Семинар
 
Email
Пароль
?
Войти Регистрация


Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу Міністерства охорони здоров'я України

Название (рус.) Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу Міністерства охорони здоров'я України
Кем принят Не определен
Тип документа Положення
Дата принятия 01.01.1970
Дата регистрации в Минюсте 01.01.1970
Статус Действующий
Скачать этот документ могут только зарегистрированные пользователи в формате MS Word





 



Емкости

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Н А К А З

19.11.2002  N 420

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

6 грудня 2002 р.

за N 960/7248

Про затвердження Положення

про державну санітарно-епідеміологічну службу

Міністерства охорони здоров'я України

    Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету  Міністрів  України від 19 серпня 2002 р.  N 1218 "Про  затвердження Положення про  державну  санітарно-епідеміологічну службу України" Н А К А З У Ю:

    1. Затвердити  Положення  про державну санітарно-епідеміологічну  службу  Міністерства  охорони  здоров'я України, що додається.

    2. Головним   державним   санітарним    лікарям    Автономної Республіки  Крим,  областей,  міст Києва та Севастополя,  водного, повітряного, залізничного транспорту, об'єктів з особливим режимом

роботи,  головному  лікарю  центральної санітарно-епідеміологічної станції  МОЗ  України,  директорам  науково-дослідних   інститутів санітарно-епідеміологічного   профілю   взяти  до  керівництва  та забезпечити    виконання    вимог    Положення    про     державну санітарно-епідеміологічну  службу  Міністерства  охорони  здоров'я України.

    3. Начальнику      Головного      санітарно-епідеміологічного управління  у  5-денний термін подати наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

    4. Уважати таким,  що втратив чинність наказ МОЗ України  від 18.04.2000 N 78, зареєстрований Міністерством юстиції України 16.06.2000 за N 357/4578.

    5. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Головний державний санітарний

лікар України,

Перший заступник Державного

секретаря МОЗ України                               О.О.Бобильова

                                     ЗАТВЕРДЖЕНО

                                     Наказ Міністерства

                                     охорони здоров'я України

                                     19.11.2002  N 420

                                     Зареєстровано в Міністерстві

                                     юстиції України

                                     6 грудня 2002 р.

                                     за N 960/7248

ПОЛОЖЕННЯ

про державну санітарно-епідеміологічну службу

Міністерства охорони здоров'я України

    1. Державна   санітарно-епідеміологічна  служба  Міністерства

охорони здоров'я України (далі - держсанепідслужба МОЗ України)  є

централізованою системою органів, установ, закладів та підрозділів

(далі - заклади) санітарно-епідеміологічного профілю  Міністерства

охорони  здоров'я України,  яка реалізує державну політику в сфері

забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та

спрямовує  свою  діяльність  на  профілактику  інфекційних хвороб,

професійних   захворювань,   масових   неінфекційних   захворювань

(отруєнь),   радіаційних  уражень  людей,  запобігання  шкідливому

впливу  на  стан  їх  здоров'я   і   життя   факторів   середовища

життєдіяльності.

    2. Систему держсанепідслужби МОЗ України становлять:

    Головне санітарно-епідеміологічне управління МОЗ України;

    управління радіаційного захисту населення та медичних проблем

аварії на Чорнобильській АЕС МОЗ України;

    Центральна санітарно-епідеміологічна станція МОЗ України;

    Кримська республіканська санітарно-епідеміологічна станція;

    обласні, міські,              міжрайонні,             районні

санітарно-епідеміологічні станції;

    Центральна санітарно-епідеміологічна  станція на залізничному

транспорті,  санітарно-епідеміологічні  станції   на   залізницях,

лінійні санітарно-епідеміологічні станції на залізницях;

    Центральна санітарно-епідеміологічна   станція   на   водному

транспорті,  санітарно-епідеміологічні  станції  водних басейнів і

портів;

    Центральна санітарно-епідеміологічна  станція  на повітряному

транспорті;

    санітарно-епідеміологічні станції    об'єктів   з   особливим

режимом роботи;

    дезінфекційні станції;

    санітарно-карантинні підрозділи (відділи, пункти);

    спеціалізовані заклади МОЗ,  утворені для боротьби з особливо

небезпечними  (у   тому   числі   карантинними)   і   небезпечними

інфекційними хворобами;

    наукові установи санітарно-епідеміологічного профілю;

    об'єднання, центри,       лабораторії       (наукові       та

науково-практичні, контрольні, експертні, проблемні);

    Комітет з питань гігієнічного регламентування МОЗ України;

    інші заклади  санітарно-епідеміологічного  профілю,  утворені

згідно із законодавством України.

    Головні державні санітарні лікарі,  посадові  особи  закладів

державної санітарно-епідеміологічної служби виконують свої функції

на основі єдиноначальності, підпорядкованості, підконтрольності та

підзвітності вищестоящому головному державному санітарному лікарю.

    За невиконання або  неналежне  виконання  посадовими  особами

державної  санітарно-епідеміологічної служби своїх обов'язків вони

притягаються до юридичної відповідальності згідно з законом.

    3. Заклади держсанепідслужби МОЗ України у  своїй  діяльності

керуються Конституцією  України,  законами України, актами  Президента  України   та   Кабінету   Міністрів   України, Положенням про державний  санітарно-епідеміологічний  нагляд  в Україні, Положенням про державну

санітарно-епідеміологічну  службу  України  ),  цим Положенням,  наказами  МОЗ  України,   наказами   та   постановами головного  державного  санітарного  лікаря  України,  статутами та положеннями про ці заклади.

    4. Завданнями держсанепідслужби МОЗ України є:

    1) здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду;

    2) узагальнення  практики  застосування законодавства у сфері

забезпечення санітарного та епідемічного  благополуччя  населення,

розроблення пропозицій щодо вдосконалення цього законодавства;

    3) визначення   першочергових   заходів   щодо   профілактики

інфекційних хвороб та масових неінфекційних захворювань (отруєнь),

запобігання шкідливому впливу на  стан  здоров'я  і  життя  людини

факторів середовища життєдіяльності;

    4) забезпечення   гігієнічного   нормування   та    державної

підрозділів та об'єктів транспорту;

    13) здійснює   державний  санітарно-епідеміологічний  нагляд,

видає обов'язкові для виконання юридичними  та  фізичними  особами

приписи,  постанови,  висновки  щодо  дотримання вимог санітарного

законодавства,   проведення   санітарних    та    протиепідемічних

(профілактичних) заходів;

    вносить центральним  і  місцевим  органам  виконавчої  влади,

іншим   державним   органам,   органам   місцевого  самоврядування

пропозиції   щодо   забезпечення   санітарного   та   епідемічного

благополуччя  населення;

    вживає заходів    до    припинення    порушення   санітарного

законодавства.

    13. Для    розгляду    найважливіших    питань   забезпечення

санітарного та епідемічного благополуччя населення  і  організації

діяльності    держсанепідслужби   України   при   МОЗ,   Кримській

республіканській санітарно-епідеміологічній               станції,

санітарно-епідеміологічних   станціях   обласних,   мм.   Києва  і

Севастополя,  центральних санітарно-епідеміологічних  станціях  на

водному, залізничному, повітряному транспорті утворюються колегії.

    Колегії очолюють головний державний санітарний лікар України,

головний державний санітарний лікар  Автономної  Республіки  Крим,

головні   державні   санітарні   лікарі   областей,  мм.  Києва  і

Севастополя, на водному, залізничному, повітряному транспорті.

    Положення про  колегію  державної  санітарно-епідеміологічної

служби  України  при  МОЗ та її склад затверджує Кабінет Міністрів

України  за  поданням  головного  державного  санітарного   лікаря

України.

    Положення про  колегії  державної  санітарно-епідеміологічної

служби  при  Кримській республіканській санітарно-епідеміологічній

станції, санітарно-епідеміологічних станціях обласних, мм. Києва і

Севастополя,  центральних  санітарно-епідеміологічних  станціях на

водному,  залізничному,  повітряному  транспорті   та   їх   склад

затверджує головний державний санітарний лікар України.

    14. Для  наукового та методичного забезпечення функціонування

санітарно-епідеміологічної  служби,   формування   державного   та

галузевого   замовлення   на   науково-дослідні  роботи  з  питань

забезпечення санітарного та епідемічного  благополуччя  населення,

централізованого замовлення на інформаційно-методичне забезпечення

служби головний державний  санітарний  лікар  України  утворює  на

правах  консультативно-дорадчого  органу  наукову раду,  до складу

якої входять провідні науковці та фахівці.

    Положення про  наукову  раду  та  її   склад   затверджуються

головним державним санітарним лікарем України.

    15. Держсанепідслужбу МОЗ  України  в  Автономній  Республіці

Крим,  областях, мм. Києві і Севастополі, на територіях, у містах,

районах,  на водному,  залізничному,  повітряному  транспорті,  на

об'єктах  з  особливим  режимом  роботи  очолюють головні державні

санітарні   лікарі   відповідних   територій,   об'єктів,    видів

транспорту, лінійних підрозділів та об'єктів транспорту.

    16. Головні  державні  санітарні лікарі Автономної Республіки

Крим,  областей,  мм.  Києва  і  Севастополя,  міст,  районів,  на

водному,    залізничному,    повітряному    транспорті,   лінійних

підрозділів  та  об'єктів  транспорту,  на  об'єктах  з  особливим

режимом  роботи  є  керівниками  (головними  лікарями) відповідних

закладів держсанепідслужби МОЗ України.

    Головні державні санітарні лікарі Автономної Республіки Крим,

областей,  мм.  Києва і  Севастополя,  на  водному,  залізничному,

повітряному транспорті,  об'єктів з особливим режимом роботи та їх

заступники  призначаються  на  посаду  і  звільняються  з   посади

головним державним санітарним лікарем України.

    Головні державні санітарні  лікарі  міст,  районів,  лінійних

підрозділів  та  об'єктів  транспорту  призначаються  на  посаду і

звільняються з посади головними  державними  санітарними  лікарями

Автономної Республіки Крим,  областей, мм. Києва і Севастополя, на

відповідному виді транспорту за погодженням з  головним  державним

санітарним лікарем України.

    Керівники інших  закладів   держсанепідслужби   МОЗ   України

призначаються на посаду і звільняються з посади головним державним

санітарним лікарем України.

    17. Головні  державні  санітарні  лікарі  та  їх   заступники

здійснюють    державний   санітарно-епідеміологічний   нагляд   на

відповідних територіях,  об'єктах, підрозділах, на які поширюється

сфера  їх  діяльності.

    Головні державні  санітарні лікарі закладів МОЗ координують у

межах зазначених територій діяльність  усіх  розташованих  на  них

закладів державної санітарно-епідеміологічної служби незалежно від

їх підпорядкування.

    18. Головний  державний  санітарний  лікар  України  та  його

заступники,  головні  державні  санітарні  лікарі  мають бланки та

печатку із зображенням Державного Герба України і назвою посади.

    19. На  заступників  головних  державних  санітарних  лікарів

Автономної  Республіки Крим,  областей,  мм.  Києва і Севастополя,

міст,  районів,  на водному, залізничному, повітряному транспорті,

лінійних  підрозділів,  об'єктів транспорту,  об'єктів з особливим

режимом  роботи  покладаються  обов'язки  заступників   керівників

(головних лікарів) закладів держсанепідслужби МОЗ України.

    20. На посаду головного державного санітарного лікаря та його

заступників  призначаються  особи,  які  закінчили  вищі   медичні

навчальні  заклади і одержали фах лікаря,  мають практичний досвід

роботи в закладах держсанепідслужби МОЗ  України  та  відповідають

встановленим кваліфікаційним вимогам.

    Посадові особи   держсанепідслужби   МОЗ   України    повинні

відповідати кваліфікаційним вимогам, визначеним головним державним

санітарним лікарем України.

    21. Посадові особи держсанепідслужби МОЗ  України  здійснюють

свої   повноваження   згідно   із  законодавством  на  відповідних

територіях, об'єктах.

    22. Приписи,  постанови,  висновки,  що  видаються  головними

державними  санітарними  лікарями  та  іншими  посадовими  особами

держсанепідслужби   МОЗ   України,   обов'язкові   для   виконання

центральними  і  місцевими  органами  виконавчої  влади,  органами

місцевого     самоврядування,     підприємствами,      установами,

організаціями та громадянами.

    23. Посадові  особи  держсанепідслужби МОЗ України самостійно

приймають   в   межах   своїх    повноважень    рішення,    несуть

відповідальність  згідно  із законодавством за протиправні дії або

бездіяльність.

    24. Посадові  особи  та  спеціалісти  держсанепідслужби   МОЗ

України:

    провадять свою  діяльність  відповідно  до  законодавства  та

посадових   інструкцій,  що  затверджуються  головними  державними

санітарними лікарями;

    підлягають атестації в порядку, встановленому МОЗ.

    25. При        МОЗ,        Кримській         республіканській

санітарно-епідеміологічній   станції,   санітарно-епідеміологічних

станціях  обласних,  в  мм.  Києві  і   Севастополі,   центральних

санітарно-епідеміологічних  станціях  на водному,  залізничному та

повітряному транспорті утворюються атестаційні комісії.  Положення

про   атестаційні   комісії,   їх  склад  затверджуються  головним

державним санітарним лікарем України.

    26. Посадовим особам та  спеціалістам  держсанепідслужби  МОЗ

України    видається    службове    посвідчення,    зразок   якого

затверджується головним державним санітарним лікарем України.

    27. Посадовим особам держсанепідслужби МОЗ України,  а  також

їх  близьким  родичам  гарантується правовий та соціальний захист,

захист життя,  здоров'я,  честі,  гідності та майна від  злочинних

замахів та інших протиправних дій згідно із законодавством.

    28. Мережа     та     організаційна     структура    закладів

держсанепідслужби  МОЗ  України  визначаються  головним  державним

санітарним лікарем України.

    29. Типові   положення  про  структурні  підрозділи  закладів

держсанепідслужби  МОЗ   України   та   нормативи   їх   оснащення

затверджуються головним державним санітарним лікарем України.

    30. Створення,    реорганізація    і    ліквідація   закладів

держсанепідслужби  МОЗ  України  здійснюється  Міністром   охорони

здоров'я  в  порядку,  встановленому  законодавством,  за поданням

головного державного санітарного лікаря України.

    31. Посадові  особи  та  спеціалісти  держсанепідслужби   МОЗ

України підлягають обов'язковому державному страхуванню на випадок

каліцтва або професійного захворювання під час виконання службових

обов'язків,  мають  право  на  пільги  і  компенсації  у  порядку,

встановленому законодавством.

    32. Фінансування  закладів  держсанепідслужби   МОЗ   України

здійснюється  за рахунок коштів державного бюджету,  а також інших

джерел, передбачених законом.

    33. Заклади держсанепідслужби МОЗ України:

    можуть виконувати  роботи  та надавати платні послуги у сфері

забезпечення  санітарного  та  епідемічного  благополуччя,  що  не

належать до медичної допомоги населенню, згідно із Законом України

"Про  забезпечення  санітарного   та   епідемічного   благополуччя

населення",  отримувати від юридичних та фізичних осіб благодійні (добровільні) внески та пожертвування;

    можуть мати  у  своєму  складі спеціалізовані підрозділи,  що

проводять профілактичні дезінфекційні заходи на підставі договорів

з підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

    34. Матеріально-технічне         забезпечення        закладів

держсанепідслужби   МОЗ   України    здійснюється    в    порядку,

встановленому законодавством.

    35. Заклади   держсанепідслужби   МОЗ  України  є  юридичними

особами,  мають самостійний баланс,  рахунки в органах  Державного

казначейства,  печатку  із зображенням Державного Герба України та

своїм найменуванням, бланки та штампи.

    36. Будівлі,  приміщення, устаткування, транспортні засоби та

інше  майно,  що  використовується закладами держсанепідслужби МОЗ

України для виконання своїх завдань,  земельні  ділянки,  на  яких

розташовано   будівлі   цих   закладів,  перебувають  у  державній

власності та надаються  їм  у  порядку  і  на  умовах,  визначених

законодавством.

    37. Структура,   чисельність   працівників,  штатні  розписи,

кошториси закладів держсанепідслужби МОЗ України затверджуються  в

порядку, встановленому законодавством.

    38. Оплата  праці  працівників закладів держсанепідслужби МОЗ

України   здійснюється   на   підставі   законодавчих   та   інших

нормативно-правових актів.

В.о. начальника Головного

санітарно-епідеміологічного

управління МОЗ України                                М.А.Ситенко



Спонсоры раздела: