ДНАОП 93.0-1.03-97 Правила охорони праці для підприємств індпошиву і ремонту одягу

Місце для герба України  

ДЕРЖАВНИЙ  КОМІТЕТ УКРАїНИ ПО НАГЛЯДУ ЗА

ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Д Е Р Ж А В Н И Й

НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ

ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ

ДЛЯ ПІДПРИґМСТВ ІНДПОШИВУ І РЕМОНТУ ОДЯГУ

Київ

ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ УКРАїНИ ПРО

ОХОРОНУ ПРАЦІ

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці

від ____________ N _______

ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ

ДЛЯ ПІДПРИґМСТВ ІНДПОШИВУ І РЕМОНТУ ОДЯГУ

Київ

П Е Р Е Д М О В А

1. Розроблено: Українським науково-дослідним і конструкторсько-технологічним інститутом побутового обслуговування

Розробники:   Н.І. Нікітіна  (відповідальний виконавець)

В.В.Корзенков  (зав.відділом)

Л.А.Мельничук  (консультант)

2. Внесено на розгляд та

затвердження: Українським  союзом об'єднань, підприємств

і  організацій  побутового  обслуговування

населення

3. Введено вперше

З М І С Т

стор.

1.   Галузь застосування 1

2.   Нормативні посилання 1

3.   Загальні положення 2

4. Вимоги до улаштування та утримання території підприємства, будівель приміщень та споруд 3

4.1. Територія підприємства 3

4.2. Основні виробничі підрозділи 4

4.3. Допоміжні   підрозділи.   Загальні

вимоги до  робіт. 5

4.4. Складські приміщення 7

4.5. Вантажопідйомні   і транспортні

засоби 8

4.6. Санітарно-побутові приміщення 9

4.7. Допоміжні приміщення 9

4.8. Водопостачання та каналізація 10

5.   Вимоги до  технологічних  процесів

та обладнання 10

5.1. Загальні вимоги  до  технологічних

процесів 10

5.2. Загальні  вимоги  до   виробничого

обладнання 11

5.3. Спеціальні вимоги до окремих видів

виробничого обладнання 11

5.4. Вимоги до розміщення обладнання та

організації робочих місць 13

6.   Заходи безпеки при виконанні робіт

підвищеної небезпеки 13

6.1. Електробезпека 13

6.2. Заходи безпеки при проведенні електрозварювальних і газозварювальних робіт 14

6.3. Заходи  безпеки  при  підійманні і

переміщенні вантажів 15

6.4. Заходи  безпеки  при  експлуатації

вантажопідйомних ліфтів 16

7.   Умови праці працюючих у виробничих

приміщеннях швейних підприємств 17

7.1. Мікроклімат виробничих приміщень 17

7.2. Опалення та вентиляція 17

7.3. Освітлення 18

8.   Пожежна безпека 18

9.   Вимоги до засобів захисту працюючих 20

Додатки

Додаток 1 Види спецодягу і терміни його носіння для робочих професій швейних підприємств 22

Додаток 2 Норми  розміщення  технологіч-

ного обладнання  та  інвентаря 24

ДНАОП 9.0.30.1

ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ

ДЛЯ ПІДПРИґМСТВ ІНДПОШИВУ І РЕМОНТУ ОДЯГУ

Дата введення

1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ

Правила встановлюють порядок забезпечення належного рівня організації робіт щодо охорони праці на підприємствах індпошиву і ремонту одягу.

Ці Правила поширюються на всі підприємства України, незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування, які виконують роботи щодо пошиття та лагодження одягу за індивідуальними замовленнями населення.

З введенням в дію цих Правил вважати такими, що не застосовуються на території України, Правила техники безопасности и производственной санитарии для предприятий индпошива и ремонта одежды системы Минбыта УССР, затверджені наказом Міністра побутового обслуговування населення УРСР від

03.04.85 р. N 72.

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

В цих Правилах даються посилання на такі нормативні документи:

Закон України про охорону праці від 14.10.1992 р.

ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. ГОСТ 12.1.012-90 ССБТ. Вибрация. Общие требования

безопасности.

ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности.

ГОСТ 12.2.032-78 ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования.

ГОСТ 12.2.033-78 ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя.Общие эргономические требования.

ГОСТ 12.2.061-81 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам.

ГОСТ 12.3.002-75 ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности.

ГОСТ 12.3.009-76 ССБТ.Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности.

ГОСТ 12.4.009-83 ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание.

ГОСТ 12.4.010-75 ССБТ. Средства индивидуальной защиты. Рукавицы специальные.

ГОСТ 12.4.023-84 ССБТ. Средства индивидуальной защиты. Щитки защитные. Общие технические требования и методы испытаний.

ГОСТ  12.4.026- 76  ССБТ.  Цвета   сигнальные   и знаки

безопасности.

ГОСТ 12.4.029-76 ССБТ. Фартуки специальные. Технические условия.

ГОСТ 2874-82. Вода питьевая.

ДНАОП 0.00-4.03-93 Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на

підприємствах, установах і організаціях, затверджене  постановою

Кабінету Міністрів України від 10.08.93 р. N 623 та зміни до нього, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від

23.02.94 р. N 92.

ДНАОП 0.00-8.01-93 Перелік посад посадових осіб, які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з

охорони праці, затверджений  наказом  Держнаглядохоронпраці  від

11.10.93 р. N 94.

ДНАОП 0.00-8.02-93 Перелік робіт з підвищеною небезпекою, затверджений наказом Держнаглядохоронпраці від 30.11.93 р.

N 123.

ДНАОП 0.03-3.15-86 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень, N 4088-86, затверджені в 1986 р. Мінохорони здоров'я СРСР.

ДНАОП 0.03-4.02-94 Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затверджене наказом МОЗ від 31.03.94 р. N 45.

НАОП   1.1.10-1.01.85   Правила   техніки   безпеки при

експлуатації електроустановок,  затверджені  Міненерго  СРСР  ЦК

галузевої профспілки 10.09.85 р.

СНиП П-4-79 Естественное и искусственное освещение. Светотехника 1979 г. N 10.

СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий.

СниП 2.04.05-86 Отопление, вентиляция и кондиционирование.

аційні) виходи повинні бути вільними - не захаращуватися обладнанням, сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, готовою продукцією та відходами виробництва.

8.4.4. Горищні приміщення не можна використовувати у виробничих потребах або для збереження матеріалів. Ці приміщення повинні бути постійно замкненими, а ключі від замків слід зберігати у визначеному місці, доступному для одержання їх в будь-який час доби.

8.4.5. Стаціонарні пожежні драбини, перехідні площадки на них та огородження на дахах будівель і споруд необхідно постійно підтримувати у справному стані.

8.4.6. На території підприємства і у виробничих приміщеннях паління допускається лише у спеціально відведених місцях. Тут установлюються урни та резервуари з водою, вивішується табличка з написом "Місце для паління".

8.4.7. Будови та споруди підприємства необхідно оснащувати первинними засобами пожежогасіння. Вид, кількість та розміщення первинних засобів (вогнегасників, полотен, ящиків з піском, діжок з водою тощо) визначаються ГОСТ 12.4.009-83 ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Общие требования.

8.4.8. Експлуатацію як підприємства в цілому, так і окремих його підрозділів, обладнання установок та інструменту необхідно здійснювати у строгій відповідності з установленими інструкціями і правилами пожежної безпеки.

8.4.9.  Виконання  технологічного   процесу, організація

виробництва,  розташування  обладнання  та   інвентаря   повинні

забезпечувати у випадку  виникнення  пожежі  можливість  швидкої

евакуації людей.

8.4.10. Системи опалення та вентиляції необхідно постійно підтримувати у справному стані, своєчасно ремонтувати та обслуговувати.

8.4.11. Необхідно систематично здійснювати контроль за станом ізоляції електрообладнання, слідкувати за його справністю, наявністю запобіжних та заземлюючих пристроїв; не допускати установлення в пошивочних цехах світильників відкритого типу.

8.4.12. Усі приміщення та територію підприємства необхідно забезпечувати вказівниками і знаками безпеки у відповідності до вимог ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности, а також мати плани евакуації людей та матеріальних цінностей.

8.4.13. Будови та споруди підприємства, незалежно від його географічного розташування, необхідно обладнувати блискавкозахистом.

8.4.14. Усі виробничі, адміністративні, складські та допоміжні приміщення підприємства забезпечуються засобами зв'язку для можливого термінового виклику професійної пожежної команди.

8.4.15. З метою залучення широких мас робочих, службовців та інженерно-технічних працівників підприємства до участі в проведенні протипожежних профілактичних заходів на кожному швейному підприємстві утворюються добровільні пожежні дружини (ДПД).

8.4.16. Усі члени ДПД повинні уміти користуватися засобами гасіння пожежі:

пінними і сухими вогнегасниками, пожежними кранами, викидними рукавами і стволами, кошмами і піском.

9. ВИМОГИ ДО ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ ПРАЦЮЮЧИХ

9.1. Засоби захисту працюючих по характеру їх застосування поділяються на дві категорії:

- засоби колективного захисту;

- засоби індивідуального захисту.

9.2.  Засоби   колективного   захисту в   залежності  від

призначення підрозділяються на такі класи:

- засоби нормалізації повітряного середовища виробничих приміщень і робочих місць;

- засоби нормалізації освітлення виробничих приміщень і робочих місць;

- засоби захисту від шуму;

- засоби захисту від вібрації;

- засоби захисту від ураження електричним струмом;

- засоби захисту від електростатичних зарядів;

- засоби захисту від підвищених чи понижених температур поверхонь обладнання, матеріалів, виробів, заготовок;

- засоби захисту від підвищених чи понижених температур повітря робочої зони;

- засоби захисту від дії механічних факторів.

9.3. Засоби індивідуального захисту в залежності від призначення підрозділяються на такі класи:

- спеціальний одяг;

- cпеціальне взуття;

- засоби захисту рук;

- засоби захисту голови;

- засоби захисту очей;

- засоби захисту органів слуху.

9.4. Види спецодягу і термін її носіння робочих найбільш масових професій швейних підприємств приведені в додатку 1 до Правил.

9.5.  За  засобами   індивідуального   захисту необхідно

здійснювати належний догляд.

9.6. Робочі, яким видаються засоби індивідуального захисту, ознайомлюються з чинними правилами користування найпростішими способами перевірки справності і надійності цих засобів.

9.7. Електрозахисні засоби, що застосовуються робочими, які обслуговують електроустановки, необхідно періодично піддавати електричним випробуванням. Перед використанням засоби необхідно ретельно оглянути, очистити, перевірити, пересвідчитися у відсутності зовнішніх пошкоджень, а також у відповідності їх по клейму до напруги даної електроустановки; термін періодичного випробування засобів захисту не повинен перевищувати:

діелектричних гумових рукавичок - одного разу на півроку, галош - одного разу на рік, бот - одного разу на три роки.

9.8. Несправні засоби захисту або з простроченим тавром негайно вилучаються з використання.

- 22 -

Додаток 1

до  Правил охорони  праці підприємств

індпошиву і ремонту одягу

ВИДИ СПЕЦОДЯГУ І ТЕРМІНИ ЙОГО НОСІННЯ ДЛЯ

РОБОЧИХ ПРОФЕСІЙ  ШВЕЙНИХ  ПІДПРИґМСТВ

Найменування   | професій       | |	Найменування спецодягу	Термін носіння, місяці
1         |	2	3
Прасувальник	Халат бавовняний (волого-теплова обробка за допомогою праски) Фартух бавовняний з нагрудником (волого-теплова обробка при роботі на пресах)	12 12
Кравець з пошиття одягу, кравець з ремонту одягу, швачка-ручниця, швачка-мотористка	Фартух бавовняний з нагрудником	12
Штопальщик, приймальник замовлень	Халат бавовняний	12
Плісирувальник, гофрувальник Комірник, підсобний (транспортний) робочий	Фартух бавовняний з водостійким просякненням Рукавиці комбіновані Халат бавовняний	12 чергові до зносу 12
Слюсар-ремонтник	Костюм бавовняний Рукавиці комбіновані	12 2
Електромонтер, що обслуговує електрообладнання	Напівкомбінезон бавовняний Рукавички діелектричні Галоші діелектричні	12 чергові до зносу Те саме
Комплектувальник, модистка-шапочниця, штопальщик, зай- нятий художньою та простою текстильною штопкою	Халат бавовняний	12
------------------- 1         |	---------------------------------- 2	-------- 3
Контролер сировини та напівфабрикатів (у кушнірному виробництві)	Фартух прогумований з нагрудником Рукавички гумові	6 3
Робочий, зайнятий чищенням сухих забруднень (чищення кишень, швів) Кушнір	Халат бавовняний Фартух бавовняний з нагрудником	12 12
Швачка-ручниця, зайнята пошиттям хутряних виробів	Те саме	12
Швачка-мотористка, зайнята пошиттям хутряних виробів	Фартух бавовняний з нагрудником	12

- 24 - Додаток 2

до Правил охорони  праці підприємств

індпошиву і ремонту одягу

НОРМИ РОЗМІЩЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ ТА ІНВЕНТАРЯ

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Найменування | Мінімальні відстані між

обладнання |

---------------------------------------------------------------------------------------------------

| стіною і не- | стіною і тор-| робочими | робочою | робочою | торцевими | неробочими

| робочою сто- | цевою сторо- | сторонами | стороною | стороною | сторонами | сторонами

| роною облад- | ною обладнан-| обладнання, | обладнання | обладнання | обладнання, | обладнання,

| нання, м | ня, м        | м | і стіною, м | і неробочою | м | м

| |              | | | іншого, м | |

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Промірювальний стіл 0,8 0,8 1,5 1,0 1,0 0,8 1,2

Бракувально-промірювальна 1,0 1,0 1,5 1,0 1,5 1,0 1,2

машина

Розкрійний стіл - - 1,5 0,8 0,8 - -

Універсальна чи спеціальна 0,2 - 0,4 0,2 - 0,4 1,5 0,8 - - -

машина (зі столом)

Стіл для ручних робіт - - 1,5 0,8 - - -

Прасувальний стіл - - 1,5 0,8 - - -

Прес 1,0 0,6 1,5 1,0 1,0 0,6 0,6

Відпарювальний апарат 1,0 0,6 1,5 1,5 1,0 0,6 0,8

Пароповітряний манекен 1,2 1,2 - 1,5 1,5 - 2,0 1,5 1,0 - 1,5 0,5 0,8

Стелажі з ручним заванта-

женням - - 1,2 - 1,2 - -

Стелажі із завантаженням

кранами-штабелерами - - 1,5 - 2,0 - 1,5 - 2,0 - -

Стелажі механізовані

(елеватори) 0,6 0,6 2,0 1,5 1,5 0,6 0,6

Примітка. Вздовж цеху (дільниці) повинен бути централізований прохід завширшки 2,0 - 2,5 м

- 26 -

Додаток 3

до Правил охорони  праці підприємств

індпошиву і ремонту одягу

НАДАННЯ ПЕРШОї ДОЛІКАРСЬКОї МЕДИЧНОї

ДОПОМОГИ

1. Усі працюючі повинні бути ознайомлені з правилами надання першої допомоги.

2. При появі першої ознаки отруєння потерпілого потрібно негайно вивести із приміщення на свіже повітря і направити в медпункт.

3. При термічних опіках пошкоджене місце промивають свіжоприготованим розчином таніну або марганцевокислого калію.

4. Як правило, травми (забиті місця, поранення м'яких тканин, переломи кісток, струси мозку тощо) супроводжуються кровотечею (артеріальною, венозною, капілярною). Тому при наданні першої допомоги травмованому важливо швидко і правильно визначити вид кровотечі, аби зупинити її. Зупинення кровотечі досягається накладенням жгута, давлючої пов'язки на високопідняту частину тіла, або звичайної пов'язки (при капілярній кровотечі).

При переломах потерпілий відчуває сильний біль. Для його зменшення і попередження подальшого зміщення уражених участків кістки необхідно забезпечити нерухомість її у місці перелому. Це досягається накладенням іммобілізуючої пов'язки з використанням шин або усіляких підручних матеріалів (дощок, палиць, лінійок тощо).

При вивихах також рекомендується накласти шини на прості пов'язки.

При накладенні шин слід керуватися правилом, по якому необхідно забезпечити нерухомість не менше ніж двох суглобів (одного вище, другого нижче від місця перелому).

При всіх формах струсу мозку насамперед необхідно забезпечити підтримання життєвоважливих функцій дихання та серцевої діяльності.

5. При ураженні електричним струмом після звільнення потерпілого від його дії необхідно вжити таких заходів:

- якщо потерпілий знаходиться при свідомості, але до цього був непритомним чи на протязі тривалого часу знаходився під струмом, то його слід доставити до лікаря, аби запобігти погіршенню його стану;

- якщо потерпілий непритомний, його необхідно вкласти, розстібнути одяг, відчинити вікно, дати понюхати нашатирний спирт, розтерти і зігріти тіло, негайно викликати лікаря;

- при відсутності ознак життя (дихання, пульсу) чи у випадку, коли потерпілий дихає погано, дуже рідко та судорожно, слід негайно почати роботи штучне дихання способом "із рота в рот" або "із рота в ніс".

Кожне вдування повітря слід проводити різко через кожні 5 секунд, що відповідає частоті дихання, біля 12 разів за хвилину. Одночасно із штучним диханням слід підтримувати у потерпілого штучний кровообіг шляхом зовнішнього масажу серця, який полягає в ритмічному натисканні на передню частину грудної клітини. Для здійснення зовнішнього масажу серця потерпілого потрібно вкласти на низький стіл або на підлогу і оголити грудну клітину. Натискати на спідню третину грудей слід поштовхами приблизно один раз на секунду. Після кожного натискання руки повинні залишатися нерухомими 1-3 секунди.

У всіх випадках ураження електричним струмом незалежно від стану потерпілого, виклик лікаря є обов'язковим.

6. При тепловому ударі, що визваний перегрівом організму, потерпілого слід негайно вивести у прохолодне місце, на свіже повітря. При зупинці дихання або різкому його розладнанні робити штучне дихання.