ДСТУ Б В.2.7-112-2002. Цементи. Загальні технічні умови (українською мовою)

 
Email
Пароль
?
Войти Регистрация

Название (рус.) ДСТУ Б В.2.7-112-2002. Цемент. Общие технические условия (украинским языком)
Кем принят Держбудівництва та архітектури
Тип документа ДСТУ (Державний Стандарт України)
Рег. номер Б В.2.7-112-2002
Дата принятия 20.01.2031
Статус Действующий
Только зарегистрированные пользователи могут скачать этот документ в архиве в формате MS Word

 





ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

====================================================================

Будівельні матеріали

ЦЕМЕНТИ

Загальні технічні умови

ДСТУ Б В.2.7-112-2002

Видання офіційне

ДЕРЖБУД УКРАЇНИ

Київ

2002

Передмова

1  РОЗРОБЛЕНО

Державним концерном "Укрцемент" та державним підприємством "Орган з сертифікації цементів СЕПРОЦЕМ" (Бабіч М.В., Салдугей М.М., Кіряєва Е.Є., Меркулова І.Г., Полонська Л.С.)

2  ВНЕСЕНО

Відділом інноваційної політики, нормування та стандартизації Держбуду України

3  ЗАТВЕРДЖЕНО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ

наказом Держбуду України від 31.01.2002 р. № 25

4  Стандарт відповідає

  •  EN 197-1:2000 Cement - Part 1: Composition, specification and conformity criteria for common cements (Цемент-Частина І: Склад, технічні умови критерії відповідності для звичайних цементів) в частині пунктів 8.1, 8.2, 8.3, 8.4, 8.5;

  •  EN 197-2:2000 Cement - Part 2: Conformity evaluation (Цемент-Частина 2: Оцінка відповідності) в частині пункту 9.4.1 і додатку Д.

Ступінь відповідності - нееквівалентний (NEQ).

Переклад з англійської мови (en)

5  НА ЗАМІНУ ГОСТ 22236-85, ГОСТ 22237-85

Зміст

С.

Вступ IV

1 Галузь використання 1

2 Нормативні посилання 1

3 Визначення З

4 Класифікація............................................................................................................. 5

5 Загальні технічні вимоги........................................................................................ 5

6 Вимоги безпеки і охорони навколишнього середовища..................................... 9

7 Правила приймання................................................................................................ 9

8 Оцінка рівня якості цементів 13

9 Вимоги до фірм-відвантажувальних центрів 17

10 Методи контролю................................................................................................ 19

11 Транспортування і зберігання............................................................................ 19

12 Гарантії виробника.............................................................................................. 22

    Додаток А   Терміни та визначення........................................... 23

    Додаток Б   Таблиця Б.1 - Розподіл цементів загальнобудівельного

                        призначення за ефективністю пропарювання ................. 29

    Додаток В   Форми документів підприємства щодо якості

                        продукції ............................................................... 30

    Додаток Г   Оцінка відповідності цементу вимогам нормативного

                        документа ................................................... 32

    Додаток Д   Оцінка представницькості і точності результатів

                        випробувань на міцність цементів загальнобудівельного

                        призначення .................................................................... 36

Вступ

Метою розроблення стандарту "Цементи. Загальні технічні умови" є створення основоположного узагальнюючого державного стандарту України в галузі цементного виробництва, який визначав би загальнотехнічні положення, вимоги та правила для різних видів технічної і виробничої діяльності під час виготовлення, випробування, приймання, сертифікації і відвантаження споживачам цементної продукції.

Завданням цього стандарту поряд з підвищенням якості, гарантій надійності цементів і безпеки їх виробництва і використання є застосування ряду положень європейських стандартів, що сприятиме гармонізації цементної продукції України з відповідною продукцією інших країн і підвищенню конкурентоспроможності її на світовому ринку.

У стандарті застосовано методи оцінки якості цементу за критеріями відповідності згідно з європейським стандартом EN 197-1. В розділах стандарту "Оцінка рівня якості цементів" та "Вимоги до фірм-відвантажувальних центрів", які розробляються вперше, в значній мірі враховані положення європейських стандартів EN 197-1 та EN 197-2.

Розроблення і впровадження цього стандарту спрямоване на оновлення і удосконалення нормативної бази цементної промисловості України.

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Будівельні матеріали

 Цементи

Загальні технічні умови

Строительные материалы

Цементы

Общие технические условия

Building materials

 Cements

General specifications

Чинний від 2002-07-01

1 Галузь використання

Цей стандарт поширюється на цементи всіх видів, типів і марок, встановлює загальні технічні вимоги та вимоги безпеки, правила приймання. пакування, маркування, транспортування і зберігання цементу, методи контролю цементної продукції та оцінки рівня якості цементів.

Обов'язкові вимоги, що гарантують безпечність для життя, здоров'я і майна людей, охорони навколишнього середовища, викладені у 5.2.4, 6.10.

Стандарт придатний для цілей сертифікації.

2 Нормативні посилання

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

ДСТУ 1.7-2001        

Правила і методи прийняття та застосування міжнародних і регіональних стандартів

ДСТУ Б В.2.7-44-96

Цементи. Відбір і підготовка проб

ДСТУ Б В.2.7-46-96

Цементи загальнобудівельного призначення. Технічні умови

ДСТУ Б В.2.7-66-98

Цементи. Номенклатура показників якості

ДСТУ Б В.2.7-91-99

В'яжучі мінеральні. Класифікація

ДСТУ Б В.2.7-104-2000

Камінь і щебінь гіпсові і гіпсоангідритові для  виробництва в'яжучих матеріалів. Технічні умови

                                            

ДСТУ 2296-93

Національний знак відповідності. Форма, розміри, технічні вимоги та правила застосування

ДСТУ 2462-94

Сертифікація. Основні поняття. Терміни та визначення

ДСТУ 2925-94

Якість продукції. Оцінювання якості. Терміни та визначення

ДСТУ 3021-95

Випробування і контроль якості продукції. Терміни та визначення

ДСТУ 3413-96

Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок проведення сертифікації продукції

ДСТУ ISO 9000-2001

Системи управління якістю. Основні положення та словник

ГОСТ 2226-88

Мешки бумажные. Технические условия

СТ СЕВ 4772-84

Цементы. Термины и определения

ГОСТ 5382-91

Цементы и материалы цементного производства. Методы химического анализа

ГОСТ 14192-96

Маркировка грузов

ДБН В. 1.4-1.01-97

Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. Регламентовані радіаційні параметри. Допустимі рівні

ДБН В.1.4-2.01-97

Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. Радіаційний контроль будівельних матеріалів та об'єктів будівництва

ДБН Г. 1-4-95

Правила перевезення, складування та зберігання матеріалів, виробів, конструкцій і устаткування в будівництві

-

Правила обов'язкової сертифікації будівельних матеріалів, виробів та конструкцій (затверджено наказом Держстандарту України від 11.04.97 р. № 192)

EN 196-1:1985

Methods of testing cement - Part 1: Determination of strength

EN 196-3:1985

Methods of testing cement - Part 3: Determination of setting time and soundness

EN 196-6:1989

Methods of testing cement - Part 6: Determination of fineness

EN 197-1:2000

Cement - Part 1: Composition, specifications and conformity criteria for common cements

EN 197-2:2000

Cement - Part 2: Conformity evaluation

ISO 2854:1976

Statistical interpretation of data - Techniques of estimation and tests relating to means and variances

З Визначення

У цьому стандарті подані такі терміни та визначення:

  1.  Технологічний регламент - комплект документів на технологічний процес виробництва цементу.
  2.  Цементи загальнобудівельного призначення - цементи на основі портландцементного клінкеру, основною вимогою до яких є забезпечення міцності бетонів або розчинів.
  3.  Спеціальні цементи  -  цементи, до яких ставляться спеціальні вимоги.
  4.  Стандартна міцність - регламентована стандартом мінімальна міцність при стиску (вигині) в передбачені стандартом кінцеві строки.
  5.  Рання міцність (міцність в ранньому віці) - міцність при стиску (вигині) у віці однієї, двох, трьох або семи діб (в залежності від вимог нормативного документа).
  6.  Марка (клас міцності) цементу - умовне позначення, що відображає мінімальні вимоги до міцності при стиску зразків зі стандартного цементного розчину, які виготовлялись, тверднули і випробувались за умов і в кінцеві строки, що установлені нормативними документами на цемент.
  7.  Група з ефективності пропарювання - умовна одиниця класифікації цементів загальнобудівельного призначення за активністю при пропарюванні.
  8.  Активність цементу - фактична міцність при стиску зразків зі стандартного цементного розчину, що виготовлялись, тверднули, випробувались за умов і в строки, що установлені нормативними документами на цемент.                                  

Примітка. В залежності від умов тверднення розрізняють активність при нормальному твердненні і при пропарюванні.

  1.  Виробничий контроль якості цементу - періодичні випробування цементу виробником, які проводяться на стадії виробництва за планом операційного контролю, що встановлений діючою на підприємстві технологічною документацією.

  1.  Партія цементу - певна кількість цементу одного виду і марки (класу міцності), виготовлена підприємством при незмінній технології і оформлена одним документом про якість.
  2.  Документ про якість - документ, який супроводжує партію цементу, що відвантажується підприємством-виробником (постачальником), і містить інформацію про основні показники якості цементу даної партії.
  3.  Проба цементу - певна кількість цементу, відібрана для проведення випробувань від маси цементу, що контролюється.
  4.  Критерій відповідності продукції - показник, що характеризує виконання вимог нормативного документа на продукцію.
  5.  Статистичний критерій відповідності - критерій відповідності, що визначається статистичними методами.
  6.  Критерій відповідності для одиничних результатів - критерій відповідності,  що  визначається  порівнянням  одиничних  результатів випробувань з установленими показниками.
  7.  Оцінка рівня якості цементу - сукупність дій, що виконуються відповідно до процедур, правил і методів, які визначені нормативною або технологічною документацією, і мають метою установити ступінь відповідності показників якості цементу нормативному документу і їх стабільності.
  8.  Фірма-відвантажувальний центр - підприємство, яке не виготовляє цемент, має обладнання для приймання безтарного насипного цементу,  зберігання його, тарування (пакування) і відвантаження споживачам (торговим посередникам) та несе повну відповідальність за якість відвантаженої продукції.                         
  9.  Експрес-ідентифікаційні випробування - визначення фірмою-відвантажувальним центром (посередником) вибраного конкретного показника (наприклад, тонкість помелу, колір, втрати при прожарюванні) одержаного насипного цементу з метою підтвердження, що він відповідає цементу, зазначеному в договорі на поставку.

  1.  Гарантійний строк - строк, протягом якого виробник гарантує відповідність цементу всім вимогам нормативного документа на нього при дотриманні умов транспортування і зберігання.
  2.  Інші вжиті в стандарті терміни і їх визначення, що відповідають ДСТУ 2462, ДСТУ 2925, ДСТУ 3021, ДСТУ ISO 9000, СТ СЕВ 4772, наведено в додатку А.

4 Класифікація

  1.  Класифікація цементів за різними ознаками здійснюється згідно з           ДСТУ Б В.2.7-91.

Допускається додаткова класифікація в нормативних документах на цементи конкретних видів.

5 Загальні технічні вимоги

  1.  Цементи повинні виготовлятись у відповідності з вимогами цього стандарту і нормативного документа на цемент конкретного виду за технологічним регламентом, що затверджений підприємством-виробником.
  2.  Характеристики
    1.  Номенклатура показників якості для всіх цементів визначена ДСТУ Б В.2.7 - 66.
    2.  Загальними показниками призначення для всіх цементів є показники міцності, строків тужавлення, речовинного складу, вмісту ангідриду сірчаної кислоти (SO3), які установлюються нормативним документом на конкретний вид цементу.
    3.  До загальних показників надійності відносяться рівномірність зміни об'єму (для переважної більшості цементів) та гарантійний строк зберігання, які регламентуються в нормативному документі на конкретний вид цементу.
    4.  Обов'язкові показники якості цементів установлюють відповідні нормативні документи на конкретний вид цементу.

  1.  Вимоги до матеріалів

Для виробництва цементу застосовують:

  •  клінкер портландцементний і клінкер глиноземний (високоглиноземний), виготовлені згідно з вимогами, технологічного регламенту підприємства-виробника. Клінкер повинен відповідати вимогам чинних нормативни документів. Клінкер нормованого складу застосовують при виготовленні цементів спеціального призначення, якщо це передбачено нормативними документами на ці цементи;
  •  камінь і щебінь гіпсові і гіпсоангідритові (ДСТУ Б В.2.7-104). Допускається застосовувати інші матеріали, що містять у своєму складі сульфат кальцію, за відповідними нормативними документами;
  •  добавки до цементу - активні мінеральні, добавки-наповнювачі, добавки спеціальні, що регулюють властивості цементу, і технологічні добавки,  які не знижують якість цементу, за відповідними нормативними документами.
  1.  Пакування
    1.  Цемент відвантажують в упаковці або без неї. При відвантаженні цементу насипом повинні використовуватись спеціалізовані транспортні засоби.
    2.  Для упаковки використовують:
  •  при розфасуванні цементу по 25 кг - три-, чотиришарові паперові мішки зазначених нижче характеристик за ГОСТ 2226;
  •  при розфасуванні цементу по 50 кг - паперові пятишарові або шестишарові мішки за ГОСТ 2226, зшиті або склеєні з закритою горловиною з клапаном марок НМ, БМ або БМП, а також за узгодженням зі споживачем - чотиришарові паперові мішки і комбіновані з поліетиленовою плівкою.

Допускається використовувати інші паперові мішки вітчизняного або імпортного виробництва, показники якості яких не нижчі, ніж у мішків за ГОСТ 2226. Якість таких мішків перевіряється підприємством-споживачем, оформлюється актом;

  •  м'які контейнери з водонепроникним вкладишем або інша упаковка, що надійно зберігає цемент, за відповідними нормативними документами.
    1.  Цемент при прісному розфасуванні пакують у поліетиленові пакети, банки або в іншу упаковку, що забезпечує його зберігання за відповідними нормативними документами.
    2.  Гранична маса брутто мішка з цементом при розфасуванні по 25 кг повинна бути не більше 25,5 кг, при розфасуванні по 50 кг - не більше 51 кг.
    3.  Відхилення середньої маси нетто цементу в мішках даної партії від маси нетто, що зазначена на упаковці, не повинно перевищувати ± 0,5 кг при розфасуванні по 50 кг і = 0,25 кг при розфасуванні по 25 кг.
    4.  Середню масу нетто цементу в мішку визначають, віднімаючи від середньої маси брутто мішка з цементом середню масу мішка. Для визначення середньої маси брутто мішка з цементом зважують 20 мішків, відібраних вибірково з партії, і результат ділять на 20. Середню масу порожнього мішка визначають, зважуючи 20 мішків, відібраних вибірково з партії одержаних мішків, і результат ділять на 20.
    5.  Відхилення маси нетто окремого мішка цементу від зазначеної на упаковці не повинно перевищувати = 2 %.
    6.  Відхилення середньої маси нетто цементу в м'якому контейнері або у відповідній іншій стандартній упаковці не повинно бути більше ± 1 % від зазначеної на упаковці. Середню масу нетто цементу в таких упаковках визначають, віднімаючи від середньої маси брутто упаковки з цементом середню масу упаковки. Методика проведення визначень аналогічна 5.4.6.
    7.  Маса нетто окремої упаковки при дрібному розфасуванні повинна бути   (3; 5) ± 0,05 кг, (10; 20) ± 0,3 кг.
  1.  Маркування
    1.  Маркування цементу в мішках виконують, на кожному мішку в будь-якій частині його зовнішньої поверхні. При пакуванні цементу в м'які контейнери або іншу відповідну упаковку маркування наносять на етикетку, яку вкладають в спеціальний карман (на м'якому контейнері) або наклеюють на упаковку.

Допускається наносити маркування незмивною фарбою безпосередньо на поверхню упаковки.

  1.  При дрібному розфасуванні цементу маркування наносять безпосередньо на упаковку або на етикетку, яку наклеюють на упаковку - пакет чи банку. Допускається вкладати етикетку в пакет між прозорим зовнішнім і внутрішніми шарами пакета.
    1.  Маркування повинне бути чітким і містити:
  •  найменування підприємства-виробника та/або його товарний знак;
  •  умовне позначення цементу згідно з вимогами нормативного документа на нього, а при відсутності цих вимог - повне найменування;
  •  позначення нормативного документа, за яким поставляють цемент;
  •  гарантовану масу нетто цементу в упаковці;
  •  знак відповідності при поставці сертифікованого цементу.
    1.  При поставці цементу в дрібному розфасуванні в роздрібну торгівлю крім етикетки на кожній упаковці наклеюють етикетку також на тару, в яку укладають окремі упаковки для здійснення поставки. На цій етикетці додатково зазначають кількість упаковок в тарі. Кожна упаковка з цементом повинна мати коротку інструкцію щодо його застосування, яку наводять безпосередньо на упаковці або до неї додають. При поставці декоративного цементу на упаковці наносять смужку відповідного кольору.
    2.  При пакетуванні мішків з цементом верхній ряд мішків в кожному пакеті укладають так, щоб було чітко видно маркування на мішках. Додатково на мішки верхнього ряду пакета наносять транспортне маркування за ГОСТ 14192.
    3.  Маркування цементу, що поставляється без упаковки, виконують на ярлику, який прикріплюють до транспортного засобу будь-яким способом, що забезпечує його зберігання при транспортуванні. На ярлику зазначають дані,  наведені в 5.5.3, і додатково вказують номер партії цементу і дату відвантаження.

6 Вимоги безпеки і охорони навколишнього середовища

  1.  Ефективна сумарна питома активність природних радіонуклідів в цементах повинна відповідати вимогам ДБН В.1.4-1.01.
  2.  Інші вимоги безпеки і охорони навколишнього середовища - згідно з нормативним документом на конкретний вид цементу і технологічним регламентом на його виробництво.

7 Правила приймання

  1.  Відповідність цементу вимогам нормативного документа щодо його властивостей оцінюють на основі аналізу даних виробничого контролю і результатів приймально-здавальних випробувань. Властивості цементу, методи випробувань і оптимальну періодичність випробувань, що виконуються виробником, визначає відповідний нормативний документ на конкретний вид цементу і технологічний регламент підприємства на його виробництво.
  2.  Приймання цементу здійснюють партіями. Кожна партія повинна складатися із цементу одного виду і марки (класу міцності), виготовленого підприємством при незмінній технології з одних вихідних матеріалів і оформленого одним документом про якість. Об'єм партії, за винятком відвантаження в суднах, не повинен перевищувати 2500 т. При відвантаженні цементу в суднах розмір партії встановлюється за узгодженням зі споживачем.
  3.  Відбір і підготовку проб для проведення випробувань і приймання цементу виробником, а також для перевірки якості цементу споживачем та органами контролю якості продукції проводять за ДСТУ Б В.2.7-44.
  4.  Приймання цементу здійснюється службою технічного контролю підприємства-виробника на основі даних виробничого контролю і приймально-здавальних випробувань.
  5.  Виробничий контроль здійснюють в об'ємах і в строки, що встановлені діючою на підприємстві технологічною документацією. За даними виробничого контролю визначають вид і марку (клас міцності) цементу, що гарантується виробником.

  1.  Для цементів загальнобудівельного призначення (типи І, II, III, IV, V за ДСТУ Б В.2.7-46) на основі середніх результатів випробувань при пропарюванні партій цементу даного виду і марки (класу міцності) за попередній місяць або за результатами випробувань при пропарюванні даної партії, що поставляється споживачеві, визначають групу цієї партії цементу за ефективністю пропарювання згідно з додатком Б.
  2.  Приймально-здавальні випробування включають випробування цементу кожної партії за всіма показниками якості, що передбачені нормативним документом на цемент цього виду, за винятком визначення ефективної сумарної питомої активності природних радіонуклідів. Радіаційний контроль проводять згідно з ДБН В. 1.4-2.01.
  3.  Результати приймально-здавальних випробувань заносять в журнал за формою B.1 додатку В. Журнал приймально-здавальних випробувань повинен бути пронумерований, прошнурований і опечатаний печаткою підприємства.

Журнал приймально-здавальних випробувань є офіційним документом, який засвідчує якість продукції.

  1.  Допускається приймання і відвантаження партії цементу до закінчення випробувань на міцність на основі даних виробничого контролю і попередньої оцінки якості цементу з урахуванням критерія відповідності для одиничних результатів (див. 8.5).
  2.  Партія цементу може бути прийнята при відхиленні результатів випробувань від вимог нормативного документа, якщо це відхилення не виходить за межі прийнятих граничних значень для одиничних результатів.

Партії, що були прийняті із зазначеними відхиленнями, знаходяться на обліку. Кількість їх не повинна перевищувати 5 % від загальної кількості партій, що були прийняті протягом кварталу.

В таблиці 1 наведено перелік граничних значень для одиничних результатів випробувань цементів загальнобудівельного призначення за ДСТУ Б В.2.7-46.

Таблиця 1 - Граничні значення для одиничних результатів випробувань цементів загальнобудівельного призначення

Найменування показника

Граничні значення для одиничних результів

марки цементу

300

400

400Р

500

500Р

550

600

Рання міцність, МПа, нижнє граничне значення

2 доби

-

-

13,0

13,0

23,0

18,0

23,0

7 діб

13,0

18,0

-

-

-

-

-

Стандартна міцність, МПа, нижнє граничне значення

28 діб

28,5

38,0

38,0

47,5

47,5

52,5

57,5

Початок тужавлення, хв,           нижнє граничне значення

50

40

Рівномірність зміни обєму

(за методом Ле Шательє), мм       верхнє граничне значення

10

Вміст ангідриду

сірчаної кислоти

SO3, %,

верхнє

граничне значення

тип І

4,0

4,5

4 5 '>-'

тип II

тип IV

тип V

тип III

4,5

7.11 При відсутності в нормативному документі на той чи інший вид цементу визначених граничних значень для одиничних результатів до внесення необхідних уточнень в нормативний документ допускається вважати граничним значенням для міцності в кінцеві строки випробувань величину її, зменшену на 5 % від регламентованої нормативним документом.

7.12 Якщо в результаті випробувань партії цементу у відповідні строки буде виявлено відхилення показника міцності, яке виходить за межі граничних значень для одиничних результатів, ця партія вважається такою, що не відповідає вимогам нормативного документа за міцністю. Підприємство-виробник повинно провести зниження марки (класу міцності) цементу або змінити його найменування (якщо партія відвантажена як цемент з високою міцністю в ранньому віці, а відповідний норматив не дотримано) і негайно повідомити про це споживача.

  1.  Кожна партія цементу або її частина, що поставляється на одну адресу, повинна супроводжуватися документом про якість, в якому зазначають:
  •  найменування та адресу підприємства-виробника та/або його товарний знак;
  •  повне найменування та умовне позначення цементу згідно з вимогами нормативного документа на нього;
  •  позначення нормативного документа;
  •  номер партії і дату відвантаження;
  •  номери вагонів або найменування судна;
  •  вид і кількість добавки;
  •  середню активність при пропарюванні за результатами приймально-здавальних випробувань цементу даного виду за попередній місяць або активність при пропарюванні даної партії (для цементів загальнобудівельного призначення за ДСТУ Б В.2.7-46);
  •  нормальну густоту цементного тіста;
  •  середню міцність при стиску в ранньому віці (2 або 7 діб) за результатами приймально-здавальних випробувань за попередній місяць або відповідну ранню міцність даної партії (для цементів загальнобудівельного призначення);
  •  гарантійний строк;
  •  клас використання за даними радіаційного контролю;
  •  знак відповідності при наявності зареєстрованого сертифіката відповідності.                                                       

Якщо цемент виявляє ознаки хибного тужавлення, то це повинно бути зазначено в документі про якість.

Перелік показників, що наводяться в документі про якість, може бути доповнений або змінений відповідно до вимог нормативного документа на цемент конкретного виду.

Форма документа про якість В.2 наведена в додатку В.

  1.  Документ про якість повинен бути відмічений знаком контролю підписаний керівником служби технічного контролю або його заступником відісланий споживачеві одночасно з цементом або не пізніше 5 діб від дати відвантаження цементу.

При наявності зареєстрованого сертифіката відповідності на продукцію в документі про якість повинен бути проставлений знак відповідності згідно з ДСТУ 2296.

  1.  За вимогою споживача підприємство-виробник повідомляє йому результати всіх приймально-здавальних випробувань, дані хімічного аналізу, а також видає копію сертифіката відповідності.
  2.  Органи контролю якості продукції і споживач здійснюють перевірку якості цементу, виконуючи відбір проб за ДСТУ Б В.2.7-44 при розвантаженні цементу і направляючи їх на випробування у відповідні акредитовані лабораторії.

За умови згоди представників органів, що перевіряють якість цементу, а також споживача допускається проведення контрольних випробувань на підприємстві-виробнику.

  1.  Контрольні випробування цементу повинні бути розпочаті не пізніше закінчення гарантійного строку, установленого нормативним документами на цемент конкретного виду.

При цьому повинні застосовуватись тільки методи випробувань, зазначені в нормативному документі на цемент. Застосування інших методів випробувань не допускається.

  1.  Результати контрольних випробувань цементу вважають задовільними, якщо вони за всіма показниками якості відповідають вимогам нормативного документа для цементу даного виду і марки (класу міцності).

8 Оцінка рівня якості цементів

  1.  Підтвердження відповідності властивостей цементу вимогам нормативних документів і оцінку рівня його якості здійснюють із застосуванням критеріїв відповідності. При цьому використовують статистичні критерії і критерій для одиничних результатів.

  1.  Статистичні критерії відповідності базуються на:
  •  нормативних значеннях показників механічних, фізичних і хімічних властивостей, що регламентовані технічними умовами відповідного нормативного документа на конкретний вид цементу;
  •  прийнятому допустимому відсотку Pk результатів випробувань в сукупності, що можуть вийти за межі нормативних значень;
  •  прийнятій допустимій імовірності приймання CR цементу, що не відповідає нормативним вимогам.

Примітка. Застосовуються поняття і позначення, прийняті в європейському стандарті EN 197-1.

Прийняті значення Pk  і  CR наведені в таблиці 2.

Таблиця 2 - Прийняті значення Pk  і  CR

Показник

Показники міцності

Фізичні        і хімічні показники

Рання і стандартна міцність (нижня границя)

Стандартна міцність (верхня границя)

Допустимий відсоток Pk  результатів, що можуть вийти за межі нормативних значень, %

5

10

Допустима імовірність приймання CR, %

5

  1.  Статистичні критерії відповідності визначають двома статистичними методами оцінки результатів випробувань - за перемінними і за характеристиками. При оцінці за перемінними вважається, що результати випробувань нормально розподілені. За перемінними оцінку відповідності виконують для показників міцності. Фізичні і хімічні властивості цементу, як правило, оцінюють за характеристиками, однак при наявності достатньої кількості результатів випробувань в контрольний період (період, за який проводиться оцінка), можливо проводити оцінку відповідності за перемінними.

  1.  Статистичними критеріями відповідності при оцінці за перемінними є нерівності (або рівняння): LН   ДН  та/або  LВ   ДВ,

де LН , LВ  -  нижня та верхня довірчі границі значення показника;

ДН, ДВ - нижнє та верхнє допустимі значення показника за нормативним документом;

LН , LВ визначають за формулами:

                                  LH =  - КS;   LВ =  + КS,                                         (1)

де     - середнє значення всіх результатів випробувань за контрольний період;

S - середнє квадратичне відхилення, що розраховане за результатам всіх випробувань за контрольний період;

К - константа приймання, яка залежить від Рk, CR і кількості n випробувань за контрольний період. Значення К наведені в таблиці 3.

Таблиця 3 -  Константа приймання К

Кількість результатів

випробувань n

К1)

для   Pk = 5 %

для Pk = 10 %

20-21

2,40

1,93

22-23

2.35

1,89

24-25

2,31

1,85

26-27

2,27

1,82

28-29

2,24

1.80

30-34

2,22

1,78

35-39

2,17

1,73

40-44

2,13

1,70

45-49

2,09

1,67

50-59

2.07

1.65

60-69

2,02

1.61

70-79

1,99

1,58

80-89

1,97

1.56

90-99

1,94

1,54

100-149

1,93

1,53

150-199

1,87

1,48

200-299

1,84

1.45

300-399

1,80

1,42

>400

1,78

1,40

Примітка. Значення, наведені в цій таблиці, дійсні для CR = 5%.

Внимание! Это не полная версия документа. Полная версия доступна для скачивания.


Спонсоры раздела: