ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Будинки і споруди

ЗАКЛАДИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

ДБН В.2.2-10-2001

Держбуд України

Київ  2001

РОЗРОБЛЕНІ	AT медінвестпроект (арх. Касперт І.М. - керівник; інж. Граб М.М.; арх. Лелеко О.Д.; інж. Лісненко Л.О.; інж. Молдакова Л.М.; інж. Мошненко Г.П.; інж. Стацевич В.І.; інж. Пивовар П.М.; канд. Мед. наук Прокопович О.С.; лікар Чередник Є.В.) за участі ВАТ КиївЗНДІЕП (канд. арх. Куцевич В.В.); ЗАТ НВП медінжсервіс (інж. Бура Н.Т., інж. Козловський Л.М.); ГСЕУ МОЗ України (лікар-інспектор Скрипник А.П.); УНГЦ МОЗ України (доктор мед.наук Акименко В.Я., канд. Мед. наук Янко Н.М.)
ВНЕСЕНІ ТА ПІДГОТОВЛЕНІ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ	Управлінням архітектурно-будівельних систем та інженерного обладнання будинків та споруд Держбуду України (канд. арх. Муляр Л.Х., арх. Авдієнко О.П., арх. Коротков В.Є., арх. Яценко Г.П., інж. Шестак В.П.)
ЗАТВЕРДЖЕНІ	Наказом Держбуду України від 4 січня 2001 р. № 2 і введені у дію з 1 квітня 2001 р.

ВСТУП

Ці Норми є складовою частиною системи нормативних документів на громадські будинки і споруди, базовим документом якої є ДБН В.2.2-9-99 "Громадські будинки і споруди. Основні положення ".

Дані Норми за необхідності можуть доповнюватись Посібниками з проектування окремих видів і типів закладів охорони здоров'я.

ЗМІНА № 1 ДБН В.2.2-10-2001 “Заклади охорони здоровя, затверджена наказом Держбуду України від 21 жовтня 2004 року № 195 і введена в дію з 1 квітня 2005 року

ТЕКСТ ЗМІНИ

Пункт 3.6. Слова: “згідно зі СНіП 2.01.02” замінити словами: "згідно ДБН В.1.1-7", далі за текстом.

Пункт 3.15. Слова: “висотою від рівня планувальної позначки землі до підлоги верхнього поверху не більше 26,5 м” замінити словами: "умовною висотою до 26,5 м включно".

Пункт 6.1. Слова: “вимоги ДБН В.2.2-9 (п.3.11)” замінити словами: "вимоги ДБН В.2.2-9 (пункт 3.11, 3.15)".

Пункт 7.63. Позначення “СНіП 2.04.08” замінити на: "ДБН В.2.5-20".

Пункт 7.68. доповнити другим абзацом:

“Електричні проводи і кабелі повинні бути стійкими до поширення полумя, виготовлюватися з матеріалів із помірною димоутворювальною здатністю, малонебезпечних по токсичності продуктів горіння за ГОСТ 12.1.044 (групи Д2, Т1 за ДБН В.1.1-7).”

Примітка. Стійкість електричних проводів і кабелів  до поширення полумя визначається за ГОСТ 12176 (за категорією А для проводів і кабелів, прокладених у пучках), ДСТУ 4216 (для поодиноко вертикально прокладених проводів і кабелів), ДСТУ 4217 (для поодиноко вертикально прокладених проводів, кабелів з малим перерізом)

Пункт 11.3. Слова: “згідно з п.4.4” замінити словами “згідно з 4.3”

Додоток Б. Рядок “СНіП 2.04.08-87 Газоснабжение” замінити рядком “ДБН В.2.5-20-2001 Газопостачання”.

Рядок “СНіП 2.01.02-85 Противопожарные нормы” замінити рядком “ДБН В.1.1-7-2002 Пожежна безпека обєктів будівництва”.

Рядок “Правила пожежної безпеки в Україні” замінити рядком “НАПБ А.01.001-95 Правила пожежної безпеки в Україні”.

Доповнити додаток Б рядками:

“ГОСТ 12.1.044-89 ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения

ГОСТ 12176-89 Кабели, провода и шнуры. Методы проверки на нераспостранение горения

ДСТУ 4216-2003 Випробування електричних кабелів в умовах впливу вогню. Частина 1: Випробування на поширення полумя поодиноко прокладеного вертикально розташованого ізольованого проводу або кабелю (ІЕС 60332-1:1993, MOD)

ДСТУ 4217-2003 Випробування електричних кабелів в умовах впливу вогню. Частина 2: Випробування на поширення полумя поодиноко прокладеного вертикально розташованого ізольованого проводу або кабелю з малим перерізом (ІЕС 60332-2:1989, MOD)”

Додаток В доповнити таким терміном та його визначенням:

“Умовна висота будинку  за пунктом 2.18 ДБН В 1.1-7”

ПОПРАВКА ДО ОПУБЛІКОВАНИХ ЗМІН ЧИННИХ НД

На підставі офіційної інформації, що надійшла до редакції після виходу з друку 4-го номеру журналу "БІС" за 2004 рік, вноситься ПОПРАВКА до опублікованих у ньому Зміни № 1 ДБН В.2.2-7-98, Зміни № 1 ДБН В.2.2-8-98, Зміни № 1 ДБН В.2.2-10-2001:

Надруковано Повинно бути

"НАПБ А.01.001-95"

"НАПБ А.01.001-2004"

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Будинки і споруди ЗАКЛАДИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

ДБН В.2.2-10-2001 На заміну СН 535-81

Дані Норми поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих будинків і споруд усіх типів закладів охорони здоров'я незалежно від їх відомчого підпорядкування і форм власності, а також приміщень медичного призначення, вбудованих чи таких, що входять до складу інших типів будинків.

Вимоги цих Норм є обов'язковими для юридичних та фізичних осіб-суб'єктів інвестиційної діяльності на території України незалежно від їх відомчого підпорядкування і форм власності.

Перелік видів будинків і споруд закладів охорони здоров'я наведений у додатку А.

Перелік нормативних документів, на які наведені посилання в цих Нормах, наведений у додатку Б.

Терміни та їх визначення наведені у додатку В.

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.  При проектуванні нового будівництва і реконструкції будинків, приміщень і споруд закладів охорони здоров'я, прямо не пов'язаних з виконанням лікувального процесу (навчальної частини клінічних лікарень, житлових і загальних приміщень будинків дитини, комплексів побутового обслуговування, спортивних споруд лікувальних закладів та ін.), необхідно керуватись відповідними чинними нормативними документами.
2.  Розрахункові показники потужності (місткість, пропускна спроможність) для закладів охорони здоров'я та їх структурних підрозділів наведені в додатку Г.

Потужність і структура закладів охорони здоров'я приймаються згідно із завданням на проектування.

1.3 При проектуванні закладів охорони здоров'я для зручного доступу інвалідів і використання ними приміщень необхідно передбачати заходи, пристрої і пристосування у відповідності з вимогами даних Норм, ДБН В.2.2.-9, ВСН-62, а також відповідних нормативних довідкових документів і посібників до них.

Додаткові заходи визначаються завданням на проектування.

1.4 Не допускається розміщати у житлових та громадських будинках стаціонари, підстанції швидкої медичної допомоги, бактеріологічні лабораторії; у житлових будинках  аптечні склади.

1.5 Аптеки, жіночі консультації, стоматологічні поліклініки, кабінети лікарів загальної практики (сімейні лікарі) та інші кабінети лікарського прийому (за винятком дерматовенерологічних, інфекційних, фтизіатричних), в тому числі приватно практикуючих лікарів, які не мають у своєму складі рентгенівських кабінетів (за винятком рентгенприміщень з рентгендентальними апаратами з U 60-90 мВ та 7-10 мА) та інших джерел іонізуючого випромінювання (за винятком джерел лазерного випромінювання І та II ступеня небезпеки), роздавальні пункти молочних кухонь допускається розміщувати у житлових і громадських будинках за умови дотримання протипожежних, санітарно- гігієнічних вимог, що забезпечують оптимальний режим експлуатації житлових та робочих приміщень.

2 ПЛАНУВАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЛЯНОК

1.  Заклади охорони здоров'я необхідно розміщувати у відповідності з затвердженими генеральними планами населених пунктів і проектами детального планування, проробками мережі конкретних регіонів на основі схем розвитку галузі.
2.  Розміри земельних ділянок для закладів охорони здоров'я необхідно приймати у відповідності з ДБН 360, ДБН Б.2.4-1.

2.3 На земельних ділянках закладів охорони здоров'я не допускається розміщення функціонально не пов'язаних з ними будинків і споруд.

 2.4 Лікувально-профілактичні заклади охорони здоров'я доцільно за відповідних умов поєднувати в медичні містечка з метою кооперації лікувально-діагностичних, інженерних і допоміжних служб.

2.5 На земельних ділянках закладів охорони здоров'я з стаціонарами, за винятком санаторно-курортних закладів, необхідно виділяти зони:

а) лікувальних корпусів для неінфекційних хворих;

б) лікувальних корпусів для інфекційних хворих;

в) поліклініки;

г) садово-паркову;

д)  господарську;

е) патолого-анатомічного відділення.

Для акушерських, дитячих, туберкульозних, психосоматичних відділень, які передбачені у складі багатопрофільних лікарняних комплексів, повинні виділятись окремі садово-паркові зони.

2.6 На земельних ділянках санаторно-курортних закладів необхідно виділяти зони:

а) житлових корпусів;

б) лікувально-діагностичну;

в) спортивну (спортивні майданчики, басейни та ін.);

г) культури та відпочинку (клубний корпус, танцювальний майданчик та ін);

д) садово-паркову;

е) господарську.

2.7 Службу приготування їжі необхідно розмішувати в зоні лікувальних корпусів для неінфекційних хворих чи в господарській зоні в окремо розміщених будинках чи прибудовах.

Відповідно до завдання на проектування допускається розміщення приміщень служби приготування їжі в лікувальних корпусах для неінфекційних хворих.

1.  На території інфекційної лікарні повинні бути виділені "чиста" і "брудна" зони, ізольовані одна від одної смугою зелених насаджень. На виїзді із "брудної" зони повинні бути передбачені майданчики для дезинфекції транспорту.
2.  На території стаціонарів лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я необхідно передбачати окремі в'їзди в зони:

а) лікувальних корпусів для неінфекційних хворих;

б) лікувальних корпусів для інфекційних хворих;

в) господарську;

г) патолого-анатомічного відділення.

В'їзди в зони патолого-анатомічного відділення і господарську можуть бути поєднані. Проїзд транспортних засобів по території лікувального корпусу не повинен перехрещуватися з шляхами хворих, які користуються садово-парковою зоною.

2.10 В'їзд санітарних автомашин на територію станції (підстанції) швидкої допомоги та виїзд передбачаються окремими.

1.  До будинків закладів охорони здоров'я необхідно передбачати проїзди чи смуги, придатні для проїзду пожежних автомобілів відповідно до ДБН 360, ДБН В.2.2-9.
2.  Відстань між корпусами закладів охорони здоров'я і житловими, громадськими будинками, а також червоними лініями необхідно приймати:

а) між корпусами з палатними відділеннями і житловими чи громадськими будинками, а також червоними лініями  не менше 30 м;

б) між житловими корпусами і житловими чи громадськими будинками, а також червоними лініями  не менше 30 м у випадку розміщення будинків вздовж внутрішньокурортних доріг та вулиць; 10 м  у інших випадках;

в) за наявності на сусідніх ділянках господарського двору розрив між спальними корпусами, їдальнею та господарськими будинками та спорудами повинен бути не менше 100 м;

г) від житлових корпусів до їдальні, службово-побутових приміщень господарської зони, відкритих кіномайданчиків, танцювальних майданчиків та спортивних споруд  не менше 50 м;

д) від житлових корпусів до відкритих стоянок для автомобілів на 30 місць  50 м; від 30 до 100 місць  80 м; більше 100 місць  100 м;

е) від житлових корпусів до надвірних вбиралень  не менше 25 м і не більше 50 м;

ж) між лікувально-діагностичними корпусами, будинками амбулаторно-поліклінічних закладів і житловими, громадськими будинками, а також червоними лініями  не менше 15 м;

з) між віварієм і житловими, громадськими будинками  не менше 50 м;

и) між печами для спалювання відходів і палатними корпусами, житловими і громадськими будинками  згідно з розрахунком викиду шкідливих речовин в атмосферу, але не менше 30 м.

Піч для спалювання відходів необхідно розміщувати на генеральному плані з урахуванням рози вітрів;

к) між киснево-газифікаційною станцією чи централізованим пунктом зберігання і розподілу лікувальних газів (за умови зберігання більше 10 балонів місткістю 40 л кожен) і будинками з постійним перебуванням хворих  не менше 25 м;

л) між корпусами з палатами, лікувально-діагностичними корпусами і майданчиками для сміттєзбірників  не менше 25 м.

м) між корпусами з палатами і відкритими спортивними спорудами  не менше 25 м;

н) між корпусами з палатами та трансформаторною підстанцією  не менше 25 м.

При визначенні відстаней між будинками необхідно враховувати вимоги розрахунків інсоляції, освітленості та шумозахисту, а також протипожежні вимоги згідно з ДБН 360.

1.  В умовах реконструкції допускається розміщення корпусів без відступу від червоних ліній за умови виконання вимог до інсоляції, природної освітленості і шумозахисту приміщень.
2.  Територія ділянки лікувального закладу зі стаціонаром повинна мати благоустрій, озеленення, внутрішні проїзди та пішохідні доріжки з твердим покриттям. Площа садово-паркової зони повинна складати не менше 25 м2 на ліжко; кількість зелених насаджень має бути не менше 60% площі земельної ділянки санаторію (комплексу санаторіїв).

2.15, На ділянках закладів охорони здоров'я необхідно передбачати стоянки для автотранспорту співробітників і відвідувачів на відстані не менше 25 м від корпусів з палатами і не менше 15 м від інших корпусів. Розрахункову кількість машиномісць на автостоянках біля лікувально-профілактичних закладів необхідно приймати згідно з
ДБН 360.

На території медичних закладів і в підвалах будинків, крім лікувальних закладів зі стаціонаром, допускається влаштування підземних автомобільних стоянок тільки для автомобілів персоналу, відвідувачів і автомобілів спеціального призначення (швидкої медичної допомоги і ін.) згідно з вимогами ВСН 01 та ДБН В.2.2-9.

1.  Санаторно-курортні заклади для відпочинку сімей з дітьми в обов'язковому порядку обладнуються ігровими майданчиками для дітей з розрахунку 5 м2 на одну дитину з одночасним перебуванням 30% від загальної кількості дітей з дотриманням норм інсоляції; ігровий майданчик повинен бути розрахований на групу 25-30 дітей. Майданчик обладнується тіньовими навісами.
2.  Склад і кількість відкритих споруд для спорту, культури та дозвілля у санаторно- курорі них закладах слід приймати згідно з таблицею 1.

Таблиця 1

Назва майданчика	Кількість майданчиків за наявності місць в санаторії
		250	500	1000
Для волейболу	1	1	2
Для тенісу	1	1	2
Для городків	1	1	2
Для крокету	1	1	2
Для бадмінтону	1	2	4
Для настільного тенісу	1	2	4
Для гімнастики	1	1	2
Для танців	1	1	1
Примітка 1. Склад і кількість спортивних майданчиків і майданчиків для відпочинку в кожному окремому випадку слід уточнювати в залежності від місцевих природно-кліматичних умов і профілю санаторію, при цьому загальна кількість не повинна перевищувати кількості, яка наведена в таблиці.  Примітка 2. Склад і кількість спортивних майданчиків в комплексах санаторіїв слід приймати в залежності від кількості місць в комплексі санаторіїв, наведених для санаторіїв на 1000 місць.

2.18 Площу пляжу, солярію і аерарію слід приймати згідно з таблицею 2.

Кількість місць на лікувальному пляжі приймається на 35-40% від кількості місць в санаторії (комплексі санаторіїв). Кількість місць в солярії і аерарії, що розміщені на пляжі,  відповідно до завдання на проектування. Кількість місць в солярії і аерарії встановлюється в залежності від місцевих умов, але не більше 50% від кількості місць в санаторії (комплексі санаторіїв).

Місця в солярії і аерарії, що розміщуються на лікувальному пляжі, включаються до загальної норми кількості місць.

Таблиця 2

Назва	Одиниця виміру	Площа (не менше), м2
Лікувальні пляжі (в тому числі солярії і аерарії)	1 місце на пляжі	5
Солярії	1 місце	4,5
Аерарії	1 місце	3,5

1.  Пляжі повинні бути обладнані фонтанчиками з питною водою (1 на 100 чоловік), вбиральнями (унітаз на 75 чоловік) і кабінами для перевдягання (1 на 50 чоловік) розміром 1,4x1,4 м.
2.  Ділянки лікувально-профілактичних закладів зі стаціонарами і спальними корпусами, санітарно-епідеміологічних і дезінфекційних станцій повинні бути обгороджені. Висота огорожі для закладів зі стаціонарами і санітарно-епідеміологічних станцій  1,6 м, для психіатричних лікарень  не менше 2,5 м.
3.  Влаштування прохідної на в'їзді-виїзді з території закладів охорони здоров'я з відповідним інженерно-технічним оснащенням визначається завданням на проектування.
4.  Перед головним входом в стаціонар, поліклініку, диспансер і пологовий будинок необхідно передбачати майданчики для відвідувачів із розрахунку 0,2 м2 на одне ліжко чи відвідування за зміну, але не менше 50 м2.

2.23 Перед головним входом в поліклініки для дітей і роздавальні молочних кухонь необхідно передбачати майданчики для дитячих колясок із розрахунку 10 м2 на 100 відвідувань за зміну або 1000 порцій, але не менше 20 м2.

2.24 Необхідність влаштування технологічних підземних тунелей між лікувальними корпусами та господарсько-допоміжними будинками визначається завданням на проектування.

3 ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ І КОНСТРУКТИВНІ ВИРІШЕННЯ

3.1 Склад приміщень закладів охорони здоров'я визначається завданням на проектування і доповненнями до нього (медичне завдання і медична програма) згідно з призначенням, профілем, потужністю закладу і у відповідності зі штатними нормативами.

З появою нових методів лікування і діагностики, а також нового медичного обладнання набір і площі приміщень мають прийматись відповідно до вимог паспортних даних обладнання.

1.  Перелік приміщень закладів охорони здоров'я, які допускається розміщувати в цокольних і підвальних поверхах, наведені в ДБН В.2.2-9.
2.  Розміщення майстерень, комор та інших приміщень, призначених для зберігання чи переробки горючих матеріалів, у підвальних і цокольних поверхах будинків стаціонарів лікувальних закладів, а також під глядацькими і актовими залами не допускається.
3.  Шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери, насосні, машинні відділення холодильних установок та інші приміщення з обладнанням, що є джерелом шуму і вібрацій, не повинні примикати до приміщень з постійним перебуванням людей.

В лікувальних і амбулаторно-поліклінічних закладах шахти і машинні приміщення ліфтів необхідно розміщувати на відстані не менше 6 м від палат і лікувально-діагностичних кабінетів. Відстань може бути зменшено в разі передбачення відповідних шумозахисних заходів.

3.5 Процедурні рентгенівських кабінетів, приміщень і кабінетів і відділень променевої терапії, в яких знаходяться джерела іонізуючих випромінювань, приміщення лабораторій радіоізотопної діагностики, де ведуться роботи І і II класу, не допускається розміщувати суміжно (по горизонталі і вертикалі) з палатами для вагітних і дітей.

3.6 Ширина коридорів має бути не менше:

а) палатних відділень  2,4 м;

б) амбулаторно-поліклінічних закладів 2 м;

в) амбулаторно-поліклінічних закладів в разі використання їх під чекальні для відвідувачів та односторонньому розміщенні кабінетів, в операційних блоках, реанімаційних і пологових відділеннях  2,8 м;

г) амбулаторно-поліклінічних закладів в разі використання їх під чекальні для відвідувачів і двосторонньому розміщенні кабінетів, лікарень відновлювального лікування і ортопедичного профілю  3,2 м;

д) коридорів складських приміщень та житлових приміщень санаторно-курортних закладів  1,8 м;

е) коридорів інших груп приміщень санаторно-курортних закладів при загальній довжині більше 10 м  1,5 м, при довжині менше 10 м 1,25 м;

ж) всіх інших типів закладів охорони здоров'я і їх структурних підрозділів  згідно зі СНіП 2.01.02 та ДБН В.2.2-9.

3.7 Ширина приміщення має бути не менше:

а) кабінетів лікарів та житлові кімнати в санаторно-курортних закладах  2,4 м;

б) одноліжкових палат  2,9 м;

в) малих операційних, перев'язочних, процедурних з урологічним кріслом, кабінетів гінекологічних, ортопедичних  3,2 м;

г) процедурних рентгенофлюорографічних, рентгенотерапевтичних, рентгенодіагностичних кабінетів зі столами для просвічування і знімків, кабінетів дистанційної і внутрішньопорожнинної апаратної променевої терапії встановлюється в залежності від розмірів обладнання і необхідної ширини проходів;

д) операційних, реанімаційних і пологових  5 м.

3.8 Глибина палат і лікувально-діагностичних приміщень при денному освітленні їх з одного боку має бути не більше 6 м.

Глибина приміщень гінекологічних і урологічних процедурних і кабінетів з гінекологічним кріслом, перев'язочних, офтальмологічних кабінетів, операційних  не менше 5 м, пологових палат  не менше 8 м, наркозних  не менше 3,5 м.

Відношення глибини до ширини палат і лікувально-діагностичних приміщень має бути не більше 2.

3.9 Розміри палат на два і більше ліжок (крім палат радіологічних відділень) необхідно визначати виходячи із таких вимог:

а) розміщення ліжок паралельно стінам з вікнами;

б) відстань від ліжок до стін з вікнами має бути не менше 0,9 м;

в) відстань між торцями ліжок і між торцями ліжок і стіною відділень лікарень відновлювального лікування має бути не менше 1,6 м, а в палатах решти відділень  не менше 1,3 м;

г) відстань між довгими сторонами поруч розташованих ліжок має бути не менше 0,8 м, в палатах відновлювального лікування  не менше 1,2 м.

3.10 Розміри кабін вбиралень для хворих стаціонару і відвідувачів поліклінік мають бути 1,1x1,6 м при обов'язковому відчиненні дверей назовні. Розміри кабін вбиралень для хворих ортопедичних, нейрохірургічних відділень передбачаються згідно з ВСН 62, а також ДБН В.2.2-9.

1.  Розміри кабін вбиралень для персоналу і душових кабін необхідно передбачати відповідно до ДБН В.2.2-9.
2.  Кількість санітарних приладів для хворих в стаціонарах необхідно приймати з розрахунку: один прилад на 15 осіб в чоловічих вбиральнях і на 10 осіб в жіночих, крім відділень з палатами, що мають наближені санітарні вузли.

Кількість санітарних приладів для пацієнтів амбулаторно-поліклінічних закладів необхідно приймати з розрахунку один прилад на 50 осіб в чоловічих вбиральнях і на 30  в жіночих. Кількість пісуарів в чоловічих вбиральнях має дорівнювати кількості унітазів.

3.13 Кількість санітарних приладів  унітазів і пісуарів для персоналу має прийматися в залежності від кількості осіб, що користуються вбиральнею в найбільшій за чисельностю зміні з розрахунку 50 осіб на 1 санітарний прилад в чоловічій вбиральні і 30 осіб в жіночих.

В чоловічих вбиральнях кількість пісуарів має дорівнювати кількості унітазів (надпідлогових чаш), а за непарної сумарної кількості санітарних приладів  на один більше. Коли кількість чоловічого персоналу 15 і менше, пісуарів у вбиральні передбачати не потрібно.

3.14 Ширина дверей в палатах, ізоляторах, тамбурах і шлюзах боксів, напівбоксах, допологових, пологових, процедурних, перев'язочних, операційних, наркозних, а також в ванних кімнатах, вбиральнях для хворих і клізмових в лікарнях (відділеннях) відновлювального лікування має бути не менше 1,1 м; у вбиральнях і душах при палатах  не менше 0,7 м; у кабінетах лікарів, лабораторних приміщеннях, вбиральнях для хворих палатних відділень і решті приміщень  не менше 0,9 м; у процедурних рентгенодіагностичних кабінетів, кабінетах променевої терапії і радіоізотопної діагностики, на шляхах евакуації хворих  1,2 м; барозалах  1,4 м.

Кількість поверхів (висота) будинків, висота поверхів

3.15 Кількість поверхів будинків слід приймати:

а) лікувально-профілактичні заклади (за винятком санаторіїв)  висотою від рівня планувальної позначки землі до підлоги верхнього поверху не більше 26,5 м, в сейсмічних районах  згідно з вимогами ДБН 360;

б) санаторії  не більше дев'яти поверхів;

в) будинки таборів (літніх дитячих оздоровчих та оздоровчих для старшокласників)  не більше двох поверхів, будинки оздоровчих таборів цілорічного використання І і II ступенів вогнестійкості  не більше трьох поверхів;

г) будинки дитячих оздоровчих таборів і санаторіїв IV-V ступенів вогнестійкості  тільки одноповерховими;

д) решта закладів охорони здоров'я  відповідно до ДБН В.2.2-9.

За наявності містобудівного обгрунтування та узгодженням з органами Державного пожежного нагляду допускається перевищення поверховості.

3.16 Палатні відділення дитячих стаціонарів необхідно розміщати не вище п'ятого поверху будинку, палати для дітей у віці до семи років без матерів і дитячих психіатричних відділень (палати)  не вище другого поверху.

Допускається розмішувати палати для дітей у віці до семи років без матерів не вище п'ятого поверху за умови обладнання протидимного захисту шляхів евакуації (коридорів) і влаштування в будинку (корпусі) незадимлюваних сходових кліток.

3.17 Висоту приміщень будинків закладів охорони здоров'я від підлоги до стелі необхідно приймати не менше 3 м. Висота приміщень (кабінетів) з нестандартним технологічним обладнанням встановлюється в залежності від розмірів обладнання. В умовах реконструкції висота приміщень (кабінетів) визначається відповідно до їх функціонального призначення за умови забезпечення санітарно-гігієнічних вимог, але не менше 2,5 м.

Висота залів лікувально-плавальних басейнів з кількістю пацієнтів 10 і більше приймається не менше 4,2 м.

Висоту вестибюлів, конференц-залів, фойє, аудиторій та ін. необхідно встановлювати згідно з функціональними вимогами.

Опорядження приміщень

1.  Опорядження приміщень закладів охорони здоров'я необхідно проектувати з урахуванням вимог ДБН В.2.2-9.
2.  Внутрішнє опорядження приміщень має бути виконано згідно з їх функціональним призначенням. Поверхня стін, перегородок і стелі приміщень, пов'язаних з медико-технологічним процесом, повинна бути гладкою, що дозволить їх вологе прибирання і дезинфекцію.
3.  Опорядження стін та стелі приміщень довготривалого перебування хворих і персоналу повинні бути матовими. Підлоги повинні мати теплозахисні та теплоізоляційні властивості.
4.  У вестибюлях, холах, коридорах необхідно влаштовувати підлоги, стійкі до механічного впливу.
5.  У приміщеннях з вологим режимом, а також у таких, де проводиться поточна дезинфекція (операційні, перев'язочні, пологові, передопераційні, наркозні, процедурні і ін. аналогічні приміщення, а також ванні, душові, клізмові, приміщення для зберігання і розбору брудної білизни і ін.), стіни необхідно облицьовувати глазурованою плиткою чи іншими вологостійкими матеріалами на повну висоту. Для покриття підлог необхідно використовувати водонепроникні матеріали.

Стеля в приміщеннях з вологим режимом повинна фарбуватись водостійкими фарбами.

3.23 Підлога операційних, наркозних, передопераційних та інших спеціалізованих приміщень операційного відділення має бути покрита водонепроникним матеріалом, що легко очищується, допускати часте миття дезинфікуючими розчинами, бути зручною для транспортування хворих, матеріалів і обладнання.

Підлога в операційних, наркозних, пологових та інших аналогічних приміщеннях повинна бути безіскровою, антистатичною.

Колір облицювання стін операційних необхідно передбачати сіро-зеленим чи зелено-голубим, поверхня стель в операційних повинна бути матовою.

1.  В місцях встановлення санітарно-технічних приладів, а також обладнання, експлуатація якого пов'язана з можливістю зволоження стін і перегородок, необхідно передбачати опорядження стін і перегородок вологостійкими матеріалами на висоту 1,6 м і ширину, що дорівнює ширині приладів і обладнання плюс 20 см з кожного боку.
2.  Опорядження приміщень, пов'язаних з роботою із радіоактивними речовинами і іншими джерелами іонізуючих випромінювань, рентгенівських кабінетів, кабінетів електросвітлолікування, стоматологічних, офтальмологічних кабінетів, клінічних і біохімічних лабораторій та інших функціональних приміщень, специфіка роботи яких вимагає спеціальних умов, має бути виконана у відповідності з вимогами до цих приміщень, викладеними у відповідних санітарних правилах. Опорядження стін, перегородок і підлоги рентгенівських кабінетів і кабінетів електросвітлолікування керамічними плитками не допускається.
3.  Опорядження приміщень зберігання в аптечних складах повинно бути гладким і відповідати можливостям проведення вологого прибирання. Для стін висота такого опорядження повинна бути не менше 2 м. Підлоги складських приміщень повинні мати покриття, яке не утворює пилу, стійке до впливу засобів механізації та вологого прибирання з використанням дезінфікуючих засобів.
4.  Встановлення підвісної стелі в приміщеннях, які потребують особливого санітарно-гігієнічного режиму, повинно відповідати вимогам до огороджувальних конструкцій такого типу приміщень.

Конструкція і матеріали підвісних стель цих приміщень повинні забезпечувати можливість проведення їх прибирання, чищення і дезінфекції.

3.28 В опорядженні будинків необхідно використовувати матеріали, дозволені органами Державного санітарно  епідеміологічного і пожежного нагляду.

4 ПРОТИПОЖЕЖНІ ВИМОГИ

1.   Лікувальні корпуси психіатричних лікарень і диспансерів мають бути не нижче III ступеня вогнестійкості.
2.   Будинки лікувальних закладів на 60 і менше ліжок та амбулаторно-поліклінічні заклади на 90 відвідувань за зміну дозволяється проектувати IV, V ступеня вогнестійкості з рубленими чи брущатими стінами.
3.  Приміщення лікувальних, амбулаторно-поліклінічних закладів і аптек (крім приміщень медичного персоналу громадських будинків і споруд, аптечних кіосків) в разі розміщення їх в будинках іншого призначення мають бути відокремлені від решти приміщень протипожежними стінами 1-го типу і мати самостійні виходи назовні.
4.  Число місць в житлових корпусах санаторіїв I і II ступенів вогнестійкості не повинно перевищувати 1000; III ступеня вогнестійкості  150; IIІа, ІІІб, IV і V ступенів вогнестійкості  50.
5.  Житлові приміщення в будинках санаторіїв повинні бути відокремлені протипожежними стінами від приміщень їдальні з харчоблоком і приміщень культурно-масового призначення (з естрадою і кіноапаратною).
6.  Житлові кімнати, призначені для відпочинку сімей з дітьми, слід розміщувати в окремих будинках або окремих частинах будинку висотою не більше шести поверхів, які мають окрему сходову клітку (друга сходова клітка  загальна для корпусу). При цьому спальні кімнати повинні мати лоджії або балкони.

4.7 В дитячих оздоровчих таборах житлові приміщення слід об'єднувати в окремі групи по 40 місць, які мають самостійні евакуаційні виходи. Один з виходів може бути поєднаний з сходовою кліткою. Житлові приміщення дитячих оздоровчих таборів в окремих будинках або окремих частинах будинків повинні бути не більше ніж на 160 місць.

 4.8 Під та над житловими приміщеннями і приміщеннями культурно-масового призначення комори зберігання та інші пожежонебезпечні приміщення розміщувати не дозволяється.

4.9 Зберігання вибухо- пожежонебезпечних матеріалів (рідин більше 100 кг), а також рентгенівських плівок більше 100 кг необхідно передбачати в окремих будинках не нижче II ступеня вогнестійкості на відстані 15 м від інших споруд.

Допускається розміщення архівосховища рентгенівської плівки менше 300 кг в лікувальних будинках з відокремленням його від приміщень іншого призначення протипожежними стінами та перекриттями 1-го типу.

1.   Вимоги до шляхів евакуації закладів охорони здоров'я повинні відповідати положенням ДБН В.2.2-9.
2.   Відстань шляхів евакуації від дверей найбільш віддалених приміщень закладів охорони здоров'я (крім вбиралень, вмивальних, душових та інших допоміжних приміщень) до виходу назовні чи на сходову клітку повинна бути не більше тієї, що вказана в таблиці 3.

Наведені в табл.3 відстані необхідно приймати для будинків стаціонарів лікувальних закладів за гр. 5. Для решти закладів охорони здоров'я щільність людського потоку в коридорі визначається за проектом.

Таблиця 3

Ступінь вогнестійкості будинку	Відстань в м при щільності людського потоку під час евакуації, 1) осіб/м2
		до 2	понад 2 до 3	понад 3 до 4	понад 4 до 5
1	2	3	4	5
А Із приміщень, розміщених між сходовими клітками чи зовнішніми виходами
І-III	60	50	40	35
IIIб, ІV	40	35	30	25
IIIа, IVа, V	30	25	20	15
Б Із приміщень з виходами в тупиковий коридор чи хол
І-III	30	25	20	15
IIIб, ІV	20	15	15	10
IIIа, IVa, V	15	10	10	5
1) Відношення числа осіб, що евакуюються із приміщень, до площі шляху евакуації

5 САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ

1.  При проектуванні закладів охорони здоров'я слід керуватись загальними санітарно- гігієнічними вимогами, викладеними в ДБН В.2.2-9, ДБН 360, ДБН Б.2.4-1, СанПіН 5179, СанПіН 3077, ДержСанПіН 239, СанПіН 1757, СанПіН 2152, СанПіН 2605.
2.  За наявності джерела шуму відстань до лікувальної споруди, звукоізоляцію вікон та ін. слід визначати розрахунком з метою дотримання вимог СанПіН 3077.

Необхідно також враховувати вимоги ДержСанПіН 239 із захисту від неіонізуючих випромінювань.

5.3 Всі будівельні матеріали, що вперше використовуються для опорядження приміщень, а також обладнання повинні мати позитивний гігієнічний висновок органів і закладів Державного санітарно-епідемічного нагляду.

Освітленість та інсоляція

5.4 Загальні вимоги з освітленості та інсоляції будинків і приміщень належить приймати за ДБН В.2.2-9; СНіП II-4 та СН 2605.

5.5 Допускається проектувати без денного освітлення: приміщення, розміщення яких допускається в підвальних поверхах згідно з ДБН В.2.2-9, а також актові зали, конференцзали, лекційні аудиторії і кулуари, приміщення масажних та бань сухого жару, приміщення для стоянки машин, буфетні, наркозні, передопераційні, апаратні, клізмові, горщикові, гігієнічні ванни, вагові, термостатні, мікробіологічні бокси, санітарні пропускники, кімнати керування (пультові) рентгендіагностичних кабінетів, кімнати персоналу палатних відділень, кабіни для приготування барію, приміщення для зберігання крові і кровозамінників (банк крові), приміщення для зберігання наркотичних речовин, приміщення для зціджування грудного молока, матеріальні і інструментально-матеріальні, їдальні для хворих і інші приміщення, експлуатація яких не пов'язана з постійним перебуванням хворих і персоналу, за умови забезпечення нормативних вимог до вентиляції і штучного освітлення, а також згідно з завданням на проектування, операційні, процедурні рентгенодіагностичних кабінетів.

За узгодженням з органами Держсанепідемнагляду в конкретних проектних рішеннях допускається розширювати список приміщень без природного освітлення.

1.  Процедурні кабінетів магнітно-резонансної томографії слід проектувати без природного освітлення.
2.  Орієнтацію вікон операційних, реанімаційних залів необхідно приймати на північ, північний схід і північний захід; палат туберкульозних і інфекційних хворих  на південь, південний схід і захід. Допускається північно-східна та північно-західна орієнтація не більше 10% загальної кількості ліжок туберкульозних та інфекційних відділень. Вікна решти приміщень закладів охорони здоров'я орієнтуються незалежно від сторін світу.
3.  Розміщення і орієнтація групових (гральних) в будинках дитини повинні забезпечувати інсоляцію згідно з ДБН 360.
4.  Під час орієнтації приміщень необхідно передбачати планувальні та інженерні вирішення, що виключають несприятливий вплив орієнтації (влаштування еркерів та ін.).

5.10 В будинках, що проектуються для будівництва в ІIIБ, IIIВ та IVB кліматичних зонах, світлові прорізи приміщень з постійним перебуванням людей і приміщень, де за технологічними і гігієнічними вимогами не допускається проникнення сонячних променів чи перегрівання приміщення при орієнтації прорізів в межах 130-315°, а для ІІВ кліматичних зон 200-290°, прорізи повинні бути обладнані сонцезахистом.

Захист від сонця і перегрівання може бути забезпечений об'ємно-планувальним рішенням будинку.

В одно-двоповерхових будинках сонцезахист допускається забезпечувати засобами озеленення.

Сміттє-, пилоприбирання

5.11 Прибирання сміття, відходів і пилу необхідно проектувати з урахуванням вимог ДБН В.2.2-9.

1.  Централізовану чи комбіновану систему вакуумного прибирання пилу необхідно передбачати в стаціонарах лікувальних закладів у відповідності з завданням на проектування, виходячи із техніко-економічної доцільності. В решті випадків необхідно передбачати прибирання пилу приміщень побутовими пилососами або вручну (вологе прибирання).
2.  Засоби прибирання сміття і відходів у лікувально-профілактичних закладах повинні бути ув'язані з системою вивозу сміття з населеного пункту.
3.  Необхідність встановлення сміттєпроводів у закладах охорони здоров'я визначають завданням на проектування за наявності обгрунтування.

Незалежно від наявності сміттєпроводів необхідно передбачати сміттєзбірну камеру чи господарчий майданчик з твердим покриттям.

5.15 Стовбур сміттєпроводу з приймальним клапаном для завантаження сміття повинен виходити в приміщення сміттєпроводу, відокремленого від коридору дверима.

5.16 У господарській зоні лікувально-профілактичних закладів, які розміщені в населених пунктах, що не мають служб централізованого збору сміття і специфічних відходів (післяопераційних, патолого-анатомічних і ін.), необхідно передбачати сміттєспалювальні печі. 

6 ЛІФТИ

6.1 Заклади охорони здоров'я мають бути обладнані пасажирськими, вантажними ліфтами і ліфтами для лікувально-профілактичних закладів (лікарняними).

Під час проектування ліфтів необхідно виконувати вимоги ДБН В.2.2-9 (п. 3.11).

6.2 Кількість ліфтів необхідно встановлювати з розрахунку згідно з "Методикою розрахунку вертикального транспорту для житлових і громадських будівель" з урахуванням санітарних вимог і видів будинків і споруд закладів охорони здоров'я.

Для обсерваційних відділень акушерських корпусів необхідно передбачати окремі ліфти.

7 ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ

Медичні гази, трубопроводи вакуумної мережі та стисненого повітря

1.  Постачання кисню, закису азоту, вуглекислого газу, стисненого повітря і забезпечення вакуумом споживачів в стаціонарах і поліклініках лікувально-профілактичних закладів потрібно передбачати централізованим.
2.  Джерелом кисню може бути центральний кисневий пункт (газоподібний кисень) або киснево-газифікаційна станція (рідкий кисень).
3.  Подавання кисню повинне здійснюватись централізовано, з встановленням балонів (не більше 10) у прибудовах з негорючих матеріалів або з центрального кисневого пункту (коли кількість балонів понад 10), які слід обладнувати засобами механізації.

7.4 Підведення кисню потрібно передбачати в: операційні, перев'язочні, наркозні, реанімаційні зали, барозали, післяопераційні палати, палати інтенсивної терапії, процедурні кабінетів ангіографії і ендоскопії, кабінети лапароскопії, бронхоскопії, спірографії, велоергометрії, визначення основного обміну, палати кардіологічних і опікових відділень, ванні зали, родові, допологові, палати недоношених дітей, маніпуляційні для новонароджених, палати для новонароджених, післяпологові палати фізіологічного і обсерваційного відділень  не менше 30% ліжок, палати гінекологічного відділення  не менше 25% ліжок, палати відділення патології вагітності  не менше 50% ліжок, палати на 1 і 2 ліжка всіх відділень, крім психіатричних  не менше 25% ліжок; в дитячих лікарнях: в палати грудних і новонароджених  не менше 40% ліжечок, в інші палати  не менше 15% ліжечок.

1.  Підведення закису азоту потрібно передбачати в операційні, наркозні, реанімаційні зали, передпологові, пологові, післяопераційні палати, палати інтенсивної терапії, палати опікових відділень.
2.  Підведення вуглекислого газу потрібно передбачати в ванні зали і лікувальні кабінети стоматологічних відділень.
3.  Підведення трубопроводів вакуумної мережі потрібно передбачати в операційні, наркозні, реанімаційні зали, пологові, перев'язочні, палати інтенсивної терапії та опікового відділення, палати новонароджених і недоношених дітей, післяопераційні палати, маніпуляційні для новонароджених.

7.8 Підведення трубопроводів стисненого повітря необхідно передбачати в ванні зали, лікувальні кабінети стоматологічних відділень, зуботехнічні лабораторії та до обладнання в пральних.

7.9 Для подачі кисню, закису азоту, вуглекислого газу, вакууму передбачаються труби із міді або неіржавіючої сталі. Для подачі стисненого повітря в лікувальні кабінети передбачаються труби із неіржавіючої сталі; в зуботехнічні лабораторії, пральні, ванні зали  труби сталеві безшовні.

1.  Трубопроводи медичних газів потрібно прокладати відкрито. Допускається потайне прокладання трубопроводів в разі забезпечення доступу до них.
2.  Не допускається прокладання трубопроводів кисню в підвалах, підпіллях, каналах, а також під будинками і спорудами.

 

Водопостачання та каналізація

1.   Будинки та споруди закладів охорони здоров'я необхідно обладнувати системами господарсько-питного та протипожежного водопроводу, гарячого водопостачання, каналізації та водостоку.
2.   Якість води, що подається на господарчо-питні потреби, повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874.
3.   Норми витрат води на внутрішнє та зовнішнє пожежогасіння необхідно приймати згідно зі СНіП 2.04.01 і СНіП 2.04.02.

Норми витрат води на технологічні потреби. патолого-анатомічного корпусу, СЕС, лабораторних корпусів клінік, науково-дослідних інститутів належить приймати, як для хімічних та фізичних лабораторій згідно з додатком 3 СНіП 2.04.01.

1.   Проектування харчоблоків, пралень, гаражів та інших споруд допоміжного призначення, які входять в комплекси закладів охорони здоров'я, необхідно виконувати згідно з ДБН за видами будинків та споруд.
2.   Стояки систем холодного та гарячого водопостачання, каналізації та внутрішніх водостоків належить виконувати приховано в спеціальних комунікаційних шахтах або пристінних коробах, які мають на кожному поверсі перекриття і двері з боку коридору. Відкрито прокладати стояки та підведення до санітарних приладів дозволяється в санвузлах, санкімнатах, ванних приміщеннях і коморах прибирального інвентаря.
3.  У місцях перетину труб холодного та гарячого водопостачання, каналізації та внутрішніх водостоків з перекриттями, перегородками та стінами будинків інфекційних лікарень (відділень) і віваріїв необхідно передбачати футляр з ущільненням бітумізованим пасмом.
4.  В умивальних, вбиральнях та інших приміщеннях психіатричних лікарень, де хворі знаходяться без догляду обслуговуючого персоналу, труби та запірна арматура повинні бути недосяжними для хворих.
5.  Приміщення особистої гігієни жінок повинні бути обладнані душем, умивальником та сушильником для рушників.
6.  Поливальні крани з підключенням холодної та гарячої води діаметром 15 мм і трапи діаметром 50 мм належить передбачати у передопераційних, підготовчих при пологових, ваннах, вбиральнях, обладнаних трьома і більше унітазами, клізмових, душових (при гардеробах), боксах та напівбоксах інфекційних відділень, в приміщеннях для миття та сушіння клейонок, зберігання прибирального інвентаря, буфетних, в приміщеннях, обслуговуючих радіоізотопні відділення з відкритими джерелами, в приміщеннях лікувальних басейнів, а також у приміщеннях, де передбачається мокре прибирання; поливальні крани з підводкою холодної та гарячої води діаметром труб 15 мм і трапи діаметром 100 мм належить передбачати у сміттєзбиральних камерах, виробничих приміщеннях молочних кухонь, харчоблоків, душових на три сітки і більше, в приміщеннях кафедри водолікування і миття мармітних візків.

7.21 У приміщеннях, обладнаних ванною або душем, за винятком санпропускників, належить передбачати сушильники для рушників.

1.  Відведення виробничих стічних вод з приміщень для грязьових процедур, грязьових кухонь, приміщень миття та сушіння простирадл, полотен, брезентів та з приміщень для зберігання і регенерації лікувальної грязі повинен здійснюватись через спеціальні трапи (без гідравлічного затвора) в збірний грязевідстійник, обладнаний гідравлічним затвором.
2.  Стічні води перед скиданням, залежно від виду та ступеня забруднення, підлягають відповідній очистці та знезараженню.
3.  Стічні води від інфекційних та туберкульозних лікарень (відділень), за винятком стічної води від харчоблоків та пралень, перед скиданням в міську (селищну) каналізацію повинні бути знезаражені.
4.  Дезактивація стічних вод від радіологічних корпусів (відділень) здійснюється згідно з технологічним завданням.
5.  Встановлення насосів господарчо-питного водоспоживання в лікарняних корпусах не допускається.
6.  Водолікувальна кафедра повинна бути забезпечена подаванням холодної та гарячої води з постійною витратою та напором згідно з технологічним завданням.
7.  Водообмін у ваннах лікувальних басейнів належить передбачати: об'ємом до 60 м3  безперервним потоком свіжої води; об'ємом більше 60 м3  з рециркуляцією.

Лікувальні басейни на морській або мінеральній воді виконуються тільки на протоці.

Вода, яка надходить у лікувальні басейни, повинна бути знезаражена.

Теплопостачання, опалення, вентиляція та кондиціонування повітря

7.31 При проектуванні систем теплопостачання лікарень, пологових будинків, диспансерів зі стаціонаром, дитячих молочних кухонь слід передбачати два вводи тепла від незалежних джерел. За необхідності слід передбачати резервну котельню.

7.32 За відсутності централізованого теплопостачання необхідно передбачати власну опалювальну котельню з урахуванням категорії надійності відпуску тепла споживачам.

При тепловій потужності котельних, що працюють на природному газі до 3,75 Мвт
(3,2 Гкал/г) з температурою води не більше 115°С, допускається розташування "дахових" котелень на плоских покрівлях чи в горищних приміщеннях.

1.  При проектуванні котелень необхідно керуватись СНіП 11-35 та Рекомендаціями на проектування дахових вбудованих і прибудованих котельних установок для встановлення побутових теплогенераторів, що працюють на природному газі.
2.  В палатних корпусах і відділеннях з постійним перебуванням хворих, операційних блоках не допускається перерва в подаванні теплоти.
3.  Потужність джерела резервного теплопостачання слід визначати з розрахунку повного покриття навантаження на опалення, кондиціонування повітря та гарячого водопостачання для палатних відділень, операційних, відділень реанімації та інтенсивної терапії. Для інших споживачів передбачається витрата теплоти тільки на чергове опалення.
4.  Прокладання трубопроводів перегрітої води та пари по робочих приміщеннях закладів охорони здоров'я та шляхах масової евакуації людей заборонена, за винятком приміщень інженерно-технічного призначення.

7.37 Розрахункові температури повітря в приміщеннях приймаються у відповідності з додатком Д.

7.38 Теплоносієм систем центрального водяного опалення слід приймати воду температурою не більше:

а) 85° С  для будинків лікарень (крім психіатричних), диспансерів із стаціонаром та пологових будинків;

б) 95° С  для будинків психіатричних лікарень та інших закладів охорони здоров'я.

7.39 В системах водяного опалення передбачаються опалювальні прилади з гладкою поверхнею, що дозволяє легке очищення.

Допускається застосовувати сталеві конвектори в вестибюлях, сходових клітках та коридорах, крім коридорів палатних відділень, операційних, реанімаційних, пологових відділень та відділень інтенсивної терапії.

1.  В операційних, передопераційних, реанімаційних залах, наркозних, пологових, в палатах інтенсивної терапії, в приміщеннях психіатричних відділень, в стерильних опікових палатах, палатах для недоношених та травмованих дітей, приміщеннях для приготування та класифікації крові, електросвітлолікування, приготування ліків в асептичних умовах слід приймати бетонні опалювальні панелі.
2.  В приміщеннях, до яких висуваються вимоги щодо забезпечення асептичних умов, слід виконувати приховану прокладку трубопроводів.
3.  При перетинанні трубопроводами та повітроводами перекриттів, перегородок та стін слід виконувати ущільнення отворів.
4.  В будинках закладів охорони здоров'я слід передбачати припливно-витяжну вентиляцію з механічним спонуканням (або змішану природну витяжну вентиляцію з механічною припливною), яка забезпечує повітряно-тепловий баланс приміщень та відділень.

7.44 Вентиляція в будинках повинна виключати перетікання повітряних мас з "брудних" зон (приміщень) до "чистих".

1.  Кратність повітрообміну слід приймати за додатком Д. Для аптечних складів слід враховувати вимоги щодо зберігання окремих видів продукції.
2.  У відділеннях з природною витяжною вентиляцією повітря слід подавати до коридорів, шлюзів, які відділяють палатні секції та відділення від ліфтових холів.

7.47 Для приміщень з однаковими санітарно-гігієнічними вимогами допускається прокладання повітроводів з вертикальними колекторами.

Повітропроводи систем вентиляції (кондиціонування) після бактеріологічних фільтрів виконуються з неіржавіючої сталі.

7.48 Повітроводи припливно-витяжної вентиляції лікувально-профілактичних закладів слід виконувати класу "Щ" (щільні).

7.49 Кондиціонування повітря обов'язкове для операційних, наркозних, допологових, пологових, післяопераційних палат, реанімаційних палат та залів, палат інтенсивної терапії, опікових стерильних відділень, палат новонароджених, недоношених та травмованих дітей, неонатальних відділень, стерильних зон віваріїв для тварин, вільних від патогенної флори (ВПФ), а також для приміщень з технологічним обладнанням, робота якого потребує особливих мікрокліматичних умов.

У палатах новонароджених, які повністю обладнані кювезами, технологічними установками лікування мікрокліматом, кондиціонування повітря передбачати не слід.

1.  Розрахункову температуру повітря в приміщенні, яке кондиціонується, слід приймати у відповідності з додатком Д як для холодного, так і для теплого періоду року, при цьому відносна вологість повітря повинна бути в межах 55-60%.
2.  Відносна вологість повітря у холодний період в палатах з механічною припливно- витяжною вентиляцією приймається 30-50%.

Відносна вологість припливного повітря, яке подається до коридору та шлюзу, не нормується.

7.52 Зволоження повітря в приміщеннях з нормативною відносною вологістю повинно здійснюватися парогенераторним устаткуванням.

1.  Допускається зволоження гарячою або водопровідною водою, яка відповідає
   ГОСТ 2874, з обов'язковим автоматичним спорожненням води із зволожуючих установок, коли вентиляція не працює.
2.  Зовнішнє повітря, що подається системами припливної вентиляції, треба очищати в фільтрах. Повітря, що подається до операційних, наркозних, допологових, пологових, післяопераційних, реанімаційних палат та залів, палат інтенсивної терапії, опікових стерильних відділень, палат недоношених та травмованих дітей, а також до віваріїв для тварин (ВПФ), слід додатково очищати в бактерицидних фільтрах.

Не допускається встановлення масляних фільтрів для 1 ступеня очищення повітря.

7.55 Повітря, що видаляється з радіологічних відділень з відкритими джерелами випромінювання, мікробіологічних відділень з патогенними матеріалами, віваріїв ВПФ, слід очищати в фільтрах.

7.56 Самостійні системи припливно-витяжної вентиляції слід передбачати для приміщень: операційних блоків (окремо для асептичних і септичних блоків), реанімаційних залів та палат інтенсивної терапії (окремо для поступаючих до лікарні з вулиці та з відділень лікарень), пологових  окремо для фізіологічного та обсерваційного відділень, палат в акушерських відділеннях (пологових будинках)  окремо для фізіологічного і обсерваційного відділень, палат новонароджених, недоношених та травмованих дітей кожного відділення (окремо для фізіологічного та обсерваційного відділень), рентгенівських і радіологічних відділень, лабораторій, грязелікування, водолікування, сірководневих ванн, радонових ванн, санітарних вузлів, холодильних камер, аптек, а також для приміщень, які потребують самостійної припливно-витяжної вентиляції, що визначається технологічною частиною проекту.

7.57 У приміщеннях з припливно-витяжною механічною вентиляцією та кратністю повітрообміну припливного повітря більш ніж 2 за годину необхідно подавати повітря безпосередньо до приміщення. В інших випадках допускається подача повітря з коридорів через нещільності примикання дверей.

1.  Рециркуляція повітря та утилізація теплоти витяжних установок в закладах охорони здоров'я не допускається. Для допоміжних будівель нелікарняного профілю (пральні, служба приготування їжі та ін.) рециркуляцію повітря та утилізацію теплоти витяжних установок слід виконувати згідно з діючими нормами.
2.  Повітря подається до верхньої зони та видаляється з верхньої зони приміщення.

З операційних, наркозних, реанімаційних, пологових, рентгенкабінетів та радіологічних процедурних видалення повітря слід здійснювати з двох зон: 40%  з верхньої зони та 60% з нижньої зони.

 7.60 Вентиляція блоків мікробіологічних, біохімічних лабораторій та аптек повинна забезпечувати по відношенню до прилеглих приміщень:

а) для стерильних боксів з непатогенними матеріалами та аптек  підпір повітря;

б) для боксів з патогенними матеріалами  розрідження повітря.

7.61В інфекційних лікарнях (відділеннях) для кожного поверху, палатної секції та інших прилеглих приміщень подачу повітря слід здійснювати самостійними системами припливної вентиляції з механічним спонуканням.

Подавання припливного повітря до секцій, що складаються з боксів та напівбоксів, повинна здійснюватись тільки до коридорів цих секцій.

Для відділення однойменних інфекцій, яке складається з кількох секцій, допускається передбачати одну припливну установку.

7.62 Від кожного боксу, напівбоксу та палати слід передбачати витяжну вентиляцію самостійними каналами та шахтами.

Газопостачання

1.  Системи газопостачання закладів охорони здоров'я слід проектувати згідно з вимогами СНіП 2.04.08.
2.  Установка газового обладнання для лікувальних установ та закладів охорони здоров'я передбачається для наступних служб, розташованих в окремих будівлях (спорудах): приготування їжі, центральних заготівельних, молочних кухонь, аптек, зуботехнічних лабораторій, клініко-діагностичних та патолого-анатомічних лабораторій, а також для котельних та печей для спалювання специфічних відходів.

Для потреб теплопостачання приміщень аптек, амбулаторій, стоматологічних кабінетів, фельдшерсько-акушерських пунктів, молочних кухонь, що вбудовані в житлові будинки чи прибудовані до них, дозволяється установка газового опалювального обладнання за умови розміщення його у відокремленому приміщенні.

1.  Не допускається установка газового обладнання безпосередньо у лікарнях чи лікувально-поліклінічних приміщеннях.
2.  Для забезпечення газом полуменевого фотометра, побутових газових плит в закладах охорони здоров'я, розташованих в житлових будинках, дозволяється влаштування зовнішніх пристінних шафових установок на 2 балони зрідженого газу місткістю 50 л або використання балонів зрідженого газу місткістю не більше 5 л.
3.  Приміщення, в яких встановлюється газове обладнання (в тому числі і для опалення), повинні відповідати вимогам СНіП 2.04.08.