МІНІСТЕРСТВО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
ТА БУДІВНИЦТВА УКРАЇНИ
Н А К А З
30.06.2009 N 257
Про затвердження Галузевої програми
енергоефективності у будівництві на 2010-2014 роки
На виконання указів Президента України від 28.02.2008
N 174/2008 ( 174/2008 ) "Про невідкладні заходи щодо забезпечення
ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів" та від
28.07.2008 N 679/2008 ( 679/2008 ) "Про рішення Ради національної
безпеки і оборони України від 30.05.2008 "Про стан реалізації
державної політики щодо забезпечення ефективного використання
паливно-енергетичних ресурсів", розпорядження Кабінету Міністрів
України від 17.12.2008 N 1567-р ( 1567-2008-р ) "Про програми
підвищення енергоефективності та зменшення споживання
енергоресурсів" та на підставі рішення Науково-технічної ради
Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від
25 червня 2009 року N 79 ( vr079661-09 ) Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Галузеву програму енергоефективності у
будівництві на 2010-2014 роки (далі - Галузева програма),
розроблену Науково-технічним центром з питань енергоефективності
та енергозбереження у сфері будівництва ДП НДІ будівельних
конструкцій (додається).
2. Управлінню архітектурно-конструктивних та інженерних
систем будинків і споруд (Авдієнко О.П.) разом з ДП НДІ
будівельних конструкцій (Кривошеєв П.І.):
2.1. Подати на погодження до НАЕР Галузеву програму, згідно з
порядком встановленим НАЕР;
2.2. Після погодження Галузевої програми у двотижневий строк
розробити план заходів із запровадження та реалізації зазначеної
програми у 2009 році, забезпечити науково-технічний супровід та її
моніторинг.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника
Міністра Негоду В.А.
Міністр В.Куйбіда
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
регіонального розвитку
та будівництва України
30.06.2009 N 257
ГАЛУЗЕВА ПРОГРАМА
підвищення енергоефективності у будівництві
на 2010-2014 роки
ПАСПОРТ
Галузевої програми підвищення енергоефективності
у будівництві на 2010-2014 роки
1. Галузева програма підвищення енергоефективності у
будівельній галузі на 2010-2014 роки схвалена та рекомендована до
затвердження на засіданні президії Науково-технічної ради
Мінрегіонбуду 25 червня 2009 р. та затверджена наказом
Мінрегіонбуду від 30.06.2009 N 257.
2. Програма затверджена:
наказом Мінрегіонбуду від 30 червня 2009 р. N 257.
3. Замовник Програми:
Міністерство регіонального розвитку та будівництва України.
Адреса: 01025, м. Київ, вул. В.Житомирська, 9, реєстраційний
рахунок N 35215006004086 в Державному казначействі України
м. Києва, МФО 820172, код ЄДРПОУ 35134370, КПКВК 2751030.
4. Розробник Програми:
Державне підприємство "Державний науково-дослідний інститут
будівельних конструкцій" (ДП НДІБК), адреса: 03680, Київ-37,
вул. І.Клименка, 5/2, р/рахунок N 26001021825151 у Залізничному
відділенні КМФ АКБ "УКРСОЦБАНК" в м. Києві, ЄДРПОУ 02495431,
МФО 322012, свідоцтво платника податку N 36097513, індивідуальний
податковий код N 024954326584.
5. Перелік співрозробників Програми:
Академія будівництва України, адреса: 01133, м. Київ, бульвар
Лесі Українки, 26;
Асоціація "Всеукраїнський союз виробників будівельних
матеріалів і виробів", адреса: 03680, Київ, вул. І.Клименка, 5/2;
Науково-дослідний інститут будівельного виробництва (НДІБВ),
адреса: 03680, м. Київ, МСП, Червонозоряний проспект, 51;
Київський національний університет будівництва та архітектури
(КНУБА), адреса: 03037, м. Київ, Повітрофлотський просп. 31;
Український науково-дослідний інститут будівельних матеріалів
(ДП НДІБМВ), адреса: 04080, МСП, м. Київ,
вул. Костянтинівська, 68;
Інститут теплофізики національної академії наук України,
адреса: 03680, м. Київ, вул. Желябова, 2-а;
Інститут енергозбереження та енергоменеджменту НТУУ "КПІ",
адреса: 03056, м. Київ, просп. Перемоги, 37, корпус 22;
Асоціація "Укрцемент", адреса: 02002, м. Київ,
вул. М.Раскової, 2;
УкрНДІПроектстальконструкції імені В.М.Шимановського, адреса:
02125, м. Київ, пр. Визволителів, 1;
Корпорація "ТехноНІКОЛЬ", адреса: 51901, м. Дніпродзержинськ,
Дніпропетровська обл., вул. Торговельна, 2;
Український державний науково дослідний і проектний інститут
цивільного сільського будівництва "УкрНДІпроцивільсільбуд",
адреса: 03039, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 50;
ТОВ КНАУФ Україна, адреса: 02002, м. Київ,
вул. Луначарського, 4;
Броварський заводобудівельний комбінат, адреса: 07400,
м. Бровари, Київської обл., Промвузол;
ТОВ "Віссман", адреса: 03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5,
корп. 10-а;
Асоційоване підприємство "Київміськбудматеріали", адреса:
м. Київ-30, вул. Б.Хмельницького, 31;
"Данфосс ТОВ", адреса: 04080, м. Київ, вул. В.Хвойки;
НВП "Елетер", адреса: 02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 2.
6. Керівник Програми:
Негода В'ячеслав Андронович, заступник Міністра регіонального
розвитку та будівництва України.
7. Строк виконання:
початок - 1 січня 2010 р.
закінчення - 31 грудня 2014 р.
8. Прогнозні обсяги та джерела фінансування (млн.грн.)
------------------------------------------------------------------
|Джерела фінансування|Обсяг фінансування| У тому числі за роками |
| | |------------------------|
| | |2010|2011|2012|2013|2014|
|--------------------+------------------+----+----+----+----+----|
|Власні кошти | 2130 |450 |450 |400 |400 |430 |
|підприємств | | | | | | |
|--------------------+------------------+----+----+----+----+----|
|Державний бюджет | 5430 |1100|1100|1050|1050|1130|
|--------------------+------------------+----+----+----+----+----|
|Місцевий бюджет | 10310 |2070|2070|2060|2060|2050|
|--------------------+------------------+----+----+----+----+----|
|Кредити, гранти, | 140 | 40 | 50 | 50 | - | - |
|позики тощо | | | | | | |
|--------------------+------------------+----+----+----+----+----|
|Інші залучені | 490 |150 |150 |150 | 40 | - |
|відповідно до | | | | | | |
|законодавства кошти | | | | | | |
|--------------------+------------------+----+----+----+----+----|
|Всього | 18500 |3810|3820|3710|3550|3610|
------------------------------------------------------------------
Керівник Програми В.А.Негода
М.П.
Вступ
Галузева програма підвищення енергоефективності у будівельній
галузі на 2010-2014 роки (далі - Галузева програма) розроблена на
виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.12.2008
N 1567-р ( 1567-2008-р ) "Про програми підвищення
енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів".
У Програмі представлено дані аналізу існуючого стану з
забезпечення енергоефективності в будівельній галузі, на підставі
яких визначено пріоритетні напрямки реалізації державної політики
енергозбереження, шляхи максимального використання резервів
економії паливно-енергетичних ресурсів у галузі, сформовано
комплекс організаційних, технічних та економічних заходів
взаємопов'язаних за ресурсами, виконавцями та строкам реалізації,
які направлено на підвищення енергоефективності будівельної
галузі.
Очікуване Україною входження до європейського простору
передбачає прийняття загальноєвропейських правил та шляхів їх
реалізації. Галузева програма передбачає гармонізацію національної
нормативної бази з вимогами Євросоюзу щодо енергоефективності
будівель, а також основою реалізації Енергетичної стратегії
України до 2030 р. ( 145а-2006-р ) в будівельній галузі. Галузевою
програмою також враховується комплексність європейських підходів
щодо економії природних ресурсів, їх раціонального використання та
реалізації заходів із забезпечення Кіотського протоколу
( 995_801 ).
Програма передбачає встановлення цілеспрямованих дій, що
орієнтовані на покращення енергетичного стану України та
забезпечення загальнолюдських цінностей - збереження планети для
наступних поколінь за рахунок захисту оточуючого середовища.
Природні ресурси, такі як: нафта, природний газ та тверді види
палива є основними джерелами виділення вуглекислого газу. Економія
природних ресурсів та їх раціональне використання є важливою
частиною економічної політики України та заходів, направлених на
реалізацію Кіотського протоколу ( 995_801 ). Управління попитом на
енергію є інструментом, що впливає на енергетичний ринок і, тим
самим, на надійність постачання енергоносіїв у середньо- та
довготерміновому планах.
Підвищення ефективності використання енергії неможливе без
спеціальних заходів у будівельній галузі. У житловому секторі та
сфері послуг, де основними об'єктами енергопостачання є будівлі,
споживається до 40 відсотків енергоресурсів України. Така
тенденція потребує державного керування, направленого на ефективне
використання енергії будівлями і відповідного скорочення виділення
вуглекислого газу.
Комплексною державною програмою енергозбереження України
( 148-97-п ), розробленою в середині 90-х, відзначено тенденції
розвитку і можливості досягнення енергозбереження економіки
України, в тому числі будівельного комплексу, до складу якого
відносять промисловість будівельних матеріалів, промислове та
цивільне будівництво. За результатами представленої в програмі
оцінки визначалось, що в цілому шляхом впровадження заходів з
енергозбереження енергоємність галузі планувалось знизити по
відношенню до 1990 року у 2000 року на 13%, 2005 р. - 26%,
2010 р. - на 45%. При цьому щорічна економія на рівні 2010 року
повинна була складати 8.5 млн. т.у.п. при витратах
у 2.7 млрд. гривень.
Структура споживання котельно-пічного палива в Україні по
галузях народного господарства передбачала стабільний рівень
споживання будівельною галуззю на рівні 0,8-0,9% від загального
рівня за період з 1990 до 2010 року. Одночасно доля споживання
житлово-комунального сектору повинна була зростати з 14,2% у
1990 р. і 20,8% у 1995 до 21,4% у 2000, 21,9% у 2005 і 22,4% у
2010 роках.
Виходячи з необхідності уточнення державних прогнозів щодо
енергозбереження в народному господарстві, були актуалізовані дані
щодо розвитку енергозбереження в державі за прийнятою у 2005 році
Енергетичною стратегією України до 2030 року ( 145а-2006-р ).
Відповідно до зазначеної стратегії у 2030 р. порівняно з 2005 р.
загальна економія паливних ресурсів за рахунок технічного фактора
оцінюється в 128,42 млн. т.у.п., електричної
енергії - 108,72 млрд.кВт/рік, теплової енергії -
231,87 млн. Гкал, що в цілому складає 198,06 млн. т.у.п.
Галузевий аналіз потенціалу економічно доцільного
енергозбереження за період 2010-2030 років за рахунок технічного
(технологічного) фактора визначає рівень можливої економії:
- промисловістю будівельних матеріалів - палива 1,1-1,7%,
електроенергії 1,9-3,3%, теплової енергії 1,1-1,9%;
- будівництвом - палива 0,8-0,9%, електроенергії 0,2-0,3%,
теплової енергії 0,2%;
- житлово-комунальним господарством - палива 12,3-14,3%,
електроенергії 20,2-20,5%, теплоенергії 29,0-45,3%.
Вищенаведене дозволяє зробити висновок щодо низького
потенціалу енергозбереження промисловості будівельних матеріалів і
будівництва відносно інших галузей промисловості та доцільності
зосередження на вдосконаленні обладнання і технологічних процесів
в найбільш енергоємних виробництвах.
Одночасно необхідно відзначити, що основним резервом
енергозбереження є зниження споживання енергоресурсів об'єктами
житлово-громадського призначення, доля яких у загальному
споживанні будівельною галуззю складає понад 80%. Приведення
теплотехнічних властивостей об'єктів до сучасного європейського
рівня дозволить крім заощадження енергоресурсів вирішити проблему
забезпечення нормативного рівня комфорту житлового середовища,
відсутність якого стала суттєвою соціальною проблемою мешканців
багатоквартирних житлових будинків і працівників закладів
соціального призначення.
Мінрегіонбудом забезпечується вдосконалення
нормативно-методичної бази нового будівництва і реконструкції
об'єктів будівництва, що обумовлює енергоефективність закладених
рішень при зведенні об'єктів і проведенні подальшої модернізації
(реконструкції) елементів і інженерних систем будівель. Створення
умов для запровадження сучасного рівня питомого споживання
об'єктами будівництва енергоресурсів шляхом удосконалення
законодавчої і нормативно-методичної бази дозволить зменшити
споживання енергоресурсів державою, оптимізувати структуру
споживання з урахуванням завдань держави щодо пріоритетів
використання існуючих енергогенеруючих потужностей, зняти
занепокоєність населення щодо забезпечення комфортних умов
проживання.
З огляду на викладене передбачається проведення заходів
галузевої державної політики щодо формування та розвитку
внутрішніх ринків товарів кінцевого споживання за рахунок
вітчизняних будівельних матеріалів і виробів з високими якісними
характеристиками та відносно зниженим рівнем енергоємності
вироблення одиниці продукції, а також щодо доведення витрат
паливно-енергетичних ресурсів при зведенні та експлуатації
об'єктів будівництва до сучасного рівня розвинутих країн, зниження
затрат бюджетних коштів на утримання бюджетних установ.
1. СУЧАСНИЙ СТАН РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАХОДІВ
З ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ В БУДІВЕЛЬНІЙ ГАЛУЗІ
Перший етап забезпечення енергоефективності об'єктів
будівництва в Україні було здійснено в 1993-1995 роках, коли
значно зросли нормативні вимоги до рівня опору теплопередачі
огороджувальних конструкцій будівель і споруд різного призначення,
що призвело до переходу на енергоефективні багатошарові
огороджувальні конструкції, а також були введенні вимоги до
обов'язкового обліку енергоспоживання в будівлях, що забезпечило
зниження експлуатаційних витрат енергоресурсів при експлуатації
нових та реконструйованих будівель до 30%.
Подальший розвиток енергозбереження в будівельній галузі
забезпечували шляхом реалізації загальнодержавних заходів,
передбачених такими документами:
- Національна енергетична програма України, схвалена
Постановою Верховної Ради України від 15 травня 1996 року N 191
( 191/96-ВР );
- Комплексна державна програма енергозбереження України,
затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 5 лютого
1997 р. N 148 ( 148-97-п );
- Програма державної підтримки розвитку нетрадиційних та
відновлювальних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики,
схвалена постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.97 N 1505
( 1505-97-п );
- Програма поетапного оснащення наявного житлового фонду
засобами обліку та регулювання споживання води і теплової енергії
на 1996-2002 роки, затверджена постановою Кабінету Міністрів
України від 27.11.95 N 947 ( 947-95-п ), зі змінами, внесеними
постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.98 N 1657
( 1657-98-п );
- Закон України "Про комплексну реконструкцію кварталів
(мікрорайонів) застарілого житлового фонду"
( 525-16 )//ВВР.-2007-N 10.
- Постанова Кабінету Міністрів України від 15.07.98 N 1094
( 1094-98-п ) "Про державну експертизу з енергозбереження"
(із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів
України від 16.03.2000 N 501 ( 501-2000-п ); від 16.08.2005 N 746
( 746-2005-п ); від 08.11.2006 N 1571) ( 1571-2006-п ).
Накопичений досвід запровадження енергозберігаючих заходів і
обладнання, технологічні і технічні можливості народного
господарства України були враховані в Галузевій програмі
енергозбереження в будівельному комплексі та житлово-комунальному
господарстві на 2000-2005 рр. та на перспективу, розробленій
відповідно до Указу Президента України від 10.03.2000 N 457
( 457/2000 ), та на виконання постанови Кабінету Міністрів України
від 27.06.2000 N 1040 ( 1040-2000-п ) "Про невідкладні заходи щодо
виконання Комплексної державної програми енергозбереження
України", і яка затверджена рішенням колегії Держбуду України від
09.10.2001 N 96 "Про Галузеву програму енергозбереження у
будівельному комплексі та житлово-комунальному господарстві на
2001-2005 роки та на перспективу".
Зазначена Програма була спрямована на вирішення проблеми
підвищення енергоефективності використання та зменшення споживання
будівельним комплексом енергоресурсів, зокрема природного
газу, розширення обсягів використання електроенергії для опалення
житлових і громадських будинків і споруд, збільшення обсягів і
сфери застосування нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії,
використання інноваційних технічних, технологічних та
організаційних рішень. За результатами її реалізації в будівництві
забезпечено подальше підвищення енергоефективності галузі.
Обсяги економії паливно-енергетичних ресурсів при зведенні
нового житла і реконструкції наявного житлового фонду (табл. 1),
свідчать про ефективність проведених заходів, передбачених
зазначеною Галузевою програмою.
Частка житла, що зведено з дотриманням нових теплотехнічних
нормативів, становила у 2001 р. - 60%, 2002 р. - 70%,
2003 р. - 80%, у 2004 р. та подальші роки - 100%. За
рахунок уведення протягом 2001 - 2006 рр. нового житла та
реконструкції існуючого житлового фонду на кінець 2006 року
зменшення енерговитрат паливно-енергетичних ресурсів
становило 990 тис. т.у.п.
Таблиця 1.1 - Показники обсягів економії ПЕР при введенні в
експлуатацію нового житла з дотриманням нових теплотехнічних
нормативів у 2001-2005 роках
------------------------------------------------------------------
| Роки | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 |
|--------------------------+------+------+-------+-------+-------|
|Обсяги введення житла з |4616,4|6111,0|7855,04|1111,33|11500,0|
|дотриманням нових | | | | | |
|теплотехнічних нормативів,| | | | | |
|тис.кв.м | | | | | |
|--------------------------+------+------+-------+-------+-------|
|Обсяги економії ПЕР, |110,8 |146,7 | 188,5 | 267,1 | 276,0 |
|тис. т.у.п. | | | | | |
------------------------------------------------------------------
У зв'язку з реорганізацією Держбуду України (Указ Президента
України від 16.03.2002 N 259/2002) ( 259/2002 ) та відповідним
розмежуванням функцій Державного комітету України з будівництва та
архітектури і Державного комітету України з питань
житлово-комунального господарства зазначена Галузева програма
втратила чинність.
Враховуючи зарубіжний досвід, який показує можливість
зниження фактичного споживання ресурсів на 15-20%, а в окремих
випадках - 30% за рахунок регулювання та раціонального їх
використання Програмою поетапного оснащення наявного житлового
фонду засобами обліку та регулювання споживання води і теплової
енергії на 1996-2002 роки ( 947-95-п ) було передбачено низку
заходів, за результатами реалізації яких при повному оснащенні
наявного житлового фонду побудинковими приладами обліку та
регулювання споживання води і теплової енергії щорічна економія
ресурсів мала становити: води - 570 млн.куб. метрів; теплової
енергії - 16,3 млн. Гкал; електроенергії - 700 млн.кВт·год.;
природного газу - 1,2 млрд.куб. метрів, а в перерахунку на умовне
паливо - близько 2 млн. т.у.п.
Разом з тим, через відсутність реального механізму
фінансування, неможливість передбачення виділення коштів у
Державному бюджеті України (як це визначено постановою Кабінету
Міністрів України від 3 липня 1995 року N 483) ( 483-95-п ) та
місцевих бюджетах, реалізація Програми ( 947-95-п ) виявилася
незадовільною і передбачені заходи доцільно переглянути з
урахуванням сучасних технічних можливостей, із наданням
пріоритетів комплексним об'єктним системам обліку та автоматичного
регулювання споживання ресурсів.
Реалізація заходів зазначених програм, подальший розвиток
енергозбереження в будівельній галузі протягом 2006-2009 років
створили передумови для комплексного запровадження
загальноєвропейських підходів щодо енергоефективності об'єктів
житлово-громадського призначення, а також суттєвого підвищення
ефективності використання енергоносіїв із урахуванням пріоритетів
держави та орієнтації на впровадження заходів з енергозбереження
безпосередньо споживачами.
На даний час у будівельній галузі створено
нормативно-методичну базу з енергозбереження при проектуванні та
будівництві об'єктів житлово-громадського призначення, що
забезпечує економію енергоресурсів понад 30% при експлуатації
будинків порівняно з відповідними нормами, що діяли до 1994 року.
Однак, зазначені нормативні вимоги є обов'язковими лише при
проектуванні та будівництві нових і реконструкції існуючих
житлових та громадських будинків і споруд, що стримує приведення
об'єктів існуючого фонду до загальноєвропейських вимог щодо
енергоефективності.
Подальший розвиток і вдосконалення існуючих нормативних та
методичних документів, спрямованих на енергоефективність, потребує
реалізації комплексного підходу щодо мінімізації енергоспоживання
об'єктів, включаючи, крім запровадження сучасних
огороджувально-утеплювальних систем і конструкцій, комплексний
облік і автоматичне регулювання споживання всіх видів
енергоресурсів, забезпечення сучасного рівня комфорту в
приміщеннях, оптимізацію використання джерел енергопостачання з
розширенням їх за рахунок використання альтернативних та
відновлювальних джерел енергії (сонця, вітру, геотермальної,
біоенергії, природної і техногенної теплоти), оптимізацію
об'ємно-планувальних рішень будинків, їх форми та орієнтації у
конкретних кліматичних умовах.
Комплексна оцінка стану енергоефективності у будівельному
комплексі, яка була розглянуто у листопаді 2008 року на засіданні
президії Науково-технічної ради Мінрегіонбуду, обумовила основні
завдання та заходи на 2009 рік та наступні роки, а також
стратегічні підходи щодо забезпечення енергозбереження в
зазначеній Програмі та визначила коло основних питань, що
відносяться до сфери діяльності Мінрегіонбуду, в тому числі щодо
підвищення енергоефективності використання та зменшення споживання
будівельним комплексом енергоресурсів, зокрема природного газу,
розширення обсягів використання електроенергії для опалення
житлових і громадських будинків і споруд, збільшення обсягів і
сфери застосування нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії,
використання інноваційних технічних, технологічних та
організаційних рішень.
Для компетентного і професійного вирішення питань
енергозбереження у сфері будівництва, промисловості будівельних
матеріалів та житлово-комунального господарства створено на базі
ДП НДІ будівельних конструкцій Науково-технічний Центр з питань
енергоефективності та енергозбереження у сфері будівництва
Мінрегіонбуду, головною метою якого є моніторинг виконання і
науково-методичне супроводження заходів Програми.
При розробленні заходів програми і проведенні оцінки можливих
результатів було враховано наступні особливості розвитку
будівельного комплексу України. Загальні зміни національної
економіки обумовили тривале зниження виробництва в будівельній
галузі, яка почала відновлюватись лише протягом останніх років,
про що свідчать статистичні дані, (рис. 1.1) ( va257661-09 ).
Враховуючи суттєвий вплив параметрів огороджувальних
конструкцій будівель на їх енергоефективність, доцільно відзначити
тенденції перерозподілу у 2004-2008 роках використання в новому
будівництві стін з різних матеріалів (рис. 1.2) ( va257661-09 ).
Аналіз даних свідчить про відсутність впливу проведеного у
2007 році нормативного підвищення мінімального теплового опору
огороджувальних конструкцій будівель на більш широке запровадження
сучасних енергоефективних матеріалів стін (блоки, штучні вироби з
ніздрюватого бетону). При цьому статистика обсягів використання
різних матеріалів не дозволяє визначити сталі пріоритети ринку
(рис. 1.3) ( va257661-09 ), що свідчить про доцільність створення
Мінрегіонбудом, додатково до існуючого нормативного, механізму
сприяння запровадженню в нове багатоквартирне житлове будівництво
сучасних енергоефективних стінових виробів, використання яких в
розвинутих країнах стало традиційним і суттєво знизило зведення
будинків з цегляними стінами, що є найбільш популярними і
розвинутими в Україні.
Рис. 1.1 - Обсяги зведення житла
в Україні в 1985-2008 роках
( va257661-09 )
Обґрунтований аналіз щодо використання енергоефективної
продукції в будівельній галузі потребує вдосконалення державної
статистичної звітності, про що свідчать представлені дані. При
існуючій системі статистичної звітності неможливо визначити
вичерпне уявлення про фактичне використання, наприклад,
теплоізоляційного та конструктивно-теплоізоляційного ніздрюватого
бетону, який доцільно запроваджувати в огороджувальних
конструкціях будинку як дрібноштучні вироби, блоки або монолітний
газобетон.
Загальносвітові і національні проблеми, що виникли внаслідок
світової економічної кризи, призупинили розвиток будівництва, тому
на даний час проблемним є визначення перспективних обсягів
уведення в експлуатацію об'єктів житлово-громадського призначення.
Відповідно, об'єктивне визначення прогнозних обсягів економії
енергоресурсів на даний час може бути проведено лише на рівні
питомих показників залежно від обсягів реалізованих у проекті
енергозберігаючих заходів, місця будівництва і призначення
об'єкта.
Рис. 1.2 - Використання стін з різних матеріалів
у 2004-2008 роках (за даними Держкомстату)
( va257661-09 )
Рис. 1.3 - Тенденції використання
різних матеріалів стін у 2004-2008 роках
( va257661-09 )
Необхідно також урахувати відсутність у державі нормативно
визначеної комплексної оцінки енергоефективності забудови міст,
прийнятої за базовий критерій при аналізі варіантів
енергоефективних заходів у розвинутих країнах. Виходячи за межі
компетенції, визначеної положенням про Мінрегіонбуд, можливості
Міністерства щодо підвищення енергоефективності в основному на
об'єктах житлово-громадського призначення, їх конструкції та
інженерне обладнання, в той час як за європейською методикою
передбачено проведення узагальнюючої оцінки енергоефективності з
урахуванням особливостей загальноміських інженерних мереж і
енергогенеруючого обладнання. В цьому випадку наявність
енергозберігаючих інновацій на об'єкті не завжди призводить до
інтегрального позитивного результату.
Враховуючи зазначене, актуальним є термінове проведення
аналізу можливості нормативного запровадження зазначеної
європейської методики з визначення узагальнюючої оцінки
енергоефективності інженерних і проектних рішень щодо
енергозабезпечення і експлуатації містобудівних формувань. Для
забезпечення такого підходу передбачається проведення міжгалузевої
оцінки чинної нормативної бази із залученням фахівців
Мінжитлокомунгоспу, яке із Положення визначає державну політику
щодо житлово-комунального господарства України, в тому числі
стосовно підвищення енергоефективності теплогенеруючого обладнання
міських і прибудинкових інженерних мереж тощо.
2. ЗАКОНОДАВЧЕ ТА НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАПРЯМУ
В методологічному плані Галузева програма енергозбереження
базується на основних засадах Комплексної державної програми
енергозбереження України (КДПЕУ) та Додаткових заходах до неї.
Сучасні концептуальні засади державної політики з питань
енергозбереження визначені такими основними стратегічними
документами:
- Енергетична стратегія України на період до 2030 року
( 145а-2006-р ) (план заходів якої затверджений розпорядженням
Кабінету Міністрів України від 27 липня 2006 р. N 436-р)
( 436-2006-р );
- Указ Президента України від 28.02.2008 N 174/2008
( 174/2008 ) "Про невідкладні заходи щодо забезпечення ефективного
використання паливно-енергетичних ресурсів";
- Указ Президента України від 28.07.2008 N 679/2008
( 679/2008 ) "Про рішення Ради національної безпеки і оборони
України від 30 травня 2008 року "Про стан реалізації державної
політики щодо забезпечення ефективного використання
паливно-енергетичних ресурсів";
- розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 жовтня
2008 р. N 1334-р ( 1334-2008-р ) "Про схвалення пріоритетних
напрямів діяльності у сфері енергоефективності та енергозбереження
на 2008-2009 роки".
З метою забезпечення більш повного підвищення
енергоефективності народного господарства Кабінет Міністрів
України протягом 2008-2009 років прийняв низку розпоряджень і
постанов, які сприяють запровадженню альтернативних, нетрадиційних
і відновлювальних джерел енергії у всіх галузях, в тому числі і в
будівництві. Серед них: розпорядження Кабінету Міністрів України
від 28.12.2005 N 577-р ( 577-2005-р ) "Про заходи щодо
енергозабезпечення споживачів", від 28.09.2006 N 502-р
( 502-2006-р ) "Про переведення населених пунктів на опалення
електроенергією", від 11.06.2008 N 838-р ( 838-2008-р ) "Про
оснащення житлового фонду засобами обліку та регулювання
споживання води і теплової енергії".
На сьогодні галузь будівництва забезпечена необхідною
нормативною та методичною документацією, яка спрямована на
підвищення енергоефективності: від проектування об'єктів
архітектури - до здачі об'єктів в експлуатацію з енергопаспортом
на будинок.
Усі норми проектування об'єктів (житлові будинки, об'єкти
соціальної сфери та обслуговування населення) мають окремий розділ
"Вимоги до енергозбереження". Зазначеними вимогами гарантується
економія споживання енергоресурсів при експлуатації будинків більш
ніж на 30% порівняно з нормами, що діяли до 1995 р.
Пріоритетним для Мінрегіонбуду є вдосконалення та наближення
вимог з проектування та будівництва будівель до євростандартів.
У 2009 році, виходячи із реальних обсягів фінансування,
переглядається та вдосконалюється 35 першочергових нормативів і
стандартів. Ця робота враховує рішення Уряду щодо забезпечення
скорочення споживання газу в секторі будівництва на 20% та
створення нормативного підгрунтя з використання альтернативних
джерел енергії, зокрема:
- використання електроенергії для систем опалення будинків;
- застосування теплових насосів, автономних котелень та
поквартирного опалення;
- використання геліосистем у будинках.
На час розроблення Галузевої програми забезпечено наближення
національних нормативних вимог до аналогічних вимог розвинутих
країн і національним завданням стає їх реалізація на реальних
об'єктах будівництва.
Разом з тим, стрімке наповнення будівельного ринку різними
новими системами і обладнанням вимагає постійного вдосконалення
норм через запровадження в будівельній практиці нових інженерних
систем, обладнання, технологій. Досягнення енергоефективності на
всіх етапах створення і реалізації інвестиційних проектів
забезпечується контролем за дотриманням норм з енергозбереження.
Проектні організації зобов'язані виконувати вимоги будівельних
норм і, в разі їх порушення, жодний проект не повинен отримувати
позитивного висновку в органах експертизи. Державною інспекцією з
енергозбереження надаються технічні вимоги з енергозбереження на
проектування, виконання яких контролюється на стадії експертизи
проекту та при здачі об'єкта в експлуатацію.
На стадії будівництва та прийняття об'єктів в експлуатацію
також забезпечується контроль органами Держархбудконтролю на
місцях.
Таким чином, Мінрегіонбудом створено загальні підстави для
залучення вимог нормативної бази ЄС щодо енергозбереження до
національної нормативної бази будівництва. При забезпеченні
зазначеного розвитку галузевої нормативної бази передбачається
враховувати наступне.
2.1. Особливості нормування енергозбереження ЄС
Загальнодержавна програма адаптації законодавства України до
законодавства Європейського Союзу визначає механізм досягнення
Україною відповідності третьому копенгагенському та мадридському
критеріям набуття членства в Європейському Союзі. Цей механізм
включає адаптацію законодавства, утворення відповідних інституцій
та інші додаткові заходи, необхідні для ефективного правотворення
та правозастосування.
Метою адаптації законодавства України до законодавства
Європейського Союзу є досягнення відповідності правової системи
України acquis communautaire (правової системи Європейського
Союзу). Директиви Європейського Парламенту та Ради є однією із
складових правової системи Європейського Союзу. Адаптація
законодавства України до законодавства ЄС є пріоритетною складовою
процесу інтеграції України до Європейського Союзу. Одним із
найбільш ефективних шляхів використання можливостей нинішнього
розширення ЄС Україною є інтенсифікація роботи у напрямі адаптації
національного законодавства, норм і стандартів до відповідних
норм ЄС.
Адаптація законодавства України є планомірним процесом, що
включає декілька послідовних етапів, на кожному з яких повинна
бути досягнена певна ступінь відповідності законодавства України
до Європейського Союзу.
Директивою Ради від 21 грудня 1988 року про наближення
законів підзаконних актів та адміністративних положень
держав-членів стосовно будівельних виробів (89/106/ЄЕС) зазначено,
що будівельні споруди, їх обладнання для опалення, охолодження та
вентиляції мають бути спроектовані та побудовані таким чином, щоб
обсяг енергії, необхідної для їх функціонування, був невеликий,
зважаючи на місцеві кліматичні умови та умови теплового комфорту
для мешканців.
Угодою про партнерство і співробітництво між Україною і
Європейським співтовариством та їх державами-членами ( 442_004 )
від 14 червня 1994 року визначено пріоритетні сфери адаптації
законодавства, однією з яких є технічні правила і стандарти.
Пріоритетні напрями державної політики у сфері використання
енергетичних ресурсів відповідають Директиві 2006/32/ЄС. Так, у
пункті 1 статті 5 зазначеної Директиви визначено необхідність
виконання програм, направлених на енергозбереження, прийнятих на
національному, регіональному та місцевому рівнях.
Пунктом 1 преамбули Директиви Європейського Парламенту та
Ради 2004/8/ЄС від 11 лютого 2004 року визначено, що сприяння
високоефективній когенерації є одним із пріоритетів
Співтовариства, враховуючи потенційні переваги когенерації щодо
збереження первинних джерел енергії, запобігання мережевим втратам
енергії, зменшення обсягів шкідливих викидів, зокрема, парникових
газів. Тому необхідно вжити заходів з метою найповнішого
використання потенціалу когенераційних технологій в енергетичній
галузі.
У пункті 25 преамбули Директиви 2003/30/ЄС передбачено, що
впровадження відновлюваних джерел енергії (зокрема біопалива)
повинно супроводжуватись детальним аналізом економічних,
соціальних та екологічних наслідків.
Пунктом 1 статті 7 Директиви 2001/77/ЄС ( 994_503 )
Європейського Парламенту та Ради від 27 вересня 2001 року щодо
сприяння виробництву електроенергії з відновлюваних джерел енергії
на внутрішньому ринку електроенергії визначено, що розвиток
альтернативної енергетики має отримувати всебічного сприяння,
навіть якщо саме відновлюваним джерелам енергії буде віддаватись
пріоритет у забезпеченні електроенергією.
Пунктом 10 преамбули Директиви 2002/91/ЄС Європейського
парламенту і Ради щодо енергетичного виконання будівель
передбачено, що "Енергетичне виконання будівель необхідно
розраховувати на підставі методології, що на регіональному рівні
може бути диференційованою. Це, окрім термоізоляції, включає ще й
інші фактори, які відіграють щоразу важливішу роль, як от,
обладнання для опалення і кондиціону повітря, застосування
поновлюваних джерел енергії та планування будівлі. Комплексний
підхід до даного процесу, реалізований кваліфікованими і/або
акредитованими експертами, чия незацікавленість повинна бути
гарантована за об'єктивними критеріями, сприятиме зусиллям
Країн-членів, спрямованим на енергоощадність будівель, а для
майбутніх власників або користувачів забезпечить на ринку майна у
Спільноті прозорість енергетичного виконання". В пункті 14
преамбули цієї ж Директиви 2002/91/ЄС Європейського парламенту і
Ради щодо енергетичного виконання будівель передбачено, що
покращення загального енергетичного забезпечення будинків, які вже
зведені, не обов'язково означає повне оновлення будинків, а може
торкнутися тільки тих частин, які є найбільш важливими для
забезпечення будинку енергією та є рентабельними. При цьому, в
пункті 15 преамбули Директиви 2002/91/ЄС визначено, що вимоги щодо
оновлення будинків, які вже побудовані, не повинні суперечити
передбаченій функції, якості та характеру будинку. Додаткові кошти
вкладені в оновлення таких будинків, повинні бути відпрацьовані
впродовж розумного періоду відносно очікуваної технічної
тривалості обсягів енергозбереження.
У підпункті (b) пункту 3 Розділу B Додатка до Резолюції Ради
( 994_349 ) від 15 січня 1985 року визначено, що в будівельному
секторі необхідним є розвиток заходів з метою заохочення
споживачів до кращого регулювання власного споживання енергії
(наприклад, таким заходом є встановлення індивідуальних
лічильників у житлових та службових будівлях, а також надання
переваги більш надійним та економічним лічильникам).
Відповідно до вимог пункту 1 статті 14 Директиви 2006/32/ЄС
держави ведуть облік енергії, збереженої за результатами заходів з
енергозбереження.
Згідно з пунктом 2 статті 1 Директиви Ради 92/75/ЄС держави
встановлюють вимоги, яким мають відповідати прилади, що споживають
енергію, з метою їх розміщення на ринку, експлуатації, підвищення
обсягів енергозбереження та рівня захисту довкілля, а також
підвищення безпеки постачання енергії. У пункті 1 статті 1
Директиви Ради 92/75/ЄС передбачається гармонізація національних
заходів держав-членів щодо публікування, зокрема, шляхом
маркування та розміщення інформації про продукцію, інформації про
споживання приладом енергії, а також іншої додаткової інформації,
надаючи таким чином споживачам змогу обирати більш енергоефективні
прилади.
3. ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ
ЗА СКЛАДОВИМИ БУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ,
ЩО ВИЗНАЧЕНІ РОЗПОРЯДЖЕННЯМИ
КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Кабінет Міністрів України розпорядженням від 27 липня 2006 р.
N 436-р ( 436-2006-р ) затвердив план заходів на 2006-2010 роки
щодо реалізації Енергетичної стратегії України на період
до 2030 року ( 145а-2006-р ), яким визначено центральним органам
виконавчої влади короткострокові завдання щодо забезпечення
стратегічних показників державної енергетичної політики.
Враховуючі реальне виконання зазначених заходів і актуалізацію
окремих державних пріоритетів в енергетичній політиці, Кабінет
Міністрів України розпорядженням від 17.12.2008 N 1578-р
( 1578-2008-р ) вніс до них зміни, призначені підвищити
ефективність реалізації Енергетичної стратегії.
Особливістю затверджених заходів для Мінбуду була єдність
проблем будівельного і житлово-комунального комплексів, заходи
щодо яких повинні були бути забезпечені Мінбудом. На даний час ці
заходи підпадають під компетенцію Мінрегіонбуду і
Мінжитлокомунгоспу, що обумовило необхідність їх розподілу між
міністерствами. Заходи Мінрегіонбуду після внесення змін до Плану
заходів враховують необхідність здійснення галузевої політики щодо
забезпечення енергоефективності будівництва і можливість впливу на
підприємства галузі в ринкових умовах. Це визначило як найбільш
ефективним інструментом впливу розроблення і вдосконалення
нормативної бази.
Таким чином, нормативно-правове забезпечення в Плані заходів
( 436-2006-р ) визначено як окремий пріоритетний напрямок
розвитку. Так, у цьому підрозділі розділу VI "Житлово-комунальне
господарство та будівельний комплекс" передбачається провести
розроблення нормативів питомих показників енергопостачання для
об'єктів житлово-цивільного призначення (пункт 4) і удосконалення
нормативно-правової бази з питань будівництва та реконструкції
житлових будинків (пункт 5). Ці заходи були реалізовані
Міністерством.
Заходами з нормативно-правового забезпечення в розділі VII.
"Підвищення енергоефективності та розвиток нетрадиційних,
відновлюваних і альтернативних джерел енергії" передбачається
розроблення проектів законів України (пункт 1), постанов Кабінету
Міністрів України (пункт 2), галузевих і регіональних програм
підвищення енергоефективності (пункт 3). Мінрегіонбуд забезпечив з
питань компетенції участь у розробленні зазначених проектів
законів і визначає з їх врахуванням подальші заходи в цій
галузевій програмі.
Аналіз наявного досвіду нормативного запровадження
енергоефективних рішень у будівництві свідчить про необхідність
комплексного вирішення проблеми енергозбереження в будівлях і
спорудах. Реальне зниження енергоспоживання можливе лише при
одночасному запровадженні енергоефективних рішень огороджувальних
конструкцій і систем, інженерних систем, систем комплексного
обліку і автоматичного регулювання енергоспоживання,
енергопаспортизації і енергоаудиту. Такий підхід покладено за
основу при формуванні заходів щодо нормативно-правового
забезпечення в цій програмі.
Ще одним пріоритетним напрямком розділу VI Плану заходів
( 436-2006-р ) визначено Розвиток та модернізацію
житлово-комунального господарства та будівельного комплексу. При
реалізації цього напряму Мінрегіонбудом нормативно забезпечується
можливість реалізації запланованих інновацій щодо модернізації
інженерних систем, у тому числі - заміни застарілих типів котлів
на сучасні (пункт 9), встановлення вузлів обліку теплової енергії,
палива та регулювання систем теплоспоживання (пункт 11),
запровадження у житлово-громадському будівництві технологій на
основі автономних систем опалення, відновлюваних альтернативних
джерел енергії (пункт 18) тощо. Ліміт фінансування заходів із
державного бюджету не завжди дозволяє залучити позабюджетні кошти,
особливо для інновацій, які ще не були випробувані на реальних
об'єктах. Так, передбачене пунктом 17 розроблення,
експериментальне випробування і впровадження енергозберігаючих
опалювально-вентиляційних систем на об'єктах житлово-цивільного
призначення до цього часу не проведено через відсутність в Україні
суб'єктів господарської діяльності, зацікавлених у розвитку цього
напрямку вдосконалення інженерних систем будинків.
Передбачене пунктом 19 розроблення регламенту і запровадження
енергетичного аудиту об'єктів житлово-громадського призначення
виконано в межах нормативного забезпечення енергопаспортизації.
Комплексне нормативно-правове забезпечення енергоаудиту об'єктів
будівництва стримується відсутністю законодавчої бази щодо
запровадження енергоаудиту будівель і споруд.
Розділом VIII Плану заходів ( 436-2006-р ) передбачається
проведення розроблення проектів програмних та інших документів,
спрямованих на забезпечення реалізації Енергетичної стратегії
України на період до 2030 року ( 145а-2006-р ). В реалізації
заходів цього розділу Мінрегіонбуд бере участь з питань
компетенції, забезпечуючи врахування інтересів будівельної галузі,
а також створюючи умови для запровадження в будівництво
енергоефективних рішень, напрацьованих в інших галузях народного
господарства.
Накопичений досвід планування і реалізації заходів,
визначених зазначеним Планом ( 436-2006-р ), визначення
пріоритетних напрямів розвитку енергоефективності будівельної
галузі враховано у заходах цієї Програми.
4. МЕТА ТА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ
ГАЛУЗЕВОЇ ПРОГРАМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ
У БУДІВНИЦТВІ НА 2010-2014 РОКИ
Метою Програми є створення умов для:
- оптимізації паливно-енергетичного балансу будівельної
галузі;
- зниження питомого енергоспоживання будівель і споруд
житлово-громадського призначення до рівня розвинутих держав світу;
- зменшення енергоємності виробництва одиниці продукції
вітчизняних будівельних матеріалів і виробів;
- скорочення рівня експлуатаційних втрат паливно-енергетичних
ресурсів та води на об'єктах будівництва;
- зниження питомої ваги в паливно-енергетичному балансі
галузі природного газу за рахунок використання відновлюваних
джерел енергії, альтернативних та місцевих видів палива;
- відносного скорочення бюджетних видатків на використання
паливно-енергетичних ресурсів та води в бюджетних установах
громадського призначення;
- гармонізації нормативної бази щодо енергоефективності
будівельних об'єктів до вимог європейських норм та стандартів.
Виходячи з сучасної ринкової структури виробництва
будівельної галузі і законодавчого обмеження впливу на
підприємницьку діяльність суб'єктів господарювання, у Програмі
розмежовано шляхи забезпечення енергоефективності та заходи
Програми для підприємств сфери управління Мінрегіонбуду та інших
підприємств галузі і народного господарства.
Забезпечення підвищення енергоефективності підприємств
будівельної галузі і підприємств народного господарства, що
забезпечують будівництво, передбачається шляхом реалізації таких
завдань (за групами):
1. Завдання організаційного характеру:
- розвиток і вдосконалення нормативно-законодавчої бази для
забезпечення підвищення енергоефективності об'єктів будівництва до
сучасного рівня;
- створення нормативно-методичної бази для запровадження
енергопаспортизації та енергоаудиту об'єктів будівництва;
- розроблення і запровадження системи підготовки і
ліцензування (сертифікації) енергетичних аудиторів об'єктів
будівництва;
- розроблення і запровадження загальнодержавного реєстру
енергопаспортів об'єктів житлово-громадського призначення;
- створення нормативно-методичної бази запровадження системи
контролю за дотриманням мінімальних вимог щодо енергетичних
характеристик об'єктів житлово-громадського призначення;
- запровадження порядку обов'язкового оприлюднення мешканцям
(користувачам) основних відомостей з енергетичного паспорта
будівлі;
- створення галузевої бази проектних рішень енергоефективних
будівель і обладнання, створення умов для їх поширення в регіонах
України;
- розроблення організаційно-методичного забезпечення та
запровадження контролю за дотриманням законодавства і нормативних
вимог з енергоефективності;
- розроблення гранично допустимих витрат паливно-енергетичних
ресурсів на виробництво одиниці продукції будівельного
призначення;
- розроблення заходів щодо врахування регіональних
особливостей запровадження енергоефективних рішень у будівництві.
2. Завдання науково-технічного (технологічного) характеру:
- створення забезпечення експериментальної перевірки
енергоефективного обладнання, інженерних систем,
архітектурно-конструктивних систем тощо;
3. Завдання структурного характеру в сфері виробництва:
- аналіз параметрів продукції і стану виробництва обладнання
для систем опалення, гарячого водопостачання і кондиціювання з
використанням нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії
(геліосистеми, теплові насоси тощо).
Забезпечення підвищення енергоефективності підприємств сфери
управління Мінрегіонбуду передбачається шляхом реалізації таких
груп завдань (за групами):
1. Завдання організаційного характеру:
- створення структурних підрозділів або введення посадових
функціональних обов'язків щодо забезпечення енергоменеджменту
підприємств (установ);
- забезпечення енергоаудиту будівель і споруд підприємств
(установ);
- розроблення плану заходів підвищення енергоефективності
об'єктів з урахуванням висновків проведеного енергоаудиту;
- визначення джерел фінансування і забезпечення реалізації
плану заходів.
2. Завдання технічного (технологічного) характеру:
- запровадження використання на об'єктах альтернативних видів
палива;
- запровадження систем електроопалення і водопідігріву, в
т.ч. акумуляційного типу;
- обладнання інженерних систем будівель приладами обліку
теплової енергії, холодної і гарячої води та двотарифними
лічильниками електроенергії;
- заміна чи утеплення вхідних дверей та вікон;
- оснащення вікон системами сонцезахисту;
- утеплення огороджувальних конструкцій;
- модернізація чи заміна систем опалення в адміністративних
будівлях;
- заміна ламп розжарювання на енергоощадні лампи;
- запровадження систем комплексного моніторингу і управління
інженерними системи адміністративних будівель.
3. Завдання структурного характеру в сфері виробництва можуть
бути визначені за результатами аналізу стану об'єктів сфери
управління Мінрегіонбуду.
5. ВДОСКОНАЛЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ БАЗИ,
ЩО РЕГУЛЮЄ ПИТАННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ,
АДАПТАЦІЯ ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ
При забезпеченні виконання положень Програми проблемними
питаннями, що не врегульовані чинним законодавством, є такі:
1. На даний час відсутнє законодавче визначення правових та
організаційних засад забезпечення енергетичної ефективності
об'єктів житлово-громадського призначення. Частково визначення
зазначених правових засад може бути врегульовано для житлових
будівель, офісних будівель та будівель громадської сфери в Україні
в разі запровадження проекту Закону України "Про енергетичну
ефективність будівель", підготовленого Мінжитлокомунгоспом, але
особливості реалізації положень Закону з урахуванням специфіки
нормативно-законодавчої бази будівельної галузі потребують
додаткового правового врегулювання і запровадження підзаконних
актів і нормативних документів.
Обґрунтування і нормативне визначення питомого
енергоспоживання будівель і споруд житлово-громадського
призначення залежно від призначення, архітектурно-конструктивного
типу, року побудови, нормативної бази на час проектування і
будівництва, наявності реконструкції чи теплової модернізації тощо
повинно здійснюватися із залученням досвіду розвинених країн щодо
нормування енергоспоживання об'єктів із урахуванням національних
особливостей розвитку нормативної бази будівництва та існуючого
механізму контролю та регулювання споживання енергоресурсів
споживачами.
Другою проблемою, обумовленою відсутністю зазначеного
законодавчого підґрунтя, є відсутність правового забезпечення
створення, запровадження і проведення енергетичного аудиту
об'єктів будівництва. Визначений чинним законодавством порядок
забезпечення підготовки і діяльності енергоаудиторів не враховує
специфічні особливості будівельної галузі та проведення аудиту
будівель і споруд. Енергетичний аудит не може застосовуватись на
умовах загальної методології і приладного оснащення без врахування
галузевих особливостей, які потребують залучення фахівців із
профільною базовою освітою, розроблення державних із стандартів
визначення параметрів об'єктів і залучення відповідної приладної
бази для проведення вимірів у натурних і лабораторних умовах.
2. Залучення і розширення споживання альтернативних і
відновлюваних джерел енергії у будівництві потребує врахування
ринкових відносин у народному господарстві України. Європейський
досвід свідчить про необхідність створення економічних умов
забезпечення привабливості використання нового енергоефективного
обладнання і систем будинку.
Формування законодавчих вимог щодо регуляторного впливу
держави на розвиток енергоефективності будівельної галузі потребує
проведення техніко-економічного аналізу інноваційних пропозицій і
визначення об'єктивних умов створення економічних пріоритетів
окремим інженерним системам і обладнанню з урахуванням державних
інтересів у зміні структури і обсягів споживання енергоресурсів.
Існуюча тарифна політика і ціни на енергоресурси роблять
збитковим запровадження альтернативних і відновлюваних джерел
енергії. Для запровадження механізму сприяння масовому
використанню таких джерел енергії необхідно перевірити їх
працездатність і ефективність в умовах експериментального
будівництва, визначити додаткові заходи, в тому числі щодо
вдосконалення нормативно-законодавчої бази, які дозволять
розширити перелік джерел енергії на конкурентних засадах в
існуючих ринкових умовах.
5.1. Нормування мікроклімату приміщень
Україна відстає від розвинених країн Європи з вирішення
питань нормування мікроклімату приміщень. Параметри мікроклімату
приміщень регламентовано ДБН В.2.2-15-2005 ( n0007509-05 )
"Житлові будинки. Основні положення", ДБН В.2.5-24-2003
"Електрична кабельна система опалення", що є недостатнім для
нормування параметрів різних систем забезпечення мікроклімату.
Найбільш повно нормування параметрів мікроклімату приміщень
представлено у міжнародному стандарті ISO 7730 Third
edition 2005-11-15 Ergonomics of the thermal
environment - Analytical determination and interpretation of
thermal comfort using calculation of the PMV and PPD indices and
local thermal comfort criteria (Эргономика тепловых условий -
Определение и объяснение теплового комфорта с использованием PMV
(прогнозируемое среднее значение теплоощущения) и PPD
(прогнозируемый процент неудовлетворенных) показателей и критериев
местного теплового комфорта).
Аналіз вимог вітчизняних та міжнародних норм щодо
характеристик мікроклімату показують, що:
- вітчизняне нормування систем забезпечення мікроклімату не
завжди відповідає сучасному рівню забезпечення теплового комфорту;
- на тепловий дискомфорт впливає більше факторів, ніж
зазвичай розглядаються на практиці при проектуванні. Серед
них - ступінь турбулентності повітря, радіаційна температура
нагрівальних/охолоджуючих поверхонь; асиметрія радіаційної
температури;
- улаштування навіть найсучаснішого обладнання в будинку не
означає досягнення необхідних параметрів теплового комфорту;
- система, що попередньо запроектована та експлуатується за
високими показниками забезпечення теплового комфорту, не гарантує
задоволеність мікрокліматом, оскільки навіть найвищі умови
допускають наявність незадоволених, що відчувають дискомфорт;
- в основі сучасного створення теплового комфорту є
забезпечення індивідуальних потреб кожної людини за допомогою
місцевого (у приміщенні) автоматичного регулювання інженерними
системами, що забезпечують мікроклімат.
Вихідні дані для проектування та перевірки параметрів
внутрішнього середовища приміщень в країнах Євросоюзу приймають
відповідно до EN 15251:2007 Indoor environmental input parameters
for design and assessment of energy performance of buildings
addressing indoor air quality, thermal environment, lighting and
acoustics (Параметры внутренней среды для проектирования и
определения эффективности зданий по качеству внутреннего воздуха,
теплового состояния, освещения и акустики). За цією нормою
визначаються параметри внутрішнього середовища приміщень для
проектування систем опалення, охолодження, вентиляції, освітлення.
Ця норма включає в себе положення ISO 7730, доповнює їх вимогами
щодо повітрообміну і акустики для різних типів будинків і
приміщень, включає роз'яснення з використання тих чи інших
параметрів, особливостей проектування будинків з системами
охолодження (кондиціонування), з природньою та механічною
вентиляцією, житлових та нежитлових будинків тощо.
Однією з відмінностей від вітчизняного нормування за
допустимими та оптимальними параметрами мікроклімату є європейське
нормування по чотирьох рівнях забезпечення внутрішнього
середовища.
- A (I) - найвищий, рекомендований для використання в
приміщеннях з чутливими та хворобливими людьми зі специфічними
вимогами, зокрема - розумово неповноцінних, хворих, дітей
молодшого віку, осіб похилого віку;
- B (II) - нормальний, рекомендований для використання в
приміщеннях будинків, що будуються або реконструюються;
- C (III) - допустимий, рекомендований для приміщень
будинків, що експлуатуються;
- (IV) - достатній, рекомендований для приміщень, що
використовуються обмежений період часу протягом року.
Особлива увага надається в нормах якості внутрішнього
повітря, що обумовлене внутрішнім забрудненням. Питомі (на особу,
або на квадратний метр площі приміщення) норми вентиляційного
повітря для приміщень розподілені на три рівні забрудненості
внутрішнього повітря:
- найнижчий - для будинків, опорядження та поверхня інтер'єру
яких виконані тільки з природних традиційних матеріалів, таких як:
камінь, скло; матеріали з рівнем виділення забруднюючих речовин:
леткі органічні сполуки - до 0,1 мг/кв.м год., формальдегід - до
0,02 мг/кв.м год. аміак - до 0,01 мг/кв.м год., канцерогени - до
0,002 мг/кв.м год. та матеріалів, ступінь незадоволеності запахом
яких серед людей становить до 10%;
- низький - для будинків, опорядження та поверхня інтер'єру
яких виконані тільки з природних традиційних матеріалів, таких як:
камінь, скло; матеріали з рівнем виділення забруднюючих речовин:
леткі органічні сполуки - до 0,2 мг/кв.м год., формальдегід
до 0,05 - мг/кв.м год., аміак - до 0,03 мг/кв.м год.,
канцерогени - до 0,005 мг/кв.м год. та матеріалів, ступінь
незадоволеності запахом яких серед людей становить до 15%;
- високий - для будинків, які не задовольняють вищезазначеним
вимогам.
Зазначену оцінку якості внутрішнього повітря приймають для
будинків громадського призначення. При цьому враховують наявність
людей, що курять, для яких необхідно збільшувати кратність
повітрообміну в усіх приміщеннях.
Для житлових будинків використовується близький до
вітчизняної практики підхід до проектування: нормування кратності
-1
витрат повітря для вітальні та спальні - 1,44 год та нормування
витрат повітря для кухні, ванної кімнати і туалету
відповідно - 72 куб.м/год., 54 куб.м/год., 36 куб.м/год. Кратність
повітрообміну за загальною площею квартири прийнята 0,6. За
остаточний приймають повітрообмін, що є найбільшим із
розрахункових за кратністю або за витратою. У нормі зазначено, що
необхідно передбачити можливість зниження витрат повітря в
приміщенні за відсутності людей.
Зазначені показники повітрообміну приймають для будинків, що
будуються та реконструюються. Вони відрізняються як у більший, так
і в менший бік від положень вітчизняних ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові
будинки. Основні положення" ( n0007509-05 ). Загалом, нормований
повітрообмін за вимогами європейських норм менший, ніж за
вітчизняними нормами. Це дозволяє зменшити витрати тепла з
вентиляційним повітрям, що видаляється. Тим більше, що із
зменшенням втрат тепла через огороджувальні конструкції (чого
намагаються досягнути усі країни, в т.ч. і Україна, збільшується
частина тепловтрат із вентиляційним повітрям у загальному
тепловому балансі будинку).
6. ЗАХОДИ З ПІДВИЩЕННЯ ТЕПЛОВОЇ
ІЗОЛЯЦІЇ БУДИНКІВ І СПОРУД
(НОВЕ БУДІВНИЦТВО ТА РЕКОНСТРУКЦІЯ ІСНУЮЧОГО ФОНДУ)
6.1. Загальна характеристика
Першим етапом реформування нормативної бази з правил
проектування теплової ізоляції будівель був наказ Держбуду України
від 27.12.93 р. N 247 ( v0247307-93, va247307-93 ), яким було
підвищено нормативні вимоги до теплоізоляції огороджувальних
конструкцій. СНиП II-3-79, що діяв на той час, установлював не
нормативні значення за показником опору теплопередачі
огороджувальних конструкцій, а нормативну методику визначення цієї
характеристики залежно від розрахункової температури зовнішнього
повітря та конструктивного принципу огородження. Цей методичний
підхід був правильним для такої великої за площею країни, яким був
СРСР, із відповідно різними кліматичними зонами, і зовсім не
підходив до принципів нормування України. Тому наказом Держбуду
України N 117 ( v0117243-96 ) від 27.06.96 р. було введено зміну
N 1 до СНиП II-3-79**, якою регламентовано цифрові значення
нормативного опору теплопередачі огороджувальних конструкцій
житлових та громадських будинків, а також введено принцип
районування території України за показником градусо-доби
опалювального періоду року.
За рівнем теплоізоляції будинки і споруди можуть розподіляють
на три групи:
- Житлові та громадські будинки забудови до 1996 р. мають
опір теплопередачі зовнішніх стін 0,6-0,8 кв.м·К/Вт, покриттів та
дахів 0,9-1,1 кв.м·К/Вт, вікон - 0,32-0,4 кв.м·К/Вт.
- Житлові та громадські будинки забудови після 1996 р. мають
опір теплопередачі зовнішніх стін в 1-й температурній зоні
(біля 70% від загального обсягу) 1,6-2,5 кв.м·К/Вт, покриттів та
дахів 2,7-3,0 кв.м·К/Вт, вікон 0,45-0,5 кв.м·К/Вт,
в 2-й температурній зоні (біля 15% від загального обсягу) -
1,5-2,4 кв.м·К/Вт, покриттів та дахів 2,5-2,9 кв.м·К/Вт, вікон
0,38-0,42 кв.м·К/Вт, в 3-й температурній зоні (біля 10% від
загального обсягу) 1,4-2,2 кв.м·К/Вт, покриттів та дахів
2,4 кв.м·К/Вт, вікон 0,38-0,42 кв.м·К/Вт та в 4-й температурній
зоні відповідно 1,2-2,0 кв.м·К/Вт та 2,0 кв.м·К/Вт, вікон
0,35-0,39 кв.м·К/Вт.
(Нормування теплотехнічних показників зовнішніх стін
здійснювалось в той період за матеріалом теплоізоляційного шару
конструкцій, тому наведено діапазон характеристик за опором
теплопередачі).
За 1996-2007 рр. введено в експлуатацію 98500 кв.м, що
складає % від загального житлового фонду країни. Біля 50% від цієї
кількості складає індивідуальне житло. Якщо для багатоповерхових
багатоквартирних будинків виконання норм з теплоізоляції
контролюється, то для індивідуальних будинків експертиза
теплоізоляції здійснюється недостатньо, тому проектний та
фактичний опір теплопередачі огороджувальних конструкцій цього
сегменту будівництва є невизначеним.
- В 2006-2007 р. в Україні був здійснений якісний прорив в
галузі нормування показників енергозбереження та
енергоефективності і були прийняті норми нового покоління. Наказом
Мінбуду України N 301 ( v0301667-06 ) від 09.09.2006 р.
ДБН В.2.6-31:2006 "Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція
будівель" набрали чинність із 01.04.2007 р.
Розроблення норм здійснювали на підставі багаторічного
досвіду досліджень теплотехнічних показників будівельних об'єктів,
що накопичений у провідних інститутах України, аналізу сучасних
принципів забезпечення енергоефективності будинків, які прийняті у
Росії, країнах Європи і світу, де проблемі енергозбереження
будинків та споруд надається першочергове значення, зміни
конструктивних і технологічних рішень створення теплоізоляційної
оболонки будинків, що застосовується у вітчизняній практиці
проектування і будівництва за останні десять років.
Враховуючи зазначене до норм внесено такі принципові зміни:
порівняно з вимогами 1994 р. підвищено мінімальний рівень
теплоізоляції огороджувальних конструкцій житлових та громадських
будинків в середньому на 15-40% для зовнішніх стін, на 20-25% для
покриттів, на 20% для вікон;
уведено нормативи за показником максимально допустимих
питомих тепловитрат будинку для опалення;
введено принцип альтернативного проектування теплоізоляційної
оболонки будинку за елементними показниками та за інтегральним
питомим показником;
підвищено вимоги із забезпечення показників теплового
комфорту приміщень;
введено вимоги з енергетичної паспортизації будинків при
новому будівництві та реконструкції;
введено вимоги до показників теплової надійності
теплоізоляційної оболонки будинків;
введено рекомендації щодо компактності будинків.
Будинки забудови після 2008 р. мають значення опору
теплопередачі огороджувальних конструкцій, що наведені
в табл. 6.1.
Таблиця 6.1 - Мінімально допустиме значення опору
теплопередачі огороджувальної конструкції житлових та громадських
будинків, R , кв.м·К/Вт
q min
------------------------------------------------------------------
| N | Вид огороджувальних конструкцій | Значення R , |
|поз.| | q min |
| | | для температурної |
| | | зони |
| | |-------------------|
| | | I | II |III | IV |
|----+---------------------------------------+----+----+----+----|
| 1 |Зовнішні стіни |2,8 |2,5 |2,2 |2,0 |
|----+---------------------------------------+----+----+----+----|
|2а* |Покриття й перекриття неопалюваних |4,95|4,5 |3,9 |3,3 |
|----|горищ |----+----+----+----|
| 2б | |3,3 |3,0 |2,6 |2,2 |
|----+---------------------------------------+----+----+----+----|
| 3 |Перекриття над проїздами та холодними |3,5 |3,3 |3,0 |2,5 |
| |підвалами, що межують із холодним | | | | |
| |повітрям | | | | |
|----+---------------------------------------+----+----+----+----|
| 4 |Перекриття над неопалюваними підвалами,|2,8 |2,6 |2,2 |2,0 |
| |що розташовані вище рівня землі | | | | |
|----+---------------------------------------+----+----+----+----|
|5а* |Перекриття над неопалюваними підвалами,|3,75|3,45|3,0 |2,7 |
|----| що розташовані нижче рівня землі* |----+----+----+----|
| 5б | |2,5 |2,3 |2,0 |1,8 |
|----+---------------------------------------+----+----+----+----|
| 6 |Вікна, балконні двері, вітрини, вітражі|0,6 |0,56|0,5 |0,45|
| |світлопрозорі фасади | | | | |
|----+---------------------------------------+----+----+----+----|
| 7 |Вхідні двері в багатоквартирні житлові |0,44|0,41|0,39|0,32|
| |будинки та в громадські будинки | | | | |
|----+---------------------------------------+----+----+----+----|
| 8 |Вхідні двері в малоповерхові будинки та|0,6 |0,56|0,54|0,45|
| |в квартири, що розташовані на перших | | | | |
| |поверхах багатоповерхових будинків | | | | |
|----+---------------------------------------+----+----+----+----|
| 9 |Вхідні двері в квартири, що розташовані|0,25|0,25|0,25|0,25|
| |вище першого поверху | | | | |
------------------------------------------------------------------
_______________
* Для будинків садибного типу і будинків до 4 поверхів
включно.
6.2. Порівняльний аналіз чинних в Україні норм з вимогами
інших країн
Порівняння норм України з вимогами інших країн представлено в
табл. 6.2. Аналіз даних показує, що нормативний рівень
теплоізоляції житлових та громадських будинків України є близьким,
але перевищує відповідні чинні норми Росії. До недавнього часу
норми України перевищували нормативні вимоги Білорусі, але з
01.07.2009 р. в Білорусі наберуть чинності нові нормативні вимоги,
що перевищують норми України.
Порівняно з країнами Балтії зазначені норми України є
нижчими.
У країнах ЄС мінімальне значення опору теплопередачі стін
становить 3,3 кв.м·К/Вт, що вище, ніж в Україні на 18%. Норми щодо
дахових та віконних конструкцій є досить близькими. Але при цьому
слід враховувати, що клімат країн Західної Європи є більш м'яким,
ніж України. За чинними нормам Фінляндії, клімат якої найбільше
відповідає клімату України, вимоги до рівня теплоізоляції на 48%
вище, а починаючи з 2010 р. у Фінляндії будуть підвищені вимоги до
теплоізоляційних показників ще на 40%.
Таким чином, необхідно і далі вдосконалювати вітчизняні
нормативи щодо рівня теплоізоляції будинків. Цей крок потрібно
здійснювати синхронно з введенням сучасних документів рівня
державних будівельних норм та національних стандартів до
інженерного обладнання будинків (розділ 7). При цьому необхідно
враховувати, що підвищення рівня теплоізоляції будинків призводить
до зменшення необхідних потужностей систем опалення, тому ефект
складається не тільки із зменшення витрати теплової енергії, але і
з менших початкових витрат щодо інженерного обладнання будинків.
Перегляд та подальше удосконалення нормативних вимог з
теплоізоляції будинків слід здійснювати в 2010-2011 рр.
(розділ 16).
Потребують подальшого розвитку система нормативних документів
рівня стандартів-настанов з детальним поясненням положень щодо
визначення відповідних теплотехнічних показників огороджувальних
конструкцій та енергетичних характеристик будівель в цілому.
Складність інженерних розрахунків сучасних будівельних об'єктів
постійно зростає, що потребує забезпечення
інженерів-проектувальників методичними матеріалами для
забезпечення якості проектних проробок.
Також крім стандартів-настанов необхідні розробки альбомів
технічних рішень, що дозволять забезпечувати широке впровадження
енергоефективних конструкцій в практику будівництва.
Повністю відсутні проробки із створення будинків з
мінімальним використанням енергії (технології пасивних будинків),
які отримали широкий розвиток в країнах Західної Європи.
Таблиця 6.2 - Порівняння чинних норм теплоізоляції житлових
та громадських будинків різних країн в залежності від виду
огороджувальних конструкцій
------------------------------------------------------------------
| Вид огороджувальної |Значення R , для температурної зони|
| конструкції | q min |
| |---------------------------------------|
| | I | II | III | IV |
|------------------------+---------+---------+---------+---------|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
|----------------------------------------------------------------|
| Україна |
|----------------------------------------------------------------|
|зовнішні стіни | 2,8 | 2,5 | 2,2 | 2,0 |
|------------------------+---------+---------+---------+---------|
|покриття й перекриття |3,3/4,95 | 3,0 | 2,6 | 2,2 |
|неопалюваних горищ | | | | |
|------------------------+---------+---------+---------+---------|
|вікна | 0,6 | 0,56 | 0,5 | 0,45 |
|----------------------------------------------------------------|
| Росія |
|----------------------------------------------------------------|
|зовнішні стіни | 2,7 | 2,5 | 2,4 | 2,2 |
|------------------------+---------+---------+---------+---------|
|покриття й перекриття | 3,6 | 3,4 | 3,1 | 2,9 |
|неопалюваних горищ | | | | |
|------------------------+---------+---------+---------+---------|
|вікна | 0,43 | 0,39 | 0,36 | 0,32 |
|----------------------------------------------------------------|
| Білорусь |
|----------------------------------------------------------------|
|зовнішні стіни | 3,2 | - | - | - |
|------------------------+---------+---------+---------+---------|
|покриття й перекриття | 6,0 | | | |
|неопалюваних горищ | | | | |
|------------------------+---------+---------+---------+---------|
|вікна | 1,0 | | | |
|----------------------------------------------------------------|
| Естонія |
|----------------------------------------------------------------|
|зовнішні стіни | 3,57 | | | |
|------------------------+---------+---------+---------+---------|
|покриття й перекриття | 4,5 | | | |
|неопалюваних горищ | | | | |
|------------------------+---------+---------+---------+---------|
|вікна | 0,48 | | | |
|----------------------------------------------------------------|
| Литва |
|----------------------------------------------------------------|
|зовнішні стіни | 5,0 | | | |
|------------------------+---------+---------+---------+---------|
|покриття й перекриття | 6,25 | | | |
|неопалюваних горищ | | | | |
|------------------------+---------+---------+---------+---------|
|вікна | 0,62 | | | |
|----------------------------------------------------------------|
| Латвія |
|----------------------------------------------------------------|
|зовнішні стіни | 3,3-4,0 | | | |
|------------------------+---------+---------+---------+---------|
|покриття й перекриття | 5,0 | | | |
|неопалюваних горищ | | | | |
|------------------------+---------+---------+---------+---------|
|вікна | 0,55 | | | |
|----------------------------------------------------------------|
| Фінляндія |
|----------------------------------------------------------------|
|зовнішні стіни | 4,1 | | | |
|------------------------+---------+---------+---------+---------|
|покриття й перекриття | 6,6 | | | |
|неопалюваних горищ | | | | |
|------------------------+---------+---------+---------+---------|
|вікна | 0,71 | | | |
|----------------------------------------------------------------|
| Фінляндія з 2010 р. |
|----------------------------------------------------------------|
|зовнішні стіни | 5,8 | | | |
|------------------------+---------+---------+---------+---------|
|покриття й перекриття | 11,1 | | | |
|неопалюваних горищ | | | | |
|------------------------+---------+---------+---------+---------|
|вікна | 1,0 | | | |
|----------------------------------------------------------------|
| Європейські країни |
|----------------------------------------------------------------|
|зовнішні стіни | 3,3-4,0 | 3,3-4,0 | 3,3-4,0 | 3,3-4,0 |
|------------------------+---------+---------+---------+---------|
|покриття й перекриття | 3,5-5,0 | 3,5-5,0 | 3,5-5,0 | 3,5-5,0 |
|неопалюваних горищ | | | | |
|------------------------+---------+---------+---------+---------|
|вікна | 0,5-0,8 | 0,5-0,8 | 0,5-0,8 | 0,5-0,8 |
------------------------------------------------------------------
6.3. Аспекти забезпечення нормативного рівня теплоізоляції
будинків
Теплотехнічні властивості огороджувальних конструкцій
будинків визначаються проектними характеристиками та відповідністю
фактичних показників проекту.
Якість проектування багато в чому визначається нормативними
документами. У 2007-2009 рр. було здійснено якісне реформування
системи нормативних документів в галузі підвищення
енергоефективності будинків. До цієї системи віднесено такі
державні будівельні норми та національні стандарти:
ДБН В.2.6-31:2006 "Конструкції будинків та споруд. Теплова
ізоляція будівель" (введені з 01.04.2007);
ДБН В.1.2-11:2008 "Система забезпечення надійності та безпеки
будівельних об'єктів. Основні вимоги до будівель та споруд.
Економія енергії" (введені з 01.10.2008);
ДБН В.2.6-33:2008 "Конструкції зовнішніх стін з фасадною
теплоізоляцією. Вимоги до проектування, улаштування та
експлуатації" (вводяться з 01.07.2009); ДСТУ-Н Б А.2.2-5:2007
"Проектування. Настанова з розроблення та складання енергетичного
паспорту будинків при новому будівництві та реконструкції"
(введено з 01.07.2008);
Для подальшого підвищення якості проектування необхідно
розробити та ввести в дію ряд документів рівня державних
стандартів-настанов, що відображено у розділі 16.
Також якість проектних розробок залежить від постановки
процедури експертизи проекту. Для підвищення рівня експертизи
належить здійснювати підвищення кваліфікації експертів шляхом
організації відповідних семінарів, як тематичних, так і постійно
діючих, що відображено в розділі 16.
Фактичні теплотехнічні властивості огороджувальних
конструкцій будинків у деяких випадках є нижчими, ніж за проектом
і, відповідно, за нормами. Причинами такого стану є недосконалі
системи апробації технічних рішень з теплоізоляції конструкцій,
недостатня якість виробничих та монтажних робіт, невідповідний
виробничий та приймальний контроль якості виконання теплоізоляції
будинків.
На рішення цих проблем направлено введення з липня 2009 р.
комплексу національних стандартів
ДСТУ Б В.2.6-34 "Конструкції будинків та споруд. Конструкції
зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією. Класифікація й загальні
технічні вимоги" (вводиться з 01.07.2009);
ДСТУ Б В.2.6-35 "Конструкції будинків та споруд. Конструкції
зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією та опорядженням
індустріальними елементами з вентильованим повітряним прошарком.
Загальні технічні умови" (вводиться з 01.07.2009);
ДСТУ Б В.2.6-36 "Конструкції будинків та споруд. Конструкції
зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією та опорядженням
штукатурками. Загальні технічні умови" (вводиться з 01.07.2009).
Потребують розроблення та введення стандарти, якими необхідно
встановити вимоги до інших конструктивних класів теплоізоляції
будинків, особливо для нового конструктивного класу, що почав
застосовуватися у вітчизняній практиці за останні
5 років - конструкцій світлопрозорих фасадів. Перелік стандартів,
що заплановано розробити в 2010-2014 рр., якими встановлено вимоги
до показників безпеки будівельних об'єктів, правилам та методам
контролю та приймання в експлуатацію, представлено в розділі 16.
З затвердженням Кабінетом Міністрів України Технічного
регламенту будівельних виробів, будівель і споруд в Україні
запроваджується система оцінювання відповідності в будівництві
вимогам цього Технічного регламенту. При запровадженні цієї
системи в повному обсязі відпаде необхідність у використанні
системи УкрСЕПРО.
Технічним регламентом визначені процедури оцінки
відповідності шляхом декларування або сертифікації. Перевага
надається декларуванню зі складенням декларації відповідності під
цілковиту відповідальність виробника.
Зважаючи важливість теплоізоляційних конструкцій та виробів
слід запровадити підтвердження їх відповідності вимогам Технічного
регламенту шляхом сертифікації органом з оцінки відповідності.
В подальшому підлягає удосконаленню існуюча в Україні система
технічного ухвалення щодо виробів, на які відсутні нормативні
документи національного рівня.
6.4. Потенціал енергозбереження від подальшого підвищення
вимог до рівня теплоізоляції будинків
Енергозбереження при підвищенні рівня теплоізоляції будинків
складається з двох частин - зменшення енерговитрат на опалення
нових будинків та зменшення енерговитрат за рахунок
термомодернізації існуючого фонду будинків квартирного типу.
Загальний фонд житлових будинків квартирного типу складає в
Україні біля 500 млн.кв.м. При підвищенні рівня теплоізоляції
житлових до показників, що встановлені ДБН В.2.6-31:2006
5
(див. табл. 6.1) економія енергії буде дорівнювати 1,2·10 ТДж/рік
або 3,6 млрд.куб.м природного газу щорічно. Це дозволить зменшити
викиди CO на 2,2 млн.т/рік.
2
Подальше підвищення рівня теплоізоляції житлових будинків
згідно з даними, що наведені в табл. 6.2, дозволить досягти
зменшення енерговитрат на опалення житлових квартирних будинків на
5
1,4·10 ТДж/рік або на 4,2 млрд.куб.м природного газу щорічно з
відповідним зниженням викидів CO на 2,6 млн.т/рік.
2
В резерві економії енергії ще залишаються будинки
малосімейні, які у сумарному обсягу існуючого житлового фонду та
новобудовах складають біля 50%. Крім того, в наведених вище
прогнозних оцінках не враховано економії від зміни системи
інженерного обладнання будинків квартирного типу та ефективності
системи вентиляції будинків (див. розд. 7).
6.5. Розвиток конструктивної бази теплоізоляції будівель та
ефективних теплоізоляційних матеріалів
Забезпечення показників енергоефективності будинків потребує
змін в конструктивних рішеннях теплоізоляційної оболонки житлових
та громадських будинків. Забезпечення теплотехнічних показників
огороджувальних конструкцій (табл. 6.1) можливо тільки при
використанні ефективних теплоізоляційних матеріалів. Конструкції
зовнішніх стін, теплотехнічні показники яких є визначальними в
тепловому балансі житлових багатоповерхових будинків (табл. 6.3),
складаються з кількох шарів, які виконують теплоізоляційні та
захисні функції. Найбільш ефективним матеріалом за показниками
безпеки та теплоізоляції є вироби на основі мінераловатних плит та
скловатних виробів. До 2008 р. попит на будівельні плити з
мінеральної вати покривався за рахунок імпорту (табл. 6.4).
В 2008 р. введено 2 потужних заводи з виробництва мінераловатних
будівельних плит - м. Докучаєвськ "ДАНКО" та м. Черкаси
"Техноніколь", поставляло вироби підприємство Мінмат Ревербері.
Стан попиту на мінераловатні будівельні вироби та перспективи
розвитку наведено на діаграмі рис. 6.1 ( va257661-09 ). Аналіз
діаграми показує, що питання подальшого розвитку вітчизняного
виробництва мінераловатних будівельних виробів є актуальним.
Попит на скловолокнисті теплоізоляційні будівельні матеріали
поки забезпечується за рахунок імпорту. ТОВ "Кнауф Інсулейшн
Україна" розпочала роботи з будівництва заводу в м. Фастові. Також
планується збільшення потужності виробництва мінераловатних
виробів на підприємстві ТОВ "Українська теплоізоляційна компанія"
в м. Костопіль. Таким чином, за регіональним принципом територія
України накривається виробниками мінераловатних та скловатних
виробів, що забезпечить постачання до об'єктів будівництва при
мінімальних транспортних витратах (останній фактор є особливо
суттєвим для матеріалів, які мають низькі значення об'ємної маси).
Таблиця 6.3 - Структура тепловитрат житлових та громадських
будинків з різним рівнем опору теплопередачі огороджувальних
конструкцій
-------------------------------------------------------------------
|Характеристика | Тепловтрати через елементи будинків у % до |
| будинку | загальних тепловтрат |
| |----------------------------------------------|
| |непрозорі| прозорі |дах| цокольне |повітро-|
| | стіни |конструкції| |перекриття | обмін |
|------------------+---------+-----------+---+-----------+--------|
| Забудова до | 39 | 21 | 4 | 1 | 35 |
| 1995 р. | | | | | |
|------------------+---------+-----------+---+-----------+--------|
|Забудова | | | | | |
|1996-2006 рр. | | | | | |
|зі стінами з: | | | | | |
|R = 1,6 | | | | | |
| S | | | | | |
|------------------+---------+-----------+---+-----------+--------|
| кв.м·К/Вт | 27 | 24 | 4 | 1 | 44 |
|------------------+---------+-----------+---+-----------+--------|
|R = 2,0 кв.м·К/Вт| 23 | 26 | 4 | 1 | 46 |
| S | | | | | |
|------------------+---------+-----------+---+-----------+--------|
|R = 2,5 кв.м·К/Вт| 19 | 27 | 4 | 1 | 49 |
| S | | | | | |
|------------------+---------+-----------+---+-----------+--------|
|Забудова після | 20 | 24 | 2 | 1 | 53 |
| 2007 р. | | | | | |
-------------------------------------------------------------------
де S - знак суми.
Таблиця 6.4 - Структура будівельного ринку теплоізоляційних
мінераловатних виробів
------------------------------------------------------------------------------
| Торгівельні | Об'єм випуску |
| марки |--------------------------------------------------------------|
| | 2006 | 2007 | 2008 | Січень 2009 |
| |---------------+---------------+---------------+--------------|
| | % | т | % | т | % | т | % | т |
|-------------+------+--------+------+--------+------+--------+------+-------|
|Rockwool |82,41 |33946,27|67,00 |36785,68|60,00 |48000,00|18,75 |312,00 |
|-------------+------+--------+------+--------+------+--------+------+-------|
|Paroc | 7,55 |3109,15 | 5,91 |3242,58 | 9,00 |7200,00 | 6,13 |102,00 |
|-------------+------+--------+------+--------+------+--------+------+-------|
|Nobasil/Knauf| 4,39 |1809,44 | 2,04 |1120,97 | 3,09 |2470,50 | 0,00 | |
|Insulation | | | | | | | | |
|-------------+------+--------+------+--------+------+--------+------+-------|
|Beltep | 1,78 |734,10 | 4,64 |2546,46 | 5,62 |4500,00 | 0,00 | |
|-------------+------+--------+------+--------+------+--------+------+-------|
|Danova | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 1,71 |1366,31 |52,88 |879,75 |
|(Україна) | | | | | | | | |
|-------------+------+--------+------+--------+------+--------+------+-------|
|Техно | 0,00 | 0,00 | 5,56 |3055,17 |10,62 |8500,00 |22,24 |370,00 |
|(Україна) | | | | | | | | |
|-------------+------+--------+------+--------+------+--------+------+-------|
|інші | 3,87 |1593,22 |14,85 |8153,48 | 9,95 |7963,19 | 0,00 | |
|-------------+------+--------+------+--------+------+--------+------+-------|
|Всього: |100,00|41192,17|100,00|54904,35|100,00|80000,00|100,00|1663,75|
------------------------------------------------------------------------------
Рис. 6.1 - Прогноз розвитку ринку теплоізоляційних
мінераловатних будівельних виробів в Україні, тис.т
( va257661-09 )
Пінополістирольні теплоізоляційні матеріали за методом їх
виробництва підрозділяються на екструдовані та термоударні.
Пінополістироли, що отримані методом екструзії, мають чітку
структуру та досить високу довговічність, їх ціна є значно вищою
ніж пінополістиролів, що виробляють методом термоудару. Низька
ціна термоударних пінополістиролів обумовлює широке їх
застосування в практиці будівництва. В той же час, показники
експлуатаційної надійності пінополістиролів, що виготовлені за
технологією термоудару, при їх застосуванні в сучасних
конструкціях фасадної теплоізоляції не мають необхідного
експериментального підтвердження. Враховуючи значні обсяги
використання саме цього матеріалу в конструкціях фасадної
теплоізоляції вітчизняних будинків, недостатня обґрунтованість
технічних рішень може призвести до значних економічних втрат, як
на ремонти вже після 10 років експлуатації будинків з новими
фасадами, так і енергетичних втрат на опалення будинків, де
фасадні конструкції не виконують своїх теплоізоляційних функцій.
Тому в основу технічних рішень повинні бути покладені вимоги до
експлуатаційної надійності теплоізоляційних виробів, що слід
встановлювати у відповідних нормативних документах
(див. розд. 15).
Необхідні характеристики надійності теплоізоляції
забезпечуються при використанні плит з пінополістиролу, що
виготовляються методом екструзії. Таке виробництво освоєно
ТОВ "Собраніє" (м. Київ), ТОВ "Тагевіль" (м. Київ),
ЗАТ "Рембудмонтаж" (м. Київ), ТОВ "Собраніс-Про-Південь"
(м. Дніпропетровськ), ТОВ "Восток Пласт" (м. Донецьк),
ВКПФ "Удача і Ко" (м. Одеса), ВАТ "Тернопільський завод штучних
шкір "Вінітекс" (м. Тернопіль), ТОВ "Стіропласт" (м. Київ),
ТОВ "Центр Іноваційно-будівельних технологій" (м. Київ),
ТОВ "Тепло України" (м. Київ), ЗАТ "Пластмодерн" (м. Ірпінь). Для
забезпечення широкого використання виробів з екструдованого
пінополістиролу необхідно розробка державних стандартів, що
встановлюють вимоги та правила застосування конструкцій на його
основі.
Вимогам індустріалізації при теплоізоляції огороджувальних
конструкцій будинків та споруд відповідає технологія нанесення на
поверхню конструкцій, особливо при складній їх геометричній формі,
жорсткого пінополіуретану за допомогою сучасного обладнання на
основі торкретного принципу. Якість теплоізоляційного шару суттєво
залежить від параметрів обладнання та технології виконання робіт.
Тому необхідно розробити національні стандарти, що встановлюють
вимоги до жорсткого пінополіуретану та технологічним параметрам
його застосування, а також технічну документацію по конструктивним
рішенням огороджувальних конструкцій на основі цієї технології
теплоізоляції.
Потребує розроблення стандартів до матеріалів із
пінополіетилену (хімічно зшитого, газонаповненого) та відбивної
ізоляції на основі пінополіетилену з відповідним визначенням
оптимального їх використання в конструкціях будинків та споруд.
Теплоізоляція конструкцій із застосуванням легких бетонів,
ніздрюватих бетонів та керамічних матеріалів.
Основним сегментом застосування автоклавного газобетону є
будівництво індивідуальних одно-, двоповерхових житлових будинків,
де стіни підвалу, зовнішні і внутрішні стіни, перегородки, несучі
конструкції перекриття і покриття, сходи влаштовуються з
ніздрюватого бетону.
Вимоги до стін багатоповерхових будинків включають обмеження
до матеріалів і конструкцій за вагою, міцністю, вогнестійкістю і
надійністю (довговічність, ремонтопридатність), тепловою
ефективністю, архітектурно-естетичними вимогами, що обумовлює
переваги виробів та конструкцій з ніздрюватого бетону. Також є
ефективним застосування цих виробів при реконструкції будинків для
додаткової теплоізоляції зовнішніх стін. З ніздрюватого бетону
автоклавного тверднення можна виготовляти вироби будівельного
призначення широкої номенклатури: дрібні стінові блоки, крупні
стінові блоки, теплоізоляційні плити, стінові панелі для
житлового, промислового, культурно-побутового, виробничого
будівництва, перегородочні плити, плити покриття та перекриття,
перетинки лоткові та арочні, елементи сходів, звукопоглинаючі
плити, декоративні плити.
В Україні працюють, знаходяться на стадії монтажу обладнання
та будуються 17 заводів по виробництву газобетонних виробів
автоклавного тверднення. Імпортозалежність по газобетону у 2008 р.
склала 35-40% від потреби (рис. 6.2) ( va257661-09 ).
Статистичні дані за 2008 рік про використання у будівництві
газобетону автоклавного тверднення порівняно з сусідніми країнами
у куб.м на 1000 мешканців: Республіка Білорусь - 290 куб.м,
Польща - 165 куб.м, Російська Федерація - 65 куб.м,
Україна - 20 куб.м.
В 2008 р. існуючі потужності по виробництву газобетону
(ВАТ "АЕРОК" м. Обухів, ВАТ "ЕЗЯБИИ" м. Білгород-Дністровський",
ВАТ "Житомирський комбінат силікатних виробів" м. Житомир,
ПП "Будтехнологія" Куп'янський силікатний завод м. Харьків,
ТОВ "Дніпропетровський завод стінових матеріалів"
м. Дніпропетровськ) збільшились за рахунок відкриття нового заводу
"АЕРОК" в м. Березань, що дозволяє прогнозувати зростання
вітчизняного виробництва та зниження імпорту (рис. 6.3)
( va257661-09 ).
Рис. 6.2 - Статистичні дані та прогноз імпорту газобетону
( va257661-09 )
Рис. 6.3 - Виробництво газобетону в Україні
( va257661-09 )
Забезпечення показників енергоефективності будинків може бути
здійснено за рахунок широкого використання великоформатних
керамічних каменів Керамічний блок, як будівельний матеріал існує
на ринку Європи вже більше 30 років. Наприклад, до 50% усіх
житлових будівель в Німеччині споруджується із керамічних блоків.
Виробництво таких виробів налагоджено на трьох заводах України.
Найпотужніша лінія в 120 млн.шт. умовної цегли пущена в
експлуатацію в умовах ЗАТ "Слобожанська будівельна кераміка".
Виробництво великоформатної кераміки освоєно також на
Кузьмінецькому та Роздільському цегельних заводах.
Для широкого застосування великоформатних керамічних каменів
в будівництві необхідно:
- розробити державний стандарт для врахування особливостей
технології виробництва та властивостей виробів;
- розробити методологічне забезпечення випробувань
великорозмірної кераміки;
- розробити альбом конструктивних рішень використання
великоформатної кераміки з визначенням необхідної номенклатури
виробів;
- провести науково-дослідні роботи по розробці конструктивну
(конструктивних особливостей) керамічних каменів з урахуванням
технологічних можливостей формування (виробів з) кераміки.
Таким чином аналіз показує необхідність подальшого розвитку
виробництва будівельних теплоізоляційних матеріалів та виробів.
Основна тенденція розвитку конструкцій теплоізоляції
будинків - широке використання фасадної теплоізоляції. В Україні
введений системний комплекс нормативних документів з встановлення
вимог до проектування, улаштування та експлуатації конструкцій
фасадної теплоізоляції - ДБН В.2.6-33:2008, ДСТУ Б В.2.6-34:2008,
ДСТУ Б В.2.6-35:2008, ДСТУ Б В.2.6-36:2008. За цим напрямком
нормування та стандартизації Україна випередила інші країни.
В той же час, необхідно на якісно новому рівні забезпечити
збільшення будівництва будинків на основі панельних стін
заводського виготовлення. Сучасні технології та технічні рішення
дозволяють досягати необхідних теплоізоляційних та експлуатаційних
показників панельних стінових конструкцій з одночасною
індустріалізацією їх виготовлення та монтажу.
Для малоповерхового будівництва потрібний подальший розвиток
технології виготовлення будинків повної заводської готовності.
Також потребує удосконалення нормативна база з вимог до металевих
панелей стінових та дахових з ефективними теплоізоляційними
матеріалами.
Однією з обов'язкових умов зниження енерговитрат на опалення
будинків є застосування у світлопрозорих конструкціях
енергозберігаючого скла - скла на поверхню якого наноситься
енергозберігаюче покриття (і-скло) або енергозберігаючі метали
додаються в масу скла (к-скло). В Україні є тільки одна
малопотужна установка (ТОВ "Технолуч"), яка виробляє і-скло, в той
час як, наприклад, в Росії існує кілька заводів, де ці вироби
виготовляються. Необхідно створення кількох виробництв по
виготовленню енергозберігаючого скла, попит на яке об'єктивно за
вимогами норм з енергозбереження зростає, а цей попит
забезпечується поки тільки за рахунок імпорту.
6.6. Енергетична паспортизація та сертифікація будинків
житлово-комунального комплексу
Енергетична паспортизація житлових та громадських будинків
діє в Україні з 01.04.2007 р. після введення ДБН В.2.6-31:2006
"Теплова ізоляція будівель". Складання енергетичного паспорту
будинків до 2009 р. було факультативним. З 01.07.2008 р. введено в
дію ДСТУ-Н Б А.2.2-5:2008 "Настанова з розроблення та складання
енергетичного паспорту будинків при новому будівництві та
реконструкції". З 01.01.2009 р. енергетичний паспорт є
обов'язковою складовою проектної документації для житлових та
громадських будинків при новому будівництві та реконструкції.
Для будинків, що експлуатуються, порядок енергетичної
паспортизації поки не розроблений. Це обумовлено відсутністю
нормативних документів з проведення енергетичного аудиту будинків
при їх експлуатації. В 2007-2008 рр. Мінрегіонбудом розроблено та
введено два національних стандарти, що встановлюють методи
визначення енергетичних параметрів будинків під час їх
експлуатації: ДСТУ Б В.2.2-19:2007 "Будинки і споруди. Метод
визначення повітропроникності огороджувальних конструкцій в
натурних умовах" та ДСТУ Б В.2.2-21:2008 "Будинки і споруди. Метод
визначення питомих тепловитрат на опалення будинків".
Для методичного забезпечення енергетичного аудиту будинків
необхідно розробити та прийняти стандарт ДСТУ Б В.2.2-ххх-200х
"Будинки та споруди. Методи проведення енергетичного аудиту
будинків під час їх здачі в експлуатацію та в процесі
експлуатації".
Для забезпечення європейського оцінювання енергоефективності
з відповідною гармонізацією чинної вітчизняної нормативної бази до
європейської необхідно гармонізувати положення
ДСТУ-Н Б А.2.2-5:2008 до вимог EN15217 "Energy performance of
buildings - Method for expressing energy performance and for
energy certification of buildings" (Енергетичне виконання
будівель - Метод експрес оцінки виконання та енергетичної
сертифікації будівель) та EN15232 "Energy performance of
buildings - Impact of buildings Automations, Controls and
Buildings Management" (Енергетичне виконання
будівель - Комплексний вплив автоматизації, контролю та
управління).
Енергетична сертифікація будинків потребує створення системи
оцінювання енергетичних показників та маркування будинків за цими
показниками. Такі системи впроваджені вже в країнах західної
Європи, США і направлені на стимулювання застосування
енергоефективних конструктивних заходів та інженерних систем в
будівлях насамперед громадського призначення, а також житлового
призначення. При цьому встановлюються ранжирування будинків за
комплексом показників, що характеризує енергоефективність будівлі.
Цей принципово новий підхід до оцінювання енергетичних параметрів
будинків повинен мати свій розвиток в Україні.
7. ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ
ІНЖЕНЕРНИХ СИСТЕМ БУДІВЕЛЬ
7.1. Існуючий стан забезпечення енергоефективності інженерних
систем
За призначенням інженерні системи, що мають суттєве
енергоспоживання у будівлях, поділяють на такі:
- опалення,
- вентиляція,
- кондиціювання,
- гаряче водопостачання,
- освітлення.
За час незалежності України постійно здійснювалось
реформування нормативної бази зазначених систем з метою наближення
до європейських вимог. Так, чинними з 1996 р. зміною N 1,
з 2000 р. зміною N 2, з 2001 р. зміною N 2 (міждержавні) до
СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование",
чинною з квітня 2009 р. зміною N 1 до ДБН В.2.2-15-2005 "Будинки і
споруди. Житлові будинки. Основні положення" ( n0007509-05 ), а
також уперше введеними в 2009 р. ДБН В.2.2-24-2009 "Проектування
висотних житлових і громадських будинків" і ДБН В.2.5-39-2008
"Інженерне обладнання будинків і споруд. Теплові мережі"
нормативні вимоги до систем водяного опалення житлових будівель
(при новому будівництві та реконструкції) повністю відповідають
мінімальним вимогам до цих систем за європейськими нормами. До
того ж здійснено перехід від нормування мікроклімату приміщень від
допустимих до оптимальних параметрів температури повітря, який
забезпечив покращення рівня теплового комфорту приміщень.
Обов'язковим стало терморегулювання приміщень (встановлення
терморегуляторів на опалювальних приладах), яке забезпечує
зменшення енергоспоживання будівель приблизно на 20%. Обов'язковим
також є регулювання систем опалення за погодними умовами
(встановлення регуляторів теплового потоку в індивідуальному
тепловому пункті будівлі), що дозволяє економити близько 10%
теплової енергії. На зміну енергонеефективним елеваторам у
теплових пунктах запроваджено обов'язкове застосування насосів, у
тому числі з частотним регулюванням, яке заощаджує близько 60%
електроенергії на прокачування теплоносія.
Починаючи з 2003 р. з урахуванням можливостей застосування
електроопалення, обумовлених структурою енергогенеруючих
потужностей в Україні та відзначених в Енергетичній стратегії
України до 2030 р. ( 145а-2006-р ), розроблена нормативна база
систем електроопалення. Так, уперше введено ДБН В.2.5-24-2003
"Інженерне обладнання будинків і споруд. Електрична кабельна
система опалення", що гармонізовані до європейських вимог щодо
підлогового електроопалення, та ДБН В.2.5-23-2003 "Проектування
електрообладнання об'єктів цивільного призначення", що
встановлюють вимоги до систем електроопалення з іншими
електронагрівальними приладами.
Натомість нормування систем вентиляції та кондиціонування
зазнало незначних змін, що не відповідає сучасному стану. До
основних здобутків вітчизняної нормативної бази з цього напрямку
необхідно віднести зменшення втрат теплоти з вентиляційним
повітрям, що видаляється з приміщень житлових будівель, відповідно
до запровадженої з квітня 2009 р. зміни N 1 до ДБН В.2.2-15-2005
"Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення"
( n0007509-05 ). Це є частковим наближенням до європейських
нормативів. Окрім того, позитивом є відмова від застосування
дефлекторів у системах вентиляції житлових та громадських будинків
відповідно до змін N 1 і N 2 СНиП 2.04.05-91 "Отопление,
вентиляция и кондиционирование".
Зовсім нормативно невизначеними в Україні є системи
охолодження будівель (різновид систем кондиціонування), що не
сприяє їх широкому та ефективному впровадженню. СНиП 2.04.05-91
"Отопление, вентиляция и кондиционирование" на сьогодні не охоплює
весь спектр систем кондиціонування, і не відповідає сьогоденню.
Нормування систем гарячого водопостачання зазнало суттєвих
змін. Так, відповідно до вимог зміни N 1 ДБН В.2.2-15-2005
"Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення"
( n0007509-05 ), конструктивно ці системи стали наближеними до
європейських - допущено застосування циркуляційних трубопроводів
до окремих стояків, що дало можливість застосовувати автоматичне
термогідрорегулювання систем, що дозволяє забезпечувати економію
до 50% теплової енергії, що споживається. Окрім того, обов'язковим
стало застосування частотного регулювання насосів. У той же час,
СНиП 2.04.01-85 "Внутренний водопровод и канализация зданий"
потребує перегляду і оновлення нормативних вимог.
Нормування освітлення приміщень різного призначення також
вдосконалювалось із урахуванням сучасних технічних можливостей,
особливостей зміни пріоритетів у використанні
архітектурно-конструктивних систем у будівництві, розширення
можливості індивідуального вирішення планувальних параметрів
приміщень у будинках, що знайшло відображення у новому
ДБН В.2.5-28-2006 "Природне і штучне освітлення".
У зазначених нормах суттєво оновлений розділ, присвячений
проектуванню штучного освітлення. Цей розділ повністю відповідає
сучасному стану розвитку науки і існуючій в Україні матеріальній
базі систем штучного освітлення. Розділ, присвячений природному
освітленню, має ряд суттєвих недоліків, які не дозволяють
вирішувати завдання проектування систем природного освітлення на
сучасному рівні. Насамперед, це пов'язано з недосконалим
зонуванням території України за ресурсами світлового клімату,
застарілій номенклатурі світлопрозорих матеріалів та конструкцій
вікон, ліхтарів та сонцезахисних пристроїв, невизначеністю щодо
застосування різних систем геліоосвітлення, недосконалістю
методики розрахунку.
Суттєвим недоліком чинних нормативів проектування
світлопрозорих огороджень будівель є те, що вимоги до освітлення
приміщень, їх інсоляції і теплозахисту регламентуються різними
нормативними документами. Наприклад, вимоги до інсоляції приміщень
житлових і громадських будинків установлюються санітарними нормами
СН 2605-82 "Санитарные нормы и правила обеспечения инсоляцией
жилых и общественных зданий и территорий жилой настройки", які
орієнтуються лише на дію УФР сонячного випромінювання, що складає
менше 4% сонячної енергії, норми з природного освітлення
ДБН В.2.5-28-2006 враховують видиме світло (приблизно 46%) за
умови суцільної хмарності, норми з теплової ізоляції будівель
ураховують надходження сонячного тепла лише у період опалення, а
проектування сонцезахисних пристроїв лише декларується без
установлення необхідних методик їх розрахунку, це при тому, що ІЧР
складає більше 50% сонячної енергії. В умовах енергетичної кризи
потрібно запровадити норми інсоляції, які б враховували в першу
чергу теплову дію Сонця, його психологічний вплив на людину і
освітленість приміщень, а належний санітарний стан приміщень
підтримувати іншими сучасними засобами, як це робиться у більшості
розвинених країн;
Світлопрозорі огородження є найбільш уразливими елементами
зовнішньої теплоізоляційної оболонки будинків, через які триває
найбільш інтенсивний теплообмін між зовнішнім і внутрішнім
середовищем. Надмірна площа світлопрорізів призводить до значних
додаткових втрат тепла взимку та (при певних орієнтаціях)
надмірного надходження сонячної радіації влітку. Визначення та
застосування у приміщеннях мінімально необхідної науково
обґрунтованої площі засклення дасть суттєве збереження
енергоресурсів на підтримку оптимальних параметрів мікроклімату у
будинках. В зв'язку з цим виникає об'єктивна необхідність
розроблення нових державних норм із комплексного проектування
світлопрозорих огороджень.
Таким чином, серед інженерних систем будівель
житлово-громадського призначення на даний час лише системи
опалення нормативно забезпечені вимогами, що відповідають
мінімальним європейським вимогам з енергоефективності. До того ж,
в Україні набув чинності ДСТУ-Н Б А.2.2-5:2007 "Настанова з
розроблення та складання енергетичного паспорта будинків при
новому будівництві та реконструкції", який регламентує при
розробленні енергетичного паспорта враховувати енергоефективність
лише систем опалення.
7.2. Порівняльний аналіз чинних нормативів з інженерних
систем будівель з нормами Євросоюзу
Основною відмінністю вітчизняної нормативної бази від
європейської для інженерних систем будівель є те що вітчизняні
норми охоплюють проектування та будівництво, в той час як
європейські мають ще вимоги з енергоефективності того чи іншого
обладнання інженерної системи та інженерної системи в цілому.
Європейські нормативи для інженерних систем, на відміну від
єдиного СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и
кондиционирование", є значно розгалуженішими. Так, наприклад, лише
для систем водяного опалення є норми із розрахунку теплової
потужності - EN 12831:2003, розрахунку споживання енергії для
опалення житлових будівель - EN 832:1998, розрахунку споживання
енергії для опалення та охолодження - prEN ISO 13790:2005;
проектування системи водяного опалення - EN 12828:2003, системи
вбудованого в будівельні конструкції водяного
опалення - EN 15377-1:2008, EN 15377-2:2008, EN 15377-3:2007,
налагодження та монтажу системи водяного опалення - EN 14336:2004,
енергоефективності системи опалення EN 15316-2-1:2007,
ефективності розподілення теплоносія системою водяного
опалення EN 15316-2-2:2007.
Стосовно визначення енергоефективності, та також є суттєві
відмінності між вітчизняними та європейськими нормами.
Енергоефективність за вітчизняними підходами є зменшення
енергоспоживання безпосередньо при застосуванні того чи іншого
обладнання, у кращому випадку системи з даним обладнанням. У той
час як за європейськими - енергоефективність визначають комплексно
(EN 15316-1:2007): для всіх інженерних систем будівель разом
узятих з будь-яким функціональним та технічним насиченням з
урахуванням теплотехнічних характеристик будівлі, характеристик
зовнішніх мереж енергопостачання та джерел енергії
(систем опалення - EN 15316-2:2007, систем гарячого
водопостачання - EN 15316-3:2007, котлів - EN 15316-4-1:2007,
сонячних колекторів - EN 15316-4-3:2007, когенераційних
установок - EN 15316-4-4:2007, сонячних батарей EN 15316-4-6:2007,
біоустановок - EN 15316-4-7:2007). Зазначений підхід вже на стадії
вибору проектного рішення дає змогу не тільки оцінити не тільки
енергоефективність тієї чи іншої системи з точки зору споживання
енергоресурсів кінцевим споживачем, а й оцінити для держави
ефективність використання первинних енергоносіїв (газу, вугілля
тощо) на всьому ланцюзі енергоспоживання - джерелі енергії,
розподільчих мережах та кінцевому споживачі. До того ж надає
можливість оцінити заходи, що застосовуються, з підвищення
енергоефективності з огляду скорочення викидів шкідливих речовин в
атмосферу (EN 15603:2008) відповідно до Кіотського протоколу
( 995_801 ), а також оцінити потенціал енергоефективності кожної
ланки даного ланцюга й ефективність вкладання державних коштів у
заходи енергозбереження.
Енергоефективність будівель оцінюють за EN 15217:2007, який
відрізняється від вітчизняного. Це оцінка будівлі з врахуванням
теплоспоживання як системи опалення в опалювальний період за
prEN ISO 13790:2005, так і системи охолодження (кондиціонування) в
період охолодження будівлі за prEN ISO 13790:2005. До того ж
враховується енергоспоживання системи гарячого водопостачання за
prEN ISO 13790:2005, системи вентиляції за EN 302 та
EN 13779:2007, системи освітлення за EN 15193, а також оцінка
ступеня автоматизації інженерних систем (опалення й охолодження,
вентиляції та кондиціонування, освітлення та затінення) за
EN 15232:2007 та оцінка захисту від інсоляції за EN 410 та
EN 14501.
Особливою відмінністю від вітчизняного нормування
енергоефективних будівель є норма EN 15232:2007, в якій для
кожного класу енергоефективності будівлі зазначено відповідні
вимоги до інженерних систем опалення й охолодження, вентиляції та
кондиціонування, освітлення та затемнення, централізованого
управління та енергетичного менеджменту. Саме порівняльний аналіз
вимогами зазначеної норми ЄС, українська нормативна база тільки
для систем опалення й тільки житлових будівель відповідає лише
мінімальним європейським вимогам до енергоефективного оснащення
інженерних систем.
Отже, для наближення української нормативної бази до
європейської необхідно докорінно змінити вітчизняні підходи у
визначенні ефективності споживання первинних енергоресурсів шляхом
комплексного оцінювання ланцюга ененергоспоживання від джерела до
споживача й комплексної оцінки енергоспоживання споживача
(будівлі) разом з усіма інженерними системами в багатогранності їх
сучасного виконання.
Перегляд та подальше наближення нормативних вимог до
європейських норм для інженерних систем доцільно здійснювати у
декілька етапів:
- короткотерміновий: шляхом гармонізації EN 15232:2007, що
дасть можливість одномоментно привести вимоги до оснащення
інженерних у відповідність до європейських вимог для різних класів
енергоефективності будівель;
- середньотерміновий: шляхом гармонізації EN 15316:2007, що
дасть можливість єдиної узагальненої оцінки застосування будь-яких
заходів підвищення інженерних систем, а також гармонізації
EN 15217:2007, та пов'язаних з нею інших норм (prEN ISO 13789,
prEN ISO 6946, prEN ISO 14683, EN 13829, prEN ISO 13790, EN 410,
EN 14501, EN 13779, prEN 15193), що дасть можливість адекватного
європейським вимогам порівняння показників енергоефективності
будівель та їх енергетичної паспортизації;
- довготерміновий: шляхом поетапної гармонізації європейських
норм до інженерних систем будівель відповідно до етапів
проектування та будівництва, у тому числі стосовно норм
мікроклімату приміщень ISO 7730, що дасть можливість адекватно
сучасним системам забезпечити параметри теплового комфорту
приміщень.
Адаптація європейських вимог з енергоефективності потребує не
тільки нормативного, а й організаційного забезпечення. Так,
відповідно до Директиви 2002/91/ЄС "З енергетичних характеристик
будівель", під яку розроблені всі європейські норми з
енергоефективності і яка є основою проекту Закону України "Про
енергетичну ефективність будівель", що розроблений
Мінжитлокомунгоспом, загальним підходом до даного процесу є
високий рівень заходів, які повинні виконувати кваліфіковані з
відповідними повноваженнями фахівці.
Організаційні заходи:
- підготовка фахівців. Необхідно разом з МОН привести у
відповідність до потреб сьогодення підготовку фахівців з
теплопостачання, опалення, вентиляції, кондиціонування та
водопостачання. З цією метою даних фахівців для будівельної галузі
необхідно навчати за окремим напрямком, котрий повністю охопить
багатогранність інженерних систем будівель з їх показниками
енергоефективності;
- сертифікація фахівців. Необхідно разом з Мінпраці та МОН
сприяти якнайшвидшому прийняттю "Закону України про професійний
розвиток", розробленого Мінпраці, та створенню сертифікаційних
центрів працівників, залучених до впровадження заходів з
енергозбереження будівель;
- дотримання будівельних норм. Необхідно створити єдину базу
даних проектів інженерних систем будівель для уникнення відхилень
від проектів при комплектації та монтажу, спрощення енергетичної
паспортизації та енергетичного аудиту; доказовості
несанкціонованого втручання мешканців в інженерні системи. Слід
забезпечити дієву передачу збудованих об'єктів в експлуатацію
шляхом їх прийняття інспекцією ЖКГ або інспекцією енергонагляду
відповідно до розмежування сфери їх діяльності;
- розмежування нормотворення. Разом з Мінпаливенерго та
МінЖКГ розмежувати відповідальність у розробленні нормативів з
енергоефективності джерел енергопостачання будівель -
когенерційних установок, біоустановок, сонячних колекторів та
батарей, тепломереж, котлів, теплових насосів. Ініціатором та
замовником відповідних національних стандартів повинно виступати
профільне міністерство з подальшим прийняттям стандарту
Мінрегіонбудом;
- узгодженість нормотворення. Доцільно створити державну
структуру при Мінрегіонбуді для координації євроінтеграції
будівництва а також узгодженості і цілеспрямованості фінансування
різноманітних недержавних фондів та організацій на підвищення
енергоефективності будівель.
7.3. Аспекти забезпечення нормативного рівня інженерних
систем будівель
Нормування інженерних систем будівель, що значно споживають
енергію, здійснюється за чотирма рівнями:
- державні будівельними нормами для інженерних систем:
СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование",
СНиП 2.04.01-85 "Внутренний водопровод и канализация зданий",
ДБН В.2.5-24-2003 "Електрична кабельна система опалення",
ДБН В.2.5-23-2003 "Проектування електрообладнання об'єктів
громадського призначення";
- розділи "Інженерне обладнання" державних будівельних норм
для будівель різного призначення: ДБН В.2.2-15-2005 "Будинки і
споруди. Житлові будинки. Основні положення" ( n0007509-05 ),
ДБН В.2.2-24-2009 "Проектування висотних житлових і громадських
будинків", ДБН В.2.2-20-2008 "Будинки і споруди. Готелі" тощо;
- стандарти-настанови: ДСТУ-Н Б В.2.5-37:2008 Настанова з
проектування, монтування та експлуатації автоматизованих систем
моніторингу та управління будівлями і спорудами;
ДСТУ-Н Б А.2.2-5:2007 "Настанова з розроблення та складання
енергетичного паспорта будинків при новому будівництві та
реконструкції" тощо;
- державні стандарти на обладнання та трубопроводи.
Для подальшого підвищення якості проектування необхідно
розробити нові норми на заміну СНиП 2.04.05-91 "Отопление,
вентиляция и кондиционирование". Норми повинні враховувати сучасні
принципи вибору системи з визначенням параметрів мікроклімату,
методи теплотехнічних розрахунків, вимог до систем з тими чи
іншими джерелами, методів монтажу та налагодження, методів
визначення енергоефективності. При цьому необхідно здійснювати
планомірну розробку національних стандартів гармонізованих з
європейськими нормами для кожної із систем, методиками їх
розрахунку і визначення енергоефективності.
Для подальшого покращання якості енергетичної паспортизації
будівель, узгодження теплозахисних показників будівель із
показниками енергоефективності інженерних систем цих будівель, а
також визначення енергетичної ефективності, як мінімум систем
опалення, потрібно доопрацювати ДСТУ-Н Б А.2.2-5:2007 "Настанова з
розроблення та складання енергетичного паспорта будинків при
новому будівництві та реконструкції" з урахуванням вимог
EN 15217:2007 та EN 15232:2007.
Для суттєвого зменшення витрат енергії, що необхідні на
підтримання нормативних вимог з мікроклімату приміщень у зв'язку з
нераціональним проектуванням світлопрозорих огороджень та систем
сонцезахисту, потрібно розробити єдині державні будівельні норми з
проектування світлопрозорих огороджень та ряд відповідних
національних стандартів-настанов з розрахунку та проектування
природного освітлення, інсоляції, сонцезахисних пристроїв. Дуже
важливим є питання перегляду спільно з МОЗ чинних санітарних норм
з інсоляції та природного освітлення приміщень з точки зору
узгодження вимог з сануючої і теплової дії сонячної радіації до
вимог енергоефективності.
Одним із найбільш ефективних способів зменшення енерговитрат
є використання вторинних енергетичних ресурсів за рахунок
утилізації теплоти (холоду) у процесі повітрообміну. Сучасні
системи вентиляції та кондиціонування повітря з теплоутилізацією
при роботі в оптимальних режимах можуть забезпечувати коефіціент
температурної ефективності до 0,7-0,8, що дозволяє значно
скоротити енерговитрати на забезпечення необхідних параметрів
мікроклімату та параметрів технологічних процесів.
Для забезпечення широкого впровадження у практику будівництва
систем припливно-витяжної вентиляції та кондиціонування повітря з
використанням вторинних енергетичних ресурсів можливо на підставі
необхідно створення нормативної бази, що заснована на сучасних
наукових дослідженнях та гармонізована з світовими та
європейськими стандартами, освоєння серійного виробництва
вітчизняного обладнання для систем припливно-витяжної вентиляції
та кондиціонування повітря з теплоутилізацією та автоматичним
регулюванням режимів роботи, розроблення та впровадження у
практику будівництва типових проектів систем припливно-витяжної
вентиляції та кондиціонування повітря з використанням вторинних
енергетичних ресурсів за рахунок утилізації теплоти (холоду) для
різних типів будинків і споруд в залежності від функціонального
призначення та енергетичного виконання будівель за енергетичним
паспортом.
7.4. Залежність потенціалу енергозбереження від подальшого
підвищення вимог до інженерних систем будівель
Потенціал енергозбереження будівель закладений у
взаємоузгодженості теплозахисних вимог до огороджувальних
конструкцій з вимогами до інженерних систем будівель. Зменшення
енергоспоживання будівель цілком пов'язане із ступенем
автоматизації інженерних систем будівель. Чим вищі вимоги
енергоефективності будівель, тим вищі вимоги до автоматизації
систем, що повинно бути відображено відповідно при визначенні
класу енергетичної ефективності будівлі в енергетичному паспорті,
аналогічно вимогам EN 15232:2007. Потенціал енергозбереження за
таким підходом у новобудовах складає не менше 50%, що є різницею
між найвищим класом енергоефективності будівлі A та класом B з
мінімальними вимогами енергоефективності, які сьогодні досягнуто у
нових житлових будівлях.
Потенціал енергозбереження при реконструкції існуючого
житлового фонду та будівель громадського призначення складає
приблизно 50-60%, що доведено термомодернізацію будівель як в
Україні, так і сусідніх державах.
8. ВИКОРИСТАННЯ НЕТРАДИЦІЙНИХ ПОНОВЛЮВАНИХ
ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ НА ЗАМІНУ СПОЖИВАННЯ ГАЗУ
Оптимізація паливно-енергетичних балансів галузі можлива
насамперед шляхом скорочення споживання природного газу за рахунок
збільшення частки відновлюваних джерел енергії та альтернативних
видів палива, в тому числі запровадження системи електроопалення і
водопідігріву акумуляційного типу.
Суттєвим потенціалом зниження споживання газу для опалення
житлових та громадських будинків є розвиток застосування пасивних
систем використання сонячної енергії, за рахунок оптимізації
об'ємно-планувальних рішень будинків, їх форми та орієнтації,
використання систем акумуляції сонячного тепла та сонцезахисту,
оптимізації площі вікон залежно від орієнтації та перерозподілу
світла у глибину приміщень. Ці питання потребують розроблення
відповідних нормативних документів та посібників з проектування
будинків підвищеного рівня енергоефективності.
Для визначення раціональної галузі застосування теплових
насосів в житловому та цивільному будівництві необхідно провести
енергетичний, енергетичний та економічний аналіз ефективності
роботи теплових насосів залежно від призначення об'єктів
застосування та кліматичних регіональних особливостей на підставі
яких розробити обґрунтовання щодо створення стандартної методики
техніко-економічного розрахунку теплових насосів.
Вітчизняна нормативна база в галузі застосування обладнання
на основі відновлюваних джерел енергії практично відсутня, що
потребує розроблення відповідних документів щодо вимог до теплових
насосів, геліоустановок, тощо або прийняття як ідентичних
стандартів ЄС.
Більшість обладнання, яке потребує забезпечення нормами і
стандартами, не встановлюється в інженерних системах будівель і
споруд житлово-громадського призначення, тобто гармонізація
законодавчих норм не входить до компетенції Мінрегіонбуду. В той
же час, чинні будівельні норми не обмежують використання в
будинках теплових ресурсів від нетрадиційних і відновлюваних
джерел енергії, тобто не стримують їх використання.
Головною проблемою при запровадженні обладнання для
використання нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії є
недосконалість цінової політики і механізму державного
стимулювання поширення їх використання. Наведене у табл. 8.1
співставлення вартості теплової енергії свідчить про економічну
доцільність надання пріоритету використання природному газу при
існуючих цінах на паливні ресурси.
Таблиця 8.1 - Вартість енергії, отриманої при використанні
різних видів палива
------------------------------------------------------------------------------------
| Паливо |Одиниця|Вартість| Питома | ККД | Кількість | Вартість |
| |виміру |одиниці,| теплота |обладнання| утвореної | енергії, |
| | | грн. |згоряння,| | енергії | |
| | | | мДж | |-------------|грн./(кВт·год.)|
| | | | | | мДж |квт·год| |
| | | | | | | | |
|--------------+-------+--------+---------+----------+-----+-------+---------------|
|природний газ | куб.м | 0,732 | 34 | 92% |31,28| 8,69 | 0,08 |
|--------------+-------+--------+---------+----------+-----+-------+---------------|
|дизпаливо | літр | 5,7 | 40 | 89% |35,6 | 9,89 | 0,58 |
|--------------+-------+--------+---------+----------+-----+-------+---------------|
|пропан-бутан | літр | 2,3 | 46 | 92% |42,32| 11,76 | 0,20 |
|--------------+-------+--------+---------+----------+-----+-------+---------------|
|дрова | кг | 0,3 | 10 | 70% | 7 | 1,94 | 0,15 |
|--------------+-------+--------+---------+----------+-----+-------+---------------|
|вугілля | кг | 0,7 | 20 | 80% | 16 | 4,44 | 0,16 |
|--------------+-------+--------+---------+----------+-----+-------+---------------|
|електроенергія| кВт·ч | 0,24 | 3,6 | 100% | 3,6 | 1,00 | 0,24 |
------------------------------------------------------------------------------------
Графічне відтворення вартості енергії при різній ціні на
природний газ і співставлення її з даними щодо інших видів палива
(рис. 8.1) ( va257661-09 ) свідчить, що вугілля і дрова стають
економічно привабливими лише після підвищення ціни природного газу
до $ 200/тис.куб.м, пропан-бутанова суміш СПБТ (СУГ) при
підвищенні ціни газу до $ 200/тис.куб.м, дизпаливо не буде
конкурентним газу при реальних цінах на нього. Електроенергія при
використанні для вироблення теплової енергії завжди буде менш
ефективною, ніж газ, оскільки при його застосуванні здійснюється
пряме перетворення енергії палива в тепло, в той час, як при
використанні електроенергії для отримання тепла технологічний
процес перетворення енергії палива в тепло збільшується вдвічі, що
погіршує результат ефективності до 30%. Але при цьому необхідно
враховувати наступні особливості енергогенеруючих потужностей
країни.
На даний час біля 50% електроенергії в Україні виробляється
на атомних станціях, які мають обмежені можливості регулювання
своєї потужності на протягом доби. В результаті по всій країні
накопичується надлишок нічної електроенергії з тарифами в 4 рази
нижчими середніх за добу. Більш ефективне використання електричної
енергії в нічний час являє собою величезний резерв економії
фінансів, що йдуть на оплату рахунків за використану електричну
енергію. Тому актуальним є створення електроакумулюючого
обладнання, з метою економії природного газу при централізованому
теплопостачанні житлових та громадських будівель.
Рис. 8.1 - Вартість теплової енергії
( va257661-09 )
Електротеплоакумулятори (ЕТА) придатні для опалення побутових
та виробничих приміщень, перетворюють електричну енергію в теплову
та забезпечують накопичення теплоти в теплоакумулюючих матеріалах.
Як теплоакумулюючий матеріал пропонуються евтектичні суміші солей:
хлоридів (NaCL, MgCl ) та карбонатів (Li CO , K CO , Na CO )
2 2 3 2 3 2 3
лужних металів. На відміну від відомих та таких, що
використовуються на практиці твердих матеріалів (магнезит, чавун
тощо), а також кристалогідратів, що мають фазовий перехід, суміші
які пропонуються не містять у своєму складі води, мають високу
теплоту фазового переходу (r = 259 кДж/кг) та стабільну теплоту
фазових перетворень в інтервалі температур 100-600 град.C.
Енергоакумулююча здатність 1 куб.м теплоакумулюючого
матеріалу (ТАМ) при нагріванні до температури 500 град.C становить
676 кВт·год./куб.м, що суттєво вище за таку у твердих матеріалів.
Так, енергія, що акумулюється в магнезитовій цеглині при тій самій
температурі нагріву становить лише 300 кВт·год./куб.м. При
розробленні ЕТА використовують нові конструктивні елементи у
вигляді оребрених трубчатих електронагрівачів із розвинутою
поверхнею теплообміну з метою підвищення теплопровідності
теплоакумулюючих матеріалів та скорочення часу проходження циклу
"зарядження-розрядження".
Для забезпечення кардинальних змін з використання
нетрадиційних відновлюваних та альтернативних джерел енергії в
будівельних об'єктах необхідно:
- Внести зміни до Закону України "Про інвестиційну
діяльність" ( 1560-12 ) щодо створення пільгових умов інвесторам,
що здійснюють науково-дослідні, проектно-конструкторські та
будівельні роботи в сфері відновлюваних джерел енергії;
- Удосконалити нормативно-правову базу стосовно стимулювання
використання відновлюваних джерел енергії підприємствами та
громадянами при новому будівництві та реконструкції будинків;
- Розробити методи техніко-економічного обґрунтування
застосування інженерного обладнання з використанням відновлюваних
та альтернативних джерелах енергії в житловому та громадському
будівництві.
Крім використання відновлюваних джерел енергії для
теплопостачання будівель необхідно забезпечити впровадження
світового досвіду використання сонячної енергії для теплової
обробки збірних залізобетонних виробів. В Україні існує можливість
застосування зазначеного досвіду після адаптації його до наших
кліматичних умов. На значній території України використання
сонячної енергії для теплової обробки збірних залізобетонних
виробів можливе впродовж майже півроку.
В умовах що склалися у галузі - зменшення асортименту і
обсягів виробництва збірних залізобетонних виробів існує
можливість розроблення та виготовлення уніфікованих інвентарних
пристроїв для теплової обробки найбільш типових залізобетонних
виробів.
Упродовж 5-6 місяців використання сонячної енергії для
теплової обробки збірних залізобетонних виробів може забезпечити
отримання відпускної міцності багатьох видів виробів за 1,5 доби
без застосування будь-яких додаткових джерел енергії, а в
поєднанні із застосуванням сонячної енергії для нагрівання води
для замішування бетонних сумішей цей термін може бути скорочено
до 1 доби.
Необхідно розробити нормативно-методичну базу застосування
сонячної енергії для теплової обробки збірних залізобетонних
виробів та забезпечити розроблення конструкцій пристроїв для
теплової обробки збірних залізобетонних виробів і налагодити їх
виготовлення.
Враховуючи загальносвітову тенденцію розширення запровадження
нетрадиційних і відновлювальних джерел енергії, про що свідчать
вимоги Директиви від 26 березня 2009 року Європейського парламенту
і Ради по сприянню просуванню використання енергії від
відновлюваних джерел і згодом анулювання Директив 2001/77/ЕС
( 994_503 ) і 2003/30/ЕС, в цій Програмі заходи щодо нетрадиційних
і відновлюваних джерел енергії визначено як пріоритетні.
9. ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ У ПРОМИСЛОВОСТІ
БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ
Відновлення обсягів будівництва в Україні в останні роки
сприяло розвитку виробництва будівельних матеріалів і виробів
(табл. 9.1).
Разом з тим, наведені статистичні данні не дозволяють
виділити дані щодо тенденції зміни виробництва і споживання
енергоефективної частини матеріалів і виробів, відокремити сучасні
і прогресивні вироби. Так, наведена інформація по коду 20.30.11А
щодо вікон, дверей та інших дерев'яних елементів не відображає
сучасний стан забезпечення будівництва світлопрозорими
конструкціями без врахування конструкцій з використанням
металевих, металопластикових і пластикових віконних і дверних
профілів. Відсутня інформація щодо виробництва сандвіч-панелей,
інших сучасних виробів. Це свідчить про необхідність своєчасного і
гнучкого вдосконалення державної статистичної звітності, яка є
єдиним достовірним джерелом інформації щодо змін у будівельній
галузі в ринкових умовах.
Стале зростання виробництва будівельних матеріалів і виробів
знизилось під впливом світової фінансової кризи. Іншим негативним
фактором впливу на будівельну галузь є зростання вартості
продукції промисловості будівельних матеріалів (рис. 9.1)
( va257661-09 ). Враховуючи, що паливна складова є одним з
основних факторів впливу на собівартість будівельних матеріалів і
виробів, енергозбереження на цих виробництвах є стратегічним
завданням щодо зниження вартості і підвищення конкурентноздатності
вітчизняної продукції.
У загальному енергетичному балансі будівельної галузі
промисловістю будівельних матеріалів витрачається палива 1,1-1,7%,
електроенергії 1,9-3,3%, теплоенергії 1,1-1,9%. Для зниження
витрат енергії, щонайменше на 20%, необхідно забезпечити:
- впровадження приладів обліку та регулювання промислового
енергоспоживання;
- впровадження енергозберігаючих технологій, обладнання
будівельного виробництва;
- модернізація технологічних процесів, устаткування,
обладнання;
- впровадження безпрогрівної технології виробництва виробів,
у т.ч. за рахунок використання хімічних добавок;
- випуск енергоефективних виробів (3-шарових панелей);
- виробів з ніздрюватих бетонів;
- удосконалення систем теплопостачання виробничих приміщень;
- утилізація технологічного тепловиділення при виробництві
будівельних матеріалів та виробів;
- скорочення виробництва енергоємної продукції, яка не
конкурентноспроможна на зовнішньому ринку;
Таблиця 9.1 - Виробництво промислової продукції по Україні
за 2004-2008 роки
------------------------------------------------------------------
| Найменування | Фактично вироблено за: |
| |---------------------------------------|
| | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 |
|------------------------+-------+-------+-------+-------+-------|
|Цемент, тис.т |10635,0|12182,8|13732,3|14989,2|14918,4|
|(26.51.12) | | | | | |
|------------------------+-------+-------+-------+-------+-------|
|Цегла керамічна |1535,0 |1636,6 |1820,8 |2069,2 |2005,4 |
|невогнетривка будівельна| | | | | |
|млн. штук умовної цегли | | | | | |
|(26.40.11.100А) | | | | | |
|------------------------+-------+-------+-------+-------+-------|
|Вироби |3080,6 |3002,6 |2910,7 |3134,6 |3256,1 |
|санітарно-технічні | | | | | |
|керамічні, тис.шт. | | | | | |
|(26.22.10) | | | | | |
|------------------------+-------+-------+-------+-------+-------|
|Плити та плитки |16731,9|19933,2|21094,2|26566,0|40978,6|
|керамічні, тис.кв.м | | | | | |
|(26.30.10) | | | | | |
|------------------------+-------+-------+-------+-------+-------|
|Скло листове гнуте, | 454,0 | 762,3 | 710,7 | 573,6 | 376,6 |
|грановане, гравіроване, | | | | | |
|свердлене, емальоване | | | | | |
|або оброблене іншим | | | | | |
|способом, але не | | | | | |
|встановлене в раму або | | | | | |
|оправу, тис.кв.м | | | | | |
|(26.12.11) | | | | | |
|------------------------+-------+-------+-------+-------+-------|
|Деревина уздовж |1292,8 |1347,9 |1418,4 |1584,6 |1643,9 |
|розпиляна чи розколота, | | | | | |
|завтовшки більше 6 мм, | | | | | |
|тис.куб.м (20.10.10) | | | | | |
|------------------------+-------+-------+-------+-------+-------|
|Плити деревостружкові | |1149561|1328972|1643160|1622309|
|необроблені, тис.куб.м | | | | | |
|умов. (20.20.13.330А) | | | | | |
|------------------------+-------+-------+-------+-------+-------|
|Вапно, тис.т (26.52.10) |5146,7 |5187,1 |5357,4 |5589,5 |5125,0 |
|------------------------+-------+-------+-------+-------+-------|
|Елементи конструкцій |2442,3 |2804,3 |3359,8 |4083,0 |3523,2 |
|збірні для будівництва з| | | | | |
|цементу, бетону чи | | | | | |
|штучного каменю, | | | | | |
|тис.куб.м (26.61.12А) | | | | | |
|------------------------+-------+-------+-------+-------+-------|
|Блоки та цегла з цементу|1528,8 |1726,3 |1867,8 |2084,9 |1898,9 |
|штучного каменю чи | | | | | |
|бетону для будівництва, | | | | | |
|млн.шт.ум. цегли | | | | | |
|(26.61.11.300А) | | | | | |
|------------------------+-------+-------+-------+-------+-------|
|Плитки, плити, черепиця |1288,2 |1549,7 |2645,9 |3932,6 |4060,8 |
|та аналогічні вироби з | | | | | |
|цементу, бетону або | | | | | |
|штучного каменю, | | | | | |
|тис.кв.м | | | | | |
|(26.61.11.500А) | | | | | |
|------------------------+-------+-------+-------+-------+-------|
|Листи гофровані, шифер і| 692,2 | 811,0 | 747,4 | 632,7 | 598,5 |
|аналогічні вироби з | | | | | |
|азбоцементу, | | | | | |
|млн. умовних плит | | | | | |
|(26.65.12.300А) | | | | | |
|------------------------+-------+-------+-------+-------+-------|
|Труби, муфти та фітинги | 2012 | 2288 | 2006 | 1969 | 1546 |
|до них з асбоцементу, | | | | | |
|целюлозного фіброліту | | | | | |
|та аналогічних | | | | | |
|матеріалів, км умов. | | | | | |
|труб (26.65.12.500А) | | | | | |
|------------------------+-------+-------+-------+-------+-------|
|Вироби з асфальту або |45979,4|45734,3|51338,9|50216,7|46673,8|
|аналогічного матеріалу в| | | | | |
|рулонах, тис.кв.м | | | | | |
|(26.82.12.500) | | | | | |
|------------------------+-------+-------+-------+-------+-------|
|Шлаковата, вата | 236,3 | 194,1 | 185,4 | 240,1 | 152,3 |
|мінеральна силікатна та | | | | | |
|аналогічні мінеральні | | | | | |
|вати (включно суміші) в | | | | | |
|блоках, листах чи | | | | | |
|рулонах, тис.куб.м | | | | | |
|(26.82.16.100А) | | | | | |
|------------------------+-------+-------+-------+-------+-------|
|Вермикуліт відшарований,| 520,1 | 740,7 | 835,3 |1047,9 | 927,4 |
|глини спучені, шлак | | | | | |
|спінений та спучені | | | | | |
|мінеральні продукти | | | | | |
|(включно суміші), | | | | | |
|тис.куб.м | | | | | |
|(26.82.16.200А) | | | | | |
|------------------------+-------+-------+-------+-------+-------|
|Вікна, двері їх рами та | 849,5 |1548,1 |2422,7 |3399,1 |3507,4 |
|пороги дерев'яні, | | | | | |
|тис.кв.м (20.30.11А) | | | | | |
|------------------------+-------+-------+-------+-------+-------|
|Камінь вапняковий, | 858,7 | 810,0 | 825,6 | 947,6 | 954,5 |
|алебастр гіпсовий і | | | | | |
|вапняковий, тис.куб.м | | | | | |
|(14.11.11.500А) | | | | | |
|------------------------+-------+-------+-------+-------+-------|
|Граніт, тис.куб.м | 546,7 | 551,4 | 694,9 | 778,5 |1168,1 |
|(14.11.12.300А) | | | | | |
|------------------------+-------+-------+-------+-------+-------|
|Туф вулканічний, базальт| 81,0 | 85,1 | 84,2 | 136,3 | 112,4 |
|порфіт і камінь інший, | | | | | |
|необроблені, грубо | | | | | |
|оброблені або розпиляні | | | | | |
|на блоки та плити, | | | | | |
|тис.куб.м | | | | | |
|(14.11.12.900А) | | | | | |
|------------------------+-------+-------+-------+-------+-------|
|Гіпс, тис.т | 337,6 | 380,6 | 354,7 | 577,2 | 889,7 |
|(14.12.10.310) | | | | | |
|------------------------+-------+-------+-------+-------+-------|
|Вапняк, тис.т |21344,4|24270,4|26727,8|28359,6|26481,5|
|(14.12.10.500) | | | | | |
|------------------------+-------+-------+-------+-------+-------|
|Піски природні, |5223,9 |6294,3 |8560,1 |11905,0|12311,3|
|тис.куб.м (14.21.11.А) | | | | | |
|------------------------+-------+-------+-------+-------+-------|
|Галька, гравій, щебінь і|36842,7|36152,1|43829,5|57247,5|60512,8|
|камінь дроблений, | | | | | |
|тис.куб.м (14.21.12.А) | | | | | |
|------------------------+-------+-------+-------+-------+-------|
|Каолін, тис.т |1226,0 |1319,8 |1242,4 |1686,5 |1342,2 |
|(14.22.11.400) | | | | | |
|------------------------+-------+-------+-------+-------+-------|
|Глини вогнетривкі, |5145,1 |6362,2 |6223,5 |7423,6 |6149,4 |
|тис.т (14.22.12.300) | | | | | |
------------------------------------------------------------------
Рис. 9.1 - Приріст вартості будівельних матеріалів
відносно цін 2000 року
( va257661-09 )
- створення і впровадження енергоекономічних технологій і
устаткування для виробництва будівельних матеріалів;
- використання вторинного тепла.
Розвиток економічної, правової, нормативно-методичної бази
раціонального використання теплової та електричної енергії
потребує актуалізації системи розрахунку питомих витрат теплової
та електричної енергії на підприємствах. До документів, що
потребують актуалізації зокрема належать:
ДБН Г-1-6-97 "Тимчасові норми розрахунку витрат теплової
енергії при тепловій обробці бетонних та залізобетонних виробів";
ДБН Г. І-7-97 "Система стандартизації та нормування в
будівництві. Тимчасові норми розрахунку витрати теплової та
електричної енергії при виробництві цегли і каменів керамічних";
ДБН Г.1-8-2000 "Організаційно-методичні, економічні та
технічні нормативи. Норми розрахунку витрат палива, теплової та
електричної енергії при виробництві вапна, цегли і каменів
силікатних".
ДБН Г.1-7-97 "Тимчасові норми розрахунку витрат теплової та
електричної енергії при виробництві вапна, цегли та каменів
силікатних".
ДБН Г.1-8-2000 "Норми розрахунку витрат палива, теплової та
електричної енергії при виробництві вапна, цегли та каменів
силікатних".
Документи розроблено відповідно до "Основних методичних
положень з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів
у суспільному виробництві" (Державний комітет України з
енергозбереження, наказ від 14.10.97 р. N 93) з урахуванням певних
аспектів відомчих "Положень" будівельних корпорацій України щодо
нормування питомих енерговитрат при виробництві будівельних
матеріалів (корпорації "Укрбудматеріали", "Украгропромбуд",
"Укрбуд").
Для визначення енерговитрат конкретного виробництва необхідно
виконати попередні розрахунки матеріальних балансів процесів
горіння палива, а також процесів тепломасопереносу в матеріалі,
газовому середовищі та огороджувальних конструкціях теплових
агрегатів, у тому числі при пусконалагоджувальних роботах. Для
викладення цих складних питань необхідно розробити
стандарти-настанови, у яких навести методичні рекомендації і
приклади розрахунків з вищезазначених питань.
9.1. Основні напрямки економії енергії при виробництві вапна,
цегли, каменів силікатних блоків
З метою енергозбереження кожне підприємство має проводити
технологічний, теплотехнічний, енергетичний аналіз виробництва для
визначення раціональних і нераціональних витрат енергії
(матеріальні, теплові і газові баланси установок).
Заходи з енергозбереження при виробництві вапна, цегли і
каменів силікатних можуть проводитись за двома напрямами:
а) організаційні заходи, що не потребують значних
капіталовкладень, в тому числі:
- використання оптимальних режимів випалювання вапна;
- застосування перепуску пари при запарюванні цегли в
автоклаві;
- постійний контроль за утриманням теплових режимів;
- жорсткий контроль за витратою палива з урахуванням
неповного завантаження установок, неробочого часу тощо;
б) заходи щодо підвищення технологічної та технічної
ефективності виробництва:
- раціональний вибір сировини і технології її підготовки;
- вибір раціональних видів і характеристик енергоносіїв;
- виведення з експлуатації морально застарілого устаткування,
удосконалення технологічних схем і процесів, застосування
сучасного енергозберігаючого устаткування;
- зменшення втрат теплоти через огороджувальні конструкції
теплових установок шляхом застосування ефективних теплоізоляційних
матеріалів;
- зменшення втрат теплоти на акумуляцію у вагонетках з
цеглою, що виходять з автоклава;
- підвищення ступеня використання вторинних енергоресурсів;
- теплоізоляція теплових мереж, устаткування;
- застосування контрольно-вимірювальних приладів і сучасних
систем регулювання параметрами та керування процесами;
- введення до системи якості продукції підприємства розділу
щодо забезпечення енергозбереження.
9.2. Основні напрямки економії енергії при виробництві
цементу
- Впровадження у виробництво та будівництво малоклінкерних
портландцементів загально будівельного призначення для одержання
низькомарочних бетонів.
В Україні малоклінкерні цементи практично не виробляються.
Тому всі низькомарочні бетони та розчини виготовляються на
цементах марок 400 і 500, хоча для цього достатньо використовувати
цементи марок 200 і 300, енергоємність яких в 1,5-2 рази нижче.
Використання у будівництві в Україні малоклінкерних цементів
на цей час гальмується ще й відсутністю відповідних нормативів,
для розробки яких необхідно провести дослідження на підставі
випуску дослідних партій малоклінкерного цементу і вивчення їх
поведінки в бетонах.
- Заміна природних енергоносіїв твердими побутовими відходами
виробництва і іншим альтернативним паливом.
У країнах ЄС при випалі клінкеру до 30% від загальних
енергетичних витрат використовується паливо на основі побутових
відходів, що також вирішує екологічні проблеми. Питома вага
альтернативного палива, що можна використати замість традиційного
палива при енергопостачанні вітчизняних цементних заводів може
складати у 2011 р. - 5%, 2014 - 30% від всього обсягу палива,
необхідного для випалу портландцементного клінкеру в обертових
печах цементної промисловості.
- Використання вторинних енергетичних ресурсів обертових
печей для потреб місцевого теплопостачання:
Дослідно-промислова експлуатація утилізаційних установок
підтвердила техніко-економічні показники роботи печей і можливості
відбирання тепла в кількості 90 тис.ГДж за рік з однієї установки.
Впровадження установок потребує актуалізації конструкторської
документації та налагодження виготовлення обладнання.
Інші заходи із зниження енергетичних витрат на підприємствах
будіндустрії та ефект розвитку від виробництва ефективних
будівельних матеріалів та виробів наведено в табл. 9.2. Вартість
заходів наведена орієнтовна, джерела фінансування - власні кошти
підприємств та інші кошти.
10. ЗАХОДИ З ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ БУДІВЕЛЬ
І СПОРУД ПРОМИСЛОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Істотні резерви зменшення енергоємності будівельної продукції
можуть бути реалізовані шляхом вдосконалення будівельної частини
проектів. Це стосується як об'ємно-планувальних, так і
конструктивних рішень споруд.
Економія ПЕР при вдосконаленні будівельної частині проектів
може бути забезпечена за рахунок наступних заходів:
- Зменшення площі забудови.
- Зменшення об'єму і площі виробничих будинків в розрахунку
на одиницю продукції, що випускається.
- Вдосконалення об'ємно-планувальних рішень будівель
адміністративного та побутового призначення.
Зменшення площі забудови - це зменшення робіт з інженерної
підготовки території зі створення систем каналізації,
водоелектро-, тепло-, газозабезпечення та інших систем має
вдосконалення генеральних планів промислових підприємств.
Зменшення території підприємства на 1 га призводить до зменшення
витрат паливно-енергетичних ресурсів на 25-50 т.у.п.
Іншим значним резервом зменшення території є більш широке
застосування багатоповерхових промислових будівель замість
одноповерхових. При цьому економія енергоресурсів забезпечується з
одного боку за рахунок зменшення площі забудови, а з іншого - за
рахунок зменшення площі огороджувальних конструкції в
багатоповерхових будівлях.
У середньому енергоємність за рахунок вдосконалення
об'ємно-планувальних рішень будівель може бути зменшена на стадії
будівництва і експлуатації на 15-20% в розрахунку на одиницю
продукції, що випускається.
Таблиця 9.2 - Ефективні напрямки розвитку будівельних
матеріалів та енергозбереження при виробництві
---------------------------------------------------------------------------
| Назва заходу | Термін | Орієнтовна | Ефект від | Відповідальні |
| |виконання| вартість | провадження | за виконання |
| | | заходу | | заходу |
|----------------+---------+--------------+---------------+---------------|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
|-------------------------------------------------------------------------|
| 1. Скляна промисловість |
|-------------------------------------------------------------------------|
|1.1. | 2009- |5,5 млн.грн. |Економія |Лисичанський |
|Реконструкція |2010 рр. | |1,2 млн.куб.м |завод |
|скловарних цехів| | |газу у рік |"Пролетар" |
|Лисичанського | | | | |
|склозаводу | | | | |
|"Пролетар" | | | | |
|----------------+---------+--------------+---------------+---------------|
|1.2. Виробництво| 2010- |3,5 млн.грн. |Підвищення |Лисичанський |
|низькоемісійного|2011 рр. | |опору |завод |
|скла | | |теплопередачі |"Пролетар" |
| | | |віконних | |
| | | |конструкцій до | |
| | | |1,0 кв.м·К/Вт | |
|----------------+---------+--------------+---------------+---------------|
|1.3. Організація| 2010- |1,5 млн.грн. |Підвищення |Заводи з |
|виробництва |2011 рр. | |опору |виробництва |
|склопакетів на | | |теплопередачі |склопакетів та |
|основі низько | | |віконних |віконних |
|емісійного скла | | |конструкцій до |конструкцій |
|та криптоно- або| | |1,0 кв.м·К/Вт | |
|аргонозаповнених| | | | |
|трикамерних | | | | |
|склопакетів | | | | |
|-------------------------------------------------------------------------|
| 2. Промисловість стінових матеріалів |
|-------------------------------------------------------------------------|
|2.1. Економія | 2009- |1,5 млн.грн. |Економія |Заводи з |
|енергоресурсів у|2015 рр. | на |20-45 кг |виробництва |
|виробництві | |1 підприємство|умовного палива|керамічної |
|керамічної цегли| | |на 1000 штук |цегли, вугільні|
|за рахунок | | |умовної цегли |збагачувальні |
|використання | | | |фабрики |
|вуглецевовмісних| | | | |
|відходів | | | | |
|----------------+---------+--------------+---------------+---------------|
|2.2. Організація| 2009- |2-7 млн.грн. |Економія 15% |Заводи з |
|виробництва |2015 рр. | на |енерго- та |виробництва |
|сучасних виробів| |1 підприємство|сировинних |пористих |
|з пористого | | |ресурсів у |бетонів |
|бетону низької | | |виробництві | |
|щільності | | | | |
|(400 кг/куб.м) | | | | |
|----------------+---------+--------------+---------------+---------------|
|2.3. Організація| 2010- |45-90 млн.грн.|Економія |Замовники - |
|виробництва |2015 рр. | |енерго- та |заводи з |
|високоякісного | | |сировинних |виробництва |
|вапна (в шахтних| | |ресурсів, |сухих |
|і обертових | | |отримання |будівельних |
|печах), | | |високоякісної |сумішей, |
|гідратного | | |продукції |пористих |
|вапна | | | |бетонів. |
| | | | |Виконавці - |
| | | | |заводи з |
| | | | |виробництва |
| | | | |вапна |
|----------------+---------+--------------+---------------+---------------|
|2.4. Збільшення | 2010- | 20 млн. євро |Зниження |Замовник - |
|виробництва |2015 рр. | |енергоємності |будівельний |
|гіпсокартонних | | |виробництва |комплекс. |
|плит (у т.ч. | | |на 30%. |Виконавці - |
|гіпсокартонних | | | |виробники |
|плит | | | |гіпсокартонних |
|вогнестійких) та| | | |плит, сухих |
|сухих | | | |будівельних |
|будівельних | | | |сумішей |
|сумішей на | | | | |
|основі гіпсового| | | | |
|в'яжучого | | | | |
|----------------+---------+--------------+---------------+---------------|
|2.5. Збільшення | 2010- | 9 млн. євро |Підвищення |Заводи з |
|виробництва та |2015 рр. | (заводи по |показників |виробництва |
|використання | | виробництву |опору |керамічної |
|великорозмірних | | керамічних |теплопередачі |цегли та |
|керамічних | | виробів), |стін до |пористого |
|стінових | | 13 млн. євро |нормативних |бетону |
|матеріалів | | (газобетон) |значень в | |
|(поротерм), | | |одношарових | |
|виробів з | | |конструкціях | |
|автоклавного | | | | |
|газобетону | | | | |
|----------------+---------+--------------+---------------+---------------|
|2.6. | 2010- |21 млн.грн./ |Зниження |Заводи з |
|Реконструкція |2015 рр. | на |енергоємності |виробництва |
|виробництва | |підприємство |виробництва на |силікатної |
|силікатної цегли| | |10%, економія |цегли |
| | | |сировинних | |
| | | |ресурсів, | |
| | | |отримання | |
| | | |порожнистої і | |
| | | |великоформатної| |
| | | |цегли | |
|-------------------------------------------------------------------------|
| 3. Промисловість теплоізоляційних та полімерних матеріалів |
|-------------------------------------------------------------------------|
|3.1. Збільшення | 2010- |8-15 млн. євро|Економія |Заводи з |
|виробництва |2015 рр. | |20-35% |виробництва |
|волокнистих | | |енергоресурсів |волокнистих |
|теплоізоляційних| | |при |ізоляційних |
|матеріалів | | |використанні |матеріалів |
|----------------+---------| | |---------------|
|3.2. Організація| 2010- | | |ТОВ "Українська|
|випуску |2011 рр. | | |теплоізоляційна|
|високоефективних| | | |компанія" |
|теплоізоляційних| | | |(м. Костопіль |
|виробів з | | | |Рівенська обл.)|
|мінеральної вати| | | | |
|на основі | | | | |
|новітніх | | | | |
|технологій із | | | | |
|застосуванням | | | | |
|сучасного | | | | |
|обладнання на | | | | |
|підприємстві з | | | | |
|потужністю 30 | | | | |
|тис. т/рік | | | | |
|----------------+---------+--------------+---------------+---------------|
|3.3. Розширення | 2010- | 70-270грн./ |Економія 20-35%|Виконавці - |
|застосування |2015 рр. | кв.м |палива, що |проектні |
|конструкцій | | площі стіни |витрачається на|організації, |
|фасадної | | |обігрів |будівельний |
|теплоізоляції на| | |будинків |комплекс |
|основі скло-, | | | | |
|базальто-, | | | | |
|мінераловатних | | | | |
|виробів та | | | | |
|виробів з | | | | |
|екструзійного | | | | |
|пінополістиролу | | | | |
|при | | | | |
|реконструкції | | | | |
|житлових | | | | |
|будинків, які | | | | |
|знаходяться в | | | | |
|експлуатації та | | | | |
|тих, що | | | | |
|будуються | | | | |
|----------------+---------+--------------+---------------+---------------|
|3.4. Будівництво| 2010- |24,7 млн.грн. |Економія |ТОВ "Вердіані",|
|заводу з |2011 рр. | |10-15% |с. Макарівка |
|виробництва | | |енергоресурсів |Іванківського |
|хімічно зшитого | | |при |р-ну |
|пінополіетилену | | |використанні |Київської обл. |
|----------------+---------+--------------+---------------+---------------|
|3.5. Розширення | 2010- |2,5 млн. євро |Економія |ТОВ |
|асортиментного |2011 рр. | |10-15% |"НормаІзол", |
|ряду продукції | | |енергоресурсів |м. Харків |
|відбивної | | |при | |
|ізоляції на | | |використанні | |
|основі хімічно | | | | |
|зшитого | | | | |
|пінополіетилену,| | | | |
|що випускається | | | | |
|компанією | | | | |
|----------------+---------+--------------+---------------+---------------|
|3.6. | 2010- |8-40 тис. євро|Економія |ТОВ "Полимер |
|Впровадження |2012 рр. | /установка |10-15% |Технології КС",|
|пересувних | | |енергоресурсів |м. Київ |
|мобільних | | |при | |
|установок з | | |використанні | |
|теплоізоляції | | | | |
|жорстким | | | | |
|пінополіуретаном| | | | |
|огороджувальних | | | | |
|конструкцій на | | | | |
|основі | | | | |
|технології | | | | |
|напилення | | | | |
|-------------------------------------------------------------------------|
| 4. Деревообробна промисловість |
|-------------------------------------------------------------------------|
|4.1. Виробництво| 2010 - | 4-5 млн. євро|Економія в |Замовник - |
|деревних виробів|2015 рр. | |будівництві та |Міністерство |
|для | | |експлуатації |регіонального |
|малоповерхових | | |житла. |розвитку і |
|споруд (у т.ч. | | |Будівництво |будівництва, |
|збірнощитових | | |соціального |Виконавці - |
|конструкцій) | | |житла |проектні |
| | | | |організації, |
| | | | |будівельний |
| | | | |комплекс |
---------------------------------------------------------------------------
Конструктивні рішення теплоізоляційної оболонки будинків
визначають питомі витрати теплоти на забезпечення необхідного
технологічного температурного режиму приміщень будівель.
Необхідний рівень теплоізоляції за чинними ДБН В.2.6-31:2006
встановлюється залежно від призначення будівлі та теплового типу
конструкції (теплової інерції D), за табл. 10.1.
Таблиця 10.1 - Мінімально допустиме значення опору
теплопередачі огороджувальних конструкцій промислових будинків,
R , кв.м·К/Вт для різних типів конструкцій
q min
та I-IV температурних зон
------------------------------------------------------------------
| Вид огороджувальної конструкції | Значення R , для |
| та тепловологісний режим | q min |
| експлуатації будинків | температурної зони, |
| | кв.м·К/Вт |
| |----------------------|
| | I | II | III | IV |
|-----------------------------------------+-----+-----+-----+----|
|Зовнішні непрозорі стіни будинків | | | | |
|- з сухим і нормальним режимом з | | | | |
|конструкціями з: | | | | |
|-----------------------------------------+-----+-----+-----+----|
|D > 1,5 | 1,5 | 1,3 | 1,2 |0,7 |
|-----------------------------------------+-----+-----+-----+----|
|D <= 1,5 | 2.0 | 1,8 | 1,7 |1,2 |
|-----------------------------------------+-----+-----+-----+----|
|- з вологим і мокрим режимом з | | | | |
|конструкціями з: | | | | |
|-----------------------------------------+-----+-----+-----+----|
|D > 1,5 | 1,6 | 1,4 | 1,2 |0,9 |
|-----------------------------------------+-----+-----+-----+----|
|D <= 1,5 | 2,2 | 2,0 | 1,8 |1,5 |
|-----------------------------------------+-----+-----+-----+----|
|- з надлишками тепла (більше ніж | 0,55| 0,45| 0,45|0,35|
|23 Вт/куб.м) | | | | |
|-----------------------------------------+-----+-----+-----+----|
|Покриття й перекриття будинків | | | | |
|- з сухим і нормальним режимом з | | | | |
|конструкціями з | | | | |
|-----------------------------------------+-----+-----+-----+----|
|D > 1,5 | 1,6 | 1,5 | 1,3 |0,9 |
|-----------------------------------------+-----+-----+-----+----|
|D <= 1,5 | 2,1 | 2,0 | 1,8 |1,1 |
|-----------------------------------------+-----+-----+-----+----|
|- з вологим і мокрим режимом з | | | | |
|конструкціями з: | | | | |
|-----------------------------------------+-----+-----+-----+----|
|D > 1,5 | 1,6 | 1,5 | 1,4 |1,2 |
|-----------------------------------------+-----+-----+-----+----|
|D <= 1,5 | 1,8 | 1,7 | 1,5 |1,4 |
|-----------------------------------------+-----+-----+-----+----|
|- з надлишками тепла (більше 23 Вт/куб.м)| 0,55| 0,45| 0,45|0,35|
|-----------------------------------------+-----+-----+-----+----|
|Перекриття над проїздами й підвалами: | | | | |
|-----------------------------------------+-----+-----+-----+----|
|з конструкціями з D > 1,5 | 1,8 | 1,7 | 1,6 |1,4 |
|-----------------------------------------+-----+-----+-----+----|
|з конструкціями з D <= 1,5 | 2,2 | 2,0 | 1,9 |1,7 |
|-----------------------------------------+-----+-----+-----+----|
|Двері й ворота будинків: | | | | |
|-----------------------------------------+-----+-----+-----+----|
|- з сухим і нормальним режимом | 0,55| 0,55| 0,5 |0,42|
|-----------------------------------------+-----+-----+-----+----|
|- з вологим і мокрим режимом | 0,72| 0,65| 0,6 |0,54|
|-----------------------------------------+-----+-----+-----+----|
|- з надлишками тепла (більше 23 Вт/куб.м)| 0,2 | 0,2 | 0,2 |0,2 |
|-----------------------------------------+-----+-----+-----+----|
|Вікна й зенітні ліхтарі будинків: | | | | |
|-----------------------------------------+-----+-----+-----+----|
|- із сухим і нормальним режимом | 0,42| 0,39| 0,39|0,32|
|-----------------------------------------+-----+-----+-----+----|
|- з вологим і мокрим режимом | 0,45| 0,42| 0,42|0,35|
|-----------------------------------------+-----+-----+-----+----|
|- з надлишками тепла (більше 23 Вт/куб.м)| 0,18| 0,18| 0,18|0,18|
------------------------------------------------------------------
Для визначення оптимальних рівнів теплоізоляції
огороджувальних конструкцій необхідно провести аналіз
технологічних тепловологісних режимів промислових будівель за
галузевим принципом та ввести типологію будівель з встановленням
вимог до теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій та
інженерного обладнання.
Потребує перегляду принципи інженерного обладнання що
забезпечують теплопостачання виробничих приміщень та збільшення
використання інфрачервоних обігрівачів Необхідний нормативний
матеріал щодо економічного обґрунтування оптимального
(нормативного) опору теплопередачі огороджувальних конструкцій
промислових будинків в залежності від виду системи їх опалення.
Потребують регламентації енергетичні характеристики
адміністративних та побутових будинків та приміщень промислових
будинків. Для цього необхідна розробка ДБН "Будинки
адміністративного призначення" з обов'язковим розділом
"Енергоефективність будинків адміністративно-побутового
призначення".
11. ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ
ТА ВЕДЕННЯ БУДІВЕЛЬНИХ РОБІТ НА ОБ'ЄКТАХ БУДІВНИЦТВА
Безпосередньо на будівельному майданчику витрачається
близько 2% сумарної витрати первинних енергоресурсів у народному
господарстві. Інша енергія переноситься на будівельну продукцію
через вихідну сировину, матеріали, конструкції. Для зменшення
витрат енергії на ведення будівельних робіт необхідно здійснювати:
- використання енергоефективних сучасних технологій
будівельного виробництва на об'єктах житлово-цивільного та
промислового будівництва при зведенні, реконструкції та ремонті
будинків і споруд;
- вдосконалення відповідної нормативної бази;
- зменшення на основі технічних та енергетичних розрахунків
парку будівельного автотранспорту, забезпечення раціонального
витрачання паливно-енергетичних та паливно-мастильних матеріалів;
- використання енергоекономічних технологій при виконанні
земляних робіт, на долю яких припадає біля 60% транспортних
енерговитрат (транспортування: піску, щебеню - 8%, бетонної
суміші - 5%, залізобетонних виробів - 3% інше - 24%).
Технологічні процеси сучасного монолітно-каркасного
будівництва, а саме бетонування перекриттів при низьких
температурах навколишнього середовища, мають ризики, що пов'язані
із зменшенням швидкості тверднення бетону, погіршенням його
характеристик, збільшенням терміну будівництва. Ці ризики можуть
бути в значній мірі нівельовані за рахунок підігрівання масиву
перекриття (наприклад, електричним струмом). При цьому
несприятлива з точки зору теплотехніки форма перекриття у вигляді
"плити" призводить до підвищених втрат тепла і вологи з бетону.
Для покращення енергоефективності процесу тверднення бетону і
якості конструкції необхідно розробити технологічні
теплоізоляційні покриття на базі сучасних полімерних матеріалів і
технологію їх застосування.
12. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ТА КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА
І НОРМАТИВНИХ ВИМОГ З ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ
Контролювання за показниками енергоефективності будівельних
об'єктів здійснюється службами будівельної експертизи (на стадії
проекту), державного будівельно-архітектурного контролю та
Державної інспекції з енергозбереження. Ефективність цього
контролю потребує значного покращення за рахунок:
- Розроблення правил оцінки показників енергоефективності
будівельних об'єктів при їх проектуванні, здаванні в експлуатацію
та в процесі експлуатації;
- Розроблення методичних посібників для проведення
контрольних робіт та оцінювання показників енергоефективності
будівельних об'єктів;
- Розроблення механізмів стимулювання впровадження
енергозберігаючих технологій, конструкцій, виробів при виробництві
будівельних об'єктів;
- Розроблення процедури експертизи нових технологій та
конструктивних рішень за показниками їх енергоефективності;
- Проведення семінарів та тренінгів для робітників
контрольних та експертних установ з оцінювання енергоефективності
будівельних об'єктів;
- Введення системи атестації енергоаудиторів будинків та
споруд;
- Організація навчального процесу підготовки та підвищення
кваліфікації енергоаудиторів будинків та споруд;
- Створення Координаційної Ради з питань енергоефективності
та енергозбереження у сфері будівництва при Міністерстві
регіонального розвитку та будівництва України для здійснення
заходів з розгляду або перегляду законодавчих актів, які
стосуються енергозбереження у сфері будівництва, архітектури,
містобудування, промисловості будівельних матеріалів та розвитку і
вдосконалення нормативно-методичної бази у сфері будівництва та
промисловості будівельних матеріалів, інженерного обладнання
будинків та споруд, житлово-комунального господарства, підготовки
пропозицій щодо включення до плану Міністерства науково-технічних
розробок із енергоефективності та енергозбереження в сфері
будівництва; узагальнення досвіду виробництва і застосування
ефективних теплоізоляційних будівельних матеріалів, виробів та
конструкцій відповідно до вимог світових стандартів, досвіду
досліджень теплового стану будинків і проведення їх енергетичного
аудиту та енергопаспортизації;
- Розробленню новітніх технологій у сфері будівництва,
промисловості будівельних матеріалів; координації зусиль
науково-дослідних, проектних інститутів та виробничих підприємств
із вирішення нагальних питань з проблем енергоефективності та
енергозбереження в сфері будівництва;
- Створення системи енергетичної сертифікації будівельних
об'єктів згідно вимог Технічного регламенту будівельних виробів,
будівель і споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від
20.12.2006 р. N 1764 ( 1764-2006-п );
- Забезпечення науково-технічного супроводу розроблення,
впровадження та експлуатації нових технічних рішень з підвищення
енергоефективності будівельних об'єктів;
- Створення інтернет-порталу з практичного ознайомлення та
допомоги у розробці та впровадженні енергозберігаючих заходів на
об'єктах будівництва;
- Створення банку нормативно-технічних документів, що
стосуються енергозбереження при зведенні та експлуатації
житлово-цивільних будинків і споруд;
- Надання науково-методичної допомоги місцевим органам
виконавчої влади у проведенні експериментальної реконструкції
житлових будинків згідно з регіональними програмами.
На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від
11 лютого 2009 року N 159-р ( 159-2009-р ) "Деякі питання
реалізації державної політики у сфері ефективного використання
паливно-енергетичних ресурсів" здійснити поетапне переведення на
здійснення розрахунків за спожиті енергоресурси та воду виключно
на підставі показників приладів обліку установ та організацій,
віднесених до сфери управління Мінрегіонбуду (адміністративна
будівля Міністерства, будівля Державної архітектурно-будівельної
інспекції, Національний заповідник "Софія Київська", Державний
історико-культурний заповідник у м. Глухові, Національний
заповідник "Замки Тернопіля", Кременецько-Почаївський державний
історико-архітектурний заповідник, Державний
історико-архітектурний заповідник у м. Бережани, Державний
історико-архітектурний заповідник "Хотинська фортеця",
Національний архітектурно-історичний заповідник "Чернігів
стародавній", Національний історико-архітектурний заповідник
"Кам'янець", Державний історико-архітектурний заповідник "Стара
Умань", Державний історико-культурний заповідник в м. Белзі,
Державний історико-архітектурний заповідник у м. Жовкві, Державна
наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В.Г.Заболотного.
Встановлено наступні заходи з економії паливно-енергетичних
ресурсів підвідомчими суб'єктами господарювання Міністерства:
- встановлення нових електричних котлів з регулятором
температури;
- встановлення/реконструкція теплових пунктів будівель з
регуляторами температури;
- регулювання температурного режиму приміщень в залежності
від погодних умов та умов їх використання;
- встановлення лічильників тепла та води;
- придбання та використання економічних обігрівачів;
- забезпечення максимальної теплової ізоляції та
герметичність зовнішніх огороджувальних конструкцій будівель та
приміщень (стін, вікон, підлог, перекриттів і покриттів);
- встановлення автоматичних доводчиків щільності вхідних
дверей;
- встановлення енергозберігаючих металопластикових вікон;
- заміна застарілого обладнання та офісної техніки на нове,
більш економне в споживанні електроенергії;
- заміна ламп розжарювання на більш ефективні та
енергозберігаючі засоби освітлення;
- запровадження економного та раціонального використання
офісної техніки та обладнання з метою економії електроенергії;
- запровадження заходів з економії електричної енергії при
освітленні приміщень;
- перехід на автономне опалення;
- економне витрачання палива при використанні автотранспорту;
- запровадити приладовий облік електроенергії, природного
газу, теплової енергії, холодної та гарячої води, зменшити витрати
природного газу на опалення та здійснювати розрахунки за спожиті
енергоресурси та воду виключно на підставі показників приладів
обліку.
13. РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАПРОВАДЖЕННЯ
ЕНЕРГОЕФЕКТИВНИХ РІШЕНЬ В БУДІВНИЦТВІ
До регіональних особливостей запровадження енергоефективних
рішень у будівельних об'єктах відносять:
- кліматичні параметри регіону;
- регіональна структура виробництва будівельних
теплоізоляційних та конструктивних матеріалів;
- місцева структура теплопостачання будинків;
- регіональна типологія архітектурно-планувальних рішень
житлових та громадських будинків.
Для врахування регіональних особливостей запровадження
енергоефективних рішень необхідно забезпечити:
- Аналіз структури підприємств будівельної індустрії, що
склалася в поточний період із розроблення рекомендацій місцевими
органами самоврядування з розвитку виробництва ефективних
будівельних теплоізоляційних та конструктивних матеріалів у
регіоні;
- Аналіз кліматичних особливостей регіонів України з
розробленням методичних рекомендацій з раціонального застосування
інженерного обладнання на основі відновлюваних джерел енергії
(теплові насоси, геліообладнання, вітрогенератори, тощо) та
альтернативних місцевих видів палива;
- Розроблення альбомів, каталогів типових рішень будинків із
підвищеними показниками енергоефективності для регіонів України.
14. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА
ТА ПОКАЗНИКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ
14.1. Ефективність енергоефективних заходів Програми
При визначенні ефективності енергоощадних заходів Програми в
розрізі завдань їх практичної реалізації необхідно розраховувати
рівень потенційної економії енергоресурсів та проводити аналіз
фінансової спроможності та ресурсів для реалізації заходів.
Економічна ефективність відображає результати впровадження
енергозберігаючих заходів і визначається різницею між грошовими
доходами і витратами від реалізації заходів, а також відображає
зміну величини попиту на паливно-енергетичні ресурси за
результатами заміни більш дорогого палива на менш дороге.
Соціальна ефективність засобів, передбачених Програмою,
полягає в наступному:
- залучення місцевих енергоресурсів, оснащення організацій
приладами і системами обліку та регулювання витрат енергоресурсів,
технічне переозброєння виробництва з метою зменшення його
енергоємності і підвищення конкурентоспроможності вітчизняної
продукції, що дозволить створити нові робочі місця й закріпити
місцеві кадри;
- досягнення передбачених обсягів економії енергоресурсів
створить реальні передумови для стабілізації цін і тарифів для
того, щоб сповільнити темпи збільшення частки витрат населення на
оплату використаних енергоресурсів у загальних витратах на оплату
житла й енергетичних послуг;
