформлені у вигляді науково-технічних звітів (далі - звітів)
   чи висновків, становлять науково-технічну продукцію, правом власності на яку згідно з чин-
   ним законодавством України про охорону інтелектуальної власності, володіють сторони,
   котрі уклали договір на її створення.

Польові матеріали не входять до складу звіту і не передаються замовнику, а зберігаються з основним примірником звіту в архіві організації-виконавця.

1.14 Строки використання матеріалів усіх видів вишукувань (крім інженерно-геодезич-
них) без проведення додаткових або контрольних робіт становлять до п'яти років за збере-
ження  цільового   призначення  вишукувань,   а  також  за   відсутності  змін   інженерно-
геологічних умов території (ділянки).

Після закінчення зазначеного строку обов'язковими є контрольні вишукування. Склад і обсяги контрольних вишукувань залежать від особливостей території, що вивчається, та мети цих вишукувань.

Можливість використання матеріалів інженерно-геодезичних вишукувань минулих років вишукувальні організації визначають після обов'язкового польового обстеження території.

1.  На усіх етапах вишукувань проводять контроль якості виконаних робіт відповідно до
   вимог систем управління якістю на основі стандартів організації, нормативних актів спеціаль-
   но уповноважених центральних органів виконавчої влади.
2.  Метрологічне забезпечення єдності та точності вимірювань, перевірка дотримання
   метрологічних норм і правил в інженерних вишукуваннях для будівництва здійснюється
   згідно з чинним законодавством.

1.17 Юридичні  та   фізичні  особи,  які   виконують  інженерні  вишукування,  несуть
відповідальність за якість виконаних робіт відповідно до чинного законодавства.

1.  Перелік нормативних документів, на які зроблені посилання в цих нормах, наведено
   у дод. А.
2.  Основні терміни та визначення понять, що вживаються в цих нормах, наведено у
   дод. Б.

2 ІНЖЕНЕРНО-ГЕОДЕЗИЧНІ ВИШУКУВАННЯ

2.1 Загальні положення

1.  Інженерно-геодезичні вишукування для будівництва повинні забезпечувати отри-
   мання топографо-геодезичних матеріалів і даних про ситуацію та рельєф місцевості (у тому
   числі дна водотоків, водойм і акваторій), розташування й характеристики існуючих будівель і
   споруд (наземних, підземних і надземних) та інших елементів планування (у цифровій,
   графічній формах), необхідних для комплексного оцінювання природних і техногенних умов
   території (акваторії) будівництва й обґрунтування можливості проектування, створення та
   ведення державних кадастрів, забезпечення управління територією і ризиками надзвичайних
   ситуацій техногенного та природного характеру тощо.
2.  Ці норми детально не регламентують методи і технології проведення інженерно-гео-
   дезичних вишукувань - вони є предметом розгляду спеціальних інструкцій і посібників.
3.  

С. 4 ДБН А.2.1-1:2008

2.1.3 Метою виконання інженерно-геодезичних вишукувань є:

отримання інженерно-топографічних планів для розроблення проектів;

створення інженерно-геодезичної основи, що характеризує просторове положення та
габарити об'єктів;

отримання даних для побудови геологічних, гідрогеологічних, архітектурних, еколо-
гічних, археологічних та інших картографічних моделей;

отримання даних про геометричні параметри об'єктів (у тому числі й підземних) та їх
зміни;

отримання даних про геодинамічні процеси.

2.1.4 Інженерно-геодезичні вишукування виконують у три етапи:

підготовчий - отримання технічного завдання замовника, збирання та аналіз матеріалів вишукувань минулих років, рекогносцирувальне обстеження території, складання програми вишукувань;

польовий - виконання комплексу польових вимірювань і попередня обробка даних для забезпечення їх якості, повноти та точності;

камеральний - остаточне оброблення даних польових вимірювань з оцінюванням точності отриманих результатів, складання та передавання замовнику звіту, передавання звітних матеріалів до державних картографічно-геодезичних фондів.

1.  Конкретні цілі та основні вимоги до проведення інженерно-геодезичних вишуку-
   вань повинні бути визначені технічним завданням замовника (див. дод. В) і уточнені при виз-
   наченні складу та обсягів робіт у програмі вишукувань.
2.  Технічне завдання на виконання інженерно-геодезичних вишукувань складає замов-
   ник за участі виконавця і генпроектувальника та містить обов'язкову інформацію щодо:

цільового призначення роботи;

характеристики об'єкта;

необхідної детальності та повноти відображення ситуації об'єкта;

точності визначення просторового положення об'єкта (масштаб);

меж ділянки вишукувань;

спеціальних вимог;

переліку звітних матеріалів, зразків форм їх подання у випадку виконання спеціальних
видів робіт;

відомостей про наявність матеріалів вишукувань минулих років.

2.1.7 Програму виконання інженерно-геодезичних вишукувань розробляють відповідно
до вимог технічного завдання, положень нормативних документів, результатів вивчення
фондових матеріалів і детального польового рекогносцирування.

Програмою передбачають:

обґрунтування можливості використання матеріалів вишукувань минулих років;

обґрунтування видів та обсягів робіт;

технології виконання робіт і, у випадку нестандартних рішень, попередній розрахунок
точності отримуваних результатів;

форму та склад звітних матеріалів, що випускаються;

склад і адресацію передачі матеріалів вишукувань замовнику та до територіальних
фондів.

До програми виконання робіт додають графічні матеріали, що відображають і деталізують її зміст.

ДБН А.2.1-1-2008 С.5

Програма робіт, до початку їх виконання, погоджується з замовником, а при виконанні спеціальних видів робіт - і з генпроектувальником.

Будь-які відступи від програми робіт, що виникають у процесі виконання інженерно-геодезичних вишукувань, погоджують із замовником та обґрунтовують у звіті.

1.  На ділянках І категорії складності інженерно-геодезичних умов (див. дод. Г) площею
   до 5 га замість програми виконання робіт допускається складання технічного припису.
2.  Виконуючи інженерно-геодезичні вишукування, необхідно використовувати геоде-
   зичні прилади та інструменти, що повірені й атестовані відповідно до вимог чинного законо-
   давства і нормативних документів.

2.1.10 Вартість робіт з інженерно-геодезичних вишукувань визначають відповідно до
ДБН Д. 1.1-7 із урахуванням уніфікованих категорій складності умов під час виконання інже-
нерно-геодезичних вишукувань, наведених у дод. Г.

2.2 Склад інженерно-геодезичних вишукувань

1.  Інженерно-геодезичні та топографічні зйомки з точністю масштабів 1:5000; 1:2000;
   1:1000;  1:500;  1:200 та точніше; інженерно-гідрографічні, трасувальні роботи, геодезичні
   стаціонарні спостереження, кадастрові та інші спеціальні роботи, а також комплексні інже-
   нерно-геодезичні вишукування, які включають усі види робіт, що дозволяють отримати про-
   сторову модель розташування елементів існуючої ситуації у заданій формі її відображення,
   зберігання та використання.
2.  Створення опорної геодезичної мережі, яка включає геодезичні мережі спеціального
   призначення для будівництва та експлуатації будівель і споруд.

2.2.3 Створення топографічних планів, профілів, інших топографо-геодезичних ма-
теріалів і даних у графічній та цифровій формах, призначених для розроблення проектів, ро-
бочої документації та будівництва об'єктів, для оцінювання техногенного навантаження,
розроблення заходів з інженерної підготовки та захисту територій.

1.  Створення та ведення геоінформаційних систем населених пунктів і проммайдан-
   чиків, державного містобудівного та земельного кадастрів; створення й оновлення тематич-
   них карт, планів і атласів спеціального призначення у графічній або цифровій формах.
2.  Створення інженерно-топографічної основи і отримання геодезичних даних для ви-
   конання інших видів інженерних вишукувань, у тому числі геотехнічного контролю, обсте-
   ження ґрунтів основ та фундаментів будівель і споруд, розроблення заходів з інженерної
   підготовки, захисту й локального моніторингу територій, а також авторського нагляду в про-
   цесі будівництва.
3.  Оновлення інженерно-топографічних планів вишукувань минулих років за виявле-
   ними у результаті польового обстеження змінами ситуації та рельєфу. За загального обсягу
   змін більше 35 відсотків знімальні роботи виконують у повному обсязі.
4.  Інженерно-геодезичні роботи з контролю за деформаціями будівель, споруд та еле-
   ментів їх конструкцій у період будівництва та експлуатації.

2.3 Загальні технічні вимоги

2.3.1 Склад, обсяги, методи та технології, а також типи й конструкції застосовуваних інструментів і пристосувань при проведенні інженерно-геодезичних робіт на конкретному об'єкті (залежно від цілей робіт, їх точності відповідно до технічного завдання замовника) визначають відповідно до вимог відповідних нормативних документів, спеціальних інструкцій або обґрунтовують у програмі виконання робіт.

С. 6 ДБН А.2.1-1:2008

1.  Розвиток та відновлення державних опорних геодезичних мереж і топографічну
   зйомку у масштабі 1:5000,1:2000 і дрібніше виконують за умови дотримання вимог норматив-
   но-правових актів, нормативних документів, з дозволу спеціально уповноваженого цен-
   трального  органу виконавчої влади у сфері топографо-геодезичної, картографічної та
   кадастрової діяльності, а звітні матеріали передають до державного картографо-геодезичного
   фонду.
2.  Розвиток опорних геодезичних мереж на конкретному об'єкті виконують на базі
   пунктів державної геодезичної мережі.

Допускається прокладання локальних мереж без прив'язки до державної геодезичної мережі за відповідного обґрунтування у програмі робіт.

Схеми опорних геодезичних мереж, методики вимірювань і підбір необхідних інструментів визначають при складанні програми виконання робіт із урахуванням можливості використання пунктів геодезичної мережі у періоди будівництва та експлуатації об'єкта.

Щільність і точність положення геодезичних пунктів, вибір типу центрів і методів закріплення пунктів визначають згідно з їх цільовим призначенням відповідно до вимог технічного завдання замовника.

Вибір прийнятої системи координат і висот обґрунтовують у програмі виконання робіт.

1.  Після завершення робіт зі створення геодезичних мереж згущення каталоги коорди-
   нат і висот зі схемами в місцевій та державній системах координат і звіти передають до дер-
   жавного картографічно-геодезичного фонду.
2.  Планово-висотну знімальну геодезичну мережу прокладають у розвиток опорної ге-
   одезичної мережі або як самостійну геодезичну основу.

Щільність та точність розташування геодезичних пунктів визначають за їх цільовим призначенням.

З метою створення постійного знімального обґрунтування на забудованих територіях координати передають на ріг капітальних будівель і споруд, люки колодязів підземних комунікацій, опори надземних інженерних мереж і інші чітко означувані предмети ситуації.

На незабудованій території не менше ніж 1/5 частина точок знімальної геодезичної мережі повинна закріплюватись постійними знаками.

1.  Під час виконання знімальних робіт методику зйомки, детальність, точність поло-
   ження точок ситуації та рельєфу визначають цільовим призначенням робіт і обґрунтовують у
   програмі виконання робіт.
2.  Зйомку підземних і надземних інженерних комунікацій виконують за відсутності
   достовірної інформації про їх положення на ділянці зйомки (виконавчі креслення, топог-
   рафічні плани та інші креслення) або її недостовірності.

Положення елементів мереж, що не мають зовнішніх ознак, визначають за допомогою приладів пошуку або шурфуванням за обов'язкової присутності представника експлуатаційної організації.

Забороняється складати плани інженерних комунікацій шляхом збільшення з планів більш дрібних масштабів.

2.3.8 Відповідальність за точність та якість зйомки, а також за достовірність складання
плану інженерних комунікацій несе вишукувальна організація.

Відповідальність за повноту планів підземних і надземних інженерних комунікацій несуть організації, що експлуатують ці мережі і погоджують їх відтворення на планах.

2.3.9 Під час виконання спеціальних видів робіт допускається розроблення нових техно-
логій, методик, пристосувань та інструментів з відповідним обґрунтуванням у програмі вико-
нання робіт і обов'язковим попереднім розрахунком отримання потрібної точності.

ДБН А.2.1-1-2008 С. 7

Нестандартні прилади та пристосування повинні пройти метрологічний контроль та процедури підтвердження відповідності.

2.3.10 Камеральне опрацювання даних інженерно-геодезичних вишукувань проводять
автоматизованими методами.

Програми, використані за таких методів, повинні передбачати видачу вихідних даних, результатів розрахунку і оцінки точності вимірювань.

Результати автоматизованої обробки даних повинні забезпечувати можливість передачі інформації до бази даних за мінімальних перетворень. Створювані локальні бази даних повинні забезпечувати надійне зберігання і видачу інформації у формі, зручній для використання.

Результатом виконання камеральних робіт є звіт із додатками відповідно до технічного завдання замовника та погодженої програми виконання робіт.

2.3.11 Повнота, достовірність та якість матеріалів, що випускаються, повинні задовольня-
ти вимогам технічного завдання замовника і програми вишукувань, системі управління
якістю на основі міжнародних стандартів ISO та стандартів організації.

Критеріями якості продукції та готовності її до передачі замовнику є:

відповідність складу звіту (текстової частини з додатками; див. дод. Д), отриманої пов-
ноти та точності інформації вимогам нормативних документів і технічному завданню;

обґрунтованість відступів від вимог нормативних документів;

наявність у звіті відомостей про позитивні результати проведення технічного контро-
лю й приймання робіт;

оформлення і передавання на зберігання первинної документації;

наявність підписів відповідальних виконавців;

передавання на зберігання до державного та територіального картографічно-геодезич-
ного фондів примірників звітних матеріалів у встановленому порядку.

2.3.12 Юридичні та фізичні особи (закордонні в тому числі) незалежно від форм влас-
ності, котрі виконують на території України інженерно-геодезичні вишукування, зобов'язані
здавати примірники звітів з інженерно-геодезичних вишукувань:

до державного картографічно-геодезичного фонду (плани масштабу 1:5000 та 1:2000
площею більше 50 га);

до територіального фонду (плани масштабу 1:1000 і крупніше незалежно від площі
зйомки).

3 ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНІ ВИШУКУВАННЯ

3.1 Загальні положення

3.1.1 Інженерно-геологічні вишукування виконують з метою вивчення та оцінки інженерно-геологічних умов території (ділянки) будівництва для:

визначення   характеристик   інженерно-геологічних   умов   території   та   отримання
вихідних даних для проектів будівництва відповідно до СНиП 2.02.01, ДСТУ Б В.2.1-4
тощо;

прогнозування змін інженерно-геологічних умов під дією природних і техногенних
факторів, визначення допустимих впливів на елементи геологічного середовища та
способів досягнення потрібного стану цього середовища;

оцінювання ризику життєдіяльності людини на конкретних територіях;

розроблення проектів захисту територій та окремих об'єктів від несприятливих і небез-
печних процесів.

С. 8 ДБН А.2.1-1:2008

1.  Підставою для складання програми виконання робіт з інженерно-геологічних вишу-
   кувань є технічне завдання (див. дод. Е), що додається до замовлення на інженерно-геологічні
   вишукування.
2.  Технічне завдання на виконання інженерно-геологічних вишукувань для будівниц-
   тва повинно містити:

найменування об'єкта;

дані по місце розташування та межі ділянки будівництва;

цілі та види вишукувань;

вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення) або вид
робіт на існуючому об'єкті (консервація, ліквідація тощо);

інформацію про стадійність проектування і будівництва;

характеристику проектованих об'єктів: дані про конструктивні рішення надземної час
тини, типи фундаментів, глибини їх закладання, орієнтовні навантаження на основи;

відомості про необхідні заходи інженерного захисту об'єктів і території;

відомості про раніше виконані інженерні вишукування та дослідження на території
проектованого будівництва;   ,

відомості про необхідність проведення вишукувань у процесі будівництва;

додаткові вимоги, обумовлені галузевою специфікою проектованого об'єкта.

3.1.4 Програму виконання інженерно-геологічних вишукувань складають на основі
відповідного технічного завдання, оцінки категорії складності інженерно-геологічних умов
(див. дод. Ж), складності геотехнічного будівництва (див. дод. И), ступеня вивченості ділянки
(території) і порядку розроблення проектної документації.

У випадку, коли будівництво передбачають на достатньо вивченій території чи планують будівництво будівель і споруд II й III рівнів відповідальності (див. ГОСТ 27751), замість програми робіт допускається складати технічний припис.

3.1.5 За складом інженерно-геологічні вишукування є комплексними і включають види
робіт, які направлені на вивчення геологічної будови, стану та властивостей ґрунтів, гідрогео-
логічних умов, інженерно-геологічних процесів і явищ, а також на розроблення основних
видів прогнозів - пошукового і нормативного.

Види та обсяги інженерно-геологічних робіт визначають залежно від:

ступеня інженерно-геологічної вивченості території;

цільового призначення вишукувань;

складності геологічних умов;

наявності ґрунтів із особливими властивостями;

глибини залягання та режиму підземних вод;

зони активної взаємодії з геологічним середовищем;

рівня відповідальності будівель і споруд згідно з ГОСТ 27751.

3.1.6 Вартість робіт з інженерно-геологічних вишукувань визначають згідно з ДБН Д. 1.1 -7
із урахуванням положень 3.1.5.

3.2 Комплексні інженерно-геологічні вишукування

3.2.1 До складу комплексних інженерно-геологічних вишукувань входять такі види робіт:

оцінка вивченості території;

рекогносцирувальне обстеження;

ДБН А.2.1-1-2008 С. 9

геофізичні роботи;

бурові та гірничопрохідницькі роботи;

геотехнічні вишукування, які включають лабораторні та польові дослідні роботи;

гідрогеологічні вишукування;

стаціонарні спостереження;

вивчення інженерно-геологічних процесів і явищ;

камеральне оброблення матеріалів.

3.2.2 Для оцінки вивченості території виконують пошук та вивчення фондових і архівних
матеріалів, що містять відомості про структурно-тектонічні особливості території, орографію
та гідрографію, геологічну будову, властивості ґрунтів, гідрогеологічні умови, інженерно-гео-
логічні процеси та досвід будівництва, а також інші відомості, які дозволяють зробити оцінку
складності інженерно-геологічних умов, ступеня їх вивченості і розробити програму подаль-
ших вишукувальних робіт.

Попередню оцінку складності інженерно-геологічних умов і вивченості території наводять у програмі виконання робіт (технічному приписі).

У звіті про інженерно-геологічні вишукування наводять посилання на використані матеріали.

Порядок отримання і використання відомчої інформації регулюється відповідними нормативно-правовими актами та нормативними документами.

3.2.3 Рекогносцирувальне обстеження території включає огляд ділянки планованої забу-
дови та прилеглої території (у т.ч. опис відслонень, водотоків і виходів підземних вод, ознак
прояву інженерно-геологічних процесів, візуальне обстеження існуючої забудови), а також
результати опитування населення (працівників підприємства).

Рекогносцирувальне обстеження проводять за попередньо наміченими маршрутами (обстеження може бути суміщеним із маршрутними спостереженнями), а результати наносять на топографічну основу.

3.2.3.1 Маршрутні спостереження включають описання та картування відслонень та індикаторів інженерно-геологічних процесів, уточнення меж геоморфологічних елементів і екзогенних форм рельєфу, замірювання елементів залягання гірських порід у відслоненнях, оцінювання ефективності інженерної підготовки території, уточнення доступності та умов проведення польових робіт.

3.2.4 Геофізичні роботи виконують з метою визначення структурно-тектонічної будови,
меж розповсюдження та потужності ґрунтів різного літологічного складу і стану, властивос-
тей ґрунтів, рівнів підземних вод, напрямку та швидкості водного потоку, виявлення інже-
нерно-геологічних    процесів    і    геофізичних    аномалій,    а    також    для    сейсмічного
мікрорайонування.

Геофізичні роботи виконують у комплексі з гірничопрохідницькими, геотехнічними та гідрогеологічними роботами або передують їм.

Рекомендовані методи геофізичних робіт наведено в дод. К.

3.2.5 Бурові та гірничопрохідницькі роботи виконують для отримання інформації про
склад ґрунтів і умови їх залягання, глибину залягання ґрунтових вод та інших водоносних го-
ризонтів, наявність напору та особливості рівневого режиму; відбору зразків ґрунтів і проб
води для лабораторних випробувань; виконання польових досліджень властивостей ґрунтів;
обладнання системи спостережень за компонентами геологічного середовища; встановлення
меж прояву інженерно-геологічних процесів.

С. 10 ДБН А.2.1-1:2008

1.  Розміщення, кількість і глибину гірничих виробок (закопуш, розчисток, канав,
   шурфів та дудок, свердловин) призначають виходячи з необхідності повного та достовірного
   відображення інженерно-геологічних умов ділянки (майданчика) будівництва залежно від
   складності   інженерно-геологічних  умов   і  конструктивних  особливостей   проектованих
   будівель (споруд).
2.  Гірничі виробки розміщують по контурах і (або) осях проектованих будівель та
   споруд. Крім того, у місцях різкої зміни навантажень на фундамент, глибини їх закладання,
   висоти споруд, а також на межах різних геоморфологічних елементів необхідно розміщувати
   додаткові виробки.

За необхідності вивчення сфери взаємодії проектованих будівель і споруд з геологічним середовищем, існуючою забудовою, а також за наявності небезпечних процесів необхідно розміщувати додаткові виробки за межами контуру проектованої будівлі (споруди).

1.  Мінімальну кількість гірничих виробок у межах контурів кожної будівлі (споруди)
   і відстань між ними визначають із урахуванням раніше пройдених виробок та суміжних
   (якщо проектується група будівель та споруд) згідно з табл. 3.1.
2.  При розташуванні групи проектованих будівель і споруд II та III рівнів відпо-
   відальності на ділянках І й II категорії складності інженерно-геологічних умов розміщення
   гірничих виробок допускається поза межами контурів будівель і споруд на відстанях, що не
   перевищують максимальні відстані, які вказані в табл. 3.1. Гірничі виробки у цьому разі
   розміщують за рівномірною сіткою.
3.  Для оконтурення невитриманих у плані лінз і прошарків сильно стискуваних
   ґрунтів або неоднорідних ґрунтів (торф, мул, елювіальні, техногенні ґрунти та ін.), при вив-
   ченні тектонічних порушень, виявленні карстових порожнеч і площин ковзання зсувних тіл,
   встановленні меж розвитку небезпечних геологічних процесів і явищ, а також при роз-
   міщенні виробок під окремі фундаменти (опори) допускається встановлювати відстані між
   виробками менше ніж 20 м.

Таблиця 3.1 - Мінімальна кількість гірничих виробок у межах контурів будівлі (споруди) і відстань між ними

Категорія складності інженерно-геологічних умов	Відстань між гірничими виробками (м) - у чисельнику; мінімальна кількість (шт.) - у знаменнику
		Рівень відповідальності будівель та споруд
		I	II	III
I (прості)	75-50 не менше 3	100-75 не менше 3	100-75 1-2
II (середньої складності)	40-30 не менше 4-5	50-40 не менше 3	50-40 1-2
III(складні)	25-20 не менше 4-5	30-25 не менше 3	30-25 не менше 3
Примітка. Максимальні відстані між виробками треба приймати для будівель та споруд малочутливих до нерівномірних осідань, мінімальні - для чутливих.

3.2.5.6 Глибини гірничих виробок при вишукуваннях для будівель і споруд на природній основі призначають із урахуванням зони взаємодії з геологічним середовищем і величини стискуваної товщі ґрунтів, із заглибленням в підстильні ґрунти на 1...2 м.

На ділянках поширення ґрунтів із особливими властивостями та в місцях розвитку небезпечних геологічних процесів глибина не менше 50 відсотків гірничих виробок повинна призначатися з урахуванням вимог 3.2.6.6 і 3.2.9.

ДБН А.2.1-1-2008 С. 11

За відсутності даних про стискувану товщу ґрунтів, глибини гірничих виробок допускається встановлювати відповідно до табл. 3.2.

На ділянках поширення скельних ґрунтів з тектонічними порушеннями глибину гірничих виробок встановлюють програмою вишукувань.

Таблиця 3.2 - Рекомендована глибина гірничих виробок при зведенні будівель із різними основами

Будівля на стрічкових фундаментах		Будівля на окремих опорах
навантаження на фундамент, кН/м (поверховість)	глибина гірничої виробки від підошви фундаменту, м	навантаження на опору, кН	глибина гірничої виробки від підошви фундаменту, м
до 100   (1)	4-6	до    500	4-6
200   (2-3)	6-8	1 000	5-7
500   (4-6)	9-12	2 500	7-9
700   (7-10)	12-15	5 000	9-13
1 000 (11-16)	15-20	10 000	11 -15
2 000 (понад 16)	понад 20	15 000	12-19
		50 000	понад 19

1.  При вишукуваннях під плитний тип фундаменту (ширина фундаменту більше
   10 м) глибину гірничих виробок встановлюють розрахунком, а за відсутності необхідних да-
   них глибину виробок приймають рівною половині ширини фундаменту, але не менше 20 м
   для нескельних ґрунтів. Відстань між виробками повинна бути не більше 50 м, число виробок
   під один фундамент - не менше трьох.
2.  Глибину гірничих виробок для пальових фундаментів у нескельних ґрунтах прий-
   мають нижче проектованої глибини занурення нижнього кінця паль не менше ніж на 5 м.

При навантаженні на кущ висячих паль понад 3 000 кН, а також при суцільному полі паль під всією спорудою глибину 50 відсотків виробок у нескельних ґрунтах встановлюють нижче проектованої глибини занурення нижнього кінця паль не менше ніж на 10 м.

Глибину гірничих виробок при обпиранні або зануренні паль у скельні ґрунти приймають нижче проектованої глибини занурення нижнього кінця паль не менше ніж на 2 м.

Для паль, що працюють тільки на висмикування, глибини виробок і зондування призначають нижче кінця паль на 1 м.

За наявності в масиві скельного ґрунту прошарків сильно вивітрілих різновидів і (або) не-скельного ґрунту глибину виробок встановлюють у програмі вишукувань, виходячи з особливостей інженерно-геологічних умов і проектованих об'єктів.

3.2.5.9 На ділянках огороджувальних і водорегулювальних дамб (гребель) водотоків і на-
копичувачів промислових відходів і стоків (хвосто- і шламосховищ, гідрозоловідвалів тощо)
висотою до 15...25 м гірничі виробки розміщують по осях дамб через 50... 150 м залежно від
складності інженерно-геологічних умов та з урахуванням вимог відомчих нормативних доку-
ментів.

У складних інженерно-геологічних умовах і при висоті дамб більше 12 м необхідно намічати додатково через 100...300 м поперечники не менше ніж з трьох виробок.

Глибини гірничих виробок приймають із урахуванням зони взаємодії дамби з геологічним середовищем (стискуваної товщі та зони фільтрації), але не менше полуторної висоти дамб. За необхідності оцінки фільтраційних втрат глибини гірничих виробок повинні бути не менше подвійної-потрійної величини підпору у дамб висотою до 15...25 м, відлікову-ючи від основи дамби. У випадку залягання водотривких ґрунтів на меншій глибині виробки слід проходити нижче їх покрівлі на 3 м.

С. 12 ДБН А.2.1-1:2008

3.2.5.10 У межах чаш накопичувачів промислових відходів і стоків проходку додаткових
гірничих виробок передбачають за необхідності уточнення результатів попередніх основних
вишукувань.

Кількість поперечників у чаші накопичувачів встановлюють залежно від геолого-гідроге-ологічних умов території з урахуванням створів спостережних свердловин за режимом підземних вод, розташованих у чаші накопичувачів. Відстань між поперечниками не повинна перевищувати 200...400 м, а відстань між гірничими виробками в створі - 100...200 м.

За межами контурів чаш накопичувачів гірничі виробки розташовують по поперечниках, орієнтованих по напрямках передбачуваного розтікання й руху промислових стоків, а також у бік найближчих водотоків, водойм, водозаборів підземних вод, населених пунктів, цінних сільськогосподарських і лісових угідь, які перебуватимуть у зоні впливу накопичувачів.

Відстані між гірничими виробками на поперечниках від контуру накопичувача до об'єктів у зоні їх впливу приймають від 300 м до 2000 м залежно від складності гідрогеологічних умов і довжини поперечника (мінімальні відстані у складних умовах або при довжині поперечника до 1000 м, а максимальні у простих умовах або при довжині поперечника більше 10000 м).

Глибини виробок приймають не менше 3 м нижче рівня підземних вод. Частину виробок (не менше 30 відсотків) необхідно проходити до витриманого водоупору або у всіх випадках не менше полуторної величини підпору.

1.  На ділянках проектованих водозабірних споруд поверхневих вод (затоплених во-
   доприймачів, течієнапрямних і хвилезахисних дамб тощо) гірничі виробки розташовують по
   створах,  орієнтованих нормально до  водотоку  (водойми), з відстанями  між створами
   100...200 м і виробками на них через 50... 100 м із урахуванням основних геоморфологічних
   елементів (у руслі, на заплаві, терасах).
2.  На полях фільтрації число гірничих виробок приймають не менше трьох на один
   гектар.

Глибини виробок встановлюють до 5 м, а за близького залягання ґрунтових вод - на 1.. .2 м нижче їх рівня. На кожній ділянці з характерними ґрунтовими умовами слід проходити не менше трьох виробок до глибини 8... 10 м. Для оцінки можливого забруднення ґрунтових вод частину виробок проходять на 1...2 м нижче водотривкого шару ґрунтів.

3.2.5.13 На ділянках трас лінійних споруд типового та індивідуального проектування (зве-
дення штучних споруд, виїмок, насипів тощо) розміщення та глибину виробок приймають
відповідно до дод. Л.

3.2.5.14 По  трасах  повітряних ліній  електропередачі  гірничі  виробки  мають  бути
розміщені у місцях розташування опор: від однієї виробки на ділянку І та II категорії склад-
ності інженерно-геологічних умов, до 4-5 виробок - у складних та особливо складних умовах
(категорії IIIта IIIа).

Глибини виробок встановлюють відповідно до табл. 3.2 та дод. Л, а для пальових фундаментів проміжних опор - на 2 м нижче найбільшої глибини занурення кінця паль і для кутових опор - не менше ніж на 4 м нижче занурення нижнього кінця паль.

На ділянках поширення ґрунтів із особливими властивостями глибина виробок повинна бути збільшена із необхідності їх проходження на повну потужність.

3.2.5.15 При вишукуваннях для будівництва висотних локальних споруд (башт, труб,
щогл тощо) кількість виробок повинна бути не менше трьох при віддаленні від центра спору-
ди не більше 20 м.

3.2.5.16 Особливості інженерних вишукувань для об'єктів, наведених у 3.2.5.9-3.2.5.15, до-
датково регулюються відомчими будівельними нормами.

ДБН А.2.1-1-2008 С. 13

3.2.5.17 Діаметр буріння розвідувальних свердловин повинен забезпечувати можливість опису ґрунтів, відбору проб порушеної структури, а також відбір проб води і обладнання свердловин для спостереження за рівнем підземних вод.

Діаметр буріння технічних свердловин повинен забезпечувати можливість відбору проб ґрунтів непорушеної структури та обладнання свердловин для гідрогеологічних, геофізичних і польових дослідних робіт.

Початковий та кінцевий діаметри розвідувальних і технічних свердловин у нескелевих ґрунтах призначають залежно від призначення та глибини свердловини, складу і стану ґрунтів, що проходяться, відповідно до табл. 3.3.

Таблиця 3.3 - Залежність діаметрів свердловин від їх призначення

Свердловина	Початковий діаметр свердловини, мм, за глибини свердловини, м		Кінцевий діаметр свердловини, мм
		до 10		10-30
Розвідувальна	до 127	до 168	до 89
Технічна	до 168	до 219	127
Примітка 1. Початковий діаметр розвідувальних та технічних свердловин глибиною більше 30 м, а також початковий та кінцевий діаметри спеціальних свердловин встановлюють у програмі виконання робіт. Примітка 2. Під час буріння свердловин у великоуламкових, піщаних, пилуватих і глинистих грунтах із включеннями валунів і крупної гальки, а також для обгрунтування відповідно до завдання замовника проведення земляних робіт способом гідромеханізації допускається збільшувати їх початковий діаметр.

Кількість технічних свердловин повинна бути не менше 25 відсотків від загальної кількості свердловин, та не менше 30 відсотків для будівель і споруд підвищеного рівня відповідальності на ділянках із складними інженерно-геологічними умовами.

3.2.6 До геотехнічних вишукувань відносять роботи, які пов'язані з вивченням складу, стану та властивостей ґрунтів як основ, середовища для влаштування підземних споруд, а також для оцінки стійкості природних або штучних масивів, що формуються, схилів і укосів.

3.2.6.1 Геотехнічні вишукування включають:

визначення складу, стану і властивостей ґрунтів;

прогноз змін стану і властивостей ґрунтів під впливом різних факторів (зволоження,
обводнення та осушення, термічні впливи, статичні і динамічні навантаження);

прогнозну оцінку стійкості схилів і укосів;

моделювання та розроблення рекомендацій з підвищення стійкості природних і ство-
рення штучних геотехнічних масивів ґрунтів;

розроблення рекомендацій із влаштування основ, фундаментів і захисних споруд;

розроблення рекомендацій з використання природних і штучних ґрунтових матеріалів
у будівництві.

3.2.6.2 Геотехнічні вишукування виконують як у складі інженерно-геологічних вишуку-
вань, так і самостійно, на територіях, де вже вивчені інженерно-геологічні умови.

3.2.6.3 Лабораторні роботи виконують для визначення класифікаційних, фізичних,
міцнісних, деформаційних і інших показників властивостей ґрунтів, а також хімічних власти-
востей ґрунтових вод, необхідних для прийняття проектних рішень, виконання інженер-
но-технічних розрахунків з улаштування основ, фундаментів, захисних та інших споруд.
Склад і обсяги лабораторних робіт установлюють, виходячи як із цільового призначення ви-
шукувань, так і від наявності ґрунтів із особливими властивостями.

С. 14 ДБНА.2.1-1:2008

За обґрунтування у програмі виконання робіт до складу лабораторних робіт додатково включають:

визначення змін властивостей ґрунтів за різних впливів (замочування, висушування,
ущільнення, хімічне закріплення, вібродинамічні навантаження тощо);

моделювання роботи штучно створюваних геотехнічних масивів.

Методи виконання лабораторних робіт регламентуються відповідними нормативними документами. Рекомендації щодо їх застосування подано у дод. М.

Кількість лабораторних випробувань встановлюють у програмі виконання робіт згідно з ДСТУ Б В.2.1-5 і залежно від ступеня неоднорідності ґрунтів, рівня відповідальності проектованої будівлі (споруди), необхідної точності визначення характеристик ґрунтів, а також з урахуванням попередньо виконаних лабораторних випробувань.

При цьому, необхідно забезпечити одержання по кожному виділеному інженерно-геологічному елементу не менше 10 окремих значень фізичних характеристик та не менше шести значень міцнісних і деформаційних характеристик властивостей ґрунтів.

3.2.6.4 Польові дослідні роботи виконують для отримання даних про властивості ґрунтів
у масиві, на місці їх залягання, за неможливості отримання достовірних результатів лабора-
торними методами; для визначення (уточнення) перехідних коефіцієнтів від лабораторної до
натурної моделі, а також під час будівництва будівель і споруд підвищеного рівня відпо-
відальності та у районах розповсюдження ґрунтів із особливими властивостями.

Перелік польових і лабораторних методів випробувань ґрунтів наведено у дод.М.

Кількість випробувань із визначення характеристик ґрунтів обґрунтовують у програмі виконання робіт з урахуванням попередньо виконаних визначень і складності інженерно-геологічних умов. Мінімальна кількість випробувань для одного попередньо виділеного елемента повинна бути не менше трьох.

У межах контурів кожної будівлі (споруди), що проектується на пальовій основі, кількість випробувань зондуванням або еталонною палею згідно зі СНиП 2.02.03 має бути не менше шести, а статичними випробуваннями натурних паль - не менше двох.

3.2.6.5 Геотехнічні вишукування у процесі будівництва здійснюють для:

визначення фактичної несучої здатності та розрахункового навантаження на натурні
палі;

визначення стану і властивостей переміщених ґрунтів або перетворених у природному
заляганні (у т.ч. контроль ущільнення);

розконсервації об'єктів будівництва;

виявлення причин неприпустимих осідань і деформацій масивів ґрунтів і споруджува-
них об'єктів.

3.2.6.6 Геотехнічні вишукування на ділянках поширення ґрунтів із особливими власти-
востями (просідні, набухаючі, слабкі, засолені, елювіальні, техногенні) виконують за спе-
ціальною програмою (технічним приписом), що передбачає додаткові вимоги до складу робіт
для забезпечення оптимальних будівельних рішень:

3.2.6.6.1 під час вишукувань у районах поширення просідних ґрунтів:

1) встановлюють і додатково відображають у звіті (див. дод. Н):

поширення і приуроченість просідних ґрунтів до певних геоморфологічних елементів
або форм рельєфу;

Внимание! Это не полная версия документа. Полная версия доступна для скачивания.