Email
Пароль
?
Войти Регистрация


Правила забудови в м. Кривому Розі

Название (рус.) Правила застройки в г. Кривом Роге
Кем принят Інші
Тип документа Правила
Дата принятия 01.01.2005
Статус Действующий
Скачать этот документ могут только зарегистрированные пользователи в формате MS Word




Добавить свое объявление
Загрузка...
 



Емкости

У К Р А Ї Н А
КРИВОРІЗЬКА МІСЬКА РАДА

Дніпропетровська область

Р І Ш Е Н Н Я
(XXVІІІ сесія IV скликання)

Від 28.09.2005 3545

Про Правила забудови в
м. Кривому Розі

Відповідно до Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні" (ст.ст.26,31), "Про планування і забудову територій" (ст.22), "Про основи містобудування" (ст.14), Земельного кодексу України, міська рада вирішила:

1. Затвердити Правила забудови в м. Кривому Розі в новій редакції (додаток).

2. Вважати такими, що втратили чинність, рішення міської ради від 14.08.2002 № 166 "Про Правила забудови в м. Кривому Розі" зі змінами та доповненнями, крім розділу XII додатка до цього рішення.

3. Редакції Криворізької міської комунальної газети "Червоний гірник" (Штельмах В.В.) опублікувати дане рішення.

4. Контроль за виконанням рішення покласти на заступника міського голови Черняєва Ю.В. і постійну комісію міської ради з питань регулювання земельних відносин, планування та забудови міста (Земляний М.Ф.).

Міський голова

Ю.Любоненко

Додаток
до рішення міської ради

ПРАВИЛА
забудови в м. Кривому Розі

І. Загальні положення

1.1. Правила забудови в м. Кривому Розі (далі - Правила) розроблені відповідно до Конституції України, Законів України "Про місцеві державні адміністрації", "Про планування та забудову території", "Про основи містобудування", "Про архітектурну діяльність", "Про державний контроль за використанням та охороною земель", "Про охорону земель", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за порушення у сфері містобудування", "Про Генеральну схему планування території України", "Про оренду землі", Цивільного, Господарського, Земельного та Водного кодексів України, постанов Кабінету Міністрів України у сфері містобудування і земельних відносин, чинних державних будівельних норм, стандартів і правил, керуючись Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

1.2. Правила - це нормативно-правовий акт, яким встановлюється порядок планування забудови та іншого використання територій і окремих земельних ділянок, надання дозволу на проектування, будівництво об'єктів містобудування, регулювання земельних відносин при здійсненні забудови, виконання будівельних робіт, прийняття об'єктів в експлуатацію, здійснення контролю за містобудівною діяльністю, а також вирішення питань, пов'язаних із самочинним будівництвом.
Правила прийняті Криворізькою міською радою в межах наданих їй повноважень і є обов'язковими для виконання всіма розташованими на території міста органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на території міста Кривого Рогу, при здійсненні ними містобудівної діяльності.

Особи, які порушують вимоги Правил, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

1.3. Головною метою запровадження Правил є вдосконалення дозвільної системи на будівництво об'єктів містобудування, забезпечення раціонального використання території на основі містобудівного обґрунтування, розташування об'єкта до коригування генерального плану розвитку міста, стимулювання інвестиційної діяльності фізичних та юридичних осіб, урахування приватних, громадських та державних інтересів при здійсненні містобудівної діяльності.

1.4. Правила регламентують:
- порядок розробки містобудівної документації;
- вибір земельної ділянки для об'єктів нового будівництва та реконструкції;
- проведення реконструкції, реставрації, впорядкування об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств, збір вихідних даних на проектування, проведення передпроектних і проектних робіт;
- погодження, експертизи та затвердження проектної документації;
- відведення земельних ділянок, реконструкцію вбудованих, вбудовано-прибудованих приміщень;
- проведення місцевих архітектурних та містобудівних конкурсів;
- видачу дозволів на виконання будівельних робіт;
- прийняття об'єктів в експлуатацію;
- одержання правоустановчих документів на об'єкт будівництва.

1.5. Правила доповнюються додатками, які є характерними для міста та належать до компетенції міської ради, її виконкому, районних у місті рад і їх виконкомів.

Правила містять переліки і зразки документів, послідовність та строки їх підготування і надання.

1.6. Проектування і будівництво об'єктів у місті за участю іноземних організацій, а також розробка, погодження, експертиза та затвердження проектної організації здійснюється відповідно до законів України, державних стандартів, норм, правил на проектування і будівництво, чинних в Україні, а також цих Правил.

1.7. Якщо міжнародними договорами України встановлено інші вимоги, ніж ті, що передбачені цими Правилами, необхідно користуватися вимогами міжнародних договорів.

1.8. Визначення термінів:

1.8.1 автостоянка - спеціально обладнане місце для стоянки автотранспорту, позначене дорожніми знаками згідно з Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001
№ 1306, має тверде покриття, може мати огорожу, в тому числі тимчасову;

1.8.2 архітектурне рішення - авторський задум щодо просторової, планувальної, функціональної організації, зовнішнього вигляду і інтер'єрів об'єкта архітектури, а також інженерного та іншого забезпечення його реалізації, викладений в архітектурній частині проекту на всіх стадіях проектування і зафіксований у завершеному будівництвом об'єкті;

1.8.3 архітектурно-планувальне завдання - документ, який містить комплекс містобудівних та архітектурних вимог і особливих умов проектування і будівництва об'єкта архітектури, що випливають з положень затвердженої містобудівної документації, державних будівельних норм, місцевих правил забудови населених пунктів, відповідних рішень Криворізької міської ради, включаючи вимоги і умови щодо охорони пам'яток історії та культури, довкілля, законних прав і інтересів громадян та юридичних осіб при розташуванні об'єкта архітектури на конкретній земельній ділянці, затверджений начальником управління містобудування і архітектури виконкому Криворізької міської ради або його заступником - головним архітектором міста;

1.8.4 балкон - огороджена площадка, яка виступає у вигляді консолі на фасаді будинку чи в інтер'єрі;

1.8.5 будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, технічне переоснащення підприємств;

1.8.6 будова - сукупність будинків та споруд (об'єктів) різного призначення, будівництво, розширення або реконструкція яких здійснюється, як правило, за єдиною проектно-кошторисною документацією із зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, на яку у встановленому порядку затверджується титул будови;

1.8.7 генеральний план міста - містобудівна документація, яка визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території міста;

1.8.8 генеральний план розміщення об'єкта містобудування (тимчасової споруди) - графічне зображення, що виконується на топографо-геодезичних матеріалах і відображає відповідно до вимог державних будівельних норм місцезнаходження і межі земельної ділянки, усі запроектовані та існуючі, що зберігаються чи реконструюються, будівлі і споруди, проїзди, пішохідні доріжки, майданчики різного призначення, зелені насадження з визначенням переліку всіх об'єктів, зображених на кресленні;

1.8.9 горище - простір між перекриттям останнього поверху і покрівлею будівлі;

1.8.10 державний акт на право власності або постійного користування земельною ділянкою - документ, що посвідчує право власності або постійного користування земельною ділянкою юридичною чи фізичною особою, наданий в установленому порядку та оформлений за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України;

1.8.11 детальний план території - містобудівна документація, яка розробляється для окремих об'єктів будівництва та реконструкції на території існуючої забудови;

1.8.12 дозвіл на будівництво - рішення Криворізької міської ради про надання земельної ділянки у власність чи користування для будівництва (реконструкції) за встановленим цільовим призначенням та цільовим функціональним використанням або рішення виконкому Криворізької міської ради про надання дозволу на будівництво власнику чи користувачу земельної ділянки за встановленим цільовим функціональним використанням;

1.8.13 дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт, який надається інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю;

1.8.14 експертиза містобудівної документації - перевірка матеріалів містобудівної документації, яка здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

1.8.15 жиле приміщення - приміщення, яке належить до житлового комплексу (будинку), що відноситься до житлового фонду і є складовою квартири як самостійного об'єкта цивільно-правових відносин;

1.8.16 забудова території - здійснення нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (будівництво);

1.8.17 забудовник - особа, яка отримала право на забудову території, будови, комплексів, та виконує функції замовника;

1.8.18 замовник - юридична та фізична особа, яка безпосередньо або за дорученням (контрактом) інвестора здійснює оформлення документів на будівництво об'єкта та ввід його в експлуатацію та виконує інші функції відповідно до законодавства;

1.8.19 зелені насадження спеціального призначення - меліоративні насадження в заплавах рік, санітарно-захисні насадження, шумозахисні, вітрозахисні;

1.8.20 зовнішня реклама - це реклама, що розміщується на тимчасових і стаціонарних спеціальних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг;

1.8.21 інженерно-транспортна інфраструктура - комплекс інженерних, транспортних споруд і комунікацій;

1.8.22 історичний ареал - частина території м. Кривого Рогу, що зберегла об'єкти культурної спадщини і пов'язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку;

1.8.23 капітальний ремонт будівлі - комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель у зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшенням експлуатаційних показників, а також покращання планування будівлі і благоустрою територій без зміни будівельних габаритів об'єкта. Капітальний ремонт передбачає припинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин (за умови їх автономності);

1.8.24 користувач земельної ділянки - юридична або фізична особа, яка, якщо інше не передбачено законом або договором, має використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення із дотриманням обов'язків і набуттям прав, встановлених законодавством, з метою господарювання на ній, спорудження жилих будинків, виробничих та інших будівель і споруд;

1.8.25 лоджія - перекрите та огороджене в плані з трьох боків приміщення, відкрите у зовнішній простір;

1.8.26 мала архітектурна форма функціонального призначення (для здійснення підприємницької чи господарської діяльності) - невелика споруда площею забудови до 20 м кв., яка виконується із полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без улаштування фундаментів;

1.8.27 містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій;

1.8.28 містобудівне обґрунтування - текстові та графічні матеріали, які розробляються з метою внесення змін до містобудівної документації, принципового визначення можливостей розміщення (реконструкції) об'єкта містобудування в системі забудови міста, граничних параметрів об'єкта, узгодження з існуючою забудовою з урахуванням потреб у об'єктах соціальної інфраструктури, закладах освіти, охорони здоров'я, торгівлі, культури, розміщення зон відпочинку, уточнення орієнтовної площі та конфігурації земельної ділянки, яка передбачається для відведення, встановлення умов та обмежень її використання;

1.8.29 нове будівництво - це будівництво комплексу об'єктів основного, підсобного та обслуговуючого призначення новостворюваних підприємств, будинків, споруд, а також філій і окремих виробництв, що здійснюється на вільних площах із метою створення нової виробничої потужності або надання послуг, які після введення в експлуатацію будуть знаходиться на самостійному балансі;

1.8.30 нежиле приміщення - приміщення, яке належить до житлового (нежитлового) комплексу, але не відноситься до житлового фонду, і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин;

1.8.31 об'єкт будівництва - окремий будинок або споруда (з усім устаткуванням, яке до них відноситься, інструментом і реманентом, галереями, естакадами, внутрішніми інженерними мережами водопостачання, каналізації, газопроводу, теплопроводу, електропостачання, радіофікації, підсобними і допоміжними надвірними будівлями, благоустроєм та іншими роботами і витратами), на будівництво, реконструкцію яких повинні бути складені окремо проект і кошторис. Якщо на будівельному майданчику за проектом (робочим проектом) споруджується тільки один об'єкт основного призначення, то поняття " об'єкт будівництва" збігається з поняттям "будова";

1.8.32 об'єкт містобудування -функціональні території (зони) міста (житлової і громадської забудови, виробничі, рекреаційні, комунальні, охорони культурної та природної спадщини та інші), будинки та споруди, їх комплекси, комунікації та споруди інженерної і транспортної інфраструктури, об'єкти архітектурної діяльності;

1.8.33 об'єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

1.8.34 оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності;

1.8.35 орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою;

1.8.36 пандус - похила полога площина, яка влаштовується для підйому (входу і в'їзду) у будинку чи споруді;

1.8.37 поверх надземний - поверх з позначкою підлоги приміщень не нижче планувальної позначки землі;

1.8.38 поверх підвальний - поверх з позначкою підлоги приміщень нижче планувальної позначки землі більше ніж на половину висоти приміщень;

1.8.39 поверх цокольний - поверх з позначкою підлоги приміщень нижче планувальної позначки землі на висоту не більше ніж на половину висоти приміщень;

1.8.40 поточний ремонт - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що відносяться до капітального ремонту (крім робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі). Поточний ремонт повинен проводитись з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію будівлі або об'єкта з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт (реконструкцію);

1.8.41 прибережні захисні смуги - виділені земельні ділянки вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:
а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів;
б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів;
в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100метрів.

При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Розмір та межі прибережної захисної смуги вздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів - з урахуванням містобудівної документації;

1.8.42 проект будівництва, проектно-кошторисна (проектна) документація - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими визначені містобудівні, архітектурні, об'ємно-планувальні, конструктивні, інженерно-технічні, технологічні і економічні вирішення, а також кошториси будівництва;

1.8.43 проект забудови території - документація, що поєднує властивості містобудівної та проектної документації, розробляється для будівництва комплексів будівель і споруд з урахуванням рішень детального плану території і затверджується замовником;

1.8.44 реконструкція - це перебудова існуючих об'єктів виробничого та цивільного призначення, пов'язана з удосконаленням виробництва, підвищенням його техніко-економічного рівня та якості, яка виробляється, поліпшенням умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміною основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри);

1.8.45 рекреаційні зони (території) - це зони, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів;

1.8.46 реставрація - повне або часткове відновлення пошкоджених чи втрачених будівельних та художніх характеристик об'єкта у первісному або відтвореному вигляді на пам'ятках архітектури. Складовою частиною реставрації може бути консервація, капітальний ремонт;

1.8.47 розширення - це будівництво додаткових виробництв на діючому підприємстві (споруді), а також будівництво нових і розширення існуючих окремих цехів та об'єктів основного, підсобного й обслуговуючого призначення на території діючих підприємств або на площах, що до них прилягають, з метою створення додаткових або нових виробничих потужностей.

До розширення діючих підприємств відносяться також будівництво філій та виробництв, що входять до їх складу, які після введення в експлуатацію не будуть знаходитись на самостійному балансі;

1.8.48 суб'єкт містобудування - державні органи, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи України, а також юридичні і фізичні особи іноземних держав;

1.8.49 самочинне будівництво - житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно, які збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил;

1.8.50 самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості) та одержання документа, що посвідчує право на неї, та його державної реєстрації;

1.8.51 схема планування території - містобудівна документація, яка визначає принципові вирішення планування, забудови та іншого використання відповідної території, її окремих частин;

1.8.52 тамбур - прохідний простір між дверима, що служить для захисту від проникнення холодного повітря, атмосферних опадів, пилу, диму і запахів при вході до будинку, у сходову клітку чи інші приміщення;

1.8.53 територія - частина земної поверхні у визначених межах (кордонах) з властивими їй географічним положенням, природними та створеними діяльністю людей умовами та ресурсами, а також з повітряним простором та розташованими під нею надрами;

1.8.54 технічне переоснащення об'єктів - це комплекс заходів щодо покращання техніко-економічного рівня окремих виробництв, цехів та дільниць на основі впровадження передової техніки та технології, механізації й автоматизації виробництва, модернізації та заміни застарілого і фізично зношеного устаткування новим, більш продуктивним, а також щодо вдосконалення загальнозаводського господарства та допоміжних служб. Технічне переоснащення підприємства здійснюється, як правило, без розширення виробничих площ за проектами і кошторисами на окремі об'єкти або види робіт;

1.8.55 фасад будинку, споруди - зовнішня частина будинку, споруди з усіма елементами від покрівлі до вимощення; за орієнтуванням фасади поділяються на головний, боковий, дворовий;

1.8.56 цільове використання земельної ділянки (об'єкта нерухомості) - передбачене власником або користувачем призначення об'єкта будівництва для виконання певної жилої, громадської, виробничої або іншої господарської функції у засіб та шляхом, дозволеним законодавством;

1.8.57 червоні лінії - визначені в містобудівній документації відносно пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які відмежовують території мікрорайонів, кварталів та території іншого призначення;

1.8.58 черга будівництва - визначена проектною документацією частина будови виробничого або цивільного призначення у складі зведеного кошторисного розрахунку, яка після введення її в експлуатацію частково забезпечує випуск певної продукції або надання послуг за відповідною номенклатурою і може експлуатуватись до повного введення об'єкта в експлуатацію, освоєння проектної потужності (окремі технологічні лінії, прольоти, цехи основних виробничих корпусів, котельні, підстанції, холодильники, підсобні та обслуговуючі виробництва, секції житлових будинків, вбудовано-прибудовані та вбудовані в житлові будинки приміщення, окремі приміщення об'єктів обслуговування, торгівлі, громадського призначення, паркінги тощо).

ІI. Вимоги до забудови та благоустрою

2.1. Забудова території, що надається для містобудівних потреб, здійснюється відповідно до генерального плану, іншої містобудівної документації з дотриманням вимог законодавства, державних норм та цих Правил.

2.2. Забудова та благоустрій здійснюється шляхом організації комплексної забудови території або розташування і будівництва окремих будівель, споруд у кварталах існуючої забудови на основі цих Правил.

2.3. У разі відсутності детального плану території, проектів забудови або реконструкції кварталу (мікрорайону), закінчення терміну їх реалізації, а також необхідності внесення змін до цих проектів, при розміщенні окремого об'єкта містобудування у кварталах існуючої забудови розробляються містобудівні обґрунтування згідно з ДБН Б.1.1-4-2002, ДБН А.2.2-1-2003, складається акт вибору земельної ділянки (додаток 1). Містобудівне обґрунтування місця розташування об'єкта будівництва розробляється проектною організацією з відповідною ліцензією та затверджується міською радою.

2.4. Граничні параметри об'єктів, що рекомендуються для будівництва в конкретному місці, визначаються в архітектурно-планувальному завданні, яке надає управління містобудування та архітектури виконкому міськради (надалі УМіА), на основі містобудівної документації або містобудівного обґрунтування з урахуванням цих Правил, для здійснення проектних робіт проектною організацією.

2.5. Зовнішній благоустрій ділянок забудови повинен включати влаштування огорожі, проїздів, доріжок, майданчиків, озеленення території тощо. Роботи щодо благоустрою виконуються забудовниками відповідно до узгодженого проекту.
Улаштування огорож земельних ділянок здійснюється з урахуванням нормативних вимог щодо інсоляції територій суміжних земельних ділянок. Конкретні вимоги щодо архітектурного вирішення огорож (матеріали, конструкції, висота), в тому числі і для індивідуальної забудови, затверджуються головним архітектором міста.

2.6. Зміна цільового використання об'єкта нерухомості за ініціативою його власника здійснюється міською радою або виконкомом міської ради (для вбудованих об'єктів) на основі містобудівного обґрунтування за погодженням управлінь містобудування і архітектури, екології виконкому міськради, землевпорядних та інших органів державного нагляду. Земельні питання при цьому вирішуються відповідно до Земельного кодексу України та цих Правил.

2.7. У разі розташування об'єкта в межах історичних ареалів міста, зон охорони пам'яток архітектури, об'єктів культурної спадщини у складі містобудівного обґрунтування, розробляються необхідні історико-культурні обґрунтування, які погоджуються відповідним органом у сфері охорони культурної спадщини та відділом культури виконкому міської ради у порядку, визначеному чинним законодавством.

2.8. Не допускається розташування об'єктів на ділянках, які передбачені затвердженими детальними планами територій, проектами забудови для будівництва дитячих дошкільних закладів, шкіл, спортивних споруд та інших об'єктів соціальної сфери обслуговування населення, окрім розміщення за відповідним містобудівним обґрунтуванням житлових будинків з відповідними об'єктами соціальної сфери обслуговування.

2.9. Не допускається будівництво об'єктів:
- на територіях зелених насаджень загального користування: парків, скверів, садів, бульварів відповідно до п. 5.4. ДБН 360-92**, окрім установ обслуговування та громадського харчування, для забезпечення відпочинку відвідувачів зазначених об'єктів, у відповідності із затвердженим проектом забудови території;
- у водоохоронних зонах.

2.10. У разі, якщо будівництво (реконструкція) об'єктів пов'язано із знесенням зелених насаджень (дерев, кущів, газонів та інше), замовник зобов'язаний оформити дозвіл на знесення зелених насаджень згідно з чинним порядком в місті.

2.11. Площа земельної ділянки для розміщення нового багатоквартирного житлового будинку в кварталах існуючої забудови визначається відповідно до вимог п.3.8. ДБН 360-92** з розрахунку не менш як 12,0 кв.м на одну людину.

2.12. У разі спорудження об'єкта в існуючій міській забудові, інвестор (замовник) до початку проектування забезпечує обстеження та фіксацію технічного стану існуючих будинків і споруд, що знаходяться в безпосередній близькості до будівельного майданчика.
Акти обстеження об'єктів до початку виконання будівельних, ремонтно-будівельних робіт підписуються замовником, проектною організацією, що проводить обстеження, і власником або балансоутримувачем існуючого будинку за дорученням власника будинку.
У складі проектної документації передбачаються заходи щодо безпечної експлуатації будинків і споруд під час будівництва (обстеження, встановлення маяків, огляд, вишукування, попередні укріплення фундаментів та конструкцій за спеціальною документацією або розділом у проектній документації) та поліпшення санітарно-гігієнічної ситуації.
2.13. Для забезпечення вимог щодо безперешкодного руху інвалідів та громадян з порушеннями опорно-рухових функцій під час проектування та будівництва слід забезпечувати облаштування спеціальних пристроїв:
- пандусів (спеціальних ліфтів, підйомників) у жилих будинках, об'єктах громадського та культурного обслуговування населення;
- окремих ліфтів для обслуговування інвалідів у багатоповерхових будівлях громадського призначення;
- пониженого бортового каменю для проїзду інвалідних візків.

У разі неможливості облаштування цих пристроїв в умовах існуючої забудови під час реконструкції існуючих будівель та споруд, у проектах наводяться відповідні обґрунтування.

ІІІ. Порядок розробки, розгляду ескізного проекту

3.1. Ескізний архітектурний проект (ЕАП) розробляється для об'єктів цивільного призначення, техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) розробляється для об'єктів промислового призначення, які потребують детального обґрунтування відповідних рішень, вибору варіантів та доцільності будівництва об'єкта. Техніко-економічний розрахунок (ТЕР) використовується для технічно нескладних об'єктів промислового призначення. ТЕО і ТЕР визначаються згідно з ДБН А.2.2.-3-2004 та розроблюються згідно з завданням на проектування і вихідними даними.

3.2. Склад та зміст ЕАП, ТЕО (ТЕР) визначається відповідно до Положення про ескізний архітектурний проект, затвердженого Постановою Держбуду України від 23.10.91 №51/839/1.

3.3. ЕАП, ТЕО (ТЕР) розробляється проектною організацією, яка має ліцензію на відповідну діяльність.

3.4. На стадії ЕАП, ТЕО (ТЕР) мають розроблятись матеріали оцінки впливу на навколишнє середовище (надалі -ОВНС) відповідно до вимог ДБН А.2.2-1-2003.

Розробка ОВНС, підготовка її матеріалів, а також розробка окремих розділів на основі субпідряду доручається організаціям, які мають відповідну ліцензію.

Для видів діяльності об'єктів, що становлять підвищену екологічну безпеку, наведених у додатку 2, замовник або виконавець ОВНС через засоби масової інформації інформує населення про плановану діяльність, визначає місце і порядок проведення громадських слухань, збирає звернення громадян, здійснює розгляд та врахування зауважень і пропозицій (зразок об'яви наведено в додатку 4).

3.5. ЕАП подається на погодження архітектурно-містобудівній раді, засідання якої проводяться щочетверга.

3.6. Висновки архітектурно-містобудівної ради готуються - УМіА та надаються замовнику в термін до 20 днів після її засідання.

3.7. Позитивне рішення архітектурно-містобудівної ради є підставою для подальшого оформлення документів на об'єкт містобудування. Виписка з протоколу засідання архітектурно-містобудівної ради підписується начальником УМіА або його заступником - головним архітектором.

3.8. Розробка ЕАП, ТЕО(ТЕР) здійснюється за ініціативою замовника (інвестора) та є власним ризиком.

ІV. Порядок проведення місцевих архітектурнихі містобудівних конкурсів

4.1. Метою проведення місцевих архітектурних і містобудівних конкурсів є виявлення найкращих проектних пропозицій з організації архітектурно-планувальних та просторових рішень об'єктів містобудування, впровадження відкритих методів регулювання забудови міста, покращання містобудівного середовища, раціонального використання території міста та залучення інвестиційних коштів для виконання програм соціально-економічного розвитку міста.

4.2. Проведення місцевих архітектурних і містобудівних конкурсів здійснюється у випадках, коли розміщення об'єктів архітектури має суттєвий вплив на розвиток та формування забудови міста, якщо об'єкти розміщуються в охоронній зоні пам'яток історії і культури або можуть негативно впливати на територію і об'єкти природно-заповідного фонду.
Земельна ділянка, на якій пропонується розмістити об'єкт містобудування на конкурсних засадах, повинна бути вільна від забудови.

4.3. Рішення про проведення місцевих архітектурних і містобудівних конкурсів приймається виконкомом міської ради на підставі подання УМіА.

4.4. Склад конкурсної комісії місцевого архітектурного і містобудівного конкурсу затверджується рішенням виконкому міської ради про проведення конкурсу на визначені об'єкти містобудування.

У складі конкурсної комісії має бути не менше двох третин кваліфікованих фахівців у сфері містобудування та архітектури, залучаються представники органів виконавчої влади, громадських організацій.

4.5. Підготовка та організація місцевих архітектурних і містобудівних конкурсів проводиться в такому порядку:
- формування переліку об'єктів містобудування, які повинні розглядатись на конкурсних засадах;
- підготовка програми та умов конкурсу, які готує УМіА;
- підготовка проекту рішення виконкому міської ради про проведення місцевих архітектурних і містобудівних конкурсів на забудову містобудівної території;
- публікація інформаційного повідомлення про проведення конкурсу;
- подання заяв фізичними та юридичними особами на участь у конкурсі;
- обробка заяв та іншої інформації щодо участі в конкурсі;
- проведення конкурсу;
- підбиття підсумків конкурсу;
- оформлення подальшого права на проектування та забудову об'єктів містобудування, згідно з порядком, встановленим цими Правилами.

4.6. Порядок та умови проведення місцевих архітектурних і містобудівних конкурсів, а також особливості використання земельної ділянки встановлюються рішенням виконкому міської ради, яке приймається по визначеному об'єкту містобудування, що розглядається на конкурсних засадах.

4.7. Право брати участь у місцевих архітектурних і містобудівних конкурсах мають громадяни України, суб'єкти господарювання за участю українських та іноземних юридичних осіб і громадян, а також міжнародні організації, іноземні юридичні та фізичні особи, фізичні особи без громадянства.

4.8. Протягом 7 днів після прийняття відповідного рішення виконкому міськради про проведення місцевого архітектурного і містобудівного конкурсу на об'єкт містобудування, у засобах масової інформації публікується повідомлення про проведення конкурсу та його програма і вимоги.

4.9. Заяви на участь у конкурсі подаються до УМіА.

4.10. Обробка заяв та інших матеріалів, визначених програмою і умовами конкурсу, підготовка демонстраційних матеріалів на розгляд конкурсної комісії здійснюється УМіА.

4.11. Дата та місце проведення конкурсу визначається відповідним рішенням виконкому міськради.

4.12. Протокол конкурсу з визначенням переможця є підставою для подальшого оформлення відповідних документів для підготовки рішення міськради про попереднє погодження місця розташування об'єкта містобудування згідно з визначеним порядком.

4.13. У разі невиконання переможцем конкурсу вимог рішення виконкому міськради "Про проведення містобудівного конкурсу", конкурсна комісія має право на перегляд попереднього рішення щодо визначення переможця та в місячний термін, після прийняття відповідного рішення конкурсної комісії, звернутися до виконкому Криворізької міської ради щодо проведення конкурсу вдруге.

Термін оформлення правоустановчих документів для підготовки проекту рішення міської ради "Про попереднє погодження місця розташування об'єкту на період проектування" з моменту прийняття рішення конкурсної комісії складає - до 6 місяців.

V. Попереднє погодження місця розташування об'єкта

5.1. Юридичні та фізичні особи, які мають наміри щодо вкладання інвестицій в об'єкти будівництва, на етапі передінвестиційної діяльності надають відомості до виконкому міської ради про:
- вплив планованої діяльності на навколишнє середовище (матеріали ОВНС, розроблені відповідно до вимог ДБН А.2.2-1-2003).
- функціональне призначення об'єкта інвестування та його складових частин;
- бажані (орієнтовні) основні техніко-економічні показники об'єкта: загальна площа і кількість квартир (для житла); продукція і потужність (для об'єктів виробничого призначення); кількість місць (для закладів освіти, культури, охорони здоров'я, громадського харчування та ін.); торговельна площа; загальна площа (для офісів, багатофункціональних комплексів та ін.); показники об'єктів комунального та іншого призначення; чисельність працюючих;
- бажане місце розташування на території міста;
- особливі умови функціонування (за наявності) та орієнтовна площа ділянки (території);
- державну реєстрацію інвестора як суб'єкта інвестиційної діяльності.

5.2. Інвестор може виступити замовником особисто або має право визначити і на договірних умовах призначити замовника (забудовника), який від його імені представлятиме інвестора у відносинах з іншими учасниками містобудівної та інвестиційної діяльності.

5.3. Замовник має право виконати (замовити) без спеціальних дозволів і погоджень передпроектні пропозиції для обґрунтування архітектурно-містобудівних рішень щодо забудови території, бажаного місця розташування об'єкта.

5.4. Для виконання передпроектних пропозицій (пророблень) замовник має право отримувати від виконавчих органів влади та місцевого самоврядування офіційну інформацію про правовий статус земельної ділянки, допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок, єдині умови та обмеження використання земельної ділянки без отримання дозволу на будівництво та згоди власника або користувача зазначеної земельної ділянки.

Обсяги інформації визначає орган, який надає інформацію. Такі передпроектні пропозиції (пророблення) не є стадіями проектування і розглядаються УМіА при підготовці висновків щодо можливості розміщення об'єкта містобудування.

5.5. Порядок оформлення документів на попереднє погодження місця розташування об'єкта.

5.5.1. Фізичні та юридичні особи, які мають наміри здійснити будівництво об'єктів містобудування на вільних міських землях, зобов'язані отримати від міської ради дозвіл на будівництво об'єкта.

Фізичні та юридичні особи, які мають наміри здійснити будівництво, реконструкцію чи розширення об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на правах власності чи користування, без зміни її цільового призначення, зобов'язані отримати від виконкому міської ради дозвіл на будівництво об'єкта.

5.5.2. Для отримання такого дозволу замовник, зацікавлений у будівництві об'єкта, надсилає відповідно до міської ради, виконкому міськради клопотання про попереднє погодження місця розташування об'єкта нового будівництва, реконструкції або його розширення.

Клопотання повинно включати:
- орієнтир місця (району) бажаного розміщення об'єкта (адреса) і орієнтовний розмір земельної ділянки під розташування зазначеного об'єкта ;
- інформацію про об'єкт будівництва (тип, етажність, загальна площа, призначення об'єкта, потужність виробництва, джерело теплопостачання і т.д.)

До клопотання додаються:
а) містобудівне обґрунтування розміщення об'єкта, узгоджене на предмет інженерно-геологічних властивостей території та узгоджену з інженерними службами схему розміщення об'єкта;
б) ксерокопія свідоцтва про державну реєстрацію замовника, як суб'єкта господарювання або документа, що посвідчує його особу;
в) у разі проведення реконструкції, реставрації та технічного переоснащення, документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою та право власності на будинок (його частин), та письмову згоду його співвласника на проведення зазначених робіт (у разі їх наявності);
г) попередню оцінку впливу на навколишнє природне середовище, розроблену відповідно до вимог ДБН А.2.2-1-2003.

5.5.3. Клопотання розглядається заступником міського голови та передається для аналізу і пропозицій до УМіА, Криворізькому міському управлінню земельних ресурсів(надалі - УЗР), а для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, або для об'єктів, на яких передбачається влаштування індивідуальних котельних установок замість централізованої системи тепловодопостачання - до управління екології виконкому міськради.

5.5.4. Загальний термін розгляду клопотання не більше 25 днів від дня реєстрації .

Підготовка відповіді покладається на УМіА. УЗР та управління екології повинні в 10-денний термін направити свої висновки щодо клопотання до УМіА (у разі необхідності).

5.5.5. Містобудівне обґрунтування розробляється на замовлення інвестора для принципового визначення можливостей розміщення об'єкта будівництва в системі забудови міста, його граничних параметрів, впливу планованої діяльності на навколишнє природне середовище, визначення варіантів розміщення за відсутності затвердженої містобудівної документації, при потребі внесення змін до містобудівної документації, у випадку розміщення об'єкта містобудування у зоні охорони пам'ятки архітектури та містобудування.

Містобудівне обґрунтування розробляється за рахунок власних коштів замовника (забудовника) за завданням УМіА.

5.5.6. Містобудівне обґрунтування та узгоджена з інженерними службами схема розміщення об'єкта, матеріали ОВНС та заява про наміри щодо розміщення нового об'єкта подається до УМіА. Висновок по містобудівному обґрунтування надається згідно з ДБН Б.1.1-4-2002. Містобудівне обґрунтування затверджується міською радою.

5.5.7. Остаточно обраний варіант містобудівного обґрунтування погоджується з УМіА, УЗР, Криворізькою регіональною державною екологічною інспекцією, Криворізькою міською санітарно-епідеміологічною станцією та затверджується міською радою відповідно до законодавства.

Містобудівне обґрунтування місця розташування об'єкта містобудування у випадку розміщення об'єкта проектування у зоні охорони пам'ятки архітектури та містобудування місцевого значення погоджується з Дніпропетровським обласним центром охорони історико-культурних цінностей.

Узгодження містобудівного обґрунтування експлуатуючими службами здійснюється в одній інстанції зазначеного органу строком до 5 робочих днів, організаціями, визначеними законодавством, УМіА - до 25 днів. У разі відмови в узгодженні, вищезазначені інстанції повинні надати письмово її обґрунтування та пропозиції щодо усунення недоліків.

5.5.8. Організацію погодження містобудівного обґрунтування забезпечує замовник. Замовник на договірних засадах може доручити збір вихідних даних та погодження містобудівного обґрунтування проектувальнику. Проектувальник зобов?язаний брати участь у цьому процесі в межах захисту запропонованих ним рішень.

5.5.9. Позитивний висновок архітектурно-містобудівної ради (протокол), затверджений заступником міського голови, та погоджене містобудівне обґрунтування є підставою для оформлення акта вибору земельної ділянки.

5.5.10. Акт вибору земельної ділянки видається забудовнику районним архітектором. Термін видачі - 7 днів.

5.5.11. Акт вибору земельної ділянки (траси) затверджується заступником міського голови, після чого замовник (забудовник) надає до УМіА пакет документів (додаток 3) для підготовки проекту рішення міської ради про попереднє погодження місця розташування об'єкта.

5.5.12. Відповідальність за підготовку і підписання акта вибору земельної ділянки несе замовник (забудовник) згідно з чинним законодавством.

5.5.13. Вибір земельних ділянок для розміщення об'єктів (трас) не проводиться у разі, коли розміщення об'єктів передбачено генеральним планом розвитку міста, затвердженим проектом забудови відповідної території, якщо будівництво об'єкта здійснено, але проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок не розроблявся, передбачається розширення земельної ділянки без зміни її цільового призначення та зведення на ній будівель і споруд.

5.5.14. Термін дії рішення міської ради про попереднє погодження місця розташування об'єкта на період проектування не повинен перевищувати:
- архітектурно і технічно-нескладні об'єкти (І та ІІ категорії складності) - 1 рік;
- архітектурно і технічно-складні об'єкти (багатофункціонального призначення ІІІ,ІУ та У категорії складності) - до 2 років.

5.5.15. Продовження терміну дії рішення міської ради ( її виконкому) здійснюється на підставі заяви забудовника ( замовника ) за два місяці до закінчення терміну дії зазначеного рішення, у якому зазначається перелік виконаних обсягів робіт, причин невиконання рішення та гарантованого наступного терміну виконання. У разі, коли замовник (забудовник) після продовження терміну дії рішення міської ради (її виконкому) не виконає його умови, наступні звернення щодо продовження терміну дії рішення залишаються без розгляду.

5.5.16. Виконання передпроектних пропозицій (пророблень) для підготовки проекту рішення міської ради (її виконкому) про попереднє погодження місця розташування об'єкта є власним ризиком замовника (інвестора).

VI. Порядок підготовки та надання вихідних даних на проектування

6.1. Замовник визначає стадійність розроблення проектної документації з урахуванням категорії складності об'єкта і рекомендації відділу планування та забудови УМіА та визначає проектну організацію, яка має відповідну ліцензію і видає проектувальнику завдання на проектування, у якому визначає свої вимоги до об'єкта відповідно до цих Правил, містобудівної документації, державних будівельних норм і правил (ДБН А.2.2-3-2004).

Відомості про замовника зазначаються в архітектурно-планувальному завданні і технічних умовах.

Архітектурно-планувальне завдання (надалі АПЗ) та технічні умови надаються замовнику у порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.99 №2328.

Завдання на проектування замовник виконує сам або доручає проектувальнику. Термін видачі АПЗ - 15 днів.

Технічні умови повинні передбачати виключно ті роботи і в тих об'ємах, які необхідні для виконання інженерного забезпечення об'єкта, що проектується.

У разі, якщо об'єкт будується за рахунок державних коштів, замовник визначає проектну організацію згідно з чинним законодавством.

6.2. Вихідні дані, достатні для виконання проектних робіт на відповідній стадії, замовник надає до початку виконання проектних робіт.

Вихідні дані на проектування включають АПЗ, завдання на проектування, технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури, дані технічних обстежень, інші вихідні дані, що випливають з призначення об'єкта, необхідні для його проектування та здійснення інвестиційної діяльності.

До вихідних даних на проектування належить також дозвіл на проектування, будівництво, отриманий у порядку, визначеному цими Правилами.

Надання вихідних даних замовнику забезпечується відповідними органами державного нагляду, підрозділами виконкому міськради, комунальними підприємствами, установами, організаціями, які експлуатують інженерні мережі та забезпечують підключення об'єктів будівництва до інженерних мереж (далі - міські служби та інші відповідні організації, які надають технічні умови).

До складу даних для проектування входять:
- копія рішення міськради про погодження місця розташування об'єкта або дозвіл на будівництво ;
- АПЗ на проектування;
- топографічна зйомка М1:500 (нова або поновлена) із вказівкою дати виконання та організації виконавця, яка має відповідну ліцензію;
- акт вибору земельної ділянки;
- технічні умови на підключення об'єкта, що проектується, до інженерних мереж і комунікацій;
- особливі умови зацікавлених організацій;
- дані про види застосованих будівельних конструкцій, матеріалів, обладнання;
- висновки про інженерно-геологічні, геологічні, гідрологічні і екологічні умови території (у разі необхідності);
- відомості про зелені насадження (дерева, кущі, газони), а в разі наміру їх знесення - акт обстеження зелених насаджень;
- відомості про підземні споруди, підземні і наземні комунікації та їх технічний стан;
- дані про види застосованого палива і дозвіл на його використання;
- матеріали попередньої оцінки впливу об'єкта проектування на навколишнє середовище та заяву про наміри, погоджену в установленому порядку;
- для виконання проектних робіт з реконструкції - висновки про результати обстеження будівельних конструкцій, відомості про послідовність переносу діючих інженерних мереж і комунікацій.

У разі необхідності, проектна організація має право зажадати від замовника додаткові документи відповідно до ДБН А.2.2-3-2004.

Конкретний перелік вихідних даних надається замовником при підписанні договору на виконання проектних робіт відповідно до стадії проектування.

Відповідальність за надання вихідних даних несе замовник.

6.3. АПЗ обов'язково повинно включати вимоги щодо категорії об'єкта (тимчасовий чи капітальний) та виконання під час проектування і будівництва положень затвердженої містобудівної документації, історично-культурної спадщини та природного середовища. АПЗ готується відділом планування та забудови і надається замовнику у визначений термін.

6.4. АПЗ затверджується начальником УМіА та є обов'язковим для виконання на території міста всіма учасниками містобудівної діяльності. Термін дії АПЗ встановлюється на весь період проектування і будівництва.

VII. Порядок надання земельних ділянок для будівництва нових об'єктів містобудування

7.1. Земельні ділянки вилучаються та надаються для будь-яких потреб у межах міста (в тому числі для капітального будівництва, реконструкції, розширення об'єктів) за рішенням міської ради.

7.2. Після погодження проектної документації (згідно з чинним законодавством), забудовник звертається з клопотанням в землевпорядну організацію (на свій розсуд) щодо складання проекту відведення земельної ділянки.

До клопотання додаються:
- копія рішення міської ради про погодження місця розташування об'єкта;
- матеріали попереднього погодження, які включають: акт вибору земельної ділянки, містобудівне обґрунтування розміщення об'єкта, висновки щодо вибору (відведення) земельної ділянки під забудову, Криворізької регіональної державної екологічної інспекції по розміщенню об'єкта;
- згода землекористувача на вилучення земель (по угіддях), за рахунок якого передбачається дане відведення;
- комплексний висновок "Укрінвестекспертизи" щодо робочого проекту.

7.3. Умови та строки виконання цих робіт визначаються договором між замовником та виконавцем.

7.4. Проект відведення земельної ділянки узгоджується з відповідними службами. Матеріали проекту відведення земельної ділянки з позитивним висновком державної землевпорядної експертизи, подаються до УЗР, яке в 30-денний термін готує проект відповідного рішення міськради щодо затвердження проекту відведення, вилучення та надання земельної ділянки, або аргументовану відмову у наданні.

7.5. Передача в оренду земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності, межі якої визначені в натурі, без зміни її цільового призначення, здійснюється без розроблення проекту відведення на підставі рішення міської ради. Передача в оренду земельної ділянки, громадянам і юридичним особам із зміною її цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, передбаченому статтями 118,123,124 Земельного кодексу України.

7.6. На підставі рішення міськради землевпорядні організації переносять на місцевість межі наданих земельних ділянок. УЗР готує проект договору оренди або державний акт на право постійного користування землею.

7.7. Право постійного користування земельною ділянкою відповідно до Земельного кодексу України набувають лише суб'єкти господарювання, що належать до державної або комунальної власності, та громадські організації інвалідів України, їх підприємства установи, організації.

7.8. Рішення міської ради про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним та містобудівним законодавством, одночасно є дозволом на будівництво цього об'єкта.

Дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (інспекції ДАБК).

7.9. Порядок оформлення права на землю при переході права власності на будівлі, споруди або їх приміщення:

7.9.1. При переході права власності на окремо розташовані будівлі та споруди, об'єкти незавершеного будівництва, що знаходяться на орендованій земельній ділянці, право користування землею оформляється після розірвання договору оренди з попереднім землекористувачем або закінченням його терміну дії. Власник будівель та споруд звертається з клопотанням до міської ради про надання в оренду земельної ділянки, на якій знаходяться викуплені об'єкти нерухомого майна.

До клопотання додаються:
- витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно;
- проект обґрунтування площі і меж земельної ділянки (при необхідності виконати проект розподілу земельної ділянки). Зазначені проекти узгоджуються з УМіА, СЕС, пожежною, екологічною інспекціями та надається на розгляд містобудівної ради для отримання загального висновку ;
- ксерокопія свідоцтва про державну реєстрацію замовника, як суб'єкта господарювання або документа, що посвідчує його особу.

7.9.2. Для оформлення правоустановчих документів на землю УЗР, якому направляється клопотання для опрацювання, готує в 15-денний термін відповідний проект рішення для розгляду на черговій сесії міськради.

7.9.3. Відновлення меж земельної ділянки в натурі та підготовка документів, що посвідчують право користування землею, здійснюється землевпорядними організаціями на підставі укладеного договору із замовником.

7.9.4. У разі необхідності питання щодо оформлення правоустановчих документів на землю, технічної документації із землеустрою при надані земельних ділянок у користування вирішується Технічною радою.

VІІІ. Порядок надання земельних ділянок для розміщення тимчасових об'єктів

8.1. Тимчасові є об'єкти, які не відносяться ні до будов, ні до об'єктів будівництва, та виконуються із полегшених конструкцій і встановлюються тимчасово без улаштування фундаментів, а саме: кіоски торговельного, побутового та іншого призначення, павільйони до 100кв.м, торговельно-зупиночні комплекси, літні майданчики, металеві гаражі тощо.

Тимчасові об'єкти повинні відповідати сучасним архітектурним рішенням та виконуватися відповідно до затверджених ескізних проектів.

Торговельно-зупиночні комплекси створюються за рахунок реконструкції існуючих зупинок міського електро- та автомобільного транспорту з розміщенням об'єкта торгівлі (із збірно-розбірних конструкцій) загальною площею до 15 кв.м.

У складі торговельно-зупиночного комплексу передбачаються:
- лави з навісом або павільйони для пасажирів;
- посадочний майданчик з покриттям, яке легко піддається очищенню. Застій води на покритті не допускається;
- інформаційно-рекламний елемент;
- дорожні знаки, які позначають зупинку міського транспорту;
- освітленість зупинок міського транспорту та підходів до них в темний час доби повинна бути не менше 15лк;
- урни для сміття розміщуються на початку та вкінці посадочного майданчику, при наявності технічної можливості установка таксофонів.

8.2. Юридичні або фізичні особи, зацікавлені у наданні земельної ділянки для розміщення тимчасових об'єктів, звертаються з клопотанням до міської ради щодо відведення земельної ділянки під розташування об'єкта.

До клопотання додаються:
- схема генплану з обґрунтуванням розміру земельної ділянки, зовнішній вигляд (ескіз) об'єкта, попередньо узгоджений з інженерними службами.

8.3. УМіА виносить матеріали на розгляд архітектурно-містобудівної ради, яка приймає відповідне рішення щодо розміщення об'єкта.

Протокол засідання архітектурно-містобудівної ради затверджується секретарем міської ради. Виписка з протоколу є дозволом на складання проекту відведення земельної ділянки.

8.4. Фізичні та юридичні особи звертаються до спеціалізованої землевпорядної організації для виконання проекту відведення земельної ділянки та складання технічного звіту про виконання цих робіт, а також виготовлення документа, що посвідчує право користування землею.

До землевпорядної організації надається такий пакет документів:
- згода землекористувача на вилучення земель (у разі необхідності);
- схема генплану з обґрунтуванням розміру земельної ділянки, зовнішній вигляд (ескіз) об'єкта, попередньо узгоджений з інженерними службами;
- акт вибору земельної ділянки;
- ксерокопія свідоцтва про державну реєстрацію замовника, як суб'єкта господарювання або документа, що посвідчує його особу;
- виписка з протоколу засідання архітектурно-містобудівної ради;
- висновки щодо відведення земельної ділянки УМіА, Криворізької регіональної державної екологічної інспекції, санітарно-епідеміологічної станції, центру охорони історико-культурних цінностей.

Умови та строки розробки проектів відведення земельних ділянок і перенесення їх меж у натурі (на місцевості) визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт.

8.5. За матеріалами технічного звіту УЗР готує відповідний проект рішення міськради.

8.6. Оформлення правоустановчих документів на землю:

8.6.1. Межі наданих земельних ділянок переносяться на місцевості землевпорядними організаціями, акт про перенесення меж земельної ділянки в натурі, складається та підписується представником замовника, виконавцем робіт та головним спеціалістом УЗР.

8.6.2. Право оренди земельної ділянки оформляється договором, укладеним в письмовій формі, після державної реєстрації (за бажанням однієї із сторін він може бути посвідчений нотаріально).

8.6.3. Використання земельної ділянки можливе тільки після державної реєстрації договору оренди та одержання дозволу інспекції ДАБК на виконання будівельних робіт.

8.6.4. Після закінчення строку, на який було укладено договір, землекористувач має переважне право на поновлення договору.

8.6.5. У разі закінчення терміну, на який було укладено договір оренди земельної ділянки або його розірвання, землекористувач (орендар) зобов'язаний повернути орендовану земельну ділянку на умовах, визначених договором оренди земельної ділянки, на підставі акта прийому-передачі та внесення орендної плати.

8.6.6. У зв'язку з тим, що тимчасові об'єкти не є нерухомим майном та носять тимчасовий характер, фізичні і юридичні особи не мають права викупу земельної ділянки, наданої під їх розміщення.

ІХ. Порядок поновлення, укладання договорів оренди та державної реєстрації договорів суборенди земельних ділянок

9.1. Особа, яка бажає поновити договір оренди земельної ділянки, за два місяця до закінчення дії договору оренди надає на ім'я міського голови заяву (клопотання).

9.2. До клопотання про поновлення договору оренди земельної ділянки додаються:

9.2.1. під розміщення капітальної будівлі або споруди:
- копія договору оренди земельної ділянки;
- довідка відділу земельно-ринкових відносин виконкому міськради про сплату орендної плати за землю;

9.2.2. під розміщення тимчасових кіосків та павільйонів:
- копія договору оренди земельної ділянки;
- довідка відділу земельно-ринкових відносин виконкому міськради про сплату орендної плати за землю;
- лист-погодження УМіА про поновлення договору оренди землі.

9.3. На підставі поданих замовником документів УЗР:

9.3.1. виконує обстеження земельної ділянки та складає акт перевірки дотримання вимог Земельного кодексу України;

9.3.2. готує відповідний проект рішення міської ради у термін згідно чинного законодавства;

9.3.3. у разі поновлення договору оренди землі на новий строк, його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом - повідомленням.

9.4. Орендована для несільськогосподарського використання земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись у володіння і користування іншій особі (суборенда), у разі переходу до неї права володіння та користування на будівлю або споруду, яка розташована на орендованій земельній ділянці, а також в інших випадках і межах, передбачених законодавством України .

9.4.1. Для укладання договорів суборенди юридична або фізична особа ("Орендар") звертається із заявою до міської ради ("Орендодавця").

До заяви додаються:
- договір суборенди (у трьох примірниках);
- план (схема) земельної ділянки, яка надається в суборенду ( у трьох примірниках);
- копія договору оренди земельної ділянки;
- акт перенесення меж земельної ділянки на місцевості, якщо передається невизначена в натурі частина орендованої ділянки.
- копія свідоцтва державної реєстрації підприємства.

9.4.2. За бажанням однієї із сторін договір суборенди земельної ділянки посвідчується нотаріально. Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

Х. Порядок оформлення права ористування земельною ділянкою та здійснення будівництва в межах індивідуальної житлової забудови

10.1. Земельні ділянки для індивідуального житлового будівництва надаються громадянам України за рішенням міської ради в оренду або передаються їм безоплатно у приватну власність.

10.2. Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину, не повинен перевищувати:
- 0,10 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд;
- 0,01 га - для будівництва індивідуальних гаражів.

10.3. Земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлових будинків надаються в межах індивідуальної житлової забудови, передбаченої генеральним планом розвитку міста.

10.4. Надання земельних ділянок для будівництва індивідуальних житлових будинків, непередбачених генеральним планом забудови міста під індивідуальну забудову, провадиться у порядку, визначеному в розділах V,VІ цих Правил.

10.5. Надання дозволу на будівництво, реконструкцію, розширення індивідуальних житлових будинків і господарчих будівель на відведених земельних ділянках, перерозподіл земельних ділянок, виділених раніше під індивідуальну забудову, здійснюється районними у місті радами згідно з рішенням Криворізької міської ради від 29.05 2002 №12 "Про обсяг і межі повноважень районних у місті рад та їх виконавчих органів" зі змінами та доповненнями.

10.6. Для отримання такого дозволу замовник звертається до відповідного виконкому районної у місті ради з клопотанням, до якого додаються:
- документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою та право власності на будинок (його частин) або письмову згоду його власника (співвласника) на проведення робіт;
- право власності на незакінчений будівництвом житловий будинок, рішення виконкому районної у місті ради про надання земельної ділянки під будівництво житлового будинку;
- план забудови ділянки, розроблений з урахуванням містобудівних, санітарних та пожежних вимог з нанесенням зовнішніх інженерних мереж та споруд, що знаходяться на сусідніх ділянках, та узгоджений з УМіА.

Дозвіл на будівництво не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу інспекції ДАБК.

10.7. На підставі рішень Криворізької міської ради про надання земельної ділянки для будівництва індивідуального будинку або районної у місті ради про дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку забудовник звертається до УМіА щодо надання вихідних даних на проектування об'єкта у складі АПЗ.

Технічні умови на інженерне забезпечення індивідуального житлового будинку замовник отримує власноруч на підприємствах, які надають технічні умови.

10.8. Забезпечення індивідуальних забудовників проектами житлових будинків і генеральними планами забудови та благоустрою присадибних ділянок здійснюється суб'єктами господарювання, що надають послуги у сфері містобудування і архітектури та мають відповідні державні ліцензії і дозволи, за угодою із забудовниками та погодженням УМіА.

10.9. Проектна документація на будівництво індивідуального житлового будинку підлягає експертизі.

10.10. Після узгодження проектної документації, замовник повинен отримати дозвіл на виконання будівельних робіт в інспекції ДАБК.

Індивідуальним забудовникам житлових будинків, господарських та побутових споруд дозвіл на виконання будівельних робіт надається на підставі заяви забудовника, документа, що посвічує право власності чи договір оренди земельної ділянки (у разі нового відведення), або рішення районної у місті ради про дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку(в межах існуючої забудови), проектної документації, погодженої згідно з чинним законодавством.

10.11. Під час будівництва забудовник зобов'язаний:
- здійснювати забудову, інженерне облаштування та благоустрій земельної ділянки відповідно до затвердженої документації;
- здійснювати підвезення будівельних матеріалів та роботу механізмів, не руйнуючи доріг та інженерних мереж загального користування. Забороняється складування будівельних матеріалів на території вулиць та проїздів загального користування;
- підтримувати в належному санітарному стані відведену земельну ділянку та прилеглу територію;
- у разі руйнування доріг та інженерних мереж, відшкодувати збитки або проводити ремонт за власний рахунок.

10.12. Уведення в експлуатацію індивідуальних житлових будинків, господарчих споруд в індивідуальній житловій забудові здійснюється державними приймальними комісіями, які призначаються рішенням виконкому районної у місті ради, на території якої розташований закінчений будівництвом об'єкт.

До складу комісії включаються представники виконавчого комітету районної у місті ради, на території якої розташований закінчений будівництвом об'єкт, замовника, підрядника, проектувальника (автора проекту), інспекції- ДАБК, органів державного санітарно-епідеміологічного та державного пожежного нагляду.

Головою приймальної комісії призначається представник органу, що утворив комісію.

За результатами роботи державної приймальної комісії складається акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.

10.13. Датою введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата затвердження акта державної приймальної комісії рішенням виконкому районної у місті ради.

10.14. Затверджений виконкомом районної у місті ради та зареєстрований в інспекції ДАБК акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є підставою для укладання договорів про постачання на цей об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів води, газу, тепла та електроенергії і включення даних про цей об'єкт до державної статистичної звітності на оформлення права власності в комунальному підприємстві "Криворізьке бюро технічної інвентаризації" (розділ ХІХ цих Правил).

10.15. Ділянки індивідуальних житлових будинків можуть бути огороджені. Висота огорожі між суміжними ділянками не повинна перевищувати 1,20м. Вид огорожі з боку вулиці погодити у складі проекту забудови з УМіА.

ХІ. Порядок реконструкції вбудованих, вбудовано-прибудованих нежилих приміщень та їх розширення

11.1. Реконструкція вбудованих, вбудовано - прибудованих нежилих приміщень та їх розширення, незалежно від відомчої належності, визначається наявністю можливості зміни планувальної схеми з метою зміни функціонального призначення або техніко-економічних показників та технічного стану конструкцій частини будинку, що підлягає реконструкції, які визначені у висновках виконаних організацією, що має ліцензію на обстеження та проектування, за згодою балансоутримувача та всіх співвласників будинку ( у разі коли це майно спільне).

11.2. Замовник, зацікавлений у реконструкції та розширенні вбудованих, вбудовано - прибудованих нежилих приміщень, без зміни їх цільового призначення , надсилає клопотання до міської ради або виконкому міської ради ( при умові оформлення права користування земельною ділянкою).

До клопотання додаються:
- ксерокопія свідоцтва про державну реєстрацію замовника, як суб'єкта господарювання або документа, що посвідчує його особу;
- документ, що посвідчує право власності , або договір оренди на приміщення та письмова згода власника на проведення вищезазначених робіт;
- висновок архітектурно - містобудівної ради;
- висновок щодо можливості зміни планувальної схеми з метою зміни функціонального призначення або техніко-економічних показників та технічного стану конструкцій частини будівлі, що підлягає реконструкції, розроблений організацією, що має ліцензію на обстеження та проектування;
- документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою;
- викопіювання генплану М 1:500;
- матеріали ОВНС, у разі, якщо планована діяльність передбачає влаштування індивідуального опалення з використанням органічного палива, і результати громадського обговорення заяви про наміри.

11.3. УМіА готує проект рішення про дозвіл на реконструкцію вбудованих, вбудовано-прибудованих нежилих приміщень та їх розширення і виносить його на засідання виконкому міської ради.

11.4. Замовник, зацікавлений у реконструкції вбудованих, вбудовано - прибудованих нежилих приміщень або їх розширенні, при відсутності права користування земельною ділянкою надсилає клопотання до міської ради.

До клопотання додаються:
- ксерокопія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання;
- копія документа, що посвідчує право власності , або договір оренди приміщення та письмова згода його власника на проведення зазначених робіт;
- висновок архітектурно - містобудівної ради;
- висновки щодо можливості зміни планувальної схеми приміщень з метою зміни їх цільового призначення або техніко-економічних показників та технічного стану конструкцій частини будинку, що підлягає реконструкції, виконані організацією, що має ліцензію на обстеження та проектування;
- графічні матеріали і копія ескізного проекту, викопіювання генплану М 1:500;
- клопотання суб'єкта господарювання, який здійснює управління будинком, житлово-будівельного кооперативу або об'єднання власників, у власності яких знаходиться багатоповерховий будинок, про надання в користування прибудинкової території;
- матеріали ОВНС, у разі, якщо планована діяльність передбачає влаштування індивідуального опалення з використанням органічного палива, і результати громадського обговорення заяви про наміри.

11.5. Позитивне рішення міської ради або його виконкому про дозвіл на реконструкцію чи розширення об'єкта одночасно є дозволом на розробку відповідного проекту.

11.6. До підписання договору оренди на нежиле приміщення необхідно визначити власником (балансоутримувачем приміщення) та замовником (орендарем) обсяги робіт по цьому приміщенню (поточний, капітальний ремонти або реконструкція ).

11.7. При розробці проектів реконструкції існуючих об'єктів необхідно у пояснювальній записці вказати організацію-розробника цих об'єктів, прізвища їх попередніх авторів та погодити з ними проектні рішення, що розробляються (у разі наявності цих організацій).

11.8. Дозвіл міської ради або його виконкому на реконструкцію або розширення об'єкта не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу інспекції ДАБК.

11.9. Подальше оформлення проектної документації, отримання дозволу на початок будівельних робіт та введення об'єкта в експлуатацію здійснюється відповідно до розділів V, VІ, ХІІ - XVІ цих Правил.

11.10. Самовільне перепланування вбудованих, вбудовано-прибудованих нежилих приміщень та їх розміщення забороняється, а винні притягуються до адміністративної відповідальності згідно з чинним законодавством.

XII. Розробка, експертиза, погодження та затвердження проектної документації

12.1. Загальні положення:

12.1.1. Право на розробку проектної документації або окремих її розділів надається юридичним і фізичним особам - суб'єктам господарювання (надалі - проектувальники), котрі мають ліцензію на цей вид діяльності згідно з чинним законодавством.

12.1.2. При розробці проектної документації для будівництва враховується діюча містобудівна документація, яка затверджена в установленому порядку. За відсутності останньої слід керуватися ДБН Б.1.1-4.

12.1.3. Проектна документація для будівництва повинна відповідати положенням законодавства, регіональним і місцевим правилам забудови, а також вимогам нормативів і нормативних документів.

12.1.4. Авторський нагляд за реалізацією проектних рішень при будівництві об'єкта здійснюється на основі укладеного договору між замовником та генпроектувальником відповідно до вимог ДБН А.2.2-4.

12.2. Порядок розробки проектної документації:

12.2.1. Проектні і вишукувальні роботи виконуються на основі договорів (контрактів), укладених між замовниками і проектувальниками (ст.324 Господарський кодекс України).
Договір можна укладати на виконання передпроектних робіт, комплексу проектних та вишукувальних робіт, окремих стадій і розділів проекту.

Не допускається розробка проектної документації без інженерних вишукувань на нових земельних ділянках, а при реконструкції об'єктів - без уточнення раніше виконаних інженерних вишукувань.

12.2.2. Проектування об'єктів здійснюється з дотриманням законодавства України на основі вихідних даних.

Замовник зобов'язаний надати вихідні дані для виконання проектних робіт на відповідній стадії до початку виконання проектно-вишукувальних робіт.

Порядок підготовки та надання вихідних даних на проектування здійснюється відповідно до розділу VI цих Правил.

12.2.3. Кількість стадій проектування визначає замовник і проектувальник з урахуванням положень ДБН А.2.2-3-2004.

Категорії складності об'єктів цивільного призначення, в залежності від їх архітектурних і технічних характеристик визначаються у відповідності з ДБН А.2.2-3-2004, а виробниче призначення - по відповідному рішенню Держбуду України.

Назва проектної документації повинна бути уніфікована і відображати кількість стадій проектування та вид будівництва: одностадійний (дво-, тристадійний) проект будівництва цивільного (виробничого) призначення.

12.2.4. Стадії проектування.

Для технічно нескладних об'єктів, а також об'єктів з використанням проектів масового та повторного застосування І та ІІ категорій складності проектування здійснюється:
- в одну стадію - робочий проект (РП);
- у дві стадії: для об'єктів цивільного призначення -ЕАП, для об'єктів промислового призначення - (ТЕР) і для обох - робоча документація (Р).
- Для об'єктів ІІІ категорії складності проектування виконується в дві стадії:
- проект (П);
- робоча документація (Р).

Для об'єктів ІV і V категорій складності, технічно складних відносно містобудівних, архітектурних, художніх і екологічних вимог, інженерного забезпечення, впровадження нових будівельних технологій, конструкцій та матеріалів проектування виконується у три стадії:
- для об'єктів цивільного призначення - ЕП, а для проектів виробничого призначення -(ТЕО);
- проект (П);
- робоча документація Р.

12.2.5. Замовник може доручити проектувальникам виконувати будь-які передпроектні роботи щодо розміщення об'єкта на будь-якій території без спеціальних дозволів та узгоджень (за винятком зон з особливим охоронним режимом). Такі передпроектні роботи не можуть бути стадією проектування і підлягають тільки розгляду та схваленню замовником і органами містобудування та архітектури. Склад, об'єм і вартість цих робіт визначається відповідним договором (контрактом).

12.2.6. Проектувальники при розробці проектної документації несуть відповідальність і забезпечують :
- відповідність до архітектурних та містобудівних вимог і високу архітектурно - художню якість;
- відповідність до вимог чинних нормативних документів;
- захист навколишнього природного середовища, екологічну безпеку і раціональне використання природних ресурсів згідно з ДБН А.2.2-1;
- відповідність до вимог з енергозбереження;
- експлуатаційну надійність;
- ефективність інвестицій;
- патентну чистоту прийнятих технічних рішень та застосованого обладнання;
- відповідність проектних рішень до вихідних даних та дозвільних документів.

12.2.7. Авторське право на проектну документацію охороняється відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права".

У випадку використання в проектних рішеннях винаходів і патентів у відповідних розділах проектів необхідно посилатися на них.

12.2.8. До передачі проектної документації у виробництво замовники і проектувальники повинні забезпечити внесення змін в проектну документацію, пов'язаних з введенням в дію нових нормативних документів.

Робоча документація на будівлі і споруди, побудовані повністю або частково у відповідності з затвердженим проектом, не підлягає корегуванню у зв'язку з уведенням нових нормативних документів, за винятком випадків, коли це корегування обумовлене підвищенням у нових нормативних документах вимог з електро-, вибухо- і пожежобезпеки об'єкта, для забезпечення яких повинні бути виконані необхідні будівельно-монтажні роботи.

Відповідні зміни проектної документації виконуються проектувальниками на договірній основі з замовником.

12.2.9. Проектування і будівництво може виконуватися по чергах, а також з виділенням пускових комплексів, якщо це передбачено завданням на проектування. У цьому випадку затверджуюча стадія розроблюється в цілому на об'єкт, в тому числі по чергах будівництва, а також з виділенням пускових комплексів. Наступна стадія розроблюється у відповідності з завданням на проектування.

Черги будівництва, окрім об'єктів основного виробничого і допоміжного призначення, повинні забезпечувати санітарно-побутові умови, протипожежну безпеку, охорону праці і навколишнього середовища, включаючи очисні спорудження, переробку відходів виробництва тощо.

12.3. Узгодження, експертиза та затвердження проектної документації.

12.3.1. Проектна документація (затверджуюча частина) узгоджується з УМіА у відповідності з цими Правилами відносно архітектурно-планувальних рішень, розміщення, раціонального використання позначеної для відводу території, передбаченими вимогами архітектурно-планувального завдання.

На затверджуючій стадії узгоджується напрям мереж інженерних комунікацій. Затвердженню підлягає тільки одна стадія, визначена в АПЗ.

12.3.2. При наявності особливих умов розміщення об'єкта (історичні зони міст, зсувонебезпечні території та ін.), необхідно за вказівкою УМіА (в АПЗ) узгодити проектну документацію з відповідними організаціями.

12.3.3. Проектна документація, розроблена у відповідності з нормативними документами, не підлягає узгодженню з органами державного нагляду за винятком випадків, передбачених законодавством України.

При відсутності норм і правил на проектування, запропоновані проектні рішення необхідно узгодити з відповідними органами державного нагляду.

Документація, виконана з обґрунтованими відхиленнями від державних нормативних документів, підлягає узгодженню в частині цих відхилень з ухвалившими їх органами.

12.3.4. За передачу у виробництво проектної документації, яка не відповідає обов'язковим вимогам нормативних документів, замовник несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

12.3.5. У випадках, коли в проектній документації на реконструкцію не передбачаються зміни містобудівельних умов, фасадів будівель, умов транспортних зв'язків, інженерного забезпечення, вимог по охороні навколишнього природного середовища, а також не порушуються вимоги нормативних документів по проектуванню, узгодження проектної документації не проводиться.

Документація узгоджується з УМіА у випадках:
- зміни кольорового рішення фасадів будівель;
- зміни архітектурних рішень, які впливають на характер навколишньої забудови, складеної раніше;
- зміни конструкторських рішень, які можуть викликати небезпечні ситуації в майбутньому.

12.3.6. Забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, а також будівництво на ділянках їх залягання, не пов'язане з добуванням корисних копалин, допускається за узгодженням з відповідними територіальними геологічними підприємствами і органами державного гірничого нагляду відповідно до Положення про порядок забудови площ залягання корисних копалин (Постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.95 №134).

12.3.7. Проектна документація на всіх стадіях не підлягає узгодженню з підрядником, якщо це не передбачено завданням на проектування.

12.3.8. Робоча документація, виконана відповідно до затвердженої стадії, узгодженню не підлягає, окрім інженерних мереж, які узгоджуються з місцевими експлуатаційними службами, ресурсопостачаючими організаціями, якщо така вимога міститься у виданих ними технічних умовах.

12.3.9. Узгодження проектних рішень організаціями, визначеними законодавством, УМіА і експлуатаційними службами здійснюється в одній інстанції зазначеного органу терміном до 15 робочих днів.

12.3.10. Проектна документація (затверджуюча частина) до її затвердження підлягає обов'язковій комплексній державній експертизі згідно з законодавством, незалежно від джерел фінансування будівництва.

Комплексна державна експертиза інвестиційних програм і проектів будівництва включає:
- державну інвестиційну експертизу інвестиційних програм та проектів будівництва в ДП "ДОС Укрінвестекспертизи";
- державну санітарно-гігієнічну експертизу інвестиційних програм та проектів будівництва в Криворізькій міській санітарно-епідеміологічній станції;
- державну екологічну експертизу інвестиційних програм та проектів будівництва об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, перелік яких встановлюється

Кабінетом Міністрів України, в Криворізькій регіональній державній екологічній інспекції;
- державну експертизу проектної документації у частині пожежної безпеки в Державному пожежному нагляді Головного управління МНС України в Дніпропетровській області;
- державну експертизу проектів будівництва об'єктів виробничого призначення у частині охорони праці в Криворізькому експертно-технічному центрі Держнаглядохоронпраці України;
- державну експертизу інвестиційних програм, що стосується енергозбереження та енерготехнологічної частини проектної документації в Територіальному управлінні державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області.

Інвестиційні програми та проекти будівництва об'єктів, які потенційно можуть становити ядерну та радіаційну небезпеку, крім зазначених складових частин комплексної державної експертизи, підлягають державній експертизі щодо ядерної та радіаційної безпеки.

Термін розгляду проектної документації в службі ДП"ДОС Укрінвестекспертизи" проводиться згідно з вимогами чинного законодавства в галузі експертизи інвестиційних проектів.

12.3.11. Окремі проекти будівництва в залежності від їх змісту і обсягу, у відповідності з законодавством, можуть не підлягати комплексній державній експертизі (Наказ Державного комітету України з будівництва та архітектури від 12 листопада 2003р. № 187 "Про затвердження Переліку об'єктів, затвердження проектів будівництва яких у межах законодавства України не потребує висновку комплексної державної експертизи").

12.3.12. Зміни в проектну документацію вносять відповідно до висновку державної експертизи, рішень архітектурно - містобудівної ради чи органів містобудування і архітектури за зміною архітектурних рішень тільки у випадку порушень нормативних актів і вимог архітектурно-планувального завдання на проектування. Зауваження до архітектурно-планувальних рішень, які не порушують цих вимог, мають рекомендаційний характер.

12.3.13. Подання проектної документації на узгодження, експертизу і затвердження є обов'язком замовника.
Проектувальник, при необхідності, бере участь у розгляді проектних рішень в експертних організаціях. За дорученням замовника, подання проектної документації на узгодження і експертизу може взяти на себе проектувальник.

12.3.14. Проектна документація повинна бути надана на розгляд у термін, який зазначено у рішенні міськради про попереднє погодження місця розташування об'єкта. Якщо зазначений термін не виконується, то замовник повинен звернутися відповідно до міськради або її виконкому з проханням про продовження терміну проектування та з відповідним його обґрунтуванням.

12.3.15. Затвердження проектної документації інвестором (замовником) є фактом прийняття під його повну відповідальність рішень, передбачених в документації, при цьому:
- для всіх інвесторів (замовників) незалежно від форм власності та джерела фінансування - перед державою за дотримання обов'язкових вимог нормативів та нормативних документів, порядку погодження та експертизи проектної документації;
- для інвесторів (замовників),які використовують державні бюджетні та позабюджетні кошти, - перед державою за дотримання вимог державної інвестиційної політики з питань раціонального використання фінансових, матеріально-технічних і трудових ресурсів.

12.3.16. Проектна документація затверджується при наявності позитивного комплексного висновку ДП "ДОС Укрінвестекспертизи".
Затвердження фіксується в офіційному документі в формі наказу (розпорядження або рішення). У документі про затвердження приводяться основні дані і техніко-економічні показники.

ХІІІ. Видача дозволу на будівельні роботи
13.1. Дозвіл на виконання будівельних робіт відповідно до ст.29 Закону України "Про планування і забудову території" видає інспекція ДАБК.
13.2. Дозвіл на виконання будівельних робіт видається замовнику згідно з Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженим Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000 № 273, на основі правових та нормативно-технічних документів.

ПЕРЕЛІК
документів, які необхідно надати для одержання дозволу на виконання будівельних робіт

1. Заява забудовника (замовника).

2. Копія рішення міськради або виконкому про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування.

3. Документ, що посвідчує право власності забудовника (замовника) чи право користування (у тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою, на якій буде розміщено об'єкт містобудування.

4. Комплексний висновок державної інвестиційної експертизи.

5. Накази про призначення відповідальних виконавців робіт (виконроба, осіб, які виконують технічний нагляд, авторський нагляд) та картки обліку керівників, які виконують будівництво.

6. Затверджену в установленому порядку проектну документацію (будівельний генеральний план та паспорт фасаду в двох примірниках пояснювальна записка (для реєстрації), загальний журнал робіт, журнал авторського нагляду у двох примірниках(для реєстрації).

Після отримання документів інспекція ДАБК оформляє дозвіл у термін - 7 днів.

13.3. Порядок та умови надання дозволу на виконання будівельних робіт з нового будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, реставрації та капітального ремонту об'єктів є обов'язковими для застосування всіма суб'єктами містобудування незалежно від форм власності відомчої належності та джерел фінансування.

13.4. Інформація про дозвіл на виконання будівельних робіт, відомості про замовників та підрядників наводяться на стенді, який встановлюється на будівельному майданчику у доступному для огляду місці.

13.5. У разі передання у встановленому порядку права будівництва об'єкта іншому забудовнику (замовнику) або зміни генеральної підрядної організації, дозвіл на виконання будівельних робіт підлягає перереєстрації в інспекції ДАБК не пізніше ніж у двотижневий термін.

13.6. У разі консервації об'єкта, забудовник (замовник) зобов'язаний здати інспекції ДАБК дозвіл на виконання будівельних робіт та розпорядчий документ про консервацію об'єкта згідно з Порядком консервації та розконсервації об'єктів будівництва, затвердженим Наказом Держкоммістобудування від 27.12.1995 № 258 та зареєстрованим в Мінюсті 13.03.1996 за № 109/1134.

13.7. Для одержання дозволу на поновлення робіт забудовник (замовник) повинен подати в інспекцію ДАБК документи, перелічені в пункті 13.2 цих Правил, та документ про технічний стан конструкцій і можливість продовження будівництва, виданий проектною організацією, яка розробила проект.

13.8. Дозвіл видається на весь термін будівництва об'єкта (нормативний або передбачений контрактом). Якщо цей термін недотриманий, то продовження дії дозволу встановлюється на термін, що не перевищує одного календарного року.

Термін дії дозволу на виконання підготовчих робіт установлюється інспекцією ДАБК в залежності від часу, необхідного для їх виконання (згідно з календарним планом).

Після закінчення терміну дії дозволу забудовник (замовник) повинен завчасно продовжити його в інспекції ДАБК.

13.9. Продовження дії дозволу здійснюється на підставі листа забудовника (замовника), в якому надається перелік виконаних робіт, зазначаються відповідальні за здійснення будівельних робіт, інженерно-технічні працівники будівельної організації, працівники, що здійснюють технічний та авторський нагляд.

Якщо дозвіл на виконання будівельних робіт не було завчасно продовжено, то будівництво, яке здійснено після закінчення терміну дії дозволу, вважається самочинним і підлягає припиненню.

13.10. Одержання дозволу на виконання будівельних робіт є обов'язковим для здійснення будівництва об'єктів за винятком робіт, зазначених у п. 13.12.
Виконання будівельних робіт без одержання дозволу, а також виконання не зазначених у дозволі робіт, вважається самочинним.

13.11. Дозвіл на виконання будівельних робіт засвідчує право замовника(забудовника) та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт.

13.12. Не вимагається дозвіл інспекції ДАБК, але потребують узгодження з УМіА та органами державного нагляду такі будівельні роботи:
- поточний ремонт будівель та споруд без зміни призначення приміщень;
- капітальний ремонт та реконструкція повітряних ліній електромереж;
- відновлення просілого або влаштування нового мостіння навколо будівлі з метою охорони ґрунту під фундаментами від розмивання або перезволоження;
- захист мереж від електрокорозії;
- відновлення або влаштування нових тротуарів;
- відновлення або влаштування нових прибудинкових проїзних доріг;
- улаштування дитячих майданчиків, майданчиків для відпочинку людей, озеленення прибудинкової території. Будівництво спортивних майданчиків у дворах, а також у межах мікрорайонів;
- улаштування декоративної огорожі висотою до 1 метра навколо літніх майданчиків, кафе (літні майданчики для торгівлі і обслуговування населення без навісів);
- тимчасові будівлі та споруди, зведення яких не потребує виконання робіт з улаштуванням фундаментів;
- проведення робіт, пов'язаних з ліквідацією аварій (обрушень) та відновленням функціонування об'єктів, для забезпечення життєдіяльності населення при надзвичайних ситуаціях.

13.13. При наданні дозволу на виконання будівельних робіт у загальному журналі робіт, журналі авторського нагляду, одному примірнику генерального плану та пояснювальній записці ставиться штамп про реєстрацію об'єкта в інспекції ДАБК. Зазначені документи повертаються замовнику (забудовнику) і повинні зберігатися на об'єкті містобудування протягом усього часу виконання будівельних робіт.
Після початку виконання будівельних робіт на об'єкті, забудовник (замовник) зобов'язаний у 7-денний термін повідомити про це інспекцію ДАБК.

13.14. Будівництво незалежно від його виду та призначення, яке розпочато та проводиться без реєстрації в інспекції ДАБК і без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, вважається самовільним і забудовник несе відповідальність згідно із Законом України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування", Кодексом України про адміністративні правопорушення та Цивільним кодексом України.

13.15. Відмова у наданні дозволу з мотивуванням причин відмови оформлюється письмово та направляється замовнику. Повторне звернення замовника (забудовника) про надання дозволу інспекція ДАБК розглядає в термін, що не перевищує 10 календарних днів. Відмова у наданні дозволу на виконання будівельних робіт може бути оскаржена у судовому порядку.

ХІV. Виконання будівельних робіт. Основні положення

14.1. Виконання будівельних робіт здійснюється за договором (контрактом) , укладеним між замовником і генпідрядником відповідно до календарного плану проекту організації будівництва, затвердженого у складі проекту будівництва.

14.2. З метою конкретної організації будівельно-монтажних робіт на будівельному майданчику генпідрядником розробляється і затверджується проект виконання робіт, який погоджується з замовником, генпроектувальником і субпідрядниками.

14.3. Розпочинати будівництво без затвердження проекту будівництва забороняється.

14.4. Будівельно-монтажні роботи дозволяється розпочинати після влаштування будівельного майданчика, створення побутових умов для робочих, передачі замовником (забудовником) генпідряднику робочих креслень будівництва зі штампом "До виробництва робіт".

Територія будівельного майданчику повинна мати огорожу відповідно до ГОСТ 234707-78 (суцільні, прямокутні, збірно-розбірні елементи висотою 2м).
Інформація щодо назви об'єкта та відомості про замовника та підрядників наводяться на стенді, який встановлюється на будівельному майданчику у доступному для огляду місці.

Внимание! Это не полная версия документа. Полная версия доступна для скачивания.