ДНАОП 93.0-1.02-97 Правила охорони праці для підприємств по виготовленню і ремонту трикотажних виробів за індивідуальними замовленнями населення

Місце для герба України

ДЕРЖАВНИЙ  КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО НАГЛЯДУ ЗА

ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Д Е Р Ж А В Н И Й

НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ     

ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ

ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВ ПО ВИГОТОВЛЕННЮ І РЕМОНТУ

ТРИКОТАЖНИХ ВИРОБІВ ЗА ІНДИВІДУАЛЬНИМИ

ЗАМОВЛЕННЯМИ НАСЕЛЕННЯ

Київ

ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ УКРАЇНИ  ПРО

ОХОРОНУ ПРАЦІ

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці

від ____________ N _______

ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ

ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВ ПО ВИГОТОВЛЕННЮ І РЕМОНТУ ТРИКОТАЖНИХ ВИРОБІВ ЗА ІНДИВІДУАЛЬНИМИ

ЗАМОВЛЕННЯМИ НАСЕЛЕННЯ

Київ

П Е Р Е Д М О В А

1. Розроблено: Українським науково-дослідним і конструкторсько-технологічним інститутом побутового обслуговування

Розробники:   О.Ю.Ільящук  (відповідальний виконавець)

В.В.Корзенков  (зав.відділом)

Л.А.Мельничук  (консультант)

2. Внесено на розгляд та

затвердження: Українським  союзом об'єднань, підприємств

і  організацій  побутового  обслуговування

населення

3. Введено вперше

З М І С Т

стор.

1.   Галузь застосування 1

2.   Нормативні посилання 1

3.   Загальні положення 3

4. Вимоги до улаштування та утримання території підприємства, будівель приміщень та споруд 3

4.1. Територія підприємства 3

4.2. Основні виробничі підрозділи 4

4.3. Допоміжні   підрозділи.   Загальні

вимоги до  робіт 5

4.4. Складські приміщення 6

4.5. Вантажопідйомні   і транспортні

засоби 7

4.6. Санітарно-побутові приміщення 8

4.7. Допоміжні приміщення 8

4.8. Водопостачання та каналізація 9

5.   Вимоги до  технологічних  процесів

та обладнання 9

5.1. Загальні вимоги  до  технологічних

процесів 9

5.2. Загальні  вимоги  до   виробничого

обладнання 10

5.3. Спеціальні вимоги до окремих видів

виробничого обладнання 10

5.4. Вимоги до розміщення обладнання та

організації робочих місць 11

6.   Заходи безпеки при виконанні робіт

підвищеної небезпеки 12

6.1. Електробезпека 12

6.2. Заходи безпеки при проведенні електрозварювальних і газозварювальних робіт 13

6.3. Заходи  безпеки  при  підійманні і

переміщенні вантажів 14

6.4. Заходи  безпеки  при  експлуатації

вантажопідйомних ліфтів 14

7. Умови праці працюючих у виробничих приміщеннях підприємств по виготовлен-

ню і ремонту трикотажних виробів

7.1. Мікроклімат виробничих приміщень 15

7.2. Опалення та вентиляція 15

7.3. Освітлення 17

7.4. Шум та вібрація 17

8.   Пожежна безпека 17

9.   Вимоги до засобів захисту працюючих 19

Додатки

Додаток Види спецодягу і терміни його носіння для робочих професій підприємств по виготовленню і

ремонту трикотажних виробів 21

ДНАОП 9.0.30.1

ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВ ПО

ВИГОТОВЛЕННЮ І РЕМОНТУ ТРИКОТАЖНИХ ВИРОБІВ

ЗА ІНДИВІДУАЛЬНИМИ ЗАМОВЛЕННЯМИ НАСЕЛЕННЯ

Дата введення

1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ

Правила встановлюють вимоги щодо забезпечення належного рівня організації робіт щодо охорони праці для підприємств по виготовленню і ремонту трикотажних виробів за індивідуальними замовленнями населення.

Ці Правила поширюються на всі підприємства України, незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування, які виконують роботи щодо виготовлення і ремонту трикотажних виробів за індивідуальними замовленнями населення.

7.1.1. Мікроклімат у виробничих приміщеннях підприємств по виготовленню і ремонту трикотажних виробів повинен відповідати вимогам ДНАОП 0.03-3.15-86 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень N 4088-86.

7.2. Опалення та вентиляція

7.2.1. Виробничі і допоміжні приміщення необхідно обладнувати системами опалення та вентиляції, які забезпечують рівномірну температуру і стан повітряного середовища у відповідності до вимог СНиП 2.04.05-86 Отопление, вентиляция и кондиционирование.

7.2.2. У складах, що не опалюються, необхідно обладнувати спеціальні приміщення для зігрівання працюючих та оформлення документів.

7.2.3. При центральному опаленні цехи зі значними тепловиділеннями від технологічного обладнання необхідно забезпечувати пристроями для вимкнення нагрівальних приладів і відключення окремих частин опалювальної системи без шкоди для решти цехів, допоміжних і адміністративних приміщень.

7.2.4. Преси, відпарювачі та інше обладнання, що є джерелом значних тепловиділень у повітря робочої зони повинні мати ефективну теплоізоляцію, що забезпечує температуру зовнішньої поверхні не вищу за 45 С.

7.2.5. Виділення чи розповсюдження виробничих шкідливостей ( конвекційного і променистого тепла, газів, парів та пилу) необхідно попереджувати шляхом раціональної організації технологічних процесів, застосування сучасного виробничого обладнання, належного планування приміщень і робочих місць.

7.2.6. Прилади опалення не повинні закриватися або захаращуватися обладнанням, сировиною, напівфабрикатами, продукцією тощо і повинні бути доступними для чищення.

7.2.7. В усіх виробничих приміщеннях необхідна наявність термометрів.

7.2.8. Для створення та підтримування необхідних умов повітряного середовища в робочих приміщеннях улаштовується природна, примусова приточно-витяжна або змішана вентиляція.

7.2.9. Повітря, що подається системами приточної вентиляції з механічним побудженням, забирається ззовні в найменш забрудненій зоні або підлягає попередньому очищенню.

7.2.10. Видалення повітря належить передбачати

безпосередньо від місць виділення виробничих шкідливостей або із

зон найбільшого забруднення повітря в приміщенні.

7.2.11. Місцеві вентиляційні відсоси для видалення пилу, парів і газів належить передбачати на обладнанні в місцях їх виділення.

7.2.12 Незалежно від наявності шкідливих виділень і вентиляційних пристроїв у вікнах виробничих приміщень для забезпечення природного провітрювання необхідно передбачити фрамуги чи кватирки, що відчиняються.

7.2.13. Для відкривання фрамуг, вікон, створок ліхтарів влаштовуються зручні пристосування, що управляються з підлоги.

7.2.14. Усі вентиляційні системи і місця установлення вентиляційного обладнання повинні бути легко доступними для огляду, очищення і ремонту.

7.2.15. На вентиляційні установки необхідно обов'язково мати паспорти та періодично їх випробовувати.

7.2.16. Контрольні випробування витяжних систем провадяться один раз на два роки, приточних систем - один раз на три роки.

7.2.17 Для забезпечення нормальної експлуатації

вентиляційного господарства наказом по підприємству

призначається відповідальна особа, складаються графіки  чищення,

опрацьовується інструкція щодо обслуговування вентустановок.

7.2.18. Вентиляційні камери розміщуються в окремих приміщеннях, вентиляційне обладнання установлюється з дотриманням правил звукоізоляції.

7.2.19. У всіх випадках, коли в робочому приміщенні установлюється додаткове чи нове обладнання, що виділяє тепло, вологу, пил або гази, провадиться переобладнання і перепланування цехів або зміна технологічних процесів, зв'язані з цим діючі вентиляційні системи теж відповідним чином переобладнуються, щоб забезпечувати в нових умовах установлені для робочих приміщень метеорологічні параметри і гранично допустиму концентрацію шкідливих речовин.

7.3. Освітлення

7.3.1. Природне та штучне освітлення виробничих, допоміжних службово-побутових приміщень і території підприємств по виготовленню і ремонту трикотажних виробів повинне відповідати вимогам СНиП П-4-79 Естественное и искусственное освещение.

7.3.2. Скляні поверхні світлових отворів, світильники і освітлювальну арматуру необхідно утримувати в чистоті та справності. Скло вікон і ліхтарів необхідно очищати від пилу та бруду не рідше двох разів на рік, а в приміщеннях зі значними виділеннями пилу, парів і газів не рідше чотирьох разів на рік.

7.3.3. Вікна та інші світлові отвори забороняється захаращувати тарою, обладнанням, матеріалами тощо.

7.3.4. Біля вікон, що обернені на сонячний бік, необхідно влаштовувати пристосування для захисту від прямих сонячних променів (козирки, штори).

7.3.5. Штучне освітлення можна забезпечувати як лампами розжарювання, так і люмінісцентними лампами у вигляді загального чи комбінованого освітлення.

7.3.6. При застосуванні лише місцевого освітлення лампи обладнуються відбивачами.

Застосування відкритих ламп без відбивачів забороняється.

Відбивачі виготовляються із матеріалу, що не просвічується.

7.3.7. Для живлення світильників загального і місцевого стаціонарного освітлення необхідно користуватися напругою, що не перевищує 220 В, при умові, що електропроводка та арматура будуть розміщені на висоті не меншій за 2,5 м.

7.4. Шум та вібрація

7.4.1. Обов'язковою умовою зниження рівнів шуму та вібрації на робочих місцях підприємств є строге виконання вимог, викладених в ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ. Шум. Общие требования безопасности і ГОСТ 12.1.012-78 ССБТ. Вибрация. Общие требования безопасности.

7.4.2. Першочергово, заходи щодо зниження рівней шуму та вібрації направляються на :

- заміну, ремонт і модернізацію обладнання, яке є джерелом підвищеного шуму і вібрації;

- локалізацію (виділення в окремі приміщення) обладнання та установок, експлуатація яких визиває шум та вібрацію;

- використання засобів шумопоглинання та вібрації (штучних поглиначів, звукоізолюючих кожухів, амортизаторів тощо);

- використання засобів індивідуального захисту;

- вибір раціонального режиму праці та відпочинку, скорочення (регулювання) часу знаходження в шумових умовах, проведення лікувально-профілактичних заходів.

8. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

8.1. Пожежна безпека підприємств по виготовленню і ремонту трикотажних виробів регламентується СНиП 2.09.02-85 Производственные здания, Правилами пожежної безпеки в Україні.

8.2. Пожежна безпека підприємства забезпечується:

- системою попередження пожежі (комплексом організаційних заходів та технічних засобів, направлених на попередження виникнення пожежі);

- системою пожежного захисту (комплексом організаційних заходів та технічних засобів, направлених на попередження дії на працюючих небезпечних факторів пожежі та обмеження матеріальної шкоди від неї).

8.3. Основними причинами виникнення пожежі на підприємстві можуть бути:

-   порушення   правил   пожежної безпеки,  інструкцій з

експлуатації  техногологічного обладнання;

- несправність технологічного обладнання;

- порушення правил ведення вогневих (зварювальних) робіт у виробничих приміщеннях;

- необережне поводження з відкритим вогнем, паління в неустановлених місцях;

- несправність електроустановок, електропроводки,

вентиляційних систем та опалювальних приладів;

- загазованість виробничих приміщень пожежонебезпечними парами;

- самозагоряння горючих речовин і матеріалів;

- розряди статичної та атмосферної електрики (грозові розряди тощо).

8.4. Попередження можлливості виникнення   пожежі

забезпечується виконанням таких основних вимог:

8.4.1. Дороги, проїзди та протипожежні розриви між виробничими будовами і спорудами забороняється використовувати для складування обладнання та матеріалів. До всіх об'єктів підприємства завжди повинен бути вільний доступ і під'їзд.

8.4.2. Територія підприємства і всі будови та споруди, розташовані на ній, необхідно обладнувати пожежним водопроводом або мати у достатній кількості пожежні водойми (ємкості з водою). Внутрішні пожежні крани слід установлювати переважно біля виходів, на площадках сходових кліток, що опалюються, в вестибюлях кліток, проходах та інших найбільш доступних місцях. Пожежні крани установлюються на висоті 1,35 м над рівнем підлоги приміщення і розміщуються в шафах, що мають отвори для провітрювання, двері пристосовані для їх опломбування, і що мають напис "ПК".

8.4.3. Входи в будови (приміщення), внутрішні проходи та проїзди, тамбури, сходові клітки, запасні (евакуаційні) виходи повинні бути вільними - не захаращуватися обладнанням, сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, готовою продукцією та відходами виробництва.

8.4.4. Горищні приміщення не можна використовувати у виробничих потребах або для збереження матеріалів. Ці приміщення повинні бути постійно замкненими, а ключі від замків слід зберігати у визначеному місці, доступному для одержання їх в будь-який час доби.

8.4.5. Стаціонарні пожежні драбини, перехідні площадки на них та огородження на дахах будівель і споруд необхідно постійно підтримувати в справному стані.

8.4.6. На території підприємства і у виробничих приміщеннях паління допускається лише у спеціально відведених місцях. Тут установлюються урни та резервуари з водою, вивішується табличка з написом "Місце для паління".

8.4.7. Будови та споруди підприємства необхідно оснащувати первинними засобами пожежогасіння. Вид, кількість та розміщення первинних засобів (вогнегасників, полотен, ящиків з піском, діжок з водою тощо) визначаються ГОСТ 12.4.009-83 ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Общие требования.

8.4.8. Експлуатацію як підприємства в цілому, так і окремих його підрозділів, обладнання установок та інструменту необхідно здійснювати у строгій відповідності з установленими інструкціями і правилами пожежної безпеки.

8.4.9.  Виконання  технологічного   процесу, організація

виробництва,  розташування  обладнання  та   інвентаря   повинні

забезпечувати у випадку  виникнення  пожежі  можливість  швидкої

евакуації людей.

8.4.10. Системи опалення та вентиляції необхідно постійно підтримувати у справному стані, своєчасно ремонтувати та обслуговувати.

8.4.11. Необхідно систематично здійснювати контроль за станом ізоляції електрообладнання, слідкувати за його справністю, наявністю запобіжних та заземлюючих пристроїв; не допускати установлення в цехах світильників відкритого типу.

8.4.12. Усі приміщення та територію підприємства необхідно забезпечувати вказівниками і знаками безпеки у відповідності до вимог ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности, а також мати плани евакуації людей та матеріальних цінностей.

8.4.13. Будови та споруди підприємства, незалежно від його географічного розташування, необхідно обладнувати блискавкозахистом.

8.4.14. Усі виробничі, адміністративні, складські та допоміжні приміщення підприємства забезпечуються засобами зв'язку для можливого термінового виклику професійної пожежної команди.

8.4.15. З метою залучення широких мас робочих, службовців та інженерно-технічних працівників підприємства до участі в проведенні протипожежних профілактичних заходів на кожному підприємстві утворюються добровільні пожежні дружини (ДПД).

8.4.16. Усі члени ДПД повинні уміти користуватися засобами гасіння пожежі:

пінними і сухими вогнегасниками, пожежними кранами, викидними рукавами і стволами, кошмами і піском.

9. ВИМОГИ ДО ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ ПРАЦЮЮЧИХ

9.1. Засоби захисту працюючих по характеру їх застосування поділяються на дві категорії:

- засоби колективного захисту;

- засоби індивідуального захисту.

9.2.  Засоби   колективного   захисту в   залежності  від

призначення підрозділяються на такі класи:

- засоби нормалізації повітряного середовища виробничих приміщень і робочих місць;

- засоби нормалізації освітлення виробничих приміщень і робочих місць;

- засоби захисту від шуму;

- засоби захисту від вібрації;

- засоби захисту від ураження електричним струмом;

- засоби захисту від електростатичних зарядів;

- засоби захисту від підвищених чи понижених температур поверхонь обладнання, матеріалів, виробів, заготовок;

- засоби захисту від підвищених чи понижених температур повітря робочої зони;

- засоби захисту від дії механічних факторів.

9.3. Засоби індивідуального захисту в залежності від призначення підрозділяються на такі класи:

- спеціальний одяг;

- cпеціальне взуття;

- засоби захисту рук;

- засоби захисту голови;

- засоби захисту очей;

- засоби захисту органів слуху.

9.4. Види спецодягу і термін її носіння робочих найбільш масових професій трикотажних підприємств приведені в додатку 1 до Правил.

9.5.  За  засобами   індивідуального   захисту необхідно

здійснювати належний догляд.

9.6. Робочі, яким видаються засоби індивідуального захисту, ознайомлюються з чинними правилами користування найпростішими способами перевірки справності і надійності цих засобів.

9.7. Електрозахисні засоби, що застосовуються робочими, які обслуговують електроустановки, необхідно періодично піддавати електричним випробуванням.

9.8.  Перед  використанням   засоби   необхідно ретельно

оглянути, очистити,  перевірити,  пересвідчитися  у  відсутності

зовнішніх пошкоджень, а також у відповідності їх  по  клейму  до

напруги даної електроустановки; термін періодичного випробування

засобів захисту не повинен перевищувати:

діелектричних гумових рукавичок - одного разу на півроку, галош - одного разу на рік, бот - одного разу на три роки.

9.9. Несправні засоби захисту або з простроченим тавром негайно вилучаються з використання.

Додаток

до Правил охорони праці для підприємств

по виготовленню і  ремонту  трикотажних

виробів за індивідуальними замовленнями

населення

ВИДИ СПЕЦОДЯГУ І ТЕРМІНИ ЙОГО НОСІННЯ ДЛЯ

РОБОЧИХ ПРОФЕСІЙ  ПІДПРИЄМСТВ ПО ВИГОТОВЛЕННЮ

І РЕМОНТУ ТРИКОТАЖНИХ ВИРОБІВ

Найменування   | професій       | |	Найменування спецодягу	Термін носіння, місяці
1         |	2	3
Прасувальник	Халат бавовняний (волого-теплова обробка за допомогою праски) Фартух бавовняний з нагрудником (волого-теплова обробка при роботі на пресах)	12 12
В'язальниця	Фартух бавовняний з нагрудником Халат бавовняний	12 12
Приймальник замовлень	Халат бавовняний	12
Комірник, підсобний (транспортний) робочий	Халат бавовняний	12
Слюсар-ремонтник	Костюм бавовняний Рукавиці комбіновані	12 2
Електромонтер, що обслуговує електрообладнання	Напівкомбінезон бавовняний Рукавички діелектричні чергові Галоші діелектричні	12 Те саме Додаток 2

до Правил охорони праці для підприємств

по виготовленню і  ремонту  трикотажних

виробів за індивідуальними замовленнями

населення

НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОЛІКАРСЬКОЇ МЕДИЧНОЇ

ДОПОМОГИ

1. Усі працюючі повинні бути ознайомлені з правилами надання першої допомоги.

2. При появі першої ознаки отруєння потерпілого потрібно негайно вивести із приміщення на свіже повітря і направити в медпункт.

3. При термічних опіках пошкоджене місце промивають свіжоприготованим розчином таніну або марганцевокислого калію.

4. Як правило, травми (забиті місця, поранення м'яких тканин, переломи кісток, струси мозку тощо) супроводжуються кровотечею (артеріальною, венозною, капілярною). Тому при наданні першої допомоги травмованому важливо швидко і правильно визначити вид кровотечі, аби зупинити її. Зупинення кровотечі досягається накладенням жгута, давлючої пов'язки на високопідняту частину тіла, або звичайної пов'язки (при капілярній кровотечі).

При переломах потерпілий відчуває сильний біль. Для його зменшення і попередження подальшого зміщення уражених участків кістки необхідно забезпечити нерухомість її у місці перелому. Це досягається накладенням іммобілізуючої пов'язки з використанням шин або усіляких підручних матеріалів (дощок, палиць, лінійок тощо).

При вивихах також рекомендується накласти шини на прості пов'язки.

При накладенні шин слід керуватися правилом, по якому необхідно забезпечити нерухомість не менше ніж двох суглобів (одного вище, другого нижче від місця перелому).

При всіх формах струсу мозку насамперед необхідно забезпечити підтримання життєвоважливих функцій дихання та серцевої діяльності.

5. При ураженні електричним струмом після звільнення потерпілого від його дії необхідно вжити таких заходів:

- якщо потерпілий знаходиться при свідомості, але до цього був непритомним чи на протязі тривалого часу знаходився під струмом, то його слід доставити до лікаря, аби запобігти погіршенню його стану;

- якщо потерпілий непритомний, його необхідно вкласти, розстібнути одяг, відчинити вікно, дати понюхати нашатирний спирт, розтерти і зігріти тіло, негайно викликати лікаря;

- при відсутності ознак життя (дихання, пульсу) чи у випадку, коли потерпілий дихає погано, дуже рідко та судорожно, слід негайно почати роботи штучне дихання способом "із рота в рот" або "із рота в ніс".

Кожне вдування повітря слід проводити різко через кожні 5 секунд, що відповідає частоті дихання, біля 12 разів за хвилину. Одночасно із штучним диханням слід підтримувати у потерпілого штучний кровообіг шляхом зовнішнього масажу серця, який полягає в ритмічному натисканні на передню частину грудної клітини. Для здійснення зовнішнього масажу серця потерпілого потрібно вкласти на низький стіл або на підлогу і оголити грудну клітину. Натискати на спідню третину грудей слід поштовхами приблизно один раз на секунду. Після кожного натискання руки повинні залишатися нерухомими 1-3 секунди.

У всіх випадках ураження електричним струмом незалежно від стану потерпілого, виклик лікаря є обов'язковим.

6. При тепловому ударі, що визваний перегрівом організму, потерпілого слід негайно вивести у прохолодне місце, на свіже повітря. При зупинці дихання або різкому його розладнанні робити штучне дихання.