Правила забудови м. Запоріжжя

ПРАВИЛА ЗАБУДОВИ м. ЗАПОРІЖЖЯ
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

“Правила забудови міста Запоріжжя” (далі Правила) розроблені відповідно до Конституції України, Законів України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про планування і забудову територій”, “Про основи містобудування”, „Про архітектурну діяльність”, „Про відповідальність підприємств, їх об єднань, установ та організацій за порушення у сфері містобудування”, Земельного кодексу України, Типових регіональних правил забудови, як нормативно-правовий акт, яким встановлюється порядок планування і забудови та іншого використання територій, окремих земельних ділянок, і спрямований на забезпечення сталого розвитку міста.
Ціллю Правил є реалізація таких задач, як:
- забудова міста згідно генерального плану розвитку Запоріжжя;
- підвищення містобудівної дисципліни при забудові території міста;
- гарантований розвиток всіх форм власності, ринкових стосунків та інвестиційних процесів при забудові міста;
- впорядкування оформлення проектної документації, що надає дозвіл на будівництво.
“Правила забудови міста Запоріжжя” є обов'язковими для виконання всіма установами, підприємствами та організаціями міста, юридичними та фізичними особами незалежно від відомчого підпорядкування та форм власності, які здійснюють проектування та будівництво в місті Запоріжжі.

2. МІСТОБУДІВНА ДОКУМЕНТАЦІЯ

2.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

2.1.1. У відповідності до положень Закону України “Про основи містобудування” містобудівна документація це система проектних та інших матеріалів, пов'язаних з прогнозуванням розвитку і плануванням територій, забудовою і реконструкцією населених пунктів та їх функціональних зон.
2.1.2. Розробляється містобудівна документація проектними організаціями, колективами спеціалістів, які мають ліцензію на виконання відповідних проектних робіт та керуються законодавчими та нормативними актами України, Законом України “Про планування і забудову територій”, ДБН Б.1-3-97 “Склад, порядок розробки, узгодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів”, ВСН 38-82 “Інструкція про порядок розробки, погодження і затвердження схем і проектів районного планування, планування і забудови міст, селищ та сільських населених пунктів”.

2.2. ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН РОЗВИТКУ МІСТА

2.2.1 Основним містобудівним документом є генеральний план розвитку міста, який затверджений рішенням Запорізької міської ради від 15.09.04 № 4 на підставі узгоджень та висновків, виконаних в установленому законом порядку. Затверджений генеральний план розвитку міста є основою для вирішення питань раціонального використання територій, регулювання розселення, розміщення всіх видів будівництва, розробки проектів конкретних об'єктів.
2.2.2. У випадку розміщення об'єкту в умовах існуючої забудови або на вільній від неї ділянці при відсутності затвердженої містобудівної документації (детального плану, проекту забудови або реконструкції кварталу, мікрорайону) виконується містобудівне обґрунтування розміщення об'єкту відповідно до вимог ДБН Б.1.1-4-2002 „Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження містобудівного обґрунтування”
2.2.3. Для забезпечення регулювання і містобудівного контролю при забудові, реконструкції і благоустрої поселень, при відведенні земельних ділянок, встановленні умов їх використання - у складі містобудівної документації призначаються геодезично фіксовані границі червоні лінії, які відокремлюють території вулиць і доріг всіх категорій від інших функціональних територій поселень.
2.2.4. Координація діяльності суб'єктів містобудування щодо комплексної забудови міста у відповідності до генерального плану, входить до компетенції Головного управління архітектури та містобудування Запорізької міської ради (далі ГУАтаМ).

3. ПРОЕКТНО-КОШТОРИСНА ДОКУМЕНТАЦІЯ НА БУДІВНИЦТВО ПІДПРИЄМСТВ, БУДІВЕЛЬ, СПОРУД ТА ІНШИХ ОБ'ЄКТІВ

3.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

3.1.1. При розробці проектно-кошторисної документації для будівництва об'єктів на території міста враховуються рішення, прийняті в затвердженій містобудівній документації (генеральному плані міста, детальних планах територій), а для об'єктів промислового призначення в проектах промислових зон. Проектна документація має ґрунтуватися на положеннях чинного законодавства та відповідати вимогам нормативних документів.
3.1.2. Види, склад, порядок розробки, погодження та затвердження проектно-кошторисної документації визначаються ДБН А.2.2-3-2004 “Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва”.
3.1.3. Підставою для проектування та будівництва об'єктів нового будівництва є відповідне рішення Запорізької міської ради про відведення земельної ділянки для цієї мети (проект рішення готується Запорізьким міським управлінням земельних ресурсів). Підставою для проектування та будівництва об'єктів на раніше відведених земельних ділянках, що належать фізичним та юридичним особам на праві власності або користування, є відповідне рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради (проект рішення готується ГУАтаМ).
3.1.4. Земельні відносини при містобудівній діяльності регулюються Земельним Кодексом України та Порядком регулювання земельних відносин на території м. Запоріжжя, затвердженим відповідним рішенням Запорізької міської ради.
3.1.5. Виконання технічних робіт по здійсненню функцій ГУАтаМ (підготовка комплексних висновків на погодження місця розташування об'єктів та відведення земельних ділянок, підготовка вихідних даних для проектування об'єктів, підготовка висновків про зміну цільового призначення приміщень) ведеться підприємством, створеним для цього місцевою радою комунальним підприємством „Градпроект”.

3.2. ВИХІДНІ ДАННІ НА ПРОЕКТУВАННЯ. БУДІВЕЛЬНИЙ ПАСПОРТ ОБ'ЄКТА.

3.2.1. Проекти на всі види будівництва розробляються на підставі вихідних даних на проектування, до яких належать:
-архітектурно-планувальні завдання (АПЗ);
-завдання на проектування;
-технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта (ТУ).
3.2.2. Для складних об'єктів розробляється будівельний паспорт об'єкту. У складі будівельного паспорту об'єкту, крім вище перелічених документів, розробляється схема проходження інженерних позаквартальних мереж, яка виконана на підставі технічних умов відповідних інженерних служб.
3.2.3. Архітектурно-планувальне завдання (далі - АПЗ) та технічні умови (далі ТУ) щодо інженерного забезпечення об'єкта надаються у відповідності до статті 5 Закону України “Про архітектурну діяльність” і статті 27 Закону України “Про планування і забудову територій” та в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.99 № 2328 “Про порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу” і затверджуються ГУАтаМ.

3.3. ПОРЯДОК РОЗРОБКИ, УЗГОДЖЕННЯ ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА.

3.3.1. Комплекс робіт, пов'язаний із створенням об'єкта архітектури, виконується у порядку, обумовленому Законами України “Про архітектурну діяльність” та “Про планування і забудову територій”, ДБН А.2.2-3-2004 “Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва”.
3.3.2. Замовлення на проектування об'єкту проектувальник одержує безпосередньо від інвестора або за підсумками конкурсу.
3.3.3. Стадії проектування встановлюються інвестором (замовником) спільно з проектувальником відповідно до вимог п. 2.5 ДБН А.2.2-3-2004 „Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва”.
3.3.4. Згідно до наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 04.03.99 № 51 “Про затвердження Правил організації виконання комплексної державної експертизи інвестиційних програм і проектів будівництва” інвестиційні програми і проекти будівництва (за винятком робочої документації) підлягають обов'язковій комплексній державній експертизі незалежно від джерел фінансування.
3.3.5. Відповідальним виконавцем комплексної державної експертизи в Запорізькій області та м. Запоріжжі є Запорізька обласна Служба “Укрінвестекспертиза”.
3.3.6. Затвердження проекту замовником може бути здійснено за наявності погодження ГУАтаМ. З органами містобудування та архітектури необхідне погодження проектної документації у разі:
-   зміни колірного та конструктивного рішення фасадів будинків
-   зміни архітектурних рішень, які впливають на характер навколишньої забудови, що склалася раніше;
-   зміни конструктивних рішень , які можуть викликати небезпечні ситуації у майбутньому.
3.3.7. У відповідності до складності та містобудівної важливості об'єктів, розгляд проектної документації відбувається:
- на засіданнях містобудівної раді при ГУАтаМ;
- на засіданнях колегії ГУАтаМ;
- в робочому порядку головним архітектором міста або його першим заступником.
3.3.8. Склад містобудівної ради затверджується рішенням виконавчого комітету міської ради відповідно до “Положення про головне управління архітектури та містобудування міської ради”, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 25.09.02 № 28 та “Типового Положення про архітектурно-містобудівні ради при спеціально уповноважених органах містобудування та архітектури”, затвердженого наказом Держбуду України від 01.09.99 № 210.
3.3.9. Склад колегії ГУАтаМ та графік її роботи затверджується наказом начальника головного управління архітектури та містобудування міської ради.
3.3.10. Узгоджена та затверджена проектна документація дійсна на протязі 2(двох)років з моменту її затвердження. Якщо будівництво обєкта не розпочато на протязі зазначеного терміну , проектна документація підлягає переузгодженню в частині ,що протирічить містобудівній ситуації яка склалася на теперішній час або зміни умов інженерного забезпечення обєкта .

3.4. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ РЕКОНСТРУКЦІЇ, КАПІТАЛЬНОГО РЕМОНТУ, ПЕРЕПЛАНУВАННЯ ПРИМІЩЕНЬ ЖИТЛОВОГО, ГРОМАДСЬКОГО ТА ВИРОБНИЧОГО ПРИЗНАЧЕННЯ.

3.4.1. Термін “реконструкція” вміщує в себе комплекс будівельних робіт (в окремих випадках без проведення будівельних робіт, що потребують дозволу) повязаних з перебудовою існуючих обєктів та приміщень виробничого та цивільного призначення, з метою удосконалення виробництва, підвищенням його техніко-економічного рівня та якості вироблюваної продукції ,поліпшенням умов експлуатації або проживання, якості послуг, зміною або визначенням основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення ,геометричні розміри)
3.4.2. Термін "капітальний ремонт" вміщує в себе комплекс будівельних робіт ,повязаних з відновленням або покращенням експлуатаційних показників, з заміною або відновленням несучих або огороджувальних конструкцій та інженерного обладнання без зміни будівельних габаритів обєкта, його техніко-економічних показників та функціонального призначення.
3.4.3. Термін "перепланування" вміщує в себе комплекс будівельних робіт, повязаних з покращенням експлуатаційних показників обєкта або приміщення, без заміни або відновлення несучих або огороджуючих конструкцій, без втручання в несучі та огороджуючі конструкції, без зміни функціонального призначення.
3.4.4. Підставою для виконання передпроектних проробок по реконструкції об'єкта із зміною його функціонального призначення є лист ГУАтаМ за підписом головного архітектора міста, підготовлений у відповідь на звернення власника або орендатора приміщення.
3.4.5. Дозволом на виконання проектно-кошторисної документації по реконструкції або капітальному ремонту об'єкта є відповідне рішення міськвиконкому, проект якого готується:
- ГУАтаМ у випадку реконструкції об'єктів із зміною їх функціонального призначення;
- управлінням комунальної власності міської ради - у випадку переведення житлових приміщень до нежитлового фонду;
- управлінням житлового господарства міської ради - у випадку значної реконструкції житлових приміщень без зміни їх функціонального призначення або реконструкції нежитлових приміщень в житлові;
3.4.6. У випадку незначної реконструкції або перепланування житлових або нежитлових приміщень без зміни функціонального призначення дозволом на виконання проектно-кошторисної документації є розпорядження голови районної адміністрації міської ради за місцем знаходження об'єкту.
3.4.7. Проектно-кошторисна документація, виконана у відповідності до вимог ДБН А.2.2-3-2004 “Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва”, надається на розгляд до ГУАтаМ для узгодження.
3.4.8. Дозвіл на проведення будівельних робіт по реконструкції об'єктів та прийняття їх в експлуатацію оформлюється у відповідності до розділу 4 Правил.

3.5. ПОРЯДОК ВСТАНОВЛЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ТИМЧАСОВИХ ТА ІНВЕНТАРНИХ ОБ'ЄКТІВ (КІОСКИ, ЗУПИНКОВІ КОМПЛЕКСИ, МЕТАЛЕВІ ГАРАЖІ ТОЩО)

3.5.1. Тимчасовими визначаються споруди, не пов'язані з землею фундаментами, або розташовані на місцях перспективної забудови відповідно до містобудівної документації та визначені як тимчасові відповідними рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради.
3.5.1. Порядок встановлення та експлуатації тимчасових споруд (кіосків та зупинкових комплексів) на території міста Запоріжжя регулюється відповідним рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради.
3.5.2. Порядок встановлення тимчасових металевих гаражів регулюється Концепцією зберігання особистого транспорту на території м. Запоріжжя, затвердженою відповідним рішенням Запорізької міської ради.
3.5.3. Рішення Запорізької міської ради та виконавчого комітету Запорізької міської ради є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами, які встановлюють та експлуатують споруди тимчасового характеру.
3.5.4. При встановлені кіосків на території міста Запоріжжя на них виготовлюється паспорт, який діє на термін договору оренди земельної ділянки.
3.5.5. На кіоски у складі торговельно-зупинкових комплексів, збудованих у відповідності до узгодженої проектної документації та введених в експлуатацію у встановленому порядку, паспорт кіоску не виготовляється.
3.5.6. Контроль за функціонуванням тимчасових споруд та їх знесення покладається на районні адміністрації за місцем знаходження тимчасового об'єкту, у відповідності до цих Правил та чинного законодавства України.
3.5.7. Прийняття в експлуатацію тимчасових споруд покладається на технічну комісію, що утворюється при районних адміністраціях міської ради за місцем знаходження об'єкту.

3.6. ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ НА БУДІВНИЦТВО ТА РЕКОНСТРУКЦІЮ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ

3.6.1. Нове будівництво та реконструкція індивідуальних житлових будинків здійснюється на земельних ділянках, наданих у користування або власність, у відповідності до чинного законодавства України на підставі узгодженої містобудівної документації або проекту відведення окремих ділянок.
3.6.2. Проектування індивідуального житлового будинку проводиться на підставі будівельного паспорту, у відповідності до вимог ДБН В.2.2-15-2005 “Житлові будинки. Основні положення”. Будівельний паспорт, на замовлення забудовника, готується на підставі розпорядження міського голови від 13.04.99 № 320р “Про роботу відділу комплексного обслуговування замовників комунального підприємства “Градпроект” спеціалістами КП “Градпроект” або іншими установами, підприємствами, організаціями, що мають право на виконання даних робіт.
3.6.3. Проектування та будівництво будинку, що реконструюється, ведеться в тому ж порядку, як і нове будівництво.
3.6.4. Ділянки житлових будинків можуть бути огороджені. Висота огорожі між суміжними ділянками не повинна бути вище 1,20 м. Вигляд огорожі з боку вулиць погоджується у складі проекту забудови з ГУАтаМ.
3.6.5. Після закінчення будівництва або реконструкції та введення в експлуатацію індивідуального житлового будинку згідно з порядком розділу 4 Правил, проводиться реєстрація об'єкта в Запорізькому міжміському бюро технічної інвентаризації.

4. ОРГАНІЗАЦІЯ ЖИТЛОВО-ГРОМАДСЬКОГО, ПРОМИСЛОВОГО ТА ІНШИХ ВИДІВ БУДІВНИЦТВА

4.1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

4.1.1. Організація житлового-громадського, промислового та інших видів будівництва здійснюється на підставі Законів України „Про планування та забудову територій”, „Про архітектурну діяльність”, Постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 № 1243 „Порядок прийняття в експлуатацію завершених будівництвом об'єктів”, наказом Мінбуду України від 21.10.2005 № 2. „Про затвердження Положення про порядок консервації та розконсервації об'єктів будівництва” та ін.
4.1.2. Виконання технічних робіт по здійсненню функцій ГУАтаМ (підготовка дозволів на виконання будівельно-монтажних робіт, технічний нагляд за будівництвом об'єктів, підготовка матеріалів прийомки завершених будівництвом об'єктів) ведеться підприємством, створеним для цього місцевою радою комунальним підприємством „Градпроект”.

4.2. ПОРЯДОК ВИДАЧІ ДОЗВОЛІВ НА ВИКОНАННЯ БУДІВЕЛЬНИХ РОБІТ

4.2.1. Видача та реєстрація дозволів на виконання будівельних робіт на всі види будівництва в місті Запоріжжі незалежно від відомчої підпорядкованості та форм власності юридичним і фізичним особам, підприємствам, установам і організаціям-забудовникам, проводиться інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю ГУАтаМ (ДАБК).
4.2.2. Порядок надання та умови видачі дозволу на виконання робіт по новому будівництву, розширенню, реконструкції, технічному переоснащенню, реставрації та капітальному ремонту об'єктів будівництва (далі будівництво) встановлено державними будівельними нормами України “Порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт” (наказ Держкоммістобудування від 05.12.2000 № 273), розроблених у відповідності до ст.29 Закону України «Про планування та забудову територій».
4.2.3. Дозвіл на виконання будівельних робіт є документом, який посвідчує право забудовника і генерального підрядника на виконання будівельних робіт, їх фінансування, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж, надає право відповідним службам на видачу ордера на проведення земляних робіт.
4.2.4. Надання документів до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю головного управління архітектури та містобудування міської ради для одержання дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється замовником (забудовником).
4.2.5. Будівництво в місті Запоріжжі без узгодженої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, без дозволу інспекції ДАБК ГУАтаМ на право виконання будівельно-монтажних робіт, будівництво з порушенням генерального плану та встановленого порядку відведення земельної ділянки, а також будівництво по проектам, на які закінчився термін дії узгоджень (більше, ніж 2 роки) забороняється.
4.2.6. Для реєстрації об'єкта і одержання дозволу на виконання будівельних робіт замовник (забудовник) повинен надати до інспекції ДАБК ГУАтаМ наступні документи:
а) заяву замовника-забудовника (форму бланка видає інспекція ДАБК);
б) документ, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій буде розташовано об'єкт;
в) рішення міської ради про відведення земельної ділянки для будівництва об'єкта; для об'єктів, які розташовані на раніше відведених ділянках - рішення виконкому міської ради про будівництво об'єкта;
г) узгоджену та затверджену в установленому порядку проектно-кошторисну документації ] ,позитивний комплексний висновок служби “Облдержінвестекспертиза” по проектній документації (крім об'єктів проекти яких не підлягають комплексній експертизі перелічених у наказі Державного комітету з питань будівництва та архітектури України від 12.11.2003 №187);
д) висновок державного управління екологічної безпеки в Запорізькій області про узгодження проектної документації на будівництво, розширення та реконструкцію об'єктів виробничого призначення, які негативно впливають на стан навколишнього природного середовища, та об'єктів, розміщення яких планується на землях рекреаційного призначення;
е) висновок Запорізької обласної інспекції з охорони пам'яток історії та культури управління культури облдержадміністрації про узгодження проектної документації на будівництво, розширення, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт об'єктів та пам'яток, які розміщені в охоронних історико-культурних зонах і на землях історико-культурного призначення;
ж) наказ генеральної будівельної організації про призначення виконавця робіт з його підпискою (форму бланка видає інспекція ДАБК )та загальний журнал робіт, оформлений відповідно з вимогами, встановленими Мінбудом України. Картку обліку керівних робітників, виконуючих будівництво (форму бланка видає інспекція ДАБК )
з) наказ (замовника-забудовника) про призначення робітника технічного нагляду з підпискою робітника технічного нагляду (форму бланка видає інспекція ДАБК )або наказ госпрозрахункового підрозділу інспекції ДАБК, у разі передачі йому забудовником на підставі укладеного договору, функцій на проведення технічного нагляду;
к)наказ генеральної проектної організації про призначення авторського нагляду із зобов'язанням представника авторського нагляду, оформленим відповідно з “Положенням про авторський нагляд”;
л)копію ліцензії проектної організації на право виконання проектних робіт;
м) копії генерального плану об'єкту, що будується, у двох примірниках, узгодженого з ГУАтаМ, іншими зацікавленими організаціями (Державтоінспекція, генпідрядник, забудовник, райадміністрація міської ради за місцем знаходження об'єкта, землекористувачі (власники) суміжних земельних ділянок);
н) копію паспорту зовнішнього кольорового оздоблення фасадів у двох примірниках, узгодженого з ГУАтаМ.
4.2.7. Крім документів, зазначених розділом 4.1.6., інспекція ДАБК ГУАтаМ може в разі необхідності додатково запросити від замовника (забудовника) висновок Запорізької обласної інспекції з охорони пам'яток історії та культури управління культури облдержадміністрації та виконання дослідження культурного шару землі на ділянці, де розташовується будівництво.
4.2.8. Для надання дозволу на окремі види будівельних робіт (підготовчі роботи, земляні роботи, прокладення комунікацій, нульовий цикл, організація буд майданчика, виконання експериментальних, дослідних та демонтажних робіт) замовник-забудовник надає перелічені у розділі 4.1.6. документи за виключенням повного комплекту робочої документації.
4.2.9. У залежності від особливостей будівництва, місцевих умов та інших обставин, інспекція ДАБК має право встановлювати скорочений перелік документів, необхідних для надання дозволу на будівельні роботи.

4.3. ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ ДОКУМЕНТІВ ДЛЯ НАДАННЯ ДОЗВОЛУ НА ВИКОНАННЯ БУДІВЕЛЬНИХ РОБІТ

4.3.1. Документація, перелічена у розділі 4.1.6., надається замовником (забудовником) в інспекцію ДАБК ГУАтаМ. Одержана від замовника документація у копіях або оригіналах формується у реєстраційну справу об'єкта (будівництва).
4.3.2. Інспекція ДАБК ГУАтаМ у термін, який не перевищує одного місяця, розглядає надані замовником (забудовником) документи і приймає рішення про надання або відмову у наданні дозволу на виконання будівельних робіт.
4.3.3. У разі позитивного рішення інспекція ДАБК надає замовнику (забудовнику) дозвіл на виконання будівельних робіт за формою згідно “Положення про надання дозволу на виконання будівельних робіт”.
Термін дії дозволу встановлюється інспекцією ДАБК ГУАтаМ в залежності від нормативного терміну будівництва об'єкта. По закінченню терміну дії дозволу замовник (забудовник) повинен завчасно продовжити його в інспекції ДАБК. Якщо дозвіл на будівництво не було продовжено, він вважається таким, що втратив чинність.
В загальному журналі робіт, на один примірник будгенплану, пояснювальної записки та паспорта фасадів ставиться штамп про реєстрацію об'єкта в інспекції ДАБК.
4.3.4. Дозвіл, зареєстрований інспекцією ДАБК, генплан, паспорт фасадів, проектна документація, журнал авторського нагляду та загальний журнал робіт надаються замовнику (забудовнику) під його розписку та повинні зберігатись на об'єкті. Вони надаються державним органом нагляду у будівництві за їх вимогою.
4.3.5. Дозволи реєструються в інспекції ДАБК у книзі реєстрації наданих дозволів на виконання будівельних робіт. Прийнята документація зберігається в інспекції ДАБК ГУАтаМ на протязі терміну виконання будівельних робіт та п'яти років після введення об'єкта в експлуатацію.
4.3.6. У разі виявлення невідповідності документації законодавчим, нормативним вимогам та актам, вона повертається замовнику (забудовнику) для усунення виявлених недоліків.
4.3.7. Відмова у наданні дозволу направляється замовнику (забудовнику) письмово з мотивацією причин прийнятого рішення.
У разі повторного звернення замовника (забудовника) інспекція ДАБК розглядає питання про надання дозволу у термін, що не перевищує десяти днів з моменту надання необхідних документів.
4.3.8. Замовник (забудовник) зобов'язаний повідомити інспекцію ДАБК у термін, що не перевищує 7 днів, про початок виконання будівельних робіт на об'єкті.
Під час будівництва об'єкта замовник (забудовник) повинен повідомити інспекцію ДАБК ГУАтаМ про зміни умов, на підставі яких надавався дозвіл (зміна генпідрядника, виконавця робіт, осіб, які виконували технічний та авторський нагляд за будівництвом, закінчення терміну дії ліцензії, важливі зміни у проектних рішеннях тощо).
4.3.9. У разі передачі в установленому порядку права на будівництво об'єкта іншому замовнику (забудовнику) або зміни генпідрядної організації, дозвіл на виконання будівельних робіт підлягає перереєстрації в інспекції ДАБК.
4.3.10. Продовження терміну дії дозволу виконується інспекцією ДАБК на підставі листа замовника (забудовника), у якому надається перелік виконаних на об'єкті (будівництві) робіт, а також вказуються відповідальні за виконання будівельних робіт технічні працівники будівельної організації, авторського та технічного нагляду.
4.3.11. У разі консервації об'єкта замовник (забудовник) повинен надати в інспекцію ДАБК:
а) дозвіл на виконання будівельних робіт;
б) акт технічного стану об'єкта на момент консервації;
в) акт інвентаризації по кожній будівлі окремо на момент консервації;
г) всі документи про зміни у проектній документації на момент консервації.
Порядок консервації та розконсервації обєктів будівництва встановлено наказом Мінбуду України від 21.10.2005 № 2" Про затвердження Положення про порядок консервації та розконсервації обєктів будівництва".
4.3.12. Для одержання дозволу на поновлення будівництва об'єкта замовник (забудовник) повинен надати в інспекцію ДАБК ГУАтаМ, крім документів, перелічених у розділі 4.1.6., - документи про технічний стан об'єкта та можливість продовження будівництва.
4.3.13. Відповідальність замовника (забудовника) та інспекції ДАБК ГУАтаМ:
Виконання будівельних робіт на об'єктах (будівництві) без отримання дозволу або його перереєстрації в обумовлені строки, а також виконання не вказаних в дозволі будівельних робіт, вважається самовільним і тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Дії посадових осіб інспекції ДАБК ГУАтаМ можливо оскаржити у встановленому законом порядку.
4.4. ПРИЙНЯТТЯ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ ЗАВЕРШЕНИХ БУД ІВНИЦТВОМ ОБ'ЄКТІВ

4.4.1. Прийняття в експлуатацію завершених будівництвом обєктів незалежно від джерел фінансування виконується у порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 №1243 " Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів".
4.4.2. Згідно Закону України “Про основи містобудування” ст.18 “...закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів забороняється”, інспекції ДАБК надано право забороняти експлуатацію таких об'єктів.
4.4.3. Зміна функціонального призначення об'єктів та їх техніко-економічних показників вважається реконструкцією і потребує введення їх в експлуатацію згідно вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 № 1243 “Порядок прийняття в експлуатацію завершених будівництвом об'єктів.” та даних Правил.
4.4.5. Згідно ст.12 Закону України “Про архітектурну діяльність” та “Положення про архітектурно-технічний паспорт об'єкта архітектури” (затвердженого наказом Держбуду України від 09.09.99 № 220), на кожний завершений будівництвом об'єкт архітектури до його прийняття в експлуатацію складається архітектурно-технічний паспорт об'єкта архітектури, який виконує автор проекту спільно з генеральною підрядною організацією.
4.4.6. Архітектурно-технічний паспорт передається замовнику (забудовнику) до створення державної приймальної (технічної) комісії по прийняттю його в експлуатацію.
4.4.7. Після підписання акта державної приймальної (технічної) комісії архітектурно-технічний паспорт передається в ГУАтаМ для затвердження і зберігається протягом всього періоду експлуатації об'єкта архітектури.

4.5. ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ БУДІВЕЛЬНИХ ОБ'ЄКТІВ МИНУЛИХ РОКІВ, ЩО З РІЗНИХ ПРИЧИН НЕ МАЮТЬ АКТА ДЕРЖАВНОЇ КОМІСІЇ ПРО ПРИЙНЯТТЯ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ

4.5.1. Будівельні об'єкти минулих років, що з будь-яких причин не введені в експлуатацію, незалежно від форм власності та відомчої належності, підлягають прийняттю в експлуатацію за рішенням державної приймальної або державної технічної комісії (далі держкомісія), для об'єктів державної та недержавної форми власності відповідно.
4.5.2. Державна комісія створюється і працює на підставі відповідного рішення виконавчого комітету міської ради, яке дозволяє прийняття відповідного об'єкта в експлуатацію.
4.5.3. Додатком до рішення виконавчого комітету є склад державної комісії, який визначається відповідно до вимог до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 № 1243 “Порядок прийняття в експлуатацію завершених будівництвом об'єктів” та даних Правил.
4.5.4. Проект рішення виконавчого комітету міської ради про прийняття в експлуатацію будівельних об'єктів минулих років, що з різних причин не мають акта державної комісії про прийняття в експлуатацію, яке дозволяє прийняття об'єкта в експлуатацію, готує інспекція ДАБК ГУАтаМ на підставі необхідної виконавчої документації, яку надає замовник (забудовник) об'єкта до інспекції ДАБК ГУАтаМ, а саме:
- проектну документацію (стадії “ВД” Виконавча документація), узгоджену з ГУАтаМ, затверджену замовником (забудовником) згідно з діючими нормативними актами.
- технічний звіт про стан несучих та огороджуючи конструкцій об'єкта, включаючи висновок про можливість експлуатації об'єкта, виконаний спеціалізованою проектною організацією.
- висновок про можливість експлуатації об'єкта (по факту) УПО УМВС України в Запорізькій області, СЕС м.Запоріжжя, а на підконтрольних об'єктах висновки територіального управління Держкомнаглядохоронпраці, державної екологічної інспекції, інспекції водних ресурсів, служби ветеринарної медицини, державної автомобільної інспекції ЗМУ УМВС України в Запорізькій області, управління міністерства з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення.
- технічний паспорт об'єкта, виконаний Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації на час введення в експлуатацію.
- копії відповідних договорів на інженерне забезпечення об'єкта (газо-, водо-, тепло-, електропостачання) та відповідну виконавчу проектну документацію на підключення до існуючих інженерних комунікацій.
- копії документів на право власності на об'єкт або копію договору оренди об'єкта нерухомості.
- копію документу на право користування земельною ділянкою;
- виконавчу геодезичну зйомку об'єкта та зовнішніх інженерних мереж на приоб'єктній території М 1:500.
4.5.5. При виконанні умов підрозділів 4.3.1-4.3.5 державна комісія приступає до роботи не пізніше, як через 10 днів після отримання заяви замовника (забудовника).
Термін роботи державної комісії не повинен перевищувати 30 днів.
4.5.6. Результатом роботи державної комісії є підписання акта державної приймальної комісії про прийняття об'єкта в експлуатацію.
Акт державної комісії затверджується розпорядженням міського голови.
4.5.7. Підписаний та затверджений акт державної комісії є підставою для включення даних про введення об'єкта до державного статистичного обліку, а також оформлення права власності на об'єкт.
4.5.8. У випадку, якщо окремі члени державної комісії дійшли висновку про неможливість з будь-яких причин підписання акта державної комісії, про своє рішення вони письмово інформують голову державної комісії та орган, який представляють, у термін, не перевищуючий 15 днів з дня початку роботи комісії з обґрунтуванням своєї відмови.
У термін, не перевищуючий 15 днів, комісія розглядає дані зауваження та приймає рішення щодо прийняття об'єкта в експлуатацію.
Голова державної комісії готує службову записку виконавчому комітету міської ради (міському голові) про прийняття рішення щодо прийняття об'єкта в експлуатацію.
4.5.9. Члени державної комісії не мають права додатково ставити вимоги до об'єкта, крім передбачених узгодженою виконавчою проектною документацією (технічними умовами).
4.5.10. Голова та члени державної комісії несуть відповідальність за свої дії згідно з чинним законодавством України.
4.6. ПОРЯДОК НАДАННЯ ДОЗВОЛІВ НА ВИКОНАННЯ БУДІВЕЛЬНИХ РОБІТ ІНДИВІДУАЛЬНИМ ЗАБУДОВНИКАМ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ В ДВА ТА БІЛЬШЕ НАЗЕМНИХ ПОВЕРХІВ

4.6.1. Індивідуальним забудовникам житлових будинків в два та більше наземні поверхи, перепланування квартир, де наявне втручання в несучі та огороджуючі конструкції, дозвіл на виконання будівельних робіт надає інспекція ДАБК .

4.6.2. Для реєстрації об'єкта і одержання дозволу на виконання будівельних робіт індивідуальний замовник (забудовник) повинен надати в інспекцію ДАБК ГУАтаМ наступні документи:
- заяву індивідуального замовника (забудовника) (форму бланка надає інспекція ДАБК ГУАтаМ);
- документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (не стосується квартир у багатоповерхових будинках);
- рішення міської ради про відведення земельної ділянки для будівництва об'єкта, а для раніше відведених ділянок - рішення виконавчого комітету міської ради, або розпорядження районної адміністрації міської ради (при будівництві житлового будинку до двох надземних поверхів включно) про будівництво об'єкта;
- проектну документацію, узгоджену ГУАтаМ.
- будівельний паспорт ділянки, виданий ГУАтаМ на стадії проектування об'єкту (не стосується квартир у багатоповерхових будинках).
- якщо будівництво провадиться підрядним способом, замовник (забудовник) надає наказ підрядної організації про призначення виконавця робіт з його підпискою (форму бланка видає інспекція ДАБК ), копію ліцензії підрядника на право виконання будівельних робіт, загальний журнал робіт, оформлений згідно з вимогами Мінбуду України.
4.6.3. У разі будівництва індивідуального житлового будинку на території із складними інженерно-геологічними умовами (ґрунти ІІ типу просадності, території з гірничими підробітками, складними заторфованими ґрунтами та ілами тощо), а також при спорудженні будівель у два поверхи та більше, індивідуальний замовник (забудовник) повинен забезпечити відповідний технічний та авторський нагляд у порядку, встановленому розділом 4.1.6. Правил та державними будівельними нормами.
4.6.4. Порядок розгляду документів для надання дозволу виконується відповідно до порядку, викладеного у розділі 4.1.6. Правил.

4.7. ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ ЗАВЕРШЕНИХ БУДІВНИЦТВОМ ІНДИВІДУАЛЬНИМ ЗАМОВНИКОМ (ЗАБУДОВНИКОМ) ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ У ДВА ТА БІЛЬШЕ ПОВЕРХІВ

4.7.1. Порядок прийняття в експлуатацію завершених будівництвом об'єктів, виконаних індивідуальним замовником (забудовником) встановлюється цими Правилами згідно з вимогами Постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 № 1243 “Порядок прийняття в експлуатацію завершених будівництвом об'єктів.”
4.7.2. Державні комісії призначаються на рік рішенням виконавчого комітету міської ради, а для житлових будинків до двох надземних поверхів включно та господарських споруд розпорядженням голови районної адміністрації міської ради.
Державні комісії приступають до роботи не пізніше, як через 10 днів після отримання заяви замовника (забудовника) про закінчення будівництва та готовність об'єкта до прийняття в експлуатацію.
4.7.3. До складу державних технічних комісій включаються представники замовника (забудовника), проектувальника, підрядника (при здійсненні будівництва підрядним способом), інспекції ДАБК, органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду та державного пожежного нагляду, районної адміністрації міської ради, а на підконтрольних об'єктах - Державної екологічної інспекції, Держнаглядохоронпраці, Державної інспекції з енергозбереження, ДАІ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області, а також районний архітектор.
4.7.4. Головою державної технічної комісії призначається представник районної адміністрації міської ради або інспекції ДАБК.
4.7.5. Термін роботи державної технічної комісії не повинен перевищувати 30 днів.
4.7.6. Акт державної комісії затверджується розпорядженням міського голови або розпорядженням голови районної адміністрації міської ради.
4.7.7. Підписаний та затверджений акт державної комісії є підставою для включення даних про його введення до державного статистичного обліку, а також оформлення прав власності на споруджений об'єкт.
4.7.8. У випадку, якщо державна комісія дійшла висновку про нездатність об'єкта до експлуатації, вона оформляє відмову про введення в експлуатацію та направляє його до органу, який призначив комісію, та індивідуальному замовнику (забудовнику).
4.7.9. Голова та члени державних технічних комісій несуть відповідальність за свої дії щодо приймання об'єкта в експлуатацію згідно з діючим законодавством України.

5. ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ РАНІШЕ ВИКОНАНИХ ПЕРЕПЛАНУВАНЬ ПРИМІЩЕНЬ ТА ПРИБУДОВ

 5.1 Оформлення перепланування приміщень та виконаних прибудов до існуючих обєктів будівництва (тамбури та тамбури-шлюзи, веранди, навіси, підсобні приміщення, топочні, вхідні групи, тощо), тобто зміни в плануванні приміщень та частин споруд , що неможливо визначити як обєкт будівництва у відповідності до вимог ДБН А.2-2-3-2004 "Порядок розробки, узгодження та затвердження проектної документації для будівництва", проводиться бюро технічної інвентаризації на підставі відповідного розпорядження голови районної адміністрації міської ради за місцем розташування основного обєкта, без прийняття в експлуатацію обєкта (частини обєкта) актом державної або робочої комісії.
5.2. Відповідне розпорядження голови районної адміністрації виноситься на підставі:
-   висновку головного управління архітектури та містобудування міської ради про можливість такого оформлення , та відповідності таких змін діючим будівельним нормативам;
-   висновку (узгодження) міської або районної санепідемстанції щодо відповідності таких змін діючим санітарним нормативам;
-   висновку ( узгодження ) обласного або районного управління МНС України в Запорізькій області;
-   висновку спеціалізованої проектної організації ,яка має відповідну ліцензію на право виконання таких робіт, щодо технічного стану несучих та огороджуючих конструкцій в межах яких проведені зміни, та можливості експлуатації таких приміщень та прибудов;
-  проектної документації (стадії виконавча документація) в обємі архітектурно-будівельних рішень. У разі, коли зміни у плануванні приміщень (або виконанні вище зазначених прибудов) змінюють навантаження на існуючі інженерні мережі, необхідна розробка та узгодження відповідних інженерних розділів проектної документації;
-   копії технічного паспорту обєкта, виконаного бюро технічної інвентаризації із відповідними змінами щодо попереднього стану приміщень.
5.3. У разі неможливості такого оформлення, а саме невідповідності зазначених змін вимогам діючих нормативів, власник або користувач приміщень зобовязаний протягом одного року відновити первинний стан приміщень, або виконати зміни у плануванні приміщень у відповідності до вимог діючих нормативів.

  6.ПОРЯДОК ВІДКЛЮЧЕННЯ СПОЖИВАЧІВ ВІД ЦЕНТРАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОПАЛЕННЯ

6.1. Відключення окремих приміщень житлових будинків від централізованої системи гарячого водозабезпечення та теплопостачання відбувається на підставі рішення міжвідомчої комісії при районній адміністрації міської ради, за місцем розташування приміщення, які створюються на підставі відповідного рішення виконавчого комітету міської ради.
6.2. Міжвідомчі комісії працюють, та висувають вимоги до приміщень, у відповідності до вимог наказу Міністерства будівництва архітектури та житловокомунального господарства від 22.11.2005 № 4 "Про затвердження Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання"
6.3. Система автономного або індивідуального теплопостачання приміщень (газо-, електро-, тверде паливо, тощо) визначається у проектній документації, яка розробляється проектними організаціями, що мають відповідну ліцензію. Узгодження та затвердження проектної документації проводиться у відповідності до вимог ДБН А.2-2-3-2004 "Склад, порядок розробки, узгодження та затвердження проектної документації для будівництва"
6.4. Системи автономного або індивідуального теплопостачання приміщень приймаються в експлуатацію робочою комісією, яка створюється і працює на підставі відповідного розпорядження голови районної адміністрації за місцем розташування приміщення, під головуванням організації ,що експлуатує житловий будинок.
7. ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНЕ БУДІВНИЦТВО ТА ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ МІСТА

7.1. Проектування та будівництво об'єктів транспорту, вулично-дорожньої мережі та об'єктів інженерного обладнання міста здійснюється відповідно до узгоджених та затверджених проектів планування та забудови території міста.
7.2. Отримання підстав для проектування та будівництва, вихідних даних для проектування, розробка, узгодження, експертиза та затвердження проекту, отримання дозволу на будівництво та прийняття об'єкту будівництва здійснюються у порядку, визначеному чинним законодавством та цими Правилами.
7.3. Території вулиць і доріг всіх категорій відокремлюються від інших функціональних територій поселень геодезично фіксованими границями червоними лініями.
7.4. Розміщення і будівництво наземних об'єктів житлово-цивільного, комунального, промислового призначення та інших капітальних споруд, крім об'єктів транспорту та інженерних мереж, в межах червоних ліній вулиць і доріг забороняється.
7.5. Розміщення тимчасових об'єктів (малих архітектурних форм, рекламоносіїв і т.і.) в межах червоних ліній вулиць і доріг здійснюється у відповідності до вимог “Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними і охорони” і ДБН В.2.3-5-2001 “Вулиці та дороги населених пунктів” та в порядку, визначеному “Типовими правилами розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності”, ДБН А.2.2-3-97 “Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва” і розділами 3.5 і 10.3 даних Правил.
7.6. В умовах сформованої садибної забудови присадибна ділянка може бути збережена в існуючих розмірах, якщо це не перешкоджає вдосконаленню планувальної структури населеного пункту згідно п.3.19 ДБН 360-92* “Містобудування”.
7.7. Проекти транспортних об'єктів підлягають обов'язковому узгодженню з Державтоінспекцією ЗМУ УМВС України в Запорізькій області, управлінням комунального господарства міської ради, КП “Запоріжміськсвітло” та інженерною службою ГУАтаМ.
Інші узгодження здійснюються при необхідності в залежності від місця розташування та типу об'єкту і визначаються в АПЗ.
7.8. Магістральні та вуличні інженерні мережі прокладаються, як правило, в межах червоних ліній вулиць і доріг відповідних категорій, розподільні інженерні мережі (внутрішньоквартальні та внутрішньодворові) прокладаються по території того об'єкта, до якого вони належать.
7.9. Для створення нормальних умов експлуатації інженерних мереж, забезпечення їх збереження та дотримання вимог техніки безпеки здійснюються такі заходи:
- відводяться земельні ділянки;
- встановлюються мінімально допустимі відстані до споруд та будівель;
- встановлюються охоронні зони;
- встановлюються санітарно-захисні зони;
- прокладаються просіки у лісових, садових, паркових та інших багаторічних насадженнях.
7.10. Проектні матеріали інженерних мереж підлягають узгодженню на всіх стадіях проектування з інженерно-експлуатаційними організаціями, що видали технічні умови на підключення до джерел постачання та інженерних комунікацій, з урахуванням охоронних і санітарно-захисних зон інженерних мереж, та інженерною службою ГУАтаМ.
7.11. Для оперативного та взаємозв'язаного вирішення питань розташування та інженерного забезпечення об'єктів будівництва при міськвиконкомі створена постійно діюча узгоджувальна комісія, до якої замовник може звернутися у разі незгоди з умовами інженерно-експлуатаційних служб.

8. ІНЖЕНЕРНА ПІДГОТОВКА ТА ЗАХИСТ ТЕРИТОРІЇ

8.1. При розробці проектів планування і забудови проектувальники повинні передбачати заходи з інженерної підготовки території: загальні (вертикальне планування, організація відведення дощових і талих вод тощо) і спеціальні (від затоплення паводковими водами і підтоплення підземними водами; боротьба з яругами, зсувами, осіданням ґрунту; відновлення порушених територій відкритими виробками, золошлаковідвалами, полігонами тощо), які визначаються з урахуванням прогнозу зміни інженерно-геологічних та гідрогеологічних умов, характеру використання і планувальної організації території.
Необхідні заходи призначаються на основі інженерно-будівельної оцінки території.
8.2. Схема інженерної підготовки території розробляється у складі генерального плану міста та іншої містобудівної документації.
8.3. Проектування та виконання конкретних заходів здійснюються за спеціальними проектами з урахуванням вищезгаданої документації.

9 .ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ ТОПОГРАФО-ГЕОДЕЗИЧНИХ, КАРТОГРАФІЧНИХ ТА ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНИХ РОБІТ

9.1. Виконання топографо-геодезичних, картографічних та інженерно-геологічних робіт здійснюється у два етапи:
- підготовчий (проектний);
- виробничий.
9.2. Проектні роботи виконуються з урахуванням наявних матеріалів містобудівного та земельного кадастрів, чергового та реєстраційного планів території різних масштабів, планів топографо-геодезичної та інженерно-геологічної вивченості території, генерального плану міста, проектів планування та забудови міста, у місцевій системі координат та Балтійській системі висот, з розграфкою та номенклатурою планшетів вищеназваних масштабів, із використанням наявної геодезичної основи, яка складається з державної геодезичної мережі, розрядних геодезичних мереж згущення та знімальних геодезичних мереж.
9.3. Основними масштабами топографічних знімань для м.Запоріжжя є М=1:500 та М=1:2000.
9.4. Результати топографічних знімань представляються у вигляді електронного топографічного плану на магнітних носіях.
Вищеназвані роботи виконуються на основі замовлень державних та місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевого самоврядування, юридичних осіб різних форм власності та фізичних осіб.
9.5. Геодезичні роботи виконуються суб'єктами підприємницької діяльності, які мають відповідні ліцензії на виконання цих видів робіт.
9.6. Підставою для виконання геодезичних робіт є технічне завдання і технічний проект або, при незначних обсягах робіт, програма робіт.
9.7. Необхідні дані і матеріали про раніше виконані роботи на об'єкті повинні бути одержані, згідно з технічним завданням, в Інспекції державного геодезичного нагляду України, Укркартгеофонді, територіальних організаціях Держкомгеології і ГУАтаМ, що мають у своєму розпорядженні топографо-геодезичні та інженерно-геологічні матеріали.
9.8. Топографо-геодезичні та інженерно-геологічні роботи виконують тільки після погодження і затвердження технічного проекту (програми робіт) з організаціями, що видають дозвіл на виконання цих робіт.
9.9. ГУАтаМ, як правило, надає дозволи на виконання робіт на території площею до 1 кв.км і на лінійні вишукування на протязі до 25 км , якщо при цьому не виконуються види робіт загальнодержавного значення.
9.10. Для отримання дозволу у ГУАтаМ надається заявка установленого зразка.
Дозвіл на виконання робіт загальнодержавного значення надається Інспекцією Укрдержгеонагляду.
9.11. За результатами виконаних робіт складається технічний звіт, який подається на узгодження до організації, що надала дозвіл на виконання цих робіт.
9.12. Звітні матеріали подаються як на паперових, так і на магнітних носіях.
9.13. Доступ до матеріалів обмеженого користування, в тому числі до матеріалів, що становлять державну таємницю, здійснюється у встановленому законом порядку.
9.14. Організація робіт по реєстрації, збереженню і систематизації топографо-геодезичних та інженерно-геологічних матеріалів на територію міста покладена на ГУАтаМ.
9.15. Виконання технічних робіт по здійсненню функцій ГУАтаМ (підготовку дозволів на виконання робіт топографо-геодезичних та інженерно-геологічних вишукувань, забезпечення замовників топографо-геодезичною зйомкою для проектування, створення архіву містобудівної документації і геолого-геодезичних матеріалів) здійснює на госпрозрахунковій основі КП “Градпроект” або інші суб'єкти підприємницької діяльності на підставі відповідного договору з ГУАтаМ.
9.16. Без надання спеціальних дозволів виконуються:
- будь-якого роду розмічувальні роботи, виносяться в натуру осі будинків, споруд і ліній інженерних комунікацій;
- геодезично-маркшейдерські вимірювання з метою контролю за відповідністю будівельно-монтажних робіт проектам і будівельним нормам, спостереження за деформацією споруд і земної поверхні на території підприємств, що будуються чи діють, за осадкою будинків і споруд у процесі їх будівництва і експлуатації, а також виконавчі зйомки збудованих будинків, споруд та інженерних комунікацій;
- інші розмічувальні, топографо-геодезичні і маркшейдерські роботи, якщо виконання цих робіт не потребує створення геодезичних мереж і здійснення топографічної зйомки;
- топографо-геодезичні і маркшейдерські роботи, що виконуються навчальними закладами, якщо вони не мають виробничого призначення.
9.17. Закріплення геодезичних пунктів на місцевості здійснюється спеціальними інженерними пристроями і спорудами (геодезичними знаками).
Земельні ділянки, на яких розташовані геодезичні пункти, зі смугою землі завширшки один метр вздовж меж геодезичних пунктів є охоронними зонами цих пунктів, виконання будь-яких робіт в цих зонах здійснюється з дозволу Укргеодезкартографії.
9.18. ГУАтаМ має право подавати відповідним органам виконавчої влади та місцевого самоврядування пропозиції щодо зупинення проведення топографо-геодезичних та інженерно-геологічних робіт, які виконуються з порушенням державних стандартів, норм і правил.
9.19. Порушення законодавства про топографо-геодезичну і картографічну діяльність тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством.
9.20. Відповідальність за правопорушення в галузі топографо-геодезичної і картографічної діяльності несуть особи, винні у:
- порушенні норм, правил, стандартів під час виконання робіт;
- внесенні змін у нормативно-технічні документи без погодження з органами, що їх затвердили;
- здійсненні топографо-геодезичної і картографічної діяльності без спеціальних дозволів (ліцензій);
- порушенні умов користування топографо-геодезичними матеріалами, в тому числі несанкціоноване копіювання топографічних, картографічних, аерозйомочних матеріалів і гравіметричних даних, та несанкціонована передача вихідних матеріалів і копій іншим особам;
- невиконанні розпоряджень органу, який здійснює державний геодезичний нагляд;
- порушенні вимог щодо охорони геодезичних пунктів.

10. МІСТОБУДІВНИЙ КАДАСТР

10.1. Містобудівний кадастр населених пунктів призначений для забезпечення здійснення моніторингу забудови та іншого використання територій і надання суб'єктам містобудування необхідної інформації у порядку, встановленому законодавством. Містобудівний кадастр населених пунктів містить дані плану зонування або генерального плану чи детального плану, належність територій до відповідних зон, правовий статус, допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок, єдині умови та обмеження забудови окремих земельних ділянок, відомості про функціональне призначення, поверховість та матеріал стін будівель, магістральні інженерні мережі, інші відомості згідно з державними будівельними нормами.
10.2. Відомості про землі в містобудівному кадастрі базуються на даних державного земельного кадастру.
10.3. Відомості про споруди в містобудівному кадастрі базуються на матеріалах топогеодезичної зйомки та технічної інвентаризації.
10.4. Містобудівний кадастр ведеться підприємствами, установами, організаціями, створеними для цього місцевими радами.
10.5. Порядок розпорядження, отримання, використання, розповсюдження та зберігання інформації містобудівного кадастру здійснюється в порядку та обсязі, визначених “Положенням про містобудівний кадастр населених пунктів” (Постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.93 № 224) та ДБН Б1.1-93 “Порядок створення і ведення містобудівних кадастрів населених пунктів”.
10.6. Реєстрація даних містобудівного кадастру у ГУАтаМ є обов'язковою для всіх суб'єктів містобудування згідно ДБН Б.1.1-93.

11 . ОХОРОНА ПАМ'ЯТОК АРХІТЕКТУРИ

11.1. Усі пам'ятки архітектури, історії та культури, які перебувають на обліку державних органів і знаходяться під охороною держави, являються культурною спадщиною і незалежно від їх технічного стану підлягають збереженню, ремонту, реставрації та використанню, що не шкодує збереженню пам'яток.
11.2. Юридичні та фізичні особи зобов'язані забезпечувати збереження пам'яток архітектури, історії та культури.
11.3. Порядок розробки проектів ремонту, реставрації, реконструкції та їх узгодження, а також виконання усіх видів будівельних та інших робіт у зонах охорони пам'яток визначаються діючим законодавством України та рішеннями виконкому міської ради відповідно до категорії пам'ятки, контролюється уповноваженими органами Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, управлінням містобудування та архітектури Запорізької обласної держадміністрації.
11.4. Вся проектна документація на капремонт, реставрацію пам'яток архітектури, а також на всі види робіт, які виконуються в межах охоронних зон пам'яток, підлягають обов'язковому узгодженню на всіх стадіях проектування з ГУАтаМ.
11.5. Після узгодження проекту ГУАтаМ, проекти на пам'ятки архітектури міського значення узгоджуються з управлінням містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації, а проекти на пам'ятки архітектури державного значення узгоджуються з управлінням охорони та реставрації пам'яток містобудування і архітектури Держбуду України в м. Києві.
11.6. Користувачі будинків-пам'яток зобов'язані укласти охоронні зобов'язання з державним органом охорони пам'яток.

12 . АРХІТЕКТУРНО-ХУДОЖНЄ, МОНУМЕНТАЛЬНО-ДЕКОРАТИВНЕ ОФОРМЛЕННЯ МІСТА. ЗОВНІШНЄ АРХІТЕКТУРНО-ДЕКОРАТИВНЕ ОСВІТЛЕННЯ. ЗОВНІШНЯ РЕКЛАМА.
12.1. Архітектурно-художнє та монументально-декоративне оформлення міста.

12.1.1. Проекти архітектурно-художнього, монументально-декоративного оформлення міста розробляються на конкурсній основі або на замовлення.
12.1.2. До складу проекту, в обов'язковому порядку, входить благоустрій прилеглої території та освітлення об'єкту.
12.1.3. Проекти узгоджуються на містобудівній раді при ГУАтаМ з залученням фахівців в галузі архітектури та образотворчого мистецтва, зацікавлених осіб.
12.1.4. Розміщення об'єктів монументально-декоративного, архітектурно-художнього призначення проводиться на підставі затверджених проектів, згідно рішень виконавчого комітету Запорізької міської ради.
12.2. Зовнішнє архітектурно-декоративне освітлення.

12.2.1. Архітектурно-декоративне освітлення будинків, скульптурних пам'ятників, монументів, барельєфів, вулиць та проспектів, мостів, ландшафту здійснюється згідно затвердженої схеми або концепцій освітлення містобудівних ансамблів.
12.2.2. На основі узгоджених схем або концепцій по архітектурно-декоративному підсвітленню об'єктів, ансамблів розробляються проекти архітектурно-декоративного підсвітлення окремих об'єктів.
12.2.3. Якщо схема або концепція не розроблена, зовнішнє архітектурно-декоративне підсвітлення здійснюється забудовником за індивідуальним проектом.
12.3. Зовнішня реклама.

12.3.1. Розміщення зовнішньої реклами в м. Запоріжжі здійснюється згідно з Порядком розміщення об'єктів зовнішньої реклами в м. Запоріжжі, який розроблено на підставі Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, Закону України „Про рекламу” та «Типових правил розміщення зовнішньої реклами», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.03 № 2067.
12.3.2. Розміщення об'єктів зовнішньої реклами на територіях, будівлях та спорудах в м. Запоріжжі здійснюється з урахуванням архітектурних, функціонально-планувальних, історико-культурних факторів, типології елементів міського середовища та з дотриманням правил благоустрою територій, у відповідності з позитивним висновком ГУАтаМ, згідно дозволу встановленої форми, виданого розповсюджувачу зовнішньої реклами на певний строк на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради.
12.3.3. Розміщення рекламно-інформаційних вивісок здійснюється згідно проектів, розроблених спеціалізованою організацією на підставі вимог до розташування рекламно-інформаційних вивісок за погодженням в головному управлінні архітектури та містобудування міської ради.
12.3.4. Контроль за дотриманням законодавства про рекламу здійснюється згідно з чинним законодавством України.

13. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ МІСТОБУДІВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

13.1. Законом України “Про основи містобудування” від 16.11.92 № 2780-ХІІ визначені підстави настання відповідальності за правопорушення містобудівного законодавства. Кодексом України про адміністративні правопорушення (ст.79' КУпАП; ст.96,97 КУпАП), Цивільним кодексом України передбачено правопорушення, за які настає адміністративна, цивільна відповідальність, яка застосовується щодо фізичних осіб. Законом України “Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” від 14.10.94 № 208/94-ВР окремо передбачена відповідальність юридичних осіб за правопорушення у сфері містобудування.
13.2. Підстави, розмір стягнень та порядок притягнення до відповідальності за порушення містобудівного законодавства передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП), Законом України “Про основи містобудування” від 16.11.1992 № 2780-ХІІ, Законом України “Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” від 14.10.94 № 208/94-ВР, Цивільним кодексом України.
13.3. Справи за вчинення правопорушень, передбачених ст.79 1 КУпАП “Недодержання екологічних вимог при проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції та прийнятті в експлуатацію об'єктів або споруд”; ст.96 КУпАП “Недодержання державних стандартів, норм та правил при проектуванні та будівництві”; ст.97 КУпАП “Самовільне будівництво будівель чи споруд”, розглядаються начальником інспекції ДАБК ГУАтаМ, який має право накладати адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
13.4. За фактом правопорушень, передбачених ст.150 КУпАП “Порушення правил користування жилими будинками і жилими приміщеннями”, ст.151 КУпАП “Самовільне зайняття жилого приміщення”, ст.152 КУпАП “Порушення правил благоустрою територій міст та інших населених пунктів”, житлово-експлуатаційні організації (ЖЕО) складають протоколи про адміністративні правопорушення і передають їх до районних адміністрацій Запорізької міської ради для розгляду адміністративними комісіями і вирішення питання про накладення адміністративних стягнень”.
13.5. Індивідуальні забудовники за самовільне будівництво будівель та споруд несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України.
13.6. У випадку самовільного будівництва громадянином господарських чи побутових споруд (сараїв, погребів, гаражів, балконів тощо), вони підлягають знесенню за рішенням суду за рахунок громадянина, що здійснив таке будівництво згідно ст.376 Цивільного кодексу України.
Проекти позовних заяв від міської ради про знесення самовільних будівель та споруд готують відповідні районні адміністрації, на території яких розташовані самовільно побудовані об'єкти.
13.7. Відповідальність юридичних осіб встановлена Законом України “Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” від 14.10.94 № 208/94-ВР.
Відповідальність юридичних осіб за правопорушення у сфері містобудування, визначених статтею 1 цього Закону, настає у вигляді штрафу, який накладається начальником інспекції ДАБК ГУАтаМ у порядку, передбаченому “Положенням про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування”, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.95 № 244.
13.8. Сплата штрафів за правопорушення у сфері містобудування не звільняє юридичну особу від усунення допущених порушень та відшкодування збитків, нанесених порушеннями, передбачених Законом України “Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування”.
13.9. Земельним кодексом України встановлено порядок повернення самовільно зайнятих земельних ділянок. Згідно ст.212 ЗК України приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду, якщо вони не були повернуті у добровільному порядку.

14. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

Будова сукупність будинків та споруд (об'єктів) різного призначення, будівництво, розширення або реконструкція яких здійснюється, як правило, за єдиною проектно-кошторисною документацією у обсязі, який визначений зведеним кошторисом або зведенням витрат.

Об'єкт окремий будинок, споруда з інженерним обладнанням, інженерні мережі та комунікації, а також їх комплекси з визначеними будівельними та виробничими показниками та призначенням, на будівництво (розширення, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт або консервацію) якого складається окремий проект (самостійний, об'єктний кошторис) та надається дозвіл на виконання будівельно-монтажних робіт.

Нове будівництво будівництво основних або допоміжних будівель та споруд або їх комплексів із заданими техніко-економічними показниками та призначенням, які споруджуються за єдиним проектом в першу та наступні черги, на визначних для цього об'єктах, нових майданчиках або звільнених від існуючих будівель.

Розширення будівництво додаткових до існуючих приміщень, будівель споруд, що будуються в межах єдиного комплексу за окремими проектами, яке веде до збільшення будівельних габаритів об'єкта та (або) поліпшення його техніко-економічних показників.

Реконструкція комплекс будівельних робіт, пов'язаних із зміною техніко-економічних показників або використанням об'єкта за новим призначенням в межах існуючих будівельних габаритів. Складовою частиною реконструкції об'єкта може бути його капітальний ремонт.

Капітальний ремонт комплекс будівельних робіт, пов'язаних з відновленням або покращенням експлуатаційних показників, з заміною або відновленням несучих або огороджувальних конструкцій та інженерного обладнання без зміни будівельних габаритів об'єкта та його техніко-економічних показників.

Реставрація повне чи часткове відновлення пошкоджених або втрачених будівельних та художніх характеристик об'єкта у первісному або відтвореному вигляді на пам'ятках архітектури. Складовою частиною реставрації може бути консервація або капітальний ремонт.

Консервація - комплекс будівельних робіт, призначених для зберігання об'єкта, на якому припинено або не ведеться будівництво, на визначений час, які включають тимчасові та постійно діючі захисні або конструктивні заходи, які запобігають його руйнуванню.

Самовільне будівництво - всі види будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту об'єктів, що здійснюється юридичними та фізичними особами незалежно від форм власності та відомчої належності, з порушенням порядку, встановленого будівельним законодавством, зокрема:
- за відсутності рішення виконкому міської ради, що дозволяє будівництво об'єктів чи розпорядження районної адміністрації при будівництві індивідуальних житлових будинків та господарських споруд;
- за відсутності проектної документації, узгодженої з ГУАтаМ та затвердженої в установленому порядку;
- за відсутності дозволу інспекції ДАБК ГУАтаМ на виконання будівельних робіт, або закінчення терміну дозволу на виконання робіт з нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту об'єктів житлово-цивільного, виробничого призначення та індивідуальних житлових будинків понад 2-х поверхів;
- при грубому порушенні будівельних норм і правил, державних стандартів та державних будівельних норм;
- при будівництві з відхиленням від узгодженого проекту.

Секретар ради

Ю.В.Каптюх