Email
Пароль
?
Войти Регистрация


ВНД 33-3.3-01-98 Переробка міських стічних вод і використовування їх для зрошування кормових і технічних культур

Название (рус.) ВНД 33-3.3-01-98 Переработка городских сточных вод и использование их для орошения кормовых и технических культур
Кем принят Автор не установлен
Тип документа Тип не установлен
Рег. номер 33-3.3-01-98
Дата принятия 01.01.1970
Скачать этот документ могут только зарегистрированные пользователи в формате MS Word





 





Емкости

Відомчий нормативний документ

переробка міських стічних вод та

використання їх  для зрошення

кормових та технічних культур

внд 33-3.3-01-98

Видання офіційне

Державний комітет України по водному господарству

КИЇВ 1998

РОЗРОБЛЕНО І ВНЕСЕНО

Дослідною станцією утилізації стічних вод Інституту гідротехніки і меліорації УААН

Розробники

ДСУСвод ІГіМ УААН (к.с.-г.н. Сало Т.Л. (керівник розробки), к.с.-г.н. Дишлюк В.Є., ст.н.с. Чорнокозинський А.В., н.с. Андріяко Г.І., н.с. Губар О.М.).

РВВС НАН України (д.е.н. Хвесик М.А.).

УДМУ МОЗ України (д.м.н. Гончарук Є.І., к.м.н. Гаркавий С.І.).

НГЦ МОЗ України (д.м.н. Чегринець Г.Я., к.м.н. Вашкулат М.П., к.м.н. Мудрий І., Нікула Р.Г.).

ЦЕС МОЗ України (к.м.н. Марценюк М.І.).

ІГіА УААН (д.с.-г.н. Балюк С.А.).

Держводгосп України (Балашова Т.П.).

Погоджено

Мінекобезпеки України  17.12.96 №05-06/1136

Мінохорони здоровя України 16.07.96 №5.05.07-385/1654

Мінагропром України   15.08.95 №13-4-14/31

Держкомгеологія України  30.10.96 №0313-222 

3атверджено і введено в дію наказом Держводгоспу України


Державний комітет України по водному

Відомчий нормативний документ

ВНД

господарству

Переробка міських стічних вод та використання їх для зрошення кормових і технічних культур

вводиться вперше

1. Загальні положення

1.1. При проектуванні зрошувальних систем з використанням міських стічних вод кожен проект повинен пройти екологічну експертизу згідно Закону України “Про екологічну експертизу”.

Переробка стічних вод з послідуючим використанням їх для зрошення кормових і технічних культур рекомендується як альтернативний спосіб очищення відпрацьованих стічних вод, з метою попередження забруднення водних ресурсів.

Згідно Земельного Кодексу України (ст. 83) система раціонального використання земель повинна мати природоохоронний, ресурсозберігаючий, відтворювальний характер і передбачати збереження грунтів, обмеження негативного впливу на них, а також на рослини, геологічні породи, водні джерела та інші компоненти навколишнього середовища.

1.2. Дана розробка створена на основі багаторічних досліджень, а також попередніх розробок Дослідної станції утилізації стічних вод, включаючи останні дослідження із врахуванням сучасних екологічних вимог.

1.3. “Переробка міських стічних вод та використання їх для зрошення кормових і технічних культур” встановлюють технологічні і екологічні критерії та норми застосування для зрошення знезаражених біологічно очищених міських стічних вод України.

1.4. Дані нормативи враховують агромеліоративні та санітарно-гігієнічні аспекти використання стічних вод в сільському господарстві: попередження забруднення грунтів та підземних вод, рослинної продукції, навколишнього середовища.

Вимоги цього документу щодо охорони навколишнього природного середовища є мінімальними і в кожному конкретному проекті повинні бути посилені з метою безумовного досягнення стану екологічної безпечності створюваного обєкту.

1.5. Впровадження даних нормативів забезпечить раціональне використання додаткових водних ресурсів за рахунок міських стічних вод в різних регіонах України, що характеризуються значним дефіцитом прісних вод.

1.6. Нормування технологічних та екологічних показників здійснюється в умовах, коли рівень грунтових вод не перевищує критичного рівня при рекомендованих режимах зрошення.

1.7. Вимоги нормативно-технічного документу розповсюджуються:

на проектні організації при розробці розділу до оцінки впливу зрошувальних систем з використанням стічних вод на навколишнє середовище (ОВНС), передпроектної та проектної документації на нове будівництво або реконструкцію зрошувальних систем з використанням стічних вод;

для установ і організацій, котрі будують зрошувальні системи з використанням стічних вод або можуть використовувати для зрошення міські стічні води;

для всіх сільськогосподарських підприємств та індивідуальних водокористувачів;

для установ державного контролю за використанням і охороною грунтів та вод.

Згідно Водного Кодексу України (1995 р.) кожне підприємство, незалежно від форм власності, повинно документально і фактично підтвердити свою спроможність ефективно і безпечно використовувати забрану воду в межах норм водоспоживання та відведення.

2. СТІЧНІ ВОДИ МІСТ ТА ЇX ДООЧИСТКА НА ПОЛЯХ ЗРОШЕННЯ

2.1. В комплекс заходів охорони навколишнього середовища України слід включати водовідведення стічних вод міст на поля зрошення. Створення в найближчий час безстічних оборотних систем на багатьох виробництвах неможливе, тому що це потребує значних капітальних витрат. Ступінь очистки міських стічних вод повинен відповідати “ГОСТу 17.4.3.05-86 Требования к сточным водам и их осадков для орошения и удобрения”, а також “ГОСТу 17.4.3.04-85 Охрана природы. Почвы. Общие требования к контролю и охране от загрязнения”.

Стічні води міст після біологічної очистки, що скидаються у водні джерела, не завжди відповідають нормам охорони вод і не забезпечують екологічного благополуччя водних обєктів та необхідних умов охорони навколишнього середовища.

2.2. Альтернативою утилізації стічних вод в умовах України являється використання їх в цілях зрошення. Окрім прямого народногосподарського ефекту (підвищення врожайності і її стабільності) застосування стічних вод на полях зрошення має і водоохоронний ефект, так як стічні води подані на поля зрошення проходять природну доочистку шляхом їх фільтрації через товщу грунту.

2.3. Враховуючи специфіку стічних вод, зокрема в південних регіонах України, тенденцію до акумуляції солей в грунтах зони аерації та можливість зосередження окремих токсичних компонентів в грунті, при зрошенні стічними водами необхідно проводити агромеліоративні та агроекологічні заходи, які направлені на регулювання самоочищуючої здатності грунтів та їх водно-сольового режиму (розд.10).

Ефективність природної доочистки стічних вод залежить від механічного складу та вбирної здатності активного шару грунту (060 см). В залежності від вказаних параметрів грунтом затримується від 50 до 90% різноманітних органічних сполук, від 10 до 50% важких металів та мікроелементів, суттєво знижується БСК5  до 70%. Вбирна здатність грунту перешкоджає проникненню органічних сполук та токсичних речовин в грунтові води. Найбільш ефективною детоксикаційною властивістю щодо знешкодження токсичних речовин і хімічних сполук характеризуються грунти супіщані, суглинисті, найменш ефективною  важкосуглинисті та глинисті. За показником зупинки акумуляції та міграції специфічних речовин у профілі грунту контролюють (хімічним методом до глибини 1 м) процес очистки, детоксикації і знезаражування.

2.4. Показником біогенності і самоочищення грунту являється процес нітрифікації  кінцевий процес розкладу азотовміщуючих органічних речовин. Сповільнення процесу нітрифікації характеризує завершення самоочищення грунту від азотовміщуючих органічних сполук, що надійшли зі стічною водою. Ступінь самоочищуючої здатності грунтів контролюється шляхом визначення санітарно-гігієнічних показників (розд. 4).

Ступінь самоочищуючої здатності грунту регулюється грунтово-кліматичними умовами географічних зон України. В залежності від напрямку грунтоутворювального процесу характер самоочищуючої здатності грунту може уповільнюватись чи прискорюватись. В залежності від географічної зони та основних типів грунту рекомендується слідуюче районування території України щодо природної їх захищеності:

1. Дерново-підзолисті, сірі та світло-сірі опідзолені грунти, які характеризуються слабким та середнім ступенем захищеності (Полісся, північний та західний Лісостеп);

2. Темно-сірі опідзолені грунти, чорноземи опідзолені, чорноземи типові, які характеризуються підвищеним ступенем захищеності грунту (східний та західний Лісостеп);

3. Чорноземи звичайні, південні, каштанові грунти, які при оптимальному водно-тепловому балансі (в умовах зрошення) мають високий ступінь захищеності (степова зона).

3. ВИБІР ДІЛЯНОК ДЛЯ БУДІВНИЦТВА ЗРОШУВАЛЬНИХ СИСТЕМ

3.1. При проектуванні і будівництві зрошувальних систем з використанням стічних вод, необхідно враховувати комплекс санітарно-екологічних та гідромеліоративних факторів, повязаних із специфікою застосування стічних вод (напрямок сільськогосподарського виробництва, вирощувані культури, режими зрошення, спосіб поливу та ін.).

3.2 Стічні води для зрошення використовуються на спеціалізованих меліоративних системах з метою підвищення продуктивності сільськогосподарських угідь, росту врожайності сільськогосподарських культур, доочистки стічних вод в природних грунтових умовах, попередження забруднення водних ресурсів.

При проектуванні зрошувальних систем необхідно керуватися вимогами нормативно-технічних документів [214].

3.3. Зрошувальні системи з використанням стічних вод слід проектувати як самостійний меліоративний обєкт, так і в комплексі із спорудами попередньої їх переробки. Необхідно враховувати розвиток каналізаційного будівництва населених пунктів і промислових обєктів з метою прогнозування якості стічних вод і необхідності використання їх для зрошення.

3.4. Вибір ділянок для будівництва зрошувальних систем з використанням стічних вод слід погоджувати з органами Держкомітету по земельним ресурсам, Держводгоспу, Держкомгеології, Мінекобезпеки, Мінохорони здоровя України та відповідною облдержадміністрацією.

При цьому необхідно враховувати:

геолого-гідрогеологічні умови і геоморфологічні особливості території; глибину розташування підземних вод;

літологічний склад грунтів зони аерації і її потужність; фільтраційні властивості порід та їх вбирну здатність;

природну захищеність підземних вод, які використовуються для водопостачання, наявність екрануючого шару глин, що має повсюдне поширення та потужність не менш як 10 м;

наявність виходів на поверхню сильнотріщиноватих і закарстованих порід;

райони виклинювання водоносних горизонтів;

зони санітарної охорони джерел водопостачання1 і території санітарної охорони курортів та розриви до полів вирощування овочевих культур (750 м).

Водозабезпечення населення в зоні зрошуваних масивів стічними водами повинно здійснюватись за рахунок глибоких водоносних горизонтів, не звязаних з грунтовими водами першого від поверхні водоносного горизонту четвертинних відкладів.

Найбільш придатними для будівництва зрошувальної системи вважаються земельні ділянки із спокійним рельєфом, без замкнутих блюдцеподібних понижень з звичайною захищеністю підземних вод від забруднення специфічними забруднювачами стічних вод. Критерії захищення підземних вод регламентовані вимогами “СНиП 11.04.02-84 “Водоснабжение. Наружные сети и сооружения”, “Госстрой СССР,1985 г.”

Використання стічних вод для зрошення сільськогосподарських культур можливе на всіх видах грунтів, крім важкофільтруючих (глинистих) і легкофільтруючих (грунти тріщинуваті, щебеневі, гравійні, крейдові, вапняні і сильнозасолені), коефіцієнт фільтрації підорних горизонтів грунту повинен бути більше 0,3 м/доб.

3.5. Площу зрошення слід визначати від розрахункового обєму стічних вод, поливних норм і умов експлуатації зрошувальної системи (режимів зрошення, технології використання та ін.).

Підібрані площі для проектування і будівництва зрошувальної системи з використанням стічних вод повинні мати загальний схил до 0,010?, а у випадку необхідності регулярних промивок грунту  не більше 0,003. Допускається використання земель із схилом 0,03 при відповідному обгрунтуванні.

На ділянках з розвинутим мікрорельєфом необхідне проведення планіровки.

Вибрані ділянки під зрошувальну систему з використанням стічних вод повинні розташовуватися поблизу звичайних дренуючих низин, забезпечуючих відвід фільтраційних вод, які можуть бути використанні при сприятливому хімічному складі для повторного зрошення.

Грунтові води повинні знаходитися на глибинах, які забезпечують вільну аерацію інфільтруючих стічних вод і виключають їх зіткнення з грунтовими і підземними водами.

Критичні глибини розташування грунтових вод встановлюються в залежності від генетичного типу рельєфу, природно-кліматичної зони, типу грунтового покриву, механічного складу грунтів та підстилаючих порід згідно РДЗЗ, АД.02.01-87 “Методические указания по оценке гидрогеолого-мелиоративного состояния орошаемых земель”. 

Водоупорні основи водоносного горизонту грунтових вод, залягаючих на зрошувальних ділянках, повинні бути складені щільними породами, попереджуючими інфільтрацію забруднених грунтових вод в нижчележачі артезіанські водоносні горизонти. Це такі слабопроникні породи як глина, глинисті піски, супіски, суглинки з коефіцієнтом фільтрації ?0,1 м/добу.

3.6. При виборі ділянок для зрошувальних систем необхідно передбачати санітарно-захисні (розриви) зони. Відстань від ділянки зрошення до межі населеного пункту повинна бути не меншою:

100 м при внутрішньогрунтовому зрошенні;

200 м при поверхневому поливі;

300 м при дощуванні короткоструменевими і внизнаправленими апаратами;

500 м при дощуванні середньоструменевими апаратами;

750 м при дощуванні далекоструменевими апаратами.

Відстань між зрошуваними ділянками і магістральними шляхами повинна складати не менше, як 100 м, включаючи смугу відчуження.

З метою санітарно-гігієнічної безпеки слід передбачати влаштування санітарно-захисної смуги (лісосмуги) в 15 м з боку населеного пункту і 10 м вздовж магістральних доріг.

Санітарно-захисні смуги повинні влаштовуватись у відповідності з ДБН 360-92. Розміщення зрошувальних систем з використанням стічних вод недопустимо:

на території 1 і 2 поясів зон санітарної охорони джерел мінеральних вод і джерел централізованого господарсько-питного водоспоживання;

в радіусі ?1 км від водозабору із поверхневого вододжерела;

в місцях знаходження підземних вод питної якості, які не захищені водостійкими породами;

в межах водоохоронних зон поверхневих і підземних водних обєктів.

3.7. Водогосподарська система з використанням стічних вод повинна включати: водозабірні пристрої, насосні станції, регулюючі ємкості, магістральні та внутрішньогосподарські зрошувальні мережі, водоохоронні споруди, виробничі будинки і споруди служби експлуатації, спостережну режимну сітку свердловин, дороги, лісозахисні насадження.

3.8. При виборі ділянки, в складних гідрогеологічних умовах під зрошувальні системи з використанням стічних вод, необхідно передбачати регулювання водно-сольового режиму грунтів зони аерації та постійний контроль за якістю грунтових вод. Слід здійснювати контроль і за якістю міжпластових (артезіанських) вод, які живляться за рахунок грунтових вод на конкретних ділянках надр.

3.9. Для обгрунтування вибору зрошувальних ділянок з різними дренажними умовами необхідний глибокий аналіз елементів геологічних структур, літологічної будови покривних відкладів, гідродинаміки водоносних горизонтів та інших факторів, впливаючих на формування водно-сольового балансу в умовах зрошення.

3.10. При експлуатації слабодренованих площ необхідно враховувати положення рівнів грунтових вод (1,01,25 м в полі і 2,5 м в населених пунктах); одноразово слід передбачати заходи агротехнічного характеру щодо збільшення вбирної здатності грунтів: попередження утворення поверхневого стоку, внесення органічних добрив, застосування раціональних способів обробітку грунту, спеціальний підбір сільськогосподарських культур та інші.

4. ОЦІНКА ПРИДАТНОСТІ МІСЬКИХ СТІЧНИХ ВОД ДЛЯ УТИЛІЗАЦІЇ НА ПОЛЯХ ЗРОШЕННЯ

4.1. Для зрошення повинні направлятись знезаражені стічні води, скид яких в дренажну систему допускається тільки у випадку відповідності їх вимогам СанПіНу 4630-88.

4.2. При оцінці якості стічних вод, що використовуються для зрошення, необхідно застосовувати агроекологічні підходи, зокрема враховувати: концентрацію токсичних іонів, токсичну лужність, санітарно-гігієнічні показники, вміст важких металів.

4.3. Придатність стічних вод для зрошення визначається складом інгредієнтів, їх концентрацією і співвідношенням, генетичними особливостями грунту та біологічними характеристиками сільськогосподарських культур.

4.4. Для попередньої оцінки можливого використання для зрошення стічних вод слід застосовувати класичні методи: Можейко А.М. та Воротника Т.К., Буданова М.Ф., Департамента сільського господарства США, Антипова-Каратаєва та інші (табл. 1).

Таблиця 1 (обовязкова). Методи меліоративної оцінки стічних вод

Метод оцінки

Показники, мг-екв

Допустимі значення

За Будановим

? М.Е./Са..+Mg..

Na./Ca..

Na./Сa..+Mg..

?4

?1

?0,7

За методом Можейко-Воротника

?65

За методом Департамента сільського господарства США

?8

За Антиповим-Каратаєвим

?1

4.5. Для остаточного вирішення питання можливості використання для зрошення стічних вод міст України, особливо в посушливих регіонах, оцінку їх якості слід виконувати з застосуванням сучасних агромеліоративних критеріїв.

Оцінка здійснюється Дослідною станцією утилізації стічних вод ІГіМ УААН:

За ступенем можливого засолення грунтів на основі показників загальної мінералізації, яка виражається в загальній концентрації токсичних іонів2 із врахуванням механічного складу грунтів (табл. 2);


Таблиця 2 (рекомендована). Оцінка придатності стічних вод за ступенем можливого засолення грунтів

Класи води

Придатність води для зрошення,

Вміст токсичних солей у воді в еквівалентах хлору,
мг-екв/дм
3

по загрозі засо
лення

можливий ступінь засолення

Грунти супіщані незасолені і несолонцюваті, добре водопроникні

Грунти суглинисті незасолені і несолонцюваті, добре водопроникні

Грунти чорноземні і каштанові важкосуглинкові і глинисті, несолонцюваті і солонцюваті, добре оструктурені і водопроникні

Грунти всіх типів і підтипів важкого механічного складу слабозасолені і солонцюваті. Слабооструктурені і погано водопроникні

І

Вода цілком придатна для зрошення. Загроза засолення грунтів дуже мала. Не потрібний спеціальний підбір с.-г. культур

?15

?10

?7

?5

ІІ

Обмежено придатна для зрошення, існує загроза слабого засолення грунтів, зниження врожаю малостійких до засолення грунтів  до 510%. Потрібне періодичне застосування заходів, попереджаючих засолення

1525

1015

710

57

ІІІ

Умовно придатна, є загроза середнього засолення грунтів, зниження врожаю с.-г. культур малої та середньої солестійкості до1025%. Необхідне постійне застосування комплексу заходів по боротьбі з засоленням та обмеження складу с.-г. культур

2535

1525

1015

710

ІV

Непридатна. Існує загроза сильного засолення грунтів: зниження врожаю с.-г. культур з малою та середньою солестійкістю до 2550%. Потрібне попереднє розбавлення води до кондицій ІІІІ класів у відповідності з заходами боротьби з засоленням

?35

?25

?15

?10

За небезпекою підлуження грунтів на основі нормування показників рН, загальної лужності і лужності від нормальних карбонатів (табл. 3).

Таблиця 3 (рекомендована). Оцінка придатності стічних вод за небезпекою підлуження грунтів

Показники води

Група грунтів

Оцінка якості води

кислі

нейтральні

лужні

pH

менше 8,2

менше 8,0

менше 7,6

Клас І

CO32,
мг-екв/дм
3

менше 0,3

Придатна

HCO3Ca2+,
мг-екв/дм
3

менше 2,5

менше 2,0

менше 1,5

Придатна

pH

8,29,0

8,08,8

7,88,5

Клас ІІ

CO32,
мг-екв/дм
3

0,30,9

0,10,6

0,10,3

Обмежено придатна

HCO3Ca2+,
мг-екв/дм
3

2,56,0

2,05,0

1,54,5

Обмежено придатна

За ступенем можливого осолонцювання грунтів на основі співвідношення катіонів, врахування ступеню засолення, буферності грунтів, їх механічного складу та карбонатності (табл. 4).

 

Таблиця 4 (рекомендована). Оцінка придатності стічних вод за ступенем можливого осолонцювання грунтів

Класи води по

Співвідношення катіонів: (при рН 6,57,5 і Са..>Mg..)

Характеристика класів води за загрозою осолонцювання грунтів

загрозі осолонцювання

Для слідуючих класів

І група

ІІ група

ІІІ група

і придатності для зрошення

по загрозі засолення

супіщані і легкосуглинисті, суглинисті карбонатні грунти

суглинисті безкарбонатні грунти, глинисті карбонатні грунти

суглинисті і глинисті безкарбонатні грунти

І

І

ІІ

ІІІ

<60

<50

<40

<50

<40

<30

<40

<30

<20

Вода придатна для зрошення без обмежень. Загрози осолонцювання немає. Не потрібний спеціальний підбір с.-г. культур

ІІ

І

ІІІ

6070

5060

4050

5060

4050

3040

4050

3040

2030

Вода обмежено придатна для зрошення. Є можливість слабкого осолонцювання грунтів та зниження врожаю с.-г. культур до 15%. Потрібне періодичне застосування комплексу меліорацій води та грунту або постійне застосування спеціальних заходів

ІІІ

І

ІІ

ІІІ

7090

6080

5070

6080

5070

4060

5070

4060

3050

Вода умовно придатна для зрошення, є можливість середнього осолонцювання грунту, врожай с.-г. культур знижується до 25%. Необхідно постійно застосовувати комплекс меліоративних заходів по відношенню до води та грунту, обмеження складу с.-г. культур

ІV

І

ІІ

ІІІ

>90

>80

>70

>80

>70

>60

>70

>60

>50

Непридатна для зрошення, є загроза значного осолонцювання грунтів. Застосування меліорації води та грунту економічно невигідно, оскільки не забезпечує відновлення екології (навколишнього середовища)

4.6. При агромеліоративній оцінці стічних вод необхідно враховувати генетичний тип грунту. В залежності від типу грунту та його механічного складу допускається вміст загального азоту від 50 до 120 мг/дм3.

При зрошенні дерново-підзолистих грунтів приймаються такі фізико-хімічні параметри води: рН від 6,5 до 8,5, концентрація розчинних речовин (мг/дм3)  4000, концентрація мінеральних речовин  3000; натрію (Na) 400, калію (К.)  200, кальцію (Са..)  800, магнію (Мg.. 250, хлору (Сl.) 400, сульфатів (SO4.. 550, гідрокарбонатів (НСО3. 2500, фосфору (Р2О5)  100, БСК5  2000 мг О2/дм3, ХПК  4000 мг О2/дм3, зважені речовини 3000 мг/дм3.

Для сірих лісових: рН від 6,0 до 8,5, концентрація розчинних речовин (мг/дм3) 3500, концентрація мінеральних речовин  2500, натрію (Na.) 300, калію (К.)  150, кальцію (Са..)  600, магнію (Мg..)  200, хлору (Cl.)  350, cульфатів (SO4..)  450, гідрокарбонатів (НСО3.)  2000, фосфору (Р2О5)  75; БСК5  1700, ХПК  350 мг О2/дм3.

Для чорноземних грунтів необхідні слідуючі фізико-хімічні параметри: рН від 5,5 до 8,0, концентрація розчинних речовин (мг/дм3 3200, концентрація мінеральних речовин  2000, натрію (Na.)  250, калію  . 100, кальцію (Са.. 450, магнію (Мg.. 200, хлору (Сl. 300, сульфатів (SO4.. 400, гідрокарбонатів (НСО3.)  1700, фосфору (Р2О5 75; БСК5 1500, ХПК 2500 мг О2/дм3.

Для каштанових грунтів: рН від 6,0 до 7,5, концентрація розчинних речовин (мг/дм3)  2500, концентрація мінеральних речовин  1750, натрію (Na.)  200, калію (К.)  100, кальцію (Са.. 600, магнію (Мg..)  150, хлору (Сl. 250, сульфатів (SO4..)  300, гідрокарбонатів (НСО3.)  1500, фосфору (Р2О5)  75; БСК5  1400, ХПК  2000 мг О2/дм3 

4.7. При розробці заходів, упереджуючих негативний вплив зрошувальних вод на родючість грунту, слід визначити належність їх до певної категорії, де враховані основні агромеліоративні та агроекологічні параметри:

1 категорія  стічні води з хорошими і задовільними меліоративними властивостями, з мінералізацією не більш 1,3 г/дм3 із сприятливим співвідношенням одно- і двохвалентних катіонів; з вмістом важких металів, не перевищуючих ГДК (перший клас придатності, табл. 6, 7); задовільними санітарно-гігієнічними та токсикологічними показниками (табл. 57); рекомендується використовувати без попередньої переробки.

2 категорія  стічні води здатні викликати загальне або хлоридне засолення грунтів, з мінералізацією 1,32,0 г/дм3 з вмістом хлоридів більш 300 мг/дм3, із співвідношенням одно- і двохвалентних катіонів >2,0. Вміст важких металів оцінюється за другим класом придатності (табл. 6, 7); задовільні санітарно-гігієнічні та токсикологічні показники. Необхідне покращання якості вод шляхом гіпсування для насичення вод кальцієвими солями. При потребі проводити нейтралізацію поливної води сірчаною кислотою; обмеження зрошувальних норм, проведення заходів щодо зниження вмісту важких металів.

3 категорія  стічні води здатні викликати засолення і осолонцювання грунтів, з мінералізацією від 2 до 3 г/дм3 і більше, з несприятливими співвідношенням одно- і двохвалентних катіонів, високим рівнем забрудненості (табл. 6) за вмістом важких металів, забруднені в санітарно-гігієнічному відношенні. Непридатні для зрошення і застосовуються на обмежених площах з доброю дренованістю, з виконанням слідуючих заходів щодо їх переробки: обовязкова глибока підготовка вод (ізоляція токсичних стоків, доочистка, розведення, кислування, гіпсування).

Таблиця 5 (обовязкова). Норми вмісту нафтопродуктів та детергентів

Назва речовин

ГДК в зрошувальній воді, мг/дм3

Феноли

0,1

Нафта багатосірчана

0,1

Нафта та інші нафтопродукти

0,3

Детергенти

0,2

4.8. В ряді випадків виконання агромеліоративної та екологічної оцінки стічних вод на підставі розрахункових методів і встановлених критеріїв якості являється недостатнім для визначення придатності стічних вод для зрошення. В таких випадках проводяться польові досліди, де встановлюється придатність стічних вод для зрошення на основі визначення агромеліоративних та санітарно-екологічних показників експериментальним шляхом для конкретного обєкту дослідження.

4.9. Одним із екологічних критеріїв оцінки якості стічних вод являється визначення санітарно-гігієнічних та мікробіологічних показників: ХПК (біхроматна окислюваністъ), БСК5, БСК20 (біологічне споживання кисню), титр ЛКП, колі-індекс, загальна мікробна осіменінність, титр ентерококів, сальмонел, патогенних серотипів кишкової палички, наявність або відсутність яєць геогельмінтів.

4.10. Вода є придатною для зрошення, якщо загальна мікробна осіменінність (при 37?С за 24 год.) не перевищує 100 бактерій в 1 см3, колі-індекс не повинен перевищувати 1000 од. в дм3 (1 дм3), колі-фаги не більш як 1000 од. в дм3 (1 дм3).

4.11. Біологічно очищені стічні води, які використовуються для зрошення, не повинні вміщувати патогенних бактерій, вірусів, життєздатних яєць геогельмітів.

4.12. При зрошенні стічними водами санітарно-екологічним показником забруднення грунту і гальмування процесів мінералізації являється високий вміст органічного вуглецю, органічного азоту при відсутності аміаку.

Підвищений вміст аміаку, нітритів і нітратів свідчить про процеси самоочищення грунту від азотовміщуючих органічних речовин, що надходять із стічними водами.

Доочистка біологічно очищених міських стічних вод грунтовими методами виключає можливість надходження патогенних бактерій і вірусів у грунтові води. Найліпший ефект доочистки стічних вод у санітарно-гігієнічному відношенні досягається в теплу пору року (збільшується активність мікроорганізмів). Якість стічних вод, що використовуються для зрошення за санітарно-гігієнічними показниками, повинна відповідати санітарно-екологічним вимогам, що регламентуються “Санитарными правилами и нормами охраны поверхностных вод от загрязнения” (СанПиН №1630-88), СНиП П.04.03-85 “Канализация, наружные сети и сооружения”.

Таблиця 6 (обовязкова). Оцінка придатності стічних вод за вмістом важких металів та інших хімічних елементів

Показники

Оцінка якості води, мг/дм3

І клас придатності

ІІ клас

гранично придатна

цинк

1,0

від 1,0 до 5,0

марганець

0,1

від 0,1 до 0,2

хром+3

0,2

від 0,2 до 0,5

хром+6

0,05

від 0,05 до 0,15

бор

0,3

від 0,3 до 1,0

нікель

0,02

від 0,02 до 0,1

мідь

0,01

від 0,01 до 1,2

кобальт

0,03

від 0,03 до 0,01

свинець

0,03

від 0,03 до 0,1

кадмій

0,003

від 0,003 до 0,01

ртуть

0,0005

від 0,0005 до 0,003

фтор

0,7

від 0,7 до 1,5

4.13. При оцінці якості стічної води слід також визначати токсикологічні показники: вміст фенолів, нафти і нафтопродуктів, детергентів. Кількість цих речовин в зрошувальній воді лімітується за показниками фітотоксичності і санітарної токсичності. Воду вважають придатною для зрошення, якщо вміст цих речовин не перевищує гранично допустимих концентрацій (табл. 5).

4.14. Оцінку якості зрошувальних вод за вмістом хімічних елементів та важких металів слід виконувати згідно розробок Мінохорони здоровя України та Інституту грунтознавства і агрохімії УААН (табл. 6), де враховується пріоритетність показників та ступінь небезпеки елементів (Додаток 1).

Для цього визначається:

1. Коефіцієнт концентрації хімічних речовин (Кс) за формулою:

С вміст елементу в зрошувальній воді, мг/дм3,

Сф фоновий рівень вмісту елементу в природних джерелах, мг/дм3 (Додаток 2).

2. Сумарний показник (Zc) забруднення за формулою:

n сума всіх елементів.

Оцінку якості зрошувальної води за рівнем Zc виконують згідно табл. 7.

Таблиця 7 (обовязкова). Оцінка якості стічних вод для зрошення за сумарним показником забруднення  

Рівень забруднення зрошувальної води

Величина

Оцінка якості води

Низький

менше 10

Клас І. Придатна

Середній

від 10 до 50

Клас ІІ. Гранично придатна

Високий

від 50 до 100

Непридатна

Дуже високий

від 50 до 100

Непридатна

більше 100

Непридатна

5. СПОСОБИ ПЕРЕРОБКИ СТІЧНИХ ВОД

5.1. Умови переробки стічних вод та їх сільськогосподарське використання повинні взаємодіяти з природно-кліматичними умовами відповідних зон України. Додаткова переробка стічних вод необхідна при застосуванні їх в умовах посушливої степової зони, де спостерігається підвищення мінералізації природних вод і високий вміст натрієвих солей та хлоридів.

5.2. При проектуванні зрошувальних систем та вирішенні питання відведення стічних вод на зрошення необхідно забезпечити їх переробку:

Промислові підприємства, які скидають недостатньо очищені стоки в загальну каналізацію, обладнати ефективною локальною очисткою; виключити скид в загальну каналізаційну мережу, або довести до необхідних вимог високомінералізовані стічні води: підприємств чорної та кольорової металургії, машинобудівної промисловості, рибопереробних заводів, мясокомбінатів, хлібозаводів та інших.

При проектуванні нових підприємств слід передбачати зворотні системи водопостачання і повторне використання розсолів.

5.3. В залежності від вихідного хімічного складу і умов використання, підготовка стічних вод для зрошення включає:

1. Відстоювання;

Внимание! Это не полная версия документа. Полная версия доступна для скачивания.


Спонсоры раздела: