Email
Пароль
?
Войти Регистрация


ДБН В.2.4-1-99. Меліоративні системи та споруди

Название (рус.) ДБН В.2.4-1-99. Мелиоративные системы и сооружения
Кем принят Держбудівництва та архітектури
Тип документа ДБН (Державні Будівельні Норми)
Рег. номер В.2.4-1-99
Дата принятия 25.06.1999
Статус Действующий
Скачать этот документ могут только зарегистрированные пользователи в формате MS Word





 





Емкости

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

МЕЛІОРАТИВНІ СИСТЕМИ ТА СПОРУДИ

ДБН В.2.4-1-99

Видання офіційне

Держбуд України

Київ 2000


ПЕРЕДМОВА

Розроблені                               ВАТ "Укрводпроект" (В.Д. Дупляк, к.т.н. -

                                                  керівник; M.I. Губіна - відповідальний виконавець).

                                                  За участю інституту Гідромеханіки НАН України

                                                  (О.Я. Олійник, д.т.н.),

                                                  інституту Гідротехніки і меліорації Української

                                                  академії аграрних наук (M.I. Ромащенко, д.т.н.,

                                                  член-кор. УААН;  Б.І. Чалий, к.т.н.; Коваленко П.І.,

                                                  акад.),

                                                  Державного комітету по водному господарству

                                                  України (В.В. Лелявський)

Внесені та підготовлені         Управлінням промислової забудови, інженерної           

до затвердження                     інфраструктури по захисту територій Держбуду     

                                                  України

Затверджені                            Наказом Держбуду України

                                                 від 25.06.1999 р. № 153

                                                 та введені в дію з 01.01.2000 р.

З введенням в дію ДБН В.2.4-1-99 "Меліоративні системи та споруди" з 1 січня 2000 р. втрачають чинність СНіП 2.06.03-85 "Мелиоративные системы и сооружения"

та СНіП 3.07.03-85 "Мелиоративные системы и сооружения".


Вступ

ДБН В.2.4-1-99 "Меліоративні системи та споруди" складається з двох частин: частина І - Норми проектування, частина II - Організація будівництва. Виконання робіт.

Викладені особливі умови проектування та будівництва меліоративних систем і гідротехнічних споруд меліоративного призначення.


З М І С Т

С.

ЧАСТИНА І    НОРМИ ПРОЕКТУВАННЯ ...........................................................................   1

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ....................................................................................................   1

2 ЗРОШУВАЛЬНІ СИСТЕМИ .................................................................................................   4

Розрахунок зрошувальної здатності водного джерела.........................................................   5

Режим зрошення.......................................................................................................................   7

Умови застосування способів зрошення і поливної техніки..................................................   7

Системи поверхневого поливу................................................................................................    8

Системи дощування.................................................................................................................    9

Зрошення плодових культур..................................................................................................   11

Рисові системи........................................................................................................................    11

Системи лиманного зрошення ..............................................................................................    15

Системи краплинного зрошення ..........................................................................................    17

Синхронно-імпульсне дощування .......................................................................................     19

Системи внутрішньогрунтового зрошення..........................................................................    20

Зрошувальні системи з використанням тваринницьких

та промислово-побутових стоків ..........................................................................................   21

Зрошувальні системи з використанням тваринницьких стоків .........................................    22

Зрошувальні системи з використанням стічних вод............................................................   22

Водозбірно-скидна мережа...................................................................................................    23

Канали....................................................................................................................................    24

Зрошувальні трубопроводи та споруди на них...................................................................     29

Гідравлічний розрахунок зрошувальних трубопроводів....................................................     31

Розрахунок зрошувальних трубопроводів на міцність.......................................................     32

Вимоги до основ під напірні зрошувальні трубопроводи

в ґрунтових умовах І та II типів просідання .........................................................................   33

Вимоги до основ зрошувальних трубопроводів, які влаштовуються

на набухаючих грунтах...........................................................................................................   33

Обладнання зрошувальних трубопроводів...........................................................................   34

Автоматизація водорозподілу на зрошувальних системах..................................................   35

Дренаж на зрошуваних землях..............................................................................................   36

  Розрахунок параметрів дренажу ...........................................................................................   37

3 ОСУШУВАЛЬНІ СИСТЕМИ ..............................................................................................   40

Вимоги до водно-повітряного режиму грунтів (режим осушення).....................................   42

Відкрита регулювальна мережа ............................................................................................   43

Закрита регулювальна мережа ..............................................................................................   45

Особливості проектування дренажу в садах, виноградниках,


парках, лісорозсадниках та сільських населених пунктах..................................................  47

Безуклонний та малоуклонний дренажі. Кротовий дренаж................................................  48

Захисна осушувальна мережа................................................................................................  49

Відкрита та закрита провідні мережі....................................................................................  50

Водоприймачі.......................................................................................................................   52

Осушення з машинним водовідведенням (польдерні системи)..........................................   53

Особливості проектування регулювальної мережі польдерних систем.............................  56

Вертикальний дренаж (ВД)..................................................................................................  56

Закрита та відкрита регулювальні мережі на слабопроникних грунтах .........................   57

Організація поверхневого стоку..........................................................................................  59

Агромеліоративні заходи, що виконуються у будівельний період...................................  60

Заходи, рекомендовані для періоду сільськогосподарського

використання осушуваних земель......................................................................................   60

Осушувально-зволожувальні системи...............................................................................   60

Проектування осушувальних систем двома етапами........................................................   61

Культуртехнічні роботи......................................................................................................   62

4 СПОРУДИ НА ЗРОШУВАЛЬНИХ ТА ОСУШУВАЛЬНИХ СИСТЕМАХ .................  62

Споруди на лоткових каналах та лотково-трубчастій мережі...........................................  65

Споруди на трубопроводах..................................................................................................  65

Споруди на лиманах та польдерах.......................................................................................  65

Протиерозійні споруди..........................................................................................................  66

5 НАСОСНІ СТАНЦІЇ ...........................................................................................................  67

Підбір насосних агрегатів.....................................................................................................  68

Водозабірні споруди насосних станцій................................................................................  69

Будівлі насосних станцій......................................................................................................  70

Водовипускні споруди..........................................................................................................  70

Гідравлічний розрахунок водоводів насосних станцій......................................................  71

Електропостачання насосних станцій.................................................................................  71

Автоматизація насосних станцій..........................................................................................  71

6 ЗАХИСНІ ДАМБИ ..............................................................................................................  72

7 НОРМИ ВІДВЕДЕННЯ ЗЕМЕЛЬ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА

МЕЛІОРАТИВНИХ СИСТЕМ ...........................................................................................  72

8 РЕКОНСТРУКЦІЯ МЕЛІОРАТИВНИХ СИСТЕМ ........................................................  73

Реконструкція зрошувальних систем.................................................................................... 73

Реконструкція осушувальних систем..................................................................................... 75

9 ОЦІНКА ВПЛИВУ МЕЛІОРАТИВНИХ СИСТЕМ НА НАВКОЛИШНЄ

ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ (ОВНС) ...............................................................................  76

Рибозахисні заходи та обладнання ....................................................................................... 78


Захисні лісові насадження................................................................................................ 78

Охорона тварин................................................................................................................ 79

Охорона вод..................................................................................................................... 79

Додаток А Терміни та визначення ..................................................................................... 81

Додаток Б Основні літерні позначення .............................................................................. 84

Додаток В Перелік нормативних документів, на які є посилання в ДБН .......................  85

Додаток Д Зрошувальні норми сільськогосподарських культур ..................................... 88

Додаток Е Умови застосування поздовжньої та поперечної схем поливу.......................  90

Додаток Ж Види поливів .................................................................................................... 91

Додаток И Коефіцієнти використання робочого часу ...................................................... 95

Додаток К Коефіцієнти шорсткості п каналів та природних водотоків .......................... 97

Додаток Л Коефіцієнти закладання т укосів каналів і дамб ............................................ 98

Додаток М Гідравлічний розрахунок каналів ................................................................... 99

Додаток Н Допустимі нерозмиваючі швидкості ...............................................................100

Додаток П Визначення транспортуючої здатності каналу

і незамулюючих швидкостей ..............................................................................................103

Додаток Р Визначення фільтраційних втрат води з каналів ............................................104

Додаток С Схеми регулювання водорозподілу .................................................................105

Додаток Т Верхня межа допустимого вмісту солей ..........................................................106

Додаток У Розрахунок міждренних відстаней ...................................................................107

Додаток Ф Способи захисту дрен від завохрення ............................................................. 110

Додаток Х Класифікація умов застосування вертикального дренажу

в гумідній зоні ...................................................................................................................... 111

Додаток Ц Розрахунок відстані між елементами регулювальної мережі

при підгрунтовому зволоженні ............................................................................................112


               С.

ЧАСТИНА II ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВНИЦТВА. ВИКОНАННЯ РОБІТ ........................   114

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.................................................................................................. 114

2 ПІДГОТОВКА БУДІВНИЦТВА МЕЛІОРАТИВНИХ СИСТЕМ.................................... 115

3 ДОКУМЕНТАЦІЯ НА ОРГАНІЗАЦІЮ БУДІВНИЦТВА І ВИКОНАННЯ   

  РОБІТ......................................................................................................................................116

Склад і зміст проектів організації будівництва............................................................................................................................... 118

Склад та зміст проектів виконання робіт............................................................................... 122

4 МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ............................................................. 124

5 МЕХАНІЗАЦІЯ І ТРАНСПОРТ ........................................................................................ 124

6 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНИХ РОБІТ............................... 125

7 ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА В УМОВАХ

  РЕКОНСТРУКЦІЇ СПОРУД У СКЛАДІ МЕЛІОРАТИВНОЇ СИСТЕМИ.................... 126

8 ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ РОБІТ ПРИ БУДІВНИЦТВІ ГІДРОТЕХНІЧНИХ СПОРУД         

  МЕЛІОРАТИВНИХ СИСТЕМ ..........................................................................................  127

Будівництво каналів................................................................................................................. 128

Будівництво захисних дамб.....................................................................................................  130

Протифільтраційне облицювання і екрани зрошувальних каналів......................................  131

9 БУДІВНИЦТВО ЗРОШУВАЛЬНИХ ТРУБОПРОВОДІВ................................................. 132

Підготовчі роботи......................................................................................................................132

Виконання  земляних робіт........................................................................................................133

Монтаж трубопроводів............................................................................................................. 133

Випробування трубопроводів .................................................................................................. 135

Захист підземних трубопроводів зрошувальних систем від ґрунтової

корозії та корозії від блукаючих струмів................................................................................. 139

10 БУДІВНИЦТВО ДРЕНАЖУ..............................................................................................  139 Дренаж на зрошувальних землях ............................................................................................. 141

Дренаж у зоні осушування......................................................................................................... 141

Будівництво вертикального дренажу.......................................................................................  142

Кротовий дренаж....................................................................................................................... 142

11 РЕКОНСТРУКЦІЯ МЕЛІОРАТИВНИХ СИСТЕМ     .....................................................142

12 ТОЧНІСТЬ ЗВЕДЕННЯ ГІДРОТЕХНІЧНИХ СПОРУД МЕЛІОРАТИВНИХ   

    СИСТЕМ.............................................................................................................................. 143

13 БУДІВНИЦТВО ДОРОЖНЬОЇ МЕРЕЖІ НА МЕЛІОРАТИВНИХ  

    СИСТЕМАХ......................................................................................................................... 144

14 ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА.............................  145

15 ПРОТИПОЖЕЖНІ ЗАХОДИ............................................................................................   146

16 ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ ПРАЦІ...............................................................................   147


17 ПРИЙНЯТТЯ ТА ВВЕДЕННЯ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ МЕЛІОРАТИВНИХ ОБ'ЄКТІВ..............................................................................................................................  149

Додаток А Акт закінчення позамайданчикових та внутрішньомайданчикових

підготовчих робіт і готовність об'єкта...............................................................................  150

Додаток Б Загальний журнал робіт.................................................................................... 152

Додаток В Календарний план будівництва........................................................................ 156

Додаток Д Відомість обсягів основних будівельних, монтажних

і спеціальних будівельних робіт........................................................................................... 157

Додаток Е Відомість потреби в будівельних конструкціях, виробах,

матеріалах і устаткуванні....................................................................................................  158

Додаток Ж Звітні документи............................................................................................... 159

Додаток И Календарний графік виконання робіт по об'єкту........................................... 160

Додаток К

Форма 1 Акт засвідчення прихованих робіт...................................................................... 161

Форма 2 Акт проміжного прийняття відповідальних конструкцій................................. 163

Форма 3 Акт про проведення пневматичного випробування напірного

трубопроводу на міцність і герметичність........................................................................ 165

Форма 4 Акт про проведення приймального гідравлічного випробування

напірного трубопроводу на міцність і герметичність...................................................... 167

Форма 5 Акт про проведення приймального гідравлічного випробування

безнапірного трубопроводу на герметичність.................................................................. 169

Форма 6 Акт робочої комісії про прийняття в експлуатацію закінченого

будівництвом будівлі, споруди, приміщення.................................................................... 171

Форма 7 Акт Державної приймальної комісії про прийняття

в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта........................................................... 174


ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

   Меліоративні системи та споруди                                ДБН В.2.4-1 -99

                                                                                     На заміну СНіП 2.06.03-85,

                                                                  СНіП 3.07.03-85

Дані норми поширюються на проектування, будівництво та реконструкцію меліоративних систем і споруд.

При проектуванні меліоративних систем і споруд на просідаючих, набухаючих та таких, що здимаються грунтах, і які будуються на підроблюваних територіях, у сейсмічних районах, мають бути враховані додаткові вимоги, що викладені у відповідних нормативних документах.

Необхідність меліорації земель слід визначати на основі аналізу їх сільськогосподарського використання, складових водного і сольового балансів кореневмісного шару грунту, економічних, соціальних і екологічних умов.

Оцінка перспективного стану земель після меліорації повинна грунтуватись на складених прогнозах водного, сольового та поживного режимів грунтів.

Терміни та визначення, прийняті в частинах І та II цих норм, наведені в додатку А, основні літерні позначення - в додатку Б, перелік НД - в додатку В.

ЧАСТИНА І      НОРМИ ПРОЕКТУВАННЯ  

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

           1.1 Зрошувальна система повинна включати комплекс взаємопов'язаних споруд і пристроїв, який забезпечує підтримання в кореневмісному шарі грунту зрошуваного масиву оптимального водно-сольового режиму для одержання високих і сталих врожаїв сільськогосподарських культур.

До складу зрошувальної системи входять: цільові водосховища, водозабірні споруди на природних або штучних водних джерелах з рибозахистом, відстійники, насосні станції, зрошувальна, водозабірно-скидна і дренажна мережі, нагірні канали, споруди на мережі, поливні та дощувальні машини, установки і пристрої, засоби керування і автоматизації контролю за меліоративним станом земель, об'єкти електропостачання і зв'язку, протиерозійні споруди, виробничі будівлі та житлові будинки експлуатаційної служби, дороги, лісозахисні насадження, дамби.

1.2 Осушувальна система повинна включати комплекс взаємопов'язаних споруд, будівель і пристроїв, який забезпечує оптимальний водно-повітряний режим перезволожених земель і належні умови проведення сільськогосподарських робіт.

До складу осушувальної системи входять: частина водоприймача, що регулюється, провідна, захисна та регулювальна мережі, насосні станції, дамби, споруди на мережах, засоби керування та автоматизації, контролю за меліоративним станом земель, об'єкти електро-


ДБН В.2.4-1-99 C.2

постачання і зв'язку, протиерозійні споруди, виробничі будівлі та житлові будинки експлуатаційної служби, дороги і лісозахисні насадження.

В умовах періодичних дефіцитів вологи в кореневмісному шарі в складі осушувальних систем повинні передбачатися споруди і пристрої, які забезпечують штучне зволоження грунтів в посушливі періоди. Доцільність зволоження повинна бути обгрунтована водоба-лансовими і техніко-економічними розрахунками.

1.3 При встановленні основних характеристик меліоративних систем слід керуватися прийнятим поділом території України на п'ять основних грунтово-кліматичних зон: Полісся, Лісостеп, Північний Степ, Південний Степ, гірські райони Карпат і Криму.

Склад і параметри елементів меліоративної системи визначаються в кожному конкретному випадку на основі забезпечення її функціонування.

1.4 Меліоративні системи необхідно проектувати в комплексі із заходами щодо сільськогосподарського освоєння меліорованих земель.

Порядок і стадійність розробки проектної документації з будівництва меліоративних систем встановлюється ДБН А.2.2-3.

1.5 На основі техніко-екон омічних порівнянь варіантів повинні обґрунтовуватись:

а) межі і розміри площі, що меліорується, та полів сівозміни;

б) земельний фонд господарств, зміни у складі сільськогосподарських угідь внаслідок здійснення меліоративних заходів;

в) площі трансформованих у ниви сучасних пасовищ або інших угідь;

г) розміри господарств, які освоюють землі, що меліоруються;

д) зміна і упорядкування меж господарств, в тому числі суміжних з територією системи;

е) сільськогосподарське використання земель, що меліоруються;

ж) потрібний водно-сольовий режим грунтів;

й) проектна врожайність сільськогосподарських культур;

к) способи зрошення і осушення;

л) створення нових або розширення діючих експлуатаційних водогосподарських організацій;

м) будівництво виробничих, культурно-побутових будівель і споруд, житлових будинків, інженерних комунікацій, необхідних для служби експлуатації меліоративних систем, а також створення виробничої бази, доріг та інфраструктури в господарствах (фермерських, сільських), які використовують меліоровані землі для комплексних проектів.

1.6 Технічні рішення щодо схем подачі та скидання води, конструкцій основних споруд слід приймати на основі порівняння техніко-економічних показників варіантів. При цьому повинні бути забезпечені:

а) отримання проектної продукції рослинництва;

б) ощадливе використання водних, земельних і паливно-енергетичних ресурсів;

в) використання високопродуктивної сільськогосподарської техніки для обробки земель, що меліоруються;

г) висока продуктивність праці при експлуатації споруд і меліоративної системи в цілому;


ДБН В.2.4-1-99 С. З

д) комплексна автоматизація технологічних процесів, що обгрунтована техніко-економічними розрахунками;

е) дотримання вимог охорони навколишнього природного середовища, санітарно-гігієнічних вимог;

ж) можливість внесення добрив, хімічних меліорантів і гербіцидів із зрошувальною водою.

1.7 При проектуванні меліоративних систем ступінь використання земель, що меліоруються, повинен визначатися коефіцієнтом земельного використання:

,                                                                       (1)

де  Аnt   і   Аbr - зрошувана або осушувана площа, відповідно, нетто і брутто, га.

Площа зрошення нетто визначається проектом залежно від способу та техніки поливу сільськогосподарських культур.

До осушуваної площі нетто належить осушувана площа, зайнята продуктивними насадженнями, посівами і природними луками та пасовищами, а також розміщені всередині осушуваних земель і прилеглі суходільні ділянки площею до 10 га (які мають витягнуту або складну криволінійну форму), обробка і повноцінне використання яких можливе тільки після осушення навколишніх земель.

Зрошувана або осушувана площа брутто включає зрошувані або осушувані площі нетто і площі всіх видів відчужень під споруди меліоративних систем.

Техніко-економічні показники меліоративної системи слід визначати на 1 га меліорованої площі нетто і на одиницю проектної продукції рослинництва.

1.8 Класи споруд меліоративної системи слід визначати за площею зрошення або осушення нетто, яка ними обслуговується, тис. га:

понад  300                       - 1 клас

від       100  до 300 вкл.  - 2 клас

 "          50    "   100  "     - 3 клас

 "         50   і менше       - 4 клас

Основні вимоги щодо проектування споруд різних класів, їх окремих конструкцій і основ, а також розрахункові положення та навантаження необхідно приймати у відповідності зі СНіП 2.06.01, СНіП 2.06.05, СНіП 2.06.06, СНіП 2.06.07, СНіП 2.04 та вимогами цих норм.

Допустимий рівень надійності меліоративних систем, що проектуються та реконструюються, залежно від класу споруд повинен становити не менше 0,85 - 0,90.

1.9 Клас нагірних каналів слід приймати рівним класу споруди, яку потрібно захистити. Розрахункову забезпеченість витрат води необхідно приймати залежно від класу нагірних каналів за основним розрахунковим випадком. Для нагірних каналів 4 класу розрахункову забезпеченість витрат води слід приймати для систем:

а) зрошувальних - 10 %;

б) осушувальних - згідно з 3.72.


ДБН В.2.4-1-99 С. 4

1.10 Величину розрахункових витрат і рівнів води у водних джерелах, водоприймачах, осушувальних каналах необхідно визначати згідно з СНіП 2.01.14 з урахуванням особливостей формування стоку на водозбірній площі.

1.11 Дороги на меліоративних системах слід проектувати згідно з СНіП 2.05.02 і СНіП 2.05.11.

1.12 При розміщені в плані лінійних споруд, що проектуються (каналів, доріг, ліній електропередачі та ін.), необхідно врахувати рельєф, інженерно-геологічні умови, вимоги раціональної організації сільськогосподарського виробництва, існуючі дороги, підземні та наземні інженерні комунікації тощо.

1.13 Для контролю за меліоративним станом земель необхідно передбачати мережу спостережних свердловин і засоби вимірювання витрат води. При площі меліоративної системи понад 20 тис. га додатково слід організовувати лабораторії для контролю за вологістю та засоленістю грунтів, якістю зрошувальних і дренажних вод, які оснащені засобами автоматичної обробки інформації, а також метеорологічні станції та воднобалансові майданчики.

1.14 На зрошувальних системах слід передбачати роздільний облік води, яка подається на територію області, району, господарства, сівозмінної ділянки.

1.15 Для керування процесами водоподачі, водорозподілу і використання води на полях слід передбачати автоматизацію зрошувальних систем. Автоматизація зрошувальних систем повинна забезпечувати найбільший техніко-економічний ефект в процесі експлуатації меліоративних систем, максимальну відповідність між водоподачею і водоспоживанням. Увесь процес від водозабору до поливу необхідно розглядати як єдиний і безперервний.

1.16 Виробничі будівлі та споруди експлуатаційних водогосподарських організацій і житлові будинки для робітників служб експлуатації необхідно розміщувати в упоряджених населених пунктах, які знаходяться в межах або поблизу меліоративних систем.

Виробничі бази експлуатаційних організацій слід розміщувати, головним чином, на загальному майданчику, де основні будівлі створюють єдиний блок з допоміжними спорудами та комунікаціями.

В комплексних проектах потужність виробничої бази для зберігання і переробки сільгосппродукції, а також інфраструктур і доріг повинні визначатися за участю господарств-землекористувачів меліорованих земель.

2 ЗРОШУВАЛЬНІ СИСТЕМИ

2.1 Зрошувальні системи повинні проектуватися в комплексі із заходами щодо сільськогосподарського освоєння зрошуваних земель.

2.2 При складанні проектів зрошувальної мережі для роботи різноманітної поливної техніки необхідно визначати межі та площі сівозмінних ділянок, місце розміщення польових


ДБН В.2.4-1-99 С. 5

станів, доріг, лісосмуг, скотопрогонів, ліній електропередачі та зв'язку, інших споруд в ув'язці з організацією території всього господарства в цілому.

2.3 Заходи щодо сільськогосподарського освоєння зрошуваних земель для комплексних проектів повинні містить:

• вирішення соціальних питань;

• розвиток виробничої бази;

• створення інфраструктури;

• охорону навколишнього середовища.

Розрахунок зрошувальної здатності водного джерела

2.4 Зрошувальну здатність водного джерела Аці, дослід визначати двома способами :

а) при відомій витраті води, яка виділяється для зрошення з водного джерела,

,                                            (2)

б) при відомому об'ємі води, яка виділяється для зрошення з водного джерела,

,                                          (3)

де  Qnt  і Vw  -  відповідно витрата, л/с, і об'єм, м3 , води, яка виділяється на зрошення з водного джерела;

?S  -  коефіцієнт корисної дії зрошувальної мережі;

?а  -  коефіцієнт корисної дії зрошувальної системи;

qmax - розрахункова ордината укомплектованого графіка гідромодуля культур, запланованих для вирощування на зрошуваній площі, л/с? га;

Мnim  - середньовиважена зрошувальна норма для культур, що плануються для вирощування на зрошуваних площах, м3/га,

Мnim = М1 ?1 +...+Мn ?n  /100 ,                                 (4)

де М1 - Mn - зрошувальні норми для вирощування окремих культур сівозміни, м3 /га;

 ?1 -?n   - частки площі, зайняті сільськогосподарськими культурами в сівозміні.

Загальний об'єм води Vw , м3, яка забирається з джерела зрошення, визначається за формулою

Vw = Mnim  ? Ant + Vc +Vs                                         (5)

де Vc  - втрати води із зрошувальної мережі на фільтрацію, м3 ;

Vs - технологічні скидання води із зрошувальної мережі, м3.

2.5 Коефіцієнт корисного використання води на зрошувальній системі Es слід визначати як відношення об'єму води, що корисно використовується на покриття дефіциту вологи у водному балансі сільськогосподарських культур Vus , м3, до різниці об'ємів води, яка забирається з водного джерела Vw, м3, і води, повторно використаної на системі, Vru

Es=Vus/(Vw,-Vru),                                                                 (6)

Vus = dwb ? Ant ,                                                                     (7)


ДБН В.2.4-1-99 С. 6

де dwb  -  дефіцит вологи у водному балансі.

2.6 Витрату води нетто Qnt , м3, необхідно розраховувати як добуток максимальної ординати укомплектованого графіка гідромодуля на зрошувану площу нетто при поверхневому поливі або як суму витрат одночасно працюючих дощувальних пристроїв при поливі 1-3 сівозмін дощуванням. При більшій кількості сівозмін витрати води визначаються проектом. Витрату води Qbr , яка забирається з джерела зрошення, слід визначати шляхом підсумовування Qnt  і втрат води в зрошувальній мережі на фільтрацію.

2.7 Коефіцієнт корисної дії зрошувальної мережі визначається за формулою

Et = Qnt / Qbr .                                                          (8)

2.8 Загальні втрати на полі при дощуванні необхідно приймати: на фільтрацію і поверхневе скидання - не більше 10% дефіциту водоспоживання сільськогосподарських культур, а на випаровування в зоні дощової хмари Е, мм, знаходити за формулою

Е = t(l-? /100)(0,15 V+0,71) ,                                 (9)

де t - максимальна температура повітря при дощуванні, °С;

?  - відносна вологість повітря при дощуванні, %;

V - розрахункова швидкість вітру, приведена до висоти флюгера, яка визначається за формулою

V=0,7Vm ,                                                           (10)

де Vm - середня швидкість вітру за розрахунковий період (декаду, місяць) на висоті флюгера, м/с.

Кліматичні параметри слід приймати середньодобовими за розрахунковий період за даними метеорологічних спостережень.

2.9 Вибір оптимального варіанта водозабезпеченості зрошення слід виконувати за оцінкою економічної ефективності капітальних вкладень порівнюваних варіантів за формулою

    Цi n  ? Кi i ,                                                   (11)

де Цi  - розрахункові витрати і-го варіанта, зведені до одного року, грн;

Еп - коефіцієнт порівняльної економічної ефективності (En = 0,12);

Кi - розмір капітальних вкладень і-го варіанта, грн;

Сi -  розмір щорічних витрат і-го варіанта, грн.

2.10 У разі відсутності багаторічних спостережень розрахункову водозабезпеченість зрошувальних систем слід приймати згідно з таблицею 2.1.


ДБН В.2.4-1-99 С. 7

Таблиця 2.1 - Водозабезпеченість зрошувальних систем

Водні ресурси

Водне джерело

Забезпеченість Р, %

Необмежені

Водосховища багаторічного регулювання

100

Обмежені

 1. Річний стік:

 без регулювання

 зарегульований

 2.Поверхневий місцевий стік (сезонне регу

 лювання)

90-95

75-80

95

Примітка. Експлуатаційний режим зрошення визначають виходячи з кліматнчних умов, а також вимог водозберігаючих режимів зрошення сільськогосподарських культур (додаток Д).

Режим зрошення

2.11 Проектний режим зрошення розроблюють на стадії проектування зрошувальної системи для виконання водогосподарських розрахунків і встановлення витратних характеристик зрошувальної мережі. Розрахункові параметри проектного режиму зрошення визначають з урахуванням способів, що приймаються, техніки і технології поливу для економічно обгрунтованого рівня водозабезпеченості системи і додержання водозберігаючого режиму зрошення (додаток Д).

Експлуатаційний режим розроблюється в процесі експлуатації зрошувальної системи щорічно на наступний вегетаційний період для планування сезонного і оперативного водокористування.

Експлуатаційний режим зрошення в кожному конкретному випадку повинен враховувати зміни грунтово-меліоративних, погодних та організаційно-господарських умов, які неминуче виникають на зрошувальних системах в процесі їх експлуатації.

При механізованих і автоматизованих поливах експлуатаційні режими зрошення використовують для розробки експлуатаційних графіків роботи поливних і дощувальних машин та їх систематичного корегування протягом поливного сезону.

Умови застосування способів зрошення і поливної техніки

2.12 При виборі способу зрошення і поливної техніки необхідно враховувати кліматичні, грунтові, геоморфологічні, гідрологічні, біологічні, господарські, водогосподарські, економічні та інші фактори.

2.13 Зрошувальні системи з поверхневим поливом повинні проектуватися там, де дощування не забезпечує потрібного водного режиму грунтів.

2.14 Полив дощуванням слід застосовувати у кліматичних умовах, де витрати води на випаровування в зоні дощової хмари, як правило, не перевищують 15%, а також при глибині залягання слабо та середньомінералізованих підземних вод не менше ніж 2,5 м, що повинно бути забезпечене відтоком підземних вод або дренажем.


ДБН В.2.4-1-99 С. 8

Системи поверхневого поливу

2.15 Поверхневий полив необхідно передбачати по борознах, смугах, чеках.

2.16 Якщо уклони місцевості не перевищують 0,05, то просапні культури та багаторічні насадження слід поливати по борознах.

2.17 При поливах по борознах, залежно від природних умов, слід застосовувати поздовжню та поперечну схеми поливу.

За поздовжньою схемою поливу напрям борозен збігається з напрямом зрошувача і уклоном місцевості; за поперечною схемою борозни спрямовані поперек основного уклону (вздовж горизонталей місцевості) перпендикулярно зрошувачам.

Умови застосування схем поливу наведені в додатках Е, Ж.

2.18 Довжина борозен, відстань між ними, витрати поливних струмин повинні визначатися з урахуванням уклону поверхні землі, водно-фізичних властивостей грунту та забезпечувати подання заданої поливної норми при мінімальних поверхневому і глибинному скиданнях, рівномірність зволоження вздовж борозни.

2.19 Полив по борознах призначають згідно з формами 1, 2 додатка Ж або за даними спеціальних досліджень.

2.20 Розподіл води по борознах повинен провадитися із застосуванням поливних трубопроводів (пересувних, стаціонарних), каналів, машин.

Пересувні поливні трубопроводи (жорсткі та гнучкі) допускається застосовувати на спланованих площах з уклонами понад 0,003 за поперечною і поздовжньою схемами поливу.

Жорсткі трубопроводи слід застосовувати переважно за поперечною схемою поливу.

Стаціонарні поливні трубопроводи слід застосовувати переважно за поздовжньою схемою поливу садів та виноградників, де уклон поверхні перевищує 0,008.

2.21 Діаметр поливного трубопроводу слід визначати за умови забезпечення подачі розрахункової витрати води у борозни.

Напір по всій довжині трубопроводу повинен становити:

а) для пересувних поливних трубопроводів - не менше як 1,0 м;

б) для стаціонарних закритих поливних трубопроводів із застосуванням патрубків-во-довипусків при поливі:

1) багаторічних насаджень постійною струминою - від 0,5 до 1,5 м;

    те саме                перемінною струминою   -   "   3,0   "  4,0 м;

2) просапних культур        постійною струминою   -   "   1,5   "  2,0 м;

                                          те саме                перемінною струминою   -   "   6,0   "  7,0 м.

2.22 Поливні лотки (канали) з безпосереднім випуском води у борозни повинні застосовуватися на масивах з уклонами до 0,003 і з грунтами слабкого і середнього ступеня водопроникності, на яких можна провадити полив по борознах завдовжки від 300 до 400 м.

Поливні лотки (канали) слід застосовувати, як правило, за поперечною схемою поливу.


ДБН В.2.4-1-99 С. 9

2.23 Полив по смутах слід застосовувати для зрошення сільськогосподарських культур переважно суцільної сівби (зернові, трави) на спланованих полях з уклонами поверхні землі: поперечними - не більше ніж 0,002, поздовжніми (у напрямку поливу) - не більше як 0,015.

2.24 Вузькі смуги завширшки від 1,8 до 7,2 м і завдовжки від 200 до 400 м слід застосовувати при поперечних уклонах місцевості від 0,001 до 0,002.

Смуги завширшки від 25 до 40 м і завдовжки до 600 м слід застосовувати на спланованій поверхні з поздовжніми уклонами, що не перевищують 0,001 - 0,003, у разі відсутності поперечних уклонів.

Подача води у смуги повинна провадитися із застосуванням сифонів, поливних машин і водовипусків.

Полив по смугах рекомендується приймати згідно з даними додатка Ж (форми 3, 4) або за матеріалами спеціальних досліджень.

2.25 Земляні валики, що обмежують смуги, слід влаштовувати:

а)  для вузьких смуг - із закладанням укосів 1:1;

б) для широких смуг - із закладанням укосів 1:4.

Системи дощування

2.26 Дощування, як основний спосіб поливу, є найбільш доцільним для сільськогосподарських культур з кореневою системою, яка проникає на невелику глибину (овочеві). Для культур, коренева система яких розміщується у глибоких шарах грунту, дощування ефективне лише за умови достатніх запасів вологи, які накопичуються за рахунок опадів та вологозарядкових поливів.

2.27 Дощувальні та поливні машини потрібно добирати (в основному, за шириною захвату та довжиною гону) з урахуванням організації території (розміщення доріг, лісосмуг, ліній електропередачі та ін.), а також конфігурації полів, якщо у процесі будівництва зрошувальної системи неможливо змінити їх межі.

2.28 Допустиму інтенсивність дощу ( без стоку і утворення калюж за заданою поливною нормою) для різних типів грунтів слід приймати:

а) для важких грунтів      -   від 0,1 до 0,2 мм/хв ;

б) для середніх грунтів    -    "   0,2  "   0,3 мм/хв ;

в) для легких грунтів       -    "   0,5  "   0,8 мм/хв.

2.29 Для поливу дощуванням слід застосовувати таку дощувальну техніку:

• широкозахватні багатоопорні дощувальні машини з фронтальним переміщенням, що працюють під час руху, з водозабором з відкритої або закритої зрошувальної мережі;

• дощувальні машини кругової дії, що працюють під час руху, з водозабором із закритої зрошувальної мережі або безпосередньо із свердловин;

• дощувальні машини позиційної дії з фронтальним переміщенням і водозабором із закритої зрошувальної мережі;


ДБН В.2.4-1-99 С. 10

• дощувальні машини з фронтальним переміщенням і водозабором з відкритої зрошувальної мережі.

Дощування слід застосовувати для проведення вологозарядкових, передпосівних, вегетаційних, освіжаючих, садильних, протизаморозкових подивів, а також для внесення мінеральних добрив та мікроелементів з поливною водою.

2.30 Системи з дощувальними машинами кругової дії, широкозахватними багато-опорними з фронтальним переміщенням і водозабором з відкритої та закритої зрошувальних мереж, позиційної дії з фронтальним переміщенням і водозабором із закритої зрошувальної мережі слід застосовувати для поливу зернових, зернобобових, технічних, овочевих, баштанних та кормових культур.

Полив дощувальними машинами позиційної дії з водозабором з відкритої або закритої зрошувальних мереж, з фронтальним переміщенням і водозабором з відкритої зрошувальної мережі слід передбачати при зрошенні овочевих, баштанних та кормових культур, сіножатей і культурних пасовищ, а для поливу садів - тільки позиційної дії.

2.31 Дощувальні машини кругової дії, широкозахватні багатоопорні машини з фронтальним переміщенням, машини позиційної дії з водозабором із закритої зрошувальної мережі слід застосовувати для поливу культур, висота надземної частини яких в поливний період не перевищує 2,5 м. Дощувальні машини з фронтальним переміщенням і водозабором з відкритої зрошувальної мережі слід застосовувати для поливу культур заввишки до 1,6 м.

2.32 Дощувальна техніка повинна застосовуватися, головним чином, при груповій роботі на площі, яка обслуговується однією насосною станцією підкачування. Ці площі повинні становити:

а) для машин кругової дії                                   -   від 800 до 1200 га;

б) для машин позиційної дії з фронтальним
переміщенням і водозабором із закритої
зрошувальної мережі                                      -     "  400   "  1000 га.

Дощувальні машини широкозахватні багатоопорні з фронтальним переміщенням, що працюють під час руху, з водозабором з відкритої зрошувальної мережі повинні використовуватися при груповій роботі на площі від 900 до 1600 га.

Дощувальні машини з фронтальним переміщенням, що працюють під час руху, з водозабором з відкритої зрошувальної мережі повинні використовуватися на площі від 300 до 700 га.

Допускається використання дощувальних машин з фронтальним переміщенням і водозабором з відкритої зрошувальної мережі для зрошення окремих дрібноконтурних ділянок, площа яких повинна бути не менше сезонного навантаження на дощувальну машину.

Можливе застосування шлангових дощувачів.

2.33 При дощуванні полив охоронної зони повітряних ліній електропередачі напругою     220 кВ включно допускається водою з питомим опором не менше 700 Ом/см. При цьому крайні краплі струмини, при максимально допустимому для роботи дощувальної техніки вітрі, не повинні потрапляти за вісь траси лінії електропередачі.


ДБН В.2.4 -1- 99 С. 11

При питомому опорі води менше 700 Ом/см відстань від кінця струмини дощувальних апаратів до проекції на поверхню землі крайніх проводів ліній електропередачі повинна становити при напрузі;

до  20 кВ            не менше         10 м 

"   35 кВ                    "                15 м

" 110 кВ                    "                20 м

від 150 до 220 кВ     "                 25 м

 "  330  "   750 кВ     "                30 м.

Перенесення ліній електропередачі слід обґрунтовувати тсхніко-економічними розрахунками.

2.34 Кількість одночасно працюючих дощувальних машин або дощувальних апаратів на сівозмінній ділянці повинна встановлюватися на основі графіка поливу сільськогосподарських культур або багаторічних насаджень для розрахункового року з урахуванням прийнятого сезонного навантаження на застосовану дощувальну техніку та її технічної характеристики.

При визначенні добового і сезонного навантаження дощувальних машин коефіцієнти використання робочого часу доби приймаються за даними додатка И.

Зрошення плодових культур

2.35 При зрошенні плодових культур слід застосовувати поверхневий спосіб поливу (по смугах і борознах), дощування та краплинне зрошення.

2.36 Режим зрошення плодових культур слід визначати за рекомендаціями Українського НДІ садівництва.

В додатку Д (таблиця Д.2) наведено орієнтовні значення поливної норми зрошення садів, якими слід керуватися при розробленні ТЕО інвестицій, проекту або робочого проекту.

Рисові системи

2.37 Рисові зрошувальні системи слід проектувати на землях з малим уклоном (загальний уклон поверхні не перевищує 0,005) на малопроникних грунтах в районах, забезпечених водними ресурсами, із сумою позитивних температур не менше 2500° С.

2.38 Рисові системи слід проектувати відкритого, закритого та змішаного типів.

2.39 Вибір оптимальної конструкції рисової зрошувальної системи повинен здійснюватися на основі техніко-економічних розрахунків з урахуванням рельєфу, конфігурації та грунтово-гідрогеологічних умов.

2.40 Поливна (рисова) карта повинна бути обмежена по периметру каналами нижчої ланки зрошувальної, скидної та дренажної мереж і є частиною поля рисової сівозміни. Площа поля сівозміни, що включає суміжні поливні карти, повинна бути від 50 до 150 га.


ДБН В.2.4 -1- 99 С. 12

2.41 Картові зрошувачі, картові скиди, скиди-зрошувачі зі спорудами, які є нижчою ланкою зрошувальної, скидної та дренажної мережі, як правило, слід проектувати з автоматизованим регулюванням глибини води в чеках.

2.42 Зрошувальна норма рису повинна включати:

• сумарну величину випаровування з поверхні рисового поля і транспірації рослин;

• об'єм зрошувальної води, що витрачається на первинне насичення грунтового шару і утворення шару затоплення;

• об'єм бічної та вертикальної фільтрації;

• об'єм води, що витрачається на створення проточності або на періодичну зміну води в чеках;

• об'єм поверхневих скидів;

• об'єм технічних втрат на витікання води через водовипуски.

2.43 Тривалість періоду первинного затоплення рисових посівів не повинна перевищувати 12-16 діб.

Внимание! Это не полная версия документа. Полная версия доступна для скачивания.


Спонсоры раздела: