ДБН А.3.1-7-96. Виробництво бетонних і залізобетонних виробів

                      ДЕРЖАВНI БУДIВЕЛЬНI НОРМИ

                               УКРАЇНИ

----------------------------------------------------------------------

                       Управлiння, органiзацiя

                            i технологiя

                        ВИРОБНИЦТВО  БЕТОННИХ

                          ТА ЗАЛIЗОБЕТОННИХ

                               ВИРОБIВ

                           ДБН А.3.1-7-96

                          Видання офiцiйне

                    Держкоммiстобудування України

                              Київ 1997

  РОЗРОБЛЕНI

  Науково-дослiдним iнститутом

  будiвельного виробництва

  Держкоммiстобудування  України

  (Шаврiн В.I., Полонська С.О.,

  Завойський А.К. - кандидати техн. наук;

  Клименко  В.Г., Цесiс Р.А. - iнженери)

  Київським державним  технiчним

  унiверситетом будiвництва i архiтектури

  (Антоненко Г.Я., Волянський О.А.,

  Русанова Н.Г.,Голубничий А.В.,

  Кокшарьов  В.М. - кандидати техн. наук)

  ВНЕСЕНI ТА ПIДГОТОВЛЕНI

  ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ

  Вiддiлом державних нормативiв i

  стандартiв Держкоммiстобудування

  України

  ЗАТВЕРДЖЕНI

  Наказом Держкоммiстобудування

  України вiд 24 грудня 1996 р.   222

  та введенi в дiю з 01.07.97 р.

З введенням в дiю ДБН А.3.1-7-96 на територiї

України втрачає чиннiсть СНiП 3.09.01-85

"Производство  сборных железобетонных

конструкций и изделий"

                  ДЕРЖАВНI БУДIВЕЛЬНИ НОРМИ УКРАЇНИ

     Управлiння, органiзацiя i технологiя

     Виробництво бетонних та залiзобетонних виробiв

     Данi норми   поширюються   на  технологiчнi  процеси  виробництва

збiрних бетонних  та залiзобетонних виробiв (далi - виробiв) з важкого

та легкого бетонiв для усiх видiв будiвництва.

     При виробництвi  виробiв, до яких ставляться вимоги стосовно тех-

нологiї виготовлення  i умов експлуатацiї, окрiм вимог даних норм, не-

обхiдно дотримуватися  додаткових  вимог,  що встановленi вiдповiдними

державними, вiдомчими або регiональними нормативними документами.

     Норми призначенi  для  використання  у  вiдомствах, организацiях,

установах, пiдприємствах,  виробничих  об'єднаннях та фiрмах усiх форм

власностi,  якi  здiйснюють  виробництво  бетонних  та  залiзобетонних

виробiв.

     Вимоги данних норм, що надрукованi жирним шрифтом, є обов'язкови-

ми.  Їх  необхiдно дотримуватись при проектуваннi i технiчному переоз-

броєннi пiдприємств, у процесi виробництва виробiв на дiючих пiдприєм-

ствах, а також ураховувати при проектуваннi виробiв.

     Окрiм вимог  даних  норм,  рекомендується  враховувати матерiали,

технологiчнi процеси  i  їх  параметри,  що  поданi  в  розробленому в

розвиток цього нормативного документа Посiбнику.

     Данi норми  не пошируються на виготовлення виробiв з нiздрюватого

та силiкатного бетонiв.

     1. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     1.1. Виробництво  виробiв  повинно  здiйснюватися  вiдповiдно  до

вимог даних  норм  i технологiчних документiв (стандартiв пiдприемств,

технологiчних карт   чи   регламентiв),   розроблених   з  урахуванням

конкретних умов виробництва та затверджених в установленому порядку.

     В процесi  виготовлення  виробiв  необхiдно  дотримуватися  вимог

державних, вiдомчих   або   регiональних   нормативних  документiв  на

матерiали, обладнання,  технологiчне  оснащення,  iнструменти, систему

якостi виробництва,   а   також  iз  охорони  працi  та  навколишнього

середовища.

     1.2. Технологiя  виробництва  повинна забезпечувати вiдповiднiсть

виготовлених виробiв  вимогам  чинних  державних стандартiв, технiчних

умов  та проектної документацiї, що затвердженi в установленому поряд-

ку.

     1.3. Матерiали,  напiвфабрикати  i  комплектувальнi  елементи, що

використовуються для виготовлення виробiв, повиннi вiдповiдати вимогам

вiдповiдних стандартiв, технiчних умов та проектної документацiї.

     1.4. Виробництво виробiв, що регламентоване даними нормами, вклю-

чає такi технологiчнi процеси:

     - приймання,  складування, зберiгання i транспортування  матерiа-

лiв, напiвфабрикатiв та комплектувальних елементiв;

С.2 ДБНА.3.1-7-96

-----------------

     - приготування та транспортування бетонних та розчинних сумiшей;

     - виготовлення,  складування i транспортування арматурних виробiв

та закладних елементiв;

     - приготування мастила i пiдготування форм;

     - армування,

     - формування i опорядження;

     - теплову обробку (тверднення в природних умовах);

     - розпалублення, доведення, приймання, складування, зберiгання та

транспортування готових виробiв

     1.5. Допускається  застосовувати  не  передбаченi  даними нормами

технологiчнi  процеси i операцiї, що забезпечують набуття якостi виро-

бами, регламентованої  вiдповiдними стандартами, технiчними умовами та

проектною документацiєю.  Застосування таких технологiчних процесiв та

операцiй  повинно  бути установлено вiдомчими або регiональними норма-

тивними  документами i технологiчними документами (стандартами пiдпри-

ємства,  технологiчними картами або регламентами), затвердженими в ус-

тановленому порядку.

     1.6. Вибiр  та  застосування  технологiчних  процесiв,  операцiй,

обладнання та  лiнiй  для  виробництва  виробiв здiйснюють, виходячи з

вимог забезпечення  установленого рiвня якостi i  надiйностi  виробiв,

економiї матерiальних  та  паливноенергетичних  ресурсiв,  комплексної

механiзацiї, автоматизацiї,   скорочення   ручної   працi,   створення

комфортабельних та  безпечних  умов  працi, виключення вiдходiв або їх

утилiзацiї.

     1.7. Прилади,  вимiрювальне  обладнання, пристрої та iнструменти,

що застосовуються пiд час контролю i випробувань матерiалiв, напiвфаб-

рикатiв та  готових  виробiв,  а  також  пiд час виконання та контролю

технологiчних процесiв  i операцiй, повиннi задовольняти вимоги вiдпо-

вiдних стандартiв або технiчних умов та вивiрятися в установленому по-

рядку державними та вiдомчими метрологiчними службами.

       2. ПРИЙМАННЯ, СКЛАДУВАННЯ, ЗБЕРIГАННЯ I ТРАНСПОРТУВАННЯ

      МАТЕРIАЛIВ, НАПIВФАБРИКАТIВ ТА КОМПЛЕКТУВАЛЬНИХ ЕЛЕМЕНТIВ

     2.1. Для   виробництва   виробiв,  залежно  вiд  їх  призначення,

використовують  рiзнi види в'яжучих, заповнювачiв i хiмдобавок для бе-

тонiв, арматурних сталей та металопрокату, личкувальних, опоряджуваль-

них, теплоiзоляцiйних, гiдроiзоляцiйних метерiалiв та комплектувальних

елементiв.

     Складування,  зберiгання та транспортування матерiалiв, напiвфаб-

рикатiв  та  комплектувальних  елементiв провадять вiдповiдно до вимог

стандартiв  i ТУ на цi матерiали та елементи (у штабелях, контейнерах,

ємкостях, стелажах) окремо за видами, марками, типорозмiрами iз забез-

печенням  умов  механiзацiї  вантажно-розвантажувальних  робiт та норм

протипожежної безпеки.

     У процесi зберiгання матерiалiв та елементiв (у закритих, вiдкри-

тих складах  або  пiд  навiсом)  повиннi  бути  виключенi  їх корозiя,

зволоження, забруднення, змiна властивостей.

     Матерiали, якi  вмiщують  шкiдливi або вибухонебезпечнi речовини,

повиннi зберiгатися у герметично закритiй тарi, а пилоподiбнi матерiа-

ли - у закритих ємкостях.

     2.2. Складування i зберiгання в'яжучих та золи-винесення необхiд-

но провадити у спецiалiзованих силосних складах. Вивантаження i транс-

                                                    ДБН А.3.1-7-96 С.3

                                                   -------------------

портування цементу  та  золи-винесення  необхiдно  здiйснювати пневмо-

транспортом.

     Не допускається  зберiгання  в'яжучих  у  тимчасових  складах пiд

навiсами та  брезентовими покриттями, а також бiля агресивних хiмiчних

та органiчних   речовин   i   матерiалiв.  Не  допускається  одночасне

зберiгання в одному силосi в'яжучих рiзних марок i видiв. При тривало-

му зберiганнi для запобiгання  злежуванню  в'яжучого  слiд  перiодично

раз у 2-3 мiсяцi перекачувати його з одного силосу до iншого.

     2.3. Пiд  час  завантаження  та  вивантаження в'яжучого з силосiв

повиннi працювати пилоосаджувачi i фiльтри, а також автоматичнi покаж-

чики рiвнiв та склепiнньообвалюючi пристрої.

     2.4. Складувати та зберiгати крупнi та дрiбнi заповнювачi необхi-

дно  окремо за фракцiями в умовах, що виключають змiшування заповнюва-

чiв рiзних видiв i фракцiй та їх забруднення i змерзання.

     2.5. Рiдкi   хiмiчнi   добавки  постачають  в  герметичнiй  тарi.

Зберiгають їх  в  умовах, що виключають змерзання або втрату потрiбних

властивостей, у  спецiальних складах i ємкостях, обладнаних пристроями

для пiдiгрiвання,  барботування, промивання трубопроводiв та видалення

нерозчинних осадiв. Температура зберiгання хiмiчних добавок - 278-308К

(5-35 гр.С).

    2.6 Твердi  хiмiчнi добавки зберiгають у закритих складах,  що за-

безпечують збереження їх властивостей та вiльне подавання у вiддiлення

приготування хiмдобавок бетонозмiшувального цеху.

    2.7 Арматурну  сталь  необхiдно  зберiгати у складах за профiлями,

класами,  дiаметрами та партiями на стелажах,  у касетах i штабелях  з

вiльними  проходами в умовах,  що виключають її зволоження,  корозiю i

забруднення. Дрiт i канати необхiдно зберiгати тiльки в закритих скла-

дах.

    Не допускається зберiгання арматурної сталi на землянiй пiдлозi, а

також поблизу агресивних хiмiчних речовин. Не рекомендується багатора-

зове перемiщення арматурної сталi з холодного в тепле  примiщення,  що

може призвести до її корозiї.

    2.8 Тепло- i гiдроiзоляцiйнi,  личкувальнi, опоряджувальнi, герме-

тизуючi матерiали,  сантехнiчнi,  електротехнiчнi, гумотехшчнi та iншi

комплектувальнi  елементи зберiгають з урахуванням вимог протипожежної

безпеки у контейнерах або на стелажах у закритих складах,  призначених

для зберiгання матерiалiв,  що руйнуються пiд впливом атмосферних опа-

дiв.

    2.9 Столярнi вироби i комплектувальнi елементи з  деревини,  скла,

металу, покрiвельнi матерiали зберiгають на стелажах, в контейнерах чи

штабелях у напiвзакритих складах,  призначених для зберiгання матерiа-

лiв, що руйнуються в результатi безпосередньої дiї атмосферних опадiв,

але якi не змiнюють своїх властивостей пiд впливом температури i воло-

гостi повiтря.

    2.10 Забороняється  зберiгати  в  одному примiщеннi не сумiснi для

зберiгання матерiали.

С.4 ДБН  А.3.1-7-96

-------------------

       З. ПРИГОТУВАННЯ ТА ТРАНСПОРТУВАННЯ БЕТОННИХ ТА РОЗЧИННИХ

                               СУМIШЕЙ

     3.1 Загальнi положення

     3.1.1. Склади  бетонних  та розчинних сумiшей повиннi пiдбиратися

пiдприємством-виготовлювачем таким  чином,  щоб  забезпечити одержання

сумiшей i бетонiв iз заданими властивостями. Пiдбирання, призначення i

коригування складiв сумiшей слiд робити перед початком виробництва ви-

робiв, при  змiнi  проектних характеристик бетону або розчину, виду чи

постачальника вихiдних  матерiалiв та параметрiв технологiчного проце-

су, а також за даними операцiйного контролю виробництва.

     Легкоукладальнiсть бетонної сумiшi та максимальна величина запов-

нювача призначається  залежно  вiд розмiрiв виробу, густоти його арму-

вання, способу укладання i ущiльнення сумiшi.

     3.1.2. Працiвники  лабораторiї пiдприємства-виготовлювача повиннi

здiйснювати перевiрку  перших замiсiв кожної партiї бетонних i розчин-

них сумiшей рiзних складiв пiд час першого їх приготування, коригувати

склад (за  необхiдностi) i давати дозвiл на використання кожної партiї

сумiшi. За  партiю  приймають  кiлькiсть бетонної або розчинної сумiшi

одного складу,  що  приготована  протягом  однiєї  змiни  з  вихiдних

матерiалiв однакової якостi, тим самим обладнанням.

     3.1.3. Бетоннi  i  розчиннi  сумiшi  готують  в  автоматизованих

бетонозмiшувальних установках (секцiях, цехах, вiддiленнях) .

     Фактурнi (опоряджувальнi, декоративнi) бетоннi та розчиннi сумiшi

готують у  спецiалiзованих  iзольованих  вiддiленнях  або змiшувачах i

доставляють до формувальних лiнiй у спецiалiзованих транспортних засо-

бах, не допускаючи їх змiшування iз звичайними сумiшами.

     3.1.4. 3 метою  полiпшення технологiчних властивостей бетонних та

розчинних сумiшей,   прискорення   тверднення   бетону   чи   розчину,

оптимiзацiї щiльностi,  пiдвищення  морозостiйкостi, водонепроникностi

та iнших  технiчних  властивостей до їх складу вводять хiмiчнi добавки

(пластифiкуючi, повiтровтягуючi, прискорюючi та уповiльнюючi тужавлен-

ня i тверднення,  протиморознi та iн.) i комплекси на їх основi.

     3.1.5. Основними  операцiями технологiї приготування та транспор-

тування бетонних i розчинних сумiшей є:

     - пiдготування матерiалiв ( в'яжучих, заповнювачiв, води та доба-

вок);

     - дозування матерiалiв;

     - перемiшування матерiалiв (приготування сумiшей);

     - видавання i транспортування готових сумiшей.

     3.2. Пiдготування матерiалiв

     3.2.1. Зi  складiв  в'яжуче i заповнювачi слiд подавати до видат-

кових бункерiв  бетонозмiшувального  цеху  транспортним  технологiчним

обладнанням, що забезпечує збереження їх якостi.

     3.2.2. У  вiддiленнi  приготування  хiмдобавок  рiдкi  та  твердi

хiмдобавки розчиняють i доводять до потрiбної  концентрацiї та подають

у баки бетонозмiшувального цеху.

     З.2.3 Залежно    вiд    температури   навколишнього   середовища,

особливостей технологiї  приготування  i  укладання  сумiшей  можливе

                                                    ДБН А.3.1-7-96 С.5

                                                    ------------------

пiдiгрiвання вихiдних матерiалiв. Допустима температура вихiдних мате-

рiалiв пiд час завантаження у змiшувачi повинна бути:

     - заповнювачiв щiльних - у межах 278-313 К (5-40 гр. С);

     - заповнювачiв  пористих,  води i розчинiв добавок - у межах 278-

343 К (5-70 гр. С);

     - цементу - у межах 278-333 К (5-60 гр. С).

     3.3. Дозування матерiалiв

     3.3.1.  Пiдготовленi  вихiднi  матерiали  бетонної  чи  розчинної

сумiшi дозуються з коригуванням при змiненнi їх властивостей (вологос-

тi, температури, щiльностi i т.iн.).

     Для забезпечення  точностi  дозування  необхiдно  перед  початком

роботи кожної   змiни   перевiряти   справнiсть   дозаторiв,   повноту

випорожнення дозаторiв та наявнiсть на них пломб Держвивiру.

     Похибка пiд  час  дозування вихiдних матерiалiв сумiшi не повинна

перевищувати припустимих меж, наведених в додатку А.

     3.3.2. Дозатори, що застосовуються  для  дозування  в'яжучих, за-

повнювачiв (пофракцiйно), добавок та води, повиннi вiдповiдати вимогам

ГОСТ 10223 та проходити Держвивiр не рiдше, нiж 1 раз на квартал.

     3.3.3. Для  одержання  сумiшей  потрiбної  якостi  рекомендується

дотримуватись такої послiдовностi завантаження змiшувачiв вiддозовани-

ми вихiдними матерiалами.

     Складовi важких сумiшей (за винятком спецiальних методiв приготу-

вання  сумiшей) завантажують у працюючий змiшувач у такiй послiдовнос-

тi:  крупний  заповнювач; дрiбний заповнювач; в'яжуче; тонкомеленi до-

бавки; розчини хiмiчних добавок i вода. Хiмiчнi добавки використовують

у виглядi розведених водних розчинiв.

     Складовi бетонних  сумiшей  на легких заповнювачах завантажують у

працюючий змiшувач  у  такiй  послiдовностi: крупний заповнювач; дрiб-

ний заповнювач;  в'яжуче; тонкомеленi добавки та 50-70 % води. Усе  це

перемiшати протягом  ЗО с, потiм улити залишок води та розчин хiмiчних

добавок.

     У холодний  перiод  року при застосуваннi гарячої води та гарячих

розчинiв добавок в'яжуче завантажують у змiшувач в останню чергу.

     3.3.4. У  випадку  застосування iнтенсивної роздiльної технологiї

приготування бетонної сумiшi здiйснюють у двi стадiї: на першiй стадiї

у швидкохiдному змiшувачi-активаторi готується цементно-пiщана сумiш з

водою ( 25-75 %  дози  пiску), а на другiй -  приготована  таким чином

цементно-пiщана сумiш  змiшується в основному (звичайному) тихохiдному

змiшувачi iз щебенем та частиною дози пiску, що залишилася.

     3.4. Перемiшування матерiалiв

     3.4.1. Тривалiсть  змiшування  вихiдних  матерiалiв для одержання

сумiшей потрiбних  рухливостi, жорсткостi (додаток Б) i якостi повинна

установлюватися дослiдним шляхом лабораторiєю пiдприємства.

     3.4.2. Для  приготування  важких  та  легких бетонних i розчинних

сумiшей  будь-якої  рухливостi  i  жорсткостi  застосовують  змiшувачi

примусової дiї. Гравiтацiйнi  змiшувачi застосовують тiльки для важких

бетонних та розчинних сумiшей рухливiстю 5 см i бiльше.

     3.4.3. Одержана  пiсля правильного перемiшування бетонна або роз-

чинна  сумiш має заданi легкоукладальнiсть (рухливiсть чи жорсткiсть),

С.6 ДБН А.3.1-7-96

------------------

середню густину, температуру та водоутримуючу здатнiсть (для розчинної

сумiшi). Розшаровуванiсть бетонних сумiшей не перевищує 5 % на щiльних

заповнювачах  та  10 % - на пористих заповнювачах; розчинних сумiшей -

10 %.

     3.4.4. З урахуванням температури навколишнього середовища та осо-

бливостей  подальшого  використання температура на виходi iз змiшувача

повинна бути:

     - звичайних сумiшей - найбiльша 308 К (35 гр. С);

     - розiгрiтих сумiшей - найбiльша 333 К (60 гр. С);

     - для укладання сумiшей у холодний перiод року у закритих цехах -

найменша 278 К (5 гр. С);

     - для  укладання  сумiшей  у  холодний  перiод  року на вiдкритих

полiгонах - найменша 303 К (30 гр. С).

     3.5. Видавання i транспортування готових сумiшей

     3.5.1. Для запобiгання розшаруванню сумiшей максимально допустима

висота їх  вiльного падiння пiд час видавання на транспортнi засоби не

повинна перевищувати для важких сумiшей 2 м, для легких - 1,5 м.

     3.5.2. Транспортування бетонної або розчинної сумiшi вiд змiшува-

ча  до мiсця їх використання здiйснюють пiдвiсними та самохiдними роз-

давальними бункерами, стрiчковими конвеєрами, бетононасосами та iншими

транспортними засобами, якi забезпечують збереження їх властивостей та

захист  вiд  атмосферних  впливiв,  а  також виключають розшарування i

втрати. У випадку використання швидкотужавiючих або розiгрiтих сумiшей

застосовують локальнi змiшувальнi установки.

     3.5.3. Подана  до  мiсця  укладання  бетонна  чи  розчинна  сумiш

повинна мати:

     - потрiбну легкоукладальнiсть з вiдхиленнями рухливостi не бiльше

ЗО % та жорсткостi не бiльше 20 %;

     - температуру  в межах 278-308 К (5-35 гр. С), якщо прийнятою тех-

нологiєю не передбачена бiльш висока температура;

     - потрiбний  обсяг втягнутого повiтря (пористiсть) з вiдхиленнями

не  бiльше +-10 % вiд заданого (для сумiшей з повiтровтягуючими добав-

ками);

     - середню щiльнiсть в ущiльненому станi, яка не перевищує потрiб-

ну бiльше, нiж на 5 % (для легких бетонiв);

     - водоутримуючу  здатнiсть  розчинної сумiшi не менше 75 % водоу-

тримуючої здатностi, яка установлена в лабораторiї.

           4. ВИГОТОВЛЕННЯ, СКЛАДУВАННЯ I ТРАНСПОРТУВАННЯ

              АРМАТУРНИХ ВИРОБIВ ТА ЗАКЛАДНИХ ЕЛЕМЕНТIВ

     4.1. Загальнi положення

     4.1.1. Арматурнi  вироби  та  закладнi  елементи  виготовляють  з

максимальною заводською  готовнiстю в спецiалiзованих арматурних цехах

та дiльницях.

     4.1.2. Арматурна  сталь  i  металопрокат, що використовуються для

виготовлення арматурних виробiв i закладних елементiв, не повиннi мати

на  поверхнi забруднення, окалини, iржi, яка не усувається протиранням

сухим ганчiр'ям. Сталь, що має на поверхнi окалину та iржу, яка вiдпа-

дає вiд удару молотком, а також мастило, фарбу, бiтум i т.iн., повинна

бути очищена  перед  використанням.  Не  допускається  використовувати

                                                    ДБН А.3.1-7-96 С.7

                                                    ------------------

арматурну сталь  i  металопрокат  з  дефектом структури (розшарування,

трiщини, раковини  i т. iн.),  рваними  та  зазубленими  крайками  або

торцями, а також зiм'ятими  крайками або торцями на глибину бiльше 0,1

товщини прокату  або  дiаметра  стержня.  Використання  поскручуваного

металопрокату не допускається.

     4.1.3. Типи  i конструктивнi елементи зварних з'єднань арматури i

закладних елементiв,  а також способи i технологiчнi режими зварювання

необхiдно виконувати  вiдповiдно до дiючих  нормативних  документiв та

проектної документацiї  на  вироби конкретних видiв. Зварнi  з'єднання

повиннi вiдповiдати вимогам ГОСТ 10922 та ГОСТ 14098.

     4.1.4. Вiрнiсть вибору параметрiв технологiчних процесiв виготов-

лення арматурних виробiв та закладних елементiв повинна контролюватися

шляхом  огляду, обмiрювання i випробування пробних зразкiв, виготовле-

них при вибраних режимах. Пробнi зразки належить виготовляти в кiлько-

стi  трьох штук до початку випуску дiлових арматурних стержнiв або ви-

робiв, деталей чи закладних елементiв. Зразки за матерiалом, дiаметром

або товщиною повиннi точно повторювати дiловi вироби. Умови заготiвлi,

згинання, штампування, зварювання, висадження, обпресування i нанесен-

ня захисних  покриттiв  на  пробнi  зразки  повиннi вiдповiдати умовам

виготовлення  дiлових  виробiв. Конструкцiю пробних зразкiв, їх розмi-

ри та кiлькiсть належить приймати згiдно з вказiвками ГОСТ 10922.

     4.1.5. Основними  операцiями процесiв виготовлення, складування i

транспортування арматурних виробiв та закладних елементiв є:

     - заготiвля  арматури (виправлення,  рiзання,  згинання  i т. iн.

арматурної сталi та металопрокату);

     - зварювання  сiток  i  плоских  каркасiв,  об'ємних  каркасiв та

закладних елементiв;

     - антикорозiйний захист;

     - складання просторових каркасiв;

     - складування та транспортування.

     4.2. Заготiвля арматури

     4.2.1. Заготiвля ненапружуваної арматури

     4.2.1.1. Заготiвлю   стержнiв   дiаметром   вiд  3  до  14  мм  з

арматурного дроту класiв Вр-I та Врп-I, гарячекатаної арматурної сталi

гладкої  класу А-I, гарячекатаної, термiчне i термомеханiчне змiцненої

перiодичного  профiлю  класiв  А-II, А-III, Ат-IIIс, що постачається в

бухтах, провадять на правильно-вiдрiзних верстатах-автоматах.

     4.2.1.2. Заготiвлю  арматурних  стержнiв дiаметром вiд 6 до 80 мм

iз  сталi  класiв  А-I,  А-II,  А-III,  Ат-IIIс,  Ат-IVс,  Ат-Vск,  що

постачається  в прутках (пачках), провадять, як правило, на безвiдхiд-

них механiзованих лiнiях.

     4.2.1.3. Стиковi з'єднання  стержнiв, розрахованi на експлуатацiю

при вiбрацiйному   та   динамiчному  навантаженнях,  пiсля  зварювання

повиннi бути  пiдданi  механiчнiй обробцi  шляхом  обрубування грата з

наступним зачищенням стику на глибину не бiльше 1 мм.

     4.2.2. Заготiвля напружуваної арматури

     4.2.2.1. Заготiвля напружуваної арматури включає одержання мiрної

С.8 ДБН А.3.1-7-96

-------------------

довжини стержнiв,  високомiцного дроту, канатiв (пасом) i утворення на

їх кiнцях  анкерiв  або  установку iнвентарних  затискуних  пристроїв.

Пiд час  заготiвлi  напружуваної  арматури  повинно  бути виключено її

пошкодження, надрiзи та пiдпали.

     4.2.2.2. Мiрної  довжини  стержнi,  високомiцний  дрiт або канати

(пасма) можуть бути отриманi централiзовано або заготовленi на заводi-

виготовлювачi бетонних i залiзобетонних виробiв.

     4.2.2.3. Заготiвлю  арматурних  стержнiв  мiрної довжини iз сталi

класiв А-III 1/4 А-VI, Ат-IV 1/4 Ат-VIII та високомiцного дроту класiв

В-II i Вр-II провадять на механiзованих лiнiях.

     4.2.2.4. Рiжуть  стержневу  арматурну  сталь в холодному станi за

допомогою механiчних ножиць, пилок тертя або плазмовим рiзанням.

     Рiзання розмотаної  i вiдмiряної дротяної або канатної (пасмової)

арматури пiд час заготiвлi здiйснюють дисковими пилами тертя або меха-

нiчними ножицями,  що  не  порушують  конструкцiю  пасма  або  каната.

Виправлення високомiцного дроту, канатiв (пасом) не допускається.

     4.2.2.5. Для закрiплення напружуваної арматури (перед формуванням

виробiв) застосовують,  вiдповiдно до виду i класу арматури, висадженi

у холодному, напiвгарячому  або гарячому станi анкернi головки, обпре-

сованi у холодному станi шайби або спiральнi анкери, приваренi короту-

ни, iнвентарнi  затискачi, клиновi захвати та пристрої, анкернi плити,

обпресованi гiльзи.

     Для забезпечення  рiвномiрностi натягування напружуваної арматури

на упори  форм  i стендiв необхiдно здiйснювати систематичний контроль

вiдстанi мiж опорними поверхнями анкерних пристроїв арматури та упорiв

форм.

     4.3. Зварювання сiток i каркасiв

     4.3.1. Арматурнi  сiтки  i  плоскi каркаси iз гарячекатаної сталi

класiв  А-I,  А-II,  А-III,  термiчно i термомеханiчно змiцненої сталi

класiв Ат-IIIс,  Ат-IVс  та  дроту класiв Вр-I i Врп-I виготовляють на

одно-, двох- та багатоелектродних   автоматичних  машинах  контактного

зварювання, що  застосовуються  для отримання хрестоподiбних  з'єднань

двох або трьох арматурних стержнiв, якi перетинаються.

     4.3.2. Об'ємнi  арматурнi  каркаси для  труб, колон, балок, паль,

опор та  iнших  виробiв  виготовляють  контактним точковим зварюванням

(або в'язанням дротом) точок  перетину поздовжньої та навитої спiраль-

ної арматури або установлених замкнутих хомутiв.

     4.4. Згинання стержнiв, сiток, плоских каркасiв

     4.4.1. Згинання  арматурних  стержнiв (анкерних стержнiв, хомутiв

та iн.)  провадять  у  холодному  станi  на  спецiалiзованих приводних

механiзованих згинальних  верстатах.  Згинання  стропувальних  петель

провадять на   спецiалiзованих   напiвавтоматичних   або  автоматичних

верстатах.

     4.4.2. Згинання  арматурних  сiток i плоских каркасiв провадять у

спецiалiзованих механiзованих установках.

                                                    ДБН А.3.1-7-96 С.9

                                                    ------------------

     4.5. Виготовлення закладних елементiв

     4.5.1. Роботи по виготовленню закладних елеменiв включають:

     - заготiвлю плоских деталей iз металопрокату;

     - заготiвлю анкерiв з арматурної сталi;

     - зварювання  плоских  деталей  i анкерiв або холодне штампування

елементiв;

     - пiдготування  поверхнi  та нанесення на неї захисного антикоро-

зiйного покриття.

     4.5.2. Зварнi  та  штампованi  закладнi  елементи  виготовляють з

використанням найбiльш ефективних способiв з максимальною механiзацiєю

i автоматизацiєю  технологiчних  процесiв  заготiвлi плоских деталей з

металопрокату i  анкерiв  з  арматурної  сталi, їх зварювання, а також

холодного штампування.

     4.5.3. Заготiвлю  складових  частин  закладних  елементiв, в тому

числi  штампованих (розрiзання стержнiв, висаджування анкерних головок

на анкерах, розрiзання штабової сталi, пробивання отворiв, розкроюван-

ня  профiльного  прокату, штампування i т.iн.) виконують комбiнованими

прес-ножицями, гiльйотинними ножицями або механiчними пресами, а також

в  установках  для висаджування головок на автоматизованих лiнiях. Для

закрiплення  закладних елементiв у формi передбачають в них отвори пiд

технологiчнi фiксатори.

     4.5.4. З'єднання  плоских  деталей та анкерiв закладних елементiв

здiйснюють:

     - механiзованим або автоматизованим дуговим зварюванням утавр пiд

шаром флюсу;

     - контактно-рельєфним  зварюванням (по виштампуваному на пластинi

рельєфу) внапусток i утавр;

     - механiзованим  зварюванням  утавр (у отвори в пластинах) зварю-

вальним дротом в середовищi СО2;

     - ручним  дуговим зварюванням внапусток i утавр (у отвори в плас-

тинах або в iнвентарних формах).

     4.6. Антикорозiйний захист

     4.6.1. Захист  арматурних  виробiв  i  закладних  елементiв  вiд

корозiї належить провадити вiдповiдно до вимог проектної документацiї.

     4.6.2. Перед  нанесенням  антикорозiйних  покриттiв  поверхнi, що

захищається, повинна бути надана шорсткiсть; вона повинна бути висуше-

на, очищена вiд окислiв, окалини, бризок наплавленого металу, залишкiв

флюсу, забруднень та жирiв. Пiдготування поверхнi виконується струмин-

ноабразивним  способом iз застосуванням дробоструминних установок, ме-

ханiчними щiтками або перетворювачами (модифiкаторами) iржi.

     4.6.3. Антикорозiйне покриття повинно бути суцiльним, мiцно зчеп-

леним з поверхнею металу, однорiдного кольору, без частинок нерозплав-

леного  захисного  металу,  без  трiщин, вiдшарувань (здуттiв), слiдiв

мiсцевої корозiї.

     4.7. Складання просторових каркасiв

     4.7.1. Процес   складання   полягає  в  укрупненому  складаннi  в

кондукторi  контактним  точковим  зварюванням  або  в'язанням   дротом

С.10 ДБН А.3.1-7-96

--------------------

плоских  каркасiв, сiток,  стропувальних  петель, закладних елементiв,

окремих стержнiв,  а  також закрiпленнi  засобiв  фiксацiї,  елементiв

захованої електропроводки та iнших комплектувальних елементiв.

     4.7.2. Допускається  застосовувати  пiд час складання просторових

каркасiв  ручне  дугове  зварювання  короткими  швами (прихватками)  у

хрестоподiбних з'єднаннях.

     Застосовуючи ручне  дугове  зварювання  пiд час виконання зварних

з'єднань,  розрахованих  на  мiцнiсть, у просторових каркасах належить

установлювати  додатковi  конструктивнi  елементи  в  мiсцях  з'єднань

стержнiв поздовжньої та поперечної арматури (пiдкладки, косинки, гачки

i т.iн.).

     4.7.3. При  контактному зварюваннi арматурних виробiв i закладних

елементiв з  антикорозiйним  покриттям  режим  зварювання повинен бути

пiдiбраний  за  умови  найменшого  пошкодження  покриття. Ручне дугове

зварювання названої арматури не допускається.

     4.7.4. Просторовi  каркаси  повиннi мати жорсткiсть, достатню для

складування, транспортування  та  збереження  проектного  положення  в

формi.

     4.8. Складування та транспортування

     4.8.1. Транспортування  арматурної  сталi  та  напiвфабрикатiв  в

арматурному цеху,  а  також  подавання  готових  арматурних  виробiв i

закладних елементiв у формувальнi цехи провадять у спецiальних контей-

нерах, на самохiдних передаточних вiзках, пiдвiсними конвеєрами та iн.

     4.8.2. Стропувальнi  петлi,  випуски арматури i закладнi елементи

транспортують  на спецiальних пристроях ("вiшалках") або в ящиках-кон-

тейнерах вантажопiдйомнiстю 200-300 кг. Арматурнi сiтки та плоскi кар-

каси транспортують пакетами на спецiальних пiддонах чи в контейнерах.

     4.8.3. Склад  готових  арматурних  виробiв  розташовують  поблизу

постiв пiдготування  форм формувальних лiнiй. Зварнi арматурнi сiтки i

плоскi каркаси повиннi зберiгатися в закритих сухих примiщеннях окремо

за марками  в контейнерах, в пакетах або пачках у штабелях заввишки не

бiльше 2,0 м з вiльними проходами мiж ними завширшки не менше 1,0 м.

      5. ПIДГОТУВАННЯ ФОРМ ТА АРМУВАННЯ ЗАЛIЗОБЕТОННИХ ВИРОБIВ

     5.1. Загальнi положення

     5.1.1. Технологiчний   процес   пiдготування  форм  та  армування

виробiв включає в себе такi операцiї:

     - очищення, складання i змащення форм;

     - установлення  в  форму  i  фiксацiю  ненапружуваних  арматурних

виробiв, закладних та комплектувальних елементiв;

     - натягання напружуваної арматури.

     5.1.2. Форми,  стенди  i  матрицi,  що  застосовуються,   повиннi

вiдповiдати вимогам  ГОСТ  25781,  ГОСТ 25878, ГОСТ 27204, ГОСТ 18103,

стандартам  на форми для виготовлення виробiв конкретних видiв, забез-

печувати  одержання  виробiв з розмiрами в межах допустимих вiдхилень,

якi установленi стандартами, ТУ та проектною документацiєю на вироби.

     5.1.3. Для велико- та середньосерiйного виробництва застосовують,

як правило, металеву  формооснастку рацiональних типiв, яка характери-

                                                   ДБН А.3.1-7-96 С.11

                                                   -------------------

зується потрiбною жорсткiстю та необхiдною технологiчнiстю.

     Для малосерiйного  та  одиничного виробництва можуть застосовува-

тися  неметалевi  форми:  дерев'янi, фанернi, деревнопластиковi, скло-

пластиковi, залiзобетоннi.

     5.1.4. Експлуатацiю  форм  провадять  вiдповiдно  до вимог дiючої

нормативно-технiчної документацiї.

     5.2. Очищення, складання та змащення форм

     5.2.1. Перед формуванням елементи форми (пiддони, борти, прорiзо-

утворювачi, вкладишi та iн) зовнi та усерединi очищають та мастять.

     Для очищення  металевих форм застосовують, як правило, спецiальнi

машини або ручний iнструмент (пневматичний чи електричний). Формуваль-

нi поверхнi вiдсiкiв касетних установок рекомендується не рiдше 1 разу

на мiсяць  очищати  спецiальною машиною, що оснащена абразивним кругом

або абразивним iнструментом.

     Для очищення формувальних поверхонь форм з неметалевих матерiалiв

та полiмерних  покриттiв по сталевих поверхнях застосовують спецiальнi

машини, якi  оснащенi  щiтками  тiльки  з  неметалевим ворсом, а також

скребки  та  iнший  ручний пневматичний iнструмент iз порiвняно м'яких

матерiалiв.

     5.2.2. Складання  форм  виконується,  як  правило, на спецiальних

механiзованих постах  i  включає  в себе установлення та закрiплення у

робочому положеннi бортiв, прорiзоутворювачiв, вкладишiв та вставок. У

зiбранiй  формi повинно бути забезпечено щiльне прилягання бортiв один

до одного та до пiддону.

     5.2.3. Очищенi  формувальнi  поверхнi  форми  необхiдно змащувати

такими мастилами,  якi  мають  достатню  адгезiю  до металу або iншого

матерiалу форми,  не  спричиняють  при  цьому корозiю форм, руйнування

бетону  та появу плям на поверхнi виробiв, а також безпечнi для здоро-

в'я людей  та  у  пожежному  вiдношеннi. Забороняється використовувати

розшароване мастило.

     Мастило  наносять тонким рiвномiрним шаром, як правило, механiзо-

ваними пристроями.

     5.3. Установлення i фiксацiя ненапружуваних арматурних виробiв,

          закладних та комплектувальних елементiв

     5.3.1. Армування  залiзобетонних  виробiв  провадять, як правило,

просторовими або об'ємними каркасами. Ручне дугове зварювання арматур-

них виробiв у формi не допускається.

     5.3.2. Проектнi положення у виробах арматурних каркасiв, заклад-

них елементiв, стропувальних петель, окремих стержнiв та

випускiв, а  також  товщини  захисних  шарiв  бетону  повиннi забезпе-

чуватися надiйною ( що  не  допускає  змiщення їх пiд час укладання та

ущiльнення бетонної  сумiшi)  фiксацiєю  їхнього  положення  у  формi

(вiдсiку)  за  допомогою  рiзних  фiксаторiв, тимчасових або постiйних

крiпильних пристроїв.

     5.3.3. Рiзнi вкладишi, теплоiзоляцiйнi матерiали та iншi комплек-

тувальнi елементи  необхiдно установлювати в форму вiдповiдно до вимог

стандартiв та  проектної  документацiї  на  вироби у послiдовностi, що

зазначена у технологiчних документах.

С.12 ДБН А.3.1-7-96

-------------------

     5.4. Натягання напружуваної арматури

     5.4.1. Вибiр  способу  натягання  арматури  провадять залежно вiд

вимог проектної  документацiї,  типу  виробу,  виду  армування,  класу

арматури та  конкретних умов виробництва. Стержневу арматуру дiаметром

8-22 мм  натягують,  як  правило, електротермiчним способом; дiаметром

25-40 мм  - механiчним способом. Арматурний дрiт та стержневу термiчно

чи термомеханiчне   змiцнену   арматуру   натягують   механiчним   або

електротермiчним способами. Контроль натягу - за ГОСТ 22362.

     5.4.2. Величина  контрольованої  напруги  арматури  та  допустиме

вiдхилення її  повиннi  прийматися  за  проектною  документацiєю  або

нормативним документом на конкретний тип виробу.

     5.4.3. При  електротермiчному способi натягання арматури на упори

форми (стенда)  температура  її  нагрiвання  не  повинна  перевищувати

значень, установлених нормативними документами на арматурну сталь.

     Час нагрiвання стержнiв слiд приймати в межах 1-3 хв, дроту - 10-

30 с.  Не допускається одночасне нагрiвання декiлькох стержнiв рiзного

дiаметра.

     5.4.4. При  натяганнi  на  бетон виробу установлення напружуваної

арматури у  виглядi  пучкiв  високомiцного  дроту, канатiв (пасом) або

стержнiв слiд провадити до формування у випадку застосування каналоут-

ворювачiв, якi не виймаються, а у випадку застосування каналоутворюва-

чiв, що  виймаються,  або  укладання напружуваної арматури у вiдкритих

лотках, утворених  пiд  час  формування  виробу,  -  пiсля  тверднення

бетону.

     5.4.5. Натягання  напружуваної  арматури  на бетон виробу повинно

провадитися пiсля  набуття  бетоном  мiцностi  на  стиск, установленої

проектною документацiєю, але не менше 50 % вiд проектного класу.

     6. ФОРМУВАННЯ ТА ОПОРЯДЖЕННЯ ВИРОБIВ

     6.1. Загальнi положення

     6.1.1. На  етапi формування забезпечують: задану структуру виробу

(одношаровий,  багатошаровий,  пустотний),  установлену  мiцнiсть  та

щiльнiсть бетону,  проектнi  розмiри  i конфiгурацiю виробу, потрiбний

клас чистоти лицьових поверхонь.

     6.1.2. Технологiчний   процес   формування  складається  з  таких

операцiй:

     - укладання  бетонної ( розчинної)  сумiшi  та її розподiлення по

формi;

     - ущiльнення сумiшi;

     - укладання  утеплювача,  арматури  та  бетонної сумiшi верхнього

шару, а також її ущiльнення (для тришарових виробiв);

     - опорядження поверхонь виробiв пiд час формування;

     - виймання  формоутворюючих елементiв (повне або часткове негайне

розпалублення до теплової обробки).

     6.1.3. Формування  виробiв може здiйснюватись пресуванням, вiбра-

цiйним способом, вiбропресуванням, вiброштампуванням та ковзним вiбро-

штампуванням,  вiбропрокатом, вiброекструзiєю, вакуумуванням, вiдцент-

ровим способом, торкретуванням та iншими способами.

                                                   ДБН А.3.1-7-96 С.13

                                                   -------------------

     Новi методи  формування  допускається  застосовувати тiльки пiсля

завершення  дослiдної перевiрки та затвердження за установленим поряд-

ком технологiчного регламенту для конкретних виробiв.

     6.1.4. Спосiб  формування  вибирають  виходячи  з  виду  виробiв,

характеристики бетонної  сумiшi та прийнятої технологiї виготовлення з

урахуванням вимог до їхньої якостi, технiки безпеки, охорони навколиш-

нього  середовища, беручи до уваги необхiднiсть економiї матерiальних,

трудових та паливно-енергетичних ресурсiв.

     6.1.5. Технологiчнi  режими формування повиннi вiдповiдати форму-

вальним властивостям оброблюваних бетонних сумiшей (рухливiсть, жорст-

кiсть) та  технологiчним  параметрам  обладнання, що використовується.

Для виготовлення  у  конкретних  виробничих  умовах  конкретних  видiв

виробiв  (габаритнi  розмiри, конфiгурацiя, складнiсть i густота арму-

вання)  необхiдно  визначати робочi параметри формувального обладнання

та вiдповiднi їм формувальнi властивостi бетонних сумiшей.

     Перевагу слiд  вiддавати тим методам формування, якi забезпечують

використання сумiшей з мiнiмальним вмiстом води.

     6.2. Укладання сумiшi

     6.2.1. Сумiш  укладають  у  форми  або у формувальну оснастку, як

правило, бетоноукладчиками iз спецiальними пристроями для видавання та

розподiлення сумiшi (живильниками, насадками, вiбропротяжними пристро-

ями, поворотними  воронками, вiбролотками, плужковими розрiвнювачами i

т.iн) та без застосування ручної працi.

     6.2.2. Укладання  сумiшi  при  формуваннi  на вiдкритих полiгонах

слiд провадити з охороною її та свiжовiдформованих виробiв вiд шкiдли-

вих  атмосферних впливiв шляхом використання спецiальних укриттiв, на-

вiсiв або покриттiв.

     6.2.3. Укладання бетонної сумiшi повинно провадитись безперервно.

Час вимушеної  перерви  при  укладаннi  не  повинен  перевищувати часу

початку тужавлення цементу.

     6.3. Ущiльнення сумiшi

     6.3.1. Режими формування виробiв повиннi забезпечувати коефiцiєнт

ущiльнення бетонних  сумiшей Ку=0,98 з використанням  сумiшей марок за

легкоукладальнiстю Пб2-Пб5  i  не  менше  Ку=0,96 для  менш  рухливих,

жорстких, дрiбнозернистих  бетонних сумiшей. Пiд час ущiльнення легко-

бетонних сумiшей  обсяг  мiжзернових пустот слiд призначати вiдповiдно

до ДСТУ Б В.2.7-18-95.

     6.3.2. Пiд  час  формування  на вiброплощадках виробiв з бетонної

сумiшi жорсткiстю  Ж2  i  вище,  а  також  лоткiв та оболонок з сумiшi

жорсткiстю  Ж1 i вище застосовують привантаження  для пiдвищення одно-

рiдностi ущiльнення сумiшi та якостi верхнiх поверхонь виробiв.

     Значення статичного  тиску на сумiш, що створюють привантажувачi,

вiброштампи, вiбропреси  та  iншi  формувальнi  пристрої,  звичайно не

перевищує 0,025 МПа (0,25 кгс/см2).

     6.3.3. Пiд  час  використання глибинних вiбраторiв для ущiльнення

бетонних  сумiшей  у виробах ураховують ефективний радiус дiї вiбрато-

рiв. Зони вiбрування сумiшей вiд кожного занурення вiбраторiв звичайно

перекривають одна одну на 1/5.

     Вiбратори занурюють у вертикальному положеннi на всю глибину шару

С.14 ДБН А.3.1-7-96

--------------------

сумiшi, що укладається, проходячи у нижчерозмiщений шар (за його наяв-

ностi).

     Ущiльнення сумiшi поверхневими вiбраторами провадять безперервни-

ми смугами, не допускаючи необроблених дiлянок.

     6.3.4. Ущiльнення  бетонних  сумiшей  вважають   достатнiм,  якщо

спостерiгається  припинення  їх  осiдання  у  формi  та  видiлення  на

поверхнi бульбашок  повiтря, а також занурення крупного  заповнювача у

розчин та поява розчину на поверхнi виробу та бiля бортiв форми.

     Пiсля  закiнчення  ущiльнення  сумiшi  центрифугуванням  зливають

розрiджений цементний шлам.

     6.3.5. Одразу пiсля закiнчення процесу формування виробiв ретель-

но  очищають  закладнi  елементи, неформувальнi поверхнi форми, деталi

шарнiрних i замкових з'єднань вiд залишкiв бетонної та розчинної сумi-

шi.

     6.4. Опорядження поверхонь виробiв пiд час формування

     6.4.1. Вибiр  способiв  декоративного опорядження фасадних повер-

хонь (кольоровими бетонами, керамiчною або скляною плиткою, декоратив-

ним рельєфом i т.iн.) провадять згiдно з архiтектурно-технiчними вимо-

гами  до виробiв, якi регламентованi стандартами, проектною документа-

цiєю  та  прийнятим технологiчним способом формування (лицем догори чи

вниз)  iз забезпеченням iндустрiальностi та довговiчностi опорядження.

Параметри i технологiчний регламент виконання опорядження фасадних по-

верхонь  рiзними способами звичайно вiдповiдають нормативнiй та техно-

логiчнiй документацiї.

     6.4.2. Вiдкритi  горизонтальнi  поверхнi  вiдформованих виробiв з

метою пiдвищення ступеня заводської готовностi загладжують спецiалiзо-

ваними машинами,  якi  оснащенi  загладжувальними  брусами,  валками i

дисками.

     Загладжування поверхонь виробiв, виготовлених з рухливих бетонних

сумiшей, провадять не ранiше нiж через ЗО хв пiсля формування.

     6.5. Прискорене розпалублення та безопалубне формування

     6.5.1. При  масовому  виготовленнi  вiдносно  простих  однотипних

виробiв, якi формуються з жорстких бетонних сумiшей, для зменшення ме-

талоємкостi форм  застосовують  негайне  розпалублення шляхом знiмання

бортової оснастки  пiсля формування виробiв (у циклiчних процесах) або

безопалубне формування ( у  безперервних  процесах) з дотриманням всiх

установлених вимог  до  геометричної  точностi та iнших  характеристик

готових виробiв.

     6.5.2. При  масовому  виготовленнi  виробiв широкої та змiнюваної

номенклатури i  використаннi  помiрно  жорстких та малорухливих бетон-

них сумiшей  застосовують прискорене розпалублення (часткове, негайне,

поетапне чи комбiноване), за якого негайно пiсля формування виймаються

окремi  вкладишi або базовi елементи бортоснастки, iншi елементи борт-

оснастки  знiмаються пiсля короткочасного витримування або попередньої

теплової обробки свiжовiдформованих виробiв протягом 0,5-2 год.

     6.5.3. Безопалубне  формування виробiв на довгих стендах застосо-

вують  для  виготовлення  суцiльних та пустотних попередньо напружених

виробiв,  переважно довгомiрних та з пiдвищеними вимогами до якостi, з

використанням бетонних сумiшей жорсткiстю не менше 15 с та з швидкiстю

                                                   ДБН А.3.1-7-96 С.15

                                                   -------------------

формування не менше нiж 1 м/хв.

     6.5.4. При  негайному  та  прискореному  розпалубленнi структурна

мiцнiсть ущiльнених сумiшей повинна бути не менше 0,1 МПа (1 кгс/см2)

     7. ТЕПЛОВА ОБРОБКА

     7.1. Загальнi положення

     7.1.1. У  процесi теплової обробки (ТО) повиннi бути отриманi ви-

роби потрiбної якостi з установленими нормативними документами та про-

ектною документацiєю  значеннями  мiцностi  бетону, а також вiдпускної

вологостi  конструкцiйно-теплоiзоляцiйного  легкого  бетону  в  заданi

строки з рацiональними енергетичними витратами.

     7.1.2. Рацiональне  витрачання  теплової  енергiї  забезпечується

застосуванням сучасних  малоенергоємних  способiв  ТО,  удосконаленням

конструкцiй теплових агрегатiв, вибором режимiв ТО на основi системно-

го  пiдходу до процесу виробництва виробiв, використанням хiмiчних до-

бавок-прискорювачiв тверднення, швидкотверднучих в'яжучих, а також за-

стосування засобiв автоматичного керування ТО.

     7.2. Тепловi агрегати

     7.2.1. Вид  теплового агрегату (камери перiодичної або безперерв-

ної  дiї: ямнi, тунельнi, щiлиннi; термоформи, касети, гелiоформи i т.

iн.)  та теплоносiя (водяна пара, пароповiтряна сумiш, гаряче повiтря,

продукти  згоряння  природного  газу (ПЗПГ), високотемпературнi масла,

гаряча  вода,  сонячна енергiя i т.iн.) належить визначати залежно вiд

типу  технологiчної  лiнiї  (конвеєрна,  агрегатно-потокова,  касетна,

стендова),  до  складу  якої входить агрегат, конструкцiї та матерiалу

виробiв, що  прогрiваються,  клiматичних  умов  i  ряду iнших вимог за

критерiями технiко-економiчної  ефективностi  та  екологiчної  безпеки

вiдповiдно до дiючої нормативної документацiї.

     7.2.2. Пiдвищення ефективностi теплового агрегату забезпечують за

рахунок  iнтенсифiкацiї  теплообмiну мiж виробами та грiючим середови-

щем, максимального зниження невиробничих витрат i нагрiвання конструк-

цiй  самого агрегату, за рахунок збiльшення коефiцiєнта заповнення аг-

регату, утилiзацiї усiх видiв "теплових вiдходiв" (конденсату, гарячо-

го повiтря, газiв) процесу ТО.

     7.2.3. ТО виробiв з важкого бетону допускається провадити у будь-

яких теплових  агрегатах, прогрiвання конструкцiйно- теплоiзоляцiйного

легкого бетону  звичайно  провадять  в  камерах сухого прогрiвання або

термоформах.

     7.2.4. Тепловi  агрегати повиннi бути обладнанi надiйною запiрно-

регулюючою арматурою,  а  також  приладами автоматичного облiку витрат

теплової енергiї i автоматизованими системами керування ТО.

     7.3. Режими теплової обробки

     7.3.1. Режим  ТО  може  бути  реалiзований  шляхом  автоматичного

керування процесом  за  жорсткими або адаптивними програмами чи шляхом

ручного регулювання.

     7.3.2. Вибiр  режиму  ТО  провадять  з  урахуванням  властивостей

С.16 ДБН А.3.1-7-96

--------------------

цементу пiд  час ТО; характеристик теплоносiя та процесу теплообмiну в

агрегатi (коефiцiєнта теплообмiну); виду бетону; конструкцiї агрегату;

теплофiзичних i   геометричних   характеристик  виробiв ( шаруватостi,

теплоємностi, коефiцiєнтiв  теплопровiдностi та температуропровiдностi

бетонної  сумiшi, модуля поверхнi); теплових втрат агрегату за перiоди

нагрiвання,  iзотермiчного  прогрiвання, остигання, завантаження i ви-

вантаження  виробiв; швидкостi остигання виробiв в агрегатах; темпера-

тури  навколишнього  середовища; часу наступної о витримування виробiв

на складi та низки iнших факторiв.

     7.3.3. Попереднє витримування виробiв у взаємозв'язку з швидкiстю

пiдiймання температури для рiзних видiв бетону та способiв ТО належить

призначати, керуючись даними додатка В.

     7.3.4. При призначеннi тривалостi iзотермiчного прогрiвання виро-

бiв  необхiдно враховувати зростання мiцностi бетону пiд час їх витри-

мування  в  теплових агрегатах без додаткового пiдведення тепла (або з

теплопiдведенням для компенсацiї тепловтрат), за перiод мiжзмiнних пе-

рерв,  пiд  час  виконання  доводочних робiт i зберiгання на утеплених

складах.

     Максимальна температура  iзотермiчного  прогрiвання  не  повинна

перевищувати:

     - 353-358 К (80-85 гр. С) для виробiв з важкого, дрiбнозернистого

та легкого  конструкцiйного бетонiв на портландцементi та швидкотверд-

нучому цементi;

     - 363-368 К (90-95 гр. С) для виробiв з важкого, дрiбнозернистого

i легкого конструкцiйного бетонiв на шлакопортландцементi, для виробiв

з легкого  конструкцiйно-теплоiзоляцiйного  бетону при паропрогрiваннi

та прогрiваннi в середовищi ПЗПГ, а також при ТО в касетах i пакетах;

     - 393-413 К (120-140 гр. С)  для виробiв з легкого конструкцiйно-

теплоiзоляцiйного бегону пiд час сухого прогрiвання;

     - 358 К ( 85 гр. С) для виробiв з напружуваного бетону на цементi

НЦ-10;

     - 343-353 К ( 70-80 гр. С) для  виробiв з напружуваного бетону на

цементах НЦ-20 i НЦ-40;

     - 353 К ( 80 гр. С) для  тришарових  виробiв з пiнополiстирольним

утеплювачем.

     Iзотермiчне або  термосне витримування в агрегатах ТО виробiв, до

яких ставляться пiдвищенi вимоги з морозостiйкостi та (або) водонепро-

никностi, повинно провадитись при температурi 333 К (60 гр. С).

     7.3.5. Вiдносну  вологiсть  середовища  в  теплових  установках в

перiод iзотермiчного  прогрiвання виробiв з важкого, дрiбнозернистого,

конструкцiйного легкого та напружуваного бетонiв необхiдно забезпечити

не нижче 90 %. При вiдноснiй вологостi середовища менше 80 % належить

передбачати заходи для захисту бетону виробiв вiд випаровування вологи

(зволоження  середовища,  застосування плiвкоутворюючих абодепресорiв,

що вводяться  в бетонну сумiш). Вироби  з конструкцiйно-теплоiзоляцiй-

ного бетону  належить  прогрiвати при вiдноснiй вологостi середовища в

тепловiй установцi на рiвнi 20-60 %.

     7.3.6. Швидкiсть   зниження  температури  середовища  в  теплових

установках (ямнi,  щiлиннi,  тунельнi камери) пiсля iзотермiчною прог-

рiвання в   перiод   остигання   виробiв  з  важкого  i  легкого  кон-

струкцiйного бетонiв  повинна  бути  не  бiльше  ЗО К (гр. С)/год. При

остиганнi виробiв з легкою конструкцiйно-теплоiзоляцiйного, дрiбнозер-

нистого, напружуваного  бетонiв,  багатошарових  виробiв,  виробiв  з

опоряджувальним шаром  i до яких ставляться пiдвищенi вимоги з морозо-

                                                   ДБН А.3.1-7-96 С.17