ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Будівельна техніка, оснастка, інвентар та інструмент

ТЕХНІЧНЕ ДІАГНОСТУВАННЯ

ГІДРОПРИВОДУ БУДІВЕЛЬНИХ МАШИН

ДБН В.2.8-13-2000

Видання офіційне

Держбуд України

Київ 2000

РОЗРОБЛЕНІ

Науково-дослідним інститутом будівельного виробництва Держбуду України (Вернигора В.О., к.т.н.; Ліхницький B.I.) Київським державним технічним університетом будівництва і архітектури (Назаренко І.І., д.т.н. проф.; Полянський С.К., к.т.н. проф.; Демідас С.В.)

ВНЕСЕНІ

Відділом будіндустрії, промисловості будматеріалів та механізації Держбуду України

ЗАТВЕРДЖЕНІ                     Наказом Держбуду України № 142 від 30 червня 2000 р.

ТА ВВЕДЕНІ В ДІЮ               і набирають чинності з 1 січня 2001 р.

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Будівельна техніка, оснастка, інвентар та інструмент Технічне діагностування гідроприводу будівельних машин

ДБН В.2.8-13-2000 Вводяться вперше

Ці норми встановлюють загальні правила проведення технічного діагностування гідроприводу будівельних машин для одержання вірогідної інформації про дійсний технічний стан гідроприводу в цілому, а також його складальних одиниць та систем.

Вимоги цих норм є обов'язковими для юридичних і фізичних осіб, які експлуатують машини, незалежно від форм власності та відомчої належності.

Перелік нормативних документів, на які є посилання в цих нормах, наведений у додатку А.

У даних нормах використовуються терміни та визначення згідно з додатком Б.

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Діагностування - комплекс операцій, що проводяться у складі заходів системи планово-попереджувального технічного обслуговування та ремонту будівельних машин (системи ППР), які виконуються за плановим порядком, а також за необхідності (з метою пошуку місця та причин відмови).

1.2 Діагностування гідроприводу машин забезпечує:

- визначення фактичного технічного стану гідроприводу в цілому, його складальних одиниць та систем;

- визначення місця та причини ви' икнення несправності при відмові об'єкта;

- збирання вихідних даних для прогнозування залишкового ресурсу чи оцінки ймовірності безвідмовної роботи гідросистеми у міжконтрольний період;

- підвищення ефективності технічної експлуатації будівельних машин.

1.3 Підвищення ефективності технічної експлуатації будівельних машин з гідроприводом робочих органів при застосуванні діагностування досягається за рахунок:

- скорочення витрат часу на визначення технічного стану шляхом виключення робіт з розбирання (демонтажу);

- скорочення простоїв машин через відмову гідравлічного приводу робочих органів;

- зниження витрат на усунення відмов будівельних машин внаслідок своєчасного визначення прихованих дефектів;

- підвищення ефективності використання машин за призначенням внаслідок своєчасної корекції (відновлення) функціональних характеристик машин при виході їх за межі допуску;

- зниження обсягу робіт, що виконуються при технічному обслуговуванні та ремонті, внаслідок установлення відповідності їх складу дійсному технічному стану машини.

1.4 Операції технічного діагностування виконуються з урахуванням безумовного виконання вимог заводів-виготовлювачів до технічного стану машин та правил безпечної експлуатації, встановлених Держнаглядохоронпраці України, Державтоінспекцією України та чинними нормативними документами.

1.5 Після виявлення місця відмови уточнюється його причина.

1.6 До проведення діагностування допускається обслуговуючий персонал, який пройшов спеціальну підготовку з:

- обслуговування та діагностування гідравлічних систем будівельних машин;

- безпечних засобів проведення робіт відповідно до "Типового положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці".

1.7 При підготовці до діагностування гідроприводу будівельних машин необхідно усунути причини, що викликають забруднення навколишнього природного середовища витіканнями палива, масел і технічних рідин.

ДБН В.2.8-13-2000 С.2

1.8 Перед початком діагностування гідросистеми непрацюючої машини необхідно надійно блокувати машину: вимкнути двигун, поставити машину на стоянкове гальмо, блокувати трансмісію та виключити можливість випадкового пуску.

1.9 Тиск рідини в гідросистемі непрацюючої машини може залишатися достатньо чималим. За наявності гідравлічних акумуляторів у гідросистемі необхідно їх розрядити до норм, які передбачені виготовлювачем.

1.10 Усі демонтовані деталі та механізми розташовуються на рівні підлоги, на підставках і надійно закріплюються.

1.11 При проведенні діагностування повинні виконуватися вимоги Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

1.12 Діагностування будівельних машин слід здійснювати при безумовному дотриманні екологічних норм.

1.13 При діагностуванні гідроприводу вміст шкідливих речовин і задимленість у вихлопних газах двигунів внутрішнього згоряння не повинні перевищувати допустимі норми, встановлені ГОСТ 17.2.2.03 і ГОСТ 17.2.2.02 відповідно.

1.14 Вміст шкідливих газів, парів і пилу у повітрі робочої зони не повинен перевищувати допустимі концентрації за ГОСТ 12.1.005.

1.15 Категорично забороняється зливати робочу рідину на землю, в каналізаційну мережу та водоймища. Збирання відпрацьованої робочої рідини і вимоги безпеки при роботі з нею регламентуються ГОСТ 21046.

1.16 Безпека проведення робіт повинна забезпечуватись дотриманням вимог техніки безпеки і виробничої санітарії, регламентованих ГОСТ 12.2.011 і СНіП ІІІ-4.

1.17 Пожежна безпека забезпечується системами запобігання пожежі та пожежного захисту, відповідно до вимог ГОСТ 12.1.004 і "Правил пожежної безпеки в Україні".

1.18 Забезпечення захисту людей від ураження електричним струмом при проведенні діагностування повинне здійснюватись згідно з вимогами ГОСТ 12.1.019.

1.19 Для забезпечення потрібного рівня якості технічної експлуатації машин слід розвивати та впроваджувати систему якості згідно з ДСТУ ISO серії 9000.

1.20 Рекомендована маршрутна технологія діагностування гідроприводу будівельних машин наведена в додатку В.

1.21 Ці ДБН розроблені в доповнення до ДБН В.2.8-3-95 "Технічна експлуатація будівельних машин".

2 ВИДИ ДІАГНОСТУВАННЯ

2.1 Розрізняють діагностування загальне (Д) і поглиблене (ДП).

2.2 Загальне діагностування виконують з метою визначення технічного стану машини чи її складових частин за взагальненими (інтегральними) параметрами без вказівки місця, характеру та причин пошкодження і (або) відмови.

2.3 Діагностування загальне включає:

- щозмінне діагностування (ДЩ);

- періодичне діагностування, яке проводять при відповідному виді періодичного технічного обслуговування і поточному ремонті ТО-1, ТО-2, ТО-3 і П (Д-1, Д-2, Д-3).

2.4 Щозмінне діагностування (ДЩ) провадиться машиністом з метою одержання оперативної інформації щодо існуючих несправностей і (або) відмов до початку та протягом робочої зміни. ДЩ проводять суб'єктивними методами і за допомогою вбудованих засобів контролю.

2.5 Періодичні діагностування Д-1, Д-2, Д-3 впроваджуються з метою уточнения обсягу робіт, що передбачені відповідним видом періодичного технічного обслуговування і ремонту, виконуються у плановому порядку до і, за необхідності, після проведення періодичних

ДБН В.2.8-13-2000 С.З

технічних обслуговувань та поточного ремонту.

2.6 Поглиблене діагностування (ДП) проводять з метою визначення технічного стану складових частин машини, а також пошуку дефекту, несправності і (або) відмови з вказівкою місця, характеру і, за необхідності, причини їх виникання.

2.7 Поглиблене діагностування провадять за результатами загального діагностування, за необхідності, а також у разі виявлення несправностей при експлуатації машини.

3 ПАРАМЕТРИ ДІАГНОСТУВАННЯ

3.1 Параметри, що характеризують технічний стан машин, поділяються на структурні і діагностичні.

3.2 Основною причиною зміни технічного стану гідросистем є зміна структурних параметрів.

3.3 Структурні (прямі) параметри - параметри, що характеризують структуру об'єкта та безпосередньо визначають його технічний стан (зазор у сполученні, геометрія спряжуваних деталей, положення регульованих елементів тощо.

3.4 Безпосереднє вимірювання структурних параметрів без розбирння складальних одиниць обмежене і діагностування, в основному, здійснюється за посередніми (діагностичними) параметрами.

3.5 Діагностичні параметри - параметри технічного стану, які посередньо характеризують структурні параметри.

3.6 Функціональні (посередні) параметри - параметри, які характеризують функціонування гідроприводу та його складальних одиниць (приклади вимірюваних параметрів, наприклад, тривалість циклів чи операцій, швидкість переміщення штоків гідроциліндрів та ін.) і які посередньо відображають його технічний стан.

3.7 Узагальнені (інтегральні) діагностичні параметри - параметри, що характеризують загальний стан машини в цілому чи декілька складових частин її (порушення герметичності - зовнішні витікання робочої рідини, повний ККД гідравлічного приводу, тиск робочої рідини, кількісний та якісний склад забруднень робочої рідини та ін.).

3.8 Часткові діагностичні параметри - параметри, які характеризують стан окремих елементів об'єкта (швидкість нарощування тиску на кривій пульсуючого струму аксіально-поршневого насоса, витікання робочих рідин через ущільнення гідроциліндрів тощо).

3.9 Загальний технічний стан гідроприводу оцінюють за наступними параметрами:

- тривалістю робочих циклів шляхом порівняння їх на машині, що випробовується, з аналогічними циклами однотипної машини, яка прийнята за еталон;

- величиною опускання (або відхилення) робочих органів під дією сили ваги при блокованих приводах за визначений час з урахуванням в'язкісно-температурних властивостей робочих рідин;

- зовнішнім витіканням робочої рідини;

- кількісним та якісним складом забруднень робочоі рідини;

- температурою робочої рідини гідросистеми та темпом її нарощування.

3.10 Параметри герметичності треба вимірювати при навантаженні гідроагрегату номінальним робочим тиском за допомогою насоса гідроприводу будівельної машини чи зовнішнього джерела напору.

3.11 Внутрішні перетікання у складальних одиницях гідроприводу можуть бути посередньо оцінені за такими параметрами, як величини коефіцієнта подачі для гідронасосів, об'ємного ККД для гідромоторів, гідророзподілювачів і гідроциліндрів.

3.12 Збільшення гідравлічних опорів може бути посередньо оцінене за такими параметрами, як величини тиску і витрати робочої рідини.

ДБН В.2.8-13-2000 С.4

3.13 Технічний стан фільтрів (зниження їх пропускної спроможності внаслідок накопичення у фільтроелементах забруднень, а також руйнування фільтроелементів) оцінюють за перепадом тиску на вході і виході.

3.14 Довідкові дані про параметри діагностування гідроприводу і періодичність їх контролювання наведені в додатку Г.

4 МЕТОДИ ДІАГНОСТУВАННЯ ГІДРАВЛІЧНИХ ПРИВОДІВ ТА ЇХ СКЛАДАЛЬНИХ ОДИНИЦЬ

4.1 Методи, що застосовуються для діагностування гідравлічної системи базуються на вимірюванні параметрів робочого потоку рідини (тиску, витраті) вимірювальними приладами (гід-ротестерами) і параметрів руху виконавчого органу. При цьому обов'язковий елемент діагностування - навантаження гідравлічної системи обпресуванням або використання жорстко закріпленої перешкоди.

4.2 Розрізняють суб'єктивні і об'єктивні методи діагностування.

4.3 Суб'єктивні методи діагностування - найпростіші засоби оцінки, технічного стану за допомогою органів чуттів: візуальний, на слух, за запахом, контактний (наприклад, візуально визначають підтікання рідини, на слух - місце і характер стуків та шумів, за допомогою органів відчуття - місце і ступінь нагрівання механізмів).

4.4 Суб'єктивні методи діагностування характеризують якісні відхилення стану того чи іншого механізму від норм, їх застосовують спільно з простішими засобами оцінки (наприклад, стуки прослуховують стетоскопом, якість робочої рідини - за допомогою фільтрувального паперу тощо).

4.5 Об'єктивні методи діагностування засновані на кількісній оцінці параметрів технічного стану машини і її складальних одиниць за допомогою вбудованих і зовнішніх засобів контролю.

4.6 Основні методи об'єктивного діагностування: тимчасовий, силовий, тепловий, статопара-метричний, амплітудно-фазових характеристик, перехідних характеристик, віброакустичний, на основі спектрального аналізу робочих рідин і методи оцінки забрудненості робочих рідин.

4.7 Тимчасовий метод заснований на визначенні тривалості виконання робочого циклу та окремих робочих операцій.

4.8 Силовий метод заснований на визначенні величини зусилля, що розвивається робочим (виконавчим) органом гідросистеми, яка діагностується.

4.9 Теплові методи засновані на визначенні температури поверхні складальних одиниць чи перепаду температур робочої рідини на вході і виході гідромашин.

4.10 Статопараметричний (гідростатичний) метод заснований на визначенні параметрів задро-сельованого потоку робочої рідини, що установився (тиску чи витраті).

4.11 Метод амплітудно-фазових характеристик заснований на вимірюванні хвильових процесів у напірній або зливальній магістралях на робочих режимах при навантаженні гідросистеми з боку виконавчих органів чи дроселювання робочої рідини в зливальній магістралі.

4.12 Метод перехідних характеристик (гідродинамічний метод) заснований на вимірюванні параметрів перехідних процесів при миттєвих змінах тиску в гідросистемі.

4.13 Віброакустичний метод заснований на вимірюванні параметрів вібрації та акустичних шумів.

4.14 Метод спектрального аналізу заснований на визначенні кількісного та якісного складу продуктів спрацювання у робочій рідині.

4.15 Методи аналізу забрудненості робочих рідин засновані на визначенні кількісного та якісного складу забруднень у певному її обсязі.

ДБН В.2.8-13-2000 С.5

4.16 При оцінці технічного стану робочої рідини визначають: густину, кінематичну в'язкість, в'язкісно-температурні властивості, фізичну і хімічну стабільність, гранулометрчний склад механічних забруднень і наявність води.

4.17 Довідкові дані до розділу "Методи діагностування гідравлічних приводів та їх складальних одиниць" наведені в додатку Д.

5 ЗАСОБИ ДІАГНОСТУВАННЯ

5.1 До засобів діагностування відноситься приладне і програмне забезпечення, призначені для виконання діагностування.

5.2 До засобів приладного забезпечення відносяться: прилади, стенди, датчики, навантажувальне обладнання, мікропроцесорні системи керування приводом, системи переключення режимів роботи, системи автоматичної деакселерації, системи автоматичного керування потужністю приводу, автоматизовані системи обробки інформації та ін.

5.3 Приладні засоби повинні періодично проходити метрологічну експертизу і мати відповідний рівень стабільності.

5.4 Засоби приладного забезпечення поділяються на засоби вбудованого і зовнішнього контролю.

5.5 Вбудованими засобами контролю (манометри, термометри, індикатори, датчики та ін.) здійснюється постійний чи дискретний контроль параметрів функціонування агрегатів та систем гідроприводу.

5.6 Засоби зовнішнього контролю можуть бути стаціонарними, переносними і пересувними.

5.7 Як стаціонарний засіб зовніи -хього контролю використовують стенди, що встановлюються в експлуатаційних та ремонтних підприємствах. Стенди застосовуються для діагностування складальних одиниць гідравлічного приводу, демонтованих з машин.

5.8 Переносні засоби зовнішнього контролю використовують для діагностування складальних одиниць гідравлічного приводу без демонтажу їх з машин.

5.9 Пересувні засоби зовнішнього контролю застосовуються при діагностуванні складальних одиниць гідравлічного приводу як з демонтажем їх, так і без демонтажу.

5.10 Зовнішні засоби діагностування залежно від тиску в гідравлічній системі поділяються на два типи: для діагностування гідравлічних систем низького тиску (до 10 МПа) і високого тиску (понад 16 МПа), елементною базою яких є аксіально-поршневі гідромашини.

5.11 До програмного забезпечення відносяться прикладні програми управління контролю і обробки інформації, що надходить. Програмне забезпечення використовують як для контролю параметрів роботи гідросистеми безпосередньо в процесі експлуатації і управління її роботою на основі одержаних даних, так і для обробки інформації від засобів зовнішнього контролю при діагностуванні. Програмне забезпечення розробляється на основі алгоритму діагностування.

6 ОРГАНІЗАЦІЯ ДІАГНОСТУВАННЯ

6.1 Організація діагностування гідроприводу включає такі заходи:

- вибір місця, методів, параметрів і засобів діагностування;

- розробку схеми організації діагностування, технічного обслуговування і ремонту;

- забезпечення технічною документацією процесу діагностування;

- підбір та, за необхідності, навчання персоналу служби діагностування;

- розрахунок потрібної кількості стаціонарних постів і пересувних діагностичних майстерень, їх оснащення необхідними діагностичними засобами;

- визначення економічної діяльності та ефективності застосування засобів технічної діагностики.

6.2 Організаційна форма діагностування будівельних машин залежить від структури парку і методів проведення заходів планово-попереджувального технічного обслуговування і ремонту.

ДБН В.2.8-13-2000 C.6

6.3 Діагностування складних будівельних машин з гідравлічним приводом на місці проведення робіт, як форма обслуговування техніки, доцільно виконувати мобільними спеціалізованими підрозділами в складі майстра (механіка), операторів (слюсарів), що пройшли відповідну підготовку. Підрозділ забезпечується спеціальним автомобілем (технічна допомога), приладами та пристосуваннями, запасом робочих рідин тощо та виконує роботи згідно з графіком технічного обслуговування.

6.4 Залежно від кількості машин і структури парку застосовують такі методи організації діагностування: суміщене і спеціалізоване.

6.5 При суміщеному діагностуванні поряд з діагностуванням проводяться роботи з технічного обслуговування чи поточного ремонту.

6.6 Суміщені дільниці доцільно організувати в управліннях механізації, які мають нечисленний багатомарковий парк будівельних машин, тобто при неповному завантаженні засобів діагностування, його треба проводити сумісно з проведенням операцій технічного обслуговування і ремонту.

6.7 При спеціалізованому діагностуванні проводяться тільки діагностичні операції. Спеціалізоване діагностування більш ефективне в умовах ремонтних заводів і спеціалізованих управлінь механізації.

6.8 При спеціалізованому діагностуванні операції з діагностування доцільно проводити за один-два дня до проведення робіт з технічного обслуговування або ремонту.

6.9 У спеціалізованих управліннях механізації з парком вантажопідйомних машин та в управліннях механізації зі змішаним парком діагностування машин, які щоденно повертаються на базу, здійснюється на експлуатаційній базі.

6.10 У спеціалізованих управліннях механізації з парком машин землерийного типу діагностування Д-1 і Д-2 проводиться спільно з технічним обслуговуванням в умовах будівельного майданчика.

6.11 Діагностування Д-3 проводиться на місці роботи машин з використанням пересувних майстерень чи на стаціонарних постах діагностування в управліннях механізації за декілька днів до проведення поточного ремонту.

6.12 За необхідності виявляння місця і характеру несправності і (або) відмови машина (після проведення Д-1, Д-2 і Д-3, а також після виникнення відмови) підлягає поглибленому діагностуванню.

6.13 За виробленням машиною ресурсу до планового поточного ремонту проводиться поглиблене діагностування.

6.14 За виробленням машиною ресурсу до капітального ремонту виконується поглиблене діагностування.

Якщо параметри технічного стану машини, що визначають її ресурс, знаходяться в допустимих межах, визначається залишковий ресурс і призначається новий термін діагностування. У противному разі машина направляється в ремонт.

6.15 Діагностування після закінчення терміну служби машини проводиться з метою визначення залишкового ресурсу її складових частин і економічної доцільності їх подальшої експлуатації, ремонту або списання.

6.16 Для виконання робіт з діагностування будівельних машин в управліннях механізації, за можливості, організується відповідна служба.

6.17 Основним документом при діагностуванні є контрольно-діагностична карта (додаток Е), в якій фіксуються результати діагностування об'єкта (діагноз), дається висновок про необхідний обсяг і вміст робіт з технічного обслуговування і ремонту.

6.18 У діагностичній карті відзначають номінальні і допустимі величини основних параметрів технічного стану, а також результати вимірювання параметрів при діагностуванні та після регулювання.

ДБН В.2.8-13-2000 С.7

6.19 Результати діагностування можуть бути підставою для уточнення обсягу робіт при проведенні планових заходів технічних обслуговувань і ремонтів, а також визначення доцільності продовження експлуатації машини після закінчення терміну служби.

7 ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІАГНОСТУВАННЯ

7.1 Показниками економічної ефективності діагностування є інтегральний ефект інвестицій, індекс рентабельності інвестицій, норма рентабельності інвестицій, термін окупності інвестицій.

7.2 Оцінка загальної комерційної ефективності використання діагностичного обладнання здійснюється за інтегральним ефектом інвестицій у межах розрахункового періоду за формулою

Еінт=П/Е-Ко ,                                                                       (1)

де Еінт     - інтегральний ефект інвестицій;

П      -  прибуток від використання діагностичних засобів;

Е      -  норма дисконту, що дорівнює прийнятній для інвестора нормі прибутку на капітал;

Kо     - одноразові інвестиційні внески (витрати) на придбання та установку діагностичного обладнання, включаючи вартість монтажу приміщення для діагностування, вартість автомобіля при утворенні пересувних діагностичних установок.

7.3 Індекс рентабельності інвестицій визначається за формулою

Ек = П/ЕКо .                                                                       (2)

Якщо Ек більше 1, доцільне використання діагностичних засобів, у противному разі діагностування в умовах даного підприємства економічно недоцільне.

7.4 Норма рентабельності інвестицій визначається за формулою

Ер = П/Ко .                                                                         (3)

7.5 Термін окупності діагностичного обладнання визначається за формулою

То == Ко/П.                                                                        (4)

7.6 Прибуток від використання діагностичних засобів

П = Сек Сд ,                                                                      (5)

де П      - прибуток від використання діагностичних засобів;

Cек   - зменшення витрат на експлуатацію машин

Сек = Сп + Спр + Ср + Срес + Сзч + Сем ,                                                                                 (6)

де Сп     - за рахунок скорочення простоїв машин через відмови гідроприводу;

Спр    - за рахунок підвищення продуктивності та виконання додаткового обсягу робіт;

Ср      - за рахунок зменшення простою машин у ремонті;

Cрес    - за рахунок збільшення ресурсу елементів гідроприводу;

Сзч    - за рахунок зниження витрат на запасні частини;

Сем   - за рахунок зниження витрат на експлуатаційні матеріали (паливо, робоча рідина, масло);

Сд     - витрати на діагностування гідроприводу машин

Сд = АКо + Сзп + Сен + Срем  + Снв ,                                                                                     (7)

де  А       - розмір амортизаційних відрахувань;

Сзп     - заробітна плата операторів;

Сен  - витрати на енергоносії при виконанні діагностування (електроенергія, паливо, стиснуте повітря та ін.);

Срем  - витрати на обслуговування і ремонт діагностичного обладнання, в тому числі автомобіля пересувних установок;

Снв       - накладні витрати, витрати на утримання приміщень та інші потреби.

ДБН В.2.8-13-2000 C.8 

ДОДАТОК А

(довідковий)

ПЕРЕЛІК

нормативних документів, на які наведені посилання

ГОСТ 12.1.004-91	ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования
ГОСТ 12.1.005-88	ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны
ГОСТ 12.1.019-79	ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты
ГОСТ 12.2.011-75	ССБТ. Машины строительные и дорожные. Общие требования
ГОСТ 17.2.2.02-86	Охрана природы. Атмосфера. Нормы и методы измерения дымности отработавших газов тракторных и комбайновых двигателей
ГОСТ 17.2.2.03-87	Охрана природы. Атмосфера. Нормы и методы измерений содержания окиси углерода и углеводородов в отработавших газах автомобилей с бензиновыми двигателями. Требования безопасности
ГОСТ 17108-86	Техническая диагностика. Гидропривод объемный. Методы измерения параметров
ГОСТ 21046-86	Нефтепродукты отработанные. Общие технические условия
ДСТУ 2389-94	Техническое диагностирование и контроль технического состояния. Термины и определения
ДСТУ ISO серии 9000-95	Системы качества
ДБН В.2.8-3-95	Техническая эксплуатация строительных машин
СНіП ІІІ-4-80*	Техника безопасности в строительстве

ДБН В.2.8-13-2000 С.9

ДОДАТОК Б

(обов'язковий)

Терміни і визначення

Об'єкт технічного діагностування (контролю технічного стану), (об'єкт) - виріб і (або) його складові частини, технічний стан яких підлягає визначенню.

Технічний стан об'єкта (технічний стан) - сукупність властивостей, що змінюються в процесі експлуатації об'єкта, які характеризуються у визначений момент часу значеннями параметрів, установлених технічною та експлуатаційною документацією на даний об'єкт.

Відмова - подія, що міститься у втраті працездатного стану об'єкта, тобто в утраті об'єктом спроможності виконувати необхідну функцію.

Технічне діагностування (діагностування) - визначення технічного стану об'єкта з визначеною (заданою) точністю і вірогідністю.

Примітка. Визначення "Технічне діагностування" застосовують, коли основним завданням є пошук місця, характеру та визначення причин відмови (несправності), а також прогнозування технічного стану.

Робоче (функціональне) діагностування -діагностування, при якому на об'єкт подаються робочі впливи.

Тестове діагностування - діагностування, при якому на об'єкт подаються спеціальні (тестові) впливи з боку засобів діагностування.

Тест діагностування - спеціальні впливи, за допомогою яких відрізняється справний і працездатний стан від несправного і непрацездатного.

Тест перевірки - тест діагносту о.ння, що виконується з метою перевірки відповідності параметрів допустимим значенням.

Контроль технічного стану - перевірка відповідності значення параметрів об'єкта вимогам технічної документації і визначення на цій основі одного з заданих видів технічного стану в даний момент часу.

Примітка. Визначення "Контроль технічного стану" застосовують, коли основним завданням є визначення виду технічного стану: справне - несправне, працездатне - непрацездатне.

Технічний діагноз (діагноз) - висновок про технічний стан об'єкта з вказівкою, за необхідності, місця, виду та причини дефекту і (або) відмови. Діагноз є результатом діагностування.

Засоби діагностування - апаратура та програми, з допомогою яких здійснюється діагностування.

Система діагностування - сукупність засобів, об'єкта та виконавців для проведення діагностування за правилами, встановленими у технічній документації.

Алгоритм діагностування - сукупність приписів, шо однозначно визначають вміст і послідовність дій при проведенні діагностування.

Операція діагностування - частина процесу діагностування, виконання якої дозволяє визначити один чи декілька діагностичних параметрів об'єкта.

Метод діагностування - сукупність технологічних та організаційних правил виконання операцій діагностування.

Технологія діагностування - сукупність операцій діагностування, що виконуються планомірно і послідовно у відповідності з технологічною документацією для одержання кінцевого діагнозу.

Параметри технічного стану - параметри, що характеризують технічний стан машин та мають кількісну оцінку.

Пошук дефекту (відмови) -діагностування з метою визначення місця і, за необхідності, причини та виду дефекту чи відмови об'єкта.

Глибина пошуку дефекту (відмови) - рівень структури об'єкта (машина, складальна одиниця, деталь), на якому визначається місце дефекту чи відмови.

Структура об'єкта - умовна схема його будови, що створюється послідовним розчленуванням об'єкта на складові частини, складальні одиниці та сполуки (елементи структури).

Діагностична модель - опис процесу діагностування, що відбиває зв'язок структурних та діагностичних параметрів, які характеризують об'єкт у цілому і його складові частини.

ДБН В.2.8-13-2000 С.10

ДОДАТОК В

Технологія діагностування гідроприводу будівельних машин

Операція	Зміст операції	Параметр діагностування	Засіб одержання	Трудоєм- кість, люд-год
1 Попередній контроль	1.1 Опитування машиніста	Наявність симптомів відмови	Інформація машиніста за картою опитування	0,1
	1.2 Зовнішній огляд	Комплектність складових частин машини та їх кріплення	Візуальний контроль	0,1
		Зовнішнє витікання палива, масла, робочої та охолоджувальної рідин і їх сліди	Те саме
	1.3 Перевірка рівнів масел і	Рівень робочої рідини в баці гідросистеми	Оглядові вікна	0,1
	рідин	Рівень масла в картері двигуна	Щуп
		Рівень охолоджувальної рідини у радіаторі	Те саме
		Рівень масла в картерах трансмісії	Те саме
	1.4 Оцінка загального	Час запуску	Секундомір	0,3
	технічного стану рушійної	Шумність роботи	На слух
	установки (основний двигун і	Димність вихлопних газів	Візуально
	двигун пускового пристрою)	Час прогрівання до номінальної температури	Секундомір
		Наявність сторонніх стуків і шумів	На слух
		Усталена температура охолоджувальної рідини	Термометр пульта керування
		Тиск у системі змащування	Манометр пульта керування
	1.5 Оцінка загального	Температура робочої рідини	Термометр пульта керування	0,1
	технічного стану гідросистеми	Плавність включення і переміщення робочих органів	Суб'єктивний контроль
		Тривалість робочого циклу	Секундомір
2 Планове діагностування при ТО-1	2.1 Перевірка тиску в напірних лініях гідросистеми	Тиск (регулювання запобіжних клапанів насоса)	Манометр	0,2
3 Планове діагностування	3.1 Експрес-аналіз забрудненості робочої рідини	Масовий вміст забруднювача	Експрес-аналізатор	0,2
при ТО-2	3.2 Оцінка технічного стану системи гідроприводу	Сумарні витікання в контурах приводів: стріли рукояті ковша механізму повороту	Манометр	0,4

ДБН В.2.8-13-2000 С.11

Продовження додатка В

Операція	Зміст операції	Параметр діагностування	Засіб одержання	Трудоєм-кість, люд-год
4 Планове діагностування	4.1 Перевірка роботи здвоєного гідронасоса	Об'ємний ККД	Пристрій для вимірювання витрат	0,3
при ТО-3		Параметри віброударної характеристики	Спеціальне устаткування
	4.2 Оцінка роботи гідророзподілювача	Витікання робочої рідини	Пристрій для вимірювання витрати рідини	0,3
	4.3 Перевірка роботи гідромотора	Об'ємний ККД	Те саме	0,3
	4.4 Оцінка роботи гідроциліндра	Швидкість переміщення штоків	Навантажувальний пристрій, датчик лінійного переміщення	0,2
	4.5 Оцінка технічного стану робочої рідини	Кількісний і якісний склад забруднень	Лабораторія для аналізу робочої рідини	0,3
		Наявність води
		В'язкість
		Кислотне число

Внимание! Это не полная версия документа. Полная версия доступна для скачивания.