НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
Будинки і споруди
МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ
ПИТОМИХ ТЕПЛОВИТРАТ
НА ОПАЛЕННЯ БУДИНКІВ
ДСТУ Б В.2.2-21:2008
Київ
Мінрегіонбуд України
2009
ПЕРЕДМОВА
- РОЗРОБЛЕНО: Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій (НДІБК)
РОЗРОБНИКИ: Г. Фаренюк, канд.техн.наук (науковий керівник), Ю. Слюсаренко, канд.техн.наук,
Є. Колесник
ЗА УЧАСТЮ: Науково-дослідний інститут будівельної фізики, Росія (Ю. Матросов, канд. техн. наук); Академія енергетики України (Ю. Ковальчук, д-р техн. наук); Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" (Г. Онищук, д-р екон. наук; Г. Агєєа, канд. тех. наук); Донбаська національна академія будівництва і архітектури (М. Тимофеев, канд. техн. наук, С. Сахновська); Полтавський національний технічний університет ім. Юрія Кондратюка
(А. Строй, д-р техн наук.; В. Чернявський, канд. тех. наук; О. Чумуріна, канд. тех. наук)
- ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 28.11.08 № 546, чинний з 2009-06-01
3 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ
ЗМІСТ
с.
|
[0.1] НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ [0.1.1] Київ [1] [1.0.0.1] Метод визначення питомих тепловитрат на опалення будинків [2] 1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ [3] 2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ [4] З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ [5] 4 СУТЬ МЕТОДУ [6] 5 ВИБІР ОБ'ЄКТА ВИПРОБУВАНЬ [7] 6 ОБЛАДНАННЯ ТА ЗАСОБИ КОНТРОЛЮВАННЯ [8] 7 ПІДГОТОВКА ДО ВИПРОБУВАНЬ [9] 8 ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАНЬ [10] 10 АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИПРОБУВАНЬ [11] 11 ОЦІНЮВАННЯ ПОХИБКИ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИПРОБУВАНЬ [12] 12 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ [13] ДОДАТОК А [14] ЖУРНАЛ ЗАПИСУ ВИМІРЯНИХ ТА РОЗРАХОВАНИХ ПАРАМЕТРІВ [15] ДОДАТОК Б [16] ВИЗНАЧЕННЯ ТЕПЛОВИХ НАДХОДЖЕНЬ КРІЗЬ СВІТЛОПРОЗОРІ [17] КОНСТРУКЦІЇ БУДИНКУ ВІД СОНЯЧНОЇ РАДІАЦІЇ [18] [19] ФОРМА ПРОТОКОЛУ ВИПРОБУВАНЬ |
ВСТУП
Цей стандарт розроблено з метою визначення у натурних умовах показника питомих тепловитрат на опалення будинку та оцінки відповідності показника вимогам ДБН В.2.6 31.
Встановлений цим стандартом метод дозволяє визначати загальний коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будинку.
Стандарт є базовим, що забезпечує визначення параметрів енергетичного паспорта будинків при проведенні натурного енергетичного обстеження будинків, що експлуатуються.
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
Будинки та споруди
Метод визначення питомих тепловитрат на опалення будинків
Здания и сооружения
Метод определения удельных теплопотерь на отопление зданий
Buildings and structures
Method for determination of specific heat consumption for buiding heating
___________________________________________________________________________________________
Чинний від 2009-06-01
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Цей стандарт установлює метод експериментального визначення в натурних умовах питомих тепловитрат на опалення та нагрівання повітря, що інфільтрується в результаті природної вентиляції (далі - питомі тепловитрати на опалення) будинків та оцінки відповідності нормативним вимогам.
Цей стандарт поширюється на опалювані приміщення, групи приміщень (квартири) житлових та громадських будинків.
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:
ДБН В.2.5 24-2003 Інженерне обладнання будинків і споруд. Електрична кабельна система опалення
ДБН В.2.6-31:2006 Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція будівель
ДСТУ 2837-94 (ГОСТ 3044-94) Перетворювачі термоелектричні. Номінальні статичні характеристики перетворення
ДСТУ 2857-94 (ГОСТ 6616-94) Перетворювачі термоелектричні. Загальні технічні умови
ДСТУ 3756-98 (ГОСТ 30619-98) Енергозбереження. Перетворювачі теплового потоку термоелектричні загального призначення. Загальні технічні умови
ДСТУ 4179 2003 Рулетки вимірювальні металеві. Технічні умови
ДСТУ-Н Б А.2.2 5:2007 Проектування. Настанова з розроблення та складання енергетичного паспорта будинків при новому будівництві та реконструкції
ДСТУ Б В.2.2-19:2007 Будинки та споруди. Метод визначення повітропроникності огороджувальних конструкцій в натурних умовах
ДСТУ Б В.2.6 17-2000 (ГОСТ 26602.1 99) Конструкції будинків і споруд. Блоки віконні та дверні. Методи визначення опору теплопередачі
ГОСТ 8.207-76 ГСИ. Прямые измерения с многократными наблюдениями. Методы обработки результатов наблюдений. Основные положения (ДСВ. Прямі вимірювання з багатократними спостереженнями. Методи обробки результатів спостережень)
ГОСТ 1791-67 Проволока из никелевого и медно-никелевых сплавов для удлиняющих проводов к термоэлектрическим преобразователям. Технические условия (Дріт з нікелевого та мідно-нікелевих сплавів для подовжувальних проводів до термоелектричних перетворювачів. Технічні умови)
ГОСТ 6570-96 Счетчики электрической активной и реактивной энергии индукционные. Общие технические условия (Лічильники електричної активної та реактивної енергії індукційні. Загальні технічні умови)
ГОСТ 8711-93 (МЭК 51-2-84) Приборы аналоговые показывающие электроизмерительные прямого действия и вспомогательные части к ним. Часть 2. Особые требования к амперметрам и вольтметрам (Прилади аналогові показувальні електровимірювальні прямої дії та допоміжні частини до них. Частина 2. Особливі вимоги до амперметрів та вольтметрів)
ГОСТ 9245-79 Потенциометры постоянного тока измерительные. Общие технические условия
(Потенціометри постійного струму вимірювальні. Загальні технічні умови)
ГОСТ 9736-91 Приборы электрические прямого преобразования для измерения неэлектрических величин. Общие технические требования и методы испытаний (Прилади електричні прямого перетворення для вимірювання неелектричних величин. Загальні технічні вимоги та методи випробувань)
ГОСТ 16617-87 Электроприборы отопительные бытовые. Общие технические условия (Електроприлади опалювальні побутові. Загальні технічні умови)
ГОСТ 26253-84 Здания и сооружения. Метод определения теплоустойчивости ограждающих конструкций (Будинки та споруди. Метод визначення теплостійкості огороджувальних конструкцій)
ГОСТ 26254-84 Здания и сооружения. Метод определения сопротивления теплопередаче ограждающих конструкций (Будинки та споруди. Метод визначення опору теплопередачі огороджувальних конструкцій)
ГОСТ 26629-85 Здания и сооружения. Метод тепловизионного контроля качества теплоизоляции ограждающих конструкций (Будинки та споруди. Метод тепловізійного контролю теплоізоляції огороджувальних конструкцій)
ГОСТ 27570.0-87 (МЭК 335-1-76) Безопасность бытовых и аналоговых электрических приборов. Общие требования и методы испытаний (Безпека побутових та аналогових електричних приладів. Загальні вимоги та методи випробувань)
СНиП 2.01.01-82 Строительная климатология и геофизика (Будівельна кліматологія та геофізика)
СНиП ІІІ-4-80* Техника безопасности в строительстве (Техніка безпеки в будівництві)
З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
У цьому стандарті використано терміни, установлені в ДБН В.2.6-31: теплоізоляційна оболонка будинку, питомі витрати теплової енергії, клас енергетичної ефективності, енергетичний паспорт будинку.
Нижче подано терміни, вжиті в цьому стандарті, та визначення позначених ними понять.
3.1 енергетичне обстеження (енергетичний аудит, енергоаудит)
Визначення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на обігрівання будинку під час його експлуатації, що включає проведення аналізу архітектурно-планувальних рішень, інструментального встановлення теплотехнічних показників теплоізоляційної оболонки будинку та енергетичних характеристик інженерного обладнання, структури енерговитрат упродовж опалювального періоду, визначення відповідності фактичних питомих тепловитрат нормативним значенням, визначення потенціалу енергозбереження, розробки обґрунтованих заходів з підвищення рівня енергетичної ефективності будинку
3.2 підвищення енергетичної ефективності будинку
Комплекс конструктивних заходів, що приводять до зниження витрат теплової енергії на опалення будинку при обов'язковому забезпеченні оптимальних мікрокліматичних умов приміщень
3.3 термін ефективної експлуатації теплоізоляційної оболонки та її елементів
Експлуатаційний період, упродовж якого шар теплової ізоляції конструкцій теплоізоляційної оболонки будинку зберігає свої теплоізоляційні властивості на рівні проектних показників, що підтверджується результатами лабораторних випробувань і зазначено в умовних роках експлуатації (терміну служби)
3.4 загальний коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будинку
Показник, що характеризує інтенсивність теплопередачі через теплоізоляційну оболонку будинку і враховує трансмісійну та інфільтраційну складові, чисельно дорівнює осередненій за площею густині теплового потоку, віднесеній до різниці температур внутрішнього і зовнішнього повітря в 1 К на площі 1 м2
3.5 теплова ізоляція
Властивість сукупності огороджувальних конструкцій, що утворюють замкнутий об'єм внутрішнього простору будівлі, чинити опір переносу теплоти між приміщенням та зовнішнім середовищем, а також між приміщеннями з різною температурою повітря
3.6 інфільтрація
Проникнення повітря через огороджувальні конструкції із зовнішнього середовища в приміщення за рахунок перепаду тиску повітря зовнішнього та внутрішнього середовищ, що формується вітровим та тепловим факторами
3.7 приміщення
Частина будинку, що має замкнутий зовнішніми та внутрішніми огороджувальними конструкціями об'єм
3.8 група приміщень
Частина будинку, що складається з кількох приміщень, які поєднуються дверними прорізами з замкнутим об'ємом відповідно до 3.7
4 СУТЬ МЕТОДУ
4.1 Суть методу полягає в тому, що в опалювальний період для визначених інтервалів часу у приміщеннях, що випробовуються, та (або) будинку в цілому вимірюють витрату теплової енергії на опалення, середню температуру повітря всередині та ззовні приміщення та інтенсивність сумарної сонячної радіації на горизонтальну поверхню. Для цих же інтервалів часу розраховуються величини загальних тепловтрат через огороджувальні конструкції теплоізоляційної оболонки будинку, що дорівнюють виміряним витратам теплової енергії на опалення та сумарним теплонадходженням (побутовим та через вікна від сонячної радіації). Визначають лінійну залежність розрахованих загальних тепловтрат при відповідних різницях температур внутрішнього і зовнішнього повітря. За цією залежністю, а також за розмірами внутрішніх приміщень та огороджувальних конструкцій розраховується загальний коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будинку, питомі тепловитрати на опалення будинку за опалювальний період.
4.2 Визначення питомих тепловитрат на опалення будинку за опалювальний період дозволяє з'ясувати кількісно відповідність нормативним вимогам енергетичних та теплотехнічних параметрів теплової ізоляції, встановити клас енергетичної ефективності будинку та визначити вплив окремих заходів з енергозбереження в будинку.
5 ВИБІР ОБ'ЄКТА ВИПРОБУВАНЬ
5.1 Об'єктами випробувань є житлові багатоквартирні та одноквартирні будинки, громадські будинки, квартира, приміщення або група приміщень у будинку, які опалюються і експлуатуються не менше одного року. Об'єкт випробувань повинен мати систему опалення, обладнану пристроями автоматичного регулювання, що забезпечують задане підведення теплоти для підтримки температури в приміщеннях на рівні розрахункової згідно з додатком Г ДБН В.2.6-31 в залежності від призначення будинку, та обладнану пристроєм для вимірювання витрати енергії (тепловим або електричним лічильником) на опалення об'єкта випробувань.
5.2 Зовнішні огороджувальні конструкції повинні знаходитись в стані, що забезпечує нормальну експлуатацію об'єкта в опалювальний період: вікна, балконні двері, вхідні двері повинні мати ущільнювальні прокладки в стулках.
5.3 У разі відсутності в об'єкті випробувань лічильника теплової енергії або неможливості його ввімкнення до існуючої системи водяного опалення пристрої опалення в приміщеннях, що випробовуються, вимикають. Замість них встановлюється електрична система опалення, наприклад, за допомогою електричних нагрівальних приладів із термостатами, що під'єднуються до електролічильника, який дозволяє реєструвати витрату спожитої енергії.
Також рекомендується заміна на період випробувань існуючої системи опалення на електричну систему в одноквартирних будинках.
6 ОБЛАДНАННЯ ТА ЗАСОБИ КОНТРОЛЮВАННЯ
6.1 Під час випробування об'єкта за показником питомих тепловитрат на опалення необхідно експериментальне визначити наступні величини:
витрати теплової енергії на опалення будинку та (або) окремих його приміщень;
температуру внутрішнього повітря об'єму, що випробовується;
температуру зовнішнього повітря;
сумарну (пряму та розсіяну) сонячну радіацію на горизонтальну поверхню за умов хмарності;
побутові тепловиділення.
6.2 Для вимірювання витрати енергії на вході водяної системи опалення в будинок (приміщення, групу приміщень або квартири) використовують лічильник теплової енергії, що складається з:
- первинного перетворювача витрати гарячої води, що врізається в трубопровід із більш низькою температурою (зворотний трубопровід);
- двох первинних перетворювачів температури, один з яких встановлюється на трубопроводі, що подає гарячу воду в систему опалення (подавальному трубопроводі), другий - на трубопроводі, що повертає воду, яка пройшла через систему опалення, в тепломережу (зворотному трубопроводі);
- теплообчислювача, що містить блок обробки сигналів та стаціонарно приєднаний друкуючий пристрій виводу (принтер).
6.3 Дозволяється використання інших лічильників теплової енергії, скомплектованих із перетворювачів витрати та температури води та теплообчислювача, повірених у встановленому порядку. У разі відсутності теплообчислювача допускається встановлення на трубопроводах вимірювальних перетворювачів витрати теплоносія (витратомірів) та датчиків температури, що дозволяють визначати витрату енергії згідно з 6.4.
6.4 У випадку відсутності теплообчислювача у системі вимірювання здійснюється безпосереднє періодичне вимірювання витрати води та температур на подавальному та зворотному трубопроводах та обчислюється витрата енергії ?Q, Вт · год, за формулою:
де с - питома теплоємність води, що дорівнює 4,184 кДж/(кг?К);
?V - різниця показів витратоміра в кінці та на початку вимірювань, м3;
?0 - густина води в системі опалення, кг/м3, що визначається за формулою:
t под -температура води в подавальному трубопроводі, °С;
t зв - температура води в зворотному трубопроводі, °С.
6.5 Для забезпечення підтримання постійної температури в приміщеннях будинку з системою водяного опалення тепловий пункт будинку повинен бути оснащений пристроєм автоматичного регулювання подачі теплоти на опалення в залежності від зміни температури зовнішнього повітря.
6.6 У разі влаштування на період випробувань у приміщеннях будинку електричної системи опалення використовуються опалювальні пристрої згідно з ГОСТ 16617, а витрату електричної енергії вимірюють електролічильником згідно з ГОСТ 6570.
6.7 Для вимірювання температури внутрішнього повітря приміщень, що випробовуються, та зовнішньої температури в якості первинних перетворювачів використовують термоелектричні перетворювачі згідно з ДСТУ 2857 (ГОСТ 6616) із встановленням відповідності номінальним статичним характеристикам перетворення згідно з ДСТУ 2837 (ГОСТ 3044).
6.8 У якості вторинних вимірювальних приладів, що підключаються до термоелектричних перетворювачів за допомогою подовжувальних проводів згідно з ГОСТ 1791, використовують потенціометри постійного струму згідно з ГОСТ 9245, мілівольтметри згідно з ГОСТ 8711 (МЭК 51-2), ГОСТ 9736.
Допускається використання інших первинних перетворювачів температури та приладів, повірених у встановленому порядку.
6.9 Для вимірювання сумарної сонячної радіації на горизонтальну поверхню за умов хмарності використовуються піранометри М 80М згідно з ГОСТ 26253.
6.10 Для визначення внутрішніх розмірів приміщень та огороджувальних конструкцій використовується сталева рулетка згідно з ДСТУ 4179.
7 ПІДГОТОВКА ДО ВИПРОБУВАНЬ
7.1 Перед початком випробувань необхідно:
з'ясувати наявність у системі опалення будинку приладів вимірювання витрати теплоти на опалення, перевірити їх працездатність та наявність документації з калібрування витратоміра гарячої води та лічильника теплової енергії в цілому;
провести випробування на повітропроникність обраного об'єкта згідно з ДСТУ Б В.2.2-19 та при виявленні грубих відхилень від проекту провести відповідно до 5.2 усунення цих дефектів;
забезпечити працездатність та правильне налаштування приладів автоматичного регулювання подачі теплоти на опалення.
7.2 При оцінці енергоспоживання в окремих приміщеннях будинку з водяним опаленням необхідно замінити існуючі опалювальні пристрої на електричні шляхом вимкнення приладів водяного опалення та ввімкнення електронагрівачів.
У разі наявності у приміщеннях з електричними опалювальними пристроями стояків функціонуючої в будинку системи водяного опалення здійснюють їх теплоізоляцію ефективним м'яким утеплювачем завтовшки не менше 30 мм.
7.3 Для вимірювання температури внутрішнього повітря чутливі елементи термоелектричних перетворювачів встановлюються в центрі приміщення на висоті 1,5 м.
7.4 Термоелектричні перетворювачі для вимірювання температури зовнішнього повітря встановлюються в місцях, які не піддаються впливу сонячної радіації. Чутливий елемент піранометра для вимірювання інтенсивності сонячної радіації на горизонтальну поверхню за умов хмарності встановлюється в незатінених місцях.
7.5 При визначенні опору теплопередачі зовнішніх огороджувальних конструкцій (стін, вікон, покриттів, перекриттів горищ та перекриттів підлоги першого поверху) прилади для визначення приведеного коефіцієнта теплопередачі, перетворювачі теплових потоків термоелектричні згідно з ДСТУ 3756 (ГОСТ 30619) та термоелектричні перетворювачі встановлюються відповідно до ГОСТ 26254 та ДСТУ Б В.2.6-17 (ГОСТ 26602.1). Зони теплопровідних включень виявляються тепловізійним методом згідно з ГОСТ 26629.
7.6 При визначенні повітропроникності та кратності повітрообміну об'єкта випробувань необхідно керуватися ДСТУ Б В.2.2-19.
8 ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАНЬ
8.1 Вимірювання здійснюють протягом опалювального періоду, обравши тривалість вимірювань:
експрес-методом за два тижні;
методом довготривалих випробувань за три місяці.
Експрес-метод є припустимим і його можна застосовувати за необхідності отримання швидких результатів не більше ніж в одному будинку.
Періодичність вимірювання витрати енергії, Вт?год, за наявності лічильника теплової енергії (електролічильника) або лічильника витрати води та температури в подавальному та зворотному трубопроводах, а також побутових тепловиділень обирається в залежності від тривалості вимірювань для: двох тижнів - один раз на добу в один і той же час, прийнятий за початковий при проведенні випробувань; трьох місяців - один раз на тиждень в один і той же час останньої доби тижня, прийнятий за початковий при проведенні випробувань.
8.2 Вимірювання температури зовнішнього та внутрішнього повітря, ?С, та величини сумарної (прямої та розсіяної) сонячної радіації за умов хмарності Qгор, Вт/м2, що припадає на горизонтальну поверхню, здійснюється згідно з ГОСТ 26253 при тривалості вимірювань протягом двох тижнів - один раз на добу о дванадцятій годині. При тривалості вимірювань протягом трьох місяців температуру зовнішнього повітря та величину сумарної сонячної радіації на горизонтальну поверхню приймають за даними найближчої метеостанції, а температуру внутрішнього повітря - на рівні розрахункової згідно з ДБН В.2.6-31.
8.3 Побутові тепловиділення приймаються згідно з ДСТУ-Н Б А.2.2-5.
Допускається вимірювати та розраховувати побутові тепловиділення, враховуючи при цьому дані електричного та газового лічильників.
8.4 Під час випробувань проводиться обмірювання внутрішніх розмірів приміщень та поверхні зовнішніх огороджувальних конструкцій. За наявності проекту будинку, що досліджується, допускається приймати розміри приміщень за даними проекту.
8.5 Результати вимірювань оформлюються згідно з додатком А.
9 ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ ВИПРОБУВАНЬ
9.1 Розраховується середня температура зовнішнього повітря t 3 i, ,?С:
при тривалості вимірювань протягом двох тижнів - середня за добу за формулою:
де t зн -температура, що вимірювалась протягом доби о 6, 12, 18 та 24 год, ?С;
- при тривалості вимірювань протягом трьох місяців - середня за тиждень за формулою:
де tд - середня за добу температура за даними метеостанції, ?С.
9.2 Середня за добу температура внутрішнього повітря в приміщеннях будівлі tв i ,
?С: - при тривалості вимірювань протягом двох тижнів розраховується за формулою:
де tвн -температура, що вимірювалась протягом доби о 6, 12, 18 та 24 год, ?С;
- при тривалості вимірювань протягом трьох місяців, приймається на рівні розрахункової згідно з ДБН В.2.6-31.
9.3 Споживання теплової енергії на опалення будівлі Qсп і Вт?год, визначається як середнє:
а) за добу при тривалості вимірювань протягом двох тижнів - за різницею витрат теплової енергії в один і той же час доби послідовних випробувань;
б) за тиждень при тривалості вимірювань протягом трьох місяців - за різницею витрат теплової енергії в один і той же час останньої доби тижня послідовних випробувань.
9.4 Теплові надходження через вікна від сонячної радіації Qs і , Вт?год, за добу при тривалості вимірювань протягом двох тижнів та за один тиждень при тривалості вимірювань протягом трьох місяців визначаються згідно з додатком Б.
9.5 Побутові тепловиділення Qвн п і Вт?год, розраховуються згідно з ДСТУ-Н Б А.2.2-5 за добу або за тиждень відповідно до тривалості вимірювань, вказаних у 8.1.
У випадку проведення вимірювань:
а) розраховуються побутові тепловиділення від побутових пристроїв за різницею показань електричного (газового) лічильника з відповідним перерахунком в Вт?год:
при тривалості вимірювань протягом двох тижнів - середні за добу;
при тривалості вимірювань протягом трьох місяців - середні за тиждень;
б) визначаються побутові теплові виділення, Вт?год, від людей, що проживають у квартирі (одноквартирний будинок), відповідно за добу чи за тиждень з розрахунку 116 Вт на одну дорослу людину.
Загальні побутові теплові виділення визначаються як сума величин, отриманих у переліку а) та б).
9.6 Величини загальних тепловтрат будівлі через зовнішні огороджувальні конструкції Qk і, Вт, визначаються за формулою:
де Qсп і -те саме, що і в 9.3, Вт?год;
Qвн п і -те саме, що і в 9.5, Вт?год;
Qs і -те саме, що і в 9.4, Вт?год;
v - коефіцієнт, що враховує здатність огороджувальних конструкцій будинку акумулю-
вати або віддавати тепло при періодичному тепловому режимі і визначається згідно з ДБН В.2.5-24. За відсутності точних даних слід приймати v = 0,8;
- коефіцієнт авторегулювання подачі теплоти в системах опалення; при електричному опаленні = 1; при водяній системі опалення величина , приймається згідно з ДБНВ.2.6-31;
- величина, що дорівнює 24 год або 168 год відповідно до тривалості вимірювань -
два тижні або три місяці.
9.7 Наближена функціональна залежність (лінійна регресія) результатів вимірювань та обробки ряду точок з координатами (tв і t з і , Qk і ) встановлюється в прямокутній системі координат: по осі абсцис - різниця температур, ?С , внутрішнього повітря tBі та зовнішнього повітря t з і , що визначаються згідно з 9.2 та 9.1 відповідно, по осі ординат - добові або тижневі величини загальних тепловтрат через зовнішні огороджувальні конструкції будівлі Qk і, Вт, що визначаються за формулою (6) (рисунок 1).
Рівняння лінійної залежності, що проходить через початок координат, має вигляд:
де а - коефіцієнт, Вт/К, що розраховується згідно з 9.8
Різниця температур повітря всередині та ззовні, °С
Рисунок 1 - Схема функціональної залежності тепловтрат будівлі від різниці температур повітря
всередині та ззовні
9.8 Коефіцієнт а розраховується за формулою:
де N - кількість вимірювань при випробуваннях, що дорівнює 14 при тривалості випробувань
протягом двох тижнів та 12 - протягом трьох місяців;
Qk i - те саме, що і в 9.6, Вт;
tв i - те саме, що і в 9.2, °С;
tз i - те саме, що і в 9.1, °С.
9.9 За проектними даними або за результатами вимірювань визначається загальна площа внутрішньої поверхні усіх зовнішніх огороджувальних конструкцій (стін з урахуванням віконних та дверних прорізів, вікон, покриття або перекриття горищ, підлоги першого поверху) випробувального приміщення, групи приміщень або будинку в цілому F?, м2, площа підлоги випробувального приміщення, групи приміщень або опалювана площа будинку в цілому Fh , м2, та опалюваний об'єм Vh, м3.
9.10 Визначається загальний коефіцієнт теплопередачі зовнішніх огороджувальних конструкцій об'єкта випробувань К буд, Вт/(м2·К), що містить трансмісійні та інфільтраційні тепловтрати, за формулою:
де а - те саме, що і в 9.8, Вт/К;
F? - те саме, що і в 9.9, м2;
?h - коефіцієнт, що дорівнює для багатосекційних та інших протяжних будинків ?h = 1,13;
будинків баштового типу ?h = 1,11;
будинків з опалюваними підвалами ?h = 1,07;
будинків з теплим горищем, а також з квартирними генераторами теплоти ?h = 1,05;
одноквартирних будинків ?h = 1.
9.11 Витрати теплової енергії на опалення будинку за опалювальний період Qрік, кВт?год, визначаються за формулою:
де ?h -те саме, що і в 9.10;
К буд - те саме, що і в 9.10, Вт/(м2 ? К);
Dd - кількість градусо-діб опалювального періоду, °С-діб, що визначається залежно від температурної зони експлуатації згідно з ДБН В.2.6-31;
F? - те саме, що і в 9.9, м2;
Qвн п - сумарні побутові тепловиділення за опалювальний період, Вт?год, що визначаються відпо відно до 9.5;
Qs - сумарні теплові надходження через вікна від сонячної радіації за опалювальний період, Вт?год, що визначаються відповідно до 9.4;
, -те саме, що і в 9.6;
zoп -тривалість опалювального періоду, діб, що визначається згідно зі СНиП 2.01.01 для періоду з середньодобовою температурою зовнішнього повітря не більше ніж 10 °С у разі проведення випробувань закладів охорони здоров'я, дитячих дошкільних закладів та шкіл; не більше ніж 8 °С - в інших випадках.
9.12 Визначають значення питомих тепловитрат на опалення будинку за опалювальний період q буд, кВт?год/м2 або кВт?год/м3:
- для житлових будинків за формулою:
-для громадських будинків за формулою
де Q рік -те саме, що і в 9.11, кВт·год;
Fh , Vh -те саме, що і в 9.9, м2 та м3 відповідно.
9.13 Використання методу дає можливість визначити загальний коефіцієнт теплопередачі К буд зовнішніх огороджувальних конструкцій та величину q буд питомих тепловитрат на опалення будинку з відносною похибкою, що не перевищує ±10 %.
9.14 Усі результати вимірювання, розрахунків, оцінки результатів, а також висновки за результатами натурних випробувань фіксують у протоколі випробування, який є єдиним та обов'язковим звітним документом. Типову форму протоколу наведено у додатку В.
10 АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИПРОБУВАНЬ
10.1 Зіставлення фактичних значень загального коефіцієнта теплопередачі К буд зовнішніх огороджувальних конструкцій, питомих тепловитрат на опалення будинку q буд , а також сумарної площі зовнішніх огороджувальних конструкцій F? , опалюваної площі Fh та опалюваного об'єму Vh з розрахунковими значеннями за проектом виконують за допомогою енергетичного паспорта згідно з ДБН В.2.6 31.
10.2 У випадку, коли розрахункові значення К буд, qбуд, F? , Fh , Vh відсутні, їх необхідно розраховувати та внести в енергетичний паспорт згідно з ДСТУ-Н Б А.2.2-5.
10.3 Клас енергетичної ефективності будинку встановлюють згідно з класифікацією ДБН В.2.6-31.
10.4 У разі виявлення класу енергетичної ефективності будинку D, Е або F виконується експериментальне визначення опору теплопередачі та повітропроникності зовнішніх огороджувальних конструкцій згідно з 7.5 та 7.6, розраховується відповідно до ДСТУ-Н Б А.2.2-5 загальний коефіцієнт теплопередачі К буд зовнішніх огороджувальних конструкцій за цими експериментальними значеннями, порівнюється його значення з виміряним за 9.10, що фіксується у висновках протоколу випробувань (додаток В).
11 ОЦІНЮВАННЯ ПОХИБКИ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИПРОБУВАНЬ
11.1 Точність визначення витрат теплової енергії на опалення будинку за опалювальний період Qрік залежить від величин відхилень виміряних загальних тепловтрат Qk і від величин Qk р, що визначаються за прямою лінією рисунка 1 при тих самих (tв і - tз і ), які дорівнюють ?Qk і = Qk і - Qk p . Оцінювання похибки виконується згідно з ГОСТ 8.207:
а) обчислюється середнє арифметичне значення різниць величин теплових потоків для відповідної тривалості вимірювань за формулою:
де N - кількість вимірювань при випробуваннях, що дорівнює 14 при тривалості випробувань
протягом двох тижнів, та 12 - протягом трьох місяців;
б) обчислюється середнє квадратичне відхилення за формулою:
де S(?k) - середнє квадратичне відхилення різниць загальних тепловитрат;
в) знаходяться довірчі границі є випадкової похибки різниць величин теплових потоків за формулою:
де t - коефіцієнт Стьюдента для рівня довіри 0,95 та кількості результатів вимірювань, визначається згідно з ГОСТ 8.207; для 12 вимірювань t = 2,17, для 14 вимірювань t = 2,14.
12 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ
12.1 При роботі з опалювальними електроприладами необхідно дотримуватися вимог безпеки відповідно до ГОСТ 16617, ГОСТ 27570.0 (МЭК 353-1).
12.2 Монтаж датчиків на зовнішній поверхні огороджувальних конструкцій на поверхах вище першого повинен проводитися з лоджій, балконів або монтажних засобів із дотриманням вимог безпеки при роботі на висоті згідно зі СНиП ІІІ-4.