ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
Проектування
ПОЛІГОНИ ТВЕРДИХ
ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ
Основні положення проектування
ДБН В.2.4-2-2005
Офіційне видання
Держбуд України
Київ 2005
РОЗРОБЛЕНО:
ВНЕСЕНО
ТА ПІДГОТОВЛЕНО
ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ:
ПОГОДЖЕНО:
ЗАТВЕРДЖЕНО:
Українським державним головним науково-дослідним виробничим інститутом інженерно-технічних і екологічних вишукувань (УКРНДІІНТВ) Держбуду України,
ЗАТ "УкркомунНДІпрогрес" Держжитлокомунгоспу України
(керівники розробки: канд. техн. наук Чуніхін В.Г.
інж. Соколов В.А., канд. техн. наук Абрамович I .О. ;
відповідальні виконавці: канд. геол.-мін. наук Абрамов І.Б., інж. Бондар І.Л.; виконавці: канд. техн. наук Ютіна А.С.,
інж. Тітов А.І.)
За участю:
Управління державної екологічної експертизи
та науково-технічної діяльності Мінприроди України
(інж. Калиновський СВ., інж. Матвеева Є.Ф.,
інж. Побочен ко Л. I);
КП "КримПІНТІЗ" (інж. Ткаченко М.П.);
Української асоціації автопідприємств санітарної очистки
(канд. техн. наук Петухов І.С.)
Управлінням науково-технічної політики та інформаційних технологій у будівництві, Відділом промислової забудови та проблем ЧАЕС Держбуду України
Міністерством екології та природних ресурсів України
(лист № 5474/22-5 від 21.05.2003 p.);
Міністерством охорони здоров'я України
(лист № 05.01-13-19/291 від 27.06.2003 p.);
Держнаглядохоронпраці України
(лист № 06-6а/2213 від 05.05 2003 p.);
Державним департаментом пожежної безпеки МНС України
(лист № 17/3/2354 від 29.07.2003 p.);
Держжитлокомунгоспом України
(лист № 7/2-654 від 18.11.2003 р.)
Наказом Держбуду України від 17.06.2005 р. № 101 і надано чинності з 1 січня 2006 року
З дати набуття чинності цих Норм на території України втрачає чинність в частині проектування "Інструкція з проектування та експлуатації полігонів твердих побутових відходів", розроблена Академією комунального господарства ім. К.Д.Памфілова та затверджена Міністерством житлово-комунального господарства РРФСР 21.08.1981 р.
ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
ПОЛІГОНИ ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ ДБН В.2.4-2-2005
Основні положення проектування Вводяться вперше
Чинні від 2006-01-01
Ці Норми поширюються на проектування нового будівництва, реконструкцію, технічне переоснащення й рекультивацію полігонів твердих побутових відходів (далі - полігонів ТПВ).
Ці Норми не поширюються на проектування полігонів захоронения відходів токсичних, радіоактивних, сільськогосподарського виробництва, спеціалізованих установ і інших промислових відходів.
Склад, порядок розроблення, погодження і затвердження проектної документації полігона ТПВ мають відповідати вимогам ДБН А.2.2-3.
Норми є обов'язковими для застосування органами державного управління і нагляду, замовниками (інвесторами), проектними організаціями, підрядниками, іншими юридичними і фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності у будівництві незалежно від форм власності.
Основні терміни та визначення понять наведеш у додатку А.
Перелік нормативних документів, на які є посилання в цих Нормах, наведений у додатку Б.
1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1 Полігони ТПВ є інженерними спеціалізованими спорудами, які призначені для захоронения
твердих побутових відходів.
1.2 Полігони ТПВ повинні забезпечувати санітарне та епідемічне благополуччя населення, екологічну
безпеку навколишнього природного середовища, запобігати розвиткові небезпечних геологічних процесів
і явищ.
1.3 Розміри і потужність полігона ТПВ повинні визначатись потребами у складуванні твердих
побутових відходів із урахуванням екологічних вимог і санітарних норм, кількості населення, розрахункового терміну експлуатації, річної норми накопичення ТПВ.
1.4 На полігони ТПВ приймають тверді побутові відходи з житлових і громадських будинків, установ,
підприємств торгівлі та громадського харчування, а також вуличне, садово-паркове, будівельне сміття і
деякі види твердих інертних відходів за відповідним обґрунтуванням, а також промислові відходи III - IV
класів небезпеки відповідно до додатку Ж з дозволу місцевих органів санітарно-епідеміологічної та
екологічної служб та пожежної інспекції.
Промислові відходи IV класу небезпеки можуть використовуватись на полігоні твердих побутових відходів як ізолюючий матеріал.
1.5 Прийняттю на полігони ТПВ не підлягають відходи, які можуть бути вторинною сировиною (за
можливості їх утилізації); відходи, що містять токсичні, отруйні та агресивні щодо споруд полігона ТПВ
речовини.
- Як правило, складуванню на полігонах ТПВ підлягає тільки та частина твердих побутових
відходів, що не може бути утилізована,
- Рекомендується при полігонах ТПВ передбачати спеціальні споруди для вилучення ресурсно-
цінних компонентів ТПВ згідно із чинним законодавством.
- При полігонах ТПВ, де відбувається складування брикетів ТПВ, рекомендується передбачити
майданчик для створення технологічних ліній з виробництва брикетів.
- Полігони ТПВ, де відбувається одночасне складування як звичайних, так і брикетованих ТПВ,
повинні мати окремі ділянки їх складування.
- Полігони ТПВ необхідно проектувати на основі інженерних та екологічних вишукувань.
- При проектуванні полігонів ТПВ повинні бути передбачені:
- рішення, що забезпечують експлуатаційну надійність, економічність, мінімальне відчуження земельних та інших природних ресурсів і обов'язкове повернення тимчасово відчужуваних земель для подальшого господарського використання;
розроблення матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище згідно з ДБН А.2.2-1;
інженерні заходи, що забезпечують стійкість полігона як споруди, його довговічність і безпеку
навколишнього середовища;
вимоги щодо безпеки життя і здоров'я людини.
- Гідротехнічні споруди (дамби, водовідводи тощо) або їх елементи в складі полігонів ТПВ слід
відносити до класу капітальних споруд із урахуванням наслідків у разі аварії - згідно зі СНиП 2.06.01.
Проектом має бути передбачена рекультивація земель після закриття полігона TUB.
- При розробленні рекультивованих або інших полігонів ТПВ як техногенних родовищ (чи з
іншою метою) проектна документація для складування перероблених відходів повинна відповідати
цим Нормам та погоджуватися відповідно до чинного законодавства.
- На всіх етапах вибору ділянки під розміщення полігона ТПВ, його проектування та будівництва
необхідно керуватися чинним законодавством.
2 РОЗМІЩЕННЯ ПОЛІГОНІВ ТПВ
- Ділянка для розміщення полігонів ТПВ повинна обиратися за територіальним принципом відповідно до схеми санітарного очищення міста чи регіону і проекту районного планування або генерального
плану населеного місця.
- Полігони ТПВ розміщують:
- на землях несільськогосподарського призначення, непридатних для сільського господарства,
погіршеної якості, не зайнятих зеленими насадженнями (особливо лісами 1-ї групи);
- на ділянках, де є можливість вжиття заходів і впровадження інженерних рішень, що виключають
забруднення навколишнього природного середовища, розвиток небезпечних геологічних процесів чи
інших негативних процесів і явищ;
- на ділянках, прилеглих до міських територій, якщо вони не включені в житлову забудову відповідно
до генерального плану розвитку міста на найближчі 25 років, а також під перспективну забудову;
- на ділянках, що характеризуються природною захищеністю підземних вод від забруднення;
- за межами зон можливого впливу на водозабори, поверхневі води, заповідники, курорти тощо;
- з урахуванням рози вітрів відносно житлової забудови, зон відпочинку й інших місць масового
перебування населення за межами санітарно-захисної зони;
- за межами міст;
- на відстані, не менше:
15 км від аеропортів;
3 км від межі курортного міста, відкритих водоймищ господарського призначення, об'єктів, які
використовуються з культурно-оздоровчою метою, заповідників, місць відпочинку перелітних птахів,
морського узбережжя;
1 км від межі міст;
0,5 км від житлової та громадської забудови (санітарно-захисна зона);
0,2 км від сільськогосподарських угідь і від автомобільних та залізничних шляхів загальної мережі.
0,050 км від межі лісу і лісопосадок, не призначених для використання з метою рекреації.
Відстані від зазначених вище об'єктів можуть коригуватися за даними моделювання чи розрахунків впливу полігона ТПВ на навколишнє середовище, з обов'язковим погодженням з місцевими органами екологічного контролю та установами державної санітарно-епідеміологічної служби,
2.3 Розміщення полігонів ТПВ не допускається:
на площах залягання корисних копалин і територіях з гірничими виробками без погодження з
органами державного гірничого нагляду;
у небезпечних зонах відвалів породи різних шахт чи збагачувальних фабрик;
у зонах активного карсту;
- у зонах розвитку тектонічних розломів, зсувів, селевих потоків, снігових лавин, підтоплення й
інших небезпечних геологічних процесів, а також на територіях сезонного затоплення;
у заболочених місцях;
у зонах поповнення і виходу на поверхню підземних вод;
у зонах формування і використання мінеральних вод;
на територіях зон І, II поясу санітарної охорони водозаборів питних і мінеральних вод;
у охоронних зонах водойм;
у зонах санітарної охорони курортів та заповідників;
на землях, зайнятих чи призначених під зайняття лісами, лісопарками, іншими зеленими насадженнями, що виконують захисні функції і є місцями масового відпочинку населення;
2.4 Розміщення полігонів ТПВ допускається:
на просадних ґрунтах за умови повного усунення просадних властивостей ґрунтів;
на потенційно підтоплюваних територіях за умови спорудження дренажу з улаштуванням проти
фільтраційного екрана відповідно до 2.6 у основі і на схилах полігона і знезаражування вод у випадку
аварійної ситуації;
у зоні III поясу санітарної охорони водозаборів за наявності в них природної захищеності (при
сутність у літологічному розрізі достатньо потужних і витриманих водотривких порід), з улаштуванням
у чаші полігона надійного протифільтраційного екрана (коефіцієнт фільтрації води не більше 10~9 м/с);
у сейсмічних районах при дотриманні відповідних нормативних вимог СНиП ІІ-7;
на ділянках, віддалених від тектонічних розломів і активних зон геодинамічної напруженості, що
виявляються за допомогою інженерних вишукувань.
- Ґрунтові води на ділянці розміщення полігонів ТПВ повинні знаходитися на глибині не менше 2 м
від його основи.
- Протифільтраційним екраном полігонів ТПВ вважається екран, що має відповідно до європейських стандартів коефіцієнт фільтрації води не більше 10-9 м/с.
- Полігони ТПВ за особливостями розташування в рельєфі поділяються на :
рівнинні (розташовані на відносно рівній поверхні з ухилом рельєфу до 5 %);
схилові (розташовані на схилах рельєфу з ухилом місцевості більше 5 %);
вододільні (розташовані на вододільних просторах);
ярово-балкові (розташовані в природних зниженнях рельєфу, балках і ярах);
котловинні чи кар'єрні (розташовані в штучних виїмках або кар'єрах після видобутку будівельних
матеріалів або корисних копалин);
гірські (розташовані в гірській місцевості);
змішані (наприклад, кар'єрно-схилові та ін.).
- Залежно від особливостей розміщення полігонів ТПВ у рельєфі виконують: комплекс інженерних,
екологічних і санітарно-гігієнічних вишукувань, оцінку впливу на навколишнє середовище, включаючи
середовище життєдіяльності людини, розробку конструктивних і технологічних проектних рішень,
обґрунтування заходів щодо зменшення або ліквідації негативного впливу на навколишнє середовище та
розвитку небезпечних геологічних процесів і явищ, а також забезпечення експлуатаційної надійності
полігонів ТПВ.
- За типом зволоження території, що визначається як відношення суми річних опадів до вологи, що
випаровується з поверхні суші (Кзв), і показаних у додатку В, полігони ТПВ відносять до зони :
I - надлишкового зволоження, Кзв > 1,2;
II - достатнього зволоження, Кзв 1,0...1,2;
ІІІ - нестійкого зволоження, Кзв 0,75...1,2;
IV - недостатнього зволоження, Кзв 0,5...0,75;
V- посушливої Кзв < 0,5.
- Залежно від типу зволоження території, на якій розміщаються полігони ТПВ, розраховується
об'єм утворення фільтрату, визначаються методи боротьби з його накопиченням, розмір секцій нако-
пичувачів фільтрату, тривалість їх наповнення й особливості складу робіт, зазначених у 2.8.
- Відведення земельної ділянки під розміщення полігонів ТПВ, складання акта вибору та відведення здійснюються відповідно до чинного законодавства і нормативних документів.
-
3 ПРОЕКТУВАННЯ ПОЛІГОНІВ ТПВ
Склад проекту
3.1 Проект полігона ТПВ згідно з ДБН А 2.2-3 має складатися з таких розділів:
- Загальна пояснювальна записка
- Технологічний розділ: розрахунок місткості, технологічна схема з урахуванням черговості
будівництва, подовжній і поперечний технологічні розрізи, режим експлуатації, розрахунок потреби в
експлуатаційному персоналі, машинах і механізмах, рекомендації щодо рекультивації ділянки після
закриття полігона ТПВ
- Генеральний план ділянки: вертикальне планування, упорядкування, дороги, спеціальні гідротехнічні споруди (водовідвідні нагірні канави, дамби, водонепроникні основи тощо
- Архітектурно-будівельний розділ
- Санітарно-технічний розділ
- Електротехнічний розділ
- Основні техніко-економічні показники
- Зведений кошторис
- Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС)
- Санітарно-захисна зона і система моніторингу
- Санітарно-технічний паспорт полігона ТПВ.
Інженерні дослідження території полігона ТПВ
- На ділянці території, виділеної під полігон ТПВ, повинні бути виконані комплексні інженерні
вишукування, які включають топоґеодезичну зйомку, геологічні, гідрогеологічні, гідрологічні, екологічні
та санітарно-гігієнічні дослідження.
- Для проектування полігона ТПВ необхідно мати план всієї ділянки в масштабі 1:500?1:2000
залежно від ступеня складності рельєфу та план ділянки господарської зони в масштабі 1:500. Ситуаційний
план складається в масштабі 1:5000?1:25000 залежно від розміру очікуваної зони впливу на навколишнє
середовище та ступеня її відображення.
- Інженерні дослідження виконуються, як правило, за два етапи. На першому етапі - з метою
обґрунтування вибору ділянки розміщення полігона ТПВ за варіантами, на другому - з метою одержання
вихідних даних для розроблення необхідної проектної документації. Склад і обсяг інженерних досліджень
установлюється технічним завданням.
Розрахунок місткості полігона ТПВ
3.5 Проектна місткість полігона ТПВ розраховується для обґрунтування розмірів ділянки складування ТПВ. Розмір земельної ділянки, що відводиться під складування ТПВ, визначається залежно від:
строку експлуатації полігона ТПВ;
чисельності населення району, що обслуговується, з урахуванням перспективи його зростання;
норми накопичення ТПВ та їх щільності;
обсягу всіх інших відходів, що складуються з ТПВ (вуличне та будівельне сміття, деякі промислові
відходи, які дозволено складувати разом з ТПВ та інші);
геометричної форми ділянки та допустимої висоти складування відходів;
методу, який приймається для ущільнення відходів при складуванні;
напрямку подальшого використання земельної ділянки після закриття та рекультивації полігона
ТПВ.
3.6 З урахуванням продуктивності застосовуваних на полігонах ТПВ машин і механізмів установлюється така класифікація споруд залежно від річного об'єму прийнятих ТПВ (у тис. м3/рік): до 50,
51-100, 101-500, 501-1000, більше 1000.
Розрахунок потреби у засобах механізації (вітчизняного виробництва) для полігона ТПВ наведений у додатку Г.
3.7 Площа ділянки складування ТПВ орієнтовно визначається діленням проектної місткості полігона
ТПВ (м3) на середню висоту складування відходів (м) із урахуванням їх ущільнення, середньої чисельності населення, що обслуговується, та за умови експлуатації полігона протягом не менше 15-20 років.
Рекомендовані площі ділянки складування ТПВ залежно від середньої чисельності населення наведено у табл. 3.1.
Таблиця 3.1- Рекомендована площа ділянки складування ТПВ, га
|
Строк експлуатації - 15 років
|
|
Середня чисельність
населення, що обслуговується, тис. чол.
|
Середня висота складування ТПВ, м
|
|
|
12
|
20
|
25
|
35
|
45
|
60
|
|
50
|
6,5
|
4,5-5,5
|
-
|
-
|
-
|
|
|
100
|
12,5
|
8,5
|
6,5-7,5
|
-
|
-
|
-
|
|
250
|
31,0
|
21,0
|
16,0
|
11,5-13,5
|
-
|
-
|
|
500
|
61,0
|
41,0
|
31,0
|
23,0
|
16,5-20
|
-
|
|
750
|
91,0
|
61,0
|
46,0
|
34,0
|
26,0
|
-
|
|
1000
|
121,0
|
81,0
|
61,0
|
45,0
|
35,0
|
27,0-32,0
|
|
Примітка: Для попередніх розрахунків розмір ділянки приймається - 0,02?0,05 га на кожні 1 000 т/рік ТПВ, що складуються.
|
3.8 Полігони ТПВ, що мають загальну висоту (для полігонів ТПВ у котлованах і ярах - глибину) понад 20 м і навантаження на використовувану площу понад 10 т/м2, (або 100 тис. т/га), відносяться до категорії високонавантажених полігонів ТПВ. Площу ділянки (F) для високонавантаженого полігона ТПВ (при попередніх розрахунках) можна обчислити за емпіричною формулою:
, (3.1)
де N середня чисельність населення, яке буде обслуговуватися за розрахунковий строк експлуатації, тис. чол.;
Т розрахунковий термін експлуатації полігона ТПВ, років.
3.9 Проектування полігона ТПВ здійснюється на основі плану відведеної земельної ділянки та
прийнятої технології складування. Фактична місткість полігона ТПВ визначається на основі технологічних планів і розрізів.
Схема полігона ТПВ
- Основними елементами полігона ТПВ (рис. 3.1) є: під'їзна дорога, ділянка складування ТПВ,
господарська зона, інженерні споруди і комунікації.
- Під'їзна дорога з'єднує автомобільну дорогу загального користування з ділянкою складування
ТПВ. Під'їзну дорогу розраховують на двосторонній рух. Категорія й основні параметри під'їзної дороги
визначають відповідно до розрахункової інтенсивності руху (автомобілів/добу).
- Основна споруда полігона ТПВ - ділянка складування ТПВ. Вона займає, як правило, до 85...95 %
загальної площі полігона ТПВ (залежно від об'єму ТПВ, що приймаються).
Ділянку складування розбивають на черги експлуатації з урахуванням забезпечення приймання відходів на кожній черзі протягом 3-5 років. У складі першої черги виділяють пусковий комплекс на перші 1-2 роки.
Складування відходів на першій, другій і, якщо дозволяє площа ділянки, на третій черзі ведеться на висоту у 2-3 яруси (висота ярусу приймається рівною 2,0... 2,5 м).
- Кожна наступна черга експлуатації здійснюється шляхом збільшення рівня насипу ТПВ до
проектної позначки з подальшим складуванням шарами висотою 2,0...2,5 м. Розбивка ділянки складування на черги виконується з урахуванням рельєфу місцевості та річної кількості ТПВ, що складуються.
- Територія полігона ТПВ, у тому числі ділянка складування і господарська зона, має бути
захищеною від затоплення зливовими та талими водами з вище розташованих земельних масивів (ділянок). Для забезпечення запобігання попаданню стоку зливових і талих вод, а також фільтрату з території
полігона у зовнішні водовідвідні споруди проектується комплекс гідротехнічних споруд. Господарська
зона, обвалування, зелені насадження, інженерні комунікації займають, як правило, 5...15 % загальної
площі полігона ТПВ.
-
Рис. 3.1- Рекомендована схема розміщення основних споруд полігона ТПВ
а - при співвідношенні довжини і ширини полігона ТПВ менше 1:2; б - те саме при співвідношенні понад 1:3; 1 - під'їзна дорога; 2 - господарська зона; 3 - нагірна канава; 4 - огорожа; 5 - зелена зона; 6 - ґрунт для ізолюючих шарів; 7 - майданчики складування ТБО; І, II і III - черги експлуатації
Поверхневі (зливові та талі) води з території полігона збирають у секційний контрольно-регулюючий ставок. Місткість кожної секції слід розраховувати на об'єм максимального добового дощу, що повторюється раз на 10 років.
Освітлені води після контролю їх якості слід спрямовувати:
чисті - на виробничі потреби, при відсутності споживача - на водоскид;
забруднені - до ставка-випарника або до загальних каналізаційних чи спеціальних (при полігоні
ТПВ) очисних споруд стічних вод.
- Як правило, на відстані 1...2 м від водовідвідної канави розміщується огорожа території полігона ТПВ. По периметру на смузі шириною 5...8 м проектується садіння дерев, прокладаються інженерні комунікації (водопровід, каналізація), встановлюються щогли електроосвітлення. За відсутності
інженерних споруд на цій смузі відсипаються кавальєри ґрунту, який буде використаний для ізоляції ТПВ.
- Господарська зона проектується на перетині під'їзної дороги з межею полігона ТПВ, що
забезпечує можливість експлуатації зони на будь-якій стадії його заповнення. У господарській зоні
розміщуються адміністративні, побутові та виробничі будинки і споруди.
Проектування ділянки складування
3.17 На ділянці складування передбачається створення котловану або траншеї. Глибина котловану,
який риють у основі полігона ТПВ, залежить від рівня ґрунтових вод. Основа днища котловану повинна
бути на 2 м вище прогнозованого рівня ґрунтових вод.
Ґрунт, що виймається з котловану під час його будівництва, використовують для проміжної та остаточної ізоляції ТПВ.
3.18 Розміщення ґрунту з котлованів першої черги проектують у кавальєрах по периметру полігона
ТПВ, з котлованів другої черги грунт подається на ізоляцію ТПВ на картах першої черги.
3.19 Днище котловану проектують, як правило, горизонтальним, що забезпечує розподіл фільтрату по всій площі основи полігона ТПВ, проте, за необхідності, воно може бути з невеликим ухилом для стоку фільтрату в місце його збирання. Залежно від рельєфу місцевості і черговості складування ТПВ ділянка розбивається на кілька котлованів. На ділянках з ухилом понад 0,5 % проектується каскад котлованів (рис. 3.2).
Рисунок 3.2 - Рекомендоване розміщення котлованів у основі полігона ТПВ
1 - кавальєр ґрунту; 2 - поверхня ділянки до розроблення котловану; 3 - основа ділянки складування; 4 - дорога, РГВ - рівень ґрунтових вод
- Перепад верхнього і наступних проміжних котлованів, а також різниця відміток основ двох
суміжних котлованів не повинні перевищувати 1 м (за більшої різниці потрібен розрахунок на стійкість
дамб). За необхідності влаштування на поверхні проміжних дамб проектують тимчасову дорогу для
проїзду сміттєвозів. На ділянках, розміщуваних у ярах, каскад котлованів поділяється дамбами.
- При проектуванні висотних полігонів ТПВ найбільш економічними є земельні ділянки, близькі за
формою до квадрата, і такі, що припускають максимальну висоту складування ТПВ. Закладання укосів
висотного полігона визначається розрахунками надійності залежно від фізико-механічних характеристик
ТПВ та ґрунтів кар'єрів, із яких будуть відсипатися огороджувальні споруди. По контуру підошви схилів
висотного полігона ТПВ слід передбачати лотки для збирання та відведення фільтрату.
Схематично розріз висотного полігона ТПВ подано на рис. 3.3.
12
9
Рисунок 3.3 - Рекомендована схема висотного полігона ТПВ
I - лісова смуга; 2 - бічний зовнішній ізолювальний шар; 3 - проміжний ізолювальний шар; 4 - ТПВ, які укладаються
на робочій карті; 5 - тимчасова тупикова дорога; 6 - тимчасовий проїзд з твердим покриттям; 7 - тверді побутові
відходи; 8 - природна або штучна водонепроникна основа; 9 - насичені фільтратом відходи; РФ - рівень фільтрату,
РГВ - рівень ґрунтових вод; 10 - лоток для збирання та відведення фільтрату дощових і талих вод зі схилів;
11 - обвалування фільтратозбірного лотка; 12 - нагірна канава для збирання та відведення незабрудненого поверхневого стоку (дощових і талих вод)
- Дно і укоси котловану повинні мати протифільтраційні екрани з природних матеріалів із
коефіцієнтом фільтрації води не більшим 10-9 м/с і товщиною не меншою 1,0 м.
- Якщо протифільтраційний екран з мінерального ґрунту не відповідає вимогам 3.22, застосовують штучний протифільтраційний екран, що має коефіцієнт фільтрації води не більший за 10-9 м/с, строк
дії більший ніж 75 років, стійкий до можливих навантажень, ультрафіолетового випромінювання і пошкодження гризунами. Для захисту штучної гідроізоляції від механічних ушкоджень на її поверхню
насипають шар дрібного піску, подрібненого суглинку або дрібнозернистих промислових відходів (IV класу небезпеки) з розміром зерна не більше 0,5 мм, завтовшки не менше 0,5 м. Матеріал штучної гідроізоляції має бути хімічно стійким до тривалого впливу фільтрату.
- Використання інших матеріалів для укладання протифільтраційних екранів допускається за
умови, що вони мають коефіцієнт фільтрації води не більш 10-9 м/с.
- Відведення земельної ділянки під складування ТПВ на території яру повинно включати його
верхів'я, що гарантує збирання і видалення стоку талих і дощових вод найпростішими методами. Ділянка
яру за довжиною розбивається, починаючи з верхів'я, на черги будівництва. Кожна черга будівництва зі
зниженого боку захищається від зсувів земляною дамбою. На рис. 3.4 показано багатокаскадну схему
складування ТПВ у яру.
Кожна дамба розраховується на екстремальні умови з урахуванням статичної стійкості утримуваних ТПВ, насичених водою.
Рисунок 3.4 - Рекомендована схема багатокаскадного високонавантаженого полігона ТПВ
а - план; б, в - розрізи; г - уступи зі зворотнім схилом
1 - нагірна канава; 2 - дорога; 3 - земляна дамба; 4 - самосплавна каналізація фільтрату; 5 - збірно-розбірний фільтратопровід; 6 - напірний фільтратопровід; 7 - насосна станція фільтрату; 8 - протифільтраційний екран; 9 - господарська зона; 10 - щогла електроосвітлення, 11 - огорожа;
А - перший каскад першої черги; Б - другий каскад першої черги; В - друга черга; Г - ділянка на перспективу
- Проект організації складування ТПВ у вироблених кар'єрах (глибоких котлованах) повинен
забезпечувати влаштування протифільтраційного екрана (згідно з 3.22 - 3.24), з'їзд і розвантаження
сміттєвозів на нижній відмітці з пошаровим заповненням кар'єру по висоті. Якщо на відведеній під полігон
ТПВ частині кар'єру з'їзду немає, то земельна ділянка під складування ТПВ у вироблених кар'єрах
(глибоких котлованах) повинна включати майданчик для влаштування з'їзду (пандуса) у виїмці поза
котлованом з ухилом 5 %. Конструкція майданчика повинна також передбачати можливість розроблення
ґрунту для ізоляції.
- Частина пандуса безпосередньо в межах кар'єру проектується в одному з варіантів: з улаштуванням насипу з ґрунту або відходів будівництва, у напівнасипу - напіввиїмці в укосі котловану.
-
3.28 Траншейна схема складування ТПВ застосовується для полігонів, що приймають не більше
120 тис м3/рік ТПВ. Траншейна схема складування ТПВ передбачає проектування на ділянці складування
траншей завглибшки 3...6 м і завширшки в верхній частині 6...12 м. Траншеї проектуються перпендикулярно до напрямку пануючих вітрів.
Ґрунт із траншей використовується для ізоляції ТПВ. У кліматичних зонах, де можливе утворення фільтрату, основа траншеї повинна бути не менше ніж на 0,5 м заглиблена в глинисті ґрунти, а дно і укіс мати надійний протифільтраційний екран (згідно з вимогами 3.22 - 3.24).
- Довжину однієї траншеї проектують так, щоб було забезпечене приймання ТПВ як у період
плюсових температур, так і у період мінусових температур, коли промерзають ґрунти.
- Закладання укосів траншеї повинно бути обґрунтоване з врахуванням фізико-механічних характеристик ґрунтів та влаштування на укосах екрана.
- Розмір ділянки складування має забезпечувати приймання ТПВ із розміщенням їх у одному ярусі
протягом не менше п'яти років. Висотну траншейну схему проектують із улаштуванням траншей у 2-3
яруси по висоті. Відмітку основи траншей 2-го ярусу виконують на 2,5 м вище відмітки основи 1 -го ярусу.
Складування брикетованих ТПВ
- Сучасна технологія захоронения ТПВ передбачає їх попереднє брикетування. Брикети виробляють на спеціальних пресах з питомим тиском не менше 20 кг/см2.
- Підготовка основи полігона ТПВ для складування брикетованих ТПВ та інженерно-технічні
рішення з улаштування дренажу суттєво не відрізняються від звичайних. Розрахунки тиску складованих
брикетів на основу полігона ТПВ виконують за відомими методиками.
- На полігон ТПВ, призначений для приймання звичайних ТПВ, брикетовані відходи можуть бути
прийняті тільки за умови організації окремих карт, призначених для складування брикетів.
Приймання на одній карті звичайних і брикетованих ТПВ не дозволяється.
- Днище котловану проектують горизонтальним, забезпечуючи планувальну відмітку по всій
площі основи полігона ТПВ. Враховуючи рельєф місцевості та черговість складування брикетів, ділянка
складування поділяється на ряд котлованів. Різниця у відмітках двох спільних котлованів по дну повинна
бути не менше 1 м.
- При проектуванні доріг, у тому числі тимчасових, слід враховувати проїзд по них великовантажних автомобілів загальною масою 25...30 т.
Розміри майданчика під розвантаження мають бути достатніми для розміщення та маневрування не менше двох автопоїздів та двох розвантажувачів брикетів.
Ухил майданчика під розвантаження не повинен перевищувати 5 %.
- Укладання брикетів провадять механізованим способом за допомогою автомобільних кранів,
фронтальних телескопічних навантажувачів або гідравлічних екскаваторів-планувальників. Роботу виконують послідовно з пошаровим укладанням брикетів.
- Верхній шар брикетованих ТПВ покривають шаром грунту товщиною не менше 0,2 м.
На ізольовані таким способом брикети укладають плити для тимчасової дороги та майданчика розвантаження і продовжують укладати брикети наступного ярусу.
- Допускається розташування не більше трьох ярусів над поверхнею землі, щоб загальна їх
висота не перевищувала 17...18 м.
- Яруси слід розташовувати так, щоб між верхнім і нижнім рядом наступного ярусу був транспортний проїзд шириною не менше 5 м для влаштування дороги.
- Для вибору розвантажувального засобу слід враховувати такі технічні характеристики: вантажопідйомність, довжину стріли, найбільший виліт гака.
- Визначення продуктивності та необхідної кількості розвантажувальної техніки для складування
брикетованих відходів наведено у додатку Г.
Продуктивність розвантажувального засобу повинна бути такою, щоб на розвантаження одного напівпричепа витрачалось не більше однієї години.
Господарська зона й інженерні споруди
- Господарська зона території полігона ТПВ складається із зон виробничого та адміністра-
тивно-побутового призначення, які розділяються смугою завширшки не менше 25 м.
- Рекомендований перелік об'єктів, які проектуються у господарській зоні, залежно від потужності полігона ТПВ наведений у таблиці 3.2. Орієнтовний штатний розклад працівників полігонів ТПВ
наведений у додатку Д.
Таблиця 3.2 - Рекомендований перелік основних об'єктів, які проектують у господарській зоні полігона ТПВ
Перелік будинків та споруд
|
Потужність полігона ТПВ, тис. м3/рік
|
|
|
до 50
|
51-100
|
101-500
|
501-1000
|
більше 1000
|
|
Капітальний будинок адміністративно-побутового корпусу*
|
-
|
-
|
+
|
+
|
+
|
|
Інвентарний будинок (будівельні вагончики)
|
+
|
+
|
-
|
-
|
-
|
|
Вагова
|
-
|
-
|
+
|
+
|
+
|
|
Контрольно-пропускний пункт
|
+
|
+
|
+
|
+
|
+
|
|
Гараж з майстернями
|
-
|
-
|
+
|
+
|
+
|
|
Навіс для механізмів
|
+
|
+
|
-
|
-
|
-
|
|
Склад паливно-мастильних матеріалів
|
+
|
+
|
+
|
+
|
+
|
|
Склади будівельних матеріалів, спецодягу, господарського інвентарю тощо
|
+
|
+
|
+
|
+
|
+
|
|
Котельня
|
-
|
-
|
-
|
+
|
+
|
|
Пожежні резервуари
|
+
|
+
|
+
|
+
|
+
|
|
Артезіанська свердловина
|
-
|
-
|
+
|
+
|
+
|
|
Резервуар питної води
|
+
|
+
|
+
|
+
|
+
|
|
Очисні споруди
|
-
|
-
|
-
|
+
|
+
|
|
* - допускається застосування збірних модульних приміщень.
|
- Територія господарської зони повинна мати тверде покриття, освітлення і в'їзд з боку полігона
ТПВ.
- На полігонах ТПВ потужністю менше 120 тис. м3/рік, розрахованих на термін експлуатації до
15 років, за погодженням з органами санепідемнагляду і місцевими комунальними органами водо-
постачання можливе забезпечення привізною водою.
- Для забезпечення вимог з охорони навколишнього природного середовища слід передбачати
роздільні системи збирання фільтрату та господарсько-побутових стічних вод.
- При проектуванні слід враховувати, що зволоження ТПВ провадиться в теплу пору року у
пожежонебезпечні періоди з метою запобігання самозагоряння ТПВ, зменшення пилоутворення, а також
у разі зниження ступеня ущільнення відходів. Витрата води на поливання приймається з розрахунку 10 л
на 1 м3 ТПВ.
У теплу пору року відстояні поверхневі води або фільтрат перекачують насосною станцією в збірно-розбірну систему трубопроводів, з якої забезпечується дощування або розливання води по поверхні робочих карт полігона ТПВ. На ділянку площею 1 га протягом 6 місяців за рік може витрачатися води до 30 м3/добу.
- На виїзді з полігона ТПВ повинна бути контрольно-дезинфікуюча зона, обладнана залізобетонним резервуаром довжиною 8 м, глибиною 0,3 м і шириною 3,5 м для дезинфекції коліс сміттєвозів.
Резервуар заповнюється дезінфікуючим розчином і тирсою.
- Витрати води на зовнішнє пожежогасіння становлять 10 л/с. Згідно зі СНиП 2.04.02 має бути
передбачено два резервуари або водойми для пожежогасіння.місткістю не менше ніж по 50 м3 кожний.
-
- Вздовж периметра території полігона ТПВ проектується огорожа. В огорожі полігона ТПВ біля
виробничо-побутового будинку проектуються ворота або шлагбаум.
- Водовідвідні канави розраховуються на відведення зливових і талих вод з ділянок, розташованих
вище полігона ТПВ. Обсяг зливових і талих вод та параметри водовідвідних канав розраховуються за
чинними нормативними документами з урахуванням місцевих умов.
- Зовнішнє освітлення за постійною схемою передбачається тільки для господарської зони, добові
карти освітлюються за тимчасовою схемою.
Мінімальна освітленість робочих (добових) карт - 5 лк.
3.54 Карткове складування припускає влаштування тимчасової дороги до групи карт. Параметри
тимчасових доріг приймають згідно зі СНиП 2.05.07.
- Матеріалом для влаштування поліпшеного покриття тимчасових доріг служать залізобетонні
плити, некондиційні будівельні вироби, відходи будівництва, щебінь та інші інертні матеріали.
- Тимчасову дорогу слід проектувати на 2...2,5 м вище рівня експлуатованих карт для забезпечення обслуговування складування ТПВ по висоті в двох ярусах. Нижній ярус утворюється методом
"зштовхування" ТПВ під укіс висотою 2 м, верхній ярус - методом "насування" робочого прошарку
висотою 2 м знизу нагору. Основа під дорогу виконується з ущільнених побутових або будівельних
відходів. Із тимчасової дороги на карту передбачається з'їзд.
Санітарно-захисна зона і система моніторингу
3.57. Розмір санітарно-захисної зони наведений у 2.2.
- По периметру полігона ТПВ проектуються кавальєри ґрунту, необхідного для ізоляції при
закритті полігона ТПВ.
- Режим санітарно-захисної зони повинен відповідати ДСанПін 2.2.7.029. При проектуванні
полігонів ТПВ необхідно скласти "Санітарно-технічний паспорт полігона ТПВ", у якому відобразити
хімічний склад ґрунту, ґрунтових вод і атмосферного повітря в районі розміщення полігона, а також
фізико-хімічний склад відходів, які підлягають захоронению.
- У складі проекту полігона ТПВ розробляється спеціальний розділ із системи моніторингу, що
містить: контроль стану підземних і поверхневих водних об'єктів, атмосферного повітря, ґрунтів і рослин,
шумового навантаження в зоні можливого негативного впливу полігона ТПВ; систему управління
технологічними процесами на полігоні ТПВ, що забезпечує запобігання забрудненню підземних і
поверхневих водних об'єктів, атмосферного повітря, ґрунтів і рослин, шумовому навантаженню понад
припустимі межі.
- До складу об'єктів та заходів моніторингу повинні бути включені системи контролю за станом
підземних і поверхневих вод, атмосферного повітря, грунту і рослин, шумового навантаження в зоні
можливого впливу полігона ТПВ, експлуатаційної надійності споруд, а також слід враховувати житлові
умови та стан здоров'я населення.
- Основою розроблення системи моніторингу повинні бути матеріали оцінки впливу на навколишнє природне середовище (ОВНС), що є обов'язковими у складі проектної документації полігона
ТПВ.
- У проекті організації системи моніторингу повинні бути визначені види необхідного контролю,
кількість і місця розташування пунктів нагляду і режим нагляду.
- Для контролю за станом підземних вод проектуються контрольні свердловини, місця розташування яких погоджується із гідрогеологічною службою та санітарно-епідеміологічними станціями.
Одна контрольна свердловина закладається вище полігона за потоком ґрунтових вод, а одна-дві - нижче
полігона. Свердловини проектуються на всю зону активного водообміну. За необхідністю нагляду за
кількома водоносними горизонтами слід створювати кущі свердловин.
Конструкція свердловин повинна забезпечувати захист підземних вод від випадкових забруднень, можливість водовідливу і відкачування, а також зручність відбирання проб води. Перелік показників, за якими проводяться аналізи, і періодичність відбирання проб обґрунтовують у проекті моніторингу полігонів ТПВ.
Внимание! Это не полная версия документа. Полная версия доступна для скачивания.
|
