ДБН В.2.2-3-97. Будинки і споруди. Будинки та споруди навчальних закладів ( В.2.2-3-97 ) (ДБН В.2.2-3-97. Дома и сооружения. Дома и сооружения учебных заведений)

ДЕРЖАВНI БУДIВЕЛЬНI НОРМИ УКРАЇНИ

Будинки i споруди

БУДИНКИ ТА СПОРУДИ

НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДIВ

ДБН В.2.2-3-97

Видання офiцiйне

Держкоммiстобудування України

Київ 1997

РОЗРОБЛЕНI: ВАТ КиївЗНДIЕП (д-р.арх. Л.М.Ковальський - керiвник,

           архiтектори I.М.Алфьорова, Г.Ю.Ветрова,

           канд. тех. наук В.Ф.Гершкович, iнженери Л.В.Черкаська,

           Е.Р.Хiзенко за участю архiтектора Б.М.Губова);

           УкрНДIцивiльсiльбуд (архiтектори А.С.Забаштанський,

           О.Ф.Пащенко);

           Днiпропетровська фiрма Дiпровуз (iнженери О.О.Петрищев,

           А.Г.Ступаков);

           КДТУБА (архiтектори В.П.Король, Ю.В.Третяк, С.В.Сьомка);

           Український науково-гiгiєнiчний центр МОЗ України

           (кандидати мед. наук Г.М.Єременко, Н.С.Полька);

           Головне санiтарно-епiдемiологiчне управлiння МОЗ України

           (Т.О.Цибенко);

           Український центр державного санепiднагляду МОЗ України

           (I.Є.Сапуга).

ВНЕСЕНI ТА    Головним управлiнням житлово-цивiльного будiвництва

ПIДГОТОВ-     Держкоммiстобудування України (канд. арх. Л.X.Муляр,

ЛЕНI ДО       архiтектори О.П.Авдiєнко,Г.П.Яценко, В.Є.Коротков).

ЗАТВЕРДЖЕННЯ:

ЗАТВЕРДЖЕНI:  Наказом Держкоммiстобудування України вiд 27.06.96 р.

               117 та введенi в дiю наказом   136 вiд 6.08.97 р.

             з 1 сiчня 1998 р.

    З введенням в дiю ДБН В.2.2.3-97 втрачають силу  на  територiї

України положення вимог до навчальних будинкiв СНіП 2.08.02-89 "Об-

щественные здания й сооружения" i ДБН 365-92 "Загальноосвiтнi шко-

ли для сiльської мiсцевостi України".

                ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

-------------------------------------------------------------------

|   Будинки і споруди                        |   ДБН В.2.2-3-97   |

|   Будинки та споруди навчальних закладів   |   Вводяться вперше |

-------------------------------------------------------------------

    Державнi будiвельнi норми "Будинки та споруди навчальних  зак-

ладiв" поширюються на проектування нових i  реконструкцiю  iснуючих

будинкiв навчально-виховного призначення:

    - загальноосвiтнiх шкiл, гiмназiй, лiцеїв та iнших середнiх

      навчальних закладiв (в подальшому - школи);

    - професiйних навчально-виховних закладiв (в подальшому - про-

      фтехучилища), навчальних закладiв професiйного навчання та

      перепiдготовки робiтникiв та спецiалiстiв на виробництвi (в

      подальшому - навчальнi комбiнати);

    - вищих навчальних закладiв;

    - навчальних закладiв пiслядипломної освiти (в подальшому -

      iнститути пiдвищення квалiфiкацiї);

    - навчальних комплексiв (центрiв), що включають декiлька нав-

      чальних закладiв одного або рiзних рiвнiв освiти, мiжшкiль-

      них навчально-виробничих комбiнатiв.

    Цi норми обов'язковi для органiзацiй та пiдприємств, якi здiй-

снюють проектну, будiвельну та iнвестицiйну дiяльнiсть на територiї

України, незалежно вiд форм власностi та вiдомчого пiдпорядкування.

    При проектуваннi будинкiв навчальних закладiв поряд з положен-

нями цих норм слiд також керуватися вимогами iнших дiючих норматив-

но-iнструктивних документiв. Список основних  нормативних  докумен-

тiв, на якi є вiдповiднi посилання в цих нормах, наведений у додат-

ку 8.

                      1 ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

    1.1 При проектуваннi спецiальних навчальних закладiв  для  дi-

тей, якi мають дефекти у фiзичному та розумовому розвитку, будинкiв

навчальних i виховально-трудових  центрiв,  а  також  при  розробцi

проектної документацiї на спецiальне обладнання та пристрої для об-

слуговування дiтей-iнвалiдiв в навчальних закладах загального  типу

окрiм цих норм належить враховувати вимоги вiдповiдних  нормативних

документiв (додаток 8, поз. 3).  Структура  спецiальних  навчальних

закладiв, види обладнання та пристроїв для обслуговування учнiв-iн-

валiдiв встановлюються завданням на проектування.

    1.2 Загальна кiлькiсть учнiв навчальних закладiв,  чисельнiсть

окремих пiдроздiлiв, наповнюванiсть навчальних груп (класiв) визна-

чаються завданням на проектування.

    1.3 Розрахункова одночасна мiсткiсть будинкiв навчальних зак-

ладiв визначається:

    а) загальноосвiтнiх шкiл - за загальною кiлькiстю класних груп

       та учнiв;

    б) профтехучилищ - за кiлькiстю учнiв  денного  вiддiлення,  а

       при сумiщеннi в одному будинку денного, вечiрнього (змiнно-

       го), заочного та iнших вiддiлень (курсiв) - за найбiльшою

       кiлькiстю учнiв, що навчаються одночасно;

    в) мiжшкiльних навчально-виробничих комбiнатiв та навчальних

       комбiнатiв - за кiлькiстю учнiв, що навчаються одночасно в

       максимальну змiну;

    г) вищих навчальних закладiв - за кiлькiстю студентiв денної

                                               С.2 ДБН В.2.2-3-97

       форми навчання i 10% кiлькостi студентiв заочної форми нав-

       чання. Кiлькiсть учнiв пiдготовчих вiддiлень встановлюється

       завданням на проектування з розрахунку охоплення не бiльше

       20% з тих, хто приймається на перший курс денної форми нав-

       чання;

    д) iнститутiв пiдвищення квалiфiкацiї - визначається як така,

       що дорiвнює 20% рiчного випуску слухачiв, що навчаються з

       вiдривом вiд виробництва, а також 4% рiчного випуску слуха-

       чiв, що навчаються без вiдриву вiд виробництва.

    1.4 Навчальнi заклади доцiльно об'єднувати за вiдповiдних умов

у навчальнi комплекси одного або рiзних рiвнiв освiти шляхом блоку-

вання або кооперування окремих функцiональних зон або  будинкiв.  У

сiльськiй мiсцевостi навчальнi  заклади  можуть  бути  розмiщенi  у

складi багатофункцiональних будинкiв культурно-побутового обслуго-

вування. Початковi школи допускається кооперувати з дитячими дошкiль-

ними закладами.

    Структура та загальна мiсткiсть навчальних комплексiв встанов-

люється завданням на проектування.

    1.5 Рекомендована мiсткiсть навчальних закладiв для нового бу-

дiвництва наведена у додатку 1.

                  2 ВИМОГИ ДО ЗАБУДОВИ ДIЛЯНОК

    Загальнi вимоги

    2.1 Розмiщення та розмiри земельних дiлянок навчальних  закла-

дiв належить приймати вiдповiдно до мiстобудiвних норм (додаток  8,

п. 1).

    2.2 Будинки загальноосвiтнiх шкiл розмiщуються не ближче 25м

вiд червоної лiнiї. При розташуваннi будинкiв шкiл  у  громадському

центрi села цю вiдстань допускається зменшувати до 10м за умови за-

безпечення нормативних санiтарно-гiгiєнiчних вимог.

    2.3 Вiдстань вiд межi дiлянок навчальних закладiв до стiн жит-

лових будинкiв iз входами та вiкнами приймається не менше 10 м, вiд

будинкiв навчальних закладiв до житлових та громадських будинкiв та

споруд - згiдно з нормами iнсоляцiї, природного освiтлення та шумо-

захисту.

    2.4 Для професiйно-технiчних та вищих навчальних закладiв нео-

бхiдно передбачати вiдстань вiд проїзної частини  швидкiсних  дорiг

та магiстралей неперервного руху до будинку, як правило,  не  менше

50 м, вiд проїзної частини вулиць i дорiг мiсцевого значення  -  не

менше 25 м.

    В умовах реконструкцiї  допускається  зменшення  вiдстанi  вiд

проїзної частини вулиць при використаннi шумозахисних заходiв.

    2.5 По периметру земельної дiлянки  навчального  закладу  слiд

передбачати захисну зелену смугу (дерева, кущi, газон) завширшки не

менше 1,5 м, а з боку вулиць - не менше 3 м.

    2.6 Земельнi дiлянки загальноосвiтнiх шкiл повиннi мати огоро-

жу заввишки не менше 1,2 м. При розмiщеннi шкiл всерединi  житлових

кварталiв допускається застосування живої огорожi з чагарникiв зав-

вишки не менше 1,0м.

    Тип огорожi дiлянок профтехучилищ та вищих навчальних закладiв

визначається завданням на проектування.

                                               С.3 ДБН В.2.2-3-97

    2.7 На земельних дiлянках необхiдно передбачати  пiд'їзди  для

пожежних машин до будинкiв, можливiсть об'їзду навколо  будинку,  а

також вiдкритi дiлянки для стоянки автомобiлiв та iншого  транспор-

ту, враховуючи стоянки спецiалiзованого транспорту для  учнiв-iнва-

лiдiв згiдно з дiючими нормами (додаток 8, п. 1).

    Пiд'їзди до будинкiв повиннi мати тверде покриття. Слiд роздi-

ляти пiшохiднi потоки та автотранспортнi шляхи.

    2.8 У випадку розмiщення вищих навчальних закладiв у  примiсь-

кiй зонi або за мiстом за вiдсутностi в радiусi 3 км пожежного депо

на їх територiї слiд передбачати пожежне депо згiдно з вимогами до-

датка 8, п. 1.

    Вимоги до функцiональних зон

    2.9 На дiлянках навчального закладу слiд передбачати такi фун-

кцiональнi зони: навчальну, навчально-виробничу,  навчально-дослiд-

ну, фiзкультурно-спортивну, вiдпочинку, господарську, житлову  (при

наявностi гуртожиткiв).

    Розмiри зон дiлянок навчальних закладiв визначаються завданням

на проектування. Орiєнтовний склад та площi основних функцiональних

зон шкiльних дiлянок наведенi в рекомендованому додатку 2.

    2.10 При сумiжному розмiщеннi  декiлькох  навчальних  закладiв

доцiльно кооперувати окремi функцiональнi зони, а  також  iнженернi

комунiкацiї та споруди при них. При цьому  допускається  скорочення

сумарного розмiру земельної дiлянки, але не бiльше нiж на 20%.

    2.11 Навчальна зона включає навчальнi корпуси  та  територiю,

що прилягає до них. Навчально-виробнича зона охоплює будинки з нав-

чально-виробничими майстернями i лабораторiями, навчальнi полiгони,

дослiднi дiлянки i т.iн. Виробничi та iншi  будинки  обслуговуючого

призначення належить розмiщувати з  врахуванням  вимог  нормативних

документiв для вiдповiдних типiв будинкiв.

    Навчальнi полiгони та дослiднi господарства допускається  роз-

мiщувати поза територiєю навчального закладу, кооперуючи їх, по мо-

жливостi, з вiдповiдними виробництвами.

    Площа навчальних полiгонiв та iнших спецiалiзованих  пiдроздi-

лiв визначається завданням на проектування у вiдповiдностi з навча-

льними та технологiчними вимогами.

    В навчальних закладах, якi використовують мобiльнi засоби нав-

чання, належить iтередбачати додатково в  навчально-виробничiй  або

господарськiй зонах резервнi площi з розрахунку ЗО м2 на один мобi-

льний засiб.

    2.12 При розмiщеннi на дiлянках  вищого  навчального  закладу

науково-дослiдних  підроздiлiв площа додаткової територiї визначає-

ться завданням на проектування.

    2.1З Фiзкультурно-спортивна зона включає  критi  та  вiдкритi

спортивнi споруди та майданчики. Типи та  кiлькiсть  спортивних

споруд визначаються завданням на проектування у вiлпонiднистi з но-

рмативними вимогами до спортивних споруд.

    2.14 Фiзкультурно-спортивну зону належить розмiщувати  сумiжно

з навчальною зоною, але не з боку вiкон примiщень, початкових  кла-

сiв будинкiв шкiл. Допускається розмiщувати вiдкриті спортивнi май-

данчики та споруди з боку iнших навчальних та  навчально-допомiжних

примiщень шкіл за наявності захисних заходiв, що забезпечують  зни-

ження рiвня шуму. Майданчики для iгор з м'ячем та метання  спортив-

                                               С.4 ДБН В.2.2-3-97

них снарядiв належить розмiщувати на вiдстанi не менше 25 м вiд вi-

кон навчальних та навчально-допомiжних примiщень будинкiв (при ная-

вностi огорожi заввишки 3 м i завдовшки не менше 15м), а майданчики

для iнших видiв фiзкультурно-спортивних занять - на вiдстанi не ме-

нше 10 м.

    При розмiщеннi спортивних споруд та майданчикiв з  боку  вiкон

навчальних і бібліотечних приміщень профтехучилищ i вищих навчаль-

них закладiв необхiдно вживати заходів щодо захисту від шуму за ра-

хунок озеленення, використання рельєфу  мiсцевостi та iн.

    2.15 На дiлянцi зi складним рельєфом та складними гiрничо-гео-

логiчними умовами допускається  розмiщення  фiзкультурно-спортивної

зони на вiдокремленiй дiлянцi у вiдривi від основної території нав-

чального закладу на вiдстанi, що не перевищує 500 м.

    2.16 При розмiщеннi фiзкультурно-спортивної зони належить вра-

ховувати можливість використання споруд i майданчикiв iншими навча-

льними закладами та населенням сумiжної житлової забудови.

    2.17 За умовами iнсоляцiї повинно бути забезпечене сонячне оп-

ромiнення фiзкультурно-спортивної зони в перiод з березня по вере-

сень протягом не менше 3-х годин на день.

    2.18 Зона вiдпочинку мiстить майданчики  активного  та  тихого

вiдпочинку. Майданчики активного відпочинку можуть прилягати до

фізкультурно-спортивної зони, розміщуватись біля входів та виходів

з дiлянки на вулицю. Майданчики  для  тихого  вiдпочинку доцiльно

розмiщувати у комплексі з озелененням.

    2.19  Площа  озеленення  земельних  дiлянок  повинна  складати

45-50% загальної площі дiлянки (включаючи озелененi мiсця вiдпочин-

ку, дiлянки для вирощування овочевих та ягідних культур, захисні

смуги та посадки з чагарникiв по периметру дiлянки).

    При приляганнi земельної дiлянки безпосередньо до зелених  ма-

сивів (паркiв, садів, скверів), а також при  розмiщеннi  навчальних

закладiв у сiльськiй мiсцевостi або за умов реконструкції площу зе-

лених насаджень допускається скорочувати, але не бiльше нiж до 30%.

    Високорослi дерева належить висаджувати на вiдстанi не меншій

10 м вiд стін з вікнами навчальних примiщень, а чагарники - не мен-

ше 5 м.

    2.20 В господарськiй зонi необхiдно розмiщувати ремонтнi майс-

тернi, склади, гаражі, підсобно-виробничі примiщення, iнженернi

споруди, навiси, якi слiд об'єднувати в єдиний блок, а також сміт-

тєзбірники (з пiдведенням водопроводу та влаштуванням  каналiзацiї)

або заасфальтованi (бетоннi) майданчики для збирання смiття в кон-

тейнери на вiдстанi вiд будинкiв навчальних закладiв не менше нiж

25 м.

    В господарськiй зонi загальноосвiтнiх шкiл i профтехучилищ до-

пускається розмщувати овочесховище, площа якого встановлюється зав-

данням на проектування.

    Господарська зона повинна мати окремий в'їзд i розташовуватись

поблизу навчально-виробничої зони, виробничих та складських примi-

щень їдальнi.

    2.21 Житлова зона з розташованими на нiй  будинка  гуртожиткiв

для учнів, студентів, аспірантів, слухачiв проектується за  нор-

мативними вимогами до житлових будинкiв (додаток 8. пп.1, 2).

                                               С.5 ДБН В.2.2-3-97

    2.22 Житлова зона повинна мати окремий вхiд з боку вулиць та

проїздiв, ізолюватись від господарської зони. Допускається розмiщу-

вати гуртожитки на окремих дiлянках за умови транспортно-пішоходної

доступностi не бiльше 40 хвилин (крiм спальних корпусiв шкiл i

шкіл-iнтернатiв).

    У житловiй зонi допускається розмiщення житлових будинкiв  для

викладачiв та обслуговуючого персоналу (на перiод роботи в навчаль-

ному закладi), готелiв для короткочасного  перебування  фахiвцiв  у

навчальному закладi з влаштуванням окремих  пiд'їздiв  до  житлових

будинкiв з боку вулиць та магiстралей, iзольованих вiд пiд'їздiв до

гуртожиткiв.

    2.23 Дiлянку навчального закладу не допускається перетинати

мiськими вулицями та дорогами.

                  З ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНI РIШЕННЯ

    Загальнi вимоги

    3.1 У будинках навчальних закладiв в залежностi вiд типу  нав-

чального закладу передбачаються  такi  функцiональнi  групи  примi-

щень:

    - класи (в школах), навчальнi кабiнети, лабораторiї та аудито-

      рiї;

    - зали креслення (в професiйних та вищих навчальних закладах);

    - навчально-виробничi;

    - навчально-науковi (у вищих навчальних закладах);

    - фiзкультурно-спортивнi;

    - бiблiотека;

    - клубно-видовищнi;

    - громадського харчування;

    - медичного обслуговування;

    - адмiнiстративно-службовi;

    - допомiжнi та пiдсобнi (вестибюль, гардероби, рекреацiї,

      санвузли, комори та iн.).

    Крiм основних груп примiщень, у функцiональну структуру навча-

льного закладу можуть бути включенi iншi примiщення згiдно з техно-

логiчними вимогами.

    При будiвицтвi нових та модернiзацiї iснуючих навчальних  зак-

ладiв в забудовi, яка сформувалася, склад примiщень може бути вста-

новлений iз врахуванням часткового використання вiдповiдних  примi-

щень iнших закладiв за погодженням iз службами державного  санiтар-

ного нагляду. Структура мiжшкiльних навчально-виробничих комбiнатiв

встановлюється завданням на проектування.

    3.2 Перелiк та площi примiщень визначаються завданням на прое-

ктування з урахуванням контингенту учнiв (студентiв), штатного роз-

кладу адмiнiстративно-викладацького та допомiжного персоналу,  нав-

чальних планiв, особливостей органiзацiї навчально-виховного проце-

су.

    3.3 Будинки загальноосвiтнiх шкiл i шкiл-iнтернатiв  необхiдно

проектувати з урахуванням таких функцiональних вимог:

    а) навчальнi примiщення групуються в навчальнi секцiї за вiко-

       вими i навчально-технологiчними ознаками:

        - навчальнi секцiї для 1-х класiв (шестирiчок), якi об'єд-

          нують примiщення не бiльше двох паралельних класiв, з

          рекреацiями, гардеробними та санiтарними вузлами;

        - навчальнi секцiї 2-4-х класiв у складi не бiльше шести

                                               С.6 ДБН В.2.2-3-97

          класних примiщень, майстернi для трудового навчання,

          унiверсального примiщення для груп подовженого дня, рек-

          реацiйних примiщень i санiтарних вузлiв;

        - навчальнi секцiї 5-11-х класiв, до складу яких входять

          унiверсальнi та спецiалiзованi навчальнi кабiнети, кабi-

          нети-лабораторiї, рекреацiйнi примiщення; санiтарнi вуз-

          ли допускається розмiщувати поза навчальними секцiями (в

          двоповерхових будинках санiтарнi вузли можна розташо-

          вувати на одному з поверхiв зосереджено);

    б) навчальнi секцiї 1, 2-4-х класiв повиннi бути вiдокремлени-

       ми i непрохiдними для учнiв iнших вiкових груп;

    в) навчальнi секцiї i загальношкiльнi групи примiщень можуть

       розташовуватись у загальному компактному будинку централi-

       зованого типу або у взаємозв'язаних функцiональних блоках.

    У   спецiалiзованих   школах   з   iндивiдуальною   навчальною

технологiєю за погодженням з мiсцевими органами освiти i санiтарно-

го нагляду допускається  iнша  побудова  функцiонально-планувальної

структури будинку, яка встановлюється завданням на проектування.

    3.4 Примiщення професiйних навчальних закладiв слiд  групувати

з видiленням навчального, громадсько-побутового та навчально-вироб-

ничого корпусiв. Допускається розмiщення навчальних та  громадсько-

побутових примiщень в одному будинку з видiленням  навчально-вироб-

ничих майстерень в iзольовану секцiю, прибудований блок або  вiдок-

ремлений корпус при дотриманнi навчально-технологiчних та  санiтар-

но-гiгiєнiчних вимог.

    Допускається проектування гуртожиткiв в спiльному об'ємi з бу-

динками навчальних  закладiв  при  дотриманнi  протипожежних  вимог

(п.3.35).

    3.5 В навчальних примiщеннях з постiйним  перебуванням  людей,

окрiм необхiдних систем вентиляцiї, слiд передбачати наскрiзне  або

кутове провiтрювання примiщень (в тому числi через рекреацiї, кори-

дор або сумiжне примiщення).

    Вiкна повиннi бути обладнанi пристроями механiчного вiдчинення

фрамуг чи кватирками на доступнiй для вiдчинення висотi.

    3.6 Навчальнi примiщення належить iзолювати вiд примiщень,  де

є джерела розповсюдження  шуму  (майстернi,  фiзкультурно-спортивнi

зали тощо) i запахiв (їдальнi i т.п.).

    Спецiальнi хiмiчнi, радiотехнiчнi та iншi лабораторiї, що  ви-

магають захисту вiд електромагнiтних  перешкод,  джерел  iонiзуючих

випромiнювань, надмiрно високих та  низьких  температур,  вiбрацiї,

звукового тиску i т.iн., необхiдно проектувати за вiдповiдними нор-

мативними документами.

    3.7 Входи в навчальнi примiщення слiд передбачати з боку пере-

днiх столiв чи парт. Кiлькiсть навчальних примiщень  iз  входами  з

боку заднiх столiв чи парт не повинна перевищувати 50%.

    3.8 Фiзкультурно-спортивнi зали, клубно-видовищнi  примiщення,

бiблiотеки, їдальнi (крiм їдалень шкiл) належить розмiщувати з ура-

хуванням можливостi використання їх для задоволення потреб населен-

ня.

    3.9 Фiзкультурно-спортивнi зали належить розмiщувати  не  вище

другого поверху, не допускається  розмiщувати  їх  над  навчальними

примiщеннями, передбачати проходи в фiзкультурно-спортивнi зали че-

рез класнi та спальнi групи примiщень, а також проходи в роздягаль-

                                               С.7 ДБН В.2.2-3-97

нi та санiтарно-побутовi примiщення через спортивний зал.

    В    умовах    реконструкцiї    фiзкультурно-спортивнi    зали

допускається розмiщувати над навчальними примiщеннями за умови дот-

римання вiдповiдних заходiв щодо захисту вiд шуму та вiбрацiї  вiд-

повiдно до вимог санiтарних норм.

    3.10 При проектуваннi комплексiв  навчальних  закладiв  одного

або рiзних рiвнiв освiти, а також кооперуваннi навчальних  закладiв

з iншими громадськими будинками  (фiзкультурно-спортивнi,  культур-

но-видовищнi, для дозвiлля) допускається за узгодженням iз  санепi-

демслужбою об'єднувати однорiднi за  призначенням  групи  примiщень

для спiльного використання, не погiршуючи умов проведення  навчаль-

ного процесу та не ускладнюючи режиму експлуатацiї будинку. В  коо-

перованих блоках необхiдно передбачати окремi вестибюльнi групи.

    3.11 Поверховiсть будинкiв належить приймати:

    - не бiльше 3-х поверхiв - загальноосвiтнiх навчальних закла-

      дiв (у значних i найзначнiших мiстах, крiм районiв з сейсмi-

      чнiстю 7-8 балiв, допускається будiвництво 4-поверхових бу-

      динкiв шкiл);

    - не бiльше 4-х поверхiв - профтехучилищ.

    Навчальнi корпуси вищих навчальних закладiв та iнститутiв пiд-

вищення квалiфiкацiї слiд передбачати висотою вiд рiвня землi, виз-

наченою бiля входу в будинок, до пiдлоги останнього поверху не  бi-

льше 26,5 м.

    При мiстобудiвному обгрунтуваннi та узгодженнi з  територiаль-

ними органами державного пожежного нагляду допускається  збiльшення

поверховостi будинкiв.

    3.12 В навчальних корпусах заввишки бiльше 4-х поверхiв  нале-

жить передбачати пасажирськi лiфти. Вантажнi лiфти необхiдно проек-

тувати у вiдповiдностi з технологiчними вимогами.

    Спецiальнi лiфти для користування iнвалiдами на крiслах-коляс-

ках проектуються в будинках заввишки в 2 та  бiльше  поверхiв,  якi

передбачають вiдвiдування дiтьми i  дорослими  з  порушенням  опор-

но-рухового апарату.

    3.13 Висоту поверхiв навчальних примiщень загальнотеоретичного

профiлю вiд пiдлоги до пiдлоги наступного поверху належить приймати

не менше 3,6 м.

    Висоту  поверхiв,  на  яких  розмiщуються  лекцiйнi   потоковi

аудиторiї мiсткiстю вiд 50 мiсць i бiльше, головнi вестибюлi i  за-

льнi рекреацiї, лабораторiї обчислювальної технiки,  лабораторiї  i

майстернi з великогабаритним устаткуванням, а також  актових  залiв

та фiзкультурно-спортивних споруд належить приймати за  технологiч-

ними, гiгiєнiчними та архiтектурно-композицiйними вимогами, але  не

менше 4,2 м.

    3.14 Висоту пiдвiконної частини зовнiшнiх стiн навчальних, на-

вчально-лабораторних i навчальновиробничих примiщень  вiд  поверхнi

пiдлоги належить приймати не менше 80 см.

    3.15 Навчальнi, навчально-виробничi i навчально-допомiжнi при-

мiщення навчальних закладiв понинi розташовуватись, як  правило,  в

надземних поверхах.

    В пiдземних поверхах  допускається  розмiщувати  книгосховища,

навчальнi тири, комори, крiм примiщень з легкозаймистими  речовина-

ми, iнженерно-технiчнi примiщення.

    В цокольних поверхах (пiдлога яких розташована не нижче 0,5  м

                                               С.8 ДБН В.2.2-3-97

вiд планувальної вiдмiтки тротуару або вимощення) допускається роз-

мiщувати тi самi примiщення, що й у пiдземних поверхах, а також на-

вчально-виробничi майстернi i лабораторiї з важким i великогабарит-

ним устаткуванням (без влаштування пiдвалу пiд ними), басейни, сау-

ни, фiзкультурно-спортивнi i актовi зали, фойє, дискотеки, танцюва-

льнi зали, їдальнi,  вестибюлi,  гардеробнi,  душовi,  роздягальнi,

вмивальнi та iншi примiщення згiдно з додатком 8, п. 3.

    Природне освiтлення

    3.16 Природне освiтленя  примiщень  навчальних  закладiв  слiд

проектувати з урахуванням вимог вiдповiдних нормативних  документiв

(додаток 8, п. 14).

    Органiзацiя свiтлових отворiв, розташування обладнання та меб-

лiв в навчальних  примiщеннях  повиннi  забезпечувати  лiвостороннє

природне освiтлення робочих мiсць учнiв або змiшане (верхнє з  бiч-

ним лiвостороннiм). Вимоги до освiтлення навчально-виробничих майс-

терень, необхiднiсть влаштування мiсцевого освiтлення робочих мiсць

визначаються завданням на проектування згiдно з  технологiчними  та

санiтарно-гiгiєнiчними нормативами. Допускається у  потокових  лек-

цiйних аудиторiях та кабiнетах курсового i дипломного проектування,

навчально-виробничих майстернях i лабораторiях  з  великогабаритним

обладнанням передбачати тiльки верхнє природне освiтлення.

    3.17 Природне освiтлення навчальних примiщень з вiдеомонiтора-

ми повинно вiдповiдати вимогам спецiальних  нормативних  документiв

(додаток 8, п. 17).

Таблиця 1

               Орiєнтацiя вiкон шкiльних будинкiв

------------------------------------------------------------------------------

|                       | Орiєнтацiя вiкон для розрахункових географiчних    |

|  Приміщення           |              поясів північної широти               |

|                       |----------------------------------------------------|

|                       |   iвнiчнiше 48о пн.ш.     |      45-48о пн.ш.      |

|                       |----------------------------------------------------|

|                       | оптимальна  | допустима   | оптимальна | допустима |

|----------------------------------------------------------------------------|

|1.Класи та класи-iгровi|Пд, Сх, Пд-Сх|Не бiльше 25%|  Пд, Пд-Сх |Будь-яка,  |

|                       |             |  Пд-Зх, Зх  |            |крім       |

|                       |             |             |            |Зх, Пд-Зх  |

|----------------------------------------------------------------------------|

|2.Кабiнети та лаборато-|Пд, Сх, Пд-Сх|Не бiльше 50%|Пд, Сх,     |Будь-яка,  |

|  рії (крiм вказаних в |             |    на iншi  |  Пд-Сх     |крiм       |

|  п.п.3,4даної таблицi)|             |    сторони  |            |Зх, Пд-Зх  |

|----------------------------------------------------------------------------|

|3.Кабiнети iнформатики |Пн, Пн-Сх,   |Будь-яка,    |Пн, Пн-Сх,  |Будь-яка,  |

|  та обчислювальної те-|Пн-Зх        |крім Пд-Сх   |Пн-Зх       |крім       |

|  хнiки, образотворчих |             |i Пд-Зх      |            |Зх, Пд-Зх  |

|  мистецтв, креслення  |             |             |            |           |

|----------------------------------------------------------------------------|

|4.Лабораторiя бiології,|     Пд      |Пд-Сх, Пд-Зх,|    Пд      |Сх, Пд-Сх, |

|  гуртковi юнатів      |             |Сх, Зх       |            |Пд-Зх, Зх  |

|----------------------------------------------------------------------------|

|5.Спальнi примiщення   |             |             |            |Будь-яка,  |

|                       |     Сх      |Будь-яка,    |    Сх      |крім Пн,але|

|                       |             |крiм Пн      |            |не бiльше  |

|                       |             |             |            |40% на     |

|                       |             |             |            |Пд-Зх, Зх  |

------------------------------------------------------------------------------

                                               С.9 ДБН В.2.2-3-97

    3.18 При недостатностi нормативного природного освiтлення нав-

чальних примiщень (пов'язанiй з клiматичними умовами) необхiдно пе-

редбачати додаткове штучне освiтлення.

    3.19 Орiєнтацiю вiкон навчальних примiщень  шкiльних  будинкiв

слiд приймати згiдно з таблицею 1.

    3.20 Орiєнтацiю свiтлових отворiв в кабiнетах i залах  диплом-

ного та курсового проектування, креслення i малювання слiд  прийма-

ти, як правило, на пiвнiч, пiвнiч-схiд i пiвнiч-захiд, а в навчаль-

них примiщеннях з персональними ЕОМ - на пiвнiч i  пiвнiч-схiд.  За

iншої орiєнтацiї слiд затосовувати засоби сонцезахисту.

    3.21   Необхiдно   передбачати   сонцезахиснi   пристрої   при

орiєнтацiї вiкон: для районiв України пiвнiчнiше 48o пн.ш. - на се-

ктори горизонту 90-160o i  200-275o;  для  районiв  України  45-48o

пн.ш. - на сектор горизонту 75-285o. Сонцезахиснi пристрої  повиннi

виконуватись iз негорючих матерiалiв.

    3.22 Допускається проектувати без природного освiтлення актовi

зали, конференц-зали, кiнолекцiйнi потоковi аудиторiї, кулуари, га-

рдеробнi, книгосховища, санiтарнi вузли (крiм туалетiв при навчаль-

них секцiях шкiл, шкiл-iнтернатiв та  профтехучилищ),  снаряднi  та

роздягальнi при фiзкультурно-спортивних залах i басейнах, радiовуз-

ли, кiноапаратнi, лабораторiї фотодруку, стрiлецькi тири, кiмна-

ти для зберiгання навчальної зброї, комори, iнвентарнi,  холодильнi

камери при кухнi, примiщення для персоналу їдалень (гардеробна, бi-

лизняна, санiтарнi вузли та душовi).

    3.23 Природне освiтлення коридорiв необхiдно передбачати згiд-

но з вимогами нормативних документiв (додаток 8, пп.3; 14).

    3.24 У будинках шкiл для свiтлопрозорого заповнення дверей  та

фрамуг (у дверях, перегородках та стiнах) для додаткового освiтлен-

ня необхiдно використовувати травмобезпечне або армоване  скло.  На

засклених дверях з двох бокiв повиннi передбачатися  захиснi  грати

на висоту не менше 1,2 м.

    Протипожежнi вимоги

    3.25 При проектуваннi навчальних закладiв необхiдно враховува-

ти вимоги пожежної безпеки, викладенi у вiдповiдних нормативних до-

кументах (додаток 8, п.п. 3; 4; 5).

    3.26 Розмiщення виходiв iз будинкiв та сходових клiток, макси-

мальнi розмiри сходових маршiв за пожежними вимогами, а також  роз-

мiщення та влаштування аудиторiй, актових та фiзкультурноспортивних

залiв повиннi вiдповiдати вимогам вiдповiдних нормативних  докумен-

тiв (додаток 8, п.3).

    3.27 Найбiльшу кiлькiсть мiсць та допустиму кiлькiсть поверхiв

в залежностi вiд ступеня вогнестiйкостi  будинкiв  загальноосвiтнiх

шкiл та навчальних корпусiв шкiл-iнтернатiв слiд приймати за табли-

цею 2.

                                               С.10 ДБН В.2.2-3-97

Таблиця 2

--------------------------------------------------------------------

|Кiлькiсть учнiв чи мiсць|Ступiнь вогнестiйкостi|Кiлькiсть поверхiв|

|                        |      у будинку       |      будинку     |

|------------------------------------------------------------------|

|         До 270         |       ІІІа, V        |        1         |

|                        |        ІV            |        2         |

|         До 350         |       ІІІб           |        2         |

|         До 1600        |       ІІІ            |        3         |

|      Не нормується     |       І,ІІІ          |        4*        |

--------------------------------------------------------------------

* У значних i найзначнiших мiстах, крiм сейсмiчних районiв

    3.28 Iз актового залу повинно бути не менше 2-х  виходiв.  При

влаштуваннi амфiтеатру в актовому залi чи лекцiйнiй аудиторiї, пер-

ший та останнiй ряди мiсць та евакуацiйнi виходи в яких розташованi

на рiвнях рiзних поверхiв, розрахунок шляхiв евакуацiї слiд  прово-

дити виходячи з необхiдностi евакуацiї 2/3 глядачiв на  нижнiй  по-

верх та I/З глядачiв на верхнiй поверх.

    Допускається передбачати один евакуацiйний вихiд  з  балкону,

мiсткiсть якого не перевищує 50  мiсць.  Евакуацiя  глядачiв, що

знаходяться на балконi, не повинна здiйснюватись через зал.

    3.29 Навчальнi секцiї 1-х класiв необхiдно розташовувати не ви-

ще 2-го поверху та при наявностi спальних примiщень  вiдокремлювати

вiд iнших навчальних секцiй протипожежними перегородками  1-го  ти-

пу. На 4-му поверсi будинкiв шкiл допускається розмiщувати не бiль-

ше 25% навчальних примiщень.

    3.30 Перекриття над пiдвальними примiщеннями будинкiв шкiл IIIб

IV, V ступенiв вогнестiйкостi повинно бути протипожежним 3-го типу.

    3.31 При розрахунку ширини шляхiв  евакуацiї  найбiльша  кiль-

кiсть людей, що одночасно перебувають на поверсi в будинку  загаль-

ноосвiтнiх шкiл та шкiл-iнтернатiв, повинна визначатись, виходячи з

мiсткостi навчальних примiщень, примiщень для трудового навчання, а

також фiзкультурно-спортивного та актового залiв, що знаходяться на

даному поверсi.

    3.32 Ширина дверей виходiв з примiщень, в яких одночасно  може

знаходитись бiльше 15 учнiв, повинна бути не меншою 0,9 м.

    3.33 Вiдстань по коридору вiд дверей найбiльш вiддалених  при-

мiщень (крiм вбиралень, умивалень, душових та  iнших  обслуговуючих

примiщень) до виходу назовнi або на сходову клiтку у будинках зага-

льноосвiтнiх шкiл, професiйних та вищих навчальних закладiв повинна

бути не бiльшою вказаної в таблицi 3.

                                               С.11 ДБН В.2.2-3-97

Таблиця З

----------------------------------------------------------------------------

|                            | Вiдстань, м, при щiльностi людського потоку |

|                            | потоку при евакуацiї бiльше 2 до 3 люд/м2 * |

|        При евакуацiї       |---------------------------------------------|

|                            |     Для будинкiв навчальних закладiв зi     |

|                            |          ступенем вогнестiйкостi            |

|                            |---------------------------------------------|

|                            |   І-ІІІ   |   ІІІб, IV   |   ІІІа, IVа, V   |

|--------------------------------------------------------------------------|

|А.3 примiщень, розташованих |           |              |                  |

|  мiж сходовими клiтками або|     50    |       35     |        25        |

|  виходами назовнi          |           |              |                  |

|--------------------------------------------------------------------------|

|Б.Iз примiщень з виходами у |     25    |       15     |        10        |

|  тупиковий коридор або хол |           |              |                  |

----------------------------------------------------------------------------

* Вiдношення числа евакуйованих з примiщень до площi шляху евакуацiї.

    Примiтка. Загальна мiсткiсть примiщень, що виходять у  тупико-

вий коридор або хол будинкiв загальноосвiтнiх шкiл, професiйних  та

вищих навчальних закладiв І-ІІІ ступеня вогнестiйкостi заввишки  не

бiльше чотирьох поверхiв, повинна бути не бiльшою нiж 125  чоловiк.

При цьому вiдстань вiд дверей найбiльш вiддалених примiщень до  ви-

ходу у найбiльш вiддалену сходову клiтку повинна  бути  не  бiльшою

нiж 100 м.

    3.34 Ширину коридорiв на поверхах,  де  знаходяться  навчальнi

примiщення, а також переходiв мiж корпусами  належить  приймати  не

Внимание! Это не полная версия документа. Полная версия доступна для скачивания.