 |
|
|||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Строительные нормативные акты
   
|
||||||||||||||||
ДБН В.2.2-5-97. Будинки і споруди. Захисні споруди цивільної оборони ( В.2.2-5-97 ) (ДБН В.2.2-5-97. Дома и сооружения. Защитные сооружения гражданской обороны)
Скачивание доступно только зарегистрированным пользователям. Зарегистрируйтесь сейчас и получите свободный доступ ко всей базе документов - ДСТУ, ГОСТ, ДБН, Снип, Санпин Скачать документ бесплатно! Предварительный просмотр:
ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ
БУДИНКИ І СПОРУДИ
ЗАХИСНІ СПОРУДИ ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ
ДБН В 2.2.5-97
Видання офіційне
Держкоммістобудування України
Київ - 1998
РОЗРОБЛЕНІ: Українським зональним науково-дослiдним та
проектним iнститутом з цивiльного будiвництва -
КиївЗНДIЕП (канд.техн.наук Поляков Г.П.,
канд.техн.наук Басов В.С.)
Мiнiстерством України з питань надзвичайних
ситуацiй та захисту населення вiд наслiдкiв
Чорнобильської катастрофи (Могильниченко В.В.)
ВНЕСЕНI ТА Головним управлінням житлово-цивільного
ПIДГОТОВЛЕНI будівництва Держкоммістобудування України
ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ: (Муляр Л.Х., Трофимович Н.В.)
ЗАТВЕРДЖЕНІ: Наказом Держкоммiстобудування України
вiд 8 липня 1997 р. 106
Введенi в дiю з 1 сiчня 1998 р.
С.1 ДБН В.2.2-5-97
ДЕРЖАВНI БУДIВЕЛЬНI НОРМИ УКРАЇНИ
Будинки і споруди ДБН В 2.2.5-97
Захисні споруди цивільної оборони На заміну СНіП ІІ-11-77*
Цi норми розповсюджуються на проектування захисних споруд
цивiльної оборони, що будуються та реконструюються.
При проектуваннi захисних споруд цивiльної оборони крiм вимог
цих норм слiд враховувати вимоги дiючих в Українi нормативних до-
кументiв та вiдповiдних роздiлiв ДБН з проектування будiвель та
споруд, в примiщеннях яких розташованi захиснi споруди, а також
вимоги iнших нормативних документiв з урахуванням специфiчних умов
будiвництва, викладених у даному роздiлi ДБН.
I ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ
1.1 Захиснi споруди цивiльної оборони призначаються для захи-
сту в мирний час персоналу, який переховується вiд наслiдкiв ава-
рiй, катастроф та стихiйного лиха, якi загрожують масовому ураже-
нню людей, а також у воєнний час - вiд сучасної зброї масового
ураження. В мирний час захиснi споруди використовуються для госпо-
дарчих потреб.
Сховища дiляться на класи, а протирадiацiйні укриття (ПРУ)
на групи згiдно з додатком I*.
1.2 Сховища слiд розмiщувати у пiдвальних та цокольних повер-
хах будинкiв та споруд.
Будiвництво окремо розташованих занурених та розташованих над
поверхнею землi (з зануренням пiдлоги менше нiж 1.5 м вiд
планувальної вiдмiтки землi) сховищ допускається, якщо немає мож-
ливостi зробити вбудованi сховища, або при спорудженнi об'єктiв у
складних гiдрогеологiчних умовах при вiдповiдному обгрунтуваннi.
Для розмiщення протирадiацiйних укриттiв необхiдно використо-
вувати примiщення як в iснуючих, так i в будинках та спорудах про-
мислового та цивiльного призначення, якi будуються, i разташованi
в мiсцях постiйного перебування людей згiдно з додатком 1.
1.3 При проектуваннi примiщень, пристосованих пiд захиснi
споруди, необхiдно передбачати бiльш економiчнi об'ємно-плануваль-
нi та конструктивнi рiшення. Габарити примiщень слiд призначати
мiнiмальними, якi забезпечують дотриминня вимог щодо ефективного
використання вказаних примiщень у мирний час для потреб народного
господарства.
Конструкцiї повиннi прийматися з урахуванням їх економiчної
доцiльностi в умовах конкретного будiвельного майданчика.
1.4 Склад примiщень захисних споруд, якi розмiщуються у захи-
щенiй частинi будiвлi або в окремо розташованiй заглибленiй спору-
дi, повинен бути визначений з урахуванням експлуатацiї їх у мирний
час, при цьому площа вказаних примiщень не повинна перевищувати
площi, яка необхiдна для захисних споруд.
------------------------------------
* Проектування захисних споруд в Українi тимчасово може виконува-
тися з використанням цього додатка у СНиП ІІ-11-77*.
С.2 ДБН В.2.2-5-97
Захиснi споруди, розмiщенi на АЕС. пiдприємствах, що
зв'язанi з виробництвом або використанням сильнодiючих отруйних
речовин (СДОР), та пожежовибухонебезпечних об'єктах повиннi ут-
римуватись у постiйнiй готовностi до прийому персоналу, який буде
переховуватись.
1.5 Захиснi споруди, розмiщенi у пiдвальних та цокольних по-
верхах, а також в окремо розташованих спорудах, слiд використову-
вати у мирний час пiд:
- примiщення аварiйних служб:
- виробничi примiщення, вiднесенi щодо вибухопожежної не-
безпеки до категорiї Г та Д, у яких здійснюються тех-
нологiчнi процеси, що не супроводжуються видiленням
шкідливих речовин, пари та газу, небезпечних для людей,
і не потребують природного освiтлення;
- допомiжнi (пiдсобнi) примiщення лiкувальних закладiв
(за домовленiстю зi штабом ЦО).
Можливiсть використання у мирний час захисних споруд за iн-
шим призначенням допускається з узгодженням з мiсцевими органами
санепiднагляду МОЗ України, УДПО, МВС України, МНС.
1.6 Складськi примiщення, якi пристосовуються пiд захиснi
споруди, повиннi обладнуватися транспортними засобами для заван-
таження, складування та вивантаження матерiалiв.
1.7 Переведення примiщень, якi використовуються у мирний час,
на режим захисної споруди необхiдно передбачати у мiнiмально сти-
слi термiни, якi не превищують термiни, вказанi у додатку 1.
1.8 Мiсткiсть захисних споруд визначається сумою мiсць для
сидiння (на першому ярусi) та лежання (на другому i третьому яру-
сах) i приймається, як правило, для сховищ не менше нiж 150 чол.
Проектування сховищ меншої мiсткостi допускається у виключних
випадках за умови вiдповiдного обгрунтування.
Мiсткiсть протирадiацiйних укриттiв слiд передбачати:
а) 5 чол. i бiльше в залежностi вiд площi примiщень укриттiв,
обладнаних в iснуючих будинках або спорудах;
б) 50 чол.та бiльше у будинках та спорудах з укриттями, якi
заново будуються.
Мiсткiсть сховищ для нетранспортабельних хворих та мiсткiсть
протирадiацiйних укриттiв для установ охорони здоров'я визначаються
згiдно з додатком 2 до ДБН.
1.9 Завдання на проектування захисних споруд є складовою час-
тиною завдання на проектування нових i реконструкцiю дiючих
пiдприємств, будинкiв та споруд.
У завданнi на проектування захисних споруд необхiдно вказува-
ти клас (групу) захисних споруд, коефiцiєнт захисту (див. роздiл
6), кiлькiсть чоловiкiв та жiнок, якi переховуються, режими
вентиляцiї призначення примiщень у мирних час, технiко-економiчнi
показники проекту (додаток 1).
Завдання на проектування, робочий проект узгоджуються з мiс-
цевими штабами цивiльної оборони.
1.10 Робочi проекти (проекти, робоча документацiя) захисних
споруд входять до складу робочих проектів (проектiв, робочої
документацiї) будинку, споруди i оформляються як самостiйний роз-
дiл) (частина, том, альбом). Кошторисну вартiсть вбудованих у бу-
дiвлi i споруди захисних споруд слiд визначати за окремими кошто-
рисами.
С.3 ДБН В.2.2-5-97
Розмiщення сховищ
1.11 Сховище слiд розмiщувати згiдно з ДБН 360-92 "Мiстобуду-
вання. Планування та забудова мiських та сiльських поселень" та
ВСН 34-89 Мiноборони СРСР "Планировка и застройка военных город-
ков" у мiсцях найбiльшого зосередження персоналу, який
переховується. Радiус збирання цього персоналу слiд приймати вiд-
повiдно до додатка 1.
Сховища по можливостi слiд розмiщувати:
вбудованi - пiд будинками малої поверховостi з тих,
що будуються на цьому майданчику;
окремо розташованi - на вiдстанi вiд будинкiв i споруд,
яка дорiвнює їх висотi.
1.12 У маловологих (з природною вологiстю) грунтах низ покри-
ття слiд розташовувати не вище рiвня планувальної вiдмiтки землi.
При наявностi грунтових вод допускається розмiщувати низ покриття
вище планувальної вiдмiтки землi з обвалуванням виступаючих стiн
та покриття землею. При цьому заглиблення сховищ (рiвень пiдлоги)
слiд передбачати не менше нiж 1,5 м вiд планувальної вiдмiтки зем-
лi.
1.13 Прокладання транзитних лiнiй водопроводу, каналiзацiї,
опалення, електропостачання, а також трубопроводiв стиснутого по-
вiтря, газопроводiв та трубопроводiв з гарячою водою крiзь примi-
щення сховищ не допускається.
У вбудованих сховищах прокладання вказаних мереж iнженерних
комунiкацiй, що пов'язанi з системами будинкiв (споруд), в яких
вбудованi сховища, допускається за умови встановлення вимикаючих
та iнших пристроїв, якi виключають можливiсть порушення захисних
властивостей сховищ. Каналiзацiйнi стояки повиннi бути вмiшенi у
сталевi труби або залiзобетоннi короби, надiйно замурованi у пок-
риття i пiдлогу сховища.
1.14 При проектуваннi вбудованих сховищ слiд передбачати пiд-
сипку землi по покриттю шаром до 1 м.
Мережi водопостачання, опалення i каналiзацiї будинку, якi
проходять над покриттям вбудованого сховища, повиннi прокладатися
у спецiальних колекторах (бетонних або залiзобетонних каналах),
доступних для огляду та виконання ремонтних робiт при експлу-
атацiї цих мереж у мирний час. Колектори повиннi мати уклон 2-3%
в бiк стоку.
Пiдсипку землi по покриттю допускається не робити, якщо воно
забезпечує потрiбний захист вiд проникаючої радiацiї та вiд висо-
ких температур при пожежах.
Для окремо розташованих сховищ слiд передбачати зверху пок-
риття пiдсипку землi шаром не менше 1,5 м i не бiльше 1 м iз вiд-
ношенням висоти укосу до його закладення не бiльше 1 : 2 та вино-
су бровки укосу не менше нiж на 1 м, а для пiдвищених сховищ -на 3
м.
1.15 Вiдстань мiж примiженнями, якi пристосованi пiд сховища,
та ємкостями, технологiчними установками слiд приймати згiдно з
додатком 1, але не менше проти пожежних розривiв у вiдповiдностi з
нормативними документами.
1.16 Сховища повиннi бути захищенi вiд можливого затоплення
дощовими водами, а також iншими рідинами при руйнуваннi ємкостей,
розташованих на поверхнi землi або на вищих поверхах будинкiв та
споруд.
С.4 ДБН В.2.2-5-97
Сховища допускається розташовувати на вiдстанi не менше нiж 5
м (у свiтлi) вiд мереж водопостачання, теплопостачання та напiрної
каналiзацiї дiаметром до 200 мм. При дiаметрi бiльше 200 мм вiд-
стань вiд сховища до мереж водопостачання, теплопостачання та на-
пiрних каналiзацiйних магiстралей повинна бути не менше 15 м.
На пiдприємствах, зв'язаних з виробництвом або вживанням
СДОР, сховища повиннi розташовуватися не на пiдвищених територi-
ях.
1.17 Забороняється розташовувати укриття:
а) пiд виробничими та складськими примiщеннями, в яких розта-
шованi резервуари з хiмiчно шкiдливими рiдинами, печi з розтопле-
ними металами або iншi речовини, небезпечнi для персоналу, який
переховується;
б) у примiщеннях, в яких є магiстральнi транзитнi газо-, теп-
ло- та водопроводи, якщо немає можливостi двосторонього їх вiд-
ключення, а також вводи електричної енергiї високої напруги;
г) на схилах, якi пiддаються зсувам або iншим геологiчним
процесам, а також на територiях з виробками;
д) ближче ЗО м вiд сховищ або складiв з горючими матерiалами;
при цьому повиннi передбачатись заходи щодо захисту сховища та
пiдходiв до нього вiд затоплення горючою рiдиною.
Розмiщення протирадiацiйних укриттiв
1.18 ПРУ необхiдно розташовувати згiдно з даними додатка 1,
а також вiдповiдно до ДБН 360-92 "Мiстобудування. Планування та
забудова мiських та сiльських поселень" та ВСН 34-89 Мiноборони
СРСР "Планировка и застройка военных городков".
1.19 До примiщень, якi можуть бути пристосованi пiд протира-
дiацiйнi укриття, пред'являються такi вимоги:
- зовнiшнi огороджувальнi конструкцiї будинкiв або спо-
руд повиннi забезпечувати необхiдну кратнiсть послаб-
лення гама-випромiнювання;
- прорiзи та отвори повиннi бути пiдготовленi для закла-
дки в разi переводу примiщення на режим укриття;
- примiщення повиннi розташовуватись близько вiд мiсць
перебування бiльшостi населення, яке має переховува-
тись;
- близько дiлянок не повинно бути великих резервуарiв iз
сильнодiючими отруйними речовинами, водопровiдних та
каналiзацiйних магiстралей, руйнування яких може заг-
рожувати персоналу, який переховується, отруєнням або
затопленням;
- у примiщеннях, розташованих безпосередньо над укриттям,
не повинно бути важких предметiв i обладнання.
1.20 Рiвень пiдлоги ПРУ повинен бути вище найвищого рiвня
грунтових вод не менше нiж на 0,2м.
ПРУ допускається розташовувати у пiдвальних примiщеннях буди-
нкiв та споруд, якi ранiше побудованi i пiдлога яких розташована
нижче рiвня грунтових вод, при наявностi надiйної гiдроiзоляцiї.
Проектування ПРУ у пiдвальних примiщеннях будинкiв, якi буду-
ються заново, при наявностi грунтових вод вище рiвня пiдлоги
допускається у виключних випадках, коли немає iнших прийнятних рi-
шень та за умови влаштування надiйної гiдроiзоляцiї.
С.5 ДБН В.2.2-5-97
1.21 Прокладання транзитних трубопроводiв опалення, водопро-
воду та каналiзацiї крiзь приміщення ПРУ допускається за умови ро-
змiщення їх у пiдлозi або у коридорах, вiддалених вiд примiщення
ПРУ стiнами з границею вогнестiйкостi 0,75 год.
1.22 Для розмiщення ПРУ рекомендується використовувати:
- пiдвищенi будинки та споруди, розташованi усерединi забудо-
ви, а також прилеглi до кам'яних огорож (багатоповерховi
житловi будинки, споруди зi стiнами завтовшки 2 - 2,5 цег-
лини);
- примiщення з заглибленими будинками та спорудами незалеж-
но вiд їх розташування ( цокольнi поверхи кам'яних будин-
кiв, пiдвали, льохи, споруди пiдземного простору мiст);
- окремо розташованi будинки та споруди, найбiльш вдало захи-
щенi складками мiсцевостi від дiї iонiзуючого випромiнюван-
ня.
1.23 Надземнi примiщення з площею прорiзiв 50% пристосовувати
пiд ПРУ не рекомендується.
Будинки i споруди з конструкцiями перекриттiв, якi мають вагу
1 м2 менше 300 кгс/м2 , пристосовувати пiд ПРУ не рекомендується.
1.24 Пiдвищення захисних властивостей будинкiв та споруд
досягається:
- вибором об'ємно-планувального i конструктивного вирiшення;
- зменшенням ширини забрудненої дiлянки, прилеглої до будин-
ку;
- врахуванням рельєфу будинку, який пристосовується пiд ПРУ.
2 ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ I КОНСТРУКТИВНI ВИРIШЕННЯ
Сховища
2.1 У сховищах слiд передбачати основнi та допомiжнi примiще-
ня.
До основних вiдносяться примiщення для населення, яке
переховується, пункти керування, медпункти, а у сховищах лiкуваль-
них установ - також операцiйно-перев'язочнi, передоперацiйно-сте-
рилiзацiйнi.
До допомiжних вiдносяться фiльтровентиляцiйнi примiщення
(ФВП), санiтарнi вузли, захищені дизельнi електростанцiї (ДЕС),
електрощитова, примiщення для зберiгання продовольства, станція
перекачки, балонна, тамбур-шлюз, тамбури, а для сховищ атомних
станцiй - примiщення для дозиметричного контролю, роздягальня та
примiщення для брудного одягу, душова.
Примiщення основного призначення
2.2 Норму площi пiдлоги основного примiщення на одного пере-
ховуваного слiд приймати рiвною 0,5 м2 при двох'ярусному та 0,4 2м
при трьох'ярусному розташуваннi нар. Внутрiшнiй об'єм примiщення
повинен бути не менше 1,5м3 на одного переховуваного.
У захисних спорудах на кожнi 500 переховуваних необхiдно пе-
редбачати один санiтарний пост площею 2 м2 але не менше одного по-
ста на споруду.
У сховищах мiсткiстю 900 - 1200 чоловiк крiм санiтарних пос-
тiв слiд передбачати медичний пункт площею 9 м2 , при цьому на кож-
нi 100 переховуваних понад 1200 чоловiк площа медпункту повинна
бути збiльшена на 1 м2 .
С.6 ДБН В.2.2-5-97
Норму площi примiщень основного та допомiжною призначення у
сховищах лiкувальних установ слiд приймати згiдно з таблицею 1.
Примiтка 1. При визначеннi об'єму на одного переховуваного
слiд враховувати об'єми усiх примiщень у зонi герметизацiї, за ви-
нятком ДЕС, тамбурiв, розширювальних камер.
Примiтка 2. Площа основних примiщень, яку займає недемонтова-
не та не використане для сховища обладнання, в норму площi на одно-
го переховуваного не входить.
Таблиця I
-------------------------------------------------------------------
| |Площа приміщення, м2, при |
| | місткості сховища |
| ПРИМІЩЕННЯ |-----------------------------|
| |до 150 ліжок | від 151 до |
| | | 300 ліжок |
|-----------------------------------------------------------------|
|1. Для хворих (на одного | | |
| переховуваного): | | |
| при висотi примiщень 3 м | 1,9 | 1,6 |
| при висотi примiщень 2,5 м | 2,2 | 2,2 |
|-----------------------------------------------------------------|
|2. Оперецiйно-перев'язочна | 20 | 25 |
|-----------------------------------------------------------------|
|3. Передоперацiйно-стерилiзацiйна | 10 | 12 |
|-----------------------------------------------------------------|
|4. Буфетна з примiщенням для | | |
| розiгрiву їжi | 16 | 20 |
|-----------------------------------------------------------------|
|5. Санiтарна кiмната для дезинфек- | | |
| цiї суден та зберiгання покидь- | | |
| кiв у контейнерах | 7 | 10 |
|-----------------------------------------------------------------|
|6. Для медичного i обслуговуючого | | |
| персоналу (на одного | | |
| переховуваного) | 0,5 | 0,5 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Примiтка. Норми площi примiщень для хворих прийнятi з урахуванням|
| розташування лiкарських лiжок: |
| 80% у два яруси та 20% в один ярус в примiщеннях |
| заввишки 3м; |
| 60% у два яруси та 40% в один ярус в примiщеннях |
| заввишки 2,5 м. |
-------------------------------------------------------------------
2.3 Висоту примiщень сховищ слiд приймати вiдповiдно до вимог
використання їх у мирний час, але не бiльше 3,5 м. При висотi при-
мiщень вiд 2,15 до 2,9 м слiд передбачати двох'ярусне розташування
нар, а при висотi 2,9 м i бiльше - трьох'ярусне. У сховищах установ
охорони здоров'я при висотi примiщення 2,15 м i бiльше приймається
двох'ярусне розташування нар (лiжок для нетранспортабельних хво-
рих).
При технiко-економiчному обгрунтуваннi допускається викорис-
товувати пiд сховища примiщення, висота яких за умов їх
експлуатацiї у мирний час не менше 1,85 м. У цьому випадку
приймається одноярусне розташування нар.
С.7 ДБН В.2.2-5-97
2.4 Мiсця для сидiння у примiщеннях слiд передбачати розмiром
0,45х0,45 м на одного чоловiка, а для лежання - 0,55х1,8 м. Висота
лавок першого ярусу повинна бути 0,45м, нар другого ярусу -1,4м,
третього ярусу - 2,15 м вiд пiдлоги. Вiдстань вiд верхнього ярусу
до перекриття або виступаючих конструкцій повинна бути не менше
0,75 м.
Кiлькiсть мiсць для лежання повинно дорiвнювати:
20% мiсткостi споруди при двох'ярусному розташуваннi нар;
30% мiсткостi споруди при трьох'ярусному розташуваннi нар.
2.5 Ширину проходiв та коридорiв слiд приймати згiдно з таб-
лицею 2.
Таблиця 2
-------------------------------------------------------------------
| | Вiдстань, м, у сховищах, |
| | розмiщених |
| НОРМОВАНІ ВЕЛИЧИНИ |-----------------------------|
| | на пiдпри- | при лікуваль- |
| | ємствах | них установах |
|-----------------------------------------------------------------|
|1. Ширина проходiв на рiвнi лавок | | |
| для сидiння мiж: | | |
| - поперечними рядами (при | | |
| кiлькостi мiсць у ряду не | | |
| бiльше 12) | 0,7 | - |
| - поздовжнiми рядами i торцями | | |
| поперечних рядiв | 0,75 | - |
| - поздовжнiми рядами (при | | |
| кiлькостi мiсць у ряду не | | |
| бiльше 20 та при односто- | | |
| ронньому виходi) | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|2. Вiдстань мiж лiкарняними лiжками| | |
| при: | | |
| - двох'ярусному розташуваннi | - | 1 |
| - одноярусному розташуваннi | - | 0,6 |
|-----------------------------------------------------------------|
|3. Наскрiзнi проходи мiж рядами: | | |
| - поперечними | 0,9 | - |
| - поздовжнiми | 1,2 | - |
|-----------------------------------------------------------------|
|4. Ширина проходiв мiж рядами лiжок| - | 1,3 |
|-----------------------------------------------------------------|
|5. Ширина коридорiв | 1,0 | 2,5 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Примiтка. Поздовжнiй ряд приймається за стороною будинку з |
|бiльшою, а поперечний - з меншою кiлькiстю розбивочних осей. |
-------------------------------------------------------------------
2.6 На пiдприємствах з числом працюючих у найбiльш багаточи-
сельнiй змiнi 600 чол. i бiльше в одному iз сховищ слiд передбача-
ти примiщення для пункту керування пiдприємством або замiсть пун-
кту керування належить обладнати телефонну та радiотрансляцiйну
точки для зв'язку з мiсцевим штабом цивiльної оборони.
Пункт керування слiд розмiщувати у сховищах, якi мають, як
правило, захищене джерело електропостачання.
С.8 ДБН В.2.2-5-97
Робочу кiмнату та кiмнату зв'язку пункту керування необхiдно
розташовувати поблизу одного із входiв i вiддiляти вiд примiщень
для переховуваних перегородками, якi не горять.
Загальну кiлькiсть працiвникiв, якi працюють у пунктi керу-
вання пiдприємством, слiд приймати до 10 чол., норму площi на од-
ного працюючого - 2 м2.
На окремих великих пiдприємствах число працюючих на пунктi
керування допускається збiльшувати до 25 чол.
2.7 Опорядження основних та допомiжних примiщень сховищ необ-
хiдно передбачати у вiдповідності з вимогами будiвельних норм в
залежностi вiд призначення примiщень, але не бiльше покращеного
опорядження. Оштукатурювання стелi та стiн примiщень, а також об-
лицювання стiн керамiчною плиткою не дозволяється.
Поверхню стiн примiщень сховищ лiкувальних закладiв слiд за-
тирати цементним розчином під пофарбування масляною фарбою свiтлих
кольорiв з матовою поверхнею.
В операцiйно-перев'язочних, операцiйних та пологових будин-
ках пiдлоги слiд покривати дозволеними до використання синтетични-
ми матерiалами свiтлих тонiв.
Примiщення допомiжного призначення
2.8 Площi допомiжних примiщень сховищ рекомендується прийма-
ти згiдно з додатком 3, а допомiжних примiщень для персоналу АЕС
повиннi складати (крiм наведених у таблицi 3.1 додатка 3);
- примiщення для дозконтролю - не бiльше 6 м2;
- роздягальня та примiщення для брудного одягу - 6-8 м2;
- роздягальня та примiщення для чистого одягу - 6-8 м2;
- душова - не менше 6 м2.
Фiльтровентиляцiйне обладнання слiд розмiщувати у фiльтровен-
тиляцiйних примiщеннях (ФВП), розташованих бiля зовнiшнiх стiн.
Розмiри ФВП необхiдно визначати в залежностi вiд габаритiв облад-
нання i площi, необхiдної для його обслуговування. Протипиловi фi-
льтри у системах вентиляцiї електроручними вентиляторами повиннi
мати захисний екран, який виключає можливiсть прямого опромiнюван-
ня обслуговуючого персоналу. Товщина захисних екранiв i стiн ФВП,
сумiжних з внутрiшнiми примiщеннями сховищ, повинна бути не менше
величин, вказаних у таблицi 3.
Таблиця З
-------------------------------------------------------------------
|Розрахункова |300 | 400- | 700- | 1000-|5000- |10000- |
|повітроподача, | | 600 | 900 | 4000 |9000 |15000 |
|м3/год | | | | | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|Товщина стiн | | | | | | |
|(екранiв), мм: | | | | | | |
| | | | | | | |
|залiзобетонних | | | | | | |
|(бетонних) | 50 | 80 | 100 | 170 | 200 | 250 |
| | | | | | | |
|армоцегляних |120 | 120 | 120 | 250 | 250 | 400 |
-------------------------------------------------------------------
2.9 Санiтарнi вузли слiд проектувати роздiльними для чоловi-
кiв та жiнок. Кiлькiсть санiтарних приладiв приймається згiдно з
таблицею 4.
С.9 ДБН В.2.2-5-97
Таблиця 4
-------------------------------------------------------------------
| | Кількість чоловік на один |
| | прилад у сховищах, розміщених |
| САНІТАРНІ ПРИЛАДИ | --------------------------------|
| | на підпри- | при лікувальних |
| | ємствах | установах |
|-----------------------------------------------------------------|
|1. Наземна чаша (або унiтаз) | | |
| в туалетах для жiнок | 75 | 50 |
|-----------------------------------------------------------------|
|2. Наземна чаша (або унiтаз) | | |
| i пiсуар (або 0,6 м лотко- | | |
| вого пiсуару) в туалетах | | |
| для чоловiкiв (два прилади) | - | 100 |
|-----------------------------------------------------------------|
|3. Санiтарний прилад для | | |
| медичного i обслуговуючого | | |
| персоналу | - | 20 |
|-----------------------------------------------------------------|
|4. Умивальники при санiтарних | | |
| вузлах (не менше одного на | | |
| санiтарний вузол) | 200 | 100 |
-------------------------------------------------------------------
Ширина проходу мiж двома рядами кабiн вбиралень або мiж ря-
дами кабiн та розташованих напроти них пiсуарiв повинна дорiвнюва-
ти 1,5 м, а мiж рядами кабiн вбиралень i стiнкою або перегородкою
- 1,1 м. У сховищах, в яких є санпропускники:
- у душових площею пiд одну сiтку ширину проходу приймати
0,9 х 0,9 м;
- ширина проходу мiж рядом кабiн та стiнкою повинна
становити 1 м.
Душовi, як правило, слiд обладнувати проточними злектронагрi-
вачами (типу ЕВАН).
2.10 Примiщення для дизель-електричної станцiї (ДЕС) слiд ро-
зташовувати бiля зовнiшньої стiни будинку, вiдокремлюючи його вiд
iнших примiщень протипожежною перегородкою I типу.
Входи у ДЕС зi сховища повиннi бути обладнанi тамбуром з дво-
ма герметичними дверима, якi відчиняються в напрямку входу у схови-
ще.
2.10.1 При чисельностi переховуваних до 150 чол. примiщення
для зберiгання продуктiв слiд прийти площею 5 м2. На кожнi 150 пе-
реховуваних понад 150 чол. площа примiщення збiльшується на 3 м2.
Кiлькiсть примiщень для зберiгання продуктiв харчування слiд
приймати з розрахунку одне приміщення на 600 чоловiк. Примiщення
слiд розташовувати розосереджено у рiзних мiсцях сховища. Не
допускається розташовувати вказанi примiщення бiля санiтарних вузлiв
та медичних кiмнат. Приміщення обладнуються стелажами заводського
або iндивiдуального виготовлення. Висоту стелажiв до виступаючих
частин перекриття слiд передбачати не менше 0,5 м. Вхiднi дверi
примiщень для зберiгання продовольчих товарiв повиннi бути суцiль-
ними, без порожнин, оббитi покрiвельною оцинкованою сталлю на висо-
ту 0,5 м, на дверях передбачити встановлення замкiв.
2.10.2 Дренажнi станцiї перекачки слiд розмiщувати за лiнiєю
герметизацiї сховищ. При входi у станцiю повинен бути передбачений
тамбур з двома герметичними дверима, якi вiдчиняються у бiк
станцiї.
С.10 ДБН В.2.2-5-97
Пiд пiдлогою станцiї необхiдно передбачати резервуар для
приймання та вiдкачування дренажних вод. Вхiд до резервуару - через
люк у пiдстанцiї.
2.10.3 Дверi в електрощитову повиннi бути протипожежними,
з межею вогнестiйкостi 0,6 год i отвором розмiром 0,8 х 1,8 м, вi-
дчинятися назовнi i мати замки, що самi замикаються, та вiдмикаю-
ться без ключа з внутрiшнього боку примiщення.
2.10.4 Примiщення балонної слiд предбачати у сховищах з трьо-
ма режимами вентиляцiї. За вибухопожежною i пожежною небезпекою
воно вiдноситься до категорiї Д. Сполучення балонної iз сумiжними
примiщеннями необхiдно передбачати через тамбур з протипожежними
дверима, якi вiдчиняються назовнi.
2.10.5 Примiщення дозконтролю обладнуються необхiдними прила-
дами, лавками i забезпечуються всiма необхiдними засобами для на-
дання першої медичної допомоги.
Роздягальня та примiщення для брудної та чистої одежi облад-
нуються лавками, вiшалками, шафами. Обладнується мiсце для прийому
документiв та цiнних речей.
2.10.6 Душова обладнується прохiдними душовими кабiнами роз-
мiром 0,9 х 0,9 м. Допускається обладнання душової тупиковими ка-
бiнами за умови забезпечення достатнього промивання пiдлоги у про-
ходi бiля кабiн. Пiдлогу душової необхiдно покривати дозволеними
до використання синтетичними матерiалами та обладувати решiтками.
Вiдводиться мiсце для ємкостi з 2%-вим водним розчином монох-
лорамiну.
Захищенi входи та виходи
2.11 Розмiри отворiв та проходiв у примiщеннях, якi присто-
совуються пiд сховища, повиннi задовольняти вимоги цих норм та iн-
ших нормативних документiв, якi пред'являються до примiщень у за-
лежності вiд їх призначення у мирний час.
Кiлькiсть входiв слiд приймати згiдно з додатком 1 в залежно-
стi вiд мiсткостi сховища та кiлькостi переховуваних, якi припада-
ють на один вхiд, але не менше двох входiв. При мiсткостi сховища
до 300 чол. допускається влаштовувати один вхiд, при цьому другим
входом повинен бути аварiйний тунель розмiром 1,2 х 2 м з дверним
прорiзом розмiром 1,2 х 2,0 м.
2.12 Кiлькiсть виходiв iз виробничих будинкiв у сховища, якi
розташованi за межами цих будинкiв, визначається аналогiчно входам
у сховища. Загальна ширина виходiв iз будинку повинна бути не мен-
ше сумарної ширини входiв у сховище. При цьому допускається прий-
мати як вихiд iз будинку поряд iз звичайними виходами пiдйомно-по-
воротнi ворота для транспорту, обладнанi пристроями для автоматич-
ного та ручного вiдкривання. При входах слiд влаштовувати водозбi-
рнi приямки.
Пiдйомно-поворотнi ворота для транспорту без влаштування в
них ручного вiдкривання при розрахунку шляхiв евакуацiї з будинку
не враховуються.
2.13 Входи слiд передбачати з протилежних бокiв сховищ з
врахуванням напрямку руху основних потокiв людей: з територiї
пiдприємства, з незахищених примiщень пiдвалiв, з першого поверху
С.11 ДБН В.2.2-5-97
виробничих та iнших будинкiв через самостiйну сходову клiтку, з
загальних сходових клiток, якi не мають виходiв iз пожежонебезпеч-
них примiщень.
Конструктивно-планувальнi вирiшення входiв, пiднесених над
поверхнею та вбудованих у перші поверхи сховищ, повиннi забезпечува-
ти необхiдний захист вiд проникаючої радiацiї та виключати можли-
вiсть прямого попадання випромiнювання у примiщення, якi захищаю-
ться. Для цього слiд передбачати влаштування у входах поворотiв пiд
кутом 90 град. або екранiв проти дверних прорiзiв з перекриттями
мiж екранами i сховищами. Захисна товщина екранiв та перекриттiв
приймається iз розрахунку на радiацiйний вплив.
2.14 У будинках входи у примiщення, якi пристосовуються пiд
сховища, допускається влаштовувати через загальнi сходовi клiтки
при вiдсутностi у цих примiщеннях складiв горючих матерiалів, гарде-
робних i майстерень з ремонту одягу та взуття.
При наявностi у примiщеннях, якi пристосовуються пiд схови-
ща, спалимих матерiалiв, гардеробних та майстерень з ремонту одягу
i взуття вихiд на перший поверх слiд передбачати через окремi
сходові клiтки, що ведуть до першого поверху, а також допускається
використовувати для виходу загалну сходову клiтку, влаштовуючи для
цих примiщень окремi виходи назовнi, вiдокремленi вiд решти частин
сходової клiтки глухими негорючими огороджувальними конструкцiями
з протипожежними перегородками 1 типу.
Вбудованi сховища, якi використовуються у мирний час пiд
складськi примiщення, повиннi мати менше одного входу з територiї
пiдприємства.
2.15 Для сховищ мiсткiстю 300 чол. i бiльше слiд передбачати
влаштування при одному iз входів, тамбура-шлюзу. Для сховищ мiс-
ткiстю вiд 300 до 600 чол. включно влаштовується однокамерний, а у
сховищах бiльшої мiсткостi двокамерний тамбур-шлюз.
Для сховищ мiсткiстю понад 600 чол. замiсть двокамерного там-
бура-шлюзу допускається влаштування при входах однокамерних тамбу-
рiв-шлюзiв.
Площу кожної камери тамбура-шлюзу при ширинi дверного прорiзу
1,2 м слiд приймати 8 м2, а при ширинi 1,2 м-10 м2.
У зовнiшнiй i внутрiшнiй стiнах тамбура-шлюзу слiд передба-
чати захисно-герметичнi дверi, що вiдповiдають класу захисту схо-
вища, якi повиннi вiдчинятися назовнi у напрямку виходу людей зі
сховища.
У сховищах лiкувальних закладiв мiсткiстю до 200 чол.
влаштовується однокамерний, а при бiльшій мiсткостi - двокамерний
тамбур-шлюз.
2.16 Усi входи у сховища, крiм тих, якi обладнанi тамбура-
ми-шлюзами, повиннi обладнувать тамбурами.
Дверi у тамбурах слiд передбачати: у зовнiшнiй стiнi - захис-
но-герметичнi, що вiдповiдають класу захисту сховища i типу входу, у
внутрiшнiй стiнi - герметичнi. Дверi повиннi вiдчинятися за ходом
евакуацiї людей.
Вхiд у камеру розширення з примiщень у межах контуру
герметизацiї необхiдно обладнувати двома герметичними вiконницями,
а з примiщення ДЕС - однiєю.
Вхiднi отвори, що використовуються у мирний час та обладнанi
захисно-герметичними та герметичними дверима, повиннi заповнюва-
тись дверима з урахуванням вимог норм з проектування будинкiв і
споруд та протипожежних норм.
С.12 ДБН В.2.2-5-97
2.17 Сумарну ширину сходових спускiв у входi слiд приймати у
1,5 раза, а пандусiв-в 1,1 раза бiльше сумарної ширини дверних от-
ворiв.
Уклон сходових маршiв слiд приймати не бiльше 1 : 1,5, а пан-
дусiв - 1 : 6.
Ширина тамбура-шлюзу, ширина i довжина тамбура та передтам-
бура при двостулкових дверях повиннi бути на 0,6 м бiльше ширини
дверного полотна.
У сховищах лiкувальних закладiв слiд приймати ширину передта-
мбура, тамбура-шлюзу - 2,5 тамбура - 2,0 м; довжину тамбура та та-
мбура-шлюзу 4-4,5 м, передтамбура - 2,0 м.
2.18 Примiщення, якi пристосовуються пiд сховища, повиннi ма-
ти один аварiйний (евакуацiйний) вихід.
У сховищах мiсткiстю 600 чол. i бiльше один iз виходiв слiд
обладнувати як аварiйний (евакуацiйний) у виглядi тунелю внутрiш-
нiм розмiром 1,2х2 м. При цьому виходити iз сховища у тунель необ-
хiдно через тамбур, обладнаний захисно-герметичними i герметичними
дверима розмiром 1,2 х 2,0 м.
Тунель аварiйного виходу, сумiсного зi входом у сховище,
допускається передбачати для розміщення однокамерного тамбура-шлю-
зу.
В окремо розташованих сховищах допускається один iз входiв,
розташованих поза зоною можливих ралiв, проектувати як аварiйний
вихiд.
Аварiйнi виходи слiд розташовувати, як правило, вище рiвня
грунтових вод. Перевищення вiдмiтки рівня грунтових вод вiдносно
пiдлоги аварiйного виходу допускається приймати не бiльше 0,3 м, а
у аварiйному виходi, сумiсному зi входом, - не бiльше 1,0 м.
В умовах високого рiвня грунтових вод допускається аварiйний
вихiд проектувати через покриття у виглядi захищеної шахти без пi-
дхiдного тунелю. При сумiщеннi шахтного аварiйного виходу зi вхо-
дом слiд передбачати сходовий спуск. Висота оголовка шахти
визначається розрахунком.
2.19 У сховищах мiсткiстю до 600 чол. допускається передбача-
ти аварiйний вихiд у виглядi вертикальної шахти з захисним оголов-
ком. При цьому аварiйний вихiд повинен з'єднуватись iз сховищем
унелем. Внутрiшнi розмiри тунелю та шахти повиннi бути 0,9 х 1,3
м.
Вихiд зi сховища у тунель повинен обладнуватися захисно-гер-
метичними i герметичними вiконницями, якi встановлюються вiдповiд-
но з зовнiшньої i внутрiшньої сторiн стiни.
2.20 Аварiйнi шахтнi виходи слiд обладнувати захищеними ого-
ловками, висоту яких h необхiдно приймати 1,2 або 0,5 м у залеж-
or
ностi вiд вiддалення оголовка вiд будинку.
Вiддалення оголовкiв в залежностi вiд висоти i типу будинку
приймається згiдно з таблицею 5.
С.13 ДБН В.2.2-5-97
Таблиця 5
-------------------------------------------------------------------
| | |
| БУДИНКИ |Вiдстань вiд будинку до |
| |оголовка, м, при h ,м |
| | or |
| |-------------------------|
| | 0,5 | 1,2 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Виробничi одноповерховi | 0,5 Н | 0 |
| | | |
|Виробничi багатоповерховi | Н | 0,5Н |
| | | |
|Адмiнiстративно-побутовi корпуси, | | |
|житловi будинки | Н | 0,5 Н + 3 |
|-----------------------------------------------------------------|
| Примітка. У таблицi 5 наведена висота будинку Н, м. |
-------------------------------------------------------------------
При вiддаленнi оголовкiв на вiдстанi менше вказаних у табли-
цi 5 їх висоту слiд приймати за нтерполяцiєю мiж величинами 0,5 и
1,2 м або 1,2 м i висотою оголовка у межах контуру зруйнованого
будинку h = 0,15 Н для виробничих багатоповерхових i h = 0,25 Н
or or
для адмiнiстративно-побутових i житлових багатоповерхових будин-
кiв.
У стiнах оголовка заввишки 1,2 м слiд передбачати прорiзи ро-
змiром 0,6 х 0,8 м, якi обладнанi жалюзiйними гратами, що вiдчиня-
ються всередину. При висотi оголовка менше 1,2 м у покриттi слiд
кредбачати металевi грати, якi вiдчиняються униз, розмiром 0,6 х
0,6 м.
За умов стисненої мiської забудови при вiдповiдному технi-
ко-економiчному обгрунтуваннi допускається у входах, сумiсних з
аварiйними виходами, передбачати оголовки з улаштуванням в них
сходових маршiв (спускiв) та захисно-герметичних i герметичних
дверей розмiром 0,8 х 1,8 м. У цьому випадку влаштування тамбура
при виходi iз сховища у тунель не передбачається.
При вiдстанi вiд будинку до вiдкритої частини аварiйного ви-
ходу бiльше висоти будинку допускається замiсть захищеного оголов-
ка влаштовувати сходовий спуск з поверхнi землi.
2.21 Входи та аварiйнi виходи повиннi бути захищенi вiд атмо-
сферних опадiв та поверхневих вод.
Павiльйони, якi захищають входи вiд атмосферних опадiв, пови-
ннi виконуватись з легких негорючих матерiалiв.
Конструктивнi вирiшення
2.22 Конструкцiї примiщень, якi пристосовуються пiд сховища,
повиннi забезпечувати захист переховуваних вiд дiї ударної хвилi,
iонiзуючого випромiнювання, свiтлового випромiнювання та теплової
дiї при пожежах, бути герметичними.
2.23 Для сховищ слiд приймати перекриття за балочною схемою
з опиранням балок (ригелiв) на колони, а також безбалочнi перекри-
ття. Застосування несучих внутрiшнiх поздовжнiх та поперечних стін
допускається при вiдповiдному технiко-економiчному обгрунтуваннi.
С.14 ДБН В.2.2-5-97
2.24 Дiлянки залiзобетоних стiн, якi не засипанi грунтом i
виступають над поверхнею землi або прилеглi до незахищених пiдва-
лiв, а також стiни у мiсцях примикання входiв i незасипаного пок-
риття при товщинi їх 50 см i менше повиннi мати термоiзоляцiйний
шар згiдно з таблицею 6.
Таблиця 6
-------------------------------------------------------------------
| | |
| ТЕРМОIЗОЛЯЦIЙНИЙ МАТЕРIАЛ | Термоiзоляцiйний шар, см, при |
| | товщинi залiзобетонних стiн i |
| | покриттiв, см |
| |-----------------------------------|
| | 50 | 40 | 30 | 20 | 10 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Шлак котельний або доменний | 7 | 10 | 15 | 20 | 30 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Керамзит, цегляна кладка | 8 | 11 | 17 | 22 | 32 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Шлакобетон, керамзитобетон, | | | | | |
|пiсок сухий | 9 | 12 | 20 | 25 | 35 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Бетон важкий | 10 | 20 | 35 | 40 | 50 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Грунт рослинний | 15 | 25 | 35 | 45 | 55 |
-------------------------------------------------------------------
2.25 Конструктивну схему вбудованих сховищ слiд вибирати з
урахуванням конструкцiй будинку (споруди), у який вбудовується
сховище, та на основi технiко-економiчної оцiнки об'ємно-планува-
льних вирiшень з використання примiщень у мирний час.
Рекомендується використовувати каркасну схему.
Безкаркасна схема допускаєтся при вiдповiдному обгрунтуваннi.
2.26 Конструктивнi вирiшення сполучень елементiв каркаса
надземної частини будинкiв з конструкцiями вбудованих сховищ пови-
ннi передбачати, як правило, вiльне обпирання надземних конструк-
цiй будинкiв на покриття вбудованого сховища.
Для забезпечення просторової жорсткостi каркасу надземної
частини будинку, яка будується заново, при дiї експлуатацiйних на-
вантажень допускається влаштування "стикiв за жорсткою схемою" ка-
ркаса надземної частини з покриттям сховищ, розрахованих на зруй-
нування надземних конструкцій при особливому сполученнi наванта-
жень та збереженнi при цьому мiцностi та герметичностi.
2.27 При проектуваннi сховищ слiд передбачати використання
типових збiрних залiзобетонних конструкцiй.
Для сховищ IV класу допускається використання типових залiзо-
бетонних конструкцiй промислового та цивiльного призначення з необ-
хiдним пiдсиленням.
При розташуваннi основи сховищ нижче або на рiвнi грунтових
вод фундаментну плиту слід проектувати з монолiтного залiзобетону.
Зовнiшнi стiни сховищ, пiдлога яких розташована нижче рiвня
грунтових вод на 2 м i нижче допускається проектувати з збiрних за-
лiзобетонних конструкцiй з влаштуванням надiйної гiдроiзоляції.
У випадку, якщо вiдмiтка пiдлоги сховища нижче рiвня грунто-
вих вод бiльше нiж на 2 м, фундаментну плиту та зовнiшнi стiни слiд
проектувати з монолiтного залiзобетону з обклеювальною гiдроi
ляцiєю, передбачаючи iндустрiальнi методи їх будiвництва та безпе-
рервне укладання бетоної сумiшi при бетонуваннi.
С.15 ДБН В.2.2-5-97
У зонi можливого затоплення несучi конструкцiї сховищ слiд
проектувати з монолiтного залiзобетону з обклеювальною
гiдроiзоляцiєю.
2.28 У найбiльш напружених мiсцях згинальних та позацентрово
стиснених залiзобетонних елементiв необхiдно передбачати багаторяд-
ну поперечну арматуру з кроком 10-15d.
2.29 Покриття слiд проектувати, як правило, збiрними та
збiрно-монолiтними, якi забезпечують надiйний зв'язок покриття iз
стiнами, виготовленими iз збiрних залiзобетонних елементiв, шлях
зварювання закладних деталей або випускiв арматури завдовжки
30-35d стержнiв, а зi стiнами з кам'яних ( бетонних) матеріалів -
- шляхом встановлення анкерiв. Вузли сполучення повиннi замонолi-
чуватися бетоном.
2.30 Стiни необхiдно проектувати iз збiрних залiзобетонних
панелей, бетонних блокiв, монолiтного залізобетону та iнших будi-
вельних матерiалiв, якi задовольняють вимоги мiцностi, а також iн-
шi вимоги, які пред'являються до пiдземних частин будинкiв та спо-
руд.
При проектуваннi стiн iз збiрних конструкцiй необхiдно перед-
бачати заповнення швiв мiж стіновими панелями та закладку їх у паз
фундаментної плити бетоном або розчином. У водонасичених грунтах
заповнення швiв та закладання панелей необхiдно проводити водонеп-
роникним бетоном (розчином) на безусадному або на цементi, який
розширяється та самонапружується, чи на портландцеметі з ущiльню-
вальними добавками.
Мiсця сполучення стiн (кути примикання, перерiзу), виконанi
iз кам'яних матерiалiв i бетонних блоків, слiд пiдсилювати армату-
рою класу А-I у виглядяi окремих стержнiв або сiток.
При проектуваннi зовнiшнiх стiн вбудованих у перший поверх
сховищ слiд використовувати монолітний залiзобетон або комплекснi
конструкцiї, якi складаються з монолiтного залiзобетону та
кам'яної кладки, розташованої з зовнiшнього боку.
1.31 Колони та фундаменти слiд проектувати iз збiрного або
монолiтного залiзобетону. При розташуваннi основи споруди на 0,5 м
вище найвищого рiвня грунтових вод слiд використовувати стрiчковi
( під стiни) i стовпчастi (пiд колони) фундаменти.
У водонасичених грунтах, складних гiдрогеологiчних умовах
рекомендується застосовувати фундаменти у виглядi суцiльної плити
з монолiтного залiзобетону.
Для стiн та колон пiднесених, окремо розташованих та вбудова-
них у першi поверхи сховищ допускається використовувати монолiтнi
залiзобетоннi стрiчковi фундаменти, якi розташованi у двох взаємно
перпендикулярних напрямках.
2.32 Сполучення несучих стiн i колон з покриттями та фунда-
ментами повиннi забезпечувати просторову жорсткістьь сховищ при
монтажних розрахункових навантаженнях.
2.33 Перегородки слiд проектувати армоцегляними, iз збiрного
залiзобетону, з бетону на порожнистих заповнювачах та iнших вогне-
тривких матерiалiв. Конструкцiї перегородок та їх крiплення до
стiн, колон і покриттiв слiд проектувати з урахуванням дiї iнер-
цiйних навантажень та можливих деформацiй елементів покриттiв та
вертикальних осiдань стiн та колон при дiї розрахункового наванта-
ження.
С.16 ДБН В.2.2-5-97
2.34 У бетоннiй пiдготовцi пiдлоги примiщень для зберiгання
продовольчих товарiв слiд передбачати укладку з сталевого дроту
дiаметром 1,5-2,5 мм з розмiром чарунки не бiльше 12х 12мм.У мiс-
цях сполучення бетонної пiдготовки пiдлоги з огороджувальними кон-
струкцiями примiщень сiтку слiд заводити на висоту 0,5 м вiд пiд-
логи та штукатурити цементним розчином.
2.35 Захист вхiдних прорiзiв слiд передбачати за допомогою
захисно-герметичних та герметичних воріт дверей та вiконниць, якi
розробляються вiдповiдно до норм.
2.36 На вводах комунiкацiй, якi забезпечують зовнiшнi зв'яз-
ки цього примiщення, пристосованого під сховище,з іншими, а також
функцiонуання систем внутрiшнього обладнання пiсля дiї розрахун-
кового навантаження слiд передбачати компенсацiйнi пристрої.
Проектування компенсацiйних пристроїв та дверних прорiзiв
необхiдно виконувати з урахуванням можливостi осiдання споруди на
15 см.
Гiдроiзоляцiя та герметизацiя
2.37 Гiдроiзоляцiю сховищ слiд проектувати вiдповiдно до ви-
мог норм СНіП з проектування гідроiзоляцiї пiдземних частин будин-
кiв та споруд. Ступiнь допустимого зволоження огороджувальних кон-
струкцiй сховищ слiд приймати в залежностi вiд призначення примi-
щень, якi використовуватимуться у мирний час, але не нижче II
категорiї.
Для гiдроiзоляцiйних покриттiв слiд вибирати матерiали, якi
мають високу адгезiю, значний опiр розриву, водо- та пилонепроник-
нiсть, найбiльше вiдносне подовження, а при наявностi агресивних
грунтових вод - стiйкiсть до їх дiї.
У сховищах гiдроiзоляцiя виконує роль герметика конструкцiй.
У вбудованих сховищах, розташованих пiд примiщеннями, у яких
вода зливається безпосередньо на підлогу (душовi, кухнi i т.iн.),
передбачається застосовувати пiдсилену гiдроiзоляцiю з високими
мiцнісними характеристиками.
Для сховищ, якi розташованi у водонасичених грунтах, неза-
лежно вiд коефiцiєнта фiльтрацiї грунту слiд робити обклеювальну
гiдроiзоляцiю.
Пiдлога примiщень сховищ, розташованих у водонасичених грун-
тах, повинна мати уклон 1-2% в бiк лоткiв, а останнi - 2-3% в бiк
водозбирача, з якого вода повинна вiдкачуватись насосом (у схови-
щах без ДЕС - ручним насосом).
Класифiкацiя гiдроiзоляцiї сховищ залежить вiд способу досяг-
нення водонепроникнення та захисту конструкцiй в залежностi вiд
виду та характеру дiї води на частину споруди, що iзолюється, вiд
місця розташування гiдроiзоляцiї у спорудi та виду використовува-
них гiдроiзоляцiйних матерiалiв.
2.38 У сховищах, якi розташованi у водонасичених грунтах та
у зонах можливого затоплення гiдроiзоляцiю з рулонних матерiалiв
та окремих листiв необхiдно розраховувати виходячи з умови забез-
печення водонепроникнення пiсля дiї розрахункових навантажень.
При проектуваннi вказаних сховищ слiд визначати зони можли-
вого виникнення трiщин в огороджувальних конструкцiях та ширину
їх розкриття при найбiльш несприятливих розрахункових випадках дiї
навантаження. Конструкцiю гiдроiзоляцiйного покриття слiд визнача-
ти з урахуванням можливого деформування його без розриву та втрати
iзоляцiйних властивостей.
С.17 ДБН В.2.2-5-97
2.39 Розрахункова величина деформацiї, а , см, за якою мате-
т
рiал гiдроiзоляцiї деформується розриву, визначається за формулою
2
2K Е Є б
и и и
а -------------- , ( 1 )
т R + qf
м и
де К - коефiцiєнт, який залежить вiд спiввiдношення фiзи-
и
ко-механiчних властивостей гiдроiзоляційних матеріалів
та мастики, МПа (кгс/см2), який приймається за
таблицею 7;
Е - модуль деформацiї гiдроiзоляцiйного матерiалу,
и
МПа, який приймається за таблицею 8;
Є - вiдносне подовження гiдроiзоляцiйного матерiалу,
и МПа, яке приймається за таблицею 8;
R - розрахункопий опiр гiдроiзоляцiйного матерiалу роз-
и тягу, МПа (кгс/см2), який приймається за табицею 8;
б - товщина гiдроiзоляцiйного материалу, см;
R - розрахунковий опiр мастики зсуву, МПа (кгс/см2),
м який приймається за таблицею 8;
q - розрахункове навантаження на гiдроiзоляцiю,
МПа (кгс/см2);
f - коефiцiєнт тертя пiску гiдроiзоляцiйного покриття,
и який приймається за таблицею 9.
Таблиця 7
-------------------------------------------------------------------
| Відношення показникiв фiзико- | | | |
| механічних властивостей матерiалiв | | | |
| б R | | | |
| и | 1 | 1-2 | 2 |
| -------- | | | |
| R | | | |
| м | | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|Коефiцiєнт К | 0,67 | 1 | 1,4 |
| и | | | |
-------------------------------------------------------------------
С.18 ДБН В.2.2-5-97
Таблица 8
-----------------------------------------------------------------------------------------------------
| | |
|ГIДРОIЗОЛЯЦIЙНИЙ МАТЕРIАЛ | Розрахунковi опори R , МПа-над рискою, |
| | и |
| | модуль деформацiї Е , МПа - пiд рискою, |
| | м |
| | при часi зростання навантаження, м.с. |
| |--------------------------------------------------------|
| | до 6 | 8 | 10 | 20 | 40 | 60 | 100 | 150 |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
| | | | | | | | | |
|1. Полiвiнiлхлоридний пластикат | 24 | 23 | 22 | 18 | 15 | 14 | 13 | 12 |
| при Є = 0,2 | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- |
| и | 140 | 120 | 114 | 92 | 72 | 70 | 66 | 60 |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|2. Полiвiнiлхлоридний пластикат | 30 | 28,5 | 27,5 | 25,5 | 24 | 23 | 22 | 21,5 |
| при Є = 0,1 | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- |
| и | 30 | 29,5 | 29 | 27 | 22 | 21,5 | 21 | 20,5 |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|3. Листовий полiетилен при Є = 0,2 | 15,5 | 14,3 | 13,5 | 12,2 | 11,5 | 11,2 | 10,8 | 10,7 |
| и | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- |
| | 79 | 74 | 71 | 63 | 59,5 | 56 | 55 | 54 |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|4. Ізол у 3 шари при Є = 0,1 | 5,4 | 5,0 | 4,6 | 4,0 | 3,6 | 3,2 | 2,8 | 2,4 |
| и | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- |
| | 56 | 52 | 50 | 43 | 34 | 32 | 30 | 28 |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|5. Iзол у 4 шари при Є = 0,08 | 7,2 | 6,7 | 6,2 | 5,4 | 4,6 | 4,2 | 3,9 | 3,6 |
| и | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- |
| | 88 | 82 | 78 | 68 | 55 | 51 | 49 | 45 |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|6. Iзол у 5 шарiв при Є = 0,08 | 8,9 | 8,3 | 7,8 | 7,0 | 6,0 | 5,4 | 4,8 | 4,5 |
| и | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- |
| | 112 | 104 | 98 | 83 | 78 | 65 | 58 | 54 |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|7. Бризол у 3 шари при Є = 0,08 | 6,1 | 5,6 | 5,3 | 4,5 | 3,7 | 3,5 | 3,3 | 3,1 |
| и | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- |
| | 63 | 58 | 56 | 48 | 38 | 36 | 34 | 32 |
-----------------------------------------------------------------------------------------------------
С.19 ДБН В.2.2-5-97
Продовження табл.8
-----------------------------------------------------------------------------------------------------
| | |
|ГIДРОIЗОЛЯЦIЙНИЙ МАТЕРIАЛ | Розрахунковi опори R , МПа-над рискою, |
| | и |
| | модуль деформацiї Е , МПа - пiд рискою, |
| | м |
| | при часi зростання навантаження, м.с. |
| |--------------------------------------------------------|
| | до 6 | 8 | 10 | 20 | 40 | 60 | 100 | 150 |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|8. Бризол у 5 шарiв при Є = 0,08 | 9,9 | 9,3 | 8,9 | 7,9 | 6,7 | 6,1 | 6,4 | 5,1 |
| и | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- |
| | 1260 | 1170 | 1100 | 935 | 880 | 730 | 660 | 610 |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|9. Бризол у 4 шари при Є = 0,08 | 8,1 | 7,5 | 7,0 | 6,1 | 5,2 | 4,7 | 4,4 | 4,1 |
| и | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- | ---- |
| | 990 | 920 | 880 | 765 | 620 | 575 | 560 | 510 |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|10. Мастика БКС.R | 17,5 | 17,5 | 17,5 | 13 | 9,8 | 8,0 | 6,2 | 5,2 |
| м | | | | | | | | |
-----------------------------------------------------------------------------------------------------
Примiтка. При промiжних значеннях часу зростання навантаження значення R , R та Є
и м и
допускається приймати за iнтерполяцiєю.
С.20 ДБН В.2.2-5-97
Таблиця 9
-------------------------------------------------------------------
| |Коефіцієнт тертя f піску при його |
| МАТЕРIАЛ | и |
| ГIДРОIЗОЛЯЦIЙНОГО |зерновому складі та вологості, % |
| ПОКРИТТЯ |-----------------------------------------|
| | середньозернистого | крупнозернистого |
| |-----------------------------------------|
| | G = 0 | G < 0,5 | G = 0 | G < 0,5 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Полiвiнiлхлоридний | | | | |
|пластикат | 0,5 | 0,4 | 0,55 | 0,43 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Листовий полiетилен | 0,42 | 0,36 | 0,45 | 0,38 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Iзол та бризол | 0,52 | 0,4 | 0,6 | 0,45 |
-------------------------------------------------------------------
Примiтка. Для глинистих та суглинистих грунтiв коефiцiєнт f
и
допускається приймати як для середньозернистих пiскiв при вологостi
G < 0,5.
2.40 Максимальна ширина розкриття трiщин в мiсцях сполучення
залiзобетонних конструкцiй не повинна перевищувати 0,5 см.
У випадках, коли значення а будуть менше максимальної шири-
т
ни розкриття трiщини у конструкції споруди, необхiдно передбачати
використання гiдроiзоляцiйних матерiалiв з бiльш високими харак-
теристиками мiцностi, збiльшувати число шарiв гiдроiзоляцiйного
покриття або передбачати мiсцеве пiдсилення гiдроiзоляцiї у зонi
утворення трiщин.
Розрахунок гiдроiзоляцiї на вiдрив по вертикальнiй поверхнi
при осiданнi споруди пiд дiєю навантаження виконується за формулою
df <= R , (2)
и m
де R , q,f - те саме, що i у формулi (1).
m и
2.41 Вводи iнженерних комунiкацiй повиннi бути доступними
для їх огляду та ремонту з внутрішнього боку сховища.
Допускається об'єднання їх, при цьому групування вводiв слiд вико-
нувати урахуванням вимог вiдповiдних норм. На вводах водопостачан-
ня та теплопостачання, а також випускахє каналiзацiї слiд передба-
чати всереденi сховища встановлення запiрної арматури.
Закладнi частини для вводiв кабелiв, повiтроводiв, труб во-
допроводу та теплопостачання i для випускiв каналiзацiї слiд влаш-
товувати у виглядi металевих патрубкiв з навареними у середнiй їх
частині фланцями. Встановлення закладних частин в огороджувальнi
конструкцiї слiд передбачати, як правило, до бетонування.
2.42 Закладнi частини для крiплення захисно-герметичних та
герметичних дверей (вiконниць) і вводiв iнженерних комунiкацiй
слiд проектувати з урахуванням навантажень вiд дiї ударної хвилi.
По периметру закладних частин дверей слiд передбачати встановлення
штуцерiв з кроком 0,5 м для нагнітання крiзь них розчину на цемен-
тi, що розширюється.
С.21 ДБН В.2.2-5-97
У закладних (трубчастих) частинах пiсля укладання кабелiв
електропостачання та зв'язку повинна передбачатися заливка вiльно-
го простору кабельною мастикою, В iнших вводах вiльний простiр
всерединi закладних частин слiд заповнювати ущiльнювальними прок-
ладками.
2.43 Експлутацiйний пiдпiр повiтря при режимi
фильтровентиляцiї повинен передбачатися 5 Н/м2 (кгс/м2 ). При режи-
мi чистої вентиляцiї пiдпiр повiтря у сховище слiд забезпечувати
за рахунок перевищення припливу над витяжкою, величина пiдпору по-
вiтря при цьому не нормується.
У проектi на планi споруди вказуються всi лiнiї герметизацiї
сховища та засоби, якi забезпечують герметизацiю у входах та мiс-
цях проходу комунiкацiй.
Протирадiацiйнi укриття
-----------------------
Об'ємно-планувальнi вирiшення
2.44 У складi ПРУ слiд передбачати примiщення для розташу-
вання переховуваних (основнi), санiтарного вузла, вентиляцiйної та
для зберiгання забрудненого верхнього одягу (допомiжнi).
У неканалiзованих укриттях мiсткiстю до 20 чол. допускається
передбачати примiщення для виносної тари.
Протирадiацiйнi укриття для установ охорони здоров'я повиннi
мати такi основнi примiщення: для розмiщення хворих та видужуючих,
медичного та обслуговуючого персоналу, процедурну (перев'язочну),
буфетну та пости медсестер.
Розмiщення хворих, медичного та обслуговуючого персоналу
слiд передбачати у роздiльних приміщеннях, за винятком постiв чер-
гового персоналу. У ПРУ лiкарень хiрургiчного профiлю слiд додат-
ково передбачати операцiйно-перев'язочну й передоперацiйну палати.
Для тяжкохворих слiд передбачати санітарну кiмнату.
Протирадiацiйнi укриття для iнфекцiйних хворих слiд проекту-
вати за iндивiдуальним завданням, передбачаючи окреме розташування
хворих за видами iнфекцiй та видiляючи за необхiдностi приміщення
для окремих боксiв.
2.45 Норму площi пiдлоги основних примiщень у ПРУ на одного
чоловiка слiд приймати згiдно з 2.2 даного роздiлу.
Норми площi примiщень ПРУ для закладiв охорони здоров'я слiд
приймати згiдно з таблицею 10.
2.46 При проектуваннi ПРУ, якi розташованi у загальноосвiт-
нiх школах та дитячих садках-яслах, слід приймати норми площi,
крiм постiв для медсестер, за поз. 17-19 таблицi 10, при цьому уч-
нiв-пiдлiткiв 12 років і старшого вiку слiд вiдносити до категорiї
дорослих, решту - до категорiї дiтей.
2.47 Висоту примiщень ПРУ у заново проектованих будинках
слiд приймати вiдповiдно до норм проектування примiщень, якi вико-
ристовуються у мирний час, але не менше 1,9 м вiд вiдмiтки пiдлоги
до низу виступних конструкцiй перекриття (покриття).
Для укриттiв, якi обладнуються в iснуючих будинках i спору-
дах, слiд приймати:
- триярусне розташування нар при висотi приміщень 2,8-3 м;
- двоярусне розташування нар при висотi примiщень 2,2-2,4 м.
С.22 ДБН В.2.2-5-97
При розташуваннi ПРУ в пiдвалах, пiд пiдлогами, гiрничих ви-
робках, печерах, погребах та iнших заглиблених примiщеннях при їх
висотi 1,7- 1,9 м слiд передбачати одноярусне розташування нар.
Норма площі пiдлоги основних примiщень ПРУ на одного переховувано-
го приймається 0,6 м2.
Основні примiщення укриттiв обладнуються мiсцями для лежання
та сидiння.
Місця для лежання повиннi складати не менше 15% при одноя-
русному, 20% при двоярусному i 30% при триярусному розташуваннi
нар загальної кiлькостi мiсць в укриттi. Мiсця для лежання слiд
приймати розміром 0,55 х 1,8 м.
Пости медичних сестер слiд передбачати з розрахунку один пост
на 100 хворих середньої важкостi.
2.48 Вимоги до санiтарних вузлiв приймаються згiдно з 2.9
цих норм. Кiлькiсть наземних чаш (унітазів), пiсуарiв та умиваль-
никiв для ПРУ на пiдприємствах i у житлових районах слiд приймати
згiдно з другою графою таблицi 4 цих норм.
Для ПРУ установ охорони здоров'я, якi мають хворих средньої
i легкої важкостi, медичний та обслуговуючий персонал, норми, вка-
занi у поз. I i 2 другої графи таблицi 4, слiд приймати, зменшуючи
у 1,5 раза, а вказанi у поз. З й 4- приймати за третьою графою.
У ПРУ допускається проектувати санiтарний вузол з розрахунку
забезпечення 50% чоловiк. Для решти використання санiтарних приладiв слiд
передбачати у сусiднiх з укриттям примiщеннях.
Площу примiщення для виносної тари слiд приймати не бiльше 1
м2.
2.49 У ПРУ, що мають вентиляцiю з механiчним спонуканням,
слiд передбачати вентиляцiйнi приміщення, розмiри яких визначають-
ся габаритами обладнання i площею, яка необхiдна для його обслуго-
вування.
При ручному приводi вентилятора протипиловi фiльтри повиннi
мати захисний екран, який виключає можливiсть прямого опромiнюван-
ня обслуговуючого персоналу.
Товщина захисних екранiв i стiн вентиляцiйних примiщень, су-
мiжних з примiщеннями для переховуваних, приймається за таблицею
3.
2.50 Примiщення для зберiгання забрудненого вуличного одягу
слiд передбачати при одному з виходів i вiддiляти вiд примiщень
для переховуваних протипожежними перегородками 1 типу.
Загальна площа їх визначається з розрахунку не бiльше 0,07
м2 на людину. Примiщення обладнується лавами, вiшалками.
В укриттях мiсткiстю до 50 чол. замiсть примiщення для заб-
рудненого одягу допускається передбачати влаштування при входах
вiшалок, якi розмiщуються за завiсами.
2.51 Кiлькiсть входiв у ПРУ слiд передбачати в залежностi
вiд мiсткостi згiдно з додатком 1, але не менше двох входiв завши-
ршки 0,8 м.
С.23 ДБН В.2.2-5-97
Таблиця 10
-----------------------------------------------------------------------------------------------------
| ПРИМIЩЕННЯ | Площа примiщень, м2, | |
| | при кiлькостi лiжок (мiсць)| |
| |----------------------------| Додаткові вказівки |
| |200-400 |401-600 |601-1000 | |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
| А. Лiкарнi, клiнiки, госпiталi та | | | | |
| медсанчастини | | | | |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|1.Для розмiщення хворих (на одного | | | | |
| переховуваного): | | | | |
| - тяжкохворих при висотi примiщення | | | | |
| 3 м i бiльше | 1,9 | 1,9 | 1,9 | |
| - тяжкохворих при висотi примiщення | | | | |
| 2,5 м | 2,2 | 2,2 | 2,1 | |
| - одужуючих | 1 | 1 | 1 | |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|2. Операцiйно-перев'язочна | 25 | 30 | 40 |Тiльки у лiкарнях хiрургiчно-|
| | | | |го профiлю |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|3. Передоперацiйно-стерилiзацiйна | 12 | 12 | 24 | |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|4. Процедурна-перев'язочна | 20 | 30 | 40 | - |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|5. Буфетна з примiщеннями для | | | | |
| пiдiгрiву їжi | 20 | 30 | 40 | - |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|6. Пост медичних сестер | 2 | 2 | 2 |Кiлькiсть постiв визначається|
| | | | |у завданні на проектування |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|7. Для розмiщення медичного та обслуго- | | | | |
| вуючого персоналу | | | | |
| (на одного переховуваного) | 0,5 | 0,5 | 0,5 | - |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|8. Санiтарна кiмната (для миття суден, | | | | |
| пелюшок та зберiгання покидькiв) | 10 | 14 | 20 |Тiльки для тяжкохворих |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|9. Окремi примiщення боксiв з тамбуром | | | |Тiльки в iнфекцiйних лiкарнях|
| та санвузлом | 11 | 11 | 11 |Кiлькiсть боксiв визначається|
| | | | |завданням на проектування |
-----------------------------------------------------------------------------------------------------
С.24 ДБН В.2.2-5-97
Продовження табл.10
-----------------------------------------------------------------------------------------------------
| ПРИМIЩЕННЯ | Площа примiщень, м2, | |
| | при кiлькостi лiжок (мiсць)| |
| |----------------------------| Додаткові вказівки |
| |200-400 |401-600 |601-1000 | |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
| Б.Пологовi будинки та дитячi лiкарнi | | | | |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|10. Для розмiщення хворих, вагiтних, | | | |
| породiлей | | |Згiдно з поз. 1 розд. А |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|11. Операцiйно-перев'язочна | 36 | - | - | - |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|12. Передпологова палата | 20 | - | - |Тiльки у пологових будинках |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|13. Пологова палата | 20 | - | - | |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|14. Дитяча кiмната (на кожну дитину) | 0,6 | - | - | - |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|15. Буфетна, пости медичних сестер, | | | |
| примiщення для медичного та | | |Згідно з поз. 5-8 розд. А |
| обслуговуючого персоналу, санiтарна | | | |
| кiмната | | | |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|16. Бiлизняна для дводобового запасу | | | | |
| бiлизни | 6 | - | - | Тiльки у пологових будинках|
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
| В. Лiкувально-оздоровчi заклади | | | | |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|17. Для вiдпочиваючих | | | | |
| (на одного переховуваного) | | | | |
| - дорослого | 0,5 | 0,5 | 0,5 | |
| - дитини | 1 | 1 | 1 | |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|18. Процедурна-перев'язочна: | | | | |
| - дорослого | 20 | 25 | 30 | |
| - дитини | 16 | 20 | 25 | |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|19. Буфетна i пости медичних сестер | | |Згiдно з поз 5 та 6 розд. А |
-----------------------------------------------------------------------------------------------------
С.25 ДБН В.2.2-5-97
Продовження табл. 10
-----------------------------------------------------------------------------------------------------
| ПРИМIЩЕННЯ | Площа примiщень, м2, | |
| | при кiлькостi лiжок (мiсць)| |
| |----------------------------| Додаткові вказівки |
| |200-400 |401-600 |601-1000 | |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|Г. Заклади, якi не мають лiжкового фонду| | | | |
|---------------------------------------------------------------------------------------------------|
|20. Для робiтникiв i службовцiв | | | | |
| (на одного переховуваного) | 0,5 | 0,5 | 0,5 | - |
-----------------------------------------------------------------------------------------------------
С.26 ДБН В.2.2-5-97
При мiсткостi укриття до 50 чол. допускається обладнання од-
ного входу, при цьому другим евакуаційним виходо повинен бути люк
розмiром 0,6 х 0,9 м з вертикальною драбиною або отвiр розміром
0,7 х 1,5 м iз спецiальним пристроєм для виходу.
Загальну ширину входiв для мирного часу у примiщеннях, прис-
тосованих пiд протирадiацiйнi укриття, слiд приймати з розрахунку
не менше 0,6 м на 100 чол., якi працюють у примiщеннях.
Конструктивнi вирiшення
2.52 Зовнiшнi огороджувальнi конструкцiї ПРУ повиннi забез-
печувати захист переховуваних вiд ураження іонiзуючим випромiнюва-
нням при радiоактивному зараженнi мiсцевостi i вiд дiї ударної
хвилi згідно з додатком 1.
Ступінь захисту людей вiд iонiзуючих випромiнювань при радiа-
цiйному зараженнi мiсцевостi слiд визначати розрахунком згiдно з
вказаним у завданнi на проектування коефiцiєнтом захисту ПРУ.
2.53 Прорiзи у зовнiшнiх огороджувальних конструкцiях, якi
не використовуються для входу або виходу з укриття, слiд замурува-
ти пiд час переводу примiщень на режим укриття з урахуванням умо-
ви
f
В = --- < = 0,06 додатка 1.
V
Вага 2 м2 мурування повинна вiдповiдати аналогiчнiй вазi ого-
роджувальних конструкцiй або бути не менше величини, яка
визначається розрахунком по зменшенню випромiнювання з урахуванням
заданого коефiцiєнта захисту укриття.
2.54 Вікна надземних примiщень, якi розташованi за межею зони
дiї ударної хвилi та пристосованi під ПРУ, слiд замуровувати на
висоту не менше 1,7 м вiд вiдмiтки пiдлоги. У верхнiй частинi вiк-
на (прорізу) допускається залишати отвiр заввишки 0,3 м, який по-
винен розташовуватися вище мiсць для лежання не менше як на 0,2
м.
2.55 Для запобiгання отруєнню радiацiйними опадами основних
примiщень укриттiв необхiдно на незамурованих частинах вiкон пере-
дбачати влаштування завiс. В ПРУ слiд передбачати влаштування у
вікнах примiшень, сумiжних з укриттям i розташованих над ним,
пристроїв для навiшування завiс або для встановлення легких навiс-
них вiконниць (щитiв), якi виключають попадання радiоактивних опа-
дiв у вказані примiщення.
2.56 Підвищення захисних властивостей ПРУ, якi розташованi у
пiдвалах, пiд пiдлогами, надземних житлових, громадських та iнших
будинках або спорудах, слiд передбачати шляхом:
- влаштування пристiнних екранiв з каменю або цегли,
укладання мiшкiв з грунтом та iн. бiля зовнiшнiх стiн
надземних примiщень на висоту 1,7 м вiд відмітки
пiдлоги;
- обвалування виступних частин стiн пiдвалiв (льохів)
на повну висоту;
- укладання додаткового шару грунту на перекриття та
встановлення у зв'язку з цим пiдтримуючих прогонiв (ба-
лок) та стоякiв;
С.27 ДБН В.2.2-5-97
- закладання зайвих прорiзiв в огророджувальних конструкці-
ях та встановлення стiнок-екранiв у входах (в'їздах).
Усі перелiченi заходи повиннi проводитись у перiод переводу
примiщень на режим укриття.
Обладнання примiщень фiльтровентиляцiйної та встановлення в
нiй обладнання проводиться завчасно.
2.57 У входах у ПРУ повиннi встановлюватись звичайнi дверi.
При цьому у зонi можливих слабких зруйнувань необхiдно передбачати
засоби для затримування дверного полотна у вiдчиненому положеннi у
момент дії ударної хвилi. Дверi оббиваються покрiвельним залiзом
та ущiльнюються у мiсцях примикання полотна до дверних коробок.
Для запобiгання заносу радiоактивних речовин на входi до укриття
влаштовується пiддон з водою (за можливостi проточною) для
дезактивацiї взуття.
2.58 Для захисту входiв в укриття, розташованих на першому
поверсi будинку або у заглиблених спорудах з заїздом для автотран-
спорту, слiд передбачати стiнки-екрани.
Вага 1 м2 екрана повинна бути не менше ваги 1 м2 зовнiшньої
ї стiни укриття або визначатися за розрахунком на зменшення випро-
мiнювання.
Місце встановлення стiнки-екрана визначається умовами
експлуатацiї, а вiдстань вiд вхiдного прорізу до екрана повинна
бути на 0,6 м бiльше ширини полотна дверей (ворiт).
Розміри стiнки-екрана у планi слiд призначати з умови пос-
лаблення та мінімального попадання через входи випромiнювання у
примiщення.
Висота стiнки-екрана повинна бути не менше 1,7 м вiд вiдмiт-
ки пiдлоги. Допускається влаштування стінки-екрана з місцевих
матеріалiв.
2.59 Захист переховуваних вiд iонiзуючих випромiнювань, що
проникають через входи, допускається також здiйснювати влаштуван-
ням на входах поворотiв на 90 град., при цьому товщина стіни
розташованої проти входу, визначається розрахунком.
З НАВАНТАЖЕННЯ ТА ВПЛИВИ
Навантаження та їх сполучення
3.1 Огороджувальнi та несучi конструкцiї сховищ слiд розрахо-
вувати на особливе поєднання навантажень, що складається з постiйних,
тимчасових навантажень та статичного навантаження еквiвалентного дiї
динамiчного навантаження вiд дiї ударної хвилi (еквiвалентне ста-
тичне навантаження).
Конструкцiї повиннi бути, крiм того, перевiренi розрахунком
з урахуванням найбiльш несприятливих сполучень навантажень або вi-
дповiдних їм зусиль при експлуатацiї примiщень сховищ у мирний
час, а також на виникаючi зусилля та збереження герметичностi схо-
вищ при можливих осiданнях окремих навантажених опор (колон) схо-
вищ вiд експлуатацiйного навантаження надземної частини будинку
або споруди.
3.2 Розрахунковi сполучення навантажень визначаються вiдповi-
дно до вимог дiючих нор по навантаженнях та впливах (СНіП
2.01.07-85 "Навантаження та впливи").
С.28 ДБН В.2.2-5-97
Постiйне навантаження на сховища вiд конструкцiй на верхнiх
поверхах будинкiв або споруд при розрахунку на особливе сполучення
навантажень слiд визначати згiдно з додатком 1.
3.3 При розрахунках на особливе сполучення навантажень роз-
рахункове значення еквiвалентного статичного постiйного та тимча-
сового тривалого навантаження слiд множити на коефiцiєнт сполучен-
ня 1.
При проектуваннi сховищ, якi будуються у сейсмiчних районах,
розрахунок на сейсмiчний вплив не виконується.
Динамiчнi навантаження вiд дiї ударної хвилi
3.4 Динамiчне навантаження на елементи конструкцiй
визначається умовами дiї ударної хвилі на укриття в залежностi вiд
заглиблення їх у грунт та гiдрогеологiчних умов (рисунок 1).
Внимание! Это не полная версия документа. Полная версия доступна для скачивания.
|
|
|||||||||||||||
| Категории документа: | ||||||||||||||||
Читайте также:
|
||||||||||||||||
|
Copyright © 2009-2016 Bud Info. Все права защищены. Disclaimer
|
||||||||||||||||
Схеми прикладання дінамічних
навантажень на конструкції
Приймається одночасне навантаження усiх конструкцiй. При
цьому динамiчне навантаження P приймається рiвномiрно розподiле-
п
ним по площi та прикладеним нормально до поверхнi конструкції.
3.5 Динамiчне вертикальне навантаження Р1 на покриття вбудо-
ваних укриттiв (схеми а-к) при розташуваннi над ними примiщень з
площею прорiзiв у огороджувальних конструкцiях 10% та бiльше або з
легкоруйнiвними конструкцiями окремо розташованих укриттiв та ту-
нелiв аварiйних виходiв слід приймати рiвним тиску по фронту
ударної хвилi ДР вiдповiдно до додатка 1.
Для покриттiв сховищ, вбудованих у цеглянi та панельнi бу-
динки, при розташуваннi нади примiщень з площею прорiзiв у огород-
жувальних конструкцiях менше 10% величину ДР слiд множити на
коефiцiєнт 0,9.
Динамiчне вертикальне навантаження Р на покриття сховищ,
1
розташованих пiд технiчним підвалом (схема к), а також горизонта-
льне навантаження Р на стiни, що вiдокремлюють укриття вiд прими-
4
каючих примiщень пiдвалiв, не захищених вiд ударної хвилi (схема
б), слiд приймати рiвним тиску у фронтi ударної хвилi ДР, помноже-
ному на коефiцiєнт 0,7 при розташуваннi над пiдвалами примiщень з
площею прорiзiв в огороджувальних конструкцiях менше 10% и на
коефiцiєнт 0,8 при площi прорiзiв 10% і бiльше або при розташуван-
нi над пiдвалом (пiдпiллям) примiщень з легкоруйнiвними конструк-
цiями*.
----------------------------
* Тут i далi пiд легкоруйнiвними конструкцiями слiд приймати
зовнiшнi огороджувальнi конструкцiї, вага 1 м2 яких не перевишує 1
кН.
С.29 ДБН В.2.2-5-97
3.6 Динамiчне горизонтальне навантаження Р КПа, яке
передається через грунт на елементи зовнiшнiх стiн (схеми а, в, г,
к), слiд приймати за формулою
P = К ДР, ( 3 )
2 б
де К - коефiцiєнт бiчного тиску, що приймається за таблицею
б 11;
ДР - тиск по фронту ударної хвилi, КПа, приймається згiдно
з додатком 1.
При наявностi даних iнженерних вишукувань слiд приймати К =
б
0,4 для пiскiв з ступенем вологості G < = 0,5 та К = 0,6 для гли-
б
ни з показником текучостi 0,75 < J < 1.
L
Таблиця 11
-------------------------------------------------------------------
| Характеристика грунтiв у вiдповiдностi | |
| з нормами на проектування основ | Коефіцієнт К |
| будинкiв та споруд | б |
|-----------------------------------------------------------------|
|Пiщанi з ступенем вологостi Sг < 0,8; | |
|супiски з консистенцiєю J < 1; | |
| L | |
|суглинки та глини з показниками текучостi | |
|J < 0,75 | 0,5 |
| L | |
|-----------------------------------------------------------------|
|Водонасиченi грунти | |
|(нижче рiвня грунтових вод); | |
|пiски з ступенем вологостi Sг > 0,8; | |
|супiски, суглинки i глини з показниками | |
|текучостi J > 1 | 1 |
| L | |
-------------------------------------------------------------------
3.7 При рiвнi горизонту грунтових вод вище вiдмiтки пiдлоги
укриття (схема е) динамiчне горизонтальне навантаження на елементи
зовнiшнiх стiн, розташованих вище рiвня горизонту грунтових вод
слiд визначати за формулою (3) з коефiцiєнтом К для неводонасиче-
б
грунтiв, помноженому на коефiцiєнт 1,2.
Динамiчне горизонтальне навантаження на стiни, розташованi
нижче рiвня горизонту грунтових вод, слiд визначати за формулою
(3) з коефiцiєнтом К для водонасичених грунтiв.
б
Примiтка. Збiльшення навантажень на зовнiшнi стiни, якi роз-
ташованi нижче рiвня горизонту грунтових вод, враховується
коефiцiєнтом К = 1.
б
3.8 Динамiчне горизонтальне навантаження Р, КПа, на елементи
зовнiшнiх стiн укриття слiд визначати за.формулою
Р = К К ДР, (4)
3 б від
С.30 ДБН В.2.2-5-97
де К - коефiцiєнт, що враховує вiдбиття ударної хвилi за
від
таблицею 12;
К ДР - позначення тi самi, що у формулi (3).
б
Таблиця 12
-------------------------------------------------------------------
|Уклон укосiв обвалування | 1:5 | 1:4 | 1:3 | 1:2 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Коефiцiєнт К | 1,0 | 1,1 | 1,2 | 1,3 |
| від | | | | |
-------------------------------------------------------------------
3.9 Динамiчне горизонтальне навантаження Р для дiлянок зов-
4
нiшнiх стiн, необвалованих та пiдвищених над поверхнею землi, якi без-
посередньо сприймають навантаження вiд ударної хвилі (схема д, ж),
слiд визначати з урахуванням ефекту обтiкання споруди ударною хви-
лею.
При висотi виступних частин стiн укриття над поверхнею землi
1,5 м i менше (схема д) динамічне навантаження слiд визначати:
а) для окремо розташованих та вбудованих укриттiв у будинки,
стiни яких мають площу прорізів 10% i бiльше, за формулою;
2
2,5 ДР
Р = ДР + ---------- ; ( 5 )
4 ДР + 7,2
б) для вбудованих укриттiв у будинки, стiни яких мають площу
отворiв менше 10%, за формулою
2
6 Р
Р = 2 ДР + ----------- , ( 6 )
4 ДР + 7,2
При висотi виступних частин стiн над поверхнею землi бiльше
1,5 м динамiчне навантаження на стіни окремо розташованих та вбу-
дованих укриттiв (схема к) слiд визначати за формулою (6).
Для стiн вбудованих укриттiв, якi знаходяться за огороджува-
льними конструкцiями першого поверху будинку (схеми з, й), динамiчне
навантаження слiд приймати:
- при площi прорiзiв стiн будинку вiд 10 до 50% - за формулою
(5);
- при площi прорiзiв бiльше 50%, а також для стiн укриттiв,
якi знаходяться за легкоруйнiвними конструкцiями,
- за формулою (6);
- при площi отворiв менше 10% - за формулою
2
2,5 Р
1
Р = Р + ----------- , (7)
4 1 Р + 7,2
1
де Р = 0,9 ДР.
1
С.31 ДБН В.2.2-5-97
Динамiчне горизонтальне навантаження Р' , КПа яке
передається крiзь грунт (схеми д, ж, з, й), слiд визначати за фор-
мулою
'
Р К Р , (8)
4 б 4
де К - коефiцiєнт бiчного тиску, який приймається за таблицею
б 11;
Р - навантаження на дiлянки стiн i стiни, не обвалованi
4 грунтом, КПа.
При типовому проектуваннi для вбудованих у першi поверхи ук-
риттiв розрахункове навантаження на стіни слід приймати: для укри-
ттiв, якi знаходяться за цегляними, блочними та панельними огород-
жувальними конструкцiями, - за формулою (5), за легкоруйнiвними
конструкцiями - за формулою (6).
3.10 Динамiчне навантаження Р на суцiльну фундаментну плиту
(схема е) на основi з нескельних грунтів і за умови, що товщина
шару грунту пiд фундаментною плитою дорiвнює або бiльше величини
заглиблення споруди у грунт, слiд приймати рiвною тиску по фронту
ударної хвилi ДР.
При товщинi шару нескельного грунту вiд низу фундаментної
плити до скелi менше величини заглиблення споруди динамiчне наван-
таження Р слiд приймати рiвним величинi тиску у фронтi ударної
5
хвилі ДР, помноженої на коефiцiєнт 1,2.
3.11 Динамiчне вертикальне навантаження на колони, внутрiшнi
та зовнiшнi стiни слiд визначати розрахунком у залежностi вiд пло-
щi навантаження i динамiчного навантаження на покриття, яке
визначається за 3.5 цих норм.
Динамічне навантаження Р на стрiчковi окремо розташованi
7
фундаменти слiд визначати розрахунком в залежності вiд динамiчного
вертикального навантаження на стiни, колони та площi фундаментiв.
3.12 Динамiчне горизонтальне навантаження на дiлянки зовнiш-
нiх стiн укриттiв у мiсцях розташування входів i на першi (зовнiш-
нi) захисно-герметичнi дверi (ворота) слiд визначати в залежностi
вiд типу входу, його розташування i приймати рiвним величинi тиску
у фронтi ударної хвилi ДР, помноженої на коефіцієнт Кв, який
приймається згiдно з таблицею IЗ.
С.32 ДБН В.2.2-5-97
Таблиця 14
-------------------------------------------------------------------
| | | Коефіцієнт К для покриттів сховищ |
| | | д |
| | |-------------------------------------|
|РОЗРАХУНКОВІ| КЛАС |окре- |вбудованих у приміщення|розта-|
| УМОВИ | АРМАТУРНОЇ |мо |з площею отворів, % |шова- |
| | СТАЛІ |роз- |-----------------------|них |
| | |ташо- |менше | 10-50 | більше|під |
| | |ваних | 10 | | 10 |тех- |
| | | |-----------------------|нічни-|
| | | | | | |ми |
| | | | | | |підва-|
| | | | | | |лами |
|-----------------------------------------------------------------|
|Граничний |А-І,А-ІІ,А-ІІІ| | | | | |
|стан | | 1,2 | 1 | 1,1 | 1,2 | 1 |
|першої групи|А-ІY,Вр-І,В-І | | | | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|Граничний |А-І,А-ІІ,А-ІІІ| | | | | |
|стан |А-ІY,Вр-І,В-І | 1,8 | 1,2 | 1,4 | 1,8 | 1,2 |
|другої групи| | | | | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|Примітка 1. Граничний стан першої та другої груп прийнятий |
|згiдно з 4.2 i 4.3 цих норм. |
|Примітка 2. Для покриттiв сховищ, вбудованих у будинки (споруди) |
|з легкоруйнiвними конструкцiями, динамічний коефiцiєнт Кд |
|приймається як для окремо розташованих сховищ. |
|Примітка 3. При типовому проектуваннi вбудованих сховищ площа |
|отворiв у будинках приймається більше 50%. |
-------------------------------------------------------------------
3.17 Вертикальне еквiвалентне статичне навантаження при роз-
рахунку центрально та позацентрово стиснутих (схема б) стоякiв
рам, колон i внутрiшнiх стiн слiд приймати рiвним динамiчному на-
вантаженню визначеному згiдно з 3.12 цих норм та помноженому на
коефiцiєнт динамiчностi Кд , що приймається за таблицею 15.
Примiтка. Для позацентрово стиснутих елементiв залiзобетон-
них конструкцiй першої та другої груп граничного стану це наванта-
ження приймається згiдно з нормами з проектування бетонних та за-
лiзобетонних конструкцiй (СНіП 2.03.01-84).
Таблиця 15
-------------------------------------------------------------------
| УМОВИ РОЗТАШУВАННЯ СХОВИЩ | Коефiцiєнт К для сховищ |
| | д |
| |------------------------------------|
| | вбудованих | окремо |
| | | розташованих |
|-----------------------------------------------------------------|
|1. На основах iз нескельних | | |
| грунтiв при розташуваннi | | |
| фундаменту вище рiвня | | |
| грунтових вод | 1,0 | 1,2 |
|-----------------------------------------------------------------|
|2. На основах iз нескельних | | |
| грунтiв при розташуваннi | | |
| фундаменту нижче рiвня | | |
| грунтових вод | 1,2 | 1,4 |
|-----------------------------------------------------------------|
|3. На скельних основах | 1,4 | 1,8 |
-------------------------------------------------------------------
С.33 ДБН В.2.2-5-97
3.18 Вертикальне еквiвалентне статичне навантаження на зов-
нiшнi стiни вiд дiї ударної хвилi на покриття слiд приймати рiвним
вертикальному динамiчному навантаженню, що визначається за 3.5
цих норм.
Розрахунок кам'яних зовнiшнiх стiн за граничним станом першої
групи, до яких примикають (а не спираються) покриття, проводиться
на поздовжню силу вiд навантаження, яке припадає безпосередньо на
горизонтальний перерiз стiни, i вiд навантаження з примикаючого
покриття завширшки 1 м, яке прикладається на вiдстанi 4 см вiд
внутрiшньої поверхнi стiни.
При розрахунку зовнiшнiх стiн слiд враховувати, що верти-
кальне та горизонтальне еквiвалентне статичне навантаження дiють
одночасно.
3.19 Горизонтальне еквiвалентне статичне навантаження при ро-
зрахунку залiзобетонних згинальних елементiв та позацентрово стиснутих
(схема а) елементiв зовнiшнiх стiн визначають за формулою
q = P К К , ( 9 )
е м а к с д о
де Р - динамiчне горизонтальне навантаження, КПа, яке
макс визначається згiдно з 3.5-3.9 цих норм;
К - коефiцiєнт динамiчностi, який приймається при
д розрахунку на згинальний момент за таблицею 16,
а при розрахунку на поперечну силу - згiдно з
тiєю самою таблицею, але зi збiльшенням на 10%;
К - коефiцiєнт, який враховує збiльшення тиску на
о стiни за рахунок горизонтальної складової масо-
вої швидкостi часток грунту, затухання хвилi
стиску з глибиною i зниження тиску за рахунок руху
споруди та
деформацiї стiн. Для заглиблених та
обвалованих стін значення коефіцієнта К прийма-
о
ється рівним 0,8 при розрахунку за граничним ста-
ном першої групи та 1 - за граничним станом другої
групи. Для необвалованих стін і стін, які розташо-
вані у водонасичених грунтах, коефіцієнт К
о
приймається рівним 1.
С.34 ДБН В.2.2-5-97
Таблиця 16
--------------------------------------------------------------------
| | | Коефіцієнт К для стін |
|РОЗРАХУНКОВI| КЛАС | д |
| УМОВИ | АРМАТУРНОЇ |--------------------------------------|
| | СТАЛІ |заглиб-|cумі- |які знаходяться всере-|
| | |лених, |щених |дині приміщень з пло- |
| | |обвало-|з зов- |щею отворів, % |
| | |ваних |нішні- | (схеми ж,з) |
| | |та та- |ми |----------------------|
| | |ких,що |стіна- |менше | 10-50 |більше|
| | |прими- |ми пер-| 10 | | 10 |
| | |кають |шого | | | |
| | |до при-|або цо-| | | |
| | |міщень |кольно-| | | |
| | |підва- |го по- | | | |
| | |лів |верхів | | | |
| | |(схеми |(схеми | | | |
| | |а,б,в, | ж,з) | | | |
| | |г,е,к) | | | | |
|------------------------------------------------------------------|
| | | | | | | |
|Граничний |А-І,А-ІІ,А-ІІІ| | | | | |
|стан першої |А-ІY,Вр-І,В-І | 1 | 1,3 | 1 | 1,1 | 1,3 |
|групи | | | | | | |
| | | | | | | |
|Граничний |А-І,А-ІІ,А-ІІІ| | | | | |
|стан другої |А-ІY,Вр-І,В-І | 1,2 | 1,7 | 1,2 | 1,4 | 1,7 |
|групи | | | | | | |
|------------------------------------------------------------------|
|Примiтка 1. Для стiн сховищ, якi знаходяться всерединi примiщень |
|з легкоруйнiвними конструкцiями, коефiцiєнти динамiчностi К |
| д |
|приймаються тi самi, що i для стiн сховищ, якi знаходяться всере-|
|динi примiщень з площею отворiв бiльше 50%. |
|Примiтка 2. При типовому проектуваннi вбудованих у перший поверх |
|сховищ площу отворiв у спорудах слiд приймати бiльше 50%. |
--------------------------------------------------------------------
3.20 Горизонтальне еквiвалентне статичне навантаження на по-
зацентрово стиснутi (схема б) залізобетоннi стiни, а також на
кам'янi стiни слiд приймати:
- для обвалованих стiн та стiн, якi примикають до примiщень
пiдвалiв, не захищених вiд ударної хвилi, - рiвним динамiч-
ному навантаженню, що визначається за 3.5-3.8 цих норм, з
коефіцiєнтом динамiчностi К , що дорiвнює 1;
д
- для стiн, розташованих нижче рiвня грунтових вод (схема е),
та необвалованих стiн (схема д, з, и), - рiвним динамiчному
навантаженню, яке визначається за 3.7 й 3.9 цих норм, пом-
ноженому на коефiцiєнт динамiчностi К = 1,7, для кам'яних
д
стiн без поздовжньої арматури К = 2.
д
3.21 Вертикальне еквiвалентне статичне навантаження на
стрiчковi та окремо розташованi фундаменти слiд приймати рiвним
динамiчному навантаженню, яке визначається згiдно з 3.11 цих норм
помноженому на коефiцiєнт динамiчностi К , визначений згiдно з та-
д
бицею 15.
С.35 ДБН В.2.2-5-97
При розрахунку суцiльних фундаментних плит вертикальне еквi-
валентне статичне навантаженняд приймати рiвним динамiчному нава-
нтаженню, яке визначається за 3.10 цих норм, помноженому на коефі-
цієнт динамiчностi К , який приймається згiдно з таблицею 17.
д
Таблиця 17
-------------------------------------------------------------------
|Умови розмiщення фундаментної | Коефiцiєнт К для сховищ |
| плити | д |
| |---------------------------------|
| | вбудованих | окремо розташо- |
| | | ваних |
|-----------------------------------------------------------------|
|1. На нескельних грунтах при | | |
| розрахунку за граничним | | |
| станом першої групи | 1 | 1 |
|-----------------------------------------------------------------|
|2. На водонасичених грунтах при| | |
| розрахунку за граничним | | |
| станом другої групи | 1,2 | 1,2 |
|-----------------------------------------------------------------|
|3. На скельних грунтах | 1 | 1 |
-------------------------------------------------------------------
3.22 Оголовки аварiйних виходiв, пiднесених над поверхнею
землi, слiд розраховувати на горизонтальне еквiвалентне статичне
навантаження, яке дорiвнює тиску у фронтi ударної хвилi ДР, помно-
женому на коефiцiєнт динамiчностi К = 2.
д
При розрахунку оголовкiв на зсув та перекидання динамiчне на-
вантаження слiд приймати рiвним
- на стiну, повернуту до вибуху, - за формулою (5);
- на тильну стiну - 1,3 ДР;
- на покриття та боковi стiни - 1,25 ДР.
3.23 Еквівалентне статичне навантаження на зовнiшнi стiни у
мiсцях розташування входiв, на стiни тамбурів-шлюзів i тамбурiв,
на огороджувальнi конструкцiї аварiйних виходiв та захисно-герме-
тичнi двері слід приймати рiвним динамiчному навантаженню, яке
визначається згiдно з 3.12, 3.13, 3.14, 3.15 (цих норм помноженому
на коефiцiєнт динамiчностi К згiдно з таблицею 18.
д
Для огороджувальних конструкцiй аварiйних виходiв наскрiзного
та тупикового типiв коефiцiєнт динамічності слiд приймати К = 1,3.
д
С.36 ДБН В.2.2-5-97
Таблиця 18
-------------------------------------------------------------------
| | Коефіцієнт динамічності К для |
| | д |
| | елементів входу |
| ВХОДИ |-------------------------------------------|
| | стін в | стін | стін | захисно- |
| | місцях | тамбурів-| тамбурів| герметич-|
| | прими- | шлюзів | | них |
| | кання | | | дверей |
| | входів | | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|1. З підвалів не за- | | | | |
| хищених вiд удар- | | | | |
| ної хвилі, та з | | | | |
| приміщень першого | | | | |
| поверху з площею | | | | |
| отворів менше 10% | 1,2 | 1,2 | 1 | 1,3 |
|-----------------------------------------------------------------|
|2. Наскрізний з пере-| | | | |
| критою дiлянкою | | | | |
| проти вхідного от-| | | | |
| вору | 1,7 | 1,3 | 1,1 | 1,8 |
|-----------------------------------------------------------------|
|3. З приміщень першо-| 1,2 | 1,2 | 1 | 1,3 |
| го поверху у схо- | ------ | ----- | ----- | ------ |
| вище | 1,6 | 1,3 | 1 | 1,7 |
|-----------------------------------------------------------------|
|4.Із сходових кліток | 1,4 | 1,2 | 1 | 1,5 |
| при входi у сходову| ----- | ----- | ----- | ----- |
| клітку з вулиці | 1,7 | 1,3 | 1,1 | 1,8 |
|-----------------------------------------------------------------|
|5.Із сховищ кліток з | | | | |
| площею отворів мен-| | | | |
| ше 10% при вході у | 1,4 | 1,2 | 1 | 1,5 |
| сходову клітку з | | | | |
| вулиці | | | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|6.Тупиковий без ого- | | | | |
| ловка або з легким | | | | |
| (що руйнується) | 1,7 | 1,3 | 1,1 | 1,8 |
| павільйоном | | | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|7.У піднесених над | | | | |
| поверхнею відкритих| | | | |
| зовнішніх стінах, а| 1,6 | 1,3 | 1 | 1,7 |
| також вхід з апаре-| | | | |
| ллю | | | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|8.Аварійний вихiд з | | | | |
| вертикальною шахтою| 1,7 | - | 1,1 | 1,8 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Примітка. Над рискою наведенi данi для елементiв входiв у |
|примiщення першого поверху та сходовi клітки з площею отворiв вiд|
|10 до 50%, пiд рискою - з площею отворiв бiльше 50%, а також для |
|елементів входів до приміщень з легкоруйнiвними конструкцiями. |
-------------------------------------------------------------------
С.37 ДБН В.2.2-5-97
3.24 Закладні деталi для закрiплення дверей i вiконниць пови-
ннi розраховуватися на еквiвалентне статичне навантаження, прикла-
дене перпендикулярно до площини стiни та спрямоване у бiк, проти-
лежний дії хвилi. Величину цього еквiвалентного статичного наван-
таження слiд приймати для сховищ ІІ та ІІІ класiв 0,025 МПа
(0,25 кгс/см2), для сховищ IV класу - 0,015 МПа (0,15 кгс/см2).
Внутрішні стіни розширювальних камер, розташованих за проти-
вибуховими пристроями, повиннi розраховуватись на еквiвалентне
статичне навантаження, що дорiвнює 0,02 МПа (0,2 кгс/см2 ), неза-
лежно класу сховища.
3.25 Стіни вiдкритих дiлянок та пiдхiднi тунелi входiв на
дiю динамiчного навантаження не розраховуються, вони перевiряються
розрахунком на дiю експлуатацiйного навантаження та навантаження
від ваги грунту.
Зроблені у входах наскрiзного типу перекриття слiд розрахову-
вати на навантаження, прикладене знизу та яке дорiвнює значенню ти-
ску у фронтi ударної хвилi, помноженому на коефiцiєнт 0,2. Крiм
того, перекриття слід перевiряти розрахунком на навантаження вiд
зруйнувань вище розташованих конструкцій, яке дорівнює 0,03 МПа
(0,3 кг/см2).
3.26 Тунелi аварiйних виходiв та входiв, сумiщених з аварiй-
ними виходами, на дiлянках вiд гирла до захисно-герметичних дверей
(вiконниця) або противибухового пристрою слiд розраховувати на
два випадки:
- навантаження тiльки зовнi;
- результуюче - навантаження зовнi та зсередини.
Величини еквiвалентних статичних навантажень зовнi визначаю-
ться за 3.16-3.20, а зсередини - за 3.22 цих норм. При цьому для
тунелiв, розташованих у грунтi, необхiдно враховувати пасивний
опір грунту.
3.27 Еквiвалентне статичне навантаження на конструкцiї ПРУ
слiд приймати згiдно з додатком 1.
4 РОЗРАХУНОК БЕТОННИХ I ЗАЛIЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦIЙ
4.1 Розрахунок бетоних i залiзобетонних конструкцiй сховищ
слiд проводити вiдповiдно до вимог СНіП 2.03.01-84, основних поло-
жень проектування будiвельних конструкцiй i основ, а також СНіП
2.01.07-85 "Навантаження та вплив" та цих норм.
Характеристика граничних станiв
4.2 Розрахунок конструкцiй сховищ на силовi впливи прово-
диться за методом граничних станiв за втратою несучої спроможностi
(граничний стан першої групи) i повинен забезпечувати вiд:
- руйнування окремих елементiв конструкцiй у найбiльш
напружених перерiзах;
- втрати стiйкостi форми окремими елементами конструкцiй;
- руйнування конструкцiй при сумiснiй дiї силових факторiв
та несприятливих впливiв зовнiшнього середовища.
4.3 Розрахунок несучих конструкцiй захисних споруд повинен
виконуватись з урахуванням пружно-пластичних властивостей матерiа-
лiв - граничний стан першої групи (СНіП 2.03.01-84, п. 1.10).
С.38 ДБН В.2.2-5-97
Граничний стан конструкцiй першої групи в пружно-пластичнiй
стадiї характеризується початком руйнування бетону стиснутої зони
у найбiльш напружених перерiзах, розтягнута арматура при цьому
перебуває у стадiї розвитку непружних (пластичних) деформацiй.
Допускається виникнення залишкових перемiщень та наявнiсть у бето-
нi розтягнутої зони розкриття трiщин. За граничним станом першої
групи розраховуються елементи основних несучих i огороджувальних
конструкцiй сховищ, тунелi аварiйних виходiв.
Граничний стан конструкцiй другої групи за пружною стадiєю
роботи арматури характеризується досягненням у розтягнутiй армату-
рi напружень, якi дорiвнюють розрахунковому динамiчному опору ар-
матури, при цьому напруження у бетонi стиснутої зони, як правило,
менше розрахункового динамiчного призмового опору бетону.
Розрахунок залiзобетонних конструкцiй за граничним станом
другої групи забезпечує вiдсутнiсть у них залишкових деформацiй.
За граничним станом другої групи слiд розраховувати конструкцiї
сховищ, розташованих у водонасиченому грунтi.
4.4 Граничний стан першої та другої груп шарнiрно обпертих
згинальних та позацентрово стиснутих елементiв нормується величи-
ною К, що дорiвнює вiдношенню прогину (перемiщення) конструкцiї,
який досягає до моменту f , граничного стану f до величини пруж-
i max
ного прогину (перемiщення конструкцiї f , при якому напруження в
o
арматурi разтягнутої зони досягає значення розрахункових динамiч-
них опорiв.
Для елементiв, якi розраховуються за граничним станом першої
групи, слiд приймати К = 3 та додержуватись умови f < f ,
i max
а для елементiв, якi розраховуються за граничним станом другої
групи,- К = 1 та додержуватись умови f < f .
i o
Величини прогинiв конструкцiй визначаються:
а) пружний прогин згинальних елементiв f , при якому напру-
о
д
ження у стиснутiй зонi досягає значень R , - за формулою
s
д д 2
R 0,003М SI
s р o
f = ( ----- + ------------ ) ------ , см; (10)
o д
Е М h
s max o
б) граничний прогин f , при якому починається роздрiбнення
max
бетону на верхнiй гранi стиснутої зони балочних елементiв, - за
форомулою
д
0,003 0,75 R
s 2
f = --------- ----------- SI см; (11)
max д o'
h ( м-м') R
o s
С.39 ДБН В.2.2-5-97
'
в) граничний вигин f , при якому починається руйнування
max
стиснутої зони позацентрово стиснутих елементiв, - за формулою
д
0,003 х 0,75 R b
' s 2
f = ------------------------ SI , см (12)
max д д ' o
N + R A - S A
s s sc sc
д
де R , R - розрахунковий динамiчний опiр арматури розтягу
s sc
(стиску), МПа (кгс/см2);
д
R - розрахункова динамiчна призмова мiцнiсть бетону,
b МПа (кгс/см2);
Е - модуль пружностi арматури, МПа (кгс/см2 );
s
'
A , А - площi розтягнутої (стиснутої) арматури, см2;
s sc
'
м , м - коефiцiєнти армування перерiзу розтягнутої
(стиснутої) арматури;
'
а - вiдстань вiд рiвнодiючої зусилля у стиснутiй
арматурi до ближньої гранi перерiзу, см;
h - робоча висота перерiзу, см;
o
l - розрахункова довжина елементiв, см;
o
b - ширина прямокутного перерiзу, см;
N - поздовжнє стиснуте зусилля, Н (кгс);
S - коефiцiєнт, який залежить вiд схеми завантажен-
ня елементiв та умов на опорах, що приийма-
ється згiдно з додатком 5;
д
М - згинальний момент, при якому напруження в арма-
р д
турi досягає R , який визначається за формулою
s
д д д ' д д '
М = А R (h - 0,5 х ) + А х R (0,5 х - а ), (IЗ)
max s s o s sc
С.40 ДБН В.2.2-5-97
д
A х R
д s s
де х = ---------- ;
д
b х R
b
д
М - максимальний згинальний момент 10 Нм (кгс-м), який
max сприймається нормальним перерiзом за умови
д д
Z = Z
R
i визначається для прямокутного перерiзу за вира-
зом
д 2 д
зом М х = 0,5Ьh R , 10, Н7м (кгс/м).
max о b
4.5 Граничний стан першої групи елементiв з затисненими опо-
рами або нерозрiзних згинальних та позацентрово стиснутих елемен-
тiв нормується величиною кута розкриття трiщин у шарнiрi
пластичності,яка визначається за формулою
0,003
Ф = 0,035 + --------- . (14)
imax Z
д
д д
При Z < 0,02 Ф Ф приймається рiвним 0,2 рад.,
іmax
д
де Z - вiдносна висота стиснутої зони бетону, яка визна-
чається за формулами:
для згинальних елементiв
д
R
д s (15)
Z = м --------- ;
д
R
b
для позацентрово стиснутих елементiв
д
R N
д s (16)
Z = м --------- + ---------
N д д
R bh R
b o b
С.41 ДБН В.2.2-5-97
м - коефiцiєнт армування перерiзу розтягнутої зони, який
визначається за формулою
A
s
м = -------- ( 17 )
bh
o
Мiцнiсть елемента при роботi його у пружно-пластичнiй стадiї
(граничний стан першої групи) забезпечується за умови
Ф < = Ф
i imax ( 18 )
де Ф - величина кута розкриття трiщин у шарнiрi пластич-
imax ностi вiд розрахункового навантаження із
врахуванням коефiцiєнта динамiчностi з перемiщення.
С.42 ДБН В.2.2-5-97
Таблиця 19
--------------------------------------------------------------------------------------------------------
| Вплив на опiр |Розрахунковий опiр бетону та початковi модулi пружностi при класi бетону |
| | за мiцнiстю на стиск, МПа (кгс/см2) |
| |-----------------------------------------------------------------------------|
| | В15 | В20 | В25 | ВЗО | В35 | В40 | В45 | В50 | В55 | В6О |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------|
|Стиск осьовий | 8,5 | 11,5 | 14,5 | 17,5 | 19,5 | 22,0 | 25,0 | 27,5 | 30,0 |33,0 |
|(призмова мiцнiсть) |(86,7) | (117) | (148) | (173) | (199) | (224) | (225)| (280) |(306) |(336) |
|R , МПа (кгс/см2) | | | | | | | | | | |
| b | | | | | | | | | | |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------|
|Розтяг осьовий | 0,75 | 0,90 | 1,05 | 1,20 | 1,30 | 1,40 | 1,45 | 1,55 | 1,60 | 1,65 |
|R , МПа (кгс/см2) |(7,65) |(9,18) | (10,7)| (12,2)| (13,3)| (14,3)|(14,8)| (15,8)|(16,3)|(16,8) |
| bt | | | | | | | | | | |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------|
|Модуль пружностi бетону | 23,0 | 27,0 | 30,0 | 32,5 | 34,5 | 36,0 | 37,5 | 39,0 | 39,5 | 40,0 |
|природного твердiння, | ---- | ---- | ----- | ---- | ---- | ---- | ---- | ----- | -----| ----- |
|МПа (кгс/см2) | 235 | 275 | 306 | 331 | 362 | 367 | 382 | 398 | 403 | 408 |
| -3 | | | | | | | | | | |
|Е х 10 | | | | | | | | | | |
| b | | | | | | | | | | |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------|
|Модуль пружностi бетону,| 20,5 | 24,5 | 27,0 | 29,0 | 31,0 | 32,5 | 34,5 | 35,0 | 35,5 | 36,0 |
|що пiддавався тепловiй | (209) | (245) | (275) | (296) | (316) | (332) | (347)| (357) | (362)| (367) |
|обробцi при атмосферному| | | | | | | | | | |
|тиску, МПа (кгс/см2) | | | | | | | | | | |
| -3 | | | | | | | | | | |
|Е х 10 | | | | | | | | | | |
| b | | | | | | | | | | |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------|
|Примiтка. Модуль пружностi бетону, який пiддавався тепловiй обробцi при атмосферному тиску, |
| приймається рiвним 0,9 Е . |
| b |
--------------------------------------------------------------------------------------------------------
С.43 ДБН В.2.2-5-97
Матеріали та їх розрахунковi характеристики
Бетон
4.6 Для збiрних i монолiтних бетонних i залiзобетонних кон-
струкцiй сховищ повинен прийматися важкий бетон середньої щiльнос-
тi бiльше 2000 кг/м3 класу не нижче В 15, а для колон i ригелiв -
не нижче В 22,5.
Бетоннi блоки для стiн заввишки 2,4 м слiд передбачати класу
не нижче В 12,5. Розчин для замурування швів збiрних залiзобетон-
них конструкцiй приймати класу не нижче В 12,5, а для кладки стiн
- не нижче М 50.
4.7 При розрахунках конструкцiй захисних споруд на еквiва-
лентнi статичнi навантаження нормативний опір бетону осьовому сти-
ску призм (призмова мiцнiсть) R та опiр осьовому розтягу R
b bt
приймаються у вiдповiдностi з вимогами СНіП 2.03.01-84 з проекту-
вання бетонних та залiзобетонних конструкцій. При цьому коефiцiєн-
ти безпеки по бетону при стиску Y та розтягу Y дорiвнюють:
bc bt
Y = 1,3 та Y = 1,5 (СНіП 2.03.01-84, таблиця 11).
bc bt
4.8 Розрахунковi динамiчнi опори бетону у проектованих кон-
струкцiях захисних споруд слiд приймати рівними розрахунковим опо-
рам бетону при розрахунку на еквiвалентнi статичнi навантаження
відповідно до таблицi 19, помноженим на коефiцiєнт динамiчного
змiцнення бетону, що дорiвнює:
д
- при розрахунку за граничним станом першої групи Y = 1,2;
b
д
- при розрахунку за граничним станом другої групи Y = 1,3.
b
4.9 Розрахунковi опори бетону, вказанi у таблицi 19, слiд
множити на коефiцiєнти умов роботи, які приймаються за таблицею 20.
Таблиця 20
-------------------------------------------------------------------
|Фактори, якi обумовлюють введення | Коефiцiєнти умов роботи |
|коефііцієнтів умов роботи бетону | бетону |
| |-----------------------------|
| | умовні | величини |
| | позначення | коефіцієнтів |
|-----------------------------------------------------------------|
|1. Померемiнне заморожування та | | |
| розморожування при експлуатації | | |
| конструкцiй у водонасиченому | | |
| станi та розрахунковiй зимовiй | | |
| температурi зовнiшнього повiтря:| | |
| | | |
| нижче мiнус 20 до мiнус 40 | Y | 0,85 |
| 40 град. С включно | b6 | |
| | | |
-------------------------------------------------------------------
С.44 ДБН В.2.2-5-97
Продовження табл. 20
-------------------------------------------------------------------
|Фактори, якi обумовлюють введення | Коефiцiєнти умов роботи |
|коефііцієнтів умов роботи бетону | бетону |
| |-----------------------------|
| | умовні | величини |
| | позначення | коефіцієнтів |
|-----------------------------------------------------------------|
| нижче мiнус 5 до мiнус 20 | Y | 0,9 |
| 20 град.С включно | Ь6 | |
| | | |
| мінус 5 град.С i вище | Y | 0,95 |
| | b6 | |
|-----------------------------------------------------------------|
|2. Поперемiнне заморожування та | | |
| розморожування в умовах | | |
| експлуатацiї конструкцiй при | | |
| епiзодичному водонасиченнi при | | |
| розрахунковiй зимовiй температу-| | |
| рi зовнiшнього повiтря: | | |
| | | |
| мінус 40 град.С i вище | Y | 1 |
| | b6 | |
|-----------------------------------------------------------------|
|3. Бетонні конструкцiї | Y | 0,9 |
| | b9 | |
-------------------------------------------------------------------
4.10 Розрахунковий динамiчний опiр бетону зрiзу слiд приймати
рiвним розрахунковому опору бетону осьовому стиску (призмова мiц-
нiсть) R вiдповiдно до таблицi 19, помноженому на коефiцiєнт
b
0,25.
Арматура
4.11 Вибiр арматурних сталей для залiзобетонних конструкцiй
сховищ повинен провадитись з урахування вимог СНіП 2.03.01-84 на
проектування бетонних та залiзобетонних конструкцiй та згiдно з
таблицею 21 цих норм.
Для закладних деталей та з'єднувальних накладок повинна зас-
тосовуватись прокатна вуглецева сталь класу С38/23 вiдповiдно до
норм на проектування сталевих конструкцiй. При цьому коефiцiєнт
зміцнення сталi слiд приймати Y = 1,4 i коефiцiєнт умов роботи
s3
Y = 1,1.
s1
С.45 ДБН В.2.2-5-97
Таблиця 21
-------------------------------------------------------------------
| Призначеннння арматури |Ступінь | Клас арматури |
| |застосування | |
|-----------------------------------------------------------------|
|1. Поздовжня робоча розтягнута|Рекомендується| А-ІІІ, А-ІY |
| та стиснута арматура, яка |Допускається | А-ІІ |
| визначається розрахунком | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|2. Поздовжня робоча стиснута |Рекомендується| А-ІІІ, А-ІY |
| арматура, яка визначається |Допускається | А-ІІ |
| розрахунком | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|3. Поперечна арматура, яка |Рекомендується| А-ІІІ, А-ІІ |
| визначається розрахунком |Допускається | А-І |
|-----------------------------------------------------------------|
|4. Конструктивна арматура |Рекомендується| А-І, Вр-І |
| |Допускається | А-II, В-I |
| | |(при вiдсутностi |
| | | Вр-І) |
-------------------------------------------------------------------
4.12 При розрахунку залiзобетонних конструкцiй сховищ на ек-
вiвалентнi статичнi навантаження (за граничним станом першої гру-
пи) розрахунковi опори робочої стержньової гарячекатаної арматури
класiв А-I, А-II i А-III, яка призначається для перерiзiв елемен-
тiв, слiд приймати чисельно рiвними нормативним опорам арматурних
сталей вiдповiдно до норм з проектування бетонних та залiзобетон-
них конструкцiй, з урахуванням коефiцiєнта надiйностi по арматурi
Y , рiвного 1. Розрахунковий опір арматурної сталi класу А-IY та
s
дротяної арматури класу Вр-I визначається за нормативним опором
урахуванням коефiцiєнта надiйностi по арматурi Y , рiвного 1,1.
s
д д д
4.13 Розрахунковi динамiчнi опори арматури R , R , R
s sw sc
слід визначати за розрахунковими опорами, вказаними в таблицi 22
(СнiП 2.03.01-84, стор. 25), помноженими на коефiцiєнти динамiч-
ного змiцнення арматурної сталi, якi наведені у таблицях 23, 29
(СнiП 2.03.01-84, сторiнки 25 та 28).
Розрахунковi опори арматури класiв А-I, А-II та А-III за та-
блицею 22 при розрахунку конструкцій на вигин слiд множити на
коефiцiєнт умов роботи Y , що дорiвнює 1,0.
s4
Розрахунок залiзобетонних елементiв
4.14 Розрахунок залiзобетонних елементiв укриттiв повинен ви-
конуватись згiдно зi СнiП 2.03.01-84.
4.15 При використаннi у захисних спорудах попередньо напру-
жених залiзобетонних конструкцій граничне зусилля, яке вiдповiдає
розрахунковим динамiчним характеристикам матерiалiв при розрахунку
на еквiвалентнi статичнi навантаження, повинно мати величину, яка
викликає виникнення трiщин в укриттях, бiльше на 25%.
С.46 ДБН В.2.2-5-97
У попередньо напружених конструкцiях, якi використовуються
для сховищ, не дозволяється використовувати арматуру, для якої вi-
дносне подовження при розривi менше 4%. Попередньо напружені
конструкцiї, у яких арматура не має зчеплення з бетоном, викорис-
товувати в укриттях не допускається.
Позацентрово стиснутi та згинальнi елементи
4.16 Розрахунок позацентрово стиснутих та згинальних елемен-
тiв на дiю стискальної поздовжньої сили провадиться вiдповiдно до
вимог СНіП 2.03.01-84.
4.17 Розрахунок з мiцностi перерiзiв згинальних елементiв,
похилих до поздовжньої осi елемемента, виконується згiдно зi СНіП
2.03.01-84.
4.18 Використання згинальних елементiв без поперечної армату-
ри у конструкцiях сховищ не допускається.
У протирадiацiйних укриттях елементи без поперечної арматури
слiд розраховувати вiдповiдно до вимог норм з проектування бетонних
i залiзобетонних конструкцiй згiдно зi СНіП 2.03.01-84 з урахуван-
ням додаткових навантажень.
4.19 Розрахунок на продавлювання виконується згiдно зi СНіП
2.03.01-84.
4.20 При встановленнi значення F продавлюючої сили у межах
пiрамiди продавлювання поперечної арматури розрахунок повинен про-
вадитись за умов:
(19
д
F <= R х А , т.с.; ( 19 )
sw sw
д
F < = 1,4 R х U х h , т.с., ( 20 )
bt m o
де А - сумарна площа перерiзу поперечної арматури, яка
sw перетинає боковi поверхнi пiраміди
продавлювання;
д
R - розрахунковий динамiчний опiр поперечної арматури;
sw
U - середнє арифметичне значення величини верхньої та
m нижньої основ пiрамiди, яка утворилася при про-
давлюванні у межах робочої висоти перерiзу h ,
o
cм.
Вказані вимоги розповсюджуються на плити завтовшки не менше
20 см, а також на стрiчковi та стовпчасті фундаменти, у пазах яких
замуровуються збiрнi стiновi панелi та колони.
С.47 ДБН В.2.2-5-97
При цьому розрахунок на продавлювання слiд вести виходячи з
можливостi продавлювання залiзобетону, розташованого нижче дна
стаканного або паза стрiчкового фундаменту.
Поперечна арматура, яка встановлюється у плитних елементах у
зонi продавлювання, повинна мати достатнє анкерування на кiнцях.
Крiм того, повинна бути забезпечена передача поперечного зусилля з
поздовжньої арматури на хомути. Ширина зони встановлення хомутiв
повинна бути не менше 1,5 висоти перерізу.
4.21 Розрахунок на сколювання виконується за СНіП 2.03.01-84.
Нерозрiзнi збiрно-монолiтнi згинальні конструкцiї над монолiтними
опорами повиннi бути перевiренi розрахунком на сколювальнi напру-
ження, якi виникають на поверхнi контакту матерiалiв, за формулою
Q
t = ---------- , МПа (кгс/см2). ( 21 )
0,9 bh
o
Граничне значення цих напружень знаходиться з виразу
д
t = 0,25 R х w, МПа ( кгс/см2) ( 22 )
max b
де Q - поперечна сила у перерiзу елемента, що
розглядається, 10 (т.с.);
w - коефiцiєнт, що враховує ступiнь шорсткостi поверхнi
збiрного елемента згiдно з таблицею 22.
Таблиця 22
-------------------------------------------------------------------
|Характеристика шорсткостi поверхнi | Значення коефiцiєнта W |
| бетону | |
|-----------------------------------------------------------------|
|1. Гладка (загладжена) поверхня | 0,45 |
|-----------------------------------------------------------------|
|2. Поверхня з природною шорсткiстю | 0,60 |
|-----------------------------------------------------------------|
|3. Поверхня з наявнiстю мiсцевих | |
| заглиблень (1,5х1,5х1,0 см) | |
| з кроком 10 х 10 см | 0,65 |
|-----------------------------------------------------------------|
|4. Поверхня з утопленим щебенем | |
| розмiром 20-40 мм через 50-70 мм | |
| у свіжокладений бетон | 0,80 |
|-----------------------------------------------------------------|
|5. Поверхня свiжоукладеного бетону | |
| збiрного елемента,оброблена 15 | |
| %-вим розчином сульфiтно-спиртової| |
| барди з наступним видаленням | |
| знетужавленого шару бетону пiско- | |
| струминним апаратом | 1,0 |
-------------------------------------------------------------------
С.48 ДБН В.2.2-5-97
Коли t < t то слiд передбачати випуски поперечної арматури
max
із збiрного елемента у шар монолітного бетону нормально до повер-
хнi i в кiлькостi, яка визначається розрахунком на поперечну силу.
5 РОЗРАХУНОК СХОВИЩ З КАМ'ЯНИХ ТА IНШИХ МАТЕРIАЛIВ, ОСНОВ
І ФУНДАМЕНТIВ З ПАЛЬ
Розрахунок сховищ з камяних та iнших матерiалiв
5.1 У кам'яних та армокам'яних конструкцiях слiд застосову-
вати матерiали з проектними марками за міцністю на стиск не нижче:
цегла - М 100, бутовий камiнь - М 150, розчин для кладки - М 50.
5.2 Розрахунковi динамiчнi опори кладки з кам'яних матерiалiв
у конструкцiях слiд приймати такими, що дорiвнюють опорам згiдно з
нормами на проектування кам'яних та армокам'яних конструкцій, пом-
ноженим на коефiцiєнт динамiчного змiцнення К = 1,2 (СНіП
у
ІІ-22-81).
5.3 Розрахунковi динамiчнi опори для листового та профiльно-
го прокату у конструкцiях слiд приймати такими, що дорiвнюють роз-
рахунковим опорам згiдно з нормами на проектування сталевих конст-
рукцій, помноженим на коефiцiєнт К = 1,4 та коефiцiєнт умов ро-
у
боти m = 1,1.
При розрахунку зварних з'єднань сталевих конструкцiй
коефiцiєнт динамiчного змiцнення К слiд приймати рiвним 1.
у
5.4 Розрахунковi динамiчнi опори для деревини, яка
використовується у конструкцiях, слiд приймати такими, що дорiвню-
ють розрахунковим опорам згiдно з нормами на проектування де-
рев'яних конструкцiй, помноженим на коефiцiєнт динамiчного змiцне-
ння К = 1,4.
у
5.5 Розрахунок елементiв кам'яних та армокам'яних конструкцiй
слiд проводити за граничними станами першої групи у вiдповiдностi
з вимогами норм з проектування кам'яних та армокам'яних конструк-
цiй (СНіП ІІ-22-81).
Розрахунок стiн з кам'яних матерiалiв при е <= 0,7 у проводи-
о
ться без перевiрки розтягнутої зони на розкриття трiщин. При цьому
найбiльша величина ексцентриситету е за розрахунком несучої
о
спроможностi повинна задовольняти умови при розрахунку вiдповiдно:
- граничного стану першої групи е < = 0,95у;
о
- другої групи е < = 0,8у,
o
де у - вiдстань вiд центра тяжiння перерiзу елемента до краю
перерiзу у бiк ексцентриситету, см.
При забезпеченнi сумiсної роботи кам'яної кладки та залiзо-
бетону розрахунок конструкцiй слід проводити за методикою, яка на-
ведена у додатку 11.
С.49 ДБН В.2.2-5-97
Розрахунок основ та фундаментiв
5.6 Розрахунок основ сховищ повинен проводитись у вiдповiдно-
стi з вимогами норм з проектування основ будинкiв та споруд (СНіП
2.02.01-83).
Розрахунок основ сховищ, складених iз скельних грунтiв, а
також водонасичених глинистих та заторфованих грунтiв, проводиться
за несучою спроможнiстю на основне i на особливе сполучення наван-
тажень. При цьому розрахунковi опори основ iз скельних грунтiв
слiд приймати рiвними тимчасовим опорам зразкiв скельного грунту на
одновiсний стиск у водонасиченому станi, помноженими коефiцiєнт
динамiчного змiцнення К = 1,3.
у
Розрахунок основ, якi складенi нескельними грунтами, прово-
диться по деформацiях на основі сполучення навантажень. При цьому
вiдношення площi фундаментiв в планi пiд стiнами та колонами до
площi покриття (площi збирання навантаження) слiд приймати не мен-
ше: для укриттiв II класу - О,15, III класу -0,1 та IV класу -
0,05.
Розрахунок конструкцiї фундаменту на мiцнiсть повинен прово-
дитись на особливе сполучення навантажень, при цьому еквiвалентне
статичне навантаження слiд приймати за 3.22 цих норм.
Розрахунок фундаментiв з паль
5.7 Розрахунок фундаментiв з паль повинен виконуватись у
вiдповiдностi з вимогами норм на проектування фундаментiв з паль
та глибоких опор (СНіП 2.03.03-85).
Несучу спроможнiсть паль слiд визначати як найменшу з їх
значень, одержаних при розрахунках на особиве сполучення наванта-
жень (з урахуванням дiї ударної хвилi) по опору:
- грунта основи палi;
- матерiалу палi, який визначається у вiдповiдностi з нор-
мами проектування бетонних та залiзобетонних конструкцiй.
5.8. Несуча спроможнiсть Р , тс, висячих паль згiдно з умова-
п
ми опору грунту основи визначається за формулою
V П Н tg Ф
п i i гр i
P = F +ДР К SUM -------------------- + К (а P F + а Р F ) +
п d 1 в i=1 1 - v v 1в в р 1н н o
i
2 ----
а Р (1-2 V ) К \ / F
1н н н z / o
+ ------------------------------ , тс, ( 23 )
2
( 1 - v )
н
де F - несуча спроможнiсть одної палi, тс, при дiї
d статичного навантаження визначається за нормами
на проектування фундаментiв з паль та глибоких опор;
ДP - тиск у фронтi ударної хвилi (0,01 Н/м2) тс/м2
1 (ДР = 10 ДР; ДР - тиск, МПа (кгс/см2), щo прийма-
i
ється з згiдно додатком 1;
С.50 ДБН В.2.2-5-97
К К , К - коефiцiєнти, якi враховують неспiвпадiння за
в v z часом максимуму тиску в ударнiй хвилі, швид-
костi та перемiщення фундаменту з паль,
приймаються К = 1 м/с;
v
К = 0,015 м; К = 0,7 для фундаментiв пiд
z в
зовнiшнiми стiнами i К = 0,44 для внутрiш-
в
ніх стiн (колон);
п - кiлькiсть рiзнорiдних щарiв грунту;
v - коефiцiєнт Пуассона для i-го шару грунту, що визна-
i чається з норм на проектування оcнов будинків та
споруд;
П - периметр поперечного перерiзу палi у серединi i-го
i шару грунту, м;
Н - товщина i-го шару грунту, м, який торкається бокової
гр поверхнi палi;
Ф - кут внутрiшнього тертя i-го шару грунту, що визна-
i чається за нормами на проектування основ будинкiв
та споруд;
V - коефiцiєнт Пуассона для i-го шару грунту пiд вiстрям
н палi, який визначається за нормами на проектування
основ будинкiв та споруд;
а а - швидкостi розповсюдження пружно-пластичних
1в 1н хвиль у шарi грунту у пiдошвi ростверка і
бiля вiстря палi, м/с, якi приймаються за
таблицею 23;
P , P - параметр грунту пiд ростверком i пiд вiстрям
в н 2 4
палi, тс х с /м, що припадає за таблицею 23;
F - площа пiдошви ростверка, яка визначається
р методом пiдбору, що припадає на одну палю, м2,
за мiнусом площi F ;
o
2
F - площа обпирання, м , на грунт палi, яка
o приймається за нормами на проектування фунда-
ментiв з паль та глибоких опор.
5.9 При визначеннi несучої спроможностi висячих паль з уши-
ренням бiля вiстря, заглиблених без заповнення пазух вище уширен-
ня або з неущiльненою засипкою, складання по шарах при розрахунку
першої складової у формулi (23) слiд розповсюджувати тiльки на ша-
ри грунту, якi лежать у межах циліндричної (призматичної) частини
уширення палi.
С.51 ДБН В.2.2-5-97
Таблиця 23
-------------------------------------------------------------------
| | Параметр | Швидкість |
| | грунту | розповсюдження |
| Характеристика грунтів | 2 4 |пружно-пластичних |
| |р,тс х с м | хвиль а , м/с |
| | | 1 |
|-----------------------------------------------------------------|
|1. Насипний грунт, ущiльнений | | |
| iз ступенем вологостi | 0,16 | 150 |
| S < = 0,5 | | |
| L | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|2. Пісок крупний та середньої | | |
| крупностi при ступенi | | |
| вологостi S < = 0,8 | 0,17 | 250 |
| L | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|3. Суглинок тугопластичний i | | |
| щiльнопластичний | 0,17 | 300 |
|-----------------------------------------------------------------|
|4. Глина тверда i напiвтверда | 0,2 | 500 |
|-----------------------------------------------------------------|
|5. Лес, лесовидний суглинок | | |
| при показнику просiдання | 0,15 | 200 |
| S < = 0,17 | | |
| sL | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|6. Грунт при вiдносному вмiстi | | |
| рослинних залишкiв | 0,1 | 100 |
| q > 0,6 (торф) | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|7. Мули супіщані глинистi | 0,15-0,19 | 500 |
|-----------------------------------------------------------------|
|8. Водонасичений грунт (нижче | | |
| рiвня грунтових вод) при | | |
| ступені вологостi: | | |
| S > 0,9 | 0,2 | 1500 |
| L | | |
| | | |
| S < = 0,8 | 0,19 | 450 |
| L | | |
|-----------------------------------------------------------------|
| Примітка. Для промiжних значень характеристик р , а , наведених |
| 1 |
|у таблицi, допускається застосовувати iнтерполяцію. |
-------------------------------------------------------------------
5.10 Несуча спроможнiсть паль-стоякiв Р , 1ОкН (тс), за умо-
ст
ви опору грунту основи (палi) визначається відповiдно до вимог
норм на проектування фундаментiв з паль та глибоких опор з ураху-
ванням динамічного змiцнення основи згiдно з 5.6 цих норм.
С.52 ДБН В.2.2-5-97
5.11 Кількість паль i паль-оболонок N , шт., у фундаментi
n
сховища визначається за формулою
P + K ДР F
c д 1 n
N = ------------------, ( 24 )
n P
n
де Р - постiйне навантаження, 10 кН (тс), яке передається
с на частину фундаменту, що пiдлягає розрахунку, вiд
верхнiх конструкцiй i приймається згiдно з
додатком 1;
F - площа покриття, м2, з якої збирається навантаження
n вiд ударної хвилi на розрахункову частину фундамен-
ту;
К - коефiцiєнт динамiчностi, який приймається з умови
д опору:
а) грунту основи паль К = 1;
д
б) материалу палi для висячих паль К = 1 i для
д
паль-стоякiв К = 1,8;
д
ДР - те саме, що i у формулi (23);
1
Р - несуча спроможнiсть палi, 10кН (тс).
n
6 РОЗРАХУНОК ПРОТИРАДIАЦIЙНОГО ЗАХИСТУ
6.1 Огороджувальнi конструкцiї сховищ повиннi забезпечувати
послаблення радiацiйного впливу до допустимого рiвня.
Розрахунок проводиться у такiй послiдовностi. Розробляється
геометрична модель укриття i визначається:
2
- вага 1 м зовнiшнiх та внутрiшнiх стiн перекриттiв;
- площа отворiв у стiнах та висота їх розташування вiд пiдло-
ги укриття;
- данi про розташування будинкiв (споруд) на мiсцевостi (роз-
мiр забрудненої дiлянки, яка примикає до будинку або
споруди), характер забудови;
- типи та конструктивнi особливостi входiв.
С.53 ДБН В.2.2-5-97
Ступiнь послаблення радiацiйного впливу стiн та покриття, що
виступають над поверхнею землі сховищ, слiд визначати за формулою
2 К К
Yi ni
А < = ------------------ К , ( 25 )
К + К p
Yi ni
де А - потрiбна ступiнь послаблення, яка приймається
згiдно з додатком 1;
К - коефiцiєнт послаблення дози гамма-випромiнювання
Yi пререпоною з i шарiв матерiалу, який дорівнює
добутку значень К для кожного шару i приймається
за таблицею 24;
К - коефiцiєнт поослаблення дози нейтронiв перепоною
ni з i шарiв матерiалу, рiвний добутку значень К
для кожного шару, що приймається за таблицею 24;
К - коефiцiєнт умов розташування сховищ, що приймається
р за формулою
К
заб
К = -------------- , ( 26 )
р К
буд
де К - коефiцiєнт, який враховує зниження дози проникаючої
заб радiацiї у забудовi та приймається за таблицею 25;
К - коефiцiєнт, який враховує послаблення радiацiї у
буд житлових та виробничих будинках при розташуваннi
у них укриттiв та приймається за таблицею 26;
6.2 Для матерiалiв, близьких за хiмiчним складом до наведених
у таблицi 24, але якi вiдрiзняються щiльнiстю, коефiцiєнти К К
Y n
слід визначати для товщини приведеного шару х , який розрахову-
прр
ється за формулою
Р
х
х = х -------- , ( 27 )
прр Р
де Р - щiльнiсть речовини з вiдомими значеннями К і К ;
n Y
х - товщина шару речовини з щiльнiстю Р , для котрого
х
визначається приведена товщина х .
прр
С.54 ДБН В.2.2-5-97
Таблиця 24
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------
| | Коефіцієнт послаблення дози гамма-випромінювання та нейтронів проникаючої |
| Товщина | радіації товщею матеріалів |
| шару |-------------------------------------------------------------------------------------------------|
|матеріалу,| бетон | цегла | грунт | дерево | поліетилен | сталь |
| см | р=2,4 г/см3, | р=1,84 г/см3, |р=1,95 г/см3, |р=0,7 г/см3, | р=0,94 г/см3 |р=7,8 г/см3 |
| | вологість 10% | вологість 5 % |вологість 19 % |вологість 30% | | |
| |-------------------------------------------------------------------------------------------------|
| | К | К | К | К |К | К |К |К |К |К |К | К |
| | n | Y | n | Y | n | Y | n | Y | n | Y | n | Y |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------------|
| 10 | 6,2 | 2,0 | 3,7 | 1,7 | 6,5 | 1,7 | 12 | 1,0 | 22 | 1,0 | 4,7 | 17 |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------------|
| 15 | 12 | 3,5 | 5,5 | 2,5 | 13 | 2,5 | 30 | 1,2 | 53 | 1,3 | 6,5 | 56 |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------------|
| 20 | 23 | 5,3 | 8,2 | 3,7 | 26 | 3,8 | 59 | 1,3 | 130 | 1,7 | 8,8 | 150 |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------------|
| 25 | 43 | 8,3 | 12 | 5,2 | 51 | 5,7 | 120 | 1,5 | 240 | 2,0 | 11 | 280 |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------------|
| 30 | 74 | 13 | 17 | 7,2 | 100 | 8,2 | 200 | 1,8 | 460 | 2,5 | 14 | 430 |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------------|
| 35 | 130 | 22 | 24 | 10 | 170 | 12 | 340 | 2,2 | 860 | 3,0 | 17 | 640 |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------------|
| 40 | 230 | 32 | 34 | 14 | 280 | 17 | 550 | 2,5 | 1600 | 3,8 | 21 | 900 |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------------|
| 45 | 390 | 44 | 47 | 18 | 470 | 25 | 910 | 3,0 | 3100 | 4,5 | 26 |1200 |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------------|
| 50 | 680 | 66 | 66 | 24 | 780 | 35 | 1500 | 3,5 | 5800 | 5,5 | 33 |1700 |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------------|
| 55 | 1200 | 96 | 92 | 32 | 1300 | 48 | 2500 | 4,2 | 11000 | 6,7 | - | - |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------------|
| 60 | 2100 | 140 | 130 | 41 | 2200 | 68 | 4100 | 4,8 | 20000 | 8,2 | - | - |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------------|
| 65 | 3600 | 220 | 180 | 52 | 3600 | 95 | 6700 | 5,7 | 38000 | 10 | - | - |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------------|
| 70 | 6300 | 290 | 250 | 66 | 6000 | 130 |11000 | 6,7 | 72000 | 12 | - | - |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------------|
| | | | | | | | | | 4| | | |
| 75 | 11000 | 390 | 350 | 83 | 10000 | 180 |18000 | 7,7 | 14х10 | 15 | - | - |
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------
С.55 ДБН В.2.2-5-97
Продовження табл. 24
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------
| | Коефіцієнт послаблення дози гамма-випромінювання та нейтронів проникаючої |
| Товщина | радіації товщею матеріалів |
| шару |-------------------------------------------------------------------------------------------------|
|матеріалу,| бетон | цегла | грунт | дерево | поліетилен | сталь |
| см | р=2,4 г/см3, | р=1,84 г/см3, |р=1,95 г/см3, |р=0,7 г/см3, | р=0,94 г/см3 |р=7,8 г/см3 |
| | вологість 10% | вологість 5 % |вологість 19 % |вологість 30% | | |
| |-------------------------------------------------------------------------------------------------|
| | К | К | К | К |К | К |К |К |К |К |К | К |
| | n | Y | n | Y | n | Y | n | Y | n | Y | n | Y |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------------|
| | | | | | | | | | 4| | | |
| 80 | 18000 | 590 | 490 | 100 | 17000 | 240 |30000 | 9,0 | 26х10 | 18 | - | - |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------------|
| | | | | | | | | | 4| | | |
| 85 | 31000 | 790 | 680 | 120 | 28000 | 320 |50000 | 10,0 | 48х10 | 21 | - | - |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------------|
| | | | | | | | | | 4| | | |
| 90 | 53000 | 1100 | 960 | 160 | 46000 | 430 |82000 | 12 | 91х10 | 25 | - | - |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------------|
| | | | | | | | 4 | | 6| | | |
| 95 | 91000 | 1500 | 1400 | 200 | 77000 | 580 |14х10 | 14 |1,7х10 | 30 | - | - |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------------|
| | 4 | | | | 4 | | 4 | | 6| | | |
| 100 | 15х10 | 2200 | 1900 | 260 | 12х10 | 770 |22х10 | 16 |3,2х10 | 35 | - | - |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------------|
| | 4 | | | | 4 | | 4 | | 6| | | |
| 105 | 26х10 | 3000 | 2700 | 330 | 20х10 | 1000 |37х10 | 19 |6,1х10 | 42 | - | - |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------------|
| | 4 | | | | 4 | | 4 | | 7| | | |
| 110 | 45х10 | 4300 | 3800 | 420 | 32х10 | 1300 |6IхIО | 21 |1,1х10 | 50 | - | - |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------------|
| | 4 | | | | 4 | | 6| | 7| | | |
| 115 | 76х10 | 5000 | 5400 | 540 | 51х10 | 1800 |1,0х10 | 25 |2,2х10 | 59 | - | - |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------------|
| | 6 | | | | 4 | | 6| | 7| | | |
| 120 | 1,3х10 | 8400 | 7700 | 690 | 82х10 | 2300 |1,7х10 | 28 |4,1хIО | 69 | - | - |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------------|
| | 6 | | | | 6| | 6| | 7| | | |
| 125 | 2,2х10 | 12000 | 11000 | 890 | 1,3х10 | 3100 |2,7х10 | 32 |7,6х10 | 82 | - | - |
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------
С.56 ДБН В.2.2-5-97
Продовження табл. 24
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------
| | Коефіцієнт послаблення дози гамма-випромінювання та нейтронів проникаючої |
| Товщина | радіації товщею матеріалів |
| шару |-------------------------------------------------------------------------------------------------|
|матеріалу,| бетон | цегла | грунт | дерево | поліетилен | сталь |
| см | р=2,4 г/см3, | р=1,84 г/см3, |р=1,95 г/см3, |р=0,7 г/см3, | р=0,94 г/см3 |р=7,8 г/см3 |
| | вологість 10% | вологість 5 % |вологість 19 % |вологість 30% | | |
| |-------------------------------------------------------------------------------------------------|
| | К | К | К | К |К | К |К |К |К |К |К | К |
| | n | Y | n | Y | n | Y | n | Y | n | Y | n | Y |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------------|
| | 6 | | | | 6| | 6| | 8| | | |
| 130 | 3,8х10 | 17000 | 15000 | 1100 | 2,1х10 | 4100 |4,5х10 | 37 |1,4х10 | 97 | - | - |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------------|
| | 6 | | | | 6| | 6| | 8| | | |
| 135 | 6,4х10 | 23000 | 22000 | 1400 | 3,4х10 | 5400 |7,4х10 | 42 |2,7хIО | 110 | - | - |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------------|
| | 6 | | | | 6| | 7| | 8| | | |
| 140 | 11х10 | 32000 | 31000 | 1800 | 5,4х10 | 7100 |1,2х10 | 48 |5,1хIО | 130 | - | - |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------------|
| | 6 | | | | 6| | 7| | 8| | | |
| 145 | 19х10 | 45000 | 44000 | 2300 | 8,7х10 | 9400 |2,0х10 | 54 |9,6х10 | 160 | - | - |
|------------------------------------------------------------------------------------------------------------|
| | 6 | | | | 6 | | 7| | 9| | | |
| 150 | 32х10 | 64000 | 62000 | 3000 | 14хIО |12000 |3,3х10 | 62 |1,8х10 | 180 | - | - |
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------
С.57 ДБН В.2.2-5-97
Таблиця 25
-------------------------------------------------------------------
| Характер забудови |Кiлькiсть | Висота | Щiльнiсть|Коефіцієнт |
| |будинків | будин- | забудови,| К |
| | | ків,м | % | заб |
|-----------------------------------------------------------------|
|Промислова | 4-6 | 10-20 | 40 | 1,8 |
| | | | 30 | 1,5 |
| | | | 20 | 1,2 |
| | | | 10 | 1,0 |
| |------------------------------------------|
| | 1-2 | 8-12 | 40 | 1,5 |
| | | | 30 | 1,3 |
| | | | 20 | 1,2 |
| | | | 10 | 1,0 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Житлова та | 9 | 30-32 | 50 | 2,5 |
|адмiнiстративна | | | 30 | 2,0 |
| | | | 20 | 1,5 |
| | | | 10 | 1,0 |
| |------------------------------------------|
| | 5 | 12-20 | 50 | 2,0 |
| | | | 30 | 1,8 |
| | | | 20 | 1,3 |
| | | | 10 | 1,0 |
| |------------------------------------------|
| | 2 | 8-10 | 50 | 1,6 |
| | | | 30 | 1,4 |
| | | | 20 | 1,2 |
| | | | 10 | 1,0 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Примiтка. При щiльностi забудови менше 10 % коефiцiєнт К |
| заб |
| приймається рiвним 1. |
-------------------------------------------------------------------
Для матерiалiв, близьких за химiчним складом, але якi вiд-
рiзняються вологiстю при однаковій щiльностi i не включенi у таб-
лицю 24, приведену товщину Х при розрахунку послаблення нейтро-
прп
нів слiд визначати з спiввiдношення
W 1/р
Х = Х ( ------- ) , ( 28 )
прп прр W
від
де Х - приведена до однiєї щiльностi за спiввiдношенням
прп (27) товщина нового матерiалу;
W - вологiсть нового матерiалу, який не дослiджувався;
W - вологiсть материалу з вiдомими значеннями К .
від n
За знайденим значенням х з таблицi 24 визначається значен-
прп
ня К и К , якi i є коефiцiєнтами послаблення дози для нового
Y n
матерiалу завтовшки х.
С.58 ДБН В.2.2-5-97
6.3 Необхiдний коефiцiєнт захисту ПРУ у залежностi вiд їх
призначення i мiсця розташування, а також характеру виробничої дi-
яльностi населення, яке переховується, встановлюється у завданні
на проектування згiдно з додатком 1.
Примiтка. Приймається, що радiацiйнi опади рiвномiрно розпо-
дiленi на горизонтальних поверхнях та горизонтальних проекцiях по-
хилих та криволiнiйних поверхонь. Зараження вертикальних поверхонь
(стiн) не враховується.
6.4 Коефiцiєнт захисту К для примiщень укриттiв у однопове-
з
рхових будинках визначається за формулою
0,65 К К К
1 ст пер
К = --------------------------------------------- , (29)
з V К К + (1 - К ) (К К + 1) К К
1 ст 1 ш о ст пер m
де К - коефiцiєнт, що враховує частку радiацiї, яка
1 проникає крiзь зовнiшнi та внутрiшнi стiни,
i приймається за формулою
о
360
К = ------------- , ( 30 )
1 о
36 + SUM a
і
С.59 ДБН В.2.2-5-97
Таблиця 26
------------------------------------------------------------------------------------------------------------
| | | Виробничі будинки | Житлові будинки |
| |Товщина|---------------------------------------------------------------------------------|
| Матеріал стін |стін,см| Площа отворів і огороджувальних конструкцій будинків, % |
| | |---------------------------------------------------------------------------------|
| | | 10 | 20 | 30 | 40 | 50 | 10 | 20 | 30 | 40 | 50 |
|----------------------------------------------------------------------------------------------------------|
|Цегляна кладка | 38 | 0,16 | 0,27 | 0,38 | 0,50 | 0,52 | 0,18 | 0,26 | 0,28 | 0,32 | 0,41 |
| |-----------------------------------------------------------------------------------------|
| | 51 |0,125 | 0,26 | 0,37 | 0,47 | 0,50 | 0,13 | 0,20 | 0,23 | 0,27 | 0,38 |
| |-----------------------------------------------------------------------------------------|
| | 64 |0,10 | 0,25 | 0,36 | 0,45 | 0,47 | 0,10 | 0,18 | 0,21 | 0,25 | 0,35 |
|----------------------------------------------------------------------------------------------------------|
|Легкий бетон | 20 |0,20 | 0,28 | 0,38 | 0,47 | 0,58 | 0,50 | 0,55 | 0,62 | 0,71 | 0,83 |
| |-----------------------------------------------------------------------------------------|
| | 30 |0,15 | 0,27 | 0,37 | 0,45 | 0,58 | 0,38 | 0,41 | 0,45 | 0,50 | 0,55 |
| |-----------------------------------------------------------------------------------------|
| | 40 |0,13 | 0,26 | 0,36 | 0,43 | 0,52 | 0,28 | 0,32 | 0,36 | 0,33 | 0,43 |
|----------------------------------------------------------------------------------------------------------|
|Примiтка. Для окремо розашованих сховищ коефiцiєнт К приймається рiвним 1. |
| буд |
------------------------------------------------------------------------------------------------------------
С.60 ДБН В.2.2-5-97
де а - плоский кут з вершиною у центрі приміщення, проти
1 якого розташована і-та стіна укриття, град. При цьому
враховуються зовнішні та внутрішні стіни будинку,
2 4
сумарна вага 1 м яких у одному напрямку менше 10 Н
(1000 кгс);
К - кратність послаблення стінами первинного випроміню-
ст вання в залежності від сумарної ваги огороджувальних
конструкцій, яка визначається за таблицею 27;
К - кратність послаблення первинного випромінювання пе-
пер рекриттям, яка визначається за таблицею 27 ;
V - коефіцієнт, який залежить від висоти та ширини примі-
1 щення та приймається за таблицею 27;
К - коефіцієнт, який враховує проникнення у приміщення
о вторинного випромінювання і визначається згідно з
6.5 цих норм;
К - коефіцієнт, що враховує зниження дози радіації у бу-
м дівель, розташованих у районі забудови, від екраную-
чої дії сусідніх будинків, який приймається за табли-
цею 29;
К - коефіцієнт, який залежить від ширини будинку та
ш приймається за поз. 1 таблиці 28.
Таблиця 27
-------------------------------------------------------------------
| Вага 1 м2 |Кратність послаблення Y випромінювання |
|огороджувальних |радіаційного зараження місцевості |
|конструкцiй, кгс |----------------------------------------------|
| | стіною, К | перекриттям,| перекриттям |
| | ст | К | підвалу К |
| |(первинного | пер | n |
| | випроміню- | (первинного | (вторичнного |
| | вання) | випроміню- | випроміню- |
| | | вання) | вання) |
|-----------------------------------------------------------------|
| 150 | 2 | 2 | 7 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 200 | 4 | 3,4 | 10 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 250 | 5,5 | 4,5 | 15 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 300 | 8 | 6 | 30 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 350 | 12 | 8,5 | 48 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 400 | 16 | 10 | 70 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 450 | 22 | 15 | 100 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 500 | 32 | 20 | 160 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 550 | 45 | 26 | 220 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 600 | 65 | 38 | 350 |
-------------------------------------------------------------------
С.61 ДБН В.2.2-5-97
Продовження табл.27
-------------------------------------------------------------------
| Вага 1 м2 |Кратність послаблення Y випромінювання |
|огороджувальних |радіаційного зараження місцевості |
|конструкцiй, кгс |----------------------------------------------|
| | стіною, К | перекриттям,| перекриттям |
| | ст | К | підвалу К |
| |(первинного | пер | n |
| | випроміню- | (первинного | (вторичнного |
| | вання) | випроміню- | випроміню- |
| | | вання) | вання) |
|-----------------------------------------------------------------|
| 650 | 90 | 50 | 500 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 700 | 120 | 70 | 800 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 800 | 250 | 120 | 2000 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 900 | 500 | 220 | 4500 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 1000 | 1000 | 400 | 10000 |
|-----------------------------------------------------------------|
| | | | 4 |
| 1100 | 2000 | 700 | > = 10 |
|-----------------------------------------------------------------|
| | | | 4 |
| 1200 | 4000 | 1100 | > = 10 |
|-----------------------------------------------------------------|
| | | | 4 |
| 1300 | 8000 | 2800 | > = 10 |
|-----------------------------------------------------------------|
| | 4 | | 4 |
| 1500 | > = 10 | 4500 | > = 10 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 2 |
|Примiтка. Для промiжних значень ваги 1 м огороджувальних |
|конструкцiй коефiцiєнти К , К i К слід приймати за iнтер- |
| ст пер n |
|поляцією. |
-------------------------------------------------------------------
6.5 Коефiцiєнт К слiд приймати при розташуваннi низу вiкон-
о
ного отвору (свiтлового отвору) у зовнiшнiх стiнах на висотi вiд
підлоги примiщення укриття 0,8 м рiвним 0,8а; 1,5м- 0,15а; 2 м
i бiльше - 0,09а.
С.62 ДБН В.2.2-5-97
Таблиця 28
-------------------------------------------------------------------
|NN | Висота | Коефіцієнт V при ширині приміщення |
|пп | примі- | 1 |
| | щення, | (будинку), м |
| | м |-------------------------------------------------|
| | | 3 | 6 | 12 | II | 24 | 48 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 1 | 2 | 0,06 | 0,16 | 0,24 | 0,36 | 0,36 | 0,5 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 2 | 3 | 0,04 | 0,09 | 0,19 | 0,27 | 0,32 | 0,47 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 3 | 6 | 0,02 | 0,03 | 0,09 | 0,16 | 0,2 | 0,34 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 4 | 12 | 0,01 | 0,02 | 0,05 | 0,06 | 0,09 | 0,15 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Примітка 1. Для промiжних значень ширини та висоти примiщень |
|коефiцiєнт V приймається за інтерполяцією. |
| 1 |
|Примітка 2. Для заглиблених у грунт або обвалованих споруд висоту|
|примiщень слiд приймати до верхньої відмітки засипки. |
-------------------------------------------------------------------
Коефіцієнт а визначається за формулою
S
o
а = ------- , (ЗI)
S
n
де S - площа вiконних та дверних отворiв (площа незамуро-
о ваних прорiзiв i отворiв);
S - площа пiдлоги укриття.
n
6.6 Зниження дози радiацiї вiд екрануючого впливу сусiднiх
будинкiв i споруд визначається коефіцієнтом К , який приймаєть-
м
ся за таблицею 29.
Таблиця 29
-------------------------------------------------------------------
|Місце розташування| Коефіцієнт К при ширині ураженої ділянки, |
| укриття | м |
| | яка межує з будинком, м |
| |----------------------------------------------|
| | 5 |10 | 20 | 30 | 40 | 60 | 100 | 300 |
|-----------------------------------------------------------------|
|На першому або | | | | | | | | |
|пiдвальному | | | | | | | | |
|поверсi |0,45 |0,55| 0,65|0,75 | 0,8 |0,85 | 0,9 |0,98 |
|-----------------------------------------------------------------|
|На висоті | | | | | | | | |
|другого поверху | 0,2 |0,25| 0,35| 0,4 | 0,45| 0,5 |0,55 |0,6 |
-------------------------------------------------------------------
6.7 При розобленнi типових проектiв допускаєтся визначати
захист властивостi примiщень, якi призначаються під ПРУ, при осе-
реднених значеннях коефiцiєнта К , що дорiвнюють:
м
С.63 ДБН В.2.2-5-97
- 0,5 - для виробничих та допомiжних будинкiв всерединi про-
мислового комплексу;
- 0,7 - для виробничих та допомiжних будинкiв, розташованих
вздовж магiстральних вулиць або у мiськiй забу-
довi житловими кам'яними будинками;
- 1 - для окремо розташованих будинкiв у сiльських
населених пунктах.
Примітка. При розрахунку коефiцiєнта захисту приймається, що
випромiнювання крiзь будь-яку стіну ПРУ ( за винятком заглиблених
у грунт або обсипних споруд) пропорцiйне плоскому куту, який
описує цю стіну з розрахункової точки у центрi примiщення. При
прямокутному обрисi ПРУ чотири плских кути утворюються вiд перети-
ну дiагоналей.
У зв'язку з тим, що будинки (споруди), якi пристосовуються
пiд ПРУ, мають, як правило, стiни, послаблені отворами, та складнi
обриси у планi, доцiльно проводити розбивку ПРУ на плоскi кути,
максимально враховуючи вказанi особливостi.
Сумарна маса 1 м2 стiни (перегородки), яка має отвори, при
вiдсутностi даних по масi усiєї конструкції визначається як добу-
ток маси 1 м2 стiни (перегородки) без отворiв на коефiцiєнт, що
характеризує існування отворiв а .
отв
S
o
а = 1 - ------- , (32)
отв S
cт
де S - площа отворiв;
o
S - площа стiни (перегородки).
ст
Знайдена приведена вага стiн (перегородок), якi розташованi в
одному плоскому кутi, пiдсумовується.
Коли сумарна маса стiн у кожному плоскому кутi вiдрiзняється
одна вiд одної не бiльше як на 200 кгс/м2, тодi величина кратностi
послаблення випромiнювання стiнами (К ,) визначається за середньою
ст
масою стiн, яка визначається за формулою
SUM a х G
i i
G = ---------------, ( 33 )
сер SUMa
i
де a , - величина плоского кута у градусах, у межах якого
i 4 2
сумарна маса стiн менше 10 Н/м
(1000 кгс/м2;
G - сумарна маса стiн у межах i-го плоского кута.
i
С.64 ДБН В.2.2-5-97
Коли сумарна маса стiн у межах плоских кутiв вiдрiзняється
2
мiж собою бiльше як на 2000 Н/м (200 кгс/м2),то кратнiсть послаб-
лення випромiнювання стiнами визначається з виразу
SUMa х К
i ст
К = -------------, ( 34 )
ст SUM a
i
де К - кратнiсть послаблення випромiнювання стiнами, яка
ст визначається за сумарною маcою стiн у межах плос-
кого кута.
При визначеннi середньої ваги виключаються з розрахунку стi-
4 2
ни, сумарна вага яких дорiвнює або більше 10 Н/м (1000 кгс/м2).
2 4 2
При сумарнiй вазi 1 м стiни 10 Н/м (1000 кгс/м2) та бiль-
ше у будь-якому напрямку кратність послаблення випромiнювання
стiнами (К ) визначається за стіною з найменшою сумарною вагою.
ст
6.8 Коефiцiєнт захисту К для примiщень укриттiв на першому
з
поверсi у багатоповерхових будинках з кам'яних матерiалiв та цегли
слiд визначати за формулою
0,65 К К
ст 1
К = ------------------------- , ( 35 )
з (1-К ) (К К + 1 ) К
ш о ст м
де К , К , К , К , К - позначення тi самi, що у
1 ст ш о м формулi (29).
6.9 Коефiцiєнт захисту К для примiщень укриттiв, розташова-
з
них на першому поверсi всерединi багатоповерхового будинку, коли
одна стiна цих примiщень безпосередньо не стикається з радiацiйно
ураженою територiєю, слiд визначати за формулою
3,25 К
ст
К = ------------------------ , ( 36 )
з (1-К ) (К К + 1 ) К
ш о ст м
де К , К , К - позначення тi самi, що у формулi (29), i
ст о м
визначаються для внутрiшньої стiни
примiщення.
6.10 Значення коефiцiєнтiв захисту, визначенi за формулами
(29), (35), (37) i (40) для ПРУ, слід множити на коефiцiєнт 0,45
для будинкiв з а >