Інструкція з організації роботи бактеріологічних лабораторій в системі інфекційного контролю в акушерських стаціонарах

         МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

                                     ЗАТВЕРДЖЕНО
                                     Наказ охорони здоров'я
                                     України
                                     10.05.2007  N 234
                                     ( z0694-07 )

                                     Зареєстровано в Міністерстві
                                     юстиції України
                                     21 червня 2007 р.
                                     за N 696/13963

                           ІНСТРУКЦІЯ
             з організації роботи бактеріологічних
          лабораторій в системі інфекційного контролю
                   в акушерських стаціонарах

                     1. Загальні положення

    1.1. Ця  Інструкція  є обов'язковою для всіх закладів охорони
здоров'я незалежно від їх форми власності та підпорядкування.

    1.2. Лабораторія,  що проводить мікробіологічні  дослідження,
повинна  відповідати  вимогам  Державних  будівельних норм України
"Будинки і споруди.  Заклади охорони здоров'я.  ДБН 9.9.5-080-02",
затверджених наказом   Держбуду   України   від   04.01.2001  N  2
( v0002241-01 ),  мати дозвіл,  який видано органом,  закладом або
установою державної санітарно-епідеміологічної служби України,  на
виконання робіт,  оформлений згідно з вимогами ДСП 9.9.5-064-2000,
та бути акредитованою в системі МОЗ у встановленому порядку.

    1.3. Лабораторія   забезпечується   необхідним   обладнанням,
засобами вимірювальної техніки, лабораторним склом, діагностичними
препаратами,   виробами   медичного   призначення,   тест-штамами,
деззасобами, засобами зв'язку, комп'ютерною технікою з відповідним
програмним   забезпеченням,  доступом  до  локальної  комп'ютерної
мережі закладів охорони здоров'я (далі - ЗОЗ).

    1.4. Діагностичні  препарати,  поживні   середовища,   вироби
медичного   призначення,   що   використовуються   при  проведенні
досліджень, повинні бути зареєстровані, дозволені для використання
в  Україні, мати документи, що засвідчують їх якість і зберігатися
згідно з вимогами нормативних документів.

    1.5. Для уніфікації досліджень,  порівнянності результатів  в
процесі   роботи   використовують   транспортні  системи,  поживні
середовища,  системи для ідентифікації  мікроорганізмів  переважно
промислового виготовлення.

    1.6. Дезінфекційні   засоби   повинні  бути  зареєстровані  в
Україні,  використовуватись відповідно  до  режимів,  установлених
регламентами,  затвердженими головним державним санітарним лікарем
України в установленому порядку.

    1.7. Лабораторія  розробляє  і  постійно  підтримує   систему
забезпечення  якості  лабораторних  досліджень,  систематично бере
участь у раундах зовнішнього контролю якості досліджень.

    1.8. Обсяги  та  номенклатура   мікробіологічних   досліджень
повинні відповідати мікроекологічним умовам конкретного стаціонару
(стаціонарів).

    1.8.1. Ключовою  функцією  лабораторії в системі інфекційного
контролю    є    раннє    виявлення    проблем,    пов'язаних    з
внутрішньолікарняними    інфекціями    в    кожному    конкретному
акушерському стаціонарі (відділенні).

    1.9. Ефективність  інфекційного  контролю   щодо   визначення
етіології внутрішньолікарняних інфекцій (далі - ВЛІ) безпосередньо
залежить від методів, що використовує лабораторія.

    Для отримання    даних    про    частоту   виділення   певних
мікроорганізмів,  етіологічну структуру певних  нозологічних  форм
інфекційних  захворювань,  які  можна  порівняти,  усі лабораторні
процедури:   посів,   виділення,   ідентифікація,   типування   та
визначення чутливості до антибактеріальних препаратів (далі - АБП)
мікроорганізмів проводяться за уніфікованими  методами  відповідно
до чинних нормативно-методичних документів.

    1.10. Спеціалісти  лабораторії повинні враховувати важливість
результатів навіть ранніх етапів дослідження  для  спеціалістів  з
інфекційного контролю та лікарів. Наприклад, результати фарбування
за Грамом важливі для клінічних спеціалістів для  раннього  вибору
антибіотика,  а  також  спеціалістів  з  інфекційного контролю для
своєчасного призначення ізоляційно-обмежувальних  заходів  у  разі
виявлення грам-негативних диплококів у лікворі.

    Найбільш часто застосовуються такі методи фенотипування:

    - морфологія колоній;

    - морфологічні та тинкторіальні властивості  за  результатами
мікроскопії препарата, забарвленого за Грамом або іншими методами;

    - здатність росту на певних середовищах;

    - біохімічне типування;

    - серологічне типування;

    - визначення спектру чутливості до антибактеріальних засобів;

    - фаготипування.

    У деяких         випадках        доцільне        застосування
молекулярно-генетичних методів  типування,  які  дозволяють  більш
точно   ідентифікувати  епідеміологічні  зв'язки.  За  відсутності
необхідного   обладнання   для   молекулярно-генетичних    методів
дослідження   такі  культури  направляються  у  заклади  державної
санепідемслужби вищого рівня.

    1.10.1. Важливою складовою  роботи   лабораторії   в  системі
інфекційного контролю є визначення чутливості  мікроорганізмів  до
антибіотиків      та      моніторинг      загальних      тенденцій
антибіотикорезистентності в стаціонарі,  що дозволяє  відстежувати
формування госпітальних штамів.

    1.11. Номенклатура   та   обсяги   санітарно-бактеріологічних
досліджень внутрішнього середовища стаціонару визначаються спільно
з госпітальним епідеміологом і включають найбільш критичні об'єкти
епідемічного ризику.

    1.12. Результати  лабораторних   досліджень   (попередні   та
заключні)  видаються  у  встановлені  терміни на офіційних бланках
лабораторії, яка досліджувала матеріал. Терміни видачі результатів
лабораторних досліджень обумовлені методиками їх проведення.

    1.13. Отримані   результати   в   процесі   мікробіологічного
дослідження чутливості  мікроорганізмів  до  антибіотиків  щоденно
вносяться   в   базу   даних   відповідної  комп'ютерної  програми
(наприклад WHONET).  Інформація,  що має значення для інфекційного
контролю,  своєчасно  доводиться  до  відома  зацікавлених  осіб у
встановленому порядку.  Дистрибутив програми WHONET знаходиться на
сайті   Всесвітньої   організації  охорони  здоров'я  за  адресою:
http://www.who.int/tmc/WHONET/WHONET.html.

    Мікробіологічна база  даних  використовується  для визначення
фонової частоти госпітальних інфекцій, а також оцінки ефективності
профілактичних  та  протиепідемічних  заходів,  що  проводяться  в
акушерському стаціонарі.

    1.14. Усі штами мікроорганізмів,  що  виділені  при  групових
захворюваннях,  спалахах,  летальних випадках,  резистентні до дії
АБП, а також такі, що вперше виділені на даній території або рідко
зустрічаються, протягом 1 місяця з моменту виділення направляються
для підтвердження до санітарно-епідеміологічної  станції  (далі  -
СЕС)   вищого   рівня  управління,  які  відразу  після  отримання
результатів        направляють       їх       до       Центральної
санітарно-епідеміологічної  станції  Міністерства охорони здоров'я
України (далі - Центральна СЕС МОЗ)для підтвердження та подальшого
вивчення.

    При неможливості остаточної ідентифікації культур  на  місцях
їх також негайно направляють до СЕС вищого рівня управління, а ті,
в свою чергу,  у визначеному порядку  в  Центральну  СЕС  МОЗ  для
ідентифікації.

    1.15. Персонал  лабораторії  бере  участь у розробці переліку
показів       до       проведення       мікробіологічних        та
санітарно-мікробіологічних   досліджень   з   чітким   визначенням
конкретних  потреб   у   цих   дослідженнях   кожного   стаціонару
(відділення)  з урахуванням клінічних та епідеміологічних завдань.
На підставі цих потреб складаються орієнтовний річний  та  місячні
плани  досліджень.  Кількісні  показники  обсягів мікробіологічних
досліджень  є  основою  для  визначення  потреби   лабораторії   у
витратних матеріалах.

    1.16. Лабораторія   розробляє   і  доводить  до  відома  всіх
користувачів інструкції (алгоритми),  які включають інформацію про
режим (розпорядок) роботи лабораторії, порядок роботи у вихідні та
святкові дні,  порядок дій  медичного  персоналу  в  разі  потреби
проведення   термінових  (невідкладних)  лабораторних  досліджень,
терміни виконання досліджень і порядок надання попередніх (якщо це
передбачено   методикою   дослідження)  та  заключних  результатів
досліджень,  правила забору, зберігання та транспортування зразків
біологічного матеріалу та проб з об'єктів довкілля стаціонару.

    1.17. Фахівці  лабораторії  систематично  проводять  навчання
медичного персоналу  стаціонару  правилам  забору,  зберігання  та
транспортування  матеріалу  в  лабораторію  і здійснюють постійний
контроль за їх виконанням,  правильності інтерпретації результатів
мікробіологічних досліджень.

         2. Загальні правила забору та транспортування
           матеріалу для проведення мікробіологічного
                          дослідження

    2.1. Забір  і  роботу  з  клінічним  матеріалом  виконують  у
відповідному   спецодязі   (халат   і  рукавички).  При  небезпеці
виникнення  аерозолів  застосовуються  додаткові  захисні   засоби
(захисні окуляри і маски).

    2.2. Забір  матеріалу здійснюють до початку антибактеріальної
терапії (далі - АБТ) або через певний проміжок часу після введення
препарату,  необхідний  для  його виведення з організму (практично
через  8-10  годин  після  введення  більшість  антибіотиків   вже
виводиться  з  організму),  тобто  матеріал  для  дослідження може
забиратись перед повторним введенням антибіотика.

    Кількість матеріалу  повинна  бути  достатньою для проведення
дослідження.

    2.3. Забір  матеріалу  здійснюють  безпосередньо  з  осередку
інфекції   або   досліджують   відповідні   клінічні   зразки,  що
характеризують  процес   в   органах   та   тканинах   (наприклад,
бронхіальний   секрет   при   пневмоніях,   сеча   при   інфекціях
сечовивідних шляхів тощо).

    2.4. Забір матеріалу здійснюють під час найбільшого вмісту  в
ньому збудників захворювання.

    2.5.  Щоб  уникнути забруднення проби сторонньою мікрофлорою,
ретельно  дотримуються  правил  асептики  та   алгоритмів   забору
біологічного матеріалу.

    2.6. Матеріал   для   виділення   аеробів   і  факультативних
анаеробів відбирають  із  застосуванням  спеціальних  транспортних
систем  або  стерильними  ватними тампонами,  шприцом у стерильний
посуд.

    Матеріал для   виділення  облігатних  анаеробів  одержують  з
патологічного осередку шляхом пункції шприцом, з якого заздалегідь
видаляють повітря.

    Контейнери з  пробами  (пробірки,  флакони   тощо)   маркують
відповідно до супровідної документації.

    2.7. При   направленні  матеріалу  на  дослідження  необхідно
виключити ймовірність мікробної контамінації  зовнішньої  поверхні
транспортного  контейнера  і  супроводжувальний зразок документів.
Контейнери для  транспортування  матеріалу  повинні  забезпечувати
герметичність,   стерильність,   цілісність   зразків,   а   також
унеможливлювати утворення аерозолю під час його відкривання.

    2.8. Терміни  доставки  клінічного  матеріалу  в  лабораторію
повинні  бути  скорочені до мінімуму.  Відібраний матеріал повинен
бути доставлений до лабораторії не пізніше 2 годин  після  забору,
упакований  і  оформлений  згідно  з вимогами Державних санітарних
правил  "Правил  влаштування  і  безпеки  роботи  в   лабораторіях
(відділах, відділеннях)         мікробіологічного         профілю.
ДСП 9.9.5.-080-2002", затверджених постановою головного державного
санітарного  лікаря  України  від  28.01.2002 N 1 ( v0001588-02 ).
Направлення  оформлені  відповідно  до  форм  медичної   облікової
документації    N    204/о    "Направлення    на   мікробіологічне
(бактеріологічне,   вірусологічне,  паразитологічне)  дослідження"
та N 205/о "Направлення на санітарно-мікробіологічне дослідження і
результати санітарно-мікробіологічного дослідження",  затверджених
наказом МОЗ від 04.01.2001 N 1 ( v0001282-01 ).

    За неможливості швидкого транспортування зразків зберігати їх
слід при температурі (6 +- 2) град.С не більше 2-3 годин.

    При використанні     транспортних     систем     промислового
виготовлення     терміни    та    умови    зберігання    матеріалу
використовуються відповідно до інструкції виробника (як правило до
24 годин).

    Винятки:

    - кров,  засіяну у відповідні поживні середовища,  зберігають
при температурі 25 град.С або 35-37 град.С;

    - клінічний   матеріал,   підозрілий  на  вміст  чутливих  до
коливань температури     мікроорганізмів,      зберігають      при
оптимальній для     збудника     температурі    (наприклад,    для
Neisseria spp. - 37 +- 1 град.С).

    Правила забору матеріалу з різних біотопів наведені в табл.1.

                                                       Таблиця 1

                            ПРАВИЛА
                  забору і доставки матеріалу
               для мікробіологічного дослідження

------------------------------------------------------------------

| N  | Матеріал | Показання до |Забір матеріалу для дослідження  |

|з/п |          |  проведення  |                                 |

|    |          | дослідження  |                                 |

|----+----------+--------------+---------------------------------|

| 1  |    2     |      3       |                4                |

|----+----------+--------------+---------------------------------|

|1   |Кров      |Клінічна      |Забір проводять до початку АБТ   |

|    |          |картина       |або через 8-10 годин після       |

|    |          |сепсису;      |введення лікарського препарату,  |

|    |          |гарячкові     |необхідного для його виведення з |

|    |          |стани неясної |організму.                       |

|    |          |етіології;    |Забір проводять на початку ознобу|

|    |          |підозра на    |при підйомі температури за       |

|    |          |інфекційні    |допомогою безпечних вакуумних    |

|    |          |захворювання  |пристроїв, які дають змогу забору|

|    |          |              |крові безпосередньо в закупорені |

|    |          |              |пробірки/пляшки для              |

|    |          |              |транспортування та/або           |

|    |          |              |культивування.                   |

|    |          |              |Голку після використання         |

|    |          |              |необхідно негайно нейтралізувати.|

|    |          |              |За відсутності вакуумних         |

|    |          |              |пристроїв забір проводять        |

|    |          |              |стерильним одноразовим шприцом   |

|    |          |              |або системою для забору крові    |

|    |          |              |одноразового використання з      |

|    |          |              |дотриманням усіх правил асептики |

|    |          |              |і засівають тут же на поживні    |

|    |          |              |середовища (подвійне і           |

|    |          |              |тіогліколеве) у співвідношенні   |

|    |          |              |1:10 (кров у дорослих у кількості|

|    |          |              |10-15 куб.см, у дітей -          |

|    |          |              |2-3 куб.см). Забір і посів       |

|    |          |              |здійснюють 2 особи: одна обробляє|

|    |          |              |шкіру хворого на місці           |

|    |          |              |венепункції (70% спирт, потім    |

|    |          |              |1-2% настоянка йоду протягом     |

|    |          |              |30 секунд, спіралеподібними      |

|    |          |              |рухами в напрямку від центру     |

|    |          |              |венепункції до периферії),       |

|    |          |              |здійснює пункцію вени та забір   |

|    |          |              |крові, друга - над полум'ям      |

|    |          |              |спиртівки відкриває пробки       |

|    |          |              |флаконів, підставляє флакони з   |

|    |          |              |середовищем під струмінь крові з |

|    |          |              |шприца або системи, фламбує шийки|

|    |          |              |і пробки флаконів, закриває їх.  |

|    |          |              |Шкіру над пунктованою веною      |

|    |          |              |обробляють 70% спиртом для       |

|    |          |              |видалення залишку йоду. Посіви   |

|    |          |              |транспортують в термоконтейнерах |

|    |          |              |окремо від іншого клінічного     |

|    |          |              |матеріалу в бактеріологічну      |

|    |          |              |лабораторію, де проводять        |

|    |          |              |подальше дослідження             |

|    |          |              |За неможливості негайного        |

|    |          |              |транспортування в бактеріологічну|

|    |          |              |лабораторію (в нічний час) посіви|

|    |          |              |крові залишають при температурі  |

|    |          |              |35-37 град.С або при кімнатній   |

|    |          |              |температурі до ранку. Вранці     |

|    |          |              |доставляють в лабораторію.       |

|    |          |              |Не слід брати кров з судинних    |

|    |          |              |катетерів, крім випадків, коли є |

|    |          |              |підозра на катетерасоційовану    |

|    |          |              |інфекцію (далі - КАІ).           |

|    |          |              |При підозрі на КАІ досліджують   |

|    |          |              |судинний катетер.                |

|    |          |              |В асептичних умовах відрізають   |

|    |          |              |його дистальний (внут-           |

|    |          |              |рішньосудинний) кінець близько   |

|    |          |              |5 см, поміщують у стерильну      |

|    |          |              |пробірку і негайно доставляють в |

|    |          |              |лабораторію. Висихання зразка не |

|    |          |              |допускається!                    |

|----+----------+--------------+---------------------------------|

|2   |Ліквор    |Підозра на    |Забір матеріалу здійснює лікар до|

|    |          |менінгіт,     |початку антибактеріальної        |

|    |          |коматозні     |терапії. Місце пункції обробляють|

|    |          |стани,        |антисептиком (зазвичай таким, що |

|    |          |неврологічні  |містить йод) та 70% спиртом. Із  |

|    |          |симптоми      |спинномозкового каналу лікар за  |

|    |          |неясного      |допомогою люмбальної пункції,    |

|    |          |генезу        |дотримуючись правил асептики,    |

|    |          |              |забирає ліквор у 3 стерильні     |

|    |          |              |пробірки, що герметично          |

|    |          |              |закриваються (по 1 куб.см        |

|    |          |              |мінімум, за можливості - по      |

|    |          |              |3-4 куб.см): пробірка N 1 - для  |

|    |          |              |біохімічних досліджень           |

|    |          |              |(визначення білка та глюкози);   |

|    |          |              |пробірка N 2 - для               |

|    |          |              |бактеріологічних досліджень,     |

|    |          |              |пробірка N 3 - для цитологічних  |

|    |          |              |досліджень (підрахунок клітин).  |

|    |          |              |Доставка в максимально короткі   |

|    |          |              |терміни при температурі 37 град.С|

|    |          |              |(в термоконтейнері).             |

|    |          |              |За умови неможливості негайно    |

|    |          |              |доставити ліквор в лабораторію,  |

|    |          |              |як виключення, його засівають на |

|    |          |              |чашки з шоколадним і кров'яним   |

|    |          |              |агарами та декілька крапель      |

|    |          |              |вносять в середовище для контролю|

|    |          |              |стерильності (тіогліколеве).     |

|    |          |              |Поміщають посіви в термостат з   |

|    |          |              |температурою 37 +- 1 град.С і    |

|    |          |              |намагаються якнайшвидше          |

|    |          |              |відправити до лабораторії, але не|

|    |          |              |пізніше 2 годин після забору     |

|    |          |              |матеріалу. При підозрі на        |

|    |          |              |туберкульозну або грибкову       |

|    |          |              |етіологію менінгіту відбирають не|

|    |          |              |менше 10 куб.см ліквору. У всіх  |

|    |          |              |випадках підозри на менінгіт для |

|    |          |              |мікробіологічного дослідження    |

|    |          |              |також забирають матеріал з       |

|    |          |              |передбачуваного джерела інфекції |

|----+----------+--------------+---------------------------------|

|3   |Виділення |Запальні      |Досліджують ранішню порцію       |

|    |дихальних |захворювання  |мокроти. Перед збором мокроти    |

|    |шляхів,   |дихальних     |хворий повинен почистити зуби,   |

|    |вміст     |шляхів:       |прополоскати рот кип'яченою водою|

|    |трахеї,   |пневмонії,    |або слабким розчином антисептика.|

|    |внутрішня |бронхіти,     |Мокроту збирають в стерильний    |

|    |поверхня  |плеврити,     |посуд з широким отвором (найбільш|

|    |інтуба-   |бронхоекта-   |інформативне дослідження мокроти,|

|    |ційної    |тична         |отриманої при бронхоскопії).     |

|    |трубки    |хвороба,      |Зберігають мокроту до дослідження|

|    |          |абсцес        |в холодильнику при температурі   |

|    |          |легенів       |4 град.С не більше 2-3 годин. При|

|    |          |та ін.        |більш тривалому зберіганні гинуть|

|    |          |              |малостійкі види мікроорганізмів  |

|    |          |              |(стрептококи), розвиваються      |

|    |          |              |процеси бродіння і загнивання,   |

|    |          |              |спотворюючи результати           |

|    |          |              |дослідження. Мазки з внутрішньої |

|    |          |              |поверхні інкубаційної трубки     |

|    |          |              |беруть тампонами з використанням |

|    |          |              |відповідних транспортних систем  |

|----+----------+--------------+---------------------------------|

|4   |Виділення |Захворювання  |Виділення з носа беруть          |

|    |верхніх   |носа і        |стерильним ватним тампоном, який |

|    |дихальних |ротоглотки,   |вводять в глибину порожнини носа.|

|    |шляхів    |визначення    |Матеріал з носоглотки беруть     |

|    |          |бактеріо-     |стерильним задньоглотковим       |

|    |          |носійства     |тампоном, із зіву - зволоженим   |

|    |          |              |ватним тампоном. Тампони         |

|    |          |              |поміщають в стерильні пробірки.  |

|    |          |              |Допускається зберігання тампонів |

|    |          |              |з матеріалом в холодильнику не   |

|    |          |              |більше 2-3 годин                 |

|----+----------+--------------+---------------------------------|

|5   |Виділення |Ознаки        |Матеріал забирають стерильним    |

|    |ран і     |гнійно-       |ватним тампоном з глибини рани до|

|    |випотів,  |септичної     |обробки її антисептиками. За     |

|    |пупочна   |інфекції      |наявності дренажу виділення      |

|    |рана,     |              |беруть стерильним шприцом і      |

|    |пупочний  |              |переносять, з дотриманням правил |

|    |катетер   |              |асептики, в стерильну пробірку   |

|    |          |              |або анаеробний флакон. Шматочки  |

|    |          |              |тканин, що видаляють при обробці |

|    |          |              |рани, відправляють в лабораторію |

|    |          |              |у стерильних чашках Петрі. У     |

|    |          |              |випадках підозри на ексудат, при |

|    |          |              |дотриманні правил асептики,      |

|    |          |              |пунктують голкою порожнину,      |

|    |          |              |відсмоктують вміст за допомогою  |

|    |          |              |шприца і переносять, з           |

|    |          |              |дотриманням правил асептики, у   |

|    |          |              |флакон з середовищем для         |

|    |          |              |культивування анаеробів.         |

|    |          |              |Матеріал з пуповини забирають з  |

|    |          |              |дотриманням правил асептики двома|

|    |          |              |стерильними тампонами            |

|    |          |              |обертальними рухами від центру до|

|    |          |              |периферії. Один з них            |

|    |          |              |використовують для мікроскопії,  |

|    |          |              |інший - для посіву. Шкіру навколо|

|    |          |              |пуповини попередньо обробляють   |

|    |          |              |спиртом або іншим антисептиком,  |

|    |          |              |гній видаляють стерильною        |

|    |          |              |серветкою                        |

|----+----------+--------------+---------------------------------|

|6   |Виділення |Запальні      |Стерильним ватним (тонким)       |

|    |з очей    |захворювання  |тампоном, бактеріологічною петлею|

|    |          |кон'юнктиви   |або стерильною очною паличкою (не|

|    |          |ока, слизової |раніше ніж через 5-6 годин після |

|    |          |оболонки      |приймання медикаментів та        |

|    |          |повік,        |процедур) забирають гнійні       |

|    |          |слізного      |виділення з внутрішньої поверхні |

|    |          |мішка,        |нижнього віка до внутрішнього    |

|    |          |рогівки.      |кута очної щілини. Необхідно     |

|    |          |Підвищена     |стежити, щоб вії при морганні не |

|    |          |сльозотеча у  |торкалися тампона. За відсутності|

|    |          |новонароджених|видимого гною користуються       |

|    |          |              |тампонами, змоченими стерильним  |

|    |          |              |ізотонічним розчином. При заборі |

|    |          |              |матеріалу з країв віка скориночки|

|    |          |              |гною видаляють пінцетом. Матеріал|

|    |          |              |беруть з язви у підстави вій.    |

|    |          |              |Секрет із слізного мішка беруть  |

|    |          |              |стерильним ватним тампоном після |

|    |          |              |обережного масажу. Тампони       |

|    |          |              |поміщають в стерильні пробірки.  |

|    |          |              |Допускається зберігання тампонів |

|    |          |              |з матеріалом в холодильнику не   |

|    |          |              |більше 2-3 год. Матеріал з       |

|    |          |              |рогівки беруть платиновою петлею |

|    |          |              |після місцевого знеболювання.    |

|    |          |              |Мазки для первинної мікроскопії  |

|    |          |              |виконують паралельно із збором   |

|    |          |              |матеріалу для мікробіологічного  |

|    |          |              |дослідження                      |

|----+----------+--------------+---------------------------------|

|7   |Виділення |Запальні      |Виділення із середнього вуха     |

|    |з вуха    |захворювання  |беруть стерильним ватним         |

|    |          |середнього    |тампоном. Найбільш достовірні    |

|    |          |вуха і        |результати одержують при пункції |

|    |          |зовнішнього   |середнього вуха через барабанну  |

|    |          |слухового     |перетинку, яка не прорвалася. При|

|    |          |проходу       |зовнішньому отиті шкіру прилеглих|

|    |          |              |областей попередньо обробляють   |

|    |          |              |спиртом або іншим антисептиком,  |

|    |          |              |щоб при узятті матеріалу не було |

|    |          |              |контамінації тампона сапрофітною |

|    |          |              |мікрофлорою. Тампони поміщають у |

|    |          |              |стерильні пробірки. Допускається |

|    |          |              |зберігання тампонів з матеріалом |

|    |          |              |у холодильнику не більше         |

|    |          |              |2-3 годин                        |

|----+----------+--------------+---------------------------------|

|8   |Виділення |Підозра на    |Вульва, стінки піхви. Виділення  |

|    |з жіночих |інфекційну    |беруть стерильним ватним         |

|    |статевих  |природу       |тампоном. При запаленні          |

|    |органів   |патологічного |бартолінієвих залоз проводять їх |

|    |          |процесу.      |пункцію, при розкритті абсцесу   |

|    |          |Жінки, які не |залози вміст беруть стерильним   |

|    |          |обстежені.    |ватним тампоном.                 |

|    |          |Жінки з       |Піхва. Після введення дзеркала і |

|    |          |рецидивним    |підйомника матеріал для          |

|    |          |кольпітом     |дослідження беруть стерильним    |

|    |          |(забір у      |тампоном із заднього склепіння   |

|    |          |приймальному  |або з патологічно змінених       |

|    |          |відділенні)   |ділянок слизової. Матеріал для   |

|    |          |              |посіву повинен бути взятий до    |

|    |          |              |проведення мануального           |

|    |          |              |обстеження.                      |

|    |          |              |Шийка матки. Вагінальну частину  |

|    |          |              |шийки матки ретельно обробляють  |

|    |          |              |тампоном, змоченим стерильним    |

|    |          |              |фізіологічним розчином або       |

|    |          |              |дистильованою водою. Після цього |

|    |          |              |тонким ватним тампоном, уведеним |

|    |          |              |в цервікальний канал, не         |

|    |          |              |торкаючись стінок піхви, беруть  |

|    |          |              |матеріал. Для посіву може бути   |

|    |          |              |використаний зішкріб слизової,   |

|    |          |              |отриманий при діагностичному     |

|    |          |              |вишкрібанні стінок цервікального |

|    |          |              |каналу.                          |

|    |          |              |Матка. Матеріал береться за      |

|    |          |              |допомогою спеціальних            |

|    |          |              |інструментів типу                |

|    |          |              |шприца-аспіратора, що має на     |

|    |          |              |зонді зовнішнє покриття. Після   |

|    |          |              |проходження зондом цервікального |

|    |          |              |каналу в порожнині матки         |

|    |          |              |розкривають його зовнішню        |

|    |          |              |оболонку і аспірують вміст. Після|

|    |          |              |цього закривають зовнішню        |

|    |          |              |оболонку і виводять зонд із      |

|    |          |              |матки.                           |

|    |          |              |Придатки матки. При запальному   |

|    |          |              |процесі в придатках матки        |

|    |          |              |матеріал з осередку інфекції     |

|    |          |              |(гній, ексудат, шматочки органів)|

|    |          |              |береться або при оперативному    |

|    |          |              |втручанні, або при проведенні    |

|    |          |              |діагностичної пункції            |

|----+----------+--------------+---------------------------------|

|9   |Сеча      |Запальні      |Забір проводять до початку АБТ,  |

|    |          |захворювання  |вранці після ретельного туалету  |

|    |          |сечовивідних  |зовнішніх статевих органів       |

|    |          |шляхів.       |(ретельно вимити руки, помити    |

|    |          |Гострий       |статеві органи, з використанням  |

|    |          |пієлонефрит,  |стерильних марлевих серветок і   |

|    |          |бактеріурія,  |теплої мильної води в напрямку   |

|    |          |піурія        |спереду назад; промити статеві   |

|    |          |              |органи ще раз теплою водою і     |

|    |          |              |витерти стерильною серветкою.    |

|    |          |              |Протягом усієї процедури статеві |

|    |          |              |губи повинні бути розширеними,   |

|    |          |              |пальцями їх не торкатись). У     |

|    |          |              |стерильний посуд збирають середню|

|    |          |              |порцію вільно випущеної сечі в   |

|    |          |              |кількості 3-5 куб.см. Відбір сечі|

|    |          |              |за допомогою катетера бажано     |

|    |          |              |уникати внаслідок ризику         |

|    |          |              |інфікування сечових шляхів.      |

|    |          |              |Катетеризацію проводять у        |

|    |          |              |випадках - якщо хворий нездатний |

|    |          |              |до самостійного виділення сечі   |

|    |          |              |або для розмежування запального  |

|    |          |              |процесу в нирках і сечовому      |

|    |          |              |міхурі. З цією метою сечовий     |

|    |          |              |міхур опорожняють і вводять у    |

|    |          |              |нього 50 куб.см розчину, що      |

|    |          |              |містить 40 мг неоміцину і 20 мг  |

|    |          |              |поліміксину. Через 10 хвилин     |

|    |          |              |беруть проби сечі для            |

|    |          |              |дослідження. При локалізації     |

|    |          |              |процесу в сечовому міхурі сеча   |

|    |          |              |залишається стерильною.          |

|    |          |              |При інфікуванні нирок            |

|    |          |              |відмічається бактеріурія.        |

|    |          |              |Мікробіологічне дослідження сечі |

|    |          |              |проводять якнайшвидше після її   |

|    |          |              |отримання від хворого (від       |

|    |          |              |моменту забору проби сечі до     |

|    |          |              |початку дослідження в лабораторії|

|    |          |              |повинно проходити не більше      |

|    |          |              |30 хвилин), оскільки мікроби, що |

|    |          |              |знаходяться в сечі, швидко       |

|    |          |              |розмножуються при кімнатній      |

|    |          |              |температурі, що може дати        |

|    |          |              |помилкові результати при         |

|    |          |              |визначенні ступеня бактеріурії   |

|----+----------+--------------+---------------------------------|

|10  |Випорож-  |Діагностика   |Для досліджень відбирають        |

|    |нення     |кишкових      |переважно нативний матеріал. Для |

|    |          |інфекцій,     |цього використовують ретельно    |

|    |          |хронічних     |вимиті, без залишків деззасобів  |

|    |          |дисфункцій,   |судна або горшки. На дно їх можна|

|    |          |дисбактеріозу |покласти лист чистого паперу. У  |

|    |          |кишечнику.    |дітей матеріал забирають з       |

|    |          |Контроль при  |пелюшки або памперса. Матеріал   |

|    |          |виписуванні   |забирають стерильним шпателем і  |

|    |          |хворих        |поміщають в стерильний посуд. При|

|    |          |гострими      |необхідності вивчення мікрофлори |

|    |          |кишковими     |запально змінених ділянок        |

|    |          |інфекціями із |слизової оболонки товстого       |

|    |          |стаціонару.   |кишечнику забір вмісту проводять |

|    |          |Виявлення     |при ректороманоскопії.           |

|    |          |бактеріоносій-|У деяких випадках матеріал       |

|    |          |ства          |забирають за допомогою           |

|    |          |              |ректального тампона з            |

|    |          |              |використанням транспортного      |

|    |          |              |середовища типу Кері-Блер        |

|    |          |              |(універсальний консервант).      |

|    |          |              |При цьому пацієнт повинен лягти  |

|    |          |              |на бік з притягнутими до живота  |

|    |          |              |стегнами. Тампон уводиться в     |

|    |          |              |задній прохід на глибину 5-6 см. |

|    |          |              |У залежності від мети дослідження|

|    |          |              |як консерванти використовують    |

|    |          |              |гліцеринову суміш,               |

|    |          |              |фосфатно-буферну суміш, 0,1%     |

|    |          |              |пептонну воду, тіогліколеве      |

|    |          |              |середовище тощо                  |

|----+----------+--------------+---------------------------------|

|11  |Амніотична|Діагностика   |Амніотичну рідину отримують      |

|    |рідина    |хоріоамніоніта|шляхом аспірації, за допомогою   |

|    |          |і внутрішньо- |внутрішньоматкового катетера.    |

|    |          |амніотичної   |Перші 5-7 куб.см відкидають для  |

|    |          |інфекції      |зниження ризику контамінації     |

|    |          |              |проби мікрофлорою нижніх статевих|

|    |          |              |шляхів. Подальшу порцію          |

|    |          |              |амніотичної рідини збирають в    |

|    |          |              |кількості 5-7 куб.см в стерильну |

|    |          |              |пробірку і негайно доставляють у |

|    |          |              |лабораторію. Амніоцентез не      |

|    |          |              |використовують унаслідок ризику  |

|    |          |              |для матері та плода              |

|----+----------+--------------+---------------------------------|

|12  |Грудне    |Діагностика   |Ретельно миють руки і груди.     |

|    |молоко    |маститу       |Соски і навколососкову область   |

|    |          |              |ретельно обробляють окремими     |

|    |          |              |тампонами, зволоженими 70%       |

|    |          |              |спиртом (кожну залозу обробляють |

|    |          |              |окремим тампоном). Перші         |

|    |          |              |5-7 куб.см молока виливають.     |

|    |          |              |Подальшу порцію молока           |

|    |          |              |збирають в кількості 5-7 куб.см  |

|    |          |              |в стерильну пробірку (склянку)   |

|    |          |              |і негайно доставляють            |

|    |          |              |в лабораторію.                   |

|    |          |              |Молоко, зціджене напередодні,    |

|    |          |              |дослідженню не підлягає          |

|----+----------+--------------+---------------------------------|

|13  |Матеріал, |Ознаки        |Узятий матеріал поміщають в      |

|    |отриманий |гнійно-       |стерильний посуд і негайно       |

|    |на        |септичної     |направляють до лабораторії,      |

|    |операції  |інфекції      |забезпечивши температурні умови  |

|    |або секції|              |6 +- 2 град.С                    |

------------------------------------------------------------------

Директор Департаменту організації
та розвитку медичної
допомоги населенню                                  Р.О.Моісеєнко

Директор Департаменту державного
санітарно-епідеміологічного
нагляду                                           А.М.Пономаренко