ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Система забезпечення надійності

та безпеки будівельних об'єктів

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО БУДІВЕЛЬ І СПОРУД

ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

ДБН В.1.2-7-2008

Київ

Мінрегіонбуд України

2008

ПЕРЕДМОВА

РОЗРОБЛЕНО:	Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій Мінрегіонбуду України (НДІБК)
	(Кривошеєв П.І., канд. техн. наук; Немчинов Ю.І., д-р техн. наук; Тарасюк В.Г., канд. техн. наук (науковий керівник); Шарапов Г.В., канд. техн. наук; Гакен М.В.; Мірошник Т.П.; Жарко Л.О., канд. техн. наук; Поклонський В.Г., канд. техн. наук; Расюк Р.В.; Фесенко О.А.;  Петренко Н.С.)
	Український науково-дослідний інститут пожежної безпеки МНС України (УкрНДІПБ)
	(Новак СВ., канд. техн. наук; Харченко І.О., канд. техн. наук; Нефедченко Л.М.; Кравченко Р.І., канд. техн. наук)
	Державний департамент пожежної безпеки МНС України (Євсеєнко О.О., Мусійчук С.В., Сокол В. Г.)
ВНЕСЕНО ТА ПІДГОТОВЛЕНО ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ:	Управління технічного регулювання в будівництві Мінрегіонбуду України
ЗАТВЕРДЖЕНО:	наказ Мінрегіонбуду України від 26 січня 2008 р. № 39, чинні з 01 жовтня 2008 р.

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів	ДБН В .1.2-7-2008
Основні вимоги до будівель і споруд. Пожежна безпека	Вводяться вперше

Чинні з 2008-10-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1 Ці норми установлюють основні положення основної вимоги до виробів, будівель і споруд щодо забезпечення пожежної безпеки, визначеної у "Технічному регламенті будівельних виробів, будівель і споруд" (далі - Технічний регламент), затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1764.

1.2 Положення цих норм використовуються при створенні технічних завдань на розробку будівельних норм та регламентних технічних умов.

1.3 Ці норми є основою для оцінювання будівельних виробів у випадках:

- коли виробник не застосовує чинних нормативних документів, або застосовує їх лише частково;

- за відсутності керівних документів, які можуть бути застосовані для розроблення технічного свідоцтва.

1.4 Згідно з Технічним регламентом ці норми розроблені з урахуванням положень тлумачних документів основних вимог до будівель і споруд Директиви Ради 89/106 від 21 грудня 1988 р. щодо зближення законів, підзаконних актів та адміністративних положень держав-членів стосовно будівельних виробів.

1.5 Перелік нормативних документів, на які є посилання в цих нормах, наведені в додатку А.

2 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цих нормах застосовані терміни та визначення згідно з ДСТУ-Н Б А.1.1-81, ДСТУ 2272, ДСТУ 2273, ДСТУ 3855, ДСТУ Б В.1.1-4, ДБН В.1.1-7.

3 РІВНІ ТА КЛАСИ ВИМОГ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ХАРАКТЕРИСТИК БУДІВЕЛЬНИХ ВИРОБІВ

3.1 Основна вимога "пожежна безпека будівельних виробів та будівельних об'єктів" (далі - основна вимога), яка визначена у Технічному регламенті, містить таке: "Будівельні вироби повинні проектуватись і зводитись так, щоб у разі виникнення пожежі:

- несуча здатність будівельних конструкцій зберігалась протягом певного проміжку часу;

- поява і поширення вогню та диму всередині будівельного об'єкта були обмеженими;

- було обмежене поширення пожежі на сусідні будівельні об'єкти;

- люди могли залишити об'єкт або могли бути врятовані іншим способом;

- враховувалась безпека пожежно-рятувальних підрозділів".

3.2 Для забезпечення вільного обігу і використання будівельних виробів по всій території України з урахуванням відмінностей в умовах та способах життя, що можуть переважати на місцевому рівні, повинні встановлюватись рівні або класи для основної вимоги та експлуатаційних характеристик будівельних виробів.

3.3 Рівні експлуатаційних характеристик - це кількісне представлення характеру роботи будівельного виробу на вплив прикладеної дії або викликаної передбаченими умовами експлуатації.

3.4 Рівні експлуатаційних характеристик можуть бути пов'язані з виробом взагалі або з його конкретними характеристиками чи їх комбінаціями і використовуватися з метою визначення будівельного виробу для конкретно передбаченого застосування та для встановлення мінімального рівня технічних характеристик, нижче яких виріб за жодних обставин не може вважатись придатним для використання або слугувати основою для встановлення класів технічних характеристик.

3.5 Класи експлуатаційних характеристик, виражені діапазоном рівнів характеристик виробу відповідно до основної вимоги, дають кількісне представлення поведінки виробу на вплив прикладеної дії або викликаної передбаченими умовами експлуатації.

3.6 Класи можуть стосуватись будівельного виробу в цілому або його конкретних характеристик чи їх комбінацій.

3.7 У випадках, коли класифікація експлуатаційних характеристик будівельного виробу визначається як засіб формування рівнів вимог до будівельних об'єктів, центральний орган виконавчої влади, на який покладено функції технічного регулювання в галузі будівництва та промисловості будівельних матеріалів, може доручити суб'єктам стандартизації визначити відповідні вимоги до будівельних об'єктів.

3.8 Неідентифіковані класи (рівні) експлуатаційних характеристик будівельних виробів можуть визначатись під час розроблення нормативних документів як засіб для уточнення їх (виробів) експлуатаційних властивостей і передбаченого використання.

3.9 Під час визначення класів об'єктів та виробів необхідно встановлювати клас "характеристики не нормуються" у випадку, якщо немає затверджених вимог.

4 ОСНОВНА ВИМОГА "ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА"

4.1 Вступ до вимог пожежної безпеки

Вимоги пожежної безпеки становлять життєво важливу частину Технічного регламенту. Вимоги пожежної безпеки щодо будівельних об'єктів в умовах пожежі стосуються розташування будівель, характеристик будівельних конструкцій, будівельних виробів, мереж комунального обслуговування та установок і протипожежного обладнання.

Такі вимоги зазвичай висуваються до об'єктів, у яких перебувають люди: житлові, громадські, промислові приміщення тощо з урахуванням конкретного ризику для людей і конкретного ризику виникнення пожежі.

4.2 Концепція забезпечення пожежної безпеки

4.2.1 Цілі пожежної безпеки відповідають положенням, які викладено у визначенні основної вимоги (див. 3.1).

Важливим елементом концепції забезпечення пожежної безпеки є зведення до мінімуму випадків виникнення пожеж (запобігання пожежам).

Примітка. Цей документ у концепції не враховує керування пожежною безпекою.

4.2.2 Розвиток пожежі залежить від таких факторів: властивостей і розміщення вмісту будівельного об'єкта (пожежне навантаження), надходження повітря, термічних властивостей огорожі будівельного об'єкта, систем пожежної сигналізації та протидимного захисту, ефективності системи протипожежного захисту в цілому.

4.2.3 Рівень пожежної безпеки тих, хто перебуває всередині будівельного об'єкта, можна підвищити за рахунок раннього виявлення пожежі з застосуванням автоматичних систем пожежної сигналізації та оповіщення та/або пожежогасіння за допомогою відповідної системи протипожежного захисту.

4.2.4 Для запобігання розвитку пожежі до неприпустимого рівня застосовуються протипожежні відсіки, які створюють перешкоду вогню (поділ на відсіки) та диму (димозахисна перешкода). Огороджувальні конструкції таких приміщень мають бути сконструйовані так, щоб витримувати дію вогню протягом заданого проміжку часу.

Необхідною умовою цілісності протипожежних відсіків є загальна стійкість основної конструкції.

4.2.5 Засоби комунікації між прилеглими протипожежними відсіками (двері, сходи, ескалатори тощо) не повинні порушувати цілісності відсіків та перешкод для вогню і диму.

4.2.6 Наступним важливим кроком концепції забезпечення пожежної безпеки є обмеження чи запобігання поширенню вогню між сусідніми (окремими) будівельними об'єктами.

4.2.7 Наведені вище заходи та засоби протипожежного захисту тісно пов'язані з втручанням і діями пожежно-рятувального підрозділу з пожежогасіння і рятування, які відіграють важливу роль у забезпеченні пожежної безпеки на будівельних об'єктах.

4.3 Інженерно-технічний підхід у забезпеченні пожежної безпеки

4.3.1 Інженерно-технічне забезпечення пожежної безпеки базується на застосуванні інженерних принципів для оцінювання необхідного рівня пожежної безпеки та проектування і розрахунків необхідних заходів і засобів безпеки.

4.3.2 Стосовно пожежної безпеки будівельних об'єктів повинні використовуватись засоби інженерно-технічного забезпечення пожежної безпеки:

а) для визначення основних даних, які відносяться до розвитку пожежі і поширення летких продуктів горіння на об'єктах, наприклад:

- розрахунок розвитку пожежі в приміщеннях;

- розрахунок поширення вогню всередині або ззовні будівель за межами приміщення, в якому виникла пожежа;

- оцінка руху летких продуктів горіння в будівлях та подібних об'єктах;

б) для оцінки дій, наприклад:

- вплив тепла і летких продуктів горіння на людей і об'єкти;

- механічний вплив на будівельні конструкції та/або об'єкти;

в) для оцінки поведінки будівельних виробів під дією вогню, наприклад:

- стосовно розвитку пожежі такі характеристики, як горючість, займистість, поширення полум'я, швидкість тепловиділення, утворення диму і токсичних газів;

- стосовно стійкості конструкцій, які зазнають впливу вогню, такі характеристики, як несуча здатність і огороджувальна функція;

г) для оцінки виявлення пожежі, задіювання систем пожежної сигналізації та пожежогасіння, наприклад:

- тривалість задіювання систем пожежної сигналізації, систем пожежогасіння, пожежно-рятувальних підрозділів і людей, що перебувають на об'єкті;

- вплив систем протипожежного захисту (у тому числі вогнегасних речовин та систем протидимного захисту);

- оцінка тривалості виявлення пожежі залежно від виду та розташування пожежних сповіщувачів;

- взаємодія систем пожежогасіння та інших систем протипожежного захисту;

д) для оцінки та розроблення заходів із проведення евакуації і рятувальних робіт.

4.3.3 Інженерний підхід потребує, щоб були забезпечені відповідні характеристики виробів, а процедури розрахунків і проектування були підтверджені на узгодженій і гармонізованій основі.

5 ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ПЕРЕВІРКИ ДОТРИМАННЯ ОСНОВНОЇ 

ВИМОГИ "ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА"

5.1 Загальні положення

5.1.1 Принципів щодо підтвердження відповідності основній вимозі "пожежна безпека" дотримуються у випадках, коли до будівельних об'єктів застосовуються норми, які містять цю вимогу.

5.1.2 Основна вимога виконується з прийнятною вірогідністю протягом економічно обґрунтованого терміну експлуатації об'єкта.

5.1.3 Відповідність основній вимозі забезпечується взаємопов'язаними заходами, які, зокрема, стосуються:

планування та проектування об'єкта, будівництва об'єкта і необхідного технічного обслуговування;

властивостей, характеристик і використання будівельних виробів.

5.1.4 Питання щодо вжиття заходів із нагляду за плануванням, проектуванням і будівництвом об'єктів, а також стосовно кваліфікації виконавців вирішуються центральними органами виконавчої влади, на які покладені відповідні функції технічного регулювання.

5.1.5 У випадках, коли цей нагляд і контроль кваліфікації має пряме відношення до характеристик виробів, повинні бути сформульовані відповідні положення у контексті Технічного завдання на розроблення нормативних документів стосовно зазначених виробів.

5.2 Дії

5.2.1 Дії, що можуть негативно вплинути на відповідність об'єкта основним вимогам, спричиняються чинниками, що впливають на об'єкт або на його частини. До таких чинників належать механічні, хімічні, біологічні, термічні та електромагнітні.

Поведінку виробів пов'язують із нормованою дією.

У цьому нормативному документі розглядається механічна дія (наприклад, навантаження, сили, зумовлені примусовим тепловим розширенням, і удари), термічна дія і дія, спричинена умовами середовища (наприклад, кліматичними умовами, вологістю), або їх комбінація.

5.2.2 Термічна дія складається із випромінювання, конвекції і теплопровідності. Рівень термічної дії залежно від часу визначається стадією розвитку пожежі, яку можна змоделювати розрахунковим методом або випробуванням під час оцінювання характеристики виробу в умовах його експлуатації.

5.2.3 Для термічних дій розрізняють такі рівні впливів:

- невелике джерело запалювання (наприклад, типу сірника);

- поодинокий предмет, що горить (наприклад, палаючий елемент меблів; матеріали, що зберігаються в промислових приміщеннях);

- повністю розвинена пожежа (наприклад, вплив реальної пожежі, стандартний температурний режим).

5.2.4 Для оцінювання характеристики виробів "реакція на вогонь" використовують випромінювання, конвекцію та їх комбінацію. Термічні дії залежать від виду, інтенсивності та тривалості впливу і можуть характеризуватись:

- розміром полум'я;

- рівнем випромінювання;

- рівнем конвективного теплообміну (температура і швидкість руху газу, який утворюється під час згоряння) за наявності чи відсутності локального контакту з полум'ям.

5.2.5 Для оцінювання характеристик систем пожежної сигналізації, систем протидимного захисту і систем пожежогасіння використовуються джерела запалювання, які моделюють поодинокий предмет або локалізовану групу предметів, що горять, їх термічна дія залежить від виду, інтенсивності та тривалості впливу і може характеризуватись:

- швидкістю тепловиділення;

- висотою полум'я і кількістю утворюваного диму;

- площею пожежі (площею поверхні, що горить);

- рівнем температури.

5.2.6 Для оцінювання вогнестійкості конструкцій застосовують такі підходи:

- розгляд сценаріїв реальної пожежі;

- розгляд сценаріїв умовної пожежі;

- розрахунок вогнестійкості.

5.2.6.1 Розгляд сценаріїв реальної пожежі

Для розрахунку теплового впливу пожежі на будівельному об'єкті (наприклад, у приміщенні, у групі приміщень або на частинах будівельного об'єкта) необхідно враховувати:

- пожежне навантаження (тип, кількість речовин та матеріалів і швидкість їх горіння);

- надходження повітря (кисню) до місця пожежі;

- форму та розмір огороджувальної конструкції (визначені протипожежним відсіком);

- термічні властивості огороджувальної конструкції.

Залежно від конкретної концепції пожежної безпеки та інженерно-технічного підходу доцільно також враховувати:

- вплив системи пожежогасіння (наприклад, системи спринклерного типу);

- дії пожежного підрозділу/рятувальної команди (які можуть бути ініційовані спрацюванням систем пожежної сигналізації).

5.2.6.2 Розгляд сценаріїв умовної пожежі

5.2.6.2.1 Основна вимога потребує того, щоб обмежувалось поширення вогню і зберігалась несуча здатність конструкції протягом певного проміжку часу. Наведене може бути виконано шляхом підтвердження вогнестійкості несучих та/або огороджувальних конструкцій. Прийнято використовувати стандартний температурний режим згідно з ДСТУ Б В.1.1-4 як модель повністю розвиненої пожежі. Ця крива визначається залежністю:

T = 345 lg(8 t+1) + 20, (5.1)

де Т - температура газу в печі, °С;

t - тривалість теплового впливу протягом вогневого випробування, хв.

Стандартний температурний режим відображає умовну модель, що використовується для оцінювання поведінки виробів під впливом повністю розвиненої пожежі. Прийняття цієї кривої температура/час є спрощеним представленням термічної дії пожежі.

Для особливих умов пожежі, визначених в розділі 6, випробування виробів повинно проводитись згідно зі стандартним температурним режимом до 300 °С, 600 °С, 820 °С, з подальшим підтриманням температури на цих рівнях до завершення часу випробування.

5.2.6.2.2 Інтенсивність теплового впливу під час реальної пожежі може бути більшою чи меншою ніж та, що відтворюється в стандартному температурному режимі. Для підтвердження вогнестійкості в умовах більш інтенсивного впливу (особливо за більш високої швидкості наростання температури) використовується вуглеводнева крива, яка визначається залежністю:

Т = 1080 [1 - 0,325 ехр (- 0,167 t) - 0,675 ехр (-2,5 t)] + 20. (5.2)

5.2.6.2.3 Якщо за деяких обставин потрібно провести випробування за меншої швидкості підвищення температури ніж у стандартному температурному режимі, то проводять випробування в режимі повільного горіння (тління). Такі випробування проводять тільки в тому випадку, коли очікується, що значення характеристики виробу в умовах дії реальної пожежі, що повільно розвивається, виявиться значно меншим ніж у режимі випробування за стандартним температурним режимом. Залежність температура/час для температурного режиму повільного горіння визначається так:

- для проміжку часу випробувань 0 < t  21

T = 154 t 0,25 + 20, (5.3)

- для проміжку часу випробувань t > 21

T = 345 lg [8 (t - 20) + 1] + 20. (5.4)

5.2.6.2.4 Для визначення характеристики вогнестійкості, наприклад, зовнішніх несучих стін, може бути використаний температурний режим зовнішньої пожежі, який визначається залежністю:

Т = 660 [ 1 0,687 e-0.32t - 0,313 e-3,8t] + 20. (5.5)

5.2.6.2.5 Умови теплового впливу на зразок, що випробовується, включаються в нормативний документ щодо методу випробування.

Для особливого екстремального сценарію пожежі (наприклад, транспортні тунелі, атомні станції тощо) можуть задаватись більш жорсткі умовні температурні режими.

5.2.6.3 Основні положення для розрахунку вогнестійкості

Під час розрахунку вогнестійкості необхідно брати до уваги несучу здатність, цілісність та теплоізолювальну здатність. Для цього необхідно розрахувати або отримати експериментальні дані щодо реакції елемента (конструкцій) на тепловий вплив. Для розрахунку потрібна інформація щодо теплообміну від вогню до елемента (конструкції).

У разі використання в розрахунках стандартного температурного режиму (тобто поданої вище залежності температура/час відповідно до ДСТУ Б В.1.1-4 слід застосовувати відповідні коефіцієнти конвекційного і радіаційного теплообміну, які відповідають умовам, що мають місце при цих випробуваннях. Для інших моделей вогневого впливу (наприклад, вуглеводнева і тліюча пожежі) слід використовувати відповідний коефіцієнт теплообміну.

Оцінити цілісність інколи складно, оскільки для цього потрібна інформація, наприклад, щодо можливості появи тріщин та наскрізних отворів, що розвиваються в елементі, яку часто можна визначити лише проведенням випробування на вогнестійкість.

Примітка. Питоме пожежне навантаження може встановлюватись із проектних значень, залежно від типу будівлі (згідно з загальними принципами для визначення дій на конструкції) або шляхом вимірювання фактичного пожежного навантаження.

5.3 Перевірка відповідності основній вимозі

5.3.1 Для перевірки відповідності характеристик будівельних виробів основній вимозі або встановленому рівню основної вимоги можуть застосовуватись різноманітні методи на основі узгоджених характеристик за умови, що жоден із цих методів не створює перешкод для використання виробу, який відповідає технічним вимогам.

5.3.2 У нормативних документах вимогу відображають відповідно до трьох різних підходів або їх комбінацій:

- встановлення вимог на рівні мінімальної вимоги до характеристик будівельного об'єкта в числовому або загальному вигляді. При встановленні вимог у загальному вигляді необхідно встановити зв'язок між вимогами до будівельного об'єкта та характеристиками виробів;

- встановлення мінімального значення характеристики пожежної небезпеки будівельних виробів (наприклад, вогнестійкості, реакції на вогонь, характеристик протипожежного обладнання) з посиланням на відповідні нормативні документи;

- встановлення критичних рівнів пожежного середовища (небезпечних факторів пожежі), які можуть впливати на людей на будівельному об'єкті або поблизу від нього.

5.3.3 У розділі 6 встановлено принципи щодо методів оцінювання поведінки будівельних виробів в умовах пожежі і методів перевірки відповідності вимогам.

6 РЕГЛАМЕНТНІ ТЕХНІЧНІ УМОВИ ДЛЯ ОЦІНКИ ВІДПОВІДНОСТІ

6.1 Загальні положення

6.1.1 Регламентні технічні умови і будівельні норми на вироби і споруди розробляють на підставі погоджених технічних завдань та містять технічні характеристики виробів і споруд (Технічний регламент).

6.1.2 Регламентні технічні умови - це нормативні документи, які відповідають вимогам чинного законодавства та технічних регламентів і мають конкретизувати основні вимоги та визначати процедури оцінки відповідності і, за необхідності, механізм ринкового нагляду для конкретної продукції.

6.1.3 Загалом розрізняють:

- нормативні документи щодо проектування і спорудження будівельних об'єктів і їх частин або конкретних аспектів, що їх стосуються, з урахуванням виконання основних вимог, як встановлено у Технічному регламенті (далі - нормативні документи категорії А);

- технічні умови та настанови для підтвердження відповідності, які стосуються винятково будівельних виробів, що підлягають підтвердженню відповідності і маркуванню згідно з Технічним регламентом (далі - нормативні документи категорії В). Вони стосуються вимог щодо експлуатаційних характеристик та/або інших характеристик, у тому числі довговічності, які можуть вплинути на виконання основних вимог, а також вимог до випробування та критеріїв відповідності виробів.

6.1.4 Положення нормативних документів категорії А і В мають бути узгоджені між собою.

6.1.5 У нормативних документах категорії В має бути визначене передбачене використання будівельних виробів.

6.2 Положення, що стосуються будівельних об'єктів або їх елементів

6.2.1 Загальні положення

6.2.1.1 Перевірка характеристик будівельних об'єктів, на які поширюється основна вимога "пожежна безпека", може включати:

- методи оцінювання розвитку пожежі в приміщенні (у тому числі утворення диму і небезпечних летких продуктів горіння), поширення вогню і диму на будівельних об'єктах та поширення вогню і диму на сусідні будівельні об'єкти і навколишнє середовище;

- методи оцінювання поведінки конструкцій і частин об'єктів (наприклад, будівельних конструкцій і установок), зокрема, поведінки конструкції в разі пожежі, систем протидимного захисту, систем пожежогасіння, систем пожежної сигналізації і оповіщення про пожежу;

- методи оцінювання взаємозв'язку пожежі, людей, які перебувають на будівельному об'єкті, заходів протипожежного захисту та дій із пожежогасіння і рятування.

6.2.1.2 Рівні основної вимоги можуть залежати від:

- типу, призначення та розташування будівельного об'єкта;

- планування будівельного об'єкта;

- наявності пожежно-рятувальних засобів.

6.2.2 Несуча здатність конструкцій

6.2.2.1 Міцність та стійкість несучих конструкцій будівельних об'єктів у разі пожежі необхідна для:

- забезпечення безпеки людей на час їх передбачуваного перебування всередині об'єкта;

- підвищення безпеки пожежно-рятувальних підрозділів;

- запобігання руйнуванню будівельного об'єкта, яке може призвести до травмування чи загибелі людей;

- забезпечення здатності будівельних виробів, які мають відношення до пожежної безпеки, виконувати свої функції протягом необхідного проміжку часу.

6.2.2.2 Необхідний період часу, у який зберігається міцність та стійкість несучих конструкцій будівельного об'єкта, виражається стандартним значенням межі вогнестійкості і залежить від цілей нормування.

6.2.2.3 Цілі нормування межі вогнестійкості:

- не встановлюються вимоги щодо вогнестійкості будівельних об'єктів з обмеженим питомим пожежним навантаженням або коли наслідки руйнування конструкцій допустимі;

- встановлюються вимоги щодо вогнестійкості протягом заданого, але обмеженого проміжку часу, коли можуть бути встановлені вимоги до часу евакуації людей і втручання пожежно-рятувальних підрозділів;

- встановлюються вимоги щодо вогнестійкості основної конструкції, за якої вона вистоїть у разі повного вигоряння всіх горючих матеріалів будівельного об'єкта або у визначеній його частині, без урахування втручання пожежно-рятувальних підрозділів.

6.2.2.4 Міцність і стійкість будівельного об'єкта під час пожежі повинна забезпечуватись вогнестійкістю основної конструкції, яка вважається забезпеченою, якщо доведено, що вогнестійкість окремих конструкцій, які утворюють основну конструкцію, є принаймні такою ж, як і основної конструкції, а їх з'єднання не зменшують вогнестійкості основної конструкції.

6.2.2.5 При визначенні міцності та стійкості будівельних конструкцій під час пожежі необхідно звертати увагу на наслідки теплового розширення, пов'язані з деформаціями та/або виходом із ладу елементів конструкцій.

6.2.2.6 Для оцінювання несучої здатності основної конструкції необхідно розглядати:

- несучі елементи з функцією протипожежних перешкод та без неї, до яких належать стіни (зовнішні і внутрішні), перекриття міжповерхові (у тому числі горищні та над підвалом), покриття, елементи каркасів (колони, балки, ферми, ригелі);

- пасивні та активні елементи, що підвищують вогнестійкість будівельних конструкцій.

До пасивних елементів належать: підвісні стелі/стельові мембрани; вертикальні захисні перегородки; вогнезахисні облицювання та покриття; конструкції водонаповнені.

Активним елементом, що підвищує вогнестійкість конструкцій охолодженням, є установки розпилення води.

6.2.3 Обмеження утворення і поширення вогню і диму на будівельних об'єктах

6.2.3.1 Метою обмеження утворення і поширення вогню та диму на будівельних об'єктах є:

- сповільнення розвитку пожежі і поширення вогню та диму для того, щоб надати достатнього часу для евакуації осіб, які перебувають поблизу та/або на відстані від місця виникнення пожежі;

- надання можливості пожежно-рятувальним підрозділам контролювати пожежу, поки вона не набула значного розвитку.

Обмеження утворення і поширення вогню та диму на будівельних об'єктах досягається:

- запобіганням виникненню пожежі;

- обмеженням утворення і поширення вогню та диму всередині приміщення, де виникла пожежа;

- обмеженням поширення вогню та диму поза приміщенням, в якому виникла пожежа.

6.2.3.2 Запобігання виникненню пожежі

Запобігання виникненню пожежі залежить від ряду умов, починаючи з інструкцій користувача і закінчуючи вимогами, які стосуються особливостей приладів і обладнання, а також їх установлення на будівельному об'єкті.

До приладів і обладнання, що установлюються на будівельному об'єкті, належать:

- електричні установки;

- нагрівальні установки;

- газові установки;

- пристрої захисту від блискавок;

- установки з виявлення горючих газів;

- установки вибухопридушення;

- системи вентиляції.

6.2.3.2.1 3 метою запобігання виникненню пожежі електричні та нагрівальні установки, які застосовуються на будівельних об'єктах, необхідно проектувати і установлювати так, щоб:

- вони не були причиною виникнення пожежі;

- вони активно не сприяли розвитку пожежі;

- поширення вогню було обмеженим;

- був обмежений ризик для огороджувальних елементів приміщення (стіни, стеля, підлога) або його заповнення (наприклад, меблів), до яких прилягають прилади й обладнання;

- поверхні нагрівальної установки та прилеглих до неї елементів, що зазнають впливу термічної дії, не могли нагріватись до неприпустимого рівня;

- у разі виникнення пожежі могли бути вжиті ефективні заходи з її гасіння і були можливими рятувальні заходи.

6.2.3.2.2 Вимоги до газових установок визначені у нормативних документах, які стосуються установок на газовому пальному.

6.2.3.2.3 Пристрої захисту від блискавок призначені для захисту будівельних об'єктів і людей, які в них перебувають, від блискавки або інших проявів атмосферної електрики і мають бути забезпечені:

- мережею блискавковідводів, якою атмосферний електричний заряд може безпечно ввійти в систему захисту без завдання шкоди будівельному об'єкту і людям, які в ньому перебувають;

- одним або декількома ланцюгами з низьким електричним опором для відведення електричного заряду в землю без ризику для будівельного об'єкта та людей і обладнання, які в ньому перебувають;

- такою мережею заземлення, щоб заряд міг ввійти в землю без надмірного підвищення електричного потенціалу пристрою захисту від блискавок;

- відповідним контактом з іншими металевими елементами будівельного об'єкта.

У разі потреби необхідно вести моніторинг та/або реєстрацію кількості та/або сили окремих розрядів блискавки.

Експозиція/вплив: моделювання електричного розряду.

Критерії експлуатаційних характеристик: здатність захистити об'єкти від блискавки та здатність безпечного відведення будь-якого струму в землю.

6.2.3.2.4 Установки з виявлення горючих газів призначені для виявлення горючих газів до того, як їх концентрація стане пожежовибухонебезпечною, з тим, щоб надати необхідні попередження та ініціювати захисні заходи.

Для цього установка повинна:

- забезпечувати весь об'єм, що підлягає захисту, відповідними датчиками, за допомогою яких можна виявити наявність горючих газів на достатньо ранній стадії;

- мати надійні засоби комунікації між датчиками і центральним приймальним пунктом;

- мати приймальний пункт із засобами розшифровки сигналів від датчиків, визначення місця, звідки прийшло попередження, засобами привертання уваги до попереджень про пожежу або не справність установки та ініціювання інших необхідних дій;

- бути здатною протистояти умовам середовища будівельного об'єкта, в якому вона змонтована (встановлена), так, щоб вона зберігала можливість виконувати свої функції протягом прийнятного терміну експлуатації.

6.2.3.2.5 Установка вибухопридушення призначена для запобігання утворенню недопустимо високого тиску (тиску вибуху), що виникає внаслідок загоряння газу, парів рідини або пилу всередині замкнутої конструкції, яка не призначена для витримування максимального тиску вибуху. Це потребує негайного виявлення наростання тиску та введення рівномірно розподіленої вогнегасної речовини в зону, що захищається всередині огороджувальної конструкції, протягом якомога коротшого проміжку часу.

Експозиція/вплив: кліматичні умови навколишнього середовища, задані умови випробування для приведення в дію і відповідні випробування тиском для підтвердження працездатності в разі вибуху.

Критерії експлуатаційних характеристик: здатність до приведення в дію згідно зі значеннями проектних параметрів та подавання вогнегасної речовини і досягнення її розрахованої концентрації в межах огороджувальної конструкції протягом вказаного часу.

6.2.3.2.6 Системи вентиляції повинні забезпечувати виключення небезпеки поширення вогню і диму через вентиляційну систему з одного протипожежного відсіку до іншого.

Нижче наведені приклади ситуацій з використанням вогнестійких повітроводів та/або протипожежних клапанів:

- кожен протипожежний відсік має окремі канали для подавання і виведення повітря, які не мають отворів у місцях проходження крізь інші відсіки. Для запобігання поширенню вогню застосовують вогнестійкі повітроводи;

- розподіл повітря встановлюється використанням розподільних отворів, кожен з яких оснащений протипожежним клапаном;

- різні відсіки мають спільний повітровід. При цьому можуть використовуватись такі захисні пристрої, якщо:

а) повітроводи не є вогнестійкими. Протипожежний клапан встановлюють у кожному проході крізь вогнестійку стіну/перекриття відсіку. У деяких випадках протипожежні клапани встановлюють на відстані від стіни/перекриття, і тоді повітропровід між протипожежним клапаном і стіною/перекриттям має бути вогнестійким;

б) повітроводи є вогнестійкими. У кожному отворі встановлюють протипожежний клапан. Замість вогнестійких повітроводів можливе також використання невогнестійких повітроводів у вогнестійких шахтах. В такому випадку в отворах шахт встановлюють протипожежний клапан;

в) повітроводи є вогнестійкими. Вентилятор припливної/витяжної вентиляції діє постійно. Потраплянню вогню в припливні повітроводи та виходу вогню з витяжних повітропроводів можна запобігти через створення умов повітряного потоку/тиску.

6.2.3.3 Обмеження утворення і поширення вогню і диму в межах приміщення, де виникла пожежа

6.2.3.3.1 Загальні положення

Положення щодо обмеження утворення і поширення вогню і диму в межах приміщення, де виникла пожежа, спрямовані на обмеження швидкого залучення до горіння будівельних виробів на ранній стадії пожежі і обмеження сприяння будівельних виробів повному розвитку пожежі в приміщенні, де вона виникла. Таким чином, відповідні будівельні вироби повинні мати певні характеристики реакції на вогонь в умовах їх експлуатації. Ці характеристики оцінюють в умовах дії ряду термічних впливів, починаючи від дії невеликого полум'я (типу сірника), умов нагрівання, що моделюють пожежу всередині приміщення (поодинокий предмет, що горить, наприклад, меблі) до термічної дії, яка подібна до дії розвиненої пожежі.

Примітка. На ранній стадії пожежі в приміщенні, де вона виникла, можуть бути і не досягнуті критичні умови для людей, що там перебувають, і їх виживання в цьому приміщенні все ще залишається можливим. Несприятливий вплив тепла і диму (непрозорість, токсичність) від поверхонь, що піддаються впливу вогню, може зменшити час до моменту досягнення критичних умов для людей, які перебувають всередині.

Підвищена теплова дія пов'язується зазвичай з подальшим розвитком пожежі. Проте у великому приміщенні жорстка термічна дія локального вогню від предметів, які розташовані в приміщенні, може спричинити нагрівання будівельних виробів, що знаходяться поряд, і, зазвичай, сприяє подальшому розвитку пожежі.

Системи пожежної сигналізації, автоматичні системи пожежогасіння можуть встановлюватись для забезпечення раннього виявлення пожежі і для приведення в дію системи оповіщення про пожежу та керування евакуацією людей під час пожежі.

6.2.3.3.2 Частини об'єктів, яких стосуються вищевказані вимоги:

а) стіни/стелі;

б) перекриття, підлоги;

в) труби і повітропроводи, в тому числі зовнішня ізоляція (відповідні вироби: див. 6.3.1.1);

г) системи:

1) пожежні кран-комплекти

Пожежний кран-комплект є засобом пожежогасіння, придатним для використання людиною для локалізування і (або) ліквідування пожежі.

Експозиція/дія:

- кліматичні умови навколишнього середовища всередині приміщення та ззовні;

- зусилля для витягування рукава;

- тиск води.

Критерії експлуатаційних характеристик: здатність забезпечити необхідну витрату води (л/с) за проектного тиску по всій довжині рукава з утворенням струменя води достатньої довжини для того, щоб дати можливість тим, хто перебуває на об'єкті, без затримки розпочати гасіння пожежі;

2) системи пожежогасіння спринклерного типу

Система спринклерного типу призначена для забезпечення раннього реагування на пожежу в автоматичному режимі і подавання встановленої кількості води на задану площу протягом відповідного проміжку часу (л/м2 · хв) з метою локалізації/гасіння пожежі. Система спринклерного типу може також виконувати функції оповіщення, такі як подача сигналу тривоги для людей, що там перебувають, та виклик пожежно-рятувального підрозділу.

Експозиція/дія: кліматичні умови навколишнього середовища всередині приміщення (наприклад, температура і вологість).

Моделювання дії пожежі в середовищі (наприклад, гаряче повітря або гаряча рідина) для оцінки швидкості спрацювання.

Механічний вплив на розподільну трубопровідну мережу тощо.

Критерії експлуатаційних характеристик: здатність до автоматичного спрацювання і подавання встановленої кількості води з рівномірним розподілом на задану площу протягом встановленого проміжку часу.

Характеристики:

- інтенсивність зрошування л/(м2 · хв); максимальна площа, що захищається системою; кількість спринклерних зрошувачів, які діють одночасно;

- тривалість спрацьовування установки;

3) системи водяного пожежогасіння

Призначенням системи водяного пожежогасіння є одне або більше із наведеного нижче:

- забезпечення раннього реагування на пожежу шляхом подавання заданої кількості води за відповідний проміжок часу струменем заданої форми на задану площу з метою локалізації і/або гасіння пожежі;

- забезпечення охолодження обладнання, яке під дією тепла (звичайно, але не обов'язково, радіаційного тепла) може ускладнити ситуацію через можливий вибух, пошкодження, витікання пального або в інший спосіб;

- створення водяної завіси для запобігання поширенню вогню;

4) системи пожежогасіння діоксидом вуглецю (СО2)

Система пожежогасіння діоксидом вуглецю призначена для зменшення вмісту кисню в зоні пожежі шляхом заміни частини кисню діоксидом вуглецю для гасіння вогню з одночасним або попереднім подаванням сигналу тривоги для того, щоб можна було здійснити відповідні аварійні заходи (евакуацію персоналу, виклик пожежно-рятувальних підрозділів тощо).

Гасіння може бути досягнуте шляхом суцільного заповнення відсіку СО2 до проектної вогнегасної концентрації або локальним застосуванням (досягаючи вогнегасної концентрації тільки в безпосередній близькості до вогню).

Експозиція/дія: кліматичні умови навколишнього середовища всередині приміщення.

Критерії експлуатаційних характеристик: здатність до приведення в дію вручну або автоматично і подавання вогнегасної речовини, рівномірно розподіленої в об'ємі приміщення для того, щоб досягти і підтримувати проектну вогнегасну концентрацію (% об.) протягом заданого часу.

Характеристики: вогнегасна концентрація СО2, тривалість заповнення об'єму приміщення, швидкість подавання (витрата) СО2.

Примітка. Для систем пожежогасіння об'ємним способом, оскільки з досягненням вогнегасної концентрації СО2 вміст кисню зменшується нижче рівня, потрібного для підтримування життя людини, необхідно забезпечити повну евакуацію з приміщення до того, коли відбудеться випуск газу СО2. Оскільки для систем пожежогасіння локального застосування повна евакуація може бути необов'язковою, важливим є жорстке дотримання проектних умов і запобіжних заходів (навчання персоналу тощо);

5) системи пожежогасіння галонами (або подібними до них замінниками)

Система пожежогасіння з використанням галону або вогнегасної речовини подібної дії призначена для подавання розрахованої кількості галону в газоподібному стані, достатньої для гальмування хімічної реакції між горючою речовиною (пальним) і киснем для гасіння пожежі з одночасним або попереднім подаванням сигналу тривоги для того, щоб можна було вжити відповідних заходів (евакуацію персоналу, виклик пожежно-рятувальних підрозділів тощо).

Гасіння може бути досягнуте шляхом суцільного заповнення відсіку галоном до проектної вогнегасної концентрації або локальним застосуванням (досягаючи вогнегасної концентрації тільки в безпосередній близькості до вогню).

Експозиція/дія: кліматичні умови навколишнього середовища всередині приміщення.

Критерії експлуатаційних характеристик: здатність до приведення в дію вручну або автоматично і подавання вогнегасної речовини, рівномірно розподіленої в об'ємі приміщення для того, щоб досягти і підтримувати проектну вогнегасну концентрацію (% об.) протягом заданого часу.

Характеристики: вогнегасна концентрація галону і тривалість заповнення об'єму приміщення;

6) системи пінного пожежогасіння

Система пінного пожежогасіння призначена зокрема для гасіння легкозаймистих та горючих рідин.

Системи пінного пожежогасіння подають водний розчин піноутворювача на поверхню, що горить, для створення перешкоди між горючими парами на поверхні горючого та киснем навколишньої атмосфери. Додатковою функцією є охолодження горючого для припинення подальшого горіння.

Системи можуть працювати в автоматичному режимі, для деяких з них може бути передбачений тільки ручний запуск.

Експозиція/дія: кліматичні умови навколишнього середовища всередині приміщення.

Критерії експлуатаційних характеристик: здатність до приведення в дію вручну або автоматично і подавання розрахованої кількості піни заданої кратності/водного розчину заданої густини (кг/м3) на задану площу протягом заданого часу.

Характеристики: кратність піни і тривалість заповнення приміщення;

7) системи порошкового пожежогасіння

Система порошкового пожежогасіння призначена для забезпечення подавання вогнегасного порошку на вогонь на ранній стадії пожежі.

Вогнегасний порошок, що зберігається в резервуарі(ах) систем, випускається з нього під дією надлишкового тиску газу крізь насадки. Він може транспортуватись від резервуара до насадок жорсткою трубою (трубопровідною мережею) чи гнучкою трубою (рукавною котушкою). Насадка також може кріпитись безпосередньо на резервуарі. Система може працювати в ручному або автоматичному режимі.

Експозиція/дія: кліматичні умови навколишнього середовища всередині приміщення.

Критерії експлуатаційних характеристик: здатність до приведення в дію вручну або автоматично і подавати розраховану кількість (кг) вогнегасного порошку на задану площу (м2) або у заданий об'єм (м3) протягом заданого часу;

8) ручний пожежний сповіщувач

За допомогою ручного пожежного сповіщувача людина може ініціювати (і отже передавати) сигнал оповіщення про пожежу на центральний диспетчерський пункт для надання можливості проведення різних дій, наприклад, евакуації людей.

Експозиція/дія: кліматичні умови навколишнього середовища для застосування відповідно до призначення (використання всередині приміщення/назовні).

Критерії експлуатаційних характеристик: здатність до приведення в дію вручну і, за необхідності, передавання сигналу на центральний диспетчерський пункт;

9) автоматичні системи пожежної сигналізації

Автоматична система пожежної сигналізації призначена для виявлення пожежі на якомога ранній стадії і передавання сигналу до диспетчерського пункту для оповіщення і відповідних дій (наприклад, евакуації людей, виклику пожежно-рятувальних підрозділів, автоматичного пожежогасіння). Система оповіщення включає сигнал "пожежа".

Ця система призначена для виявлення будь-яких ознак пожежі, таких як газ, дим, полум'я, тепло і перетворює результат цього виявлення на сигнал, що відображається на приймально-контрольному пожежному приладі.

Блок виявлення.

Експозиція/дія: кліматичні умови навколишнього середовища.

Задані модельні вогнища (типу - "поодинокий предмет, що горить").

Критерії експлуатаційних характеристик: здатність автоматичного виявлення диму, полум'я та/або тепла (відповідно до встановлених розмірів можливого вогнища пожежі або його моделі) і передавання сигналу на центральний диспетчерський пункт.

Блок оповіщення.

Експозиція/дія: кліматичні умови навколишнього середовища.

Критерії експлуатаційних характеристик: здатність приведення в дію автоматично або вручну і подавання звукового та/або візуального сигналу про аварію/пожежу;

10) системи димо-та тепловидалення (газодимозахисту)

Система призначена для видалення диму і тепла з місця пожежі в будівельному об'єкті з використанням пристроїв природної або примусової вентиляції або їх комбінації (якщо вони не використовуються в тому самому димовому відсіку) з ручним чи автоматичним керуванням, разом зі шторами для обмеження горизонтального поширення диму і створення зони, вільної від диму під завислим димовим шаром.

Ця система може сприяти досягненню будь-якої з наведених нижче цілей:

- утримання шляхів евакуації вільними від диму;

- сприяння діям із пожежогасіння шляхом створення зони, вільної від диму;

- затримування або запобігання швидкому охопленню вогнем всієї поверхні горючих матеріалів у межах замкнутого простору так, щоб запобігти повному розвитку пожежі;

- зменшення пошкоджень, спричинених димом і теплом;

- зменшення навантаження, якого зазнають елементи конструкції під час пожежі.

6.2.3.4 Обмеження поширення вогню і диму за межі приміщення, де виникла пожежа.

6.2.3.4.1 Загальні положення

Обмеження поширення вогню і диму можна досягти одним з наведених нижче способів або їх комбінацією:

- встановленням протипожежних перешкод (стін, перекриттів тощо) відповідно до призначення об'єкта (тобто до очікуваної термічної дії на будівельному об'єкті);

- закриванням прорізів у протипожежних перешкодах;

- відповідною конструкцією фасадів, що стримує поширення вогню на прилеглі частини того самого об'єкта;

- застосуванням систем пожежогасіння;

- застосуванням систем димо- і тепловидалення;

- встановленням протидимних перешкод (наприклад, димонепроникних дверей);

- влаштуванням вогнестійких вентиляційних повітропроводів та/або установленням протипожежних клапанів із привідними пристроями;

- застосуванням систем підпору повітря для створенням перепадів тиску повітря між зонами в межах будівельного об'єкта для обмеження проходження між ними диму.

Примітка. На шляхах евакуації не повинні створюватись критичні умови, небезпечні для життя людей, які там перебувають. Поширення тепла і диму (зниження видимості - токсичність) за межі приміщення, в якому виникла пожежа, може призвести до зменшення тривалості досягнення критичних умов.

На практиці границі між протидимними відсіками часто, але не завжди, збігаються з границями протипожежних відсіків і тоді обидві функції можуть виконуватись тими ж самими огороджувальними конструкціями.

Зазвичай приймається, що огороджувальні вогнестійкі конструкції без прорізів чи щілин є достатніми перешкодами поширенню диму і нема потреби висувати до них детальні вимоги. Це може не стосуватись інших огороджувальних конструкцій, наприклад, дверей, ущільнень у місцях проходження труб та електричних кабелів тощо, і якщо передбачається виконання ними функції димозатримування, необхідно детальне формулювання вимог щодо протидимних перешкод.

Особливу увагу слід звернути на ризик поширення диму, зумовлений наявністю вентиляційних каналів, каналів і шахт для інженерних комунікацій, у тому числі прорізів для їх технічного обслуговування.

6.2.3.4.2 Частини об'єктів, яких стосуються ці вимоги:

а) поверхні, що зазнають впливу, і використовуються як фасади;

б) частини (з функцією протипожежних перешкод):

- стіни (внутрішні/зовнішні);

- перекриття, підлоги;

- покриття (дахи);

- перегородки і ненесучі зовнішні стіни.

Що стосується зовнішніх стін, поширення вогню з одного протипожежного відсіку в інший може відбуватись через:

- пошкодження протипожежних перешкод між протипожежними відсіками;

- пошкодження з'єднань між стінами/перекриттями і фасадами (зовнішніми стінами);

- поширення вогню в порожнинах всередині фасадів (зовнішніх стін);

- поширення вогню по зовнішній поверхні фасаду (зовнішньої стіни).

Критерії експлуатаційних характеристик:

- характеристика "реакція на вогонь";

- вогнестійкість, яку оцінюють під впливом вогню зсередини та під впливом вогню ззовні;

- стельові мембрани;

- кожухи для конвеєрів і стрічкових транспортних систем;

- фальшпідлоги;

- з'єднання конструкцій;

- канали і шахти для інженерних комунікацій;

- (відповідні вироби: див. 6.3.1.3.5);

в) частини, що підвищують вогнестійкість

Підвісні стелі

Підвісною стелею вважається така стеля, яка тільки сприяє вогнестійкості елемента (наприклад, перекриття або покриття), що знаходиться вище, на відміну від стельової мембрани (6.3.1.3.5.3), яка сама по собі має вогнестійкість незалежно від вищерозташованого елемента.

Необхідно брати до уваги вплив на вогнестійкість прорізів для освітлення, вентиляції і технічного обслуговування, сервісного обладнання і горючих матеріалів у порожнинах перекриття або покриття, пристроїв для підвішування тощо (відповідні вироби: див. 6.3.1.3.4 а);

г) системи:

- вентиляції (повітропроводи і клапани) (див. 6.2.3.2.6);

- автоматичні пожежної сигналізації (див. 6.2.3.3.2 г), 9);

- димо- та тепловидалення (див. 6.2.3.3.2 г), 10);

- підпору повітря.

Обладнання системи підпору повітря для обмеження поширення диму призначено для захисту певних шляхів евакуації та інших зон від проникнення диму шляхом підтримування тиску повітря в їх межах на рівні, вищому ніж у прилеглих частинах об'єкта. Ці вільні від диму зони дають можливість:

- людям, що перебувають на об'єкті, евакуюватись у безпечне місце

та/або

- пожежно-рятувальним підрозділам діяти в будівлі з безпечного місця.

Експозиція/дія: кліматичні умови навколишнього середовища всередині приміщення та ззовні.

Критерії експлуатаційних характеристик: здатність встановлювати запроектований рівень надлишкового тиску у вказаному приміщенні або запроектовану швидкість потоку крізь прорізи в стінах приміщення. Система повинна виконувати свою функцію в разі виходу з ладу основного джерела живлення.

6.2.4 Обмеження поширення вогню на сусідні будівельні об'єкти

6.2.4.1 Формулювання принципів

Обмеження поширення вогню на сусідні будівельні об'єкти необхідне для:

- забезпечення безпеки людей на інших будівельних об'єктах, що розташовані поруч і на деякій відстані від того об'єкта, що горить;

- запобігання великій пожежі і її наслідкам, наприклад, втраті життєво важливих об'єктів, таких як лікарні, обладнання систем зв'язку (комунікацій), втраті ресурсів та широкомасштабному руйнуванню житла й обладнання житлового господарства;

- надання можливості пожежно-рятувальному підрозділу локалізувати пожежу (випромінювання від великих пожеж може перешкоджати доступу пожежно-рятувального підрозділу).

Наразі розглядаються такі дві ситуації:

- поширення вогню між повністю розділеними будівельними об'єктами, як, наприклад, для будівель, розташованих одна навпроти одної через дорогу;