НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
Будівельні матеріали
ВИРОБИ ПОЛІВІНІЛХЛОРИДНІ ПОГОНАЖНІ
Загальні технічні умови
ДСТУ Б В.2.7-146:2008
Київ
Міністерство регіонального розвитку та будівництва України
2008
ПЕРЕДМОВА
1 РОЗРОБЛЕНО: Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "ВНДІХІМПРОЕКТ" ТОВ "Науково-технічний центр "ВНДІХІМПРОЕКТ")
РОЗРОБНИКИ: В. Заліський, Т. Рубцова; Н. Шеваленко (керівник розробки)
2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Мінрегіонбуду України від 04.03.2008 р. № 116, чинний з 2008-10-01
3 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ (зі скасуванням в Україні ГОСТ 19111-77)
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
Будівельні матеріали
Вироби полівінілхлоридні погонажні
Загальні технічні умови
Строительные материалы
Изделия поливинилхлоридные погонажные
Общие технические условия
Building materials
Polyvinylchloride linear products
General specifications
Чинний від 2008-10-01
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
1.1 Цей стандарт поширюється на вироби полівінілхлоридні погонажні (далі вироби) з поперечним перерізом різної геометричної форми.
1.2 Цей стандарт не поширюється на профілі полівінілхлоридні для огороджувальних будiвельних конструкцій.
1.3 Вироби призначені для застосування у будівництві (облицювальний профіль внутрішнього та зовнішнього застосування, підвіконня тощо) для оздоблення житлових, громадських приміщень та виробничих і допоміжних будинків та споруд, для оздоблення меблів тощо. Вироби не є елементами несучих конструкцій, не піддаються механічним навантаженням, закріплюються до елементів конструкції за довжиною виробу.
1.4 Вироби виготовлюються методом екструзії з композицій на основі полівінілхлориду і/або cополімерів вінілхлориду з різними добавками.
1.5 Вид кліматичного виконання виробів для внутрішнього застосування УХЛ 4 згідно з ГОСТ 15150.
Вид кліматичного виконання виробів для зовнішнього застосування У 1 згідно з ГОСТ 15150.
1.6 Обов'язкові вимоги до продукції, які забезпечують її безпеку для життя, здоров'я та майна населення, охорони довкілля, викладені в розділі 5.
1.7 Вимоги пункту 4.1.10 таблиці 2, рядок 2 та 3 цього стандарту рекомендовані і набувають чинності з 01.01.2012 р.
1.8 Стандарт придатний для оцінки відповідності шляхом сертифікації згідно з Технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд. (Постанова КМ України від 20 грудня 2006 р. № 1764) .
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
В цьому стандарті використані посилання на такі документи:
Постанова Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1764 Технічний регламент будiвельних виробів, будівель і споруд
Постанова Кабінету Міністрів України від 07.10. 2003 р №1585 Про затвердження Технічного регламенту модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах з підтвердження відповідності
ДСТУ 2867-94 Шум. Методи оцінювання виробничого шумового навантаження. Загальні вимоги
ДСТУ 3835-98 (ГОСТ 28507-99) Взуття спеціальне з верхом із шкіри для захисту від механічних дій. Технічні умови
ДСТУ 4179-2003 Рулетки вимірювальні металеві. Технічні умови
ДСТУ Б В.1.1-2-97 (ГОСТ 30402-96) Захист від пожежі. Матеріали будівельні. Метод випробування на займистість
ДСТУ Б В.2.2-6-97 (ГОСТ 24940-96) Будинки і споруди. Методи вимірювання освітленості
ДСТУ Б В.2.7-19-95 (ГОСТ 30244-94) Матеріали будівельні. Методи випробувань на горючість
ДСТУ Б В.2.7 130:2007 Матеріали будівельні. Профілі полівінілхлоридні для огороджувальних будівельних конструкцій. Загальні технічні умови
ДСТУ ІSO 9001-2001 Системи управління якістю. Вимоги
ДБН В.1.1-7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва
ДБН В.1.4-1.01-97 СРББ. Регламентовані радіаційні параметри. Допустимі рівні
ДБН В.1.4-2.01-97 СРББ. Радіаційний контроль будівельних матеріалів та об'єктів будівництва
ДБН В.2.5-13-98 Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд
ДБН В.2.5-28-2006 Природне і штучне освітлення
ДСН 3.3.6.037-99 Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку
ДСН 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої, загальної та локальної вібрації
ДСН 3.3.6.042-99 Державні cанітарні норми мікроклімату виробничих приміщень
ДСП 201-97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами)
ДНАОП 0.00-1.29-97 Правила захисту від статичної електрики
ДНАОП 0.00-4.21-93 Типове положення про службу охорони праці
НПАОП 40.1-1.32-01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок
НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні
НАПБ Б.06.004-2005 Перелік однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації
НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП 24-86) Определение категорий помещений и зданий по взрыво-пожарной и пожарной опасности (Визначення категорій приміщень і будинків за вибухопожежною та пожежною небезпекою)
ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ. Шум. Общие требования безопасности (ССБП. Шум. Загальні вимоги безпеки)
ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования (ССБП. Пожежна безпека. Загальні вимоги)
ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны (ССБП. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони)
ГОСТ 12.1.007-76 ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности (ССБП. Шкідливі речовини. Класифікація та загальні вимоги безпеки)
ГОСТ 12.1.010-76 ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования (ССБП. Вибухобезпека. Загальні вимоги)
ГОСТ 12.1.012-90 Вибрационная безопасность. Общие требования (Вібраційна безпека. Загальні вимоги)
ГОСТ 12.1.018-93 ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования (ССБП. Пожежовибухобезпека статичної електрики. Загальні вимоги)
ГОСТ 12.1.044-89 (ИСО 4589-84) ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения (ССБП. Пожежовибухонебезпека речовин та матеріалів. Номенклатура показників та методи їх визначення)
ГОСТ 12.1.050-86 ССБТ. Методы измерения шума на рабочих местах (ССБП. Методи вимiрювання шуму на робочих місцях)
ГОСТ 12.3.002-75 ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности (ССБП. Процеси виробничі. Загальні вимоги безпеки)
ГОСТ 12.3.030-83 ССБТ. Переработка пластических масс. Требования безопасности (ССБП. Переробка пластичних мас. Вимоги безпеки)
ГОСТ 12.4.011-89 ССБТ. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация (ССБП. Засоби захисту працюючих. Загальні вимоги і класифікація)
ГОСТ 12.4.013-85 ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия (ССБП. Окуляри захисні. Загальні технічні умови)
ГОСТ 12.4.021-75 ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования (ССБП. Системи вентиляційні. Загальні вимоги)
ГОСТ 12.4.026-75 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности (ССБП. Кольори сигнальні і знаки безпеки)
ГОСТ 12.4.028-76 ССБТ. Респираторы ШБ-1 "Лепесток". Технические условия (ССБП. Респіраори ШБ-1 "Лепесток". Технічні умови)
ГОСТ 12.4.099-80 Комбинезоны женские для защиты от нетоксичной пыли, механических воздействий и общих производственных загрязнений. Технические условия (Комбінезони жіночі для захисту від нетоксичного пилу, механічних впливів і загальних виробничих забруднень. Технічні умови)
ГОСТ 12.4.100-80 Комбинезоны мужские для защиты от нетоксичной пыли, механических воздействий и общих производственных загрязнений. Технические условия (Комбінезони чоловічі для захисту від нетоксичного пилу, механічних впливів і загальних виробничих забруднень. Технічні умови)
ГОСТ 12.4.124-83 ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования (ССБП. Засоби захисту від статичної електрики. Загальні технічні вимоги)
ГОСТ 15.309-98 СРПП. Испытания и приемка выпускаемой продукции. Основные положения (СРПП. Випробування та приймання продукції, що випускається. Основні положення)
ГОСТ 17.2.3.01-86 Охрана природы. Атмосфера. Правила контроля качества воздуха населенных пунктов (Охорона природи. Атмосфера. Правила контролю якості повітря населених пунктів)
ГОСТ 17.2.3.02-78 Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями (Охорона природи. Атмосфера. Правила встановлення допустимих викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами)
ГОСТ 166-89 Штангенциркули. Технические условия (Штангенциркулі. Технічні умови)
ГОСТ 427-75 Линейки измерительные металлические. Технические условия (Лінійки вимiрювальні металеві. Технічні умови)
ГОСТ 2874-82 Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством (Вода питна. Гігієнічні вимоги і контроль за якістю)
ГОСТ 5378-88 Угломеры с нониусом. Технические условия (Кутоміри з ноніусом. Технічні умови)
ГОСТ 6507-90 Микрометры. Технические условия (Мікрометри. Технічні умови)
ГОСТ 7251-77 Линолеум поливинилхлоридный на тканой и нетканой подоснове (Лінолеум полівінілхлоридний на тканій і нетканій підоснові)
ГОСТ 10354-82 Пленка полиэтиленовая. Технические условия (Плівка поліетиленова. Технічні умови)
ГОСТ 11262-80 Пластмассы. Метод испытания на растяжение (Пластмаси. Метод випробування на розтяг)
ГОСТ 11529-86 Материалы поливинилхлоридные для полов. Методы контроля (Матеріали полівінілхлоридні для підлог. Методи контролювання)
ГОСТ 12082-82 Обрешетки дощатые для грузов массой до 500 кг. Общие технические условия (Обрешітки дощаті для вантажів масою до 500 кг. Загальні технічні умови)
ГОСТ 14192-96 Маркировка грузов (Маркування вантажів)
ГОСТ 15150-69 Машины, приборы и другие технические изделия. Исполнения для различных климатических районов. Категории, условия эксплуатации, хранения и транспортирования в части воздействия климатических факторов внешней среды (Машини, прилади й інші технічні вироби. Виконання для різних кліматичних районів. Категорії, умови експлуатації, зберігання і транспортування в частині впливу кліматичних факторів зовнішнього середовища)
ГОСТ 16782-92 Пластмассы. Метод определения температуры хрупкости при ударе (Пластмаси. Метод визначення температури ламкості при ударі)
ГОСТ 21650-76 Средства скрепления тарно-штучных грузов в транспортных пакетах. Общие требования (Засоби скріплення тарно-штучних вантажів у транспортних пакетах. Загальні вимоги)
ГОСТ 23134-78 Уборы головные медицинские. Технические условия (Убори головні медичні. Технічні умови)
ГОСТ 23170-78 Упаковка для машиностроения. Общие требования (Упаковка для машинобудування. Загальні вимоги)
ГОСТ 24297-87 Входной контроль продукции. Основные положения (Вхідний контроль продукції. Основні положення)
ГОСТ 24760-81 Халаты медицинские женские. Технические условия (Халати медичні жіночі. Технічні умови)
ГОСТ 25194-82 Халаты медицинские мужские. Технические условия (Халати медичні чоловічі. Технічні умови)
ГОСТ 25951-83 Пленка полиэтиленовая термоусадочная. Технические условия (Плівка полiетиленова термоусадкова. Технічні умови)
ГОСТ 26663-85 Пакеты транспортные. Формирование с применением средств пакетирования. Общие технические требования (Пакети транспортні. Формування із застосуванням засобів пакетування. Загальні технічні вимоги)
ГОСТ 27574-87 Костюмы женские для защиты от общих производственных загрязнений и механических воздействий. Технические условия (Костюми жіночі для захисту від загальних виробничих забруднень і механічних дій. Технічні умови)
ГОСТ 27575-87 Костюмы мужские для защиты от общих производственных загрязнений и механических воздействий. Технические условия (Костюми чоловічі для захисту від загальних виробничих забруднень і механічних дій. Технічні умови)
ГОСТ 28702-90 Контроль неразрушающий. Толщиномеры ультразвуковые. Общие технические требования (Контроль неруйнівний. Товщиноміри ультразвукові. Загальні технічні вимоги)
ГОСТ 29329-92 Весы для статического взвешивания. Общие технические требования (Ваги для статичного зважування. Загальні технічні вимоги)
ДСанПіН 383-96 Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання
СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий (Внутрішній водопровід та каналізація будівель)
СНиП 2.04.02-84 Водоснабжение. Наружные сети и сооружения (Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди)
СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование (Опалення, вентиляція і кондиціонування)
СНиП 2.09.02-85 Производственные здания (Виробничі будинки)
ПУЭ-85 Правила устройства электроустановок (Правила будови електроустановок)
МУ 1645-77 Методические указания на фотометрическое определение хлористого водорода в воздухе рабочей зоны (Методичні вказівки щодо фотометричного визначення хлористого водню в повітрі робочої зони)
МУ 2905-83 Методические указания по газохроматографическому измерению концентрации окиси углерода в воздухе рабочей зоны (Методичні вказівки щодо газохроматографічного вимірювання концентрації окису вуглецю в повітрі робочої зони)
МУ 4174-86 Методические указания по определению хлористого винила в воздухе рабочей зоны (Методичні вказівки щодо визначення хлористого вінілу у повітрі робочої зони)
МУ 4436-87 Методические указания по измерению концентрации аэрозолей, преимущественно фиброгенного действия (Методичні вказівки щодо вимірювання концентрації аерозолів, переважно фіброгенної дії)
Наказ МОЗ України від 23.07.02р. № 280 Положення про медичні огляди робітників визначених категорій
3 КЛАСИФІКАЦІЯ
3.1 Вироби в залежності від значення показника абсолютної деформації при вдавлюванні підрозділяють на три види:
Ж жорсткі (непластифіковані, тверді);
НЖ напівжорсткі (напівтверді);
М м'які (пластифіковані).
3.2 Вироби в залежності від призначення підрозділяють на:
основні (ЖО, НЖО, МО) і допоміжні (ЖД, НЖД, МД);
внутрішнього "В" та зовнішнього "З" застосування.
3.3 За функціональним призначенням асортимент виробів включає наступні найменування: елементи облицювань, підвіконня, наличники, плінтуси, оболонки, кутники, розкладки, поручні, деталі кріплень елементів облицювань, накладки кутові, нащільники, дверні пороги, прутки, розкладки меблеві тощо.
Допускається виготовлення виробів інших найменувань за відповідності їх вимогам цього стандарту.
3.4 Умовне позначення виробів повинно складатися з найменування, виду, призначення виробу і позначення цього стандарту.
Приклад умовного позначення плінтусу жорсткого основного для зовнішнього застосування при замовленні та в іншій документації:
Плінтус ЖО "З" ДСТУ Б В.2.7 146:2008.
Приклад умовного позначення оболонки допоміжної напівжорсткої для внутрішнього застосування:
Оболонка НЖД "В" ДСТУ Б В.2.7-146:2008.
Приклад умовного позначення прутка м'якого допоміжного для зварювання внутрішнього застосування:
Пруток зварний МД "В" ДСТУ Б В.2.7-146:2008.
4 ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ
4.1 Технічні вимоги
4.1.1 Вироби повинні відповідати вимогам цього стандарту, виготовлятися за технологічним регламентом та конструкторською документацією, затвердженими в установленому порядку.
Колір та фактура лицьової поверхні повинні відповідати зразкам-еталонам, які узгоджені зі споживачем.
4.1.2 Форма, основні розміри поперечного перерізу, граничні відхилення від них, маса 1 м довжини виробів повинні відповідати конструкторській документації.
Основні вироби можуть комплектуватися заглушками та допоміжними елементами, виготовленими методом лиття під тиском.
4.1.3 Вироби в залежності від виду та типу випускають у вигляді мірних відрізків завдовжки не більше 6 м або бухт завдовжки не більше 50 м.
Допускається за вимогами споживача випускати вироби у вигляді мірних відрізків або бухт іншої довжини.
При постачанні виробів у бухтах не допускаються зміни форми їх поперечного перерізу.
Відхилення за довжиною мірного відрізку не повинно бути більше 10 мм при довжині відрізку до 2,5 м; більше 20 мм при довжині більше 2,5 м; більше 3 % при довжині виробу в бухті до 24 м, більше 2 % при довжині виробу в бухті до 50 м.
4.1.4 Вироби у бухтах можуть складатися з декількох відрізків. Найменша довжина одного відрізка і число відрізків у бухті повинні бути узгоджені зі споживачем і зазначені в замовленні.
4.1.5 Вироби у мірних відрізках повинні бути прямолінійними за всією довжиною. Повздовжнє відхилення від прямолінійності не повинно перевищувати: для виробів виду Ж 1 мм на 1000 мм довжини, для виробів виду НЖ 3 мм на 1000 мм довжини; відхилення від горизонтальної площини або прогинання за шириною: для виробів виду Ж 0,1 мм, для виробів виду НЖ 0,5 мм.
4.1.6 Вироби виготовляють різних кольорів із глянцевою, матовою, гладкою, рифленою або тисненою поверхнею.
Оздоблення лицьової поверхні та колір виробів проводять:
ламінуванням декоративною плівкою (міцність зчеплення декоративного ламінованого оздоблювального покриття з виробом повинна бути не менше 2,5 Н/мм);
коекструдуванням лицьового покриття;
нанесенням рисунка фарбою;
забарвленням у масі (колір).
4.1.7 Зовнішній вигляд (якість лицьових поверхонь, глянець), колір та фактура (шорсткість або тиснення) лицьової поверхні виробів повинні відповідати зразку-еталону, затвердженому у встановленому порядку.
На лицьових поверхнях не допускаються риски, сторонні включення, усадочні раковини, здуття, подряпини, міхури тощо, помітні неозброєним оком з відстані 1 м при денному освітленні не менше 300 лк.
На нелицьових поверхнях виробів допускаються незначні дефекти екструзії: смуги, риски тощо.
Окрайки та торці не повинні мати місцевих скривлень, надривів та щербин.
4.1.8 Забарвлені вироби повинні бути кольоростійкими. Вироби вважають кольоростійкими, якщо після опромінення ртутно-кварцевою лампою протягом не менше 3 год кольорова різниця між початковим кольором і кольором зразка після опромінення не помітна неозброєним оком.
4.1.9 За фізико-механічними показниками вироби повинні відповідати нормам, наведеним у таблиці 1.
Таблиця 1
|
Найменування показників |
Норма для виробів виду |
Метод контролювання |
||
|
М |
НЖ |
Ж |
||
|
1 Абсолютна деформація при вдавлюванні, мм |
1,1 1,6 |
0,3 1,0 |
Не більше 0,20 |
Згідно з 7.7 |
|
2 Зміна лінійних розмірів під час нагрівання, %, не більше |
2,0 |
2,0 |
2,0 |
Згідно з 7.8 |
|
3 Міцність при розтягуванні, МПа, не менше |
10,0 |
20,0 |
30,0 |
Згідно з 7.9 |
|
4 Стираність, мкм, не більше*) |
Не нормується |
120 |
Не нормується |
Згідно з 7.10 |
|
5 Стійкість до удару за |
Не нормується |
Не допускається руйнування більше 10% випробовуваних зразків |
Згідно з 7.11 |
|
|
6 Гнучкість |
На виробі не повинні з'являтися тріщини, розриви, зломи, вм'ятини та інші дефекти |
Не нормується |
Згідно з 7.12 |
|
|
*) Тільки для виробів, які піддаються тертю (дверні пороги, накладки на проступи тощо) |
||||
4.1.10 Вироби для зовнішнього застосування повинні додатково відповідати вимогам, наведеним у таблиці 2.
Таблиця 2
|
Найменування показників |
Норма для виробів виду |
Метод контролювання |
||
|
М |
НЖ |
Ж |
||
|
1 Морозостійкість, зменшення міцності при розтягу після п'яти циклів заморожування та відтавання, %, не більше |
20 |
20 |
20 |
Згідно з 7.13 |
|
2 Довговічність, років *) |
10 |
10 |
10 |
Згідно з 7.14 |
|
3 Температура ламкості (морозостійкість), оС*) |
|
|
мінус 20оС |
Згідно з 7.15 |
|
*) Вимоги є обов'язковими з 01.01.2012 р. |
||||
4.2 Вимоги до сировини
4.2.1 Сировина, матеріали та композиції, що застосовують для виготовлення виробів, повинні відповідати вимогам чинних нормативних документів, технічних свідоцтв і контрактів на постачання та мати висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, виданий центральним органом виконавчої влади в сфері охорони здоров'я України, та документ про якість.
Дозволяється використовувати технологічні відходи за умов відповідності фізико-механічних властивостей виробів вимогам цього стандарту.
4.2.2 Сировина, матеріали та композиції повинні пройти вхідний контроль згідно з ГОСТ 24297, відповідати вимогам нормативних документів та підтверджуватись сертифікатом підприємства-постачальника.
4.3 Маркування
4.3.1 Транспортне маркування здійснюється згідно з ГОСТ 14192 з нанесенням попереджувального напису "Не кидати". Ярлик з транспортним маркуванням укладається або приклеюється до кожної транспортної одиниці.
4.3.2 Маркування, яке характеризує продукцію, повинно містити:
найменування підприємства-виготовлювача, його товарний знак і адресу;
умовне позначення продукції;
номер партії;
дату виготовлення (місяць, рік);
масу нетто і брутто, загальну довжину;
умови зберігання;
гарантійний термін зберігання;
позначення цього стандарту.
4.3.3 Маркування повинно виконуватись українською мовою. При постачанні на експорт відповідно до договору (контракту).
4.4 Пакування
4.4.1 Вироби у мірних відрізках пакують у термоусадкову плівку згідно з ГОСТ 25951, рукавну полімерну плівку згідно з ГОСТ 10354, гофротару згідно з чинною нормативною документацією або іншу тару згідно з чинною нормативною документацією, що забезпечує зберігання продукції. В один пакет допускається упаковувати вироби тільки одного типу, кольору та однакової довжини. Маса пакета повинна бути не більше 32 кг.
4.4.2 При формуванні пакета для скріплення повинні застосовуватись одноразові засоби скріплення згідно з ГОСТ 21650, які виготовлені з металевих або полімерних стрічок.
4.4.3 За узгодженням зі споживачем пакети виробів можуть додатково упаковуватись у дерев'яну решітчасту тару згідно з ГОСТ 12082 або іншою чинною нормативною документацією.
4.4.4 Вимоги до пакування при постачанні на експорт відповідно до договору (контракту).
5 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ
5.1 Вироби за нормальних умов не виділяють у навколишнє середовище токсичних речовин і не завдають при безпосередньому контакті шкідливого впливу на організм людини.
5.2 При виготовленні виробів під дією підвищених температур (більше 140 оС) у повітря робочої зони можливо виділення летких продуктів, які наведені в таблиці 3.
Таблиця 3
|
Найменування речовини |
ГДК, мг/м3, у повітрі робочої зони (ГОСТ 12.1.005) |
Клас безпеки (ГОСТ 12.1.007) |
Метод контролювання |
|
Водень хлористий |
5 |
2 |
МУ 1645 |
|
Вініл хлористий (вінілхлорид) |
5/1* |
1 |
МУ 4174 |
|
Оксид вуглецю |
20 |
4 |
МУ 2905 |
|
Пил полівінілхлориду |
6 |
3 |
МУ 4436 |
|
*) У чисельнику максимальне значення, у знаменнику середнє змінне значення |
|||
Допускається вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони визначати за іншими методичними вказівками, затвердженими центральним органом виконавчої влади в сфері охорони здоров'я України.
5.3 Контроль за вмістом шкідливих хімічних речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень повинен проводитись згідно з графіком, затвердженим керівником підприємства і узгодженим з органами Держнагляду, за методиками, затвердженими центральним органом виконавчої влади в
сфері охорони здоров'я України.
5.4 Вироби відносяться до групи горючих матеріалів і повинні бути випробувані за показниками згідно з ДБН В.1.1-7, з підтвердженням протоколами випробувань:
група горючості згідно з ДСТУ Б В.2.7-19 (5.3);
група займистості згідно з ДСТУ Б В.1.1-2 (5.1);
димоутворювальна здатність згідно з ГОСТ 12.1.044 (2.14.2);
токсичність продуктів горіння згідно з ГОСТ 12.1.044 (2.16).
У випадку пожежі для гасіння слід застосовувати воду зі змочувачем, піну і вогнегасний порошок.
5.5 Технологічний процес виготовлення виробів повинен здійснюватись відповідно з вимогами наступних нормативних документів: ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.1.010, ГОСТ 12.1.044, ГОСТ 12.3.002, ГОСТ 12.4.026, ГОСТ 12.4.124, НАПБ А.01.001, НАПБ Б.06.004, ДБН В.2.5-13, НПАОП 40.1-1.32.
Виробничі приміщення за пожежною безпекою повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.1.010, ГОСТ 12.1.044, НАПБ А.01.001, СНиП 2.09.02.
Категорія виробничих приміщень визначається згідно з НАПБ Б.07.005, а клас зони згідно з НПАОП 40.1-1.32.
Необхідність облаштування приміщень, у яких виготовляють і зберігають вироби, автоматичними установками пожежогасіння і сигналізації визначається згідно з НАПБ Б.06.004, а виконання згідно з ДБН В.2.5-13.
У вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних приміщеннях згідно з НАПБ А.01.001(7.7.5) забороняється застосовувати відкрите полум'я.
У виробничих і складських приміщеннях, де існує небезпека вибуху, згідно з ГОСТ 12.1.010 (2.6) і НАПБ А.01.001 (7.7.14) необхідно використовувати механічний інструмент, виготовлений із матеріалу, що при ударі не висікає іскри, чи інструмент у відповідному вибухозахищеному виконанні.
5.6 Виробничі і складські приміщення повинні бути оснащені згідно з НАПБ А.01.001 (6.4.8) первинними засобами пожежогасіння. Оснащення приміщень первинними засобами пожежогасіння згідно з НАПБ А.01.001 (6.4 і доповнення № 3).
5.7 Ефективна сумарна питома активність радіонуклідів у виробах не повинна перевищувати 370 Бк/кг згідно з ДБН В 1.4-1.01. Контроль згідно з ДБН В.1.4-2.01.
5.8 Виробничі приміщення повинні бути обладнані припливно-витяжною та місцевою вентиляцією згідно з ГОСТ 12.4.021 і СНиП 2.04.05, яка забезпечує необхідну чистоту повітря згідно з чинними санітарними нормами.
5.9 Освітлення виробничих приміщень повинно відповідати ДБН В.2.5-28, вимірювання освітленості на робочих місцях слід проводити згідно з ДСТУ Б В.2.2-6.
5.10 Мікроклімат приміщень повинен відповідати ДСН 3.3.6.042.
5.11 Обладнання і комунікації повинні бути заземлені та захищені від статичної електрики згідно з НАПБ А.01.001, ДНАОП 0.00-1.29, ГОСТ 12.1.018, ГОСТ 12.4.124 і ПУЭ.
У приміщеннях категорій А, Б, В за вибухопожежною та пожежною небезпекою має бути забезпечено дотримання вимог електричної іскробезпеки згідно з НАПБ А.01.001, ДНАОП 0.00-1.29 та ГОСТ 12.4.124.
5.12 Засоби індивідуального захисту працюючих повинні відповідати вимогам ДСТУ 3835, ГОСТ 12.4.011, ГОСТ 12.4.013, ГОСТ 12.4.028, ГОСТ 12.4.99, ГОСТ 12.4.100, ГОСТ 23134, ГОСТ 24760, ГОСТ 25194, ГОСТ 27574, ГОСТ 27575.
5.13 Рівень шумового навантаження в робочій зоні не повинен перевищувати норм ДСТУ 2867, ДСН 3.3.6.037. Контроль здійснюється згідно з ГОСТ 12.1.050.
Рівень загальної вібрації на робочих місцях не повинен перевищувати граничних значень відповідно до вимог ДСН 3.3.6.039, ГОСТ 12.1.012, ГОСТ 12.1.003.
5.14 Виробничі приміщення повинні бути оснащені каналізацією та джерелами питного та господарського водопостачання згідно зі СНиП 2.04.01, СНиП 2.04.02, ДСанПіН 383, а також питною водою згідно з ГОСТ 2874.
5.15 Попередні і періодичні медичні огляди працюючих відповідно до наказу МОЗ України від 23.07.2002 р. № 280.
5.16 Вимоги безпеки і охорони довкілля згідно з ГОСТ 12.1.005 і ГОСТ 12.3.030.
5.17 З метою охорони довкілля від забруднень повинен бути організований контроль за викидами шкідливих речовин в атмосферне повітря населених місць згідно з ГОСТ 17.2.3.01, ГОСТ 17.2.3.02 і ДСП 201.
5.18 Під час виготовлення виробів утворюються технологічні відходи при запуску і зупинці обладнання, а також у вигляді бракованих виробів.
Технологічні відходи складуються, по мірі накопичення дробляться і підлягають вторинній переробці та утилізації.
5.19 Стічні води відсутні, тому що вода використовується у замкнутому циклі.
6 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
6.1 Приймання виробів повинно здійснюватись партіями. За партію на підприємстві слід вважати вироби одного кольору, розміру, найменування, типу і виду, які виготовлені з однієї партії сировини, на однотипному обладнанні, за одним технологічним режимом і які супроводжуються однією документацією і одночасно виставляються до приймання, але не більше погонної довжини 100 000 м.
6.2 Для перевірки відповідності якості виробів вимогам цього стандарту проводять приймально-здавальні і періодичні випробування.
6.3 Приймально-здавальні випробування проводять на кожній партії виробів згідно з пунктами 4.1.1 4.1.7, 4.3 і 4.4.
6.4 Періодичні випробування проводять на партії виробів, що пройшли приймально-здавальні випробування згідно з 4.1.8 та показниками таблиці 1, рядки 2, 5 та 6 не менше одного разу на рік. Випробування за показниками таблиці 1, рядки 1, 3, 4 та таблиці 2, рядки 1, 2, 3 проводять при зміні рецептури та при постановці продукції на виробництво.
6.5 Для проведення випробувань від кожної партії виробів відбирають не менше десяти мірних відрізків для зовнішнього огляду та для визначення розмірів. Від одного з відрізків відрізають кусок виробу завдовжки 2 м для виготовлення зразків для випробувань.
Для проведення випробувань дозволяється використовувати зразки, одержані у вигляді стрічки або прутка завтовшки 1-4 мм із композиції, яка використовується для виготовлення партії, із збереженням технологічних параметрів екструдування.
6.6 Правила бракування згідно з ГОСТ 15.309.
6.7 Вимоги безпеки (розділ 5) контролюються під час підготовки і постановки продукції на виробництво та на вимогу органів Держнагляду.
6.8 Оцінка відповідності з метою сертифікації виробів здійснюється згідно з цим стандартом призначеним в установленому порядку органом оцінки відповідності (далі орган оцінки) з використанням модулів згідно з Технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд.
6.8.1 Оцінка відповідності здійснюється з використанням модуля В (перевірка виробу певного типу) у комбінації з модулем D (забезпечення належної якості виробництва) або модулем F (перевірка продукції) згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2003 р. № 1585 "Про затвердження Технічного регламенту модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах з підтвердження відповідності" та із застосуванням процедур, які зазначені у Технічному регламенті будівельних виробів, будівель і споруд:
а) виробник або уповноважена ним особа подають до органу оцінки заявку на перевірку типу, яка повинна містити:
назву і адресу виробника, а в разі подання заявки уповноваженою особою її назву і адресу, а також документ про надання повноважень;
письмове підтвердження, що така заявка не була подана до іншого органу оцінки;
технічну документацію, яка повинна охоплювати всі стадії проектування, виробництва і застосування продукції та давати можливість оцінити її відповідність вимогам Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд, та містити:
загальний опис, конструкцію та робочі креслення виробу;
описи, що стосуються функціонування виробу;
список стандартів із переліку національних стандартів і опис рішень, прийнятих на виконання вимог регламенту, якщо згадані стандарти не були застосовані;
результати проектних розрахунків, випробувань тощо;
звіти про випробування продукції;
акт постановки виробів на серійне виробництво (для виробів, що випускаються серійно);
документацію системи якості (у разі впровадження виробником системи управління якістю згідно з вимогами гармонізованого державного стандарту України ДСТУ ISO 9001);
б) орган оцінки:
проводить аналіз технічної документації з метою підтвердження того, що типовий зразок продукції виготовлено згідно з технічною документацією;
здійснює контроль за виробництвом на підприємстві-виробнику включно із відбором зразків виробів певного типу для проведення випробувань. Відбір зразків проводиться представниками органу оцінки за участі представників виробника або уповноваженої ним особи;
проводить оцінку системи управління якістю (модуль D) згідно з вимогами гармонізованого державного стандарту України ДСТУ ISO 9001 (у разі впровадження системи управління якістю на підприємстві-виробнику) або оцінку граничного рівня дефектності продукції (модуль F) внаслідок статистичного аналізу ймовірності виходу параметра за межі допуску за результатами визначення показників властивостей, що мають кількісні дані (наприклад, основні розміри та зміна лінійних розмірів під час нагрівання) при виробництві партій продукції одного типорозміру, або статистичного аналізу долі негативних результатів випробувань за певний період часу для показників властивостей, контроль яких у процесі виробництва здійснюється за альтернативною ознакою (наприклад, абсолютна деформація при вдавлюванні);
організовує проведення випробувань зразків виробів певного типу на їх відповідність показникам якості, які узгоджені з виробником або уповноваженою ним особою і які відповідають вимогам цього стандарту.
Випробування зразків проводять у лабораторіях, атестованих у встановленому порядку у присутності представників органу оцінки. Протокол випробувань підписують представник виробника, випробувальної лабораторії та органу оцінки. Затверджує протокол керівник органу оцінки.
У разі якщо один чи більше перевірених зразків не відповідають вимогам цього стандарту, орган оцінки розробляє план коригувальних дій і контролює їх виконання з боку виробника до приведення стану виробництва у відповідність з вимогами Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд;
в) за позитивними результатами аналізу технічної документації, контролю виробництва, оцінки системи управління якістю (або статистичної оцінки граничного рівня дефектності продукції) та випробувань зразків виробів певного типу орган оцінки видає виробнику або уповноваженій ним особі сертифікат відповідності продукції вимогам цього стандарту і реєструє його у встановленому порядку. Термін дії сертифіката відповідності вимогам цього стандарту не більше трьох років;
г) орган оцінки здійснює нагляд за функціонуванням сертифікованого виробництва протягом терміну дії сертифіката відповідності з метою перевірки виконання виробником зобов'язань, які випливають із схваленої системи якості (або забезпечення визначеного граничного рівня дефектності продукції) з періодичністю не менше одного разу на рік. Виробник забезпечує органу оцінки доступ до місць виробництва, контролю випробувань та зберігання продукції і надає необхідну інформацію, зокрема: документацію системи якості; звіти про інспекційні перевірки і результати випробувань, дані про калібрування, кваліфікацію персоналу тощо;
д) орган оцінки проводить у визначені ним терміни перевірку підтримки виробником у належному стані системи якості виробництва та надає виробнику звіти про перевірку;
е) орган оцінки може проводити, крім періодичних, перевірки без попередження виробника, під час яких у разі потреби орган оцінки проводить або вимагає від виробника проведення випробувань продукції за наявності обґрунтованих підстав. Звіт про перевірку і протокол випробувань надається виробнику.
6.8.2 Після отримання сертифіката відповідності виробник наносить національний знак відповідності на виріб або на додану до нього етикетку, упаковку чи супровідну документацію відповідно до правил застосування національного знака відповідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. № 1599 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 49, ст. 2188; 2006 р., № 20, ст. 1451).
Сертифікат відповідності вимогам цього стандарту та документація, зазначена в 6.8.1, повинні зберігатися виробником протягом 10 років після застосування виробів у спорудах і надаватися для перевірки в установленому законодавством порядку.
7 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ
7.1 Контроль показників якості проводять на зразках виробів, попередньо витриманих за температури (23 5) оС не менше 3 год.
7.2 Контроль виробів за зовнішнім виглядом, кольором та фактурою лицьової поверхні (4.1.7) проводять у порівнянні зі зразками-еталонами візуально при нормальному освітленні без застосування збільшувальних приладів.
7.3 Контроль правильності марковання (4.3) і якості пакування (4.4) виробів здійснюють візуально.
7.4 Розміри поперечного перерізу (4.1.2) виробів вимірюють штангенциркулем згідно з ГОСТ 166, мікрометром згідно з ГОСТ 6507, товщиноміром згідно з ГОСТ 28702, кутоміром згідно з ГОСТ 5378, оптико-електронними вимірювачами або іншим вимірювальним інструментом, який забезпечує необхідну точність вимірювань.
Вимірювання проводять на кожному торці. За кожний розмір поперечного перерізу виробу приймають середнє арифметичне значення результатів двох вимірювань, а для партії всіх виробів, що випробовуються.
7.5 Довжину виробів (4.1.3) контролюють металевою лінійкою згідно з ГОСТ 427, рулеткою згідно з ДСТУ 4179 або іншим вимірювальним інструментом, який забезпечує необхідну точність вимірювань.
7.6 Визначення кольоростійкості (4.1.8) проводять на трьох зразках розмірами (100 50) 1 мм, вирізаних у повздовжньому напрямку. Зразки розміщують під ртутно-кварцевою лампою потужністю (375 13) Вт по колу так, щоб відстань від центра поверхні зразка до центра кола становила (300 10) мм. Висота піднімання лампи над поверхнею зразка 350 мм 370 мм. Половину зразка закривають трьома-чотирма шарами світлонепроникного паперу. Зразки під лампою витримують протягом 3 год, а потім їх оглядають.
Вважається, що зразок витримав випробування, якщо при візуальному порівнянні випробуваної (відкритої) половини зразка із закритою від опромінення половиною зразка не буде встановлено зміну кольору.
7.7 Абсолютну деформацію при вдавлюванні (4.1.9, таблиця 1, рядок 1) визначають згідно з ГОСТ 11529, пункт 4.4 на трьох зразках з розмірами [(20 20) 0,2] мм із такими доповненнями:
точка прикладання індентора повинна бути розташована на відстані не менше 5 мм від краю зразка;
величина основного навантаження (98 2 ) Н;
час витримки зразка під загальним навантаженням (60 1) с;
індентор сталева кулька діаметром (5,0 0,2) мм;
товщина зразка дорівнює товщині стінки виробу, але не менше 2,0 мм. При товщині менше ніж 2,0 мм допускається проводити випробування на складаних зразках, при цьому всі параметри випробувань повинні відповідати зазначеним вище;
результат округлюють до 0,01 мм.
7.8 Зміну лінійних розмірів при нагріванні (4.1.9, таблиця 1, рядок 2) визначають методом по "рисках" згідно з ГОСТ 11529, пункт 5.1 або іншим методом, який дозволяє одержувати ідентичну точність вимірювань на трьох зразках завдовжки (150 5) мм, вирізаних у повздовжньому напрямку із наступними доповненнями:
на зразок наноситься одна риска;
зразки розміщують на (45 1) хв у сушильну шафу, нагріту до температури (80 2) оС;
результат округлюють до 0,1 %.
7.9 Міцність при розтягуванні (4.1.9, таблиця 1, рядок 3) визначають згідно з ГОСТ 11262 на п'яти зразках типу 3 із наступними доповненнями:
розміри зразка: довжина (160 5) мм, ширина (10 0,1) мм, товщина зразка дорівнює товщині стінки виробу;
відстань між затискачами (100 1) мм;
швидкість переміщення рухомого затискача (100 10) мм /хв;
результат округлюють до 0,1 МПа.
7.10 Стираність (4.1.9, таблиця 1, рядок 4) визначають згідно з ГОСТ 11529 на машині барабанного типу.
7.11 Стійкість до удару (4.1.9, таблиця 1, рядок 5) визначають за допомогою пристрою, який відповідає наступним вимогам:
радіус сферичної поверхні бойка, що ударяє по виробу, (25,0 0,5) мм;
маса падаючого бойка для виробів ЖО (1000 5) г, НЖО (700 5) г;
висота падіння бойка (100 2) мм.
Випробування проводять на 10 зразках розмірами [(35 35) 2] мм і товщиною, яка дорівнює товщині виробу. Зразки витримують за температури (23 2) оС протягом 60 хв.
У залежності від випробуваного зразка вибирають відповідний бойок і за допомогою стопорного гвинта встановлюють його на заданій висоті. Зразок укладають на пластину під бойок, щоб зразок щільно прилягав до поверхні пластини. Натисканням кнопки звільнюють бойок, який вільно падає на зразок. Після удару бойок піднімають, виймають зразок і візуально його оглядають.
7.12 Гнучкість (4.1.9, таблиця 1, рядок 6) визначають на круглих металевих стрижнях діаметром 30 мм для виробів типу М та діаметром 60 мм для виробів типу НЖ завдовжки 200 мм. Випробуванням піддають три зразки завдовжки 150 мм кожний. Зразок накочуванням згинають коло стрижня і витримують у такому положенні 15-20 с, після чого зовнішнім оглядом зразка визначають наявність або відсутність на ньому дефектів, зазначених у таблиці 1, рядок 6. За наявності одного з зазначених дефектів хоча б на одному із зразків виріб вважають непридатним для поставки у бухтах.
7.13 Морозостійкість (4.1.10, таблиця 2, рядок 1) визначають на п'яти зразках, вирізаних із виробів у повздовжньому напрямку розмірами (100 100) мм і товщиною, яка дорівнює товщині виробу. Зразки завантажують у морозильну камеру з температурою мінус (18 2) оС у сітчастому контейнері або установлюють на сітчастий стелаж камери так, щоб відстань між зразками і стінками контейнера була не менше 50 мм.
Початком заморожування вважають момент установлення у камері температури мінус 18 оС. Тривалість одного заморожування 2 год, відтавання не менше 1 год. Після проведення п'яти циклів зразки випробовують на міцність при розтягу згідно з 7.9.
Зразки витримали випробування, якщо різниця показника міцності при розтягуванні виробів до заморожування і після не перевищує 20%.
7.14 Довговічність (4.10, таблиця 2, рядок 2) визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-130.
7.15 Температуру ламкості (морозостійкість) (4.1.10, таблиця 2, рядок 3) визначають на зразках, вирізаних з виробів у повздовжньому напрямку згідно з ГОСТ 16782.
7.16 Міцність зчеплення декоративного ламінованого покриття з поверхнею виробів (4.1.6) визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-130.
7.17 Масу виробів контролюють на вагах згідно з ГОСТ 29329 (клас точності звичайний).
8 ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
8.1 Вироби транспортують будь-яким видом транспорту відповідно до правил перевезень вантажів, що діють на конкретному виді транспорту. Умови транспортування повинні враховувати вплив кліматичних чинників Ж1 згідно з ГОСТ 15150 і вплив механічних чинників згідно з ГОСТ 23170.
8.2 Транспортування виробів у залізничних вагонах повинно проводитись транспортними пакетами згідно з ГОСТ 26663.
8.3 Вироби повинні зберігатися за умов Ж3 згідно з ГОСТ 15150, необхідно забезпечити захист виробів від дії прямого сонячного випромінювання.
8.4 Вироби у мірних відрізках зберігаються на стелажах завдовжки не менше довжини мірних відрізків.
9 ВКАЗІВКИ ЩОДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ
9.1 Розпаковування виробів повинно проводитись за температури не нижче 15 оС.
Перед розпаковуванням вироби повинні витримуватись за зазначеної температури не менше 12 год, якщо вони до цього знаходились за температури від 0 оС до 10 оС, і не менше двох діб за температури нижче 0 оС.
10 ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА
10.1 Виробник гарантує відповідність виробів вимогам цього стандарту при дотриманні правил транспортування, зберігання та експлуатації.
10.2 Гарантійний термін зберігання виробів два роки з дати виготовлення.
10.3 Гарантійний термін експлуатації основних виробів не менше ніж 10 років від дати виготовлення.
10.4 Гарантійний термін експлуатації допоміжних виробів не менше ніж п'ять років від дати виготовлення.
Код УКНД 83.140.01
Ключові слова: вироби полівінілхлоридні, лицьова поверхня, абсолютна деформація, міцність, морозостійкість.