ДНАОП 5.1.11-1.53-03 (НПАОП 63.21-1.53-03) Правила охорони праці під час потокового ремонту та підготовки до наливу цистерн для нафтопродуктів та вагонів бункерного типу для нафтобітуму бункерного типу для нафтобітуму

  

Державний КОМІТЕТ УКРАЇНИ з нагляду за охороною праці

Державний нормативний акт про охорону праці

ДНАОП 5.1.11-1.53-03 (НПАОП 63.21-1.53-03)

Правила

охорони праці під час поточного ремонту і підготовки до наливу цистерн для нафтопродуктів та вагонів бункерного типу для нафтобітуму

Київ 2003

Державний нормативний акт про охорону праці

Затверджено

наказ Державного комітету України

з нагляду за охороною праці

від 04.08.03 № 141

Правила

охорони праці під час поточного ремонту і підготовки до наливу цистерн для нафтопродуктів та вагонів бункерного типу для нафтобітуму

Київ 2003

Розроблено: Галузевою асоціацією “Укртрансвуз” м. Харків

Внесено: відділом організації державного нагляду в машинобудуванні, на транспорті та у звязку Держнаглядохоронпраці України

Введено: з введенням в дію цих Правил вважаються такими, що не застосовуються на території України “Правила техники безопасности и производственной санитарии при подготовке цистерн и вагонов для нефтебитума к наливу и ремонту” №ЦВ/3824, затверджених Міністерством шляхів сполучення СРСР 24.12.1979 р.

Зміст

1. Галузь застосування          5

2. Нормативні посилання         5

3. Скорочення           10

4. Загальні вимоги          10

5. Вимоги безпеки під час технічного обслуговування цистерн і

вагонів-бункерів          18

5.1. Вимоги безпеки під час приймання, огляду і технічного

обслуговування цистерн і вагонів-бункерів      18

5.2. Вимоги безпеки під час холодної обробки цистерн для наливу  22

5.3. Вимоги безпеки під час гарячої обробки цистерн

для наливу і їх ремонту         24

5.4. Вимоги безпеки під час роботи всередині котлів цистерн   25

5.5. Вимоги безпеки під час зовнішнього обмивання і очищення цистерн

і вагонів-бункерів          29

6. Вимоги безпеки під час поточного ремонту цистерн і вагонів-бункерів 30

7. Вимоги до території, виробничих приміщень, площадок і робіт, що там виконуються           31

8. Вимоги до оброблених цистерн і вагонів-бункерів, які підготовлені

для наливу і ремонту         35

9. Вимоги до виробничого обладнання, споруд, пристроїв та інструменту 36

10. Вимоги до транспортування і зберігання вузлів деталей та інших

матеріалів           40

11. Вимоги до професійного добору працівників і перевірки знань з питань

охорони праці          41

12. Вимоги до застосування засобів захисту працівників   43

13. Вимоги до санітарно-побутового забезпечення     46

Правила

охорони праці під час поточного ремонту і підготовки до наливу цистерн для нафтопродуктів та вагонів бункерного типу для нафтобітуму

1. Галузь застосування.

Правила охорони праці під час поточного ремонту і підготовки до наливу цистерн для нафтопродуктів та вагонів бункерного типу для нафтобітуму (далі - Правила) поширюються на всі підприємства і організації Державної адміністрації залізничного транспорту України (далі - Укрзалізниця), які займаються поточним ремонтом і підготовкою до наливу цистерн для нафтопродуктів та вагонів бункерного типу для нафтобітуму.

Нормативний акт встановлює вимоги охорони праці під час ремонту і підготовки до наливу цистерн для нафтопродуктів та вагонів бункерного типу для нафтобітуму.

Вимоги даного нормативного акта є обовязковими для працівників і організацій вагонного господарства, які виконують роботи з поточного ремонту і підготовки до наливу цистерн для нафтопродуктів та вагонів бункерного типу для нафтобітуму.

2. Нормативні посилання.

У цих Правилах використовуються чинні нормативні документи України:

№ п/п	Позначення нормативного акта	Назва	Ким, коли затверджено, реєстрація в Мінюсті
1	ДНАОП 0.00-1.21-98	Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів	Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.98 №4, зареєстровано в Мінюсті 10.02.98 за № 93/2533
2	ДНАОП 0.00-1.22-72	Правила техніки безпеки при експлуатації тепловикористову-ючих установок і теплових мереж	Головдерженергонагляд Міненерго СРСР  15.06.72
3	ДНАОП 0.00-1.32-01	Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок	Затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.06.2001 р. №272
4	ДНАОП 0.00-4.12-99	Типове положення про навчання з питань охорони праці	Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 17.02.99 №27, зареєстровано в Мінюсті України 21.04.99 за №248/3541
5	ДНАОП 0.00-4.15-98	Положення про розробку інструкцій з охорони праці	Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.98 №9, зареєстровано в Мінюсті України 07.04.98 за №226/2666
6	ДНАОП 0.00-4.26-96	Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту	Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 29.10.96 №170, зареєстровано в Мінюсті України 18.11.96 за №667/1692
7	ДНАОП 0.03-4.02-94	Положення про медичний огляд працівників певних категорій	Мінохоронздоровя України від 31.03.94 №45, зареєстровано в Мінюсті України   21.06.94 за №136/345
8	ДНАОП 0.03-8.08-93	Перелік важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких не дозволяється застосування праці жінок	Мінохоронздоровя України від 29.12.93 №256, зареєстровано В Мінюсті України  30.03.94 за №51/260
9	ДНАОП 0.05-4.02-87	Про порядок безплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робітникам і службовцям, які зайняті на роботах з шкідливими умовами праці	Держкомпраці СРСР та Президія ВЦРПС, Постанова від 16.12.87 №731/П13
10	НАОП 5.1.11-1.14-87	Правила техніки безпеки при експлуатації контактної мережі електрифікованих залізниць і пристроїв електропостачання, автоблокування ЦЕ-4506	Затверджено  Міністерством  шляхів  СРСР  20.02.87
11	НАОП 5.1.11-3.01-90	Норми безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам залізниць, підприємств та організацій Міністерства шляхів сполучення	Затверджено Міністерством шляхів СРСР  18.09.90
12	НАОП 5.1.11-3.02-91	РД3215-91 Норми штучного освітлення обєктів залізничного транспорту	Затверджено Міністерством шляхів СРСР 25.04.91
13	НАОП 5.1.11-3.03-88	Норми обладнання обєктів та рухомого складу залізничного транспорту первинними засобами пожежогасіння ЦУО/4607	Затверджено Міністерством шляхів СРСР 22.06.88
14	НАОП 5.1.11-3.04-86	Галузеві норми природного та спільного освітлення виробничих підприємств залізничного транспорту	Затверджено Міністерством шляхів СРСР 30.12.86
15	НАОП 5.1.11-4.03-86	Положення про контроль за станом охорони праці на залізничному транспорті ЦБТ-4392	Затверджено Міністерством шляхів СРСР 04.08.86
16	НАПБ А.01.001-95	Правила пожежної безпеки в Україні	Міністерство внутрішніх справ України від 14.01.95, зареєстровано в Мінюсті України 14.07.95 за №219/755
17	НАПБ Б.07.005-86	Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности. ОНТП 24-86**	Затверджено наказом МВС СРСР 27.02.86, заміна №1 11.05.87
18	НАПБ В.01.010-97/950	Правила пожежної безпеки на залізничному транспорті	Затверджено наказом Міністерства транспорту України від 01.07.97     № 240, зареєстровано в Мінюсті України 24.07.97 за №440/2244
19	ДСН №3.3.6.037-99	Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.	Міністерство охорони здоровя України, 1999 рік
20	ДСН №3.3.6.039-99	Державні санітарні норми виробничої  загальної та локальної вібрацій.	Міністерство охорони здоровя України, 1999 рік
21	ГОСТ 12.0.003-74*	ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация (СТСЕВ 790-77) Изменения 1978
22	ГОСТ 12.1.003-83	ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. Зміни 1989.
23	ГОСТ 12.1.004-91	ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования.
24	ГОСТ 12.1.005-88	ССБТ. Воздух рабочей зоны. Общие санитарно-гигиенические требования.
25	ГОСТ 12.1.010-76	ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования.
26	ГОСТ 12.1.012-90	ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования. Зміни 1988.
27	ГОСТ 12.1.019-79	Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты. Зміни 1986.
28	ГОСТ 12.2.003-91	ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности.
29	ГОСТ 12.2.007.0-75	ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности. Зміни 78, 81, 84, 88.
30	ГОСТ 12.2.013.0-91	ССБТ. Машины ручные электрические. Общие требования безопасности и методы испытаний.
31	ГОСТ 12.3.002-75	ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности. Зміни 1980, 1991.
32	ГОСТ 12.4.021-75	ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования безопасности. Зміни 1988.
33	ГОСТ 14202-69	Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки.
34	СНиП 2.04.05-91	Отопление, вентиляция и кондиционирование. Госстрой СССР, 1991.
35	СНиП 2.09.02-85	Производственные здания. Госстрой СССР, 30.12.85
36	СНиП 2.09.04-87	Административные и бытовые здания. Госстрой СССР, 30.12.87 №313
37	ДБН В.2.5-13-98	Пожежна автоматика будинків і споруд		Затверджено Держбуд України від 28.10.98 №247
38	№4430	Перечень химических веществ, при работе с которыми в профилактических целях рекомендуется употребление молока и других равноценных пищевых продуктов.		Міністерство охорони  здоровя СРСР від 04.11.87 р. №4430-87, додаток до Постанови Держкомпраці СРСР та Президії ВЦРПС від 16.12.87 № 731/П13
39	ПУЭ (6-е издание)	Правила устройства электроустановок.		Минэнергоатом СССР, 1985 г.
40	№ 23 Ц	Правила медицинского освидетельствования лиц, поступающих и работающих в профессиях и должностях связанных с движением поездов на железнодорожном транспорте и метрополитене.		Затверджено Міністерством шляхів сполучення СРСР  07.07.87.
41	№ 24-Ц	Положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників в Укрзалізниці з питань охорони праці		Затверджено  Укрзалізницею 23.03.95

3. Скорочення.

ЗІЗ засоби індивідуального захисту

ППС промивально-пропарювальна станція

ПТО пункт технічного огляду вагонів

СЕС санітарно-епідеміологічна станція

4. Загальні вимоги.

4.1. Правила встановлюють основні вимоги безпеки під час виконання робіт з поточного ремонту і підготовки цистерн до наливу світлими і темними нафтопродуктами та вагонів бункерного типу для нафтобітуму (далі - вагони-бункери) на промивально-пропарювальних станціях, пунктах і поїздах (далі - ППС).

4.2. Обробка цистерн під час підготовки їх до ремонту і наливу може проводитися (в залежності від кліматичних умов) на відкритих естакадах, або на естакадах, розташованих в приміщеннях, які мають необхідне обладнання і оснащення.

В районах із розрахунковою зовнішньою температурою нижче 30оС цистерни повинні оброблятись на естакадах, розміщених в закритих приміщеннях.

4.3. Правила не розповсюджуються на роботи з поточного ремонту  і підготовки цистерн до наповнення рідинними хімічними речовинами (кислотами, спиртами, зрідженими газами тощо) та іншими матеріалами, а також на ремонт цистерн і вагонів в умовах депо.

4.2. Під час поточного ремонту і підготовки до наливу цистерн і вагонів-бункерів у відповідності до ГОСТ 12.0.003-74 на працівників можуть впливати наступні основні небезпечні і шкідливі виробничі фактори:

- рухомий склад, що рухається;

- транспортні засоби, що рухаються, електрокари, самохідні вишки або візки для огляду котлів цистерн;

- машини, механізми, що рухаються;

- рухомі частини насосного, зливного, підіймально-транспортного і іншого обладнання;

- предмети і інструмент, що падають з висоти;

- підвищене значення напруги електричного кола, замкнення якого може здійснитися через тіло людини;

- підвищені рівні шуму і вібрації насосного і компресорного обладнання;

- недостатня освітленість робочої зони і недостатність природного світла під час роботи всередині котла цистерни;

- підвищена температура поверхонь обладнання, підвищений тиск пари під час обробки цистерн;

- підвищена загазованість і запиленість повітря робочою парою і аерозолями нафтопродуктів;

- підвищена і знижена температура, вологість і рухомість повітря робочої зони під час роботи на відкритому повітрі;

- хімічні фактори, які впливають на організм людини через дихальні шляхи, систему харчового травлення і шкіру;

- нервово-психічні перевантаження під час роботи на висоті і всередині  котлів цистерн.

4.3. Під час виникнення вибухопожежонебезпечної аварійної ситуації на працівників можуть впливати небезпечні фактори вибуху і пожежі.

4.4. Рівень шуму і вібрації на робочих місцях не повинен перевищувати значень, встановлених ДСН №3.3.6.037-99, ДСН №3.3.6.039-99,      ГОСТ 12.1.003-83, ГОСТ 12.1.012-90.

4.5. Освітленість робочих місць в приміщеннях і на відкритих площадках ППС повинна відповідати вимогам НАОП 5.1.11-3.02-91 і НАОП 5.1.11-3.04-86.

4.6. Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони на ППС повинен відповідати значенням ГОСТ 12.1.005-88.

4.8. Організація виробничого процесу поточного ремонту і підготовки цистерн і вагонів-бункерів до наливу нафтопродуктами повинна передбачати наступні основні заходи:

- встановлення маршрутів пересування працівників по території ППС;

- наявність пішохідних проходів і проїздів для транспортних засобів;

- наявність централізованої системи обгородження состава  цистерн і окремих цистерн, а також обгородження переносними сигналами встановленого зразка;

- забезпечення захисту обслуговуючого персоналу від ураження електричним струмом на електрифікованих коліях станції відповідно до       НАОП 5.1.11-1.14-87;

- забезпечення працівників необхідним безпечним інструментом, пристроями, засобами захисту і контролю;

- зливання залишків нафтопродуктів, яке виключає виділення в повітря небезпечних речовин і забруднення шкіри працюючих;

- контроль за параметрами технологічного процесу, який виключає  виділення газів, пари і рідини в робочу зону;

- наявність виробничого обладнання, яке виключає, по можливості, контакт працюючих із шкідливими речовинами;

- впровадження автоматизованих і механізованих способів з обробки цистерн і вагонів-бункерів.

4.9. Керівництво ППС повинно мати адреси і номери телефонів найближчих медичних закладів. Ці адреси і номери телефонів мають бути вивішені на робочих місцях і в місцях відпочинку.

4.10. На всіх ППС мають бути ці Правила, інструкції з охорони праці, що діють на підприємстві для працівників, із зазначенням в них прийнятої на підприємстві системи оповіщення працівників під час виникнення аварій, а також способів надання першої (долікарняної) допомоги.

Працівники повинні бути проінструктовані відповідно до                    ДНАОП 0.00-4.12-99.

4.11. Кожний працівник повинен знати своє місце і обовязки під час ліквідації аварії відповідно до плану ліквідації аварійних ситуацій, вміти користуватися рятівним спорядженням і засобами індивідуального захисту (ЗІЗ).

4.12. Загальні вимоги пожежної безпеки, вимоги до утримання
ППС, повинні відповідати НАПБ В.01.010-97/950.

4.7. Для забезпечення пожежної безпеки виробничих процесів на ППС необхідно дотримуватись вимог НАПБ А.01.001-95, ГОСТ 12.1.004-91 і ГОСТ 12.1.010-76.

4.13. Для всіх будинків та приміщень виробничого та складського призначення ППС має бути визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП 24-86).

4.14. На ППС повинен бути передбачений надійний зв'язок із найближчим підрозділом пожежної охорони.

4.15. Засоби пожежогасіння та пожежна сигналізація повинні постійно утримуватися в справному стані та відповідати вимогам ДБН В.2.5-13-98.

4.16. ППС, які знов проектуються і реконструюються, повинні обладнуватися автоматичними засобами пожежної сигналізації, засобами автоматичного контролю вибухонебезпечних концентрацій речовин у повітрі і автоматичними засобами пожежогасіння.

Незалежно від наявності автоматичних засобів сигналізації і пожежогасіння в приміщеннях і на території ППС повинні розміщуватись пожежна техніка та  первинні засоби  пожежогасіння.                                                           

4.17. Для всіх будинків та приміщень, а також зовнішніх виробничих і складських дільниць, має бути визначений клас вибухонебезпечної або пожежонебезпечної зони за ДНАОП 0.00-1.32-01, який необхідно позначити на вхідних дверях приміщення.

4.18. Організація і ведення технологічних процесів на ППС повинні відповідати вимогам нормативно-технічної документації на відповідні процеси, а також вимогам НАПБ В.01.010-97/950.

4.19. Естакади і площадки слід очищати від залишків нафтопродуктів і промивати гарячою водою не рідше, ніж  один раз у зміну.

4.20. Під час організації і ведення технологічних процесів необхідно здійснювати:

- періодичний контроль за станом повітря робочої зони (рекомендується встановлення автоматичних газоаналізаторів контролю токсичних концентрацій);

- періодичний контроль функціонування систем сигналізації і пожежогасіння;

- своєчасне вилучення вибухопожежонебезпечних відходів виробництва.

4.21. У виробничих і складських приміщеннях, в яких використовуються або зберігаються речовини і матеріали, здатні утворювати вибухонебезпечні концентрації парів та газів, встановлюються газоаналізатори для контролю стану повітряного середовища. Коли відсутні автоматичні газоаналізатори, дозволяється регулярне проведення аналізів повітряного середовища іншими приладами. Періодичність і методика проведення аналізів мають бути відображені в технологічному процесі підприємства.

4.22. Приміщення, в яких розміщені вибухопожежонебезпечні виробництва, мають бути обладнані автоматичними засобами контролю параметрів процесу, сигналізацією досягнення граничних значень і системами блокування, що запобігають виникненню аварійних ситуацій, які повинні забезпечувати:

•  включення в роботу звукової і світлової сигналізації;
•  включення аварійної вентиляції;
•  зупинку компресорів, насосів та інших апаратів або включення в роботу аварійних засувок (відсікаючих клапанів), які припиняють надходження у технічне устаткування і комунікації виробничого приміщення пожежонебезпечних речовин;
•  викидання горючих газів або зливання ЛЗР та ГР з аварійного технологічного устаткування за межі виробничого приміщення або подачу флегматизаторів у технологічне устаткування і комунікації.

4.23. Для забезпечення аварійного зливу пожежонебезпечних речовин на ППС необхідно мати аварійні ємності, які розташовуються за межами виробничих будинків.

4.24. Збірні і аварійні ємності для ЛЗР та ГР рекомендується обладнувати сигналізаторами максимального рівня заповнення, а при необхідності і переливними трубами, звязаними з витратними та аварійними ємностями.

4.25. На території ППС не дозволяється:

- підніматися на естакаду під час обледеніння цистерн та естакади, коли відсутні огородження, поручні;

- палити і застосовувати відкритий вогонь;

- виконувати роботи, коли несправні перехідні містки;

- переходити з естакади на цистерну без перехідних містків;

- знаходитись стороннім особам біля місць оброблення цистерн або на естакаді;

- прокладати над залізничними коліями, будинками і спорудами повітряні   електромережі;

- зливати залишки легкозаймистих, горючих рідин і інших залишків нафтопродуктів разом із водою і конденсатом в загальну каналізаційну мережу, відкриті канави, під укіс тощо;

- застосовувати драбини, що утворюють іскри від ударів і тертя, для спускання людей в цистерну;

- застосовувати інструмент з іскроутворюючого матеріалу та взуття, яке має стальні пластини або цвяхи;

- залишати обтиральні матеріали всередині і на зовнішніх частинах цистерн;

- вїзд локомотивів в депо очищення і під естакади.

4.26. Палити на території ППС дозволяється тільки в спеціально обладнаних для цього приміщеннях, які погоджені із органами державного пожежного нагляду і СЕС залізниць і позначені відповідними знаками.

4.27. На ППС необхідно постійно забезпечувати справний стан фільтрів вентиляційних установок і очисних споруд.

4.28. На території ППС мають бути окремі ємності для збирання і зберігання залишків   нафтопродуктів, баласту,   який   забруднений   і   просочений нафтопродуктами, обтиральних матеріалів, шламу і інших матеріалів.

4.29. Баласт, обтиральні матеріали і інші предмети, які збираються із колій і території і забруднені нафтопродуктами, а також шлам, який вилучається із цистерни після закінчення робочої зміни, повинні вивозитись в спеціально відведені для цього місця, які погоджені з СЕС залізниці і знешкоджуватися. Для очищення забрудненої території рекомендується використовувати бактеріальні препарати.

4.30. Забруднені етильованим бензином шпали, рейки з кріпленнями, стрілочні переводи, площадки з твердим покриттям, а також інші дільниці території повинні негайно знешкоджуватися кашкою хлорного вапна або гасом.

4.31. Баластний шар і поверхня землі, а взимку і сніг, які забруднені етильованим бензином, мають бути зняті на всю глибину просочування, вивезені на спеціальні бетоновані площадки, місце розташування яких погоджено з СЕС залізниці і органами державного пожежного нагляду, облиті гасом і пропалені.

Очищене місце після лабораторного аналізу, має бути засипане чистим піском або щебенем.

4.32. Перелік мийних розчинів і хімічних речовин, які застосовуються для зовнішнього і внутрішнього очищення цистерн, мають бути погоджені із СЕС залізниці.

4.33. Промивальна вода під час оброблення цистерн з-під етильованого бензину повинна збиратися у вакуумзбірники або спеціальні резервуари. Цю воду необхідно нейтралізувати густим розчином хлорного вапна із розрахунку не менше 2 кг на 1000 л води або шляхом екстрагування тетраетилсвинцю із води неетильованим бензином або гасом.

Для нейтралізації застосовується свіжоприготовлений  густий розчин хлорного вапна.

4.34. Зливання нейтралізованої промивальної води в загальний колектор у відповідності із технологічним процесом дозволяється через 70 хвилин після введення у вакуумзбірник або резервуар кашки хлорного вапна. Місця зливання промивальної води, яка пройшла нейтралізацію, повинно бути погоджено із СЕС залізниці.

4.35. Зливання промивальної води в очисні споруди ППС дозволяється після оброблення цистерни тільки з-під нафтопродуктів. Знешкодження промивальної води, яка зливається із спецестакад після оброблення цистерн з-під етильованого бензину, повинне проводитися в окремих очисних спорудах.

4.36. Каналізація повинна забезпечувати відвід і очищення виробничих стоків від усіх обєктів у відповідності з вимогами санітарних норм.

4.37. Комплекс очисних споруд повинен забезпечувати очищення промивальної води до встановлених норм і передбачати повторне використання її по замкнутому циклу. Використання промивальної води має бути замкнене (безвитічне).

Для збирання і нейтралізації промивальної води на ППС мають бути наступні споруди: зливно-наливний стояк, приймальний резервуар, резервуар екстрагування, брудовідстійник, бензоуловлювач, акумулятор води, резервуар для етильованого бензину, накопичувач осаду.

Нафтовловлювачі повинні регулярно очищатися від шламу, бруду і нафтопродуктів механізованим способом.

4.38. Усі побічні продукти технологічного процесу під час підготовки цистерн і вагонів-бункерів для ремонту і наливу повинні максимально утилізуватися.

4.39. Санітарно-захисна зона ППС повинна встановлюватись у кожному конкретному випадку розрахунковим шляхом за погодженням із СЕС залізниці.

4.40. Під час розробки технологічних процесів з ремонту і підготовки цистерн до наливу нафтопродуктів, крім цих Правил, необхідно керуватися ГОСТ, ДБН, СНиП та іншими міжгалузевими, галузевими нормативними актами з  охорони праці і охорони навколишнього природного середовища.

4.41. Підготовка цистерн та вагонів-бункерів на ППС до ремонту і наливу повинна проводитися у відповідності із розробленим на підприємстві технологічним процесом, погодженим із СЕС залізниці.

4.42. Згідно з цими Правилами для всіх видів робіт, які проводяться на ППС, і професій працівників мають бути розроблені інструкції з охорони праці, і інструкції з пожежної безпеки відповідно до ДНАОП 0.00-4.15-98, НАПБ А.01.001-95.

4.43. Контроль за станом охорони праці і дотриманням вимог цих Правил на ППС має здійснюватися відповідно до НАОП 5.1.11-4.03-86.

4.44. В складі ППС може створюватися хімічна лабораторія, яка оснащена обладнанням і приладами за переліком, затвердженим Центральною санітарно-епідеміологічною станцією на залізничному транспорті. Лабораторія повинна визначати найменування залишків нафтопродуктів, які раніше перевозилися,  в котлах цистерн, перевіряти їх на вибухонебезпеку газоповітряного середовища і визначати концентрацію шкідливих речовин у повітрі робочої зони.

5. Вимоги безпеки під час технічного обслуговування цистерн і вагонів-бункерів.

5.1. Вимоги безпеки під час приймання, огляду і технічного обслуговування цистерн і вагонів-бункерів.

5.1.1. Усі види робіт на ППС повинні виконуватися у відповідності з вимогами ГОСТ 12.3.002-75, цих Правил і технологічним процесом підприємства, погодженим із СЕС залізниці.

5.1.2. Особи, відповідальні за організацію роботи під час приймання, огляду і технічного обслуговування цистерн і вагонів-бункерів на ППС, повинні здійснювати контроль за безпечним виконанням робіт під час:

- пересування і огородження груп цистерн і вагонів-бункерів на коліях ППС;

- виконання на ППС усіх видів оброблення цистерн;

- виконання ремонту цистерн і вагонів-бункерів на коліях поточного ремонту.

5.1.3. Для проходу працівників до місць виконання робіт і назад мають бути визначені маршрути руху, які позначені показчиками “Службовий прохід”. В нічний час маршрути руху повинні освітлюватися. Схеми маршрутів проходів мають бути вивішені на видних місцях в приміщеннях загального користування.

5.1.4. Усі роботи з огляду і визначення виду обробки цистерн, які прибувають на станцію, повинні проводитися тільки після огородження состава цистерн або групи цистерн у встановленому порядку і вжиття заходів, які виключають їх переміщення.

Підніматися на цистерни для виконання робіт дозволяється за умови  відчеплення їх від локомотива та огородження состава цистерн.

5.1.5. Колії ППС, на яких проводиться огляд, оброблення і поточний ремонт, мають бути обладнані системами централізованого огородження.

5.1.6. У разі відсутності централізованого огородження, переносні сигнали огородження повинні встановлюватися на вісі колії на відстані 50 м від крайніх вагонів. Якщо відстань від вагона до граничного стовпчика менша 50 м, то переносний сигнал огородження з цього боку встановлюють на вісі колії навпроти граничного стовпчика.

Стрілочні переводи колій замикаються на замок, ключі від якого повинні зберігатися у особи, яка відповідальна за виконання робіт.

5.1.7. Цистерну або вагон-бункер, групу цистерн або вагонів-бункерів, які ремонтуються на спеціально виділених коліях, крім постійних переносних сигналів, огороджують додатково спареними гальмовими башмаками, які розташовують на двох рейках на відстані не менше 25 м від крайнього вагона або навпроти граничного стовпчика, якщо відстань до нього менше 25 м.

5.1.8. Огородження місця робіт здійснюється на період їх  виконання і знімається після їх закінчення за вказівкою особи, яка відповідальна за виконання робіт.

Зняття сигналів огородження повинно проводитись тільки після закінчення робіт і виведення керівником робіт всіх працівників на безпечну відстань від состава.

Порядок встановлення і зняття огородження, а також закріплення цистерн і вагонів-бункерів, повинен бути розроблений відповідно до місцевих умов, відображений в технологічному процесі і затверджений у встановленому порядку.

5.1.9. Маневрові роботи повинні проводитися згідно з технологічним процесом і техніко-розпорядчим актом станції за погодженим графіком.

5.1.10. Розпочинати огляд і заправку зливних клапанів цистерн на коліях примикання до ППС дозволяється тільки після отримання дозволу оператора, який він дає по двобічному парковому звязку після включення системи централізованого огородження або огородження переносними сигналами. Оглядачі вагонів по двобічному парковому звязку або переносному радіозвязку зобовязані повторити отриманий дозвіл, підтвердивши цим, що повідомлення оператора зрозуміли правильно.

5.1.11. Цистерни і вагони-бункери повинні оброблятися на коліях станції і ППС тільки після визначення виду вантажу, який раніше перевозився, і перевірки  відповідності його виду вантажам, після перевезення яких дозволяється їх оброблення на ППС.

5.1.12. У разі неможливості встановлення виду раніше перевезеного вантажу або сумнівах, які виникли, необхідно провести лабораторний хімічний аналіз на ППС.

Замір шкідливих і агресивних речовин має здійснюватися за допомогою спеціальних пристроїв і приладів.

У разі необхідності проведення відбору проб, то ця операція повинна проводитися безпечними засобами, які виключають, по можливості, виділення в робочу зону газів, пари і рідких продуктів.

5.1.13. Пробовідбірне обладнання має бути оснащене запобіжними зонтами, які виключають попадання шкідливих речовин на працівників. Місткість для проб має бути герметичною.

5.1.14. Під час виявлення в поїзді, який прибув на станцію примикання до ППС цистерн і вагонів-бункерів з ознаками течі необхідно відмітити крейдою або фарбою місця витікання, а на цистерні з етильованим бензином, крім такої відмітки, нанести напис “Теча котла. Етильований бензин”.

5.1.15. Внутрішній огляд котлів цистерн на паркових коліях ПТО повинна проводити бригада промивальників-пропарювачів у складі не менше трьох осіб, на одного із яких покладаються обовязки відповідального за роботу бригади.

Вимоги безпеки під час роботи всередині котла цистерни викладені в пункті 5.4 цих Правил.

5.1.16. Відповідальний за роботу бригади (бригадир, майстер) контролює  виконання вимог безпеки всіма членами бригади і зобовязаний підтримувати постійний звязок із працівниками ПТО.

5.1.17. Під час відбирання цистерн у парку прибуття для наливу, визначення виду обробки цистерни на ППС, справності кришок люків, внутрішніх драбин, зливних приладів і іншого обладнання, слюсарі з ремонту рухомого складу, зайняті ремонтом, заміною і заправкою зливних приладів (промивальники-пропарювачі) повинні дотримуватися наступних вимог безпеки:

- підніматися на цистерну та спускатися з цистерни тільки в положенні обличчям до цистерни, попередньо упевнившись у справності сходів (драбин);

- для запобігання падінню на цистерні необхідно закріпитись запобіжним поясом за поручні огородження площадки на котлі цистерни;

- опускати кришку люка повільно, без ударів;

- не дозволяється виконувати роботи на котлі під час грози, густого туману, сильного снігопаду, зливи, обледеніння, а також вітру силою 6 і більше балів.

5.1.18. У разі необхідності додаткової обробки цистерн на ППС, робітники, зайняті відбором цистерн, повинні повідомити про це прийомоздавальника. Старший у бригаді несе відповідальність за правильний відбір цистерн для наливу.

5.1.19. Не дозволяється внутрішній огляд котлів цистерн, заправлення клапанів, поточний ремонт верхніх площадок і деталей кришок люків на електрифікованих коліях станції.

Як виняток, огляд цистерн для визначення виду обробки дозволяється тільки на спеціалізованих коліях, контактна мережа яких відсекційована від контактної мережі інших колій, і за умови зняття напруги секційним роз'єднувачем із заземлюючим ножем. Ці роботи слід виконувати у відповідності з вимогами НАОП 5.1.11-1.14-87, інструкції з охорони праці, що діє на підприємстві, і технологічного процесу підприємства, погодженого із СЕС залізниці.

5.1.20. Всередині котла цистерни дозволяється користуватися тільки акумуляторними ліхтарями у вибухобезпечному виконанні, вмикання і вимикання яких виконується поза цистерною.

5.1.21. Про закінчення обробки цистерн на коліях станції відповідальний за виконання робіт повинен сповістити оператора, який оголошує по двобічному парковому зв'язку про зняття огородження.

5.1.22. Під час користування двобічним парковим зв'язком необхідно дотримуватис регламенту переговорів, не допускаючи впливу зайвого шуму на мешканців найближчих житлових районів.

5.2. Вимоги безпеки під час холодної обробки цистерн для наливу.

5.2.1. До місця обробки на ППС цистерни повинні подаватися тільки тепловозами (мотовозами), які обладнані стандартними іскрогасниками. Під час подачі цистерн необхідно забезпечити прикриття, не менше 2-х чотиривісних вагонів.

5.2.2. Наближення тепловозів на відстань менше 20 м до місця очищення не дозволяється.

5.2.3. Місце, куди не дозволяється подальший рух тепловоза, має бути позначене відповідним знаком.

5.2.4. Зливні прилади, кришки ковпаків і завантажувальні люки цистерн мають бути герметично закриті. Оброблені цистерни повинні мати справну запірну арматуру.

5.2.5. Під час холодної обробки залишок нафтопродукту із котла цистерни повинен зливатися через зливний прилад механізованим способом або самопливом, а якщо необхідно, за допомогою спеціального шкребка в зливний лоток.

5.2.6. Порядок і послідовність проведення операцій з холодної обробки цистерн має бути наведений у технологічному процесі роботи ППС.

5.2.7. Залишки світлих нафтопродуктів, які вилучаються механізованим способом, повинні зливатися в спеціальні резервуари, які встановлюються за погодженням з СЕС і органами державного пожежного нагляду.

5.2.8. Залишки темних нафтопродуктів, які витікають через зливний прилад, а також промивальної води, які вилучаються механізованим способом або самопливом, повинні зливатися у міжрейкові стічні лотки і очисні споруди.

5.2.9. Під час зливу нафтопродуктів із цистерн і резервуарів має бути виключене попадання їх на відкриті частини тіла, а їх пари в органи дихання.

5.2.10. На ППС має вестися окремий номерний облік цистерн, які надходять з-під етильованого бензину. Оброблення цистерн з-під етильованого бензину повинне проводитися на спеціально виділених і обладнаних естакадах, спорудах і коліях ППС. Під час оброблення цистерни з-під етильованого бензину  залишок бензину необхідно вилучати вакуумною установкою.

5.2.11. Під час витягання шлангів із цистерн і резервуарів, які призначені для етильованого бензину, робітники повинні слідкувати, щоб бензин, який стікає із шлангів, не виливався на поверхню цистерн і резервуарів. Під витягнуті шланги повинні підставлятися місткості з відкидними кришками. Зібраний бензин із місткостей необхідно негайно виливати в резервуар.

Резервуари для зливання етильованого бензину до їх нейтралізації не дозволяється використовувати для інших продуктів.

Місця на котлі цистерни, які забруднені ззовні етильованим бензином, мають бути ретельно протерті ганчірям, просоченим чистим гасом.

5.3. Вимоги безпеки під час гарячої обробки цистерн для наливу і ремонту.

5.3.1. У разі необхідності гарячої обробки цистерн, змінний майстер повинен визначити вид обробки.

5.3.2. Порядок і послідовність проведення операцій з гарячої обробки  цистерн мають бути приведені в технологічному процесі роботи ППС.

5.3.3. Для розмякшення залишків вязких нафтопродуктів, які не піддались вилученню самопливом, котли цистерн слід промивати гарячою водою із мийними засобами або гарячою водою під тиском 1,2-1,3 МПа (12-13 кгс/см2), який заміряється манометром безпосередньо на естакаді перед подачею в цистерну.

Промивальні прилади, парові і водяні рукави, а також інше обладнання і пристрої на естакаді повинні розташовуватися у встановлених місцях, не захаращувати прохід і не створювати перешкод у роботі.

5.3.4. Перед обробкою цистерн для кожної порції мийного розчину має бути визначений склад у ній кислоти і лугу. Реагент, який застосовується для нейтралізації, повинен мати дозвіл на застосування від Центральної санітарно-епідеміологічної станції на залізничному транспорті.

5.3.5. У разі необхідно вилучення із котлів цистерн залишків нафтопродуктів високої вязкості та залишків товщиною більше 20 мм, коли температура повітря нижче 20?С, то перед промиванням котлів цистерн має бути проведене пропарювання. Після пропарювання котли цистерн повинні промиватися.

Не дозволяється пропарювання і промивання котла цистерни з відкритою кришкою люка.

5.3.6. Після пропарювання і промивання котел цистерни повинен бути провентильований. За період вентиляції котел цистерни повинен бути охолоджений.

5.3.7. Сушіння і вентилювання котла цистерни після пропарювання і промивання повинне проводитися на естакадах, які розміщені в закритих приміщеннях, із застосуванням припливно-витяжної вентиляції від вентиляційних установок із подачею повітря в котел цистерни в межах 1,01,4 м3/с із розрахунку на чотиривісну цистерну.

5.3.8. Подавати повітря в котел цистерни, поряд із засобами вентиляції, які застосовуються, рекомендується через відкритий зливний отвір, а для витяжки встановлювати зонти над завантажувальним люком.

5.3.9. Робота всередині котла цистерни після гарячої обробки дозволяється тільки після його охолодження і дегазації.

5.3.10. Вилучення залишків нафтобітуму із вагонів-бункерів повинно проводитись після розігрівання в теплій камері. Контроль за температурою в камері повинен бути дистанційним.

5.3.11. Залишки нафтобітуму повинні збиратися в спеціальні місткості самопливом або механізованим способом, який виключає контакт працівників із гарячим бітумом. Стічні лотки мають бути закриті знімними металевими гратами або щитами, які забезпечують безпеку працівників.

5.4. Вимоги безпеки під час роботи всередині котлів цистерн.

5.4.1. Очищення котла цистерни від залишків вантажу повинне, по можливості, проводитися механізованим способом без присутності працівників  усередині котла цистерни.

5.4.2. Спускатися в котел цистерни та проводити в ньому будь-які роботи не дозволяється:

- коли в цистерні є залишки вантажу глибиною більше, ніж десять сантиметрів;

- з відкритим вогнем;

- коли є залишки невизначеного виду вантажу;

- без спеціального одягу, спеціального взуття запобіжного поясу та інших ЗІЗ.

5.4.3. У разі необхідності проведення технічного обслуговування і ремонту  всередині котла цистерни спускатися необхідно по драбинах, які знаходяться всередині котла цистерни. Дозволяється застосовувати переносні деревяні драбини довжиною не менше 3,3 м, які мають гумові наконечники.

Виконувати роботи  всередині котла цистерни, коли температура там вище +35оС, не дозволяється.

У разі застосування пневмокостюмів, дозволяється виконувати роботи всередині котлів цистерн із температурою до +60?С.

5.4.4. Під час виконання робіт у котлі цистерни необхідно застосовувати шланговий дихальний прилад, шланговий протигаз.

Не дозволяється знімати спецодяг і запобіжний пояс на протязі всього робочого часу.

5.4.5. Запобіжний пояс повинен мати справне, без надривів і інших пошкоджень полотно пояса і наплічних ременів, справну із фіксуючими стрижнями пряжку і кільце для кріплення шланга дихального приладу. Ремені мають бути щільно припасовані, не провисати і не обмежувати рух.

5.4.6. Канат для страхування повинен бути без надривів і інших механічних  пошкоджень, мати довжину не менше 12 м під час обробки чотиривісних і 17 м під час обробки восьмивісних цистерн із вузлами, відстань між якими має бути не більше 0,5 м. Один кінець каната повинен закріплюватись до кільця наплічних ременів запобіжного пояса промивальника-пропарювача, а вільний його кінець повинен бути прив'язаний до перил площадки ковпака або до поручня зовнішньої драбини цистерни.

5.4.7. Під час примусової подачі повітря в дихальні прилади, повітря повинне бути попередньо профільтроване, а в зимовий час підігріте до температури +18...+22°С.

5.4.8. Тиск повітря перед надходженням в маску шлангового дихального приладу не повинен перевищувати 0,03 МПа (0,3 кгс/м2) при цьому кількість повітря, яке подається, повинно бути в межах 200 л/хв.

5.4.9. Спускання працівників у котел цистерни, яка не пройшла дегазацію, і в котел цистерни після пропарювання залишками вантажу не дозволяється без  оформлення наряда-допуска.

5.4.10. Під час обробки цистерни спускання в котел цистерни дозволяється тільки одному промивальнику-пропарювачу. З початку спускання промивальника-пропарювача в котел цистерни і до виходу із нього біля завантажувального люка цистерни повинні невідлучно знаходитися ще двоє промивальників-пропарювачів. Один з них повинен бути одягнений у спецодяг і спецвзуття, мати на собі запобіжний пояс із страхувальним канатом, напоготові мати дихальний  прилад  і  стояти  біля люка котла цистерни із надвітряної сторони, тримаючи привязаний страхувальний канат у руках, а другий примивальник-пропарювач повинен знаходитися поруч і підстраховувати першого у разі його спускання в котел цистерни для надання допомоги працюючому в котлі цистерни.

5.4.11. Промивальник-пропарювач, який знаходиться біля люка, повинен слідкувати:

- за роботою промивальника-пропарювача в котлі цистерни;

- за положенням страхувального каната, дихального шланга, через який надходить повітря під маску промивальника-пропарювача, що працює всередині цистерни;

- за сигналами промивальника-пропарювача, який працює в котлі цистерни, опускати або витягувати шланг, канат, контейнер з інструментом, а у разі необхідності надавати допомогу.

5.4.12. Для звязку промивальників-пропарювачів між собою за допомогою страхувального каната встановлюються наступні сигнали:

- один ривок знизу (із котла) “підтягнути шланг і канат”, при цьому підтягувати їх потрібно після повторення сигналу промивальника-пропарювача, який знаходиться біля люка котла, і отримання такого ж відповідного сигналу із котла цистерни;

- два ривки підряд “відпустити шланг і канат”. Такий сигнал подається промивальником-пропарювачем, який працює в котлі цистерни, для можливості переміщення вздовж котла цистерни до днища цистерни;

- два ривки з перервами між ними “опусти контейнер” або “підніми контейнер” (в залежності від того, де він знаходиться в даний момент);

- багатократні ривки подані промивальником-пропарювачем, що знаходиться біля люка котла цистерни, той, хто знаходиться в котлі цистерни зобовязаний підійти до люка або піднятися наверх. Той же сигнал, який подав промивальник-пропарювач, що працює в котлі (сигнал про допомогу), означає вимогу негайного вжиття заходів по вилученню його із котла цистерни.

У випадку, якщо відповіді на ривки каната, які подав промивальник-пропарювач, що знаходиться біля люка котла, не сталося, він повинен підняти тривогу звуковою, світловою сигналізацією, радіозвязком або двобічним звязком з метою виклику бригадира, інших працівників і медичного працівника, а самому спуститись в котел цистерни для надання допомоги потерпілому.

Дозволяється використовувати в якості двобічного звязку між промивальниками-пропарювачами звукову, світлову сигналізацію і радіозвязок, конструкція яких виключає іскроутворення. У разі застосування такого звязку, використання каната повинно залишатися в якості запасного варіанта.

5.4.13. Промивальники-пропарювачі, які знаходяться біля люка і  промивальник-пропарювач, що працює в котлі цистерни, можуть, коли є необхідність, мінятися місцями, при цьому той, хто знаходиться біля люка може спускатися в котел цистерни тільки після того, як працюючий в котлі піднявся із котла і став біля люка.

Одночасне знаходження двох промивальників-пропарювачів всередині  котла цистерни не дозволяється.

5.4.14. Під час надходження сигналу про допомогу від промивальника-пропарювача, який знаходиться всередині котла цистерни, або коли є підозра на небезпеку, яка виникла, ті, хто знаходяться біля люка повинні негайно викликати бригадира або працівників, які працюють поруч (подати сигнал тривоги), одягти шланговий дихальний прилад, підготуватися до спуску в котел цистерни, а з прибуттям бригадира або інших працівників негайно спуститися в котел цистерни для надання допомоги потерпілому.

5.4.15. Працівники, які знаходяться поблизу, по сигналу тривоги зобовязані негайно зявитися до місця пригоди і взяти участь у діставанні потерпілого із котла цистерни і надання йому першої долікарняної допомоги.

Спускання одного або двох промивальників-пропарювачів всередину котла цистерни для вилучення потерпілого повинно проводитися із надітими на них засобами захисту органів дихання і відповідним спецодягом.

5.4.16. Під час спускання в котел цистерни і виходу із нього промивальнику-пропарювачу не дозволяється тримати в руках які-небудь предмети. Необхідні для роботи всередині котла інструмент, ліхтар і матеріали мають бути опущені в контейнері із іскронеутворюючого матеріалу.

5.4.17. Всередині котла цистерни дозволяється користуватися тільки акумуляторними ліхтарями у вибухобезпечному виконанні напругою не більше 12 В, вмикання і вимикання яких виконується поза цистерною.

5.4.18. Виявлені всередині котла цистерни великі сторонні неметалеві предмети вилучаються назовні, металеві предмети до повного очищення і дегазації котла цистерни переміщувати і вилучати із котла цистерни не дозволяється.

5.5. Вимоги безпеки під час зовнішнього обмивання і очищення цистерн і вагонів-бункерів.

5.5.1. Зовнішнє очищення і обмивання цистерн повинне проводитися механізованим способом в спеціально обладнаних ангарах із улаштуванням  примусової припливно-витяжної вентиляції. Спеціальні камери і ангари для зовнішнього обмивання цистерн повинні мати місткості для збирання і повторного використання промивальної рідини.

5.5.2. Контрольно-вимірювальні прилади, які встановлені безпосередньо на обмивальній арматурі, мають бути зручними для спостереження і обслуговування.

5.5.3. Очищення вагонів-бункерів повинне проводитися в спеціально обладнаних нагрівальних камерах. Контроль за температурним режимом в камерах повинен проводитися за допомогою дистанційних приладів.

5.5.4. Під час застосування дробоструменевих установок необхідно дотримуватися вимог безпеки, які викладені в інструкції з експлуатації установки даного типу.

6. Вимоги безпеки під час поточного ремонту цистерн і вагонів-бункерів.

6.1. Цистерни і вагони-бункери перед поточним ремонтом мають бути промиті, пропарені, а також очищені і обмиті зовні. Розпочинати ремонт зливних приладів необхідно, переконавшись у надійному кріпленні всіх деталей і вузлів цистерни.

6.2. У  разі несправності перехідних містків і драбин виконувати ремонт запобіжних клапанів і кришок завантажувальних люків і їх деталей не дозволяється.

6.3. Заміну кришок завантажувальних люків повинні проводити не менше  2-х осіб, при цьому кришка люка має бути надійно закріплена на вантажопідіймальному механізмі.

Не дозволяється ударяти по запірним пристроям сталевим інструментом або кидати кришку люка на ковпак цистерни.

6.4. Виконувати клепальні, зварювальні і інші вогневі роботи, які повязані із ремонтом котла цистерни, дозволяється тільки на спеціально виділених для цих робіт дільницях (коліях) після його дегазації, що підтверджується актом встановленої форми ВУ-19 (акт про придатність цистерн до ремонту) із обовязковою перевіркою газоповітряного середовища всередині котла на вибухобезпечність керівником робіт.

6.5. Під час виконання зварювальних робіт на зливних приладах у котлі цистерни, клапан зливного приладу і кришка ковпака мають бути відкриті, а біля люка ковпака повинен знаходитися працівник-спостерігач, який у випадку необхідності повинен надати допомогу зварнику, який знаходиться всередині котла цистерни.

6.6. Під час обварювання шайб валиків кришок завантажувальних люків, зварник повинен користуватися запобіжним поясом, який кріпиться за допомогою страхувального каната до перил площадки ковпака або поручня зовнішньої драбини цистерни.

6.7. Зварювальні агрегати встановлюються на площадці, яка очищена від сміття, горючих матеріалів і нафтопродуктів. Місця, які забруднені нафтопродуктами, мають бути засипані шаром піску або землі товщиною не менше 5 см.

6.8. Після закінчення вогневих і зварювальних робіт місце їх проведення ретельно перевіряється і очищається від розжарених огарків, окалин, тліючих предметів і, у разі необхідності, поливається водою.

7. Вимоги до території, виробничих приміщень, площадок і до робіт, що там виконуються.

7.1. Площадки, які відведені під ППС, повинні відповідати вимогам типового технологічного процесу і розташовуватися на відстані не менше 30 м від залізничних колій, найближчих станційних і тракційних колій, а від суміжних залізничних будівель і споруд не менше 50 м.

7.2. Ділянки територій, на яких проводиться оброблення цистерн і вагонів-бункерів, повинні мати тверде покриття (бетонне, асфальтове тощо), яке не допускає проникнення нафтопродуктів у грунт.

7.3. Територія, будівлі, споруди, естакади, виробничі і допоміжні приміщення повинні відповідати вимогам будівельних норм і правил, а також вимогам НАПБ В.01.010-97/950.

7.4. На території ППС ширина проходу для людей має бути не менше 1,5 м, а для проїзду транспортних засобів 3,5 м. Робочі місця, проходи і проїзди повинні постійно бути вільними від вузлів деталей, які знімаються із цистерн, а також від залишків вантажів, які перевозилися.

7.5. Колії, на яких проводиться заправка клапанів зливних приладів цистерн, мають бути обладнані жолобами або іншими пристроями для уловлення залишків нафтопродуктів. Люки і приямки на відстійниках і трубопроводах мають бути постійно закриті кришками.

7.6. На території ППС всі люки, які забезпечують доступ до підземних комунікацій, мають бути закриті, а траншеї і канави надійно огороджені і мати перехідні містки із перилами висотою не менше 1 м і відбуртовкою висотою не менше 0,15 м.

7.7. Міжрейкові лотки для відводу промивальної води мають бути щільно закриті знімними щитами, а в місцях зливу залишків нафтопродуктів і промивальної рідини із цистерн металевими гратами, які забезпечують безпеку працівників.

Лотки повинні очищатися не рідше одного разу на тиждень.

7.8. Міжрейкові лотки естакад, розміщених в закритих будівлях, рекомендується обладнувати витяжною механічною вентиляцією.

Міжрейкові лотки мають бути обладнані пристроями підігрівання стічних вод,  які не призводять їх до кипіння, що може викликати виділення токсичних речовин.

7.9. Не дозволяється розташовувати загальні каналізаційні магістралі під будівлями, а також приєднувати фекальну каналізацію до виробничої.

7.10. Каналізаційні колодязі повинні мати діаметр не менше 1 м і обладнуватися драбинами. Дозволяється користуватися переносними драбинами, які виготовлені із іскронеутворюючого матеріалу.

7.11. Резервуари-збірники і ручні насоси можна розміщувати безпосередньо у нафтоуловлювачу.

7.12. Закриті нафтоуловлювачі мають бути обладнані люками і скобами, а відкриті обгородженні перилами висотою не менше 1 м.

7.13. У всіх випадках, коли рідини, які перекачуються, містять шкідливі гази, не дозволяється розміщувати над машинним відділенням насосної станції ППС виробничі приміщення, електропідстанції, щитові тощо. Перекриття над приймальними резервуарами в цих випадках повинні улаштовуватися з врахуванням можливості утворення ударної хвилі.

7.14. Навколо приймального резервуара повинне бути огородження висотою не менше 1,2 м, а відстань від резервуара до виробничих будівель не менше 20 м.

7.15. Приміщення насосних станцій для перекачування виробничих стічних вод, які містять шкідливі гази і утворюють вибухонебезпечні суміші, обладнуються механічною припливно-витяжною вентиляцією.

7.16. Кришки оглядових колодязів виробничої каналізації мають бути постійно закриті і засипані шаром піску товщиною не менше 10 см.

7.17. У основних і допоміжних приміщеннях, а також на відкритих площадках, де можливе виділення парів і газів нафтопродуктів, світильники мають бути у вибухобезпечному виконанні. Світильники і світлові прорізи повинні очищатися по мірі забруднення.

7.18. Теплові пункти, резервуари, естакади, нафтоуловлювачі і флотаційні установки повинні утримуватись в стані, що забезпечує безпеку працюючих.

7.19. Управління агрегатами, які створюють підвищений шум і вібрацію, повинно бути дистанційним.

7.20. Повітряно-теплові завіси мають бути зблоковані із воротами, біля яких вони встановлені. Відчинення і зачинення воріт повинне бути механізоване.

7.21. Система опалення повинна забезпечувати підтримання і відновлення температури до нормальної в приміщенні, після відчинення воріт для пропуску рухомого складу, за час не більше 10 хв.

7.22. Будівля, в якій розташовані естакади, обладнується витяжною загальною та місцевою, припливною і аварійною системами вентиляції.

Під час експлуатації пристрої вентиляції повинні забезпечувати на робочих місцях такі концентрації шкідливих речовин, які не перевищують гранично допустимі.

7.23. Забирання повітря припливною системою вентиляції повинно бути    10 м вбік або 6 м. вниз від небезпечної зони. Подача повітря у тамбур-шлюз має бути окремою зі створенням надлишкового тиску 20 Па.

7.24. Опалення будівель ППС і інших будівель повинно бути тільки центральним (водяним, паровим низького тиску або повітряним без рециркуляції і електропідігрівання).

7.25. Площадки, містки, підмості мають бути розраховані на відповідне навантаження, виготовлені із неслизького матеріалу (просічно-витяжної сталі тощо) і міцно закріпленні.

7.26. У місцях перетинання пішохідних переходів із залізничними коліями повинні встановлюватися настили на рівні головок рейок.

7.27. Для подачі сигналу аварійної ситуації в приміщеннях чергового оператора, на естакадах, в кабінах короткочасного відпочинку, на міжколіях і в місцях, де ведуться роботи всередині котлів цистерн, повинна передбачатися світлова і звукова попереджувальна сигналізація в медпункт, центральний пункт звязку пожежної охорони, виробничо-побутові приміщення.

7.28. В місцях встановлення пристроїв для подачі сигналу аварійної ситуації мають бути вивішені таблички із переліком встановлених сигналів.

З встановленими сигналами тривоги і місцями знаходження пристроїв для їх подачі ознайомлюються всі працівники ППС.

7.29. У разі розміщення медпункту на відстані, що перевищує 0,5 км від місця виконання робіт, крім мережевого або місцевого телефонного звязку, з ним повинен бути встановлений прямий телефонний звязок або електродзвінкова сигналізація.

7.30. На ППС в місцях перетинання пішохідних переходів з автотранспортними проїздами або залізничними коліями, а також в місцях виходу із приміщень, які розташовані поблизу проїзду або залізничної колії, необхідно встановлювати попереджувальні і вказівні знаки, а коли необхідно, запобіжний барєр висотою 1 м.

7.31. Переносні забороняючі, попереджувальні, вказівні і розпорядчі знаки безпеки на час виконання ремонтно-профілактичних робіт на території і в виробничих приміщеннях повинні встановлюватися, а після закінчення робіт зніматися за вказівкою особи, яка відповідальна за безпечне виконання робіт.

7.32. Під час виконання зварювальних або інших ремонтних робіт із застосуванням відкритого вогню на естакаді або трубопроводі для нафтопродуктів місце робіт попередньо повинне бути звільнене від усіх легкозаймистих і вогненебезпечних рідин, а трубопровід додатково очищений і дегазований.

7.33. Усі вогневі і зварювальні роботи на території ППС дозволяється проводити на відстані не менше 20 м від каналізаційних колодязів і не менше 50 м від відкритих нафтоуловлювачів.

7.34. Під час виконання ремонтних робіт перед спусканням в каналізаційний колодязь необхідно впевнитись у відсутності в ньому шкідливих і вибухонебезпечних концентрацій за допомогою газоаналізатора.

7.35. Роботи в каналізаційних колодязях повинні виконуватися в присутності двох спостерігачів. Час знаходження працівника в колодязі не повинен перевищувати 15 хвилин. Повторне спускання в колодязь дозволяється тільки після 15 хвилинного відпочинку. Працівники повинні забезпечуватися необхідними рятувальними і індивідуальними засобами захисту.

8. Вимоги до оброблених цистерн і вагонів-бункерів, які підготовлені для наливу і ремонту.

8.1. Котел цистерни вважається дегазованим і вибухобезпечним для робіт із відкритим вогнем, якщо на внутрішній поверхні і в місцях зєднання окремих деталей котла немає слідів твердих або рідких залишків або масляних плям, а концентрація газів або парів продукту в газоповітряному середовищі котла цистерни не перевищує гранично допустиму.

8.2. Перевірку вибухобезпеки газоповітряного середовища в котлі цистерни слід проводити газоаналізатором шляхом заміру повітря в 4-х точках біля обох днищ: дві на висоті 10-15 см від нижньої частини котла і дві на такій же відстані від верхньої частини.

8.3. Заміри повітря проводяться бригадиром або промивальником пропарювачем в присутності лаборанта, що знаходиться біля люка цистерни, в якій проводяться заміри.

8.4. Після дегазації і перевірки газоповітряного середовища під номером цистерни необхідно нанести крейдою або фарбою напис в два рядки:

В ремонт

- - - - - - - - - - - - - - -

Дегазовано

а також найменування ППС, яка проводила дегазацію.

Напис роблять працівники, що проводили ремонт даної цистерни.

8.5. На кожну цистерну, що пройшла дегазацію і перевірку на вибухобезпеку, має складатися акт установленої  форми ВУ-19 у двох екземплярах про придатність цистерни для ремонту із зазначенням виду обробки, результатів аналізу і підписами осіб, які відповідальні за ці роботи.

8.6. Один екземпляр акта надсилається в пункт ремонту, а другий екземпляр із довідкою про аналіз, зберігається в справах ППС на протязі року.

У разі відсутності акта, не дозволяється виконання ремонтних робіт на цистернах .

8.7. Про придатність однієї цистерни для наливу має бути складений акт форми ВУ-20, а групи цистерн - акт форми ВУ-20а.

8.8. Цистерни, які підготовлені для наливу, повинні мати справну запорну арматуру, зливні прилади, запобіжні клапани, прижимні гвинти, скоби і кришки, а вагони-бункери повинні мати заглушки труб для обігрівання “рубашок”, закріплені упори від перевертання бункерів тощо.

9. Вимоги до виробничого обладнання, споруд, пристроїв та інструменту.

9.1. Обладнання, яке призначене для промивання, пропарювання, дегазації, ремонту цистерн і вагонів-бункерів тощо, повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91 і вимогам для роботи у відповідному класі пожежонебезпечних і вибухонебезпечних зон, розташовуватися у, передбачених технологічним процесом, місцях, утримуватися в справному стані і не заважати роботі і вільному проходу на естакаді.

9.2. Естакади повинні мати справні поздовжні барєри і поручні висотою не менше 1м, перехідні містки і робочі площадки такої ширини, яка забезпечує безпечний перехід працівників із естакади на котел цистерни.

9.3. Настил естакади, перехідних містків, східці драбин мають бути виготовлені із неслизьких матеріалів (просічно-витяжної сталі, залізобетону тощо), систематично очищатися від нафтопродуктів, льоду, снігу і бруду.

9.4. Залізничні колії в межах естакад мають бути заземлені.

9.5. Будова, експлуатація і випробування паропроводів і водопроводів для гарячої води повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.22-72.

9.6. Розпізнавальне забарвлення і попереджувальні знаки для трубопроводів, вакуумних систем, підведення мийних розчинів і хімічних продуктів повинні відповідати вимогам   ГОСТ 14202-69.

9.7. Пускати паросилове обладнання дозволяється тільки після перевірки його справності.

9.8. Під час вмикання тепловикористовуючих установок в роботу повинно здійснюватись їх повільне прогрівання шляхом поступового відкриття запірного вентиля (засува або автоматичного клапана) на паропроводі. З появою навіть слабких гідравлічних ударів або вібрацій доступ пари в установку повинен бути скорочений до їх зникнення шляхом прикриття запірного органу. Після припинення гідравлічних ударів і вібрацій подача пари може продовжуватися із швидкістю, яка не викликає їх появу.

9.9. Роботи з поточного обслуговування, ремонту і випробуванню виробничого обладнання повинні проводитися тільки після видачі розпорядження, відключення і зупинки обладнання, вивішування попереджувального плаката і проведення інструктажу з працівниками відповідно до “Положення про навчання з питань охорони праці”, яке розроблено з урахуванням специфіки виробництва і затверджено керівником підприємства згідно з ДНАОП 0.00-4.12-99.

9.10. Знімати попереджувальний плакат після закінчення ремонту або випробувань має право тільки працівник, який його вивісив або який прийняв його по зміні, якщо ремонтні роботи або випробування до зміни не були закінчені.

9.11. Металеві елементи естакади, резервуари, трубопроводи, насоси, зливно-наливні пристрої, які призначені для зберігання і транспортування легкозаймистих рідин (із температурою спалаху парів 61?С і нижче), а також залізничні колії в межах естакад мають бути заземлені.

9.12. Під час заповнення резервуарів нафтопродуктами і їх відходами рівень  повинен бути на 50-60 мм нижче краю і контролюватися поплавковими реле або електронними сигналізаторами рівня.

9.14. Перекачування етильованого бензину повинно проводитись насосами спеціального призначення, пофарбованими в жовтий колір.

9.15. Вентиляційні установки для вентилювання котлів цистерн мають бути встановлені в ізольованих від основних цехів приміщеннях.

В закритих приміщеннях обєднувати установки для вентилювання котлів цистерн із установками припливної вентиляції не дозволяється.

9.16. Для відкачування повітря із котла цистерни необхідно передбачити місцеві відсмоктувачі зонти із обємом витяжки біля 3 м3/с із розрахунку на чотиривісну цистерну, які розраховуються по відношенню до горловини цистерни.

9.17. Вентиляційні установки для вентилювання котлів цистерн на естакадх, які розташовані в закритих цехах, повинні мати шибери або дросель-клапани для регулювання кількості повітря, яке подається в залежності від конкретних умов.

9.18. Вентиляційні камери, короби і повітропроводи мають бути виготовлені із негорючих матеріалів, а вентиляційні агрегати мають бути у вибухобезпечному виконанні.

Використання вентиляційних агрегатів для дегазації цистерн не дозволяється.

9.19. Повітря у вентиляційні установки необхідно забирати із найменш забрудненої зони, яка розташована з навітряного боку.

9.20. Зонти місцевої витяжної вентиляції з пристроями для очищення повітря мають бути розташовані над люками цистерн.

9.21. Для подачі повітря у дихальні прилади слід передбачити спеціальну установку, яка забезпечує подачу повітря 200 л/хв. з тиском не більше 0,03 МПа (0,3 кгс/см2).

9.22. На кожну вентиляційну установку повинен бути паспорт випробувань, в якому повинні фіксуватися значення стану повітряного середовища кожного приміщення або робочого місця.

9.23. Промивальна вода повинна надходити в відстійні споруди, які очищаються не рідше одного разу на рік. Товщина шару нафтопродуктів в нафтоуловлювачах не повинна перевищувати 100-150 мм. Під час експлуатації нафтоуловлювачі і відстійники повинні регулярно очищатися від сміття.

Фільтри повинні очищатися не рідше одного разу на 5 7 днів.

9.24. Під час використання відкритого нафтоуловлювача відстань до виробничих приміщень, споруд, резервуарів має бути не менше 30 м, а до насосних і резервуарів, які обслуговують нафтоуловлювач, не менше 10 м.

9.25. У фільтрах-нейтралізаторах систематично повинен замінюватися фільтруючий матеріал, періодичність встановлюється на підставі аналізів проб профільтрованої води і мийних розчинів.

9.26. Електрообладнання на ППС має бути у вибухобезпечному виконанні і відповідати вимогам ГОСТ 12.1.019-79 і ГОСТ 12.2.007.0-75.

9.27. Експлуатація електрообладнання повинна відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98.

9.28. Розміщення електророзподільчих пристроїв у приміщеннях очищення цистерн не дозволяється.

9.29. Частини електродвигунів машин і механізмів, які рухаються і обертаються, повинні мати суцільне або сітчасте огородження.

9.30. Електричний ручний інструмент і електричні машини повинні задовольняти вимогам ГОСТ 12.2.013.0-91.

9.31. Електричний інструмент і переносні електричні світильники повинні підлягати періодичним оглядам і випробуванням у встановлені терміни.

9.32. Інструмент, пристрої, переносні драбини і інший інвентар, який застосовується під час обробки цистерн, повинен виготовлятися із матеріалів, які не викликають іскроутворювання під час тертя і ударів.

Виготовлення інструменту слід проводити за діючими кресленнями виготовлення неіскроутворюючого інструмента.

9.33. Порядок забезпечення робочих місць необхідним інструментом і пристроями повинен встановлюватися місцевим технологічним процесом.

9.34. Увесь інвентар, який застосовується під час робіт з етильованим бензином і іншими нафтопродуктами, щоденно після роботи, а також перед кожним ремонтом повинен бути промитий знешкоджуючою речовиною в ізольованому приміщенні, яке вентилюється.

10. Вимоги до транспортування і зберігання вузлів, деталей та інших матеріалів.

10.1. Транспортування запасних частин і інших вантажів через колії повинні здійснюватися по діючих переходах і переїздах.

Рух транспортних засобів по території дозволяється зі швидкістю не більше 10 км/год. На шляху проїзду мають бути вивішені попереджувальні знаки.

Не дозволяється переміщення запасних частин, матеріалів, пристроїв і інструменту під цистернами і вагонами.

10.2. Деталі і вузли, матеріали, пристрої і інструмент після очищення від нафтопродуктів та бруду повинні складуватися в спеціально відведених для цього місцях на підкладках і стелажах у стійкому положенні і розташовуватися із врахуванням безпеки проведення робіт, проходу робітників і руху транспортних засобів.

10.3.  Для зберігання матеріалів, хімічних реактивів і недопущення  до них сторонніх осіб на ППС повинні передбачатися спеціальні комори, які обладнанні вентиляцією.

10.4. Запас чистого сухого піску, тирси, ганчіря, а також баки або бідони з чистим гасом або хлорним вапном повинні розташовуватися на площадці обробки цистерн з-під етильованого бензину вздовж естакади в спеціальних закритих ящиках, що виключає доступ до них сторонніх осіб.

10.5. Обтиральні матеріали, які використані, необхідно збирати в процесі роботи в металеві ящики і після робочої зміни відносити в спеціально відведене місце безпечне в пожежному відношенні і погоджене із санепідемнаглядом залізниці.

10.6. Приміщення для зберігання мийних засобів повинне  відділятися капітальною перегородкою від приміщень для зберігання інших матеріалів і запасних частин.

11. Вимоги до професійного добору і перевірки знань працівників.

11.1. До роботи з поточного ремонту і підготовки до наливу цистерн і вагонів-бункерів допускаються чоловіки не молодше 18 років, які пройшли попередній при прийнятті на роботу медичний огляд, вступний і первинний інструктаж на робочому місці, навчання, перевірку знань і стажування.

Застосування праці жінок на ППС дозволяється тільки на роботах, які не заборонені ДНАОП 0.03-8.08-93.

Працівники ППС повинні проходити попередні і періодичні медичні огляди у відповідності до ДНАОП 0.03-4.02-94 та 23-Ц.

Відомості про медичні огляди повинні зберігатися в особових справах працівників підприємства.

Навчання, перевірка знань, стажування і всі види інструктажів (вступний, первинний, повторний, позаплановий, цільовий) повинні проводитись у відповідності до “Положення про навчання з питань охорони праці”, яке розроблено з урахуванням специфіки виробництва і затверджено керівником підприємства згідно з ДНАОП 0.00-4.12-99.

Відомості про проходження навчання, перевірку знань, стажування і проведення інструктажів повинні реєструватися з обовязковим підписом тих, хто інструктував, відповідно до ДНАОП 0.00-4.12-99.

11.2. Працівники ППС повинні знати:

- технологію ремонту і підготовки цистерн до наливу різних нафтопродуктів;

- способи визначення роду залишків вантажу, що раніше перевозився, по зовнішнім прикметам і якостям (колір, вязкість, запах);

- дію на людину небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які виникають під час роботи, прикмети отруєння, способи захисту і правила надання першої (долікарняної) допомоги;

- сигнали тривоги, які встановлені на ППС, і місця знаходження пристроїв для їх подачі;

- вимоги безпеки праці, виробничої санітарії і пожежної безпеки;

- правила користування пожежною технікою та первинними засобами пожежогасіння.

11.3. Особи, яких приймають на роботу, повязану з підвищеною пожежною небезпекою, повинні попередньо пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум). Працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, один раз на рік мають проходити перевірку знань відповідних нормативних актів з питань пожежної безпеки.

11.4. Працівники, які повязані з обслуговуванням і експлуатацією електрообладнання, в тому числі зварювальних агрегатів, електроінструменту, електроосвітлення, повинні проходити навчання і перевірку знань у відповідному обсязі згідно ДНАОП 0.00-1.21-98.

11.5. Працівники ППС в залежності від посади, професії і характеру робіт повинні мати групу по електробезпеці у відповідності з переліком професій і посад наказу 24-Ц.

11.6. На ППС обладнуються кабінети або куточки  охорони праці, які мають наочне приладдя з охорони праці, виробничої санітарії і пожежної безпеки, а також пристрої для демонстрації кінофільмів, відеофільмів.

12. Вимоги до застосування засобів захисту працівників.

12.1. Працівники, які безпосередньо повязані з обробкою цистерн і вагонів-бункерів, мають бути забезпечені відповідним спецодягом, спецвзуттям, натільною білизною і іншими ЗІЗ у відповідності з НАОП 5.1.11-3.01-90, а також первинними засобами пожежогасіння у відповідності з НАОП 5.1.11-3.03-88 та рятувальним спорядженням.

12.2. Порядок видачі, зберігання і використання спецодягу, спецвзуття і інших ЗІЗ має відповідати ДНАОП 0.00-4.26-96.

12.3. Спецодяг, спецвзуття, інші ЗІЗ, а також рятувальне спорядження має бути справним і відповідати розміру і зросту робітника, якому вони видаються. Спецвзуття повинно мати підошви із іскронеутворюючого матеріалу.

12.4. Для можливості негайної заміни спецодягу у випадках його забруднення етильованим бензином або іншими токсичними речовинами на ППС має бути постійний запас комплектів спецодягу, натільної білизни і інших ЗІЗ.

Кількість аварійних комплектів спецодягу, натільної білизни і інших ЗІЗ має бути обумовлене місцевими умовами, специфікою роботи і затверджено адміністрацією ППС у відповідному документі (інструкції, що діє на підприємстві).

12.5. Спецодяг і інші ЗІЗ перед здаванням їх в приміщення для зберігання мають бути очищені від нафтопродуктів, які потрапили на них в процесі роботи.

12.6. Керівництво ППС забезпечує механізоване хімочищення спецодягу не рідше одного разу на тиждень і в кожному випадку значного забруднення його, а також ремонт спецодягу, спецвзуття і запобіжних пристроїв по мірі їх зношення. Зберігання, ремонт і прання спецодягу і захисних засобів вдома не дозволяється. Перед здаванням в ремонтну майстерню ЗІЗ і інші запобіжні пристрої підлягають дегазації, очищенню і пранню.

12.7. Проводити дегазацію спецодягу і спецвзуття працівників, які зайняті обробкою цистерн з-під етильованого бензину необхідно наступним чином:

- бавовняного шляхом пропарювання гострою парою в спеціальній камері з температурою не менше 110 оС, тиском не менше 0,2 МПа (2 кгс/см2) на протязі 45 60 хв. або вимочуванням і пранням з додаванням 1% розчину монохлораміна;

- гумового зануренням на 1 годину в насичену хлорну воду або в кашку з хлорним вапном або на 30 хв. в 10% розчин діхлораміна в діхлоретані з наступним відмочуванням в гарячій воді на протязі 1 години, а потім миттям з милом.

12.8. Для захисту рук промивальники-пропарювачі і слюсарі повинні забезпечуватися:

- рукавицями КР, а коли готуються цистерни з-під етильованого бензину гумовими рукавичками;

- плівкоутворюючими кремами типу силіконових, а також різними захисно-мийними пастами;

- противопековими пастами ХІОТ (для захисту шкіри під час роботи з пеком і від інтенсивних сонячних променів);

- світлозахисними пастами і кремами (цинкова, мелан).

12.9. Захисні мазі слід наносити на шкіру два рази на протязі робочої зміни (перед роботою і після обідньої перерви) і відповідно два рази їх змивати.

12.10. Після закінчення робочої зміни для очищення шкіри від забруднень необхідно використовувати олефін-сульфат, сульфат, поверхнево-активні речовини ОП 7; ОП 10 і інші захисно-відмиваючі пасти і мазі, які поєднують якості захисних і миючих засобів.

Для підтримання шкіри в хорошому  стані необхідно застосовувати різні індиферентні мазі і креми (борний вазелін, ланоліновий крем тощо).

Після закінчення роботи з нафтопродуктами необхідно вимити все тіло водою з милом під душем.

Не дозволяється застосовувати гас та інші токсичні нафтопродукти для очищення шкіри і оброблення ЗІЗ.

12.11. Для захисту ніг промивальники-пропарювачі і слюсарі повинні забезпечуватися спецвзуттям від дії нафтопродуктів і механічних травм.

12.12. Під час зовнішнього обмивання цистерн для захисту очей від дії бризок розчинів працівники повинні забезпечуватися захисними окулярами типу ЗН або Г.

12.13. Робота всередині котлів цистерн дозволяється тільки із застосуванням засобів захисту органів дихання.

Для захисту органів дихання під час роботи в котлі цистерни повинні застосовуватися шлангові протигази типу ПШ-2, апарат дихальний “шкід” або пневмокостюми.

12.14. Перед початком роботи промивальники-пропарювачі разом з бригадиром або майстром повинні впевнитися в справному стані рятівного спорядження, інструменту, засобів захисту органів дихання і шлангових дихальних приладів, а також перевірити довжину шланга, щільність прилягання маски до обличчя, відсутність пошкоджень маски і шланга.

Перевірка дихання в масці повинна продовжуватися не менше 3 хв. Спускатися в котел цистерни промивальнику-пропарювачу дозволяється тільки після перевірки справності маски, шланга і всього спорядження.

12.15. Запобіжний пояс і канат для страхування повинні оглядатись перед кожним застосуванням і випробовуватись через кожні шість місяців.

Шланговий дихальний прилад повинен випробовуватись один раз на два місяця.

Після випробування шлангового дихального приладу, запобіжного пояса і страхувального каната на них має бути міцно закріплена бирка, яка виготовлена із іскронеутворюючого матеріалу, на якій вказується номер і дата останнього випробування. Час і результати випробування заносяться в журнал випробувань.

13. Вимоги до санітарно-побутового забезпечення.

13.1. Для забезпечення відповідних санітарно-гігієнічних умов працівників усіх професій на ППС повинні бути санітарно побутові і допоміжні приміщення.

У відповідності до СНиП 2.09.04-87 промивально-пропарювальні роботи відносяться до групи виробничих процесів 3б, у відповідності з цим на ППС повинні бути наступні санітарно-побутові і допоміжні приміщення:

- гардеробні роздільні, по одному відділенню для громіздкого спецодягу, із штучною вентиляцією шаф;

- душові і умивальні кімнати з гарячою і холодною водою;

- приміщення і пристрої для сушіння спецодягу і взуття;

- приміщення для прання і хімочищення спецодягу;

- приміщення для зберігання і очищення ЗІЗ і інвентаря;

- майстерні з ремонту спецодягу, спецвзуття і запобіжних пристроїв;

- теплі туалети, кімнати для паління і кімнати для особистої гігієни жінок;

- приміщення для обігріву, відпочинку і приймання їжі з холодильником.

13.2. Для обігрівання промивальників-пропарювачів у холодну пору року, укриття в негоду і короткочасного відпочинку площадка естакади повинна обладнуватися утепленими кабінами з припливною вентиляцією.

У холодну пору року повітря, яке подається, повинне підігріватися, а в літній період охолоджуватися.

Кабіни мають бути обладнані стільцями (лавами), бачком з питною водою, переговорними колонками, а також світловою і звуковою попереджувальною сигналізацією для подачі сигналу тривоги в медпункт, пожежну охорону, приміщення оператора.

13.3. Побутові приміщення для робітників, зайнятих обробкою цистерн       з-під етильованого бензину, мають бути ізольовані від інших побутових приміщень і знаходитися біля місця обробки цих цистерн.

13.4. Санітарно-побутові приміщення повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91, СНиП 2.09.04-87,      ГОСТ 12.4.021-75.

13.5. Санітарно-побутові приміщення оздоблюються вологостійкими матеріалами, які легко очищаються від забруднення нафтопродуктами.

13.6. Керівництво повинне забезпечувати постійну наявність в умивальних кімнатах мила для миття рук, а також захисних дерматологічних засобів.

13.7. На ППС обладнуються медпункти із чергуванням середнього медичного персоналу протягом всього робочого часу.

13.8. Якщо медпункт знаходиться на відстані, то в приміщенні оператора ППС повинні знаходитись:

- киснева подушка, яка заповнена киснем;

- балон з киснем, який укомплектований редуктором тиску;

- портативний кисневий апарат АДР-2.

13.9. В приміщенні чергового оператора, на естакаді або на міжколійї в місцях, де проводяться роботи всередині котлів цистерн, в деревяних ящиках з заскленими і опломбованими дверцятами повинні знаходитись по одному запасному комплекту шлангового дихального приладу (із шлангом), два запобіжних пояси із страхувальними канатами і окремі запасні страхувальні канати довжиною не менше 12 і 17 м з вузлами. В цих же місцях повинні знаходитись в складеному стані медичні ноші.

13.10. Про місце знаходження ящика з аварійним комплектом мають бути повідомлені всі працівники ППС. На ящику повинен бути опис вмісту в ньому.

13.11. Щотижня ящики із аварійним комплектом повинні розкриватися для перевірки вмісту і знову пломбуватися майстром із записом в журналі.

13.12. На естакадах, де проводиться оброблення цистерн, а також в приміщенні оператора мають бути аптечки (сумки) першої допомоги з необхідними медикаментами і перевязочними матеріалами згідно з переліком, який затверджений Головним управлінням медичних та оздоровчих закладів Укрзалізниці, а також правила і інструкції з надання першої допомоги під час отруєння і інших нещасних випадках.

13.13. Відповідальність за зберігання і утримання аптечок і санітарних сумок повинна покладатись на спеціально виділеного працівника, який пройшов спеціальну підготовку і вміє надавати першу медичну допомогу під час отруєння і інших нещасних випадків.

13.14. До прибуття медичного працівника потерпілому необхідно надати першу допомогу у відповідності з Інструкцією з надання першої допомоги потерпілим в звязку з нещасними випадками, затвердженою в установленому порядку.

13.15. На ППС повинно бути організоване питне водопостачання робочих місць. У спеціально відведених місцях мають бути встановлені бачки фонтанного типу, захищені від попадання пилу і інших шкідливих речовин.

13.16. У бачках повинна знаходитися кипячена вода з температурою не вище +20оС і не нижче +8оС, яка щоденно заміняється.

Дозволяється вживання некипяченої водопровідної води з дозволу СЕС.

13.17. Працівники ППС, які зайняті на роботах із шкідливими умовами праці, у дні фактичної зайнятості повинні безкоштовно одержувати молоко відповідно до ДНАОП 0.05-4.02-87.