МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
Н А К А З
N 28 від 07.06.2002
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
21 червня 2002 р.
за N 524/6812
Про затвердження Правил передзабійного ветеринарного
огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса
та м'ясних продуктів
Відповідно до Законів України "Про ветеринарну медицину", "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини", з урахуванням вимог "Соглашения о сотрудничестве в области ветеринарии" країн - учасниць СНД і необхідності гармонізації вимог ветеринарної медицини нашої держави з вимогами Міжнародного Епізоотичного Бюро, країн СНД і ЄС та у зв'язку з потребою здійснення державного ветеринарно-санітарного нагляду та контролю за забоєм тварин, переробкою, зберіганням, транспортуванням й реалізацією продукції тваринного походження на всіх ділянках виробництва і зберігання, а також з метою забезпечення проведення державної ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясної продукції Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Правила передзабійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів (далі - Правила), що додаються.
2. Начальникам управлінь ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областей, міст, районів здійснювати ветеринарно-санітарний нагляд та контроль за організацією та
проведенням ветеринарно-санітарної експертизи в суб'єктів господарювання щодо забою тварин, переробки, зберігання, транспортування й реалізації продукції тваринного походження
відповідно до чинного законодавства та цих Правил.
3. Зареєструвати ці Правила в Міністерстві юстиції України.
4. Уважати такими, що не застосовуються на території України, "Правила ветеринарного осмотра убойных животных и ветеринарно-санитарной экспертизы мяса и мясных продуктов", затверджені Головним управлінням ветеринарії Міністерства сільського господарства СРСР 27 грудня 1983 р. та погоджені з Головним санітарно-епідеміологічним управлінням Міністерства охорони здоров'я СРСР.
5. Управлінню забезпечення протиепізоотичної роботи забезпечити тиражування та розсилання Правил до державних установ ветеринарної медицини.
6. Контроль за виконанням наказу покласти на Першого заступника Голови державного департаменту ветеринарної медицини Горжеєва В.М.
Голова Державного департаменту
ветеринарної медицини П.І.Вербицький
Погоджено:
Головний державний санітарний лікар
Міністерства охорони здоров'я України О.О.Бобильова
Голова Державного комітету з питань
розвитку підприємництва О.В.Кужель
Перший заступник Голови
Держстандарту України Г.І.Миронюк
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державного
департаменту ветеринарної
медицини Міністерства
аграрної політики України
07.06.2002 N 28
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
21 червня 2002 р.
за N 524/6812
Правила
передзабійного ветеринарного огляду тварин і
ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів
1. Загальні положення
1.1. Ці Правила розроблені на підставі Законів України "Про
ветеринарну медицину", "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини", "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" з
урахуванням положень міжнародних договорів України.
1.2. Правила встановлюють ветеринарно-санітарні вимоги при
прийманні, передзабійному огляді тварин (сільськогосподарських,
домашніх, диких, у тому числі домашньої і дикої птиці),
післязабійному огляді туш і органів, ветеринарно-санітарні норми
якості і безпеки м'яса та м'ясопродуктів, порядок проведення
ветеринарно-санітарної експертизи, лабораторних досліджень, а
також використання продукції, яка підлягає знешкодженню.
1.3. Вимоги зазначених Правил застосовуються щодо тварин
(птиці), які підлягають забою, а також м'яса, м'ясопродуктів та
продукції, призначеної для промислового використання, кормів
тваринного походження тощо при заготівлі, виробництві, переробці,
зберіганні, транспортуванні й реалізації (далі - на всіх етапах
обігу).
1.4. Правила призначені для державних установ ветеринарної
медицини України, у тому числі спеціалістів ветеринарної медицини,
уповноважених здійснювати державний ветеринарно-санітарний нагляд
та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання щодо забою
тварин, переробки, зберігання, транспортування й реалізації
продукції тваринного походження, підрозділів ветеринарної медицини
міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх
територіальних органів тощо, а також установ і організацій
державної санітарно-епідеміологічної служби.
1.5. Вимоги цих Правил повинні враховуватись при розробці
державних стандартів, санітарних правил, інших нормативно-правових
актів, які регламентують питання обігу продукції тваринного
походження.
1.6. Ці Правила є обов'язкові для виконання органами
виконавчої влади, установами, організаціями, підприємствами,
незалежно від форми власності та відомчої підпорядкованості,
фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності (далі -
суб'єкти господарювання), які здійснюють діяльність у сфері обігу
продукції тваринного походження.
2. Терміни і визначення
У цих Правилах застосовуються такі основні терміни і
визначення:
База передзабійного утримання - відособлене приміщення
(площадка) на території забійного підприємства для приймання,
розміщення, ветеринарного огляду, сортування і відпочинку забійних
тварин.
Бойня - забійне підприємство будь-якої форми власності, яке
відповідає чинним ветеринарно-санітарним вимогам і призначене для
забою тварин (птиці), первинної переробки, зберігання та
реалізації сировини тваринного походження.
Ветеринарна ідентифікація - відповідність продукції, її
клейм, штампів та маркування ветеринарним та іншим супровідним
документам.
Ветеринарне клеймування м'яса - нанесення відбитка
ветеринарного клейма на тушу, півтушу, четвертину, лівер та інші
продукти забою після проведення ветеринарно-санітарної експертизи.
Ветеринарне свідоцтво (довідка) - разовий документ суворої
звітності, виданий лікарем державної установи ветеринарної
медицини, що підтверджує стан здоров'я тварин і факт проведення
вакцинації та діагностичних досліджень, якість та безпеку
продукції тваринного походження, інших об'єктів державного
ветеринарно-санітарного контролю та нагляду і місцевості їх
походження.
Ветеринарно-санітарні правила і норми (далі - ветеринарні
правила) - нормативно-правові акти, що встановлюють ветеринарні,
ветеринарно-санітарні та інші вимоги, невиконання яких створює
загрозу виникнення і розповсюдження хвороб тварин, у тому числі
спільних для тварин і людини.
Ветеринарно-санітарний огляд - один із етапів
ветеринарно-санітарної експертизи, що полягає в дослідженні м'яса,
інших продуктів забою тварин (птиці) та м'ясних продуктів і
проводиться відповідно до цих Правил.
Ветеринарно-санітарна оцінка - діяльність щодо визначення
придатності (або непридатності) об'єктів ветсанекспертизи для
використання за призначенням, в результаті якої видається
відповідний документ.
Внутрішні органи - серце, легені з трахеєю, печінка, нирки,
стравохід, шлунок, кишечник, селезінка, сечовий міхур та статеві
органи, що видалені з туші.
Дезінвазія - заходи, спрямовані на знищення личинок, яєць та
збудників інвазійних захворювань, які профілактують інвазійні
хвороби людей і тварин.
Дезінфекція - заходи, спрямовані на знищення патогенних та
умовно патогенних мікроорганізмів, які профілактують інфекційні
хвороби людей і тварин.
Державна лабораторія ветеринарно-санітарної експертизи на
ринку - орган державного ветеринарно-санітарного нагляду і
постійного контролю за дотриманням ветеринарно-санітарних правил,
інших вимог чинних нормативно-правових актів на ринках
(зоологічних ринках), інших підприємствах торгівлі, де
організовано продаж тварин, продукції тваринного і рослинного
походження, кормів тваринного і рослинного походження, кормових
добавок тощо.
Зачищення туші (півтуші) - видалення із зовнішньої та
внутрішньої поверхні туші (півтуші) залишків внутрішніх органів,
згустків крові, діафрагми, бахромок, побитостей, абсцесів, бруду,
синців за допомогою ножа та води.
Знешкодження (знезараження) - санітарно-технічна обробка
продуктів забою тварин (проварювання, посол, заморожування тощо),
що забезпечує їх безпеку для людей і тварин.
Знищення - спалювання або поховання після знезараження у
біотермічних ямах трупів тварин і конфіскатів.
Ізолятор - ізольоване приміщення на карантинному дворі
забійного підприємства для утримання хворих і підозрілих у
захворюванні забійних тварин, що здійснюється за рішенням
спеціаліста державної установи ветеринарної медицини у випадках,
передбачених цими Правилами.
Карантин забійних тварин - перетримування у карантинному
дворі (карантинному приміщенні) забійного підприємства тварин,
підозрілих щодо інфекційних захворювань з проведенням відповідних
ветеринарно-санітарних заходів, а також до з'ясування інших
обставин, які можуть виникнути при надходженні тварин.
Карантинний двір (карантинне приміщення) - ізольований двір
(приміщення) передзабійної бази забійного підприємства.
Конфіскати - туші, частини туші та органи худоби, визнані
ветеринарно-санітарним наглядом не придатними на харчові потреби
та допущені для виробництва кормової і технічної продукції.
Кормове борошно тваринного походження - продукт, який
отримують із нехарчових відходів, конфіскатів, малоцінних
субпродуктів, із трупів худоби, допущених спеціалістом
ветеринарної медицини для переробляння на кормове борошно.
М'ясне борошно - кормовий продукт, що виробляють з м'якушевих
відходів забою та переробляння худоби з додаванням до 10% кісток.
М'ясокісткове борошно - кормовий продукт, що виробляють з
м'якушевих відходів забою та переробляння худоби з додаванням до
45% кісток.
Кісткове борошно - кормовий продукт, що виробляють із сирих
та виварених кісток, паренки, кісткового напівфабрикату,
кісткового залишку.
Лівер - серце, легені, трахея, печінка, діафрагма, вилучені з
туші в їх природному з'єднанні (у свиней, крім того, язик із
глоткою та гортанню).
М'ясні продукти (м'ясопродукти) - продукти, отримані в
результаті технологічної обробки м'яса шляхом варіння, сушіння,
соління, просолювання, коптіння тощо.
М'ясо - туша, півтуша, четвертина або її частина, що являє
собою сукупність м'язової, жирової, сполучної тканин з кістками.
М'ясокомбінат (птахокомбінат) - суб'єкт господарювання
будь-якої форми власності із завершеним виробничим циклом, що
здійснює забій тварин, переробку м'яса та інших продуктів забою,
виробництво, зберігання та реалізацію м'ясних продуктів, технічної
сировини відповідно до чинних нормативно-правових актів.
М'ясопереробне підприємство - суб'єкт господарювання
будь-якої форми власності, що здійснює переробку м'яса та інших
продуктів забою, виробництво, зберігання та реалізацію м'ясних
продуктів відповідно до чинних нормативно-правових актів.
Нормативні документи - стандарти, технологічні інструкції
тощо.
Обвалене м'ясо - м'ясо, відокремлене від кісток.
Обіг продукції тваринного походження - діяльність суб'єктів
господарювання, яка пов'язана з утриманням, транспортуванням,
торгівлею тваринами, а також з виробництвом, переробкою,
зберіганням, транспортуванням та реалізацією продукції тваринного
походження.
Отруєння тварин (птиці) - захворювання тварин (птиці),
викликане надходженням в організм отрути, токсинів антропогенного
або природного походження.
Партія тварин - будь-яка кількість тварин одного виду, статі,
віку, що надходить в одному транспортному засобі і супроводжується
однією товарно-транспортною накладною та одним ветеринарним
свідоцтвом.
Передзабійне витримування - утримання худоби без корму перед
забоєм протягом встановленого часу для звільнення
шлунково-кишкового тракту від вмісту. Худобі надають вільний
водопій, який припиняють за три години до забою.
Передзабійний ветеринарний огляд - клінічне обстеження
тварин, проведене спеціалістом ветеринарної медицини перед
відправкою на забійне підприємство та безпосередньо перед забоєм
на забійному підприємстві тощо.
Порядок ветеринарно-санітарного огляду - схема комплексного,
послідовного дослідження продуктів забою тварин.
Продукти забою - продукти, отримані при забої тварин, що
призначені для харчових, кормових, фармацевтичних та промислових
потреб.
Продукти тваринного походження, призначені для використання у
фармацевтиці - органи, залози, тканини і органічні рідини тварин,
внутрішні органи та інші субпродукти, які використовуються для
виготовлення фармацевтичних препаратів.
Продукти тваринного походження, призначені для промислового
використання - сирі шкури, шкіри, хутро, вовна, волос, щетина,
перо, пух, роги, копита, кістки, кров, кишки, а також молочні
продукти, призначені для використання у промисловості.
Промислова переробка (промпереробка) - виробництво на
м'ясокомбінаті (птахокомбінаті) або м'ясопереробному підприємстві
м'ясних продуктів (ковбасні вироби, копченості, консерви, пресерви
тощо) відповідно до нормативних документів.
Санітарна бойня - ізольоване приміщення, обладнане для забою
хворої (підозрілої у захворюванні) худоби і знезаражування
продуктів забою.
Субпродукти - внутрішні органи, голови, ноги, хвости, вим'я,
м'ясна обрізь, отримані під час переробляння худоби.
Поділяються на м'якушеві (лівер, мозок, язик, селезінка,
нирки, вим'я, м'ясо стравоходу, м'ясна обрізь, калтики), слизові
(яловичі та баранячі рубці з сітками і сичуги, яловичі книжки,
свинячі та кінські шлунки), м'ясокісткові (голови та хвости, крім
свинячих), шерстні (голови свинячі та баранячі в шкурі, хвости
свинячі, ноги свинячі та яловичі, путові суглоби, губи яловичі та
кінські, вуха).
Субпродукти птиці - потрухи, шия, голова, ноги по
гомілково-стопний і крила по ліктьовий суглоби. До потрухів
відносяться: печінка без жовчного міхура, серце з перикардом або
без нього, м'язовий шлунок без вмісту і кутикули.
Туша (тушка) тварини - тіло забитої тварини до, під час і
після знімання шкури, нутрування, відокремлювання голови, ніг та
хвоста.
Свиняча туша може бути в шкурі, з задніми ногами або зі
знятим крупоном. Туша поросят-молочників повинна бути в шкурі, з
головою та ногами.
Тушка птиці - знекровлена птиця, з якої видалене оперення.
Тушка птиці випатрана - тушка птиці, у якої видалені всі
внутрішні органи, голова, шия, ноги.
Тушка птиці напіввипатрана - видалення із тушки птиці
кишечника з клоакою, яйцеводу та сформованого яйця.
Утилізація - переробка трупів тварин і конфіскатів у
знешкоджені технічні й кормові продукти.
Хвороби списку А - заразні хвороби тварин, що швидко
поширюються та можуть призвести до важких соціально-економічних
наслідків або становити загрозу для здоров'я людей і негативно
впливати на національну безпеку та міжнародну торгівлю. Список А
визначається Міжнародним епізоотичним бюро.
Хвороби списку Б - заразні хвороби, що мають
соціально-економічне значення і/або являють собою загрозу для
здоров'я людей і тварин у межах країни, а також мають значення для
міжнародної торгівлі тваринами і продукцією тваринного походження.
Список Б визначається Міжнародним епізоотичним бюро.
Холодильник (холодокомбінат) - підприємство, призначене для
зберігання продукції тваринного походження при понижених, у тому
числі мінусових, температурах, устаткування і функціонування якого
відповідає вимогам нормативних документів.
3. Загальні вимоги
3.1. Усі види забійних тварин і птиці перед забоєм підлягають
ветеринарному огляду з вибірковою чи поголовною термометрією (на
розсуд спеціаліста ветеринарної медицини), а м'ясо та інші
продукти забою - ветеринарно-санітарній експертизі, в ході якої
повинні бути визначені якість та безпека продукції тваринного
походження, що призначена для харчування людей, годівлі тварин і
подальшої переробки.
Реалізація і використання м'яса та інших продуктів забою
тварин (птиці), що не пройшли ветеринарно-санітарної експертизи та
отриманих від тварин, що не піддані передзабійному огляду в
установленому порядку, забороняється.
3.2. Передзабійний ветеринарний огляд тварин (птиці) і
ветеринарно-санітарну експертизу м'яса та м'ясопродуктів
здійснюють спеціалісти державних установ ветеринарної медицини, а
також спеціалісти підрозділів ветеринарної медицини міністерств,
інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних
органів тощо, які пройшли спеціальну підготовку та атестовані у
встановленому порядку.
3.3. Після здійснення ветеринарно-санітарної експертизи м'яса
та м'ясопродуктів спеціалісти ветеринарної медицини проводять
клеймування, а також видають відповідні ветеринарні документи
(ветеринарне свідоцтво, ветеринарна довідка) щодо подальшого їх
використання.
3.4. Спеціалісти ветеринарної медицини відповідають за
достовірність результатів проведеної ветеринарно-санітарної
експертизи м'яса та м'ясопродуктів відповідно до чинного
законодавства.
3.5. М'ясо та м'ясопродукти, що закуплені за кордоном,
повинні відповідати ветеринарно-санітарним правилам, нормам і
вимогам критеріїв безпеки та нешкідливості для людини та тварин,
згідно з нормативно-правовими актами України.
3.6. Відповідальність за виконання цих Правил покладається на
спеціалістів ветеринарної медицини, керівників організацій та
підприємств, що здійснюють забій худоби (птиці), переробку,
зберігання та реалізацію м'ясопродуктів, інших продуктів забою, а
також на громадян - власників тварин і птиці.
3.7. Спеціалісти ветеринарної медицини не несуть
відповідальності за невідповідність готової продукції показникам,
що не передбачені ветеринарно-санітарними правилами.
4. Ветеринарно-санітарні вимоги до заготівлі, транспортування
і передзабійного утримання тварин
4.1. До категорії забійних тварин належать: велика рогата
худоба (у т. ч. яки, буйволи), свині, вівці, кози, олені, коні,
осли, мули, верблюди, кролі, нутрії, домашня птиця - кури, качки,
індокачки, гуси, індики, цесарки, перепели та інші види, які
вирощуються для забою на м'ясо.
4.2. Не допускається забій тварин на м'ясо без дозволу
спеціаліста ветеринарної медицини та проведення їх поголовного
клінічного огляду перед забоєм.
При цьому звертають увагу на поведінку тварини, її клінічний
стан, вгодованість, на цілісність шкіряного покриву та його
забруднення, на стан видимих слизових оболонок та ін.
У разі відхилень у поведінці звертають увагу на функцію
нервової системи (пригнічення, збудження, тремтіння, переступання
ногами, зміну пози,
вирячкуватість, полохливість тощо). На шкірі відмічають стан
шерстного покриву (облисіння, забруднення, скуйовдженість,
відсутність блиску, наявність висипів, пухлин, ран, синців,
крапкових та іншої форми крововиливів, абсцесів, фурункулів,
запальних набряків та інших змін). При огляді слизових оболонок
звертають увагу на зміну кольору (синюшність, блідість,
почервоніння, жовтяничність, крововиливи, травмування тощо).
При огляді тварин відзначають відсутність жуйних рухів,
здуття рубця, ознаки розладу шлунково-кишкового каналу, часте
сечовиділення та інші відхилення в клінічному стані, а також
визначають категорію вгодованості.
За визначенням спеціаліста ветеринарної медицини забійні
тварини підлягають поголовній або вибірковій термометрії.
4.3. До забою на м'ясо допускають тільки здорових тварин.
4.4. Забій хворих та підозрілих щодо захворювань тварин, а
також тих, що знаходяться під загрозою загибелі (травми, опіки,
радіоактивне опромінення, переломи тощо), проводиться з дозволу
державної установи ветеринарної медицини району (міста) тільки у
випадках, передбачених цими Правилами.
4.5. Підлягають вибраковуванню та забою тварини, хворі
заразними хворобами: контагіозною плевропневмонією великої рогатої
худоби, класичною чумою свиней, лейкозом великої рогатої худоби,
бруцельозом (клінічно хворі та реагуючі при імунологічному або
алергічному дослідженнях), інфекційним епідидимітом баранів,
туберкульозом (клінічно хворі та реагуючі на туберкулін),
злоякісну катаральну гарячку великої рогатої худоби, інфекційним
енцефаломієлітом коней, інфекційною анемією коней, інфекційним
бронхітом та інфекційним ларинготрахеїтом птиці, вірусним
ентеритом качок та гусей, віспою птиці, інфекційною бурсальною
хворобою (хворобою Гамборо), хворобою Марека, лейкозом птиці,
синдромом зниження несучості, реовірусним ентеронефритом індиків.
М'ясо та інші продукти, отримані від забою цих тварин,
використовуються в порядку, передбаченому цими Правилами, а також
діючими інструкціями щодо боротьби з указаними хворобами.
4.6. Забороняється забій тварин на м'ясо і вони підлягають
знищенню:
4.6.1. При перших випадках виявлення заразних хвороб (крім
туберкульозу і бруцельозу) за вказівкою Головного державного
інспектора ветеринарної медицини України або його заступників
хворі тварини можуть бути знищені.
4.6.2. При ящурі (у перших випадках захворювання в
благополучній місцевості), чумі великої рогатої худоби, чумі
дрібних жуйних, лихоманці долини Рифт, інфекційній катаральній
лихоманці (блутанг), африканській чумі коней, африканській чумі
свиней, сибірці (хворі і підозрілі у захворюванні),
гідроперикардиті, сказі, губчастоподібній енцефалопатії, скрейпі
овець, сапі, ензоотичному лімфангоїті коней, венесуельському
енцефаломієліті коней, японському енцефаліті коней, вірусному
артеріїті коней, артриті-енцефаліті кіз, інфекційному метриті
коней, туляремії, парувальній хворобі коней, чумі верблюдів,
емфізематозному карбункулі, злоякісному набряку, брадзоті,
інфекційній ентеротоксемії овець, анаеробній дизентерії ягнят і
поросят, ботулізмі, правцю, меліоїдозі коней (несправжній сап),
міксоматозі і геморагічній хворобі кролів, грипі, ньюкаслській
хворобі птиці, хламідіозі.
4.6.3. Тварин, які знаходяться в стані агонії, що встановлює
тільки спеціаліст ветеринарної медицини.
4.7. Забороняється відправляти на забійні підприємства
тварин:
підданих лікуванню сироваткою проти сибірки до закінчення 14
діб, а також щеплених вакцинами до закінчення термінів, зазначених
у настановах щодо їх застосування;
тварин до 14-денного віку;
однокопитих (коней, мулів, ослів та ін.), не малеїнізованих
за 3 доби перед забоєм;
тварин із невстановленим діагнозом хвороби, які мають
підвищену або понижену температуру тіла;
тварин, яким застосовували антибіотики, антигельмінтики та
інші препарати з лікувальною або профілактичною метою, до
закінчення терміну очікування, зазначеного в настановах щодо їх
застосування;
тварин, оброблених пестицидами, до закінчення термінів,
зазначених у настановах щодо їх застосування;
тварин протягом 30 діб, а птицю - 10 діб після останнього
згодовування їм риби, рибних відходів або рибного борошна;
тварин, яким з лікувальною метою вводили гормональні та інші
стимулювальні препарати, антибіотики, препарати, які пригнічують
функцію залоз внутрішньої секреції, зокрема мають тиреостатичну,
естрогенну, андрогенну або гестагенну дію, до закінчення термінів
повного виведення з організму, зазначених у настановах щодо їх
застосування;
птицю за наявності таких ознак: скуйовдженість оперення,
набрякання суглобів, синусів голови, сережок, витікання з носа,
ока, рота, розладів шлунково-кишкового каналу, наявність віспинок
на гребені і сережках. Її переробляють на санітарній бойні або у
цеху забою в господарствах, де вона вирощувалася.
4.8. Заготівля і вивіз тварин для забою на забійні
підприємства, м'ясокомбінати (птахокомбінати) дозволяються тільки
за узгодженням із державною установою ветеринарної медицини із
місцевості, благополучної щодо особливо небезпечних і карантинних
хвороб.
4.9. Кожна партія тварин, що направляється на забій, повинна
супроводжуватись ветеринарним свідоцтвом форми N 1 (у межах району
- ветеринарна довідка) з обов'язковим зазначенням даних,
передбачених формою свідоцтва (довідки), у тому числі про планові
діагностичні дослідження, благополуччя тварин щодо заразних
хвороб, а також останні терміни застосування антибіотиків,
стимулювальних препаратів тощо.
За відсутності відповідних ветеринарних документів забій
тварин забороняється.
4.10. Тварини, які направляються на забій, підлягають
ветеринарному огляду з вибірковою термометрією на розсуд
спеціаліста ветеринарної медицини. Відібраних тварин відокремлюють
від загального поголів'я і готують до відвантаження і
транспортування на забійне підприємство.
При можливості тварин перед відправкою на забійне
підприємство витримують без корму в господарстві: велику і дрібну
рогату худобу, верблюдів і оленів - не менше 15 годин, свиней -
5-10 годин, кролів та нутрій - 12 годин. Такі тварини мають бути
направлені на забій не пізніше 5 годин після надходження на
забійне підприємство.
У господарстві перед відправленням птиця витримується без
корму з урахуванням часу на транспортування: кури, курчата,
цесарки, індики, перепели - 8 годин; гуси та качки - 6 годин, інші
види - відповідно до технології.
Термін передзабійної витримки в господарстві повинен бути
вказаним у товарно-транспортній накладній.
Якщо тварин перед забоєм не витримували в господарстві, то їх
витримують на забійному підприємстві у такі терміни:
велику і дрібну рогату худобу, оленів, верблюдів, коней,
ослів та мулів - не менше 24 годин;
свиней - 12 годин;
телят і поросят направляють на забій через 6 годин після їх
надходження;
тварин, що мають ознаки втоми, ставлять на відпочинок
терміном на 24-48 годин при поїнні та годівлі, відповідно до
фізіологічних норм, а надалі з ними поводяться, як зазначено вище.
4.11. Тварин, не придатних для подальшого вирощування і
відгодівлі, із травматичними ушкодженнями, хворих на незаразні
захворювання з нормальною температурою тіла, направляють на забій
окремою партією. Крім того, постачальник подає акт про вибраковку,
погоджений з державною установою ветеринарної медицини.
4.12. Тварин, що позитивно реагують під час дослідження на
бруцельоз, туберкульоз, лейкоз, лептоспіроз, лістеріоз, хворих на
класичну чуму, бешиху свиней та інші захворювання, при яких м'ясо
після знешкодження допускається до споживання, можна відправляти
на забійні підприємства тільки за наявності спеціального, в
кожному окремому випадку, дозволу державної установи ветеринарної
медицини. Порядок перевезення і відповідні ветеринарно-санітарні
заходи, яких необхідно дотримуватися під час транспортування,
забою і переробки тварин, визначені відповідними
нормативно-правовими актами.
4.13. На забійні підприємства тварин доставляють спеціально
обладнаним автомобільним, залізничним, водним, повітряним
транспортом або гоном відповідно до діючих нормативних документів.
Забороняється транспортувати на одному транспортному засобі
хворі та здорові тварини (птицю).
4.14. Спеціаліст ветеринарної медицини суб'єкта
господарювання контролює порядок заготівлі, відвантаження та
транспортування тварин для забою. Відвантаження здійснюється
здавачем, вивантаження - працівниками забійних підприємств. При
транспортуванні залізничним, водним та повітряним транспортами
ветеринарно-санітарний контроль здійснюють органи державної
ветеринарної медицини. З моменту закінчення вивантаження,
оформлення і підписання сторонами товарно-транспортної накладної,
тварини вважаються прийнятими. Відповідальність за кількість голів
та їх зберігання несе забійне підприємство.
4.15. Після прибуття партії тварин на забійне підприємство,
спеціаліст державної установи ветеринарної медицини перевіряє
правильність оформлення супровідних документів, а також
відповідність зазначеного у них поголів'я тварин фактичному, потім
дає вказівки про порядок вивантаження тварин і розміщення їх на
базах підприємства, проводить поголовний ветеринарний огляд (за
необхідності і термометрію) та встановлює ветеринарно-санітарний
нагляд за цими тваринами, згідно з показниками, зазначеними у
додатку 1.
Птицю, що надійшла на забійне підприємство, після приймання
направляють на забій. У випадку її перетримки перед забоєм більше
12 годин проводять повторний ветеринарний огляд.
4.16. Однокопитні (коні, осли і мули) перед забоєм підлягають
повторному огляду на сап і дослідженню методом однократної
офтальмомалеїнізації або за допомогою аналізу сироватки крові в
пластинчастій реакції аглютинації.
Тварини, що реагують на сап, підлягають знищенню, а ті, що
реагують при дослідженні сироватки крові в РА, для уточнення
діагнозу досліджують із застосуванням підшкірної малеїнової проби.
При негативному результаті підшкірної малеїнової проби тварин
вважають благополучними щодо сапу і направляють на забій.
При забої однокопитних без попередньої малеїнізації всі
продукти забою направляють на утилізацію.
4.17. Партія, у якій виявлені тварини: хворі на заразні
хвороби, у стані агонії, забиті під час транспортування або трупи,
а також у випадках невідповідності наявної кількості голів,
зазначених у супровідних документах, підлягає карантинуванню до
встановлення діагнозу або причин невідповідності, але не більше
трьох діб.
4.18. Трупи тварин, виявлені в транспортних засобах, не
вивантажують, а піддають лабораторному дослідженню на сибірку. У
разі невиявлення сибірки їх направляють на утилізацію в місця,
визначені посадовими особами, які здійснюють державний
ветеринарно-санітарний контроль. Відправлення трупів тварин
здійснює власник цієї партії худоби під контролем спеціаліста
державної установи ветеринарної медицини.
У випадку підтвердження діагнозу на сибірку проводять
протисибіркові заходи відповідно до діючої інструкції.
4.19. Забійні підприємства зобов'язані приймати тварин
відразу після прибуття, в порядку надходження, не пізніше ніж
через 2 години після їх доставки. Прийняту худобу групами (за
належністю суб'єктам господарювання) розміщають у загонах.
Дорослих некастрованих самців (бугаїв, кнурів, жеребців)
розміщають індивідуально.
4.20. Вивіз і вивід тварин, що надійшли на забій із території
забійних та м'ясопереробних підприємств, забороняється. У разі
потреби видалення забійних тварин із території підприємства,
питання погоджується з державною установою ветеринарної медицини.
4.21. При надходженні для забою тварин, що реагують під час
дослідження на бруцельоз, туберкульоз, а також у випадках, коли
забій хворих або підозрілих у захворюванні тварин (птиці)
дозволений цими Правилами, їх приймають окремо від здорових тварин
і направляють на санітарну бойню. У разі відсутності санітарної
бойні забій проводять у забійному цеху підприємства наприкінці
зміни або в окремо визначений день за узгодженням із державною
установою ветеринарної медицини.
Після закінчення забою тварин проводять дезінфекцію
відповідно до нормативно-правових актів.
4.22. При виявленні сибірки в партії худоби, під час
транспортування залізницею, автотранспортом або прийманні на
забійному підприємстві всі тварини підлягають ветеринарному огляду
і термометрії.
Велику рогату худобу, овець, кіз, верблюдів, коней, оленів із
нормальною температурою тіла без ознак захворювання карантинують,
вводять їм протисибіркову сироватку в профілактичній дозі і
встановлюють за ними ветеринарно-санітарний нагляд зі щоденною
термометрією. Після закінчення трьох днів після пасивної
імунізації карантиновану худобу поголовно термометрують і тварин з
нормальною температурою тіла направляють на санітарну бойню для
забою. Свиней без клінічних ознак захворювання та з нормальною
температурою тіла направляють на санітарну бойню для забою.
Тварин усіх видів, що мають клінічні ознаки захворювання,
негайно поміщають в ізолятор і лікують. Після закінчення 14 днів
від початку лікування та за нормальної температури тіла їх
направляють на санітарну бойню для забою.
За необхідності (епізоотична ситуація, економічна доцільність
тощо) спеціалісти державної установи ветеринарної медицини у
кожному конкретному випадку комісійно можуть приймати рішення про
знищення (спалювання) таких тварин.
При встановленні випадків захворювання або загибелі тварин
від сибірки, які знаходяться на базах передзабійного утримання або
направлені на забій, діють, як зазначено вище у даному пункті.
4.23. У випадку захворювання великої рогатої худоби
емфізематозним карбункулом або загибелі від даної хвороби усі
тварини цієї партії підлягають ветеринарному огляду. Тварин із
нормальною температурою і без клінічних ознак захворювання
направляють для негайного забою окремою партією, хворих ізолюють і
піддають лікуванню. Тварин, які видужали, витримують 14 днів з
моменту встановлення нормальної температури, а потім направляють
на забій.
4.24. При виявленні в партії тварин, що надійшли на забій
хворі або підозрілі на захворювання ящуром, всю партію тварин
негайно направляють для забою на санітарну бойню. За неможливості
переробки такої худоби на санітарній бойні, забій проводять у
забійному цеху в порядку, визначеному цими Правилами.
Ветеринарно-санітарну оцінку м'яса та інших продуктів забою
здійснюють у порядку, зазначеному в пункті 7.2.1.
У разі доставки на забійне підприємство тварин, що
перехворіли ящуром і відправлені з господарств у перші 3 місяці
після зняття карантину з господарства, а також тварин, щеплених
проти ящуру інактивованою вакциною, їх направляють на забій
протягом 21 дня після вакцинації, приймають і забивають також
окремою партією. Забій і ветеринарно-санітарну оцінку м'яса і
продуктів забою проводять у порядку, зазначеному в пункті 7.2.3.
У разі забою в господарстві тварин, що перехворіли ящуром і
забитих не пізніше 3 місяців після захворювання, а також щеплених
проти ящуру і забитих не пізніше 21 дня після щеплення, туші та
інші продукти забою використовуються лише в даному господарстві.
4.25. Не допускається використовувати в їжу м'ясо усіх видів
домашніх і промислових (диких) тварин, що загинули при пожежі,
транспортних пригодах, забитих блискавкою, електричним струмом, що
замерзли, потонули тощо. Трупи таких тварин утилізують:
переробляють на кормове борошно або з дозволу спеціаліста
державної установи ветеринарної медицини (за відсутності розкладу)
направляють на корм свиням, птиці, звірам, що утримуються в
розпліднику, після мікробіологічного дослідження на наявність
сальмонел, а за необхідності - збудників інших інфекційних й
інвазійних захворювань, що є небезпечними для тварин, та
обов'язкового проварювання.
5. Ветеринарно-санітарні вимоги щодо переробки тварин
5.1. Експертиза і узгодження проектів планування та
будівництва підприємств щодо забою тварин, виробництва, переробки,
зберігання продукції тваринного походження проводиться відповідно
до нормативних документів, за погодженням з органами державного
ветеринарно-санітарного та державного санітарно-епідеміологічного
нагляду.
5.2. Оцінку ветеринарно-санітарного стану переробних
підприємств, боєнь, цехів тощо проводять органи державного
ветеринарно-санітарного нагляду відповідно до діючих нормативних
документів.
5.3. Забій і переробка тварин на забійних та м'ясопереробних
підприємствах повинні здійснюватися тільки під постійним контролем
спеціалістів державної установи ветеринарної медицини.
5.4. У приміщеннях для забою тварин і розробки туш (тушок)
обов'язкове дотримання умов, що забезпечують мінімальне
забруднення м'яса та інших продуктів забою.
Повинні бути виключені зустрічні технологічні потоки сировини
і готової продукції.
5.5. Підприємства (цехи), призначені для переробки тварин
(птиці), оснащують холодильними камерами для охолодження,
підморожування, заморожування і зберігання м'яса та інших
продуктів забою.
5.6. Робочі місця лікарів-ветсанекспертів мають бути
обладнані відповідно до ветеринарно-санітарних вимог, зазначених у
пункті 6.1.
5.7. Оглушення тварин при забої проводиться за умов, що
виключає їх загибель.
Нутровка туш повинна бути завершена не пізніше 45 хв. після
оглушення тварин і не пізніше 30 хв. після їх знекровлення.
5.8. Туші великої рогатої худоби, свиней, верблюдів,
однокопитних піддають ветеринарно-санітарній експертизі після
поділу на півтуші; туші телят, поросят, овець і кіз - без
розчленовування на півтуші.
5.9. Не допускається контакт продуктів забою (туш, внутрішніх
органів та ін.), визнаних непридатними для використання на харчові
потреби, з продуктами забою, використання яких на харчові потреби
дозволено.
5.10. Ендокринно-ферментну сировину та кров на фармацевтичні
і харчові потреби дозволяється збирати тільки від здорових тварин.
У випадку встановлення в процесі забою тварин інфекційних
хвороб, зазначених у розділі 4, кров від цих тварин, а також вся
кров, що знаходилася в накопичувачах, змішана з кров'ю хворих
тварин, підлягає на тому самому підприємстві знешкодженню при
температурі не нижче 100 град. Цельсію протягом двох годин.
Кров, отримана від забою тварин, хворих на туберкульоз,
бруцельоз, лістеріоз, чуму і бешиху свиней, інфекційний атрофічний
риніт, хворобу Ауєскі, лейкоз або підозрілих у захворюванні цими
хворобами, а також від тварин, забитих на санітарній бойні,
дозволяється переробляти на кормові і технічні потреби шляхом
проварювання при досягненні температури в товщі маси не нижче 85
град. Цельсію протягом 2 годин.
5.11. Випуск із забійного підприємства тушок птиці у
невипатраному вигляді забороняється.
5.12. М'ясо кнурів, з урахуванням проби варкою, направляють
на промислову переробку, а за наявності стійкого специфічного
запаху - утилізують.
5.13. У випадку виявлення або підозри на зоонозні
захворювання тварин спеціаліст державної установи ветеринарної
медицини суб'єкта господарювання повинен сповістити головних
державних інспекторів ветеринарної медицини району (міста)
вивезення і ввезення тварин чи продуктів забою та державну
установу санітарно-епідеміологічної служби за місцем розташування
суб'єкта господарювання.
6. Порядок проведення ветеринарно-санітарного огляду туш та
інших продуктів забою тварин
6.1. На забійних підприємствах з переробки тварин обладнують
робочі місця - точки ветеринарно-санітарної експертизи (далі -
точки ВСЕ) для проведення ветеринарно-санітарної експертизи туш та
інших продуктів забою.
Точки ВСЕ повинні бути достатньо освітлені, а при потребі
обладнані й додатковими світильниками, з підведенням гарячої і
холодної води зі змішувачами, крани яких не відкриваються руками,
стерилізаторами, ємностями з дезрозчинами, кнопками для зупинки
конвеєрної лінії, пристроями (лічильник) для реєстрації виявлених
випадків захворювань, ємностями для конфіскатів.
Точку ВСЕ для огляду внутрішніх органів птиці додатково
обладнують столом, гвинтовим стільцем зі спинкою, вішалами з
підвісками для тимчасового розміщення тушок на 10-15 голів.