______________________________________________________

(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)

ІНСТРУКЦІЯ

З  ОХОРОНИ  ПРАЦІ   № __________

ПІД  ЧАС  ВИКОНАННЯ  АНТИКОРОЗІЙНИХ  РОБІТ

________________

(місце видання)

_________________________________________________

(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ  _______________________

            (посада роботодавця і

_____________________________

найменування підприємства)

_________________  № _________

   (число, місяць, рік)

Інструкція

з  охорони  праці   № __________

під  час  виконання  антикорозійних  робіт

1. Загальні положення

1.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.

1.2. За даною інструкцією робітник, який виконує антикорозійні роботі (далі ізолювальник), інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж).

Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та ізолювальника.

1.3. Власник повинен застрахувати ізолювальника від нещасних випадків та професійних захворювань.

В разі пошкодження здоров'я ізолювальника з вини власника, він (ізолювальник) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

1.4. За невиконання даної інструкції ізолювальник несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

1.5. До виконання антикорозійних робіт допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд і не мають медичних протипоказань, пройшли спеціальне навчання з безпечної роботи з матеріалами, які застосовуються при антикорозійних роботах, і мають відповідне посвідчення; пройшли вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж з питань пожежної безпеки.

1.6. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які діють на ізолювальника під час виконання антикорозійних робіт:

- підвищена температура і вологість в робочій зоні;

- вміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони;

- підвищені шум та вібрація;

- недостатня освітленість робочої зони.

1.7. Ізолювальник на антикорозійній ізоляції забезпечується спецодягом та засобами індивідуального захисту:

- комбінезон бавовняний;

- рукавиці комбіновані;

- черевики шкіряні;

- на зовнішніх роботах взимку додатково: куртка, брюки бавовняні на теплій прокладці, валянці.

1.8. Ізолювальник повинен:

1.8.1. Знати властивості матеріалів, які застосовуються при антикорозійних роботах, і їх дію на організм людини.

1.8.2. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.

1.8.3. Користуватися спецодягом та засобами індивідуального захисту.

1.8.4. Виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником робіт та по якій проінструктований.

1.8.5. Не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці.

1.8.6. Пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил з охорони праці та відповідальність за товаришів по роботі.

1.8.7. Не допускати сторонніх осіб в робочу зону.

1.8.8. Вміти надавати першу медичну допомогу при нещасних випадках.

1.8.9. Вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння.

1.9. Антикорозійні роботи виконуються згідно з планом виконання робіт (ПВР) під керівництвом керівника робіт.

1.10. Під час виконання робіт в замкнених просторах (закритих апаратах, закритих металевих і залізобетонних резервуарах, колодязях, підвалах, вентиляційних тунелях тощо) з пожежовибухонебезпечними і шкідливими речовинами під час робочої зміни робітникам слід періодично надавати перерви в роботі з виходом з робочої зони, тривалість яких визначається в установленому порядку.

1.11. При виконанні антикорозійних робіт в умовах підвищеної небезпеки слід мати наряд-допуск.

1.12. При роботі з пожежовибухонебезпечними матеріалами слід дотримуватись таких вимог:

1.12.1. Обладнання і оснащення для виконання антикорозійних робіт, контрольно-регулюючі прилади, світлотехнічне і вентиляційне обладнання (далі - виробниче обладнання), електричні приводи і пускорегулююча апаратура повинні бути в вибухобезпечному виконанні.

Розміщення і підключення обладнання слід виконувати згідно з «Правилами будови електроустановок».

Виробниче обладнання, інструмент і спецодяг повинні бути у виконанні, що виключає виникнення розрядів статичної електрики і утворення іскор.

1.12.2. Концентрація пожежовибухонебезпечних речовин не повинна перевищувати значень гранично допустимих вибухонебезпечних концентрацій (ГДВК), що повинно забезпечуватися примусовою припливно-витяжною вентиляцією.

1.12.3. В місцях виконання робіт і навколишній зоні радіусом 25 м по всій відкритій висоті не допускається:

1.12.3.1. Проводити будь-які сумісні роботи, які викликають створення іскор, вогню чи пилу.

1.12.3.2. Палити, розводити вогонь.

1.12.3.3. Мати при собі сірники, запальнички, а також металеві предмети, які можуть викликати іскру.

1.12.3.4. Працювати у взутті з сталевими гвіздками на підошвах.

1.12.3.5. Обігрівати виробничі приміщення і об'єкти, що захищаються, електроприладами не в вибухобезпечному виконанні.

1.12.3.6. Знаходитись особам, які не приймають участі в безпосередньому виконанні робіт.

1.12.3.7. Зону необхідно визначати знаками безпеки.

1.12.3.8. Прорізи і отвори над і під приміщенням, де виконуються вогневибухонебезпечні роботи, а також канали, прорізи, трубопроводи та інше в суміжних приміщеннях слід зачиняти герметично.

1.12.4. У разі необхідності проведення сумісних робіт в замкнутих просторах з діаметром чи розміром сторін більше 25 м, за винятком наливних резервуарів, повинні бути розроблені заходи, які виключають утворення пожеж і вибухів.

На виконання таких робіт слід оформлювати наряд-допуск.

Сумісні роботи слід виконувати не ближче 25 м від огородження робочої зони.

1.12.5. Годинниковий об'єм робіт з пожежовибухонебезпечними речовинами не повинен перевищувати змінної потреби, вказаної в ПВР.

1.12.6. Вхід людей в захищену робочу зону для огляду об'єкта, перед початком робіт чи в перервах між змінами допускається за умов:

1.12.6.1. Неперевищення гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин.

1.12.6.2. Включення вентиляційних систем.

1.12.6.3. Наявності наряду-допуску.

1.12.6.4. Під час перерв в роботі вентиляційні системи не дозволяється виключати.

1.13. Під час роботи з токсичними речовинами не допускається зберігати і приймати їжу, зберігати і чистити одяг в місцях виконання робіт.

1.14. Вимоги до тимчасових виробничих приміщень, майданчиків і об'єктів, що захищаються.

1.14.1. Об'єкти, що захищаються, слід забезпечувати аварійним освітленням в вибухобезпечному виконанні.

3.6.5.4. Постійно перевіряти справність, цілість і положення диска - при обертанні диск повинен займати суворо вертикальне положення і не вібрувати.

3.6.5.5. Встановлювати направляючі необхідно паралельно диску і надійно його закріплювати.

3.6.5.6. Слідкувати за тим, щоб висота виступаючої над столом частини диска відповідала товщині матеріалу.

3.6.5.7. Розпилювальний матеріал тримати двома руками і повільно підводити до диска.

3.6.5.8. Розпилювання проводити при обертах диска з встановленою швидкістю.

3.6.6. Під час роботи з пересувною циркулярною пилою:

3.6.6.1. Підключати електропилу до електромережі за допомогою цільного дроту. Скручування провідників тощо забороняється.

3.6.6.2. Ремонтувати пилу, включену в електромережу, забороняється.

3.6.6.3. Корпус пили повинен заземлюватись.

3.6.6.4. Працювати з циркулярною пилою в вологих приміщеннях тільки на ізолюючих поверхнях.

3.6.6.5. Робітник повинен працювати в діелектричних рукавицях.

3.6.6.6. Під час перерв в роботі пилу слід відключити від електромережі.

3.6.7. Під час роботи з електронагрівальними печами для нагрівання вініпласту необхідно виконувати наступні правила:

3.6.7.1. Не допускати нагрівання печі відкритими електроприладами.

3.6.7.2. Електропіч ретельно ізолювати.

3.6.7.3. Подавати і виймати вініпласт з печі тільки в рукавицях.

3.6.8. Знімати фаски вручну з незакріпленого на столі листа забороняється.

3.6.9. Для місцевого освітлення при роботі з вініпластом треба застосовувати світильники напругою не більше 42 В.

3.6.10. Для зварювання вініпласту слід застосовувати електричні пальники напругою не вище 42 В.

3.6.11. Перед початком роботи електрозварювальними пальниками необхідно перевірити їх справність (нагрівальні спіралі, контакти, шланг для подачі повітря і електричний провід).

Під час роботи неможна направляти струмінь гарячого повітря, яке виходить з пальника, на себе і працюючих поблизу осіб.

3.6.12. Електрозварювальний пальник не слід розбирати і класти на металеві предмети.

Особисту обережність слід дотримувати при включенні спіралі.

У випадку несправності електрозварювального пальника необхідно припинити роботу, виключити струм і подачу повітря.

3.6.13. Довіряти електрозварювальний пальник стороннім особам забороняється.

3.6.14. Під час зварювання електричним пальником необхідно:

3.6.14.1. Заземлювати корпус пальника.

3.6.14.2. Застосовувати напругу, яка живить зварювальний пальник, не вище 42 В.

3.6.14.3. Застосовувати переносні понижуючі трансформатори з гнучким проводом, забезпеченими справною штепсельною вилкою.

3.6.14.4. Приєднувати переносні трансформатори до електромережі повинен тільки електромонтер.

3.6.14.5. Заземлювати корпуси знижувальних трансформаторів до підключення їх до мережі.

3.6.15. Ручка зварювального пальника повинна бути виготовленою з електроізоляційного матеріалу.

Перед включенням пальника в електромережу необхідно відкрити кран подачі стисненого повітря.

Залишати пальник включеним під час перерв в роботі забороняється.

3.6.16. Вініпласт слід зварювати при температурі не вище 270°С.

3.6.17. Під час зварювання в металевих апаратах в вологих приміщеннях зварник повинен користуватися діелектричним килимком.

3.6.18. Під час використання газових зварювальних пальників:

3.6.18.1. Шланги не повинні перекручуватися чи мати переломи.

3.6.18.2. Редуктори, шланги, вентилі та інше обладнання, яке має витікання газу, слід негайно замінити.

3.6.19. В приміщенні, в якому проводяться роботи зі склеювання вініпластовою фольгою, повинні бути:

3.6.19.1. Припливно-витяжна вентиляція з кратністю обміну повітря не менше 20 в годину.

3.6.19.2. Лампи електричного освітлення з герметичними ковпаками.

3.6.19.3. Опалення водяне чи парове.

3.6.19.4. Температура повітря повинна бути не нижче 15°С, відносна волога повітря - в межах 60-70 %.

3.6.20. Зберігати розчинники дозволяється в герметичних закритих бідонах.

При цьому в приміщенні, де проводяться роботи з склеювання вініпластовою фольгою, розчинники слід зберігати з суворо обмеженій кількості (не більше одноденного запасу).

3.7. Вимоги безпеки при роботі з фаолітом.

3.7.1. Приміщення, в яких виконуються роботи з фаолітом, повинні бути обладнані вентиляцією і ізольовані від інших приміщень.

Вентилятори слід встановлювати в вибухобезпечному виконанні з відсмоктувачем забрудненого повітря в нижній зоні.

Граничне допустима концентрація пари фенолу в повітрі 0,005 мг/л.

3.7.2. Освітлення приміщення, в якому виконуються роботи з фаолітом, повинно бути виконано в вибухобезпечному виконанні.

3.7.3. Столи, на яких виконуються роботи з сирим фаолітом, необхідно обладнати місцевими витяжними пристроями.

3.7.4. Роботи з бакелітовим лаком в закритих апаратах (спорудах) слід виконувати в протигазах.

3.7.5. Нагрівати камери для розігрівання чи отвердіння сирого фаоліту слід тільки парою.

3.7.6. Камери для розігрівання чи отвердіння сирого фаоліту повинні бути забезпечені припливно-витяжною вентиляцією в вибухобезпечному виконанні. Відсмоктування повітря повинно здійснюватися знизу, а подача - зверху.

3.7.7. Під час роботи з сирим фаолітом в закритих апаратах (спорудах) слід обладнати витяжну вентиляцію і забезпечити вибухобезпечне освітлення.

3.7.8. Для освітлення робочих місць в апаратах (спорудах) під час роботи з фаолітом слід користуватися переносними світильниками напругою не більше 12 В у вибухобезпечному виконанні.

3.7.9. Забороняється обігрівання кришок столів електронагрівальними приладами.

3.7.10. Забороняється застосовувати метиловий (деревинний) спирт для промивання поверхонь фаолітових виробів.

Для промивання необхідно застосовувати тільки етиловий спирт.

3.7.11. Забороняються роботи, пов'язані із застосуванням відкритого вогню (газове зварювання, електрозварювання) біля апарата і приміщень, де виконуються роботи з сирим фаолітом, в радіусі не менше 25 м.

3.7.12. Під час обкладання сирим фаолітом працюючі повинні дотримуватися заходів протипожежної безпеки.

3.8. Вимоги безпеки під час роботи з пластикатом.

3.8.1. Для зварювання пластикату слід застосовувати електричні пальники напругою не більше 42 В.

3.8.2. Робочі місця, де виконується зварювання пластикату, повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією.

3.8.3. При високочастотному зварюванні пластикату необхідно:

3.8.3.1. Високочастотну установку утримувати в чистоті; з'явлення вологи і пилу на її деталях не допускається.

3.8.3.2. Використовувати установку тільки за наявності примусового охолодження генераторних ламп.

3.8.3.3. Під час перерв в роботі установки більше, ніж на 15 хвилин, живлення ламп відключати.

3.8.3.4. Корпус візка генератора заземлювати.

3.8.3.5. Щоб блокування дверей було справним.

3.8.3.6. Дверці генератора і кришка візка під час роботи установки були зачинені.

3.8.3.7. Не включати в роботу несправну установку.

3.9. Вимоги безпеки під час роботи зі склопластиками на основі поліефірних смол.

3.9.1. Розкроювання склотканини повинно виконуватись в окремому приміщенні.

3.9.2. Внутрішнє оздоблення робочих приміщень повинно допускати вологе миття поверхонь і виключати можливість нагромадження пилу і поглинання парів стиролу.

3.9.3. Приміщення для розкроювання склотканини повинно забезпечуватись припливно-витяжною вентиляцією, яка забезпечує 3-5 кратний повітрообмін в годину.

Приплив повітря повинен здійснюватись рівномірно в верхню зону.

3.9.4. Столи, на яких виконується розкроювання склотканини, слід обладнувати витяжними пристосуваннями.

3.9.5. Приготування в'яжучих сумішей повинно бути механізоване (змішувати смоли з іншими компонентами необхідно в спеціальних мішалках).

3.9.6. Приміщення, в яких готуються в'яжучі суміші (змішування поліефірної смоли з ініціатором, наповнювачем та інше), повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією у вибухобезпечному виконанні.

3.9.7. Зачинені і відчинені апарати і споруди дозволяється склеювати склопластиками тільки при безперервній роботі припливно-витяжної вентиляції.

3.9.8. Накосити в'яжучі суміші на поверхню, що захищається, незалежно від способу (пензлем чи методом розпилювання) слід тільки із застосуванням індивідуальних захисних засобів (скафандри, протигази).

Без застосування індивідуальних засобів захисту виконання цих робіт не допускається.

3.9.9. Мити посуд, пензлі, пульверизатори, забруднені в'яжучими сумішами, необхідно в спеціально відведеному місці, забезпеченим місцевим витяжним пристроєм, гарячою і холодною водою.

3.9.10. Для захисту шкіри рук робітникам слід застосовувати пасту ИЕР-1 чи пасту типа біологічних рукавичок.

Після миття рук слід застосовувати очищений вазелін.

3.9.1. Спецодяг працюючих зі склопластиками слід прати не рідше одного разу на тиждень.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Відключити від електромережі механізований електроінструмент, пристосування, обладнання.

4.2. Прибрати невикористані ізолювальні матеріали і віднести їх у відведене для них місце.

4.3. Через 15 - 20 хвилин після закінчення роботи виключити вентиляцію.

4.4. Пролиті і просипані на землю горючі чи токсичні матеріали засипати піском чи землею і видалити у відведене для них місце.

4.5. Забруднене обтиральне ганчір'я скласти в металевий ящик, винести і спалити у відведеному для цього місці.

4.6. Зняти спецодяг, спецвзуття, засоби індивідуального захисту і покласти у відведене для них місце.

4.7. Помити руки, обличчя теплою водою з милом; при можливості прийняти душ.

4.8. При застосуванні захисних паст спочатку змити пасту; неможна для цього користуватися розчинниками.

4.9. Доповісти керівникові робіт про всі недоліки, які мали місце під час роботи.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. Аварійна ситуація може виникнути в разі: ураження електричним струмом, виливання та просипання горючих та токсичних матеріалів; вибуху піскоструминних апаратів; розриву шлангів; несправності обладнання для розкроювання ізоляційних матеріалів; попадання на шкірні покрови шкідливих матеріалів та інше.

5.2. У разі створення такої ситуації слід негайно припинити роботу, відключити всі електроспоживачі, крім вентиляції; огородити небезпечну зону і не допускати в неї сторонніх осіб.

5.3. Повідомити про те, що сталося, керівника робіт.

5.4. Якщо стався нещасний випадок, надавати потерпілому першу медичну допомогу; при необхідності, викликати швидку медичну допомогу.

5.5. Надання першої медичної допомоги.

5.5.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.

При уражені електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.

При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані оживлення починати необхідно негайно, після чого викликати швидку медичну допомогу.

5.5.2. Перша допомога при пораненні.

Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав'язати її бинтом.

Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку і т. ін. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька крапель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.

5.5.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.

При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.

При переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку.

При підозріванні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку.

При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.

5.5.4. Перша допомога при опіках кислотами і лугами.

У разі попадання кислоти або лугу на шкіру необхідно ретельно промити місце ураження водою на протязі 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5 %- ним розчином питної соди, а обпечену лугом - 3%-ним розчином борної кислоти або 3 %- ним розчином оцтової кислоти.

У разі попадання на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити водою на протязі 15-20 хвилин, обмити 5 %- ним розчином питної соди (у разі попадання кислоти), а обпечену лугом - З %- ним розчином борної кислоти або 3 %- ним розчином оцтової кислоти.

При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати рот 3 %- ним розчином оцтової кислоти або 3 %- ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою - 5 %- ним розчином питної соди.

У разі попадання кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10 %- ним розчином питної соди, при попаданні лугу - розпиленням 3 %- ним розчином оцтової кислоти.

5.5.5. Перша допомога при кровотечі.

5.5.5.1. Підняти поранену кінцівку вверх.

5.5.5.2. Рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин. Якщо кровотеча зупинилася, не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском).

5.5.5.3. У разі сильної кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою. У разі великої кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

5.6. При виникненні пожежі викликати пожежну частину та приступити до гасіння пожежі первинними засобами пожежогасіння.

5.7. В усіх випадках виконувати вказівки керівника.

________________________  ________________  _________________

(посада керівника підрозділу    (особистий підпис)   (прізвище, ініціали)

/організації/ - розробника

УЗГОДЖЕНО:

Керівник (спеціаліст)

служби охорони

праці підприємства                ______________  _______________

      (особистий підпис)   (прізвище, ініціали)

Юрисконсульт   ______________  _______________

      (особистий підпис)   (прізвище, ініціали)

Головний технолог    ______________  _______________

       (особистий підпис)   (прізвище, ініціали)