ДНАОП -2001
П Р А В И Л А
охорони праці на підприємствах з виготовлення
дорожньо-будівельних матеріалів та виробів
Дата введення
1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ
Ці Правила поширюються на працівників підприємств з виготовлення дорожньо-будівельних матеріалів та виробів, незалежно від форм власності та підпорядкування.
Правила встановлюють вимоги безпеки, гігієни праці і виробничого середовища до технологічних процесів на підприємствах з виготовлення дорожньо-будівельних матераілів та виробів.
2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
|
№ п/п |
Позначення нормативного акта |
Назва |
Ким, коли затверджено, реєстрація в Мінюсті |
|
1 |
Закон України |
Про охорону праці |
Затверджено Постановою Верховної Ради України від 14.10.92 |
|
2 |
Закон України |
Про охорону навколишнього природного середовища |
Затверджено Постановою Верховної Ради України від 25.06.91 |
|
3 |
Закон України |
Про пожежну безпеку |
Затверджено Постановою Верховної Ради України від 17.12.93 |
|
4 |
Закон України |
Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення |
Затверджено Постановою Верховної Ради України від 24.02.94 |
|
5 |
ДНАОП 0.00-4.03-98 |
Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях. Зміни та доповнення до ДНАОП 0.00-4.03-93 |
Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.93 № 623 Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.98 № 923 |
|
6 |
ДНАОП 0.05-3.02-90 |
Типові галузеві норми безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям житлово - комунального господарства |
Держкомпраці СРСР, 1990 |
|
7 |
ДНАОП 0.00-8.02-93 |
Перелiк робiт з підвищеною небезпекою |
Затверджено наказом Держнаглядохоронпрацi України вiд 30.11.93 N123. Зареєстровано в Мінюсті України 23.12.93 № 196 |
|
8 |
ДНАОП 0.03-3.28-93 |
Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками |
Затверджено наказом Міністерства охорони здоровя України від 10.12.93 № 241. Зареєстровано в Мінюсті України 22.12.93 № 194 |
|
9 |
ДНАОП 0.03-4.02-94 |
Положення про медичний огляд працівників певних категорій |
Затверджено наказом Міністерства охорони здоровя України від 31.03.94 № 45. Зареєстровано в Мінюсті України 21.06.94 № 136/345 |
|
10 |
ДНАОП 0.03-8.07-94 |
Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх |
Затверджено наказом Міністерства охорони здоровя України від 31.03.94 № 46 Зареєстровано в Мінюсті України 28.07.94 № 176/385 |
|
11 |
ДНАОП 0.03-8.08-93 |
Перелік важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок |
Затверджено наказом Міністерства охорони здоров?я України від 29.12.93 № 256 Зареєстровано в Мінюсті України 30.03.94 № 51/260 |
3. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
3.1. Для охорони праці на підприємствах слід керуватися: Законом України "Про охорону праці"; вимогами цих Правил; нормативно-правовими актами з охорони праці Кабінету Міністрів України, Держнаглядохоронпраці України, Державного комітету будівництва, архітектури і житлової політики України; стандартами безпеки праці; Правилами пожежної безпеки.
3.2. На підставі цих Правил на підприємствах повинні бути розроблені інструкції з охорони праці з урахуванням місцевих умов та особливостей технологічного виробництва.
3.3. Роботи на підприємствах слід виконувати без порушень технології робіт відповідно до затвердженої технічної документації, відповідних норм та правил.
3.4. Під час роботи з технологічним устаткуванням, машинами та механізмами слід додержуватись спеціальних вимог безпеки у відповідності з правилами та інструкціями з їх експлуатації.
3.5. У випадках, коли вводяться нові технологічні процеси і види робіт, використовуються нові матеріали, вироби, машини, устаткування, інструменти та пристрої, для яких вимоги безпеки виконання робіт не передбачені цими Правилами, адміністрація підприємства за погодженням з органами Держнаглядохоронпраці приймає заходи щодо забезпечення безпечних умов праці.
3.6. Технологічне устаткування, машини, механізми та ручний інструмент, що використовується у роботі, повинні бути справними.
3.7. Роботу з машинами, механізмами, технологічним устаткуванням та ручним інструментом слід починати з перевірки їх справності.
3.8. Рухомі частини технологічного устаткування, машин та механізмів, пасові та інші передачі повинні мати захисні засоби (огорожі, кожухи тощо) для уникнення доступу до них під час роботи.
Захисні засоби рухомих частин повинні бути надійно закріплені.
3.9. Пускові пристрої технологічного устаткування повинні мати написи про їх призначення.
3.10. Замикачі кришок бункерів, приямків, колодязів тощо технологічного устаткування повинні бути зблоковані з пусковими пристроями устаткування, щоб неможливо було його увімкнути у роботу за несправності замикачів або відкритих кришках.
3.11. Заборонено експлуатувати технологічне устаткування, машини та механізми з відкритими кришками, кожухами та іншими захисними пристроями, а також у разі відсутності або пошкодженні їх ущільнювачів.
3.12. Заборонено вмикати у роботу конвеєри, барабани яких завантажені матеріалами, що транспортуються.
3.13. Робочі майданчики приймальних та розвантажувальних пристроїв та бункерів технологічного устаткування повинні бути обладнані звуковою та світловою сигналізацією, призначеною для оповіщення обслуговуючого персоналу про прибуття та розвантаження транспортних засобів.
3.14. Поблизу приймальних бункерів повинні бути передбачені місця для безпечного знаходження людей під час під'їзду та розвантаження транспортних засобів.
3.15. Під час роботи на технологічних ділянках, поблизу працюючих машин, механізмів та технологічного устаткування не повинні знаходитись сторонні особи.
3.16. Дії працівників та операторів машин, механізмів і технологічного устаткування повинні погоджуватись до початку виконання робіт.
3.17. На робочих місцях повинна бути визначена особа, що подає команди і сигнали працюючим.
Подавати команду декількома особами заборонено.
3.18. У разі порушення нормальної роботи технологічного устаткування, машин та механізмів необхідно негайно припинити їх роботу, з'ясувати та усунути причину несправностей.
3.19. Ремонт і технічне обслуговування технологічного устаткування слід здійснювати лише після його зупинки. Для цього необхідно вимкнути живлення усіх улаштування температурних швів, а також різноманітні механізовані операції з заготовлення та обробки арматури (випрямлення, різання, згинання тощо) слід виконувати в окремих приміщеннях або на спеціально відведених майданчиках.
11.16. Під час випрямлення арматури на самотасках заборонено розправляти руками дріт на бухті.
11.17. Заборонено різати арматуру на частини довжиною менше 30 см на привідних верстатах без відповідних пристроїв, що захищають працюючих від поранення.
11.18. Закладати арматуру, переставляти пальці та упори на механічному верстаті можна лише при повній його зупинці.
11.19. Металевий пил та окалину, що утворюються під час очищення та згинання арматури, слід видаляти зі столів та верстатів механізованим способом (шляхом відсмоктування або за допомогою щіток).
Видалення пилу та окалини щітками здійснюють тільки після зупинки верстата.
11.20. Заборонено виконувати електрозварювальні роботи під відкритим небом під час дощу або грози.
11.21. Заборонено використовувати як заземлення труби водопровідної та газопровідної мережі, металеві конструкції будівлі та технологічного устаткування.
11.22. Для очистки опалубки (форми) від налиплого бетону слід користуватися механічними щітками або скребками.
11.23. Опалубки (форми) слід закріплювати спеціальними притискачами. Заборонено закріплювати опалубку (форму) скобами та клинками.
11.24. Заборонено установлювати арматуру в опалубку (форму) поблизу неізольованих електродів, що знаходяться під напругою.
11.25. Установку арматури залізобетонних ригелей та балок перекриття слід виконувати з робочого настилу шириною не менше 0,8 м, розміщеного збоку опалубки (форми).
Такий же настил слід влаштовувати для монтажу арматури окремо стоячих залізобетонних стін та перегородок.
Робочий настил повинен мати сходи та поручні висотою 1 м.
11.26. Переходити укладену в опалубці (формі) арматуру дозволено тільки по спеціальних містках, які виготовляють шириною не менше 0,6 м і установлюють на опалубці (формі).
11.27. На ділянках натягування дроту (арматури) з торців стенда, а також між натяжними пристроями (крім випадків, якщо арматура по всій довжині натягується через отвори конструкції) повинні бути установлені захисні огорожі (сітки) висотою не менше 1,3 м.
Прохід людей в зоні підготовки та натягування арматури заборонено.
11.28. Заборонено перебування працюючих біля стержнів, що охолоджуються, а також прохід людей повз них.
11.29. Під час електротермічного натягування арматури напруга в стержнях, що нагріваються, не повинна перевищувати 36 В.
11.30. Ємкості для механізованої подачі бетонної суміші слід завантажувати на 10 см нижче їх бортів.
11.31. Укладання бетонної суміші на висоті більше 1,5 м слід здійснювати з робочого майданчика, який повинен бути обгороджений поручнями висотою 1 м з бортовою дошкою шириною 15 см.
11.32. Під час приймання бетонної суміші слід знаходитись за межами зони вивантаження.
11.33. Під час укладання бетону в касету необхідно слідкувати, щоб бетонна суміш не попадала на вентилі та паропроводи.
11.34. Під час роботи бетоноукладача заборонено знаходитись на рейках, по яких він рухається.
11.35. Під час розміщення опалубки (форми) на вібраційному устаткуванні слід забезпечувати щільне прилягання опалубки (форми) до вібруючого елемента і застосовувати при цьому амортизаційні прокладки.
11.36. Під час формування бетонних та залізобетонних виробів на вібраційному устаткуванні безпосередній контакт працюючих з вібруючими елементами та опалубкою (формою) заборонений.
11.37. Заборонено опускатися працюючим у приямок вібраційного устаткування під час його роботи.
11.38. Заборонено розрівнювати бетонну суміш вручну під час роботи вібраційного устаткування.
11.39. Під час теплової обробки залізобетонних виробів надмірний тиск пароповітряного середовища у пропарювальній камері не повинен перевищувати 0,04 МПа.
Тиск пари, що підводиться до камери, не повинен перевищувати 0,2 МПа.
11.40. Пропарювальні камери, що експлуатуються в закритих виробничих приміщеннях, повинні бути обладнані примусовою вентиляцією.
11.41. У пропарювальних камерах, що експлуатуються в закритих виробничих приміщеннях, піднімати кришки можна лише після видалення з них пароповітряної суміші.
11.42. Заборонено входити обслуговуючому персоналу у пропарювальну камеру, якщо температура в ній становить понад 40?С.
11.43. Обслуговуючому персоналу заборонено заходити до щільових і тунельних пропарювальних камер під час переміщення форм.
11.44. Розпалублення виробів з ненапруженою арматурою слід виконувати тільки при досягненні бетоном розпалубленої міцності даного виробу.
11.45. Знімати вироби з форм, що мають відкидні борти, слід при відкритих бортах.
11.46. Розпалублення виробів слід виконувати тільки на підлозі цеху або на спеціальних стендах.
Заборонено розпалублювати вироби у висячому положенні.
11.47. Заборонено знаходитись на касеті або формі під час розпалублення або виймання з неї готових виробів.
11.48. Форми та навантажувальні щити після розпалублення повинні бути очищені від бетону, вимиті, закріплені у піднятому положенні і зачинені на замок.
11.49. Вільні форми необхідно укладати у штабель зібраними і з закритими на замок бортами.
12. ЗАГОТОВЛЕННЯ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ЗИМОВОГО УТРИМАННЯ ДОРІГ
12.1. Працюючі з хімічними реагентами повинні знаходитись з боку напрямку вітру.
12.2. Під час вивантаження та складування необхідно слідкувати, щоб поліетиленові мішки з хлоридами не рвались.
Якщо мішок порвався, то хімічний реагент необхідно пересипати у тару, яка щільно закривається.
12.3. Процеси заготівлі, складування та навантаження технологічних матеріалів у піскорозкидачі повинні бути механізованими.
12.4. Під час навантажування технологічних матеріалів необхідно слідкувати за тим, щоб зберігався кут природного укосу матеріалу і не утворювались навіси.
12.5. Під час навантажування технологічних матеріалів заборонено знаходитись між навантажувачем та піскорозкидачем.
12.6. Водій піскорозкидача повинен слідкувати за процесом навантажування на відстані, що гарантує його безпеку.
12.7. Заборонено знаходитись водію та іншим особам у кабіні та на підніжках, а також виконувати технічне обслуговування та ремонт піскорозкидача під час його навантажування.
12.8. Розрівнювати технологічні матеріали у бункері піскорозкидача можна лише після зупинки навантажувача.
12.9. Машини та механізми, які використовуються для заготовлення та навантажування піскосольової суміші та хімічних реагентів, слід щоденно очищати і ретельно мити гарячою та холодною водою.
13. ЗБЕРІГАННЯ МАТЕРІАЛІВ ТА ВИРОБІВ
13.1. Усі довгомірні матеріали та вироби, а також ті, що можуть котитися, необхідно зберігати у штабелях на горизонтальних спланованих і утрамбованих майданчиках.
13.2. Взимку, перед тим, як складувати матеріали та вироби, майданчики повинні бути очищені від снігу та льоду.
13.3. Між суміжними штабелями (стелажами) на складах повинні бути проїзди, що забезпечують безперешкодний проїзд транспортних засобів та вантажопідйомних механізмів, а також проходи шириною не менше 1 м.
13.4. Під час складування матеріалів та виробів необхідно забезпечувати, щоб не виникало їх самовільне зміщення (обсипання, розкидання, розкочування, розвалювання та перекидання).
13.5. Заборонено привалювати або обпирати матеріали та вироби до огорож та інших конструкцій, які не розраховані на бічний тиск.
13.6. Штабелі піску, гравію, щебеню та інших сипучих матеріалів повинні мати укоси, крутість яких повинна відповідати куту природного укосу для даного виду матеріалу, або обгороджуватись міцними підпірними стінками.
13.7. Відстань від місць складування матеріалів та виробів до краю котлованів або траншей повинна визначатись розрахунком стійкості укосів, але бути не менше 1 м.
13.8. Цеглу в пакетах на піддонах слід укладати не більше як у два яруси, у контейнерах - в один ярус, без контейнерів - висотою не більше 1,7 м.
13.9. Камені слід укладати у штабелі висотою до 1 м з перев'язкою швів так, щоб більші крупні камені знаходились на зовнішніх стінках штабеля, а менші - усередині.
13.10. Бордюрні та облицювальні камені, поребрики, тротуарні плити, брущатку, шашку, фігурні елементи брукування та інші крупні штучні камені слід укладати у штабелі висотою до 1,2 м.
Камені слід укладати плиском з перев'язкою швів.
13.11. Дорожні плити і плити перекриття необхідно складувати у штабелі до 10-12 рядів висотою не більше 2,5 м з підкладками під перший ряд та прокладками між рядами.
Висота прокладки повинна бути на 1 см більшою за висоту монтажної петлі.
13.12. Ригелі та колони слід укладати у штабелі загальною висотою до 2 м з підкладками та прокладками.
13.13. Фундаментні блоки, блоки стін набережних і підпірних стінок слід укладати у штабелі до 4 рядів висотою не більше 2,5 м з підкладками та прокладками.
13.14. Дерев'яні кругляки слід укладати у штабелі висотою не більше 1,5 м з підкладками та прокладками, а також упорами, що запобігають їх розкочуванню.
Ширина штабеля не повинна бути меншою його висоти.
13.15. Пиломатеріали слід укладати у штабелі висотою не більше половини ширини штабеля при рядовому укладанні і не більше ширини штабеля при укладанні у клітки.
13.16. Після розбирання дерев'яних конструкцій, риштувань тощо з деревини, перед тим, як укладати її для зберігання, слід видалити усі скоби, цвяхи та інші металеві предмети, що стирчать.
13.17. Арматурну сталь та арматурні вироби слід зберігати на стелажах висотою не більше 1,5 м.
Між стелажами повинен бути прохід шириною не менше 1 м.
13.18. Довгомірні і громіздкі матеріали та вироби (бруси, балки, стальні конструкції, великосортний та листовий метал, крупні блоки для укріплення русел річок тощо) слід укладати у штабелі висотою не більше 1,5 м з підкладками та прокладками.
` 13.19. Труби слід укладати у штабелі висотою не більше 3 м з підкладками, прокладками і упорами, що запобігають їх розкочуванню.
Труби діаметром понад 300 мм слід укладати в "сідло" без прокладок.
Упори повинні бути надійно закріплені на підкладках.
13.20. Пилуваті матеріали слід зберігати у силосах, бункерах та інших закритих ємкостях. При цьому необхідно проводити заходи щодо запобігання розпиленню їх під час навантаження і розвантаження.
13.22. У разі необхідності спускатися працівникам у бункери та силоси з пилуватими матеріалами можна лише в спеціальній колисці за допомогою лебідки.
13.23. Для виконання робіт усередині бункерів та силосів слід назначати не менше трьох працівників, двоє з яких повинні знаходитись на перекритті бункера (силоса) і слідкувати за безпекою працюючих усередині ємкості.
13.24. Штабелі технологічних матеріалів, що застосовуються для зимового утримання доріг, заборонено розміщувати безпосередньо біля дерев'яних огорож та стін дерев'яних будинків і споруд.
13.25. Під час укладання штабеля з сипучих технологічних матеріалів слід забезпечувати, щоб кут його укосу не перевищував кут природного укосу матеріалу.
13.26. Висота штабелів заготовлених технологічних матеріалів не повинна перевищувати 7 м.
13.27. Мішки з хімічними реагентами для зимового утримання доріг слід укладати так, щоб по висоті розміщувалось не більше 14 поліетиленових або 8 паперових мішків.
13.28. Карбід кальцію повинен зберігатися у закритих металевих барабанах, які слід укладати у штабелі до двох рядів з дерев'яними підкладками та прокладками.
Між кожними двома рядами барабанів повинен бути прохід шириною не менше 1,5 м.
13.29. На складі карбіду кальцію заборонено складувати карбідний пил.
13.30. Розпаковування барабанів з карбідом кальцію, розважування його, відсівання дріб'язку та пилу, відбирання феросиліцію слід здійснювати в окремих від складу приміщеннях, що мають захист від атмосферних опадів.
13.31. Порожню тару з-під карбіду кальцію необхідно зберігати на спеціальних майданчиках поза виробничих приміщень та робочих місць.
13.32. Зберігання балонів з стисненими газами, масляних фарб, оліфи, мастил, а також легкозаймистих та горючих рідин і тари з-під них повинно бути нарізним.
13.33. Легкозаймисті та горючі рідини (гас, бензин тощо), а також мастильні матеріали слід зберігати у приміщеннях з неспалимими конструкціями або заглиблених у землю.
13.34. Заборонено зберігати і переносити леткі та легкозаймисті рідини у відкритій тарі.
13.35. Легкозаймисті рідини можна наливати лише у тару, що герметично закривається, за допомогою насосів через мідну сітку.
13.36. Заборонено наливати і видавати бензин відрами, а також за допомогою сифона (з відсмоктуванням ротом).
13.37. Процеси перекачування, приймання та видачі бензину, а також заправка ним машин, повинні бути механізованими.
13.38. Заборонено робити ремонт (зварювання, клепання, паяння тощо) металевої тари з-під легкозаймистих та горючих рідин і отрутних речовин до того, як вона буде пропарена або знешкоджена іншим способом.
13.39. Обтиральний матеріал під час роботи з етильованим бензином та іншими отрутними речовинами після застосування необхідно складувати окремо у визначеному для цього місці, а потім знищувати.
13.40. Аміачну воду слід зберігати під навісом у герметичній закритій посудині з теплоізоляційною оболонкою.
13.41. Кислоти необхідно зберігати у щільно закритих скляних обплетених бутелях в окремих провітрюваних приміщеннях.
Бутелі з кислотою повинні бути поставлені на підлогу в один ряд, до кожного з яких прикріплюють бирку з назвою кислоти.
Порожні бутелі з-під кислоти слід зберігати в таких же умовах.
13.42. Кислоту з бутелів слід розливати за допомогою спеціальних пристроїв, які забезпечують примусовий нахил бутелів.
Для того, щоб не виникали бризки кислоти під час її переливання, на шийку бутеля слід надівати спеціальну насадку.
13.43. Перевантажувати складські приміщення понад встановлених норм, а також навішувати матеріали (вироби) у тарі і без неї на стіни та колони складу заборонено.
13.44. Ямкові та напівямкові бітумосховища відкритого типу глибиною більше 0,5 м необхідно обгороджувати міцними поручнями висотою не менше 1 м.
13.45. Гашене вапно необхідно зберігати у закритих механізованих бункерах.
13.46. Сховища у вигляді ям для гасіння вапна повинні бути обгороджені або закриті.
Зі сховища вапно слід вивантажувати за допомогою механізмів або пристроїв, які дають можливість уникнути необхідності спуску працівників у ями.
14. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВИМОГ ПРАВИЛ
14.1. Контроль за додержанням вимог цих Правил покладається на керівників виробничих баз міського дорожнього господарства.
14.2. За безпечність технологічного устаткування, машин і механізмів, правильність вибору технології робіт, якість монтажу, налагодження, ремонту та технічного діагностування устаткування, а також відповідність споруд цим Правилам відповідає організація (підприємство), що виконує відповідні роботи, незалежно від форм власності та відомчої належності.
14.3. Особи, винні у порушенні вимог цих Правил, несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.