 |
|
|||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Строительные нормативные акты
   
|
||||||||||||||||
ДНАОП 52.72-1.09-97 (ДНАОП 93.0-1.09-97) Правила охорони праці при роботі щодо установлення, ремонту і технічного обслуговування побутової радіоелектронної апаратури
 |
  
|
|||||||||||||||
|
Місце для герба України ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ ???????????????????????????????????????????? Д Е Р Ж А В Н И Й НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ РОБОТАХ ЩОДО УСТАНОВЛЕННЯ, РЕМОНТУ І ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ПОБУТОВОЇ РАДІОЕЛЕКТРОННОЇ АПАРАТУРИ Київ
ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ УКРАЇНИ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Державного коміте- ту України по нагляду за охороною праці від ____________ N _______ ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ РОБОТАХ ЩОДО УСТАНОВЛЕННЯ, РЕМОНТУ І ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ПОБУТОВОЇ РАДІОЕЛЕКТРОННОЇ АПАРАТУРИ Київ
П Е Р Е Д М О В А 1. Розроблено: Українським науково-дослідним і конструк- торсько-технологічним інститутом побутово- го обслуговування Розробники: Н.І. Нікітіна (відповідальний виконавець) В.В.Корзенков (зав.відділом) Л.А.Мельничук (консультант) 2. Внесено на розгляд та затвердження: Українським союзом об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення 3. Введено вперше
З М І С Т стор. 1. Галузь застосування 1 2. Нормативні посилання 1 3. Загальні положення 3 4. Установлення, технічне обслуговування і ремонт телевізійних антен колективного та індивідуального користування 5 4.1. Організація робіт 5 4.1.1. Робота на даху 5 4.1.2. Доставка матеріалів на дах 7 4.2. Установлення і кріплення телевізійних ан- тен колективного та індивідуального корис- тування 7 4.2.1. Вибір місця установлення антен 7 4.2.2. Складення,установлення і кріплення антени 8 4.2.3. Блискавкозахист приймальних теле- візійних антен 8 4.2.4. Технічне обслуговування, ремонт і демонтах приймальних телевізійних антен 9 5. Обладнання і ремонт магістральних і будин- кових розподільчих мереж телевізійних ан- тен колективного користування і кабельних спусків індивідуальних зовнішніх антен 10 5.1. Обладнання будинкових розподільчих мереж 11 5.2. Робота на сходових клітках, в коридорах, в житлових приміщеннях 12 5.3. Робота на горищі 12 5.4. Прокладання магістральних кабельних ліній 13 5.5. Обладнання кабельних спусків індивідуаль- них зовнішніх антен 13 5.6. Заземлення обладнання розподільчих мереж 14 6. Технічне обслуговування і ремонт телевізорів і радіоапаратів 14 7. Допоміжні роботи 17 7.1. Робота на верстатах і з ручним інст- рументом 17 7.2. Електроінструмент і переносні електрічні лампи 18 7.3. Заземлення електрообладнання, вимірюваль- них приладів і електроінструмента 19 7.4. Вантаження, переміщення, піднімання облад- нання, матеріалів та їх зберігання 21 8. Пожежна безпека 22 Додатки: Додаток 1 Норми та терміни електричних випробувань захисних засобів 23 Додаток 2 Норми та терміни механічних випробувань захисних засобів 24 Додаток 3 Дія струму на організм людини, граничні безпечні напруги 25
ДНАОП ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ РОБОТАХ ЩОДО УСТАНОВЛЕННЯ, РЕМОНТУ І ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ПОБУТОВОЇ РАДІОЕЛЕКТРОННОЇ АПАРАТУРИ ???????????????????????????????????????????????????????????? Дата введення 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Правила встановлюють заходи щодо забезпечення особистої і колективної безпеки при виконанні робіт при установленні, ремонті і технічному обслуговуванні побутової радіоелектронної апаратури (надалі - ПРЕА), а саме: антен телевізійних приймальних колективного і індивідуального користування; мереж розподільчих телевізійних антен колективного користування (АТК); телевізорів і радіоапаратури (радіоприймачів, магнітофонів, електропрогравачів, електрофонів тощо). Ці Правила поширюються на всі підприємства України, незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування, які виконують роботи, щодо установлення, ремонту і технічного обслуговування побутової радіоелектронної апаратури. З введенням у дію цих Правил вважати такими, що не застосовуються на території України, Правила техники безопасности при работах по установке, ремонту и техническому облуживанию бытовых радиотелевизионных устройств, затверджені Міністерством побутового обслуговування населення РСФСР 29.12.76 р і введені в дію на підприємствах об'єднання "Укрбытрадиотехника" наказом Міністра побутового обслуговування населення УРСР від 10.03.78 р N 45. 2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ В даних Правилах даються посилання на такі нормативні документи: ГОСТ 12.1.030-81 ССБТ. Електробезопасность. Защитное заземление, зануление. ГОСТ 12.3.009-76 ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности. ДНАОП 0.00-4.03-93 Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, установах і організаціях, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.93 N 623 та зміни до нього затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.94 р N 97. ДНАОП 0.00-4.12-94 Типове положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 04.04.95 р. N 30. ДНАОП 0.00-8.01-93 ПерелІк посад посадових осіб, які зобов`язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці, затверджений наказом Держнаглядохоронпраці від 11.10.93 р. N 94. ДНАОП 0.00-8.02-93 Перелік робіт з підвищеною небезпекою, затверджений наказом Держнаглядохоронпраці від 30.11.93 р. N 132. ДНАОП 0.03-4.02-94 Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затверджене наказом МОЗ від 31.03.94 р. N 45.
ДНАОП 0.03-8.07-94 Перелік важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затверджений наказом МОЗ від 31.03.94 р. N 46. НАОП 1.1.10-1.01.85 Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок, затверджені Міненерго СРСР, ЦК галузевої профспілки 10.09.85 р. НАОП 1.1.10-1.04-85 Правила безпеки при роботі з інструментом та пристроями, затверджені Міненерго СРСР, ЦК галузевої профспілки 30.04.85 р. НАОП 1.1.10-1.07-82 Правила застосування та випробування засобів захисту, які використовуються в електроустановках (видання 8-е), затверджені Міненерго СРСР 26.07.82 р. НАОП 1.1.10-3.01-83 Нормативи річної потреби в засобах захисту при експлуатації електроустановок НР 34-70-048-84, затверджені Міненерго СРСР 23.11.83 р. НАОП 1.1.10-5.05-86 Інструкція щодо надання першої допомоги потерпілим у зв'язку з нещасними випадками при обслуШ НАОП 1.4.32-1.08-89 Правила з охорони праці при обслуговуванні побутової радіоелектронної апаратури, затверджені Мінрадіопромом СРСР 19.05.89 р. НАОП 1.4.32-2.94-78 ОСТ 4.209.004-78 Заземлення. Загальні технічні вимоги. Конструкція і розміри елементів заземлення, затверджені Мінпромзв'язку СРСР 1978 р. НАОП 1.4.32-2.31-76 ОСТ 11.091-125-76 Драбини-стрем'янки та драбини приставні. Вимоги безпеки , Мінелектропром СРСР 1976 р. НАОП 1.4.32-2.72-87 ОСТ 25.1283-87 Порядок виконання робіт підвищеної небезпеки. Мінприлад СРСР 1987 р. НАОП 1.4.32-2.94-78 ОСТ 4.209.004-78. Заземлення. Загальні технічні вимоги. Конструкція і розміри елементів заземлення, затверджені Мінпромзв'язку СРСР 1978 р. НАОП 1.4.32-5.09-78 Типова галузева інструкція з безпеки праці при виконанні радіомонтажних робіт (для монтажників електромеханічних і радіотехнічних приладів і систем, радіоапаратури і приладів), затверджена Мінелектропромом 21.12.78 р. НАОП 1.4.32-5.13-78. Типова галузева інструкція з безпеки праці при користуванні електроінструментом і переносними електричними світильниками , затверджена Мінелектронпромом СРСР 21.12.78 р. НАОП 1.4.32-8.04-81 Довідник-каталог засобів індивідуально- го захисту, затверджений Мінелектропромом 15.09.81 р. СНиП П-80-75 Предприятия бытового обслуживания населения. М.1976 р. СНиП Ш-4-80 Техника безопасности в строительстве. М."Стройиздат", 1982 р. Временные указания по проектированию молниезащиты радиообъектов, "Связь" 1968 р. Инструкция по проектированию и устройству молниезащиты зданий и сооружений СН 305-77. М."Стройиздат",1978 р. Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені Пожнаглядом України 14.06.95 р. введені в дію наказом МВС України від 22.06.95 р. N 400. Правила устройства электроустановок (ПУЭ) шосте видання, перероблене і доповнене М. "Энергоатомиздат", 1987 р. Правила техники безопасности при работах по установке, ремонту и техническому обслуживанию бытовых радиотелевизионных устройств, введені в дію на підприємствах Укрбытрадиотехника" наказом Міністра побутового ослуговування населення УРСР від
наданню першої допомоги потерпілим. 3.12. За безпечне виконання робіт відповідають особи, призначені в установленому порядку. 3.13. Розслідування аварій і нещасних випадків, що мали місце при роботах щодо установлення, ремонту і технічного обслуговування ПРЕА, повинні провадитися у порядку, установленому Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях. 3.14. Якщо при цих роботах стався нещасний випадок, то потерпілим необхідно надати першу медичну допомогу, керуючись Інструкцією щодо надання першої допомоги потерпілим у зв'язку з нещасними випадками при обслуговуванні енергетичного обладнання. 4. УСТАНОВЛЕННЯ, ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ І РЕМОНТ ТЕЛЕВІЗІЙНИХ АНТЕН КОЛЕКТИВ- НОГО ТА ІНДИВІДУАЛЬНОГО КОРИСТУВАННЯ 4.1. Організація робіт 4.1.1. Робота на даху 4.1.1.1. При виконанні робіт на даху кожний працюючий забезпечується галошами, або взуттям з гумовою підошвою, засобами індивідуального захисту (індикатор напруги, інструмент з ізолюючими ручками). 4.1.1.2. При роботі на даху необхідно бути уважним. Спецодяг повинен бути зручним, не утруднюючим рухів. Забороняється: - працювати на дахах без парапетних огороджень; - працювати на дахах поодинці; - працювати з оголеними частинами тіла поблизу неізольованих проводів або інших струмонесучих частин електроустановок; - перебування сторонніх осіб в зоні проведення робіт. 4.1.1.3. При роботах по установленню антен на даху, перевірці, ремонту або їх демонтажу необхідно дотримуватись вимог цих Правил. Щоденно, перед виходом на дах, обов'язково провадиться інструктаж радіомонтерів з відміткою в журналі щоденного інструктажу. 4.1.1.4. До початку проведення робіт на даху попередньо перевіряється наявність і надійність огорож, міцність покрівлі, горищних перекриттів, справність драбин для виходу через слухове вікно або люк, а також трапів (містків), надійність тросів (дротів), відсутність льоду на місці проведення робіт і визначається ступінь небезпеки при проведенні робіт на даному даху. Якщо буде встановлено, що безпека працюючого не може бути забезпечена, приступати до роботи до усунення власником будинку(замовником) недоліків, що заважають безпечній роботі, забороняється. 4.1.1.5. При роботі на даху частина території біля будівлі, на якій провадяться роботи огороджується внизу тимчасовою огорожею у вигляді переносних решіток (бар'єрів або мотузкових огорож), що встановлюються на відстані 3 м і більше від стін, в залежності від висоти будівлі. В людних місцях виставляються сторожові пости. Тимчасові огорожі і сторожові пости забезпечують ЖЕК, будинкоуправління або інший власник будівлі. 4.1.1.6. Забороняється залишати на даху незакріпленими
конструкцій, в вологих приміщеннях, в приміщеннях з струмопровідною підлогою; - застосовувати надмірні зусилля при знятті і установленні кінескопа, піднімати його за горловину, а також зберігати або переносити його без упаковки в спеціальну коробку або щільну тканину; - мати на одному робочому столі два ввімкнених в мережу телевізори чи радіоапарати зі знятими футлярами; - залишати без нагляду ввімкненими телевізор, радіоапарат, вимірювальний прилад, електроінструмент, а також залишати після закінчення роботи телевізори без футляра з відкритими кінескопами; - здійснювати заміну кінескопа, ламп, вузлів і деталей, пайку монтажа, прозвонку проводів та інші операції, що виконуються двома руками, в телевізорах і радіоапаратах без попереднього відключення їх від електромережі і зняття залишкових зарядів; - вмикати телевізор в мережу при штучно замкнутих запобіжниках, а також вмикати чи вимикати його шляхом безпосереднього з'єднання чи обрива проводів. 6.19. Ремонт телевізора без футляра або з відкритим поворотним шасі, а також всі роботи з відкритими кінескопами (зняття, установлення, розпакування, упакування) повинні провадитися в захисних окулярах чи масці. 6.20. При ремонті кольорових телевізорів слід особливо пам'ятати про небезпечні для життя напруги (240 - 380 В; 1500 - 3000 В; 15000 - 25000 В ), які є в наявності в окремих вузлах телевізора. 6.21. При ремонті кольорових телевізорів, крім перелічених вказівок, необхідно дотримуватись таких додаткових правил: - з огляду на небезпеку рентгенівського випроміннювання забороняється вмикати телевізор при знятому екрані з ламп стабілізатора високої напруги; - забороняється здійснювати регулювання телевізора зі знятим екраном з блока розгортки і при несправному високовольтному стабілізаторі; - перед заміною кінескопа, блоків, ламп, вузлів і деталей необхідно відключити телевізор від мережі і за допомогою інструмента з ізольованими ручками зняти залишковий заряд з конденсаторів блока колектора і 2-го анода кінескопа. 6.22. Кінескопи як справні, так і ті, що мають дефекти, повинні зберігатися в спеціальній упаковці. 7. ДОПОМІЖНІ РОБОТИ 7.1. Робота на верстатах і з ручним інструментом 7.1.1. Працювати на верстатах дозволяється особам, які спеціально навчені і пройшли інструктаж з охорони праці. 7.1.2. Верстати необхідно установлювати на міцних основах і надійно закріплювати. 7.1.3. Всі відкриті частини верстатів, що рухаються і обертаються і являють небезпеку під час роботи, необхідно огороджувати. 7.1.4. Деталі, що виступають, закриваються кожухами без гострих країв. 7.1.5. Деталі, що обробляються на верстатах, необхідно міцно закріпити. 7.1.6. Працювати на свердлильному верстаті слід при номинальному числі обертів шпинделя. Подавати свердло на деталь,
що обробляється, потрібно не ривками, а рівномірно. 7.1.7. Міняти свердло можна тільки після повної зупинки верстата. Свердло необхідно точно установити і міцно закріпити. Працювати на свердлильному верстаті в рукавицях забороняється. 7.1.8. При роботі на токарному верстаті закріплювати і знімати деталі, що обробляються, в патроні чи планшайбі можна тільки після зупинки верстата. Патрон планшайби знімають вручну. Знімати патрон чи планшайбу вмиканням електромотора забороняється. 7.1.9. Заточувальний верстат необхідно обладнати захисним кожухом і спеціальним упором. Якщо нема захисного екрана, заточувати інструмент слід в захисних окулярах. Заточувати інструмент об бічні порожнини точильних кругів забороняється. 7.1.10. Працювати на верстатах слід тільки в спецодягу і головному уборі; поли одягу і краватка тощо не повинні розвіватися, рукава необхідно застібати. 7.1.11. Випадкове спрацьовування вмикаючих пристроїв ні при яких умовах не повинно статися. 7.1.12. Видаляти стружку з верстата слід спеціальними пристосуваннями (щітками, гачками тощо) тільки після повної зупинки верстата. Видаляти стружку руками забороняється. 7.1.13. Інструмент повинен бути завжди справний. Перед початком робіт інструмент необхідно перевірити, а несправний - негайно замінити. Користуватися несправним інструментом забороняється. Ручний інструмент видається робочим в потрібній кількості і відповідно характеру робіт, що виконуються. 7.1.14. Рукоятки повинні бути гладкими і надійно закріпленими. На поверхні рукоятки не допускаються вибоїни і сколи. Робоча частина інструмента не повинна мати тріщин, задирок і підсічок. 7.1.15. На ручних інструментах ударної дії (зубила, пробійники тощо) не допускаються: пошкодження (вибоїни, сколи) робочих кінців; задирки і гострі ребра на бічних гранях в місцях затискання їх рукою; тріщини, задирки, наклепи і сколи на затилковій частині; довжина ручок інструмента менше за 150 мм. 7.1.16. При роботі зі шлямбуром та іншим ручним інструментом працівники повинні працювати в захисних окулярах з небитким склом і в рукавицях. 7.1.17. Лещата повинні бути в повній справності і мати на губках насічки. 7.1.18. Монтерський інструмент з ізолюючими ручками допускається в якості основного захисного засобу в електроустановках з напругою до 1000 В для робіт під напругою. Ізолюючі ручки або діелектричні чохли повинні щільно прилягати до металевих частин інструмента і повністю ізолювати ту частину інструмента, яка під час роботи знаходиться в руці у працюючого. Ізолюючі ручки обладнуються упорами для виключення змоги зісковзування пальців чи долоні на металеву частину інструмента. Ізолююча частина інструмента повинна бути гладкою, без тріщин і задирок. Довжина ізолюючих ручок не повинна бути меншою за 100 мм. 7.2. Електроінструмент і переносні електричні лампи 7.2.1. До роботи з електроінструментом допускається особи, які пройшли виробниче навчання і склали іспити з техніки безпеки. При роботі з переносним електроінструментом і ручними електролампами необхідно керуватися Правилами техники безопасности при эксплуатации электроустановок потребителей, а також посібником Техника безопасности при монтажных работах в энергетике. Всі електроінструменти нумеруються і зберігаються в
сухому приміщенні. 7.2.2. Електроінструмент повинен задовольняти таким основним вимогам: - швидко підключатися і відключатися від електромережі (але не самочинно); - бути безпечним в роботі і мати недоступні для випадкового дотику струмопровідні частини. 7.2.3. Напруга електроінструмента не повинна бути вищою за: - 220 В в приміщенні без підвищеної небезпеки; - 36 В в приміщеннях з підвищеною небезпекою і поза приміщеннями. 7.2.4. В особливо небезпечних приміщеннях і при наявності несприятливих умов дозволяється працювати електроінструментом на напругу не вищу за 36 В з обов'язковим застосуванням захисних засобів (діелектричні рукавички, килимки тощо). 7.2.5. Корпус електроінструмента на напругу вищу за 36 В обладнується спеціальним зажимом для приєднання заземлюючого провода з розпізнавальним знаком "З" або "Земля". 7.2.6. Штепсельні з'єднання, призначені для підключення електроінструмента, повинні мати недоступні для дотику струмопровідні частини і додатковий заземлюючий контакт. Штепсельні з'єднання (розетки, вилки), що застосовуються на напругу 12 і 36 В, по своєму конструктивному виконанню повинні відрізнятися від штепсельних з'єднань, що застосовуються на напругу 127 і 220 В, можливість вмикання вилок, що застосовуються на напругу 12 і 36 В, в штепсельні розетки з напругою на 127 і 220 В виключаються. Штепсельні з'єднання з напругою на 12 і 36 В забарвлюються в колір, що різко відрізняється від забарвлення штепсельних з'єднань з напругою на 127 і 220 В. 7.2.7. Оболонки кабелів і проводів повинні заводитися в електроінструмент і міцно закріплюються для запобігання їх зламу і стирання. 7.2.8. В приміщеннях з підвищеною небезпекою допускається застосовувати переносні електричні лампи напругою не вищою за 36 В. В приміщеннях особливо небезпечних і поза приміщеннями допускається застосовувати переносні електричні лампи з напругою не вищою за 12 В. 7.2.9. Приєднання переносних електричних ламп напругою на 12 і 36 В до трансформатора може здійснюватися наглухо або за допомогою штепсельної вилки; в останньому випадку на кожусі трансформатора з боку 12 чи 36 В повинна бути передбачена відповідна штепсельна розетка з написом "12 В" чи "36 В". Живлення електроінструмента і переносних ламп від автотрансформатора забороняється. 7.2.10. Перевірка на відсутність замикань на корпус і стан ізоляції проводів, відсутності обрива заземлюючої жили (провода) електроінструмента, переносних електричних ламп, а також ізоляції понижуючих трансформаторів провадиться мегаомметром не рідше 1 разу на місяць особою з кваліфікаційною групою не нижчою за 111. 7.2.11. Електроінструмент, понижуючі трансформатори і переносні електричні лампи перевіряються ретельним зовнішнім оглядом, звертається увага на справність заземлення та ізоляції проводів, відсутність оголених струмопровідних частин і відповідність інструмента до умов роботи. Перед видачею на руки робочому електроінструмент перевіряється на стенді чи приладом щодо справності заземлюючого провода і відсутності замикання на корпус. Електроінструмент, що має дефекти, видавати для роботи
забороняється. 7.2.12 Перед початком робіт з електроінструментом необхідно перевірити; - затяжку гвинтів, що кріплять вузли і деталі електроінструмента; - справність редуктора шляхом прокручування рукою шпинделя електроінструмента (при відключеному двигуні); - стан щіток і колектора; - стан провода електроінструмента, цілість ізоляції, відсутність зламів жил; - справність заземлення. 7.2.13. Для приєднання електроінструмента до електромережі застосовується шланговий провід; допускається застосовувати багатожильні гнучкі проводи (типу ПРГ) з ізоляцією на напругу не нижчу за 500 В, укладені в гумовий шланг. 7.2.14. При користуванні електроінструментом чи переносними електричними лампами їх проводи і кабелі по можливості підвішуються. Безпосереднє дотикання проводів і кабелів до металевих гарячих, вологих і масляних поверхонь або предметів не допускається. При виявленні будь-яких несправностей робота з електроінструментом чи переносними електричними світильниками негайно припиняється. 7.2.15. При припиненні подачі струму під час роботи з електроінструментом чи перерві в роботі електроінструмент від'єднується від електромережі. 7.2.16. Особам, які користуються електроінструментом, забороняється: - передавати електроінструмент, хоч на найкоротший час, іншим особам; - розбирати електроінструмент і провадити самим будь-який ремонт (як самого електроінструмента, так і проводів, штепсельних з'єднань тощо); - триматися за провід електроінструмента чи дотикатися до ріжучого інструмента, що обертається; - видаляти руками стружку чи ошурки під час роботи інструмента або до повного його зупинення; - працювати з приставних драбин на висоті більшій за 2,5 м. 7.3. Заземлення електрообладнання, вимірювальних приладів і електроінструмента 7.3.1. При напрузі вищій за 36 В змінного і 110 В постійного струму в приміщеннях з підвищеною небезпекою, особливо небезпечних, а також при роботах на даху, горищі чи сходовій клітці електрообладнання, вимірювальні прилади і електроінструмент необхідно заземлити. 7.3.2. Заземленню підлягають: - стенди для перевірки кінескопів, радіоламп, моточних виробів та інших радіодеталей і вузлів; - пробійно-вимірювальні установки; - металеві корпуси перехідних трансформаторів, вимірювальних приладів (металеві корпуси вимірювальних приладів, якщо вони підключаються до електромережі через розподілювальний трансформатор, електрообладнання стола приймальника чи радіомеханіка, не заземлюються), електродрилів, електроламп з живленням від електромережі і таких, що мають клеми або гнізда для підключення заземлення; - корпуси верстатів з електроприводами. Заземлення виконується згідно з Правилами технической эксплуатации электроустановок потребителей и з Правилами техники
безопасности при эксплуатации электроустановок потребителей. 7.3.3. Заземлення переносного електроінструмента здійснюється за допомогою спеціальної жили переносного провода, яка не повинна одночасно служити провідником робочого струму. Використання з цією метою нульового заземленого провода безпосередньо у електроінструмента забороняється. Приєднання нульового і заземлюючого провідників до заземлюючої мережі виконується самостійно. Для підключення електроінструмента штепсельна розетка обладнується спеціальним контактом для приєднання заземлюючого провідника. При цьому конструкція штепсельного з'єднання повинна виключати можливість підключення струмонесучих контактів до контактів, призначених для заземлення. З'єднання між заземлюючими контактами вилки і штепсельної розетки установлюються до того, як дотикнуться струмонесучі контакти; порядок відключення - зворотний. Заземлюючий контакт штепсельної розетки електрично з'єднується з її корпусом, якщо цей корпус виготовлений із металу. 7.3.4. У виняткових випадках при відсутності спеціальної розетки переносний електроінструмент, ввімкнений в мережу змінного струму з глухозаземленою нейтраллю, слід заземлювати (занулювати) з'єднанням корпуса електроінструмента безпосередньо з нульовим проводом електролінії, що живиться від одного і того ж трансформатора. Заземлюючий провідник не повинен одночасно служити для підводу робочого струму. Підключати корпус електроінструмента до водопроводу чи будь-якого іншого заземлення забороняється. Нульовий провід визначається індикатором низької напруги. 7.3.5. Не допускається приєднання електроінструмента до мережі з глухозаземленою нейтраллю при наявності на нульовому проводі запобіжників. В цих випадках необхідно перед початком роботи ці запобіжники зашунтувати. 7.3.6. Електроінструмент, підключений до електромережі змінного струму з ізольованою нейтраллю, можна заземлювати до будь-якого надійного заземлення. Опір не повинен бути більшим за 4 Ом. 7.3.7. Приєднання заземлюючих провідників до заземлювачів і конструкцій, що заземлюються, виконується зваркою або надійним болтом з'єднання. 7.3.8. Відкрито прокладені оголені провідники і оголені мережі заземлення забарвлюються в чорний колір. Допускається забарвлення відкритих заземлюючих провідників в інші кольори, у відповідності з оформленням приміщення, але при цьому на них в місцях приєднань та відгалужень наноситься не менше двох смуг чорного кольору на відстані 150 мм одна від одної. Заземлюючі провідники, розташовані в приміщеннях, повинні бути доступними для огляду. 7.3.9. При неможливості виконання заземлення або захисного відключення ( якщо це викликає значні утруднення за технологічними причинами) допускається обслуговування електрообладнання з ізолюючих площадок. Ізолюючі площадки повинні бути виконані таким чином, щоб дотик до незаземлених частин, що становлять небезпеку, міг здійснюватися тільки з площадки. Крім цього повинна бути виключена можливість одночасного дотику до заземлених частин електрообладнання і частин, що не мають з'єднання з землею. 7.4. Вантаження, переміщення, піднімання і розвантажування обладнання, матеріалів та їх зберігання. 7.4.1. Вантажити і розвантажувати тяжкі і громіздкі вантажі
слід з обов'язковим дотримуванням безпечних способів вантаження, розвантажування і транспортування вантажів. 7.4.2. Розвантажувати, переміщувати і піднімати тяжкі вантажі слід, як правило, механізованим способом за допомогою спеціальних механізмів. Механізований спосіб провадження вантажно-розвантажувальних робіт є обов'язковим при роботі з вантажами, важчими за 60 кг, а також при підніманні вантажів на висоту більшу за 3 м. Якщо вага вантажа перебільшує 50 кг, то піднімати його на спину вантажника слід за допомогою інших вантажників. При вазі вантажа більшій за 50 кг перенесення його одним вантажником допускається на відстань, не більшу за 60 м. При відстані більшій за 60 м необхідно встановити зміни або надати пристосування для переміщення вантажу. 7.4.3. При перенесенні тяжких речей вручну необхідно дотримуватись вимог, указаних у ГОСТ 12.3.009-76 "Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности". 7.4.4. Кантувати важкі штучні матеріали (ящики з обладнанням) слід за допомогою спеціальних ломів та інших пристосувань. 7.4.5. При спусканні вантажу по похилій площині необхідно притримувати вантаж канатами з протилежного боку для запобігання ковзання вантажу під дією власної ваги і перекидання високих вантажів. 7.4.6. В майстернях телеательє для транспортування телевізорів слід користуватися спеціальними візками. 7.4.7. Піднімання і спускання вантажів по сходах без поручнів чи будь-яких інших бокових огороджень не допускається. 7.4.8. Вантаження матеріалів на автомашину вище за її борти без кріплення забороняється. 7.4.9. Складські приміщення повинні бути обладнані стелажами для зберігання матеріалів, деталей та інструмента і не повинні бути захаращені. Діелектричні засоби захисту слід зберігати згідно з Правилами пользования и испытания защитных средств, применяемых в электроустановках. 7.4.10. Складати велику кількість деталей антен і щогл слід в бокси або штабелі перехресною укладкою. Забороняється складати деталі телевізійних антен і щогл в вертикальному положенні біля стін. 7.4.11. Кінескопи зберігаються в спеціальній упаковці (коробці). Зберігання кінескопів і колб, що підлягають регенерації, без спеціальної упаковки забороняється. 7.4.12. Бензин, денатурат, ацетон, лак "Цапон" та інші легкозаймисті матеріали слід зберігати в посудинах, що герметично закриваються, в окремих пожежобезпечних приміщеннях. 8. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА 8.1.Пожежонебезпечною зоною називається простір усередині та поза приміщеннями, у межах якого постійно або періодично знаходяться горючі речовини і у якому вони можуть знаходитися при нормальному технологічному процесі або при його порушеннях. Пожежонебезпечні зони згідно з ПУЭ класифікуються на: - зони класу П-Па. Це зони, розміщені у приміщеннях, де знаходяться тверді горючі речовини. До цих приміщень відносяться склади радіодеталей і приміщення, де провадиться ремонт телевізорів і радіоапаратів. - зони класу П-Ш. Це зони, розміщені поза приміщеннями, у
яких знаходяться горючі рідини з температурою спалахування вищою за 61 С або тверді горючі речовини. До цих зон відносяться склади, де зберігаються бензин, динатурат та інші легкозаймисті матеріали. 8.2. При розміщенні електрообладнання у таких зонах необхідно керуватися вимогами ПУЭ. 8.3. Відповідальність за дотримування заходів пожежної безпеки несе керівник підприємства. Він призначає відповідальних за пожежну безпеку у кожній зміні майстерні цеху, філіалу, складу та інших служб, в обов'язки яких входить слідкувати за дотримуванням протипожежного режиму і забезпеченню своїх дільниць засобами пожежогасіння (вуглекислотні вогнегасники, ящики з піском, лопати, відра, а також брезент для накидання на прилад, що зайнявся (на радіоапарат, телевізор тощо). 8.4. При ліквідації загоряння слід мати на увазі, що гасіння пінним вогнегасником чи водою телевізора, радіоапаратів і електроустановок, що знаходяться під напругою, не дозволяється. 8.5. При здійснюванні заходів щодо забезпечення пожежної безпеки необхідно керуватися Правилами пожежної безпеки в Україні, а також посібником Тушение пожаров в электроустановках. Додаток 1 до правил охорони праці при роботах щодо установлення, ремонту і технічного обслуговування побутової радіоелектронної апаратури НОРМИ ТА ТЕРМІНИ ЕЛЕКТРИЧНИХ ВИПРОБУВАНЬ ЗАХИСНИХ ЗАСОБІВ ???????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Найменування ? Напруга елек-? Випробування після виготовлення? Випробування в експлуатації ? Терміни захисних засобів ? троустановки,? і капітального ремонту ? ? ? В ??????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? ? ?Випробна ?Тривалість,? Струм, що? Випробна ?Тривалість,? Струм, що ? Період ви-? Період ? ?напруга, ? хв ? протікає ? напруга, ? хв ? протікає ? пробування? оглядів ? ? кВ ? ? через ви-? кВ ? ? через ви- ? ? ? ? ? ? ріб, мА ? ? ? ріб, мА ? ? ???????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Показники напруги, що До 500 1 1 - 1 1 - 1 раз на Перед працюють на принципі рік застосу- протікання активного вання струму Інструмент з ізолюю- чими ручками До 100 2,5 1 - 2 1 - Те саме Те саме Рукавички гумові діелектричні До 1000 3,5 1 3,5 2,5 1 2,5 1 раз на - " - 6 місяців Боти гумові Для всіх діелектричні напруг 20 2 10 15 1 7,5 1 раз на 1 раз на 3 роки 6 місяців Галоші гумові діелектричні До 1000 5 2 2,5 3,5 1 2 1 раз на Те саме рік
Килимки гумові Те саме 5,5 Протягування 3,5 3 Протягування 3 1 раз на 1 раз на діелектричні зі швидкіс- зі швидкіс- 2 роки рік тю 1-3 см/м тю 2-3 см/м між ци- між ци- ліндричними ліндричними електродами електродами Додаток 2 до правил охорони праці при роботах щодо установлення, ремонту і технічного обслуговування побутової радіоелектронної апаратури НОРМИ ТА ТЕРМІНИ ВИПРОБУВАННЯ ЗАХИСНИХ ЗАСОБІВ ???????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Найменування ? Заводські випробування після ? Експлуатаційні випробування ? Періодичність захисних засобів ? виготовлення ? ? ???????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? ? Вид випробування ? Зусилля ? Тривалість, ? Вид випробування ? Зусилля ? Тривалість, ? ? ? ? хв ? ? ? хв ? ???????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? Запобіжні пояси Статичне на 300 кг 5 Статичне на 225 кг 5 1 раз на 6 мі- розрив розрив сяців Страхуючий канат Те саме 300 кг 5 Те саме 225 кг 5 Те саме Драбина дерев'яна Статичне наван- 200 кг 2 Статичне наван- 180 кг 2 1 раз на рік таження таження Містки, трапи Те саме 200 кг 2 Те саме 180 кг 2 Те саме Канати (троси) стальні Те саме 1,25 Рн - Те саме 1,1 Рн 10 1 раз на 6 мі- сяців Канати конопляні, бавовняні, капронові - " - 1,25 Рн - - " - 1,1 Рн 10 Те саме Примітки. 1. Рн - граничне робоче навантаження, кг 2. При статичному випробуванні пробний вантаж знаходиться на висоті приблизно 100 мм від землі чи підлоги Додаток 3 до Правил охорони праці при роботах щодо установлен- ня, ремонту і технічного обслуговування побутової радіоелектронної апаратури ДІЯ СТРУМУ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ, ГРАНИЧНІ БЕЗПЕЧНІ НАПРУГИ Результатом проходження струму через організм людини може бути:
- загальне ураження організму (електричний удар), при якому порушується нормальна діяльність органів дихання та серця; - місцеве ураження організму - опіки, металізація шкіри. Установлено, що найбільша величина електричного струму, що проходить через організм, при якій людина ще може самостійно відірватися від струмопровідних частин, складає в середньому біля 10 мА. Струм 50 - 80 мА небезпечний для життя людини, а струм 90 - 100 мА - смертельний. ________________________________________________________________ Струм, ! Характер дії струму мА !_____________________________________________________ ! змінного 50-60 Гц ! постійного ________________________________________________________________ 1 ! 2 ! 3 __________!_____________________________!_______________________ 2-3 Сильне тремтіння пальців Не відчувається рук 5-7 Судороги в руках Свербіння, відчуття нагріву 8-10 Тяжко, але ще можна відір- Підсилення нагріву вати руки від електродів Сильні болі в пальцях, кистях рук і руках 20-25 Руки відірвати від елек- Ще більше підсилення тродів неможливо нагріву Сильні болі Незначне скорочення Утруднення дихання м'язів 50-80 Зупинка дихання Сильне відчуття нагріву Скорочення м'язів рук Судороги, утруднення дихання 90-100 Зупинка дихання і серце- Зупинка дихання вої діяльності _______________________________________________________________ Величина струму, що проходить через організм залежить від прикладеної напруги і від електричного опору організму людини. Електричний опір організму майже цілком залежить від величини електричного опору рогового шару шкіри людини. Якщо роговий шар шкіри не пошкоджений, то опір його може бути від 10000 до 100000 Ом і вище. При пошкодженні рогового шару шкіри електричний опір організму людини різко падає і може складати всього лише декілька сотень Омів. Розрахунковою величиною опору організму людини прийнято вважати 1000 Ом. Крім того, дія струму, що проходить через організм людини залежить від стану (вологості і забруднення) шкіри, величини поверхні електричного контакту, частоти струму і тривалості його дії. Статистика свідчить що, найбільше число нещасних випадків трапляється внаслідок випадкового дотику або наближення до оголених, незахищених частин установок, що знаходяться під напругою. В залежності від умов експлуатації електроустановок і оточуючого виробничого середовища установлено дві безпечні напруги змінного струму промислової частоти: - 36 В - в приміщеннях з підвищеною небезпекою; - 12 В - в приміщеннях особливо небезпечних. Найчастіше трапляється ураження електричним струмом працівників, які по характеру своєї роботи дотикаються до електроустановок з напругою до 1000 В, тому що вони
необгрунтовано, нехтують захисними засобами, вважаючи цю напругу не небезпечною. Весь технічний персонал повинен строго дотримуватісь правил техніки безпеки, уміти звільняти потерпілого від дії струму, швидко і правильно надавати йому першу допомогу при нещасних випадках. |
||||||||||||||||
| Категории документа: | ||||||||||||||||
|
Спонсоры раздела:
|
||||||||||||||||
Читайте также:
|
||||||||||||||||
|
Copyright © 2009-2011 Bud Info. Все права защищены. Disclaimer
|
||||||||||||||||