З А Т В Е Р Д Ж Е Н О
рішенням обласної ради
від 23 грудня 2003 р.
(ХІІІ сесія ХХІV скликання)
РЕГІОНАЛЬНІ ПРАВИЛА ЗАБУДОВИ
ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Харків 2003 р.
ЗМІСТ
|
1 |
Загальні положення. |
3 |
|
2 |
Види містобудівної документації, порядок погодження, проведення експертизи, затвердження. |
3 |
|
3 |
Вимоги до забудови та благоустрою територій. |
6 |
|
4 |
Порядок забезпечення державних, громадських та приватних інтересів під час планування та забудови територій. |
7 |
|
5 |
Вибір територій для комплексної забудови. |
8 |
|
6 |
Надання дозволу на розміщення будівництва обєктів містобудування. |
10 |
|
7 |
Порядок реконструкції будинків, вбудовано-прибудованих приміщень, горищ, мансард. |
12 |
|
8 |
Порядок підготовки та надання вихідних даних на проектування обєктів архітектури. |
13 |
|
9 |
Надання дозволу на встановлення памятних знаків, а також розміщення зовнішньої реклами та малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності. |
15 |
|
10 |
Основні вимоги щодо організації комплексного освоєння масивів індивідуальної садибної забудови. |
16 |
|
11 |
Порядок проведення топографо-геодезичних та інженерно-геологічних вишукувань. |
17 |
|
12 |
Порядок погодження і затвердження проектної документації для будівництва. |
18 |
|
13 |
Дозвіл на виконання будівельних робіт, прийняття обєктів будівництва в експлуатацію. |
19 |
|
14 |
Ліцензування будівельної діяльності. |
24 |
|
15 |
Відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері будівництва, правил забудови. |
25 |
|
16 |
Додатки : |
|
|
Додаток 1. Визначення термінів. |
26 |
|
|
Додаток 2. Зразок рішення міської (селищної, сільської) ради. |
29 |
|
|
Додаток 3. Список історичних населених місць Харківської області. |
30 |
|
|
Додаток 4. Містобудівне обґрунтування внесення змін до містобудівної документації. |
31 |
|
|
Додаток 5. Містобудівне обґрунтування розташування об'єкта архітектури. |
37 |
|
|
Додаток 6. Архітектурно-планувальне завдання. |
43 |
|
|
Додаток 7. Акт вибору та обстеження земельних ділянок. |
51 |
|
|
Додаток 8. Зміст завдання на проектування. |
57 |
|
|
Додаток 9. Перелік об'єктів, що мають підвищену екологічну небезпеку. |
58 |
|
|
Додаток 10. Номенклатура об'єктів архітектури, на проектування яких архітектурно-планувальне завдання підлягає погодженню управління містобудування та архітектури облдержадміністрації. |
60 |
|
|
Додаток 11. Заява щодо надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами. |
61 |
|
|
Додаток 12. Дозвіл на розміщення зовнішньої реклами. |
62 |
|
|
Додаток 13. Заявка щодо надання дозволу на розміщення малої архітектурної форми. |
64 |
|
|
Додаток 14. Дозвіл на розміщення малої архітектурної форми. |
65 |
|
|
Додаток 15. Акт технічної комісії про прийняття стаціонарної малої архітектурної форми в експлуатацію. |
66 |
|
|
Додаток 16. Дозвіл на право виконання топографо-геодезичних робіт. |
68 |
|
|
Додаток 17. Перелік об'єктів, затвердження проектів яких відповідно до законодавства не потребує комплексної державної експертизи. |
69 |
|
|
Додаток 18. Припис. |
71 |
|
|
Додаток 19. Заява забудовника. |
73 |
|
|
Додаток 20. Підписка виконавця робіт (виконроба). |
74 |
|
|
Додаток 21. Підписка працівника технічного нагляду. |
75 |
|
|
Додаток 22. Зобов'язання представника авторського нагляду. |
76 |
|
|
Додаток 23. Дозвіл на виконання будівельних робіт. |
77 |
|
|
Додаток 24.1. Форма 1. Акт робочої комісії про прийняття устаткування після індивідуального випробування. |
78 |
|
|
Додаток 24.2. Форма 2. Акт робочої комісії про прийняття устаткування після комплексного випробування. |
81 |
|
|
Додаток 24.3. Форма 3. Акт робочої комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта для пред'явлення державній приймальній комісії. |
83 |
|
|
Додаток 24.4. Форма 4. Акт робочої комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом будівлі, споруди, приміщення. |
87 |
|
|
Додаток 24.5. Форма 5. Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. |
91 |
|
|
Додаток 25. Акт державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію. |
96 |
|
|
Додаток 26. Договір-зобов'язання. |
99 |
|
|
Додаток 27. Архітектурно-технічний паспорт об'єкта архітектури. |
100 |
Регіональні Правила забудови
Харківської області
- Загальні положення
1.1 Регіональні Правила забудови Харківської області (далі Правила) розроблені відповідно до "Типових регіональних правил забудови", затверджених наказом Держбуду України від 10.12.2001р. №219, Конституції України, Законів України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про місцеві державні адміністрації”, “Про основи містобудування”, “Про планування і забудову територій”, “Про архітектурну діяльність”, “Про пожежну безпеку”, “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про екологічну експертизу”, “Про відповідальність підприємств, їх обєднань, установ та організацій за порушення в сфері містобудування”, “Про охорону культурної спадщини”, Земельного кодексу України, інших нормативно-правових актів, державних норм і правил.
1.2 Правила забудови нормативно-правовий акт, яким встановлюється загальний для територій і населених пунктів області порядок планування, забудови та іншого використання територій і окремих земельних ділянок, погодження та затвердження проектної документації, надання дозволів на провадження будівельних робіт.
1.3 Дотримання Правил є обовязковим для субєктів містобудування на території Харківської області, сіл, селищ міського типу та міст, якщо для них не розроблено місцевих правил забудови.
Виконавчі органи місцевих рад мають під час розробки місцевих правил забудови використовувати регіональні Правила забудови Харківської області і можуть їх доповнювати положеннями, що є характерними тільки для даної місцевості, а також тими, що належать до компетенції органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
1.4. Правила розроблені для органів виконавчої влади, проектних, будівельних організацій, замовників, інвесторів, юридичних та фізичних осіб і мають використовуватися при вирішенні питань планування, забудови та благоустрою територій.
1.5. У разі змін у законодавстві, будівельних нормах і правилах Правила забудови підлягають відповідним змінам і доповненням.
1.6. Основні терміни, що вжиті у цих Правилах, подано в додатку № 1.
- Види містобудівної документації, порядок погодження,
проведення експертизи, затвердження
2.1. Планування територій здійснюється на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях.
На загальнодержавному рівні розробляються:
- Генеральна схема планування території України;
- схеми планування окремих частин України (кількох областей, міжнародних транспортних територій, прикордонних територій тощо).
2.2. Планування територій на регіональному рівні полягає в розробці схем планування території області, районів, регулюванні їх територій. Рішення про розробку схем планування території області або окремих її частин приймає Харківська обласна рада в межах своїх повноважень за поданням управління містобудування та архітектури облдержадміністрації. Планування територій на регіональному рівні регламентується статтями 7, 8, 9 Закону України “Про планування і забудову територій”
2.3. Планування територій на місцевому рівні в межах Харківської області здійснюється відповідними місцевими радами та їх виконавчими органами, районними державними адміністраціями відповідно до їх повноважень, визначених законодавством, і полягає у розробленні та затвердженні проектів планування територій на місцевому рівні, регулюванні питань щодо використання їх територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання норм містобудівної документації. Планування та забудова окремих земельних ділянок, що належать юридичним чи фізичним особам на праві власності чи знаходяться у користуванні, здійснюється їх власниками чи користувачами відповідно до затвердженої містобудівної та землевпорядної документації, діючих державних нормативів та місцевих правил забудови.
2.4. Планування територій на місцевому рівні полягає в розробленні:
- схем планування територій адміністративних районів Харківської області або їх частин;
- генеральних планів населених пунктів області;
- детальних планів територій населених пунктів;
- планів червоних ліній;
- проектів забудови територій (ділянок);
- проектів розподілу територій.
2.5. Необхідність розробки документації з планування територій обґрунтовується управлінням містобудування та архітектури облдержадміністрації та надаються рекомендації до місцевих органів самоврядування та держадміністрацій.
2.6. Рішення про розробку містобудівної документації з планування території або коригування її окремих розділів приймається відповідною сільською, селищною, міською радою. Зразок рішення міської (селищної, сільської) ради про розробку (коригування) генерального плану наведено у додатку № 2.
Згідно з цим рішенням виконавчий орган відповідної ради в установлений термін :
- визначає замовника та розробника документації (проектну організацію - генерального проектувальника), встановлює термін її розробки та джерела фінансування, вирішує інші договірні питання;
- інформує через місцеві засоби масової інформації (пресу, радіо, телебачення) про порядок розробки (коригування) містобудівної документації, визначає місце і терміни подання фізичними та юридичними особами пропозицій.
2.7. Замовник містобудівної документації:
- укладає договір на розробку документації;
- складає та затверджує після погодження з управлінням містобудування та архітектури облдержадміністрації завдання на проектування та одержує технічні умови на інженерне забезпечення територій;
- забезпечує фінансування виконання робіт;
- контролює виконання робіт;
- встановлює (в завданні на проектування) перелік погоджуючих організацій;
- організує подання містобудівної документації на експертизу, погодження, розгляд та затвердження завершеного проекту.
2.8. Усі види містобудівної документації, незалежно від замовника та джерел фінансування, підлягають експертизі, що проводиться згідно з порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2000 р. № 1577.
Експертиза проводиться до затвердження містобудівної документації відповідною радою. Фінансування проведення експертизи забезпечує замовник.
2.9. Проведення експертизи організовують :
- Держбуд України схеми планування територій області, генерального плану м. Харкова;
- Управління містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації схем планування територій районів, схем планування територій на місцевому рівні, генеральних планів, детальних планів, планів червоних ліній та проектів розподілу територій населених пунктів (крім м. Харкова);
2.10. Установлюються такі максимальні терміни проведення експертизи:
- схеми планування територій області та районів 30 календарних днів для окремих експертних висновків і 60 календарних днів для комплексних експертних висновків;
- генеральні плани населених пунктів :
а) м. Харкова відповідно 30 календарних днів і 40 календарних днів ;
б) інших міст, а також селищ і сіл 20 календарних днів і 30 календарних днів;
- детальні плани територій, плани червоних ліній, проекти розподілу територій до 30 календарних днів.
2.11. Управління містобудування та архітектури обласної державної адміністрації, відділи містобудування та архітектури райдержадміністрацій, виконавчі органи міських, селищних і сільських рад:
- здійснюють контроль за розробкою містобудівної документації, організовують її експертизу. Здійснюють розгляд та погодження містобудівної документації, надають висновки місцевим Радам щодо її затвердження;
- організовують і контролюють ведення та поповнення містобудівного кадастру згідно з Положенням про містобудівний кадастр населених пунктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.93 р. № 224.
2.12. Управління містобудування та архітектури облдержадміністрації узагальнює інформацію щодо забезпечення містобудівного розвитку населених пунктів на території області, стану розроблення містобудівної документації, попереднього розгляду, та погодження містобудівної документації і подає всю інформацію Держбуду України.
2.13. На охоронюваних археологічних територіях, в межах зон охорони памяток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, в заповідниках забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, шляхові, земляні роботи без погоджень відповідних проектів, реалізація яких може позначатися на обєктах культурної спадщини державного значення, з Держбудом України та Мінкультури України або (якщо це памятка місцевого значення) з управлінням містобудування та архітектури облдержадміністрації і управлінням культури облдержадміністрації. (Список історичних населених місць у додатку № 3).
2.14. Фінансування робіт з планування території області , районів, населених пунктів та їх частин здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів і має передбачатися в них окремим пунктом, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.
3. Вимоги до забудови та благоустрою територій
3.1. Забудову та благоустрій території, розвиток інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів необхідно здійснювати шляхом організації комплексної забудови або розташування та будівництва (реконструкції) окремих будинків і споруд у кварталах існуючої забудови на основі місцевих правил забудови та містобудівної документації, розробленої та затвердженої згідно з вимогами Закону України “Про планування і забудову територій” і державних будівельних норм.
3.2. У разі відсутності проекту забудови або проекту реконструкції кварталу (мікрорайону) під час ущільнення або реконструкції території, відсутності оновленої містобудівної документації при вичерпаних розрахункових термінах реалізації раніше розроблених генеральних планів, відсутності місцевих правил забудови, зміні функціонального призначення обєктів, коригуванні червоних ліній розробляються містобудівні обґрунтування.
Порядок розробки, погодження, затвердження містобудівного обґрунтування, затверджений ДБН Б.1.1-4-2002 "Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження містобудівного обґрунтування", є обов'язковим для місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, замовників, інвесторів, проектувальників, інших юридичних та фізичних осіб, які здійснюють містобудівну та архітектурну діяльність незалежно від форм власності (форма містобудівного обґрунтування надана в додатках № 4, 5).
Містобудівне обґрунтування обовязково розробляється в разі розміщення будівництва в районах історичної забудови, в охоронних зонах памяток культурної спадщини.
Затверджене містобудівне обґрунтування є підставою для внесення змін до відповідної містобудівної документації для цієї території, для надання вихідних даних на проектування обєкта.
Необхідність розроблення, мета містобудівного обґрунтував, відповідні обсяги його матеріалів визначаються місцевим спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури або замовником за погодженням з відповідним органом містобудування та архітектури
Фінансування цих робіт може здійснюватися як із бюджетних коштів, так і за рахунок фізичних та юридичних осіб.
3.3. У разі відсутності проекту розподілу території мікрорайону (кварталу), містобудівне обґрунтування має містити матеріали та розрахунки щодо можливості розташування обєкта та його граничних параметрів - поверховості, загальної площі, чисельності мешканців (для житлового будинку) або іншого розрахункового показника та необхідної площі земельної ділянки згідно з державними будівельними нормами.
У разі відчуження з метою зміни цільового використання будівель і споруд на територіях підприємств банкрутів, вивільнених військових частин, закладів оздоровлення, відпочинку, обєктів незавершеного будівництва тощо без попереднього розроблення і погодження в порядку, визначеному в ст. 8 Закону України “Про інвестиційну діяльність”, містобудівних обґрунтувань не допускається.
3.4. Містобудівне обґрунтування за дорученням замовника розробляється проектною організацією, що має відповідну ліцензію, погоджується з районними органами містобудування та архітектури, іншими органами державного управління та нагляду в межах їх повноважень, визначених чинним законодавством. і затверджується місцевою радою відповідно до законодавства.
Управління містобудування та архітектури облдержадміністрації погоджує містобудівне обґрунтування розміщення окремих найважливіших об'єктів, для яких архітектурно-планувальне завдання (АПЗ) на проектування погоджується обласним управлінням містобудування та архітектури відповідно до чинного законодавства
3.5. За наявності на території населеного пункту обєктів культурної спадщини до генерального або детального плану розробляється історико-архітектурний опорний план та зони охорони памяток (охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару), також заходи щодо їх охорони та порядку використання, що мають бути розглянуті та узгоджені на засіданні містобудівної ради управління містобудування та архітектури обласної державної адміністрації.
3.6. Граничні параметри обєктів, що рекомендуються для будівництва в конкретному місці населеного пункту, визначаються головними архітекторами районів, міст обласного значення в архітектурно-планувальному завданні на основі містобудівної документації або містобудівного обґрунтування з урахуванням місцевих особливостей. Форма архітектурно-планувального завдання додається (додаток № 6).
3.7. Забудовники, яким надані земельні ділянки для будівництва, повинні забезпечити збереження існуючих зелених насаджень на відповідних ділянках, а в разі потреби їх знесення погодити це питання з державними органами охорони природного середовища та виконавчими органами місцевих рад.
4. Порядок забезпечення державних, громадських
та приватних інтересів під час планування
та забудови територій
4.1. Управління містобудування та архітектури обласної державної адміністрації, відділи містобудування та архітектури районних державних адміністрацій відповідно до своїх повноважень здійснюють заходи щодо забезпечення участі громадян в обговоренні містобудівної документації регіонального рівня: схем планування території області, районів, населених пунктів та їх окремих частин, що мають враховувати державні інтереси у визначенні потреби територіальної громади в територіях, необхідних для розташування, утримання обєктів житлово-комунального господарства, соціальної, інженерно-транспортної інфраструктури, вирішення інших завдань забезпечення сталого розвитку населеного пункту.
Врахування державних інтересів здійснюється шляхом дотримання відповідних вимог до розробки генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, проведення їх експертизи, здійснення державного контролю за плануванням, забудовою, іншим використанням територій та окремих земельних ділянок у порядку, встановленому законодавством.
Вимоги до планування, якими забезпечуються державні інтереси під час розробки генеральних планів та іншої містобудівної документації, визначаються згідно з законом відповідними спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури спільно з іншими органами виконавчої влади (ст. 17 Закону України "Про планування і забудову територій").
4.2. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад відповідно до своїх повноважень організовують участь громадян в обговоренні містобудівної документації місцевого рівня, а саме: генеральних планів міських і сільських поселень, детальних планів територій, проектів забудови житлових кварталів, мікрорайонів, окремих обєктів містобудування з урахуванням приватних інтересів щодо забезпечення фізичним та юридичним особам рівних можливостей прийняття у власність або користування земельних ділянок, захисту їх майнових прав, а також безпечного функціонування обєктів нерухомості. Обговорення містобудівної документації оформляється протоколом, в якому відображається громадська думка і який долучається до неї при її погодженні та затвердженні.
Виконавчі органи місцевих рад розглядають пропозиції та зауваження громадян, їх обєднань, що стосуються містобудівної документації, у терміни, встановлені Законом України “Про звернення громадян”, подають їм обґрунтовані відповіді згідно з чинним законодавством.
4.3. Виконавчі органи місцевих рад інформують населення через засоби масової інформації про розробку місцевих правил забудови та іншої містобудівної документації.
4.4. Територіальні громади, фізичні та юридичні особи під час обговорення містобудівної документації відповідної території мають право на:
- одержання від виконавчих органів місцевих рад за письмовою заявою інформації щодо розроблення містобудівної документації на відповідну територію та розміщення обєктів містобудування, допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок, єдиних умов і обмежень забудови окремої земельної ділянки;
- подання у виконавчі органи місцевих рад пропозицій і зауважень до містобудівної документації, місцевих правил забудови;
- участь в обговоренні схем планування територій на регіональному рівні, в тому числі з планування територій суміжних адміністративно-територіальних одиниць, іншої містобудівної документації.
4.5. Громадяни та їх обєднання, які не погодилися з прийнятими рішеннями за результатами обговорення містобудівної документації щодо планування і забудови територій, мають право звернутися у виконавчий орган сільської, селищної, міської ради із відповідними пропозиціями.
4.6. Звернення з приводу суперечок і розбіжностей, що надходять від громадян або їхніх обєднань, розглядаються, оперативно вирішуються спірні питання, що виникають під час участі громадян в обговоренні містобудівної документації та її узгодженні, комісією з питань будівництва відповідної обласної, районної, міської ради
4.7. Комісії розглядають спірні питання та в місячний термін готують висновки для прийняття рішення відповідною радою.
При узгодженні питань, що виникають під час розробки генеральних планів населених пунктів, містобудівних проектів , оголошення конкурсів на планування і забудову мікрорайонів, житлових кварталів, містобудівних комплексів і архітектурних ансамблів, важливих обєктів архітектури, висновок комісії затверджується сесією відповідної ради, яке надсилається заявникам та обєднанням громадян у 10-денний термін після його прийняття.
4.8. Рішення рад із спірних питань є підставою для затвердження або внесення змін до містобудівної документації, а також визначення доцільності розміщення (будівництва) обєктів.
5. Вибір територій для комплексної забудови
5.1. У межах населених пунктів житлово-цивільне будівництво здійснюється компактними масивами у вигляді кварталів, мікрорайонів, груп житлових будинків, а також на певних ділянках.
5.2. Ділянки для розміщення житлового, соціально-побутового, виробничого, інженерно-транспортного будівництва тощо визначаються органами містобудування і архітектури міст обласного значення, адміністративних районів на підставі генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації або схем планування територій районів Харківської області, погоджених та затверджених у встановленому порядку.
Управління містобудування та архітектури у випадках, установлених законодавством, розглядає пропозиції суб'єктів містобудування щодо визначення територій, вибору, вилучення (викупу), приватизації та надання земель для містобудівних потреб згідно з містобудівною документацією, розробляє та подає до обласної державної адміністрації висновки з цих питань, забезпечує контроль за використанням і забудовою зазначених територій, а також можливість провадження на них запланованої містобудівної діяльності.
5.3. У разі відсутності в існуючих межах населеного пункту вільних територій для житлово-цивільного будівництва на підставі містобудівного обґрунтування за рішенням органів виконавчої влади та відповідних місцевих рад на територіях, прилеглих до цього населеного пункту, визначаються резервні ділянки. Після затвердження містобудівного обґрунтування використання цих ділянок вносяться відповідні зміни до генерального плану.
5.4. Територія, що визначається для розміщення будівництва, як правило, за рахунок земель несільськогосподарського призначення, має відповідати вимогам раціонального використання земель для містобудівних потреб.
5.5. Головні архітектори районів готують матеріали щодо підвищення ефективності забудови для розміщення кварталів житлово-цивільного будівництва, окремих обєктів містобудування для розгляду на засіданні комісій районних державних адміністрацій із залученням необхідних структурних підрозділів, органів державного нагляду, місцевих органів самоврядування, державних органів земельних ресурсів, власників, користувачів (орендарів) земельних ділянок. Якщо згадані матеріали стосуються міст та селищ міського типу області, включених у Список історичних населених місць України, до роботи комісії залучаються представники управління містобудування та архітектури облдержадміністрації, органу охорони культурної спадщини.
5.6. На підставі висновків комісії складається акт вибору території для розміщення будівництва, зазначаються її розміри, умови відведення та компенсації згідно із законодавством (форма акта вибору території у додатку № 7).
5.7. Акт вибору та обстеження земельних ділянок під розміщення будівництва, що передбачається для відведення, складається у 5 примірниках і підписується всіма членами комісії.
До акта вибору території додаються необхідні графічні матеріали.
5.8. За результатами роботи комісії на підставі рішення відповідної ради відділ містобудування та архітектури районної державної адміністрації (міськвиконкому) організує розробку детального плану забудови території або проекту забудови.
5.9. Після погодження проекту районними службами та органами державного нагляду управління містобудування та архітектури облдержадміністрації розглядає детальний план забудови на засіданні містобудівної ради. Після проведення експертизи проект детального плану подається на розгляд і затвердження відповідній сільській, селищній, міській раді.
5.10. Функції замовника щодо будівництва інженерної інфраструктури, інженерної підготовки території, вулиць та доріг здійснюють виконавчі органи місцевих рад на підставі проекту забудови або окремо розробленого, погодженого та затвердженого проекту. Такі функції також може виконувати безпосередньо або через обєднання (кооперативи) забудовників генеральна будівельна організація у порядку, встановленому законодавством. Будівництво окремих будинків на території комплексної забудови може здійснюватися генеральним підрядником або забудовниками на підставі відповідного рішення про дозвіл на будівництво.
Розмір коштів інвесторів, що залучаються на пайових засадах на впорядкування території комплексної забудови, визначаються договорами між замовниками та інвесторами на підставі проектної документації.
Регулювання земельних відносин при комплексній забудові здійснюється відповідно до чинного земельного законодавства.
6. Надання дозволу на розміщення будівництва обєктів містобудування
6.1. Визначення територій, вибір, вилучення (викуп) і надання земельних ділянок для містобудівних потреб, а також розміщення і будівництво житлових, громадських і промислових обєктів, благоустрій їх територій в межах сільських, селищних, міських рад проводиться відповідно до статей 118, 121, 123, 124, 149 Земельного кодексу України, містобудівної та проектно-кошторисної документації з дотриманням державних містобудівних, будівельних, протипожежних, санітарних, екологічних та інших норм, цих Правил або місцевих правил забудови.
6.2. Під час погодження питань, повязаних із вилученням (викупом) земельних ділянок для містобудівних потреб, органи містобудування та архітектури надають висновки і пропозиції місцевим органам влади щодо доцільності розташування на цьому місці обєкта, його граничних параметрів, необхідної площі земельної ділянки для його раціонального, безпечного функціонування, згідно з місцевими правилами забудови, генеральним планом, іншою містобудівною документацією, державними будівельними нормами.
6.3. У разі прийняття відповідною радою рішення про вилучення та надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для будівництва обєкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на розміщення будівництва цього обєкта.
6.4. Фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво обєктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на правах власності чи знаходяться у користуванні, зобовязані отримати від виконавчих органів, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на розміщення будівництва обєкта містобудування .
Фізичні та юридичні особи, зацікавлені у здійсненні будівництва обєктів містобудування, подають письмову заяву про надання дозволу на розміщення будівництва до виконавчого органу відповідної ради.
До заяви додається документ, що посвідчує право власності чи на користування земельною ділянкою, або документ про згоду власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки.
Дозвіл на будівництво дає право замовникам на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт та на їх підставі отримання дозволу на виконання будівельних робіт в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.
6.5. Комплексний висновок щодо розміщення обєкта і проекту рішення про дозвіл на розміщення будівництва готують головні архітектори районів (міст обласного значення) протягом місяця від дня звернення зацікавлених осіб. Комплексний висновок готується на підставі “Акту вибору та обстеження земельної ділянки для розміщення обєкта будівництва” (ДБН А.2.2-3-97 додаток № 3), який оформляється комісією що утворюється замовником.
У склад комісії входять :
- замовник проекту;
- проектувальник проекту (генеральний проектувальник);
представники :
- органів місцевого самоврядування та визначені ними представники зацікавлених організацій;
- державних органів земельних ресурсів;
- органів містобудування та архітектури;
- природоохоронних органів;
- органів державного санітарного нагляду;
- органів пожежної безпеки;
- інших органів державного нагляду відповідно до специфіки обєкта;
- органів охорони культурної спадщини.
Для обєктів промислового призначення представники територіальної проектної організації “Харківський ПромбудНДІпроект".
При необхідності до складу комісії можна включити представників інших зацікавлених організацій.
Дозвіл на розміщення обєкта будівництва готується відповідно до Земельного, Водного, Лісного кодексів та інших нормативно-правових актів, матеріалів інженерних вишукувань, а також з урахуванням впливу екологічного середовища на обєкт, що проектується , і впливу цього обєкта архітектури на навколишнє середовище в процесі його експлуатації.
Замовник проекту за участю генерального проектувальника, а у разі необхідності і спеціалізованих проектних та вишукувальних організацій, здійснює:
- одержання у відповідних виконавчих органах місцевого самоврядування технічних вимог на підключення обєкта архітектури, що проектується, до джерел постачання, інженерних мереж та комунікацій, строк дії яких має бути не менше нормативної тривалості проектування будівництва.
Вказані матеріали та розрахунки, що обґрунтовують вибір ділянки, замовник направляє зацікавленим організаціям та органам державного нагляду, які у двотижневий термін надають висновки до акту вибору земельної ділянки для будівництва обєкта архітектури (ст. 24 Закону України “Про планування і забудову територій”).
У разі надання негативного комплексного висновку зацікавленим особам одночасно надаються розяснення та відповідні рекомендації в письмовій формі протягом 1 місяця від дня звернення.
Додатково для обєктів промислового призначення враховуються умови щодо будівництва пунктів приєднання залізничних колій обєкта (споруди, будівлі) який проектується, до магістральних залізниць.
Відповідальність за вибір ділянки для розміщення будівництва, підготовку необхідних матеріалів та повноту узгоджень, що мають бути при цьому рішенні, несе замовник.
Комісія складає акт про вибір та обстеження земельної ділянки для розміщення обєкта будівництва, який підписується усім складом. Строк дії узгоджень, який встановлено в акті, має бути не менше нормативного терміну проектування і будівництва.
Акт підписує замовник з урахуванням виконання положень Земельного кодексу України.
6.6. Комплексний висновок готується управлінням містобудування та архітектури облдержадміністрації (при необхідності - із залученням інших підрозділів облдержадміністрації та обласних органів державного нагляду) по таких обєктах:
- тих, що розміщуються в зоні охорони памяток архітектури;
- розташованих на автошляхах національного та міждержавного значення;
-тих, що становлять підвищену екологічну небезпеку;
- будівництво яких передбачено за рахунок державного або обласного бюджету а також тих, що є у власності обласної державної адміністрації та обласної ради;
- важливих спорудах і комплексах архітектури, що формують містобудівне середовище, лікувальних, санаторно-курортних та оздоровчих установ;
- культових спорудах, памятних знаках, памятниках;
- з будівництва шляхів, ліній електропередач та електрозвязку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів та інших лінійних споруд, розташованих за межами населених пунктів.
6.7. Надання комплексного висновку здійснюється на підставі акту вибору та обстеження земельної ділянки для розміщення обєкта будівництва, а для екологічно-небезпечних обєктів за наявності матеріалів державної екологічної експертизи, яка здійснюється за зверненням замовника в порядку, передбаченому чинним законодавством.
6.8 Рішення про дозвіл на розміщення обєкта будівництва не є документом, що засвідчує право власності чи право користування (оренди) земельними ділянками, до оформлення відповідного права в установленому земельним законодавством порядку, і не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.
6.9. Порядок надання дозволу на реконструкцію та реставрацію памяток культурної спадщини визначається згідно з Законом України “Про охорону культурної спадщини”.
6.10. У разі, якщо фізична або юридична особа не розпочала будівельні роботи протягом 2-х років від дня отримання дозволу на розміщення будівництва обєкта містобудування, цей дозвіл визнається недійсним. Поновлення дозволу відбувається в такому ж порядку, як і його надання.
6.11. Остаточним дозвільним документом для початку виконання будівельних робіт є дозвіл місцевої (у деяких випадках - обласної) інспекції державного архітектурно-будівельного контролю).
7. Порядок реконструкції будинків, вбудовано-прибудованих приміщень, горищ та мансард
7.1. Надання дозволу на проведення реконструкції будинків, вбудовано-прибудованих приміщень, горищ і мансард має здійснюватись згідно з “Положенням про систему технічного обслуговування, ремонту, реконструкції житлових будинків в містах і селищах України”, затвердженим наказом Держжитлокомунгоспу України від 31.12.91 р. № 135, Законами України “Про архітектурну діяльність”, “Про охорону культурної спадщини”, Рекомендаціями з обстеження житлових будинків перших масових серій, схваленими наказом Держбуду України від 09.02.2000 р. № 9.
7.2. Для отримання дозволу на реконструкцію вбудовано-прибудованого приміщення замовник звертається до виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради. У заяві зазначається передбачене функціональне призначення обєкта, чисельність працюючих, місткість. До заяви додаються документи, що засвідчують право власності чи на користування приміщенням, або угода з власником на право здійснення реконструкції; технічний паспорт на зазначене приміщення, а також ескізні проектні пропозиції передбаченої реконструкції (схема генплану, плани поверхів, фасади та розріз).
7.3. Відділ містобудування та архітектури районної державної адміністрації у 15-денний термін від дня отримання запиту виконкому готує дозвіл відповідного виконавчого органу на проектні роботи або обґрунтовану відмову. В дозволі визначається необхідний обсяг проектно-кошторисної документації, порядок її погодження, термін проектування, рекомендації щодо необхідності експертних висновків про несучу спроможність існуючих конструкцій та конструктивну частину проекту, а при необхідності участь у дольовому землекористуванні для визначення розміру плати за землю.
7.4. Якщо приміщення переводиться згідно із законодавством із житлового до нежитлового фонду за рішенням виконкому сільської, селищної, міської ради, зазначене рішення одночасно є дозволом на розробку відповідного проекту реконструкції цього приміщення. Проект рішення готується відділом містобудування та архітектури райдержадміністрацій (або міським відділом управління містобудування та архітектури) за участю відповідних органів державної виконавчої влади.
7.5. У разі здійснення реконструкції окремих вбудовано-прибудованих приміщень існуючих будинків і споруд із зміною або без зміни їх функціонального призначення архітектурно-планувальне завдання надається разом із дозволом на виконання цих робіт у спрощеній формі. В архітектурно-планувальному завданні визначається зміна функціонального призначення приміщення та умови дотримання державних будівельних, санітарних, пожежних, інших норм у тому числі влаштування окремого входу або підїзду, звукоізоляційні та протипожежні заходи, вимоги до благоустрою земельної ділянки та інженерного обладнання приміщення, влаштування автостоянок, врахування потреб інвалідів тощо.
Проектно-кошторисна документація розробляється згідно з державними будівельними нормами ДБН А.2.2-3-97 “Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва” у обсязі, визначеному в архітектурно-планувальному завданні та завданні на проектування.
8. Порядок підготовки та надання вихідних даних
на проектування обєктів архітектури
8.1. До складу вихідних даних на проектування входить:
- завдання на проектування;
- архітектурно-планувальне завдання (далі АПЗ);
- технічні умови на інженерне забезпечення обєкта.
8.2. Підготовка вихідних даних здійснюється відповідно до Закону України “Про архітектурну діяльність” та постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1999 року № 2328 “Про порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення обєкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу”. (Форма архітектурно-планувального завдання надана у додатку №. 6).
8.3. Завдання на проектування розробляє замовник за участю проектної організації. У завданні обумовлюються основні показники обєкта, стадійність проектування, орієнтовна вартість будівництва, термін проектування і будівництва та ін. (Склад завдання наданий у додатку № 8).
Завдання на проектування погоджується проектною організацією і затверджується замовником та є підставою для розроблення АПЗ та проектної документації.
8.4. АПЗ надається на проектування обєктів архітектури (будинків і споруд) житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплексів, обєктів благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, для нового будівництва, розширення, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.
8.5. У разі, коли передбачено здійснення реконструкції, реставрації, розширення, капітального ремонту будівлі - пам'ятки архітектури, подаються відомості про історико-культурну і архітектурну цінність обєкта, та відомості про наявність (відсутність) у замовника права власності на обєкт архітектури, а за умови відсутності такого права згоду власника (власників) на проведення зазначеного будівництва. Вимоги щодо охорони культурної спадщини, збереження характеру історичного середовища вказуються у реставраційному та архітектурно-планувальному завданнях.
8.6. Для обєктів, що мають підвищену екологічну небезпеку, вихідні дані на проектування видаються на підставі позитивного висновку екологічної експертизи щодо техніко-економічного та містобудівного обґрунтування таких обєктів. Перелік обєктів, що мають підвищену екологічну небезпеку, наведено у додатку № 9.
8.7. АПЗ містить текстову і графічну частину, яка складається з викопіювання з оновленого топографічного плану М 1:10000, 1:5000 або 1:2000 з нанесенням місця розташування обєкта архітектури в населеному пункті або на іншій території, схеми генплану з нанесеними червоними лініями і охоронними зонами.
8.8. Технічні умови розробляються і отримуються для всіх обєктів проектування і будівництва, які потребують інженерного забезпечення або проектуються в особливих умовах. Технічні умови розробляються і видаються інженерними, комунальними, спеціальними службами на запити замовників (забудовників) після отримання ними дозволу на розміщення будівництва. В окремих випадках можуть видаватися попередні технічні умови для розроблення техніко-економічних обґрунтувань будівництва або предпроектних пропозицій.
До складу технічних умов залежно від потреб можуть входити :
- умови підключення до діючих або будівництво нових джерел інженерного забезпечення, водопостачання і водовідведення дощових стоків, каналізування виробничих і побутових стоків, опалення, газопостачання, електропостачання, радіофікації, телебачення, диспетчеризації і сигналізації, енергозбереження.
Технічні вимоги надаються на підставі опитувальних листів на обсяги навантажень, визначених проектною організацією і оплачуються замовником.
Додаткові технічні умови по пайовій участі замовника на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів визначаються місцевими органами самоврядування відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2000 року №1930 і не можуть перевищувати 25 відсотків вартості будівництва обєкта незалежно від його функціонального призначення.
Технічні умови на водозабезпечення з підземних та поверхневих джерел для житлових, цивільних і виробничих будівель та споруд на територіях, де відсутні відповідні потужності централізованих систем водопостачання, а також дозволи щодо можливості забору гравію з русел рік та прибережних смуг видаються обласним виробничим управлінням меліорації та водного господарства.
8.9. Вказаний порядок отримання вихідних даних є обовязковим для:
- органів містобудування та архітектури та комунальних підприємств, з якими органи містобудування та архітектури заключили договір на виконання підготовки архітектурно-планувального завдання;
- юридичних осіб усіх форм власності та їх структурних підрозділів, які здійснюють підготовку технічних умов (далі організації, які надають технічні умови);
- замовників, проектувальників, підрядників, будівельників, інших юридичних та фізичних осіб, які провадять містобудівну та архітектурну діяльність незалежно від форми власності.
8.10. Управління містобудування та архітектури облдержадміністрації погоджує АПЗ на проектування найважливіших обєктів за номенклатурою, наведеною у додатку № 10, затвердженою розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 12 червня 2000 р. № 527.
8.11. АПЗ та технічні умови розробляються і надаються замовнику у випадках:
- якщо він є власником (користувачем) земельної ділянки - в разі надання місцевою держадміністрацією або виконавчим органом місцевої ради дозволу на виконання проектно-вишукувальних робіт на зазначеній ділянці за умови, що наміри замовника не суперечать затвердженій містобудівній документації, місцевим правилам забудови. До цього дозволу додається викопіювання з генерального плану відповідної території та план земельної ділянки;
- якщо він не є власником (користувачем) земельної ділянки - в разі прийняття місцевою радою рішення про попереднє погодження (далі рішення про погодження) місця розташування обєкта архітектури на зазначеній ділянці, яке одночасно є дозволом на виконання проектно-вишукувальних робіт. До цього рішення у складі містобудівного обґрунтування додається топографічний ситуаційний план, схема генплану місця розташування обєкта архітектури з нанесеними наявними інженерними мережами.
9. Надання дозволу на встановлення памятних знаків,
розміщення зовнішньої реклами та малих
архітектурних форм для здійснення підприємницької
діяльності
9.1. Підставою для початку робіт з проектування та встановлення памятників, монументів і памятних знаків є відповідне розпорядження голови місцевої державної адміністрації із зазначенням замовника, джерел фінансування, термінів початку і завершення робіт та осіб, відповідальних за їх виконання, а також за наявності історичної довідки.
9.2. Проектування памятників, монументів і памятних знаків має здійснюватись, як правило, на конкурсній основі з дотриманням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25 листопада 1999 року № 2137 “Про проведення архітектурних та містобудівних конкурсів”.
9.3. АПЗ на проектування памятних знаків, памятників видаються управлінням містобудування та архітектури обласної державної адміністрації, а в м. Харкові управлінням містобудування, архітектури та земельних відносин м. Харкова.
9.4. Проекти і моделі памятних знаків, памятників затверджуються містобудівною радою при управлінні містобудування та архітектури облдержадміністрації, а в м. Харкові управлінням містобудування, архітектури та земельних відносин м. Харкова.
Виготовлення памятних знаків, памятників без затвердження архітектурно-містобудівними радами не допускається.
9.5. Порядок отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами регламентується Законом України “Про рекламу” та типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.98 р. № 1511 і є у компетенції місцевих органів самоврядування.
Форми заяви та Дозволу на розміщення зовнішньої реклами, наведені у додатках № 11, 12.
9.6. Порядок отримання дозволу органів місцевого самоврядування на розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності регламентується “Типовими правилами розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності“, затвердженими наказом Держбуду України від 13 жовтня 2000 р. № 227 та наказом Держбуду України від 16.10.2002 р. № 59 “Про внесення змін до Типових правил розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності”.
Форма заяви та Дозволу на розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності, „Акту технічної комісії про прийняття стаціонарної малої архітектурної форми в експлуатацію” наведені у додатках № № 13, 14, 15.
9.7 Розміщення зовнішньої реклами, малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності, інших обєктів у охоронних зонах памяток містобудування та архітектури державного значення допускається за попереднім погодженням Держбуду України, а в охоронних зонах памяток містобудування та архітектури місцевого значення за попереднім погодженням управління містобудування та архітектури обласної державної адміністрації.
10. Основні вимоги щодо організації комплексного
освоєння індивідуальної садибної забудови
10.1 Індивідуальне житлове будівництво в селах, селищах міського типу та містах є одним з найважливіших видів створення та покращання житлових умов громадян.
10.2. Розміщення кварталів, (житлових груп) індивідуальної забудови має здійснюватись компактно, переважно в місцевостях з наявною інженерною та соціальною інфраструктурами, на ділянках, які визначені генеральними планами населених пунктів.
10.3. Для надання земельних ділянок під індивідуальне житлове будівництво в області виконавчі органи сільських, селищних та міських рад здійснюються такі заходи:
- на підставі попередніх розрахунків вартості інженерної інфраструктури організовують розробку проектів садибної забудови території масиву, кварталу, житлової групи в області згідно зі ст. 15 Закону України “Про планування і забудову територій”;
- визначають замовника розробки проекту, ліцензовану проектну організацію та джерела фінансування вишукувальних і проектних робіт;
- організовують підготовку вихідних даних на проектування і погодження проектних рішень;
- сприяють здешевленню вартості будівництва індивідуальних житлових будинків шляхом організації спорудження комунальних мереж та систем інженерного забезпечення за рахунок коштів місцевого бюджету;
- залучають до пайової участі в комплексній забудові кварталів індивідуального будівництва підприємства, організації усіх форм власності та забудовників, за їх згодою.
10.4. З метою забезпечення комплексної забудови існуючих масивів садибної забудови виконавчі органи місцевих рад :
- проводять інвентаризацію технічного стану незавершеного будівництва та цільового освоєння земельних ділянок, наданих громадянам для індивідуального житлового будівництва;
- розробляють із залученням спеціалізованих проектних організацій на підставі зібраних технічних умов відповідних служб техніко-економічні розрахунки вартості будівництва мереж електро-, водо-, газопостачання, каналізації, інженерної підготовки територій, будівництва підїзних вулиць і доріг;
- визначають вартість витрат на спорудження інженерної інфраструктури з розрахунку на одну ділянку, про що в письмовій формі повідомляють кожного забудовника;
- відкривають при виконкомах в установленому порядку позабюджетні рахунки для кооперування коштів на виконання проектних робіт та спорудження систем інженерного забезпечення або делегують ці повноваження юридичним особам;
- приймають рішення про припинення права власності на землю та права користування земельними ділянками в порядку, визначеному ст. ст. 140, 141, 142, 143, 144, 145, 147, 148, 149, 151 Земельного кодексу України.
10.5. Порядок надання дозволу на будівництво індивідуальних житлових будинків, господарських споруд, індивідуальних гаражів, майстерень, добудов, перебудов, встановлення огорож ділянок, а також оформлення будівельних паспортів регламентується місцевими правилами забудови згідно з діючим законодавством.
10.6. Порядок приймання в експлуатацію індивідуальних житлових будинків подано в розділі 13 цих Правил.
11. Порядок проведення топографо-геодезичних
та інженерно-геологічних вишукувань
11.1 Для виконання топографо-геодезичних та інженерно-геологічних вишукувань (далі вишукувальних робіт) забудовник повинен отримати дозвіл, який видається на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади, місцевого самоврядування про надання дозволу на виконання вишукувальних робіт згідно з інструкцією “Про державний геодезичний нагляд” ГКНП 17-002-90.
Для ділянок площею до 100 га і протяжністю лінійних мереж до 25 км дозвіл на проведення вишукувальних робіт надає управління містобудування та архітектури обласної державної адміністрації. На більші площі та лінійні мережі дозвіл надає управління Держнагляду, експертизи та ліцензування територіальної інспекції Геодезнагляду.
11.2. Вишукувальні роботи виконуються субєктами підприємницької діяльності, які мають ліцензію на проведення таких видів робіт.
Для отримання дозволу на виконання вишукувальних робіт субєкт підприємницької діяльності подає у відділ містобудівного кадастру управління містобудування та архітектури облдержадміністрації такі документи (форма дозволу надана у додатку № 16) :
- заяву у 2-х примірниках ;
- схему (графічний додаток) із нанесенням траси, меж ділянки;
- договір на виконання вишукувальних робіт;
- кошторис, узгоджений із замовником;
- ліцензію на право вишукувальних робіт.
11.3. Вишукувальна робота здійснюється на всіх землях незалежно від того, у чиїй вони власності, та їх цільового призначення. Земельні ділянки для проведення вишукувальних робіт у власника землі або користувача не викуповуються.
У разі, коли при проведенні вишукувальних робіт прогнозується погіршення стану відповідної земельної ділянки, ці роботи, за бажанням власника земельної ділянки (користувача), виконуються лише за умови укладення з ним договору на відшкодування витрат та відновлення її властивостей.
11.4. Субєкти, що проводять вишукувальні роботи зобовязані:
- після закінчення робіт у місячний термін привести за свій рахунок відповідну земельну ділянку у стан, придатний для використання її за призначенням;
- оформити актом із землекористувачами відсутність взаємних претензій.
11.5. Строки і місце проведення вишукувальних робіт погоджуються із власником земельної ділянки (користувачем), а у разі недосягнення згоди рішенням відповідних органів виконавчої влади (місцевого самоврядування).
11.6. Звіти, оригінали виконаних топографо-геодезичних робіт подаються в архів управління містобудування та архітектури обласної державної адміністрації, а при виконанні інженерно-геологічних робіт технічний звіт про виконані роботи із додатком подаються до архіву територіальної організації УкрНДІІННТВ.