Про визначення вартості робіт по ремонту та налагоджуванню енергетичного та електротехнічного устаткування ( 341 ) (Об определении стоимости работ по ремонту и налаживанию энергетического и электротехнического оборудования)

МІНІСТЕРСТВО ПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Н А К А З
31.07.2002 N 341

Про визначення вартості робіт по ремонту
та налагоджуванню енергетичного
та електротехнічного устаткування

З метою удосконалення відомчої кошторисно-нормативної бази
Н А К А З У Ю:
1. Затвердити та ввести в дію з 1-го липня 2002 року
Тимчасові правила визначення вартості робіт по ремонту та
налагоджуванню енергетичного, електричного та електротехнічного
устаткування підприємств, підпорядкованих Міністерству промислової
політики України (додається).
2. Управлінню досудової санації та інвестиційної політики
(Ю.О. Жданов) і КП "Укренергочормет" (директор Шевченко О.В.)
забезпечити доведення до 10.08.2002 р. підприємствам
Мінпромполітики України інформації про затвердження цих правил.
3. З введенням в дію Тимчасових правил визначення вартості
робіт по ремонту та налагоджуванню енергетичного, електричного та
електротехнічного устаткування підприємств, підпорядкованих
Міністерству промислової політики України втрачає чинність
Тимчасовий порядок визначення вартості робіт по ремонту та
налагоджуванню енергетичного, електричного та електротехнічного
устаткування підприємств, підпорядкованих Міністерству промислової
політики України, затверджений наказом Мінпромполітики України від
05.04.2001 р. N 142 ( v0142564-01 ).
4. Контроль за виконанням наказу покласти на першого
заступника Державного секретаря Л.В. Мініна.

Державний секретар В.Г.Падалко

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ
Міністерства промислової
політики України
31.07.2002 N 341

ТИМЧАСОВІ ПРАВИЛА
визначення вартості робіт по ремонту та налагоджуванню
енергетичного, електричного та електротехнічного
устаткування підприємств, підпорядкованих
Міністерству промислової політики України

1. Загальні положення
1.1. Тимчасові правила встановлюють порядок визначення
вартості робіт по ремонту та налагоджуванню енергетичного,
електричного та електротехнічного устаткування
гірничо-металургійних підприємств, підпорядкованих Міністерству
промислової політики України, та тих, що входять в сферу його
діяльності, за однорівневою системою ціноутворення з використанням
прейскуранта N 26-05-43-Е "Оптові ціни на ремонт енергетичного
устаткування", частини I - X, видання 1998 р. до введення в дію
ресурсних елементних кошторисних норм (далі - РЕКН) на ці види
робіт.
1.2. Положення Тимчасових правил дозволяють визначити
вартість зазначених робіт на усіх стадіях їх здійснення згідно з
"Правилами визначення вартості робіт по ремонту основних фондів
підприємств, підпорядкованих Міністерству промислової політики
України", ВБН Д.1.1-3.1-2001 з урахуванням Доповнення N 1,
затвердженими наказом Міністерства промислової політики України
від 27.06.2002 р. N 294.
1.3. Тимчасові правила носять обов'язковий характер при
визначенні вартості робіт по ремонту та налагоджуванню
енергетичного, електричного та електротехнічного устаткування
підприємств, підпорядкованих Міністерству промислової політики
України, що здійснюються із залученням бюджетних коштів або коштів
підприємств, установ і організацій державної власності (державні
централізовані фонди, кошти державних підприємств і організацій та
змішані кошти, у загальному обсязі яких є частка державних
коштів).
1.4. Тимчасові правила носять рекомендаційний характер при
визначенні вартості ремонту, що здійснюється за рахунок
недержавних коштів, і їх застосування обумовлюється контрактом
(договором).
1.5. Тимчасові правила поширюються на підрядний,
господарський та змішаний спосіб здійснення ремонтних робіт.
1.6. Кошторисна документація, що розроблена згідно з
положеннями Тимчасових правил, далі використовується як
інвесторська кошторисна документація, а також для формування
договірної ціни та розрахунків за обсяги виконаних робіт.
1.7. Інвесторська кошторисна документація, що розроблена
згідно Тимчасового порядку визначення вартості робіт по ремонту та
налагоджуванню енергетичного, електричного та електротехнічного
устаткування підприємств, підпорядкованих Державному комітету
промислової політики України, затвердженого наказом Державного
комітету промислової політики від 05.04.2001 N 142
( v0142564-01 ), який втрачає чинність з введенням в дію цих
правил, обов'язковому перегляду не підлягає. Починаючи з
01.07.2002 р. розрахунки за виконані роботи провадяться за цими
Тимчасовими правилами.
Введення в дію цих правил не є підставою для перегляду
розрахунків за роботи, виконані до 01.07.2002 р.
1.8. Кошторисна документація, яка розробляється з
використанням прейскуранта N 26-05-43-Е, повинна відповідати
порядку та формам, що встановлені ВБН Д.1.1-3.1-2001 з урахуванням
Доповнення N 1.
1.9. Ресурси, необхідні для проведення ремонтних робіт, що
наведені в прейскуранті N 26-05-43-Е, якщо на такі роботи є
затверджені ресурсні елементні кошторисні норми (ВБН
Д.1.1-3.1-2001, п. 2.3), визначаються на підставі ресурсних норм з
урахування вказівок, щодо їх застосування. Вартість таких робіт
визначається за ВБН Д.1.1-3.1-2001 з урахуванням Доповнення N 1.
За відсутності у чинних збірниках відомчих ресурсних
кошторисних норм та прейскуранті N 26-05-43-Е відповідних
ремонтних робіт, обсяги необхідних ресурсів і вартість таких робіт
визначається шляхом складання калькуляцій згідно ВБН
Д.1.1-3.1-2001 з урахуванням Доповнення N 1.
1.10. У випадку, якщо монтажні та пусконалагоджувальні роботи
по устаткуванню виконує одна і та сама ланка (бригада)
працівників, до витрат труда, необхідних для виконання
пусконалагоджувальних робіт, застосовується коефіцієнт 0,8. Цей
самий коефіцієнт застосовується до трудовитрат, необхідних для
виконання пусконалагоджувальних робіт, у випадку, якщо зазначені
роботи проводяться під технічним керівництвом
підприємств-виробників або фірм-постачальників устаткування.
1.11. Ресурси на налагоджувальні роботи, відсутні у частині X
прейскуранта N 26-05-43-Е, слід визначати на підставі ресурсних
елементних кошторисних норм, наведених в ДБН Д.2-6-2000. Вартість
таких робіт визначається за ДБН Д.1.1-1-2000 ( v0174241-00 ) з
Доповненням N 1 (із змінами, внесеними згідно з Доповненням N 3
( v0080509-02 ).
2. Тимчасові правила визначення кошторисної
вартості ремонту та налагоджування енергетичного,
електричного та електротехнічного устаткування
в інвесторській кошторисній документації
2.1. Прямі витрати визначаються з використанням нормативної
бази прейскуранта N 26-05-43-Е "Оптові ціни на ремонт
енергетичного устаткування", частини I - X, видання 1998 року, з
урахуванням рекомендацій, наведених далі.
2.2. Трудомісткість робіт, що передбачається в прямих
витратах, яка враховує трудовитрати робітників-ремонтників та
наладчиків, визначається шляхом застосування до прейскурантної
ціни наступних коефіцієнтів:

частини I - IX (ремонтні роботи) - 0,3;

частина X (налагоджувальні роботи) - 0,2.
2.3. Кошторисна заробітна плата (основна та додаткова)
робітників-ремонтників та наладчиків при виконанні робіт
обчислюється шляхом множення трудовитрат, визначених згідно з
пунктом 2.2 цих правил, на вартість людино-години відповідного
середнього розряду робіт:

- для робіт, наведених у частинах
I, II, III, IV, V, VIII, IX - 4,0 розряд;

- для робіт, наведених у частинах VI, VII - 4,2 розряд;

- для робіт, наведених у частині X - 6,0 розряд.
Усереднена вартість людино-години за розрядами робіт при
нормальних умовах праці, що розрахована згідно Галузевої угоди,
укладеної між Мінпромполітики України та профспілкою трудящих
металургійної та гірничодобувної промисловості України,
приймається не нижче наступних показників:

---------------------------------------------------------
| Розряд робіт: | Вартість людино-години, гривні: |
|----------------+--------------------------------------|
| 4 | 2,35 |
|----------------+--------------------------------------|
| 4,2 | 2,43 |
|----------------+--------------------------------------|
| 5 | 2,71 |
|----------------+--------------------------------------|
| 6 | 3,15 |
---------------------------------------------------------
При проведенні ремонтних та налагоджувальних робіт за рахунок
державних коштів (кошти державних підприємств і організацій та
змішані кошти, в загальному обсязі яких є частка державних коштів)
вартість людино-години, як правило, приймається не вище рівня,
рекомендованого Держбудом України (додаток N 1 до ДБН Д.1.1-1-2000
( v0174241-00 ) з урахуванням Доповнення N 3 ( v0080509-02 ).
2.4. Кошторисна вартість експлуатації машин і механізмів,
зайнятих на виконанні ремонтних робіт, в прямих витратах
визначається, виходячи з часу їх роботи, необхідного для виконання
встановленого обсягу ремонтних робіт, та вартості експлуатації
машинні механізмів за одиницю часу їх застосування (машино-година)
у поточних цінах.
Найменування та час роботи машин і механізмів визначається на
підставі обґрунтованої технології виконання робіт та погоджується
із замовником.
У вартості експлуатації машин і механізмів у тому числі
зазначається заробітна плата робітників, зайнятих на керуванні та
обслуговуванні машин і механізмів.
2.5. Вартість машино-години в поточних цінах розраховується
на підставі норм витрат трудових і матеріальних ресурсів,
наведених в загальнодержавних ресурсних кошторисних нормах
експлуатації будівельних машин і механізмів (РКНЕМ) (ДБН
Д.2.7-2000) Держбуду України та поточних цін на них з доданням
амортизаційних відрахувань на повне відновлення машин і
механізмів, вартості матеріальних ресурсів на заміну частин, що
швидко спрацьовуються, витрат на ремонт та технічне
обслуговування, перебазування, а також податку з власників
транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
При проведенні ремонтів за рахунок державних коштів (кошти
державних підприємств і організацій та змішані кошти, в загальному
обсязі яких є частка державних коштів), як правило, вартість
машино-години та заробітна плата робітників, зайнятих на керуванні
та обслуговуванні машин і механізмів, приймається в межах,
рекомендованих Держбудом України (додаток N 1 до ДБН Д.1.1-1-2000
( v0174241-00 ) з урахуванням Доповнення N 3 ( v0080509-02 ).
Допускається використання коефіцієнтів, наведених в додатку 2
до ДБН Д.1.1-1-2000 ( v0174241-00 ) з урахуванням Доповнення N 3
( v0080509-02 ).
2.6. При визначенні кошторисної заробітної плати по ремонтним
та налагоджувальним роботам, які виконуються на шахтах та в
рудниках (крім вугільних та сланцевих), вартість людино-години
відповідного розряду робітників-ремонтників та наладчиків,
визначених згідно п. 2.3 цих правил, та робітників, зайнятих
керуванням та обслуговуванням машин і механізмів, заробітна плата
яких визначена згідно п. 2.5 цих правил, приймається із
застосуванням наведених нижче коефіцієнтів:

а) при підземному способі робіт, включаючи ремонт колії - 1,59;

б) при відкритому способі робіт, включаючи ремонт колії - 1,27;

в) при виконанні робіт на шахтній поверхні - 1,77;

г) на поверхні рудників, кар'єрів та на відвалах - 1,14.
2.7. Час використання робітниками-ремонтниками механізованого
виробничого знаряддя (газопламеневі пальники, електрозачищувальні
машини, трамбівки пневматичні тощо) включено до норм витрат праці
робітників-ремонтників. Вартість енергоносіїв та
паливно-мастильних матеріалів враховується у вартості матеріальних
ресурсів. Витрати на амортизаційні відрахування, ремонт і технічне
обслуговування та переміщення механізованого виробничого знаряддя
враховані у складі загальновиробничих витрат.
2.8. Кошторисна вартість матеріалів, виробів і конструкцій
визначається на підставі нормативної потреби в них, розрахованої
виходячи з обсягів робіт, передбачених відомістю дефектів або
робочими кресленнями, та відповідних поточних цін.
2.8.1. При проведенні ремонтів за рахунок державних коштів
(кошти державних підприємств і організацій та змішані кошти, в
загальному обсязі яких є частка державних коштів) вартість
матеріалів, виробів та конструкцій, як правило, приймається за
рівнем, що склався в регіоні за цінами виробників.
За відсутності даних про регіональні ціни на будь-які
матеріали можливо застосування середніх цін, що надаються
Держбудом України.
2.8.2. Поточні ціни на матеріали для ремонту визначаються
франко-приоб'єктний склад ремонтного майданчика і на встановлену
одиницю виміру враховують такі елементи вартості:
- відпускну ціну;
- вартість тари, упаковки і реквізиту;
- вартість транспортування, вантажних робіт;
- заготівельно-складські витрати.
2.8.3. Якщо відпускні ціни на матеріальні ресурси не
враховують їхньої доставки на приоб'єктний склад ремонту, в
локальних кошторисах при визначенні вартості матеріалів і
конструкцій додатково враховуються витрати на це. Зазначені
витрати враховують в одиничній вартості матеріалів.
2.8.4. Витрати на доставку матеріальних ресурсів обчислюються
або калькуляційним методом, або за усередненими показниками
вартості транспортних витрат на 1 т відповідного вантажу за
середньою відстанню перевезень, що надаються Держбудом України.
2.8.5. У складі кошторисної вартості матеріальних ресурсів
враховуються заготівельно-складські витрати, а також витрати,
зв'язані з втратами, які важко усуваються, і псуванням матеріалів
при їх транспортуванні та зберіганні на складах. Ці витрати
розраховуються за відсотком, рекомендованим Держбудом України, до
кошторисної вартості матеріалів франко-приоб'єктний склад і є
лімітом коштів на відшкодування цих витрат:


- для будівельних, санітарно-технічних
і електротехнічних матеріалів, виробів
та конструкцій - 2 відсотки;

- для металевих конструкцій - 0,75 відсотка.
Маса заготівельно-складських витрат, визначена за наведеними
показниками, у середньому забезпечує покриття зазначених витрат.
2.9. Загальновиробничі витрати визначаються за порядком,
встановленим в розділі 4 "Правил визначення вартості будівництва"
(ДБН Д.1.1-1-2000 ( v0174241-00 ) з урахуванням Доповнення N 3
( v0080509-02 ), і зазначаються за підсумком прямих витрат при
формуванні кошторису.
Усереднені показники для визначення трудовитрат працівників,
заробітна плата яких враховується у загальновиробничих витратах,
та коштів на покриття решти статей загальновиробничих витрат
наведена у додатку 1 до цих Тимчасових правил.
Вартість людино-години 5 розряду, яка використовується при
визначенні заробітної плати робітників, яка враховується у
загальновиробничих витратах, приймається у рівні вартості
людино-години, яка прийнята для робітників-ремонтників та
наладчиків з урахуванням п. 2.3 цих Тимчасових правил.
2.10. У кошторисах на ремонт устаткування має бути врахована
вартість нового устаткування і запасних частин, передбачених
відомістю дефектів або проектом.
2.10.1. Кошторисна вартість устаткування і запасних частин
визначається як сума всіх витрат на придбання (виготовлення) і
доставку цього устаткування і запасних частин на приоб'єктний
склад або місце його передачі до монтажу (збирання).
Складовими кошторисної вартості устаткування і запасних
частин є:
- відпускні ціни;
- вартість запасних частин (коли вони поставляються разом з
устаткуванням);
- вартість тари, упаковки і реквізиту;
- транспортні витрати;
- витрати на комплектацію;
- заготівельно-складські витрати.
2.10.2. Поточні ціни на устаткування в кошторисній
документації приймаються за вихідними даними замовника або за його
дорученням з інших джерел (у тому числі за усередненими даними
Держбуду України).
2.10.3. Якщо відпускні ціни на устаткування не враховують
будь-якої з складових, перелічених у п. 2.10.1, витрати на це
враховуються в локальних кошторисах додатково. Ці витрати
обчислюються або калькуляційним методом, або за усередненими
показниками, що надаються Держбудом України (додаток 5 до ДБН
Д.1.1-1-2000 ( v0174241-00 ) з урахуванням Доповнення N 3
( v0080509-02 ).
2.11. У кошторисній вартості ремонту враховуються кошти на
додаткові витрати при виконанні ремонтних та налагоджувальних
робіт:
- у зимовий період просто неба та в приміщеннях, що не
обігріваються, при температурі зовнішнього повітря нижче 0 град.
C;
- у літній період просто неба при температурі зовнішнього
повітря більш ніж +27 град. C.
2.12. Додаткові витрати на виконання ремонтних та
налагоджувальних робіт у зимовий період визначаються від підсумку
глав 1 - 8 зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонту за
усередненими показниками, наведеними у додатку 14 до ВБН
Д.1.1-3.1-2001 з урахуванням Доповнення N 1.
2.13. Додаткові витрати на виконання ремонтних робіт у літній
період просто неба при температурі зовнішнього повітря більш ніж
+27 град. C визначаються за усередненим відсотковим показником,
який становить 0,35 % від вартості ремонтних робіт за підсумком
глав 1 - 8 зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонту. Ці
кошти є лімітом замовника для доплат підряднику тільки при
виконанні робіт за умов, що наведено в Методичних рекомендаціях з
визначення додаткових витрат при розрахунках за виконані ремонтні
роботи у літній період просто неба при температурі зовнішнього
повітря більш ніж +27 град. C, схвалених рішенням
Науково-технічної ради Держбуду України від 12.04.2002 N 20.
2.14. Частина супутніх витрат, які враховуються в главах 1, 9
зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонту, визначається
на підставі чинних нормативних документів або на підставі даних
відомості дефектів або проекту за локальними кошторисами.
Приблизний перелік таких витрат наведений в додатку 2 "Приблизна
номенклатура зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонту"
ВБН Д.1.1-3.1-2001 з урахуванням Доповнення N 1.
Решта супутніх робіт та витрат (глави 1, 9 зведеного
кошторисного розрахунку вартості ремонту), характер і методи
виконання яких не можуть бути точно визначені при складанні
кошторисної документації, уточнюються під час визначення виконавця
робіт або в процесі ремонту та відшкодовуються підряднику
замовником за рахунок коштів замовника на покриття ризику, які
передбачаються у зведеному кошторисному розрахунку вартості
ремонту,
2.14.1. Визначення розміру супутніх витрат, які враховуються
в главах 10, 12 зведеного кошторисного розрахунку вартості
ремонту, встановлюється окремими чинними нормативними документами.
2.14.2. Інші витрати є складовою частиною кошторисної
вартості ремонту, включаються до окремої графи кошторисної
документації і належать як до ремонту в цілому, так і до окремих
об'єктів і робіт.
2.14.3. Інші витрати, що належать до ремонту в цілому,
враховуються в главах 1, 9, 10, 12 зведеного кошторисного
розрахунку вартості ремонту у графі 7 і витрачаються замовником
для відшкодування (компенсації) відповідних витрат.
2.14.4. Інші витрати, що належать до окремих об'єктів і
робіт, враховуються у відповідних локальних і об'єктних
кошторисах, які визначають кошторисну вартість виду робіт або
об'єкта,
2.14.5. У складі інвесторської кошторисної документації
зазначається загальна кошторисна трудомісткість ремонтних робіт,
яка визначається як сума нормативної та розрахункової
трудомісткості цих робіт, що передбачаються:
- у прямих витратах:
- нормативна кошторисна трудомісткість, визначена згідно з п.
2.2 та 2.4, що враховує трудовитрати робітників-ремонтників і
робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні машин і
механізмів;
- розрахункова кошторисна трудомісткість при перевезенні
ґрунту і будівельного сміття, що враховує трудовитрати робітників,
зайнятих на керуванні та обслуговуванні автотранспорту (див.
додаток 16 до ДБН Д.1.1-1-2000 ( v0174241-00 ) з урахуванням
Доповнення N 3 ( v0080509-02 );
- у загальновиробничих витратах - розрахункова кошторисна
трудомісткість, визначена на підставі усереднених розрахункових
показників (див. додаток N 1 до цих правил);
- у додаткових витратах при виконанні ремонтних робіт у
зимовий період - розрахункова кошторисна трудомісткість, визначена
на підставі усереднених розрахункових показників (див. додаток 17
до ДБН Д.1.1-1-2000 ( v0174241-00 ) з урахуванням Доповнення N 3
( v0080509-02 );
- у додаткових витратах при виконанні ремонтних робіт у
літній період - розрахункова кошторисна трудомісткість, визначена
на підставі усереднених розрахункових показників (див. додаток 17
до ДБН Д.1.1-1-2000 ( v0174241-00 ) з урахуванням Доповнення N 3
( v0080509-02 ).
2.15. До зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонту
після підсумку глав 1 - 12 включаються:
- кошторисний прибуток;
- кошти на покриття адміністративних витрат ремонтних та
налагоджувальних організацій;
- кошти на покриття ризику всіх учасників ремонту;
- кошти на покриття додаткових витрат, зв'язаних з
інфляційними процесами;
- кошти на страхування ризику (за рішенням замовника).
2.16. Кошторисний прибуток - це кошти, що враховують
економічно обґрунтовану величину прибутку підрядної організації
від виконання ремонтних робіт.
2.16.1. Для ремонтних робіт, які здійснюються за рахунок
державних коштів (кошти державних підприємств і організацій та
змішані кошти, у загальному обсязі яких є частка державних
коштів), розмір кошторисного прибутку приймається в межах
усереднених показників, виражених у гривнях в розрахунку на одну
людино-годину загальної кошторисної трудомісткості:

- ремонт електро- та енергоустаткування
(I - IX частини прейскуранта N 26-05-43-Е) - 1,5;

- налагоджувальні роботи та технічне обслуговування
(X частина прейскуранта N 26-05-43-Е) - 0,6.
Кошторисний прибуток позначається у графах 4, 5 та 8
зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонту.
2.16.2. Кошторисний прибуток в кошторисній документації
враховується при здійсненні ремонту:
- підрядним способом - в обов'язковому порядку;
- господарським способом - якщо підприємство планує прибуток
від такого виду діяльності.
2.17. Кошти на покриття адміністративних витрат підрядних
організацій призначені на відшкодування адміністративних витрат,
що відносяться до ремонтних робіт. Розмір цих коштів приймається з
урахуванням усереднених показників, у гривнях в розрахунку на одну
людино-годину загальної кошторисної трудомісткості:

- ремонт електро- та енергоустаткування
(I - IX частини прейскуранта N 26-05-43-Е) - 0,35;

- налагоджувальні роботи та технічне обслуговування
(X частина прейскуранта N 26-05-43-Е) - 0,27
і позначається у графах 7 та 8 зведеного кошторисного
розрахунку вартості ремонту.
2.18. Кошти на покриття ризику всіх учасників ремонту
призначені на відшкодування:
- збільшення вартості обсягів робіт та витрат, характер і
метод виконання яких не можуть бути точно визначені при складанні
кошторисної документації і уточнюються при визначенні виконавця
робіт (проведенні тендеру) або в процесі ремонту;
- збільшення вартості ремонту, спричиненого зміною державних
стандартів на окремі матеріали, вироби, конструкції, устаткування
тощо.
Розмір цих коштів погоджується із замовником і визначається
відсотком від підсумку глав 1 - 12 зведеного кошторисного
розрахунку вартості ремонту, графа 8, із зазначенням у графах 7,
8.
2.18.1. Для ремонтних робіт, які здійснюються за рахунок
державних коштів (кошти державних підприємств і організацій та
змішані кошти, у загальному обсязі яких є частка державних
коштів), розмір коштів на покриття ризику всіх учасників ремонту
приймається у межах 2,4 % від підсумку глав 1 - 12 по графі 8
зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонту.
2.19. Кошти на покриття додаткових витрат, зв'язаних з
інфляційними процесами, призначені на відшкодування збільшення
вартості трудових та матеріально-технічних ресурсів, спричиненого
інфляцією, яка може відбутися як на початку ремонту, так і
впродовж його.
Ці кошти визначаються шляхом експертної оцінки, виходячи зі
строків ремонту, прогнозного рівня інфляції та відповідних
показників щодо змінювання вартості трудових та
матеріально-технічних ресурсів.
Розрахований таким чином розмір коштів за узгодженням із
замовником включається до зведеного кошторисного розрахунку
вартості ремонту.
2.20. Кошти на страхування ризиків замовника включаються до
зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонту за його
рішенням в обґрунтованому розмірі, але не більш ніж два відсотки
від загальної кошторисної вартості ремонту від підсумку глав 1 -
12 зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонту.
2.21. До зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонту
включаються встановлені чинним законодавством податки, збори,
обов'язкові платежі, не враховані складовими вартості ремонту.
Розмір цих витрат визначається виходячи з норм і бази для їх
нарахування, встановлених відповідними постановами Уряду.
3. Договірні ціни
3.1. Договірна ціна - це вартість підрядних робіт, за яку
підрядна організація, яка визначена виконавцем робіт, згодна
виконати об'єкт замовлення.
Договірна ціна входить до складу вартості ремонту і
використовується при проведенні взаєморозрахунків між замовником і
підрядними організаціями за виконані роботи.
3.2. При визначенні договірної ціни, її узгодженні та
використанні при взаєморозрахунках між замовником і підрядною
організацією слід користуватися розділами 3.2 і 3.3 ДБН
Д.1.1-1-2000 ( v0174241-00 ) з урахуванням Доповнення N 3
( v0080509-02 ).

Додаток 1
Довідковий

УСЕРЕДНЕНІ ПОКАЗНИКИ
для визначення в інвесторській кошторисній документації
трудовитрат працівників, заробітна плата яких враховується
у загальновиробничих витратах, та коштів на покриття решти
статей загальновиробничих витрат в розрахунку на 1 люд.год.
нормативно-розрахункової трудомісткості ремонтних робіт,
які передбачаються у прямих витратах

Таблиця

--------------------------------------------------------------------------------
| N | Види ремонтних робіт | Усереднені коефіцієнти |Усереднені |
|п/п | | переходу від |показники для |
| | | нормативно-розрахункової |визначення коштів|
| | | трудомісткості робіт, які |на покриття решти|
| | | передбачаються у прямих |статей загально- |
| | | витратах, до трудовитрат |виробничих |
| | | працівників, заробітна |витрат, |
| | | плата яких враховується у |грн./люд.-год. |
| | | загальновиробничих | |
| | | витратах | |
|----+---------------------------+---------------------------+-----------------|
| 1 |Ремонт електро- та | 0,08 | 0,5 |
| |енергоустаткування | | |
|----+---------------------------+---------------------------+-----------------|
| 2 |Налагоджувальні роботи та | 0,063 | 0,46 |
| |технічне обслуговування | | |
--------------------------------------------------------------------------------