ДНАОП 93.01-1.04-97 Правила охорони праці для підприємств хімічної чистки і фарбування одягу

Місце для герба України

ДЕРЖАВНИЙ  КОМIТЕТ УКРАЇНИ ПО НАГЛЯДУ ЗА

ОХОРОНОЮ ПРАЦI

Д Е Р Ж А В Н И Й

НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦI

ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦI

ДЛЯ ПIДПРИЄМСТВ ХIМIЧНОЇ ЧИСТКИ I ФАРБУВАННЯ

ОДЯГУ

Київ

ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ УКРАЇНИ ПРО

ОХОРОНУ ПРАЦI

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці

від ____________ N _______

ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦI

ДЛЯ ПIДПРИЄМСТВ ХIМIЧНОЇ ЧИСТКИ I ФАРБУВАННЯ

ОДЯГУ

Київ

П Е Р Е Д М О В А

1. Розроблено: Українським науково-дослідним і конструкторсько-технологічним інститутом побутового обслуговування

Розробники:   В.А.Балан   (відповідальний виконавець)

В.В.Корзенков  (зав.відділом)

Л.А.Мельничук  (консультант)

2. Внесено на розгляд та

затвердження: Українським  союзом об'єднань, підприємств

і  організацій  побутового  обслуговування

населення

3. Введено вперше

З М I С Т

стор.

1.   Галузь застосування 1

2.   Нормативні посилання 1

3.   Загальні положення 3

4. Вимоги до улаштування та утримання території підприємства, будівель приміщень та споруд 4

4.1. Територія підприємства 4

4.2. Виробничі і  підсобні  будівлі  та

споруди 4

4.3. Складські приміщення 6

4.4. Санітарно-побутові приміщення 8

4.5. Допоміжні приміщення 9

4.6. Водопостачання та каналізація 9

5.   Вимоги до технічних процесів та  обладнання 10

5.1. Загальні вимоги  до  технологічних

процесів 10

5.2. Первинне сортування,  зачистка  та

попереднє плямовиведення 10

5.3. Оброблення виробів у  машинах  хімічної

чистки 11

5.4. Оброблення виробів хлористими роз-

чинниками 11

5.5. Апретування виробів 11

5.6. Оброблення виробів нафтовими  роз-

чинниками 11

5.7. Оброблення виробів у  водних  роз-

чинах миючих засобів 12

5.8. Фарбування виробів 13

5.9. Сушіння виробів 13

5.10.Волого-теплове обробленя виробів 13

5.11.Допоміжні підрозділи /слюсарно-ре-

монтний, деревообробний тощо/ 15

5.12.Загальні вимоги до організації ро-

бочих місць 15

5.13.Загальні вимоги до виробничого об-

ладнання 15

5.14.Спеціальні вимоги до окремих видів

виробничого обладнання 16

5.15.Ремонт і  технічне  обслуговування

обладнання 19

5.16.Вантажнопідйомні і транспортні за-

соби 20

6.   Заходи безпеки при  виконанні  робіт

підвищеної небезпеки 22

6.1. Електробезпека 22

6.2. Заходи безпеки при проведенні електрозварювальних і газозварювальних робіт 24

6.3. Заходи  безпеки  при  підійманні і

переміщенні вантажів 24

6.4. Заходи  безпеки  при  експлуатації

вантажопідйомних ліфтів 25

7. Умови праці працюючих у виробничих приміщеннях підприємств хімічной чистки та фарбування 26

7.1. Мікроклімат виробничих приміщень 26

стор.

7.2. Опалення та вентиляція 26

7.3. Освітлення 28

7.4. Шум та вібрація 28

8.   Пожежна безпека 29

9.   Вимоги до засобів захисту працюючих 31

ДНАОП 9.0.30.1

ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦI

ДЛЯ ПIДПРИЄМСТВ ХIМIЧНОЇ ЧИСТКИ I ФАРБУВАННЯ

ОДЯГУ

Дата введення

1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ

Правила встановлюють заходи щодо забезпечення належного рівня організації робіт щодо охорони праці на підприємствах хімічної чистки і фарбування одягу (далі- підприємства).

Ці Правила поширюються на всі підприємства України, незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування, які виконують роботи щодо хімічної чистки і фарбування одягу.

З введенням у дію цих Правил вважати такими, що не застосовуються на території України, Правила техники безопасности и производственной санитарии для предприятий химической чистки и крашения системы Минбыта УССР, затверджені наказом Міністра побутового обслуговування населення УРСР від

13.05.85 р. N 118.

2. НОРМАТИВНI ПОСИЛАННЯ

У цих Правилах даються посилання на такі нормативні документи:

Закон України про охорону праці від 14.10.1992 р.

ДСТУ 2320-93 Роботи з хімічними речовинами на підприємствах хімічної чистки одягу та прання білизни. Вимоги безпеки.

ДСТУ 2244-93 Устаткування технологічне для підприємств хімічної чистки одягу. Вимоги безпеки.

ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие

требования.

ГОСТ 12.1.012-90 ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования безопасности.

ГОСТ   12.1.019-79   ССБТ. Электробезопасность. Общие

требования и номенклатура видов защиты.

ГОСТ 12.1.030-81 ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление.

ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности.

ГОСТ 12.2.032-78 ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования.

ГОСТ 12.2.033-78 ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования.

ГОСТ 12.2.061-81 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам.

ГОСТ 12.3.002-75 ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности.

ГОСТ 12.3.009-76 ССБТ.Работы погрузоразгрузочные. Общые требования безопасности

ГОСТ  12.4.009-83   ССБТ.   Пожарная техника  для защиты

объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание.

ГОСТ 12.4.010-75 ССБТ. Средства индивидуальной защиты. Рукавицы специальные. Технические условия.

ГОСТ 12.4.023-84 ССБТ. Щитки защитные лицевые. Общие технические требования и методы контроля.

ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности.

ГОСТ 12.4.029-76 ССБТ. Фартуки специальные. Технические условия.

ГОСТ 2874-82 Вода питьевая.

ГОСТ 14202-69 Трубопроводы промышленных предприятий.

Опознавательная окраска , предупреждающие знаки и маркировочные щитки.

ДНАОП 0.00-4.03-93 Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, установах і організаціях, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.93 р. N 623 та зміни до нього, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від

23.02.84 р. N 92.

ДНАОП 0.00-8.01-93 Перелік посад посадових осіб, які

зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку  знань  з

охорони праці, затверджений  наказом  Держнаглядохоронпраці  від

11.10.93 р. N 94.

ДНАОП 0.00-8.02-93 Перелік робіт з підвищеною небезпекою, затверджений наказом Держнаглядохоронпраці від 30.11.93 р. N 123.

ДНАОП 0.03-3.15-86 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень, N 4088-86, затверджені в 1986 р. Мінохорони здоров'я СРСР.

ДНАОП 0.03-4.02-94 Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затверджене наказом МОЗ від 31.03.94 р. N 45.

ДНАОП  0.03-8.07-94  Перелік важких   робіт і робіт з

шкідливими і небезпечними умовами праці, на  яких  забороняється

застосування праці неповнолітніх, затверджений наказом  МОЗ  від

31.03.94 р. N 46.

ДНАОП 0.05-3.03-81 Типові галузеві норми безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індиідуального захисту робітникам і службовцям скрізних професій та посад усіх галузей народного господарства і окремих виробництв, затверджені наказом Держкомпраці СРСР 21.08.85 р.

НАОП 1.1.10-1.01.85 Правила техніки безпеки при

експлуатації електроустановок,  затверджені  Міненерго  СРСР  ЦК

галузевої профспілки 10.09.85 р.

СНиП П-2-80 Противопожарные нормы проектирования зданий и сооружений. Нормы проектрования. М.Стройиздат 1981 г.

СНиП П-4-79 Естественное и искусственное освещение. Светотехника 1979 г. N 10.

СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий. СниП 2.04.05-86 Отопление, вентиляция и  кондиционирование СНиП П-34-76 Горячее водоснабжение.

СНиП П-80-75 Нормы проектирования. Предприятия бытового обслуживания населения. М.Стройиздат, 1976 г.

СНиП П-89-80 Генеральные планы промышленных предприятий. СНиП 2.09.02-85 Производственные здания.

СНиП 2.09.03-85 Сооружения промышленных предприятий.

СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания.

СНиП   Ш-4-80, изд.1989 г. Техника безопасности  в

строительстве.

Граничні норми підіймання і переміщення вантажних речей неповнолітніми, затверджені наказом МОЗ України від 22.03.96 р. N 59, зареєстровані в Мінюсті України 16.04.96 р. за N 183/1208.

6.1.14. При роботі на прасувальних столах, обладнаних електропрасками, в приміщеннях з електропровідною підлогою (цементними, плиточними тощо ) слід застосовувати ізолюючі настили і підставки , а також діелектричні доріжки і килимки. Розміри ізолюючих площадок повинні виключати можливість одночасного дотику до праски і заземлюючих частин електрообладнання або до струмопровідних конструкцій і поверхонь.

6.1.15. Робоча поверхня прасувального стола виготовляється із непровідних матеріалів (дерево, пластмаса) і закріплюється до станини металевими болтами з утопленими головками.

6.1.16. Ручки електропрасок виготовляють із ізолюючого матеріалу з потовщенням на кінцях для запобігання зісковзування руки.

6.1.17. Працюючі в розподільчих електропристроях з напругою до 1000 В зобов'язані застосовувати гумові діелектричні галоші, діелектричні рукавички, захисні окуляри і монтерський інструмент з ізольованими ручками.

6.1.18. У складських приміщеннях загальний електрорубильник влаштовується поза приміщенням складу на вогнетривкій стіні або на опорі, яка стоїть окремо і міститься в шафі або ніші.

6.1.19. Підключення і відключення на розподільчих щитах, у внутрішніх і зовнішніх електромережах, а також різні операції щодо монтажу , ремонту і обслуговування (заміна світильників, арматури, запобіжників, штепсельних розеток та інші електротехнічні роботи) дозволяється провадити лише електромонтерами, прикріпленими до даного цеху чи дільниці.

6.1.20. Роботи щодо ремонту електрообладнання,

електроінструменту   і   освітлювальної   мережі дозволяється

провадити   тільки   після відключення їх від джерел

електроживлення.  На  пускових  пристосуваннях  і рубильниках

необхідно вивішувати плакати, які  б  указували,  що  лінія  або

машина знаходиться в ремонті і пуск її заборонено.

6.1.21.   Електродвигуни слід терміново   вимикати з

електромережі при:

- нещасному випадку або загрозі його;

- з'явленні диму і вогню з електродвигуна і пускорегулювальної апаратури;

- нагріванні підшипників до температури, вищої за граничну, що вказана в інструкції завода-виробника;

- значному зниженні числа обертів електродвигуна, що обумовлюється його швидким нагріванням.

6.1.22. Усе електрогосподарство приміщень підприємства (незалежно від їх призначення, ступеню вогнетривкості тощо), які після закінчення робіт зачиняються і не контролюються, необхідно повністю відключати від електромережі. У решті приміщень після закінчення робіт дозволяється залишати під напругою вище чергове освітлення.

6.1.23. Виробничі процеси , при яких можливе утворення статичної електрики, організовуються таким чином, щоб можливість накопичення зарядів статичної електрики була виключена.

6.2. Заходи безпеки при проведенні електрозварювальних і газозварювальних робіт.

6.2.1. При проведенні електрозварювальних та

газозварювальних  робіт  необхідно  керуватися   вимогами   СНиП

Техника   безопасности   в   стоительстве.   До   роботи щодо

електрозварки  допускаються  особи,   які   пройшли   відповідне

навчання,  інструктаж  і  перевірку  знань   вимог   безпеки   з

оформленням у спеціальному журналі і  які  мають  кваліфікаційне

посвідчення. Електрозварники повинні мати  кваліфікаційну  групу

щодо вимог безпеки не нижчу за другу.

6.2.2. Усе електрообладнання стаціонарних та пересувних установок необхідно надійно заземлювати.

6.2.3. Електрозварників необхідно забезпечувати

брезентовими  костюмами,  щитками  з  темним   склом,   гумовими

килимками   з   повстяною підкладкою, гумовими шлемами,

діелектричними галошами, брезентовими рукавицями.

6.2.4. При проведенні електрозварювальних робіт усередині закритих приміщень необхідно встановлювати витяжну вентиляцію.

При цьому присутність робочих інших професій не допускається.

При несправній вентиляції провадити зварювальні роботи забороняється.

6.2.5. Робочі місця електрозварників, що знаходяться як у приміщеннях, так і на відкритому повітрі, необхідно огороджувати переносними щитками або ширмами.

6.2.6. Переносні огородження повинні бути міцними і легкими, виготовлятися із листової сталі або азбестового полотна.

6.2.7. Над зварювальними установками, що знаходяться на відкритому повітрі, необхідно влаштовувати навіси.

6.2.8. Дерев'яні стіни та перегородки, розташовані ближче за 5 м від зварювальних і газозварювальних постів, оштукатурюються або оббиваються листовим азбестом чи листовою сталлю по повсті, змоченій в глиняному розчині. Обшивка стін сталлю не допускається.

6.3. Заходи безпеки при підійманні і переміщенні вантажів

6.3.1. Вантажити і розвантажувати тяжкі і громіздкі вантажі слід з обов'язковим дотримуванням безпечних способів вантаження, розвантажування і транспортування вантажів, вказаних у ГОСТ

12.3.009-76 ССБТ. Работы погрузоразгрузочные. Общие требования безопасности.

6.3.2. Розвантажувати, переміщувати і піднімати тяжкі вантажі слід, як правило, механізованим способом за допомогою спеціальних механізмів. Механізований спосіб провадження вантажно-розвантажувальних робіт є обов'язковим при роботі з вантажами, важчими за 50 кг, а також при підніманні вантажів на висоту більшу за 3 м.

При користуванні вантажопідйомними механізмами слід дотримуватись вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів.

6.3.3. При перенесенні тяжких речей підлітками необхідно керуватися Граничними нормами підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми.

6.3.4. Шляхи переміщення вантажів і проходи для вантажників повинні бути рівними і гладкими, звільненими від сторонніх предметів.

6.3.5. У вечірній і нічний час територію, на якій провадяться вантажно-розвантажувальні роботи, необхідно освітлювати.

6.3.6. Тара для вантажів, що транспортуються,повинна бути справною, без задирок, рваних країв, виступаючих цвяхів. На перев'язаних вантажах не допускаються звисаючі кінці або петлі вірьовок, дроту, пакувальної тканини тощо.

6.3.7. Для піднімання вантажів потрібно застосовувати канати і ланцюги, які відповідають вимогам державних стандартів.

6.4. Заходи безпеки при експлуатації вантажопідйомних ліфтів.

6.4.1. Ліфтами слід користуватися в повній відповідності до Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів.

6.4.2. Кожний щойно установлений чи реконструйований вантажний ліфт необхідно зареєструвати в органах Держнагляжохоронпраці. Експлуатація ліфта допускається тільки після його огляду і випробування, а також письмового дозволу інспектора Держнаглядохоронпраці.

6.4.3. Діючі ліфти підлягають огляду і випробуванню в термін, встановлений Держнаглядохоронпраці. Експлуатація ліфта , у якого закінчився указаний у його паспорті термін наступного випробування, не допускається.

6.4.4. Стіни шахти ліфта, що розміщений усередині будинку і з'єднує декілька поверхів, а також підлога і перекриття шахти виготовляються із вогнетривких або напіввогнетривких матеріалів.

6.4.5. Шахту і кабіну ліфта необхідно огороджувати. Огороджування шахти ліфта в межах нижнього поверху допускається виконувати для зручності огляду і обслуговування зйомними щитами. Кабіну грузового ліфта можна огороджувати металевою сіткою із дроту, з діаметром, не меншим за 1,2 мм, з отворами не більшими за 20 мм при умові влаштування по низу кабіни огородження із металевих листів заввишки від рівня підлоги 1000 мм і більше.

6.4.6. Приямок ліфта, машинне приміщення, приміщення верхніх блоків, площадку перед дверима ліфтів, проходи і коридори, що ведуть до ліфта, необхідно обладнувати стаціонарним електричним освітленням.

6.4.7. Машинне відділення ліфта повинне бути ізольованим, сухим, добре вентилюватись. Прохід до машинного відділення повинен бути вільним.

6.4.8. У машинному відділенні і приміщенні верхніх блоків забороняється:

- установлення механізмів та приладів, що не мають відношення до ліфта;

- зберігання змащувальних масел і вогненебезпечних матеріалів.

6.4.9.  На  зовнішньому  боці  всіх  дверей  шахти ліфта

прикріплюються  таблички  з  указанням  типу  ліфта  (вантажний,

вантажний з провідником тощо) і його граничної

вантажопідйомності. На  дверях  першого  поверху  або  біля  них

вивішується реєстраційний номер ліфта .

6.4.10. Біля дверей шахти на всіх поверхах і всередині кабіни необхідно вивісити інструкцію про порядок користування ліфтом зважаючи на правила охорони праці.

6.4.11. Технічний нагляд за ліфтом доручається особі, яка має посвідчення про проходження спеціального навчання і права на нагляд за ліфтами. У паспорт кожного ліфта заноситься прізвище, ім'я, по батькові та підпис особи, що відповідає за справний стан і безпечну дію ліфта.

6.4.12. Технічний огляд ліфта провадиться не рідше одного разу на десять днів. У випадку виявлення несправностей в роботі ліфта його необхідно негайно зупинити.

6.4.13. На основному завантажувальному поверсі вказується номер телефону, по якому необхідно повідомити про несправність ліфта.

6.4.14. По закінченні роботи ліфт необхідно відключити від живильної мережі.

6.4.15. Двері машинного відділення, приміщення верхніх блоків і вхід у приямок необхідно замикати на замок; ключі зберігаються в чергового електромонтера.

7. УМОВИ ПРАЦI ПРАЦЮЮЧИХ У ВИРОБНИЧИХ

ПРИМIЩЕННЯХ ПIДПРИЄМСТВ ХIМIЧНОЇ

ЧИСТКИ ТА ФАРБУВАННЯ

7.1. Мікроклімат виробничих приміщень

7.1.1. Мікроклімат у виробничих приміщеннях підприємств хімічної чистки і фарбування одягу повинен відповідати вимогам ДНАОП 0.03-3.15-86 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень N 4088-86.

7.2. Опалення та вентиляція

7.2.1. Виробничі і допоміжні приміщення необхідно обладнувати системами опалення та вентиляції, які забезпечують рівномірну температуру і стан повітряного середовища у відповідності до вимог СНиП 2.04.05-86 Отопление, вентиляция и кондиционирование.

7.2.2. Для забезпечення вимагаючих санітарними нормами параметрів повітряного середовища на підприємствах встановлюють системи опалення, які забезпечують рівномірне нагрівання повітря на протязі всього опалювального періоду, а також безпеку в пожежному відношенні.

7.2.3. У складах, що не опалюються, необхідно обладнувати спеціальні приміщення для зігрівання працюючих та оформлення документів.

7.2.4. При центральному опаленні цехи зі значними тепловиділеннями від технологічного обладнання необхідно забезпечувати пристроями для вимкнення нагрівальних приладів і відключення окремих частин опалювальної системи без шкоди для решти цехів, допоміжних і адміністративних приміщень.

7.2.5. Нагрівальні прилади систем опалення потрібно розміщувати безпосереньо під світловими отворами з урахуванням необхідності захисту працюючих від падаючих потоків холодного повітря при розміщенні постійних робочих місць на віддалі 2 м і менше від вікон у зовнішних стінах.

7.2.6. Нагрівальні прилади системи  опалення захищаються

спеціальним загороджуючим обладнанням.

7.2.7. Прилади опалення не повинні закриватися або захаращуватися обладнанням, сировиною, напівфабрикатами, продукцією тощо і повинні бути доступними для чищення.

7.2.8. В усіх виробничих приміщеннях необхідна наявність термометрів.

7.2.9. Для створення та підтримування необхідних умов повітряного середовища в робочих приміщеннях влаштовується природна, примусова приточно-витяжна або змішана вентиляція.

7.2.10. Концентрації токсичних речовин, парів і пороху в робочій зоні виробничих приміщень не повинні перевищувати гранично допустимих концентрацій.

Гранично допустима концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони повинна відповідати ДНАОП 0.03.-3.15-86 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.

7.2.11. Повітря, що подається системами припливно вентиляції з механічним побудженням, забирається ззовні в найменш забрудненій зоні або підлягає попередньому очищенню.

7.2.12. Видалення повітря належить передбачати

безпосередньо від місць виділення виробничих шкідливостей або із

зон найбільшого забруднення повітря в приміщенні.

7.2.13. У приміщеннях, де можливі виділення

вибухонебезпечних   речовин, встановлюють вентилятори у

вибухобезпечному виконанні.

7.2.14. Повітропроводи вентиляційних систем виготовляється з антикорозійних і негорючих матеріалів з ретельною герметизацією швів і з'єднань.

7.2.15. Забір свіжого повітря вентиляційною системою провадиться з висоти не меншої за 2 м від землі з навітряної сторони, а в зеленій зоні - не меншої за 1 м. Забруднене повітря видаляється через спеціальний отвір. Засоби захисту від метеоопадів не повинні заважати усуненню забрудненого повітря.

7.2.16. Незалежно від наявності шкідливих виділень і вентиляційних пристроїв у вікнах виробничих приміщень для забезпечення природного провітрювання необхідно передбачити фрамуги чи кватирки, що відчиняються.

7.2.17. Для відкривання фрамуг, вікон, створок ліхтарів влаштовуються зручні пристосування, що управляються з підлоги.

7.2.18. Усі вентиляційні системи і місця установлення вентиляційного обладнання повинні бути легко доступними для огляду, очищення і ремонту.

7.2.19. Рівень шуму і вібрації, який створюється вентиляційним обладнанням, не повинні перевищувати граничних значень.

7.2.20. На вентиляційні установки необхідно обов'язково мати паспорти та періодично їх випробовувати.

7.2.21. Контрольні випробування витяжних систем провадяться один раз на два роки, приточних систем - один раз на три роки.

7.2.22.   Для забезпечення нормальної експлуатації

вентиляційного господарства наказом по підприємству

призначається відповідальна особа, складаються графіки  чищення,

опрацьовується  інструкція  щодо  обслуговування   вентиляційних

установок.

7.2.23. Вентиляційні камери розміщуються в ізольованих приміщеннях, вентиляційне обладнання установлюється з дотриманням правил звукоізоляції.

7.2.23. В усіх випадках, коли в робочому приміщенні установлюється додаткове чи нове обладнання, що виділяє тепло, вологу, пил або гази, провадиться переобладнання і перепланування цехів або зміна технологічних процесів, зв'язані з цим діючі вентиляційні системи теж відповідним чином переобладнуються, щоб забезпечувати в нових умовах установлені для робочих приміщень метеорологічні параметри і гранично допустиму концентрацію шкідливих речовин.

7.3. Освітлення

7.3.1. Природне та штучне освітлення виробничих, допоміжних службово-побутових приміщень і території підприємств хімічної чистки та фарбування повинне відповідати вимогам СНиП П-4-79 Естественное и искусственное освещение.

7.3.2. Територія підприємств, місце пересування людей і транспорту, а також місце робіт відповідно діючим нормам повинні бути забезпечені штучним освітленням, що вмикається з настанням темноти або при поганій видимості (туман, дощ).

7.3.3. Скляні поверхні світлових отворів, світильники освітлювальну арматуру необхідно утримувати в чистоті та справності. Скло вікон і ліхтарів необхідно очищати від бруду не рідше двох разів на рік, а в приміщеннях зі значними виділеннями пилу, парів і газів не рідше чотирьох разів на рік.

7.3.4. Вікна та інші світлові отвори забороняється захаращувати тарою, обладнанням, матеріалами тощо.

7.3.5. Біля вікон, що обернені на сонячний бік, необхідно влаштовувати пристосування для захисту від прямих сонячних променів (козирки, штори).

7.3.6. Загальне освітлення території підприємства, складів, транспортерів здійснюється прожекторами, світильниками, дуговими, кварцевими, ксеноновими лампами.

7.3.7. Штучне освітлення можна забезпечувати як лампами розжарювання, так і люмінісцентними лампами у вигляді загального чи комбінованого освітлення.

7.3.8. Місцеве освітлення робочих поверхонь обладнується так, щоб світильники можна було встановлювати з необхідним напрямком світла. Напруга для ламп місцевого освітлення, розташованих на висоті меншій за 2,5 м від підлоги повинна бути не вищою за 36 В. Як виняток дозволяється застосовувати напругу до 220 В включно для світильників спеціальної конструкції, які є складовою частиною аварійного освітлення, що отримує живлення від незалежного джерела.

7.3.9. Застосування одного місцевого освітлення у виробничих і допоміжних приміщеннях не допускається.

7.3.10. При застосуванні місцевого освітлення лампи обладнуються відбивачами.

Застосування відкритих ламп без відбивачів забороняється.

Відбивачі виготовляються із матеріалу, що не просвічується.

7.3.11. Аварійне освітлення для виходу людей із приміщень повинно забезпечувати освітленність на підлозі за лінією основних проходів і на сходах не менше за 0,3 лк.

Світильники аварійного освітлення вмикаються на самостійне живлення.

7.3.12. Для живлення ручних світильників у приміщення з підвищеною небезпекою і в особливо небезпечних застосовується напруга не вища за 36 В.

7.4. Шум та вібрація

7.4.1. Обов'язковою умовою зниження рівнів шуму та вібрації на робочих місцях підприємств хімічної чистки та фарбування є суворе виконання вимог, викладених в ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ. Шум. Общие требования безопасности і ГОСТ 12.1.012-78 ССБТ. Вибрация. Общие требования безопасности.

7.4.2. Першочергово, заходи щодо зниження рівней шуму та вібрації направляються на :

- заміну, ремонт і модернізацію обладнання, яке є джерелом підвищеного шуму і вібрації;

- локалізацію (виділення в окремі приміщення) обладнання та установок, експлуатація яких визиває шум та вібрацію;

- використання засобів шумопоглинання та вібрації (штучних поглиначів, звукоізолюючих кожухів, амортизаторів тощо);

- використання засобів індивідуального захисту;

- вибір раціонального режиму праці та відпочинку, скорочення (регулювання) часу знаходження в шумових умовах, проведення лікувально-профілактичних заходів.

7.4.3. Вентилятори та приводи вентиляційних установок необхідно встановлювати поза приміщеннями, де працюють люди, коли це можливо.

8. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

8.1. Пожежна безпека підприємств хімічної чистки та фарбування регламентується ГОСТ 12.1.004-85 ССБТ Пожарная безопасность. Общие требования, будівельними нормами і правилами СНиП 11-2-80 Противопожарные нормы проектирования зданий и сооружений, СНиП 2.04.01-85 Производственные здания, Правилами пожежної безпеки в Україні.

8.2. Пожежна безпека підприємства забезпечується:

- системою попередження пожежі (комплексом організаційних заходів та технічних засобів, направлених на попередження виникнення пожежі);

- системою пожежного захисту (комплексом організаційних заходів та технічних засобів, направлених на попередження дії на працюючих небезпечних факторів пожежі та обмеження матеріальної шкоди від неї).

8.3. Основними причинами виникнення пожежі на підприємстві можуть бути:

- порушення правил пожежної безпеки, інструкцій щодо експлуатації техногологічного обладнання;

- несправність технологічного обладнання;

- порушення правил ведення вогневих (зварювальних) робіт у виробничих приміщеннях;

- необережне поводження з відкритим вогнем, паління в неустановлених місцях;

- несправність електроустановок, електропроводки,

вентиляційних систем та опалювальних приладів;

- загазованість виробничих приміщень пожежонебезпечними парами;

- самозагоряння горючих речовин і матеріалів;

- розряди статичної та атмосферної електрики (грозові розряди тощо).

8.4. Робота в цехах підприємств хімічної чистки та фарбування вимагає великої обережності, так як у цих цехах застосовуються розчиники, спирти, ефіри та інші легкозаймисті речовини.

8.5. Для забезпечення пожежної безпеки підприємств хімічної чистки та фарбування необхідно дотримуватись таких основних вимог:

8.5.1. Дороги, проїзди та протипожежні розриви між виробничими будовами і спорудами забороняється використовувати для складування обладнання та матеріалів. До всіх об'єктів підприємства завжди повинен бути вільний доступ і під'їзд.

8.5.2. Територія підприємства і всі будови та споруди, розташовані на ній, необхідно обладнувати пожежним водопроводом або мати в достатній кількості пожежні водойми (ємкості з водою). Внутрішні пожежні крани слід установлювати переважно біля виходів, на площадках сходових кліток, що опалюються, у вестибюлях, проходах та інших найбільш доступних місцях. Пожежні крани установлюються на висоті 1,35 м над рівнем підлоги приміщення і розміщуються у шафах, що мають отвори для провітрювання, двері, пристосовані для їх опломбування, і що мають напис "ПК".

Пожежні крани внутрішнього протипожежного водопроводу в усіх приміщеннях необхідно обладнати рукавами і стволами, замкненими в шафи, які опломбовуються.

8.5.3. Пожежні гідранти, крани, колонки підлягають регулярному технічному обслуговуванню. Кришки люків, колодязів повинні бути очищені від бруду, льоду і снігу.

8.5.4. У виробничих приміщеннях підприємств хімічної чистки та фарбування встановлюють вогнегасники з хімічною або повітряномеханічною піною. Хімічна піна застосовується для гасіння легкозаймистих рідин з температурою спалаху нижчою за 45 C. Повітряномеханічна піна слугує для гасіння горючих рідин з температурою спалаху від 28 до 100 С.

8.5.5. Приміщення, у яких розташовані

пожежовибухонебезпечні виробництва, необхідно обладнати

автоматичними засобами  пожежогасіння  і  автоматичною  пожежною

сигналізацією.

Використання протипожежного інвентаря не за призначенням категорично забороняється.

8.5.6. Входи в будови (приміщення) внутрішні проходи та проїзди, тамбури, сходові клітки, запасні (евакуаційні) виходи повинні бути вільними - не захаращеними обладнанням, сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, готовою продукцією та відходами виробництва.

8.5.7. Виробничі приміщення повинні мати запасні виходи. Усі двері евакуаційних виходів повинні вільно відкриватися в напрямку виходу із будівлі.

8.5.8. Горищні приміщення не можна використовувати у виробничих потребах або для збереження матеріалів. Ці приміщення повинні бути постійно замкненими, а ключі від замків слід зберігати у визначеному місці, доступному для одержання їх у будь-який час доби.

8.5.9. Стаціонарні пожежні драбини, перехідні площадки на них та огородження на дахах будівель і споруд необхідно постійно підтримувати в справному стані.

8.5.10. На території підприємства і у виробничих приміщеннях паління допускається лише у спеціально відведених місцях. Тут установлюються урни та резервуари з водою, вивішується табличка з написом "Місце для паління".

8.5.11. Будови та споруди підприємства необхідно оснащувати первинними засобами пожежогасіння. Вид, кількість та розміщення первинних засобів (вогнегасників, азбестових і грубововняних полотен, ящиків з піском, діжок з водою тощо) визначаються ГОСТ

12.4.009-83 ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Общие требования.

В кожному цеху, лабораторії, майстерні та інших приміщеннях для працюючих там людей повинні бути розроблені і вивішені конкретні інструкції щодо заходів пожежної безпеки і план евакуації із приміщення.

8.5.12. Експлуатацію як підприємства в цілому, так і окремих його підрозділів, обладнання установок та інструменту необхідно здійснювати в суворій відповідності з установленими інструкціями і правилами пожежної безпеки.

8.5.13. Виконання технологічного процесу, організація виробництва, розташування обладнання та інвентаря повинні забезпечувати у випадку виникнення пожежі можливість швидкої евакуації людей.

8.5.14. Системи опалення та вентиляції необхідно постійно підтримувати в справному стані, своєчасно ремонтувати та обслуговувати.

8.5.15. Необхідно систематично здійснювати контроль за станом ізоляції електрообладнання, слідкувати за його справністю, наявністю запобіжних та заземлюючих пристроїв; не допускати установлення в пошивочних цехах світильників відкритого типу.

8.5.16. Будови та споруди підприємства, незалежно від його географічного розташування, необхідно обладнувати блискавкозахистом.

8.5.17. Усі виробничі, адміністративні, складські та допоміжні приміщення підприємства забезпечуються засобами зв'язку для можливого термінового виклику професійної пожежної команди.

9. ВИМОГИ ДО ЗАСОБIВ ЗАХИСТУ ПРАЦЮЮЧИХ

9.1. Засоби захисту працюючих за характером їх застосування поділяються на дві категорії:

- засоби колективного захисту;

- засоби індивідуального захисту.

9.2. Засоби колективного захисту в залежності від призначення підрозділяються на такі класи:

- засоби нормалізації повітряного середовища виробничих приміщень і робочих місць;

- засоби нормалізації освітлення виробничих приміщень і робочих місць;

- засоби захисту від шуму;

- засоби захисту від вібрації;

- засоби захисту від ураження електричним струмом;

- засоби захисту від електростатичних зарядів;

- засоби захисту від підвищених чи понижених температур поверхонь обладнання, матеріалів, виробів, заготовок;

- засоби захисту від підвищених чи понижених температур повітря робочої зони;

- засоби захисту від дії механічних факторів.

9.3. Засоби індивідуального захисту в залежності від призначення підрозділяються на такі класи:

- спеціальний одяг;

- cпеціальне взуття;

- засоби захисту рук;

- засоби захисту голови;

- засоби захисту очей;

- засоби захисту органів слуху.

9.4. Види спецодягу , спецвзуття та засоби індивідуального захисту, передбачені нормами , повинні видаватися робітникам безкоштовно у встановлені терміни згідно з ДНАОП 0.05-3.03-81 Типові галузеві норми безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індиідуального захисту робітникам і службовцям скрізних професій та посад усіх галузей народного господарства і окремих виробництв та відповідати відповідним ГОСТам, ТУ та ВТУ.

9.5. Адміністрація  підприємства зобов'язана забезпечити

своєчасне прання та ремонт спецодягу і спецвзуття, що видається.

9.6. При виконанні робіт, що супроводжуються виділенням шкідливих парів, пилу та зв'язаних з небезпекою розбризкування горючих та їдких рідин, працівникам необхідно видавати засоби індивідуального захисту: протигази, респіратори, захисні окуляри, рукавиці, прогумлені фартухи, гумові рукавички та чоботи.

Робота в цих цехах повинна провадитись під безпосереднім наглядом майстра або спеціального працівника.

9.7. Для захисту рук від впливу розчинників використовують захисні мазі та пасти.

9.8. Для захисту органів дихання використовують респіратори та протигази.

9.9. За засобами індивідуального захисту необхідно здійснювати належний догляд.

9.10. Робітники, яким видаються засоби індивідуального захисту, ознайомлюються з чинними правилами користування найпростішими способами перевірки справності і надійності цих засобів.

9.11. Електрозахисні засоби, що застосовуються робітниками, які обслуговують електроустановки, необхідно періодично піддавати електричним випробуванням.

9.12. Перед використанням засоби необхідно ретельно оглянути, очистити, перевірити, пересвідчитися у відсутності зовнішніх пошкоджень, а також у відповідності їх по клейму до напруги даної електроустановки; термін періодичного випробування засобів захисту не повинен перевищувати:

діелектричних гумових рукавичок - одного разу на півроку, галош - одного разу на рік, бот - одного разу на три роки.

9.13. Несправні засоби захисту або з простроченим клеймом негайно вилучаються з використання.