ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Споруди транспорту

ВУЛИЦІ ТА ДОРОГИ

НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ

ДБН В.2.3-5-2001

Видання офіційне

Держбуд України

Київ 2001

РОЗРОБЛЕНІ:                     НДПІ містобудування (канд. техн. наук Христюк М.М.,

Пшенична Л.М.) Держбуду України за участі КНУБА (канд. техн. наук Рейцен Є.0.) та УТУ (канд. техн. наук Гамеляк І.П.)

ВНЕСЕНІ  І                         Управлінням інженерного захисту територій та промислової  ПІДГОТОВЛЕНІ                забудови Держбуду України

ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ:

ЗАТВЕРДЖЕНІ:                 Наказом Держбуду України від 11 квітня 2001 р. № 89 та              

                                             введені в дію з 1 жовтня 2001 р.

З введенням у дію норм втрачають силу абзац четвертий пункту 7.26, другий та третій абзаци пункту 7.27, примітка 5 до таблиці 7.1, таблиці 7.1а та 7.16 з приміткою, пункти 7.29, 7.33, 7.34, 7.35, абзац третій та примітку пункта 7.41, пункт 7.41а (за винятком другого абзацу) ДБН 360-92*, а також пункти 6.27 з таблицею 6.5, 6.28, другий абзац пункту 6.29, пункти 6.33, 6.35, 6.36, 6.42-6.45 та 6.46 з таблицею 6.6 ДБН Б.2.4-1-94.

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Споруди транспорту.                                                              ДБН В.2.3-5-2001    Вулиці та дороги населених пунктів                                   Вводяться вперше

Дані норми поширюються на проектування та будівництво нових, реконструкцію та капітальний ремонт існуючих вулиць і доріг міських і сільських населених пунктів.

Дані норми не поширюються на внутрішньомайданчикові дороги промислових, складських і сільськогосподарських підприємств, позаміські та тимчасові дороги.

Норми є обов'язковими для органів виконавчої влади, контролю та експертизи, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та відомчої належності, громадських об'єднань і фізичних осіб, які мають ліцензію і здійснюють проектування, будівництво та капітальний ремонт вулиць і доріг населених пунктів.

Перелік нормативних документів, на які є посилання у даних нормах, а також основні терміни та їх визначення наведені в додатках А і Б.

      1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Склад, порядок розроблення, узгодження і затвердження проектної документації, за якою здійснюється будівництво, реконструкція та капітальний ремонт вулиць і доріг, визначаються ДБН А.2.2-3 та іншими чинними документами з розроблення проектів і кошторисів.

1.2    Рішення проектів будівництва, реконструкції та капітального ремонту вулиць і доріг повинні прийматися на основі генерального плану населеного пункту, комплексних схем транспорту та організації дорожнього руху, детальних планів та проектів забудови житлових районів, мікрорайонів і кварталів, планів червоних ліній з урахуванням природно-кліматичних умов і містобудівних особливостей населеного пункту, категорії вулиці (дороги), експлуатаційних і екологічних вимог, умов безпеки руху транспорту та пішоходів, етапності будівництва, реконструкції та капітального ремонту.

1.3  Норми містять вимоги до проектування основних елементів вулиць, доріг і площ:

- проїзних частин (центральні та місцеві (бічні) проїзди), тротуарів, пішохідних та велосипедних доріжок, включаючи конструкції дорожнього одягу, зупинок громадського пасажирського транспорту, вуличних автомобільних стоянок;

- вузлів вулиць і доріг, пішохідних переходів в одному та різних рівнях, штучних споруд;

- озеленення, освітлення та водовідведення;

      - заходів щодо організації дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.

   Примітка. Розміщення і будівництво наземних об'єктів житлово-цивільного, промислового призначення та інших капітальних споруд, крім об'єктів транспорту та інженерних мереж, в межах червоних ліній вулиць і доріг забороняється.

     1.4. У виняткових випадках, коли прийняття проектного рішення без відхилень від цих норм неможливе, дозвіл на такі відхилення при належному обгрунтуванні надається органом, який їх затвердив.

Класифікація вулиць, доріг і площ та основні

розрахункові показники для їх проектування

1.5 Категорії вулиць і доріг за функціональним призначенням слід приймати відповідно до класифікації ДБН 360, а площ за особливостями їх транспортного обслуговування згідно з таблицею 1.1.

ДБН В.2.3-5-2001 C.2

Таблиця 1.1

Площі	Призначення	Під час проектування повинні передбачатися
Головні	Для руху транспорту, що обслуговує адміністративні та громадські будинки і споруди, розташовані в межах площі, а також для проведення свят, народних гулянь, демонстрацій, парадів	Переважно рух пішоходів, вилучення транзитного руху транспорту
Перед значними громадськими спорудами і будинками (виставки, парки, торгові центри), стадіонами, палацами спорту, театрами тощо	Для під'їздів і підходів до громадських будинків і споруд та швидкої евакуації відвідувачів і глядачів, розміщення стоянок легкових автомобілів, зупинок громадського транспорту	Розподіл в одному чи різних рівнях місцевого та транзитного руху транспорту
Транспортні	Зосередження та перерозподіл транспортних потоків у місцях перехрещення або примикання магістральних вулиць і доріг з великою інтенсивністю руху різних видів міського транспорту з пересіканням транспортних і пішохідних потоків в одному та різних рівнях, регулювання руху на під'їздах до мостів при виході до них двох і більше вулиць або доріг	Переважно транзитний рух транспорту
Вокзальні	Для забезпечення зручних під'їздів і пішохідних підходів до вокзалів залізничного, автомобільного, водного (морського й річкового) транспорту та аеропортів, розміщення автомобільних стоянок і зупинок масового громадського транспорту	Транзитний та під'їзний рух транспорту з чітким перерозподілом за напрямками
Багатофункіональні	Для під'їздів і підходів до значних транспортно-пересадочних вузлів, розміщення споруд приміського та міського транспорту здійснення пересадки пасажирів з одних видів транспорту на інші	Переважно під'їзний рух транспорту та зручний рух пішоходів до зупинок пересадки
Ринкові	Для забезпечення зручних під'їздів і підходів до ринків, розміщення зупинок громадського пасажирського та стоянок автомобільного транспорту	Переважно рух пішоходів, наявність короткочасних автостоянок, виключення транзитного руху транспорту
Передзаводські	Для організації під'їздів, розміщення зупинок громадського пасажирського та стоянок індивідуального автомобільного транспорту, евакуації працюючих	Зручне розміщення зупинок громадського пасажирського транспорту та стоянок для індивідуальних автомобілів
Примітка 1.  У сільських населених пунктах, як правило, проектуються головні, вокзальні (пристанські) та                        ринкові площі (майдани). Примітка 2.  Розміри площ приймаються у відповідності з проектами планування та забудови населених                        пунктів, а їх проектування у плані здійснюється на основі попередньо розроблених комплексних                        схем (проектів) організації дорожнього руху з урахуванням характеру, розміру та особливостей                        руху транспорту і пішоходів на площі та прилеглих до неї вулиць.

1.6 Розрахункові швидкість та інтенсивність руху транспорту для вулиць і доріг різних категорій, за якими визначаються нормативи їх проектування у плані, поздовжньому та поперечному профілях (розділи 2, 3), слід приймати за таблицею 1.2.

ДБН В.2.3-5-2001 С.3

Таблиця 1.2

Категорії вулиць і доріг	Розрахункова швидкість руху одиничного легкового автомобіля, км/год	Розрахункова інтенсивність руху, прив. од./год на смугу
Міські вулиці та дороги
Магістральні дороги:     безперервного руху     регульованого руху	120 90	1200 800
Магістральні вулиці загальноміського значення:          безперервного руху     регульованого руху	100 90	1200 700
Магістральні вулиці районного значення	80	500
Вулиці та дороги місцевого значення:     житлові вулиці     дороги промислових і комунально-складських зон         проїзди	60 60 30	200 300 150
Селищні та сільські вулиці (дороги)
Селищні дороги	60	500
Головні вулиці	60	500
Житлові вулиці	60	100
Дороги виробничого призначення	30	-
Проїзди	30	25
Примітка 1. Розрахунковою швидкістю руху одиничного легкового автомобіля визначаються                         геометричні параметри плану та поздовжнього профілю, а розрахунковою                         інтенсивністю руху - кількість смуг руху. Примітка 2. За розрахункову інтенсивність руху прийнято 80% транспортний потік, під час                       якого забезпечується зниження розрахункової швидкості не більше30%.   Примітка 3. Пропускна здатність багатосмугової проїзної частини на перегонах                       визначається з урахуванням коефіцієнта багатосмуговості, який залежно від                         кількості смуги в одному напрямку, приймається: за однієї смуги 1,0; двох                         1,9; трьох 2, 7; чотирьох 3,5.

1.7  У процесі розрахунків інтенсивності руху різних транспортних засобів їх слід приводити до легкового автомобіля, застосовуючи коефіцієнти: для тролейбуса одиничного - 3,5, зчепленого - 5,0; для інших транспортних засобів - згідно з ДБН В.2.3-4.

1.8  Розрахункові навантаження на дорожній одяг від транспортних засобів, що переважа-ють у потоці на вулицях (дорогах) різних категорій, необхідно приймати за таблицею 1.3.

ДБН В.2.3-5-2001 С. 4 

Таблиця 1.3

Категорія вулиць і доріг	Номінальне статичне навантаження на вісь, кН	Навантаження на колесо,кН
				статичне	динамічне
Магістральні вулиці та дороги загальноміського та районного значення, житлові вулиці, дороги в промислово-складських зонах і основні проїзди найзначніших, значних і великих міст	115	57,5	74,75
Вулиці, дороги та проїзди інших міських і сільських населених пунктів	100	50,0	65,0
Пішохідні вулиці, доріжки, тротуари та велосипедні доріжки	60	30,0	39,0
Примітка 1. Розрахунковими можуть прийматися навантаження від конкретних транспортних засобів, проїзд                         яких переважає на даній вулиці (дорозі) або  окремій їх смузі руху (п. 5.6). Примітка 2. У разі проектування доріг у промислових і комунально-складських зонах, на  яких передбачається                           проїзд багатоосьових багатоколісних транспортних засобів   (контейнеровози, спеціалізовані                          автопоїзди або самохідні великовантажні  платформи), а також для перевірки на міцність одягів                       існуючих вулиць і доріг за одиничних проїздів таких транспортних засобів, слід проводити                       розрахунки на  дію колісного навантаження, що замінює вплив групи поряд розташованих коліс.

      

       Організація та безпека дорожнього руху

1.9 Організація руху на вулично-дорожній мережі населених пунктів у цілому визначається відповідним розділом комплексної схеми транспорту та комплексною схемою (проектом) організації дорожнього руху, розроблення яких здійснюється згідно з ДБН 360, ДБН Б. 1-2, тимчасовими нормами проектування комплексних схем організації дорожнього руху в містах України, іншими чинними нормативними документами.

1.10 Проекти окремих вулиць, доріг, площ і розташованих на них штучних споруд повинні мати рішення з їх облаштування технічними засобами організації дорожнього руху, які забезпечували б регульований, безпечний та зручний рух транспортних засобів і пішоходів, простоту візуального орієнтування водіїв і своєчасне сприйняття ними інформації про перестроювання потоків за напрямками руху. Для цього у складі проекту повинна розроблятися масштабна схема організації дорожнього руху.

1.11 Обладнання вулиць і доріг технічними засобами організації дорожнього руху повинне здійснюватись у відповідності з чинними державними стандартами: ДСТУ 2586, ДСТУ 2587, ДСТУ 2734, ДСТУ 2735, ДСТУ 3308, ГОСТ 23453, ГОСТ 25695, РСТ УССР 1966-86.

1.12 Для виділення нерегульованих пішохідних переходів, зупинок громадського пасажирського транспорту, перехідно-швидкісних і додаткових смуг на поворотах, в'їздах-виїздах та інших ділянках, де здійснюється перетин шляхів руху транспортних засобів і пішоходів, а також зміна напрямку та швидкості руху і де необхідна підвищена безпека слід використовувати, за можливості, різнобарвні світлі покриття.

1.13 Проектна документація з будівництва, реконструкції та капітального ремонту вулиць і доріг повинна узгоджуватись органами Державтоінспекції МВС України.

       Оцінка впливу на навколишнє природне середовище

       та заходи з його охорони

1.14 Загальні планувальні заходи щодо охорони навколишнього природного середовища від шумів і забруднення атмосферного повітря транспортними засобами при їх русі по вулично-дорожній мережі населених пунктів визначені ДБН 360, ДБН Б. 1-2, чинними санітарними нормами та правилами планування і забудови населених пунктів, охорони атмосферного повітря та поверхневих вод від забруднення, які передбачають трасування магістральних вулиць і доріг з переважно транзитним і вантажним рухом автотранспорту ізольовано від сельбищної території, зон масового відпочинку, охорони пам'ятників історії і культури, регулювання забудови, охоронного природного ландшафту та водоохоронних зон.

ДБН В.2.3-5-2001 С.5

1.15 У процесі проектування геометричних параметрів, конструкцій дорожніх одягів окремих вулиць, доріг і штучних споруд оцінка негативного впливу транспорту на навколишнє середовище та комплекс заходів з його охорони повинні здійснюватися у порядку, складі та за змістом матеріалів, установлених ДБН А.2.2-1 і цих норм.

1.16 У випадках, коли рівень транспортного шуму на прилеглій до магістральної вулиці забудові буде перевищувати допустимі санітарні норми, необхідно на шляху поширення шуму, крім використання природних перешкод (прокладання вулиць у виїмках, балках, ярах), передбачати можливі планувальні та технічно-організаційні заходи: будівництво шумозахисних валів, бар'єрів, пагорбів, улаштування шумовідбивних - вбираючих екранів (підпірні відгороджувальні та спеціальні захисні стінки), максимально можливе озеленення, відволікання частини транспортного потоку на інші вулиці (дороги), організацію переважно безупинного руху транспорту.

Технічні рішення і параметри шумозахисних споруд, конструкцій та матеріали для їх виготовлення повинні визначатись акустичною ефективністю, бути довговічними, стійкими до різних природних впливів, простими при будівництві та експлуатації, відповідати архітектурі прилеглої забудови, забезпечувати належне та безпечне водовідведення з проїзної частини та внутрішньоквартальних проїздів.

1.17 При проектуванні нових магістральних вулиць, у разі перевищення на прилеглій до них житловій забудові (за лімітуючими показниками) оцінного рівня забруднення атмосферного повітря (за розрахунками або аналогією) чинних гігієнічних нормативів, повинні передбачатись планувальні заходи (збільшення санітарних розривів від проїзної частини вулиць до лінії регулювання забудови, підвищення повітрозахисної ролі забудови щодо внутрішньоквартальних територій тощо) та заходи з організації дорожнього руху, які забезпечують на території житлової забудови нормативну якість атмосферного повітря.

1.18 При проектуванні поздовжнього профілю магістральних вулиць і доріг необхідно обмежувати кількість і довжину ділянок з максимально допустимими похилами та кривих з малими радіусами.

1.19 Дорожній одяг повинен відповідати санітарно-гігієнічним вимогам: при русі автомобілів забезпечувати мінімальні рівень шуму, забруднення атмосферного повітря, поверхневого стоку; сприяти зручному очищенню поверхні від снігу та бруду, відведенню дощових і талих вод.

Використання при будівництві вулиць і доріг відходів промисловості (металургійних шлаків, золи та шлаків ТЕС, ДРЕС, відходів коксохімічного та нафтопереробного виробництва тощо), нових будівельних матеріалів має бути погоджено з органами санепідемнагляду. Будівельні матеріали та мінеральна будівельна сировина повинні відповідати чинним нормативам з радіаційних показників для відповідного класу робіт.

1.20 На дорогах у межах водоохоронних зон обов'язковий збір води з проїзної частини з наступним її очищенням або відведенням у місця, що виключають забруднення джерел водопостачання.

Спосіб очищення стоків і місце їх відведення мають бути погоджені з органами державного санепідемнагляду.

      2 ЕЛЕМЕНТИ ВУЛИЦЬ І ДОРІГ

      Проектування поперечного профілю

2.1 Ширину вулиць і доріг слід визначати з урахуванням їх категорій та залежно від розрахункової інтенсивності руху транспорту і пішоходів, типу забудови, рельєфу місцевості, вимог охорони навколишнього природного середовища, розміщення підземних інженерних мереж, зелених насаджень і в межах червоних ліній приймати, м:

магістральні дороги                                        50-90

     магістральні вулиці:

                    загальноміського значення             50-80

                    районного значення                         40-50

вулиці місцевого значення (житлові)           15-35

селищні та сільські вулиці (дороги)             15-25

Примітка. В умовах існуючої забудови ширину вулиць і доріг у межах червоних ліній при належному містобудівному обґрунтуванні допускається зменшувати з мінімально можливим звуженням елементів їх поперечного профілю.

 ДБН В.2.3-5-2001 C.6

2.2 Кількість і ширина смуг руху на основній проїзній частині вулиць і доріг з двостороннім рухом повинні прийматися за розрахунками, але не менше наведених у ДБН 360.

2.3 Якщо розрахункова інтенсивність руху перевищує пропускну здатність 8-6-смугової проїзної частини, а також за необхідності обслуговування прилеглої території на магістральних вулицях безперервного і регульованого руху в районах нової забудови необхідно передбачати місцеві (бічні) проїзди.

Примітка. В обмежених умовах та при реконструкції забудованих районів допускається влаштування проїзних частин у різних рівнях з використанням естакад і тунелів, а на схилах і набережних - консольних конструкцій.

    2.4 Ширину проїзної частини місцевих (бічних) проїздів слід приймати, м:

за одностороннім рухом:

                 без пропуску громадського пасажирського транспорту                  6,0

                 з пропуском громадського пасажирського транспорту                   7,0

за двостороннім рухом:

без пропуску громадського пасажирського транспорту                  7,0

з пропуском громадського пасажирського транспорту                9,0-10,5

Радіус з'єднання місцевих (бічних) проїздів з проїзною частиною магістральних вулиць повинен бути не менше 12 м з улаштуванням бортового каменю заввишки не менше 15 см над покриттям проїзної частини.

2.5 На проїзній частині магістралей безперервного та регульованого руху залежно від складу, інтенсивності та швидкості руху транспорту, а також вимог безпеки руху необхідно виділяти спеціальні смуги для руху переважно громадського пасажирського транспорту, легкових і вантажних автомобілів.

Критеріями влаштування цих смуг (відокремленого полотна) є їх протяжність не менше ніж 1000-1200 м (протяжність двох перегонів) та інтенсивність руху; для трамвая - 20 од./год, для автобуса та тролейбуса -40 од./год і більше в одному напрямку.

Проектування трамвайних і тролейбусних ліній, їх окремих споруд і обладнання необхідно здійснювати згідно з вимогами СНіП 2.05.09.

2.6 На підйомах двосмугових магістральних вулиць і доріг у межах ділянок, що мають поздовжній похил більше 40 %о і довжину більше 300 м, необхідно передбачати на всій довжині підйому додаткову смугу руху завширшки 3,5 м. Довжину переходу від двосмугової проїзної частини до трисмугової слід приймати не менше 70 м, додаткової смуги за підйомом - не менше 100 м.

2.7 Проїзна частина вулиць і доріг з 1-2 смугами в кожному напрямку на горизонтальних кривих радіусом до 750 м повинна мати розширення згідно з таблицею 2.1.

Таблиця 2.1

Радіуси кривих	551-750	401-550	301-400	201-300	151-200	91-150	30-90
Розширення на кожну смугу, м	0,2	0,25	0,3	0,35	0,5	0,6	0,7
Примітка.  В умовах реконструкції вулиць і доріг розширення дозволяється здійснювати за                     рахунок резервних смуг і смуг озеленення.

2.8 На під'їздах до перехресть, що регулюються, для накопичення транспорту, який здійснює правий чи лівий поворот, слід передбачати розширення проїзної частини на 1-2 смуги протягом 50 м від перехрестя. Розширення допускається влаштовувати за рахунок розділювальних смуг.

2.9 На магістралях безперервного руху перед з'їздами та виїздами на прилеглі вулиці та дороги, у місцях примикання та розгалуження поворотних з'їздів на вузлах у різних рівнях (п.3.16) необхідно передбачати перехідно-швидкісні смуги, довжину яких слід приймати з урахуванням розрахункової швидкості по основному напрямку та на з'їздах-виїздах, а також поздовжнього похилу проїзної частини згідно з таблицею 2.2, відрізняючи від основних смуг руху розміткою або смугою з покриттям іншого кольору.

ДБН В.2.3-5-2001 С.7

Таблиця 2.2

Розрахункова швидкість на магістралі, км/год*	Довжина елементів** перехідно-швидкісної смуги залежно від режиму руху та розрахункових швидкостей на вїзді (виїзді) на (з) магістраль (1) км/год
		при прискоренні						при гальмуванні
		шлюз прискорення			клин розгону			шлюз гальмування			клин відгону
		30	40	50	30	40	50	30	40	50	30	40	50
100	200	160	120	30	40	50	90	70	50	70	70	70
80	120	80	40	30	40	50	40	30	30	60	60	60
60	60	30	-	30	40	-	30	-	-	50	-	-
*       Швидкість, з якої відбувається  гальмування або до якої здійснюється прискорення; **     Довжина розрахована для легкових автомобілів за середніх величин прискорення         (уповільнення)
Примітка.  Показники таблиці наведені для горизонтальних ділянок на правоповоротних                     зїздах. За умови розміщення перехідно-швикісної смуги на підйомі на кожні 20%                     поздовжнього похилу довжину смуги прискорення необхідно збільшувати на 5%,                     на спуску зменшувати на 5%. Для перехідно-швидкісних смуг гальмування                     навпаки.При цьому довжина перехідно-швидкісної смуги повинна прийматися не                        менше 30 м.

      2.10 3 обох боків проїзних частин магістральних вулиць і доріг для кожного напрямку руху, а також центральної розділювальної смуги повинні передбачатись запобіжні смуги завширшки, м:

для магістральних вулиць безперервного руху                                             0,75

для магістральних вулиць і доріг регульованого руху                                 0,5

  для інших вулиць та доріг                                                                                2 висоти бордюру

     В умовах реконструкції та територіальної обмеженості дозволяється передбачати запобіж-ну смугу тільки на магістралях безперервного руху завширшки 0,5 м.

2.11 Центральні розділювальні смуги повинні передбачатись на магістральних вулицях і дорогах з безперервним рухом завширшки не менше 4 м; на вулицях і дорогах регульованого руху з проїзною частиною в 6 смуг руху - не менше 3 м. На інших магістралях допускається центральна розділювальна смуга завширшки 2 м за умови влаштування її у рівні проїзної частини та виділення суцільною лінією розмітки.

В обмежених умовах магістральних вулиць і доріг безперервного та регульованого руху, які мають проїзну частину 6-8 смуг, допускається центральну розділювальну смугу зменшувати до 2,0 м з обов'язковим улаштуванням по осі суцільного бар'єрного огородження.

Центральна розділювальна смуга на магістралях безперервного руху повинна влаштовуватися піднятою над рівнем проїзної частини та з'єднуватися з нею з допомогою крайових похилистих зміцнювальних смуг завширшки 1 м і поперечним похилом не менше 20 %о. Ширина крайових зміцнювальних смуг входить у загальну ширину розділювальної смуги.

Улаштування розривів у центральній розділювальній смузі магістралей безперервного руху допускається за її ширини не менше 6 м і не частіше ніж через 500 м шляхом виділення спеціальної смуги перед розривом для лівоповоротного потоку транспорту за рахунок загального простору вулиць (доріг) у червоних лініях і локальної зміни траєкторії руху основного транспортного потоку або звуження розділювальної смуги. Ширину розриву слід приймати не менше 7,5 м.

На магістралях регульованого руху влаштування розривів для розвороту транспорту допускається без розширення розділювальної смуги. Ширина розривів на цих магістралях визначається розрахунком, виходячи з умови розміщення на розриві всіх автомобілів, які здійснюють розворот.

Розміщення рекламоносіїв на розділювальній смузі не допускається.

2.12 Ширину розділювальних смуг між окремими елементами поперечного профілю вулиць і доріг слід приймати з урахуванням розташування підземних комунікацій, вимог безпеки руху та охорони навколишнього природного середовища, але не менше розмірів, наведених у таблиці 2.3.

ДБН В.2.3-5-2001 С.8 

Таблиця 2.3

Розташування розділювальної смуги	Мінімальна ширина розділювальної смуги, м
		Магістральні вулиці		Вулиці та дороги місцевого значення
		безперервно-го руху	регульовано-го руху
Між основною проїзною частиною і місцевими проїздами	8	6	-
Між проїзною частиною і віссю ближньої трамвайної колії	6	4	-
Між проїзною частиною і велодоріжкою	-	3	1
Між проїзною частиною і тротуаром	5	3	2
Між тротуаром і віссю ближньої трамвайної колії (для прямої ділянки)	-	4	-
Між тротуаром і велодоріжкою	-	2	2
Примітка. В умовах реконструкції та інших обмежених умовах допускається зменшувати                        ширину розділювальної смуги між основною проїзною частиною та місцевим                        проїздом на магістральних вулицях безперервного руху до 5 м, регульованого до                        3 м, між проїзною частиною і віссю ближньої трамвайної колії до 3,5 м.

2.13 Ширину технічних смуг і смуг озеленення залежно від кількості та типів розміщуваних на них підземних і наземних інженерних споруд та озеленення слід приймати в межах, м:

     на магістральних вулицях і дорогах безперервного та регульованого руху     8-12

     на магістральних вулицях районного значення                                                   5-8

     Примітка 1. Ширину смуг для роздільного прокладання підземних інженерних мереж, відстані між ними та від них до інших споруд слід приймати згідно з СНіП 2.04.02, СНіП 2.04.03, СНіП 2.05.06, СНіП 2.04.07, СНіП 2.04.08, СНіП 2.05.13, ДБН 360.

Примітка 2. Під проїзною частиною допускається, як виняток, за погодженням з організацією, що експлуатує вулицю (дорогу), прокладання водостоків, каналізації, дренажів та інших підземних інженерних мереж.

2.14 Резервні смуги для можливого розширення проїзної частини, розміщення шумозахисних споруд та інженерних мереж слід передбачати праворуч проїзної частини між нею та бічними смугами озеленення, технічними смугами і використовувати на окремих ділянках для тимчасових автомобільних стоянок; на решті смуги висіюються газони.

2.15 Поперечний профіль проїзної частини вулиць і доріг усіх категорій необхідно приймати двосхилим на прямолінійних ділянках і, як правило, при радіусах горизонтальних кривих 2000 м і більше; на магістральних вулицях безперервного руху - при радіусах 1200 м і більше; на вулицях і дорогах регульованого руху - при радіусах 800 м і більше. За менших радіусів горизонтальних кривих проїзну частину на цих вулицях і дорогах слід проектувати односхилою (віражі) з поперечними похилами згідно з таблицею 2.4.

Таблиця 2.4

Радіуси горизонтальних кривих, м	Поперечний похил проїзної частини на віражах, %о
2000-1000	20-30
1000-800	30-40
800-700	30-40
600-700	40-50
менше 600	50-60
Примітка 1. Менші значення поперечних похилів на віражах відповідають більшим радіусам кривих,                             більші меншим. Примітка 2.  У районах з частою ожеледицею похил на віражах за радіусів менше 700 м приймається                           40‰,  від 700 до 1000 м - 30-40 ‰, понад 1000 м 20-30‰. Примітка 3.  В обмежених умовах на перехрестях віражі допускається не влаштовувати.

ДБН В.2.3-5-2001 С.9

2.16 Поперечні похили проїзної частини вулиць і доріг залежно від покриттів необхідно приймати згідно з таблицею 2.5.

Таблиця 2.5

Покриття	Поперечні похили проїзної частини, ‰, на
		вулицях, дорогах і проїздах	площах і автостоянках
Удосконалені капітальні:          асфальтобетонні та цементобетонні       брущаті мостові	20-25 20-30	20 20
Удосконалені полегшені	20-25	20
Перехідні	20-30	-

2.17 Взаємне висотне розміщення елементів поперечного профілю повинне вирішуватися з урахуванням наступних вимог:

- проїзні частини з розділювальною смугою - односхилими з ухилом до зовнішніх бортів;

- проїзні частини від 7,5 м і більше без розділювальної смуги або з нею в одному рівні, визначеною розміткою, - двосхилими;

- місцеві (бічні) проїзди магістральних вулиць для одностороннього руху - односхилими з похилом праворуч до лотка за напрямком руху, а при двосторонньому русі - двосхилими.

2.18 У разі розташування елементів поперечного профілю вулиць і доріг у різних рівнях за відношенням один до одного їх сполучення здійснюється з допомогою укосів або підпірних стінок.

      Тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки

2.19 Ширину тротуарів слід визначати з урахуванням категорії та функціонального призначення вулиці (дороги) залежно від інтенсивності пішохідного руху, а також розміщення в їх межах опор, щогл, дерев тощо. Ширина однієї смуги пішохідного руху повинна бути кратною 0,75 м, але не менше наведеної в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6

Категорія вулиць і доріг	Найменша ширина тротуарів, м
Магістральні вулиці:      загальноміського значення           безперервного руху           регульованого руху      районного значення	4,5 3,0 3,0*
Житлові вулиці	1,5
Дороги промислових і комунально-складських зон	1,5
Площі	3,0
* В умовах реконструкції та в малоповерховій забудові - 2,25 м.
Примітка. Тротуари або пішохідні  доріжки на дорогах з узбіччями улаштовуються тільки в                     зоні прилеглої до дороги забудови завширшки не менше 1,0 м.

2.20 Пропускну здатність однієї смуги тротуару та пішохідної доріжки слід приймати за таблицею 2.7.

                                                                                                                                                                               ДБН В.2.3-5-2001 С. 10 

Таблиця 2.7

Розташування трас пішохідного руху	Пропускна здатність однієї смуги руху, піш./год
Тротуари, розташовані уздовж забудови за наявності в прилеглих будинках магазинів	700
Тротуари, віддалені від будинків з магазинами, а також уздовж громадських будинків і споруд	800
Тротуари в межах зелених насаджень вулиць і доріг	1000
Пішохідні вулиці та доріжки (прогулянкові)	600
Примітка 1. Ширину тротуарів у місцях інтенсивного руху пішоходів (поблизу вокзалів, вузлів                           пересадки) слід приймати за розрахунком залежно від перспективної  інтенсивності                           пішохідного руху. Примітка 2. Розташовані в населених пунктах залізничні  переїзди повинні облаштовуватися                         пішохідними  доріжками та звуковими сигналами незалежно від інтенсивності                           пішохідного руху.

2.21 Споруди торговельно-побутового призначення (крім кіосків з продажу проїзних квитків на зупинках маршрутних транспортних засобів) і рекламоносії повинні розміщуватися за межами тротуарів або узбіч згідно з вимогами існуючих законодавчих та нормативних актів, затвердженою містобудівною документацією та місцевими правилами забудови населених пунктів. При їх розміщенні не допускається пошкодження або знищення зелених насаджень.

2.22 Між тротуарами та прилеглими до них укосами насипу чи виїмки, а також підпірними стінками заввишки більше 1 м слід передбачати берми завширшки не менше 0,5 м. За висоти насипу більше 2 м на тротуарах необхідно влаштувати бар'єрне огородження. Перильні огородження для пішоходів улаштовуються біля пішохідних переходів на відстані не менше ніж 50 м у кожен бік.

2.23 Острівці безпеки для пішоходів і напрямні острівці слід улаштовувати на перетинах і переходах вулиць і доріг піднятими на 15 см над проїзною частиною.

Острівці безпеки влаштовуються за ширини проїзної частини більше 15 м, рівними ширині центральної розділювальної смуги, а в умовах її відсутності - завширшки не менше 2 м за рахунок звуження смуги руху до 3,25 м на магістральних вулицях і дорогах загальноміського та районного значення, а також за рахунок смуг озеленення і тротуарів. У випадку розширення проїзної частини у бік червоних ліній довжина ділянок розширення приймається згідно з ГОСТ 23457, але не менше 40 м, мінімальний радіус заокруглення захисних елементів - 1 м. Довжину острівців слід приймати такою, що дорівнює ширині пішохідного переходу.

На пішохідних переходах поблизу загальноосвітніх шкіл, навчальних закладів при значній інтенсивності руху пішоходів без влаштування регульованого переходу перед переходами можуть улаштовуватися підвищення проїзної частини для примусового зменшення швидкості транспортних засобів.

2.24 Поздовжні похили тротуарів і пішохідних доріжок слід приймати не більше 60 ‰ (в районах з частою ожеледицею - не більше 40 ‰), а в гірській місцевості - не більше 80 ‰ за умови довжини ділянки з цим похилом до 300 м.

Тротуари і пішохідні доріжки з поздовжніми похилами більше 60 %о та 80 %о повинні мати обладнані поручнями сходи (не менше 3 і не більше 12 східців у одному марші). Висоту східця слід приймати не більше 12 см, ширину - не менше 38 см; після кожного маршу (10-12 східців) необхідно влаштовувати площадки завдовжки не менше 1,5 м.

Тротуари необхідно проектувати односхилими з похилами 20 ‰ у бік проїзної частини, в обмежених умовах та в разі реконструкції - до 25 ‰ і розміщувати в одному рівні з газонами та смугами озеленення вище проїзної частини на 15 см (за винятком ділянок з пилоподібним поздовжнім профілем, а також місць сполучення тротуарів з проїзною частиною в'їздів у двори, де висота приймається 8 см). На пішохідних переходах висота бордюрного каменю не повинна перевищувати 10 см.

Примітка. Пішохідні доріжки і тротуари для руху інвалідів та інших маломобільних груп населення проектуються за вимогами ДБН 360 та ВСН 62.

2.25 Велосипедні доріжки, які розміщуються на магістральних вулицях регульованого руху, вулицях місцевого значення, селищних і сільських вулицях (дорогах) та такі, що забезпечують під'їзд до торговельних центрів, промислових підприємств, стадіонів, парків, виставок, ринків, гаражів і автостоянок

ДБН В.2.3-5-2001 С. 11

улаштовуються за інтенсивності руху більше 50 велосипедистів за годину "пік", як правило, для однобічного руху з смугами зелених насаджень (смуги безпеки) завширшки не менше 0,8 м; в обмежених умовах замість смуг безпеки допускається встановлення огородження перильного типу.

У разі розташування велосипедних смуг по краю проїзної частини вулиць і доріг обов'язковим є їх виділення лініями розмітки.

Ширина велосипедної доріжки повинна бути не менше 1,5 м, а велосипедної смуги - 1,0 м.

Кількість смуг на велосипедних доріжках необхідно приймати виходячи з розрахункової пропускної здатності однієї смуги - 300 велосипедистів на годину.

Велосипедні доріжки повинні влаштовуватися з поздовжнім похилом не більше 30 ‰ та поперечним - у межах 15-25 ‰. У складних рельєфних умовах допускаються поздовжні похили до 40 і 60 ‰ на ділянках завдовжки не більше відповідно 300 і 100 м. На ділянках з більшою протяжністю слід передбачати ділянки завдовжки не менше 20 м з похилом не більше нормативного (30 ‰).

2.26 Тимчасові стоянки для зберігання велосипедів розміром 2х0,6 м на велосипед, відокремлені стояками (клямками) заввишки 0,75 м і завдовжки 1,6 м, улаштовуються в комплексі з об'єктами відвідування, а також біля станцій метрополітену та зупинок приміських електропоїздів, на кінцевих зупинках та у вузлах пересадки з вуличного пасажирського транспорту на приміський.

Примітка. Типові рішення поперечного профілю (додаток В), враховуючи різноманіття факторів, що впливають на ширину вулиць і доріг одних і тих самих категорій, уточнюються для конкретних випадків проектування.

      План і поздовжній профіль

2.27 Нормативи проектування плану та поздовжнього профілю вулиць і доріг залежно від їх категорій та розрахункової швидкості руху необхідно приймати згідно з таблицею 2.8.

Таблиця 2.8

Розрахун- кова швидкість руху, км/год	Найбільший поздовжній похил, %о	Найменша відстань видимості у плані, м	Найменший радіус кривих у плані, м	Мінімальний радіус вертикальних кривих, м
								при алгебраїчній різниці похилів поздовжнього профілю сполучних ділянок, %о	опуклих	угнутих
120	40	175	600	7 і більше

Внимание! Это не полная версия документа. Полная версия доступна для скачивания.