Email
Пароль
?
Войти Регистрация
Поиск 


Інструкція з охорони праці для продавця м’ясних продуктів

Название (рус.) Інструкція з охорони праці для продавця м’ясних продуктів
Кем принят Не определен
Тип документа Інструкція
Дата принятия 01.01.1970
Дата внесения изменений 01.01.1970
Статус Действующий
Документ доступен в архиве в формате MS Word
Документ предоставляется совершенно бесплатно, без СМС или другой скрытой оплаты.
Скачивание доступно только зарегистрированным пользователям.
Зарегистрируйтесь сейчас и получите свободный доступ ко всей базе документов - ДСТУ, ГОСТ, ДБН, Снип, Санпин




Скачать документ бесплатно!


Предварительный просмотр:

______________________________________________________

(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)

ІНСТРУКЦІЯ

З  ОХОРОНИ  ПРАЦІ   № __________

ДЛЯ АПАРАТНИКА ТЕРМІЧНОГО ОБРОБЛЕННЯ

КОВБАСНИХ ВИРОБІВ І М'ЯСОПРОДУКТІВ

________________

(місце видання)


___________________
_________________________________________

(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ  _______________________

            (посада роботодавця і

_____________________________

найменування підприємства)

_________________  № _________

                              (число, місяць, рік)

Інструкція

з охорони праці № __________

для апаратника термічного оброблення

ковбасних виробів і м'ясопродуктів

1. Загальні положення

1.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.

1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 “Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві”, ДНАОП 0.00-4.15-98 “Положення про розробку інструкцій з охорони праці”, ДНАОП 0.00-4.12-99 “Типове положення про навчання з питань охорони праці”, ДНАОП 7.1.30-1.02-96 "Правила охорони праці для підприємств громадського харчування"

1.3. За даною інструкцією апаратник термічного оброблення ковбасних виробів і м'ясопродуктів (далі - апаратник) інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж).

Результати інструктажу заносяться до «Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та апаратника.

1.4. Власник повинен застрахувати апаратника від нещасних випадків та професійних захворювань.

В разі пошкодження здоров'я апаратника з вини власника, він (апаратник) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

1.5. За невиконання даної інструкції апаратник несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

1.6. До самостійної роботи апаратника термічного оброблення ковбасних виробів і м'ясопродуктів допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, курсове навчання за фахом, стажування у досвідченого фахівця і здали екзамен кваліфікаційній комісії, санітарний мінімум, мають професійні навички і посвідчення встановленої форми про присвоєння кваліфікаційного розряду, пройшли вступний інструктаж, інструктаж на робочому місці та інструктаж з пожежної безпеки.

1.7. При роботі апаратника на апаратах з газоподібним паливом і електрообігрівом він повинен пройти спеціальне навчання і мати відповідне посвідчення.

1.8. Апаратник повинен:

1.8.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.

1.8.2. Користуватися спецодягом та засобами індивідуального захисту.

1.8.3. Проходити періодичний медичний огляд.

1.8.4. Виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником та по якій він проінструктований.

и працююче обладнання без нагляду і не допускати сторонніх осіб на своє робоче місце.

3.9. Не виконувати на працюючому обладнанні чищення, змащення, регулювання та усунення несправностей.

3.10. Димогенератори:

3.10.1. При ручному завантаженні необхідно остерігатися опіків, стояти з боку відкритої дверці.

3.10.2. Завантаження тирси проводити спеціальним пристосуванням (лопатою та інше).

3.10.3. При механічному завантаженні тирсу слід подавати поступово. Щоб уникнути її спресування, слід користуватися ворушителем.

3.10.4. Лійку завантажувати дерев'яними трісками слід на ? її висоти.

3.10.5. Щоб тріски попали до камери, ворушитель включити на 1-2 хв. і підпалити.

3.10.6. Після з'явлення достатньої кількості вугілля і диму включити димогенератор в автоматичний режим.

3.10.7. По мірі накопичення в золильному відсіку золи звільняти його впродовж всієї зміни.

3.10.8. Накопичувати золу слід в спеціальному возику, заливаючи її водою, щоб уникнути загорання.

3.11. В автокоптильці не діставати продукцію, яка упала, під час руху ланцюга.

3.12. Камери (обжарювальні, коптильні, пароварильні):

3.12.1. Завантажувати ковбасні вироби в камери, а також переміщати їх підвісними коліями слід по одній рамі, штовхаючи від себе. При цьому руки працівника повинні впиратися у верхню частину рами, не нижче її середини.

Пересувати раму перед собою слід плавно, без ривків.

3.12.2. Не слід залишати рами, що переміщуються по підвісних коліях на стрілках та заокругленнях. Необхідно стежити за правильністю положення стрілок.

3.12.3. Рами і ролики повинні бути справними. Працювати слід у рукавицях. Для захисту очей від попадання окалини під час переведення стрілок необхідно використовувати прозорий козирок або захисні окуляри.

3.12.4. Розвантаження камер слід проводити після попереднього їх провітрювання.

Перед вивантаженням слід перекрити паровий вентиль і вивісити на ньому попереджувальний напис: НЕ ВМИКАТИ. ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ!

3.12.5. Вивантаження рам з камер необхідно проводити за допомогою спеціальних багрів.

3.12.6. Не дозволяється самостійно випалювати сажу.

3.13. Печі ротаційні:

3.13.1. Санітарну обробку печі проводять за температурою повітря всередині її не вище, ніж 30°С.

3.13.2. Для захисту від опіків працівники, які обслуговують ротаційні печі, повинні бути забезпечені рукавицями і нарукавниками.

3.13.3. Завантаження печі сировиною слід проводити до ввімкнення калорифера.

3.13.4. Вивантаження готової продукції з печі необхідно проводити тільки після вимкнення калорифера.

3.13.5. Під час вивантаження лотків з печі і зливу жиру необхідно користуватися засобами індивідуального захисту: фартухами, рукавицями, захисними окулярами.

3.13.6. Розтоплений жир необхідно зливати в спеціальні ємності, заповнюючи не більше 2/3 їх об'єму .

3.13.7. Транспортування візків з жиром проводити тільки після того, як жир охолоне.

3.14. Котли варильні:

3.14.1. Завантажувати корзини в котел слід за допомогою електротельфера.

3.14.2. Водою котел слід наповнювати до рівня зливного патрубка.

3.14.3. Під час експлуатації котла для варіння субпродуктів необхідно слідкувати за тим, щоб рівень води в ньому не знижувався і не підвищувався.

3.14.4. Перед тим, як відкрити вентиль подачі пари, слід щільно закрити кришку.

3.14.5. Перед відкриванням кришки слід перевірити, чи закритий паровий вентиль, чи відкриті каналізаційний вентиль і продувочний кран, впевнитись по манометру у відсутності тиску в котлі.

3.14.6. При експлуатації перекидних котлів:

3.14.6.1. Завантаження окостів повинно проводитися в порожні котли. Вода заливається після завантаження. Вивантаження окостів проводити після зливу бульйону. Окости, що випадково впали, повинні вийматися за допомогою гака.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Відключити обладнання від електромережі, а на пусковий пристрій вивісити плакат "НЕ ВКЛЮЧАТИ, ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ!".

4.2. Димогенератори:

4,2.1. Викликати електромонтера і обезструмити димогенератор.

4.2.2. Перекрити вентиль подачі холодної води.

4.2.3. Очистити бункер ворушителя від залишків тирси.

4.2.4. При остиглому обладнанні вивантажити золу.

4.3. Камери:

4.3.1. Щільно закрити всі вентилі подачі в камеру пари, а також вентилі на магістральному паропроводі.

4.3.2. Впевнитись, що в камерах не залишилась продукція.

4.3.3. Входити до камери можна тільки при температурі повітря всередині не вище 30°С.

4.4. Упорядкувати робоче місце.

4.5. Прибрати засоби індивідуального захисту у відведене для них місце.

4.6. Доповісти керівнику робіт про всі недоліки, які мали місце під час роботи.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. Аварійна ситуація може виникнути в разі: виникнення стороннього шуму, гудіння, підвищеної вібрації, відчуття електроструму на металевих частинах, підвищеної концентрації оксиду вуглецю та інше.

5.2. При виникненні аварійної ситуації слід негайно зупинити роботу, відключити устаткування від електромережі, огородити небезпечну зону, не допускати сторонніх осіб в небезпечну зону, доповісти про те, що сталося, керівнику робіт.

5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу. При необхідності викликати "швидку медичну допомогу".

5.4. Надання першої медичної допомоги:

5.4.1. Надання першої медичної допомоги при отруєнні оксидом вуглецю.

До приїзду лікаря потерпілого слід вивести на свіже повітря, забезпечити йому спокій, уникати охолодження.

В важких випадках давати вдихати кисень, проводити штучне дихання.

5.4.2. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.

При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.

При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати “швидку медичну допомогу”.

5.4.3. Перша допомога при пораненні.

Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав'язати її бинтом.

Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька крапель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.

5.4.4. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.

При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.

При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку.

При підозрінні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку.

При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.

5.4.5. Надання першої допомоги при теплових опіках.

При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та перев'язувати опіки бинтом.

При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.

При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну. При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.

5.4.6. Перша допомога при кровотечі.

Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:

- підняти поранену кінцівку вверх;

- кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);

- при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

5.5. Якщо сталася пожежа, необхідно викликати пожежну частину і приступити до гасіння наявними засобами пожежегасіння.

5.6. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації аварійної ситуації.


________________________  ________________  _________________

(посада керівника підрозділу    (особистий підпис)   (прізвище, ініціали)

/організації/ - розробника

УЗГОДЖЕНО:

Керівник (спеціаліст)

служби охорони

праці підприємства                ______________  _______________

      (особистий підпис)   (прізвище, ініціали)

Юрисконсульт   ______________  _______________

      (особистий підпис)   (прізвище, ініціали)

Головний технолог    ______________  _______________

      (особистий підпис)   (прізвище, ініціали)