ДНАОП 16.0-1.16-97 Правила безпеки для тютюново-ферментаційного виробництва

  

Державний нормативний акт про охорону працi 

Затверджено наказом Державного комiтету Украiни по нагляду за охороною праці від 22.04.97 №  102

Д Н АО П  1.8.10. - 1.20-97

ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ДЛЯ ТЮТЮНОВОГО ТА ТЮТЮНОВО-ФЕРМЕНТАЦіЙНОГО ВИРОБНИЦТВА

ПЕРЕДМОВА

Правила безпеки для тютюнового та тютюново-ферментаційного виробництва, 1997

Розроблені Українським науково-дослідним інститутом пивобезалкогольної, кондитерської та харчокон-центратної промисловості (УкрНДІхарчопром), ТОВ «НТЦхарчопром»

Внесені на розгляд і затвердження Державним комітетом України по харчовій промисловості

Редакційна комісія: А.П. Сазонов (голова комісії), В.І. Левченко, Г.А. Прочаковський, М.А. Саган, А.О. Ку-чашвілі, Л.О. Вінниченко

З введенням в дію цих Правил вважати такими, що не застосовуються на території України:

- Правила техніки безпеки та виробничої санітарії у тютюновій промисловості, затверджені Мінхарчопро-мом СРСР від 10.02.75 р.;

- ОСТ 18-424-84 Процеси підготовки тютюну на тютюнових фабриках. Вимоги безпеки, затверджений Мінхарчопромом СРСР 05.03.84.;

- ОСТ 18-423-84 Устаткування для тютюнової промисловості. Вимоги безпеки, затверджений Мінхарчопромом 05.03.84. 

Дата введення 01.10.97

ЧАСТИНА 1

1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ 

Ці Правила поширюються на всіх працівників, які виконують роботи щодо проектування, виготовлення, реконструкції, монтажу, налагоджування, ремонту, технічного діагностування та експлуатації підприємств, господарств, установ та організацій, у тому числі науково-виробничих об'єднань, проектних та науково-дослідних інститутів, спеціальних конструкторських бюро та лабораторій тютюнового та тютюново-ферментаційного виробництв, незалежно від форм власності і видів господарської діяльності (надалі підприємств). 

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ 

В цих Правилах використані такі законодавчі та нормативні акти:

2.1. Закон України Про охорону праці, введений в дію постановою Верховної Ради України 14.10.92 №2695-ХІІ.

2.2. Закон України Про пожежну безпеку, введений в дію постановою Верховної Ради України 17.12.93 №3747-ХІІ.

2.3. ДНАОП 0.00-4.14-94. Положення про опрацювання, прийняття, перегляд та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці України 16.03.94 №19 та зареєстроване Міністерством України 12.05.94 №94/303.

2.4. ДНАОП 0.00-4.13-94. Положення про порядок побудови, викладу та оформлення державних нормативних актів про охорону праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці України 01.03.94 №16.

2.5. ДНАОП 0.00-1.03-93. Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України 16.12.93 №128.

2.6. ДНАОП 0.00-1.07-94. Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України 18.10.94 №104.

2.7. ДНАОП 0.00-1.08-88. Правила будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів, затверджені Дер-жгіртехнаглядом СРСР 18.10.88.  

2.8. ДНАОП 0.00-1.11-90. Правила будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води, затверджені Держгіртехнаглядом СРСР 09.01.90.

2.9. ДНАОП 0.00-1.20-90. Правила безпеки у газовому господарстві, затверджені постановою Держпроматомнагля-ду СРСР 26.12.90 №3.

2.10. ДНАОП 0.00-1.21-84. Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів, затверджені Головдерженергонаглядом Міненерго СРСР 21.12.84.

2.11. ДНАОП 0.00-1.22-72. Правила технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж і Правила техніки безпеки при експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, затверджені Головдерженергонаглядом Міненерго СРСР 15.06.72.

2.12. ДНАОП 0.00-4.21-93. Типове положення про службу охорони праці, затверджене наказом Держнаглядохорон-праці України 03.08.93 №73 та зареєстроване Міністерством юстиції України 30.09.93 №140.

2.13. ДНАОП 0.00-8.01-93. Перелік посад посадових осіб, які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці, затверджений наказом Держнаглядо-хоронпраці України 11.10.93 №94 та зареєстрований Міністерством юстиції України 20.10.94 №154.

2.14. ДНАОП 0.00-8.02-93. Перелік робіт з підвищеною небезпекою, затверджений наказом Держнаглядохоронпраці України 30.11.93 №123 та зареєстрований Міністерством юстиції України 23.12.93 №196.

2.15. ДНАОП 0.03-8.06-94. Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі, затверджений наказом Мінохорони здоров'я України 23.09.94 №263/121 та зареєстрований Міністерством юстиції України 25.01.95 №18/554.

2.16. ДНАОП 0.03-4.02-94. Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затверджене наказом Мінохорони здоров'я України 31.03.94 №45 та зареєстроване Міністерством юстиції України 21.06.94 №136/345.

2.17. ДНАОП 0.00-8.03-93. Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затверджений наказом Держнаглядохоронпраці України 21.12.93 №132 та зареєстрований Міністерством юстиції України 07.02.94 №20/229.

2.18. ДНАОП. Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені виконуючим обов'язки головного державного інспектора України 14.07.95 №400 та зареєстроване Міністерством юстиції України 21.06.94 №290/755.

2.19. ДНАОП 0.00-5.11-95. Типова інструкція з-організації безпечного ведення газонебезпечних робіт, затверджена Держгіртехнаглядом СРСР 20.02.85.

2.20. ДНАОП 0.00-1.13-71. Правила будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок, повітропроводів і газопроводів, затверджені Держгіртехнаглядом СРСР 07.12.71.

2.21. ДНАОП 0.00-1.02-92. Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів, затверджені Держгіртехнаглядом СРСР 17.06.92.

2.22. ДНАОП. Інструкція з технічної експлуатації і ремонту виробничих будівель і споруд на підприємствах харчової промисловості, затверджена Управлінням будівництва Мін-харчопрому СРСР 12.11.85.

2.23. ДНАОП 0.00-4.12-94. Типове положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з охорони праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці України 04 04 94 №30, зареєстроване Міністерством юстиції України 12.05.94 №95/304.

2.24. ДНАОП 0.00-4.03-93. Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, затверджене постановою кабінету Міністрів України 10.08.93 №623.

2.25. ДНАОП 0.03-8.07-94. Перелік важких робіт і робіт з шкідливими небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затверджений наказом Мінохорони здоров'я України 31.03.94 №46, та зареєстрований Мінюстом України 28.07.94 №176/385.

2.26. ДНАОП 0.03-8.08-93. Перелік важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затверджений наказом Мінохорони здоров'я України 29.12.93 №256 та зареєстрований Мінюстом України 30.03.94 №51/260.

2.27. ДНАОП 0.03-3.28-93. Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджені Мінохорони здоров'я України 10.12.93 №241, та зареєстровані Мінюстом України 22.12.93. №194.

2.28. Інструкція про порядок зупинки експлуатації об'єктів при наявності порушень нормативних актів про охорону праці, затверджена наказом Держнаглядохоронпраці України 30.12.94 №133.

2.29. НАОП 5.1.11-1.22-90. Правила техніки безпеки і виробничої санітарії при навантажувально-розвантажувальних роботах на залізничному транспорті ЦМ-4771, затверджені Міністерством шляхів сполучення СРСР 15.02.90.

2.30. НАОП 0.00-1.28.97. Правила охорони праці на автомобільному транспорті, затверджені Держнаглядохоронпраці України 13. 01. 97 № 5.

2.31. ДНАОП 0.05-3.03-81. Типові галузеві норми безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям скрізних професій та посад усіх галузей народного господарства і окремих виробництв, затверджені Держкомпраці СРСР 12.02.81.

2.32. ДНАОП 0.03-3.14-85. Санітарні норми допустимих рівнів шуму на робочих місцях, затверджені наказом Мінохорони здоров'я СРСР №3223-85. 2.79. ГОСТ 12.4.121-83. ССБТ. Противогазы промышлен-ные фильтрующие. Технические условия.

2.80. ГОСТ 12.4.122-83. ССБТ. Коробки фильтрующепог-лощающие для промышленных противогазов. Технические условия.

2.81. ГОСТ 12.4.166-85. ССБТ. Лицевая часть ШМП для промышленных противогазов. Технические условия.

2.82. ГОСТ 10807-78. ССБТ. Знаки дорожные. Общие Технические условия.

2.83. ГОСТ 17770-86. ССБТ. Машины  ручные. Требова-ния к вибрационньм характеристикам.

2.84. ГОСТ 2874-82. ССБТ. Вода питьевая. Гигиеничес-кие требования и контроль за качеством.

2.85. ГОСТ 8.001-80. Организация и порядок проведения государственних испытаний средств измерений.

2.86. ГОСТ 8.002-86. Государственный надзор и ведом-ственный контроль за средствами измерений. Основные положения.

2.87. ГОСТ 3241-91. Канаты стальные. Технические условия.

2.88. ГОСТ 4666-75. Арматура трубопроводная. Марки-ровка и отличительная окраска.

2.89. ГОСТ 21130-75. Изделия злектротехнические. За-жимы заземляющие и знаки заземления. Конструкция и раз-меры.

2.90. ГОСТ 21786-76. Система "человек-машина". Сигна-лизаторы звуковые неречевых сообщений. Общие эргономи-ческие требования.

2.91. ГОСТ 25772-83. Ограждения лестниц, балконов и крыш стальные. Общие технические условия.

2.92. ГОСТ 13188-67. Тележки грузовые. Типы, основные параметры и размеры.

2.93.ГОСТ 14202-69. Трубопроводы промышленных пред-приятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки.

2.94. ГОСТ 16215-80Е. Автопогрузчики вилочные общего назначения. Общие технические условия.

2.95. ГОСТ 18962-86. Машины напольного безрельсово-го электрифицированного транспорта. Общие технические условия.

2.96. СНиП ІІ-4-79. Нормы проектирования. Естественное и искусственное освещение. Затверджений Держбудом СРСР 27.06.79.

2.97. СНиП ІІІ-4-80*.Техника безопасности в строитель-стве. Затверджений Держбудом СРСР 09.06.80.

2.98. СНиП 2.01.02-85*. Противопожарные нормы. Затверджений Держбудом СРСР 17.12.85.

2.99. СНиП 2.09.03-85. Сооружения промьішленньїх пред-приятий. Затверджений Держбудом СРСР 29.12.85.

2.100. СНиП 2.04.05-91. Отопление, вентиляция и кон-диционирование. Затверджений Держбудом СРСР 28.11.91.  

2 101. СНиП 2.09.04-87. Административные и бытовые здания. Затверджений Держбудом СРСР 30.12.87.

2.102. СНиП 2.04.01-85. Внутренний водопровод и канализация зданий. Затверджений Держбудом СРСР 04.10.85.

2.103. СНиП 2.04.02-84. Водоснабжение. Наружные сети и сооружения. Затверджений Держбудом СРСР 27.07.84.

2.104. СНиП 2.04.03-85. Канализация. Наружные сети и сооружения. Затверджений Держбудом СРСР 21.05.85.

2.105. СНиП 2.05.02-85. Автомобильные дороги. Затверджений Держбудом СРСР 17.12.85.

2.106. СНиП 2.05.07-91. Промышленный транспорт. Затверджений Держбудом СРСР 01.07.89.

2.107. СНиП 2.09.02-85*. Производственные здания. Затверджений Держбудом СРСР 10.12.85.

2.108. СНиП И-39-79. Железные дороги колеи 1520 мм. Затверджений Держбудом СРСР 14.07.76 №107.

2.109. ВБН 8.2.2-58.1-94. Проектування складів нафти і нафтопродуків з тиском насичених парів не више 93.3 кПа. Затверджений Міністерством Украіни в справах будівництва і архитектури 1994.

2.110. СНиП 3.05.05-84. Технологическое оборудование и технологические трубопроводы. Затверджений Держбудом СРСР 07.05.84 №72.

2.111. ОНТП 24-86. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности. Затвер-джені МВС СРСР 27.02.86.

2.112. СН 181-70. Указания по проектированию цветовой отделки интерьеров производственных зданий промышленных предприятий. Затверджені Держбудом СРСР 21.01.70.

2.113. СН 441-72*. Указания по проектированию ограждений площадок и участков предприятий, зданий и сооружений. Затверджен! Держбудом СРСР 26.05.72.

2.114. РД 34.21.122-87. Инструкция по устройству мол-ниезащиты зданий и сооружений. Затверджена МЫенерго СРСР, 1987.

2.115. ОСТ 18-3.402-82. Система технологической документации в пищевой промышленности. Технологические регламенты. Требования к содержанию и оформлению. Затверджена М!харчопромом СРСР, 1982.

2.116. Норми технологічного проектування тютюнових фабрик. Затверджені Мінхарчопромом СРСР 04.12.85.

2.117. НАОП 1.8.10-3.10-73. Норми санітарного одягу та санітарного взуття для робітников тютюновоі промисловості. Затверджені Мінхарчопромом СРСР 12.03.73.

2.118. НАОП 1.8.10-5.51-78. Типові іструкціі з технки безпеки для робітників, які обслуговують імпортне сигаретне устаткування. Затверджені  Мінхарчопромом СРСР 28.06.78.

2.119. НАОП 1.8.10-5.53-72. Типові інструкціі з техніки безпеки та промисловоі санітаріі для робітників тютюновоі промисловості .Затверджені  Мінхарчопромом СРСР 11.12.72. 

2.120. ГОСТ 12.1.018-93 ССБТ. Пожаровзрывообезопасность статического злектричества, Общие требования.

2.121. ГОСТ 12.4.124-83 ССБТ. Средства защиты от статического злектричества. Общие технические требования.

2.122. Перелік будівель і приміщень підприємств агропромислового комплексу, підлягаючих обладнанню автоматичною пожежною сигналізацією* і автоматичними установками пожежогасіння. Затверджений Державною комісією Ради Міністрів СССР по продовольству та закупівлям 07.06.90.

2.123. Положення про порядок видачі органами державного пожежного нагляду підприємствам, установам, організаціям, орендарям та підприємцям дозволу на початок роботи. Затверджено наказом МВС України 26.10.96 №580.

2.124. Типове положення про спеціальне навчання, інструктаж та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України. Затверджено наказом МВС України 17.11.94 №628.

2.125. Перелік посад, при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки та порядок його організації. Затверджений наказом МВС України 17.11.94 №628 на підставі постанови Кабміна України 26.07.94 №508.

2.126. ДБН А.3.1-3-94. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Основні положення. Затверджені наказом Держкоммістобудування України 05.10.94 №48.

2.127. Правила будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0.07 МПа (0.7 кгс/кв.см), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115 оС. Затверджені наказом Держнаглддо-хоронпраці 25.06.96 №125.

3. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

3.1.  Загальні вимоги 

3.1.1. Термін приведення у відповідність з вимогами цих Правил планування території, будівель та споруд, розміщення устаткування, що введені в експлуатацію до видання Правил, встановлюються місцевими органами Державного комітету України по нагляду за охороною праці (надалі - Держ-наглядохоронпраці) за участю інших державних органів нагляду та управління охороною праці відповідно до законів України Про охорону праці та Про пожежну безпеку.

План приведення підприємства у відповідність з іншими вимогами Правил (технологічні процеси, устаткування, арматура, транспортні засоби, їх утримання, обслуговування та організація технічного нагляду) і термін його виконання адміністрація підприємства повинна опрацювати та узгодити з місцевими органами Держнаглядохоронпраці та Держпожнаг-ляду не пізніше шести місяців після введення Правил в дію.

3.1.2. У разі відсутності у Правилах вимог, дотримання яких необхідне для забезпечення безпеки праці конкретно на даному підприємстві, керівник (надалі - власник) підприємства зобов'язаний вжити узгоджених з місцевими органами Держнаглядохоронпраці і Держпожнагляду відповідно до їх компетенції заходів, що забезпечують безпеку працівників.

3.1.3. Проектування виробничих об'єктів, розробка нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працюючих повинні проводитися з урахуванням вимог щодо охорони праці і пожежної безпеки. Не дозволяється будівництво (реконструкція, технічне переоснащення) виробничих об'єктів, виготовлення і впровадження нових технологій і вказаних засобів 'без попередньої експертизи (перевірки) проектної документації на їх відповідність нормативним актам про охорону праці та пожежну безпеку.

Фінансування цих робіт може проводитися лише після одержання позитивних результатів експертизи.

3.1.4. Введення в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого призначення, виготовлення і передача у виробництво зразків нових машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, впровадження нових технологій без дозволу органів державного нагляду не дозволяється.

3.1.5. Проектні організації зобов'язані здійснювати авторський нагляд за дотриманням проектних рішень з питань охорони праці і пожежної безпеки при будівництві та експлуатації запроектованих ними підприємств і об'єктів.

3.1.6. Відступ від вимог Правил при проектуванні, будівництві, монтажу, реконструкції, технічному переоснащенні не допускається.  

3.1.7. Машини, механізми, устаткування, транспортні засоби і технологічні процеси, що впроваджуються у виробництво і в стандартах, на які є вимоги щодо забезпечення безпеки праці, життя і здоров'я людей, повинні мати сертифікати, що засвідчують безпеку їх використання, видані у встановленому порядку.

3.1.8. Не дозволяється застосування у виробництві шкідливих речовин, на які не розроблені гранично допустимі нормативи (концентрації), методика, засоби метрологічного контролю і які не пройшли токсікологічну експертизу.

3.1.9. У разі надходження на підприємство нових небезпечних речовин або наявності такої кількості небезпечних речовин, яка вимагає вжиття додаткових заходів безпеки, власник зобов'язаний завчасно повідомити про це органи державного нагляду, розробити і узгодити з ними заходи щодо захисту здоров'я та життя працівників, населення та охорони навколишнього природного середовища.

3.1.10. Зміни і доповнення окремих пунктів Правил допускаються лише з дозволу Держнаглядохоронпраці та органів, що їх узгодили, у відповідності з Положенням про порядок опрацювання, прийняття, перегляд та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці.

3.1.11. На підприємствах наказом призначаються посадові особи, відповідальні за справний стан і безпечну експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки:

- електрогосподарства;

- газового господарства;

- парових і водогрійних котлів і іншого устаткування котельних;

- посудин, що працюють під тиском;

- пересувних транспортних засобів;

- водопровідно-каналізаційного і вентиляційного господарства;

- зварювальних апаратів та їх зберігання;

- проведення вогневих робіт на спеціально виділених постійних місцях, їх підготовка і проведення;

- іншого устаткування і робіт з підвищеною небезпекою.

Керівник підприємства призначає відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць тощо, технологічного устаткування, а також за утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту.

Накази про призначення цих працівників видаються після перевірки у встановленому порядку знань ними відповідних нормативних актів щодо охорони праці та пожежної безпеки (правил, інструкцій, положень тощо).

3.1.12. Виробничі будівлі, споруди, устаткування, технологічні процеси, транспортні засоби повинні відповідати вимогам, що забезпечують нешкідливі і безпечні умови праці.

Ці вимоги включають безпеку використання території та виробничих приміщень, безпечну експлуатацію устаткування та організацію технологічних процесів, захист працюючих від впливу шкідливих і небезпечних виробничих факторів, -утримання виробничих приміщень та робочих місць у відповідності з санітарно-гігіенічними нормами і правилами, обладнання санітарно-побутових приміщень.

3.1.13. Технологічні процеси, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, придбані за кордоном, допускаються в експлуатацію лише за умови відповідності їх до нормативних актів про охорону праці, пожежну безпеку та охорону навколишнього середовища, які діють в Україні.

3.1.14. Заміна устаткування на інше, що має відмінні, ніж у того, що замінюється, виробничо-технічні характеристики (принцип дії, конструкцію, продуктивність, параметри технологічного процесу, розміри, масу тощо), або його перекомпонування, або зміна схеми обв'язки повинні виконуватися за проектом, узгодженим інженером з охорони праці підприємства, у необхідних випадках - галузевими науково-дослідними інститутами, і затвердженим у встановленому порядку.

Вносити зміни в конструкцію устаткування та в технічні параметри, наведені в паспорті, без узгодження з заводом-виробником, спеціалістами з охорони праці підприємства, а по устаткуванню з підвищеною небезпекою також з органами Держнаглядохоронпраці, не дозволяється.

3.1.15. У випадку зміни технологічного процесу, заміни устаткування, виникнення аварійної ситуації, аварій або травмування працюючих технологічні регламенти та інструкції, нормативні акти з охорони праці підприємства необхідно переглянути і при потребі внести до них зміни, затвердити у встановленому порядку до закінчення терміну їх дії.

3.1.16. Температура, відносна вологість, швидкість руху повітря, концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень підприємств повинні відповідати вимогам, викладеним у додатках 1,2 та 11.

3.1.17. Рівні шуму і вібрації на постійних робочих місцях не повинні перевищувати граничнодопустимих значень за ГОСТ 12.1.003-83, ГОСТ 12.1.012-90.

3.1.18. Захист будівель і споруд від блискавки повинен виконуватись згідно з вимогами інструкції РД 34.21.122-87.

3.1.19. Власник створює на підприємстві службу охорони праці згідно з Типовим положенням. •

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства і прирівнюється до основних виробничо-технічних служб.

3.1.20. Організація роботи з охорони праці на підприємстві, права та обов'язки посадових осіб та працівників повинні бути викладені у нормативних актах, розроблених згідно з Порядком опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві.

3.1.21.  На  підприємствах з  кількістю  працюючих 50  і

 

 

більше чоловік незалежно від форм власності, видів діяльності та наявності підрозділів державної або відомчої пожежної охорони зі складу працюючих створюються, у відповідності з Законом України Про пожежну безпеку, добровільні пожежні дружини (команди) і пожежно-технічні комісії.

Основні завдання, порядок створення і організація роботи добровільної пожежної дружини викладені у Положенні про добровільні,пожежні дружини (команди). Основні завдання і напрями роботи пожежно-технічної комісії викладені у Типовому положенні про пожежно-технічну комісію.

3.1.22. Державний нагляд за додержанням вимог цих Правил здійснюють органи:

- Державного комітету України по нагляду за охороною праці;

- державного пожежного нагляду Управління Державної пожежної охорони (УДПО) Міністерства внутрішніх справ України;

- санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України.

3.1.23. Контроль за додержанням вимог цих Правил здійснюють служби охорони праці:

- галузевого центрального органу державної виконавчої влади;

- місцевих державних адміністрацій та Рад народних депутатів у межах відповідної території;

- підприємств.

3.1.24. Громадський контроль за додержанням цих Правил здійснюють:

- трудові колективи - через вибраних ними уповноважених;

- професійні спілки - в особі своїх виборних органів і представників.

3.2. Обов'язки, права і відповідальність . за порушення цих Правил 

3.2.1. Керівники підприємств, установ, організацій та інші посадові особи несуть персональну відповідальність за виконання вимог цих.Правил в межах покладених на них завдань та функціональних обов'язків згідно з чинним законодавством.

3.2.2. За безпечність конструкції, правильність вибору матеріалу, якість виготовлення, монтажу, налагодження, ремонту і технічного діагностування, а також відповідність об'єкта цим Правилам відповідає підприємство, установа, організація (незалежно від форм власності та відомчої належності), що виконує відповідні роботи.

3.2.3. Власник, який створив нове підприємство, зобов'язаний одержати від органів Держнаглядохоронпраці та державного пожежного нагляду дозвіл на початок його роботи.

3.2.4. Власник підприємства зобов'язаний:

- створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці;

- забезпечити функціонування системи управління охороною праці;

- створити відповідні служби І призначити посадових осіб, які повинні забезпечувати вирішення конкретних питань охорони праці, затвердити інструкції про їх обов'язки, права і відповідальність за виконання покладених на них функцій ;

- організувати проведення лабораторних досліджень умов праці, атестації робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці;

- розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти про охорону праці, що діють в межах підприємства, та встановлювати правила виконання робіт і поведінки працівників на підприємстві;

- здійснювати постійний контроль за додержанням працівниками технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт у відповідності до вимог щодо охорони праці;

- організовувати пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

- вживати узгоджених з органами державного нагляду заходів, що забезпечують безпеку працівників у разі відсутності в нормативних актах про охорону праці вимог, які необхідно виконувати для забезпечення нешкідливих та безпечних умов праці на певних роботах.

3.2.5. Працівник зобов'язаний:

- знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

- дотримуватися зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства;

- дотримуватися встановленого протипожежного режиму, виконувати вимоги правил та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки.

- проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди;

3.2.6. Особи, винні у порушенні цих Правил, притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної або кримінальної відповідальності згідно з чинним законодавством.

3.3. Порядок розслідування аварій та нещасних випадків 

3.3.1. Розслідування аварій і нещасних випадків, що мали місце на виробництві, проводиться відповідно до Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях.

3.4. Організація навчання та вимоги до персоналу

3.4.1. Усі працівники при прийнятті на роботу і в процесі роботи проходять на підприємстві навчання, інструктаж з питань охорони праці, пожежної безпеки, подання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правила поведінки при виникненні аварій.

3.4.2. Власник повинен при укладанні трудового договору проінформувати працівника під розписку про умови праці на підприємстві, наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих факторів, які ще не усунуті, можливих наслідків їх впливу на здоров'я і про права на пільги і компенсацію за працю в таких умовах. Власник зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року, згідно з Положенням про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України.

3.4.3. Посадові особи і спеціалісти, інші працівники підприємств, а також приватні особи, які зайняті проектуванням, виготовленням, монтажем, налагоджуванням, ремонтом, реконструкцією, діагностуванням та експлуатацією об'єктів, виконанням робіт, обумовлених Правилами, проходять підготовку (підвищення кваліфікації), перевірку знань Правил у порядку, передбаченому Типовим положенням про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці і Типовим положенням про спеціальне навчання, інструктаж і перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України.

3.4.4. Посадові особи до початку виконання своїх обов'язків і періодично один раз на три роки повинні проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки. Порядок організації навчання визначається Переліком посад, при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і періодичну перевірку знань з питань пожежної безпеки та порядок його організації

.3.4.5. Працівники, зайняті на роботах, передбачених Переліком робіт з підвищеною небезпекою, повинні проходити спеціальні навчання і не менше одного разу на рік перевірку знань відповідних нормативних актів про охорону праці.

3.4.6. Перелік питань з перевірки знань з охорони праці з урахуванням специфіки виробництва складають члени комі-сії по перевірці знань з питань охорони праці, узгоджує служба охорони праці і затверджує керівник підприємства.

3.4.7. Особи, яких приймають на роботу, пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою, попередньо, до початку самостійного виконання робіт, повинні пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум). Працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, один раз на рік проходять перевірку знань відповідних нормативних актів з пожежної безпеки

.3.4.8. Програми навчання з питань пожежної безпеки повинні погоджуватися з органами державного пожежного нагляду.

3.4.9. Відповідальність за організацію навчання і перевірку знань з охорони праці та пожежної безпеки на підприємстві покладається на його керівника, а в структурних підрозділах (цеху, дільниці, лабораторії, майстерні тощо) -на керівників цих підрозділів.

3.4.10. Контроль за навчанням і періодичністю перевірки знань з питань охорони праці здійснює служба охорони праці або працівники, на яких покладені ці обов'язки керівником підприємства.

3.4.11. Не дозволяється допуск осіб віком до вісімнадцяти років до робіт, передбачених Переліком важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх.

3.4.12. Не дозволяється застосування праці жінок до робіт, передбачених Переліком важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок.

Не дозволяється залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

3.4.13. Допуск до роботи осіб, які у встановленому порядку не пройшли навчання, інструктаж та перевірку знань з питань охорони праці та пожежної безпеки, не дозволяється.

4. ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

4.1. Загальні вимоги 

4.1.1. Пожежна безпека підприємства повинна відповідати вимогам Закону України Про пожежну безпеку, Правил пожежної безпеки в Україні та вимогам відповідних нормативних актів.

4.1.2. Забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої та іншої діяльності посадових осіб, працівників підприємств та підприємців. Це повинно бути відображено у трудових договорах (контрактах) та статутах підприємств.

Забезпечення пожежної безпеки підприємств покладається на їх керівників і уповноважених ними посадових осіб, відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць тощо, технологічного та інженерного устаткування, утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту. Обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту повинні бути відображені у відповідних посадових документах (функціональних обов'язках, інструкціях, положеннях тощо).

На кожному підприємстві з урахуванням його пожежної небезпеки наказом повинен бути встановлений відповідний протипожежний режим згідно з п. 3.3. Правил пожежної безпеки в Україні.

Забезпечення пожежної безпеки при проектуванні, будівництві, розширенні, реконструкції та технічному переоснащенні підприємств, будівель і споруд покладається на органи архітектури, замовників, забудовників, проектні та будівельні організації.

4.1.3. Власник підприємства зобов'язаний:

- розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки, розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють в межах підприємства, здійснювати- постійний контроль за їх додержанням;

- впроваджувати досягнення науки І техніки, позитивний досвід;

- забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;

- організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;

- у разі відсутності в нормативних актах вимог, необхідних для забезпечення пожежної безпеки, необхідно вживати відповідних заходів, погоджуючи їх з органами державного пожежного нагляду;

- утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;

- створювати, у разі потреби, відповідно до встановленого порядку підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування матеріально-технічну базу;

- подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об'є'ктів і продукції, що ними виробляється;

- здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення і гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики*;

- своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на своїй території;

- проводити службове розслідування випадків пожеж.

4.1.4. У кожному підрозділі (цеху, майстерні, лабораторії чи іншому приміщенні) повинна бути опрацьована інструкція щодо заходів пожежної безпеки і схема евакуації людей з приміщення, затверджена власником, вивчена в системі виробничого навчання та вивішена на видному місці.

4.1.5. У будівлях, як правило, необхідно передбачати оповіщення про пожежу. Спосіб оповіщення (технічні засоби чи організаційні заходи) визначається в залежності від призначення будівлі та її об'ємно-планувального та конструктивного рішення.

4.1.6. У виробничих, адміністративних і побутових будівлях підприємства не дозволяється:

а) виконувати прибирання приміщень з використанням бензину, гасу та інших легкозаймистих та горючих рідин;

б) оббивати стіни машинописних бюро, службових кабінетів, обчислювальних центрів та подібних приміщень горючими тканинами, непросоченими вогнезахисними сумішами;

в) відігрівати трубопроводи у разі їх замерзання паяльними лампами або іншими засобами з застосуванням відкритого вогню;

г) проводити перепланування приміщень без узгодження з органами державного пожежного нагляду.

4.1.7. Всі речовини, що зберігаються (застосовуються) на підприємствах, повинні мати показники їх пожежної небезпеки за ГОСТ12.1.044-89 з вказівкою вогнегасильних речовин, які слід застосовувати при гасінні. Застосування матеріалів і речовин, на які відсутні показники пожежної небезпеки, не дозволяється.

* Перелік будівель І приміщень, які підлягають обладнанню автоматичними засобами пожежогасіння та автоматичною пожежною сигналізацією, наведено у додатку 5.

4.2. Протипожежне водопостачання, пожежна техніка і засоби зв'язку

4.2.1. Водопровідна мережа, на якій встановлюється пожежне обладнання, повинна забезпечувати необхідний напір та пропускати розраховану кількість води з метою пожежогасіння. При недостатньому напорі на об'єктах повинні встановлюватись насоси-підвищувачі.Тимчасове відключення ділянок водопровідної мережі з встановленими на них пожежними гідрантами або кранами, а також зменшення напору в мережі нижче потрібного допускається за умовою повідомлення про це пожежної охорони.

4.2.2. При наявності на території підприємства або поблизу нього природних водоймищ (рік, озер, ставків) повинні бути обладнані під'їзди і пірси для встановлення пожежних автомобілів і забору води будь-якої пори року.

4.2.3. За пожежними резервуарами, водоймами, водопровідною мережею і гидрантами, спрінклерними, дренчерними і насосними установками повинен здійснюватися постійний технічний нагляд, що забезпечує їх справний стан і постійну готовність до застосування у разі пожежі чи займання.Відновлення протипожежного запасу води в резервуарах, витраченої під час гасіння пожежі або в інших випадках, слід виконувати в термін:- 24 години - на промислових підприємствах з приміщеннями категорій А, Б, В;- 36 годин - на промислових підприємствах з приміщеннями категорій Г, Д;- 72 години - на сільськогосподарських підприємствах.

4.2.4. У випадку проведення ремонтних робіт або відключення ділянок водопровідної мережі, виходу з ладу насосних станцій, несправності спрінклерних і дренчерних установок, витікання води з пожежних водойм необхідно терміново сповістити про це пожежну охорону.

4.2.5. Під'їзди і підходи до пожежних водойм, резервуарів і гідрантів повинні бути завжди вільними. Біля місця розташування пожежного гідранта повинен бути встановлений світловий або флуоресцентний покажчик з нанесеним літерним позначенням ПГ, цифровим позначенням відстані у метрах від покажчика до гідранта і внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах.Біля місця розташування пожежної водойми повинен бути встановлений світловий або флуоресцентний покажчик з нанесеним літерним позначенням ПВ, цифровими позначеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, що можуть бути одночасно встановлені на майданчику біля водойми

.4.2.6. Кришки люків колодязів пожежних підземних гідрантів повинні бути очищені від грязі, льоду і снігу, а стояк -звільнений від води. Взимку пожежні гідранти повинні утеплюватись для запобігання промерзанню. 

4.2.7. Пожежні гідранти та крани повинні не рідше одного разу на шість місяців підлягати технічному обслугозуван-ню і перевірятися на ррботоздатність шляхом пуску води.

4.2.8. В приміщенні пожежної насосної станції повинні бути вивішені:

- загальна схема протипожежного водопостачання;

- схеми спрінклерних і дренчерних установок підприємства і інструкції з їх експлуатації. На засувках і пожежних насосах-підвищувачах повинно бути вказано їх призначення.

4.2.9. Насосна станція повинна мати телефонний зв'язок або сигналізацію, що зв'язує її з пожежною охороною підприємства обо міста (района).

4.2.10. Пожежні насоси водонасосної станції підприємства повинні утримуватися в постійній експлуатаційній готовності і перевірятися на створення потрібного напору шляхом пуску не рідше одного разу на місяць (з відповідним записом у журналі).

4.2.11. Пожежні крани внутрішнього протипожежного водопроводу в усіх приміщеннях необхідно обладнати рукавами та стволами, які повинні знаходитись в опломбованих шафах.

Пожежні рукави повинні бути сухими, скоченими і підключеними до кранів і стволів.

На дверцятах шафи пожежного крана повинні бути вказані: літерне позначення ПК, порядковий номер пожежного крана, номер телефону найближчої пожежної частини.

4.2.12. Виробничі, адміністративні, складські і допоміжні будівлі та приміщення повинні бути забезпечені засобами гасіння пожеж та зв'язку (пожежна сигналізація, телефони) для негайного виклику пожежної допомоги у випадку виникнення пожежі.

4.2.13. Усі види пожежної техніки та протипожежного устаткування, що застосовуються для запобігання пожежам і їх гасіння, повинні мати державний сертифікат якості.

Відповідальність за утримання та своєчасний ремонт пожежної техніки та устаткування, засобів зв'язку і пожежогасіння покладається на власника підприємства. Вогнегасники і засоби виклику пожежної допомоги, що знаходяться у виробничих приміщеннях, лабораторіях і складах, передаються під відповідальність (збережений) керівників цехів, складів та інших посадових осіб.

4.2.14. Використання пожежної техніки для потреб, що не пов'язані з навчанням пожежних формувань та пожежогасінням, не дозволяється.

При аваріях і стихійних лихах застосовувати пожежну техніку дозволяється за наявності дозволу органів пожежного нагляду.

4.2.15. Виїзна пожежна техніка (пожежні автомобілі, мотопомпи) і пожежне обладнання повинні знаходитись в справному стані згідно з вимогами п.п.6.4.5. - 6.4.7. Правил пожежної безпеки в Україні. Для їх зберігання повинно бути обладнане спеціальне опалюване приміщення (пожежне депо, бокс).

Для зазначення місця знаходження пожежної техніки і вогнегасних засобів повинні застосовуватись вказівні знаки за ГОСТ 12.4.026-76, які розміщуються на видних місцях на висоті 2-2.5 м як у приміщенні, так і назовні.

4.2.16. Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих приміщеннях, на території підприємства, як правило, повинні встановлюватись спеціальні пожежні щити.

4.2.17. Контроль за утриманням і готовністю до дії вогнегасників та інших засобів гасіння пожеж, які знаходяться в цехах, складах, майстернях, лабораторіях, здійснює начальник пожежної охорони або добровільної пожежної дружини підприємства.

4.2.18. Порядок розміщення, обслуговування та застосування вогнегасників повинен дотримуватись у відповідності з вказівками інструкцій підприємств-виготовлювачів, чинних нормативно-технічних документів, а також з такими вимогами:

- не допускається зберігання і застосування вогнегасників з зарядом, що включає галоїдовуглеводневі сполуки, в не-провітрюваних приміщеннях площею менше 15 кв. м;

- не дозволяється встановлювати вогнегасники на шляхах евакуації людей з приміщень, що захищаються, за винятком розміщення вогнегасників у нішах;

- вогнегасники повинні розміщуватись на висоті не більше 1.5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані не менше 1.2 м від краю дверей при їх відчиненні;

- конструкція і зовнішнє оформлення тумби або шафи для розміщення вогнегасників повинні бути такими, щоб можна було візуально визначити тип вогнегасників, що в них зберігаються.

Вогнегасник повинен встановлюватися таким чином, щоб інструктивний напис на його корпусі лишався видимим.

4.2.19. Відповідальність за своєчасне і повне оснащення підприємства вогнегасниками та іншими засобами пожежогасіння, забезпечення їх технічного обслуговування, навчання правилам користування вогнегасниками несуть власники підприємств або орендарі згідно з договором оренди.

4.3. Вимоги пожежної безпеки до технологічного устаткування 

4.3.1. Технологічне устаткування за нормальних режимів роботи повинно бути пожежобезпечним. На випадок небезпечних несправностей і аварій необхідно передбачити заходи, що обмежують масштаб та наслідки пожежі.

4.3.2. З обслуговуючим персоналом підприємств повинні бути вивчені характеристики пожежної небезпеки речовин та матеріалів, що застосовуються або виробляються (отримуються), та характеристики пожежонебезпечного технологічного устаткування, яке застосовується на підприємстві.

Застосовувати у виробничих процесах і зберігати речовини та матеріали з невивченими параметрами щодо пожежної і вибухової небезпеки не дозволяється.

4.3.3. Технологічне устаткування, апарати, трубопроводи, арматура, в яких циркулюють речовини, що виділяють вибу-хопожежонебезпечні пари, гази та пил, повинні, як правило, бути герметичними.

4.3.4. Не дозволяється виконувати виробничі операції на устаткуванні, установках та верстатах з несправностями, які можуть викликати загоряння та пожежу, а також при відключенні контрольно-вимірювальних приладів, за допомогою яких визначаються встановлені режими температури, тиску, концентрації горючих газів, парів і інші технологічні параметри.

4.3.5. Гарячі поверхні трубопроводів та устаткування в приміщеннях, в яких вони викликають небезпеку займання матеріалів або вибуху газів, парів рідин або пилу, повинні ізолюватися негорючими матеріалами для зниження температури поверхні до безпечної величини.

4.3.6. Для контролю за станом повітряного середовища у виробничих та складських приміщеннях, в яких застосовуються або зберігаються речовини і матеріали, здатні утворювати вибухонебезпечні концентрації газів і парів, повинні встановлюватися автоматичні газоаналізатори.

При відсутності газоаналізаторів, що серійно виготовляються, повинен здійснюватися періодичний лабораторний аналіз повітряного середовища.

4.3.7. В пожежонебезпечних цехах і на устаткуванні, що створює небезпеку вибуху або займання, у відповідності з вимогами ГОСТ12.4.026-76 повинні бути вивішені знаки, що не дозволяють користування відкритим вогнем, а також попереджають про дотримання обережності при наявності займистих та вибухових речовин.

4.4. Евакуація людей із приміщень і будівель 

4.4.1. Евакуаційні шляхи повинні забезпечувати безпечну евакуацію всіх людей, які знаходяться в приміщеннях будівель, через евакуаційні виходи.

У будівлях та спорудах, що мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб, повинні, бути розроблені і вивішені на видному місці плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі.

4.4.2. Кількість евакуаційних виходів з будівель з кожного поверху і з приміщень слід приймати згідно з вимогами відповідних нормативних актів, але не менше двох.

4.4.3. Ліфти та інші механічні засоби транспортування людей не дозволяється вважати шляхами евакуації.

4.4.4. Ворота для залізничного рухомого складу, а також розсувні та шторні ворота для будь-якого виду транспорту не вважаються за евакуаційні виходи.

4.4.5. Кількість евакуйованих з санітарно-побутових прим-іщень повинна відповідати чисельності працюючих у зміну; з залів їдалень, зборів і нарад - за кількістю місць в залах, збільшеному на 25 %.

4.4.6. У виробничих і адміністративних будівлях підприємств не дозволяється встановлювати на шляхах евакуації виробниче устаткування, розміщувати готову продукцію, матеріали тощо.

4.4.7. В загальних коридорах влаштування вбудованих шаф, за винятком шаф для комунікацій і пожежних кранів, не допускається.

4.4.8. На шляху евакуації не допускається опорядження стін і підлоги з горючих матеріалів.

4.4.9. Влаштування гвинтових сходів, забіжних сходинок, розсувних та підйомних дверей і воріт, а також обертових дверей і турнікетів на шляхах евакуації не допускається.

4.4.10. У вестибюлях допускається розміщення кімнат охорони, відкритого гардеробу і торгівельних лотків.

4.4.11. Евакуаційні виходи не допускається передбачати через приміщення категорій А і Б і тамбур-шлюзи при них, а також через виробничі приміщення в будівлях ІІІб; IV; ІУа і V ступенів вогнестійкості*.

Допускається передбачати один евакуаційний вихід через приміщення категорій А і Б з приміщень на тому ж поверсі, в яких розміщене інженерне устаткування для обслуговування вказаних приміщень і в яких виключено постійне перебування людей, якщо відстань від найвіддаленішої точки приміщення до евакуаційного виходу з нього не перевищує 25 м.

З кожного приміщення категорії В площею понад 1000 м2 слід передбачати не менше двох виходів (дверей). Виходи повинні розміщуватися так, щоб виключались глухі кути, що перевищують 25 м.

4.4.12. Як другий вихід з другого та вище розташованих поверхів виробничих будівель висотою до ЗО м від планувальної позначки землі до відмітки підлоги верхнього поверху допускається передбачати зовнішні металеві сходи у відповідності з вимогами п.2.59. СНиП 2.09.02-85, якщо чисельність працюючих на кожному поверсі (окрім першого) найчисельнішої зміни не перевищує:

- 15 чол. - в багатоповерхових будівлях з приміщеннями будь-якої категорії;

- 50 чол. - в двоповерхових будівлях з приміщеннями категорії В;

- 100 чол.- в двоповерхових будівлях з приміщеннями категорій Г і Д.

4.4.13. Допускається передбачати один евакуаційний вихід: а) з будь-якого поверху виробничих будівель І і II ступеня вогнестійкості з кількістю надземних поверхів не більше чотирьох з приміщеннями категорії Д при чисельності працюючих в найчисельнішій зміні на кожному поверсі не більше п'яти і площі поверху не більше 300 кв.  м;

* Ступінь вогнестійкості будівель наведений у СНиП 2.09.02-85, табл. 1.

б) із приміщення, розташованого на будь-якому поверсі (крім підвального і цокольного), якщо цей вихід веде до двох евакуаційних виходів з поверху, відстань від найвіддаленішо-го робочого місця до виходу із приміщення не перевищує 25 м і чисельність працюючих найчисельнішої зміни не перевищує:

5   чол. - в приміщенні категорій А,Б;

25 чол. - " категорії В;

50 чол. - " категорій Г,Д;

в) із приміщень категорії Д площею не більше 300 м2 і при чисельності працюючих найчисельнішої зміні не більше п'яти, розташованого на будь-якому поверсі (окрім першого), на зовнішні металеві сходи у відповідності з вимогами п.2.59 СНиП 2.09.02-85. Огороджуючі конструкції сходів повинні бути негорючими. При цьому відстань від найвідда-ленішого робочого місця до виходу на сходи не повинна перевищувати 25 м.

4.4.14. Евакуаційні виходи з виробничих приміщень, розташованих на антресолях і вставках (вбудуваннях) в одноповерховій будівлі І, II, ІІІа ступеня вогнестійкості і передбаче- , них для розміщення інженерного устаткування споруд, при відсутності в них постійних робочих місць, допускається передбачати на внутрішні відкриті металеві сходи, які розташовані в приміщеннях категорій Г і Д і відповідають вимогам п.2.59 СНиП 2.09.02-85.

При цьому відстань від найвіддаленішої точки приміщення з інженерним устаткуванням до евакуаційного виходу із будівлі не повинна перевищувати значень, встановлених в табл.2 СНиП 2.09.02-85. Допускається передбачати один вихід (без влаштування другого) на внутрішні або зовнішні відкриті металеві сходи з вказаних приміщень,в яких відстань від найвіддаленішої точки приміщення до виходу на сходи не перевищує 25 м.

4.4.15. Евакуаційні виходи із підвалів з приміщеннями категорій Г і Д допускається влаштовувати у приміщення категорій Г і Д, розташовані на першому поверсі. Евакуаційні виходи із підвалів з приміщеннями категорій В слід, як правило, передбачати через відособлені сходові клітки, які мають вихід безпосередньо назовні. Допускається використання загальних сходових кліток з улаштуванням відособленого виходу зі сходової клітки назовні, відокремленого на висоту одного поверху глухою протипожежною перегородкою 1-го типу.Виходи з підвалів з приміщеннями категорій В, Г і Д слід передбачати поза зоною дії підйомно-транспортного устаткування.

4.4.16. Евакуаційні виходи із підвалів з приміщеннями категорій В, що не прилягають до зовнішніх стін, допускається передбачати на перший поверх з приміщеннями категорій

Г і Д. При цьому сходи для виходу на перший поверх повинні бути огороджені протипожежними перегородками, у підвалі перед сходами слід передбачати тамбур-шлюзи з підпором повітря при пожежі не менше 20 Па (2 кгс/м2).

4.4.17. Евакуаційні виходи зі сходових кліток, розташованих у вбудуваннях і вставках висотою не більше чотирьох поверхів з виробничими приміщеннями категорій Г і Д, допускається передбачати через приміщення категорій Г і Д назовні за умови розташування виходів по обидві сторони збудувань і вставок (якщо збудування і вставки розділяють будівлю на ізольовані частини).

4.4.18. Ширину евакуаційного виходу (дверей) необхідно приймати в залежності від загальної кількості людей, що евакуюються через цей вихід, та кількості людей на 1 м ширини виходу (дверей), встановленого табл.4,5 СНиП 2.09.02-85.

Ширина шляхів евакуації повинна бути не менше -1м, дверей - не менше 0.8 м.

Якщо двері відчиняються з приміщень до загальних коридорів, як ширину евакуаційного шляху коридором слід приймати ширину коридора, зменшену:

- на половину ширини полотна дверей - при однобічному розташуванні дверей;

- на ширину полотна дверей - при двобічному розташуванні дверей.

Висота проходу на шляхах евакуації повинна бути не менше 2 м.

4.4.19. Двері на шляхах евакуації повинні відкриватись у напрямку виходу з будівлі.

Двері на балкони, лоджії (за винятком дверей, які ведуть до повітряної зони незадимлюваних сходових кліток 1-го типу) та на площадки зовнішніх сходів, призначених для евакуації, двері з приміщень з одночасним перебуванням не більше 15 чол., двері з комор площею не більше 200 кв. м і санітарних вузлів допускається відчиняти усередину приміщень.

4.4.20. Висота дверей на шляхах евакуації повинна бути не менше 2 м.

Висоту дверей і проходів, які ведуть в приміщення без постійного перебування в них людей, а також в підвальні, цокольні і технічні поверхи, допускається зменшити до 1.9 м, а дверей, що являють собою виходи на горище або безгорищне покриття, - до 1.5 м.

4.4.21. У підлозі на шляхах евакуації не допускаються перепади висот менше 0.45 м і виступи, за винятком порогів в дверних прорізах. В місцях перепаду висот слід передбачати сходи з числом сходинок не менше трьох або пандуси з похилом не більше 1:6.

4.4.22. Відстань по коридору від дверей найвіддаленішого приміщення площею не більше 1000 кв. м до найближчого виходу назовні або до сходової клітки не повинна перевищувати значень, наведених у табл. З СНиП 2.09.02-85.

При  розміщенні на  одному поверсі  приміщень різних категорій відстань по коридору від дверей найвіддаленішо-го приміщення до виходу назовні або в найближчу сходову клітку визначається за більш небезпечною категорією.

4.4.23. Відстань від найвіддаленішого робочого місця до найближчого евакуаційного виходу із приміщення безпосередньо назовні або в сходову клітку не повинна перевищувати значень, наведених в табл. 2 СНиП 2.09.02-85.

Евакуаційні виходи повинні розміщуватись розосереджено. Найменшу відстань 1 між найвідцаленішими один від іншого евакуаційними виходами з приміщень слід визначати за формулою:

L > 1,5(корень) Vn 

де п - периметр приміщення.

Виходи з підвалів і цокольних поверхів слід передбачати безпосередньо назовні, якщо інше не передбачене відповідними розділами будівельних норм.

4.4.24. Відстань від найвіддаленішої точки на площадках і етажерках до найближчого евакуаційного виходу з будівлі слід приймати за табл. 2 СНиП 2.09.02-85 з урахуванням довжини шляху по відкритих сходах з площадки і етажерки, що приймається рівним потроєній висоті маршів.

Евакуаційні виходи з площадок і етажерок, площа яких перевищує 40% площі поверху, слід передбачати через сходові клітки.

4.4.25. Зовнішні евакуаційні двері будівель не повинні мати замків, яких не можна було б відкрити зсередини без ключа.

Двері сходових кліток, що ведуть до загальних коридорів, двері ліфтових холів і тамбур-шлюзів повинні мати пристрої' до самозакриття і ущільнення у притулах і не повинні мати запорів, які б перешкоджали їх відкриванню без ключа.

В будівлях висотою більше чотирьох поверхів вказані двері повинні бути глухими або з армованим склом.

Ширина зовнішніх дверей сходових кліток та дверей до вестибюлю повинна бути не меншою розрахункової ширини сходового маршу.

Двері сходових кліток у відчиненому положенні не повинні зменшувати розрахункової ширини сходових площадок і маршів.

4.4.26. Ширина маршу сходів повинна бути не менше ширини евакуаційного виходу (дверей) на сходову клітку.

Ширина сходових площадок повинна бути не менше ширини маршу, а перед входами до ліфтів з двостулковими дверима - не менше суми ширини маршу і половини ширини дверей ліфта, але не менше 1.6 м.

Поміж маршами сходів слід передбачати зазор шириною не менше 0.05 м.

4.4.27. Улаштування отворів (за винятком дверних) у внутрішніх стінах сходових кліток не допускається.У світлових отворах сходових кліток, заповнених склоблоками, слід передбачати фрамуги, які відчиняються, площею не менше 1.2 кв. м на кожному поверсі.

5. ТЕРИТОРІЯ ПІДПРИЄМСТВА 

5.1. Благоустрій території підприємства 

5.1.1. Планування території підприємства повинне забезпечувати найбільш сприятливі умови для виробничого процесу та праці, здійснюватися у відповідності з вимогами чинних будівельних норм та правил.

5.1.2. На території вибухопожежонебезпечних та пожежо-небезпечних об'єктів, а також в місцях зберігання та переробки горючих матеріалів застосування відкритого вогню не дозволяється.

5.1.3. На дільницях території підприємства, де можливі скупчення горючих парів та газів, проїзд автомашин, тракторів, мотоциклів та іншого транспорту не дозволяється. Про це повинні сповіщати вивішені у визначених місцях відповідні написи (покажчики).

5.1.4. Охолоджувальні стави, водойми, шламовідстойни-ки тощо слід розміщувати так, щоб у випадку аварії рідина при розтіканні не загрожувала затопленням підприємству або іншим промисловим, житловим і громадським будівлям і спорудам.

5.1.5. Гаражі на підприємстві слід передбачати лише для спеціалізованої техніки (рятувальної і пожежної служб, аварійної техдопомоги). При відсутності в районі будівніцтва автомобільних господарств по обслуговуванню підприємств допускається передбачати для підприємств гаражі не менше, ніж на 15 вантажних автомашин.

5.1.6. Улаштування відвалів, накопичувачів відходів підприємства допускається лише при обгрунтуванні неможливості їх утилізації. Ділянки для них слід відводити за межами підприємств та II поясу зон санітарної охорони підземних вододжерел.

5.1.7. Для збирання і тимчасового зберігання відходів виробництва і сміття повинні бути влаштовані водонепроникні, зі щільними накривками збірники ємкістю не більше дводенного накопичення відходів.

Розміщення сміттєзбірників допускається на відстані не менше 25 м від виробничих І складських приміщень на асфальтованих або бетонованих майданчиках, що перевищують габарити основи збірників на 1.0 м з усіх боків. Видалення відходів повинно проводитись спеціальним транспортом у встановлений термін.

5.1.8. Для вантажно-розвантажувальних робіт на підприємстві повинні споруджуватись постійні чи тимчасові вантож-но-розвантажувальні майданчики (платформи, естакади) висотою на рівні підлоги вагону або кузова автомашини, а для рідких продуктів (мазут, спирт тощо) - зливно-наливні пристрої. 

5.1.9. Огороджування території підприємства слід виконувати у відповідності зі СН 441-72. Вхід стороннім особам на територію підприємства не дозволяється.

5.1.10. В'їздні (виїздні) ворота повинні легко відчинятися, мати запори, що виключають можливість їх самочинного відкривання та закривання, і сигналізацію, що попереджує про рух транспорту.

5.1.11. Головні проїзди, пішохідні доріжки, а також майданчики перед експедиціями і складами повинні мати тверде покриття.

5.1.12. Пішохідні доріжки повинні бути якомога коротшими, з щонайменшою кількістю перетинів з внутрішньозаводськими коліями, ширина доріжок тротуару повинна бути не менше 1.5 м. При інтенсивності пішохідного руху менше 100 чоловік за годину в обох напрямках допускається влаштування тротуарів шириною 1.0 м.

5.1.13. При розміщенні тротуарів поряд або на спільному з автомобільною дорогою земляному полотні вони повинні бути відділені від дороги роз'єднувальною смугою шириною не менше 0.8 м. Розташування тротуарів впритул до проїзної частини автомобільної дороги допускається лише під час реконструкції підприємства.

При приляганні тротуару до проїзної частини тротуар повинен бути на рівні верху бортового каменя, але не менше ніж на 0.15 м вище проїзної частини.

5.1.14. Для переходу каналів і траншей повинні бути встановлені містки шириною не менше 0.8 м, огороджені поруччям висотою не менше 1.0 м з суцільною зашивкою знизу на висоту 0.15 м. Підходи до містків повинні бути вільними і темної пори доби освітлюватись.

5.1.15. Заглиблені резервуари, колодязі, люки повинні бути закриті надійними накривками врівень з прилеглою територією, а під час проведення ремонтних робіт повинні бути огороджені.

Відкриті заглибини (котловани, траншеї, ями) повинні мати огорожі висотою 1.0 м з суцільною зашивкою знизу на висоту 0.15 м; тимчасово відкриті колодязі повинні бути огороджені або закриті щитами з встановленням попереджувальних (заборонних) переносних знаків безпеки і освітлюватись темної пори доби.

5.1.16. Територія підприємства повинна бути рівною, мати необхідні нахили і пристрої для відведення атмосферних і поливальних вод. Вільні ділянки території повинні бути озеленені. З настанням темряви територія підприємства повинна освітлюватись.

5.1.17. Територія підприємства повинна бути обладнана спеціальними майданчиками для зберігання пального, сировини, допоміжних матеріалів та устаткування з урахуванням вимог правил безпеки і санітарних норм. Тверде паливо повинно зберігатися згідно з вимогами п.7.10.6. Правил пожежної безпеки в Україні.

5.1.18. Розміщувати житлові будинки, ясла, дитячі садки, школи, клуби або використовувати для цих потреб приміщення, розташовані на території підприємства, а також в санітарно-захисній зоні, не дозволяється.

5.1.19. Не дозволяється прибудовувати побутові, допоміжні і адміністративні приміщення до будівель з вибухопо-жежонебезпечними виробництвами і розміщувати їх в небезпечній зоні діяння ударної хвилі під час вибуху.

5.1.20. Будівництво тимчасових будівель і споруд на території виробничої зони діючого підприємства не дозволяється.

5.1.21. Будівельний майданчик на території підприємства для запобігання доступу сторонніх осіб повинен бути огороджений. У випадку неможливості влаштування огорожі він повинен бути позначений відповідними знаками і написами.

5.1.22. Прибирання території повинно проводитись щоденно: влітку для запобігання запилення її слід регулярно поливати; взимку проїзди і проходи повинні систематично очищуватись від снігу і льоду, посипатись піском.

5.1.23. Прокладання (розміщення) газопроводів і інших підземних комунікацій повинно бути означене розпізнавальними знаками і нанесене на генплані підприємства.

5.2. Автомобільні проїзди та залізничні колії 

5.2.1. Рух транспорту на підприємстві повинен бути організований за схемою маршрутів руху транспортних та пішохідних потоків з вказаними на ній поворотами, зупинками, виїздами, переходами тощо. Схема маршрутів руху повинна бути вивішена в місцях стоянки транспорту, перед в'їздами на територію підприємства і в інших необхідних для цього місцях.

5.2.2. Територія підприємства повинна бути обладнана дорожніми знаками, покажчиками швидкості руху транспорту за ГОСТ 10807-78 і знаками безпеки за ГОСТ 12.4.026-76. Необхідна кількість дорожніх знаків і покажчиків і місця іх встановлення повинні обґрунтовуватись схемою организації руху транспортних і пішохідних потоків.

5.2.3. Вантажопотоки на заводському подвір'ї не повинні мати зустрічних і, по можливості, перехресних напрямків.

5.2.4. Внутрішньозаводські автодороги повинні відповідати вимогам СНиП 2.05.02-85 і СНиП 2.05.07-91.

Експлуатація, утримання та ремонт автотранспорту має відповідати вимогам Правил охорони праці на автомобільному транспорті.

5.2.5. До всіх будівель і споруд підприємства повинен бути забезпечений вільний доступ. Протипожежні розриви між будівлями не дозволяється захаращувати і використовувати для складування матеріалів, устаткування і для стоянки автотранспорту.

5.2.6. Закриття окремих ділянок доріг допускається з дозволу власника підприємства після попереднього узгодження з місцевими  органами  пожежного  нагляду і при умові наявності об'їзних шляхів.

На період проведення ремонту доріг підприємства у відповідних місцях повинні бути установлені покажчики напрямків об'їзду або влаштовані переїзди через ділянки, де ведеться ремонт.

5.2.7. Ширина проїзної частини автодоріг до виробничих корпусів повинна бути не менше 7 м, інших - з однобічним рухом автомобілів - 4.5 м.

5.2.8. Ширину воріт автомобільних в'їздів на територію підприємства належить приймати по найбільшій ширині автомобілів, що застосовуються, плюс 1.5 м, але не менше 4.5 м, а ширину воріт для залізничних в'їздів - не менше 4.9 м.

5.2.9. Вантажно-розвантажувальні рампи та платформи повинні мати не менше двох розосереджених сходів або пандусів. Ширина вантажно-розвантажувальних рамп і платформ при використанні електронавантажувачів повинна бути не менше 4.5 м.

Поперечний нахил підлоги рамп і платформ повинен бути рівним 1%.

5.2.10. Висоту платформи для залізничного транспорту слід приймати, як правило, рівною 1.4 м від рівня головки рейки. Для забезпечення відткриття дверей усіх типів ізотермічних вагонів уздовж залізничної колії платформа повинна мати знижену частину шириною 0.56 м та висотою 1.1 м від головки рейки відповідно до вимог СНиП 2.11.02-87.

Висота вантажної платформи для автомобільного транспорту повинна бути рівною 1.2 м від поверхні вантажно-розвантажувального майданчика. Допускається при обгрунтуванні улаштування зрівнювальних платформ висотою 0.2 м від поверхні вантажно-розвантажувального майданчика.

Рампи з боку під'їзду автомобілів повинні бути обладнані відбійними брусками для обмеження заднього ходу автомобіля і відкидними колесовідбійними брусами, що запобігають падінню електронавантажувачів на ділянках рампи, вільних від вагонів.

5.2.11. Улаштування внутрішньозаводських залізничних колій, переїздів і переходів через них, організація і експлуатація залізничного господарства повинні задовольняти вимоги Правил технічної експлуатації залізниць, а також СНиП М-39-79 і СНиП 2.05.07-91.

5.2.12. Будівництво додаткових колій на існуючій залізничній під'їзній колії, яка знаходиться у віданні залізниці, здійснюється підприємством за проектом, узгодженим з залізницею.

5.2.13. Відкриття для постійної експлуатації наново побудованої залізничної під'їзної колії і подача на цю колію рухомого складу допускається після проведення робіт по її будівництву у відповідності з проектом, прийняття у встановленому порядку до  експлуатації  і  визначення залізницею порядку обслуговування.

5.2.14. Подача вагонів на залізничні під'їзні колії в період їх будівництва допускається лише за умов тимчасового погодження поміж відділенням залізниці і будівельною організацією, відповідальною за безпеку руху.

На кожну залізничну під'їзну колію повинні бути: технічний паспорт, план під'їзної колії, поздовжній профіль та креслення штучних споруд.

5.2.15. Залізничні під'їзні колії, локомотиви і вагони, які знаходяться на балансі підприємства, повинні утримуватись ним у повній технічній справності.

Переїзди і переходи через внутрішньозаводські залізничні колії повинні мати суцільний настил на рівні головки рейки. Стоянка вагонів без локомотивів на переїздах не дозволяється.

5.2.16. Локомотиви і вагони, що належать підприємствам і виходять на колії загальної мережі залізниці, повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць. Порядок виходу на станцію примикання локомотива, який належить підприємству, встановлюється начальником відділення залізниці.

5.2.17. Працівники залізничних під'їзних колій підприємств, які зв'язані з рухом поїздів, проходять у встановленому порядку навчання і перевірку знань Правил технічної експлуатації залізниць, інструкцій по сигналізації, руху поїздів і маневровій роботі на залізницях, цих Правил, Статуту про дисципліну працівників залізничного транспорту. Особи, які не пройшли такої перевірки, до роботи не допускаються.

5.2.18. При виконанні службових обов'язків на коліях залізниць працівники залізничних під'їзних колій підприємств зобов'язані мати при собі посвідчення встановленого зразка про перевірку знань і точно виконувати розпорядження чергового по станції або диспетчера.

5.2.19. Виходи з будівель не повинні спрямовуватись в бік залізничних колій, розміщених безпосередньо біля виробничих споруд.

При наявності виходів з виробничих або допоміжних будівель на залізничні колії, що розміщені ближче ніж 6 м від будівель, повинна бути передбачена автоматична звукова сигналізація, що попереджає про наближення залізничного транспорту, а також встановлені бар'єри висотою не менше 1 м, які огороджують залізничні колії в місцях виходу з будівель.

5.2.20. В місцях перехрещень залізничних колій з автомобільними дорогами повинні влаштовуватись переїзди. Проїзд транспортних засобів і самохідних машин, а також прогін худоби через залізничні колії у невстановлених місцях не дозволяється.

Переїзди повинні мати суцільний поміст, під'їзди, огороджені стовпцями і поруччям, електричне освітлення, шлагбауми, а також попереджувальну звукову або світлову сигналізацію.

5.2.21. В місцях перехрещень залізничних колій з пішохідними дорогами повинні бути влаштовані переходи, обладнані рівним суцільним помостом, укладеним на рівні з головками рейок, звуковою сигналізацією, електричним освітленням.

Переходи повинні бути обладнані шлагбаумами, попереджувальними знаками "Бережись потягу!", світловою або звуковою сигналізацією.

5.2.22. Швидкість руху залізничного і автомобільного транспорту по території підприємства повинна бути вказана для кожного виду транспорту на спеціально вивішених (виставлених) дорожніх знаках за ГОСТ 10807-78 і не перевищувати таких величин:

залізничний транспорт

- ешелон з локомотивом попереду -  15 км/г;

- ешелон з локомотивом позаду вагонів - 10 км/г;

- під час руху у важких умовах, а також при переїзді, в'їзді або виїзді з території, під час причеплення вагонів -5 км/г;

- під час руху вагонів вручну - 2 км/г. автомобільний транспорт

- при проїзді території підприємства - 10 км/г;

- на пересіченні переїздів підприємства, під час виїзду і в'їзду - 5 км/г;

- при русі автомобіля заднім ходом - 3 км/г;

- автонавантажувачі, електрокари - 3 км/г.

5.2.23. Пересування вагонів вручну повинно проводитись у відповідності з інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

5.2.24. Не дозволяється допускати на локомотиви, в кабіни управління моторовагонними поїздами, автомотрисами, дрезинами і іншими рухомими одиницями, до сигналів, стрілок, апаратів, механізмів і інших пристроїв, пов'язаних з забезпеченням безпеки руху, а також в приміщення, звідки здійснюється управління сигналами і іншими подібними пристроями, осіб, які не мають права доступу до них.

Робітники, які проходять у встановленому порядку стажування як другі особи, можуть допускатися до керування локомотивами, моторовагонними поїздами, автомотрисами, дрезинами і іншими рухомими одиницями, сигналами, стрілками, апаратами і механізмами лише під наглядом і під особисту відповідальність працівників, які безпосередньо обслуговують ці пристрої.

5.2.25. Особи, які вступають на посади, пов'язані з рухом поїздів, повинні пройти медичний огляд для визначення придатності їх до виконання роботи відповідно з вимогами п.3.4.2. ч. 1 цих Правил.

5.2.26. На підприємстві повинні бути встановлені терміни, порядок перевірки знань і обов'язки осіб щодо контролю за станом транспортних шляхів.

6. БУДІВЛІ І СПОРУДИ

6.1.  Виробничі будівлі 

6.1.1 Улаштування виробничих будівель І споруд повинно відповідати вимогам СНиП 2.09.02-85, СНиП 2.09.04-87, СНиП 2.09.03-85 і цих Правил.

Об'єм виробничих приміщень на одного працівника повинен бути не менше 15 куб. м, а площа приміщень - не менше 4 кв.м.

6.1.2. Відстань між будівлями і спорудами при проектуванні та реконструкції підприємств повинна відповідати вимогам СНиП М-89-80 та санітарних норм СН 245-71.

6.1.3. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів повинно виконуватись згідно з вимогами ДБН А.З.1-3-94.

Не допускається зі складу пускових комплексів вилучати будівлі і споруди, які призначені для санітарно-побутового обслуговування, забезпечення здорових та безпечних умов праці працівників, очищення, знешкодження і уловлювання шкідливих викидів в атмосферу, викидів у воду та грунт, а також під'їзні колії з фронтом навантаження і розвантаження, лінії зв'язку, систем'и і заходи пожежної безпеки.

6.1.4. Виробничі будівлі і споруди або їх частини (проліт, поверх) наказом власника підприємства закріплюються за цехами, відділами і іншими підрозділами підприємства . Начальники підрозділів є особами, що відповідають за експлуатацію, збереження і ремонт закріплених за ними будівель, споруд або окремих приміщень.

6.1.5. На всі виробничі будівлі і споруди повинні складатися технічні паспорти. До паспорту повинна бути прикладена технічна документація по зданим в експлуатацію будівлям і спорудам: затверджений технічний проект (проектне завдання), робочі креслення, дані відносно гідрогеологічних умов ділянки забудівлі, акт прийняття в експлуатацію з документами, що характеризують застосовані матеріали, умови і якість проведених робіт по зведенню об'єктів, акти на сховані роботи, а також відомості про відхилення від проекту на момент вводу до експлуатації.

6.1.6. Нагляд за технічним станом і експлуатацією будівель і споруд повинен здійснюватись відповідно до Інструкції з технічної експлуатації і ремонту виробничих будівель і споруд на підприємствах харчової промисловості.

6.1.7. Облік робіт по обслуговуванню і поточному ремонту будівель і споруд повинен вестись в технічному журналі (форма технічного журналу наведена у додатку 9).

6.1.8. Не дозволяється проводити перепланування виробничих і службових приміщень без проекту, узгодженого з місцевими органами державного пожежного нагляду і затвердженого власником. При цьому не повинне допускатись зниження межі вогнетривкості будівельних конструкцій і погіршення умов евакуації людей.

6.1.9. В приміщеннях висота від підлоги до низу виступаючих конструкцій перекриття (покриття) повинна бути не менше 2.2 м, висота від підлоги до низу виступаючих частин комунікацій і устаткування в місцях постійного проходу людей і на шляхах евакуації - не менше 2 м, а в місцях непостійного проходу людей - не менше 1.8 м. При необхідності в'їзду в будівлю пожежних автомобілів висота проїздів повинна бути не менше 4.2 м до низу виступаючих частин комунікацій і устаткування

.6.1.10. Внутрішні будівельні конструкції виробничих приміщень повинні мати рівні поверхні, що допускають вологе легке очищення, безпилове прибирання і, в необхідних випадках, теплоізоляцію, що виключає конденсацію вологи на їх поверхні.

6.1.11. Стіни і металеві конструкції приміщень з агресивним повітряним середовищем слід влаштовувати з антикорозійних матеріалів або з антикорозійним захисним покриттям.

6.1.12. Сигнально-попереджувальне зафарблення елементів будівельних конструкцій, небезпечних щодо аварій і нещасних випадків, небезпечних елементів виробничого устаткування і внутрішньоцехового транспорту, пристроїв і за-собів пожежогасіння і забезпечення безпеки, а також колірне оброблення знаків безпеки в виробничих приміщеннях і на території підприємства повинні відповідати вимогам ГОСТ12.4.026-76.Колірне оброблення поверхні виробничих приміщень повинне відповідати вимогам СН 181-70 наведених у додатку

8.6.1.13. При будівництві, реконструкції, технічному переоснащенні і капітальному ремонті будівель із металевих конструкцій з полімерними утеплювачами повинен видаватись наряд-допуск окремо на кожен вид роботи, пов'язаної з проведенням електрогазозварювання та інших вогневих робіт. Кріплення панелей з полімерним утеплювачем, влаштування в них отворів і встановлення закладних деталей з застосуванням електрогазозварювання і інших вогневих робіт не дозволяється.При пошкодженні металевих обшивок панелей повинні вживатись негайні заходи щодо їх ремонту і відновлення за допомогою механічних з'єднань (болтових тощо)

.6.1.14. Прокладання проводів і кабелів (окрім таких, що прокладаються в сталевих трубах) безпосередньо по металевих панелях і плитах з полімерними утеплювачами, а також встановлення електричних апаратів, щитів тощо ближче 1 м від вказаних конструкцій не дозволяється . В місцях перехрещення огороджуючих конструкцій електричними комунікаціями повинні передбачатись металеві гільзи з ущільненням негорючими матеріалами.

6.1.15. В місцях перехрещень трубопроводами з теплоносієм металевих огороджуючих конструкцій з горючими полімерними утеплювачами в радіусі 0.1 м повинна передбачатись теплова ізоляція з негорючих матеріалів. 

6.1.16. Прибудування до огороджуючих конструкцій (стіни, перегородки і покриття) з металоконструкцій в сполученні з горючими полімерними утеплювачами (пінополістирол, пінополіуретан тощо) комор, майстерень та інших приміщень не дозволяється.

6.1.17. Переведення автоматичних установок пожежогасіння в будівлях із металевих конструкцій з полімерними утеплювачами на режим ручного пуску не дозволяється

6.1.18. В кількох видних місцях на огороджуючих конструкціях таких будівель повинні бути встановлені попереджувальні знаки: "Вогненебезпечно - утеплювач, що згорає!"

6.1.19. На вході до приміщення повинна бути вивішена табличка з позначенням його категорії щодо вибухопожеж-ної і пожежної небезпеки у відповідності з ОНТП 24-86 і класу зони щодо ПУЕ наведених у додатрку 4.

6.1.20. У зовнішніх дверних і технологічних прорізах виробничих приміщень для попередження утворення в холодну пору року туману і конденсату на поверхні стін і устаткування, а також для захисту працюючих від впливу різкого зниження температури і протягів повинні бути влаштовані тамбур-шлюзи або повітряно-теплові завіси.

6.1.21. Кожне виробниче приміщення повинне мати не менше одного основного проходу шириною не менше 1.5 м, зв'язаного з виходом або сходовими клітками.

6.1.22. Зони проходу працюючих та проїзду транспорту повинні бути розмежовані.

6.1.23. Відкриті технологічні прорізи в перекриттях повинні бути огороджені поруччям відповідно до вимог п. 6.2.1.19. ч.1 цих Правил.

6.1.24. В приміщеннях, де розміщуються виробництва категорій А і Б щодо вибухопожежонебезпеки, а також в приміщеннях, де виробничий процес здійснюється під тиском, не дозволяється вбудовувати ремонтно-механічні майстерні, загальнозаводські лабораторії та інші приміщення, безпосередньо непов'язані з технологічним процесом.

6.1.25. Приміщення категорій А і Б слід, якщо це допускається вимогами технології, розміщувати біля зовнішніх стін, а в багатоповерхових будівлях - на верхніх поверхах.

Розміщення приміщень категорій А і Б в підвальних і цокольних поверхах не допускається.

6.1.26. В приміщеннях категорій А і Б слід передбачати зовнішні легкоскидувані огороджуючі конструкції (засклення вікон і ліхтарів, покриття сталеві, алюмінієві тощо). Площу легкоскидуваних конструкцій слід визначати розрахунком. При відсутності розрахункових даних площа легкоскидуваних конструкцій повинна складати не менше 0.05 кв. м на 1м3 об'єму приміщення категорії А і не менше 0.03 м2 - приміщення категорії Б.

6.1.27. При розміщенні в одній будівлі або приміщенні технологічних процесів з різною вибухопожежною і пожежною небезпекою необхідно передбачати заходи щодо попе-редження вибуху і поширення пожежі. Ефективність цих заходів повинна бути обгрунтована в технологічній частині проекту. Якщо вказані заходи є недосить ефективними, то технологічні процеси з різною вибухопожежною і пожежною небезпекою необхідно розміщувати в окремих приміщеннях; при цьому приміщення категорій А, Б і В необхідно відділяти поміж собою, а також від приміщень категорій Г і Д та коридорів протипожежними перегородками та протипожежними перекриттями у відповідності з вимогами СНиП 2.09.02-85

.6.1.28. При необхідності улаштування у перекриттях будівель категорій А, Б і В, а також в протипожежних перегородках, які відокремлюють приміщення категорій А і Б від інших приміщень, прорізів, які не можуть перекриватись протипожежними дверима або воротами, слід передбачати комплекс заходів до запобігання поширенню пожежі і проникненню горючих газів, парів легкозаймистих і горючих рідин, пилу, здатних утворювати вибухонебезпечні концентрації, до суміжних поверхів і приміщень.

6.1.29. Підвали при розташуванні в них приміщень категорій В, складів горючих матеріалів або негорючих матеріалів в горючій упаковці, повинні обладнуватись установками автоматичного пожежогасіння і розділятись протипожежними перегородками у відповідності з вимогами СНиП 2.09.02-85

6.1.30. Перед ліфтами в приміщеннях категорій А і Б на всіх поверхах слід передбачати тамбур-шлюзи з постійним підпором повітря 20 Па (2 кгс/кв. м). Двері тамбур-шлюзів з боку шахт ліфтів повинні бути виконані з негорючих матеріалів, без скління. В машинних відділеннях ліфтів будівель категорій А і Б слід передбачати постійний підпір повітря 20 Па (2 кгс/кв. м).При розташуванні в протипожежних стінах і перегородках прорізів, які не можуть перекриватись протипожежними дверима або воротами, для сполучення між суміжними приміщеннями категорій В, Г і Д слід передбачати відкриті (без дверей або воріт) тамбури довжиною не менше 4 м, обладнані установками автоматичного пожежогасіння на ділянці довжиною 4 м з об'ємом витрати води 1 л/с на 1 кв.м підлоги тамбуру. Огороджуючі конструкції тамбура повинні бути протипожежними з межею вогнестійкості 0.75 години.

6.1.31. В місцях прорізів в протипожежних перегородках, які відокремлюють приміщення категорій А і Б від приміщень інших категорій, коридорів і сходових кліток, слід передбачати тамбур-шлюзи з постійним підпором повітря згідно з вимогами СНиП 2.04.05-91. Улаштування загальних тамбур-шлюзів для двох і більше приміщень вказаних категорій не допускається.

6.1.32. В цехах і лабораторіях, де застосовуються легкозаймисті, горючі рідини (ЛЗР і ГР), шкідливі хімічні речовини і гази, необхідно передбачати, як правило, централізоване перевезення і роздачу їх на робочі місця.В усіх інших випадках для переноски ЛЗР, ГР і шкідливиххімічних речовин слід застосовувати тару спеціальної конструкції.

6.1.33. Розміщення видаткових складів сировини, напівфабрикатів у виробничих будівлях в кількості, встановленій нормами технологічного проектування для забезпечення постійного технологічного процесу, але не більше змінної потреби, допускається безпосередньо у виробничих приміщеннях відкрито або за сітчатими загородженнями.

6.1.34. В сходових клітках будівель не дозволяється влаштовувати робочі, складські та іншого призначення приміщення, прокладати продуктопроводи з легкозаймистими та горючими рідинами, влаштовувати виходи із шахт грузових підйомників.

6.1.35. Не дозволяється використовувати горищні приміщення з виробничою метою або для зберігання матеріальних цінностей. Горищні приміщення повинні бути постійно замкнені. Ключі від замків горищних приміщень повинні зберігатись в певному місці, яке доступне для цілодобового їх отримання.

6.1.36. Відкривання стулок ліхтарів, рам, призначених для вентиляції, димовидалення, повинне бути механізоване (з вмиканням механізму відкривання біля виходів з приміщень) і дублюватись ручним керуванням.

6.1.37. Віконні прорізи, які не призначені для вентиляції і димовидалення, слід заповнювати заскленими рамами, що не відчиняються, або профільним склом; для віконних прорізів з подвійним засклінням слід передбачати у внутрішніх рамах відкривні стулки для протирання скла. Скляну поверхню світлових прорізів слід чистити не рідше двох разів на •рік, розбите скло необхідно негайно замінити.

6.1.38. У вікнах приміщень з вологим або мокрим волр-жисним режимом повинна бути забезпечена герметизація стиків між заскленням і рамами, а також ущільнення притулів стулок для усунення проникнення вологого повітря з приміщення в простір поміж шибками.

6.1.39. Ділянки перекрить і технологічних площадок, на яких встановлені апарати, установки і обладнання з наявністю в них легкозаймистих, горючих і токсичних рідин, повинні мати глухі бортики з негорючих матеріалів або піддони. Площадки повинні мати трапи з відведенням за аварійної ситуації цих рідин до запасної герметичної ємкості.

6.1.40. По периметру зовнішніх стін будівель слід передбачати огородження на покрівлі у відповідності з ГОСТ 25772-83. В будівлях з внутрішніми водостоками допускається використовувати парапети як огорожу. При висоті парапету менше 0.6 м його слід доповнити ґратчастим огородженням до 0.6 м від поверхні покрівлі.

6.1.41. Каналізаційні трапи повинні влаштовуватись в усіх виробничих цехах і відділеннях.

Підлога повинна мати ухил 2%о в бік каналізаційних трапів; трапи повинні мати грати і гідравлічні затвори. Трапи необхідно розміщувати біля випусків стоків від устаткування, але не менше одного трапу на 100 кв. м підлоги.

Злив стічних вод від устаткування до каналізації повинен здійснюватись закритим способом з розривом струменя. Скидання стічних вод на підлогу виробничого приміщення, а також влаштування відкритого жолобу для їх стікання до каналізації не допускається.

Люки, приямки, оглядові колодязі, стічні жолоби і канали повинні бути водонепроникними, зручними для очистки і закриті накривками урівні з підлогою. Накривки повинні мати пристрої для безпечного відкривання. Перед їх відкриванням необхідно встановлювати бар'єрні огородження висотою не менше 1.0 м і обшивкою знизу висотою не менше 0.15 м з освітленням в нічний час.

6.1.42. В виробничих приміщеннях, де пересуваються транспортні засоби, контейнери, візки тощо, повинні бути передбачені огородження для захисту стін і колон від пошкоджень.

6.1.43. Покриття підлог, площадок і сходів у приміщеннях категорій А і Б повинні виконуватись з негорючих матеріалів, які не утворюють іскор при ударах матеріалів (бетонних, цементно-піщаних, мозаїчних (тераццо), асфальтобетонних при умові застосування щебеню і піску, що не утворюють іскор).

Металеве покриття підлог повинне мати рифлення, а покриття площадок, естакад, переходів, східців сходів повинні бути виконані рифленими або з просічно-витяжної сталі.

При розміщенні підлог суміжного приміщення на різних горизонтальних рівнях граничний схил або підйом підлоги в проходах або проїздах повинен бути не більше 0.02.

6.1.44. Двері головних виходів з приміщень в робочий час не повинні замикатись. Влаштування порогів в дверних прорізах не допускається. Над дверима повинна бути вивішена табличка з написом "Вихід" за ГОСТ 12.4.026-76.

Внимание! Это не полная версия документа. Полная версия доступна для скачивания.