ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
Будинки і споруди
ПІДПРИЄМСТВА ТОРГІВЛІ ДБН В.2.2-23:2009
Київ
Мінрегіонбуд України 2009
1 РОЗРОБЛЕНО: РОЗРОБНИКИ:
ЗА УЧАСТЮ:
- ВНЕСЕНО ТА
ПІДГОТОВЛЕНО
ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ: - ЗАТВЕРДЖЕНО ТА
НАДАНО ЧИННОСТІ: - НА ЗАМІНУ:
ПЕРЕДМОВА
Відкрите акціонерне товариство "Український зональний науково-дослід-ний і проектний інститут по цивільному будівництву" (ВАТ "КиївЗНДІЕП")
B. Куцевич, д-р арх. (науковий керівник);|О. Гайдученя|, канд. арх.;
архітектори Б. Губов, І. Чернядьєва; В. Гершкович, канд. техн. наук;
інженери Ю. Сіземов, Б. Ступаченко, Б. Польчук
Інститут гігієни та медичної екології ім. СШ.Марзєєва AMН України (В. Акіменко, д-р мед. наук; П. Семашко, канд. мед. наук; О. Шумак, О. Коваленко);
Український науково-дослідний інститут пожежної безпеки МНС України (О. Сізіков, канд. техн. наук; Є. Степанюк, Р. Уханський, Я. Нижник);
Державний департамент пожежної безпеки МНС України (О. Євсеєнко,
C. Мусійчук, В. Сокол, О. Гладишко, Г. Дубінський);
УкрНДІПроцивільсільбуд (Г. Болотов, канд. арх.)
Управління архітектурно-конструктивних та інженерних систем будинків і споруд (О. Авдієнко, Г. Григоренко, О. Кожекіна) Міністерства регіонального розвитку та будівництва України
Наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19 січня 2009 р. № 4, чинні з 1 липня 2009 р.
ВСН 54-87
ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
Будинки і споруди ДБН В.2.2-23:2009
Підприємства торгівлі На заміну ВСН 54-87
Чинні від 2009-07-01
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
- Ці Норми поширюються на проектування нових, реконструкцію і розширення існуючих
будинків та окремих приміщень підприємств роздрібної торгівлі (магазинів, ринків), за винятком
будинків оптової (гуртової) торгівлі, магазинів із продажу автомобілів (автосалонів) і запчастин
до них, магазинів зброї, магазинів-складів будівельних матеріалів, магазинів виробничих фірм, а
також магазинів тимчасового функціонування. - Вимоги цих Норм є обов'язковими для юридичних і фізичних осіб - суб'єктів інвестицій-
ної діяльності на території України незалежно від форм власності та відомчої належності. - При проектуванні будинків підприємств роздрібної торгівлі, поряд із положеннями цих
Норм, слід також виконувати вимоги інших чинних нормативних документів у галузі будівництва.
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цих Нормах є посилання на такі нормативні документи:
ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень
ДБН А.2.2-1-2003 Проектування. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд
ДБН Б.2. 4-1-94 Планування та забудова сільських поселень
ДБН В.1.1-5-2000 Захист від небезпечних геологічних процесів. Будинки і споруди на підроблюваних територіях і просідаючих ґрунтах
ДБН В.1.1-7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва
ДБН В.1.1-12:2006 Захист від небезпечних геологічних процесів. Будівництво в сейсмічних районах України
ДБН В.1.2-2:2006 Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Навантаження і впливи. Норми проектування
ДБН В.1.2-10-2008 Основні вимоги до будівель і споруд. Захист від шуму
ДБН В.1.4-1.01-97 Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. Регламентовані радіаційні параметри. Допустимі рівні
ДБН В.1.4-2.01-97 Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. Радіаційний контроль будівельних матеріалів та об'єктів будівництва
ДБН В.2.1-10:2009 Основи та фундаменти споруд. Основні положення проектування ДБН В.2.2-9-99 Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005 Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення
ДБН В.2.2-17:2006 Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення
ДБН В.2.3-15:2007 Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів
С. 2 ДБН В.2.2-23:2009
ДБН В.2.5-13-98* Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд
ДБН В.2.5-23-2003 Інженерне обладнання будинків і споруд. Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення
ДБН В.2.5-24-2003 Інженерне обладнання будинків і споруд. Електрична кабельна система опалення
ДБН В.2.5-27-2006 Інженерне обладнання будинків і споруд. Захисні заходи електробезпеки в електроустановках будинків і споруд
ДБН В.2.5-28-2006 Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення ДБН В.2.6-31:2006 Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція будівель
ДСТУ Б В.1.1-4-98* Захист від пожежі. Будівельні конструкції. Методи випробувань на вогнестійкість. Загальні вимоги
ДСТУ Б В.1.1-11:2005 Захист від пожежі. Електричні кабельні лінії. Метод випробування на вогнестійкість
ДСТУ Б В.1.2-3:2006 Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Прогини і переміщення. Вимоги проектування
ДСТУ Б В.2.5-34:2007 Інженерне обладнання будинків і споруд. Сміттєпроводи житлових і громадських будинків. Загальні технічні умови.
ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкоза-хисту будівель і споруд
ДСТУ 4281:2004 Заклади ресторанного господарства. Класифікація
ДСТУ 4303:2004 Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять
ДСТУ 4401-1:2005 Пожежна техніка. Кран-комплекти пожежні. Частина 1. Кран-комплекти з напівжорсткими рукавами. Загальні вимоги (EN 671-1:2001, MOD)
ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма і колір (ISO 6309:1987, IDT)
ДСТУ ISO 4190-1-2001 Установка ліфтова (елеваторна). Частина 1. Класи ліфтів І, II, III, VI (ISO 4190-1:1999, IDT)
ДСТУ ISO 4190-2-2001 Установка ліфтова (елеваторна). Частина 2. Ліфти класу IV (ISO 4190-2:2001, IDT)
ДСТУ ISO 4190-3-2001 Установка ліфтова (елеваторна). Частина 3. Ліфти службові класу V (ISO 4190-3:1982, ЮТ)
ДСТУ ISO 4190-6-2001 Установка ліфтова (елеваторна). Частина 6. Ліфти пасажирські для встановлення в житлових будинках. Планування і вибір (ISO 4190-6:1984, IDT)
ДСТУ ISO 9386-1:2005 Приводні підіймальні платформи для осіб з обмеженими фізичними можливостями. Правила безпеки, розміри та функціонування. Частина 1. Вертикальні підіймальні платформи
ДСТУ ISO 9386-2:2005 Приводні підіймальні платформи для осіб з обмеженими фізичними можливостями. Правила безпеки, розміри та функціонування. Частина 2. Приводні сходові підйомники для пересування по нахиленій площині користувачів, що сидять та перебувають в інвалідних колясках
ДСТУ ISO 9589:2005 Ескалатори. Будівельні розміри (ISO 9589:1994, IDT)
ДБН В.2.2-23-2009 С З
ДСТУ pr EN 81-70:2003 Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Частина 70. Конкретне застосування пасажирських і вантажопасажирських ліфтів. Зручність доступу до ліфтів пасажирів, зокрема пасажирів із функціональними порушеннями (pr EN 81-70:1999, IDT)
ДСТУ EN 81-1:2003 Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Частина 1. Ліфти електричні (EN 81-1:1998, IDT)
ДСТУ EN 81-2:2003 Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Частина 2. Ліфти гідравлічні (EN 81-2:1998, IDT)
ДСТУ EN 115:2003 Норми безпеки до конструкції та експлуатації ескалаторів і пасажирських конвеєрів (EN 115:1995, IDT)
ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования (ССБП. Пожежна безпека. Загальні вимоги)
ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны (ССБП. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони)
ГОСТ 12.1.045-84 ССБТ. Электрические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля (ССБП. Електричні поля. Допустимі рівні на робочих місцях і вимоги до проведення контролю)
ГОСТ 7396.1-89 (МЭК 83-75) Соединители штепсельные бытового и аналогичного назначения. Основные размеры (З'єднувачі штепсельні побутові та аналогічного призначення. Основні розміри)
ГОСТ 8824-84 Лифты электрические грузовые малые. Основные параметры и размеры (Ліфти електричні вантажні малі. Основні параметри та розміри)
НПАОП 0.00-1.02-99 Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів
НПАОП 40.1-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів
НПАОП 40.1-1.32-01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок
НАПБ Б.01.005-2005 Правила пожежної безпеки на ринках України
НАПБ Б.01.007-2004 Правила облаштування та застосування ліфтів для транспортування пожежних підрозділів у будинках і спорудах
НАПБ Б.03.002-2007 Норми визначення категорії приміщення, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою
НАПБ Б.06.004-2005 Перелік однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації
СНиП II-12-77 Здания и сооружения. Защита от шума (Будинки і споруди. Захист від шуму) СНиП II-35-76 Котельные установки (Котельні установки)
СНиП 2.01.01-82 Строительная климатология и геофизика (Будівельна кліматологія і геофізика)
СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий (Внутрішній водопровід і каналізація будинків)
СНиП 2.04.02-84 Водоснабжение. Наружные сети и сооружения (Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди)
СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование (Опалення, вентиляція та кондиціонування)
СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания (Адміністративні та побутові будинки)
С.4 ДБН В.2.2-23:2009
СНиП 3.05.06-85 Электротехнические устройства (Електротехнічні пристрої)
СНиП 3.05.07-85 Системы автоматизации (Системи автоматизації)
ВБН В.2.2-45-1-2004 Проектування телекомунікацій. Лінійно-кабельні споруди
ВСН 1-77 /Минсвязи СССР Инструкция по проектированию молниезащиты радиообъектов (Інструкція з проектування блискавкозахисту радіооб'єктів)
ВСН 60-88/Госкомархитектуры Устройства связи, сигнализации и диспетчеризации инженерного оборудоваания жилых и общественных зданий. Нормы проектирования (Пристрої зв'язку, сигналізації та диспетчеризації інженерного обладнання житлових і громадських будинків. Норми проектування)
ВСН 97-83/Минэнерго СССР Инструкция по проектированию городских и поселковых электросетей (Інструкція з проектування міських і селищних електричних мереж)
ВСН 205-84/ММСС СССР Инструкция по проектированию электроустановок, систем автоматизации технологического оборудования (Інструкція з проектування електроустановок, систем автоматизації технологічного обладнання)
ВСН 600-81/ Минсвязи СССР Инструкция по монтажу сооружений устройств связи, радиовещания и телевидения (Інструкція щодо монтажу споруд пристроїв зв'язку, радіомовлення і телебачення)
ПУЭ-86 Правила устройства электроустановок (Правила будови електроустановок) ПУЕ:2006 Правила улаштування електроустановок. Глава 1.5; глави 2.4 і 2.5; глава 6 ПУЕ:2008 Правила улаштування електроустановок. Глави 4.1 і 4.2
ДГН 6.6.1-6.5.001-98 (НРБУ-97) Норми радіаційної безпеки України. Державні гігієнічні нормативи
ДСП 173-96 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів
ДСП 201-97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними і біологічними речовинами)
ДСанПіН 136/1940-97 Державні санітарні правила і норми. Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання
ДСанПіН 239-96 Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань
ДСанПіН 2.2.7.029-99 Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпечності для здоров'я населення
ДСанПіН 3.3.2.007-98 Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин
ДСН 3.3.6.037-99 Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації
ДСНіП 3.3.6-096-2002 Державні санітарні норми і правила при роботі з джерелами електромагнітних полів
СанПиН 42-120-4948-89/ Минздрав СССР Санитарные нормы допустимых уровней инфразвука и низкочастотного шума на территории жилой застройки (Санітарні норми допустимих рівнів інфразвуку і низькочастотного шуму на території житлової забудови)
ДБН В.2.2-23:2009 С. 5
СанПиН 42-121-4130-86 Санитарные нормы допустимого содержания вредных веществ в воде водных объектов хозяйственно-питьевого и культурно-бытового водопользования (Санітарні норми допустимого вмісту шкідливих речовин у воді водних об'єктів господарсько-питного та культурно-побутового водокористування)
СанПиН 42-123-4240-86 Санитарные нормы допустимого количества миграции (ДКМ) химических веществ, выделяющихся из полимерных и других материалов, контактирующих с пищевыми продуктами, и методы их определения (Санітарні норми допустимої кількості міграції (ДКМ) хімічних речовин, що виділяються з полімерних та інших матеріалів, які контактують з харчовими продуктами, і методи їх визначення)
СанПиН 42-128-4690-88 Санитарные правила содержания территорий населенных мест (Санітарні норми утримання територій населених місць)
СанПиН 4630-88 Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения промышленными и бытовыми отходами (Санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднення промисловими та побутовими відходами)
СанПиН 6027.А-91 Санитарные правила и нормы по применению полимерных материалов в строительстве (Санітарні правила і норми щодо застосування полімерних матеріалів у будівництві)
СН 1304-75 Санитарные нормы допустимых вибраций в жилых помещениях (Санітарні норми допустимих вібрацій у житлових приміщеннях)
СН 1757-77 Санитарно-гигиенические нормы допустимой напряженности электростатического поля (Санітарно-гігієнічні норми допустимої напруженості електростатичного поля)
СН 2152-80 Санитарно-гигиенические нормы допустимых уровней ионизации воздуха производственных и общественных помещений (Санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих і громадських приміщень)
СН 3077-84 Санитарные нормы допустимого шума в помещениях жилых и общественных зданий и на территории жилой застройки (Санітарні норми допустимого шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови)
СП 42-123-5777-91 Санитарные правила для предприятий общественного питания, включая кондитерские цехи и предприятия, вырабатывающие мягкое мороженое (Санітарні правила для підприємств громадського харчування, включаючи кондитерські цехи і підприємства, що виробляють м'яке морозиво)
СП 5781-91 Санитарные правила для предприятий продовольственной торговли (Санітарні правила для підприємств продовольчої торгівлі)
З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
Антресолі - напівповерх, розташований між двома поверхами або вбудований в об'єм основного поверху для збільшення корисної площі приміщення.
Бюро торговельних послуг - допоміжна група персоналу ринку, що надає допомогу колективним, підсобним і присадибним господарствам із закупівлі та продажу сільськогосподарської продукції.
Вузол розрахунку - функціональна зона торговельної зали, обладнана місцями реєстраторів розрахункових операцій (контролерів-касирів), де покупці розраховуються за вибрані товари.
Вбудований магазин (крамниця) - магазин (крамниця), усі приміщення якого розташовуються в габаритах житлового будинку з виступом за його межі не більше ніж на 1,5 м з боку поздовжнього фасаду і не більше ніж на 6 м - з боку торців (у разі влаштування критих завантажувальних приміщень).
С. 6 ДБН В..2..2-23:2009
Вбудовано-прибудований магазин (крамниця) - магазин (крамниця), приміщення якого розташовуються в габаритах житлового будинку і в об'ємах, винесених за габарити житлового будинку більше ніж на 1,5 м з боку поздовжнього фасаду і більше ніж на 6 м - з боку торців (у разі влаштування критих завантажувальних приміщень).
Гіпермаркет - магазин (крамниця) самообслуговування торговельною площею понад 2500 м2 з асортиментом продовольчих та непродовольчих товарів понад 15 тисяч асортиментних позицій.
Загальна площа магазину (крамниці) - сума площ торговельних, складських, підсобних, технічних, комунікаційних та інших приміщень, виміряних у межах внутрішньої поверхні зовнішніх стін, а також площ розвантажувальних платформ, антресолей і переходів.
Кіоск - торговельний об'єкт для організації роздрібного продажу товарів, який має постійне просторове місце, займає окрему закриту споруду некапітального типу на одне робоче місце без торговельної зали для покупців та додаткової площі для розміщення запасу товарів.
Коефіцієнт установної площі - показник, що характеризує відношення площі, зайнятої торговельно-технологічним обладнанням, до площі торговельної зали.
Лабораторія ветеринарно-санітарної експертизи - контрольний орган, покликаний здійснювати ветеринарно-санітарну експертизу м'яса, м'ясопродуктів, молочних та інших харчових продуктів сільськогосподарського виробництва, що надходять на ринок для роздрібного продажу населенню.
Магазин (крамниця) - торговельний об'єкт у роздрібній торгівлі, призначений для організації продажу товарів кінцевим споживачам і надання їм торговельних послуг.
Малі архітектурні форми - павільйони, кіоски, торговельні намети, рундуки тощо переважно збірно-розбірної конструкції, які застосовуються поряд із засобами благоустрою, включаючи невеликі споруди для відпочинку людей/покупців (лави, можливо тіньові навіси або перголи), урни для сміття, а також різноманітні елементи декоративно-прикладного мистецтва (наприклад, скульптури, декоративні басейни, фонтани тощо).
Мінімаркет - магазин (крамниця) самообслуговування торговельною площею до 200 м2 з асортиментом продовольчих товарів не менше 500 асортиментних позицій.
Основні евакуаційні проходи - головні проходи в торговельній залі, що зв'язують проходи між торговельним обладнанням або виходи з відділів (секцій) торговельної зали з евакуаційними виходами із зали.
Павільйон - торговельний об'єкт у роздрібній торгівлі, призначений для організації продажу товарів кінцевим споживачам, розміщений в окремій споруді полегшеної конструкції та має торговельну залу для покупців.
Підсобні приміщення магазину (крамниці) - приміщення для зберігання тари, посуду, інвентаря, пакувальних матеріалів, приміщення мийної кімнати та майстерні ремонту інвентаря.
Складські приміщення магазину (крамниці) - приміщення для приймання, зберігання та готування товарів для продажу.
Службово-побутові приміщення магазину (крамниці) - адміністративні приміщення, приміщення кімнат: відпочинку, гардеробних, душових, санвузлів.
Технічні приміщення магазину (крамниці) - приміщення для розміщення обладнання теплових вузлів, бойлерних, щитових, вентиляційних камер, комутаторів, радіовузлів, машинних відділень ліфтів, трансформаторної підстанції, вузлів керування водопроводом тощо.
Торговельне місце - спеціально обладнане, певного розміру робоче місце продавця в крамниці або поза нею для організації та здійснення роздрібного або оптового продажу товарів із додержанням чинних правил торговельного обслуговування та порядку розрахунків із покупцями.
Примітка. Робоче місце продавця - це місце постійного або тимчасового його перебування в процесі роботи.
ДБН В.2.2-23:2009 С 7
Торговельна зала магазину (крамниці) - торговельне приміщення магазину (крамниці) для показу, вибирання товарів та обслуговування покупців (крім приміщень для приймання скляної тари), яке охоплює площу для розміщення торговельно-технологічного обладнання, вузлів розрахунку, робочих місць продавців та площу для покупців, а також площу проходів, у тому числі основних евакуаційних проходів.
Торговельна площа магазину (крамниці) - сума площ торговельних залів, приміщень приймання та видавання замовлень, зали кафетерію, площ для торговельних послуг покупцям (додаткового обслуговування покупців, крім приміщень для приймання скляної тари) і проходів, у тому числі основних евакуаційних проходів.
Торговельний центр - група торговельних об'єктів, зосереджених в одному місці і керованих як одне ціле, які за своїми типами, розмірами та місцем розташування функціонально відповідають потребам торговельної зони, яку вони обслуговують.
Універмаг - магазин (крамниця) торговельною площею понад 2500 м2 із широким асортиментом непродовольчих товарів понад 10 тисяч асортиментних позицій.
Універсам (супермаркет) - магазин (крамниця) самообслуговування торговельною площею від 400 м2 до 2499 м2 з асортиментом продовольчих і непродовольчих товарів понад 5 тис. асортиментних позицій.
Ринковий комплекс - комплекс взаємопов'язаних підприємств ринкової торгівлі з підприємствами роздрібної торгівлі та підприємствами харчування, побутового і комунального обслуговування (приоб'єктний готель).
Прибудований магазин (крамниця) - магазин (крамниця), огороджувальна стіна (або стіни) якого є загальною або суміжною зі стінами житлового чи громадського будинку.
Поверх підвальний - згідно з ДБН В.2.2-9. Поверх підземний - згідно з ДБН В.2.2-9. Поверх цокольний - згідно з ДБН В.2.2-9. Поверх технічний - згідно з ДБН В.2.2-9.
4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
4.1 Підприємства торгівлі слід проектувати як об'єкти комплексної системи торговельно-побутового обслуговування і розміщувати в будинках, що стоять окремо, у складі громадських та торговельних центрів, у ринкових комплексах, а також у вбудованих та вбудовано-прибудованих приміщеннях житлових і громадських будинків або в прибудованих до них об'ємах.
Класифікація основних типів підприємств роздрібної торгівлі (магазинів) наведена в додатку А.
Магазини з продажу легкозаймистих матеріалів, а також горючих рідин (масел, фарб, розчинників тощо) слід розміщувати в будинках, що стоять окремо. У цих будинках допускається розміщувати інші магазини та підприємства побутового обслуговування за умови відокремлення їх протипожежною стіною 1 -го типу.
Розміщення магазинів, вбудованих у житлові будинки, допускається згідно з переліком, наведеним у 2.50 ДБН В.2.2-15.
Допускається розміщувати в цокольному поверсі житлових будинків не нижче III ступеня вогнестійкості (з урахуванням 9.3.4) і в підвальному та цокольному поверхах громадських будинків не нижче III ступеня вогнестійкості приміщення магазинів продовольчих товарів, магазинів непродовольчих товарів торговельною площею до 400 м2 (за винятком магазинів і відділів з продажу легкозаймистих матеріалів та горючих рідин). Ці приміщення слід відокремлювати від приміщень житлових і громадських будинків протипожежними перегородками не нижче 1-го типу та перекриттями не нижче 3-го типу без прорізів.
С. 8 ДБН В.2.2-23:2009
- Під час проектування, реконструкції або розширення будинків та споруд підприємств
торгівлі необхідно додержуватися вимог ДБН В.2.2-9, ДБН В.1.1-7, НАПБ Б.01.005, санітарних
правил СП 5781, а також передбачати елементи та пристрої, що враховують потреби інвалідів та
інших маломобільних груп населення, згідно з ДБН В.2.2-17 і додатком Б цих Норм. - Об'ємно-планувальна структура підприємств роздрібної торгівлі та організація їх земельної
ділянки повинні передбачати функціональне зонування з відокремленням потоків руху покупців і
товарів, а також пішохідних і транспортних потоків, в тому числі в зоні підвезення і розвантаження
товарів.
У магазинах вбудовано-прибудованих, прибудованих до житлового будинку або будинку іншого призначення слід забезпечувати ізоляцію руху покупців і машин, які доставляють товари, від потоків руху мешканців цього житлового будинку (з урахуванням 2.52 ДБН В.2.2-15), а також працівників і відвідувачів у будинках іншого призначення (згідно з вимогами їх функціонування).
При організації руху транспорту, який обслуговує підприємства торгівлі, необхідно враховувати вимоги щодо допустимого шуму згідно з СН 3077.
- Величину магазину і його спеціалізацію слід визначати відповідно до системи обслуго-
вування, що включає різні рівні згідно з ДБН 360. - Величина підприємств роздрібної торгівлі характеризується:
магазину (крамниці) - розміром торговельної площі;
ринку і ринкового комплексу - розміром торговельної площі цілорічної ринкової торгівлі.
5 РОЗМІЩЕННЯ БУДИНКІВ, ОРГАНІЗАЦІЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ
- Будинки та споруди підприємств роздрібної торгівлі слід передбачати на земельних ді-
лянках, що розташовуються згідно з вимогами містобудівних, санітарних та норм пожежної без-
пеки (ДБН 360, ДБН Б.2-4-1, ДСП 173, НАПБ Б.01.005). - Площі земельних ділянок приймаються згідно з ДБН 360, виходячи з величини підприємств
торгівлі. Для магазинів - із розрахунку від 0,02 га до 0,08 га (для сільської місцевості до 0,12 га)
на 100 м2 їх торговельної площі, для ринків і ринкових комплексів - із розрахунку від 7 м2 до 14 м2
на 1 м2 їх торговельної площі.
В умовах реконструкції площа земельних ділянок підприємств роздрібної торгівлі може бути скорочена на 25 %.
Орієнтовна площа земельних ділянок розташованих окремо магазинів продовольчих та непродовольчих товарів, ринків і ринкових комплексів наведена в додатку В.
Площа земельних ділянок торговельних центрів (ТЦ) визначається завданням на проектування відповідно до ДБН 360, табл. 6.1*.
5.3 На земельній ділянці магазину слід передбачати зону для покупців і зону для під'їзду та
розвантаження автомобілів. У зоні для покупців можуть розміщуватися майданчики для сезонної
торгівлі, кіосків, рундуків, торговельних автоматів, засобів реклами тощо, а також місця для
відпочинку покупців.
Майданчики для стоянки легкових автомобілів покупців і працівників підприємств (автостоянки) у зоні для покупців або закриті автостоянки та гаражі слід передбачати згідно з ДБН 360 і ДБН В.2.3-15.
5.4 Тимчасові споруди сезонної торгівлі, павільйони, кіоски тощо повинні розміщуватися
до будинків та інших споруд на відстані, яку слід приймати залежно від ступеня їх вогнестійкості
згідно з ДБН 360, але не менше 10 м. Допускається розташовувати вказані споруди біля зовнішніх
стін будинків та інших споруд, якщо такі стіни не мають отворів (прорізів) і відповідають вимогам
будівельних норм до протипожежних стін та за умови забезпечення проїзду для пожежних машин
згідно з вимогами нормативних документів.
ДБН В.2.2-23:2009 С. 9
Інвентарні будинки мобільного типу, кіоски, павільйони, контейнери та інші подібні споруди допускається розміщати групами, але не більше 20 одиниць в одній групі двосмугового торговельного ряду і 10 одиниць у групі односмугового ряду, а площа території, на якій вони розміщуються без протипожежних розривів, приймається згідно з НАПБ Б.01.005. Відстань між групами цих будинків (споруд) і від них до інших будинків та споруд необхідно приймати не менше 15 м.
- Ділянки підприємств роздрібної торгівлі повинні бути упорядковані, озеленені, облад-
нані малими архітектурними формами, елементами благоустрою та місцями для встановлення
рекламних стендів. Під'їзні шляхи, тротуари і розвантажувальні майданчики повинні бути заас-
фальтовані або замощені. - У зоні для під'їзду і розвантаження автомобілів встановлюються навіси для тари (якщо
зберігання тари не передбачено в складських приміщеннях будинків та споруд), а також роз-
міщуються майданчики контейнерів для сміття. - На території підприємства роздрібної торгівлі необхідно передбачати організоване водо-
відведення, а на ділянках, де існує зливова каналізація, - відведення води до зливової каналізації.
Для прибирання території необхідно передбачати поливальні крани. - Контейнери для сміття мають бути встановлені на заасфальтованому чи забетонованому
майданчику, межа якого повинна бути не менше 1 м від основи кожного контейнера. Майданчик
сміттєзбирного контейнера повинен розташовуватися на відстані не менше 25 м від підприєм-
ства торгівлі і від вікон та дверей житлових і громадських будинків.
6 ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ ТА КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ 6.1 Загальні вимоги
6.1.1 Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення будинків і споруд підприємств роздріб-
ної торгівлі мають забезпечувати можливість організації торгівлі сучасними методами (само-
обслуговування, вільний доступ до товарів, продаж за зразками, з урахуванням застосування
тари-обладнання тощо) і можливість використання традиційних методів торгівлі, передбачати
комплексну механізацію вантажно-розвантажувальних робіт засобами вертикального та гори-
зонтального транспорту, а також забезпечувати зручності для покупців і продавців.
Конструктивні рішення будинків слід розробляти згідно з вимогами ДБН В.1.1-7, СНиП 2.01.01, ДБН В.1.2-2 і ДСТУ Б В.1.2-3, ДБН В.2.1-10, ДБН В.2.6-31. В особливих умовах будівництва (просідаючі ґрунти, підроблювані території, сейсмічні райони) слід керуватися ДБН В.1.1-5 і ДБН В.1.1-12.
- Поверховість підприємств роздрібної торгівлі (у тому числі кількість надземних і під-
земних поверхів) визначається за завданням на проектування з урахуванням містобудівних, тех-
нологічних, санітарно-гігієнічних і протипожежних вимог. - У функціональній структурі будинків підприємств роздрібної торгівлі передбачаються
такі основні групи приміщень:
торговельні й інші приміщення для обслуговування покупців (торговельні зали, зали прий-
мання та видавання замовлень, кафетерій та інші);
приміщення для приймання та зберігання товарів, приміщення для готування товарів до
продажу (прийомочні, розвантажувальні, комори та склади, охолоджувані камери, приміщення
готування товарів до продажу, фасувальні, комплектувальні відділів замовлень тощо);
підсобні приміщення (приміщення для зберігання тари, контейнерів, пакувальних мате-
ріалів, інвентаря, спецодягу тощо);
службові та побутові приміщення (адміністративні, конторські, пожежний пост, кімнати
персоналу, гардеробні, душові, туалети тощо);
технічні приміщення систем інженерного обладнання (венткамери, машинні відділення
ліфтів та холодильних установок, тепловий вузол, насосна станція пожежогасіння тощо).
С. 10 ДБН В.2.2-23:2009
- Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення повинні забезпечувати можливість
збільшення торговельної площі в процесі експлуатації за рахунок комор та інших неторговельних
приміщень на основі принципів гнучкого планування і з урахуванням застосування тари-об-
ладнання, комплексної механізації та автоматизації торговельних і виробничих процесів за умови
дотримання вимог стосовно пожежної безпеки. - До планувальних рішень підприємств торгівлі встановлюються такі функціонально-
технологічні вимоги.
Торговельні зали повинні бути зручно зв'язані з приміщеннями для готування товарів до продажу, приміщеннями для зберігання товарів.
З торговельних залів, складських приміщень (комор) і приміщень для готування товарів до продажу не повинно бути безпосередніх входів до службових, побутових та технічних приміщень.
Прийомочні, розвантажувальні слід, як правило, розміщувати поблизу від приміщень зберігання товарів.
Всі підсобні, службові та побутові приміщення для персоналу повинні бути ізольовані від приміщень для зберігання харчових продуктів.
6.1.6 В універсамах, гіпермаркетах та інших продовольчих магазинах приміщення комор та
готування товарів до продажу слід передбачати, як правило, на одному рівні з відповідною за
спеціалізацією торговельною залою.
В умовах реконструкції допускається розміщення комор (за винятком комор для легкозаймистих матеріалів і горючих рідин), приміщень для готування товарів до продажу та торговельних залів на різних рівнях у разі забезпечення зв'язку за допомогою підйомників, вантажних ліфтів або інших пристоїв для товарів, а також сходів, пандусів, пасажирських ліфтів для покупців (відвідувачів) і персоналу.
Допускається розміщення в підвальному та цокольному поверхах комор і складських приміщень продовольчих та непродовольчих магазинів, торговельні зали яких розміщені на першому поверсі і вище, а також підсобних приміщень магазинів (у тому числі для приймання скляної тари, зберігання контейнерів, пакувальних матеріалів, прибирального інвентаря тощо), побутових приміщень (гардеробні, вбиральні, умивальні, душові, роздягальні, кабіни особистої гігієни жінок), технічних приміщень систем інженерного обладнання будинків.
6.1.7 Торговельні зали, фасувальні, комплектувальні, прасувальні, майстерні й інші примі-
щення підприємств роздрібної торгівлі з тривалим перебуванням людей рекомендується забез-
печувати, як правило, природним освітленням.
Допускається влаштовувати без природного освітлення торговельні зали, приміщення приймання скляної тари від населення, складські приміщення, підсобні (комори для зберігання тари, контейнерів, інвентаря, у тому числі прибирального), побутові приміщення персоналу і технічні, тобто всі приміщення, які допускається розміщувати у підвальних поверхах згідно з ДБН В.2.2-9 і для яких може передбачатися лише штучне освітлення згідно з ДБН В.2.5-28. У цьому випадку зазначені приміщення мають бути обладнані системою примусового димовидаляння.
6.1.8 Висоту поверхів будинків приймають, як правило, 3,3 м (не менше 3,0 м від підлоги до
стелі).
Допускається за обґрунтування (механізація, обладнання, конструкції) збільшувати висоту поверхів із торговельною залою площею більше 400 м2 до 3,6 м, а більше 1000 м2 - до 4,2 і 4,8 м (за завданням на проектування). Висоту двосвітних торговельних залів допускається приймати 4,8 м за наявності антресолей, а для торговельних залів ринків - у випадках, коли внутрішній об'єм зали дозволяє передбачати природну вентиляцію відповідно до 9.4.5. Висоту поверху із торговельною залою у разі кондиціонування повітря слід приймати не більше 4,2 м.
6.1.9 Висоту поверху підприємств торговельною площею до 250 м2, вбудованих у житлові
будинки, допускається приймати за висотою поверху житлового будинку, але не менше 2,8 м.
ДБН В.2.2-23:2009 С. 11
- У коридорах, складських, підсобних приміщеннях допускається скорочення висоти від
підлоги до стелі до 2,2 м, у технічних приміщеннях без постійного перебування людей висоти
проходів до обладнання в них - до 1,9 м. - Входи та сходи для обслуговуючого персоналу повинні бути окремими від входів та
сходів для покупців. Допускається влаштовувати їх суміщеними для підприємств торговельною
площею до 100 м2, як окремо розташованих, так і вбудованих підприємств торгівлі у будинки
іншого призначення.
Входи до комор та інших неторговельних приміщень слід розташовувати з боку виробничих груп приміщень. У підприємствах торговельною площею до 250 м2 допускається передбачати додаткові входи до торговельної зали для подавання товарів із суміжних із торговельною залою комор.
- Підлога на шляхах переміщення товарів і евакуації з торговельних залів не повинна
мати порогів. Асфальтова підлога допускається лише в розвантажувальному приміщенні на май-
данчику для автомобілів. У решті приміщень матеріал підлоги визначається проектом за погод-
женням із органами державного пожежного та санітарного нагляду. - В універсамах та в продовольчих магазинах торговельною площею 1500 м2 і більше
(гіпермаркетах), в універмагах та непродовольчих магазинах торговельною площею 3500 м2 і
більше допускається передбачати (за завданням на проектування) місця для розміщення кіосків
та торговельних автоматів.
6.2 Торговельні приміщення
6.2.1 До складу торговельної площі підприємств торгівлі входить площа торговельних залів і
приміщень для додаткового обслуговування відповідно до переліку згідно з додатком Г. Цей
перелік не регламентується і визначається відповідно до завдання на проектування.
У торговельну площу магазину не входить площа приміщень для приймання скляної тари, які мають, як правило, окремі входи для відвідувачів.
Мінімальний коефіцієнт установної площі в торговельній залі слід приймати не менше 0,25.
6.2.2 Відділи замовлень рекомендується передбачати в продовольчих магазинах з універсаль-
ним асортиментом товарів торговельною площею, як правило, 400 м2 і більше (у сільських посе-
леннях - торговельною площею 250 м2 і більше).
Допускається передбачати за завданнями на проектування відділи замовлень в інших продовольчих магазинах і за меншої торговельної площі.
Площу приміщень відділу замовлень слід приймати не менше розрахункової, визначеної за питомими показниками мінімальної площі згідно з додатком Д.
6.2.3 Площу кафетеріїв слід приймати не менше розрахункової, визначеної за питомими
показниками мінімальної площі згідно з додатком Е.
Площі сокових барів, відділів кулінарії тощо підприємств харчування встановлюються завданнями на проектування згідно з нормами на проектування підприємств громадського харчування (ресторанного господарства) відповідно до вимог ДСТУ 4281, СП 42-123-5777 і СП 5781.
- Площі інших приміщень додаткового обслуговування слід визначати завданням на
проектування з урахуванням додатка Ж. - При продовольчих магазинах за завданням на проектування допускається передбачати
кулінарний цех із виготовлення харчової продукції з реалізацією її у відповідному відділі (від-
ділах) магазину. При цьому слід враховувати вимоги СП 42-123-5777. - У разі влаштування у магазинах кафетеріїв, сокових барів, відділів кулінарії тощо їх
необхідно розміщувати (у продовольчих магазинах і відділах) з доступом для покупців із зовніш-
нього боку вузла розрахунку (поза контрольованою зоною) чи у приміщенні з окремим входом
для покупців.
С.12 ДБН В.2.2-23:2009
- Планування торговельних залів у магазинах самообслуговування має забезпечувати мож-
ливість розміщення централізованих (на поверх або на будинок у цілому) вузлів розрахунку та
прилавків або камер (чарунок) для зберігання особистих речей покупців. - У плануванні торговельних залів гіпермаркетів, універсамів (супермаркетів тощо) необ-
хідно враховувати такі вимоги:
передбачати продаж товарів методом самообслуговування з централізованою системою оп-
лати (для товарів, які не можуть продаватися за цим методом, слід встановлювати нестаціонарні
прилавки індивідуального обслуговування);
вирішувати планування торговельних залів, забезпечуючи співвідношення сторін від 1:1 до
1:3 і приймаючи найменшу ширину залів залежно від кількості кас, яка визначається на основі
орієнтовних показників площі торговельної зали на одну касу;
касові кабіни (місця реєстраторів розрахункових операцій) слід встановлювати по прямій
лінії з організацією проходів для покупців від кожної кабіни, яку повернуто так, щоб касири
(реєстратори) були спрямовані обличчям до покупців, що виходять із зали;
столи для перекладання товарів з інвентарних кошиків та візків до сумок покупців роз-
міщувати згідно з напрямком руху покупців до виходу;
вхід та вихід для покупців розташовувати поруч; тамбур може бути спільним;
ряди прилавків самообслуговування розташовувати перпендикулярно до лінії кас, при цьо-
му забезпечуючи зручне завантаження вітрин-холодильників під час торгівлі.
Для визначення частки площі, зайнятої обладнанням, по відношенню до всієї площі торговельної зали універсаму (супермаркету тощо) рекомендується користуватися такими орієнтовними величинами:
прилавки самообслуговування - 22-23 %;
каси (місця реєстраторів розрахункових операцій), прилавки індивідуального обслугову-
вання - 3-4 %;
всього торговельного обладнання - 25-27 %.
6.2.9 У магазинах самообслуговування кількість робочих місць контролерів-касирів слід
приймати залежно від площі торговельної зали на одне робоче місце контролера-касира (реєст-
ратора розрахункових операцій):
до 100 м2 включно - у продовольчих магазинах;
до 160 м2 включно - в непродовольчих магазинах.
Площа вузла розрахунку повинна прийматися не більше 15 % від площі торговельної зали. У цьому розрахунку не враховується площа торговельної зали, призначена для додаткового обслуговування.
- Ширину проходів між обладнанням у торговельних залах слід приймати згідно з до-
датком К. - Вітрини непродовольчих магазинів повинні мати експозиційні площадки глибиною від
1,2 м до 2,5 м (залежно від асортименту товарів). Підлога експозиційної площадки повинна бути
на висоті не більше 0,6 м над тротуаром. Горизонтальне членування рам вітрин на висоті менше
2,0 м над рівнем підлоги експозиційної площадки не допускається.
У вітринах належить передбачати заходи для захисту поверхонь охолодження від запітніння та обледеніння, а в разі необхідності - пристрої для захисту від сонячних променів. У продовольчих магазинах, ринках і відділах замовлень вітрини з експозиційними площадками передбачати, як правило, не слід.
ДБН В.2.2-23-2009 С. 13
6.3 Приміщення для приймання, зберігання та готування товарів до продажу
6.3.1 Розвантажувальні платформи мають бути, як правило, вище рівня майданчика, де розта-
шовані автомобілі, на 1,1 м - 1,2 м.
Для малотоннажних автомобілів за завданнями на проектування допускається приймати висоту розвантажувальної платформи над рівнем майданчика для автомобілів 0,6 м - 0,8 м.
Допускається за завданнями на проектування розміщувати майданчики для автомобілів на одному рівні з розвантажувальною платформою за наявності розвантажувально-підйомних засобів.
Площа розвантажувальної платформи включається до складу розрахункової (нормованої) площі будинку магазину в разі, якщо розвантаження товарів відбувається в опалюваних приміщеннях.
Ширина платформи прямокутної форми має бути 4,0 м - 4,5 м (для розвантаження малотоннажних автомобілів - 3 м); пилоподібної форми - від 2,5 м до 3,5 м у найбільш вузькому місці.
В універсамах (гіпермаркетах тощо) та продовольчих магазинах торговельною площею 1500 м2 і більше, в універмагах та непродовольчих магазинах (крім меблевих) - 4500 м2 і більше, у меблевих - 1000 м2 і більше, а також у ринках торговельною площею 1500 м2 і більше допускається (за завданнями на проектування) збільшувати ширину платформи до 6,0 м.
6.3.2 Розвантажувальні платформи повинні розміщуватися залежно від кліматичного району
будівництва і величини магазину:
у II і III кліматичних зонах (крім IIIБ) - під навісами для продовольчих магазинів величи-
ною до 1000 м2; для непродовольчих магазинів - до 2500 м2. Для магазинів більшої величини -
у неопалюваних або опалюваних приміщеннях (згідно з завданням на проектування);
у IIIБ і IVB кліматичних зонах - під навісами, незалежно від величини магазину. Для
продовольчих магазинів (гіпермаркетів) величиною 4500 м2 і більше допускається передбачати
розвантаження в неопалюваних приміщеннях (за завданнями на проектування).
Навіси повинні повністю перекривати розвантажувальну платформу і на 1 м кузов автомобіля.
У випадках, коли розвантажувальні місця в магазинах для нічного завезення товарів передбачаються поза основною розвантажувальною платформою, допускається заміняти платформу (за відповідних обґрунтувань) розвантажувально-навантажувальними пристроями.
У разі реконструкції магазинів розвантаження товарів передбачається відповідно до конкретних умов реконструкції згідно з завданнями на проектування.
6.3.3 Для магазинів, вбудованих і вбудовано-прибудованих у житлові будинки, розвантажу-
вальні (завантажувальні) приміщення і розвантажувальні платформи слід проектувати згідно з
вимогами ДБН В.2.2-15.
Для магазинів, що прибудовуються до торців житлових будинків, коли розвантаження організоване з бічного фасаду прибудови і віддалене від житлового будинку, розвантажувальну платформу та розвантажувальне (завантажувальне) приміщення слід проектувати згідно з вимогами до окремо розташованих будинків магазинів відповідно до 6.3.2 цих Норм.
- Розвантажувальні платформи в ринках розміщують, як правило, під навісами.
- Кількість розвантажувальних місць у магазинах і в ринках слід приймати згідно з таб-
лицею 1.
С 14 ДБН В.2.2-23:2009
Таблиця 1
|
Характеристика магазину |
Класифікаційна група |
Величина підприємства, |
